Professional Documents
Culture Documents
ТТП (11 КВІТНЯ)
ТТП (11 КВІТНЯ)
№ Фран- Передача
з/п цузька українсь
літера кою Позиція у слові Приклади
або мовою
буквосп
олученн
я
1. а а не у сполученні з іншими Arcy – Арсі
голосними Epinal – Епіналь
Flavignac – Флавіньяк
а я після gn та ill Aurillac – Орійяк
2. â, à а Gâtinais – Ґатіне
Cauchy-à-la-Tour – Коші-а-ла-Тур
3. ае а Caen – Кан
4. аі, ау е Aiguillon – Еґюйон
Montaigu – Монтеґю
Flayosc – Флеоск
Auray – Оре
5. au, о Aude – Од
eau Meaux – Мо
6. an ан Lagoubran – Лаґубран
La Maison Blanche – Ла-Мезон-
Бланш
7. ан Orchamps – Оршан
Amfreville – Анфревіль
перед р, b, m, які чуються у Chambord – Шамбор
ам
вимові, та в кінці слова Champlitte – Шампліт
Ham – Ам
8. ain ен Saint Martin – Сен-Мартен
9. aon аон Raon l’Etape – Раон-л’Етап
ан (місцева вимова) Thaon – Тан
10. * Béarn – Беарн
b б
Erbray – Ербре
11. с к перед а, о, u та перед Cambrai – Камбре
приголосними Coudraу – Кудре
Cucuron – Кюкюрон
Clère – Клер
с с перед е, і, у Arcy – Арсі
Cézac – Сезак
12. ç с перед а, о, u Buzançais – Бюзансе
Besançon – Безансон
13. ch ш перед голосними та німим е на La Cheze – Ла-Шез
початку та в середині слова Tachoir – Ташуар
La Manche – Ла-Манш
ch ш наприкінці слова (у назвах Auch – Ош
південної Франції)
ch к наприкінці слова (у назвах St. Roch – Сен-Рок
південної Франції)
14. d д Chandai – Шанде
15. e e на початку слова, у середині Epinal – Епіналь
слова, після приголосних і Bedous – Беду
голосних, крім а та і Gouesnou – Ґуену
e є після і, іll Brienon – Брієнон
Guillestre – Ґюйєстр
16. é, è е у всіх позиціях, крім позицій Éréaс – Ереак
після і та пт Francoulés – Франкулес
é, è є після і та gn Bièvre – Б’євр
Freigné – Френьє
17. ê е Forêt d’Écouves – Форе-д-Екув
18. еі, еу є після gn Gugney-aux-Aulx – Ґюньє-оз-О
еі, еу е у всіх інших позиціях Seiche – Сеш
Aveyron – Аверон
Eygurande – Еґюранд
Eix – Екс
19. еu, є після і Lagnieu – Ланьє
oeu е у всіх інших позиціях Eure – Ер
Oetrange – Етранж
еu,
Creuse – Крез
oeu Joeuf – Жеф
20. еn ан на початку та в середині слова Engadine – Анґадін
Trentels – Трантель
еn ен у кінці слова Pleyben – Плабен
після і Querrien – Кер’єн
еn єн
Plussulien – Плюсюльєн
21. еm ан Еmfreville – Анфревіль
еm ам, ем перед p, b, m, які чуються у Empurany – Ампюрані
вимові, та у кінці слова Tremblay – Трамбле
Yquem – Ікем
22. ein ен Peintre – Пентр
23. eim ен Montagne de Reims – гора Рeнс
24. enc енк у кінці слова Mézenc – Мезенк
25. ens енс у кінці слова (у більшості Pezens – Пезенс
випадків)
але Argens – Аржанс
26. f ф Fau – Фо
Joeuf – Жеф
27. g ґ перед а, о, u та приголосними Gartempe – Ґартамп
Glos – Ґло
Bourgogne – Бурґонь
у сполученні gu перед голосними Draguignan – Драґіньян
u випадає (як правило) Guines – Ґін
але (місцева вимова) Longuyon – Лонґюйон
g ж перед голосними е, і Gisors – Жізор
Gurgy – Ґюржі
gh ґ Saint-Germain – Сен-Жермен
Le Burghet – Ле-Бюрґе
Blaringhem – Бларінґем
28. gn нь наступні а, е, і, о, оu, y Champagne – Шампань
передаються відповідно через я, Cognac – Коньяк
є, ї, йо, ю, ї Rigné – Ріньє
Lagnicourt – Ланьїкур
Avignon – Авіньйон
Lognou – Лонью
Balagny-sur-Thérain – Баланьї-сюр-
Терен
29. h - не передається Ham – Ам
Cahors – Каор
Thauron – Торон
30. і і не у сполученні з іншими Ifs – Іф
голосними Polisot – Полісо
31. j ж Jarze – Жарзе
32. k к Kerlouan – Керлуан
33. l л перед голосними Lalande – Лаланд
l ль перед приголосними та у кінці Til Châtel – Тіль-Шатель
слова Malbе – Мальбо
не передається перед d та n Chaulnes – Шон
l - Sauldre – Содр
34. lh й після і Milhaud – Мійо (у назвах
Південної Франції)
lh л після а, аu, o, ou Paulhaguet – Полаґе
Graulht – Ґроле
35. m м Malandry – Маландрі
Fixem – Фіксем
36. n н Pluduno – Плюдюно
37. o о не у сполученні з іншими Ozon – Озон
голосними Plélo – Плело
38. ô o Môle – Моль
39. oë ya Coëffeteau – Куафто
ye Moët – Мует
Ploërmel – Плоермель
oe
40. oi, oy ya Pontoise – Понтуаз
Troyes – Труа
41. ou y Oudan – Удан
Bouan – Буан
42. on он Renaison – Ренезон
Seboncourt – Себонкур
43. om он Vic le Comte – Вік-ле-Конт
om ом перед р, b, m, якщо вони чуються Combres – Комбр
у вимові Dommartin – Доммартен
44. оin уен Floing – Флуен
45. p п Pabu – Пабю
46. ph ф Phalsbourg – Фальсбур
47. q к у сполученні qu голосна u не La Quarte – Ла-Карт
вимовляється і не Quimper – Кемпер
транскрибується
48. r р Chaource – Шаурс
49. s* с на початку слова та перед Serre – Сер
s приголосними Asté – Асте
3 поміж двома голосними та після l Vesoul – Везуль
Belsunce – Бельзенс
s
не передається перед l, m і часто Fisme – Фім
-
перед n Isle – Іль
Fresnay – Френе
50. sc с перед е, і, у Sceaux – Со
Scillé – Сійє
Scye – Сі
sc ск перед а, о, u La Scarpe – Ла-Скарп
Scolette – Сколет
51. sch ш Schorbach – Шорбак
52. t т Latour – Латур
t т на початку слова, перед Tiercé – Тьєрсе
закінченнями -ier, -iers, Noirmoutier – Нуармутьє
-iere Poitiers – Пуатьє
La Mulatiere – Ла-Мюлатьєр
перед і, після якої стоїть голосна, Gentioux – Жансью
t с
якщо перед t не стоїть s або х St. Sebastien – Сен-Себастьєн
53. th т Thionville – Тьонвіль
54. u ю Uzes – Юзес
Suarce – Сюарс
Pui – Пюї
Tuchan – Тюшан
55. un ен Unverre – Енвер
56. um ем перед b, р, т Lumbres – Лембр
57. v в Vauban – Вобан
58. w в Wirwignes – Вірвінь
w уе Wessant – Уесан (у фламандських
назвах)
59. x кс на початку слова та у середині Xures – Ксюр
x (як правило) Buxerulles – Бюксерюль
ґз на початку слова (відповідно до Xaronval – Ґзаронваль
вимови у довіднику)
на початку слова, часто у
x
середині слова між голосними Xertigny – Сертіньї
с (відповідно до вимови у Auxerre – Осер
довіднику)
60. ех еґз на початку слова перед Exilles – Еґзіль
голосними
ех ек на початку слова перед s Exeideuil – Ексідей
або с (у всіх випадках правильну
вимову можна встановити за
допомогою довідника
на початку слова перед іншими
ех екс
приголосними та h Exhilly – Ексійї
61. y і Ypres – Іпр
Donzy – Донзі
y ї Pоuilly – Пуйї
після ill, gn
Potigny – Потіньї
Французьке графічне сполучення ill (ille), а також il у кінці слів після голосної, яка звучить,
передається через й: Auteuil – Отей, Neuilly – Нейї, Aureille – Орей.
Те ж сполучення ill /”німе л”/ після приголосної передається через ій: Chantilly – Шантійї,
Guillestre – Ґійєстр, Aurillac – Орійяк.
У словах, які зберігають у сучасній вимові звук л, наприклад, mille та ville, сполучення ill
передається в кінці слів через іль, перед голосними через ілл /згідно з загальним правилом/:
Belleville – Бельвіль, Aubervilliers – Обервільє, Villers – Віллер, Guebviller – Ґебвіллер.
Таким самим способом передається це сполучення і в словах: Ille – Іль, Lillers – Ліллер, Saint-
Gilles – Сен-Жіль,
а також у традиційних назвах: Roussillon – Руссільон.
Провансальське lh, що вимовляється на півдні Франції як “німе л”, передається через й, коли
стоїть після і, та через л – після голосної заднього ряду -а, оu, о /аu/ та ін., бо у цьому випадку lh у
паризькій вимові не звучить як “німе л”: Milhaud – Мійо, Paulhaguet – Полаґе, Graulhet – Ґроле.
Правила, що регламентують, які приголосні і коли вимовляються в кінці слів, дуже різноманітні і
мають численні винятки. Таким чином, у ряді випадків, установити вимову можливо тільки за
допомогою лінгвістичних джерел.
Як загальне правило, у кінці слів вимовляються такі приголосні: с (cq), f, l, m, r.
Винятки із загального правила такі:
а) кінцева с не передається тільки як виняток у назві St. Brieuc – Сен-Брійо та в деяких словах,
наприклад, сlerc – клер і franc – фран;
б) l не вимовляється разом з кінцевими d i t у закінченнях -auld, -ault, -ould: Bourbon
l’Archambault – Бурбон-л’Аршамбо, Sainte-Menehould – Сент-Мену.
в) кінцева r не передається у словах, що закінчуються на -cher, -ger, -ier, крім односкладових:
Anger – Анже, Rive de Cier – Рів-де-Ж’є (місто), але: річка Gier – Ж’єр.
Голосове зчеплення слів (“лієзон” – LIAISON) зберігається там, де воно звучить французькою,
наприклад: звук s в артиклі les або des передається у транскрипції, якщо наступне слово починається з
голосної або з німої h: Les Ormes – Лез-Орм, Saint-Etienne – Сент-Етьєн, Grand-Auverné – Ґранд-
Оверне, Nogent-en-Bassigny – Ножан-ан-Басіньї,
Приклади транскрипції, що розглядаються як виняток: Ay – Аі, Lillers – Ліллер, Soult – Сульт, Fay-le-
Froid – Фаі-ле-Фруа, Bourg – Бурк, St-Brieuc – Сен-Бріє.
У подібних випадках вимова може бути встановлена тільки за допомогою спеціальних довідників.