Бурштика Єлизавета Сергіївна

капрал поліції, курсант 205 навчального взводу факультету № 1 КННІ

Донецького державного університету внутрішніх справ

Психологічне та економічне насилля як види домашнього насильства

та покарання за їх вчинення.

Все частіше в нашій державі говорять та приводять факти домашнього

насильства. Безпосередньо, одним з факторів збільшення вказаних випадків
стала пандемія COVID-19, яка дуже змінила повсякденний ритм життя
громадян. Велика кількість людей опинилися вдома та працюють в так званій
дистанційній формі. Тому кількість повідомлень до органів Національної
поліції про факти вчинення домашнього насильства в сім’ї значно зросло. Але в
МВС вважають, що цей фактор також пов'язаний із проінформованністю
громадян про те куди треба звертатись за допомогою та яка відповідальність
настане за вказане правопорушення.
Почнемо з того, що є домашним насильством. Домашнє насильство згідно
до статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому
насильству» є діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального,
психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах
місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім
подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали)
однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у
шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка
вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а
також погрози вчинення таких діянь [1].
Відповідно до ст. 126-1 Кримінального кодексу України домашнє
насильство це умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або
економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої
особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких
відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів
здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості
життя потерпілої особи, за яке передбачено відповідальність у вигляді
громадських робіт на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або
арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п’яти років,
або позбавлення волі на строк до двох років [2].
Розглянемо більш детально такі види домашнього насильства як
психологічне та економічне. Психологічне насильство – це форма домашнього
насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх
осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на
обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі
дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою
безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість,
нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи.
Наприклад, якщо Вас чи Ваших дітей удома систематично ображають,
критикують усе, що ви робите, принижують, не дають самостійно ступити
кроку, ви не можете самі обрати коло спілкування, розпоряджатися власним
життям, вільно висловити свою думку – це не просто внутрішні родинні
конфлікти чи модель стосунків подружжя, а насильство. Дуже часто жертва
сприймає таке ставлення кривдника як нормальну поведінку і «списує» на
ревнощі, риси характеру кривдника, тощо і вважає це наслідком своєї «поганої»
поведінки. Але задумайтеся – якщо через таке ставлення ви постійно
пригнічені, боїтеся за себе та рідних, не можете себе захистити, дати відсіч
такій поведінці, то можна впевнено говорити про психологічну тиранію [3].
Економічне насильство як інший вид домашнього насильства, що
охоплює умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи
документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи
піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи
реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися
та інші правопорушення економічного характеру [4, с. 57]. Таке насильство
небезпечне тим, що умисне відібрання або ненадання одним членом сім’ї
іншому майна та коштів, на які постраждала особа має передбачене законом
право, може мати наслідком смерть жертви або викликати порушення
фізичного чи психічного здоров’я. Якщо фізичне та сексуальне насильство, як
правило, залишають «сліди» у вигляді фізичних ушкоджень та травм,
розірваного одягу тощо, то психологічне та економічне насильство – найбільш
приховані форми домашньої тиранії та складні для ідентифікації і доказування.
До прикладу, синці та побої можна відразу візуально розгледіти, травми
внутрішніх органів – виявити при медогляді. А от виявити недоїдання особи
внаслідок позбавлення її кривдником належного харчування (економічне
насильство) чи психотравму (психологічне насильство), а також встановити
причинно-наслідковий зв’язок з діяннями тирана вкрай важко, але можливо.
Законодавство України, крім кримінальної та адміністративної
відповідальності за вчинення домашнього насильства та насильства в сім’ї,
передбачає застосування спеціальних заходів з попередження насильства, що
належать до запобіжних заходів та є формою реагування держави на прояви
насильства з метою їх подальшої профілактики. Відтепер до правопорушника
можуть бути застосовані такі спеціальні заходи, як «терміновий заборонний
припис» який здійснюється поліцією та застосовується до правопорушника не
більше, ніж на 10 днів. Ідеться про негайне припинення домашнього
насильства. Припис полягає в обмеженні доступу правопорушника, що вчиняє
домашнє насильство, до житлового приміщення, де проживає жертва.
«Обмежувальний припис» застосовується судом на термін від 1 до 6 місяців
після факту насильства, коли є докази зокрема неодноразове звернення до
поліції, та складений адміністративний протокол.
Тому кожен громадянин відносно якого вчиняються дії психологічного чи
економічного насильства в сім’ї повинен знати та дотримуватись певного
алгоритму дій для того, щоб отримати оперативну допомогу. Для
вищевказаного необхідно по перше :
 - телефонувати до поліції 102 або звертатися до найближчого відділу
поліції з заявою про вчинення відносно вас домашнього насильства;
- телефонувати на гарячу лінію для жертв домашнього насильства 15-47
(цілодобово та безкоштовно). Оператор кол-центру не просто фіксує звернення
чи переадресовує до відповідних компетентних відомств, а й в онлайн-режимі
може надавати психологічну допомогу потерпілим;
- телефонувати на Національну гарячу лінію з питань запобігання
домашнього насильства, торгівлею людьми та гендерної дискримінації 0-
800-500-005, або з мобільного 116-123 (цілодобово)
- якщо від насильства потерпає дитина – прямувати також служби у
справах дітей. Пам’ятайте, що за законодавством дитина, яка бачить насильство
стосовно інших – є не свідком, а жертвою;
- звертатися до фахівців для отримання психологічної допомоги, якщо
ваш психологічний стан погіршився [3].
Тому підведемо підсумок, що дуже важливо, звертаючись за допомогою
до компетентних органів та служб, фіксувати факти таких звернень та залишати
собі копії поданих заяв, отриманих довідок тощо. Адже зібрані поодинокі
докази лише в своїй сукупності можуть дати бажаний ефект – притягнення
винного до відповідальності.
 Література:

1. Закон України «Про запобігання та протидію домашньому

насильству», відомості Верховної Ради України, URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19/paran2#n2 (дата звернення
15.11.2021).
2. Кримінальний кодекс України. Верховна рада України, URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2227-19#Text (дата звернення 15.11.2021)
3. «Психологічне та економічне насильство: як довести факт»,
Безоплатна правова допомога, стаття, URL:
https://stsaltiv.gov.ua/useful-info/psihologichne-ta-ekonomichne-nasilstvo-yak-
dovesti-fakt
4. К.О. Черевко, «Вісник кримінологічної асоціації України», 2021 р. –
59 с.