Liturgiya Naperedosvyachenyh Dariv1

ВЕЧІРНЯ ЗІ СЛУЖБОЮ ПЕРЕДШЕОСВЯЧЕНИХ ДАРІВ
Священик: Благословенне царство Отця, і Сина, і Святого Духа

нині і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.
Прийдіте, поклонімся цареві нашому – Богу.
Прийдіте, поклонімся Христові, цареві нашому – Богу.
Прийдіте, поклонімся і припадім до самого Господа Ісуса
Христа – царя і Бога нашого.
Псалом 103
Благослови, душе моя, Господа,* Господи Боже мій, ти
возвеличився єси вельми.
В ісповідання і велич-красу загорнувся ти:* одіваєшся світлом,
як ризою.
Ти простираєш небо, як кожу,* покриваючи водами височини
свої.
Ти кладеш облаки на сходження своє,* ходячи на крилах
вітряних.
Ти твориш вітри ангелами своїми* і слугами своїми полумінь
вогненний.
Ти основуєш землю на тверді її,* не похилиться на віки віків.
Безодня, як риза, одіння її,* на горах стануть води.
Від погрози твоєї побігнуть,* від голосу грому твого
злякаються.
Зводяться гори і сходять поля на місце,* яке ти оснував їм.
Границю ти положив, якої не перейдуть,* ні не повернуться,
щоб покрити землю.
Посилаєш джерела в ярах,* посеред гір перейдуть води.
Вони напоюють усіх звірів пільних,* дожидають онагри в
спразі своїй.
На них птиці небесні витають,* з-посеред скель видадуть голос.
Ти напоюєш гори з височин своїх,* плодом діл твоїх
насититься земля.
Ти вирощуєш траву для скоту* і зела на службу людям:
Щоб видавати хліб із землі,* і вино веселить серце чоловіка.
Щоб намастити лице єлеєм,* і хліб серце чоловіка укріпить.
1
Наситяться дерева пільні, кедри ливанські, що їх ти насадив,*
там птиці загніздяться.
Журавлине жилище перед веде між ними,* гори високі оленям,
скелі – прибіжище зайцям.
Ти сотворив місяць задля часу,* сонце пізнало захід свій.
Ти положив темряву і настала ніч,* що в ній проходити будуть
усі звірі дібровні.
Левенята рикають,* щоб схопити і знайти від Бога поживу для
себе.
Засіяло сонце, і зібралися,* і в леговищах своїх ляжуть.
Вийде чоловік на діло своє* і на працю свою до вечора.
Які то величні діла твої, Господи, все в премудрості сотворив
ти,* сповнилася земля тварі твоєї.
Це море велике і просторе,* там гади, яким нема числа:
Животини малі з великими,* там кораблі перепливають.
Змій цей, що ти його сотворив, щоб насміхатися з нього.* Все
на тебе чекає, щоб дати їм поживу у свій час.
Коли ти дав їм, зберуть,* коли ти відкрив руку твою, все
наповниться благости.
Коли ж ти відвернеш лице, вони затривожаться,* забереш їхній
дух, то щезнуть і повернуться у свій прах.
Пошлеш духа твого, і створені будуть,* і ти обновиш лице
землі.
Нехай буде слава Господня на віки,* возвеселиться Господь
ділами Своїми.
Він спогляне на землю і чинить, що вона трясеться,*
доторкається гір, і димляться.
Заспіваю Господеві в житті моїм,* Богові моєму співаю, поки я
є.
Нехай солодкою буде йому бесіда моя,* я ж возвеселюся в
Господі.
Нехай щезнуть грішники з землі, і беззаконники, щоб їх не
було.* Благослови, душе моя. Господа.
Сонце пізнало захід свій,* положив ти темряву і настала ніч.
Які то величні діла твої, Господи,* все в премудрості сотворив
ти.
2
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові,* і нині, і повсякчас, і на
віки віків. Амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя, слава тобі, Боже (3).
Мирна єктенія
Священик: В мирі Господу помолімся.
Люди, на кожне прошення: Господи, помилуй.
-За мир з висот і спасення душ наших Господу помолімся.
-За мир всього світу, добрий стан святих Божих церков і
з'єднання всіх Господу помолімся.
-За святий храм цей і тих, що з вірою, благоговінням і страхом
Божим входять до нього, Господу помолімся.
-За святішого вселенського Архиєрея (ім'я), Папу Римського, і
за блаженнішого Патріярха нашого (ім'я), і за преосвященнішого
Архиєпископа й Митрополита нашого Кир (ім'я), боголюбивого
Єпископа нашого Кир (ім'я), чесне пресвітерство, у Христі
дияконство, за ввесь причет і людей Господу помолімся.
-За Богом бережений народ наш, за правління і все військо
Господу помолімся.
-За город цей (За село це, За святу обитель цю), і за всякий
город, країну, і за тих, що вірою живуть у них, Господу
помолімся.
-За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні
-За плаваючих, подорожуючих (на землі і в повітрі), недужих,
страждаючих, полонених, і за спасення їх Господу помолімся.
-Щоб ізбавитися нам від усякої скорби, гніву, й нужди, Господу
помолімся.
-Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю
благодаттю.
-Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю
нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими
пом'янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу
Богові віддаймо.
Люди: Тобі, Господи.
Священик: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклонення,
Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
3
18-та катизма, перший антифон
Псалом 119
(у середу 5-го тижня посту –
7-ма катизма з Псалтиря, 1-й антифон)
До Господа в скорботі моїй взивав я,* і Він вислухав мене.
Господи, визволь душу мою від уст неправедних* і від язика
зрадливого!
Що дасться тобі або що приложиться тобі* до язика
зрадливого?
Гострі стріли сильного* з вугіллям, що нищить.
Лихо мені, що подорож моя продовжилася;* оселивсь я між
оселями кидарськими.
Довго подорожувала душа моя:* з тими, що ненавидять мир,
був я сумирний.
Коли промовляв до них,* вони без вини ворогували проти
мене!
Псалом 120
Я звів очі мої в гори;* звідки прийде поміч моя?
Поміч моя від Господа,* що сотворив небо та землю.
Не дай нозі твоїй захитатися,* і не задрімає Той, що охороняє
тебе!
От, не задрімає і не засне* Той, що оберігає Ізраїля.
Господь охоронить тебе,* Господь — оборона твоя праворуч
тебе.
Удень сонце не припече тебе,* ані місяць уночі.
Господь збереже тебе від усякого зла,* збереже душу твою
Господь.
Господь збереже вхід твій і вихід твій* віднині і до віку.
Псалом 121
Зрадів я, коли сказали мені:* Підемо до дому Господнього.
Стояли ноги наші* у дворах твоїх, Єрусалиме!
Єрусалим, що будується, як місто,* якого будівлі стоять разом.
Бо туди приходили покоління, покоління Господні, за
заповітом ізраїлевим,* прославити ім'я Господнє.
Бо там поставлено престоли для суду,* престоли в домі Давида.
4
Просіте ж миру для Єрусалиму* і достатку для тих, що
люблять тебе!
Тож нехай буде мир у силі твоїй* і достаток у палатах твоїх!
Задля братів моїх і ближніх моїх* говорив я: Мир тобі!
Задля дому Господа, Бога нашого,* шукав я добра тобі.
Псалом 122
До Тебе, що перебуваєш на небі,* звів я очі мої.
Так як очі слуг звертаються до рук господарів своїх,* як очі
служниці — до рук господині її:
Так очі наші — до Господа, Бога нашого,* поки помилує нас.
Помилуй нас, Господи, помилуй нас,* бо надто сповнені ми
погорди.
Надміру сповнена душа наша ганьби від багатих* та зневаги
від гордих.
Псалом 123
Коли б не Господь був з нами, — нехай скаже Ізраїль, — коли б
не Господь був з нами, як люди проти нас повстали,* то, певне,
живих пожерли б нас.
Коли б розгорілась ярість їх на нас,* то, певне, вода потопила б
нас.
Справді через потік перейшла душа наша;* справді перейшла
душа наша воду прудку.
Благословен Господь,* що не віддав нас на здобич зубам їх!
Душа наша, як птиця,* визволилась із сіті ловців.
Сіть розірвалася, і ми визволились;* поміч наша в імені
Господа, що сотворив небо та землю.
Алилуя, алилуя, алилуя. Слава тобі, Боже (3).
Мала єктенія
Священик: Ще і ще в мирі Господу помолімся.
Люди: Господи, помилуй.
Священик: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже,
Твоєю благодаттю.
5
Священик: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну
Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма
святими пом'янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше
Христу Богові віддаймо.
Священик: Господи, щедрий і милостивий, довготерпеливий і
многомилостивий, почуй молитви наші і зваж на голос моління
нашого, вчини з нами знамення на благо, настав нас на путь
Твою, щоб ходили ми в істині Твоїй. Возвесели серця наші, щоб
боятися імени Твого святого, бо великий єси Ти і твориш чудеса.
Ти єси Бог єдиний, і немає подібного Тобі між богами, Господи:
сильний у милості і благий у могутності, щоб помагати, і
утішати, і спасати всіх, що уповають на ім'я святеє Твоє.
Бо Твоя є влада і Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і
Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
18-та катизма, другий антифон

Псалом 124
(у середу 5-го тижня посту – 7-ма катизма, 2-й антифон)
Ті, що надіються на Господа, — як гора Сіон;* не захитається
повік, хто живе в Єрусалимі.
Гори навколо нього,* і Господь — навколо народу свого
віднині і повік.
Бо не зоставить Господь жезла грішників над долею
праведних,* щоб не простягли праведні рук своїх до беззаконня.
Ущаслив, Господи,* добрих і правих серцем.
А тих, що схиляються до хитрощів,* відведе Господь разом з
тими, що чинять беззаконня.
Мир на Ізраїля!
Псалом 125
Як утішені були ми, коли повертав Господь полон Сіону;* тоді
уста наші наповнились радістю і язик наш веселістю.
Тоді говорили між народами:* Велике Господь учинив з ними!
Велике Господь сотворив з нами:* ми звеселились.
Поверни, Господи, полон наш,* наче потоки за вітру
південного!
6
Ті, що сіють у сльозах,* пожнуть у радості.
Відходячи, вони відходили та плакали,* покидаючи насіння
своє.
А вертаючи, прийдуть у радості,* збираючи снопи свої.
Псалом 126
Коли не Господь збудує дім,* даремне будівничі трудились.
Коли не Господь охоронятиме місто,* даремне пильнував
сторож.
Даремне встаєте зрання; ви, що їсте хліб журби,* вставайте
після спочинку, коли Бог дасть сон улюбленим своїм.
Оце насліддя від Господа — сини;* нагорода від Нього — плід
утроби.
Як стріли у руці сильного,* так сини, що виросли.
Блажен, хто сповнить ними жадання своє;* не осоромляться
вони, коли будуть говорити з ворогами своїми у воротях.
Псалом 127
Блаженні всі, що бояться Господа,* ходять путями Його!
Трудом рук твоїх живитися будеш;* щасливий ти, і добре тобі
буде!
Дружина твоя,* як лоза плодовита біля дому твого.
Сини твої,* немов паростки оливні круг стола твого.
Ось так благословен буде чоловік,* що боїться Господа.
Нехай благословить тебе Господь із Сіону!
І щоб ти побачив добро Єрусалиму по всі дні життя твого,* і
щоб ти побачив дітей синів твоїх!
Мир на Ізраїля!
Псалом 128
Часто боролися зо мною від молодих літ моїх,* — нехай же
скаже Ізраїль.
Часто боролися зо мною від молодих літ моїх,* та не перемогли
мене.
На хребті моїм будували грішники,* чинили далі беззаконня
своє.
Праведний Господь постинав шиї грішників.
7
Нехай осоромляться і вернуться назад* усі, що ненавидять
Сіон.
Нехай будуть, як трава на покрівлі,* що, перше ніж її вирвали,
засохла.
Якою не наповнив руки своєї жнець* і пазухи своєї той, що
снопи збирає.
І не сказали перехожі:* Благословення Господнє на вас!
Ми благословили вас в ім'я Господнє.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на
Алилуя, алилуя, алилуя. Слава Тобі, Боже (3).
Священик: Господи, не осуджуй нас у Твоїй ярості, ані в гніві
Твоїм не карай нас, але вчини з нами по милості Твоїй, Лікарю і
Зцілителю душ наших. Настав нас до пристановища волі Твоєї;
просвіти очі сердець наших на пізнання Твоєї істини і даруй нам
останок теперішнього дня мирний і безгрішний, і ввесь час життя
нашого, молитвами Богородиці і всіх святих.
Бо Ти благий і чоловіколюбець Бог єси, і Тобі славу
возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас,
і на віки віків.
18-та катизма, третій антифон
Псалом 129
(у середу 5-го тижня посту – 7-ма катизма, 3-й антифон)
Із глибини взивав я до Тебе, Господи:* Вислухай, Господи,
голосу мого.
8
Нехай будуть уші Твої уважні* на голос моління мого!
Коли на беззаконня зважатимеш, Господи,* Господи, хто
устоїть? Бо в Тебе очищення єсть.
Задля імени Твого я дожидав Тебе, Господи;* дожидала душа
моя слова Твого.
Надіялась душа моя на Господа* від сторожі ранньої до ночі.
Від сторожі ранньої* нехай надіється Ізраїль на Господа.
Бо в Господа милість і велике у Нього визволення;* і Він
визволить Ізраїля від усякого беззаконня його.
Псалом 130
Господи, не пишалося серце моє, і не пишалися очі мої,* і не
входив я у велике, ні в дивне, що вище за мене.
Коли не був я покірний і пишався в душі своїй,* то як
відлучена дитина матері своїй, так Ти відплатиш душі моїй.
Нехай надіється Ізраїль на Господа* віднині аж довіку.
Псалом 131
Пом'яни, Господи, Давида і всю лагідність його,* як він клявся
Господеві, присягався Богу Якова:
Не ввійду до намету дому мого,* не ляжу на постелі ложа мого.
Не дам сну очам моїм, і дрімоти повікам моїм,* і відпочинку
скроням моїм:
Поки не знайду місця Господеві,* намету Богові Якова!
Оце чули ми про нього в Євфраті,* знайшли його на полях
лісових.
Увійдімо до наметів його,* поклонімося на місці, де стояли
ноги його.
Встань, Господи, на місце відпочинку Твого,* Ти і кивот
святині Твоєї.
Священики Твої зодягнуться в правду* і преподобні Твої
возрадуються.
Задля Давида, слуги Твого,* не відверни лиця від помазаника
Твого.
Клявся Господь Давидові істиною* і не відмовиться від неї:
З плоду утроби твоєї* посаджу на престолі твоєму.
1
9
Коли сини твої додержать заповіту Мого і заповідей Моїх, яких
Я навчу їх,* то й сини їх повік засядуть на престолі твоїм.
Бо вибрав Господь Сіон,* побажав його на оселю Собі.
Оце відпочинок мій повік-віки,* тут оселюся, бо Я побажав
його.
Здобич його щедро благословлю,* убогих його нагодую
хлібом.
Священиків його зодягну в спасення* і преподобні його
радістю радуватись будуть.
Там виплекаю силу Давидову,* приготував Я світильник
помазаникові моєму.
Ворогів його зодягну в сором,* і на ньому процвіте святиня
Моя.
Псалом 132
От що добре, от що гарне,* це — коли браття живуть разом!
Це, як миро на голові, що на бороду спливає, на бороду
Арона,* що спливає на край одежі його.
Це, як роса єрмонська,* що сходить на гори Сіонські.
Бо там заповів Господь благословення і життя повік.
Псалом 133
Благословіте нині Господа, всі слуги Господні,* що стоїте в
домі Господньому, у дворах Бога нашого.
Ночами здімайте руки ваші до святині* і благословіте Господа.
Нехай благословить тебе Господь із Сіону,* що сотворив небо
та землю!
Алилуя, алилуя, алилуя. Слава Тобі, Боже (3).
10
Священик: Господи Боже наш, пом'яни нас, грішних і
непотрібних рабів Твоїх, коли призиваємо святе й поклоняєме
ім'я Твоє, і не осором нас вичікуванням милости Твоєї, але даруй
нам, Господи, все, чого просимо для спасення, і сподоби нас
любити й боятися Тебе з усього серця нашого і чинити в усьому
волю Твою.
Бо Ти єси Бог наш, Бог, щоб милувати і спасати, і Тобі
славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і
повсякчас, і на віки віків.
Господи, візвав я до тебе

Псалом 140
Господи, візвав я до тебе, вислухай мене.
Вислухай мене, Господи.
Господи, візвав я до тебе, вислухай мене.
Почуй голос моління мого,
коли я взиваю до тебе.
Вислухай мене. Господи.
Нехай направиться молитва моя,

як кадило, перед тобою,
підношення рук моїх,
жертва вечірняя.
Вислухай мене, Господи.
Положи, Господи, охорону устам моїм* і двері огороди губам

моїм.
Не наклони серця до словес лукавства,* щоб вигадувати
приводи для гріхів.
11
З людьми, що чинять беззаконня,* і не буду причисленим до
вибраних їх.
Нехай покарає мене праведник милістю і обвинуватить мене,* а
єлей грішного нехай не намастить голови моєї.
Бо ще й молитва моя в уподобаннях їх,* пожертвовані були при
камені судді їх.
Почують слова мої, бо були в силі.* Як товща землі розірвалася
на землі, розсіялися кості їх перед адом.
Бо до тебе, Господи, Господи, очі мої,* на тебе уповав я, не
відійми душі моєї.
Охорони мене від сіті, яку заставили на мене,* і від соблазні
тих, що чинять беззаконня.
Після кожного наступного стиха додаємо стихири у середу 5-
го тижня Великого посту
28. Впадуть у сіть свою грішники,* єдиний я, аж доки пройду.
Псалом 141
Голосом моїм до Господа візвав я,* голосом моїм до Господа
помолився.
Проллю перед ним моління моє,* печаль мою перед ним
сповіщу.
Коли іщезав від мене дух мій,* то ти пізнав стежки мої.
На цій путі, по якій я ходив,* скрили сіть на мене.
Дивився я на право і споглядав,* і не було, хто знав би мене.
Пропала втеча для мене,* і нема, хто б шукав душі моєї.
Візвав я до тебе, Господи, я сказав:* Ти єси уповання моє, ти
моя часть на землі живих.
Зваж на моління моє,* бо я дуже упокорений.
Ізбав мене від гонителів моїх,* бо вони скріпилися більше
мене.
Після кожного наступного стиха додаємо стихири.
10. Виведи із темниці душу мою,* щоб сповідуватися імені
твоєму.
9. Мене ждуть праведники,* доки нагородиш мене.
Псалом 129
12
8. Із глибини візвав я до тебе, Господи;* Господи, почуй голос
мій.
7. Нехай будуть вуха твої уважливі* до голосу моління мого.
6. Якщо на беззаконня зважатимеш, Господи,* Господи, хто
встоїться, бо у тебе очищення є.
5. Імени твого ради чекав я на тебе, Господи,* чекала душа моя
на слово твоє, уповала душа моя на Господа.
4. Від ранньої сторожі до ночі,* від ранньої сторожі нехай
уповає Ізраїль на Господа.
3. Бо в Господа милість і багате в нього ізбавління.* І той
ізбавить Ізраїля від усіх беззаконь його.
Псалом 116
2. Хваліть Господа, всі народи,* хваліть його, всі люди.
1. Бо утвердилася милість його на нас* і істина Господня
перебуває на віки.
Слава... стихира
І нині... Богородичний
Або: Слава… і нині… Богородичний
Священик: Премудрість, прості.

Люди: Світло тихе* святої слави* безсмертного* Отця
небесного,* святого, блаженного,* Ісусе Христе,* прийшовши на
захід сонця,* побачивши світло вечірнє,* оспівуємо Отця,* і
Сина,* і Святого Духа — Бога.* Достоїн єси* у всі часи*
оспівуваним бути* голосами преподобними,* Сину Божий, що
даєш життя* всьому світу,* ради чого* ввесь світ славить Тебе.
Священик: Будьмо уважні. Мир всім. Премудрість. Будьмо
уважні.
Люди співають прокімен.
Священик: Премудрість.
Читець: З книни (назва) читання
Священик: Будьмо уважні.
Чтець: З книги Буття читання.
Диякон: Будьмо уважні.
Чтець читає паремію (читання уступка зі Святого Письма).
Тоді співається другий прокімен.
Диякон: Повеліте.
13
Священик, держачи свічник і кадильницю і дивлячись на
престол, чинить знак хреста і співає:
Премудрість, прості.
Обернувшись до народу, знову чинить знак хреста і співає:
Світло Христове просвіщає всіх.
Ми робимо три доземні поклони.
Чтець: З книги Притчей читання.
Диякон: Будьмо уважні.
Якщо полієлейний святий або свято, то тут:
три читання святого
Нехай направиться
Священик: Нехай направиться молитва моя, як кадило, перед
Тобою, підношення рук моїх, жертва вечірняя.
Люди: Нехай направиться молитва моя, як кадило, перед
Тобою, підношення рук моїх, жертва вечірняя.
Священик: Господи, візвав я до Тебе, вислухай мене. Почуй
голос моління мого, коли я взиваю до Тебе.
Люди: Нехай направиться...
Священик: Положи, Господи, охорону устам моїм і двері
огороди губам моїм.
Священик: Не наклони серця мого до словес лукавства, щоб
вигадувати приводи для гріхів.
Священик: Нехай направиться молитва моя, як кадило, перед
Тобою.
Люди: Підношення рук моїх, жертва вечірняя.
Коли священик співає: Нехай направиться..., люди моляться
навколішках; коли ж співають люди, священик зі служачими у
святилищі стають на коліна, молячись.
По закінченні робимо три доземні поклони.
***
Якщо є празник полієлейного святого, або храмове свято
припаде в посні дні, тоді
Священик: Будьмо уважні. Мир усім. Премудрість. Будьмо
уважні.
Люди співають прокімен зі стихом святого або свята.
14
Читець: читає назву Апостола
Священик: Будьмо уважні.
Читець читає Апостола.
Люди: Алилуя
Священик: Премудрість. Прості. Вислухаймо Святого
Євангелія. Мир усім.
Люди: І духові твоєму.
Священик: Від (ім'я) Сваятого Євангелія читання.
Люди, перед початком і після завершення Євангелія: Слава
тобі, Господи, слава Тобі.
У перші три дні Страсного тижня
перед початком Євангелія:
Слава страстям твоїм, Господи;
а після читання Євангелія:
Слава довготерпінню твоєму, Господи.
***
Єктенія усильного благання

Священик: Промовмо всі з усієї душі і з усієї мислі нашої
промовмо.
Священик: Господи вседержителю, Боже отців наших,
молимось Тобі, вислухай і помилуй.
Священик: Помилуй нас, Боже, по великій милості Твоїй,
молимось Тобі, вислухай і помилуй.
Люди: Господи, помилуй (3).
Священик: Ще молимось за святішого вселенського Архиєрея
(ім'я), Папу Римського, і за блаженнішого Патріярха нашого
(ім'я), і за преосвященнішого Архиєпископа й Митрополита
нашого Кир (ім'я), боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім'я), і у
монастирях: за всечесніших отців наших, Архимандрита (ім'я),
Протоігумена (ім'я), Ігумена (ім'я), за тих, що служать і
послужили у святім храмі цім (у святій обителі цій), і за отців
наших духовних, і всю во Христі братію нашу.
15
Священик: Ще молимось за Богом бережений народ наш, за
правління і за все військо.
Священик: Ще молимось за предстоячих людей, що очікують
від Тебе великої й багатої милости, за тих, що творять нам
милостиню, і за всіх православних християн.
Священик: Бо милостивий і чоловіколюбець Бог єси, і Тобі
славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і
повсякчас, і на віки віків.
Єктенія за оглашенних:
Священик: Вірні, за оглашенних помолімся, щоб Господь
помилував їх.
Священик: Огласив їх словом істини.
Священик: Відкрив їм Євангеліє правди.
Священик: Приєднав їх до святої Своєї соборної й
апостольської Церкви.
Священик: Спаси, помилуй, заступи й охорони їх, Боже, Твоєю
Священик: Боже, Боже наш, создателю і створителю всього;
що хочеш, щоб усі спаслися і прийшли до розуміння істини.
Споглянь на Твоїх рабів оглашенних і ізбав їх від давньої омани і
підступу супротивного; і призови їх до вічного життя,
просвіщаючи їх душі і тіла, і приєднуючи їх до словесного Твого
стада, яке ім'ям Твоїм святим називається.
Щоб і вони з нами славили пречесне й величне ім'я Твоє,
Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Священик: Тільки вірні, ще і ще в мирі Господу помолімся.
***
16
Від середи четвертого тижня посту додається єктенія за
тих, хто готується до хрещення, або за просвічених:
Священик: Вірні, за братів, що до святого просвіщення

готуються, і спасення їх, Господу помолімся.
Священик: Щоб Господь Бог наш утвердив їх і укріпив.
Священик: Просвітив їх просвіщенням розуму і благочестя.
Священик: Сподобив їх у належну пору купелі знову буття,
відпущення гріхів і одежі нетління.
Священик: Новородив їх водою і духом.
Священик: Дарував їм звершення віри.
Священик: Приєднав їх до святого Свого і вибраного стада.
Священик: Спаси, помилуй, заступи і охорони їх, Боже, Твоєю
Священик: Яви, Владико, лице Твоє на тих, що готуються до
святого просвіщення і прагнуть стрясти гріховну скверну, озори
їх помисел, упевни їх у вірі, утверди в надії, соверши в любові,
вчини чесними членами Христа Твого, що дав Себе як ізбавління
за душі наші.
Бо Ти єси просвіщення наше, і Тобі славу возсилаємо,
Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки
віків.
***
Священик: Тільки вірні, ще і ще в мирі Господу помолімся.

Священик: Боже великий і хвальний, що животворящою
смертю Христа Твого переставив нас від тління в нетління, Ти
визволь усі наші почуття від пристрасного умертвіння,
17
поставивши їм за доброго провідника внутрішню розсудливість; і
око, отже, нехай не пристане ні на який погляд лукавий, а слух
нехай буде замкнений для пустих слів, язик же нехай очиститься
від слів непристойних; очисть же наші губи, що хвалять Тебе,
Господи; учини, щоб руки наші здержувалися від злих учинків, а
діяли тільки те, що добровгодне Тобі, утверджуючи всі наші
члени і мислі благодаттю Твоєю.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю
Священик: Премудрість. Бо Тобі належить усяка слава, честь і
поклонення, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і
на віки віків.
Священик: Владико святий, преблагий, молимо Тебе, багатого
в милості, милостивий будь нам, грішним; і сотвори нас
достойними прийняти єдинородного Твого Сина і Бога нашого,
Царя слави. Ось бо пречисте Його Тіло і животворяща Кров, що в
цей час входять у невидимому супроводі множества воїнства
небесного, мають предложитися на цій тайній трапезі, а їх
причастя неосудно нам даруй, щоб ми, осяяні ними мисленним
оком, стали синами світла і дня.
Священик: Премудрість. За даром Христа Твого, що з ним
благословен єси, з пресвятим, і благим, і животворящим Твоїм
Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.
Нині сили
Нині сили* небесні* з нами невидимо служать:*
ось бо входить* Цар слави,* (2)
ось жертва* тайна* совершенна* супроводиться у славі.
З вірою* і любов'ю* приступім,* щоб нам причасниками*
життя вічного бути.
18
Алилуя, алилуя, алилуя.
Після входу священика зі Святими Дарами після завершення
співу «Нині сили» робимо три доземні поклони.
Прохальна єктенія
Священик: Сповнім вечірню молитву нашу Господеві.
Священик: За предложені і передшеосвячені чесні дари
Священик: Щоб чоловіколюбець Бог наш, прийнявши їх у
святий, і пренебесний, і мисленний свій жертовник, як приємний
запах духовний, зіслав нам божественну благодать і дар Святого
Духа, помолімся.
Священик: Щоб ізбавитися нам від усякої скорби, гніву й
нужди, Господу помолімся.
Священик: Боже невимовних і невидимих таїн, у Тебе є
сховані скарби премудрости й розуму; Ти відкрив нам служіння
цієї служби і зза багатого Твого чоловіколюбія поставив нас,
грішних, приносити Тобі дари й жертви за наші гріхи і людські
невідання. Ти сам, невидимий Царю, що твориш діла великі й
недослідні, славні й надзвичайні, яким немає числа, споглянь на
нас, недостойних рабів Твоїх, що стоять перед цим святим
жертовником, як перед херувимським Твоїм престолом, на якому
єдинородний Твій Син і Бог наш спочиває під страшними
таїнствами, що лежать перед нами.
Визволивши і нас, і вірних людей Твоїх від усякої нечистоти,
освяти душі і тіла всіх нас освяченням невід'ємним, щоб ми з
чистим сумлінням, з незасоромленим лицем, з просвіченим
серцем причащаючися цих божественних святощів і
оживотворювані ними, з'єдналися з самим Христом Твоїм,
істинним Богом нашим, що сказав: Хто їсть Моє Тіло і хто п'є
Мою Кров, у Мені перебуває і Я в ньому; щоб ми, як поселиться і
житиме в нас Слово Твоє, Господи, стали храмом пресвятого й
поклоняємого Твого Духа, визволені від усякого диявольського
підступу, що доконується ділом, або словом, або помислом, і
19
одержали обіцяні нам блага, з усіма святими Твоїми, що від віку
Тобі благоугодні були.
Священик: Вечора всього звершеного, святого, мирного й
безгрішного у Господа просім.
Люди: Подай, Господи.
Священик: Ангела миру, вірного наставника, хоронителя душ і
тілес наших у Господа просім.
Священик: Прощення й відпущення гріхів і прогрішень наших
у Господа просім.
Священик: Доброго й пожиточного душам нашим і миру для
світу у Господа просім.
Священик: Осталий час життя нашого в мирі й покаянні
скінчити у Господа просім.
Священик: Християнської кончини життя нашого, безболізної,
бездоганної, мирної, і доброго одвіту на страшнім судищі
Христовім просім.
Священик: Єдність віри і причастя Святого Духа випросивши,
самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові
віддаймо.
Отче наш
Священик: І сподоби нас, Владико, зі сміливістю, неосудно
сміти призивати Тебе, небесного Бога Отця, і мовити.
Люди: Отче наш,* що єси на небесах,* нехай святиться ім'я
Твоє,* нехай прийде царство Твоє,* нехай буде воля Твоя,* як на
небі, так і на землі.* Хліб наш насущний дай нам сьогодні;* і
прости нам провини наші,* як і ми прощаємо винуватцям
нашим;* і не введи нас у спокусу,* але ізбав нас від лукавого.
Священик: Бо Твоє єсть царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і
Святого Духа, нині і повсякчас і на віки віків.
20
Священик: Мир всім.
Люди: І духові твоєму.
Священик: Голови ваші Господеві приклоніть.
Священик: Боже, єдиний благий і милосердний, що живеш на
висотах і споглядаєш на смиренних, споглянь милосердним оком
на всіх людей Твоїх, і захорони їх, і сподоби всіх нас неосудно
причаститися цих Твоїх животворящих таїн, бо перед Тобою ми
схилили свої голови, очікуючи від Тебе багатої милости.
Благодаттю, і щедротами, і чоловіколюбієм єдинородного
Сина твого, що з Ним благословен єси, з пресвятим, і благим,
і животворящим Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки
віків.
Священик: Зглянься, Господи Ісусе Христе, Боже наш, від
святого жилища Твого і від престолу слави царства Твого і
прийди, щоб освятити нас, Ти, що вгорі з Отцем сидиш і тут з
нами невидимо перебуваєш, і сподоби нас могутньою Твоєю
рукою подати нам пречисте Твоє Тіло і чесну Кров, а через нас
усім людям.
Будьмо уважні. Передшеосвячене святеє святим.
Люди: Єдин свят,* єдин Господь,* Ісус Христос,* на славу
Бога Отця.* Амінь.
Причасний:
Споживіте* і збагніте,*
що благий Господь (3)
Алилуя, алилуя, алилуя.
Якщо читалося Апостол і Євангеліє празника або святого,
співається і його причасний.
Молитва приготування до святого причастя
Вірую, Господи, і ісповідую, що Ти єси воістину Христос, Син
Бога живого, що прийшов у світ грішників спасти, з яких перший
(перша) я.
Вечері Твоєї тайної днесь, Сину Божий, мене причасника
(причасницю) прийми, бо ворогам Твоїм тайни не повім і
поцілунку не дам Тобі, як Юда, але, як розбійник, сповідаюся
Тобі:
21
Пом'яни мене, Господи, коли прийдеш, у царстві Твоїм.
Пом'яни мене, Владико, коли прийдеш, у царстві Твоїм.
Пом'яни мене, Святий, коли прийдеш, у царстві Твоїм.
Нехай не на суд і не в осудження буде мені причастя святих
Твоїх таїн, Господи, а на зцілення душі і тіла.
Боже, милостивий будь мені, грішному (грішній).
Боже, очисти мої гріхи і помилуй мене.
Без числа нагрішив (нагрішила) я, Господи, прости мені.
Священик: Приступіте.
Люди: Благословлю Господа на всякий час. Алилуя.
ПРИЧАСТЯ
Священик: Благословен Бог, що просвічує й освячує нас.
Завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
Благодаримо Тебе, Христе Боже наш,* що сподобив єси нас
бути причасниками* Твого пречистого Тіла* і Твоєї чесної
Крови,* пролитої за ввесь світ, на відпущення гріхів* — таїнства
Твого промислу.* Алилуя, алилуя, алилуя.
Благодарна єктенія
Священик: Прості, прийнявши божественних, святих,
пречистих, безсмертних, небесних і животворящих, страшних
Христових таїн, достойно благодарім Господа.
Священик: Вечір весь звершений, святий, мирний і безгрішний
випросивши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу
Богові віддаймо.
Люди: Тобі Господи.
Священик: Благодаримо Тебе, Спаса всіх Бога, за всі блага, які
Ти подав нам, і за причастя святого Тіла і Крови Христа Твого, і
молимось до Тебе, Владико чоловіколюбче: Захорони нас під
покровом крил Твоїх, і дай нам аж до останнього нашого віддиху
достойно причащатися Твоїх святощів, на просвічення душі і
тіла, у насліддя небесного царства.
22
Бо Ти єси освячення наше і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і
Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Священик: В мирі вийдім.
Люди: В імені Господнім.
Священик: Господу помолімся.
Священик: Владико вседержителю, Ти всю твар премудрістю
створив і невимовним Твоїм промислом і великою благістю ввів
нас у ці священні дні на очищення душ і тілес, на здержання
пристрастей, для надії воскресення.
Ти в сорока днях вручив скрижалі, Богом писані письмена,
угодникові Твоєму Мойсеєві.
Подай і нам, благий, добрим подвигом подвизатися, час посту
завершити, віру неподільну зберегти, голови невидимих зміїв
сокрушити, і переможцями гріха явитись, і неосудно достигнути
поклонитися святому воскресенню.
Бо благословилося і прославилося пречесне й величне ім'я
Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки
віків.
Будь ім'я Господнє благословенне від нині і до віку (3).
Псалом 33
Благословлю Господа на всякий час,* завжди хвала його в
устах моїх.
У Господі похвалиться душа моя,* нехай почують лагідні і
возвеселяться.
Возвеличте Господа зо мною,* і вознесімо ім'я Його вкупі.
Я шукав Господа, і Він вислухав мене,* і від усіх скорбот моїх
ізбавив мене.
Приступіть до Нього і просвітіться,* і лиця ваші не
постидаються.
Оцей убогий візвав, і Господь вислухав його,* і від усіх
скорбот його спас його.
Ополчиться ангел Господень навкруг тих, що бояться його,* і
ізбавить їх.
23
Вкусіте і видіте, що благий Господь;* блажен муж, що уповає
на Нього.
Бійтеся Господа, всі святії Його,* бо нема недостатку в тих, що
бояться Його.
Багаті збідніли і зголодніли,* а тим, що шукають Господа, не
забракне ніякого добра.
Прийдіте, чада, послухайте мене,* страху Господнього навчу
вас.
Хто є той чоловік, що, люблячи життя,* бажає видіти дні благі?
Стримай язик твій від зла* і губи твої, щоб не говорити лести.
Відхилися від зла і твори добро,* шукай миру і біжи за ним.
Очі Господні на праведних,* а уші Його на молитву їх.
Лице ж Господнє проти тих, що творять зло,* щоб викоренити
з землі пам'ять їх.
Візвали праведні, і Господь вислухав їх,* і від усіх скорбот їх
ізбавив їх.
Близький Господь до сокрушених серцем,* і смиренних духом
спасе.
Багато скорбот у праведних,* і від усіх них ізбавить їх Господь.
Охороняє Господь усі кості їх,* ні одна з них не сокрушиться.
Смерть грішників люта,* і ті, що ненавидять праведного,
згрішать.
Ізбавить Господь душі рабів Своїх,* і не згрішать усі, що
уповають на Нього.
Відпуст
Священик: Благословення Господнє на вас, Того благодаттю і
чоловіколюбієм, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Чеснішу від херувимів* і незрівнянно славнішу від
серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу
Богородицю, Тебе величаємо.
Священик: Слава Тобі, Христе Боже, уповання наше, слава
Тобі.
Люди: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові,* і нині, і
повсякчас, і на віки віків. Амінь.* Господи, помилуй (3).
Благослови.
24
Священик: Христос, істинний Бог наш, молитвами пречистої
Своєї Матері (і інше за днем), во святих отця нашого Григорія
Двоєслова, Папи Римського, (і інше за святими, якого є храм і
якого є день), і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і
чоловіколюбець.
Відпуст у страсний тиждень:
Господь, що гряде на вольную страсть спасення нашого ради,
Христос істинний Бог наш, молитвами пречистої Своєї Матері,
святих славних і всехвальних апостолів, во святих отця нашого
Григорія Двоєслова, Папи Римського, святих праведних
богоотців Йоакима й Анни, і всіх святих, помилує і спасе нас, як
благий і чоловіколюбець.
***
1-й тиждень посту
Середа
На “Господи візвав” 10 стихир
(глас 8): Постячись, браття, духовно, постімо й тілесно,*
розв’яжімо всякий зв’язок неправди,* суєтність змін буденних
порвімо і розірвімо усяке неправедне писання.* Даймо хліба
голодним і бідних, бездомних в доми введімо* і приймімо за це
від Христа велику милість. (2 рази)
Чи є така чеснота і чи похвала яка існує достойна святим.*
Мечам бо прихилили шиї заради Тебе, що зійшов, небеса
прихиливши;* кров свою пролляли заради Тебе, що себе
пролляв;* образ рабів прийняли, впокорившись аж до смерті,
твою убогість наслідуючи.* Молитвами їх, за множеством
щедрот Твоїх, Боже, помилуй нас.
Інші стихири Йосифові:
Світлосяйних немов блискавки, боговидці Апостоли,* в цілий
світ послав вас Ісус – правдиве духовне Сонце* і світлом вашої
божественної проповіді відігнав пітьми оману* і просвітив тих,
що в темряві незнання підступно утримувались.* Моліть Його,
щоб і нам зіслав Він просвічення і велику милість.
Чеснотами увійшов Ілля в божественну колісницю, підносячись
до небесних висот.* Рівняйся й ти до нього, смиренна душе моя,*
і постись від усякої злоби, зависті і ненависті,* від дочасної
25
насолоди і задоволення,* щоб уникнути страшної вічної геєни,*
взиваючи до Христа: Господи, слава Тобі!
І Теодора Студита
(глас 5): Апостоли божественні,* за світ гарячі молитвеники і
православних захисники,* дерзновенія силу до Христа Бога
нашого маючи,* за нас моліться, молимо вас, всечесні,* щоб
світло перейти добрий час посту * і прийняти благодать
єдиносущної Тройці,* великопроповідники славні,** моліться за
душі наші.
4-ри стихири святого з Мінеї
Слава… і нині… святого з Мінеї
Прокімен, глас 5: Ти, Господи, захорониш нас* і збережеш

нас*
від роду цього* і повік. (2)
Стих: Спаси мене, Господи, бо не стало праведного.
1-ше читання: Бут 1.24-2.3
Прокімен, глас 6: Зглянься* і вислухай мене,* о Господи,* мій

Боже.
Стих: Доки, о Господи, зовсім забуватимеш мене? Доки
ховатимеш лице Твоє від мене?
2-ге читання: Прип 2.1-22

П’ятниця
(глас 5): Прийдіте, вірнії, сотворімо діла Божі в світлі,* щоб
удень ходити благообразно.* Заради ближнього відіймім від себе
всяке неправедне писання,* для спотикання спокуси не
покладаймо йому,* відложімо тілесні задоволення і зростімо дари
душі,* даймо хліба потребуючим* і приступімо до Христа в
покаянні, кличучи:* Боже наш, помилуй нас! (2 рази)
26
Далі 4-ри стихири мученикам чергового голосу з Октоїха
п’ятниці ввечері (1-ша стихиру з «Господи візвав» і три зі
Стихир на стиховні)
4-ри самогласні святому Теодору.
(глас 2): Прийдіте всі мучениколюбці,* духовно возвеселімся і
торжествуймо,* нині бо мученик Теодор готує тайну трапезу,*
яка веселить нас, щоб співати йому:* Радуйся страстотерпче
непереможний,* бо омани мучителів на землі ти знищив,*
радуйся, бо ти віддав тлінне своє тіло на муки за Христа Бога,*
радуйся, бо ти явив себе мужнім воїном небесного воїнства в
різних бідах.* Тому й молимо тебе, окрасо мучеників, молися за
душі наші.
Богодаровану благодать чудес твоїх, мучениче Теодоре,*
подаєш всім, що з вірою до тебе прибігають.* Тому й возхваляєм
тебе промовляючи:* полонених визволяєш, зціляєш хворих,*
бідних збагачуєш і спасаєш плаваючих,* марнотною являєш
втечу рабів і марноту злодійства виявляєш, страдальче,* воїнам
наказуєш остерігатися грабунку,* немовлятам милостивно
даруєш прошення,* теплим предстоятелем стаєш для тих, шо
творять твою священну пам’ять.* І нам, страдальче священніший,
що оспівуємо твоє страждання* випроси у Христа Бога велику
милість.
Дар Божий превеликий, явився ти, мученику Теодоре.* Бо і
після смерті, немов живий,* сповняєш прошення тих, що до тебе
прибігають.* Тому й за сина вкраденого і полоненого іновірними
воїнами,* вдовиця просивши, сльозами храм твій зросила,* а ти,
як милостивий, на білому коні зійшовши,* юнака її явив
невидимо, і потім із ним не перестав чудеса творити.* Моли ж
Христа Бога, щоб спас душі наші.
Божественним даром обдарованого прославляю тебе,
триблаженний Теодоре,* бо явився ти світилом божественного
незахідного світла* і освітив своїми стражданнями все
створіння.* І ставши сильніший від вогню, полум’я згасив ти* і
сокрушив голову льстивого змія,* тому й в стражданнях твоїх
Христос прихилився* і вінчав голову твою божественну,
великомучениче страждальцю.* Маючи дерзновеніє до Христа
Бога, молися за душі наші.
Слава…
27
Знаряддям своїм учинив ворог відступника мучителя,* щоб
очищаючихся постом благочестивих людей замислом лукавим
осквернити,* давши їм їжу їсти скверними жертвами
осквернену.* Ти ж мудрим задумом цю хитрість знищив.* Уві сні
з’явився тодішньому архиєреєві,* глибину розуму відкриваючи і
нерозум витівки являючи.* Тому тобі подяку приносячи,* Спаса
величаємо, щорічну згадку чуда творячи,* і молимось, щоб від
замислів лукавого цілим спастися** за твоїми молитвами до Бога,
мучениче Теодоре.
І нині… Догмат чергового голосу з Октоїха.
Прокімен, глас 5: Нехай* Господь*

вислухає* тебе* під час скрути. (2)
Стих: Нехай захистить тебе ім”я Бога Якового.
Прокімен, глас 6: Вознесися* Господи в твоїй силі,* і ми

будемо співати* і славити твою могутність.
Стих: О, Господи в силі твоїй цар радіє.

***
Середа
(глас 1): Духовний піст прийнявши, браття,* не говорімо
язиком облесливо,* ані згіршення не даваймо братові, щоб не
спокусився він,* але, покаянням свічу душі просвітивши,* слізно
до Христа закличмо: відпусти нам гріхи наші* як
чоловіколюбець. (2 рази)
Преславні мученики,* вас земля не затаїла,* але вас небо
прийняло* і відчинилися вам райські двері,* увійшовши в нього,
ви насолоджуєтеся життєдайним деревом!* Моліть Христа, щоб
дарував душам нашим мир* і велику милість.
Інші стихири Йосифові
(глас 3, под. Велія Креста): Молитвами божественних
апостолів, Господи,* час посту нам добре звершити, умилінням
28
помислу, як благий, сподоби.* Щоб тебе, милосердний, всі ми,
що спасаємось, прославляли.
Великий і страшний твій прихід, Господи,* у якому Ти, сівши,
учиниш суд праведний,* не осуди мене засудженого,* але як Бог
змилуйся наді мною,* за благоприємними молитвами твоїх
апостолів.
Інша стихира кир Теодора
(глас 6): Христові апостоли, землян світила,* дорогі скарби
всемудрого розуму Бога нашого,* святими молитвами вашими*
спокус уникнути сподобте тих, що вас оспівують,* і в час посту
юнацькою ходою пройти життя наше в мирі подайте,* щоб
успішно попередивши Христові страсті,* принесли ми пісні Богу
нашому.
Прокімен, глас 6: Веселіться* у Господі* і радуйтеся* праведні.

Стих: Блаженні, яким прощено беззаконя.
1-ше читання: Бут 4.16-26
Прокімен, глас 1: Будь Господи* милість Твоя на нас,* бо

уповали* ми на Тебе.
Стих: Радуйтеся праведні у Господі.
2-ге читання: Прип 5.15-6.3

П’ятниця
(глас 4): Нині час добрий,* нині день спасіння* за множеством
милості Твоєї відвідай мою душу* і тягар беззаконь моїх
облегши,* єдиний чоловіколюбне. (2 рази)
4-ри стихири святому з Мінеї
29
Слава… святого або заупокійна стихира гласу (св. Івана
Монаха)
І нині… Догмат чергового гласу.
Прокімен, глас 4: Милість Твоя і вірність* хай мене завжди

зберігають.
Стих: Надіявся, на Господа надіявся я твердо.

Прокімен, глас 6: Господи,* змилуйся наді мною,* вилікуй*
мою душу.
Стих: Блажен, хто дбає про нужденного та вбогого.

***
Середа
(глас 4): Блудно розтринькав я батьківське багатство,* і будучи
пустим вселився в країну лукавих жителів* і уподобився
безсловесній нерозумній худобі* і втратив одежу божественної
благодаті.* Тому, навернувшись, кличу до Тебе,* милосердного і
щедрого Отця:* згрішив я, прийми мене в покаянні, Боже, і
помилуй мене. (2 рази)
Священництва одушевленні,* всепалення духовні,* заколення
досконалі, господні мученики,* Бога знаючі і Богом пізнані
овечки,* огорожа яких для вовків непрохідна,* моліться щоб і ми
з вами паслися на водах спокою.
Інші стихири кир Йосифа
(глас 6, под. Все відклавши): Зорею духовного сонця явились
ви, боговидці апостоли,* випросіть для душ наших просвічення* і
визволення від страшної пітьми пристрастей* і моліться, щоб
день спасенний ми побачили,* постом і молитвою очистивши
серця, які осквернив лукавий.* Бо вас, що вірою спаслися і
мудрим проповідуванням світ спасли,* завжди почитаємо.
В країну злоби ввійшов я блудний.* Розтринькав нерозумно
багатство, яке ти, Отче, милосердний дав мені* і марнію з голоду
добрих діл,* ще й в одежу переступу вдягнувся я, позбавившись
30
божественної благодаті,* тому й кличу до Тебе: згрішив я,* але
знаю твою доброту,* прийми мене як одного з наймитів Твоїх,
Щедрий,* за молитвами апостолів возлюбивших Тебе, Христе!
(глас 6, под. Одесную, Спасе): Апостоли спасові, світила
вселенної, благодателі і спасителі,* немов небесні повідателі
слави Божої* прикрашені зорями чудес і знаками зцілень,* немов
аромати чисті усильно Господа за нас моліте,* щоб молитви наші
прийняв Він* і щоб сподобитися нам Хрест живоносний
прийняти* і зі страхом всім побачити його.* Через поклоніння
йому пішли нам милості свої, Спасе, як чоловіколюбець.
Прокімен, глас 4: Надіюсь на ласку* Божу повік-віка.

Стих: Чого ти, грішнику злобою хвалишся?
Прокімен, глас 4: Коли Бог поверне* долю люду свого.

Стих: Безумний каже в серці своїм: Нема Бога.

П’ятниця
(глас 7): Як блудний відступив я від благодаті Твоєї, Господи,*
і розтринькав багатство Твоєї благодаті,* прибігши до Тебе,
Благоутробний, взиваю Тобі:* Боже, згрішив помилуй мене. (2
рази)
Монаха)
31
Прокімен, глас 4: Пошли нам допомогу на гнобителя,* бо
марна людська допомога.
Стих: Боже, Ти нас відкинув, Ти розбив нас.
Прокімен, глас 6: Почуй, Боже* моє благання,* вислухай* мою

молитву.
Стих: З кінців землі взиваю я до тебе.
***
Середа
(глас 4): Добра заступник – піст, переполовення своє нині
вводить,* боговгодивши днями попередніми і наступних користь
виявивши,* бо зусилля добра велике благодіяння творить.* Тому
й Дателю дібр цих – Христу гідно закличмо:* піст за нас і
розп’яття терпівши,* неосуджених причаститися Паски Твоєї
божественної сподоби нас,* що в мирі живемо і Тебе з Отцем і
Духом славимо.
Інші стихири
(глас 5): Тайно чесноти плекаючі, очікуючи духовної слави,*
не серед торжищ і роздоріж їх показують,* а радше в глибині
серця носять.* Той же, що все тайне бачить,* видимо відплату за
труд подасть нам.* Звершуючи піст лиця наші не засмучуймо,*
але в келіях душ наших помолімся так взиваючи:* Отче наш, що
єси на небесах,* не введи нас в напасть, молимся,* але ізбави нас
від лукавого.
Нестерпною любов’ю дихаючи* ви не відвернулися Христа,
святії мученики,* терпінь рани всілякі перетерпіли і гордість
мучителів низложили.* Несхильну і незмінну віру зберігши* на
небеса переставились ви.* Тому й дерзновеніє до Нього маючи,
моліться,* щоб дарував нам велику милість.
32
(глас 1, под. Преславні мученики): Омиймо скверну душ
водою посту* і, приступивши до цінного і животворного Хреста
Господнього, з вірою поклонімся,* божественне просвічення
черпаючи* і вічне спасіння нині отримуючи,* мир і велику
милість.
Хресте – похвало апостолів,* якого оточують начала, сили і
архангели,* тих, що тобі покланяються від усякого зла спасай* і
божественне змагання божественної здержливості добре
перетривати сподоби,* і осягнути день воскресіння,* яким ми
визволимся.
(глас 7, под. Днесь бдит): Поклоняючись нині Господньому
Хрестові, закличмо:* Радуйся дерево життя і аду нищителю,*
радуйся світу радосте і переможцю тління,* радуйся бісів
прогонителю сильний,* вірних утвердження, зброє незламна.*
Молимся, тих, що цілують тебе збережи і освяти.
Слава… і нині…
Нині єством неосяжний задля мене робиться осяжним* і
терпить страсті той, що від страстей мене звільняє,* той, що
світло подає сліпим, обплювання з уст беззаконних терпить,*
плечі під удари підставляє за засуджених на рани.* Його на
хресті бачивши Мати і Діва чиста з болістю голосила:* Горе мені,
дитино моя,* і що ж це Ти вчинив, кращий Добротою від усіх
людей.* Бездиханний і без образу являєшся,* не маючи ні
вигляду, ні краси.* Горе мені, світло Ти моє,* не можу бачити
Тебе бездиханного,* нутро моє поранене і люта зброя проходить
через моє серце!* Воспіваю страсті Твої, покланяюся милосердю
Твоєму,* Довготерпеливий, слава Тобі.
Прокімен, глас 4: Благословен Господь Бог Ізраїля,* що

творить чудеса – єдиний.
Стих: Боже, Твій розсуд дай цареві, синові царя Твою
справедливість.
Прокімен, глас 4: Мені добре* близько Бога бути.

Стих: Справді добрий Бог для правих.
33

П’ятниця
(глас 7): Віддав у рабство страстям, віддав я достоїнство душі
своєї* і, худобою ставши, не можу на Тебе, Вишнього,
дивитись.* Але до Тебе, Христе, що додолу схилився,* молюся як
митар, що взивав:* Боже, очисти мене і спаси мене. (2 рази)
Монаха)
Прокімен, глас 4: О, пастирю Ізраїля, прихили вухо.* Ти, що

ведеш Йосифа, як овечку.
Стих: Ти, що на херувимах возсідаєш, як у сяйві.
Прокімен, глас 4: Ликуйте Богові,* нашій силі.

Стих: Заспівайте пісню, вдарте у бубон.

***
Середа
На “Господи візвав” 29 (28+Слава) стихир
Вставляємо 1-шу стихиру після стиха:
Стих: Впадуть у сіть свою грішники,* єдиний я – аж доки
пройду.
(глас 8): Думками моїми потрапив я між розбійників,* і був
полонений розумом, окаянний,* і жорстоко поранившись, всю
душу мою скалічив* і так лежу позбавлений аж до нага чеснот.*
34
Священник бачив мене, незлічимими ранами вкритого,*
погордував і не зглянувся на мене.* Також і левіт, душетлінні
рани бачивши,* не стерпів цього і мимо пройшов.* Ти ж, що не з
Самарії, а з Марії воплотитися ізволив, Христе Боже,*
чоловіколюбієм подай мені зцілення,* зливаючи на мене Твою
велику милість.
Стих: Голосом моїм до Господа візвав я,* голосом моїм до
Господа помолився.
Думками моїми потрапив я між розбійників,* і був полонений
розумом, окаянний,* і жорстоко поранившись, всю душу мою
скалічив* і так лежу позбавлений аж до нага чеснот.* Священик
бачив мене, незлічимими ранами вкритого,* погордував і не
зглянувся на мене.* Також і левіт, душетлінні рани бачивши,* не
стерпів цього і мимо пройшов.* Ти ж, що не з Самарії, а з Марії
воплотитися ізволив, Христе Боже,* чоловіколюбієм подай мені
зцілення,* зливаючи на мене Твою велику милість.
Стих: Проллю перед ним моління моє,* печаль мою перед ним
сповіщу.
Чи є така чеснота і чи похвала яка існує достойна святим.*
Мечам бо прихилили шиї заради Тебе, що зійшов, небеса
прихиливши;* кров свою пролляли заради Тебе, що себе
пролляв;* образ рабів прийняли, впокорившись аж до смерті,
твою убогість наслідуючи.* Молитвами їх, за множеством
щедрот Твоїх, Боже, помилуй нас.
Стих: Коли іщезав від мене дух мій,* то Ти пізнав стежки мої.
(глас 8, под. Аще на судищи): Ти, Господи, священних учнів
своїх* явив небесами духовними,* священним їх заступництвом
ізбави мене від всього земського,* повздержністю розуму щодо
страстей* підносячи завжди мій помисл,* як щедрий і
Стих: На цій путі, по якій я ходив,* скрили сіть на мене.
Час посту, як споспішника божественним діянням маючи,*
плачмо від усього серця і разом закличмо до Спаса:* задля Твоїх
учнів, Господи многомилостивий,* спаси тих, що в страсі
оспівують велике Твоє чоловіколюбіє.
35
Стих: Дивився я на право і споглядав,* і не було, хто знав би
мене.
Апостоли прехвальні, молитвеники світові,* лікарі хворіючих і
здоров’я охоронці,* нас, що час посту проходимо, в обох
зберігайте,* божественно умирюючи розум незатьмарений, що
позбавляє страстей,* щоб всі співали воскреслому Христові
переможну пісню.
Інші 23 стихири+Слава св. Андрея Критського
Стих: Пропала втеча для мене,* і нема, хто 6 шукав душі моєї.
(глас 4, под. Хотіх слезами): Все життя моє з блудницями і
митарями пройшло,* як же зможу хоч в старості покаятися за те,
що згрішив.* Допомого всіх і лікарю недужих,* Господи, поки
ще не зовсім загинув я, спаси мене.
Стих: Візвав я до Тебе, Господи, я сказав:* Ти єси уповання
моє, Ти моя часть на землі живих.
Тягарем недбайливості придушений,* в гнилі валяюся,
поцілений стрілою веліяра і нищиться образ мій.* Ти ж, що
недбалих навертаєш і согрішивших звільняєш,* Господи, поки
Стих: Зваж на моління моє,* бо я дуже упокорений.
Був я згіршенням для людей,* як земний зростив земне,*
одружився з Твоїм повелінням і, переступивши, осквернив моє
ложе.* Але Ти, що з землі сотворив мене,* не погорди створінням
Твоїм,* Господи, поки ще не зовсім загинув я, спаси мене.
Стих: Ізбав мене від гонителів моїх,* бо вони скріпилися
більше мене.
Нерозумний був я душею моєю,* помислами своїми
укріпляючись,* сіткою бісівською поставлений був, служивши
задоволенням і нерозумові.* Але за Твоїм благоутробієм
змилуйся, прогонителю демонів,* Господи, поки ще не зовсім
загинув я, спаси мене.
Стих: Виведи із темниці душу мою,* щоб сповідуватися імені
Твоєму.
Добровільно згрішив, тому й покинутий я* і маю противника
душі моїй – мудрість тіла, що мене затьмарює,* Просвічення в
тьмі і Наставнику заблуканих,* Господи, поки ще не зовсім
загинув я, спаси мене.
Стих: Мене ждуть праведники,* доки нагородиш мене.
36
Жива буде душа і возхвалить Тебе, - каже пророк,* - відшукай
мене – заблукане ягня і долучи до Твого стада,* і дай мені час
покаяння, щоб зітхаючи взивати до Тебе:* Господи, поки ще не
зовсім загинув я, спаси мене.
Стих: Із глибини візвав я до Тебе, Господи;* Господи, почуй
голос мій.
Согрішив я, согрішив,* переступником велінь Твоїх став,
Христе Боже,* милостив будь до мене благодаттю,* щоб я
прозрів духовними очима і втік від тьми і зі страхом закликав:*
Господи, поки ще не зовсім загинув я, спаси мене.
Стих: Нехай будуть вуха твої уважливі* до голосу моління
мого.
Дикі звірі мене обступили,* але Ти визволи мене з-поміж них,
Владико,* бо Ти, як Творець, хочеш, щоб всі люди спаслися і
пізнали правду.* З усіма й мене спаси,* Господи, поки ще не
Стих: Якщо на беззаконня зважатимеш, Господи,* Господи,
хто встоїться, бо у Тебе очищення є.
Будь мені зціленням, Доброчинцю,* Визволителю і Спасе мій і
не відкинь мене,* приглянься до мене, що в беззаконнях лежу* і
возстав мене, як всесильний,* щоб і я звістив діяння Твої і
закликав:* Господи, поки ще не зовсім загинув я, спаси мене.
Стих: Імени твого ради чекав я на Тебе, Господи, чекала душа
моя на слово Твоє; уповала душа моя на Господа.
Заховав я талант мені даний,* мов нерозумний той раб, закопав
у землю* і, як негідний, осудився і не осмілюсь далі просити
Тебе.* Але, як незлобивий, ущедри мене, щоб і я закликав:*
Стих: Від ранньої сторожі до ночі,* від ранньої сторожі нехай
уповає Ізраїль на Господа.
Дотиком кровоточивої до краю риз Твоїх* висушивши озеро
пристрастей, прийму гріхів відпущення.* З безсумнівною вірою
прибігаю до Тебе:* прийми мене, як і її і зціли недугу мою,*
Стих: Бо в Господа милість і багате в нього ізбавління,* і той
ізбавить Ізраїля від усіх беззаконь його.
Ти, що словом небо і землю сотворив,* сидітимеш на престолі,
перед яким всі ми стати маємо, визнаючи Тобі гріхи наші.* Ще
37
перед днем тим прийми мене в покаянні,* Господи, поки ще не
Стих: Хваліть Господа, всі народи,* хваліть його, всі люди.
Зглянься оком милосердним і милостив будь мені, єдиний
Спасе,* даруй струмки зцілень бідній моїй і окаянній душі.*
Омий мене від гидоти діл моїх, щоб я закликав:* Господи, поки
Стих: Бо утвердилася милість його на нас* і істина Господня
перебуває на віки.
Меч наготував веліяр і спромігся зловити смиренну душу
мою,* чужим вчинив він мені просвічення розуму Лиця Твого.*
Але, сильний в кріпості, від знарядь його визволи мене,*
Далі: Стихи зі стихир на стиховні повсякденної вечірні:
Стих: До тебе я підношу мої очі, до тебе, що живеш на небі. Як
очі слуг на руки свого пана і як очі слугині — на руки своєї
господині,* так очі наші дивляться на Господа, Бога нашого, поки
не змилосердиться над нами.
Увесь віддався я в рабство пристрастям,* відкинув закон і
божественні писання,* Благодітелю, зціли мене цілого.* Заради
мене будь до мене добрий,* наверни мене, страстей низложителю
щедрий,* Господи, поки ще не зовсім загинув я, спаси мене.
Стих: Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо надто ми
наситилися зневаги.* Надто наситилася душа наша глузування
ситих, зневаги гордих.
Блудниця сльозами своїми зрошує пречисті і дорогоцінні ноги
Твої,* всіх навчаючи прибігати і приймати розгрішення
прогрішень своїх,* віру її подай і мені, Спасе, щоб кликати до
Тебе:* Господи, поки ще не зовсім загинув я, спаси мене.
Стих: Слава Тобі, Боже* наш, слава Тобі.
Очисти скверну душі моєї,* Ти, що обіднів заради мене і в тілі
пережив дитинство.* Краплину милості Твоєї немічному і
недужому пославши, Христе,* обмий від скверни і зціли мене
недужого,* Господи, поки ще не зовсім загинув я, спаси мене.
Утверди, Владико, душу мою,* щоб до Тебе прибігати і завжди
Тобі служити,* бо Ти мій покров, і захисник, і заступник, і поміч
38
моя* і сподоби, Слове Божий, закликати мені з дерзновенієм:*
Стіною непорушною будь для нас, Ісусе Христе, милостивий
Боже,* бо думками і ділами спокушені впали ми.* Ти ж возстави
нас, як доброчинець сотворіння і як щедрий змилуйся,* Господи,
поки ще не зовсім загинув я, спаси мене.
Був я блудним сином, розтринькав багатство,* нині ж, Господи,
мучуся і прибігаю під Твій покров.* Прийми мене як і його,
благий Отче,* і сподоби причасником Трапези бути, щоб кликав
до Тебе:* Господи, поки ще не зовсім загинув я, спаси мене.
Через зависть злоначальник позбавив мене первоствореного
раю,* розбійник же, сказавши на дереві: пом’яни,- рай прийняв.*
Я ж з вірою і страхом, - пом’яни, - до Тебе кличу:* Господи, поки
Руку простягни мені, як Петрові* і вихопи з глибини, Боже.*
Благодать і милість подай мені,* молитвами всенепорочної
Матері, що Тебе безсіменно породила, і всіх Твоїх святих,*
Прийми мене, що співаю Тобі у всякий день,* Агнче, що гріх
мій взяв.* Душу і тіло всеціло віддаю в Твої руки,* вдень і вночі
кличу до Тебе,* Господи, поки ще не зовсім загинув я, спаси
мене.
Слава…
О, невимовне Твоє милосердя,* преблагий, незлобивий
Господи,* о, безгрішний і щедрий не відкинь мене від лиця
Твого,* нехай і я благодарственно радуючись і співаючи, закличу
до Тебе:* Господи, поки ще не зовсім загинув я, спаси мене.
І нині…
О, невимовне сходження,* о дивне Рождество і пречудне!* Як
же Діва Тебе, як немовлятко в обіймах своїх носить, Творця і
Бога.* З неї воплотитися благоізволивий, доброчинцю* Господи,
поки ще не зовсім загинув я, спаси мене.
39
Прокімен, глас 4: О, Боже, відплати, Господи!* О, Боже,
відплати і явися у сяйві.
Стих: Встань, Судде землі, відплати гордим по заслузі.

Прокімен, глас 4: Співайте Господеві* пісню нову.
Стих: Співайте Господеві, благословіть Його ім’я.
5 тиждень посту
П’ятниця
(глас 6): Ніби від Єрусалиму Твоїх божественних заповідей
виходячи,* до пристрастей єрихонських дійшов я славою
безчестя.* Подвигами житейськими притягнутий впав в
розбійницькі помисли,* ризу благодаті всиновлення знято з
мене* і в ранах лежу, як бездушний.* Священик прийшовши
побачив рану і не співчув* і левіт також збридившись пройшов
мимо.* Ти ж, Господи, що воплотився невимовно від Діви,* від
спасенного твого ребра* пролиту вільно кров і воду, як олію
зроси, Христе Боже,* і струпи ран моїх м’якістю стягни* і
прилучи до небесного лику, як милосердний. (2 рази)
Мученики Твої, Господи,* не відреклися від Тебе, ані не
відступили від Твоїх заповідей,** за їх молитвами помилуй нас.
Також 7 стихир Пресвятій Богородиці
(глас 6, под. Все отложше): Предвічну згоду відкриваючи
тобі, Отроковице,* Гавриїл ставши перед тобою привітав тебе і
мовив:* радуйся, земле несіяна,* радуйся, купино неопалимая,*
радуйся, глибино непроглядна,* радуйся, мосте, що ведеш до
неба і драбино висока, яку бачив Яків,* радуйся, божественна
посудино манни,* радуйся прокляття розрішення,* радуйся
покликання адамове, з тобою Господь. (3 рази)
Ти з’явився мені, як людина,* - каже нетлінна Отроковиця до
архистратига,* як же звіщаєш промову, що від людини вища.* Ти
кажеш, що Господь є зі мною і вселився в мою утробу.* Як же
буду я, скажи мені, - просторим полем* і місцем освячення, що
перевищує херувимів.* Не спокушай мене оманою, бо я не
40
зазнала задоволення,* шлюбу я не пізнала,* як же немовля
народжу я? (2 рази)
Де Бог хоче, там перемагається закон природи, - каже
безплотний,* - і вище від людини збувається.* Віруй моєму
істинному слову, всесвята пренепорочна.* Вона ж закликала:
нехай буде мені за твоїм словом* і я народжу безтілесного, що
від мене тіло візьме.* І нехай піднесе людину, як єдиний сильний
до первісної гідності. (2 рази)
Слава і нині
(глас 2): Відвічне таїнство днесь відкривається* і Син Божий
сином людським стає,* щоб прийнявши гірше краще мені
подати.* Обманувся колись Адам і хотячи стати Богом не став
Ним,* Бог же стає людиною, щоб Адама Богом зробити.* Нехай
веселиться сотворіння і природа хай ликує,* бо архангел стоїть зі
страхом перед Дівою* і – радуйся – приносить на зміну печалі.*
Через милосердя милість ставши чоловіком,* Боже наш, слава
Тобі.
Прокімен, глас 4: Милосердний Господь і добрий,* повільний

до гніву і вельми милостивий.
Стих: Благослови, душе моя, Господа, і все нутро моє – Його
святе ім’я.
Прокімен, глас 4: Як величні діла Твої, Господи,* все

премудрістю сотворив Ти.
Стих: Благослови, душе моя, Господа, Господи, Боже мій, Ти
вельми величний.

***
Середа
На “Господи візвав”10 стихир
(глас 5): Будучи багатим на пристрасті,* вдягнутий в одежу
лицемірства,* веселюся в злобі неповздержності і безмірне
немилосердя виявляю,* погорджуючи розумом моїм, покинутим
41
перед дверима покаяння,* голодним на всяке добро і хворим на
мою неуважність.* Ти, Господи, вчини мене Лазарем, вбогим на
гріхи,* щоб в спразі не почув я відмову отримати зволожений
палець* для язика мого терплячого в вогні невгасимім,* але на
лоні Авраама всели мене, як чоловіколюбець. (2 рази)
Задля ненаситної душевної любові* ви, святі мученики, не
відреклися Христа.* Витерпівши різнорідні рани і страждання,*
ви перемогли зухвалість мучителів,* зберігши ж несхитну і
ненарушну віру, на небо переставилися.* Тому, мавши довір’я до
Нього, просіть,* щоб дав нам велику милість.
Інша стихира кир Йосифа
(глас 5, под. Радуйся, постников): По іншому боці Йордану в
тілі проходячи, Ісусе,* закликав Ти до тих, що були з Тобою:*
друг Лазар вже помер і погребається.* Тому й радію за вас,
друзі,* бо ви пізнаєте, що я все знаю,* Богом незмінним будучи,
хоч і з’явивсь я як людина.* Ходімо й оживімо його,* нехай
смерть пізнає над гріхом перемогу* і повне його розрішення,
котре сотворю видимо,* являючи світові велику милість.
Наслідуючи, вірні, Марту й Марію,* пошлімо до Господа, як
прохання, наші добрі вчинки,* щоб Він прийшов воскресити наш
духовний розум,* що лежить мертвий у гробі нечутливого
лінивства,* не пам’ятаючи про страх Божий,* і позбавлений
життєздатності.* Тому кличемо: поглянь, Господи, і як колись
щедрий,* своєю присутністю Ти дивно воскресив друга Лазаря,*
так і нас усіх оживи, подаючи велику милість.
Інша кир Теодора
(глас 6, под. Господи, над гробом): Другий день Лазар у гробі,*
бачить від віку померших,* бачить там чужих народів незлічиме
множество, що дверима адовими утримується.* Тому й рідня
його гірко плаче, бачачи гріб його,* Христос же йде оживити
Свого друга і одну з угод багатьох завершити.* Благословенний,
Ти, Спасе, помилуй нас.
Прокімен, глас 4: Я буду перед Господом ходити* у країні

живих.
Стих: Я люблю Господа, бо Він почув мій голос і мої благання.
42
1-ше читання: Бут 43.26-31, 45.1-17
Прокімен, глас 4: Виконаю обіти мої Господеві* перед усім

Його народом.
Стих: Я був непохитний у довір’ї навіть тоді, коли казав: який
же я нещасний.

П’ятниця
(глас 8): Звершуючи корисну для душі чотиридесятницю,*
святий Тиждень Твоїх страстей побачити просимо,
чоловіколюбче,* щоб прославити в ньому Твою величність* і
Твоє невимовне провидіння щодо нас, однодумно співаючи:*
Господи, слава Тобі! (2 рази)
Мученики Господні, моліте Бога нашого* і випросіть душам
нашим множество щедрот* і очищення від многих прогрішень,
молимо вас.
Також 7 стихир святому Лазареві – кир Леона Премудрого
(глас 6): Лазарів гріб бачити бажаючи,* Ти, що в гріб
добровільно вселитися хотів, спитав: де ви його поклали?*
Побачивши ж те, чого не знав, закликав Ти тому, кого любив:
Лазарю, вийди!* І бездиханний послухався Того, Хто дав йому
дихання,* Тебе, Спасе душ наших. (2 рази)
Ти, Господи прийшов на гріб Лазаря,* що вже чотири дні там
лежав* і проливши над другом сльози, підняв мерця
чотириденного, о Колосе Життя,* тому й смерть зв’язується
голосом,* а полотна розв’язались руками.* Тоді багато учнів
наповнилися радістю і єдине від усіх служилось співання:*
Благословенний Ти, Спасе, помилуй нас. (2 рази)
Твій голос, Господи, зруйнував царство аду* і слово влади
Твоєї підняло з гробу чотириденного.* Лазар же став зновубуття
спасительним праобразом.* Все можливе в Тебе, Владико,* даруй
рабам Твоїм очищення і велику милість.
43
Віри учнів Твоїх в Твоє воскресення бажаючи,* прийшов Ти на
гріб Лазаря, Господи,* і як тільки закликав його, ад був
полонений* і віддав чотириденного, що кликав до Тебе:*
Благословенний Господи, слава Тобі.
Взявши учнів Твоїх, Господи,* прийшов Ти в Витанію, щоб
підняти Лазаря* і, заплакавши над ним, як людина,*
чотириденного його воскресив як Бог* і він закликав до Тебе,
Спасе:* Благословенний Господи, слава Тобі.
Слава…
Спасе наш, Ти став перед гробом Лазаря* і, заплакавши,
померлого ніби зі сну воздвиг його.* Він же, через нетління
поклик тління відкинувши,* на слово Твоє вийшов, полотнами
зв’язаний.* Все Ти можеш і все Тобі служить, чоловіколюбче,*
все Тебе слухається, Спасе наш, слава Тобі.
І нині…
Корисну для душі Чотиридесятницю звершуючи, закличмо:*
радуйся, місто Витаніє, батьківщино Лазарева,* радуйся, Марто і
Маріє його сестри,* бо завтра прийде Христос, щоб оживити
словом померлого брата вашого.* Підступний і ненаситний ад
голос Його почувши,* від страху затремтів і відпустив Лазаря,
полотнами зв’язаного.* Його чуда побачивши, здивувався собор
єврейський.* З пальмовим гіллям зустрінуть Його і хвалитимуть
діти,* отці ж завидувати Йому будуть.* Благословен, хто йде і
ім’я Господнє.
Прокімен, глас 6: Допомога* моя від Господа,* що створив

небо* і землю.
Стих: Коли б не Господь був із нами як люди проти нас
повстали, то певне живих пожерли б нас.
Прокімен, глас 4: Ті, що надіються на Господа,* як гора Сіон,

повік не захитаються.
Стих: Бо не зоставить Господь жезла грішників над долею
праведників.

44
***
Святий і великий понеділок
(глас 1): Йдучи на вільні терпіння, Господи,* говорив Ти
дорогою святим апостолам:* ось входимо в Єрусалим і Син
Людський буде виданий, як про Нього написано.* Прийдімо й ми
і очищеними помислами* йдімо разом з Ним і разом з Ним
розіпнімось* і умертвімось для житейських пристрастей заради
Нього,* щоб почути як Він кличе:* вже не в земний Єрусалим,
щоб постраждати,* але до Отця мого і Бога вашого виходжу,*
щоб і вас піднести до горішнього Єрусалиму* у Небесне Царство.
(2 рази)
(глас 5): Дійшовши до спасенних страстей Христа Бога, вірнії,*
прославмо невимовне Його довготерпіння,* щоб своїм
милосердям воскресив Він нас, гріхами вбитих,** як благий і
Тайни Твого невимовного промислу не розуміючи,* просила
Тебе мати синів Заведейових, Господи,* проминаючого царства
почесті її дітям дарувати,* але замість того чашу смерті пити
пообіцяв Ти Своїм друзям,* ту чашу, - мовив Ти,- що ще перед
ними вип’єш на гріхів очищення.* Тому й кличемо до Тебе,*
Спасіння душ наших, слава Тобі. (2 рази)
Про досконаліше розважати наказував Ти своїм учням,
Господи, кажучи:* не уподібнюйтеся до поган, щоб володіти над
меншими,* не так хай буде у вас, учнів Моїх,* бо й Я
добровільно принизився.* Перший серед вас нехай буде всім
слугою,* владика, як підвладний,* найдостойніший, як
найостанніший,* бо й Я прийшов послужити збіднілому
Адамові* і дати душу Свою як викуп за багатьох,* що кличуть до
Мене: Слава Тобі. (2 рази)
Інша стихира
(глас 8): Долі смоковниці, що всохла неплідності ради, біймося,
браття,* і принесімо достойні плоди покаяння Христові,* що
подає нам велику милість. (2 рази)
Слава…
Немов другу Єву – єгиптянку змій знайшов,* щоб через ласкаві
слова спокусити Йосифа,* але той, залишивши одіж від гріха
45
утік* і нагий не стидався, як первостворений перед
спокушенням.* Його молитвами, Христе, помилуй нас.
І нині…
(глас 5): На страждання йдучи, Господи,* утверджував Ти
Своїх учнів наодинці, кажучи:* як же слів Моїх ви не
пам’ятаєте,* я ж вам колись говорив, що всякому пророкові
приписано в Єрусалимі вбитому бути.* Сьогодні прийшов час
про який я казав вам:* ось віддаюся, щоб від рук грішних
знущання терпіти.* Вони до хреста прибивши* і поховавши,
вважатимуть мене обридним мерцем.* Ви ж кріпіться: бо на
третій день возстану* на радість вірним і на життя вічне.
Прокімен, глас 6: Нехай благословить* тебе Господь із Сіону* і

щоб ти побачив* добро Єрусалиму.
Стих: Блаженні всі, що бояться Господа, що ходять путями
Його.
1-ше читання: Вих 1.1-20
Прокімен, глас 6: Ми* благословили* вас* в Ім’я Господнє.

Стих: Часто боролися зі мною від молодих літ моїх.
2-ге читання: Йова 1.1-12

***
Святий і великий вівторок
На “Господи візвав” 10 стихири
(глас 2): Як увійду в світлиці святих Твоїх я недостойний,*
навіть як би я й ввійшов то видасть мене одяг мій – не весільний
бо він.* Тому то й зв’язаний буду я і вигнаний ангелами.*
Господи, очисти скверну душі моєї* і спаси мене, як
Душевним лінивством задрімавши* не придбав я, Женише
Христе, горючого чеснотами світильника* і дівам дурним
уподобився.* Тому й скиглю в час діяння:* милосердя щедрот
Твоїх не закрий мені, Владико,* але струсивши з мене сон пітьми,
возстав, милостивий* і з дівами розумними введи в Твою
світлицю,* де чистий голос тих, що святкують і кличуть:*
Господи, слава Тобі. (2 рази)
46
(глас 4): Почувши осудження того, що талант закопав,* не
закопуй слова Божого,* звіщай чудеса Його,* щоб, примноживши
дар, увійти в радість Господа Твого. (2 рази)
(глас 6): Женише, добротою кращий від усіх людей,*
прикликавши нас до духовної гостини в Твоїй світлиці,* зніми
огидний вигляд прогріхів моїх* і причастям страждань Твоїх в
одежу слави краси Твоєї одягнувши,* співнаслідником яви мене
Царства Твого, як милосердний. (2 рази)
Прийдіте, вірнії, трудімось усильно для Владики,* бо Він дає
рабам багатство.* Примножмо, згідно з даним, талант благодаті:*
один хай мудрість приносить добрими ділами,* інший хай
звершує службу світлості,* щоб вірно передати словом тайни
незнаючому,* ще інший хай роздає багатство бідним,* бо цим
примножимо позичене* і, як будівники благодаті, вірнії,
сподобимось владичної слави.* Її і нас сподоби, Христе Боже, як
(глас 7): Ось тобі, душе, Владика довіряє талант,* прийми дар
зі страхом,* позичай Тому, що дав тобі, роздаючи бідним,* і
вчини Господа другом,* щоб стати по правиці, коли прийде Він в
славі* і почуєш блаженний голос:* увійди, слуго, в радість
Господа твого.* Цього достойним і мене, що заблудив, сотвори,
Спасе,* заради великої Твоєї милості.
Слава… і нині…
(глас 6): Коли прийдеш у славі з ангельськими силами* і сядеш
на престолі суду, Ісусе,* не відлучи мене, Пастирю Добрий,* бо
Ти знаєш дороги праві,* а ліві блудні є.* Не погуби мене з
козлами, огидними гріхом,* але до правих овець причисли мене і
спаси, як чоловіколюбець.
Прокімен, глас 6: Встань, Господи* на місце Твого

відпочинку,* Ти і кивот* святині Твоєї.
Стих: Пом’яни, Господи, Давида і всю лагідність його.
47
Прокімен, глас 4: От що добре, от що гарне* – це коли браття
живуть разом.
Стих: Це як миро, що на голову спливає на бороду Арона.

***
Свята і велика середа
(глас 1): У Тобі, Сині Діви, пізнавши Бога,* блудниця
закликала, молячись з плачем,* як виливала сльозам достойне:*
розв’яжи мій борг так як я волосся,* люблячу полюби, правдиво
зненавиджену* і при митарях проповідуватиму Тебе добродавцю
чоловіколюбче.
Дорогоцінне миро змішавши зі сльозами* вилила блудниця на
пречисті ноги Твої, обціловуючи їх.* Як її оправдав Ти, так і нам
подай прощення* Ти, що страждав за нас, спаси нас.
Коли грішниця миро Тобі приносила,* учень згоджувався з
переступниками закону.* Ця радувалась виливаючи дорогоцінне
миро,* а той намагався продати безцінного;* вона Владику
пізнала,* а той розлучився з Владикою;* ця звільнилася, а Юда
став рабом ворога.* Мізерним є лінивство, а покаяння – велике.*
Його даруй мені, Владико, що постраждав за нас* і спаси нас.
О окаянство Юдине,* бачачи блудницю, що цілувала стопи,
замишляв він продати поцілунком,* вона волосся розв’язала, а
він злістю зв’язувався,* носячи замість мира злобу смердючу,* бо
зависть не вміє вибирати корисне, а лиш окаянство Юдине.*
Визволи, Боже, від нього душі наші.
(глас 2): Грішниця поспішає,* щоб, купивши дорогоцінне
миро, помазати Добродія* і до продавця мира кличе:* дай мені
миро, щоб і я помазала Того,* що очистив всі гріхи мої.
(глас 6): Та, що в гріхах потопала,* стала вмістилищем
спасіння* і, миро сльозами розчиняючи, кликала до Тебе:* глянь,
Ти, що очікуєш покаяння грішників* і спаси мене, Владико, від
хвилі гріховної,* заради великої Твоєї милості.
Днесь Христос приходить в дім фарисея* і жінка-грішниця,
приступивши, впала в ноги кличучи:* глянь на потоплену гріхом,
48
у розпачі діл ради* не обриджену благодаттю Твоєю* дай мені,
Господи, відпущення гріхів і спаси мене.
Простягла блудниця волосся Тобі, Владиці,* а Юда руки
простягнув до переступників закону.* Вона, щоб взяти
визволення, він же – срібняки.* Тому й кличемо до Тебе
праведного і визволившого нас:* Господи, слава Тобі.
Приступила жінка смердюча і осквернена,* проливаючи сльози
і з любов’ю визнаючи свою пристрасть:* як же гляну я на Тебе,
Владико,* Ти бо сам прийшов спасти блудницю.* Мертву мене із
глибин воскреси,* Ти, що Лазаря воскресив чотириденного.*
Прийми мене, окаянну, Господи і спаси мене.
Серед живих незнана відома ж серед неморальних,* та, що
миро носила, приступила до Тебе, кличучи:* не відкинь мене
блудну, від Діви народжений,* не погорди сльозами моїми,
радосте ангелів,* але прийми мене, що каюся, не відкинутої
Тобою грішниці,* Господи, заради великої Твоєї милості.
Слава… і нині… твір Кассіани, інокині
(глас 8): Жінка, що впала в множество гріхів,* відчувши
божество Твоє, Господи, прийняла чин мироносиці.* Ридаючи
приносить Тобі передпогребальне миро кажучи: горе мені!*
Ніччю стало для мене розпалення блуду неповздержного,* темне
і безмісячне дбання про гріх.* Прийми джерела моїх сліз, Ти, що
хмарами морям воду твориш.* Прихились до зітхань моїх, Ти, що
небеса прихилив невимовним Твоїм обіднінням.* Обцілую,
обітру волоссям голови моєї пречисті ноги Твої,* яких страшний
шум почувши, Єва в раю сховалась,* заради множества гріхів
моїх.* Хто дослідить безодні задумів Твоїх, Спасе мій.* Не
погорди мною, рабою Твоєю, маючи невимовну милість.
Прокімен, глас 4: Прославляйте Бога небесного, бо Він

благий,* бо повік милість Його.
Стих: Прославляйте Бога богів, бо повік милість Його.
Прокімен, глас 6: Господи,* милість Твоя повік,* ділами рук

Твоїх* не погорди.
49
Стих: Прославлятиму Тебе, Господи усім серцем моїм і перед
ангелами буду співати Тобі.
50

Liturgiya Naperedosvyachenyh Dariv1

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Liturgiya Naperedosvyachenyh Dariv1

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

ВЕЧІРНЯ ЗІ СЛУЖБОЮ ПЕРЕДШЕОСВЯЧЕНИХ ДАРІВ

Священик: Благословенне царство Отця, і Сина, і Святого Духа

18-та катизма, другий антифон

Господи, візвав я до тебе

Нехай направиться молитва моя,

Положи, Господи, охорону устам моїм* і двері огороди губам

Священик: Премудрість, прості.

Єктенія усильного благання

Священик: Вірні, за братів, що до святого просвіщення

Священик: Тільки вірні, ще і ще в мирі Господу помолімся.

Прокімен, глас 5: Ти, Господи, захорониш нас* і збережеш

1-ше читання: Бут 1.24-2.3

Прокімен, глас 6: Зглянься* і вислухай мене,* о Господи,* мій

2-ге читання: Прип 2.1-22

1-й тиждень посту

Прокімен, глас 5: Нехай* Господь*

1-ше читання: Бут 2.20-3.20

Прокімен, глас 6: Вознесися* Господи в твоїй силі,* і ми

2-ге читання: Прип 3.19-34

Прокімен, глас 6: Веселіться* у Господі* і радуйтеся* праведні.

1-ше читання: Бут 4.16-26

Прокімен, глас 1: Будь Господи* милість Твоя на нас,* бо

2-ге читання: Прип 5.15-6.3

2-й тиждень посту

Прокімен, глас 4: Милість Твоя і вірність* хай мене завжди

1-ше читання: Бут 5.32-6.8

2-ге читання: Прип 6.20-7.1

Прокімен, глас 4: Надіюсь на ласку* Божу повік-віка.

1-ше читання: Бут 7.6-9

Прокімен, глас 4: Коли Бог поверне* долю люду свого.

2-ге читання: Прип 9.12-18

3-й тиждень посту

1-ше читання: Бут 8.4-22

Прокімен, глас 6: Почуй, Боже* моє благання,* вислухай* мою

2-ге читання: Прип 10.31-11.13

Прокімен, глас 4: Благословен Господь Бог Ізраїля,* що

1-ше читання: Бут 9.18-10.2

Прокімен, глас 4: Мені добре* близько Бога бути.

4-й тиждень посту

Прокімен, глас 4: О, пастирю Ізраїля, прихили вухо.* Ти, що

1-ше читання: Бут 12.1-8

Прокімен, глас 4: Ликуйте Богові,* нашій силі.

2-ге читання: Прип 14.15-27

1-ше читання: Бут 17.1-10

2-ге читання: Прип 15.20-16.10

Прокімен, глас 4: Милосердний Господь і добрий,* повільний

1-ше читання: Бут 22.1-19

Прокімен, глас 4: Як величні діла Твої, Господи,* все

2-ге читання: Прип 17.17-18.6

Прокімен, глас 4: Я буду перед Господом ходити* у країні

Прокімен, глас 4: Виконаю обіти мої Господеві* перед усім

2-ге читання: Прип 21.23-22.5

6-й тиждень посту

Прокімен, глас 6: Допомога* моя від Господа,* що створив

1-ше читання: Бут 49.32-50.36

Прокімен, глас 4: Ті, що надіються на Господа,* як гора Сіон,

2-ге читання: Прип 31.8-31

Прокімен, глас 6: Нехай благословить* тебе Господь із Сіону* і

1-ше читання: Вих 1.1-20

Прокімен, глас 6: Ми* благословили* вас* в Ім’я Господнє.

2-ге читання: Йова 1.1-12

Прокімен, глас 6: Встань, Господи* на місце Твого

1-ше читання: Вих 2.5-10