ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ КНЯЗІВСТВ

ГАЛИЦЬКЕ КНЯЗІВСТВО
- др пол. XI ст - засноване онуком Ярослава
Мудрого - Ростиславом

- олігархія

-розквіт Галицького князівства за

правління Ярослава Осмомисла
«Високо сидиш ти на своїм
золотокованім престолі, підперши
Гори Угорські (тобто Карпати)
своїми залізними полками,
заступивши королеві дорогу
зачинивши ворота Дунаю,
справляючи суди аж до Дунаю!!»

Династія припинилася після

смерті Ярославового сина
Володимира у 1198 р.
ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ КНЯЗІВСТВ
ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
- вотчина київських князів.

- 1135 р. - самостійне за правління

правнука Мономаха - Мстислава
Ізяславича

- 1170 р. — князювання Романа

Мстиславича («Самодержець»):

1) обмеження сваволі бояр

2) 1188 р. — перша спроба захопити

Галицьке князівство (безуспішна);

3) 1199 р. об'єднання Галицького та

Волинського князівств зі столицею у
Галичі.
 ОБ'ЄДНАНЕ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
1199 р. – Галицько-Волинське князівство
Правитель — князь Роман Мстиславович
- придушив галицьке боярство;

- завоював Київ (1202 р.);

- «дотримання доброго порядку на Русі»

- 1202, 1204 рр. успішні походи на

половців

- основа зовнішньої політики - стосунки з

Візантією та з країнами Західної Європи

Із 1205 до 1238 р. ГВК припиняє своє

існування внаслідок активізації галицького
боярства - РОЗПАД ДЕРЖАВИ
 1205-1238 - БОЯРСЬКА СМУТА

Волинське князівство
- розпалася на дрібні удільні князівства,
- 1215 р.-Романовичі повернули собі Володимир
- 1219 р. - успішний похід проти Польщі (1227 - звільнилися від протекторату).

Галицьке князівство

1206 по 1212 - боротьба Володимира, Святослава та Романа Ігоровичів

1213 - княжий престол узурпував боярин Кормильчич, лідер проугорець
1214 р. –монархи Угорщини та Польщі, угорці домоглися захоплення усієї Галичини.

МСТИСЛАВ УДАТНИЙ очолив війну проти іноземних поневолювачів

- 1221 р у битві під Галичем при допомозі половців він розбив угорські війська

- 1228 р. покинути князівство, яке заповідав угорському королевичу Андрію

 ДАНИЛО ГАЛИЦЬКИЙ - КОРОЛЬ РУСІ
1219 - 1228 рр. - боротьба Данила за повернення
спадщини - об'єднує всю Волинську землю й
передає її братові Васильку

- укріплював старі міста, заснував нові (Холм

(1237), Львів (1256 )).

- 1238 р. - розгромив тевтонських лицарів-

хрестоносців під Дорогичином

- 1239 р. - оволодів Волинню, Києвом (воєвода

Дмитро)

- 1245 р. - переміг об'єднані сили поляків, угорців і

галицьких бояр, які прагнули повернути Галичину
в битві під Ярославом зміг поширити свою
владу на всю Галичину
- призначив свого «печатника» Кирила Київським
Галицко-Володимирська Русь могла митрополитом (1247 р.)
тоді [за Данила Романовича]
розвиватися поруч із Західною - 1253 р – прийняв корону від Папи Римського,
Європою, бо щодо просвіти не ставши першим українським королем.
стояла нижче від неї, а сусідні краї,
Угри і Польщу, навіть
перевищувала Коронація пройшла в м. Дорогочині. Коронувався,
щоб отримати допомогу від Папи Римського для
боротьби з монголами (ханами Куремсою та
Бурундаєм, але бажаної допомоги не отримав.
 ДАНИЛО ГАЛИЦЬКИЙ - БОРОТЬБА З МОНГОЛАМИ

1223 р. - брав участь у битві з монголами на

Калці

1241 р. в князівство вторглися монголо-татари -

впали міста Галич, Володимир, Кам'янецьта
ін.

1245 р - князь Данило Галицький визнав себе

васалом, золотоординського хана, князівство
фактично зберігало незалежність у внутрішній
та зовнішній політиці

зовнішньополітичний курс на утворення

АНТИОРДИНСЬКОЇ КОАЛІЦІЇ ДЕРЖАВ.

І поклонився він за обичаєм їх, і ввійшов у

1254–1255 рр Перша війна. проти орд Куремси
вежу його. Він, Батий, сказав: “Данило! Чому була переможною, однак з 1259 - капітулювали.
ти єси давно не прийшов? Але якщо нині ти
прийшов єси, - то й се добре. Чи п’єш ти кін. 50-х років XIII ст. - остаточно визнав себе
чорне молоко, наше пиття, кобилячий
кумиз?”. І він сказав: “Досі я не пив. А нині ти васалом Орди.
велиш - я п’ю”. Він тоді сказав: “Ти вже наш-
таки, татарин. Пий наше пиття!” І він, 1264 р. - Данило Галицький помер у й
Данило, випивши, поклонився за обичаєм їх. І
прислав Батий вина дзбан, і сказав: “Не похований в місті Холмі.
звикли ви пити молока, пий вино!”
ЛЕВ ДАНИЛОВИЧ (1264 – 1301)

●намагався знайти компроміс із монголами й

брав участь у їхніх походах на Польщу

●1270-х рр. Лев переніс столицю держави у

Львів, де вона перебувала до 1340 р.

●приєднав Люблінську землю, частину

Закарпаття з м. Мукачево.

●підтримував дипломатичні зв'язки із

Чехією й Тевтонським орденом.
ЮРІЙ І ЛЬВОВИЧ (1301–1308 РР.)

«король Руський, Волинський...».

об'єднав землі королівства Данила зі столицею у

Володимирі-Волинському

1303 р. створив Галицьку митрополію.

ЛЕВ ІІ І АНДРІЙ I ЮРІЙОВИЧІ (1308 – 1323)

правили спільно в Галичині й на

Волині. Вони загинули в битві, дітей
не мали.

1323 р. - ЗАКІНЧУЄТЬСЯ ДИНАСТІЯ

РОМАНОВИЧІВ
 ЮРІЙ ІІ БОЛЕСЛАВ (1325 – 1340)

У 1325 р. рада бояр обрала галицьким князем

поляка католика Болеслава (Юрій)

●збільшилося число іноземців при дворі.

Це обурило галицьких бояр, які у 1340 р.
отруїли Юрія ІІ.

Смерть Юрія ІІ 1340 р. поклала кінець

незалежності Галицько-Волинського
князівства.

Почався період боротьби за Галичину і

Волинь, який закінчився поневоленням цих
«став розмножати земель сусідніми державами. На Волині був
число латинників і їхню визнаний князем литовець Любарт, а в
віру» Галичині владу захопили місцеві олігархи
(бояри).

1349 Р ГАЛИЧИНА УВІЙШЛА ДО

ПОЛЬСЬКОГО КОРОЛІВСТВА,
А ВОЛИНЬ — ДО ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА
ЛИТОВСЬКОГО.
КУЛЬТУРА ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

●розвивалася під впливом Візантії.

●тісні контакти і зв’язкам із західними сусідами
●центри освіти - єпископські кафедри,
монастирі й парафіяльні громади.
●Усі документи писали латиною.

●1097 р. написано «Повість про осліплення

Василька».
● Галицько-Волинський літопис
АРХІТЕКТУРА - поєднання візантійсько-київського
стилю з романським
 МОНГОЛО-ТАТАРСЬКА НАВАЛА НА УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ
« прибігло половців багато У 1220-х р. руські князі вперше зіткнулися з
в Руську землю, і говорили вони монгольськими військами.
руським князям якщо ви не
поможете нам, — [mo] ми нині 31 травня 1223 р. у битві на річці Калка руське
порубані були, а ви завтра військо зазнало страшної поразки. Причина
порубані будете». І була рада поразки — неузгодженість дій руських князів.
вси Князів у городі Києві, [і]
нарадились вони так: «Лучче б
нам зустріти їх на чужій землі,
ані на своїй».
 МОНГОЛО-ТАТАРСЬКА НАВАЛА НА УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ

Руські князівства потрапили у залежність від Золотої Орди. Підкорене населення

платило данину – ясак ханським намісникам — баскакам

. Руські князі були змушені одержувати від хана грамоти на управління — ярлики й
направляти воїнів до монгольського війська.