Дата 19.10.

2022
Група № 11
Урок № 15-16
Тема уроку: «Трудові ресурси в будівництві»
Мета уроку: сформувати у здобувачів освіти уявлення про безробіття як
наслідок порушення макрорівноваги; розглянути поняття трудові ресурси,ринок
праці,кадри, хто такі безробітні, зайняті, працездатні, види безробіття; навчити
визначати рівень безробіття; сформувати вміння аналізувати умови виникнення
безробіття.
Вивчення та закріплення вище зазначених питань дозволить поглибити
знання та навички, сприятиме формуванню наукового світогляду та розвивати
професійне мислення.
Тип уроку: перевірка набутих знань.
Обладнання: платформа відео-конференцій Zoom.

Для функціонування кожного підприємства необхідні працівники – люди

які працюють на підприємстві і виконують певну роботу. Вони є персоналом
підприємства або його трудовими ресурсами. З’ясуємо сутність цих понять:
Персонал (трудові ресурси) підприємства – це сукупність постійних
працівників, які мають необхідну професійну підготовку і досвід практичної
роботи (діяльності).
Кадри – це певна сукупність працівників даного підприємства, які мають
достатньо високий рівень кваліфікації і значний стаж роботи.
Крім працівників, які давно і постійно працюють, на підприємстві можуть
працювати і інші особи, які прийняті на роботу на основі контракту, на певний
термін, наприклад на період відпустки постійних працівників.
Трудовий потенціал – потенціал (можливість діяльності) усієї сукупності
працівників з врахуванням не тільки кількісних, а й якісних характеристик, тобто
рівня освіти, ділових якостей тощо.
Крім цього необхідно розглянути такі поняття, що характеризують кадри:
Професія – це вид трудової діяльності, здійснювання якої потребує
відповідного комплексу спеціальних знань та практичних навичок.
Спеціальність – це більш-менш вузький різновид трудової діяльності в
межах професії.
Кваліфікація – це сукупність спеціальних знань та практичних навичок, що
визначають Зайнятість можна розглядати з різних точок зору. У найбільш
узагальненому розумінні, зайнятість – це передусім господарська діяльність
людей, спрямована на виробництво матеріальних і духовних благ.
З погляду соціально-економічних відносин між людьми, зайнятість – це
певна їх сукупність з приводу забезпечення працездатного населення робочими
місцями, формування і підготовка трудових ресурсів, їх розподіл і перерозподіл.
Відповідно до Закону України «Про зайнятість населення», до зайнятих
належать:
 - особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту)
або на інших умовах, передбачених законодавством; - особи, які забезпечують
себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств),
- проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу,
- на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від
такої зайнятості,
- особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх,
професійнотехнічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з
роботою.
До зайнятого населення також належать:
- непрацюючі працездатні особи, які фактично здійснюють догляд за
дитиною з інвалідністю, особам з інвалідністю I групи або за особою похилого
віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього
догляду або досягла 80- річного віку, та отримують допомогу, компенсацію та/або
надбавку відповідно до законодавства;
- батьки - вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки,
якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства;
- особа, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок
психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу
потребує постійного стороннього догляду, та одержує грошову допомогу на
догляд за ним відповідно до законодавства. Основні види зайнятості: - повна; -
ефективна.
Повна зайнятість – зайнятість, що передбачає надання суспільством
усьому працездатному населенню можливості займатися суспільно-корисною
працею. Повна зайнятість найбільшою мірою відповідає соціальній природі
людини, а в Україні гарантується Конституцією.
Ефективна зайнятість – зайнятість, що здійснюється відповідно до вимог
інтенсивного типу відтворення та критеріїв економічної доцільності й соціальної
результативності, зорієнтована на скорочення ручної, непрестижної, важкої праці.
Трудова діяльність за формами власності здійснюється на державних,
колективних та приватних підприємствах.
Форми зайнятості:
- основна форма – регулюється трудовим законодавством і типовими
правилами внутрішнього розпорядку щодо різних категорій працівників;
- спеціальні, або нетрадиційні форми зайнятості (робота вдома, за
сумісництвом, індивідуальна і кооперативна трудова діяльність та ін.)
здійснюються відповідно до спеціальних правових норм.
В Україні переважає тип зайнятості, що відповідає технологічному способу
виробництва, який базується на ручній та механізованій праці.
Ринковій економіці традиційно притаманна неповна зайнятість. Ті
працездатні, які бажають працювати, але не знаходять відповідного їх
професійній підготовці робочого місця, отримали статус безробітних.
 ЦЕ ВАРТО ЗНАТИ!!!

Станом на 1 червня 2022р., в середньому по Україні, на одне вільне робоче місце

претендувало 12 безробітних (на 1 червня 2021р. — 5 осіб). За даними Державної служби
зайнятості,  станом на кінець травня 2022р. зареєстровано менше безробітних. Протягом
січня-травня 2022р. в Державній службі зайнятості кількість зареєстрованих безробітних
становила майже 580 тис., що на 28% менше, ніж у відповідний період 2021р.18 Отримували
допомогу у зв’язку з безробіттям майже 245 тисяч людей, що на 29% менше, ніж у 2021р.

Найменш затребуваними стали професії в галузі туризму та готельно-ресторанного

бізнесу. Також, складніше знайти роботу юристам, страхувальникам, працівникам
сфери обслуговування, охоронцям, освітянам і науковцям.
Загалом, ринок праці корелює з секторами економіки, які забезпечують базові потреби
населення на тих територіях, де не ведуться бойові дії — енергетика, логістика, медицина,
сектор харчової промисловості.
 Безробіття – соціально-економічне явище, коли частина працездатного
населення не може знайти роботи, стає відносно надлишковою, поповнюючи
резервну армію праці. Характеризуючи кризу як фазу, з якої починається цикл, ми
зазначали, що цій фазі властиве безробіття.
Безробіття як соціально-економічне явище є характерним для ринкової
економіки, потребує уваги з боку урядових структур та ґрунтовного аналізу
економічної науки. Це складна економічна, соціальна та психологічна проблема.
Воно робить економіку неефективною, а відносини напруженими. Людина, що
стала безробітною, зазнає психологічного навантаження, відчуває свою
непотрібність, нездатність утримувати себе та свою сім′ю…

У Законі України “ Про зайнятість населення” безробітний

- особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має
заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування,
готова та здатна приступити до роботи;
безробітними вважаються працездатні громадяни у працездатному віці, які
через незалежні від них причин не мають заробітку і трудового доходу,
зареєстровані у державній службі зайнятості як особи, що шукають роботу.
Безробіття вперше виникло в Англії на початку ХІХ ст. Проте до кінця
століття воно не мало масового характеру. За концепцією МОП, працездатними
вважаються люди віком від 15 до 70 років. Саме ці вікові межі визначають
чисельність робочої сили (ЧСР). ЧСР називають трудовими ресурсами, або
економічно активним населенням.
В економічній теорії існує кілька напрямків, які намагаються визначити
головні причини безробіття.
1. Теорія безробіття Т. Мальтуса пояснює це явище дією біологічного
закону, властивого всім живим істотам – розмножуватися швидше, ніж
збільшується кількість засобів до існування. Засобами усунення безробіття
представники теорії вважають війни, епідемії, свідоме обмеження
народжуваності.
2. Технологічна теорія безробіття (50-ті роки ХХ ст.) – причиною безробіття
є прогрес техніки. Вихід – обмеження нових технологічних процесів,
сповільнення НТП.
3. Кейнсіанська теорія безробіття (найпоширеніша) – причина безробіття –
недостатній попит на товари, що зумовлено схильністю людей до заощадження та
недостатніми стимулами до інвестицій. Вихід – стимулювання попиту на
інвестиції, які спрямовуються на розширення громадських робіт
4. Неокласична теорія безробіття – пояснює його високим рівнем заробітної
плати: щоб знизити безробіття, слід зменшити заробітну плату.
5. Марксистська теорія пояснює безробіття законами конкурентної
боротьби, які змушують капіталістів збільшувати витрати на засоби виробництва
порівняно з витратами на робочу силу, що призводить до збільшення безробіття.
Безробіття зумовлене низкою причин:
1) структурними змінами в економіці;
 2) нерівномірністю розвитку продуктивних сил в народному господарстві
загалом і в окремих його регіонах;
3) постійним прогресом техніки, особливо розгортанням НТР;
4) пошуком працівниками нових робочих місць з метою отримання більшої
зарплати, змістовнішої роботи;
5) диспропорційним розвитком економіки;
6) обмеженістю попиту на товари і послуги тощо.

Існує досить багато форм безробіття, але найважливішими з них є три:

фрикційне, структурне і циклічне. Кожна з форм безробіття має свої причини.
Фрикційне безробіття – тимчасове безробіття, пов’язане із добровільним
чи вимушеним пошуком або очікуванням роботи внаслідок регіонального,
професійного, вікового переміщення робочої сили (переїзд осіб на нове місце
проживання, зміна роботи як результат підвищення кваліфікації, професійної
майстерності, втрата сезонної роботи, пошук роботи через звільнення, зміна
важливих етапів у житті людини). Фрикційне безробіття, як правило, добровільне
і короткострокове.
Структурне безробіття – тривале безробіття, пов’язане зі структурними
зрушеннями в економіці ( відмирання або зменшення частки старих галузей та
появою і швидким розвитком нових), науково-технічним прогресом, змінами в
структурі споживчого попиту та ін. Як правило, масштабні перетворення в
економіці під впливом науково-технічного прогресу призводять до масових
звільнень.
Багатьом необхідна перекваліфікація. Певні професії «старіють» потреба в
них зменшується чи зовсім зникає.
 Структурне безробіття є вимушеним і тривалішим, ніж фрикційне.
Фрикційне та структурне безробіття становлять природне безробіття.
Ознаки природного безробіття:
- спостерігається повна зайнятість (тобто така, за якої зберігається
конкуренція на ринку праці);
- досягається потенційний обсяг національного виробництва;
- немає інфляції.
Повна зайнятість – це зайнятість за природного рівня безробіття, величина
якого становить 5-6%.
Неповна зайнятість - пов’язана із кризовими явищами в економіці і виникає
за умови перевищення фактичного рівня безробіття над його природним рівнем
Віднесення фрикційного безробіття до природного не викликає сумніву. Але
щодо структурного, то деякі вчені не визнають його природним. Якщо
враховувати, що в основі зміни структури виробництва – зміна суспільних потреб,
що відповідає природі людини, то воно теж природне.
Циклічне безробіття – безробіття, яке виникає в період економічного
спаду, падіння загальних обсягів виробництва, що проявляється у перевищенні
пропозиції робочої сили над попитом на неї в усіх галузях і регіонах країни.
Циклічне безробіття – це відхилення фактичного безробіття від
природного в той чи інший бік. Існують і інші форми безробіття, які не чинять
визначального впливу на економіку, але знати про які важливо, оскільки вони
зачіпають інтереси певних груп працездатних.
Сезонне безробіття – вимушена форма безробіття, зумовлена
специфічними умовами виробництва в певних галузях. (сільське господарство,
лісництво, риболовецькі галузі, туризм тощо). Часто в період міжсезоння люди
вдаються до само зайнятості, або виїздять наросту, оскільки не достатньо праце
забезпечені. Ця форма безробіття тяжіє до фрикційного, хоча і має свою
специфіку.
Технологічне безробіття – вимушена форма безробіття, пов′язана з
вивільненням працівників у зв′язку з запровадженням нової техніки і технологій.
Ця форма безробіття тяжіє до структурного.
Молодіжне безробіття – стосується молоді, яка вперше виходить на ринок
праці й не може отримати роботу. Ринок виявляться байдужим до пропозиції
праці молодих людей, оскільки вони ще не мають досвіду, кваліфікації.
Окрім розглянутих форм, важливо також виділити два типи безробіття:
відкрите і приховане.
Відкрите безробіття – така ситуація на ринку праці, за якої індивід визнає,
що він позбавлений роботи, та офіційно реєструється у службі зайнятості.
Приховане безробіття пов′язане з наявністю людей, які припинили пошук роботи,
втративши надію її знайти.
Отже, ми розглянули зміст, види, форми безробіття. Тепер розглянемо
проблему кількісного вимірювання безробіття. Безробіття характеризується двома
основними показниками: тривалістю і рівнем.
Тривалість безробіття – це час, протягом якого середній незайнятий
залишається без роботи.
 Рівень безробіття – визначається як частка офіційно зареєстрованих
безробітних від кількості працездатного населення.
Наслідки впливу безробіття на економіку:
Деструктивні:
- зменшується обсяг ВВП;
- зменшується рівень доходів та добробуту в суспільстві;
- посилення тиску на державний бюджет;
- посилення негативних психологічних тенденцій у суспільстві, існує зв′язок
між психічними захворюваннями, розлученнями і самогубствами та безробіттям;
- порушення суспільного спокою, соціального напруження.
Конструктивні:
- стимулювання ефективної зайнятості та конкуренції на ринку праці -
пристосування найманих працівників до вимог ринку праці;
- резервування частини трудових ресурсів для використання в інших
сегментах ринку праці (резервна армія праці, яку за необхідності можна залучити
до виробництва).
Мета державного регулювання зайнятості - забезпечення ефективної
зайнятості, підготовки, перепідготовки, перекваліфікації кадрів, що дало б
можливість кожній людині знайти застосування своїх здібностей у відповідній
сфері діяльності.
Методи державного регулювання зайнятості населення:
- законодавче регулювання умов найму та використання робочої сили;
- створення нових робочих місць у державному секторі;
-стимулювання зростання рівня зайнятості на недержавних підприємствах;
- заходи щодо підготовки і перепідготовки робочої сили;
- соціальне страхування і соціальний захист безробітних;
- працевлаштування незайнятого населення.
Із сказаного вище можемо зробити висновок, що економіка, яка працює в
умовах природного рівня безробіття, зазнає переважно конструктивного впливу, а
рівень безробіття, що перевищує природний, чинить переважно згубний вплив на
економіку.

І. Гра "Асоціативний кущ". Які асоціації у вас викликає термін

"безробіття"?.

Відсутність робочих місць Багато людей не мають роботи

БЕЗРОБІТТЯ

Закордонні заробітки Спад в економіці

 ІІ. Гра «Дерево знань». Розташуйте в правильному порядку синоніми
та антоніми до категорії «безробіття»

ІІІ. Гра «Світлофор»

Розподіліть запропоновані нижче наслідки безробіття за кольором на:

а) економічні – зелений;
б) соціальні – синій:
 втрата частини ВВП; 
 зростання соціальної напруженості; 
 зниження рівня життя населення; 
 скорочення податкових надходжень до державного бюджету; 
 зростання державних витрат на виплату допомоги з безробіття та
фінансування установ, що займаються питаннями праці; 
 зниження рівня народжуваності та підвищення рівня смертності; 
 від’їзд інтелектуальної еліти за кордон .
 ІV. Гра «Впізнай мене»

Розгляньте ситуації і заповніть таблицю.

Економічно-неактивне
Зайняті Безробітні
населення
     

 лейтенант строкової служби;

 працівник психіатричної лікарні;
 хворий, що відбуває термін ув’язнення;
 особа, задіяна в тіньовій сфері і при цьому знаходиться у вимушеній
відпустці;
 студент денного відділення ВНЗ;
 особа, задіяна в тіньовій сфері і при цьому знаходиться на обліку в службі
зайнятості;
 робітник, що вже 2 роки перебуває у вимушеній відпустці;
 військовий, що в 41 рік вийшов на пенсію;
 особа, що звільнилась за власним бажанням з метою переходу на іншу
роботу;
 особа, що не має роботи, знаходиться на обліку в службі зайнятості і шукає
роботу.

V. Задачі

1. Чисельність населення країни складає 120 млн. чол. 35 млн. чол. – це

діти до 16 років; 0,5 млн. чол. знаходяться в спеціальних закладах; 16 млн. чол. –
пенсіонери і ті, що вибули зі складу робочої сили. Кількість безробітних – 11 млн.
чол., 1 млн. чол. шукають роботу і зайняті неповний робочий день.
Знайдіть величину робочої сили в країні, рівень безробіття та рівень
зайнятості.
2. Чисельність населення країни складає 220 млн. чол., із них 48 млн. – діти
у віці до 16 років, а також особи, що знаходяться у спеціальних закладах
(психіатричних лікарнях, виправних колоніях тощо), 60 млн. чоловік з тих чи
інших причин вибули із складу робочої сили, 9 млн. 200 тис. чоловік – безробітні,
2 млн. чоловік зайняті неповний робочий день.
Розрахуйте рівень безробіття в цій країні.
3. Чисельність зайнятих в економіці становить 100 млн. чоловік, число
безробітних – 9 млн. чоловік.
Визначте:
1) фактичний рівень безробіття;
2) якими будуть чисельність зайнятих, чисельність безробітних та рівень
безробіття, якщо через місяць із 100 млн.чоловік, що мали роботу, було звільнено
3 млн. чоловік; а 1 млн. чоловік із числа офіційно зареєстрованих безробітних
припинили пошуки роботи.
4. Розрахуйте рівень безробіття, якщо робоча сила в країні становить 26 млн
осіб, а безробітні – 2,6 млн осіб.

УВАГА !!!
Виконані завдання присилати: olga_chernetcka@ i.ua.
УСПІХІВ У ВИКОНАННІ ЗАВДАНЬ!!!