Заповни диференційну таблицю:

ОЗНАКИ ПОЛІМОРФНА КРОПИВ’ЯНКА АНГІОНЕВРОТИЧНИЙ ПОСТВАК- АНАФІЛАКТИЧНИЙ ШОК

ЕРІТЕМА НАБРЯК КВІНКЕ ЦИНАЛЬНА
РЕАКЦІЯ
Загальний стан Загальна інтоксикація. Почервоніння шкіри та Набряк підшкірної  найчастіші Запаморочення, неприємні
при огляді та Подразнення нервових свербіж, можливе клітковини, утруднене реакції на відчуття в різних частинах тіла,
скарги закінчень підвищення температури дихання, свербіж, вакцинацію – свербіння, кома
слизової оболонки рота тіла запаморочення, місцеві:
медіаторами запалення, дисфонія, «гавкаючий» почервоніння, біль
токсинами; здавлення кашель. та дифузний набряк
нервових закінчень
у місці введення
экссудатом.
препарату
Загальна слабкість,
висока температура (до  загальні
39 0С), головний біль. незначні реакції:
Болючість слизової гарячка, збудження,
оболонки
нездужання, діарея,
порожнини рота при
головний біль
їжі, розмові, в стані
спокою.
Стан шкіри та На шкірі (частіше на Почервоніння шкіри та Обструкція верхніх Місцеве Свербіння.
слизових долонях, передпліччях, свербіж дихальних шляхів у почервоніння та Гіперемія шкірних покривів, яка
оболонок гомілках, стопах) зв’язку з набряком набряк у місці змінилася блідістю
еритематозні плями, підшкірної клітковини введення препарату
пухирі.
На червоні каймі губ
кров'яні кірки,
тріщини.
На слизовій оболонці
порожнини рота
різко болючі ерозії,
пухирі, еритематозні
плями
Зміни інших Загальна інтоксикація. Не характерні Особлива небезпека гарячка, Порушення дихання, серцево-
органів та Подразнення нервових виникає за НК у збудження, судинної системи: зниження
систем закінчень ділянці гортані, який нездужання, діарея, артеріального тиску і
слизової оболонки рота проявляється головний біль температури тіла, згортання
медіаторами запалення, охриплістю голосу, крові, розлад функції
токсинами; здавлення дисфонією, центральної нервової системи,
нервових закінчень «гавкаючим» кашлем, спазм
экссудатом. утрудненим диханням,
задишкою з
переважанням
інспіраторного
компонента, шумним,
стридорозним
диханням, наростанням
ознак дихальної
недостатності
порушуються процеси
жування та ковтання. За
розвитку НК на обличчі
до процесу можуть бути
залучені серозні мозкові
оболонки з розвитком
менінгеальних
симптомів і судом.

За локалізації набряку
на слизових оболонках
шлунково-кишкового
тракту пацієнтів
непокоять нудота,
блювання, гострий біль
у животі (спочатку
локальний, потім
розлитий), метеоризм,
посилена
перистальтика,
 профузні проноси.
Характеристика На слизовій оболонці Розлите почервоніння, Швидко наростає Повервоніння в Гіперемія шкірних покривів,
висипу порожнини рота свербіж ангіоневротичний місці введення яка змінилася блідістю
різко болючі ерозії, набряк певної ділянки препарату
пухирі, еритематозні тіла в місцях із рихлою
плями підшкірною основою,
насамперед у ділянці
голови (обличчя,
слизова оболонка
ротової порожнини,
губи, язик, мигдалики),
шиї, кистей рук, стоп,
зовнішніх статевих
органів.

НК може
супроводжуватися
висипами на шкірі у
вигляді елементів
кропив’янки.
Основні Можуть Аллергени різної етіології, • харчові продукти виникають Алергени різної етіологія,
етіологічні провокуватися укуси комах, взаємодія з (соки, шоколад, яйця, внаслідок введеня лікарських препаратів
чинники переохолодженням, рослинами тощо морква тощо); проведеної
респіраторними • лікарські препарати імунізації
захворюваннями, (антибіотики,
загостренням анальгетики, білкові
хронічних препарати,
захворювань рентгенконтрастні
шлунково-кишкового засоби й ін.);
тракту, погрішностями • отрута при жаленні
в живленні, прийомом комахами;
лікарських засобів • пилкові алергени.
Невідкладна Вилучути дію Основою симптоматичної • припинити Не потребує Відміна лікарського препарату,
допомога на можливого алергену. надходження алергену; який викликав анафілактичний
догоспітальном хвора людина повинна терапії за наявності • парентерально (в/м шок
у етапі вживати значну кропив’янки без анафілаксії або в/в) ввести
кількість води, антигістамінні 0,1% р-ну адреналіну
є H1-блокатори II покоління препарати: 2% розчин
сечогінні препарати, гідрохлориду 1 мл 0,2% р-ну
ентеросорбенти. В (А), наприклад лоратадин. супрастину 0,1-0,15 норадреналіну
якості місцевого Їх радять застосовувати мл/рік життя, або 2,5% гідротартрата на 5% розчині
лікування розчин піпольфену 0,1- глюкози або ізотонічному
використовуються замість Н1-блокаторів I 0,15 мл/рік життя, чи розчину хлориду натрію,5% р-н
антисептики, покоління. При зіставній 1% розчин димедролу в ефедрин гідрохлориду
кортикостероїдні мазі і дозі 0,5-1 мг/кг;
ефективності антигістамінні
аплікації з • за відсутності ефекту 0,5 мл 1% р-ну мезатона на 40
антибіотиками, які засоби II покоління парентерально (в/м або мл 5-40% р-ну глюкози або
накладаються на безпечніші, вони в/в) ввести преднізолон ізотоночного розчину хлориду
уражені ділянки. При в дозі 1-2 мг/кг або натрію
уражених слизових не спричиняють дексаметазон у
оболонках ротової холіноблокуючої дії, відповідній дозі; 2,4% розчину эуфиллина, 0,05%
порожнини • за наявного стенозу розчину изадрина
не викликають звикання.
призначається гортані – інгаляції
полоскання протинабряковою Хлоропірамін (2% р-н
Якщо рекомендована доза
ромашковим відваром, сумішшю, супрастину). Клемастин (0,1% р
H1-блокаторів II покоління
накладення парентерально 1% -н тавегілу). Діфенгидрамін (1 %
не забезпечує покращення
обліпихової олії на розчин лазиксу в дозі 1- р-н
та контролю симптомів
зони ураження 3 мг/кг, 2% розчин димедрола). Преднізолон 60-
кропив’янки, дозу
еуфіліну в дозі 0,1-0,2 120 мг на 250-500
дозволяється підвищити
мл/кг, інгаляції мл ізотоночного р-ну хлориду
у 2–4 рази (С). Ця тактика
сальбутамолу за натрію, 5% р-н глюкози або
не підходить у разі
необхідності; поліглюкін. Дексазон або
застосування H1-блокаторів
• за показаннями при дексаметазон 8-16 мг на 250-500
I покоління, оскільки
наростаючому набряку мл ізотонічного р-ну хлориду
асоціюється зі зростанням
гортані з обтураційною натрію, 5% розчину глюкози
ризику побічних ефектів
дихальною або поліглюкіну
у дитини.
недостатністю
проведення інтубації Етакринова кислота (урегіт) 50-
У тяжких випадках
трахеї або трахеостомії 100 мг на ізотонічному розчині
кропив’янки
з можливою подальшою хлориду натрію або 5% р-ні
застосовують системні
 вентиляцією легень;
кортикостероїди (С) • симптоматична, глюкози.
коротким курсом: хоча інфузійна терапія за
доказові дані щодо цього наявності Фуросемід (лазикс) 1 % розчин
підходу обмежені, його загальнотоксичних 2 мл в/в
досить широко симптомів і синдромів
використовують у практиці.
Якщо кропив’янка має
хронічний перебіг або
не реагує на першу лінію
лікування, терапія може
додатково включати Н1-
блокатори I та II покоління,
Н2-блокатори
(ранітидин, фамотидин)
і антагоністи
лейкотрієнових рецепторів
(В).

Контрольні питання до теми:

1. Поняття про алерген та види алергенів -

Алерген - речовини антигенної або гаптенної природи, які при потраплянні в організм викликають алергію. Алергени можуть
бути білки, білково-полісахаридні та білково-ліпідні комплекси, складні речовини небілкової природи, хімічні речовини
різного складу та походження антигенної або гаптенної природи, імунопрепарати, що використовуються для діагностики стану
сенсибілізації або алергічних захворювань.

Алергенів в природі надзвичайно багато. Одні з них виявити порівняно легко, інші важче. Всі алергени умовно поділяють на
дві великі групи:

1) алергени, які надходять в організм ззовні (екзоалергени);

2) алергени, які утворюються в організмі людини внаслідок пошкодження його тканин (ендоалергени, або аутоалергени).

Екзоалергени поділяють на такі підгрупи.

1. Побутові, або домашні алергени. Серед них головну роль відіграє пил, в який входять пилові частки з килимів, одягу;
грибки на стінах сирих кімнат. До цієї групи відносять так звані епідермальні алергени - волосся, вовну, лупу тварин і т.п.
Сильними алергенами можна назвати пір'я і пух птахів, які використовуються для виготовлення подушок, перин, ковдр. У
чутливих до них людей можуть виникати алергічні прояви у вигляді висипів на шкірі, бронхіальні астми та ін. За останні роки
зросла кількість алергічних реакцій на препарати побутової хімії, особливо пральні порошки. Треба зауважити і на те, що
лосьйони, присипки, креми і туалетні води, лаки і фарби для волосся, рум'яна і губна помада, лак для нігтів та інші косметичні
засоби часто містять в собі алергени. І якщо мільйони людей, які користуються ними щоденно, залишаються здоровими, то у
деяких відразу ж після їх застосування з'являються висипи на шкірі. На жаль, останнім часом кількість таких людей постійно
збільшується. Численні дослідження вчених свідчать про те, що косметичні засоби у багатьох випадках можуть бути єдиною і
основною причиною таких тяжких хвороб, як бронхіальна астма, контактна екзема.

2 Біологічні алергени — бактерії, віруси, грибки, гельмінти, вакцинні препарати і сироватки. Розвиток багатьох інфекційних
хвороб супроводжується алергією, тому таку алергію називають інфекційною, а групу захворювань, які викликаються
бактеріями, грибками або вірусами, в розвитку яких велику роль відіграє алергія, — інфекційно-алергічними. Джерелом алергії
є також осередки інфекції в організмі — каріозні зуби, запалення пазух носу, холецистит і інші запальні процеси. Сироватки і
вакцини, які вводяться в організм шляхом ін'єкцій, можуть стати причиною алергічної реакції — анафілаксії. Алергія при
гельмінтозах розвивається в зв'язку з всмоктуванням продуктів розпаду і обміну гельмінтів.

3.Медикаментозні алергени. Нині вже чітко встановлено і експериментальне доведено, що низькомолекулярні хімічні
речовини, в тому числі і деякі ліки, можуть викликати гострі алергічні реакції. Це такі, як аспірин, сполуки ртуті, йод,
препарати брому та ін. Так, алергічні ускладнення при застосуванні кодеїну складають 1,5%, аспірину — 1,9%, сульфаніламідів
— 6,7%, пеніцілліну — до 16%. Нерідко виникають алергічні ускладнення у відповідь на введення новокаїну, вітаміну В і і
багатьох інших ліків. Частота алергічних реакцій залежить від того, настільки часто і в яких кількостях вживаються препарати.
В період широкого застосування сульфаніламідів алергічні реакції на них відмічались частіше, ніж в останній час, коли їх
назначають рідше. В зв'язку з значним поширенням антибіотиків саме вони, і в першу чергу пеніціллін, найбільш часто
викликають алергічні ускладнення. Частота ускладнень зростає по мірі повторення курсу лікування. Тому треба пам'ятати, що
прийом любих лікарських засобів без призначення лікаря вкрай небезпечний.

4. Пилкові алергени. Пилок трав, дерев і кущів — найбільш поширений тип цієї групи алергенів. Із декількох тисяч поширених
на земній кулі видів рослин лише близько 50 продукують пилок, який викликає полінози (полінози — це алергічні
захворювання, які виникають внаслідок попадання в організм пилку деяких видів рослин). В основному — це вітрозапильні
рослини, які виділяють велику кількість дрібного (0,02 — 0,04 мм) пилку, який переноситься вітром на значні відстані (осика,
тополя, ліщина, береза, в'яз, тимофіївка, грястиця, тонконіг, лобода, амброзія, циклохена та ін.). До основних синдромів
пилкової алергії відносяться: ураження очей, ЛОР-органів, дихальних шляхів, шкіри і нервової системи (пилкова інтоксикація).
Іноді захворювання на поліноз набуває масового характеру і подібне до епідемії грипу.

5.Харчові алергії. Ними можуть бути майже всі харчові продукти. Але частіше викликають алергію молоко, яйця, м'ясо, риба,
помідори, цитрусові, шоколад, полуниці та ін. При попаданні в організм алергенів через шлунково-кишковий тракт виникає
харчова алергія. За звичай, цей вид алергії розвивається на фоні порушення функцій шлунково-кишкового тракту. У дітей її
розвитку сприяє перегодовування; часто харчові алергени викликають у них діатези.

6. В особливу групу алергенів відносять фізичні фактори — тепло, холод, механічні подразнення. Вважається, що в багатьох
випадках під дією цих факторів в організмі утворюються певні речовини, які і стають алергенами.

Підвищену і змінну властивість організму реагувати на власні білки і клітини тканин, які стають алергенами
(ендоалергенами) називають аутоалергією. Виникнення вчення про аутоалергію як один із механізмів розвитку хвороб
пов'язано з ім'ям видатного російського вченого І.І.Мєчникова. Розрізняють власні і здобуті ендоалергени. До власних
відносять деякі білки нормальних тканин. Здобуті — це білки організму, у яких з'являються чужорідні властивості при опіках,
променевій хворобі і інших процесах, а також в поєднанні з бактеріальними токсинами, ліками та ін. Організму властиво
відрізняти свої білки від чужорідних, і власні тканини не ушкоджуються, тобто проти них не утворюються сенсабілізовані
лімфоцити і антитіла (аутоантитіла). При аутоалергії дія захисних механізмів спрямована проти власних тканин. В цьому і
полягає суть аутоалергічного процесу. Якщо пошкоджуюча дія цих механізмів на тканини стає достатньо вираженою, процес
переходить в аутоалергічну хворобу. До числа таких хвороб відносяться деякі види гемолітичної анемії, міастенія (тяжка
м'язова слабкість), ревматоїдний артрит, гломерулонефрит і ряд інших захворювань. Припускають участь аутоалергії у
розвитку ревматизму, у деяких випадках — бронхіальної астми.

2. Які алергічні реакціїї негайного типу є загрозливими для життя – Анафілактичний шок, набряк Квінке

3. Поліморфна еритема: причини , клініка, допомога.

Етіологія . інфекційними агентами (micoplasma pneumonia, аіруси простого грпесу, Коксакі, ЕСНО, грипу та парагрипу,
гістоплазмами, тифозною, туберкульозною та дифтеріонною паличками, хламідіями, гемолітичним стрептококом та ін).
Клініка . Розрізняють папульозну та бульозну форми.

Папульозна форма починається з продромальних явищ (гол біль, міа, арталгії, субфеб тем, недом). Висипання зазвичай
поширене, розташовується симетрично, реім на розгин повкінець, може вражений долоні і підошви, рідше обличчя, шию, тулуб
і інші ділянки шкіри за винятком волосся ч голови. первинним морфологічним елементом є кросного кольору запальна
пляма (або папула) з різкими межами, округлої форми, яка протягом 48 годин може збільшуватися до 1-2 см. в
діаметрі. переферичні краї і центр його ціанотичні, іноді в центрі плями розташовується папула або пляшечка . Елементи
з'являються групами з інтервалами протягом декількох днів протягом 1-2 тижнів і регресують спонтанно, залишаючи після себе
гіпер- та депігментовані плями.

При бульозній формі процес залучається слизова оболонка порожнини рота, на шкірі можуть з'являтися бульбашки, проте їх
значно менше. При формуванні пухирів базальна мембрана інтактна. Процес триває 10-15 днів і закінчується спонтанним
одужанням, у 1/3 випадків виникають рецидиви.

Розрізняють кілька форм тяжкої багатоформної ексудативної еритеми :

1. Синдром Стівенса-Джонсона . Продроми: підвищення температу до 38-39 0 С, що тримається 10-20 днів. З'являються
плямисті або папульозні елементи, більшість яких перетворюється на бульбашки, а останні – на ерозію. Дуже часто
бульбашки, вкриті брудно сірими кірками, з'являються на слизовій роті, кон'юнктиви. Може виразкуватись слизова
оболонка вульви, розвиватися уретрит у чоловіків. Захворювання може поєднуватись з бронхопневмонією,
фангітрахеїтом, бронхітом, отитом, серозним менінгітом, міокардитом. Важко піддається лікуванню, іноді призводить до
смерті.
2. Ерозивний ектодермоз або синдром Фмссанже-Рандю. Висипання ті самі, але розташовуються навколо природних
отворів. Течія швидка.
3. Синдром Бехчет. Супроводжується загальними важкими розладами.
4. Синдром Рейтера. Викликається хламідіями, розвивається частіше у дорослих, супроводжується гострим поліартритом,
негонорейним уретритом, підгострим запаленням кон'юнктиви, явищами кератодермії. Прогноз зазвичай сприятливий.

Ураження слизової рота та губ . Характер образу бульбашок, які розкриваючись оголюють яскраво-червоні ерозії, ерозії
можуть покриватися сіруватими плівками. На ерозіях, що утворюються на червоній облямівці губ, кірки бувають товсті
коричневі, кров'яні або гнійні. Шкірні висипання супроводжуються помірним свербінням, а ерозії – печінням та хворобливістю.

Лікування .
 1. Антигістамінні препарати.
2. Тетрациклін, еритроміцин у комбінації з кортикостероїдами (преднізолон 20 мг на добу).
3. Препарати саліцилової кислоти, вітаміни С, Р, хлорид та глюконат кальцію.
4. Зовнішньо: анілінові барвники. рекомендується полоскання порожнини рота розчином фурациліну, риванолу, таніну або
настоєм квіток ромашки.
5. При важких формах: ГЗК (у великих дозах) + АБ ШСД

4. Кропивянка:причини , клініка, допомога.

Кропив'янка – алергійне захворювання шкіри та слизових оболонок, характериз образів ефемерних висипань – пухирів, що
супроводжуються свербінням та печінням. Відмінність гостру та хронічну.

Етіологія . = екзогенні подразники, фізичні агенти - холод, сонячні промені, харчів прод, лік ср; при хронічній – осередки
хронічної інфекції, хронічні хвороби ШКТ, крові, ендокринної системи, паразитарні інвазії (лямбліоз, аскаридоз та ін.).

Клінічні прояви . Гостра кропив'янка починається раптово з сильної сверблячки, появи уртикарних висипань блідо-рожевого
кольору різної величини та локалізації. Форма пухирів округла, є тенденція до злиття, при утворенні потужних набряків
гіподерми - гігантська кропив'янка. Підвищується температура тіла, поява недом, озноб, біль у суглобах. Кожен пухир виник на
кілька годин, а потім зникає безслідно (ефемерність). Поразка дихальних шляхів (гортані, бронхів) проявляється утрудненням
дихання і приступообразным кашлем, при набряку, що швидко наростає, створюється загроза асфіксії - набряк
Квінке . Розвинений набряк слизової оболонки шлунка може спричинити блювання. Тривалість: від кількох днів до 1-2 тижнів.

Лікування .

1. Заходи щодо видалення антигену: рясне питво, проносні та ін.

2. Антигістамінні препарати внутрішньо або парентерально (димедрол, тавегіл, супрастин, фенкарол).
3. гіпосенсибілізуючі засоби (10% кальцію хлорид 10.0 мл, 30% розчин тіосульфату натрію 10.0 мл внутрішньовенно, 20%
розчин сірчанокислої магнезії 10.0 мл внутрішньовенно або внутрішньом'язово).
4. При тяжкому нападі: 0.1% розчин адреналіну 1.0 мл п/к або введення глюкокортикоїдних гормонів.
5. Зовнішньо кортикостероїдні мазі.
5. Поствакцінальна реакція у дітей: причини , клініка, допомога.

Етіологія : виникають внаслідок проведеної імунізації

Клініка : Місцеві реакції виникають через 1-2 доби, зберігаються 2-8 діб, при введенні адсорбованих анатоксинів – 15-30 діб.

Слабка реакція – гіперемія у місці ін'єкції або гіперемія з інфільтрацією до 2,5 см у діаметрі. Середня сила – інфільтрат 2,6-5см
у діаметрі, з лімфангоїтом або без нього. Сильна реакція – інфільтрат 5-8см у діаметрі, наявність лімфангоїту та лімфаденіту.

Загальні поствакцинальні реакції (ОПР)

Слабка реакція - підвищення температури до 37,5 ° С, за відсутності симптомів інтоксикації. Середня сила - температура 37,6-
38,5°З помірними симптомами інтоксикації. Сильна реакція – температура вище 38,5°З вираженими, але короткочасними
симптомами інтоксикації.

Крім температури, характерної для синдрому інтоксикації, можуть спостерігатися загальні прояви: нездужання, біль голови,
нудота, блювання.

Допомога : не потребує

6. Набряк Квінке:причини , клініка, допомога.

У дітей в 70-80% випадків причиною набряку Квінке є харчові продукти (соки, шоколад, яйця, морква, риба, горіхи, фрукти і
ін.), лікарські препарати (аналгетіки, антибіотики, вітаміни і ін.), укуси комах, рідше пилок трав і дерев. У хворих як правило є
ознаки атопії в сімейному і особистому анамнезі.

Клініка : локальний набряк шкіри, підшкірної клітковини, слизистих оболонок. Частіше розвивається у області губ, очей,
статевих органів, щільний на дотик, рідко зудить. Одночасно з шкірними проявами можуть бути набряки суглобів, слизистих
оболонок, зокрема гортані і шлунково-кишкового тракту. Набряк гортані виявляється кашлем, осиплою голосу, задухою,
стрідорозним диханням, можлива смерть від асфіксії. Набряк слизистої оболонки шлунково-кишкового тракту
супроводжується колікоподібними болями в животі, нудотою, блювотою. Може зберігатися від 6 годин до 2-3 днів.
Лікування : Відміна лікарського препарату, який викликав анафілактичний шок

0,1% р-ну адреналіну гідрохлориду 1 мл 0,2% р-ну норадреналіну гідротартрата на 5% розчині глюкози або ізотонічному
розчину хлориду натрію,5% р-н ефедрин гідрохлориду

0,5 мл 1% р-ну мезатона на 40 мл 5-40% р-ну глюкози або ізотоночного розчину хлориду натрію

2,4% розчину эуфиллина, 0,05% розчину изадрина

Хлоропірамін (2% р-н супрастину). Клемастин (0,1% р-н тавегілу). Діфенгидрамін (1 % р-н димедрола). Преднізолон 60-120 мг
на 250-500 мл ізотоночного р-ну хлориду натрію, 5% р-н глюкози або поліглюкін. Дексазон або дексаметазон 8-16 мг на 250-
500 мл ізотонічного р-ну хлориду натрію, 5% розчину глюкози або поліглюкіну

Етакринова кислота (урегіт) 50-100 мг на ізотонічному розчині хлориду натрію або 5% р-ні глюкози.

Фуросемід (лазикс) 1 % розчин 2 мл в/в

7. Чинники розвитку анафілактичного шоку у дітей. - введеня лікарських препаратів

8. Види анафілактичних реакцій та їх клінічні прояви. -

Симптоми анафілаксії найчастіше з'являються протягом кількох секунд до кількох хвилин після контакту з етіологічним
фактором (інколи пізніше — навіть через кілька годин):

1) шкіра та підшкірна клітковина — кропив’янка, ангіоневротичний набряк, почервоніння;

2) система дихання — набряк верхніх дихальних шляхів, захриплість, стридор, кашель, свисти, задишка, нежить;

3) шлунково-кишковий тракт — нудота, блювання, біль живота, діарея;

4) загальносистемні прояви — гіпотензія та інші симптоми шоку →розд. 2.2 — у 30 % випадків; можуть виникати одночасно
з іншими симптомами анафілаксії або (зазвичай) незабаром після них;

5) рідше — запаморочення або головний біль, спазми матки, відчуття тривоги.

Чим швидше розвиваються симптоми, тим більша ймовірність виникнення важкої анафілактичної реакції, що загрожує життю,
а початково не тривожні симптоми (напр., симптоми в межах шкіри та підшкірної клітковини) можуть швидко розвинутись
у загрозливі для життя, якщо негайно не розпочати відповідне лікування. Зустрічаються також пізні або двофазні реакції, при
яких симптоми розвиваються чи повторно наростають після 8–12 год. Симптоми анафілаксії можуть тривати протягом кількох
днів, незважаючи на коректне лікування, особливо тоді, коли активуючим фактором є харчовий алерген.

Симптоми анафілактичного шоку (незалежно від етіології): холодна, бліда, спітніла шкіра, запалі підшкірні вени, гіпотензія,
тахікардія, олігурія або анурія, спонтанна дефекація та втрата свідомості. Може виникнути затримка кровообігу.

9. Невідкладна допомога на догоспітальному етапі при анафілактичному шоці.

Відміна лікарського препарату, який викликав анафілактичний шок

0,1% р-ну адреналіну гідрохлориду 1 мл 0,2% р-ну норадреналіну гідротартрата на 5% розчині глюкози або ізотонічному
розчину хлориду натрію,5% р-н ефедрин гідрохлориду

0,5 мл 1% р-ну мезатона на 40 мл 5-40% р-ну глюкози або ізотоночного розчину хлориду натрію

2,4% розчину эуфиллина, 0,05% розчину изадрина

Хлоропірамін (2% р-н супрастину). Клемастин (0,1% р-н тавегілу). Діфенгидрамін (1 % р-н димедрола). Преднізолон 60-120 мг
на 250-500 мл ізотоночного р-ну хлориду натрію, 5% р-н глюкози або поліглюкін. Дексазон або дексаметазон 8-16 мг на 250-
500 мл ізотонічного р-ну хлориду натрію, 5% розчину глюкози або поліглюкіну

Етакринова кислота (урегіт) 50-100 мг на ізотонічному розчині хлориду натрію або 5% р-ні глюкози.

Фуросемід (лазикс) 1 % розчин 2 мл в/в

10. Методи профілактики алергійних реакцій у дітей. -

1.Уникати шкідливих звичок, особливо під час вагітності та в період годування дитини.
2.Вагітним та годуючим дотримуватися режиму харчування, оскільки у майбутньої та народженої дитини може виникнути
дерматит, як реакція на харчування.
3.Проводити більше часу на чистому повітрі. Заняття спортом.
4.Уникати контакту з алергенами або звести його до мінімального (продукти харчування, під час цвітіння деяких рослин).
5.Найбільша концентрація пилку в повітрі спостерігається рано
вранці і в сухі спекотні дні, тому в цей період краще перебувати в
приміщенні.
6.Промивання носа. Після того як ви прийшли з вулиці в період цвітіння «ваших» рослин, обов’язково промийте носові ходи.
Це допоможе зменшити концентрацію алергенів на слизовій носа.
7. Зволожувачі або осушувачі повітря. Придбайте і повісьте в квартирі спеціальний прилад для визначення вологості повітря в
приміщенні. Для комфортного самопочуття вологість повинна бути від 40 до 60%.
8. Домашні тварини. Кішки і собаки повинні спати в спеціально відведеному для цього місці у квартирі. Категорично
заборонено допускати домашніх улюбленців в ліжко алергіка.
9. Ліки. Застосовуйте тільки перевірені лікарські препарати, які вам призначив лікар. Не займайтеся самолікуванням,
спираючись на поради родичів або друзів, лікування алергії буде неефективним.
10. Одяг. Якщо речі довго висять в шафі, то на них осідає пил. Тому перед тим, як одягти вбрання, його рекомендується
випрати. По можливості одяг має бути з натуральних тканин.
11. При виникненні алергії необхідно звернутись до лікаря для консультації.