Звичайна рись

Панченко Ірина
 Рись
звичайна
Одна з найбільш красивих
диких тварин, занесених до
Червоної книги, — рись. В
Карпатах чисельність
оцінюється в 350–400
особин. На території Полісся
— до 80–90 особин.
 Тіло
Досі достеменно не вивчено для чого у рисі
своєрідні пензлики на вухах, проте
зафіксовано що без них її слух суттєво
знижується.
Завдяки міцним кігтям і сильним лапам,
особливо заднім, рись вправно стрибає по
скелях і лазить по деревах.
Рись має багато спільного з усіма котовими —
гострий зір, особливо у нічний час, і хороший
слух. Саме це допомагає їй вести нічний
спосіб життя, полювати у сутінках та добре
відчувати здобич чи небезпеку на відстані.
 Харчування
Оскільки ця тварина
хижак, то вона харчується
гризунами, птахами,
зайцями, оленями,
козулями, сарнами і
кабаргами. Іноді
задовольняється рибою.
 Розмноження
Шлюбний період тварин починається в
лютому. За самку б’ються відразу кілька
самців, які видають дивні звуки. Дитинчат
вони народжують в лігві на висоті 15 метрів.
Це можуть бути розколи в скелях або дупла
дерев. У виводку можуть бути троє
Тривалість життя рисі в
безпорадних і сліпих дитинчат. Самка дикій природі до 20
займається вихованням дітей сама, без самця. років.
 Факти
Рисі не переносять
сусідства з лисицями. Коли
вони бачать хитрих
рижиків на своїй території,
то відразу вбивають. Але
не з’їдають.
Самка, виховуючи дітей,
приносить їм живих зайців
і мишей, щоб дитинчата
вчилися полювати.
При русі неквапливим
кроком рись ставить задню
ногу в слід своєї передньої.
При русі декількох особин
задні рисі наступають точно
в слід йдуть попереду
На передніх
пальцях у них 4
пальця, а на задніх
– 5 пальців.
У 17 столітті в Італії вчені
створили Академію рисі, щоб
шукати правду і боротися
проти релігійності і забобонів.
До речі, сам Галілей був
членом цієї Академії і носив
символ із зображенням рисі,
що роздирає Цербера кігтями.