Семінарське завдання 1

Дубовик Тимур

Поріврняння фрагментів текстів

Текст 1
Переклад пана Махновця харакетризвується збереженням первозданного
формату. Текст переданий інтонаційно та семантично майже аналогічно до
оригіналу. Автор намагається підійти з лексичної сторони якомога ближче,
аби не втратити смислових зв’язків із джерелом, та за можливості транслює
українською мовою ті самі слова для збереження автентичності.
Загалом, фрагмент є цілком зрозумілим та сприймається без труднощів.

Текст 2
Пан Васьков вирішив відштовхуватися від загальної мелодійності твору.
Його адаптація вже не є точним перекладом, проте стала більш легким
варіянтом для сприйняття. Такий метод дає читачам змогу краще вловити
суть написаного, проте є ризик спотворення оригінального смислу, оскільки
певні слова та вирази були замінені задля римування та ритмічності, яка
відрізняється від першоджерела.
Загалом, фрагмент є легшим для сприйняття, текст швидко читається, а
лексеми використані доступно, проте певні зокрема лексико-семантичні
моменти не зовсім відповідають оригіналу.

Текст 3
Перевод Лихачева є спробою абсолютної мімікрії російською мовою тексту
оригіналу. Це прослідковується як у повноцінній ретрансляції лексики
першоджерела, так і у форматі подання – автор намагався повноцінно
відобразити візуальне подання твору шляхом копіювання розміщення рядків.
Знову ж таки, текст відповідає оригіналу, проте є вже важчим для
сприйняття, нехай і зберігає автентичність зарахунок візуального складника
та абсолютного лексичного транслювання.

Найкраще стиль самої епохи передає переклад пана Лихачева, оскільки тут
присутня неспотворена лексика, а сам твір подається у візуальному форматі
оригіналу. Так, автор зміг детально передати літературну суть фрагменту.
Проте, слід зауважити, що подібна ретрансляція має ризики викликати
нерозуміння авдиторії смислу через спробу повної семантичної передачі.