Розділ 1.

Основи практичної астрономії

Урок 1. Предмет астрономії. Короткий огляд об’єктів
дослідження. Історія розвитку.

Астрономія – це наука, що вивчає будову, рух, походження і розвиток

небесних тіл і їх систем.
Об’єкти дослідження: Вправа: «Космічна адреса»
- планети та їх супутники, Планета: _____________
- метеори та метеорні потоки, Система: _____________
- комети, Галактика: ____________
- зорі, їх скупчення та асоціації, Метагалактика
- міжзоряний пил і газ, всесвіт
- галактики, Всесвіт
- Всесвіт.
Історія розвитку астрономії (за Іваном Климишиним, «Історія астрономії»)
 Міфологічна епоха
 Епоха зародження астрономії (ІV тисячоліття до н.е. - 350 роки н.е.)
 Епоха геоцентризму (від Аристотеля до Коперника)
 «Епоха титанів» (Т. Браге, Кеплер, Галілей, Ньютон)
 Епоха теорії гравітації (ХVІІІ – ХІХ століття)
 Епоха релятивістської та всехвильової астрономії (від початку ХХ
століття)
Відстані до космічних об’єктів:
Астрономічна одиниця - середня відстань від Сонця до
Землі.
Річний паралакс зорі р – кут, під яким з зорі можна було б
бачити велику піввісь земної орбіти (1 а.о. )
перпендикулярну до променя зору.
Парсек – відстань, на якій велику піввісь Земної орбіти,
перпендикулярному до променя зору, видно під кутом 1''.
Світловий рік – це відстань, яку світло проходить за рік.

Чим більша відстань D до зорі, тим 1 а.о.= 149 597 870 700 м≈ 149,6 ∙10 9 м
менший її паралакс р. Наприклад,
паралакс α Центавра, найближчої до нас
1 св. рік = 63241 а.о. = 9,46 ∙10 15 м
зорі, складає р=0,75''. Це такий кут, під 1 пк = 3.26 св. років = 206265 а.о. = 3 ∙10 16 м
яким ми б бачили об’єкт діаметром 1мм
неозброєним оком з відстані 280м.