ПІДГОТОВАЛА УЧЕНИЦЯ 6 КЛАСУ

КОГАН АННА

Овсій Дріз
 Біографія
Шике Дріз народився 16 (29) травня 1908 року в містечку Красне Подільської
губернії в сім'ї ремісника.

Його батько, Шика (Овсій), майже відразу після весілля поїхав до Америки[1]
на заробітки, помер в дорозі. Мати, Серафима незабаром вдруге виходить
заміж. Дитинство майбутнього поета пройшло в будинку діда, який був
лудильником .

Овсій дістав традиційну єврейську освіту, навчався в єврейській школі, а в

1922 році їде до Києва та починає працювати на заводі «Арсенал». Одночасно
навчається в Київському художньому училищі при Київському інституті
мистецтв. Мріяв стати скульптором. Змалечку займався ліпленням,
малював.

Наприкінці 20-х років починає друкуватися в літературних часописах, а вже в

30-х роках виходять перші поетичні збірки. Дріза помічають.
 «Часом мені здається, що прізвище Дріз — це абревіатура, тобто слово, складене з
початкових літер таких слів як Дитинство, Радощі і Здоров'я чи Доброта, Робота і
Знання.»

«…Сива небагатослівна людина, яка уважно слухає співрозмовника. Обличчя

його не забудеш: глибоке, добре, трохи сумні очі, грубо виліплені надбрів'я, лоб

Спогади
мудреця… Таким я запам'ятав Овсія Дріза, дивовижного поета і казкаря.»

«Вітя (Пивоваров) запитав у Дріза, чи має він своїх богів у поезії. — Так, маю, —

сучасників відповів Овсій Овсійович, — їх три. Франсуа Війон, Роберт Бернс, мені особливо
близький, і один єврейський поет, що живе в Америці, Гальперін, надзвичайно
дивовижний поет, якого тут в Росії ніхто не знає.»

«Вийшла невисока людина з шапкою сивого волосся, вугляно-чорними бровами і

напруженим ротом… Почав читати… Точніше — співати… Точніше — це було щось схоже на
мелодекламацію, але цілком природну, без тіні нарочитості чи штучності. Враження були
величезними… Більш за все зачаровувало поєднання мудрості та наївності, відкритості та
замкненості.»

«Овсій Дріз має рідкісного й прекрасного дара: все, до чого він доторкається, —
стає поезією. Поетичному сприйняттю світу він навчає і свого читача, весело і
невимушено демонструючи, скільки чарівного, незвичайного, прекрасного є в
найбуденніших, на перший погляд, подіях і предметах.»
Свою поезію Дріз не ділив на дитячу та дорослу. Його вірші веселі й розумні. Тому його твори можуть і повертати в
дитинство, і зображати картини реального дорослого світу. Поет прагнув природності та доречності думок, які
вкладав у свою поезію.

Дитячі враження знайшли яскраве відображення у всій творчості письменника — в темах, образах, мотивах, мові.
Через всю творчість проходять образи мами («Біжи до мами» — рос. «Беги к маме», «Пісня матері» — рос. «Песня
матери»), діда («Повітряна кулька» — рос. «Воздушный шарик», «Дідусева карета» — рос. «Дедушкина карета»),
казки («Новорічна казка» — рос. «Новогодняя сказка», «От так казка, от історія»), гри («Хованки» — рос. «Прятки»),
колискової ("Колискова моїм черевикам, «Колискова самому собі», «Колискова Бабиному Яру», «Колискова»,
«Зелена карета»).

На думку Лева Озерова:

Here I am with my roommate Jess
and our дитинство
«Оберігаючи мрію й казку, він (Овсій Дріз) оберігав two feline queens, Ms.
від плюндрування, від черствого й брутального слова,
Antoniaдуші
від окрику. Його слово ніжно, обережно доторкалося and Ms. Pepper.
людини, яка тільки-но розпочинала свій життєвий шлях.»
 Улюбленим героєм Дріза та його маленьких читачів є хлопчик Еник-Беник (на їдиші «екнікл» — онук, а «Беник» — пестливе від Беньямін, чи від «бен» — син). Він
з'явився у творах поета з відомої дитячої лічилочки «Еники-беники». Дріз вважав, що вона бере свій початок з єврейського фольклору.

Поезії О.Дріза притаманні образи-протиставлення: світло — темрява, добро- зло, казка — ява, гра — дійсність, дитинство — старість, життя — смерть, які, інколи
знаходячись на різних полюсах, а інколи об'єднуючись, допомагали поетові влучно передати задумане на папері.

Категорії життя — смерть, гра — реальність у повній мірі знайшли своє відображення у вірші «Хованки»(рос. «Прятки»). Кумедна, пустотлива гра у Дріза перетворюється
на фантастичну довжиною у життя. У дитячій забаві поєдналися початок — кінець, дитинство — старість, весна — зима, білий сніг — зелене листя. Поезія наштовхує на
роздуми про людську неуважність і байдужість.

Лейтмотивом віршів О. Дріза є образ світла («Скрипковий майстер», «Тік-так», «Чай із зірками» та інші).

Народна мудрість та дотепність єврейського народу відобразилася у творах поета про мудреців з Хелому («Хеломські мудреці» — рос. «Хеломские мудрецы»), адже
вже багато століть вислів «хелмер хохем» — «мудрець з Хелома» використовується для висміювання пихатих дурнів.

Багато уваги в творчості Дріза приділяється і темі війни, страждань єврейського народу («Що таке війна?» — рос. «Что такое война?», «Цегляний букет» — рос.
«Кирпичный букет», «Високе дерево, красиве дерево, могутнє дерево», «Від покоління до покоління», «Колискова Бабиному Яру»).

Перекладами Поезії О.Дріза на російську мову займалися — Т. Спендіарова, Г. Сапгір, Б. Слуцький, Ю. Моріц, Б. Заходер, Р. Сеф, Г. Циферов.

Українською деякі вірші переклав А.Кацнельсон[14]. В 2006 р. вийшла книга українських переспівів єврейських віршів Овсія Дріза та оповідок за їх мотивами «Казкове
місто Дріздзень» Г. Усача; у 2006 р. — книжка «Четверта струна», а у 2010 р. — «Скрипковий майстер» у перекладі Валерії Богуславської.
Слава Україні
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ