2

Зміст

І. Вступ………………………………………………………...............................3

ІІ. Поняття компетентності в системі освіти…………………………………..6

1. Що таке компетентність?..........................................................................6
2. Формування ключових компетентностей на уроках англійської
мови………………………………………….............................................8

ІІІ. Використання інноваційних технологій в сучасній освіті……………….13

1. Поняття інноваційних технологій, як засобу підвищення рівня сучасної

освіти…………………………………………………………………………13
2. Характеристика інноваційних технологій, які сприяють формуванню
ключових компетентностей учня…………………………………………..17

IV. Впровадження мультимедійних технологій для формування ключових

компетентностей учнів на уроках англійської мови…………………………..21
1. Переваги використання мультимедійних технологій на сучасних
уроках……………………………………………………………………..21
2. Використання презентацій для впровадження проектних технологій у
навчанні…………………………………………………………………...24

V.Висновок…………………………………………………………....................30
VI. Список використаних джерел………………………………………………32
 3

Вступ
Сучасна педагогіка характеризується переосмисленням й зміною
багатьох поглядів і підходів, відмовою від деяких усталених традицій та
стереотипів. Сьогодення потребує від педагога високого професіоналізму,
володіння сучасними технологіями, навчання і виховання, бажання та вміння
постійно вчитись й самовдосконалюватися, творчого підходу з одного боку й
деякої прагматичності та раціоналізму з іншого. Та іноді ми відчуваємо, що
не встигаємо за величезним потоком інформації, не завжди можемо знайти
необхідну літературу. Для вчителя особливо важливо відчувати тенденції
інноваційних змін у системі освіти, розуміти сутність і особливості
педагогічних технологій, уміння аналізувати й оцінювати ефективність їх
використання, володіти сучасною фаховою термінологією. [5, c. 6]

Реформування освіти в Україні є частиною процесу оновлення освітніх

систем, що відбуваються останнім часом у європейських країнах і пов'язані з
визнанням значимості знань як рушія суспільного добробуту та прогресу. Ці
зміни стосуються створення нових освітніх стандартів, оновлення та
перегляду навчальних програм, змісту навчально-дидактичних матеріалів,
підручників, форм і методів навчання. Цілеспрямоване набуття молоддю
знань, умінь і навичок, їх трансформація в компетентності сприяє
особистісному культурному розвитку, розвитку технологій, здатності швидко
реагувати на запити часу. Європейські країни сьогодні розпочали ґрунтовну
дискусію навколо того, як озброїти людину необхідними вміннями та
знаннями для забезпечення її гармонійної взаємодії з технологічним
суспільством, що швидко розвивається. Саме тому важливим є усвідомлення
поняття компетентності в суспільстві, що базується на знаннях. Важливо
розуміти, яких саме компетентностей необхідно навчати і як, що має бути
результатом навчання. Одним зі шляхів оновлення змісту освіти й
узгодження його із сучасними потребами, інтеграцією до європейського та
світового освітніх просторів є орієнтація навчальних програм на набуття
 4

ключових компетентностей та на створення ефективних механізмів їх

запровадження. Як показує досвід багатьох європейських країн, що
займались визначенням, відбором і впровадженням ключових
компетентностей, останнім часом відбулась орієнтація програм і
педагогічних технологій на компетентнісний підхід.[ 3.]

Проект державного загальноосвітнього стандарту освітньої в галузі

“Іноземна мова” передбачає набуття учнями в процесі навчання
комунікативної компетенції, яка включає в себе і соціокультурну. [7, c. 8]

Щодо мети роботи, то вона полягає у вивченні процесу формування

ключових компетентностей та розробка методики їх формування в учнів
середньої школи у процесі вивчення та використання інноваційних
технологій.

Предметом дослідження є шляхи формування іншомовної

соціокультурної компетенції в учнів середньої школи за допомогою
використання інноваційних технологій.

Для досягнення мети поставлені такі завдання:

 вивчити науково-методичну літературу з теми дослідження

 визначити ключові компетенції, їх зміст та структуру
 дослідити види інноваційних технологій, які допоможуть удосконалити
вивчення іноземної учнями.
 розробити шляхи використання інноваційних технологій на уроках.

Наукова новизна курсової роботи полягає у визначенні шляхів

підвищення рівня соціокультурної компетенції учнів за допомогою
використання інноваційних технологій.

Удосконалення процесу підготовки фахівців потребує не тільки

поліпшення якості навчальних планів і програм, а й зумовлює також новітнє
 5

осмислення професійного розвитку майбутнього фахівця, який повинен

володіти новітніми інноваційними технологіями.

Застосування найновіших засобів інформаційної технології в різних

галузях людської діяльності, в тому числі і в освіті, набуває все більшої
актуальності. В вітчизняних та зарубіжних виданнях комп"ютеризація
учбового процесу розглядається як один з актуальних факторів організації
навчання тому чи іншому предмету. Застосуванню комп’ютерів для навчання
англійської мови приділяється в останні роки велика увага. Різноманітні
електронні підручники, контролюючі програми, електронні словники,
редактори текстів, енциклопедичні програми можуть бути успішно
використані в цілях навчання англійській мові. Використання комп`ютера
дозволяє працювати над усіма видами мовної та мовленнєвої діяльності.[ 7, c.
12]

Теоретичне значення роботи полягає у вивчені шляхів, які

допоможуть формувати ключові компетентності на уроках англійської мови
в учнів за допомогою використання різних інноваційних технологій ,
розширення уявлень про взаємозв’язок формування комунікативної
компетентності школярів й впровадження в освіті інноваційних технологій.
Практична значущість роботи визначається тим, що розроблені шляхи
та прийоми розвитку ключових компетентностей учнів на уроках іноземної
мови можуть бути здійснені за допомогою використання вчителями
інноваційних технологій з метою оптимізації процесу викладання
англійської мови у школі.
 6

І. Поняття компетентності в системі освіти.

1. Що таке компетентність?
Компетентність у перекладі з латинської competentia означає коло
питань, у яких людина добре обізнана, має знання та досвід. Компетентна в
певній сфері людина має відповідні знання та здібності, що дозволяють їй
обґрунтовано судити про цю сферу й ефективно діяти в ній.У методиках
навчання окремими предметами компетентності використовуються
давно, наприклад, лінгводидактичні компетентності застосовуються в
мовах, комунікативні - в інформатиці. В останні роки поняття
«компетентність» вийшло на загальнодидактичний і методологічний рівень.
Це пов'язано з його системно-практичними функціями й інтеграційною
метапредметною роллю в загальній освіті. Посилення уваги до цього
поняття обумовлене також рекомендаціями Ради Європи, що стосуються
відновлення освіти, її наближення до замовлення соціуму. Необхідність
формування школою ключових компетентностей відзначена в
концептуальній модернізації вітчизняної освіти. [7, c. 54]
Варто сказати, що не існує єдиного узгодженого визначення та
переліку ключових компетентностей. Оскільки компетентності - це
насамперед замовлення суспільства на підготовку його громадян, такий
перелік багато в чому визначається узгодженою позицією соціуму в певній
країні або регіоні. Досягти такого узгодження вдається не завжди. Отже,
спробуємо дати визначення основних понять:
Компетентність — набута у процесі навчання інтегрована здатність
учня, що складається із знань, умінь, досвіду, цінностей і ставлення, що
можуть цілісно реалізовуватися на практиці. [4, c.157]
Ключові (базові) компетентності – спеціально структурований
комплекс характеристик (якостей) особистості, що дає можливість їй
ефективно діяти у різних сферах життєдіяльності. [4, c.157]
 7

Компетентна особистість – особистість, яка володіє

комплексом сформованих предметних, міжпредметних і ключових
компетентностей та вміє застосовувати їх в мінливому суспільстві.
[4, c.157]
Предметні компетентності – сукупність знань, умінь та
характерних рис у межах змісту конкретного предмета, необхідних для
виконання учнями певних дій з метою розв’язання навчальних
проблем, задач, ситуацій. [4, c.158]
Компетентнісний підхід – спрямованість освітнього процесу на
формування та розвиток ключових (базових, основних)
і предметних компетентностей особистості. [4, c.158]
Компетентнісний підхід сприяє формуванню ключових і предметних
компетентностей.
До ключових компетентностей належить уміння вчитися, спілкуватися
державною, рідною та іноземними мовами, математична і базові
компетентності в галузі природознавства і техніки, інформаційно-
комунікаційна, соціальна, громадянська, загальнокультурна, підприємницька
і здоров'язбережувальна компетентності, а до предметних (галузевих) -
комунікативна, літературна, мистецька, міжпредметна естетична,
природничо-наукова і математична, проектно-технологічна та інформаційно-
комунікаційна, суспільствознавча, історична і здоров'язбережувальна
компетентності. Реалізація компетентнісного підходу в освітньому процесі
передбачає дотримання низки дидактичних умов. Перша з них полягає в
чіткому усвідомленні учасниками навчального процесу дидактичної
специфіки, закладеної в поняття "компетентність" як педагогічної категорії,
яка може характеризувати як певний етап в освітньому процесі, так і його
кінцевий результат — результат освіти.[ 7, c. 59]

Набуття компетенцій відбувається поступово в процесі навчання, рівень

компетентності учня на різних етапах навчання буде різним. Таке бачення
 8

свідчить про рівневий характер компетентнісного підходу в навчанні, про

доцільність визначення певних послідовних рівнів у формуванні
компетентності учнів.

2. Формування ключових компетентностей на уроках

англійської мови.
Визначивши поняття освітніх компетентностей, варто з'ясувати їх
ієрархію. Відповідно до поділу змісту освіти на загальну метапредметну
(для всіх предметів), міжпредметну (для циклу предметів або освітніх
галузей) і предметну (для кожного навчального предмета), можна
виокремити ключові компетентності. Ключові компетентності - відносяться
до загального (метапредметного)змісту освіти. Загальнопредметні
компетентності - відносяться до певного коланавчальних предметів та
освітніх галузей. Предметні компетентності - частки стосовно двох
попередніх рівнів.Компетентності, що мають конкретний опис і можливість
формування в рамках навчальних предметів.
Ключові освітні компетентності конкретизуються кожного разу на
рівні освітніх галузей і навчальних предметів для кожного ступеня навчання.
Наприклад, ключові навчально-пізнавальні компетентності знаходять своє
втілення в загальнопредметній рефлексивній компетентності, а потім у
такій предметній компетентності з історії, як здатність виділяти в
будь-якій історичній події боротьбу інтересів різних сторін.[ 6, c. 3]
Перелік ключових освітніх компетентностей визначається нами на
основі
головних цілей загальної освіти, структурного представлення соціального
досвіду й досвіду особистості, а також основних видів діяльності учня,
що дозволяють йому опановувати соціальний досвід, одержувати навички
життя та практичної діяльності в сучасному суспільстві.
 9

З урахуванням даних позицій ключовими освітніми

компетентностями є такі:

1. Ціннісно-смислова компетентність. Це компетентність у сфері

світогляду, пов'язана з ціннісними орієнтирами учня, його здатністю
бачити та розуміти навколишній світ, орієнтуватись у ньому,
усвідомлювати свою роль і призначення, творчу спрямованість, уміти
вибирати цільові та значеннєві установки для своїх дій і вчинків,
приймати рішення. Дана компетентність забезпечує механізм
самовизначення
учня в ситуаціях навчальної й іншої діяльності. Від неї залежать
індивідуальна освітня траєкторія учня та програма його життєдіяльності в
цілому.[5, c. 85]

2. Загальнокультурна компетентність. Коло питань, в яких учень повинен

бути добре обізнаний, мати пізнання та дуже широкий досвід діяльності:
це особливості національної та загальнолюдської культури,
духовно-моральні основи життя людини й людства, окремих народів,
культурологічні основи сімейних, соціальних, суспільних явищ і традицій,
роль науки та релігії в житті людини, їх вплив на світ, компетентності в
побутовій і культурно-дозвіллєвій сфері, наприклад, володіння
ефективними способами організації вільного часу. До цього ж відноситься
досвід засвоєння учнем наукової картини світу, що розширюється до
культурологічного й загальнолюдського розуміння світу. .[5, c. 85]

3. Навчально-пізнавальна компетентність. Це сукупність

компетентностей
учня у сфері самостійної пізнавальної діяльності, що включає елементи
логічної, методологічної, евристичної, загальнонавчальної діяльності,
співвіднесеної з реальними об'єктами, які пізнаються учнем. Сюди входять
 10

знання й уміння організації цілепокладання, планування, генерації ідей,

аналізу, рефлексії, самооцінки навчально-пізнавальної діяльності.
Стосовно досліджуваних об'єктів учень опановує креативні навички
продуктивної діяльності: добуванням знань безпосередньо з реальності,
безпосередньо з реальності,
володінням прийомами дій у нестандартних ситуаціях, евристичними
методами рішення проблем. У рамках даної компетентності визначаються
вимоги відповідної функціональної грамотності: уміння відрізняти факти
від домислів, володіння вимірювальними навичками, використання
ймовірнісних, статистичних та інших методів пізнання. .[5, c. 86]

4. Інформаційна компетентність. За допомогою реальних об'єктів

(телевізор, магнітофон, телефон, факс, комп'ютер, принтер, модем, копір
тощо) й інформаційних технологій (аудіо-, відеозапис, електронна пошта,
ЗМІ, Інтернет) формуються вміння самостійно шукати, аналізувати та
відбирати необхідну інформацію, організовувати, перетворювати, зберігати
та передавати її. Дана компетентність забезпечує навички діяльності учня
стосовно інформації, що міститься в навчальних предметах та освітніх
галузях, а також у навколишньому світі. .[5, c. 86]

5. Комунікативна компетентність. Включає знання необхідних мов,

способіввзаємодії з оточуючими й окремими людьми та подіями, навички
роботи угрупі, відігравання різних соціальних ролей у колективі. Учень має
вміти презентувати себе, написати лист, анкету, заяву, поставити запитання,
вести дискусію й ін. Для освоєння даної компетентності в навчальному
процесі фіксується необхідна й достатня кількість реальних об'єктів
комунікації та способів роботи з ними для учня кожного ступеня навчання
в рамках кожного досліджуваного предмета чи освітньої галузі. .[5, c. 87]
 11

6. Соціально-трудова компетентність означає володіння знаннями та

досвідом у сфері громадянсько-суспільної діяльності (виконання ролі
громадянина, спостерігача, виборця, представника тощо), у
соціально-трудовій сфері (права споживача, покупця, клієнта, виробника),
у сфері сімейних стосунків та обов'язків, у питаннях економіки та права,
у галузі професійного самовизначення. У дану компетенцію входять,
наприклад, уміння аналізувати ситуацію на ринку праці, діяти відповідно
до особистої та суспільної вигоди, володіти етикою трудових і
громадських взаємин. Учень опановує мінімально необхідні для життя в
сучасному суспільстві навички соціальної активності та функціональної
грамотності. .[5, c. 87]

7. Компетентність особистісного самовдосконалення спрямована на

засвоєння способів фізичного, духовного й інтелектуального саморозвитку,
емоційної саморегуляції та самопідтримки. Реальним об'єктом у сфері
даної компетентності виступає сам учень. Він опановує способи діяльності
у власних інтересах і можливостях, що виражається в його безперервному
самопізнанні, розвитку необхідних сучасній людині особистісних якостей,
формуванні психологічної грамотності, культури мислення та поведінки. До
даної компетентності відносяться правила особистої гігієни, турбота про
власне здоров'я, статева грамотність, внутрішня екологічна культура.[5, c. 87]
Сюди ж входить комплекс якостей, пов'язаних з основами безпечної
життєдіяльності особистості.
Розробка освітніхстандартів, програм і підручників з окремих
предметів повинна враховувати комплексність змісту освіти, що
презентується в них, із
погляду внеску у формування ключових компетентностей. У кожному
навчальному предметі (освітній галузі) варто визначити необхідну й
достатню кількість пов'язаних між собою реальних досліджуваних об'єктів,
сформованих при цьому знань, умінь, навичок і способів діяльності, що
 12

складають зміст визначених компетентностей. Процедура конструювання

освітніх компетентностей спирається на рефлексивне виявлення
компетентнісного змісту існуючої освіти та містить у собі чотири етапи:

1) пошук проявів ключових компетентностей у кожному конкретному

навчальному предметі;
2) побудову ієрархічної надпредметної систематики - «дерева
компетентностей»;
3) проектування загальнопредметних освітніх компетентностей на
вертикальному рівні для всіх трьох ступенів навчання;
4) проекцію сформованих за ступенями компетентностей на рівень
навчальних предметів та їх відображення в освітніх стандартах,
навчальних програмах, підручниках і методиках навчання. .[6, c. 3]
У комплексності освітніх компетентностей закладена додаткова
можливість представлення цілей, змісту освіти (освітніх стандартів) та
освітніх технологій у системному вигляді, що припускає побудову чітких
вимірників із перевірки успішності їх засвоєння учнями.
 13

ІІ. Використання інноваційних технологій в сучасній освіті.

3. Поняття інноваційних технологій, як засобу підвищення

рівня сучасної освіти.
Одним із шляхів модернізації освітньої системи України постає
упровадження в навчальний процес ВНЗ інноваційних педагогічних
технологій і методів. Інновації (італ. іnnovatione - новизна, нововведення) -
нові форми організації діяльності і управління, нові види технологій, які
охоплюють різні сфери життєдіяльності людства.

Педагогічну інновацію розглядають як особливу форму педагогічної

діяльності і мислення, які спрямовані на організацію нововведень в
освітньому просторі, або як процес створення, упровадження і поширення
нового в освіті. Інноваційний процес в освіті - це сукупність послідовних,
цілеспрямованих дій, спрямованих на її оновлення, модифікацію мети,
змісту, організації, форм і методів навчання та виховання, адаптації
навчального процесу до нових суспільно-історичних умов.[6, c. 4]

Проблема інноватики в освітній системі актуалізувалася після набуття-

Україною-незалежності"- - що - було викликано - наступними чинниками:

- нові соціально-економічні перетворення обумовили необхідність

корінних змін в організації системи освіти, методології і технології
організації педагогічного процесу в навчальних закладах різного типу
(гімназії, ліцеї, коледжі та ін.) і потребу підготовки нової плеяди науково-
педагогічних та педагогічних кадрів;

- посилилася тенденція гуманітаризації змісту освіти, з'явилися нові

навчальні дисципліни та стрімко виникла потреба в викладачах, які б могли
забезпечити творчий, інноваційний підхід до реалізації цих тенденцій;
 14

- на відміну від умов жорсткої регламентації змісту і організації

навчального процесу у радянський період в оновлюваній національній школі
викладач отримав можливість творення власної педагогічної лабораторії, що,
безперечно, вимагає набуття досвіду інноваційної діяльності;

- входження навчальних закладів у ринкові відносини викликає

конкуренцію між державними і недержавними ВНЗ, надає можливості
молодій людині навчатися там, де інноваційний потенціал та якість
отриманої освіти вищі;

- бурхливі зміни в інформатизації суспільства активізувати потребу

оновлення інформаційно-освітнього середовища. [6, c. 7]

Нововведення (інновації) не виникають спонтанно, а постають результатом

системних наукових пошуків, аналізу, узагальнення педагогічного досвіду.
Стрижнем інноваційних процесів в освіті є упровадження досягнень
психолого-педагогічної науки в практику, вивчення, узагальнення і
поширення передового вітчизняного та іноземного педагогічного досвіду
[1, c.7]

Рушійною силою інноваційної діяльності є педагог як творча

особистість, оскільки суб'єктивний чинник є вирішальним під час пошуку,
розробки, упровадження і поширення нових ідей. Творчий викладач, учитель,
вихователь має широкі можливості і необмежене поле для інноваційної
діяльності, оскільки на практиці може експериментувати і переконуватися в
ефективності методик навчання, коригувати їх, здійснювати докладну
структуризацію досліджень навчально-виховного процесу, пропонувати нові
технології та методи навчання. Основна умова такої діяльності -
інноваційний потенціал педагога. [1, c. 7]

Інноваційний потенціал педагога - сукупність сощокультурних і творчих

характеристик особистості педагога, який виявляє готовність
 15

вдосконалювати педагогічну діяльність, наявність внутрішніх засобів та

методів, здатних забезпечити цю готовність. [4, c. 155]

Наявність інноваційного потенціалу педагога визначають наступні

чинники:

- творча здатність генерувати нові ідеї;

- високий культурно-естетичний рівень, освіченість, інтелектуальна

глибина і різнобічність інтересів;

- відкритість особистості педагога новому і сприйняття різних ідей, думок,

поглядів, концепцій, що базується на толерантності особистості, гнучкості та
широті мислення.[7, c. 287]

Можна виокремити наступні критерії готовності викладача вищої школи до

інноваційної педагогічної діяльності:

- усвідомлення необхідності інноваційної діяльності;

- готовність до творчої діяльності щодо нововведень у ВНЗ;

- упевненість у тому, що зусилля, спрямовані на нововведення, принесуть

позитивний результат;

- узгодженість особистих цілей з інноваційною діяльністю;

- готовність до подолання творчих невдач;

- органічність поєднання інноваційної діяльності, особистої, фахової та

педагогічної культури;

- рівень психолого-педагогічної та методичної готовності до інноваційної

діяльності;
 16

" позитивне сприйняття, переосмислення свого минулого досвіду і його

залучення до розробки інновації;

- здатність до фахової рефлексії.

Процес упровадження педагогічних інновацій, творчий пошук суттєво

залежать від морально-психологічного клімату у науково-педагогічному
колективі ВНЗ, матеріально-технічних, санітарно-гігієнічних та естетичних
умов праці. В організації інноваційних пошуків важливим є вибір актуальної
науково-педагогічної теми, чітке формулювання мети і завдань творчої
діяльності як усього колективу, так і кожного педагога зокрема, оптимальний
розподіл і корпорація праці.[7, c. 288]

Слід подбати про науково-методичне обгрунтування інновацій,

залучення до їх упровадження авторитетних, творчих педагогів, які можуть
подолати супротив педагогічної спільноти. У таких випадках необхідним є
створення спеціальних груп кваліфікованих, творчих, ініціативних
викладачів, які візьмуть на себе відповідальність щодо аналізу та апробації
передового досвіду, систематичного відбору ефективних ідей, технологій,
концепцій, які можуть бути упровадженими в педагогічну практику. Такий
підхід дає змогу об'єднати зусилля авторів педагогічних нововведень із
зорієнтованими на інноваційну діяльність педагогами, створити сприятливе
інноваційне середовище.
 17

ІІ. Характеристика інноваційних технологій, які сприяють

формуванню ключових компетентностей учня.

 Технології індивідуалізації процесу навчання. (А. Границька, В.

Шадріков) — організація навчально-виховного процесу, при якій вибір
педагогічних засобів та темпу навчання враховує індивідуальні особливості
учнів, рівень розвитку їх здібностей та сформованого досвіду. Його основне
призначення полягає в тому, щоб забезпечити максимальну продуктивну
роботу всіх учнів в існуючій системі організації навчання. Індивідуальне
навчання — форма, модель організації навчального процесу при якому: 1)
вчитель взаємодіє лише з одним учнем; 2) один учень взаємодіє лише із
засобами навчання (книги, комп'ютер тощо). Головною перевагою
індивідуального навчання є те, що воно дозволяє повністю адаптувати зміст,
методи та темпи навчальної діяльності дитини до його особливостей,
слідкувати за кожною дією та операцією при вирішенні конкретних завдань,
за його рухом від незнання до знання, вносити вчасно необхідні корективи в
діяльність як учня, так і вчителя. В сучасній вітчизняній педагогічній
практиці та теорії найбільш суттєвими прикладами технологій
індивідуалізації навчання є:
• проектний метод;
• технологія продуктивного навчання;
• технологія індивідуального навчання ;
• адаптивна система навчання;
• навчання на основі індивідуально-орієнтованого навчального
плану; [1, c. 8]
 Ігрові технології навчання (Й. Гензерг). Технології ігрового навчання
— це така організація навчального процесу, під час якої навчання
здійснюється у процесі включення учня в навчальну гру (ігрове моделювання
явищ, "проживання" ситуації).
Сьогодні віддають перевагу терміну "імітація" замість "гра" (акцент
 18

переноситься на внутрішню сутність дії). Навчальні ігри мають за мету,

окрім засвоєння навчального матеріалу, вмінь і навичок, ще й надання учневі
можливості самовизначитися, розвивати творчі здібності, сприяють
емоційному сприйманню змісту навчання. Види ігор:
• навчальні, тренувальні, узагальнюючі;
• пізнавальні, виховні, розвиваючі;
• репродуктивні, продуктивні, творчі.

 Інтерактивне навчання. В Україні розроблена та пропагується

технологія інтерактивного навчання О. Пометун. Інтерактив (від анг.—
взаємний та діяти). Інтерактивне навчання—це спеціальна форма організації
пізнавальної активності, що має за мету створення комфортних умов
навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність та інтелектуальну
спроможність.
• Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний
процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів;
учитель і учень є рівноправними суб'єктами навчання. Інтерактивне
навчання сприяє формуванню навичок а вмінь як предметних, так і
загальнонавчальних; виробленню життєвих цінностей; створенню атмосфери
співробітництва, взаємодії; розвитку комунікативних якостей. Технологія
передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор,
спільне розв'язання проблем. [1, c. 8]
 Інтегровані технології (П. Ерднієв) — припускає, що вчитель за
можливості чітко визначає реакції, поняття, ідеї та навички, які мають бути
засвоєні учнем, а потім за допомогою багатостороннього підходу допомагає
учневі спрямувати власну діяльність на досягнення цих цілей. При цьому
учень може діяти у власному темпі, заповнюючи прогалини у своїх знаннях
або пропускаючи те, що вже засвоєно.
 Мультимедійні технології пов'язані із створенням мультимедіа-
продуктів: електронних книг, енциклопедій, комп'ютерних фільмів, баз
 19

даних. У цих продуктах об'єднаються текстова, графічна, аудіо- та

відеоінформація, анімація. Мультимедіа-технології перетворили комп'ютер
на повноцінного співрозмовника, дозволили учням (будь-якого віку), не
виходячи з навчальної аудиторії, будинку, офісу, бути присутніми на лекціях
видатних вчених, брати участь у конференціях, діалогах, вести
кореспонденцію. Як принципово новий навчальний засіб електронна книга
відкрила можливості «читати», аналізувати «живі» озвучені сторінки, Тобто
можливості бачити, чути, читати.
 Мережеві технології призначені для телекомунікаційного спілкування
учнів з викладачами, колегами, працівниками бібліотек, лабораторій,
установ освіти тощо. Телекомунікаційний доступ до баз даних здійснюється
через всесвітню мережу Інтернет. Формами мережевої комунікації є:
• електронна пошта — призначається для обміну інформацією між
суб'єктами зв'язку, здійснення консультування, організації дистанційного
навчання;
• телеконференція — дозволяє викладачеві та учням, що знаходяться
на значній відстані одне від одного, організувати спільне навчання,
обговорювати навчальні проблеми, брати участь у ділових іграх,
практикумах тощо в умовах так званого віртуального класу. [1, c. 9]
Інноваційна діяльність є специфічною і досить складною, потребує
особливих знань, навичок, здібностей. Впровадження інновацій неможливе
без педагога-дослідника, який володіє системним мисленням, розвиненою
здатністю до творчості, сформованою й усвідомленою готовністю до
інновацій. Педагогів-новаторів такого типу називають педагогами
інноваційного спрямування, їм властиві чітка мотивація інноваційної
діяльності та викристалізувана інноваційна позиція, здатність не лише
включатися в інноваційні процеси, але й бути їх ініціатором.
Електронні засоби широко використовуються в усьому світі. Це і он-лайн
навчання, і дистанційні форми роботи, і використання різноманітних
компонентів оргтехніки під час підготовки та проведення уроків. Тому варто
 20

зупинитьсь на основних аспектах у використанні засобів інноваційних

технологій на уроках іноземної мови:

 Мультимедійні презентації
 Навчальні фільми
 Електронні книги
 Он-лайн тести
 Навчання в мережі інтернет
 21

ІІІ. Впровадження мультимедійних технологій для формування

ключових компетентностей учнів на уроках англійської мови.
3. Переваги використання мультимедійних технологій на
сучасних уроках.
З метою ефективного формування в учнів необхідних мовних і мовленнєвих
умінь та навичок учителі англійської мови вдаються до застосування
різноманітних інноваційних засобів навчання, серед популярних нині
постають і мультимедійні засоби.[9, c. 14]
Застосування в навчані засобів мультимедів – один із напрямків
удосконалення системи освіти, який сприяє поліпшеню якості всієї системи
освіти. Незалежно від бажання людей в їхнє життя влились електронні засоби
зв’язку, цифрові технології, комп’ютерна техніка. Тому проникнення
сучасних, у тому числі й мультимедійних технологій у галузь освіти є
закономірним. Мультимедійне забезпечення навчального процесу в школах
активізує погляди учнів, візуальне й яскраве зображення перетворює урок
англійської мови на цікаву подорож до англомовної країни, групове
обговорення й дебати пропонують більше можливостей для розвитку
комунікативної компетентності. [9, c. 14]

Мультимедія – є новою інформаційною технологією, тобто

сукупністю прийомів, методів, обробки, зберігання та передавання
аудіовізуальної інформації. Це надає змогу поєднати в одному програмному
продукті текст,графіку, аудіо-та відеоінформацію, анімацію.[4, c. 157]

Мультимедійні засоби - це суміш засобів інформації. Введення цих

засобів у навчальний процес сприяло появі нового поняття „мультимедійні
засоби навчання". За допомогою цих технологій учитель мови має нові
можливості під час проведення занять. Взаємодіючи з навчальним
середовищем, маніпулюючи його об'єктами, учень може сам визначати свою
поведінку в даному середовищі, що дозволяє йому уникнути повторення вже
 22

освоєних дій з об'єктом. Це сприяє усуненню лінійності навчання і є

особливо важливим у ситуації, де акцент робиться на навчанні,
зосередженому на учневі .[4, c. 157]
Психологічні дослідження в галузі сприйняття та оброблення інформації
дають змогу зрозуміти, що : 83% всієї інформації людина отримує за
допомогою зорових органів, 11% - слухових, 3,5% - за допомогою запахів,
1,5% - тактильних рецепторів . Таким чином, якщо сприймається лише
слухова інформація, то засвоєння необхідного матеріалу відбувається на
20%; якщо інформація отримується за допомогою зору, то запам'ятовується
до 30% матеріалу. І лише за умови комбінованого поєднання слухового та
зорового каналів інформації людина спроможна засвоїти до 60% отриманої
інформації.[9, c. 16]
Стає зрозумілим, що мультимедійні засоби варто використовувати на
уроках англійської мови для подачі навчального матеріалу з метою реалізації
комунікативно-діяльнісного підходу у навчанні мови. Використання
мультимедійних засобів на уроках англійської мови дозволяє створювати
кероване середовище мови, що вивчається та імітує реальне комунікативне
середовище. Це середовище, на відміну від звичайного комп' ютерного
середовища, відрізняється природністю: спілкування відбувається за умов
реальної комунікативної ситуації, в процесі природного людського діалогу,
що відбувається між учнем та персонажами (сюжетом) комп'ютерного курсу.
До того ж у середовищі мультимедіа моделюються реальні комунікативні
ситуації, в яких учень розв'язує свої поведінкові завдання. „Відомо, що
мультимедійне навчання розширює дидактико-психологічні можливості
навчального процесу, дозволяє долати протиріччя між мовою як засобом
природного спілкування, пізнанням навколишнього світу та штучністю
традиційного навчального середовища" [9, c. 18].
Практична спрямованість вивчення мови передбачає не лише кількісні
переваги практики над лінгвістичною теорією, а насамперед навчання
діяльності спілкування, створення таких умов на уроці, які б сприяли
 23

бажанню учнів висловлюватися, взаємодіяти із співрозмовником (слухачем,

читачем), впливати на нього. Треба створити умови для свідомо практичної
мовленнєвої діяльності і залучити до неї учнів, мовленнєва практика яких
повинна ґрунтуватися не тільки на мовній системі, а й на діяльності.
Учитель повинен пам' ятати, що спілкування на уроці не повинно
зводитися тільки до використання мовного матеріалу: адже мовний матеріал
є лише формою вираження думки.

Підсумовуючи вищезазначене, можна визначити лінгводидактичні

можливості мультимедійних засобів навчання, які використовуються на
уроках англійської мови для формування мовленнєвої компетенції
старшокласників:

• активізація навчальної діяльності учнів, посилення їх ролі як суб'єкта

навчання діяльності;
• посилення мотивації навчання;

• створення реального комунікативного середовища, яке забезпечує

„занурення" учня в уявний світ, у певні соціальні і виробничі ситуації;
• урізноманітнення форм подання мовного і мовленнєвого матеріалу;

• забезпечення негайного зворотного зв' язку, можливість рефлексії;

• можливість відтворення фрагмента навчальної діяльності.[9, c. 19]

 24

4. Використання презентацій для впровадження проектних

технологій у навчанні.
За визначенням проект - це сукупність певних дій, документів,
попередніх текстів, задум для створення реального об'єкта, предмета,
створення різного роду теоретичного продукту. Це завжди творча діяльність
Проектний метод у шкільній освіті розглядається як певна альтернатива
класно-урочній системі. Сучасний проект учня-це дидактичний засіб
активізації пізнавальної діяльності, розвитку креативності та одночасно
формування певних особистісних якостей. [11, c.5]
Метод проектів - педагогічна технологія, орієнтована не на
інтеграцію фактичних знань, а на їх застосування і набуття нових. Активне
включення школяра в створення тих або інших проектів дає йому можливість
освоювати нові способи людської діяльності в соціокультурному середовищі
[4, c. 158]
У методі проектів як педагогічної технології знайшов своє втілення
комплекс ідей, найбільш чітко представлений американським педагогом і
філософом Джорджем Дьюї (1859 - 1952) стверджує наступне: Дитинство
дитини - не період підготовки до майбутнього життя, а повноцінне життя.
Отже, освіта має базуватися не на тих знаннях, які коли-небудь в
майбутньому йому знадобляться, а на тому, що гостро необхідно дитині
сьогодні, на проблемах його реального життя.
Будь-яка діяльність з дітьми, в тому числі й навчання, повинна
будуватися з урахуванням їхніх інтересів, потреб, грунтуючись на
особистому досвіді дитини.
Основним завданням навчання за методом проектів є дослідження
дітьми разом з вчителем навколишнього життя. Все, що хлопці роблять, вони
повинні робити самі (один, з групою, з учителем, з іншими людьми):
спланувати, виконати, проаналізувати, оцінити і, природно, розуміти, навіщо
вони це зробили:
а) виділення внутрішнього навчального матеріалу;
 25

б) організація доцільної діяльності;

в) бученія як безперервна перебудова життя і підняття її на вищі щаблі.
Програма в методі проектів будується як серія взаємопов'язаних
моментів, що випливають з тих чи інших завдань. Хлопці повинні навчитися
будувати свою діяльність спільно з іншими хлопцями, знайти, добути знання,
необхідні для виконання того чи іншого проекту, таким чином, дозволяючи
свої життєві завдання, будуючи стосунки один з одним, пізнаючи життя,
хлопці отримують необхідні для цього життя знання, причому самостійно,
або спільно з іншими в групі, концентруючись на живому і життєвому
матеріалі, навчаючись розбиратися шляхом проб в реаліях життя. [11, c. 6]
Переваги цієї технології це: ентузіазм в роботі, зацікавленість дітей,
зв'язок з реальним життям, виявлення лідируючих позицій хлопців, наукова
допитливість, вміння працювати в групі, самоконтроль, краща закріпленість
знань, дисциплінованість.
В основі методу проектів лежить розвиток пізнавальних, творчих
навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, умінь
орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення.
Метод проектів завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів -
індивідуальну, парну, групову, яку учні виконують протягом певного відрізка
часу. Цей підхід органічно поєднується з груповим (cooperative learning)
підходом до навчання.[11, c. 7]
Основні етапи виконання проекту [10, c. 14]

Етап Завдання Діяльність учнів Діяльність

вчителя

1 2 3 4
 26

Починання Визначення теми, уточнення Уточнюють Мотивує учнів,

цілей, вибір робочої групи інформацію, пояснює цілі
обговорюють проекту, спостерігає
завдання

Планування Аналіз проблеми, Формує завдання, Допомагає в аналізі

визначення джерел уточнюють та синтезі (на
інформації, постановка інформацію прохання),
завдань і вибір критеріїв (джерела), вибирають
оцінки результатів, розподіл і обгрунтовують свої спостерігає
ролей в команді критерії успіху

Прийняття Збір та уточнення Працюють з Спостерігає,

рішення інформації, обговорення інформацією, консультує
альтернатив («мозковий проводять синтез і
штурм»), вибір аналіз ідей,
оптимального варіанту, виконують
уточнення планів діяльності дослідження

Виконання Виконання проекту Виконують Спостерігає, радить

дослідження і (на прохання)
працюють над
проектом,
оформляють проект

Оцінка Аналіз виконання проекту, Беруть участь у Спостерігає,

результатів досягнутих результатів колективному спрямовує процес
(успіхів та невдач) і причин самоаналізі проекту і аналізу (якщо це
цього, аналіз досягнення самооцінці необхідно)
поставленої мети

Захист проекту Підготовка доповіді, Захищають проект, Бере участь у

обгрунтування процесу
проектування, пояснення
отриманих результатів,
колективний захист проекту,
оцінка
беруть участь у колективному
аналізі та оцінці
колективної оцінкою результатів проекту
результатів проекту

Класифікація презентації:

o За кількістю медіа засобів: мультимедіа (звуки, зображення,

відео фрагменти); текстова (з мінімальним ілюструванням);
комбінована.
 27

o За призначенням: комерційні (здебільшого рекламного

характеру); інформаційні; навчальні тощо.
o За способом подання слайдів можна розрізняти презентації:
o Слайд-шоу – без супроводу лектора, або із записаним голосом
доповідача.
o Комбінована – з усним супроводом, із записаним голосом,
частиною якої може бути слайд-шоу.

Переваги мультимедійних презентацій:

 Презентації можуть створюватися не тільки для показу на стінному екрані

для групи слухачів в аудиторії, але також можуть використовуватися для
індивідуального перегляду на комп'ютері.
 Комп'ютерні презентації можуть використовуватися як для занять з
безпосередньою участю доповідача, так і без його участі (наприклад, для
самоосвіти).
 Потенційна можливість інтерактивності дозволяє комп'ютерні презентації
адаптувати під особливості сприйняття учнями навчального матеріалу.
 Часова інтерактивність надає можливість учню самостійно визначати
початок, тривалість процесу навчання, а також швидкість просування по
навчальному матеріалу.
 Інтерактивність при доборі потрібної послідовності відображення навчальної
інформації забезпечує вільне визначення чергування використання
фрагментів інформації.
 Змістова інтерактивність дозволяє змінювати, доповнювати чи зменшувати
обсяг змістової інформації.[11, c. 8]

ІКТ для розробки методу проектів:

 візуальна подача результатів дослідження;

 упорядковування інформації, збереження даних в електронних таблицях;
 28

 використання текстових та графічних редакторів під час написання роботи;

 подання кількісних результатів досліджень у вигляді схем, діаграм, графіків,
таблиць;
 матеріали проекту, зібрані на електронних носіях, легко змінювати та
доповнювати;
 доступність донесення свого бачення проблеми до інших за допомогою
створених буклетів, публікацій, презентацій, веб-сайтів;
 використання ресурсів Інтернету, освітніх сайтів, соціальних сервісів.

Проектна технологія в свою чергу забезпечує перехід від традиційних

освітніх технологій до нового типу навчання. Вона посилює його
розвивальний характер, передбачає спільну, обґрунтовану, сплановану й
усвідомлену діяльність партнерів, що вчаться. В свою чергу проектна
технологія спрямована на формування в учнів певної системи
інтелектуальних і практичних умінь, орієнтована на виконання соціальних
ролей та удосконалення особистості.Метод проектів завжди припускає
рішення якоїсь проблеми, що передбачає, з одного боку, використання
різноманітних методів, з іншого інтегрування знань, умінь з різних галузей
науки, техніки, технології, творчих областей.[8, c.12]

Публікації у програми Publisher допомагають вчителю розробити та

створити наочний матеріал:

· Плакатів та постерів,

· Стін газет,

· Листівок і багато іншого.

Таким чином можна створити наочність з будь-якої теми,для будь-

якого уроку. Працюючи в команді вчитель та уні розкривають свій творчий
потенціал, вони разом працюють, шукають необхідний матеріал, яскраві
картинки і разом працюють над оформленням. Така робота якнайкраще
 29

розриває учня, як особистість, дає змогу висловити свою точку зору з певної
теми, а також проявити свою творчість. Таким чином учні і вчитель можуть
створити самостійно плакати, наочність з будь-якої теми та оформити клас,
оформити тематичний урок, тощо. До презентації з теми можна створити
плакат до свята, а також залучити учнів до подальшої співпраці. Презентації
у програмі Power Point це найкраща можливість зробити урок цікавим та
захоплюючим. Як вчитель може приготувати цікавий матеріал з теми, так і
учні можуть зробити звичайне монологічне мовлення у вигляді презентації, з
картинками та ключовими словами та питаннями для однокласників. Такий
вид роботи є не тільки цікавим,але й корисни, адже учні вчаться підбирати
влучний матеріал, правильно його оформлювати та презентувати для
однокласників.[6, c.2]

Презентацію також можна використати для підготовки для

тематичного свята. Таким чином залучення новітніх технологій до процесу
вивчення іноземної мови підвищує інтерес до вивчення іноземної мови та
культури, заохочує учня до індивідуальної та творчої роботи, а також
мотивує учнів конкурувати у групі і презентувати свої власні розробки та
презентації.
 30

Висновки.
Стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, який
поширився і у сферу освіти, призвів до появи нових засобів навчання. Ці
засоби є вираженням ефективності методичної системи подання, закріплення
й застосування навчального матеріалу з англійської мови. Метою навчання
англійської мови в школі є формування комунікативної компетенції учнів,
що означає не тільки засвоєння знань мовної системи, вироблення умінь і
навичок, але й формування в них свідомого ставлення до рідної мови,
прагнення до спілкування англійської мовою в різних життєвих ситуаціях. На
допомогу сучасному вчителю приходять мультимедійні засоби навчання, які
дозволяють імітувати реальне комунікативне середовище, створювати
ситуації, в яких учень навчається розв'язувати комунікативні завдання з
метою оволодіння спілкуванням, це і сприяє формуванню мовної особистості
старшокласника.
Використання комп‘ютерних технологій робить урок привабливим та
сучасним. Урок, на якому відбувається індивідуалізація навчання,
розвивається пізнавальна діяльність учнів, а саме інтелектуальна активність,
логічне мислення, увага, пам‘ять, мова, уява, інтерес до навчання. Урок, на
якому з‘являються нові можливості для розвитку гармонічної
індивідуальності, здібної до колективної співпраці.

Спираючись на комп’ютерні технології, вчителі іноземної мови

розширюють можливості навчального процесу за допомогою використання
мультимедійних презентацій у навчальному процесі. Таким чином учні
вчаться

• читати з метою вибіркового отримання інформації;

• точно записувати необхідну інформацію;

• оформляти короткі повідомлення;

 31

• точно і стисло викладати думку;

• визначати тему та основні ідеї тексту і записувати їх;

• формулювати своє ставлення до прочитаного;

• оформляти пункти плану;

• користуватися словником і довідковою літературою.

Робота над створенням мультимедійної презентації сприяє розвиткові

навичок та вмінь писемного мовлення, що спонукає учнів до усного
мовлення. Практичне володіння іноземною мовою не може бути
повноцінним, якщо воно не включає обидві основні форми комунікації(усну і
писемну) у тісному взаємозв’язку. Писемне мовлення має багато
якостей,необхідних для усного мовлення. Воно має потребу у
вдосконалішому обдумуванні,щоб забезпечити вимоги правильності, чіткості
викладу думки. поступово оволодіваючи особливостями писемного
мовлення, учні переносять їх у певній мірі на усну мову, від чого усна мова
стає досконалішою, а сам учень відчуває себе впевненіше.
 32

Список використаних джерел

1. Алексич Т. М. Упровадження інноваційних педагогічних технологій на

уроках англійської мови //Англійська мова та література. – 2009. - №33. -
С.7-9.
2. Ворожейкіна О.М. 100 цікавих ідей для проведення уроку.-
Х.:Вид.група «Основа», 2011. – 287с.
3. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. –
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011.
4. Довідник педагога-початківця / А.Г. Дербеньова.-Х.: Вид.група
«Основа», 2010. – 160с.
5. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій / Н.П. Наволокова.
– Х.: «Основа», 2010. – 176с.
6. Кузнєцова Н.Ю. Використання новітніх інформаційно-комунікативних
технологій на заняттях з іноземної мови //Англійська мова та література. –
2012. - № 19-21. - С.2-8.
7. Методика викладання іноземних мов у загальноосвітніх навчальних
закладах / Л.С. Панова, І.Ф. Андрійко та ін..-К.: «Академія», 2010. – 328с.
8. Метод проектів у практиці сучасної школи / Косогова О.О. – Х.:
«Основа», 2010. – 144с.
9. Мороз І.М. Використання мультимедійних технологій у вивченні
іноземної мови //Англійська мова та література. – 2013. - № 4. - С.14-19.

10. Практична педагогіка. 99 схем і таблиць/Н.П. Наволокова, В.М.

Андрєєв. – Х.: Вид.група «Основа», 2011.
11. Шелест Н.Ю., Шелест Т.М. Сучасні мультимедійні технології в
навчанні англійської мови //Англійська мова та література. – 2011. - № 4. -
С.5-8.