Зміст розрахунково-пояснювальної записки

ВСТУП
Прискорення темпів науково-технічного прогресу полягає у
комплексному введенні нової техніки, покращенні організації та управлінні
виробництвом. Сюди відносяться також заміна та модернізація застарілого
обладнання, ефективне використання електроенергії, застосування
економічних матеріалів, виготовлення нових машин та сучасної техніки.
В теперішній час із року в рік збільшуються капітальні вкладення у
розвиток діючих підприємств та створення нових, впроваджуються нові,
більш прогресивні види сировини та матеріалів, удосконалюється нова
продукція.
Вибір варіантів нової техніки і прийняття тих чи інших рішень
повинні базуватися на точному економічному розрахунку, об’єктивному
співставленні необхідних витрат та отриманого ефекту. Підприємства
самостійно приймають господарські рішення, з достатньо великого кола
питань, пов’язаних з плануванням, стимулюванням, організацією,
фінансуванням, технічним, соціальним і науковим розвитком підприємства,
яке несе повну відповідальність за результатами своєї виробничо-
господарської діяльності.
Науково-технічний прогрес і курс його прискорення потребують
критичного підходу до прийомів і методів управління промисловими
підприємствами, зокрема їх допоміжними, ремонтними службами, де є великі
резерви економії трудових і матеріальних ресурсів.
За останні роки продовжується подальша систематизація діяльності
енергетичних служб промислових підприємств, поглиблення науки і
практики ремонту та оновлення машин і обладнання, удосконалюються
відповідні директивні документи та державні стандарти з експлуатації
техніки. Ще гостріше постало питання економічної ефективності
капітального ремонту - частини загальної проблеми ефективності
впровадження нової техніки. В останні роки продовжується систематизація
діяльності енергетичних служб і промислових підприємств, поглиблення
науки і практики ремонту та оновлення машин і обладнання,
удосконалюються відповідні директивні документи і державні стандарти по
експлуатації техніки. Розвивається наукова організація праці, бригадирський
підряд, що в свою чергу повинно підняти рівень продуктивності і якості
праці. В основі заходів, направлених на удосконалення господарської
діяльності підприємств, лежить прагнення забезпечити стабільність і
ефективність функціонування обладнання і одночасним зменшенням
трудових та матеріальних затрат, шляхом підвищення продуктивності і
якості праці, удосконалення виробництва та забезпечення змінними і
запасними вузлами і деталями, удосконалення діяльності ремонтних служб
безпосередньо на промислових підприємствах, покращення організації праці
і матеріального стимулювання ремонтних робітників.
Для того, щоб своєчасно і якісно підготуватися до ремонтів, в системі
TOPEO розроблені типові об’єми ремонтних робіт. Вони є основою для
складання відомостей дефектів. Цю відомість складає майстер по ремонту
електроустаткування. Згідно TOPEO для електроустаткування передбачені
такі види ремонтів: капітальний і поточний. При ремонті також враховуються
фактичний вік електроустаткування, записи в журналах прийомки-здачі
зміни, відомості попередніх ремонтів. Відомості дефектів вважаються
документом для визначення вартості ремонту. Фінансуються всі ремонти, а
також огляди за рахунок цеху, який експлуатує дане обладнання.
В роботі приведено економічний розрахунок витрат цеху та
підприємства в цілому щодо ефективності впровадження обраного
обладнання. Основна увага приділяється питанням зниженню собівартості
робіт цеху та підприємства у цілому за рахунок якісного та своєчасного
проведення ремонтних робіт та оглядів електрообладнання, обгрунтованого
розрахунку необхідної чисельності робітників виходячи із трудомісткості
майбутніх виконуваних робіт.
 1 ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА

1.1 Визначення трудомісткості ремонту механізмів крану

Організація ремонтного господарства та технічне обслуговування

обладнання базуються на системі планово-попереджувальних ремонтів
(ППР). Цей комплекс планових організаційно – технічних заходів щодо
догляду, нагляду, обслуговування та ремонту обладнання.
Заходи носять попереджувальний характер, після відпрацювання
кожною одиницею обладнання певної кількості часу виробляються його
профілактичні огляди та планові ремонти: поточні, капітальні.
Чергування і періодичність ремонтів визначається призначенням
обладнання, його конструктивними і ремонтними особливостями, а також
умовами експлуатації.
Складений проект річного плану технічного обслуговування та
ремонту підлягає прорахунку і економічному обґрунтуванню. Основним
техніко – економічним показником при цьому являється загальна
трудомісткість технічного обслуговування та ремонту обладнання і мереж
енергогосподарства промислового підприємства.
Трудомісткість ремонтів електроустаткування – один з показників
продуктивності праці. Трудомісткість ремонтів залежить від конструктивних
особливостей, технологій ремонтів і вимірюється кількістю витраченої праці
ремонтного персоналу в людино–годинах, необхідних для виконання даного
виду ремонту, а також для визначення річного фонду заробітної плати,
чисельності штату робітників в ремонтних цехах, встановлення складності і
ступеня зношення електроустаткування.
Для того, щоб своєчасно і якісно підготуватися до ремонтів, в системі
ТОРЕО розроблені типові об’єми ремонтних робіт. Вони є основою для
складання відомостей дефектів. Цю відомість складає майстер по ремонту
електроустаткування. Відомості дефектів вважаються документом для
визначення вартості ремонту. Фінансуються всі ремонти, а також огляди за
рахунок цеху, який експлуатує дане обладнання.
Передбачені номенклатурою нормативи трудомісткості призначені
лише для планування трудовитрат на ремонті роботи. Для визначення
трудомісткості ремонтів необхідно скласти структуру ремонтного циклу та
міжремонтних періодів.
Нормативні дані для розрахунку (ремонтний цикл, міжремонтний період,
трудомісткість одного ремонту, витрати матеріалів, запасних частин, тощо)
беруться з довідника Н.А.Афанасьев, М.А.Юсипов «Система технического
обслуживания и ремонта оборудования энергохозяйства промышленных
предприятий».(Л1).
Перш ніж визначити трудомісткість ремонтів складаємо таблицю 1.1
періодичності ремонтів свого переліку електроустаткування.

Таблиця 1.1 Періодичність ремонтів електроустаткування крану 15 тон

Періодичніст Дата останнього

№ Назва Кількість ь ремонтів ремонту
п\п електроустаткування устаткування К,
П,міс. К П
роки
Електродвигун МТН
1 1 3 4 V/2019 XI/2021
512 - 6 Рн - 55 кВт
Електродвигун МТН
2 2 3 4 V/2019 XI/2021
311-6 Рн -11 кВт
3 Захисна панель 2 6 1 III/2019 XII/2021
Командоконтролер
4 1 - 4 - XI/2021
ТСД
5 Гальмо 3 - 6 - VІI/2021
6 Запобіжники 3 - 6 - VІI/2021
7 Вимикачі 4 - 4 - XІІ/2021
8 Реле 4 - 4 - VІ/2021
9 Контактори 12 - 4 - ІX/2021

Умовні позначення ремонтів:

К – капітальний;
П – поточний.
 На основі таблиці 1.1 складаємо таблицю 1.2, де відображаємо графік
ремонтів обладнання на поточний рік з урахуванням періодичності ремонтів,
яка наведена в [Л5].
Таблиця 1.2 Графік ремонтів елктрообладнання на 2021 рік

Кількість
ремонтів
№ Назва електро- Місяці року
п/п устаткування
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 К П
Електродвигун
1 МТН 512 - 6 П П К 1 2
Рн - 55 кВт
Електродвигун
2 МТН 311-6 П П П К 2 6
Рн -11 кВт
3 Захисна панель П П П П П П П П П П П К 2 22
Командоконтролер
4 П П П - 3
ТСД
5 Гальмо П П - 6
6 Запобіжники П П - 6
7 Вимикачі П П П - 12
8 Реле П П - 8
9 Контактори П П П - 36

Поточний ремонт полягає в заміні невеликої кількості зношених

деталей і регулюванні механізмів для забезпечення нормальної роботи
агрегату до чергового планового ремонту.
Капітальний ремонт здійснюється з метою відновлення справності
устаткування й повного або близького до нового ресурсу. Як правило,
проводиться ремонт усіх базових деталей і вузлів, складання, регулювання й
випробування устаткування під навантаженням.(Л1).
Графік ремонтів електрообладнання на поточний рік планується з
урахуванням дати останніх ремонтів та їх періодичністю.
Основою для планування ремонтних робіт є: річний план поточних і
капітальних ремонтів технологічного устаткування; річний графік ремонтів
електрообладнання попереднього року. Якщо дата останнього поточного
ремонту співпадає із датою капітального, то на графіку ремонтів відмічаємо
лише капітальний; ремонтні відомості, журнали обліку устаткування;
результати загальної оцінки технічного стану устаткування і мереж
господарства.
Річні плани – графіки ремонтів електрообладнання складаються
електрослужбами цеху, підписуються начальником цеху, помічником
начальника цеху по електрообладнанню і подаються в управління енергетики
та енергозбереження, де розглядають і затверджують.
Річний графік технічного обслуговування і ремонту
електрообладнання дає можливість визначити потребу в відповідному
виробничому персоналі, а також потребу в матеріалах, комплектуючих
виробах, запасних частинах.
Річний графік, крім того, служить основою для складання річного
кошторису витрат на технічне обслуговування і ремонт.
Річний графік технічного обслуговування і ремонту складається по
всім цехам і дільницям підприємства на всі енергетичні установки і агрегати.
На основі таблиці 1.2 складаємо таблицю 1.3 Трудомісткості ремонтів
електроустаткування.

Таблиця 1.3 Трудомісткість ремонтів електроустаткування, люд-годин

№ Назва Кількість Трудомісткість Трудомісткість Загальна
з електроустаткування ремонтів одного усіх трудоміс-
/ ремонту ремонтів ткість
п К П К П К П
1 Електродвигун
МТН 512 - 6 1 2 80 24 80 48 128
Рн - 55 кВт
2 Електродвигун
МТН 311-6 2 6 56 16 112 32 144
Рн -11 кВт
3 Захисна панель 2 22 18 9,3 36 204,6 240,6
4 Командоконтролер
- 3 - 8 - 24 24
ТСД
5 Гальмо - 9 - 27 - 243 243
6 Запобіжники - 6 - 1,6 - 9,6 9,6
7 Вимикачі - 12 - 3 - 36 36
8 Реле - 8 - 3,8 - 30,4 30,4
9 Контактори - 36 - 6 - 216 216
Всього 1071,6

1.2 Трудомісткість обслуговування електроустаткування крану

Загальна річна трудомісткість ремонтів визначається, як сума

відповідних складових робіт
Трудомісткість обслуговування розраховується за формулою:

, люд – годин (1.1)

де ∑ Т – сумарна річна трудомісткість ремонтів (таблиця.1.3);

р.р

∑Т р.р.р – сумарна трудомісткість робіт на одного робітника по технічному

обслуговуванню електроустаткування [5 с.57], людино-годин;
t ф.р.ч – річний фонд робочого часу одного робітника, годин (таблиця 1.4.)
∑Трто =1071,6 :800 × 1704 = 2282,508 люд-год
Річний фонд робочого часу одного робітника (працюючи по графіку
170).
Таблиця 1.4 Річний фонд робочого часу обслуговуючого персоналу
 Назва показників Показники
Календарний час, діб 365
Вихідні дні, діб 182
Номінальний час, діб 183
Відпустка основна і додаткова, календарних днів 24+ 8
Дні хвороби 6
Виконання державних і громадських обовя’зків,
3
діб
Фактичний час, діб 142
Тривалість робочої зміни, годин 12
Фактичний час, годин 1704