1

Розвиток обчислювальної культури старшокласників у навчанні теми:

«Показникова і логарифмічна функції» в курсі алгебри і початків
аналізу.
 2

ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ
СТАРШОКЛАСНИКІВ…………………………………………………………8
1.1. Поняття обчислювальної культури та її значення в
навчанні.......................8
1.2.Психолого-педагогічні аспекти розвитку обчислювальної культури
старшокласників....................................................................................................11
1.3. Методи формування обчислювальної культури
учнів…………………….19
РОЗДІЛ 2. РОЗГЛЯД ТЕМИ: «ПОКАЗНИКОВА І ЛОГАРИФМІЧНА
ФУНКЦІЇ» В КУРСІ АЛГЕБРИ І ПОЧАТКІВ
АНАЛІЗУ……………………………………………………...…………………22
2.1. Визначення та основні властивості показникових та логарифмічних
функцій………………………………………………………………...…………22
2.2. Методичні підходи до викладання теми: «Показникова і логарифмічна
функції»………………………………………………………..…………………26
2.3. Використання інтерактивних методів у навчанні показникових та
логарифмічних функцій………………………………………..………………..31

РОЗДІЛ 3. ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ МЕТОДІВ

ФОРМУВАННЯ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ
СТАРШОКЛАСНИКІВ У НАВЧАННІ ТЕМИ: «ПОКАЗНИКОВА І
ЛОГАРИФМІЧНА ФУНКЦІЇ» В КУРСІ АЛГЕБРИ І ПОЧАТКІВ
АНАЛІЗУ…………………………………………….…………………………..39
3.1. Організація та проведення дослідно-експериментальної роботи…...……
39
3.2. Аналіз результатів формувального експерименту…...……………………
60
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..79
 3

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….85

ДОДАТКИ……………………………………………………………………….95

ВСТУП
Актуальність теми. Сучасний світ вимагає від молодого покоління
швидкого та компетентного володіння обчислювальною культурою, яка стає
необхідною складовою в усіх аспектах нашого життя. Зокрема, в освітньому
процесі набуває особливого значення розвиток обчислювальної культури
серед старшокласників, оскільки ця фаза навчання є вирішальною для
подальшого професійного та особистісного росту учнів. Однак, серед низки
математичних концепцій, які вони повинні засвоїти, тема «Показникова і
логарифмічна функції» в курсі алгебри і початків аналізу часто визнається
складною та вимагає високого рівня обчислювальної культури для її
успішного освоєння.
Актуальність обраної теми дослідження полягає в тому, що
обчислювальна культура стає важливою не тільки в контексті сучасних
технологічних вимог, але й для глибокого розуміння математичних
концепцій, що дозволяє вирішувати складні завдання, а також застосовувати
ці знання в реальних життєвих ситуаціях.
Дослідження спрямоване на вивчення та аналіз ефективних методів
формування обчислювальної культури серед старшокласників під час
вивчення теми «Показникова і логарифмічна функції». Впровадження
інтерактивних методів навчання та використання сучасних засобів допоможе
удосконалити процес засвоєння матеріалу і розвиток обчислювальних
навичок учнів.
Таким чином, обрунтованість та актуальність даного дослідження
полягає в необхідності підвищення рівня обчислювальної культури
старшокласників для їхнього успішного навчання та майбутньої кар'єри, а
також у пошуку ефективних методів навчання в даному контексті.
 4

Результати цього дослідження можуть служити важливим внеском у

покращення методів викладання математики та розвитку обчислювальної
культури серед старшокласників.
Ступінь дослідження проблеми. Зазначено значний обсяг наукових
досліджень і публікацій, що стосуються різних аспектів математичної освіти
та розвитку математичних навичок учнів. Це включає роботи таких вчених та
дослідників, як О. Архипов, З. І. Слєпкань, Г. П. Бевз, Н. А. Тарасенкова, О.
С. Істер, і багатьох інших. Також проведено аналіз навчальних програм для
10-11 класів на профільному рівні та рівні стандарту. Проте, не зважаючи на
велику кількість досліджень у галузі математичної освіти, існують
специфічні аспекти розвитку математичної культури старшокласників у
контексті навчання теми «Показникова і логарифмічна функції» в курсі
алгебри і початків аналізу, які потребують додаткового дослідження та
розгляду.
Вище сказане зумовило вибір теми дослідження: «Розвиток
обчислювальної культури старшокласників при вивченні теми:
«Показникова і логарифмічна функції» в курсі алгебри і початків
аналізу».
Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та експериментальна
перевірка ефективності методів та підходів, спрямованих на розвиток
обчислювальної культури старшокласників при вивченні теми: «Показникова
і логарифмічна функції» в курсі алгебри і початків аналізу.
Завдання дослідження:
1. Здійснити аналіз поняття обчислювальної культури та її значення в
навчанні.
2. Визначити психолого-педагогічні аспекти розвитку обчислювальної
культури старшокласників.
3. Розглянути методи формування обчислювальної культури учнів.
 5

4. Проаналізувати визначення та основні властивості показникових та

логарифмічних функцій.
5. Вивчити методичні підходи до викладання теми: «Показникова і
логарифмічна функції».
6. Проаналізувати використання інтерактивних методів у навчанні
показникових та логарифмічних функцій.
7. Висвітлити організацію та проведення дослідно-експериментальної
роботи;
8. Проаналізувати та узагальнити результати формувального
експерименту.
Об'єкт дослідження – розвиток обчислювальної культури
старшокласників.
Предмет дослідження – Ефективні методи та підходи, спрямовані на
розвиток обчислювальної культури старшокласників при вивченні теми:
«Показникова і логарифмічна функції» в курсі алгебри і початків аналізу.
Методи дослідження. У даній дипломній роботі були використані
різноманітні методи дослідження для досягнення поставлених цілей.
Початковим етапом був теоретичний аналіз літературних джерел та наукових
публікацій з питань обчислювальної культури, методів навчання математики,
а також теми «Показникова і логарифмічна функції» в контексті алгебри та
початків аналізу. Цей аналіз дозволив визначити ключові аспекти та підходи,
які були використані у дослідженні. Подальші методи дослідження включали
в себе аналіз навчальних програм та підручників, рекомендованих
Міністерством освіти і науки України для вивчення математики у старшій
школі. Цей аналіз дозволив визначити теми та зміст, які мали вивчатися на
профільному рівні та рівні стандарту, включаючи обрану тему «Показникова
і логарифмічна функції». Для досягнення мети дослідження та вивчення
ефективних методів навчання теми «Показникова і логарифмічна функції»,
були використані експериментальні методи. Організація та проведення
дослідно-експериментальної роботи включала в себе розробку та реалізацію
 6

уроків, що використовували інтерактивні методи навчання, спрямовані на

розвиток обчислювальної культури учнів. Результати цього формувального
експерименту були аналізовані та узагальнені для оцінки ефективності
використаних методів. Таким чином, поєднання теоретичного аналізу,
аналізу навчальних програм і практичного дослідження дозволило здійснити
комплексний підхід до вивчення теми та розвитку обчислювальної культури
старшокласників у навчанні теми «Показникова і логарифмічна функції» в
курсі алгебри і початків аналізу.
Наукова новизна даної дипломної роботи полягає в тому, що вона
спрямована на вивчення та розвиток обчислювальної культури
старшокласників у контексті навчання теми «Показникова і логарифмічна
функції» в курсі алгебри і початків аналізу. Ця тема, хоч і включена до
навчальних програм, часто визнається складною для багатьох учнів і вимагає
високого рівня обчислювальної культури для її успішного освоєння. Наукова
новизна полягає в використанні інтерактивних методів навчання та вивченні
їх впливу на розвиток математичних навичок та компетентностей
старшокласників у даній галузі математики. Це дослідження допомагає
встановити, які підходи та методи є найбільш ефективними для покращення
процесу вивчення математики у старшій школі, а також сприяє подальшому
розвитку методології викладання математики. Новаторство полягає в
поєднанні теоретичного аналізу, аналізу навчальних програм та
експериментального дослідження з метою покращення результатів навчання
старшокласників та розвитку їхньої обчислювальної культури.
Практичне значення даної дипломної роботи полягає в тому, що вона
надає рекомендації та практичні підходи для вчителів математики та
методистів, які викладають старші класи. Результати дослідження
дозволяють покращити якість навчання математики та сприяють розвитку
обчислювальної культури учнів під час вивчення теми «Показникова і
логарифмічна функції». Інтерактивні методи, які були використані та
перевірені в ході дослідження, можуть бути впроваджені в практику
 7

навчання для покращення розуміння та освоєння цієї складної теми

математики. Практичні рекомендації та підходи можуть допомогти вчителям
оптимізувати навчальний процес та підвищити успішність учнів у даній
галузі.
Теоретичне значення роботи полягає в розвитку методології
викладання математики та вивченні ефективних підходів до розвитку
обчислювальної культури учнів старшої школи. Дослідження розширює
знання про те, як інтерактивні методи навчання можуть бути використані для
покращення математичної освіти та розвитку математичних навичок учнів.
Результати цієї роботи можуть слугувати основою для подальших
досліджень в галузі методики викладання математики та розвитку
математичної компетентності старшокласників. В цілому, дипломна робота
вносить важливий внесок у педагогічну та методологічну сфери навчання
математики в старших класах та сприяє покращенню результатів навчання
учнів.
Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, що
мають свої підрозділи, висновків, списку використаних джерел та додатків.
Повний обсяг магістерської роботи налічує 108 сторінок, з них 84 сторінок
основного тексту. Список використаних джерел і літератури налічує 57
найменувань.
 8

РОЗДІЛ 1.
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ
СТАРШОКЛАСНИКІВ
1.1. Поняття обчислювальної культури та її значення в навчанні
У педагогічному словнику культуру розглядають як історично
обумовлений рівень розвитку суспільства, творчих потенцій і здібностей
людини, який проявляється у структурах та формах організації життя і
діяльності індивідів, у їх взаємодіях, а також у створених ними матеріальних
і духовних цінностях. Культура у контексті освіти сприймається як важлива
складова, джерело знань.
Однією зі складових культури є обчислювальна культура.
Обчислювальна культура  це сукупність навичок, знань і вмінь, необхідних
для раціонального та креативного використання комп'ютерів, інших
обчислювальних пристроїв та програм, а також для критичного оцінювання
інформації, отриманої з різних джерел. Ця культура включає в себе
розуміння алгоритмів, вміння вирішувати завдання з використанням
обчислювальних засобів, а також здатність до адекватної оцінки і аналізу
обчислювальних процесів. Обчислювальна культура є важливою в сучасному
інформаційному суспільстві, де комп'ютери та інші технології стали
невід’ємною частиною життя та роботи багатьох людей.
Обчислювальна культура є необхідною складовою сучасної освіти,
оскільки сучасне суспільство переживає стрімкий розвиток інформаційних
технологій та комп'ютеризацію. У цьому контексті поняття обчислювальної
культури об'єднує в собі широкий спектр навичок і знань, які необхідні для
 9

ефективного та креативного використання комп'ютерів та інших технічних

пристроїв [13].
Обчислювальна культура охоплює розуміння принципів
функціонування комп'ютерів, вміння користуватися різноманітними
програмами та технологічними ресурсами, а також уміння ефективно
взаємодіяти з цифровим середовищем. Ця культура дозволяє людям не лише
споживати інформацію, а й активно створювати, аналізувати та
обмінюватися нею. Вона розвиває креативне мислення, сприяє розвитку
новаторських підходів та стимулює інновації у різних сферах життя.
Обчислювальна культура є не лише інструментом для розв'язання
конкретних завдань, але й фундаментом для розвитку інтелектуальних
здібностей та критичного мислення. Вона надає можливість не тільки
вирішувати практичні завдання, а й аналізувати складні проблеми,
розробляти нові ідеї та розвивати нові підходи до вирішення завдань у різних
сферах [2, c.463-470].
Значення обчислювальної культури в навчанні полягає в тому, що вона
робить навчальний процес більш доступним, ефективним і цікавим. Учні, які
володіють обчислювальною культурою, можуть швидше та точніше
виконувати обчислення, а також вивчати та розв'язувати завдання з
використанням комп'ютерних ресурсів. Вони можуть розвивати критичне
мислення та аналітичні навички при роботі з обчислювальною технікою.
Крім того, обчислювальна культура сприяє розвитку технологічних
компетенцій, які є важливими в сучасному світі.
Обчислювальна культура також допомагає учням вирішувати
повсякденні завдання, раціонально організовувати свою діяльність та
розвивати навички самоосвіти. Вона є необхідною для успішної адаптації до
сучасного інформаційного суспільства та для подальшої професійної кар'єри
у багатьох галузях.
Для визначення наявності обчислювальної культури у учнів можна
використовувати такі ознаки та критерії:
 10

1. Знання властивостей операцій: Учні повинні мати розуміння

основних арифметичних операцій, таких як додавання, віднімання, множення
і ділення, а також їхніх властивостей.
2. Вміння визначити вхідні та вихідні дані: Учні повинні бути здатні
визначити, які дані необхідні для вирішення конкретного завдання і які
будуть результатом цього обчислення.
3. Вміння поєднувати різні прийоми обчислень: Учні повинні бути
здатні застосовувати різні методи і прийоми для розв'язання математичних
завдань, включаючи використання різних формул і алгоритмів.
4. Вміння використовувати раціональні прийоми обчислень: Учні
повинні обирати оптимальні шляхи для виконання обчислень, щоб
зекономити час і ресурси.
5. Вміння швидко та правильно обчислювати: Учні повинні бути
здатні виконувати обчислення точно і ефективно, без помилок.
6. Вміння економічно виконувати запис розрахунків: Учні повинні
вміти користуватися зручними та лаконічними способами запису обчислень,
щоб уникнути зайвого або непотрібного тексту [49].
Вміння використовувати раціональні прийоми контролю: Учні повинні
бути здатні перевіряти правильність своїх розрахунків та виявляти помилки,
які можуть виникнути під час обчислень [2, c.463-470].
Ці критерії допомагають оцінити рівень обчислювальної культури
учнів та визначити їхню готовність до ефективного використання
математичних знань і навичок в повсякденному житті та навчанні.
Таким чином, підсумовуючи розглянуті трактування та ознаки поняття
«обчислювальна культура», можна визначити її як навчальну обчислювальну
діяльність, спрямовану на розвиток особистості учнів. Ця культура включає в
себе здатність до правильних обчислень, володіння обчислювальними
навичками і вміннями. Крім того, вона передбачає раціональний вибір
методів та операцій для досягнення швидких та точних результатів.
Обчислювальна культура служить основою для вивчення різних навчальних
 11

дисциплін і знаходить практичне застосування у повсякденному житті та

професійній діяльності.

1.2. Психолого-педагогічні аспекти розвитку обчислювальної

культури старшокласників
Сучасне суспільство надзвичайно залежить від обчислювальних
технологій та інформаційних систем. Комп'ютери, смартфони та інші
технічні пристрої стали невід'ємною частиною нашого повсякденного життя,
а навички роботи з ними стають ключовими у багатьох сферах діяльності.
Однак, розвиток обчислювальної культури не обмежується тільки навчанням
технічних навичок. Він також має глибокий психологічний та педагогічний
аспект.
Старшокласники, які перебувають на важливому етапі свого навчання,
стикаються із завданням розвитку своєї обчислювальної культури. Це не
тільки володіння конкретними технічними навичками, а й розумінням
важливості обчислювальних процесів у сучасному світі. У цьому контексті
важливим є розуміння психологічних та педагогічних аспектів розвитку
обчислювальної культури старшокласників.
Психологічні аспекти розвитку обчислювальної культури включають в
себе вивчення мотивації учнів, їхніх індивідуальних особливостей, а також
психологічних бар'єрів, які можуть впливати на навчання та розвиток
обчислювальних навичок. Дослідження цих аспектів може допомогти
педагогам краще розуміти потреби та особливості старшокласників у процесі
формування обчислювальної культури [6].
Педагогічні аспекти розвитку обчислювальної культури охоплюють
методи навчання, підходи до викладання математики та інших предметів, які
сприяють розвитку обчислювальних навичок. Важливим є розгляд ролі
вчителя у формуванні обчислювальної культури та використання сучасних
 12

педагогічних інструментів для підвищення рівня обчислювальної культури

старшокласників.
Оцінка та моніторинг рівня обчислювальної культури учнів старших
класів є необхідною для визначення ефективності навчання та розвитку.
Дослідження цього аспекту дозволяє виявити успіхи та труднощі учнів у
процесі розвитку обчислювальної культури та розробити стратегії
подальшого навчання та підтримки.
Розглянемо ключові аспекти психологічного та педагогічного впливу
на розвиток обчислювальної культури старшокласників, а також можливі
підходи до оцінки та моніторингу цього процесу.
Психологічні аспекти розвитку обчислювальної культури
старшокласників є важливою складовою у процесі формування їхньої
компетентності в галузі обчислювальних навичок. Розглядаючи ці аспекти,
слід враховувати психологічні особливості підлітків, їхні мотивації та
психологічні бар'єри, які можуть впливати на їхній успіх у вивченні
обчислювальних наук та навичок [2, c.463-470].
1) Мотивація старшокласників до розвитку обчислювальної культури.
Відомо, що мотивація грає важливу роль у навчанні та розвитку.
Дослідження психологічних аспектів розвитку обчислювальної культури
старшокласників мають на меті визначити, які фактори стимулюють чи
гальмують їхню мотивацію до вивчення математики, інформатики та інших
предметів, пов'язаних з обчисленнями. Мотивація старшокласників до
розвитку обчислювальної культури є суттєвим психологічним аспектом, який
впливає на їхню готовність та ефективність вивчення математики,
інформатики та суміжних предметів. Вивчення цього аспекту дозволяє
визначити, які фактори мотивують або, навпаки, гальмують учнів у розвитку
обчислювальних навичок та як це впливає на їхні досягнення.
Важливими елементами мотивації старшокласників є [9, c.26]:
 Роль батьків: Батьки відіграють значущу роль у формуванні
мотивації своїх дітей до вивчення обчислювальних предметів. Підтримка
 13

батьків, їхнє зацікавлення та розуміння важливості цих навичок може бути

сильним мотиваційним фактором. З іншого боку, відсутність підтримки або
негативне ставлення батьків може призвести до втрати мотивації учнів.
 Роль педагогів: Педагоги, вчителі математики та інформатики,
також мають велике вплив на мотивацію старшокласників. Їхні методи
навчання, підходи до викладання, підтримка та пояснення важливості
обчислювальних навичок можуть стимулювати або пригнічувати інтерес
учнів до цих предметів.
 Зовнішні мотиваційні фактори: Можливість отримання
високооплачуваних робочих місць у майбутньому, доступ до більш широкого
спектру професій, де важливі обчислювальні навички, може додатково
мотивувати старшокласників до вивчення математики та інформатики.
 Особисті психологічні чинники: Індивідуальні особливості учнів,
такі як рівень самооцінки, внутрішні цінності, цілі та бажання, також
впливають на їхню мотивацію. Деякі учні можуть мати внутрішню потребу в
розвитку обчислювальних навичок, тоді як інші можуть відчувати тиск ззовні
та мотивуватися заради досягнень.
Дослідження психологічних аспектів мотивації старшокласників до
розвитку обчислювальної культури допомагає визначити, які педагогічні
методи та підходи можуть бути ефективними для підтримки та
стимулювання їхнього інтересу та навчання. Розуміння цих факторів сприяє
створенню сприятливого навчального середовища, що спонукає
старшокласників до активного розвитку обчислювальних навичок [9, c.26].
2. Психологічні бар'єри у вивченні обчислювальних предметів:
Психологічні бар'єри у вивченні обчислювальних предметів є важливою
темою для досліджень, оскільки вони можуть серйозно впливати на
успішність учнів у цих предметах. Дослідження психологічних аспектів може
допомогти ідентифікувати та подолати ці бар'єри. Деякі з таких
психологічних бар'єрів включають:
 14

 Стрес та тривога: Стрес та тривога можуть виникати у

старшокласників у зв'язку з навчанням математики та інформатики, особливо
перед важкими іспитами або завданнями. Вони можуть впливати на
концентрацію та здатність учнів до розв'язання завдань. Дослідження
спрямовані на вивчення причин стресу та розробку методів стресоустійкості
для старшокласників.
 Низька віра у власні здібності: Віра в свої здібності грає важливу
роль у навчанні. Старшокласники, які вірять, що вони не здатні вивчати
математику або інформатику, можуть відчувати меншу мотивацію та
самоефективність у цих предметах. Дослідження спрямовані на розвиток
методів підвищення віри власних здібностей.
 Негативне ставлення до предметів: Старшокласники можуть
винести негативне ставлення до математики або інформатики, особливо,
якщо вони раніше мали невдачі в цих предметах. Дослідження спрямовані на
розуміння, яким чином перетворити негативне ставлення в позитивне та
збудувати інтерес до навчання.
 Мотиваційні проблеми: Деякі старшокласники можуть стикається
з проблемами мотивації, особливо якщо вони не бачать конкретного
застосування математики або інформатики в майбутньому. Дослідження
можуть допомогти розробити методи стимулювання і показу користь
обчислювальних навичок.
 Підвищене навантаження: Великий обсяг матеріалу та завдань у
математиці та інформатиці може призвести до перевантаження і втоми
старшокласників. Дослідження спрямовані на оптимізацію навчальних
програм та зменшення навантаження [9, c.26].
Здійснюючи дослідження цих психологічних бар'єрів, можна розробити
ефективні методи та підходи для подолання їх та підтримки старшокласників
у успішному вивченні обчислювальних предметів.
3. Індивідуальні психологічні особливості старшокласників:
Індивідуальні психологічні особливості старшокласників грають важливу
 15

роль у навчанні та розвитку. Дослідження цих особливостей дозволяють

створювати індивідуалізовані підходи до навчання, що враховують потреби
кожного учня. Деякі з цих індивідуальних психологічних особливостей
включають:
 Темперамент: Діти можуть мати різний темперамент, який
впливає на їхню готовність до вивчення обчислювальних предметів.
Наприклад, деякі діти можуть бути більш інтровертованими та впертими,
тоді як інші - екстравертованими та більш схильними до співпраці.
Дослідження цих різниць у темпераменті дозволяють підлаштовувати
навчальні підходи до потреб кожного учня [51, c77-86].
 Мислення: Деякі старшокласники можуть володіти різними
типами мислення, такими як аналітичне, інтуїтивне, творче тощо. Розуміння
індивідуальних особливостей мислення допомагає створювати навчальні
завдання та підходи, що враховують ці різниці.
 Здібності та обдарованість: Деякі старшокласники можуть мати
особливі здібності у математиці та інших обчислювальних предметах.
Дослідження обдарованості та здібностей дозволяють виявити ці
обдарованість і надавати їм додаткову підтримку та виклики в навчанні.
 Самооцінка та самопідтримка: Індивідуальна самооцінка та
здатність до самопідтримки грають важливу роль у навчанні. Деякі
старшокласники можуть мати високу самооцінку, тоді як інші - низьку.
Дослідження цих аспектів допомагають розробити методи підвищення
самосвідомості та підтримки учнів.
 Соціальні взаємодії та комунікація: Старшокласники мають
різний рівень навичок у соціальних взаємодіях та комунікації. Розуміння
їхніх індивідуальних потреб у соціальних взаємодіях допомагає створювати
сприятливі умови для навчання.
Дослідження індивідуальних психологічних особливостей
старшокласників допомагають педагогам та психологам розробляти
індивідуалізовані програми та підходи до навчання, що підтримують
 16

розвиток кожного учня та сприяють їхньому успіху в обчислювальних

предметах.
4. Відношення до обчислювальних наук і технологій: Вивчення
відношення старшокласників до обчислювальних наук і технологій є
важливим аспектом, оскільки це впливає на їхній успіх у навчанні та
можливість розвитку обчислювальної культури. Психологічні дослідження в
цій області дозволяють розуміти різні аспекти відношень старшокласників до
обчислювальних наук і технологій, а також виявляти можливі шляхи впливу
на ці відношення. Деякі з ключових питань і аспектів у цій області
включають [51, c77-86]:
 Страх та анксіозність: Деякі старшокласники можуть відчувати
страх або тривожність стосовно обчислювальних наук і технологій, особливо
якщо вони вважають ці предмети складними чи незрозумілими. Дослідження
цих відчуттів допомагають розробляти підходи, які знімають бар'єри та
сприяють розвитку позитивних відношень.
 Зацікавленість та мотивація: Деякі старшокласники можуть бути
сильно зацікавлені обчислювальними науками та технологіями, і це може
служити джерелом мотивації для їхнього вивчення. Дослідження цієї
зацікавленості та мотивації допомагають розвивати програми, які
підтримують та розвивають цей інтерес.
 Соціокультурний вплив: Суспільство, оточення та культурні
чинники можуть впливати на відношення старшокласників до
обчислювальних предметів. Наприклад, стереотипи щодо гендерних ролей чи
культурні стереотипи можуть впливати на вибір дітей щодо вивчення таких
предметів. Дослідження цього впливу допомагають виявляти та розробляти
стратегії для подолання цих обмежень.
 Позитивні приклади та ролеві моделі: Дослідження показує, що
позитивні приклади та наявність ролевих моделей у сфері обчислювальних
наук і технологій можуть значно впливати на відношення старшокласників.
 17

Спостереження цих впливів допомагають розробляти ініціативи для

залучення більше дітей до цих предметів.
 Ринок праці та перспективи: Знання, які набувають
старшокласники у сфері обчислювальних наук і технологій, можуть мати
велике значення на ринку праці. Дослідження може виявити, як ця
перспектива впливає на їхню мотивацію та вибір професійного шляху.
Психологічні дослідження відношень старшокласників до
обчислювальних наук і технологій розкривають глибокі та різноманітні
аспекти і дають можливість розробити програми та підходи до навчання, які
підтримують розвиток обчислювальної культури серед старшокласників.
5. Розвиток когнітивних функцій: Розвиток обчислювальної культури в
старшокласників вимагає активного розвитку їхніх когнітивних функцій.
Когнітивні функції - це психічні процеси, які включають в себе мислення,
сприйняття і розуміння інформації, прийняття рішень, пам'ять, увагу та
багато інших аспектів пізнавальної діяльності. Дослідження у цій області є
важливими для розвитку педагогічних метод та підходів, спрямованих на
покращення когнітивних функцій старшокласників у контексті
обчислювальної культури.
Дослідження когнітивних функцій в контексті розвитку
обчислювальної культури можуть включати наступні аспекти:
 Розвиток аналітичних здібностей: Аналітичні здібності грають
важливу роль у вирішенні математичних завдань, логічному мисленні та
аналізі інформації. Дослідження можуть спрямовуватися на розвиток цих
здібностей через спеціалізовані вправи та завдання.
 Пам'ять і увага: Вивчення матеріалу та вирішення
обчислювальних завдань вимагає добру пам'ять і концентрацію уваги.
Дослідження можуть допомагати визначити ефективні методи покращення
пам'яті та уваги старшокласників.
 Розвиток креативного мислення: Креативне мислення може бути
корисним для розв'язання нетривіальних обчислювальних завдань та
 18

розробки нових підходів до розв'язання проблем. Дослідження в цьому

напрямку можуть сприяти стимулюванню креативного мислення серед
старшокласників.
 Розвиток критичного мислення: Обчислювальна культура також
передбачає здатність до критичного аналізу інформації та результатів
обчислень. Дослідження можуть визначати способи навчання, які розвивають
критичне мислення учнів.
 Сприйняття інформації: Важливим аспектом є сприйняття
інформації, включаючи текстову і графічну інформацію. Дослідження в цій
області можуть допомагати розробляти методи навчання, спрямовані на
покращення навичок сприйняття та інтерпретації інформації [51, c77-86].
Дослідження когнітивних функцій старшокласників у контексті
розвитку обчислювальної культури є необхідними для розробки ефективних
програм та методів навчання, спрямованих на покращення їхніх пізнавальних
навичок та здібностей. Розвиток цих когнітивних функцій сприяє
покращенню обчислювальної культури старшокласників та підготовці їх до
впорядкованого використання обчислювальних знань у різних сферах життя
[55].
Таким чином, дослідження психологічних аспектів розвитку
обчислювальної культури старшокласників є важливою передумовою для
ефективної педагогічної роботи та розробки програм, спрямованих на
формування обчислювальних навичок і компетентності учнів. Розуміння
психологічних особливостей та мотивацій допомагає створити сприятливе
середовище для їхнього розвитку та навчання.
Педагогічні аспекти розвитку обчислювальної культури
старшокласників є важливими для забезпечення якісної освіти та підготовки
молодого покоління до успішного функціонування в інформаційному
суспільстві. Ці аспекти включають в себе методи навчання, педагогічні
підходи та роль вчителя у формуванні обчислювальної культури учнів.
 19

1. Методи навчання: Для розвитку обчислювальної культури

старшокласників важливо використовувати різноманітні методи навчання,
які сприяють активному залученню учнів до вивчення математики,
інформатики та інших обчислювальних предметів. Методи можуть включати
розв'язання практичних завдань, проекти, використання інтерактивних
програм та інших засобів, які допомагають учням розвивати обчислювальні
навички та розуміння тематичного матеріалу.
2. Педагогічні підходи: Важливим є вибір педагогічних підходів, які
сприяють формуванню обчислювальної культури. Наприклад, проблемне
навчання дозволяє учням самостійно вирішувати обчислювальні задачі та
розвивати критичне мислення. Контекстне навчання допомагає
встановлювати зв'язок між обчисленнями та реальними життєвими
ситуаціями. Індивідуалізація навчання дозволяє враховувати потреби та
здібності кожного учня.
3. Роль вчителя: Вчителі грають ключову роль у формуванні
обчислювальної культури старшокласників. Вони повинні бути не лише
посередниками в передачі знань, але й наставниками та менторами, які
сприяють розвитку обчислювальних навичок та критичного мислення учнів.
Вчителі також мають заохочувати інтерес до обчислювальних предметів та
підтримувати мотивацію учнів.
4. Використання сучасних педагогічних інструментів: Сучасні
педагогічні інструменти, такі як інтерактивні дошки, онлайн-ресурси,
програми для навчання та інші технології, можуть бути використані для
підвищення рівня обчислювальної культури учнів. Вони дозволяють
створити цікаві та відкриті для дослідження навчальні середовища [51, c77-
86].
Педагогічні аспекти розвитку обчислювальної культури мають на меті
підготувати старшокласників до використання обчислювальних навичок у
різних сферах життя та професійній діяльності, а також стимулювати їхній
інтерес до обчислювальних наук і технологій.
 20

Отже, психолого-педагогічні аспекти розвитку обчислювальної

культури старшокласників, можна зазначити, що вони відіграють важливу
роль у підготовці молодого покоління до життя в інформаційному
суспільстві. Вивчення цих аспектів дозволяє зрозуміти психологічні
особливості учнів, їхні відношення до обчислювальних наук і технологій, а
також здатність до подолання психологічних бар'єрів у вивченні
обчислювальних предметів.

1.3. Методи формування обчислювальної культури учнів

Формування обчислювальної культури учнів  це процес, що вимагає
комплексного підходу та використання різноманітних методів і стратегій
навчання. Цей процес передбачає розвиток учнівських обчислювальних
навичок, включаючи вміння використовувати комп'ютери та інші
обчислювальні пристрої, розуміти базові принципи програмування,
вирішувати математичні завдання та аналізувати дані.
Цей процес також охоплює розвиток критичного мислення,
спрямованого на критичний аналіз і оцінку інформації, яка оточує учнів у
цифровому середовищі. Формування обчислювальної культури передбачає
розвиток когнітивних функцій, таких як аналітичні та логічні здібності,
пам'ять і увагу.
Ключовим аспектом цього процесу є створення сприятливого
навчального середовища, яке поєднує в собі інтерактивні уроки, практичні
завдання, використання відкритого програмного забезпечення та освітніх
ігор, а також підтримку вчителів і батьків. Формування обчислювальної
культури не тільки підготовлює учнів до ефективного використання
технологій, але й сприяє їхньому особистісному розвитку та адаптації до
вимог сучасного інформаційного суспільства [49].
Формування обчислювальної культури старшокласників може бути
досягнуте за допомогою різноманітних методів, спрямованих на розвиток
 21

їхніх обчислювальних навичок та критичного мислення. Ось деякі методи,

які сприяють формуванню обчислювальної культури учнів:
1. Інтерактивні уроки: Використання інтерактивних методів
навчання, таких як вправи на взаємодію з вчителем та однокласниками,
дозволяє учням засвоювати матеріал більш ефективно. Вони можуть
вирішувати завдання, обговорювати проблеми та розв'язувати завдання
разом, що розвиває їхні обчислювальні навички та сприяє взаємопідтримці в
навчанні.
2. Практичні завдання: Вирішення практичних обчислювальних
завдань допомагає учням застосовувати свої знання у реальних ситуаціях. Це
може включати в себе розв'язування математичних задач, програмування,
обробку даних та інші завдання, які вимагають розуміння обчислювальних
принципів.
3. Використання відкритого програмного забезпечення:
Використання вільного або відкритого програмного забезпечення дозволяє
учням навчатися обчислювальним навичкам без фінансових обмежень. Вони
можуть встановлювати, налаштовувати та використовувати різноманітні
програми для вивчення математики, програмування, графіки тощо.
4. Освітні ігри: Використання освітніх ігор допомагає учням вчити
обчислювальні навички через інтерактивну та захопливу форму. Граючи в
ігри, вони можуть розвивати логічне мислення, розрізняти патерни,
вирішувати завдання та отримувати нагороди за свій успіх.
5. Індивідуалізовані підходи: Врахування індивідуальних
особливостей учнів та їхніх потреб допомагає розробляти індивідуалізовані
навчальні програми та завдання. Це дозволяє кожному учневі розвивати свої
обчислювальні навички на своєму власному рівні.
6. Підтримка вчителів та батьків: Вчителі та батьки грають важливу
роль у розвитку обчислювальної культури учнів. Вони можуть надавати
підтримку, вчити новим навичкам та надихати на вивчення обчислювальних
предметів.
 22

7. Оцінювання та зворотний зв'язок: Систематичне оцінювання

знань і навичок учнів у галузі обчислювальної культури дозволяє визначити
їхні успіхи та слабкі місця. Зворотний зв'язок допомагає учням розуміти, як
вони можуть покращити свої навички.
8. Сучасні педагогічні інструменти: Використання сучасних
технологій та педагогічних інструментів, таких як онлайн-курси, веб-
семінари та спеціалізовані навчальні платформи, робить навчання більш
доступним та захопливим [47, c.67-82].
Отже, ці методи можуть використовуватися окремо або в поєднанні,
залежно від потреб та можливостей конкретного навчального закладу і учнів.

РОЗДІЛ 2.
РОЗГЛЯД ТЕМИ: «ПОКАЗНИКОВА І ЛОГАРИФМІЧНА
ФУНКЦІЇ» В КУРСІ АЛГЕБРИ І ПОЧАТКІВ АНАЛІЗУ
2.1. Визначення та основні властивості показникових та
логарифмічних функцій
Вивчення показникової та логарифмічної функції передбачено у
навчальних програмах всіх рівнів для 11 класу у темі «Показникова та
логарифмічна функції» (Дод. А).
У процесі вивчення цього розділу учні систематизують, узагальнюють і
поглиблюють знання про степені, корені та їх властивості, поняття
показникової функції, засвоюють властивості логарифмічної функції,
навички та вміння виконувати тотожні перетворення логарифмічних виразів,
здійснювати обчислення числових виразів з логарифмами, розв’язувати
логарифмічні рівняння та нерівності. Учні повинні навчитися схематично
зображати графіки логарифмічних функцій за різними основами, пам’ятати
основні властивості цих функцій та навчитися використовувати їх під час
розв’язування логарифмічних рівнянь і нерівностей та їх систем [14].
Визначення та основні властивості показникових та логарифмічних
функцій в курсі алгебри та початків аналізу є фундаментальними
 23

концепціями, які грають важливу роль в математичному навчанні. Давайте

спробуємо розглянути їхні визначення та основні властивості.
Показникові функції.
Поняття показникової функції: Показникова функція (або
експоненціальна функція)  це функція, в якій незалежною змінною є
показник (число, підняте в ступінь).
1 х
У практиці часто використовуються функції y=2 х,y=10 х; y=( 2 ¿ ¿ , y=

(0 , 1) та ін., тобто функція вигляду y=а х , де a  задане число, x  змінна. Такі

х

функції називають показниковими. Ця назва пояснюється тим, що

аргументом показникової функції є показник степеня, а основою степеня -
задане число [44].
Функція, задана формулою y=а х (де a>0,a≠1), називається
показниковою функцією з основою a.
формулюємо основні властивості показникової функції.
1. Область визначення — множина R дійсних чисел.
2. Область значень — множина R+ всіх додатних дійсних чисел.
3. При a>1 функція зростає на всій числовій прямій; при 0<a<1
функція спадає на множині R.
а
х1
¿ а х 2, якщо x 1< х2 ,(a>1),

а
х1
¿ а х 2, якщо x 1< х2 ,(0¿а¿ 1 ¿

4. При будь-яких дійсних значеннях x і y справедливі рівності:

а а =а
х у х+ у

х
а
у =а
х− у
а
(ab) =a x b x
x

a x ax
(b ¿ = x
b
(a x ¿ y =a xy
Графіки показникових функцій зображені на малюнках 2.1 та 2.2 [44]:
 24

Рис 2.1. Графіки показникових функцій для випадку a>1

Рис. 2.2. Графіки показникових функцій для випадку 0<a<1

Логарифмічні функції.
Логарифмічна функція  це обернена функція до показникової функції.
Логарифми допомагають знаходити показники, які піднесені в ступінь, щоб
отримати певне число. Функція виду у = logax, де а — задане число, а > 0, а
≠ 1 називається логарифмічною [44].
Логарифмічна функція має такі властивості:
 25

1) Область визначення функції — множина всіх додатних чисел. Ця

властивість випливає із означення логарифма, оскільки вираз logaх має смисл
тільки при х > 0.
2) Область значень логарифмічної функції — множина R усіх
дійсних чисел. Ця властивість випливає з того, що для будь-якого дійсного
числа b є таке додатне число х, що logax = b, тобто рівняння logax = bмає
єдиний корінь. Такий корінь існує і дорівнює х = аb, оскільки loga аb = b.
3) Логарифмічна функція на всій області визначення зростає (при а
> 1) або спадає (при 0 < а < 1).
Якщо а > 1, то функція у = logax приймає додатні значення при х > 1,
від'ємні — при 0 < х < 1. Якщо 0 < а < 1, то функція у = logax приймає
додатні значення при 0 < х < 1, від'ємні — при х > 1 [24].

Рис. 2.3. Графік логарифмічної функції

Щодо вивчення логарифмічної функції за Державним стандартом [20]

завданнями освітньої галузі «Математика» є:
 розширення компетентностей учнів щодо тотожних перетворень
логарифмічних виразів, розв’язування відповідних рівнянь і нерівностей;
 завершення формування поняття числової функції в результаті
вивчення логарифмічної функції, формування вмінь її досліджувати й
використовувати для опису та вивчення явищ і процесів;
 26

 ознайомлення з ідеями й методами диференціального та

інтегрального обчислення, формування елементарних умінь їх практичного
застосування, зокрема щодо логарифмічної функції [14].
Отже, ці концепції є важливими у багатьох галузях математики, наукі
та інженерії. Вони використовуються для моделювання росту та зниження
процесів, в розв'язуванні складних рівнянь, в статистиці, в фінансах та
багатьох інших галузях. Наявність знань про показникові та логарифмічні
функції є важливою частиною математичної грамотності та допомагає
розв'язувати різноманітні завдання та проблеми.

2.2. Методичні підходи до викладання теми: «Показникова і

логарифмічна функції»
Методичні підходи до викладання теми «Показникова і логарифмічна
функції» мають на меті сприяти розумінню цих математичних концепцій та
їх застосуванню. Ось кілька методичних підходів, які можна
використовувати для ефективного викладання цієї теми:
1. Графічний підхід.
Графічний підхід до викладання теми «Показникова і логарифмічна
функції» в математиці є одним із ефективних методів, оскільки візуальна
репрезентація цих функцій допомагає учням краще розуміти їхні властивості
та зв'язок між ними. Ось кілька конкретних підходів до використання
графіків у викладанні цієї теми:
1) Порівняння графіків показникових та логарифмічних функцій [53,
c.71]:
 Учителі можуть побудувати графіки показникових функцій,
таких як y = 2*x і y = 3*x, та логарифмічних функцій, наприклад, y = log ₂(x) і
y = ln(x).
 27

 Пояснюють, які елементи графіків вказують на основні

властивості цих функцій, такі як рост або спад.
2) Зміна параметрів функцій:
 Дозволяють учням експериментувати з параметрами
показникових і логарифмічних функцій, які впливають на форму графіків.
 Показують, як зміна підставного показника або основи
логарифма впливає на структуру графіка.
3) Розв'язування рівнянь графічним способом:
 Використовують графіки для розв'язування показникових і
логарифмічних рівнянь.
 Учні можуть визначити точки перетину графіків функцій, щоб
знайти розв'язки рівнянь.
4) Практичні завдання:
 Представляють учням завдання, які включають графіки
показникових і логарифмічних функцій та вимагають від них
використовувати графіки для вирішення практичних завдань.
 Наприклад, питання про ріст або спад популяції, вимірювання
амплітуди звуку тощо.
5) Графіки на комп'ютері:
 Використовують програми для побудови графіків, які дозволяють
вчителям та учням маніпулювати параметрами функцій та спостерігати за
змінами на графіках в режимі реального часу.
 Інтерактивність може покращити розуміння матеріалу.
6) Віртуальні лабораторні роботи:
 Використовують віртуальні лабораторні роботи, де учні можуть
експериментувати з графіками та параметрами функцій в віртуальному
середовищі.
 28

Загалом, графічний підхід сприяє зрозумінню показникових та

логарифмічних функцій, а також допомагає учням побачити, як ці
математичні концепції застосовуються на практиці.
2. Порівняльний аналіз  це метод дослідження або аналізу, який
використовується для встановлення схожостей і відмінностей між двома чи
більше об'єктами, явищами, явищами або явищами. В навчанні теми
«Показникова і логарифмічна функції» порівняльний аналіз може бути
корисним для кращого розуміння цих математичних концепцій. Ось декілька
способів, які можна використовувати порівняльний аналіз в контексті цієї
теми:
1) Порівняння графіків функцій:
 Порівнюючи графіки показникових та логарифмічних функцій,
учні можуть виявити відмінності в їхньому зростанні або спаданні, точках
перетину тощо.
 Порівнання графіків дозволяє визначити, які функції
збільшуються швидше чи повільніше [45].
2) Порівняння властивостей функцій:
 Аналізуючи властивості показникових і логарифмічних функцій,
учні можуть визначити, як вони відрізняються.
 Наприклад, показникові функції додаються при множенні і мають
експоненціальний ріст, тоді як логарифмічні функції є оберненими до
показникових функцій і зменшуються при збільшенні аргументу.
3) Порівняння прикладів і застосувань:
 Порівнюючи конкретні приклади і застосування показникових та
логарифмічних функцій, учні можуть зрозуміти, як ці функції
використовуються в реальних ситуаціях.
 Наприклад, порівнюють рост популяції зі зміною в абсолютних
числах і відсотках.
4) Порівняння методів розв'язання рівнянь:
 29

 Порівнюють методи розв'язання рівнянь, які включають

показникові та логарифмічні функції.
 Показується, як можна використовувати знання про ці функції
для знаходження розв'язків рівнянь.
5) Порівняння математичних моделей:
 У галузях, де показникові та логарифмічні функції
використовуються для моделювання явищ, проводять порівняльний аналіз
математичних моделей.
 Це допомагає визначити, яка модель краще відповідає
конкретним ситуаціям.
Порівняльний аналіз є потужним інструментом для розкриття
особливостей та властивостей показникових та логарифмічних функцій, що
сприяє кращому їхньому розумінню та застосуванню в математиці та
практичних задачах.
3. Практичні застосування:
Показникові та логарифмічні функції мають численні практичні
застосування у різних галузях науки, інженерії, технології та
життєдіяльності. Ось кілька прикладів практичних застосувань цих функцій:
1) Економіка і фінанси:
 Моделювання зростання попиту і пропозиції: Показникові
функції використовуються для аналізу та прогнозу змін в економіці, таких як
зростання ВВП, інфляція тощо.
 Ріст вкладів і кредитів: Логарифмічні функції використовуються
для обчислення приросту грошових вкладів або боргів з часом.
2) Наука та інженерія:
 Фізичні процеси: Показникові та логарифмічні функції
допомагають моделювати та розуміти фізичні явища, такі як розпад
радіоактивних речовин або дифузія речовин у матеріалах.
 30

 Електроніка і сигнали: Логарифмічні функції використовуються

для аналізу сигналів, які поширюються в електронних системах.
3) Медицина:
 Фармакокінетика: Показникові функції допомагають
моделювати, як ліки розподіляються та виводяться з організму.
 Зріст та розвиток: Для визначення та аналізу зросту та розвитку
дітей використовуються показникові функції.
4) Комп'ютерні науки:
 Складність алгоритмів: Показникові та логарифмічні функції
використовуються для оцінки часової складності алгоритмів та швидкості їх
виконання.
5) Екологія:
 Зростання популяції: Показникові функції використовуються для
моделювання зростання популяцій тварин та рослин і визначення носіїв у
природних екосистемах.
6) Космологія:
 Розширення Всесвіту: Показникові функції використовуються
для моделювання розширення Всесвіту в контексті космології.
7) Геодезія та навігація:
 Географічні координати: Деякі системи навігації використовують
логарифмічні функції для обчислення географічних координат і наведення
шляхів.
Це лише кілька прикладів того, як показникові та логарифмічні функції
застосовуються в різних сферах. Вони допомагають моделювати, аналізувати
та розв'язувати різноманітні завдання та проблеми в різних галузях знань.
5. Інтерактивні методи навчання:
 Використанння комп'ютерних програм та інтерактивних відео,
які демонструють зміну показникових і логарифмічних функцій.
 31

 Залучення учнів до віртуальних лабораторних робіт, де вони

можуть спостерігати та експериментувати.
6. Індивідуалізований підхід:
Під час викладання теми «Показникова і логарифмічна функції»
індивідуалізований підхід використовується для забезпечення успіху учнів з
різним рівнем підготовки та особливостями. Викладач враховує рівень
підготовки та індивідуальні потреби кожного учня, надаючи відповідну
допомогу та матеріали. Оцінка рівня знань проводиться з допомогою тестів і
завдань, які визначають загальний рівень засвоєння матеріалу.
Учням, які проявляють високий рівень обізнаності у темі, надають
додатковий матеріал і завдання, щоб розширити їхні знання та зацікавити
більше складними концепціями. Це допомагає розвинути їхні аналітичні та
розв'язувальні навички.
Учні, які потребують додаткової підтримки, отримують додаткові
пояснення та приклади від вчителя. Їм може бути надано додатковий час для
виконання завдань та тестів, щоб вони мали можливість краще засвоювати
матеріал. Учитель готовий відповідати на запитання та надавати
індивідуальну допомогу.
Моніторинг прогресу здійснюється для всіх учнів з метою виявлення
їхніх досягнень та адаптації підходу для максимальної ефективності. У разі
необхідності, вчителі роблять коригування у навчальному процесі.
Залучення батьків може бути корисним для створення підтримуючого
середовища для навчання, і вони також інформуються про прогрес своєї
дитини.
7. Практичні завдання:
 Використовуються завдання, де учні повинні застосовувати
показникові та логарифмічні функції для вирішення конкретних завдань.
Таким чином, важливо створити сприятливу навчальну атмосферу, де
учні відчувають можливість експериментувати, задавати питання та
розвивати математичне мислення. Інтерактивність та практичні застосування
 32

допомагають зробити вивчення показникових та логарифмічних функцій

цікавим та зрозумілим для учнів.

2.3. Використання інтерактивних методів у навчанні показникових

та логарифмічних функцій
Школа не може не зазнавати змін, які диктує XXI століття. Вона
мусить готувати молодих творчих менеджерів, лідерів, здатних оцінити
минуле і творити краще майбутнє. А для цього недостатньо орієнтуватись на
передачу і засвоєння досвіду, накопиченого людством. Важливішим стає
вміння в лавиноподібному потоці інформації віднайти потрібну, вміти з нею
працювати, а не просто накопичувати суму енциклопедичних знань.
Найважливішим завданням школи є навчити дитину мислити. Адже
більшість проблем, що виникають у науці, техніці, культурі, мають відкритий
характер і тому не мають однозначного і простого вирішення. Тим більше не
мають такого вирішення проблеми. Що виникають у реальному житті, до
якого і мала б готувати дитину школа. Якщо ми хочемо, щоб на наших
уроках було цікаво, учні не нудьгували і відчували, що не гають часу
даремно, потрібно давати їм можливість приймати рішення, критикувати,
висловлювати свої думки, робити вибір. Існує ціла гама технік, які дають
таку можливість. Реальний світ вимагає співпраці, колективного розв'язання
проблем. Навчити, як давати собі раду, як ефективно діяти в групі, є життєво
необхідним. Досвід показує, що навчання окремої особини підсилюється
співпрацею. Ділитись ідеями, зрозуміло пояснювати один одному свої
погляди, вміти знайти компроміси і зробити висновки - це вже освіта. В
інтерактивних методиках акцент переноситься з програми навчання на особу
учня, розвиток його компетенцій. Учні є активними здобувачами знань
шляхом власних пошуків, експериментів та помилок. Роль вчителя при цьому
 допомогти, порадити, створити передумови для активного
експериментування і пошуків [14] .
 33

Використання інтерактивних методів у навчанні показникових та

логарифмічних функцій може значно полегшити розуміння цих
математичних концепцій і зробити навчання цікавішим і захоплюючим. Ось
деякі інтерактивні методи, які можуть бути використані:
1. Візуалізація через інтерактивні демонстрації: Використання
візуалізації через інтерактивні демонстрації є ефективним методом навчання
показникових та логарифмічних функцій. Цей підхід дозволяє учням краще
розуміти абстрактні математичні концепції шляхом візуального сприймання.
Ось кілька підказок, як використовувати цей метод:
 Вибір відповідних інтерактивних інструментів: Виберіть
інтерактивні програми або веб-додатки, які дозволяють створювати та
відображати графіки показникових та логарифмічних функцій. Наприклад,
використовуйте спеціалізовані математичні програми, онлайн-графічні
калькулятори або віртуальні графічні середовища [45].
 Демонстрація різних параметрів: Під час уроку дозвольте учням
маніпулювати параметрами, такими як показник (a) чи інші значення, що
впливають на функції. Це дозволить їм спостерігати за змінами у реальному
часі.
 Порівняння різних функцій: Порівнюйте графіки різних
показникових та логарифмічних функцій, демонструючи, як різні параметри
впливають на форму та рух графіків.
 Задачі і вправи: Створюйте завдання та вправи, де учні повинні
розуміти, як зміни параметрів впливають на графіки функцій, та виконувати
конкретні завдання на знаходження значень або розв'язування рівнянь.
 Активна участь учнів: Залучайте учнів до обговорення та аналізу
демонстрацій. Питайте їх, як вони сприймають зміни та чому вони
відбуваються.
 Використання діаграм і кольорів: Візуалізація може бути ще
ефективнішою, якщо ви використовуєте різні кольори та діаграми для
підкреслення ключових пунктів.
 34

 Зв'язок із реальними прикладами: Дайте приклади реальних

ситуацій, де показникові та логарифмічні функції використовуються, щоб
показати учням важливість цих концепцій.
Використання інтерактивних демонстрацій в навчанні допомагає
зробити складні математичні концепції більш доступними і цікавими для
учнів, а також дозволяє їм експериментувати та досліджувати самостійно.
2. Симуляції і віртуальні лабораторії. Використання симуляцій та
віртуальних лабораторій є дієвим методом навчання показникових та
логарифмічних функцій, оскільки вони дозволяють учням активно
досліджувати ці математичні концепції. Ось деякі способи використання
симуляцій і віртуальних лабораторій в навчанні [52, c.95-113]:
 Віртуальні експерименти: Створюйте віртуальні завдання та
експерименти, де учні можуть вводити різні значення показників і баз, щоб
спостерігати, як зміни цих параметрів впливають на результати. Наприклад,
дозвольте учням порівнювати графіки для різних значень a та b у функціях y
= a^x і y = log_b(x).
 Анімації: Використовуйте анімації для відображення процесів,
пов'язаних з показниковими та логарифмічними функціями. Наприклад,
покажіть, як зростає або спадає функція при зміні значень параметрів.
 Інтерактивні вправи: Створюйте інтерактивні вправи, де учні
можуть виконувати обчислення показникових степенів, логарифмів і їх
властивостей в віртуальному середовищі.
 Симуляції реальних задач: Покажіть учням, як показникові та
логарифмічні функції використовуються в реальних ситуаціях, наприклад,
при моделюванні росту популяції, розпаді речовини або складних фінансових
обчисленнях.
 Заохочуйте дослідження: Спонукайте учнів досліджувати різні
сценарії та параметри для збільшення їх розуміння показникових та
логарифмічних функцій.
 35

Використання симуляцій і віртуальних лабораторій допомагає учням

більше відчути математику і розвинути свої аналітичні навички, а також
надає можливість вчителю індивідуалізувати навчання для кожного учня.
3. Графічні анімації. Графічні анімації є потужним засобом для
візуалізації та пояснення складних математичних концепцій, таких як
показникові та логарифмічні функції. Використання анімацій у навчанні
допомагає учням краще розуміти ці концепції та їх зв'язок зі зміною
параметрів. Ось кілька способів використання графічних анімацій у навчанні:
 Зміна параметрів: Створюйте анімації, де графіки показникових
та логарифмічних функцій змінюються залежно від значень параметрів.
Наприклад, анімація може показати, як зміна показника a впливає на
крутизну або розтягненість графіка [52, c.95-113].
 Порівняння функцій: Анімації дозволяють порівнювати різні
показникові та логарифмічні функції, показуючи їхні графіки одночасно.
Учні можуть спостерігати, як різні функції поводяться при однакових або
різних параметрах.
 Пояснення трансформацій: Анімації допомагають пояснити, як
зсуви, стиснення та розтягнення впливають на форму графіка показникових
та логарифмічних функцій.
 Динамічні процеси: Анімації можуть ілюструвати динамічні
процеси, такі як збільшення або зменшення значення x та відповідні зміни на
графіках.
 Віртуальні лабораторії: Створюйте віртуальні лабораторії, де учні
можуть проводити власні експерименти з показниковими та логарифмічними
функціями за допомогою анімацій.
Застосовуючи графічні анімації в навчанні, ви створюєте інтерактивне
середовище, яке допомагає учням краще засвоювати матеріал і більше
цікавитися математикою.
4. Використання інтерактивних дошок. Використання інтерактивних
дошок є ефективним методом для навчання показникових та логарифмічних
 36

функцій. Ці інтерактивні дошки дозволяють викладачам і учням спільно

працювати з математичними концепціями в режимі реального часу. Ось деякі
способи використання інтерактивних дошок у навчанні:
 Графічне представлення: Використовуйте інтерактивні дошки
для створення графіків показникових та логарифмічних функцій. Учні
можуть спостерігати, як графіки змінюються при зміні параметрів, таких як
показник а або база b.
 Розв'язання рівнянь: Вирішення показникових та логарифмічних
рівнянь може бути навчальною вправою. Ви можете використовувати
інтерактивну дошку для демонстрації крок за кроком процесу розв'язання
рівнянь.
 Візуалізація властивостей: Підсилюйте вивчення властивостей
показникових та логарифмічних функцій. За допомогою інтерактивних
дошок можна ілюструвати і доводити різні властивості цих функцій.
 Застосування в реальному житті: Показуйте учням, як
показникові та логарифмічні функції застосовуються в реальних ситуаціях,
таких як рост популяцій, аналіз даних, наукові дослідження та інше.
 Загальні обговорення: Використовуйте інтерактивні дошки для
спільних обговорень концепцій та задач. Це дозволяє створити активну
взаємодію між вчителем і учнями.
 Задачі та вправи: Розробляйте інтерактивні вправи та задачі, які
дозволяють учням практикувати розв'язування показникових та
логарифмічних завдань.
Використання інтерактивних дошок створює можливості для більш
ефективного та зацікавленого навчання, оскільки учні можуть бачити,
взаємодіяти та експериментувати з математичними концепціями в реальному
часі.
5. Використання онлайн-ресурсів: Використання онлайн-ресурсів
може значно полегшити навчання показникових та логарифмічних функцій
 37

для учнів. Ось деякі рекомендації щодо корисних онлайн-ресурсів [52, c.95-
113]:
 Khan Academy: Khan Academy пропонує безкоштовні онлайн-
уроки з математики, включаючи розділи про показникові та логарифмічні
функції. Учні можуть переглядати відео, розв'язувати завдання та
відслідковувати свій прогрес .
 Desmos: Desmos - це онлайн-калькулятор та графіконструктор,
який дозволяє створювати, аналізувати та ділитися графіками показникових
та логарифмічних функцій.
 Paul's Online Math Notes: Цей сайт містить безкоштовні навчальні
матеріали та нотатки з різних математичних тем, включаючи показникові та
логарифмічні функції.
 Purplemath: Purplemath - це онлайн-довідник для вивчення
алгебри та математики. Він містить чіткі пояснення та приклади, які
допоможуть учням зрозуміти концепції показникових та логарифмічних
функцій.
 Wolfram Alpha: Wolfram Alpha - це обчислювальний пошуковик,
який може розв'язувати математичні задачі, включаючи ті, пов'язані з
показниковими та логарифмічними функціями. Він також генерує графіки та
надає додаткові математичні відомості.
 YouTube: На YouTube існує безліч відеоуроків та математичних
каналів, які присвячені показниковим та логарифмічним функціям. Учні
можуть переглядати відео, слідкувати за демонстраціями та розв'язувати
завдання.
Зазначені ресурси допоможуть учням поглибити своє розуміння
показникових та логарифмічних функцій та практикувати навички в різних
форматах.
6. Інтерактивні вправи: Використання інтерактивних вправ та тестів є
важливим компонентом навчання показникових та логарифмічних функцій.
Онлайн-платформи, які надають такі можливості, можуть сприяти
 38

ефективному навчанню. Ось декілька ресурсів, де ви можете знайти

інтерактивні вправи та тести з цих тем:
 Khan Academy: Khan Academy має безліч інтерактивних завдань і
тестів з математики, включаючи розділи про показникові та логарифмічні
функції. Учні можуть розв'язувати завдання в режимі онлайн та отримувати
миттєвий зворотний зв'язок.
 Mathway: Mathway - це онлайн-калькулятор, який дозволяє
вводити математичні вирази та розв'язувати рівняння, включаючи ті,
пов'язані з показниковими та логарифмічними функціями.
 Wolfram Alpha: Wolfram Alpha може генерувати рішення та кроки
до розв'язання математичних завдань, включаючи показникові та
логарифмічні обчислення.
 IXL: IXL - це освітня платформа з безліччю інтерактивних вправ
для учнів різних рівнів, включаючи теми з показникових та логарифмічних
функцій.
 Purplemath: Посилання на інтерактивні вправи та тести можуть
бути також знайдені на Purplemath, де ви знайдете відомості про показникові
та логарифмічні функції.
 Додатки для смартфонів: Існують безліч додатків для смартфонів,
які надають інтерактивні завдання та тести з математики, включаючи теми
показникових та логарифмічних функцій. Деякі з них доступні як для iOS,
так і для Android.
Використовуючи ці ресурси, учні зможуть систематизувати знання та
отримати практичний досвід розв'язування математичних завдань, пов'язаних
з показниковими та логарифмічними функціями [52, c.95-113].
Таким чином, використання інтерактивних методів у навчанні
показникових та логарифмічних функцій є важливим компонентом сучасного
математичного навчання. Ці методи дозволяють зробити процес навчання
більш цікавим, зрозумілим та ефективним для учнів. В цілому, використання
інтерактивних методів у навчанні показникових та логарифмічних функцій
 39

допомагає створити ефективне та цікаве навчальне середовище, де учні

можуть краще розуміти та застосовувати математичні концепції.

РОЗДІЛ 3.
ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ МЕТОДІВ ФОРМУВАННЯ
ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ СТАРШОКЛАСНИКІВ У
НАВЧАННІ ТЕМИ: «ПОКАЗНИКОВА І ЛОГАРИФМІЧНА ФУНКЦІЇ»
В КУРСІ АЛГЕБРИ І ПОЧАТКІВ АНАЛІЗУ
3.1. Організація та проведення дослідно-експериментальної роботи
Експериментальна робота проводилася з 2022 до 2023 року на базі
______________________________________. Мета дослідження полягає у
визначенні ефективності різних методів формування обчислювальної
культури серед старшокласників під час навчання теми «Показникова і
логарифмічна функції» у курсі алгебри і початків аналізу. В ході дослідження
буде оцінено рівень розуміння та володіння учнями матеріалом, їхню
здатність застосовувати ці концепції на практиці та інтегрувати їх у власні
знання і навички. Дослідження спрямоване на визначення найбільш
 40

ефективних педагогічних підходів, які сприяють успішному засвоєнню цієї

важливої математичної теми старшокласниками.
1. Дослідження ефективності методів формування обчислювальної
культури старшокласників у навчанні теми «Показникова і логарифмічна
функції» в курсі алгебри та початків аналізу включало наступну
послідовність кроків:
Визначення дослідницької проблеми та основних напрямів її вирішення
стало важливим кроком у нашому дослідженні. Основною науковою
проблемою нашої роботи було обґрунтування методів формування
обчислювальної культури старшокласників під час вивчення теми
«Показникова і логарифмічна функції.» Ця загальна проблема розділялася на
дві взаємопов'язані підпроблеми, які визначали ключові напрямки нашого
дослідження: а) аналіз ефективності різних методів формування
обчислювальної культури старшокласників у навчанні теми «Показникова і
логарифмічна функції»; б) вивчення можливих методів та стратегій для
оптимізації використання цих методів та підвищення їхньої ефективності.
Ця послідовність кроків допомогла нам структурувати наше
дослідження та визначити конкретні методи формування обчислювальної
культури старшокласників при вивченні теми «Показникова і логарифмічна
функції.»
2. Для проведення нашого дослідження ми використовували
загальноосвітню середню школу. Згідно з методологією дослідження, яка
передбачає встановлення вимог до експериментальної роботи, ми поділили
учасників на дві групи: експериментальну (ЕГ) та контрольну (КГ). У
нашому дослідженні брали участь 40 старшокласників з двох класів: 11-А та
11-Б. Важливо відзначити, що ми забезпечили рівну кількість учасників у
кожній групі та забезпечили репрезентативність вибірки, включаючи по 20
учнів у кожній з груп.
Для проведення дослідження ефективності методів формування
обчислювальної культури старшокласників в навчанні теми «Показникова і
 41

логарифмічна функції» в курсі алгебри та початків аналізу були використані

наступні експериментальні засоби:
Навчальні посібники та підручники: Ми використовували навчальні
матеріали з теми «Показникова і логарифмічна функції,» включаючи
підручники та додаткові матеріали, які рекомендовані Міністерством освіти.
Ці матеріали були основою для вивчення теоретичного матеріалу учнями та
порівняльного аналізу результатів між експериментальною та контрольною
групами.
Інтерактивні програми та онлайн-ресурси: Для надання учням
можливості вивчати та практикувати матеріал з показникових та
логарифмічних функцій були використані інтерактивні веб-додатки та
онлайн-ресурси. Ці ресурси дозволили учням вивчати концепції шляхом
виконання вправ, тестів та інтерактивних завдань.
Тестові завдання та анкети: Для збору даних про рівень засвоєння
матеріалу учнями були створені тестові завдання, що вимагали розв'язування
показникових та логарифмічних рівнянь. Анкети також використовувалися
для оцінки мотивації та відношення учнів до предмета та методів навчання.
Інтерактивні дошки та комп'ютерні класи: Для проведення уроків були
використані інтерактивні дошки та комп'ютерні класи, що дозволили
демонструвати графіки та відтворювати віртуальні лабораторні експерименти
на практиці.
Аналітичні інструменти: Для обробки та аналізу отриманих даних
використовувалися аналітичні інструменти, такі як програми для
статистичного аналізу і визначення ефективності використаних методів
формування обчислювальної культури.
Використані експериментальні засоби допомогли здійснити аналіз та
порівняння рівня засвоєння матеріалу старшокласниками, визначити
ефективні методи навчання та зробити висновки щодо доцільності
використання певних педагогічних підходів при навчанні теми «Показникова
і логарифмічна функції.»
 42

У рамках нашого дослідження було реалізовано етапи, спрямовані на

аналіз та підвищення ефективності методів формування обчислювальної
культури старшокласників у навчанні теми «Показникова і логарифмічна
функції» в курсі алгебри і початків аналізу.
На констатувальному етапі дослідження ми використовували анкетні
опитування, спрямовані на збір початкових даних щодо рівня підготовки
учнів у цій темі та їхньої мотивації до вивчення математики. Також
проводився аналіз вимог навчальних програм та розробка ключових
компетентностей, які слід було розвивати в ході дослідження.
Формувальний етап дослідження включав в себе реалізацію методів
формування обчислювальної культури. Ми розробили та впровадили
спеціальну навчальну програму, яка охоплювала вибрані теми з
показникових та логарифмічних функцій. Під час цього етапу
організовувалися уроки з використанням інтерактивних методів навчання,
практичних завдань та групової роботи, щоб сприяти кращому засвоєнню
матеріалу старшокласниками.
Ця програма була ретельно апробована та проаналізована на основі
зібраних даних з метою визначення ефективності методів формування
обчислювальної культури старшокласників у навчанні теми «Показникова і
логарифмічна функції» в курсі алгебри і початків аналізу. Аналіз результатів
цього етапу надав можливість зробити висновки щодо впливу застосованих
методів на підвищення рівня обчислювальної культури старшокласників та
їхніх академічних досягнень у вивченні даної теми.
Сформованість обчислювальної культури старшокласників можна
оцінити за декількома критеріями та показниками:
1. Рівень засвоєння теоретичних знань:
 Здатність до пояснення основних понять і концепцій, пов'язаних
із показниковими та логарифмічними функціями.
 Розуміння математичних властивостей цих функцій.
2. Навички вирішення математичних задач:
 43

 Здатність до аналізу, висування гіпотез, і розв'язування задач,

пов'язаних із показниковими та логарифмічними функціями.
 Вміння застосовувати ці функції для моделювання реальних
ситуацій та вирішення практичних завдань.
3. Використання інтерактивних методів навчання:
 Активна участь у роботі з інтерактивними засобами, програмами,
і веб-додатками під час вивчення показникових та логарифмічних функцій.
 Здатність до використання онлайн-ресурсів та комп'ютерних
програм для вдосконалення своїх навичок у цій області.
Результати впровадження теми «Показникова і логарифмічна функції»
на уроках алгебри та початків аналізу можуть бути оцінені на трьох рівнях,
що відображають успішність цього процесу та досягнення учнів у
формуванні обчислювальної культури. Кожен рівень передбачає конкретні
характеристики та показники, які допомагають визначити ступінь
відповідності навчального процесу та досягнень учнів очікуваним цілям і
стандартам. Давайте розглянемо кожен із цих рівнів більш детально.
Рівні сформованості обчислювальної культури старшокласників на
тему «Показникова і логарифмічна функції» можуть бути охарактеризовані
наступним чином:
1. Високий рівень:
 Учні на високому рівні сформували розуміння показникових та
логарифмічних функцій та їх взаємозв'язку.
 Вони вміють використовувати показникові та логарифмічні
функції для розв'язання складних математичних завдань та рівнянь.
 Учні спроможні застосовувати ці концепції в практичних
ситуаціях, таких як моделювання росту або зниження процесів, обчислення
складних фінансових операцій тощо.
 Вони виявляють інтерес до глибокого вивчення теми та здатні до
аналізу та аплікації отриманих знань в інших математичних галузях.
 44

2. Середній рівень:
 Учні на середньому рівні мають базове розуміння показникових
та логарифмічних функцій, але можуть потребувати додаткового
практикування та вдосконалення в деяких аспектах.
 Вони здатні розв'язувати типові завдання, пов'язані із
показниками та логарифмами, але можуть відчувати труднощі у розв'язанні
більш складних задач.
 Здатність застосовувати отримані знання в реальних ситуаціях
потребує певного вдосконалення та практики.
 Вони мають певний інтерес до теми, але можуть відчувати
потребу в додатковій мотивації для подальшого вивчення.
3. Низький рівень:
 Учні на низькому рівні можуть мати обмежене або неточне
розуміння показникових та логарифмічних функцій.
 Вони важко розв'язують навіть базові завдання, пов'язані з темою.
 Здатність застосовувати ці концепції в реальних ситуаціях
практично відсутня.
 Учні можуть демонструвати мінімальний інтерес до теми та мати
великі труднощі у вивченні показникових та логарифмічних функцій.
Оцінка рівнів сформованості обчислювальної культури
старшокласників дозволяє вчителям адаптувати навчання та надавати
індивідуальну підтримку для досягнення кращих результатів учнів у
вивченні показникових та логарифмічних функцій.
Далі розглянемо методики які нами були використані у процесі
констатувального етапу діагностики (табл. 3.1).
Таблиця 3.1.
Критерії та відповідні методики для оцінки сформованості
обчислювальної культури старшокласників
Критерії оцінки Показники Методики діагностики
Рівень засвоєння 1. Здатність до пояснення Опитування та обговорення
 45

теоретичних основних понять і концепцій, ключових понять показникових

знань пов'язаних із показниковими та
логарифмічними функціями.
2. Розуміння математичних
властивостей цих функцій.
Навички 1. Здатність до аналізу, висування
вирішення гіпотез, і розв'язування задач,
математичних пов'язаних із показниковими та
задач логарифмічними функціями
2. Вміння застосовувати ці
функції для моделювання
реальних ситуацій та вирішення
практичних завдань.
Використання 1 Активна участь у роботі з
інтерактивних інтерактивними засобами,
методів програмами, і веб-додатками під
навчання час вивчення показникових та
логарифмічних функцій.
2. Здатність до використання
онлайн-ресурсів та комп'ютерних
програм для вдосконалення своїх
навичок у цій області.
та логарифмічних функцій з
учнями. Можливість пояснити
ці поняття на основі запитань та
обговорення.
Тест. (Проведення тестування з
завданнями, які передбачають
використання математичних
властивостей показникових та
логарифмічних функцій для
розв'язання завдань)
Контрольна робота. Проведення
тестів та контрольних робіт з
завданнями, що вимагають
аналізу та розв'язання задач,
пов'язаних із показниковими та
логарифмічними функціями.
«Перевір домашнє завдання
свого друга і виправ його
помилки»
Спостереження за активністю
учнів під час використання
інтерактивних засобів у класі та
на додому
Анкета для «Визначення
Здатності Використовувати
Онлайн-Ресурси та Комп'ютерні
Програми»

.
Ці методи діагностики ретельно підібрані для визначення ефективності
навчання показникових та логарифмічних функцій у старшокласників і
включають як теоретичний аспект, так і практичне застосування
математичних знань. Вони допомагають визначити рівень сформованості
обчислювальної культури учнів на різних етапах навчання.
Переглянемо детальніше обрані методики.
Методики, які можна використовувати для діагностики кожного з
показників критерію «Рівень засвоєння теоретичних знань» (Додаток Б):
1. Мета методики «Опитування та обговорення ключових понять
показникових та логарифмічних функцій з учнями» полягає в оцінці та
покращенні засвоєння учнями основних теоретичних знань, пов'язаних із
 46

показниковими та логарифмічними функціями, а також в забезпеченні

їхнього глибокого розуміння цих концепцій.
Ця методика спрямована на досягнення наступних цілей:
 Перевірка засвоєння ключових понять: Методика дозволяє
вчителю оцінити рівень засвоєння учнями основних понять, які є основою
для розуміння показникових та логарифмічних функцій. Це важливо для
визначення початкового рівня знань і вибору подальшого навчального
матеріалу.
 Забезпечення глибокого розуміння: Під час обговорення понять
учні мають можливість задавати питання та виражати своє розуміння, що
допомагає поглибити їхнє знання і вирішити можливі недорозуміння.
 Виявлення проблемних моментів: Під час опитування та
обговорення вчителю стає видно, які аспекти теми потребують додаткового
уточнення та пояснень, що дозволяє планувати подальше навчання.
 Активізація навчального процесу: Учні активно залучаються до
навчання через активну участь у діалозі та обговоренні. Це сприяє
підвищенню зацікавленості у предметі та підтримує позитивну атмосферу в
класі.
Отже, методика «Опитування та обговорення ключових понять
показникових та логарифмічних функцій з учнями» сприяє ефективній оцінці
та покращенню засвоєння матеріалу, а також створенню сприятливого
навчального середовища для учнів.
2. Мета методики «Проведення тестування з завданнями, які
передбачають використання математичних властивостей показникових та
логарифмічних функцій для розв'язання завдань» полягає в оцінці рівня
засвоєння учнями теоретичних знань та їхньої готовності використовувати
математичні властивості цих функцій для розв'язання завдань. Методика
спрямована на визначення того, наскільки учні розуміють та володіють
математичними інструментами, пов'язаними з показниковими та
 47

логарифмічними функціями, і чи можуть вони успішно застосовувати ці

знання для розв'язання конкретних завдань.
Методика передбачає проведення тесту, який міститиме завдання, які
вимагатимуть від учнів використання математичних властивостей
показникових та логарифмічних функцій. Це тестування дозволить оцінити,
чи здатні учні визначати відповіді та розв'язувати завдання, які вимагають
розуміння і застосування математичних концепцій в практичних ситуаціях.
Результати тестування допоможуть визначити рівень підготовки учнів у цій
області і виявити можливість для подальшого вдосконалення навчального
процесу.
Тепер розглянемо методики, які можна використовувати для
діагностики кожного з показників критерію «Навички вирішення
математичних задач» (Додаток В):
1. Контрольна робота. Мета методики: Здійснення оцінки знань і
навичок учнів у галузі показникових та логарифмічних функцій шляхом
проведення контрольних робіт, які включають завдання, спрямовані на аналіз
і розв'язання проблем, пов'язаних із цими функціями.
2. «Перевір домашнє завдання свого друга і виправ його помилки».
Мета методики: Розвинути навички учнів у застосуванні показникових та
логарифмічних функцій для вирішення практичних завдань шляхом
спільного вивчення та виправлення помилок у домашніх завданнях товариша
з метою покращення їхнього розуміння та вмінь у даній темі.
Методики, які можна використовувати для діагностики кожного з
показників критерію «Використання інтерактивних методів навчання»:
1. Методика: «Спостереження за активністю учнів під час
використання інтерактивних засобів у класі та на додому». Ця методика
передбачає спостереження за учнями під час використання інтерактивних
методів навчання та вивчення показникових та логарифмічних функцій у
класі та вдома. Метою цієї методики є визначення активності та ступеня
зацікавленості учнів у процесі використання цих методів для навчання.
 48

2 Анкета для «Визначення здатності використовувати онлайн-ресурси

та комп'ютерні програми». Мета цієї анкети полягає в визначенні здатності
учнів до використання онлайн-ресурсів та комп'ютерних програм для
навчання математики, а також у встановленні рівня їх готовності до
використання таких інструментів. Результати анкетування допоможуть
визначити, наскільки учні комфортно використовують ці засоби в навчанні, і
чи потребують вони додаткового навчання або підтримки у цьому питанні.
Розглянемо детальний опис результатів діагностики для кожної
методики та групи за критерієм «Рівень засвоєння теоретичних знань»:
1. На констатувальному етапі з показниками: «Здатність до пояснення
основних понять і концепцій, пов'язаних із показниковими та
логарифмічними функціями» була проведена діагностична робота серед
експериментальної групи (ЕГ) 11-А та контрольної групи (КГ) 11-Б за
допомогою методики «Опитування та обговорення ключових понять
показникових та логарифмічних функцій з учнями.»
Отримані результати показали різницю у рівнях засвоєння теоретичних
знань між експериментальною та контрольною групами. Експериментальна
група мала низькі та середні результати, що свідчить про обмежене
розуміння основних понять, пов'язаних із показниковими та логарифмічними
функціями. Учні цієї групи були менш здатні до пояснення цих понять та
концепцій.
Насупроти цьому, контрольна група показала високі та середні
результати. Учні цієї групи мали краще розуміння основних понять та
концепцій показникових та логарифмічних функцій та були здатні до їх
пояснення. Це свідчить про те, що на констатувальному етапі контрольна
група мала перевагу щодо засвоєння теоретичних знань.
Результати цієї діагностичної роботи свідчать про потребу
вдосконалення методики навчання та підтримки учнів в експериментальній
групі для підвищення їх рівня засвоєння теоретичних знань з показникових
та логарифмічних функцій.
 49

2. На констатувальному етапі, за критерієм «Рівень засвоєння

теоретичних знань з показником: Розуміння математичних властивостей цих
функцій,» було проведено діагностичну роботу серед експериментальної
групи (ЕГ) 11-А та контрольної групи (КГ) 11-Б за допомогою методики
«Проведення тестування з завданнями, які передбачають використання
математичних властивостей показникових та логарифмічних функцій для
розв'язання завдань.»
Результати діагностичної роботи свідчать про відмінності у рівнях
засвоєння теоретичних знань з показникових та логарифмічних функцій між
експериментальною та контрольною групами. Експериментальна група мала
низькі та середні результати, що свідчить про обмежене розуміння
математичних властивостей цих функцій. Учні цієї групи були менш здатні
до використання математичних властивостей показникових та
логарифмічних функцій для розв'язання завдань.
З іншого боку, контрольна група показала високі та середні результати,
що свідчить про їхню здатність до розуміння та використання математичних
властивостей цих функцій для розв'язання завдань. Це підтверджує
відмінності у рівнях засвоєння теоретичних знань між експериментальною та
контрольною групами на констатувальному етапі дослідження.
Таким чином, узагальнивши дані методик були зроблені наступні
висновки, які можна переглянути на табл. 3.2.
Таблиця 3.2.
Узагальнені результати оцінки сформованості обчислювальної
культури старшокласників за показниками критерію «Рівень засвоєння
теоретичних знань», у %
Рівні Класи

ЕГ 11-А КГ 11-Б
Кількість % Кількість %
Високий рівень 2 10% 8 40%
Середній 10 50% 10 50%
рівень
Низький рівень 8 40% 2 10%
 50

Переглянемо отримані результати графічно на рис. 3.1.

10%

КГ - 10-Б 50%

40%

40%

ЕГ - 11-А 50%

10%

Низький рівень Середній рівень Високий рівень

Рис. 3.1. Узагальнені результати оцінки сформованості

обчислювальної культури старшокласників за показниками критерію
«Рівень засвоєння теоретичних знань», у %
Отримані результати діагностичної роботи на констатувальному етапі,
за показником «Рівень засвоєння теоретичних знань,» показують деякі
важливі відмінності між експериментальною групою (ЕГ) 11-А та
контрольною групою (КГ) 11-Б.
Спостереження на високому рівні показують, що лише 10% учнів з
експериментальної групи досягли високого рівня засвоєння теоретичних
знань. У той час як у контрольній групі цей показник становить 40%. Це
означає, що значна частина учнів із експериментальної групи має низький
або середній рівень засвоєння теоретичних знань.
У групі з контролем ситуація інша: 50% учнів з контрольної групи
досягли середнього рівня засвоєння теоретичних знань, в той час як у
експериментальній групі цей показник становить 40%. Високий рівень
засвоєння теоретичних знань у контрольній групі досягли 40% учнів, тоді як
в експериментальній групі лише 10%.
 51

Отже, на цьому етапі дослідження, контрольна група продемонструвала

кращі результати в рівнях засвоєння теоретичних знань, особливо на
високому рівні. Потребує подальшого аналізу причин таких різниць і
можливих шляхів покращення результатів в експериментальній групі
наступних етапах дослідження.
Тепер розглянемо детальний опис результатів діагностики для кожної
методики та групи за критерієм «Навички вирішення математичних задач»:
1. Результати діагностичної роботи на констатувальному етапі, за
показником «Навички вирішення математичних задач» у відсотках,
показують важливі відмінності між експериментальною групою (ЕГ) 11-А та
контрольною групою (КГ) 11-Б.
У експериментальній групі, 55% учнів мали середні результати в
навичках вирішення математичних задач. Також, 45% учнів мали низькі
результати в цьому показнику. У контрольній групі, 40% учнів досягли
середнього рівня в цих навичках, і ще 50% мали високий рівень навичок
вирішення математичних задач.
Ці результати свідчать про те, що, на цьому етапі дослідження,
контрольна група має кращі результати в навичках розв'язування
математичних задач, зокрема високий рівень написання контрольних робіт.
Цей висновок може вказувати на те, що методика, застосована в
експериментальній групі, потребує перегляду або удосконалення, щоб
покращити навички учнів у вирішенні математичних задач у контексті
показникових та логарифмічних функцій. У подальших етапах дослідження
можна розглянути можливі підходи для покращення результатів в
експериментальній групі.
2. На констатувальному етапі діагностувальної роботи,
використовуючи методику «Перевір домашнє завдання свого друга і виправ
його помилки,» ми провели аналіз навичок вирішення математичних задач,
зокрема, здатність учнів застосовувати показникові та логарифмічні функції
для моделювання реальних ситуацій та вирішення практичних завдань.
 52

Експериментальна група, представлена учнями 11-А, показала низькі та

середні результати в порівнянні з контрольною групою, яка включала учнів
11-Б, і демонструвала високий та середній рівень виконання завдань.
Результати цього тесту свідчать про те, що методика «Перевір домашнє
завдання свого друга і виправ його помилки» може виявити різницю в
навичках між учнями двох груп. Експериментальна група, яка мала низькі та
середні результати, може потребувати додаткової підтримки та практики у
вирішенні завдань, що вимагають використання показникових та
логарифмічних функцій для моделювання реальних ситуацій.
Висновок: Результати тесту свідчать про важливість розвитку навичок
вирішення математичних задач з використанням показникових та
логарифмічних функцій в навчанні старшокласників. Методика «Перевір
домашнє завдання свого друга і виправ його помилки» може бути корисною
для подальшого формування цих навичок та підготовки учнів до вирішення
практичних завдань та моделювання реальних ситуацій.
Після узагальнення даних методик були зроблені наступні висновки,
які можна переглянути на табл. 3.3.
Таблиця 3.3.
Узагальнені результати оцінки сформованості обчислювальної
культури старшокласників за показниками критерію «Навички вирішення
математичних задач», у %

Рівні Класи

ЕГ 11-А КГ 11-Б
Кількість % Кількість %
Високий 2 10% 7 35%
рівень
Середній 10 50% 10 50%
рівень
Низький 8 40% 3 15%
рівень

Переглянемо отримані результати графічно на рис. 3.2.

 53

15%

КГ - 11-Б 50%

35%

40%

ЕГ - 11-А 50%

10%

Низький рівень Середній рівень Високий рівень

Рис. 3.2. Узагальнені результати оцінки сформованості

обчислювальної культури старшокласників за показниками критерію
«Навички вирішення математичних задач», у %
Результати оцінки сформованості обчислювальної культури
старшокласників за показниками критерію «Навички вирішення
математичних задач» показують, що в експериментальній групі (11-А) і
контрольній групі (11-Б) рівень навичок має свої особливості.
У контрольній групі, 35% учнів демонструють високий рівень навичок
вирішення математичних задач. Це говорить про успішне засвоєння
матеріалу та глибоке розуміння показникових та логарифмічних функцій.
Додатково, 50% учнів в цій групі показали середній рівень, що також
свідчить про досить високий рівень засвоєння математичних навичок.
У експериментальній групі, 10% учнів показали високий рівень, що,
хоча менше в порівнянні з контрольною групою, свідчить про наявність
успішних учнів у цій групі. Однак 40% учнів мали низький рівень навичок,
що вказує на те, що деякі учні можуть потребувати додаткової підтримки та
тренувань у вирішенні математичних задач, особливо тих, що включають
показникові та логарифмічні функції.
Загальною висновок є те, що в обох групах є учні з високим рівнем
навичок, але експериментальна група має більше учнів із низьким рівнем
 54

навичок. Це може свідчити про те, що підходи та методи навчання,

використовані в експерименті, не були ефективними для всіх учнів, і
потребують додаткового аналізу та вдосконалення для підвищення
ефективності навчання показникових та логарифмічних функцій.
Наприкінці розглянемо детальний опис результатів діагностики для
кожної методики та групи за останнім критерієм «Використання
інтерактивних методів навчання»:
1. На констатувальному етапі діагностувальної роботи, була
застосована методика «Спостереження за активністю учнів під час
використання інтерактивних засобів у класі та на додому» для оцінки
критерія «Використання інтерактивних методів навчання» з показником
«Активна участь у роботі з інтерактивними засобами, програмами, і веб-
додатками під час вивчення показникових та логарифмічних функцій».
Результати цієї діагностувальної роботи подаються нижче:
Результати діагностувальної роботи на констатувальному етапі:
Експериментальна група (ЕГ) 11-А:
 Високий рівень: 2 учні (10%)
 Середній рівень: 10 учнів (50%)
 Низький рівень: 8 учнів (40%)
Контрольна група (КГ) 11-Б:
 Високий рівень: 7 учнів (35%)
 Середній рівень: 7 учнів (35%)
 Низький рівень: 3 учні (15%)
Коментар та висновки:
За результатами діагностувальної роботи, можна зробити наступні
спостереження та висновки:
1. Експериментальна група (ЕГ): Виявлено, що в цій групі дуже
мало учнів проявили високий рівень активності у використанні
інтерактивних засобів. Більшість учнів попадають до середнього та низького
 55

рівнів. Це може свідчити про неефективність методики роботи з

інтерактивними засобами в ЕГ 11-А.
2. Контрольна група (КГ): У цій групі спостерігається більше
різноманіття серед результатів. Третина учнів проявили високий рівень
активності, тоді як інші розподілені між середнім та низьким рівнями.
Контрольна група демонструє кращий результат, порівняно з ЕГ 11-А.
Висновок: Загальною тенденцією є те, що більшість учнів мають
середній рівень активності у використанні інтерактивних методів.
Експериментальна група має більше учнів з низьким рівнем активності, що
може свідчити про необхідність вдосконалення методики використання
інтерактивних засобів для цієї групи. Контрольна група має більше учнів, які
показують високий рівень активності, що може бути наслідком кращого
підбору ресурсів та підходів до викладання.
Ці результати свідчать про важливість подальшого аналізу та
вдосконалення методики роботи з інтерактивними засобами для підвищення
активності учнів під час вивчення показникових та логарифмічних функцій у
старших класах.
2. На основі наданих даних анкети для визначення здатності
використовувати онлайн-ресурси та комп'ютерні програми для навчання
показникових та логарифмічних функцій можна зробити такі висновки:
Експериментальна група (ЕГ) 11-А:
1. Користується Інтернетом для навчання математики, але менше
регулярно, ніж Контрольна група (КГ).
2. В основному використовує відеоуроки на YouTube, математичні
веб-сайти, та форуми, але менше активно, ніж КГ.
3. Рідко використовує комп'ютерні програми для навчання.
4. Зазначає, що не використовує спеціалізовані математичні
програми, інші програми не вказані.
 56

5. Головною метою використання онлайн-ресурсів та програм є

додаткове вивчення матеріалу та вирішення практичних завдань, але менше
активно, ніж КГ.
6. Має загальну здатність користуватися комп'ютером та Інтернетом
на середньому рівні.
7. Оцінює свою здатність знаходити та використовувати
математичні ресурси в мережі Інтернет як середню.
8. Переконаний, що використання онлайн-ресурсів та комп'ютерних
програм полегшує вивчення математики.
9. Готовий покращити свої навички в використанні онлайн-ресурсів
та комп'ютерних програм для навчання математики, але менше готовий, ніж
КГ.
Контрольна група (КГ) 11-Б:
1. Частіше за інше користується Інтернетом для навчання
математики.
2. В основному використовує відеоуроки на YouTube, математичні
веб-сайти, та форуми.
3. Регулярно використовує комп'ютерні програми для навчання.
4. Серед використовуваних програм зазначає графічні калькулятори
та спеціалізовані математичні програми.
5. Головною метою використання онлайн-ресурсів та програм є
додаткове вивчення матеріалу та вирішення практичних завдань.
6. Має високу загальну здатність користуватися комп'ютером та
Інтернетом.
7. Оцінює свою здатність знаходити та використовувати
математичні ресурси в мережі Інтернет як високу.
8. Переконаний, що використання онлайн-ресурсів та комп'ютерних
програм полегшує вивчення математики.
9. Дуже готовий покращити свої навички в використанні онлайн-
ресурсів та комп'ютерних програм для навчання математики.
 57

Висновки:
У даному діагностичному етапі контрольна група (КГ) виявила вищий
рівень активності та готовності до використання онлайн-ресурсів та
комп'ютерних програм для навчання математики порівняно з
експериментальною групою. Це може бути пов'язане зі звичними підходами
до навчання в КГ та більшою схильністю ЕГ використовувати онлайн-
ресурси та програми після певної підготовки. У подальших етапах
дослідження це може бути враховано для розвитку і покращення навчального
процесу в ЕГ.
Таким чином, узагальнені результати за цим критерієм можна
переглянути на табл. 3.4.

Таблиця 3.4.
Узагальнені результати оцінки сформованості обчислювальної
культури старшокласників за показниками критерію «Використання
інтерактивних методів навчання» , у %
Рівні Класи

ЕГ 11-А КГ 11-Б
Кількість % Кількість %
Високий 1 5% 12 60%
рівень
Середній 13 65% 6 30%
рівень
Низький 6 30% 2 10%
рівень

Переглянемо отримані результати графічно на рис. 3.3.

 58

5%

КГ - 11-Б 30%

60%

30%

ЕГ - 11-А 65%

5%

Низький рівень Середній рівень Високий рівень

Рис. 3.3. Узагальнені результати оцінки сформованості

обчислювальної культури старшокласників за показниками критерію
«Використання інтерактивних методів навчання», , у %

На основі наданих даних таблиці, яка відображає результати

діагностики сформованості обчислювальної культури старшокласників за
критерієм «Використання інтерактивних методів навчання», можна зробити
такі висновки:
Узагальнені результати оцінки сформованості обчислювальної
культури старшокласників показують, що більшість учнів з
експериментальної групи (ЕГ) 11-А виявили середній рівень використання
інтерактивних методів навчання (65%), тоді як менше кількість учнів з
експериментальної групи показали високий рівень (5%). Низький рівень
виявлено у 30% учнів ЕГ.
У порівнянні з цим, контрольна група (КГ) 11-Б відзначилася вищим
рівнем використання інтерактивних методів навчання. Серед учнів КГ 60%
показали високий рівень використання інтерактивних методів навчання, і
лише 30% мали середній рівень. Низький рівень виявили у 10% учнів КГ.
Висновок:
 59

На цьому етапі дослідження видно, що Контрольна група (КГ) 11-Б має

вищий рівень використання інтерактивних методів навчання порівняно з
Експериментальною групою (ЕГ) 11-А. Основні учні КГ виявили високий
рівень використання інтерактивних методів навчання, що може бути
наслідком більшого досвіду чи доступу до таких ресурсів. Однак, важливо
враховувати, що лише меншість учнів обох груп показала високий рівень, і
більшість все одно мають потенціал для покращення у використанні
інтерактивних методів навчання. У подальших етапах дослідження можлим є
розроблення стратегій та методик для покращення використання
інтерактивних засобів навчання для всіх учнів незалежно від рівня їхньої
підготовки.
Переглянемо узагальнені показники за всіма компонентами реалізації
функціональної лінії на факультативних заняттях з математики в 10-11
класах (табл. 3.5).

Таблиця 3.5.
Дані констатувального експерименту щодо сформованості
обчислювальної культури старшокласників, %
Рівні Класи
10 класи
ЕГ 11-А КГ 11-Б
Кількість % Кількість %
Високий 2 10% 10 50%
рівень
Середній 13 65% 8 40%
рівень
Низький 5 25% 2 10%
рівень
Переглянемо отримані результати графічно на рис. 3.4.
 60

ЕГ - 11-А КГ - 11-Б
Високий рівень 0.1 0.5
Середній рівень 0.65 0.4
Низький рівень 0.25 0.1

Рис. 3.3. Дані констатувального експерименту щодо сформованості

обчислювальної культури старшокласників, %
В загальних висновках можна відзначити наступне:
1. За результатами діагностики за показником «Рівень засвоєння
теоретичних знань,» були виявлені значні відмінності між
експериментальною групою (ЕГ) 11-А та контрольною групою (КГ) 11-Б. У
контрольній групі більше учнів досягли високого рівня засвоєння
теоретичних знань, і загальний рівень засвоєння в цій групі був вищий.
Водночас, в експериментальній групі значна частина учнів мала середній та
низький рівень засвоєння теоретичних знань. Це свідчить про необхідність
аналізу та вдосконалення методів навчання для експериментальної групи.
2. Щодо навичок вирішення математичних задач, були знайдені
важливі відмінності між групами. У контрольній групі більше учнів досягли
високого рівня навичок, тоді як в експериментальній групі вищий відсоток
учнів мав низький рівень навичок. Це вказує на необхідність подальшого
аналізу та вдосконалення методик навчання в експерименті.
3. Щодо використання інтерактивних методів навчання, контрольна
група також продемонструвала вищий рівень використання цих методів,
зокрема високий рівень використання. Водночас, експериментальна група
 61

має більше учнів з середнім рівнем використання, але менше з високим. Це

підкреслює необхідність вдосконалення стратегій навчання в експерименті та
роботи над підвищенням ефективності використання інтерактивних засобів
навчання для всіх учнів.
Узагальнюючи, діагностичний етап дослідження вказує на наявність
певних проблем та відмінностей між групами. Подальший аналіз та
коригуючі заходи можуть сприяти покращенню результатів навчання в
експериментальній групі і досягненню більш високого рівня засвоєння
теоретичних знань, навичок вирішення математичних задач та використання
інтерактивних методів навчання.

3.2. Аналіз результатів формувального експерименту

Після аналізу даних констатуючого етапу дослідження, перейшли до
формувального етапу. В цьому етапі брали участь лише учні з
експериментальних груп. Під час формувального етапу експерименту була
введена спеціально розроблена програма для підвищення рівня засвоєння
теоретичних знань, розвитку навичок вирішення математичних задач та
підвищення ефективності використання інтерактивних методів навчання
серед учнів експериментальних груп. Ця програма мала на меті покращити
результати навчання учнів та зробити їх більш конкурентоспроможними в
контексті вивчення показникових та логарифмічних функцій. Програма
включала в себе низку навчальних матеріалів, вправ, інтерактивних засобів
навчання та практичних завдань, спрямованих на покращення показникових
навичок та розвиток математичного мислення учнів.
На цьому етапі дослідження проводилися такі заходи:
Впровадження та представлення програми для учнів
експериментальних груп.
Проведення навчальних занять з використанням нової програми.
Оцінка та моніторинг прогресу учнів під час вивчення нового
матеріалу та розв'язання завдань.
 62

Аналіз результатів та покращення програми на основі отриманих

даних.
Цей етап дослідження спрямовувався на підвищення ефективності
навчання в експериментальних групах і вдосконалення підходів до вивчення
показникових та логарифмічних функцій.
Обчислювальна культура, завдяки своєму практичному значенню,
виявляється необхідною складовою загальної освіти учнів. Вона є
фундаментом для успішного вивчення математики та інших навчальних
предметів. Виконання розрахунків стимулює когнітивні функції учнів, такі як
пам'ять та увага, сприяє розвитку їх бажання організовано й раціонально
вирішувати завдання, а також впливає на їх загальний розвиток.
Для розвитку обчислювальної культури та формування підвищеного
рівня в цій сфері, ми пропонуємо використовувати наступні системи вправ,
які входять до нашої розробленої програми.
У першій темі розділу «Показникова та логарифмічна функції», яку
вивчають старшокласники, основна мета полягає в наступному:
Ми маємо зацікавити старшокласників та ознайомити їх із поняттям
показникової функції. Також наша мета - докладно вивчити властивості цієї
функції та навчити учнів будувати її графік. Головним завданням є
формування навичок та умінь в застосуванні властивостей показникової
функції для вирішення математичних завдань.

№1
Із перерахованих функцій оберіть ті, які є показниковими:
а) 𝑦 = 2𝑥; в) 𝑦 = (−3)𝑥; д) 𝑦 = 𝑥0,3;

б) 𝑦 = 15𝑥2; г) (√5)𝑥; е) 𝑦 = 𝑒𝑥.

№2
Знайдіть значення функції 𝑦 = 𝑓(𝑥) при заданому значенні аргументу:
а) 𝑓(𝑥) = 3𝑥, 𝑥 = 2; г)
 63

б) д)

в) е) .
№3
Укажіть: які з даних функцій є зростаючими, а які – спадними?

а) 𝑦 = 5𝑥; г)

б) д) 𝑦 = 𝜋𝑥;

в) е) 𝑦 = 𝑒−𝑥.
Знайдіть область значень №4
функції:

а) г) 𝑦 = 2 − 2𝑥;

б) 𝑦 = 5−𝑥; д)

в) е) 𝑦 = (𝜋 − 1)𝑥.
№6 . порівняйте:
а) 4
г) 𝜋−1,5;

б) (3,2)0,1;
д) ( )

в) е) (𝜋 − 𝑒)2.
№7

Оберіть значення х, при яких виконується нерівність 2𝑥 ≥ 1:

а) 𝑥 = 0; в) 𝑥 = −1; д) 𝑥 = −𝑒;

б) г) 𝑥 = −0,02; е) .

Ця система вправ призначена для закріплення та узагальнення поняття

«степінь» та його властивостей. Вона спрямована на підготовку
старшокласників до подальшого вивчення теми про «показникову функцію».
 64

В процесі розв'язання завдань учні зможуть застосовувати вивчені

властивості показникової функції, що створить міцну основу для подальших
математичних вивчень.
Друга тема «Показникові рівняння» призначена для формування в
учнів навичок розв'язування показникових рівнянь різними методами. Метою
її вивчення є навчити учнів ефективно розв'язувати ці рівняння,
використовуючи такі методи, як зведення до спільної основи, винесення за
дужки спільного множника, зведення до спільного показника, графічний
метод, заміна змінної та інші.
Запропоновані вправи сприяють розвитку обчислювальної культури
учнів та глибокому засвоєнню матеріалу. Вони допоможуть учням набути
навичок аналізу та розв'язування складних показникових рівнянь та
розвинути їхню математичну грамотність.
№1
Розв’язати рівняння:
1. Найпростіші показникові рівняння:
а) 2𝑥 = 32; г) 4𝑥 = 64;

б) д) 10𝑥 = 1000;

в) 22𝑥 = 1 е) .
3. Показникові рівняння, що розв’язуються методом зведення до
однакової основи:

а) 2𝑥−1 = 4; е)
б) 135−𝑥 = 169;
є)

в)
ж)
г) 32𝑥 = 27;
з) 42𝑥−5 = 0,25;
 65

д)
к) 0,1−5𝑥 = 10; м) 5𝑥3 = 5.

л)
4. Показникові рівняння, що розв’язуються методом зведення до
однакового степеня:
а) 3𝑥 ∙ 5𝑥 = 225; є) 3 3
𝑥
б) ж) 5𝑥 ∙ 2𝑥 = 0,1−3;
𝑥
в) з)

г)
к)
𝑥
д)

л)

е)

м) .

5. Показникові рівняння, що розв’язуються методом винесення

спільного множника за дужки:

а) 3𝑥 + 3𝑥−1 = 12; е)

б) є) 2𝑥2+1 + 3𝑥2−1 = 270;

в) ж) 2 ∙ 3𝑥+3 − 5 ∙ 3𝑥−2 = 1443;

г) 5𝑥+3 + 5𝑥−1 = 20; з) 2 ∙ 16𝑥 − 24𝑥 − 42𝑥−2 = 15;

к)
д)
л) 2𝑥2+𝑥−6 − 2𝑥2+𝑥−9 = 56.
 66

6. Розв’язати рівняння:
а) 64 ∙ 9𝑥 − 84 ∙ 12𝑥 + 27 ∙ 16𝑥 = 0
б) 4 ∙ 22𝑥 − 6𝑥 = 18 ∙ 32𝑥
в) 3 ∙ 4𝑥 + 2 ∙ 9𝑥 = 5 ∙ 6𝑥
г) 2 ∙ 81𝑥 = 36𝑥 + 3 ∙ 16𝑥
д) 3 ∙ 16𝑥 + 37 ∙ 36𝑥 = 26 ∙ 81𝑥
е)
є) 6𝑥√9 + 6𝑥√4 − 13𝑥√6 = 0
ж) 5 ∙ 32𝑥 + 15 ∙ 52𝑥−1 = 8 ∙ 15𝑥 .
Система вправ, яку ми запропонували, спрямована на розвиток
обчислювальної культури учнів під час вивчення теми «Показникові
рівняння.» Важливо, щоб учні засвоїли властивості показникової функції під
час вивчення першої теми, оскільки це є основою для розв'язування
показникових рівнянь. Під час вивчення другої теми, учні розуміють
практичне застосування цих властивостей та розвивають свою математичну
та обчислювальну культуру. Вони набувають навичок швидкого обчислення
та вчаться проводити дослідницьку математичну діяльність.
При вивченні третьої теми «Показникові нерівності,» старшокласники
отримують навички розв'язування показникових нерівностей різними
методами, аналогічними тим, які використовуються для розв'язування
показникових рівнянь.
Для розвитку обчислювальної культури з даної теми пропонуємо такі
вправи:
а) 2𝑥 > 25 н) 23−𝑧 > 4
о) 25𝑥 < 6 ∙ 5𝑥 − 5
п) 52𝑥+1 > 5𝑥 + 4
р) 32𝑥+1 + 3𝑥+2 + 6 > 0
с) 9𝑥+1 − 2 ∙ 3𝑥 < 7
т) (0,2)2𝑥 − 6 ∙ (0,2)𝑥 + 5 ≤ 0
у) 4𝑥 + 2𝑥+3 > 20
 67

ф) 3 ∙ 4𝑥 + 2 ∙ 9𝑥 − 5 ∙ 6𝑥 < 0
х) 22𝑥−1 + 3𝑥+1 ∙ 2𝑥−1 − 2 ∙
32𝑥 < 0
ц) 5 ∙ 4𝑥 + 2 ∙ 25𝑥 ≤ 7 ∙ 10𝑥
ч) 3 ∙ 16𝑥 + 2 ∙ 81𝑥 − 5 ∙ 36𝑥 < 0
щ) 22𝑥+1 − 5 ∙ 6𝑥 + 32𝑥+1 ≤ 0
Під час вивчення третьої теми «Показникові нерівності,» важливо
акцентувати увагу учнів на методиці розв'язання показникових нерівностей
та виявити схожість з методами розв'язання показникових рівнянь. Вивчення
цієї теми сприяє подальшому розвитку обчислювальної культури,
збільшенню швидкості обчислень і закріпленню знань про властивості
показникових функцій.
Розвивати обчислювальну культуру можна не лише під час вивчення
окремих тем, але і на кожному уроці. Для цього можна використовувати міні-
математичні диктанти, роботу з флешкартками та інші методи. Давайте
продемонструємо, як можна використовувати такий метод для формування
обчислювальної культури під час вивчення «Логарифмічних функцій».
Урок 1. Логарифм числа. Основна логарифмічна тотожність.
Перевірте правильність рівностей:

а) log216 = 4; б) ; в) .
Обчисліть:

а) log525; б) log 1; в) ; г)
;

д) .
Користуючись основною логарифмічною тотожністю, спростіть вираз:
а) 5log57; б) √3log√313; в) 71+log72.

Урок 2. Основнi властивостi логарифмів.

Прологарифмуйте поданий вираз за заданою основою:
 68

а) ; б) 10a3b4 за основою 3;

в) 9a7√b за основою 3.
Відомо, що log52 = a, log53 = b. Виразіть через a і b:
а) log515; б) log530.
Обчисліть значення виразу:
6 1 + log 27
а)
б) log45 ⋅ log56 ⋅ log67 ⋅ log732;

в) .

Урок 3. Логарифмування та потенціювання.

Знайти x, якщо:
а) 𝑙𝑜𝑔6𝑥 = 3𝑙𝑜𝑔62 + 0,4𝑙𝑜𝑔625 − 2𝑙𝑜𝑔63;

б) .
Замініть поданий логарифм логарифмом за основою 3:
а) ; б) ; в)

Обчисліть значення виразу:

а) ; б) .

Обчисліть значення виразу .

Урок 4. Логарифмічна функція, її властивості і графік. Застосування

властивостей логарифмічної функції до розв’язування вправ..
Знайти область визначення функції:

а) б)

в) ; г) .
Зобразіть схематично графік функції:
 69

а) б) в) ;

г) д) е) .
Порівняйте числа:

а) б) .

Урок 5. Розв’язування найпростіших логарифмічних рівнянь.

Серед поданих рівнянь виберіть і назвіть логарифмічні:

а) б)
в) г)
д) е) ж)

з) и) ; к) .
Розв’яжіть рівняння
а) б) ; в)
г)
д)
е)
; є)
ж) .
Урок 6. Розв’язування більш складних логарифмічних
рівнянь.
Розв’яжіть рівняння:
а) б)
в) г)
д) е)
.
Розв’яжіть графічно рівняння:
 70

а) б) .

Урок 7. Розв’язування найпростіших логарифмічних нерівностей.

1. Розв'яжіть нерівність:
а) б) в)

г) д)
е) .

Урок 8. Розв’язування більш складних логарифмічних нерівностей.

1. Розв'яжіть нерівність:

а) б)
в)
г) .
Урок 9. Похідна логарифмічної функції.
Побудуйте графік функції і запишіть її властивості

Знайдіть область визначення функції .

Порівняйте основу з одиницею:
а) ; б) .
Розв'яжіть графічно рівняння .
Порівняйте числа:
а) 0 і ; б) 0 і .

Контроль за якістю отриманих знань і рівнем сформованої

обчислювальної культури є важливою частиною навчального процесу.
Самостійні роботи з теми «Логарифмічна функція» створюють можливість
для систематичного контролю за засвоєнням матеріалу учнями під час
вивчення цієї теми. Завдання у цих роботах відповідають вимогам офіційної
 71

програми та структурі підручника з алгебри та початків аналізу для 11 класу,

рекомендованого Міністерством освіти і науки України. Вони містять
завдання з однією правильною відповіддю, а також завдання на встановлення
відповідностей (логічні пари). Виконання цих завдань допомагає формувати
навички розв'язування тестових завдань різної форми учнями.
Використання самостійних робіт має численні переваги, такі як
навчання роботи з тестами, формування навичок самостійного навчання та
розвиток навчальних умінь учнів. Нижче наведені теми самостійних робіт
разом з їхнім коротким описом:
1. Означення логарифма. Основна логарифмічна тотожність.
2. Основні властивості логарифмів.
3. Властивості логарифмічної функції.
4. Похідна логарифмічної функції.
5. Логарифмічні рівняння та їх системи.
6. Логарифмічні нерівності.
7. Логарифмічні рівняння, системи і нерівності (для більш сильних
учнів).
8. Розв'язування вправ підвищеної складності (для більш сильних
учнів, можливість виконання вдома).
Для складання цих самостійних робіт використовувалися джерела такі
як збірник задач А. Мерзляка, самостійні та контрольні роботи А. Єршова і
М. Гаука, збірник завдань атестаційних робіт з математики О. Істера, зошит
для контрольних робіт І. Клочко та збірник задач для екзамену Г.
Литвиненка.
Використання різних інтерактивних вправ та методів, включаючи
мультимедійні дошки, дійсно може сприяти покращенню обчислювальної
культури учнів і зробити навчання цікавішим та пізнавальнішим. Розглянемо
приклади використання інтерактивних вправ під час вивчення теми
«Показникова функція»:
 72

1. Використання мультимедійної дошки для відображення графіків

показникових функцій та їхніх властивостей. Це дозволяє учням
візуалізувати матеріал і краще розуміти, як змінюються функції в залежності
від значення показників.
2. Інтерактивні вправи на комп'ютері або планшеті, де учні можуть
вирішувати показникові рівняння та нерівності, перетягуючи та вибираючи
правильні варіанти відповідей. Це сприяє активному залученню учнів і
перевірці їхнього рівня зрозуміння матеріалу.
3. Групові інтерактивні завдання, де учні спільно працюють над
вирішенням показникових завдань і обговорюють їхні рішення. Це розвиває
навички співпраці та обміну знаннями.
4. Використання аналогій та життєвих прикладів для пояснення
властивостей показникових функцій. Це допомагає учням бачити практичний
застосунок матеріалу.
Загальний підхід полягає в тому, щоб зробити уроки більш
інтерактивними та цікавими, дозволяючи учням активно взаємодіяти з
матеріалом та один з одним. Це сприяє кращому розумінню та
запам'ятовуванню математичних концепцій.
Інтерактивна вправа «Впізнай показникову функцію» на сайті
WordWall - це відмінний спосіб використовувати технології для залучення
учнів до вивчення теми «Показникова функція». Ось як вона може виглядати
(рис. 3.4.):
1. Вчитель створює інтерактивну дошку на сайті WordWall і
завантажує на неї графіки різних функцій, включаючи лінійну, квадратичну,
показникову тощо.
2. Учні отримують доступ до цієї інтерактивної дошки через свої
пристрої, такі як смартфони або комп'ютери.
3. Завдання полягає в тому, щоб учні визначили, яка з функцій є
показниковою, а яка - ні. Вони вибирають функції, які, на їхню думку,
відповідають показниковим функціям.
 73

4. Після вибору функцій учні можуть обговорити свої відповіді зі

своїми однокласниками та вчителем.
5. Вчитель може розглянути результати та провести додаткові
пояснення щодо властивостей показникових функцій.
Ця інтерактивна вправа дозволяє учням активно досліджувати тему,
розрізняючи різні види функцій, і сприяє кращому їхньому розумінню
показникових функцій.

Рис. 3.4. Інтерактивна вправа «Впізнай показникову функцію» на сайті

WordWall
Інтерактивна вправа на використання властивостей показникової
функції для визначення монотонності функції, виконана за допомогою
сервісу Quizizz, може виглядати наступним чином (рис. 3.5.):
1. Вчитель створює тестовий блок на сервісі Quizizz, де кожне
запитання включає приклад функції, а учні повинні визначити, чи є ця
функція монотонною на певному інтервалі.
2. Учні отримують доступ до тесту через свої пристрої та
відповідають на питання, обираючи «Так» або «Ні» в залежності від
монотонності функції на заданому інтервалі.
3. Після завершення тесту учні можуть перевірити свої відповіді та
отримати результати.
 74

4. Вчитель може обговорити правильні відповіді та пояснити, як

використовувати властивості показникової функції для визначення
монотонності.
Ця інтерактивна вправа допомагає учням розвивати навички аналізу
функцій і використання властивостей показникових функцій для визначення
їхньої монотонності на практиці. Такий підхід робить вивчення матеріалу
цікавим і зрозумілим.

а) б)

в) г)
 75

Рис. 3.5. (а-г) Інтерактивна вправа, виконана за допомогою сервісу

Quizizz

Додатки Desmos та GeoGebra є потужними інструментами для

побудови графіків та вивчення властивостей функцій. Вони дозволяють
учням легко досліджувати графіки показникових та логарифмічних функцій,
а також використовувати їх для розв'язання рівнянь та нерівностей. Давайте
розглянемо приклади використання цих додатків:
1. Desmos для побудови графіків показникових та логарифмічних
функцій:
 Учитель може вказати учням конкретні функції для побудови
графіків, наприклад, показникові функції вигляду y = a x або логарифмічні
функції вигляду y = log a x .
 Учні вводять ці функції у Desmos та спостерігають за змінами
графіків при різних значеннях параметрів (наприклад, a).
 Desmos також дозволяє виконувати обчислення та знаходити
значення функцій у точках графіку.
2. GeoGebra для вивчення властивостей функцій (рис. 3.6):
 Учитель може створити динамічні діаграми у GeoGebra, які
дозволять учням досліджувати властивості функцій.
 Наприклад, учні можуть маніпулювати графіками функцій,
змінюючи параметри та спостерігати за змінами у реальному часі.
 GeoGebra також дозволяє використовувати функції для
розв'язання рівнянь та нерівностей графічним методом.
Обидва ці додатки роблять вивчення математики більш інтерактивним
та зрозумілим для учнів, а також допомагають вирішувати математичні
завдання на практиці, що сприяє формуванню обчислювальної культури
серед старшокласників.
 76

.
у

Рис. 3.6. (а-б) Використання Geogebra

Підсумуємо:
1. Для розвитку обчислювальної культури та підвищення її рівня
важливо використовувати системи вправ, які включені в нашу навчальну
програму.
2. Навчання показниковим та логарифмічним функціям
старшокласників розпочинається з ознайомлення з показниковою функцією,
її властивостями та побудовою графіку.
3. Вивчення першої теми має на меті засвоєння властивостей
показникової функції, які є важливими для розв'язування показникових
рівнянь.
 77

4. Друга тема, «Показникові рівняння,» спрямована на формування

навичок розв'язування таких рівнянь різними методами.
5. Під час вивчення теми «Показникові нерівності,»
старшокласники навчаються розв'язувати показникові нерівності,
застосовуючи подібні методи, що використовуються для рівнянь.
6. Самостійні роботи та тестові завдання допомагають вчителям
контролювати рівень засвоєння матеріалу студентами.
7. Для покращення обчислювальної культури студентів під час
вивчення логарифмічної функції можна використовувати інтерактивні вправи
та додатки для побудови графіків.
8. Інтерактивні вправи, такі як «Впізнай показникову функцію,»
допомагають студентам легше розуміти показникові функції.
9. Додатки, такі як Desmos та Geogebra, полегшують побудову
графіків та вивчення властивостей функцій.
10. Для вивчення розв'язування логарифмічних рівнянь існують
інтерактивні методи та вправи, які сприяють кращому засвоєнню цієї теми.
Таким чином, вирішення завдань сприяє розвитку обчислювальної
культури, підвищує мотивацію та зацікавленість у навчанні. Завдяки
відповідно підібраним вправам, можна не лише систематизувати засвоєні
поняття, але й навчитися застосовувати їх під час вивчення нових тем.
Інтерактивні методи та вправи є найбільш ефективними засобами навчання,
оскільки вони спонукають старшокласників до більш цікавого вивчення та
дозволяють працювати результативніше.
На табл. 3.6. переглянемо проміжні результати які були нами отримані
після формувального етапу дослідно-експериментальної роботи.
Таблиця 3.6
Проміжні результати формувального етапу дослідно-експериментальної
роботи
Групи
 78

Рівні На початок На кінець

експерименту експерименту

Високий 10% 50%

Середній 65% 45%
Низький 25% 5%

Аналіз проміжних результатів формувального етапу дослідно-

експериментальної роботи, як це відображено в Таблиці 3.6, розкриває
важливі тенденції щодо розвитку обчислювальної культури серед
старшокласників. Оцінки отримані на початку та після закінчення
експерименту показують, як ефективно впроваджені методи та системи вправ
вплинули на навчання та розвиток учнів у цій області.
На початку експерименту, лише 10% учнів мали високий рівень
обчислювальної культури. Відповідно, більшість учнів (65%) перебувала на
середньому рівні, і 25% мали низький рівень обчислювальної культури.
Проте на кінець експерименту спостерігається помітне покращення.
Кількість учнів із високим рівнем обчислювальної культури зросла до 50%,
що свідчить про значний прогрес у їхній підготовці. З іншого боку, кількість
учнів на середньому рівні зменшилася до 45%, що може свідчити про більшу
глибину розуміння матеріалу. Водночас, низький рівень обчислювальної
культури скоротився до 5%.
Отже, можна зробити висновок, що експериментальні методи навчання
та використання систем вправ мали значний позитивний вплив на розвиток
обчислювальної культури старшокласників. Більше половини учнів досягли
високого рівня обчислювальної культури, що є обіцяючим результатом.
Низький рівень більше не є преобладаючим серед учнів, що свідчить про
покращення їхніх обчислювальних навичок. Надалі важливо продовжувати
працювати над покращенням обчислювальної культури та розвитком
позитивних тенденцій, зокрема зосереджуючи увагу на учнях, які досі мають
середні та низькі рівні обчислювальної культури.
 79

ВИСНОВОК
1. Обчислювальна культура є ключовим поняттям у сучасному
інформаційному суспільстві. Вона охоплює сукупність знань, навичок та
вмінь, необхідних для раціонального та креативного використання
комп'ютерів, інших обчислювальних пристроїв та програм, а також для
критичного оцінювання інформації. Обчислювальна культура включає
розуміння алгоритмів, вміння розв'язувати завдання з використанням
обчислювальних засобів, а також здатність до адекватної оцінки і аналізу
обчислювальних процесів. У контексті освіти обчислювальна культура
відіграє важливу роль, оскільки сучасне суспільство вимагає від громадян
певного рівня обчислювальних навичок та здатності впроваджувати їх у
практичну діяльність. Ця культура є необхідною складовою сучасної освіти і
 80

дозволяє учням краще розуміти і використовувати інформаційні технології,

сприяючи їхньому розвитку та підготовці до майбутньої професійної
діяльності. Обчислювальна культура розширює можливості учнів у навчанні,
дозволяючи їм вирішувати завдання швидше та точніше, розвивати критичне
мислення та аналітичні навички. Вона також сприяє розвитку технологічних
компетенцій, які стають важливими у сучасному світі. Загалом,
обчислювальна культура є важливою складовою сучасної освіти і суспільства
загалом, і її розвиток має велике значення для успішної адаптації до вимог
інформаційного суспільства та подальшої професійної діяльності учнів.
2. У висновку можна сказати, що психолого-педагогічні аспекти
розвитку обчислювальної культури старшокласників відіграють важливу
роль у підготовці молодого покоління до життя в інформаційному
суспільстві. Вивчення цих аспектів дозволяє зрозуміти психологічні
особливості учнів, їхні відношення до обчислювальних наук і технологій, а
також здатність до подолання психологічних бар'єрів у вивченні
обчислювальних предметів. Мотивація грає важливу роль у навчанні, і
дослідження в цій області допомагають з'ясувати, які фактори спонукають
старшокласників до вивчення математики та інших обчислювальних
предметів. Розуміння психологічних чинників, які можуть ускладнювати
навчання, допомагає розробляти ефективні методи подолання цих труднощів.
Врахування індивідуальних психологічних особливостей учнів дозволяє
розробляти індивідуалізовані підходи до навчання, що сприяє покращенню
результатів. Крім того, важливим є розвиток когнітивних функцій учнів, які
дозволяють їм аналізувати інформацію, розв'язувати завдання та розвивати
обчислювальні навички. Педагогічні аспекти включають в себе вибір методів
навчання, педагогічних підходів та використання сучасних педагогічних
інструментів для підвищення рівня обчислювальної культури учнів. Усі ці
аспекти спільно сприяють формуванню обчислювальної культури
старшокласників, роблять навчання більш ефективним та цікавим, а також
 81

підготовлюють їх до успішної адаптації до вимог інформаційного суспільства

та професійної діяльності в майбутньому.
3. Методи формування обчислювальної культури учнів представляють
собою важливий аспект сучасної освіти. Ці методи спрямовані на розвиток
обчислювальних навичок, критичного мислення та підготовку учнів до життя
в інформаційному суспільстві. За допомогою різноманітних педагогічних
підходів та інноваційних методів навчання можна створити сприятливі умови
для формування обчислювальної культури серед старшокласників.
Інтерактивні уроки, практичні завдання, використання відкритого
програмного забезпечення та освітніх ігор, індивідуалізовані підходи та
підтримка вчителів і батьків грають важливу роль у цьому процесі.
Оцінювання та зворотний зв'язок допомагають учням визначити свій прогрес
і розвивати обчислювальні навички. Використання сучасних педагогічних
інструментів робить навчання більш доступним та ефективним. Методи
формування обчислювальної культури сприяють підготовці учнів до активної
участі в інформаційному суспільстві та професійній діяльності, де
обчислювальні навички стають необхідними. Застосування цих методів
дозволяє розвивати учнів як креативних мислителів, здатних до аналізу та
розв'язання складних завдань, що відкриває перед ними широкі можливості в
сучасному світі.
4. Вивчення показникових та логарифмічних функцій у рамках курсу
алгебри та аналізу має велике практичне значення та є фундаментальною
складовою математичної освіти. Показникова функція, або експоненціальна
функція, дозволяє моделювати різноманітні процеси, які залежать від
зростання або спадання. Логарифмічна функція, яка є оберненою до
показникової, використовується для знаходження показників у різних
обчисленнях та розв'язуванні складних рівнянь. Ці концепції мають важливе
практичне застосування в різних галузях, включаючи статистику, фінанси та
інженерію, і допомагають аналізувати та розв'язувати різноманітні завдання
та проблеми. Розуміння показникових та логарифмічних функцій є важливою
 82

частиною математичної грамотності та готовить учнів до вирішення

складних завдань у сучасному світі.
5. Методичні підходи до викладання теми «Показникова і
логарифмічна функції» є важливою складовою якісного математичного
навчання старшокласників. Аналізуючи різноманітні методи навчання цих
концепцій, можна зробити кілька висновків. По-перше, використання різних
методів визначення показникових і логарифмічних функцій, включаючи
графічний, аналітичний та числовий підходи, дозволяє учням краще розуміти
ці концепції та їхні взаємозв'язки. Розглядання графіків та їхніх змін
допомагає учням сприймати матеріал візуально та зв'язувати його з реальним
світом. По-друге, інтерактивні методи, такі як використання віртуальних
лабораторій та симуляцій, дозволяють учням самостійно досліджувати
концепції та проводити практичні експерименти. Це сприяє розвитку їхніх
аналітичних та розв'язувальних навичок, а також надає можливість
вирішувати завдання з використанням обчислювальних здібностей. По-третє,
індивідуалізований підхід до учнів допомагає враховувати їхні рівні
підготовки та індивідуальні особливості. Надання додаткового матеріалу для
обдарованих учнів та підтримки для тих, хто потребує додаткового часу для
розуміння, сприяє покращенню результатів та стимулює всіх учнів до
активної участі в навчальному процесі. Загалом, використання різних
методів, інтерактивних підходів та індивідуалізація допомагають створити
навчальне середовище, яке сприяє глибокому засвоєнню теми «Показникова і
логарифмічна функції» та розвитку математичних навичок старшокласників.
6. Використання інтерактивних методів у навчанні показникових та
логарифмічних функцій має значний вплив на якість освоєння математичних
концепцій учнями. Перш за все, інтерактивні демонстрації та візуалізації
допомагають учням краще розуміти складні концепції шляхом
спостереження та маніпуляції графіками показникових та логарифмічних
функцій. Такий візуальний підхід сприяє засвоєнню матеріалу та сприйняттю
його в контексті реального світу. По-друге, інтерактивні симуляції та
 83

віртуальні лабораторії надають учням можливість проводити практичні

експерименти та спостерігати результати в реальному часі. Це розвиває їхні
аналітичні та розв'язувальні навички, а також надає можливість вирішувати
завдання з використанням власних обчислювальних здібностей. Залучення
учнів до навчання є ще однією вагомою перевагою інтерактивних методів.
Учні можуть самостійно маніпулювати параметрами та бачити відразу ж
реакцію системи на їхні дії, що робить навчання більш захоплюючим та
динамічним. Крім того, інтерактивні методи дають можливість вчителям
підлаштовувати навчальний процес під індивідуальні потреби учнів. Для
обдарованих учнів можна пропонувати складніші завдання, тоді як для тих,
хто потребує більше часу на розуміння, можна надавати додаткову
підтримку. Використання інтерактивних методів також сприяє збільшенню
інтересу учнів до математики, оскільки вони бачать матеріал у контексті
реального світу та розуміють його застосування. Такий підхід допомагає
зробити навчання показникових та логарифмічних функцій більш цікавим та
доступним для широкого кола учнів.
7. Дослідно-експериментальна робота, проведена на констатувальному
етапі, надає важливі висновки щодо ефективності педагогічних методик та
стратегій, використаних у навчанні показникових та логарифмічних функцій
серед старшокласників. В цілому, результати цієї роботи демонструють
наявність певних різниць між експериментальною та контрольною групами,
що можуть бути ключовими для подальшого аналізу та вдосконалення
методик навчання. Показник «Рівень засвоєння теоретичних знань»
підкреслив наявність різниці в досягненнях між групами. Контрольна група
показала вищий рівень засвоєння теоретичних знань, зокрема на високому
рівні, що свідчить про успішність педагогічних підходів у цьому аспекті.
Показник «Навички вирішення математичних задач» також відобразив
важливі відмінності між групами. Контрольна група має більше учнів із
високим рівнем навичок, тоді як експериментальна група має більше учнів із
низьким рівнем навичок. Це вказує на необхідність покращення методик та
 84

підходів до вирішення математичних завдань у експерименті. Показник

«Використання інтерактивних методів навчання» показав, що більше учнів у
контрольній групі досягли високого рівня використання цих методів. У
експериментальній групі, вищий відсоток учнів має середній рівень
використання, і менше учнів показали високий рівень. Це вимагає
подальшого аналізу та вдосконалення стратегій використання інтерактивних
засобів навчання. В цілому, результати дослідження на констатувальному
етапі показують важливі відмінності між групами та наголошують на
необхідності подальшого аналізу та вдосконалення педагогічних підходів для
підвищення якості навчання показникових та логарифмічних функцій серед
старшокласників. Результати цього етапу дослідження стали основою для
розробки та впровадження подальших корекцій у навчальний процес з метою
досягнення кращих результатів у навчанні математики.
8. Аналіз результатів формувального експерименту дозволив зрозуміти
важливий внесок систем вправ та інтерактивних методів в навчання
старшокласників та розвиток їх обчислювальної культури. Початковий стан
групи учнів вказував на присутність значних різниць у рівнях
обчислювальної культури: більшість учнів перебувала на середньому рівні,
але також були представники з високим та низьким рівнями обчислювальної
культури. Проте завдяки застосуванню систем вправ та інтерактивних
методів навчання під час експерименту, вдалося досягти значного
покращення. Кількість учнів із високим рівнем обчислювальної культури
зросла, водночас зменшилася кількість учнів на середньому рівні. Важливо
відзначити, що кількість учнів із низьким рівнем обчислювальної культури
значно зменшилася, що свідчить про зазначені позитивні зрушення в їхній
підготовці. Отже, результати формувального експерименту свідчать про
ефективність використаних методів та підходів для підвищення
обчислювальної культури учнів. Ця робота покликана надати підтвердження
важливості впровадження сучасних методів навчання в шкільну освіту та
 85

підкреслити їхній позитивний вплив на підготовку старшокласників у сфері

обчислювальної культури.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андрєєва А. Із історії логарифмів.
https://revolution.allbest.ru/mathematics/00749375_0.html (дата звернення
01.09.2023).
2. Армаш Т. Розвиток обчислювальної культури старшокласників під час
вивчення теми «Показникова функція». 2022. с. 463-470.
3. Асмолов А. Г., Семенов А. Л., Уваров А. Ю. Українська школа та нові
інформаційні технології: погляд у наступне десятиліття. Київ :
НексПрінт, 2010. 95 с.
 86

4. Бевз Г.П., Бевз В.Г. Математика: Алгебра і початки аналізу та геометрія.

Рівень стандарту: Підруч. для 11кл закладів загальної середньої освіти.
Київ : Видавничий дім «Освіта», 2019. 272 с
5. Бондар А. А. Застосування інтерактивного середовища GeoGebra при
вирішенні геометричних завдань на побудову. Навчання в сучасній
школі: збірник методичних розробок з природничих, математичних і
технологічних дисциплін. Київ : Київський державний педагогічний
університет, 2019. С. 11–18.
6. Бурда М. Навчання математики в старшій школі на профільному рівні
(Методичні рекомендації): URL: https://lib.iitta.gov.ua/712224/1/Metod
%20recomend.pdf (дата звернення 01.09.2023).
7. Виготський Л. С. Психологія. Київ : ЕКСМО-Прес, 2020. 1008 с.
8. Використання інтерактивних форм і методів навчання на заняттях
математики при закріпленні теми «Розв’язування логарифмічних
рівнянь». URL:https://urok.osvita.ua/materials/math/50481/attachment-
download/18996/ (дата звернення 01.08.2023).
9. Вінник Н. Д. Психолого-педагогічні підходи до особистісного розвитку
інтелектуально обдарованих старшокласників : методичні рекомендації.
Київ : Інститут обдарованої дитини, 2014. 26 с.
10. Графічний калькулятор URL: https://www.desmos.com. (дата звернення
01.08.2023).
11. Жерновникова О. А. Дидактична підготовка майбутніх учителів
математики до проектування навчальної діяльності старшокласників:
теоретичний та методичний аспекти : монографія. Харків : Видавець
Іванченко І.С., 2015. 404 с.
12. Засоби навчання математики. URL:
http://wiki.fizmat.tnpu.edu.ua/index.php/Засіб_навчання (дата звернення
01.10.2023).
 87

13. Івашова О. А. Обчислювальна культура школярів: міждисциплінарний

підхід. URL: https://lib.herzen.spb.ru/text/ivashova_145_151_162.pdf (дата
звернення 01.10.2023).
14. Інтерактивні методики навчання.
URL:https://kikova-znz.at.ua/storinku/uroku/5_interaktivni_tekhnologiji_nav
channja.pdf (дата звернення 01.10.2023).
15. Істер О. С. Алгебра і початки аналізу : (профіл. рівень) : підруч. для 11 -
го кл. закл. заг. серед. Освіти. Київ : Генеза, 2019. 416 с.
16. Істер О. С. Збірник завдань атестаційних робіт з математики: 11 клас.
Київ : Генеза, 2015. 40 с
17. Істер О.С. Алгебра і початки аналізу : (профіл. рівень) : підруч. для 10-
го кл. закл. заг. серед. освіти. Київ : Генеза, 2018. 448 с.
18. Істер О.С. Математика: (алгебра і початки аналізу та геометрія, рівень
стандарту): підруч. для 10-го кл. закл. заг. серед. Освіти. О.С. Істер.
Київ : Генеза, 2018. 384 с.
19. Історія виникнення логарифму. URL:https://goaravetisyan.ru/istoriya-
vozniknoveniyalogarifma---referat-chto-takoe-logarifm-logarifmy-v/ (дата
звернення 10.09.2023)
20. Історія логарифмів. URL:https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%BE
%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%84%D0%BC (дата
звернення 01.10.2023).
21. Історія математичних позначень.
URL:https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE
%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BC
%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC
%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_
%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BD
%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%8C (дата звернення
01.10.2023).
 88

22. Коробова Т. М., Овчарова Л. А. Застосування Web 2.0 технологій під час
уроків математики для формування основних математичних
компетенцій за умов ДОС. Школа як платформа для успішної
соціалізації учнів лише на рівні професійної освіти : матеріали IV
регіональної науково-практичної (очнозаочної) конференції. Одеса :
Одеський державний технічний університет, 2017. С. 333–337.
23. Ліпатнікова І. Г. Зміст математичної освіти в контексті реалізації
концепції математичної освіти державного стандарту загальної освіти.
Актуальні питання викладання математики, інформатики та
інформаційних технологій. 2015. № 1. С. 5–13.
24. Логарифмічна функція її властивості та графік.
URL:https://formula.kr.ua/logarifmichna-funktsiya/logarifmichna-funktsiya-
jiji-vlastivosti-ta-grafik.html (дата звернення 01.10.2023).
25. Логарифмічна функція, її властивості і графік.
URL:https://www.miyklas.com.ua/p/algebra/11-klas/pokaznikova-i-
logarifmichna-funktciyi-15299/logarifmichna-funktciia-15308/re-3d5a37be-
d24e-48d8-a414-2c998ed0c987 (дата звернення 01.10.2023).
26. Матвієнко, М. П. Математична логіка та теорія алгоритмів. навчальний
посібник для студ. вищ. навч. закл.; Сумський державний університет.
Київ : Ліра-К, 2018. 211 с.
27. Мерзляк А. Г. Алгебра для загальноосвітніх навчальних закладів з
поглибленим вивченням алгебри : підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч.
Закладів. Харків : Гімназія, 2016. 384 с.
28. Мерзляк А. Г. Алгебра і початки аналізу : проф.. рівень : підруч. для 11
кл. загальної середньої освіти. Харків : Гімназія, 2019. 352 с.
29. Мерзляк А.Г. Алгебра і початки аналізу: початок вивчення на поглиб.
Рівні з 8 кл., проф. рівень: підруч. для 10 кл. закладів загальної середньої
освіти. Харків : Гімназія, 2018. – 512 с.
 89

30. Мерзляк А.Г. Математика: алгебра і початки аналізу та геометрія, рівень

стандарту: підруч. для 10 кл. закладів загальної середньої освіти. Харків
: Гімназія, 2018. 256 с.
31. Методика компетентнісно орієнтованого навчання математики в ліцеї
на рівні стандарту : методичний посібник. Київ : КОНВІ ПРІНТ, 2021.
175 с.
32. Методика навчання логарифмічних рівнянь та нерівностей.
URL:file:///C:/Users/Admin/Downloads/1649-2982-1-PB.PDF (дата
звернення 01.10.2023).
33. Навчальна програма з математики (Алгебра і початки аналізу та
геометрія) для учнів 10 – 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів
URL:
https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalniprogrami/
navchalniprogrami-dlya-10-11-klasiv (дата звернення 09.08.2023).
34. Навчальна програма з математики для учнів 10 – 11 класів
загальноосвітніх навчальних закладів Профільний рівень. URL:
https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednyaosvita/navchalniprogrami/
navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv (дата звернення 09.08.2023).
35. Навчання математики в старшій школі на профільному рівні
(Методичні рекомендації). URL:https://lib.iitta.gov.ua/712224/1/Metod
%20recomend.pdf (дата звернення 01.10.2023).
36. Навчання математики в старшій школі на профільному рівні URL:
https://lib.iitta.gov.ua/712224/1/Metod%20recomend.pdf (дата звернення
09.08.2023).
37. Нелін Є.П. Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія, рівень
стандарту): підруч. для 10 кл закладів загальної середньої освіти.
Харків : Видавництво «Ранок», 2018. 328 с.
38. Нелін Є.П., Долгова О.Є. Алгебра і початки аналізу (профільний рівень):
підруч. для 11 кл. закл. загал. серед. освіти (Рекомендовано
 90

Міністерствoм освіти і науки України). Харків : Вид-во «Ранок», 2019.

240 с.
39. Нелін Є.П., Кравченко З.І. Формування універсальних навчальних дій у
курсі алгебри і початків аналізу. Журнал «Математика в рідній школі»,
2016, №6. С. 7–13.
40. Нелін Є.П., Роганін О.М. Алгебра і початки аналізу (профільний рівень).
10 клас : міні-конспекти уроків : до підруч. Є.П. Неліна (навчально-
методичний посібник для середньої школи). Харків : Вид-во «Ранок»,
2018. 80 с.
41. Позднякова Н. В., Колесникова О. І. Дидактичний потенціал мобільних
технологій у навчанні школярів математики на щаблі основної загальної
освіти. Психолого-педагогічний журнал ГАУДЕАМУС. 2019. № 3(41). С.
19–26.
42. Показникова і логарифмічна функції. URL:
https://www.miyklas.com.ua/p/algebra/11-klas/pokaznikova-i-logarifmichna-
funktciyi-15299(дата звернення 01.10.2023).
43. Показникова та логагифмічна функції.
URL:https://web.posibnyky.vntu.edu.ua/icgn/9krayevskij_matem_dovuzpidg
ot_studinozem/tema20.html (дата звернення 01.10.2023).
44. Показникова функція, її графік і властивості.
URL:https://www.miyklas.com.ua/p/algebra/11-klas/pokaznikova-i-
logarifmichna-funktciyi-15299/pokaznikova-funktciia-yiyi-vlastivosti-i-
grafik-15300/re-9fc39960-752e-4a2e-9350-abdb1d75acd9 (дата звернення
01.10.2023).
45. Показникові та логарифмічні функції, рівняння та нерівності.
URL:https://naurok.com.ua/pidsumkoviy-urok-pokaznikovi-ta-logarifmichni-
funkci-rivnyannya-ta-nerivnosti-75877.html (дата звернення 01.10.2023).
46. Проблеми і перспективи вищої математичної освіти URL:
https://fi.npu.edu.ua/files/Zbirnik_KOSN/10/32.pdf (дата звернення
08.09.2023)
 91

47. Пруднікова Т. А., Покакалова Т. А. Зарубіжний досвід застосування

інформаційно-комунікаційних технологій для підвищення навчальної
мотивації. Сучасна зарубіжна психологія. 2019. № 2. С. 67–82.
48. Психолого-педагогічні аспекти розвитку математичної культури
старшокласників URL: file:///C:/Users/Admin/Downloads/psihologo-
pedagogichni-aspekti-formuvannya-umin-matematichnogo-modelyuvannya-
v-uchniv-starshoyi-shkoli.pdf (дата звернення 01.09.2023).
49. Розвиток умінь старшокласників доводити твердження у процесі
вивчення алгебри і початків аналізу URL:
https://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/1443/Kugai.pdf?
sequence=3 (дата звернення 01.09.2023).
50. Семенець Л. М. Методичні аспекти розвитку математичних здібностей у
старшокласників. Сучасний підручник: реалії та перспективи.зб. наук.
праць. Житомир : ЖДУ ім. І. Франка, 2012. С. 183-190
51. Семенець Л. М. Розробка концептуальної моделі формування
професійно-педагогічної готовності до розвитку математичних
здібностей старшокласників. Дидактична модель професійної
діяльності майбутнього фахівця в умовах інноваційного простору
(концептуальний підхід): [монографія].за ред. О. С. Березюк. Житомир :
Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2013. Частина 1. С. 77- 86.
52. Семенова І. М., Слєпухін А. В. Класифікація та проектування методів
навчання з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.
Освіта та наука. 2013. № 5(104). С. 95-113.
53. Соловйова, А. О. Вивчення «Алгебри і початків аналізу» у старшій
школі на профільному рівні; Міністерство освіти і науки України;
Херсонський держ. ун-т, Ф-т комп’ютерних наук, фізики та математики,
Кафедра алгебри, геометрії та математичного аналізу. Херсон : ХДУ,
2022. 71 с.
 92

54. Суховієнко Є.А., Самігулліна З.П., Севостьянова С.А., Ерентраут Є.М.

Теорія та методика навчання математики: загальна методика: навч.
Посібник. за ред.. Тернопіль : Вид-во «Освіта», 2010. 65 с.
55. Формування математичної компетентності учнів старшої школи у
процесі вивчення алгебри і початків аналізу.
URL:https://core.ac.uk/reader/228641490 (дата звернення 01.10.2023).
56. Формування математичної культури учня як цільовий орієнтир в
інноваційній шкільній освіті URL:
https://pedpsy.duan.edu.ua/images/PDF/2016/1/22.pdf (дата звернення
07.09.2023)
57. Чугунова О.В. Психолого-педагогічні умови розвитку математичних
здібностей старшокласників URL:
file:///C:/Users/Admin/Downloads/psihologo-pedagogichni-umovi-rozvitku-
matematichnih-zdibnostey-starshoklasnikiv.pdf (дата звернення 01.10.2023).

ДОДАТКИ
Додаток А

Структурно-логічна модель, яка охоплює основні поняття теми:

«Показникова і логарифмічна функції» в курсі алгебри і початків
аналізу.
1. Показникова функція і її властивості
 93

2. Графік показникової функції

3. Основні показникові тотожності

4. Найпростіші показникові рівняння

 94

5. Схема розв’язання більш складних показникових рівнянь

 95

6. Найпростіші показникові нерівності

 96

7. Логарифм числа та його властивості

 97

8. Логарифмічна функція: властивості та графік

 98

9. Логарифмічні рівняння
 99

10. Найпростіші логарифмічні нерівності

11. Похідні показникової та логарифмічної функції

 100

Додаток Б
Опис методик для діагностики показників критерію «Рівень
засвоєння теоретичних знань»
Показник 1. Здатність до пояснення основних понять і концепцій,
пов'язаних із показниковими та логарифмічними функціями
Методика «Опитування та обговорення ключових понять показникових
та логарифмічних функцій з учнями»
Етапи методики:
1. Підготовка матеріалу: Підготуйте перелік ключових понять, що
стосуються показникових та логарифмічних функцій, та складіть запитання
для опитування. Матеріал може бути представлений у формі схем, графіків
чи інших візуальних засобів.
2. Опитування: Опитайте учнів щодо їхнього знання ключових понять,
стосовно показникових та логарифмічних функцій. Учні відповідають на
запитання, пояснюючи свої відповіді та аргументуючи їх. Питання повинні
бути структурованими та спрямованими на перевірку основних аспектів
теми.
3. Обговорення: Після опитування вчителі та учні обговорюють
відповіді та розуміння ключових понять. Учні можуть ставити питання,
висловлювати свої думки та обговорювати поняття одне з одним.
4. Аналіз: Вчителі аналізують відповіді учнів та їхнє розуміння понять.
Вони визначають, які аспекти теми вже засвоєні учнями, а на які потрібно
звернути більше уваги.
5. Виправлення недоліків: На підставі результатів опитування та
обговорення, вчителі можуть визначити, які аспекти теми потребують
додаткових пояснень або повторення. Також, вони можуть розробити
індивідуальні плани для учнів, які потребують додаткової підтримки.
Ця методика сприяє взаємодії між вчителями та учнями, дозволяє
перевірити рівень засвоєння теми та забезпечити якісне навчання з
показникових та логарифмічних функцій.
 101

Показник 2: Розуміння математичних властивостей цих функцій

Тест: «Показникові та логарифмічні функції»

3
1. Обчисліть 2 .
a¿6
b¿8
c ¿9
d ¿ 16

x
2. Яке число використовується як показник у функції 5 ?
a¿5
b¿3
c¿x
d ¿9

3. Обчисліть lo g2 ( 8) .

a¿2
b¿3
c ¿4
d ¿8

4. Яке із наведених рівнянь є показниковим рівнянням ?

2
a ¿ х =16 )
b ¿ 3 x=9
х+1
c ¿2 =16
d ¿ 4 x−2=6

0
5. Обчисліть значення виразу e , де ( e )−число Ейлера ( приблизно 2.71828 ) .
 102

a¿0
b¿1
c ¿ 2.71828
d ¿ 3.14159

6. Яке з наведених чисел є логарифмом за основою 10?

a ¿ log е (100)

b ¿ log 10(100)

c ¿ log 2 (100)

d ¿ log 100 (100)

x y
7. Які математичні властивості мають показникові функції a та a , де a−константа ?

a ¿ а +а =а
х у х+ у

b ¿ а а =а
х у ху

c ¿ а −а =а
х у х− у

d ¿ Усі відповідівірні

8. Які математичні властивості мають логарифми lo g a (х)таlo ga ( у ), де a−константа ?

a ¿ lo g a (x ⋅ y)=lo ga (x )+lo ga ( y )
x
b ¿ lo g a ( )=lo g a (x)−lo ga ( y )
y
n
c ¿ lo ga (x )=n ⋅lo g a ( x)
d ¿ Усі відповідівірні

9. Обчисліть значення виразу l o g 4 (64 )

a¿1
b¿2
 103

c ¿3
d ¿4

10. Яке з наступних рівнянь є логарифмічним рівнянням ?

2
a ¿ x =25
b ¿ lo g 3 (x)=2
c ¿ 2 x=8
d ¿ 5 x−3=7

Відповіді :
1. b ¿ 8
2. a ¿ 5
3. b ¿ 3
х+ 1
4. c ¿ 2 =16
5. b ¿ 1
6. b ¿ b ¿ log 10 (100)
7. d ¿ Усі відповіді вірні
8. d ¿ Усівідповіді вірні
9.b¿2
10. b ¿ lo g3 (x )=2

Додаток В
Опис методик для діагностики показників критерію «Навички
вирішення математичних задач»
 104

Показник 1: Здатність до аналізу, висування гіпотез, і розв'язування

задач, пов'язаних із показниковими та логарифмічними функціями
Контрольна робота
Варіант 1.
1. Який з виразів є логарифмом x числа з основою a ?
а) logx a ; б) loga x;
в) x lg a ; г) lg x.
2. Яка рівність правильна?
а) lg 1 = 2; б) log3 9 = −2;
в) .
3. Обчисліть log2 16 − log2 8.
а) 2; б) 1; в) ; г) 0.

4. Запишіть у вигляді логарифмічної рівності.

а) log2 7 = 49; б)

в) г) log7 2 = 49.
5. Знайдіть х, якщо log3 x = 3
а) 6; б) 27; в) 1; г) 9.

Варіант 2.
1. Який з виразів є логарифмом b числа з основою c ?
а) logc b ; б) logb c;
в) lg b ; г) blg c.
2. Яка рівність правильна?
а) lg 2 = 1; б) log3 9 = 2;
в) log4 1 = 0; г) log5 5 = 0.
3. Обчисліть log3 27 − log3 9.
а) -1; б) 2; в) 1; г) 3.

4. Запишіть у вигляді логарифмічної рівності.

а)
 105

в) .
5. Знайдіть х, якщо log5 x = −1.
1
а) ; б) 5; в) 1; г)

Показник 2: «Вміння застосовувати ці функції для моделювання

реальних ситуацій та вирішення практичних завдань»
Методика: «Перевір домашнє завдання свого друга і виправ його помилки»

ДОМАШНЬОГО
Знайди та виправ
ПЕРЕВІРКА
помилки товариша»
« – 3б., 1
правильне виконане завдання
2 помилки – 1 помилка –
2б.,
б., 3 і більше
помилок – 0б.
 106

Додаток В
Опис методик для діагностики показників критерію «Використання
інтерактивних методів навчання»
Показник 1. Активна участь у роботі з інтерактивними засобами,
програмами, і веб-додатками під час вивчення показникових та
логарифмічних функцій.
Методика: «Спостереження за активністю учнів під час використання
інтерактивних засобів у класі та на додому».
Мета методики: Визначення активності та зацікавленості учнів у
використанні інтерактивних засобів для вивчення показникових та
логарифмічних функцій.
Порядок застосування методики:
 Спостереження в класі: Вчителю слід спостерігати за активністю
учнів під час використання інтерактивних засобів на уроці. Вчителю може
бути важливо враховувати, які учні самостійно використовують інтерактивні
ресурси, ставлять питання та демонструють інтерес до вивчення матеріалу за
допомогою цих засобів.
 Оцінка домашніх завдань: Вчителю слід також оцінювати
активність учнів при використанні інтерактивних засобів вдома під час
виконання домашніх завдань. Особливу увагу слід приділяти тим учням, які
активно використовують онлайн-ресурси та програми для вивчення
показникових та логарифмічних функцій.
Оцінка результатів: На підставі спостережень, оцінок домашніх
завдань та анкетування, вчитель може визначити рівень активності та
інтересу учнів до використання інтерактивних методів навчання. Результати
можуть бути подані у відсотках для кожного учня та загальної статистики
групи.
 107

Показник 2. Здатність до використання онлайн-ресурсів та

комп'ютерних програм для вдосконалення своїх навичок у цій області.
Анкета для «Визначення Здатності Використовувати Онлайн-
Ресурси та Комп'ютерні Програми»
Ця анкета призначена для оцінки вашої здатності та готовності
використовувати онлайн-ресурси та комп'ютерні програми для навчання
показникових та логарифмічних функцій. Будь ласка, відповідайте на
запитання чесно та об'єктивно.
1. Як часто ви користуєтеся інтернетом для навчання математиці?
Щодня
Декілька разів на тиждень
Рідко
Ніколи
2. Які саме види онлайн-ресурсів ви використовуєте для вивчення
математики? (Оберіть всі відповіді, які підходять)
Відеоуроки на YouTube
Математичні веб-сайти та форуми
Онлайн-курси
Математичні додатки та програми
Спілкування з однокласниками чи друзями через інтернет для
вирішення математичних завдань
3. Як часто ви використовуєте комп'ютерні програми для вивчення
математики?
Щодня
Декілька разів на тиждень
Рідко
Ніколи
4. Які саме математичні комп'ютерні програми ви використовуєте?
(Оберіть всі відповіді, які підходять)
 108

Графічні калькулятори
Спеціалізовані математичні програми (наприклад, MATLAB,
Mathematica)
Онлайн-калькулятори
Інші (вказати назву програми)
5. Чому ви використовуєте онлайн-ресурси та комп'ютерні програми для
вивчення математики? (Оберіть всі відповіді, які підходять)
Для додаткового вивчення матеріалу
Для вирішення практичних завдань
Для самостійного вивчення нових тем
Як інструмент для виконання домашніх завдань
6. Яка ваша загальна здатність користуватися комп'ютером та
Інтернетом?
Висока
Середня
Низька
Не користуюся комп'ютером
7. Як ви оцінюєте свою здатність знаходити та використовувати
математичні ресурси в мережі Інтернет?
Висока
Середня
Низька
Не оцінюю
8. Чи відчуваєте ви, що використання онлайн-ресурсів та комп'ютерних
програм полегшує вивчення математики?
Так
Ні
9. Як ви готові покращити свої навички у використанні онлайн-ресурсів
та комп'ютерних програм для навчання математики?
 109

Дуже готовий
Готовий
Не впевнений
Не готовий
Будь ласка, відзначте найбільш відповідні відповіді для вас. Дякую за
участь!