c7078ab6bd21eb936b1a671273a1f95f

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ЕНЦИКЛОПЕДИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
ІЗ СЛОВНИКОВОЇ СПАДЩИНИ
Вип. 7
СЛОВНИК
МУЗИЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ
Відтворення видання 1930 року
КИЇВ–2008
УДК [37+159.9+371.1] (38) Затверджено до друку вченою радою Інституту
ББК 74 я21+33я21+74.204я21 енциклопедичних досліджень НАН України.
Протокол № 9 від 25 вересня 2008 р.
С 48
Інститут енциклопедичних досліджень НАН України започаткував книжкову серію «Із словникової
спадщини», покликану здійснити перевидання українських термінологічних словників, створених на
початку 20 століття, що нині стали раритетними, а в радянські часи були заборонені й вилучені з
ужитку. Оскільки ці словники й донині зберігають наукове та практичне значення, вони сприятимуть
виробленню розумних компромісів між прихильниками різних українських термінологічних систем.
Це є надзвичайно актуальним в умовах становлення термінологічної системи української мови,
очищення її від русизмів, штампів, нехарактерних для її природи форм та зворотів.
Нині читачеві пропонується 7-й випуск серії – «Словник музичної термінології».
Видання здійснено у рамках підготовки Енциклопедії Сучасної України
© Інститут енциклопедичних досліджень

НАН України, 2008
ISBN 978-966-02-5067-3 (серія) © Ідея та назва серії «Із словникової спад
ISBN 978-966-02-5069-7 щини» І. М. Дзюба, М. Г. Железняк
ВСЕУКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ НАУК
ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ НАУКОВОЇ Мови
UKRAINISCHE AKADEMIE DER WISSENSCHAFTEN
INSTITUT DER UKRAINISCHEN WISSENSCHAFTLICHEN SPRACHE
СЛОВНИК
МУЗИЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ
(П Р О Є К Т)
МАТЕРІЯЛИ ДО УКРАЇНСЬКОЇ
ТЕРМІНОЛОГІЇ ТА НОМЕНКЛЯТУРИ
ТОМ XX
ДЕРЖАВНЕ ВИДАВНИЦТВО УКРАЇНИ

ХАРКІВ 1 9 3 0 КИЇВ
П Е Р Е Д М О В А.
Широке розгортання музичного життя на Україні за часів пореволюційних

охопило всі явища музичної культури: після численних хорових гуртків, що іс-
нували й за переджовтневого періоду і були майже єдиними показниками існу-
вання української музики, швидко виростають нові музичні організації ширшого
маштабу,—великі капелі, оркестри, музичні товариства, школи, науково-дослідчі
установи та ціла сітка самодіяльних музичних організацій клюбного типу.
Такому швидкому темпові розвитку українського музичного життя й колосаль-
ному маштабові його розгортання надзвичайно перешкоджав брак української
музичної термінології, потреба на яку відчувалася тим гостріше, що музичне жит-
тя все більше й більше втягувало широкі маси.
Українська народня музична термінологія та номенклятура існували здавна.
Разом з уживанням якогось музичного інструменту, напр., бандури, нарід вироб
ляв і власні назви для окремих його частин. Але цей матеріял через різні причини
не зібрано й не систематизовано. Грінченків словник подає вже чимало музичної
термінології, а проте й цей матеріял випадково зібраний і спеціяльно не опрацьо-
ваний.
Перші спроби створити українську музичну термінологію зробив М. В. Лисен-
ко та композитори після нього, що в своїх творах та літературно-музичних працях
поруч з італійськими термінами вживали й українських синонімів. Але й це були
тільки поодинокі спроби, і музичної термінології в цілому вони не створили.
За часів революційних, коли вся Україна вкрилася густою сіткою краєзнавчих
та музично-громадських організацій, посувається й справа музичної термінології.
Всеукраїнське Музичне Т-во ім. Леонтовича широко розгортає науково-дослідчу
роботу, а в ній чимало уваги віддає справі музичної термінології. З цього часу
справа набирає організованої форми, хоч за браком коштів не дає тим часом по-
мітних наслідків.
Тільки з 1925 p., коли в Інституті Української Наукової Мови організовано Му-
зичну Секцію, справа музичної термінології стає на реальний ґрунт. Музична
Секція нараховувала в своєму складі 15 осіб. Згодом частина членів вибула, і склад
секції, що фактично працював над створенням словника музичної термінології,
був такий: Бабій А. М.—Секретар Секції, Грінченко М. О.—Голова Секції, Кон-
дра С. Г., Лисенко М. М., Масютин Ю. М., Петрушевський В. Г., Ревуцький Д. М.,
Ревуцький Л. М., Самоненко Ф. М., Степович А. О., Трикулівська Н. Ю., Холод-
на С. К. та частково В. Кривусів-Борецький.
Музична Секція мала в своєму словнику музичної термінології намір охопити
по змозі всі сторони музичної культури, а тому словник містить не лише терміни
з теорії музики, гармонії, контрапункту, інструментування, форми, а обіймає і
явища музичної педагогіки, історії музики, соціології, а також не залишає без ува-
ги й моментів поточного музичного життя (театр, концертова естрада та інш.).
До словника заведено також терміни старо-церковної музики, знаменного та
крюкового письма. Ці терміни подаються без перекладу, лише в українській тран-
скрипції, напр., «Стрела»—«Стрєла», «простые лица»—«простиє ліца».
Зважаючи на те, що російська музична практика зберегла велику кількість тер-
мінів чужомовних—італійських, латинських та інш.—їх виділено в окремий ре-
єстр. Отже перша частина словника має два розділи:
1) Російсько-український.
2) Чужомовно-український.
Далі йде український показник і наприкінці додано коротенький показник
прізвищ композиторів, що їх правопис викликає сумніви, напр., Beethoven—
Бетховен, Бетговен, Бетовен; Hindemit—Хіндеміт, Гіндеміт та інш.
У першій частині словника українські синоніми подано по змозі всі, але сино-
німи, що їх Секція вважає за непоправні, заведено в квадратові дужки.
Коло синонімів, узятих із українських джерел, поставлено позначки цих дже-
рел; слова ж, що їх утворила Музична Секція, позначено літерою N (новотвір).
На всіх українських термінах поставлено наголоси. Коло слів, родовий відмінок
яких з першого погляду неясний, поставлено закінчення родового відмінку.
В українському показнику подано тільки наголоси; ні джерел, ні родових від-
мінків там не подається.
Розміщено терміни в словнику за абетками: в першому розділі за російською, у
другому—за латинською, а в українському показнику—за українською.
У термінах так званих складених за головне слово при розміщенні править
іменник. Прикметники подано тільки тоді, коли вони мають самостійне терміно-
логічне значіння.
При перекладах російських слів, що є змінені чужомовні, напр., валторна—
Waldhorn, за основу брато перше джерело, тобто (в даному разі) німецьке слово.
Отже маємо: валторна—вальдгорн.
Взагалі ж Музична Секція в своїй роботі не мала завдання за всяку ціну дати до
всіх термінів українські переклади. Багато так званих інтернаціональних термінів
подано тільки в українській вимові; напр., квинта—квінта і т. інш.
Випускаючи цей проєкт словника, Музична Секція певна, що в її роботі є, зви-
чайно, багато помилок, пропусків та неточностей. Тільки згодом, маючи під рука-
ми зведений матеріял та взявши до уваги всі корективи життя та вказівки крити-
ки, можна буде скласти повний та точніший словник музичної термінології.
Всю упорядницьку та редакційно-філологічну роботу коло словника виконали
Секретар Секції А. Бабій, С. Кондра, Ф. Самоненко та Н. Трикулівська.
М у з и ч н а С е к ц і я.
СПИСОК ДЖЕРЕЛ, ВИКОРИСТАНИХ ДЛЯ УКЛАДАННЯ РОСІЙСЬКОГО
ТА ЧУЖОМОВНОГО РЕЄСТРУ.
А з б у к а з н а м е н н а г о п ® н і я (Изв®щеніе о согласн®йщихъ пом®тахъ)

старца Александра Мезенца. Издалъ съ объясненіями и прим®чаніями
Ст. Смоленскій. Казань. 1888 г.
А р н о л ь д о в ъ Ю. Гармонизація древне-русскаго церковнаго п®нія по эллин
ской и византійской теоріи и акустическому анализу. Москва. 1886 г.
Б е л я в с к і й А. Теория звука в приложении к музыке. Госиздат. Москва. 1925 г.
Б е р л і о з ъ Г. Дирижеръ оркестра. Переводъ съ французскаго. П. Щуровскій.
Москва. Изд. Юргенсона. 1912 г.
Б е р н г а р д ъ М. Искусство настраивать фортепіано. Изд. Юргенсона. Москва.
Б о г у с л а в с к і й С. О музыкальномъ образованіи и о преподаваніи игры на
фортепіано. Ялта. 1918 г.
Б р ю с о в а. Наука о музык®, ея историческіе пути и современное состояніе. Мо-
сква. 1906 г.
В с е в о л о д с к и й - Г е р н г р о с. Теория русской речевой интонации. Гиз. Пе-
тербург. 1922 г.
В е й н г а р т н е р ъ. О дирижированіи. Русская музыкальная газета. 1886 г.
Г а р р а с А. Карманный музыкальный словарь. Гиз. 1924 г.
Г е в а р т ъ А. Руководство къ инструментовк®. Переводъ съ француз. Чайковска-
го. Изд. Юргенсона. Москва. 1901 г.
Г е л ь м г о л ь ц ъ. Ученіе о слуховыхъ ощущеніяхъ, какъ физіологическая осно-
ва для теоріи музыки. СПБ. 1875 г.
Г. И. М. Н. Сборник работ по музыкальной акустике. Вып. 1. Гиз. 1925 г.
Г. И. М. Н. Сборник докладов на 1-ой всероссийской конференции вокальных
ученых и педагогов. Гиз. 1925 г.
Г л е б о в. Путеводитель по концертам. Петроград. 1919 г.
Д ж и р а л ь д о н и. Аналитическій методъ воспитанія голоса. Изд. Юргенсона.
Москва. 1913 г.
Д е л л я - К р о з е. О преподаваніи игры на фортепіано и о музыкальномъ воспи-
таніи юношества. Петербургъ. 1907 г.
З а с е д а т е л е в Ф. Научные основы постановки голоса. Гиз. 1925 г.
К а л а н д ъ Е. Ученіе Деппе. Переводъ съ 3-го н®мецкаго изданія Сушковой. Рига.
К а т у а р Г. Теоретический курс гармонии, ч. 1. Гиз. Москва. 1924 г.
К а т у а р Г. Теоретический курс гармонии, ч. 2. Гиз. Москва. 1925 г.
К о н ю с Г. Метро-тектоническое разрешение проблемы музыкальной формы.
(Журн. «Муз. Культура». № 1. 1924 г.).
Л ю с и М. Теорія музыкальнаго выраженія. Изд. Бессель. Москва. 1888 г.
М а з у р и н ъ К. Методологія п®нія. Курсъ педагогики п®нія, т. I. Москва. 1902 г.
Н и к о л а е в с к і й М. Необходимые сов®ты и св®д®нія вс®мъ учащимся на фортепі-
ано. Москва. 1915 г.
П о к р о в с к і й А. Азбука крюкового п®нія. Объясненія главн®йшихъ начерта-
ній древняго русскаго безлинейнаго нотописанія. Москва. 1901 г.
П о к р о в с к і й А. Знаменный расп®въ. Техническое построеніе расп®ва на
древне греческихъ ладахъ и разборъ мелодическихъ строкъ. Новгородъ. 1901 г.
П р а у т ъ Э. Музыкальная форма. Изд. Юргенсона. Москва. 1917 г.
П р а у т ъ Э. Прикладныя формы. Перевод Славянского Ю. М. Изд. Юргенсона.
П р е о б р а ж е н с к и й А. Культовая музыка в России. Изд. «Academia». Ленин
град. 1924 г.
Р и м а н ъ Г. Систематическое ученіе о модуляціи, какъ основа ученія о музы
кальныхъ формахъ. Переводъ съ н®мецкаго Энгеля Ю. Изд. Юргенсона. Мо-
сква. 1898 г.
Р и м а н ъ Г. Упрощенная гармонія или ученіе о тональныхъ функціяхъ ак
кордовъ. Переводъ съ н®мецкаго Энгеля. Москва. 1901 г.
Р и м а н ъ Г. Музыкальный словарь. Переводъ съ н®мецкаго Юргенсона. Редак-
ція Энгеля. Изд. Юргенсона. Москва. 1901 г.
Р и м а н ъ Г. Катехизисъ фортепіанной игры. Переводъ съ н®мецкаго Буховцева.
Изд. Юргенсона. Москва. 1907 г.
Р а з у м о в с к і й Д. Богослужебное п®ніе православной греко-россійской церк-
ви. Теорія и практика церковнаго п®нія. Москва. 1886 г.
Р и м с к і й - Ко р с а к о в ъ. Основы оркестровки. Россійское музыкальное изда-
тельство. 1913 г.
Р и м с к і й - К о р с а к о в ь. Практическій учебникъ гармоніи.
С о к а л ь с к і й П. Русская народная музыка. Великорусская и малорусская въ ея
строеніи мелодическомъ и ритмическомъ. Харьковъ. 1888 г.
Т а н е е в ъ С. Подвижной контрапунктъ строгаго письма. Изд. Б®ляева. 1909 г.
Ш т е й н г а у з е н ъ. Физіологическія ошибки въ технике фортепіанной игры.
Переводъ съ н®мецкаго Малькиной. Петербургъ. 1909 г.
Э р л и х ъ Г. Какъ должно экзерсировать на фортепіано. Переводъ Буховцева. Изд.
Гутхейль. Москва. 1889 г.
Я в о р с к і й Б. Строеніе музыкальной р®чи. Матеріалы и заметки. Москва. 1908 г.
Я в о р с к і й Б. Упражненія въ образованіи ладового ритма, ч. 1. Москва. 1915 г.
ДЖЕРЕЛА, ВИКОРИСТАНІ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЧАСТИНИ

СЛОВНИКА, ТА ЇХ СКОРОЧЕНІ ПОЗНАЧЕННЯ.
ВУАН. Р о с і й с ь к о - У к р а ї н с ь к и й с л о в н и к т. І та III. В-ня
«Червоний шлях» 1924 р. СЖМ.
ВУАН. Інститут Наукової Мови. Природничий відділ. N o m i n a
A n a t o m i c a U c r a i n i c a. ДВУ. 1925 p. NA.
ВУАН. Інст. Науков. Мови. Матеріяли Ф і з и ч н о ї Секції Фіз. Сек.
ВУАН. Інст. Науков. Мови. Матеріяли М е д и ч н о ї Секції Мед. Сек.
ВУАН. Інст. Науков. Мови. Матеріяли Т е а т р а л ь н о ї Секції Театр. Сек.
Г а л і н М. Медичний Лат.-Український словник. Прага. 1926 р. Гал.
ВУАН. Г о р е ц ь к и й П. Словник термінів педагогіки, психології та
шкільного адміністрування. ДВУ. 1928 р. Гор.
Г р і н ч е н к о Б. Словарь Украинскаго языка, собранный редакціей
журнала «Кіевская старина». Кіевъ. 1907 г. Г.
Г р і н ч е н к о М. Історія Української музики. В-ня «Спілка». Київ. 1922 р. ГчМ.
Д р і м ц о в С. Музична теорія. Практичний курс для музпрофшкіл.
ДВУ. Київ. 1925 р. Дрм.
Є м е ц ь В. Кобза та кобзарі. В-во «Українське слово». Берлін. 1923 р. Єм.
І в а н и ц ь к и й і Ш у м л я н с ь к и й. Російсько-український слов-
ник. В-ня Відділу Нар. Освіти Подільської Губ. Нар. Управи. Вінни-
ця. 1918 р. ІШ.
К а л и н о в и ч Ф. Словник математичної термінології, ч. 1. ДВУ. 1925 p. КС І.
К а р т о т е к а народніх матеріялів при ІУНМ. НарМат
К о л е с с а Ф. Ритміка українських пісень. Львів. 1907 р. Кол.Р.
К о л е с с а Ф. Українські народні думи. Перше повне в-ня з розвідкою,
поясненнями, нотами й знятками кобзарів. Львів. 1920 р. КолД.
К о л е с с а Ф. Шкільний співаник у двох частях. Львів. 1925 р. Кол.
К о ш и ц ь О. Збірник українських пісень. І та II десяток. Вид. Ідзіков-
ського. Київ. Кош.
Л е в и ц ь к и й В. Фізика для вищих кляс середніх шкіл. Львів. 1912 р. ЛФз.
Л е о н т о в и ч М. Музичні твори. Вид. «Книгоспілки». Київ. 1924 р. Лн.
Л и с е н к о М. Збірники українських народніх пісень. Вид. Ідзіковсь
кого. Лсн.
Л и с е н к о М. Хорові, вокально-камерні та інструм. твори Лсн.
Л ю д к е в и ч Ст. Загальні основи музики. Коломия. 1921 р. Лдк.
М а р к е в и ч Н. Обычаи, пов®рья, кухня и напитки малороссіянъ Изд.
Давиденко. Кіевъ. 1860 г. МрО.
«М у з и к а». Місячник музичної культури. Музичне т-во ім. Леонтови-
ча. Київ. 1923-27 р. Муз.
Н а д е н е н к о Ф. Будова музичної мови. (Основи системи Б. Явор-
ського). ДВУ. Київ. 1925 р. Над.
Н і к о в с ь к и й. Українсько-російський словник. Вид. «Горно». Київ.
1926 р. Нік.
«Н о в е м и с т е ц т в о». Журнал. Харків. НМ.
П р и в а л о в Н. Музык. инструменты русскаго народа. Известія С.П.Б.
О-ва музыкальныхъ собраній». 1903 г. Пр.
Р е в у ц ь к и й Д. Українські думи та пісні історичні. В-во «Час». Київ.
1919 р. РвД.
Р е в у ц ь к и й Д. Живе слово. Теорія виразного читання для школи.
В-ня Т-ва шкільної освіти. Київ. 1920 р. Рв.
С л о в н и к У к р а ї н с ь к о ї ф і з и ч н о ї т е р м і н о л о г і ї (про
єкт). Термінологічна комісія Природничої секції Укр. Наук. Т-ва.
Київ. 1918 р. ФС.
Р о с і й с ь к о - у к р а ї н с ь к и й м е д и ч н и й с л о в н и к. Мате-
ріяли до Української медичної термінології. Ред. О. Корчак-
Чепурківського. Київ. 1920 p. МС.
Т а н ч а к о в с ь к и й І. Русько-польська термінологія. Львів. 1910 р. Тч.
Т ы м ч е н к о. Русско-малороссійскій словарь. Т. І і II. Кіевъ. 1897 г. Тмч.
Т - в о і м. Л е о н т о в и ч а. Музичне мистецтво на селі. Вид. «Черво-
ний шлях». Київ. 1924. ТЛМ.
Т - в о і м. Л е о н т о в и ч а. Рукописні матеріяли. ТЛРМ.
У м а н е ц ь М. і С п і л к а А. Словарь Російсько-український. Бер-
лін. 1924 р. У.
« Ч е р в о н и й ш л я х». Журнал. ДВУ. ЧШ.
Ш е в ч е н к о В. Школа для бандури. Друкарня Гроссе. Москва. 1914 р. Швч.
Ш е л у д ь к о т а С а д о в с ь к и й . Словник технічної термінології.
ДВУ. 1928. Шс
Ш і н д л е р Ф. Фізика для вищих початкових шкіл. З нім. мови пере-
клав Андрій Сабат. Київ-Відень. 1918 р. Шн.
Я к и м е н к о Ф. Практичний курс науки гармонії. Укр. Громад.
Видавничий фонд. Прага. 1925 р. Як.
Аббревиатура –1– Арфа
А Анакрузический—передтактовий,
´
Анализ—розслід(-ду)
´
( С Ж М ) , аналіза
анакрузи́чний.
´ («Муз» 25
р. 323, СЖМ);
Аббревиатура—скорочення, ´ абревіяту́ра. а. гармонический—р. гармон ійний; ´
Абстракт (часть органного механизма)— абстракт. ´ а. ладо-интонационный—р. ладо-інтонац ійний; ´
Автентический—автенти́чний. а. ладовый—р. ладови́й;
Агоге—агоге´ (незмін.). а. мелодический— р. мелодійний; ´
Агогика—агогіка. ´ а. музыкальный—р. музи́чний;
Акколада—скаба, ´ аколяда. ´ а. тематический—р. темати́чний.
Аккомпанемент—супровід(-воду) ´ ( С Ж М ) , аком ´
Анапест—анапест(-а).
´
паньямент(-ту) (СЖМ). Анемохорд—анемохорд(-да). ´
Аккомпаниатор—супровідник, ´ акомпаньятор. ´ Ансамбль 1 ) (группа)—ансамбль ´ («Муз» 25 р. 34.
Аккомпанировать—супроводити ´ (що) (Лсн), аком ´
331); 2) (в исполнении)—одність(-ности).
паньювати ´ (кому), пригравати ´ (до чого) (за Г.). Антагонисты (мускулы)—супроти́вники(-ів) (МСл.).
Аккорд—акорд(-ду)´ ( С Ж М ); Антиспаст—антиспаст(-та). ´
а. альтерированный—а. тонозмінний, ´ ´
альтеро Антистрофа—антистрофа. ´
ваний; Антифон—антифон(-на). ´
а. внегаммовый—а. позагамовий; ´ Антифонар, антифонарий—збірка ´ антифонів,´
а. гаммовый—а. гамовий; ´ ´
антифонар(-ря), антифонарій. ´
а. главный—а. головни́й; Антифонный—антифонний, ´ ´
антифоновий.
а. ломаный—а. ламаний; ´ Антиципация—передголос(-су)´ (N), антиципація. ´
а. на пустых струнах—а. вільностру́нний ( N ) ; Антиципировать—передголошувати ´ (N),
а. основной—а. основни́й; антиципува́ти.
а. посредствующий—а. сполучни́й, а. спомож- Антракт—пер ерва, ´ ´
антр акт(-ту) (СЖМ).
´
ни́й, [а. спосібний]; Антропофоника—антропофоніка. ´
а. разбитый—а. розби́тий; Аншлаг—аншляґ(-ґу). ´
а. разложенный—а. розкладений; ´ Аппарат голосовой—апарат(-ту) ´ голосови́й.
а. фигурированный—а. фіґурований. ´ а. слуховой—а. слухови́й.
Аккордеон—гармонія. ´ Аппликатура—пальцепозначення ´ (N), пальце
Аккордовый—акордовий. ´ ´ (N), аплікату́ра (СЖМ).
розподіл
Акт (часть оперы)—дія. ´ Aпподжиатуpa (форшлаг)—переднота ´ (N), фо́р
Акустика—аку́стика. шляґ,´ аподжат у́ра.
Акустический—акусти́чний. Апподжио—підпора ´ ди́хання, аподжо(-джа). ´
´
Акцент—наголос(-су), ´
акцент(-ту); Аполлоникон (муз. инстр.)—аполонікон. ´
а. агогический—н. агог ічний; ´ Аранжировать—упоряджа́ти, аранжува́ти, упоря
а. гармонический—н. гармонійний; ´ ди́ти, заранжува́ти.
а. мелодический—н. мелодійний; ´ Аранжировка—упор ядження ´ (СЖМ), аранжува́н
а. метрический—н. метри́чний; ня (СЖМ), аранжировка («Муз» 25 р. 18).
а. начальный—н. початковий; ´ Аранжировщик—упорядни́к, аранжувальник. ´
а. нерегулярный—н. нерівномірний, ´ нереґуля́р Арзис— а́рза.
ний; Ариетта—співаночка ´ (Г), арієта.´
а. отрицательный—н. від’ємний; ´ Ариозный—співо́вий, аріо́зний.
а. патетический—н. патети́чний; Ариозо—співанка ´ (Г), аріозо(-за). ´
а. позитивный—н. додатний; ´ Аристон—аристон. ´
а. регулярный—н. рівномірний, ´ н. реґул я́р Аритеноид—хрящ(-ща) черпакуватий ´ (NA).
ний; Аритмия—безритмів ´ ’я (МСл.), аритмія. ´
а. эмфатический—н. емфати́чний. Ария—арія´ (ІШ);
Акцентированный—наголошений, ´ ´
акцентований. а. большая—а. вели́ка;
Акцентировать—наголошувати, ´ акцентувати. ´ а. бравурная—а. браву́рна;
Акцентуация—наголошування, ´ ´
акцентуація. а. вокальная—а. голосова, ´ а. вокальна;
´
Акцентировка—наголошення, ´ ´
акцентування. а. инструментальная—а. інструментова; ´
Аликвотный (тон, звук)—алікво́тний, частко́вий. а. колоратурная—а. кольорату́рна;
Аллеманда (нем. танец)—алеманда. ´ а. церковная—а. церковна. ´
Аллитерация—алітерація. ´ Арлекинада—арлекінада. ´
Альпгорн—альпійський ´ ріг (ро́га). Арпеджио—арпеджо(-жа) ´ (СЖМ), [арпеджії ´ («Муз»
Альт 1 ) (голос)—альт(-та) (СЖМ); 2) (стр. инстр.)— 25 р. 17)].
´ (Лдк 80); альт(-та) (СЖМ), [альтова
альт івка Арпеджировать—арпеджувати. ´
скрипка (Дрм)]. Арпихорд (инстр.)—гарфікорд(-да). ´
Альтгорн—альтгорн(-на).´ Арсис—с м . Арзис.
Альтерация—тонозміна ´ (N), альтера́ція (Дрм). Артикулировать—артикулювати. ´
Альтерированный—тонозмінний, ´ ´ ний.
альтерова Артикуляция—артикуляція. ´
Альтист—альти́ст(-та). Артист—арт и́ст.
Альтовый—альтовий ´ (Г). Артистический—артисти́чний.
´
Амплитуда—розмах(-ху) ( Ф С ) , ампліту́да. Артистичность—артисти́чність(-ности).
Амфибрахий—амфібра́хій(-хія). Арфа—гарфа´ (СЖМ);
Анакрузис—передтакт(-ту) ´ (N), анакру́за. а. педальная—г. педальна, ´ г. педалева; ´
Арфанетта –2– Бубнист
´
а. Эолова—г. Еолова. б. фигурированный—б. фігурований; ´
Арфанетта—гарфанета. ´ б. фундаментальный—б. ґрунтовний ´ (У);
´
Арфист,-тка—гарф’ яр(-ра),-ка (СЖМ), [архвіянка б. цифрованный—б. цифрований. ´
(Яновська. «Дзвін до церкви скликає» cm. 55)]. Басист—баси́ст(-та), баси́ста (СЖМ, Г), баси́стий (Г).
Арфообразный—гарфоподібний. ´ Басистый—басови́тий.
Арфянка—см . Арфистка. Бас-кларнет—бас-кляр(и)нет(-та). ´
Архилютня—архілю́тня. Басовый,-ой—басовий ´ (Г).
´
Архичембало—архічембальо(-ля). Басок (струна)—басок(-ска)´ (СЖМ).
Аспирация (вокальн.)—всмо́ктування (МедСек), аспі Бас-тромбон—басовий ´ ´
тромбон(-на), бас-тром
´
рація. ´ (бас-тромбона).
бон ´
´
Атональность—безтональність(-ности) (N), атона́ль Бассонелло (деревянный дух. инстр.)—басонельо(-ля). ´
ність(-ности). ´
Бассет—басет(-та).
´ 2) (в вок. музыке)—
Аттака 1) (в инстр. муз.)—атака, ´
Бассетгорн—басетгорн(-на).
звукопод а́ння (N); Батифон—батиф он(-на). ´
´
а. вялая—з. кволе; ´
Баян—боян(-на) (СЖМ).
а. мягкая—з. м’яке;´ Бебизация (назв. тонов)—бебізація. ´
а. придыхательная—з. придихове; ´ Беглость голоса—шви́дкість(-кости) голосу; ´
а. твердая—з. тверде;´ б. пальцев—шви́дкість у пальцях; ´
а. чистая—з. ч и́сте. б. чтения нот—шви́дкість читання ´ нот.
Аудитория (музык.)—авдиторія ´ («Муз» 25 р. 34). Бегло—шви́дко (СЖМ).
´
Аудифон (акустич. прибор)—авдифон(-на). Безгласность звука—безголо́сність(-ости) звука
Афония—беззву́ччя (N), афонія. ´ (Над).
´
Аэрофон—аерофон(-на). Бекар—касівни́к(-ка) (Лдк 43), бекар, ´ [відкли́чник
(-ка) (Лдк 43)].
Б Бемоль—обни́жник(-ка) (Лдк 43), бемоль(-ля)

´ [бемолка
бемоля, ´ (Лдк 43)];
´
´ (ЛФз),
б. двойной—о. подвійний.
Баборак, баборачка (танец чешский)—б аборак ´ Бергамаска (танец)—берґамаска. ´
´
(-ка), баборачка. Беспокойно—стурбовано, ´ неспокійно ´ (СЖМ).
Багателла, багатель—дрібни́чка (N), баґателя. ´ Биение (звука)—биття, ´ пульсація.´
Балалаечник—балабайник ´ (СЖМ). Благозвучие,-ность — доброзв у́чність(-ности)
Балалайка—балабайка ´ (СЖМ), балал айка ´ (ІШ). (СЖМ), милозву́чність(-ности), [легкозву́чність
Балет (муз. произвед.)—балет ´ (СЖМ). (СЖМ)].
Баллада—бал яда ´ (СЖМ). Благозвучный—доброзвучний ´ (СЖМ), милозвуч ´
Бандура—банд у́ра (СЖМ). ний, [легкозву́чний (СЖМ)].
Бандурист—бандури́ст(-та) (СЖМ), [бандури́ста Блестяще—блиск у́че (СЖМ).
(ІШ), банду́рник (Єм 33)]. Бобизация (назван. тонов)—бобізація. ´
Бандурный—банд у́рний (Г), банд у́ровий. Богогласник (зборн. дух. стихов)—богогласник(-ка). ´
´
Банжо (негритянский инстр.)—банжо(-жа). Бодра (крюк)—«бодра».´
´
Барабан—барабан(-на) ´
(Г, СЖМ), тарабан(-на) (Г, Бодро—бадьоро ´ (СЖМ).
СЖМ); Бойко—моторно.´
б. басков—см. Бубен; ´
Болеро—болеро(-ра).
б. большой—б. вел и́кий; Бомбарда (дер. дух. инстр., орган. регистр)—бом
б. военный—б. військови́й; ´
барда;
б. малый—б. мал и́й; б. альтовая—б. альтова; ´
б. турецкий—б. турецький.´ б. басовая—б. басова; ´
Барабанный—барабанний (СЖМ), тарабанний. б. контрабасовая—б. контрабасова; ´
´
Барабанщик—барабанник(-ка) ´
(СЖМ), тарабан- б. теноровая—б. тенорова. ´
ник(-ка). Бомбардон (мед. дух. инстр.)—бомбардон(-на). ´
´
Барбитон, барбитос (греч. инстр.)—б арбітон(-на). Бомбикс (др. греч. дух. инстр.)—бомбікс(-са). ´
Бард—бард(-да) (СЖМ), [кобзар ´ (СЖМ, У), бан- Борзо (помета)—«борзо». ´
дури́ста, бандури́ст, бандурник (ІШ)]. Боязливо—б оязко´ (СЖМ).
´
Баритон 1) (голос)—підбасок(-ска) (СЖМ), горо Бравура—браву́ра (КолР 114).
ви́й бас (СЖМ); 2) (медн. инстр.)—см. Баритон- Бравурно—браву́рно (СЖМ).
´
горн; 3) (стар. струн. инстр.)—баритон(-на). Бравурность—браву́рність(-ости) (СЖМ).
Баритонгорн, баритон—баритонг о́рн(-на). Бравурный—браву́рний (СЖМ).
Баркарола—баркаро́ля, човнико́ва (N) (пісня). Бренчать—1) бряжчати; ´ 2) (плохо играть)—бри́
Бас 1) (голос)—бас; нькати (СЖМ).
б. буффо—б. бу́фо (незмін.); Бронхи—ди́шки(-шок), (Гал), бронхи(-ів) ´ (NA).
б. высокий—б. горови́й; Бросание (руки)—ки́дання (руки).
б. низкий, basso profundo—бас глиб о́кий, бас Бряцание—брязк(-ку) (СЖМ), брязкіт(-коту) ´ (Г).
профу́ндо; ´
Бряцать—брязкати, бряжчати. ´
2) (в муз. сочинении)—бас(-са); Бубен— бу́бон(-бна) (СЖМ), решето ´ (СЖМ);
б. арфообразный—см. Бас фигурированный; б. малый—б. мали́й (Лдк 89), решітце ´ (Лдк 89, Г).
б. барабанный—б. туркотли́вий (N); Бубенчик—бубонець(-нця)´ (СЖМ).
б. упорный—б. упертий;´ Бубнист—бубній ´ (Г).
Буйно –3– Выдерживание
Буйно—бу́йно (СЖМ). Влечение (голоса)—волочіння ´ (N).
Бунчук (инстр.)—бунчу́к(-ка́) (СЖМ). Влечь (голосом)—волокти́ (за Г).
´
Бурдон (орган. регистр)—бурдон(-на). Внегаммовый—позаг амовий ´ (N).
Бурре (франц. танец)—буре´ (незм). Внетональный—позатональний ´ (N).
Былина—биліна ´ (КолР 13, СЖМ). ´
Водевиль—водевіль(-ля) (СЖМ).
Былинный—билінний ´ (КолР 25). Вождь (в фуге)—проводи́р(-ря). ´
Быстро—шви́дко, пру́дко (СЖМ, Г). Возбуждение—збу́дження (СЖМ), зру́шення, зво
Бюгельгорн, клаппенгорн (сигнальн. рожок)— ру́шення (Гор).
´
бюґельгорн(-на), ´
кляпенгорн(-на). Возбужденно—збу́джено.
´
Возглас—ви́голос(-су) (СЖМ), проголос(-су) (СЖМ).
В Возникновение звука—постання
в и́никнення зву́ка.
´ ´ (Над),
звука
Вознос (крюк. пение)—«вознос»(-су).´

Вал (в механизме инструмента)—вал(-ла). Воинственно—войовни́че (Г, СЖМ), войови́то.
Валик (фоногр.)—валок(-ка), ´ ´
(«Муз» 25 р. 40), вало Вой—виття´ (У).
чок(-чка) (Г). Вокализ—вокал за.
´
Волторна — вальдгорн(-на), (СЖМ), ріг (рога), [валь Вокализация—вокалізація, ´ вокалізування ´ (СЖМ).
´
торня (СЖМ), ріжок ´ (СЖМ)]. ´
Вокалист—вокал іст(-та) («Муз» 25 р. 57), спів ець ´
Валторнист—вальдгорніст(-та). ´ (-вця).
Вальс—вальс(-са). Вокальный—голосови́й (СЖМ, У), співни́й (СЖМ),
Варган—дри́мба (У, ІШ, Привалов), [вигран (У), зу ´
вокальний (ІШ).
´ (СЖМ)].
банка Волна—хви́ля (ФС), [фи́ля (ЛФз 208)];
Вариационный—варіяційний ´ (КС1). в. воздушная—х. повітряна; ´
Вариация—відміна ´ (СЖМ), варі яція ´ (СЖМ), в. звуковая—х. звукова´ (СЖМ).
´ (Лдк)].
[варяція в. кольцевидная, кольцеобразная—см. в. кру
Вариировать—відміняти, ´ варіювати, ´ міни́ти. говая;
Варшавянка—варшав’янка. ´ в. круговая—х. колова; ´
Вдох—вдих(-ху) (МСл). в. отраженная—х. відби́та (ФС);
Вдувание—вдимання, ´ вдм у́хування (СЖМ). в. сферическая—х. куляста, ´ х. сфери́чна.
Вдувать, вдунуть—вдимати, ´ вд у́ти, вдму́хувати Волокна Кортиевы—волокна ´ Кортієві.
´
(СЖМ), вдмухн у́ти. Волокно сухожильное—волокно´ тужневе ´ (МСл).
Вдыхание—вдихання ´ (СЖМ). Волынка—коз а´ (Г, У, СЖМ), ґайда ´ (Г), [д у́да
Ведение смычка—ведіння ´ смичка;´ (У)].
в. партии—провадження ´ ´
партії. Волынщик—ґайдар(-ря) ´ ´
(Г), гудець(-дця) (СЖМ),
Величественно—вели́чно. [дудець,´ дудар ´ (СЖМ)].
Вентиль—вент и́ль(-ля) (СЖМ); Ворчание—буркотіння, ´ бу́ркіт(-оту).
в. регистровый (в органе)—в. реґістровий; ´ Восприятие—сприйм ання ´ (СЖМ), сприйн я́ття
в. укорачивающий (в медн. инстр.)—венти́ль, (Гор).
´
вкорочувач (N). Воспроизведение звука—відтворення ´ зву́ка.
Верх (безлин. письмо)—верх(-ху). Восхождение (звуков)—схід (сходу), підня́ття (зву-
Верхний (голос, нота)—горішній, ´ ´
верхній. ків).
Вершник (старин. пение)—«вершнік». ´ Восьмая—см. Нота, Пауза.
´
Весело—весело. Восьмизвучие —восьми́звук(-ку).
Веснянка — весн янка, ´ ´ (Г. У), гагілка
гаівка ´ (КолР Восьмитактный —восьмитактовий. ´
149). Впадина волны (звуковой)—запади́на в хви́лі, до
Ветромер (в органе)—вітромір(-ра). ´ ли́нка хвилі.
Взволновано—схвильовано, ´ звору́шено. Впадина шеи—ямка ´ ш и́йна, загли́бина ши́йна.
Вибрация—коливання ´ (СЖМ), вібрація, ´ (СЖМ). Вполголоса—півголосом ´ (СЖМ), [напівголосно ´
Вибрировать—коливатися ´ (СЖМ), вібрувати ´ (СЖМ). ´
(ІШ), ст и́ха, тихенько (СЖМ)].
Вибрирующий—коливни́й, вібраційний. ´ Вращение предплечья—обертання ´ передрамена ´
Вина (индусск. инструмент)—віна. ´ (МедСек), обертання´ передпліччя ´ (NA).
Виола—віоля ´ (СЖМ). Время—час(-су) (СЖМ);
´
Виолет—віолет(-та). в. заключительное—ч. кінцевий; ´
Виолончелист—віольончеліст(-та) ´ (СЖМ), ´
в. легкое—ч. легкий (Г);
´
басоліст(-та) (СЖМ). в. сильное—ч. си́льний;
Виолончель—басоля ´ (Г), віольончеля ´ (СЖМ), [ба в. слабое—ч. слабки́й;
´
соль(-ля) (СЖМ), басетля, ´ ´ (Лдк 82)].
чельо в. тяжелое—ч. важки́й.
Виолончельный—басолевий, ´ ´
віольончелевий, ві Всетональный—всетональний. ´
´
ольончельний («Муз» 25 p. 368). Вставка (в форме муз.)—вставка. ´
Виолота (инстр.)—віольота. ´ Вступать, вступить (о голосе)—вступати, ´ вступи́ти,
Виргинал—вірджінеля. ´ починати,´ почати.´
´
Виртуоз,-ка—віртуоз(-за),-ка ´
(СЖМ), [мистець-му Вступление (интродукция)—вступ(-пу).
зи́ка (СЖМ)]. Втора — дру́гий голос,´ дру́га скри́пка (ІШ).
Виртуозно—віртуозно ´ (СЖМ). Вторить—вторувати ´ (СЖМ).
´
Виртуозность—віртуозність(-ности) (СЖМ). Выдерживание (звука)—видержування, ´ ви́трим
Виртуозный—віртуозний. ´ (-му), витри́мування (СЖМ).
Выдерживать –4– Голос
Выдерживать (звук)—видержувати,´ витри́мувати Гаммообразный—гамопод ібний. ´
(Г, СЖМ). Гармониеобразующий—гармонієтвірний. ´
Выдох—ви́дих(-ху) (МСл). Гармонизация—гармонізація ´ («Муз» 25 р. 57), гар
Выдыхание—видихання ´ (МСл, Г, СЖМ). ´ (ГчМ).
монізування
´
Выносливость голоса—витривалість(-сти) ´
голосу. Гармонизовать—гармонізувати ´ (СЖМ).
Выпевать, выпеть—виспівувати,´ ви́співати (СЖМ). Гармоника (наука)—гармоніка. ´
Выплавка (знам.)—«ви́плавка». Гармоника (инструмент)—гармонія ´ («Муз» 25 р.
Выпрямление (пальца)—ви́прост(-ту) пальця, ´ ви 337);
´
простування ´
п., вирівнювання п. г. губная—г. губна. ´
´
Выравнивание (голоса)—вирівнювання. Гармонист—гармоніст(-та). ´
Выражение (музыкальное)—ви́яв(ву) (СЖМ), ви ´
Гармониум—гармоніюм(-ма).
´
явлення (СЖМ). Гармонифлют—гармоніфл ю́т(та).
Выразительно—виразно, ´ ´
промовисто (СЖМ). Гармонихорд—гармоніхорд(-да). ´
´
Выразительность—виразність(-ости), ´
промови Гармонический, гармоничный—гармонійний. ´
стість(-ости) (СЖМ). Гармония (наука, в композиции)—гармонія ´ («Муз»
´
Высота (тона)—високість(-ости), [низькість, виши 25 р. 337);
на (Шн)]; г. блуждающая—г. мандрівна; ´
в. абсолютная—в. абсолю́тна; г. естественная—г. природна, ´ ´
г. натуральна;
в. относительная—в. відносна, ´ ´
в. порівняна. г. неопределенная—г. неозначена; ´
Выть—ви́ти (СЖМ). г. сложная—г. складна. ´
Гарпсихорд—гарпсихорд(-да). ´
´
Г
Гексахорд—гексахорд(-да).
´
Геликон—гелікон(-на).
Генералбас—генералбас(-са). ´
´
Гавот—ґавот(-та) (Лдк 97). Гетерофония—гетерофо́нія.
´
Галлинг (танец)—галінґ(-ґа). Гибкость (голоса)—гну́чкість(-кости) (МСл).
Галоп—ґальоп(-пу)´ (СЖМ). Гимн—гімн(-ну) (Г), славоспів(-ву); ´
Галопад—ґальопада ´ (СЖМ). г. амвросианский—г. амброзівський; ´
Гальярда (танец)—ґальярда. ´ г. хвалебный—г. хвальний. ´
Гамма—гама ´ («Муз» 25 р. 16, КолР 41), ступени́ця Гимнодия—гімнод ія ´ (КолР 2).
(Лдк 36), [скаля ´ (Лдк 36, ЛФз), сходи(У), ´ драби́на, Гипотактический—гіпотакти́чний (КолР 60);
ступи́нка (Лдк 36)]; г-е соединение—г-на сполу́ка [г-не сполу́чення
г. венгерская—гама ´ угорська;
´ (КолР 60)].
г. восходящая—г. догірня, ´ г. східна; ´ Гитара—ґітара ´ (Г, Шн 80), [гайтара ´ (Г)].
г. гармоническая—г. гармонійна ´ (Лдк); Гитарист,-ка—ґітари́ст(-та),-ка.
г. гелическая—г. гелічна; ´ Гитарный—ґітарний ´ («Муз» 25 р. 348).
г. диатоническая—г. діятонічна; ´ Глас (церковный)—глас(-су) (ІШ).
´
г. кельтическая—г. кельтська; Гласная—голосна, ´ голосівка.´
г. китайская—г. китайська;´ ´
Гласность звука—голосність зву́ка (Над).
г. мажорная—г. тверда´ (Лдк), г. мажорна ´ (Лдк), ´
Глиссандо—поковзом (N), ґлісандо.´
[ду́рова (Лдк)]; Глотание (звуков)—ковт ання ´ (СЖМ).
г. мелодическая—г. мелодійна; ´ Глотать (звуки)—ковтати ´ (СЖМ).
г. минорная—г. м’яка,´ г. мінорна ´ (Лдк), [мольо ´ ва]; Глушить—глуши́ти.
г. натуральная—г. природна ´ (Як), натураль ´ на; Гневно—гнівно.´
г. нисходящая—г. дод ільна, ´ г. спадна, ´ [г. схо Гнусавость—см. Гнусливость.
дова´ (ГчМ)]; Гнусавый—см. Гнусливый.
г. одноименная—г. однойменна ´ (Лдк); Гнусливость, гнусавость—гугнявість(-вости), ´ гу́
г. основная—г. основна; ´ нявість(-ости) (СЖМ).
г. параллельная—г. рівнобіжна ´ (Лдк, Дрм), па Гнусливый, гнусавый—гугнявий, ´ гу́нявий (СЖМ).
´
ралельна (Лдк); ´
Гобоист—гобоіст(-та) (СЖМ).
г. производная—г. похідна; ´ Гобой—гобо́й(-я) (СЖМ, Дрм), обо́я (ЛФз, Лдк),
г. пятиступенная—г. п’ятиступ інна; ´ ´ (Лдк);
обойка
г. пятитонная—г. п’ятитонова; ´ г. альтовый—г. альтовий. ´
г. синтоническая—г. синтон ічна; ´ Гобойный—гобойний ´ (СЖМ).
г. случайная—г. випадкова; ´ Говорок (речитатив)—розказка ´ (N).
г. темперированная—г. ви́рівняна (ФС), г. темпе Головка (часть муз. инструм.)—головка ´ (РвД 54).
´
рована («Муз» 25 р. 21), [утемперована ´ (ЛФз)]; ´
Головщик—засп івач(-ча), ´
заспівувач(-ча), [кри́ла
г. хроматическая—г. хромати́чна (Лдк, ГчМ); ´
сний регент (СЖМ)].
г. целотонная—г. цілотонова; ´ ´
Голос—голос(-су) (СЖМ);
г. четырехступенная—г. чотириступінна, ´ [чоти г. альтовый—г. альтовий; ´
ротонова ´ (КолР 41)]; г. ангельский—см. Регистр;
г. шестиступенная—г. шестиступінна; ´ г. беззвучный—г. негучни́й;
г. шотландская—г. шотляндська; ´ г. верхний—г. горішній; ´
г. шотландско-китайская—г. шотляндо-кит ´ ´
ай г. второстепенный—г. другорядний; ´
ська. г. выносливый—г. витривалий; ´
Гаммовый—гамовий, ´ ступени́чний. г. высокий—г. тонки́й;
Голосистый –5– Движение
г. гибкий—г. гнучки́й; Граммофонный—ґрамофонний ´ («Муз» 25 р. 373).
г. глухой—г. глухи́й; Гребень волны (звуковой)—хребет(-бта) ´ хвильо
г. головной—см. Регистр; ви́й (ФС).
г. горловой—г. горлови́й (СЖМ), г. горляний ´ Гриф—ру́чка (Г, РвД 54), ґриф(-фа) (Єм 5, РвД),
(СЖМ); ´
ши́йка, [місток(-стка) (Лдк), грип(-па) (РвД)].
г. грудной—см. Регистр; Громкий—голосни́й, гучн и́й.
г. густой—г. густи́й; ´
Громко—голосно (Єм 73, СЖМ), г у́чно (СЖМ).
г. детский—г. дитячий; ´ ´
Громкость—голосність(-ности) (СЖМ), г у́чність
г. дополняющий, дополнительный—г. до (-ности) (СЖМ).
´
датковий; Громогласно—гучноголосно, ´ г у́чно.
г. женский—г. жіночий; ´ Громогласность—гучног о́лосність(-ности),
г. звучный—г. гучн и́й; г у́чність(-ности).
г. лирический—г. ліри́чний; Громогласный—гучноголосни́й, гучни́й.
г. матовый—г. матовий; ´ Грудобрюшина, грудобрюшная преграда—дія-
г. мужской—г. чоловічий; ´ ´
фрагма (NA), груд и́нно-черевн а´ пер етинка ´
г. незвучный—см. г. беззвучный; (NA).
г. неподатливый—г. нездатливий, ´ г. впи́нис Группа (инструм.)—гру́па;
тий; г. главная—г. головна; ´
г. несвободный—г. невільний; ´ г. духовая—г. духова´ («Муз» 25 р. 20);
г. нижний—г. долішній; ´ г. струнная—г. стру́нна;
г. низкий—г. товст и́й; г. ударная—г. ударна. ´
г. облигатный—г. невідм інний, ´ ´
г. обліґатний; ´
Группето—групето(-та), групета´ (Дрм 32), [обіж ´
г. певческий—г. співецький, ´ ´
г. співацький; ник (Лдк 60)].
г. подвижной—г. рухл и́вий; Группировка—угрупування ´ (СЖМ);
г. поставленный—г. поставлений; ´ г. гроздеобразная—у. ґрони́сте;
г. протяжный—г. протяглий; ´ г. ритмическая—у. ритмічне. ´
г. реальный—г. реальний; ´ Груша (в кларнете)—гру́ша.
г. свободный—г. вільний; ´ Губа (в органе)—губа. ´
г. сопровождающий—г. супровідн и́й (Лсн); Гудалка (детск. инстр.)—бурчало. ´
г. средний—г. середній; ´ Гудеть—густи́, гуд іти ´ (СЖМ).
г. человеческий—г. лю́дський; Гудило, гудильщик—гудець(-дця) ´ (СЖМ), гуд ій ´
г-са смешанные—г-си́ мішані. ´ (СЖМ).
Голосистый—голоси́стий, гучни́й. Гудок (стар. трехструн. скрипка)—гудо́к(-дка)
Голосник 1) (резонатор в стенах здания)—голос (СЖМ).
ни́к(-ка); 2) (отверстие в струнном инструмен.)— ´
Гудочник—гудець(-дця) ´
(СЖМ), гудак(-ка) (Г).
голосни́к; 3) (отверстие в деке бандуры)—голос Гудочный—гудковий ´ (СЖМ).
ни́к (РвД 54), рожа ´ (РвД 54); 4) (песенник с нота Гудьба (игра на старин. 3-х струнной скрипке)—гу-
´
ми)—співаник(-ка). ´ (СЖМ).
діння
Голосоведение—голосоведіння ´ (Дрм 107), [голо Гусла (сербск. муз. инстр.)—г у́сла(-сел).
´
сопровадження («Муз» 25 р. 186)]; Гусельки—гу́сельця(-ців) (СЖМ), г у́сівки (г у́сівок)
г. косвенное—г. посереднє; ´ (Г).
г. параллельное—г. рівнобіжне ´ (ТЛМ); Гусельник—г у́сельник(-ка) (КолР 25).
г. противоположное—г. прот и́вне (Лдк), [про- Гусельный—г у́сельний (СЖМ).
тилежне (Дрм)]; Гусельщик—см. Гусельник, Гусляр.
г. прямое—г. просте, ´ г. пряме.´ Гусли—г у́сла(-сел) (Г), г у́слі(-сел) (Г,СЖМ), [цим-
Голосовой (склад хора, партии)—голосови́й. ´ (ІШ)].
бали
Голосообразование—голосотворення. ´ Гуслист—см. Гусляр.
Голубчик (знамя) —«ґолу́бчік»(-ка); ´ а)´ (КолР 25, Г, СЖМ), гусліст(-та)
Гусляр—гусляр(-р ´
г. борзый—«г. борзий».´ (СЖМ).
´
Гомоним—гомонім(-ма).
´
Гомонимный —однойменний,
Гомофония—одноголосся,
´
´ гомофонія
гомон ´ імний.
´ («Муз» Д
25 р. 276).
Гомофонный — одноголосний, ´ одноголосови́й, Давание голоса, такта—подавання ´ голосу,
´ ´
такту;
гомофонний´ («Муз» 25 р. 183). д. тона—давання´ тону. ´
Гонг—ґонґ(-ґа). Дактилический—дактил ічний ´ (СЖМ), дактиле- ´
Гондольера—ґондольєра. ´ вий (СЖМ).
Гопак—гопак(-к ´ а́). ´
Дактиль (ритм)—дактиль(-ля) (СЖМ).
Горизонт слуховой—о́брій(-ію) слухови́й. Два в челну (знамя)—«два в челн у́».
Горло дыхательное (Larynx) — горлянка ´ (NA). Движение—рух(-ху);
Горловой—горлянковий ´ (NA); д. боковое запястья—побічний ´ ´
рух зап’ястка
горловая крышка—горлянкова ´ покрівля. ´ (за NA);
Горн (инстр.)—горн(-на) (СЖМ). д. возвратное—р. зворотний;´
Гортанный—горлянковий ´ (NA). д. волнообразное — р. хвильови́й (Фіз Сек);
Гортань—см. Горло дыхательное. д. голосов косвенное—р. голосів ´ посере́дній,
Граммофон—ґрамофон(-на) ´ («Муз» 25 р. 55). ´ скісн и́й (Лдк 74)];
[p. голосів
Двознаменник –6– Доминанта верхней системы
д. г. параллельное—р. г. рівнобіжний ´ (Лдк 74, Дилетант—дилетант(-та).´
Дрм); Дилетантский—дилетантський. ´
д. г. противоположное—р. г. проти́вний (Лдк Дилетантство—дилетантство ´ («Муз» 25 р. 55).
´
74), [протилежний (Дрм)]; Динамика—динаміка ´ (Лдк 33).
д. г. прямое—р. г. простий ´ (Дрм); Динамический—динамічний. ´
д. колебательное—p. коливни́й; Динамичность—динамічність ´ («ЧШ» 25 р. 1—2,
д. метрономическое—р. метрономічний; ´ 200).
д. принужденное—р. змушений, ´ р. си́луваний; Дирижер—дириґент(-та) ´ («Муз» 25 р. 33, СЖМ).
д. размаховое—рух розмашни́й; Дирижерский—дириґентський ´ (СЖМ),
д. ритмическое—р. ритмічний ´ («Муз» 25 р. 27); ´ ський («Муз» 25 р. 21)].
[дирижер
д. языка двойное—р. язика´ подвійний; ´ Дирижирование—дириґування ´ («Муз» 25 р. 366,
д. удара—р. удару. ´ Лдк, СЖМ).
Двознаменник—двознаменник(-ка).´ Дирижировать—дириґувати ´ (СЖМ).
Двойницы (болгар, инстр.)—двійни́ці. Дисгармонический—дисгармонійний. ´
´
Двузвучие—двозвук(-ку). Дисгармония—дисгармонія ´ (Лдк, СЖМ).
Двузвучный—двозвуковий ´ (Над). ´
Дискант—дискант(-та) (ІШ), дишкант (Г, У, ІШ)].
Двумоментный—двомоментовий ´ (Над). Дискантовый—дискантовий ´ (СЖМ).
´
Двутакт—двотакт(-ту) (Дрм). Диспозиция (в органе)—диспози́ція.
Двухголосный—двоголосний. ´ Диссонанс—дисонанс(-су) ´ (Лдк, СЖМ, ФС), [не-
Двухорный—двохорний, ´ двохорови́й. згідний інтервал (Лдк)];
Двучастность—двочаст и́нність(ности) (Над). д. акустический—д. акусти́чний;
Двучастный—двочаст и́нний. д. задержанный—д. затри́маний;
Действие (акт)—дія (СЖМ). д. неприготовленный—д. неви́готуваний;
Дека—дека ´ (СЖМ), дейка; ´ д. неразрешенный—д. нерозв’язаний ´ («Муз»
д. верхняя (в струн. инструм.)—верхняк(-ка) ´ (Г); 25 р. 262);
´
д. нижняя—спідняк(ка)(Г), ´
коряк(ка)(Г). д. несвязанный—д. незв’язаний; ´
Декламационный—деклямац ійний ´ («Муз» 25 р. д. несовершенный—д. недовершений, ´ [д. недо
24). ´
сконалий];
Декламация—деклямація ´ (СЖМ). д. проходящий—д. перехідни́й, [д. минаю ´ чий
Делабанди (вост. инстр.)—делябанді. ´ (Як)];
´
Деление—поділ(-лу), ´
розподіл(-лу); д. связанный—д. зв’язаний; ´
д. тактовое—п. тактов ´ и́й. д. совершенный—д. довершений, ´ [д. доскона´
Демественник (учитель пения в старину)— демес ´ лий];
тик(-ка) (СЖМ), демествяни́к(-ка). д. тонический—д. тон ічний; ´
Демественный—демествений ´ (СЖМ). д. уведенный—д. відведений; ´
Демество—демество´ (СЖМ). д. фонический—д. фонічний; ´
Демпфер—глушни́к(-ка́), демпфер(-ра); ´ д. характерный—д. одм ітний; ´
д.-педаль—глушна´ педаля. ´ уход от диссонанса—уникання ´ дисонансу. ´
Дербица (знамя)—«дєрбіца». Диссонансный — дисонансний, ´ ´
дисонансовий.
Держание (звука)—держання ´ (звуку); Диссонировать—дисонувати ´ (Як).
´
д. строя—д. наладу. Диссонирующий—дисон антний, ´ ´
дисоновний,
Держать строй—держати ´ налад. ´ ´
дисонанційний.
Дертица (знамя)—«дєрт іца». ´ ´
Дистанция—віддаль(-лі), дистанція.´
Десятитонный—десятитоновий. ´ ´
Дифтонг—двозвук(-ка), ´
дифтонг(-га).
Детонация, детонирование—детонація ´ (СЖМ), Дихорд—двостру́нник(-ка), дихорд(-да). ´
´ (СЖМ).
детонування Дихордный—дихордний ´ (ГчМ 59).
Детонировать—різни́ти (СЖМ), детонувати ´ (СЖМ). Длительность (звука, ноты)—тривалість(-ости), ´
Деул (вост. инстр.)—деу́л. ´ гість(-ости) (звука, ноти), [довжина (Дрм)].
дов
´
Децима—децима. До (нота)—до.
Диавлос (двойная флейта)—діявлос(-са). ´ Довольно (assai)—д осить, ´ доволі ´ (Г).
´
Диапазон—обсяг(-гу) (СЖМ), діяпазон(-ну)(СЖМ).´ ´
Долгота (тона, звука)—довгість(-ости) (Г, ІШ).
Диастема (интервал)—діястема. ´ Долинка (конечная попевка)—«дол інка». ´
Диастолика (фразировка)—діястоліка. ´ ´
Доля—частка (Над);
Диасхизма (интервал)—діясхізма. ´ д. такта—ч. такту ´ (Дрм);
Диатонизм—діятонізм(-му) ´ (ГчМ). д. звуковая—ч. звукова; ´
Диатоника—діятоніка ´ (СЖМ). д. метрическая—ч. метри́чна (Над);
Диатонический—діятонічний ´ (СЖМ). д. сильная—ч. си́льна;
Диафония—діяфонія. ´ д. слабая—ч. слабка. ´
Диафрагма—діяфрагма ´ (NA, МедСек). Доминанта—домінанта ´ (Лдк, Дрм).
Диафрагматический—діяфрагмати́чний (СЖМ), Доминанта верхней системы—домінанта ´ ´
верх
´
діяфрагмальний (NA). ´ д. горішньої
ньої системи, ´ системи; ´
Дивертисмент—дивертисмент(-ту). ´ д. верхняя—д. верхня, ´ д. горішня; ´
Диез—підви́шник(-ка) (Лдк 43), д і´єз(-а), ´ [хрестик д. выдержанная—д. додержана; ´
(ЛФз)]. д. интенсивная—д. інтенси́вна;
Диктант (музык.)—диктат(-ту). ´ д. нижней системы—д. ни́жньої системи, ´ д. до
Дикция—ди́кція (ІШ). ´
лішньої ´
системи;
Доминантаккорд –7– Заиграть
д. нижняя—д. н и́жня, д. долішня; ´ д. ключичное—д. дужкове´ (Мед Сек);
д. переменная—д. перемінна, ´ ´
зм інна; ´
д. косто-абдоминальное — д. ребр ово-черевн е´
д. промежуточная—д. проміжна; ´ (Мед Сек);
д. скрытая—д. захована, ´ ´
д. затаєна; ´
д. полное—д. повне;
´
д. явная—д. я́вна, д. на явна. д. половинное—д. полови́нне;
Доминантаккорд—домінантакорд(-ду). ´ д. реберное—см. боковое;
Доминантный—домінантний, ´ ´
домін антовий д. фланговое—см. боковое.
(Над 35). Дыхательный—ди́шний (NA), д и́хальний (Г,
Доминантсептаккорд—домінантсептак о́рд(-ду) СЖМ).
(Дрм). ´
Дьяк певчий—дяк півчий, ´
дяк-співак.
Домра—домра. ´
Доска резонансная—дошка ´ відголосна´ (Фіз Сек),
д. озовна´(Фіз Сек), д. резона́нсна, д. резонансова. ´ Е
Драма музыкальная — драма ´ музи́чна (Лдк).
Дробь (барабанная)—дрібу́шки (дрібушок) бара- ´
Единица песенная—один и́ця пісенна.
´ (N).
банні ´
Единомерность—одном ірність(-ности).
Дрожа (конечн. попевка)—«дрожа». ´ ´
Емкость легких—місткість(-ости) ´ (СЖМ).
легенів
Дрожание (струны)—дрижання ´ струни́, тремтін ´ Еще (апсоrа)—ще.
ня струни́.
´
Дуализм—двоістість(-тости),
д. гармонический—д. гармонійна.
´
дуалізм(-му)
´
(СЖМ);
Ж
Дуалистический—двоістий, ´ дуалісти́чний.
Дублировать (инстр. в оркестре)—подвоювати ´ (Г). Жалейка—жалєйка. ´
Дубль-бемоль — обни́жник(-ка) подвійний, ´ бе ´
Жалобно—жалібно (Г).
´ подвійний,
моль ´ дубль-бемоль ´ (дубль-бемоля). Жаломейка—жаломєйка. ´
Дубль-диез—підви́шник(-ка) подвійний, ´ дубль- Жанр—жанр(-ру) (СЖМ).
дієз (дубль-дієза). Желудочки Морганиевы (возле голос. связок)—шлу ´
Дуга Кортиева—дуга´ Кортієва;´ ´
ночки(-ків) Морґаніеві (NA).
д. реберная—д. реброва; ´ Жемчужный (способ игры)—перли́стий (СЖМ).
д. фразировочная—д. фразув альна. ´ Жест (дирижера)—жест(-та) (СЖМ), рух(-ху) (СЖМ).
Дуда (народ, муз. инстр.) — дуда´ (СЖМ). ´
Жестко—жорстко ´
(У), шорстко.
Дудка—ду́дка (СЖМ), сопілка ´ (СЖМ). ´
Жесткость—жорсткість(-ости), ´
шорсткість(-ости).
Дудка поперечная—ду́дка поперечна. ´ Живо—жваво´ (Г).
Дудочка—ду́дочка. Живопись звуковая—малювання ´ звукове.´
Дудочник (играющий на дуде)—дудар(-ря) ´ (СЖМ). ´
Живость (движения)—жвавість(-ости) (СЖМ).
Дудук (грузинск. инстр.)—дуду́к(-ка). Жига—жи́ґа.
Дульце (мундштук)—губни́к(-ка) (Лдк 83), д у́льце Жилейка—жілєйка. ´
(ЛФз 231). ´
Жонглер—жонґлєр(-ра).
Дума—ду́ма (СЖМ).
Думка—д у́мка.
Дуо—ду́о (незм.). З
Дуодецима—дуодецима. ´
Дуодрама—дуодрама. ´ ´
Забористый—загонистий.
Дуоль—дуоля. ´ Завершение устойчивости — довершення ´ ´
ст ій
Дутара (стр. инстр. Туркестана)—дутара. ´ ´
кости, завершення ´
стійкости, ´
[закінчення ста´
Дутарчи (музыкант)—дутарчі.´ лости (ТЛРМ)].
Душа, душка (в стр. инстр.)—душа´ (Г). Завершенность устойчивости—завершеність ´ ´
стій
Дуэт 1) (вокальн.)—двоспів(-ву) (СЖМ), дует(-ту) ´
кости, [завершена ´
сталість (ТЛРМ)].
(«Муз» 25 р. 348); 2) (инструм.)—двогра, дует; Завиток, завитушка (у скрипки)—слимачок(-чка). ´
д. драматический—д. драмат и́чний; Заглушать (звук)—глуши́ти, заглушати, ´ заглуши́ти.
д. камерный—д. камерний;´ Заглушение, заглушивание—глушення, ´ ´
заглушу
д. церковный—д. церковний. ´ вання, загл у́шення.
Дуэтный—двоспівний ´ (СЖМ), двогрови́й, дует ´ Задавать тон—задавати ´ тон.
´
ний, дуетовий (СЖМ). ´
Задевец (попевка)—«задєвец»(-вца).
Дыхание—ди́хання (МС, Г, СЖМ); ´
Задержание—затрим(-му), затри́мання (Як, Дрм,
д. абдоминальное (брюшное)—д. черевне (Мед ´
ТЛМ), [задержання (ІШ)];
Сек); з. неприготовленное—з. неприготований, ´ з. не
д. боковое или реберное—д. бокове,´ реброве´ ´
підготований;
(Мед Сек); з. приготовленное—з. приготований, ´ з. підго
д. глубокое—д. глибоке ´ (Мед Сек); ´
тований;
д. грудное—д. грудне´ (Мед Сек); з. ритмическое—з. ритмічний; ´
д. грудо-диафрагматическое — д. огрудно-дія ´ ´
з. свободное—з. вільний.
фрагмальне´ (Мед Сек); Задерживать дыхание—спиняти ´ ди́хання.
д. диафрагматическое—д. діяфраґмальне ´ (Мед Задерживать звук—тамувати ´ звук.
Сек); Заиграть (пьесу, сделать избитой)—переграти, ´ пе
д. запасное—д. запасне,´ д. приховане; ´ реби́ти (Театр Сек).
Заключение –8– Звукоряд
Заключение (в муз. форме)—кін ець(-нця), ´ ´
закін з. глухой—з. глухи́й;
чення. з. головной—з. чолови́й;
Заключительный, конечный—кінцевий ´ (СЖМ), з. господствующий—з. переважний; ´
´
закінчальний, ´
[вивершувальний (Дрм 86)]. з. грудной—з. грудни́й;
Закрывание (валторны и др. инстр.)—закриван ´ ня; з. гудящий—з. гучли́вий, з. гудю́чий;
з. голоса—окривання ´ голосу. ´ з. густой—з. густи́й;
Зал—заля;´ з. детонированный—з. відрізнений, ´ ´
з. детоно
з. беззвучный (с плохой акустикой)—з. неголо ваний;
сна;´ з. долгомерный—з. довгомірний; ´
з. звучный (с хорошей акустикой)—з. голосн а, ´ з. заключительный, конечный—з. кінце´вий,
з. лунка; ´ ´
з. закінчальний;
з. концертный—з. концертова, ´ з. концертна; ´ з. закрытый (вокальн.)—з. окри́тий;
з. репетиционный—з. про́бова, з. для проб, з. закрытый (инструм.)—з. закри́тий;
з. для репети́цій; ´
з. замкнутый—з. замкнений;
з. театральный—з. театральна. ´ ´
з. затемненный—з. затемнений;
Замедление—сповільнення, ´ ´
загаяння (ФС), з. затуманенный—з. затуманений; ´
з. движения—с. ру́ху, [забарність(-ности)´ руху з. измененный—з. змінений,´ з. альтеро ´ваний;
(ТЛМ)]; з. конечный—см. заключительный;
з. постепенное—с. ступневе. ´ з. маркированный—з. відзначений; ´
Замедлять, замедлить—сповільняти, ´ сповільни´ з. металлический—з. металевий; ´
´
ти, загаювати, ´
загаяти. з. музыкальный—з. музи́чний;
Замена—заміна; ´ ´
з. небный—з. піднебінний;
з. энгармоническая—з. енгармонійна. ´ з. неустойчивый—з. нестійки́й, з. хитки́й;
Замыкание (песни,кратности)—замик(-ку), ´ зами з. нижний—з. ни́жній, з. долішній; ´
´
кання, ´
завершення (ТЛРМ). з. низкий—з. низьки́й;
Замысел художественный—задум(-му) ´ мисте ´ з. носовой—з. носови́й;
цький. з. окрашенный — з. забарвлений,´ з. закра ´ше
Занавеска небная—завіса ´ піднебінна ´ (Мед Сек). ний;
Запатеадо (испанск. танец)—запатеадо(-да). ´ з. открытый—з. відкри́тий;
´
Запев—заспів(-ву) (КолР 183); з. полувводный—з. напівупровідни́й;
з. большой—з. вели́кий; з. полугласный—з. напівголосни́й;
з. сложный—з. складни́й. з. светлый—з. ясни́й;
´
Запевала—заспівач(-ча), ´
засп івувач(-ча) («Муз» з. сложный—з. складни́й;
25 р. 283); ´
з. темный—з. темний;
з. (в народном хоре)—затягайло, ´ ´ (СЖМ),
береза з. устойчивый—з. стійки́й;
´
зачинальник,-ниця (КолР 27). з. фальцетный—з. фальсетний; ´
Запевать, запеть (песню)—засп івувати ´ (СЖМ), за з. фальшивый—з. фалши́вий;
співати´ (пісню й пісні), заводити ´ (СЖМ), зав ести ´ з. чистый—з. чи́стий.
(пісню й пісні). Звуновой—звукови́й, [згукови́й].
´
Запястие—зап’ясток(-ка) (NA), передруччя ´ (МСл), Звуковосприятие—звукосприймання, ´ звукоспри-
[плесно (У)]. ´
йняття.
Запястный—зап’ястковий, ´ ´
заплесний (МСл). Звуковоспроизведение—звуковідтворення. ´
Запятая (в нотописании)—кома; ´ Звукоизвлечение—звукодобування. ´
з. штутгартская—к. штутґартська. ´ ´
Звукокрасочность—звукобарвність(-ности).
Запятая с крыжем (стар. пение)—«запятая ´ с кри́ Звукомышление—звукоми́слення, звукоду́ман-
жем». ня («Муз» 25 р. 86).
Зарзуэла (исп., оперетта)—зарзуеля. ´ Звукообразование—звукотвір(-ру), звукотво´рення.
Затакт—передтакт(-ту),´ ´
розмах(-ху) (Тмч), [затакт ´ Звукоощущение—звуковідчува́ння («Муз» 25 р. 86).
(Дрм 69)]. Звукописание—звукописання, ´ звукописьмо´ (N).
Затемнение (тембра, звука)—затемнювання, ´ зате´ Звукоподражание—звуконаслідування ´ («Муз» 24
мнення. ´
р. 41), голосовдавання.
Заунывный—жалібни́й, журли́вий. Звукорождение—звуконародження. ´
Зачастить (о счете, о танцах)—задріботіти, ´ задро ´
Звукоряд—звукоряд(-ду);
би́ти. ´
з. арийский—з. арійський;
Звенеть—дзвеніти. ´ ´
з. венгерский—з. угорський;
Звон—дзвін (дзвону), дзвоніння. ´ ´
з. восходящий—з. дог ірній, з. східни́й;
Звонкий—дзвінки́й (Тмч). з. гармонический—з. гармонійний; ´
Звук—звук(-ка,-ку) (СЖМ), гук(-ку) (Г); з. двухоктавный—з. двооктавний; ´
з. аликвотный—з. частковий, ´ ´
з. аліквотний; з. диатонический—з. діятонічний; ´
з. верхний—з. горішній; ´ з. мелодический—з. мелодійний; ´
з. вводный—з. упровідни́й; з. натуральный—з. природний, ´ ´
з. натуральний;
з. внетональный—з. позатональний; ´ з. нисходящий—з. дод ільний,´ з. спадни́й;
з. вуалированный—см. затуманенный; з. п’ятитонный—з. п’ятитоновий; ´
з. выдержанный—з. ви́держаний, з. ви́трима з. семитонный—з. семитоновий; ´
ний; з. хроматический—з. хромати́чний;
з. гласный—з. голосни́й; з. церковный—з. церковний; ´
Звучание –9– Инструмент
з. частичный—з. части́нний. и. в противо-движении—н. у проти́вному ру ´
Звучание—звучання, ´ ´
гучання; (преимущ. о стру- хові;
´
не)—бреніння. и. в увеличении—н. збільшеними ´ ´
нотами,
Звучать—звучати, ´ гучати.
´ н. розши́рене (Лдк 101);
Звучащий—звучни́й (N). и. в уменьшении—н. зм еншеними ´ ´
нотами,
Звучно—зву́чно, гу́чно. н. зву́жене (Лдк 101);
Звучность (оркестра, хора)—зву́чність(-ности). и. каноническая—н. канонічне, ´ н. цілкови́те;
Звучный—гучни́й, голосни́й, гомінки́й. и. ракоходная—н. дзеркальне, ´ н. ракохідне; ´
Знак—знак(-ку); и. реальная—н. реальне; ´
з. альтерации—з. тонозмінний, ´ ´
з. альтерацій и. свободная—н. вільне; ´
ний; и. строгая—н. точне,´ н. достотнє;´
з. вступительный—з. вступни́й; и. тональная—н. тональне; ´
з. репризы, повторения—з. повторення, ´ з. и. трехголосная—н. триголосне. ´
репри́зи; Имитационный—наслідувальний, ´ ´
імітаційний.
з. украшения—з. прикраси. ´ Имитировать—наслідувати,´ імітувати. ´
Знамя (нотный знак)—«знамя»; Импрессарио—імпресаріо ´ (незм.).
з. великое—з. «велікоє»; Импрессионизм—імпресіонізм(-му); ´
´
з. двоегласное—з. «двоєгласноє»; и. музыкальный—і. музи́чний.
´
з. ино—з. «іно»; Импровизатор—імпровізатор(-ра). ´
з. малое—з. «малоє».´ Импровизационный—імпровізац ійний ´ («Муз»
Знаменный—знаменний.´ 25 р. 231).
´
Зорцико (стар. танец басков)—зорцико(-ка). Импровизация—імпровізація ´ (Єм 30).
Зурна—зурна. ´ Импровизирование—імпровізування ´ (Єм 30).
Зурнач—зурнач. ´ Импровизировать—імпровізувати, ´ складати ´ не
готу́ючись.
И Инвенция—інвенція.´
Инспирация—вдихання ´ (Мед Секц), інспірація ´
(Мед Сек).
Игра 1) (на муз. инстр.)—гра (Г, ГчМ), [музи́цтво Инструмент—інструмент(-ту) ´ (Лдк 80), [струмент ´
(Г)]; 2) (процесс игры)—грання´ (Г), граття (Г); («Муз» 25 р. 331), музи́чне приладдя ´ («Муз» 25 р.
и. кистью—гра п’ястю; ´ 317)];
´
и. легато—гра в’язана, ´
гра леґато; и. автоматический—і. саморушний, ´ і. автомати́
и. пальцевая—гра пальцева´ («Муз» 25 р. 57); чний;
и. скрипичная—гра скрипкова; ´ и. альтовый—і. альтовий; ´
и. фортепианная—гра фортеп’янна, ´ гра форте и. арфообразный—і. гарфопод ібний; ´
´
п’янова. и. беззвучный—і. неголосни́й, негучни́й,
Играть (на музык. инструм.)—грати ´ (Г) (на що, на глухи́й;
чому). и. бряцающий—і. брязкітли́вий;
Играть на волынке—ґайдувати ´ (Г). и. всетональный—і. всетональний; ´
Играть с листа—грати ´ не гот у́ючись, г-ти з пер ´ и. гитарный—і. ґітарний; ´
шого зору.´ и. деревянный духовой—і. дерев’яний ´ духови́й;
Играть по нотам—грати ´ з нот. и. духовой—і. духови́й («Муз» СЖМ), [д у́тий
Игровой—грови́й («НМ» 27 р. 1 ч. 11). (Лдк 83)];
Идиллия—іди́лія. и. духовой медный—і. духови́й мідний ´ (Г),
Извлекать, извлечь (звук)—добувати; ´ добути,´ ви́ ´
[мідяний (У)];
добути (звук). и. духовой полный—і. дух. повний; ´
Извлечение (гармоническое)—ви́тяг(-гу). и. духовой половинный—і. дух. неповний; ´
Издавать, издать (звук)—давати, ´ дати ´ (звук). и. звучный—і. голосни́й, і. гучн и́й;
Изложение—ви́клад(-ду) («Муз» 25 р. 62). и. клавишный—і. клявішний, ´ і. клявішевий;´
Изменение хроматическое—зміна ´ хромати́чна, и. крустический—см. ударный;
´
альтерація. и. лабиальный (губной)—і. губни́й, і. лябіяль ´ ний;
Изменять, изменить (звук)—зм інювати, ´ зміни́ти, и. лингвальный (язычковый)—і. язичковий, ´ і.
відміняти´ (Над), відміни́ти. ´
лінґвальний;
Изобразительность—образність´ (-ности) (Тмч). и. лютневый—і. лю́тневий;
Изобразительный—образотвірчий ´ ´
(Гор), образо и. металлический—і. металевий ´ (Лдк 84),
вий (Гор). ´
[бляшаний (Лдк 84)];
Изобретение (мелодии)—ви́нахід(-ходу). и. механический—і. механічний; ´
Икт—ікт(-ту) (ТЛРМ, Над, КолР), [іктус («Муз» 25 и. многострунный—і. багатострунний, ´ і.
р. 96)]; многостру́нний;
и. ритмический—і. ритмови́й. и. натуральный (духовой)—і. натуральний, ´ і.
Имитация—наслідування´ ´ (Лдк
(Лдк 100), імітація ´
природний (Лдк 85);
100); и. немой—і. німи́й;
и. двухголосная—н. двоголосне; ´ и. обыгранный—і. ви́граний;
и. в возвратном движении—н. у зворотному ´ и. смычковый — і. смичкови́й (Лдк 80);
ру´хові, [у відверненому
´ порядку тонів (Лдк и. струнный—і. стру́нний (Лдк), і. струновий ´
101)]; (КолР);
Инструменталист – 10 – Искусство
и. сопровождающий—і. супровідни́й; Интерпретатор—тлумач(-ча),´ ´
інтерпретатор(-ра)
и. транспонирующий — і. транспонантний ´ (N), («Муз» 25 р. 281).
і.-транспонатор´ (N), [і. транспоновний ´ («Муз» Интерпретация—тлумачення,´ інтерпретація ´ (ГчМ).
25 р. 16)]; Интонационный—інтонаційний ´ («ЧШ» 25 р. 201).
и. ударный—і. ударний, ´ бійни́й (ТЛМ), [би́ Интонация—інтонація ´ («Муз» 25 р. 342);
тий, перкусійний´ (Лдк 88)]; и. автентическая—і. автенти́чна, і. первісна; ´
и. фрикционный—і. фрикційний, ´ і. терн и́й; и. гибкая—і. гнучка´ («Муз» 25 p. 260);
и. хроматический—і. хромати́чний; и. двучастная—і. двочасти́нна (Над);
и. щипковый—і. щипковий ´ (ТЛМ). и. доминантная—і. домінантна; ´
Инструменталист—інструменталіст(-та), ´ («Муз» и. звуковая—і. звукова; ´
25 р. 151). и. звуковременная—і. звукочасова; ´
Инструментальный—інструментальний, ´ інстру и. красочная—і. барви́ста;
мент о́вий (ГчМ) («Муз» 25 р. 16), [струмен и. междусистемная—і. міжсистемна ´ (ТЛРМ),
´
тальний («Муз» 25 р. 26)]. межисист емна;´
Инструментовать—інструментув ати ´ («Муз» 25 р. и. несопряженная—і. несполучена, ´ ´ нана;
і. нез’єд
18). и. неустойчивая—і. хитка; ´
Инструментоведение (инструментология)—інстру и. одномоментная—і. одномоментова ´ (ТЛРМ);
ментологія´ («Муз» 25р. 375), інструментознав ´ и. одночастная—і. одночаст и́нна (Над), [одно
ство. ´ (ТЛРМ)];
часткова
Инструментовка—інструментування, ´ [інструмен- и. плагальная—і. плагальна; ´
´ (Лдк 9), інструменто́вка («Муз» 25 р. 18)].
тація и. перспективная—і. перспекти́вна; («ЧШ» 26 р.
´
Интервал—промежок(-жка), ´
проміжка(-ки), інтер № 4 212);
´
вал(-лу) («Муз», Лдк 62), [ві´дстань (Лдк 62), від и. полуавтентическая—і. півавтенти́чна, і. пів
´
ставлення (Дрм), перерва ´ (Дрм)]; ´
первісна;
и. большой—проміжка ´ вели́ка (Лдк 64); и. полуплагальная—і. півплагальна; ´
и. восходящий—п. догірня, ´ п. східна; ´ и. производная—і. похідна´ (Над);
и. воющий—п. завивна;´ и. речи, речевая—і. мовна; ´
и. вступления—п. вступна; ´ и. родственная—і. споріднена; ´
и. диссонирующий—п. дисонантна, ´ п. дисо и. сложная—і. складна, ´ і. складена;
´
´
новна, п. різнозву́чна; и. смежная—і. суміжна´ (Над);
и. дважды увеличенный, д. уменьшенный— и. соединенная—і. сполу́чена;
´
п. двічі збільшена, ´
двічі зменшена; и. соединительная—і. сполучна; ´
и. консонирующий—п. консонантна, ´ ´
п. зг ідно и. сопряженная—і. сполу́чена (ТЛРМ), і. з’єд ´
зву́чна, консоновна; ´ ´
нана, зв’язана;
и. малый—п. мала´ (Лдк 64); ´
и. составная—і. складена;
и. натуральный—п. природна, ´ п. натуральна; ´ и. субдоминантная—і. субдомінантна; ´
и. неустойчивый—п. хитка; ´ и. тоническая—і. тонічна; ´
и. нисходящий—п. додільна, ´ п. спадна; ´ и. устойчивая—і. стійк а. ´
и. обращенный—п. обернена; ´ Интонирование—інтонування. ´
и. отрицательный—п. від’ємна; ´ Интонировать—інтонувати. ´
и. пифагорейский—п. пітагорійська; ´ Интрада—вступ(-пу).
и. положительный—п. додатна; ´ Интродукция — вступ(-пу), інтроду́кція (ГчМ).
и. половинный—п. півтонова; ´ Ио (китайская флейта)— і´о (незм.).
и. последовательный—п. послідовна; ´ ´
Ионик (греч. ритм.)—йонік(-ка).
и. предельный—п. найменша; ´ ´
Ирмологий—ірмолой(-лоя), ´
ірмолог(-га).
и. противоположный—п. протилежна; ´ Ирмолойный—ірмолойний, ´ ірмолог ійний. ´
и. прямой—п. пряма; ´ ´
Ирмос—ірмос(-са).
и. силовой—п. силова; ´ Исключение—ви́няток(-тку) (У, ІШ), відступ(-пу); ´
и. составной—п. складена; ´ и. гармоническое—в. гармонійний; ´
и. темперированный—п. темперо́вана; и. метрическое—в. метри́чний;
и. трехтонный—п. тритонова; ´ и. модальное—в. модальний;´
и. увеличенный—п. збільшена ´ (Лдк 64); и. ритмическое—в. ритмічний; ´
и. ультрахроматический—п. ультрахромати́ч ´
и. тональное—в. тональний.
на; Искусственный (лад)—шт у́чний (Над), неприрод ´ -
и. уменьшенный—п. зменшена ´ (Лдк 65); ний.
и. устойчивый—п. стійка´ (ІШ); Искусство 1) (в широк. смысле)—мистецтво; ´ 2) (мас
и. уравненный—п. зрівняна, ´ п. ви́рівняна; терство)—умілість(-лости), уміння, наука (У),
и. целый—п. цілотонова; ´ [штука (ІШ)];
и. центральный—п. осередкова, ´ п. центральна; ´ и. вокальное—мис-во вокальне, ´ ´
умілість вока´
и. чистый—п. чи́ста (Лдк 63); льна («Муз» 24 р. 28);
и. чрезмерный—п. надм ірна ´ (РвД). и. дирижерское—диригентська ´ ´
вмілість;
Интерверсия—обернення. ´ и. исполнения—ум іння ´ вико́нувати, умілість ´
Интерлюдия—межигра´ (N), інтерлю́дія («Муз» ´ («Муз» 25 р. 332);
виконання
25 р. 185). и. тоническое—м-во тон ічне ´ (ТЛРМ), м-во зву-
Интермедия—інтермедія. ´ кове´ (ТЛРМ), [тональне
´ ´
мистецтво («Муз» 25
Интермеццо—інтермецо(-ца). ´ р. 368)];
Исполнение – 11 – Квартет
и. фортепианное—умілість фортеп’яно́ва. к. слуховой—хід (ходу) слухови́й (NA), провід ´
Исполнение—виконання, ´ ´
виконування. (ФС) слухови́й.
´
Исполнитель,-ница—виконавець(-ця), ´
виконави Канитель (нить, обволакив. струну)—сухозло ´тиця,
´
ця (ІШ), [виконувач («Муз» 25 p. 209)]. ´ (СЖМ).
канітеля
Исполнительский—виконавський,´ ´
[виконавчий Канифоль—кольофонія ´ (N), живи́ця (ФС).
(«Муз» 25 p. 331)]. ´
Канон—канон(-ну) (Лдк 100, «Муз» 25 р. 276);
Исполнять, исполнить—вико́нувати, ви́конати к. бесконечный—к. нескінченний; ´
(Г, У). к. в обращении—к. від об ернення; ´
Истинноречие—«істіннорєчіє» ´ (ГчМ 117). к. в противодвижении—к. проти́вного ру́ху;
к. в увеличении—к. збільшеними ´ ´
нотами;
К к. в уменьшении—К. зменшеними
к. двойной—к. подвійний; ´
´ ´
нотами;
к. загадочный—к. загадковий; ´
Кабалетта—кабалета. к. зеркальный—к. дзеркальний; ´
Каватина—кавати́на. к. искусственный—к. шту́чний;
Кавычка скорогласовоспятная — «кави́чка ско- к. многоголосный—к. багатоголосний; ´
´
рогласовоспятная». к. прерванный—к. перерваний; ´
Каденция, каденца, каданс—кінцівка, ´ закінчен- ´ к. раковый—к. раковий;´
´
ня, каданс(-су), ´
каденція; к. свободный—к. вільний; ´
к. автентическая—кінцівка автенти́чна; к. тройной—к. потрійний; ´
к. вводная—к. упровідна; ´ к. четверной—к. почвірний; ´
к. вторгающаяся—к. несподівана; ´ к. шуточный—к. жартівни́й («Муз» 25 р. 118).
к. ложная—к. несправжня, ´ ´
к. удавана; ´
Канонарх—канонарх(-ха).
к. несовершенная—к. недовершена, ´ [з-ня не Канонический—канонічний. ´
ви́вершувальне (Дрм 86)]; Кант—кант(-та) («Муз» 25 р. 206, У).
к. ниспадающая—;к. спадна; ´ Кантата—кантата ´ (ГчМ, «Муз» 25 р. 233);
к. опрокинутая—к. обернена; ´ к. камерная—к. покойова, ´ к. камерна;
´
к. плагальная—к. плагальна; ´ к. светская—к. мирська; ´
´
к. полная—к. повна; к. церковная—к. церковна. ´
к. половинная—к. полови́нна; Кантеле (финск. муз. инструм.)—кантеле ´ (незм.).
к. полуавтентическая—к. півавтенти́чна; Кантилена—кантилена. ´
к. полуплагальная—к. півплагальна; ´ ´
Кантор—кантор(-ра).
к. предупреждающая—к. застережлива; ´ Канун (восточ. инструм.)—канун(-на). ´
к. прерванная—к. перервана; ´ Канцона—пісня, ´ канцона ´ (Лдк).
к. прямая—к. проста,´ к. пряма;´ Канцонетта—співаночка´ (СЖМ), пісенька,´ канцо-
к. распространенная—к. поши́рена; ´
нета.
к. сложная—к. складна; ´ Капелла (инструментальный ансамбль оркестров, а
к. совершенная—к. довершена; ´ также хор)—капеля ´ (СЖМ), капелія ´ (Г, СЖМ).
к. срединная—к. посередня, ´ к. середи́нна; Капельмейстер—капельмайстер(-стра) ´ (Г).
к. тональная—к. тональна; ´ Капельмейстерский—капельмайстерський. ´
к. центральная—к. осередков ´ ´ к. центральна;
а, ´ Каподастр (capotasto) (гл. лад на грифе)—капотасто ´
к. церковная—к. церковна; ´ (-та).
к. фригийская—к. фригійська. ´ Каприз, каприс, каприччио—капри́ччо(-ча), ка
Каденциальный, каденцовый—каденцовий. ´ при́з(-зу), при́мха.
Кадансовый—кінцевий, ´ ´
кадансовий. Капризно (capricciosamente)—при́мхли́во (Г).
Кадриль—кадри́ль(-лі, ж. р.) (СЖМ), кадри́ля Кассация (музык. произведение)—касація. ´
(СЖМ). Кастаньеты—кастаньєти(-єт). ´
´
Кадык—виголосник(-ка) (Нар Мат), горлян ´ ковий Каталектический—каталекти́чний.
ви́пин(-ну) (NA), борлак(-к´ а´) (Г). Качалка (крюк)—«качалка». ´
Казачек (танец)—козачок(-чк ´ а´) (У). Качание (метронома)—хитання, ´ ´
гойдання;
Какофонический—какофонічний ´ («Муз» 24 р. к. маятникообразное—хитання ´ вагалове. ´
№ 1—3, 20). ´
Качка (крюк)—«качка».
Какофония—какофонія ´ («Муз» 24 р. 19). Качуча (испанск. танец)—кач у́ча.
Калькант (человек, нагнетающий воздух ногою при ´
Кварта—кварта;
´
органе)—калькант(-та). ´
к. верная—к. певна, к. правди́ва;
´
Камаринская—камаринський (танець). к. выполненная—к. ви́повнена;
Камбиата (вспомогат. нота)—допоміжна´ нота ´ кам к. неверная—к. непевна, ´ к. неправди́ва;
´
бі ята. к. пустая—к. порожня; ´
Камера воздушная—камера ´ духова´ (ФС, СЖМ); к. увеличенная—к. збільшена, ´ ´
к. побільшена;
к. носоглоточная—к. носо-горлянкова. ´ к. уменьшенная—к. зменшена; ´
Камерный—покойовий ´ (СЖМ), камерний ´ (СЖМ). к. фальшивая—к. фалши́ва;
Камертон—камерт о́н(-на) (ФС), [строєв і´ в и́лка к. чистая—к. чи́ста, к. натуральна; ´
(ЛФз 227)]. к. чрезмерная—к. надмірна. ´
Канал воздушный—провід(-воду)´ духови́й (ФС, ´
Квартет—квартет(-та) (СЖМ);
СЖМ); к. вокальный—к. голосови́й, к. вокальний; ´
к. полукружный—провід ´ півкружаловий ´ (NA); к. деревянный—к. дерев’яний; ´
Квартетный – 12 – Композиторский
к. духовой—к. духови́й; к. альтовый—к. альтовий; ´
к. медный—к. мідний; ´ к. басовый—к. басовий; ´
к. смычковый—к. смичковий; ´ к. второй—к. дру́гий;
к. струнный—к. стру́нний, к. струновий; ´ к. первый—к. перший.´
к. фортепианный—к. фортеп’янний, ´ к. форте Кларнетист—кляринети́ст(-та), клярнети́ст(-та).
´
п’яновий. Классик—клясик.´
Квартетный—квартетний. ´ Клаузула (каденция)—клявзу́ля.
Квартовый—квартовий.´ Клетка грудная—огру́ддя (NA), грудна´ клітка ´ (NA).
Квартоль—квартоля. ´ Клинушек (у фортеп.)—клинок(-нка). ´
Квартсекстаккорд—квартсекстакорд(-ду). ´ Клирошанин—крилошанин ´ (СЖМ).
Квинта—квінта;´ Ключ—ключ(-ча);
к. верная—к. певна, ´ к. правди́ва; к. альтовый—к. альтовий; ´
к. напряженная—к. напру́жена; к. баритоновый—к. баритоновий; ´
к. неверная—к. непевна; ´ к. неправди́ва; к. басовый—к. басовий; ´
к. неподвижная—к. нерухома; ´ к. дискантовый—к. дискантовий; ´
к. опущенная—к. ви́лучена; к. меццо-сопрановый—к. мецо-сопрановий; ´
к. параллельная—к. рівнобіжна; ´ к. скрипичный—к. скрипкови́й (Лдк 40), [віолі´
к. пустая—к. порожня; ´ новий (Лдк 40)];
к. скрытая—к. захована; ´ к. созвуковый (цифрован. бас у Римана)—к. спів-
к. увеличенная—к. збільшена, ´ ´
к. побільшена; звукови́й;
к. уменьшенная—к. зменшена; ´ к. сопрановый—к. сопрановий; ´
к. фальшивая—к. фалши́ва; к. теноровый—к. теноровий; ´
к. чистая—к. чи́ста, к. натуральна. ´ к. французский—к. францу́зький;
Квинтаккорд—квінтакорд(-ду). ´ к. цефаутный—к. цефау́товий.
Квинтдецима—квінтдецима. ´ Ключица—ду́жка (NA), перепело ´ (NA).
Квинтерна (струн. инстр.)—квінтерна ´ (СЖМ). Кобза—кобза´ (Г).
Квинтет—квінтет(-та)´ («Муз» 25 р. 337); ´
Кобзарь—кобзар(-ря).
к. вокальный—к. голосови́й, к. вокальний; ´ Кобоз—кобоз(-за).
к. смычковый—к. смичковий; ´ Кобуз (струн. инстр.)—кобуз(-за).´
к. струнный—к. стру́нний, к. струновий ´ ; Кобыла (знамя)—«коби́ла».
к. фортепианный—к. фортеп’янний, ´ к. форте Кобылка—коби́лка (Г, У), підставка ´ (ФС).
´
п’яновий. Кода—кода ´ («Муз» 25 р. 337).
Квинтировать—квінтувати. ´ Кодетта—кодета. ´
Квинтовый—квінтовий.´ Колебание—коливання, ´ колихання ´ (Г, У), [вібра´
Квинтоль—квінтоля. ´ ´ (Шн 78), дрогане
ція (Дрм), тремтіння ´ (ЛФз 207)];
Квинтсекстаккорд — квінтсекстакорд(-ду)(Дрм). ´ к. гортани—к. горлянки ´ (NA);
´
Керас (рог др. греч.)—керас(-са). к. маятникообразное—к. вагалове; ´
Кимвал—кімвал(-лу)´ (СЖМ). к. поперечное—к. поперечне; ´
Кин (китайск. струн. инстр.)—кін (к іна) ´ к. синусовидное — к. сінусоідальне ´ (КС1);
Кинг (китайск. ударн. инстр.)—кінґ (кінґа). ´ к. тембровое—к. темброве;´
Киннор (др. евр. струн. инстр.)—кінор(-ра). ´ к. трансверсальное—к. поперечне ´ (КС1).
Киоть (руки)—п’ясть (п’ясти) (СЖМ). Колебательный—коливни́й (ШС).
Китара (др. греч. струн. инстр.)—кітара. ´ Колено песенное—кол іно ´ пісенне ´ (КолР 6).
Китаристика—кітари́стика. Колесо (знамя)—«колєсо». ´
Китародия—кітародія. ´ ´
Колок (у скрипки)—кілок(-лка), ´
кілочок(-лочка) (Г).
Китарра—см. Гитара. Колокол—дзвін (дзвону) ´ (Г).
Китарроне (большая китара)—кітароне ´ (незм.). Колокольчик—дзвоник(-ка)´ (Г, ФС), колоколець ´
Кифара—см. Китара. (-кільця) (Коцюб. «Тіні заб. np.»).
Кичига (знамя)—«кічіга». ´ Колоратура—кольорат у́ра.
Клавесин—клявеси́н(-на). Колоратурный—кольорат у́рний.
Клавесиниcт—клявесиніст(-та) ´ («Муз» 25 р. 57). Колоризм—кольори́зм(-му).
Клавиатура—клявіяту́ра. Колорит—кольори́т(-ту) (СЖМ), барвність(-ности)´
Клавикорды—клявікорди(-дів). ´ (ІШ).
´
Клавир—клявір(-ра). Колыбелька (попевка)—«колибєлька».
Клавираусцуг—фортеп’янний, ´ фортеп’яновий ´ Колыбельная—колискова ´ (Кол 39), приколиско´ва
витяг(-гу), клявіравсцуг. ´ (КолР 138).
(Кол 39), колисанка
Клавихорд—клявіхорд(-ду).´ Коляда—коляда´ (Г, У).
Клавицилиндр—клявіциліндер(-дра). ´ Колядка—колядка ´ (КолР 25).
Клавицимбал—клявіцимбали(-л). ´ Комма—кома ´ («Муз» 24 р. 19, ЛФз 220);
´
Клавиш—клявіш(-ша) (СЖМ). к. Дидимова—к. Дід імова; ´
Клавишный—клявішний, ´ клявішевий. ´ к. Пифагорова—к. Пітагорова; ´
Клавэолина (клавишный инстр.)—клявеоліна. ´ к. синтоническая—к. синтон ічна. ´
´
Клапан—хлипок(-пка). Композитор—компози́тор(-ра) («Муз» 25 р. 321),
Клаппенгорн—см. Бюгельгорн. ´
компон іст(-та) («Муз» 24 р. 34).
Кларнет—кляринет(-та), клярнет («Муз» 25 р. 348), Композиторский—компози́торський («Муз» 25 р.
[каларнет (У)]; 18).
Композиционный – 13 – Куранты
Композиционный—композиційний ´ («Муз» 25 р. Контрэкспозиция—контрекспози́ція.
260). ´
Концерт—концерт(-ту) («Муз» 25 р. 329).
Композиция—компози́ція («Муз» 25 р. 340), ком- Концертант,-ка—концертант(-та),-ка.´
понування´ (Г). Концертино—концерт и́но(-на).
Комыс (азиатск. музык. инстр.)—комис(-са). ´ Концертировать (голос., инструм.)—концертувати. ´
Кондакарь—кондакар(-ря). ´ Концертирующий—концертовний. ´
Кондукты (в органе)—ходи(-ів),´ конду́кти(-тів). Концертмейстер—концертмайстер(-тра). ´
´
Конец пальца—кінець(-нця) ´
пальця, п у́чка (Г). Концертный—концертовий ´ (Лдк).
Конечная (попевка) — наконечна ´ (КолР 119). Координата временная—координата ´ часова´ (КСІ).
Конечный—см. Заключительный. Копула (в мензуральной муз., в органе)—копуля; ´
Консерватория—консерваторія ´ («Муз» 25 р. 327). к. мануальная—к. ручна, ´ к. мануальна; ´
Консонанс—консонанс(-су);´ к. октавная—к. октавна; ´
к. абсолютный—к. безперечний, ´ к. абсолю́тний; к. педальная—к. ніжна,´ к. педальна, ´ ´
к. педалева.
к. акустический—к. акусти́чний; ´
Корнет—корнет(-та).
к. мнимый—к. уявний; ´ Корнет-а-пистон—корнет-а-пістон(-піст ´ ´
она)
к. несовершенный—к. недовершений, ´ ´
[незгід (СЖМ).
ний (Лдк 70)]; Корнетист—корнети́ст(-та), корнети́ста(-ти).
к. совершенный—к. довершений, ´ ´
[згідний (Лдк Корнетный—корнетний, ´ корнет ´ овий.
´
70)]; ´
Корпус (инструмента)—тулуб(-ба), ´
корпус(-су), ´
[ка
к. средний—к. середній; ´ довб (Лдк 80)].
к. тонический—к. тонічний; ´ Коррепетитор—коррепет и́тор(-ра) («Муз» 25 р.
к. фонический—к. фон ічний. ´ 278), помічни́к(-ка) дириґентський.
Консонансный—консонансний, ´ ´
консонансовий. Косточка слуховая—кісточка ´ слухова´ (ФС, ЛФз
Консонировать—консонувати. ´ 240).
Консонирующий—консонантний, ´ консон о́вний, ´
Косточка (для игры)—кісточка.
консон анц ´ і´йний. Кость под’язычная—кістка ´ під’язикова ´ (NA), язу ´
Контрабас—контрабас(-са) ´ (ІШ). лька (NA).
Контрабасист—контрабаси́ст(-та), контрабаси́ста Кото (японск. струн. инстр.)—кото(-та). ´
(-сти). Коэффициент звукообразования—сучи́нник, ко
Контрабасовый—контрабасовий. ´ ефіці´єнт
´ звукотворення,
´ к. звукоутвору. ´
Контраданс (танец)—контраданс(-са) ´ («Муз» 25 р. ´
Краковяк—краков’як(-ка).
228). Красочно—барви́сто.
´
Контральто—контральто(-та). Красочность звуковая—барви́стість(-тости) зву
Контрапункт—контрап у́нкт(-ту); ´
кова.
к. вдвойне подвижной—к. двічі-пересувн ´ и́й, Кратимата (знамен. пен.)—«кратімата». ´
´
к. двічі-переставн и́й; ´
Краткость тона—короткість(-кости) тону (КолР 6).
к. вертикально-подвижной—к. простови́сно- Кратное тонально-ладовое—многократь(-ті) ´ то
´
пересувни́й, к. вертикально-пересувн и́й; нально-ладова. ´
к. горизонтально-подвижной—к. поземно-пе ´ - Кратность замыкающая—многократь ´ замична.´
´
ресувни́й, к. горизонтально-пересувн и́й; Кретик (ритмичес. форма)—кретик(-ка). ´
к. двойной—к. подвійний; ´ Крона (трубка добавочная)—крона. ´
к. имитирующий—к. імітац ійний; ´ Кротта (струн. инстр.)—крота. ´
к. импровизированный—к. імпровізований; ´ Круг гармоний—коло ´ гармоній, ´ к. гармонійне; ´
к. линейный—к. лінійний ´ («Муз» 25 р. 371); к. квинтовый—к. квінтове ´ (Дрм);
к. неровный—к. нерівний; ´ к. Пифагоров—к. Пітагорове; ´
к. обратимый—к. обертаний; ´ к. церковного пения—круг церковного ´ ´
співу.
к. подвижной—к. пересувни́й; Кружок (в сирене)—кружок(-жка). ´
к. полиморфический—к. багатови́дий, к. полі- Крюк (нотн. знак)—крю́к(-ка).
морфічний; Крюк простой (крюк. пен.) — «крюк простой».
к. равный—к. рівний ´ ´
(простий); Крюковой—крюкови́й.
к. синкопированный—к. синкопований; ´ ´
Крючок (в ухе)—гачок(-чка).
к. строгого письма—к. суворого ´ письма,´ к. суво́ Крыж (знамя)—«криж»(-жа).
рого ст и́лю (У); Ксенорфика (смычков. рояль)—ксенорфіка. ´
к. тройной—к. потрійний; ´ Ксилофон—ксілофон(-на).´
к. цветистый—к. квітчастий, ´ к. кольори́стий. Кувички (дер. духов. инстр.)—кувічки. ´
Контрапунктизм—контрапункти́зм(-му) («Муз» Кудри нижние (знамя)—«ку́дрі ніжніє».
24 р. 20). Кудрява (фита)—«кудрява». ´
Контрапунктировать—контрапунктувати. ´ Кузов (инструмента)—короб(-ба).´
Контрапунктирующий—контрапунктовний. ´ Кулизма (фита)—«кул ізма ´ ».
Контрапунктический—контрапункти́чний (ГчМ). Кулиса (в тромбоне)—кул іса ´ .
´
Контраст—контраст(-ту). ´
Куплет—куплет(-та), строфа´.
Контрастировать—контрастувати. ´ ´
Купюра—скорочення («Муз» 25 р. 140), купю́ра
Контрастный—контрастний ´ («Муз» 25 р. 57). («Муз» 25 р. 149).
Контрафагот—контрафаґот(-та). ´ Курай (духов. инстр.)—курай(-ая). ´
Контрафуга—контрафу́ґа. Куранта (стар. фр. танец)—куранта. ´
Контроктава—контроктава. ´ ´
Куранты—куранти(-тів), дзиґар ´ і(-ів)
´ (У, ІШ).
Курренды – 14 – Луч звуковой
´
Курренды (ученические хоры в Герм.)—куренди л. секстовый—л. секстовий; ´
(-дів). л. секундовый—л. секу́ндовий;
´
Кучкизм —кучк ізм(-му). л. септимовый—л. септимовий; ´
´
Куявяк (танец)—куяв’як(-ка). л. сложный—л. складни́й (Над);
Кэч (род композиции)—кеч(-чу). л. смешанный—л. м ішаний; ´
л. сопутствующий—л. супровідни́й;
Л л. темперированный—л. ви́рівняний, л. тем-

´
перований;
л. терциевый—л. терцієвий; ´
Лабиальный—губни́й (У), лябіяльний. ´ л.-тоника—л.-тоніка; ´
Лабии—г у́би (губ, губів). л. увеличенный—л. збільшений ´ (Над, «Муз»
Лабиринт (в ухе)—лабіри́нт(-ту) (NA); 24 р. 19);
л. перепончатый — л. оболо́нчастий (NA). л. уменьшенный—л. зменшений ´ («Муз» 24 р. 20,
Лад—лад(-ду) (Г), [ска́ля (Лдк 47)]; Над);
л. автентический—л. автенти́чний; л. устойчиво-консонирующий—л. стійки́й кон
л. амвросианский—л. амбро́зівський; ´
сонантний;
л. античный—л. анти́чний; л. устойчивый—л. стійки́й;
л. гармонический мажорный—л. гармоній- ´ л. фригийский—л. фриг ійський; ´
´
ний мажорний; л. цепной—л. ланцюговий ´ (Над, У), [ціпний
л. гармонический минорный—л. гармоній- ´ («Муз» 24 р. 20)];
ний мін о́рний; л. церковный—л. церковний; ´
л. гармонический уменьшенный—л. гармо- л. эолийский—л. еолійський. ´
´
нійний ´
зменшений; Ладовый—ладови́й (Над).
л. гармоническо-натуральный—л. гармоній Лады (на грифе инструмен.)—ладки́(-ків), лади́(-ів).
´
но-природний, л. гармонійно-натура´льний; Ларингоскоп—ларінгоскоп. ´
л. гипо-дорийский, гипо-фригийский и т. д.— Легатура—см. Лигатура.
´
л. гіпо-дорійський, л. гіпо-фригійський´ і т. ін.; Легенда—леґенда. ´
л. господствующий—л. головни́й, л. переваж ´ ´
Легкие—легені(-нів).
ний; ´
Легкость (исполнения)—легкість(-кости) ´-
у виконан
л. григорианский—л. григоріянський; ´ ні («Муз» 25 р. 216), легкота´ (Г, У).
л. двойной—л. подвійний; ´ Лейтгармония—ляйтгармонія. ´
л. дорийский—л. дорійський; ´ Лейтмотив—ляйтмоти́в(-ву), провідни́й моти́в;
л. дурный—см. л. мажорный; л. звуковый—л. звукови́й («ЧШ», N 1—2) 210).
л. ионийский—л. іонійський; ´ ´
Лендлер (танец)—лендлер(-ра).
л. искусственный—л. шт у́чний (Над); Лестница барабана (в ухе)—бубонцеві ´ сходи(-дів)
´
´
л. квартовый—л. квартовий; (NA);
л. квинтовый—л. квінтовий;´ л. диатоническая—діятонічна ´ скаля;´
л. лидийский—л. лідійський;´ л. преддверия (в ухе)—прис інкові ´ схо́ди(-дів)
л. локрийский—л. локрійський; ´ (NA).
л. мажорный, л. дурный—л. тверди́й, л. ма Либретто—лібрето(-та) ´ («Муз» 25 р. 249).
´
жорний; ´ ліґа.
Лига—зв’язка, ´
л. мажоро-минорный—л. мажоро-мін ´ ´
орний; Лигатура, легатура—зв’язка, ´ ліґат у́ра, леґату́ра.
л. миксолидийский—л. міксолід ійський; ´ Лик (хор)—лік(-ку), хор(-ру).
л. минорный—л. м’яки́й, л. мінорний; ´ Лимма (диат. полутон)—ліма. ´
л. натуральный мажорный—л. природний ´ ма Лингвальный—язичковий, ´ ´
лінґвальний.
´
жорний, ´
л. натуральний ´
мажорний; Линия движения—л інія ´ ру́ху;
л. натуральный минорный—л. природний ´ мі л. добавочная—л. додаткова ´ («Муз» 25 р. 28);
´
норний, ´
л. натуральний ´
мінорний; л. мелодическая—л. мелодійна ´ («Муз» 25 р. 232);
л. неполный увеличенный—л. неповний ´ ´
збіль л. речитативно-мелодическая—л. речитати́в-
шений (ТЛРМ); но-мелодійна ´ («Муз» 25 р. 342);
л. неполный уменьшенный—л. неповний ´ ´
змен л. узловая—л. вузлова. ´
шений (ТЛРМ); Линяние голоса—зміна ´ голосу,
´ переміна ´ голосу.
´
л. неродственный—л. неспоріднений; ´ Лира—ліра ´ (ТЛМ, Г), [лє́ра (РвД), реля ´ (ТЛМ, Г)].
л. неустойчивый—л. хитки́й; ´
Лирник—лірник(-ка) (Г), [лірви́ст(Г)].
л. одноименный—л. однойменний ´ (Дрм); Лирнический—л ірницький.´
л. отдаленный—л. далекий; ´ ´
Литаврщик—довбиш(-ша) ´
(Г, ІШ), котляр(-ра) (ІШ),
л. параллельный—л. рівноб іжн ´ и́й; ´
[літаврщик («Муз» 25 р. 74)].
л. первоначальный—л. початковий, ´ л. первіс ´ Литавры—котли́(-ів) (Г, У, ІШ), тулумбаси(-ів). ´
ний; Литургия—літургія.
л. переменный—л. перемінний ´ (Над); Лиханос (греч. назв. тона)—ліханос(-са). ´
л. пифагоров—л. пітагорів; ´ Лицо (знамен.)—«ліцо». ´
л. плагальный—л. плагальний; ´ Ложки (инструм.)—ложки́(-жок).
л. подчиненный—л. підлеглий; ´ ´
Локоть—лікоть(-ктя) (Г).
´
л. полный—л. повний; Лопатка (часть тела)—лопатка ´ (NA, Г).
л. помесь (hibrides)—л. гібри́дний; Лур (инструм. и танец)—лур(-ра).
л. родственный—л. спор іднений; ´ ´
Луч звуковой—промінь(-меня) звукови́й (ФС).
Любитель – 15 – Мимический
´ («Муз» 25 р. 330), прихи́льник,
Любитель—аматор м. песенная—м. пісенна ´ (КолР 9);
´
любець(-бця). м. свадебная—м. весільна; ´
Лютневый—лю́тневий. м. танцевальная—м. танцівна,´ м. танцювальна; ´
Лютня—лю́тня (Єм); м. фонетическая—м. фонети́чна.
´
л. басовая—л. басова. Мелодрама—мелодрама. ´
´
Ля (нота)—ля. Меломан—меломан(-на) ´ («Муз» 25 р. 263).
Меломимика—меломіміка. ´
М Мелопласт (прибор)—мелопласт.
´
Мелос—мелос(-су);
´
м. песенный—м. пісенний ´ («Муз» 25 р. 55).
´
Мажор—мажор(-ру); Мелофон—мелофон(-на). ´
м. одноименный—м. однойменний; ´ Мем (египетск. флейта)—мем(-ма).
м. параллельный, м. соответствующий—м. рів Мембрана—оболонка ´ (NA), мембрана ´ (NA, Шн 80).
´
нобіжний. Менестрель—менестрель(-ля). ´
Мажорный—мажорний ´ (ФС), мажоровий´ (Дрм). Мензура—мензу́ра;
´
Мазурка—мазур(-ра) (Г), мазу́рка. м. несовершенная—м. недовершена; ´
´
Максима—максима. м. совершенная—м. довершена. ´
Мало-по-малу (росо а росо)—малу-по-м ´ ´
алу. Мензуральный—мензуральний. ´
Мандолина—мандоліна. ´ Менуэт—менует(-та).´
Мандолинный—мандолінний, ´ ´
мандоліновий Мережа (фита)—«мережа». ´
(«Муз» 25 р. 106). Месса—меса ´ («Муз» 25 р. 184), мша (Г).
Манера исполнения—маніра ´ виконувати («Муз» Мессель (араб. мера интервал.)—месель(-ля). ´
24 р. 43 Г). ´
Метаболон—метаболон(-на).
Манерность исполнения—манірність(-ности) ´ у Металличность (голоса)—металевість(-вости) ´ (Г).
´
виконанні (Г). Металлофон—металофон(-на). ´
мануаль—мануаль; ´ Метаморфоза (вариация)—обертання ´ (У), метамор
м. главная—м. головна. ´ ´
фоза.
Мануальный—мануальний, ´ ´
мануалевий. Метелица (танец)—метелиця ´ (Г).
´
Манубрии (у органа)— ручки(-чок), ману́брії(-ій). Метод ортофонический—спосіб(-собу) ´ ´
вірнозвуч
Маркировать—відзначати, ´ позначати. ´ ´
ний, с. ортофонічний, метода´ вірнозвучна, ´ м. орто
Марш—марш(-шу); ´
фонічна;
м. военный—м. військови́й; м. циферный (нотописания)—с. цифрови́й, ме-
м. волшебный—м. чарівни́й; тода цифрова.
м. похоронный—м. жалібни́й (Лсн); Метр—метр(-тру) («Муз» 24 р. 8);
м. свадебный—м. весільний; ´ м. двухвременный—м. двочасовий. ´
м. торжественный—м. урочи́стий. Метрика—метрика ´ («Муз» 25 р. 95).
Маршеобразный—маршови́й («Муз» 25 р. 137). Метрический—метри́чний (Г).
Маршировка—маршування. ´ Метроном—метроном(-ма) ´ (Лдк 27).
Маска (в пении)—маска. ´ Метрономический—метрономічний. ´
Мастер бандур—банду́рник(-ка); Метротектонический—метротектонічний ´ («Муз»
м. свирелей—ду́дник(-ка); 24 р. 26).
м. скрипичный—скри́пник(-ка). Механизм репетиционный—механізм ´ репети
Медианта—медіянта ´ (Лдк, Дрм), [середній ´ тон (Лдк)]; ´
ційний.
м. верхняя—м. горішня; ´ Механика молоточная—механіка ´ молоточна.´
м. нижняя—м. дол ішня. ´ Мех—міх(-ха) (Г);
Медиум (сред, регистр)—середній. ´ м. горизонтальный—м. поземний ´ (КСІ), м. го
Медленно (инструм). —повагом, ´ ´
повільно. ´
ризонтальний;
Медь (духмедные)—мідь (міді). м. диагональный—м. діягональний ´ (КСІ);
Меза (греческ. муз.)—середня, ´ ´
меза. м. запасный—м. запасни́й;
Мелизм—прикраса ´ (Лдк), мелізм(-му) (Лдк, Дрм). м. магазинный—м. маґази́нний, м. маґази́но-
Мелизматика—мелізматика. ´ вий;
Мелограф—мелограф. ´ м. нагнетающий—м. нагнітни́й (ФС);
Мелодекламация—мелодеклямація ´ («Муз» 25 р. м. поперечный—м. поперечний ´ (Г);
205). м. складками—м. брижатий, ´ ´
м. складками;
Мелодика—мелодика ´ («Муз» 25 р. 41). м. черпательный—м. черпальний; ´
Мелодический—мелоди́чний (КолР 8, «Муз» 25 р. м. ящиком—м. коробом. ´
´
211), мелодійний (Лдк, Дрм, ГчМ, Як). Мехи параллельные—міхи́(-хів) рівнолежні. ´
Мелодичность—мелодійність. ´ Меццо-сопрано—мецо-сопрано ´ (мецо-сопрана). ´
Мелодичный—мелодійний. ´ Мечик (знамя)—«мечік».
Мелодия—мелодія ´ (КолР 93, ГчМ), голос(-су) ´ (Єм Мешочек (в ухе)—мішечок(-чка) ´ (NA).
95); Ми—мі.
м. изменчивая—м. мінли́ва; Микст (регистр голоса)—мішаний ´ реґ і´стр(-ру).
м. колыбельная—м. приколискова ´ (КолР 93), Микстура (в органе)—міксту́ра.
м. колискова,´ [колисанкова ´ (КолР 138)]; Миллиоктава—міліоктава. ´
м. маршевая—м. маршова´ (КолР 78); Мимика—мі´міка («Муз» 25 р. 115).
м. певучая—м. співли́ва, м. співу́ча; Мимический—мімі´чний.
Минима – 16 – Надгортанный
Минима (нота в менз. сист.)—найменша, ´ мініма. м. домашняя—м. хатня;´
Миннезингер—мінези́нґер(-ра). м. драматическая—м. драмати́чна;
Минор—міно́р(-ру) («Муз» 25 р. 12). м. инструментальная—м. інструментальна, ´
Минорный—мінорний ´ (ІШ, ФС), міноровий ´ (Дрм). ´
м. інструментова;
Мистерия—містерія. ´ м. камерная—м. покойова, ´ м. камерна´ («Муз»
Многоголосие — багатоголо́сся, многогол о́сся ´
25 р. 329, ГчМ), [камеральна ´
(Лдк), кімнатна
´
(«Муз» 24 р. 44), багатоголосність(-ости), много (Лдк)];
´
голосність(-ности). м. классическая—м. кляси́чна;
Многоголосный—багатоголосий, ´ многоголосий ´ м. мензуральная—м. мензуральна; ´
(ІШ). м. многоголосная—м. багатоголо́сна (ТЛМ),
Многострунный—багатостру́нний, многостру́н- ´
м. многоголосна;
ний (КолР 43, ІШ). м. народная—м. нар о́дня (Г), людо́ва («Муз»
Модальный —модальний. ´ 24 р. 43);
Модератор—модератор(-ра). ´ м. первобытная—м. перві´сна;
Модификация—перетворення, ´ модифікація. ´ м. песенно-вокальная—м. пісенно-вок ´ ´
альна;
Модулирование—модулювання ´ (Дрм). м. полифоническая—м. багатоголосна, ´ м. мно
Модулировать—модулювати. ´ ´
гоголосна, м. поліфоні´чна (Лдк);
Модулирующий—модуляці´йний («Муз» 25 р. 61). м. полковая—м. полкова´ («Муз» 25 р. 317);
Модуляция—модул яція ´ («Муз» 25 р. 337, Як), [від м. программная—м. програмова; ´
хід (Дрм 68)]; м. роговая—м. рогова´ («Муз» 24 р. 35);
м. внезапная—м. раптова ´ (Як, Дрм), м. коротка ´ м. салонная—м. сальонова ´ (Лдк);
(Дрм); м. танцевальная—м. танечна ´ (Тмч), м. танкова;´
м. кажущаяся—м. уявна; ´ м. фигуральная—м. фіґурована; ´
м. постепенная—м. ступнева ´ (Як); м. художественная—м. мистецька ´ («Муз» 24 р.
м. случайная—м. випадкова; ´ 43);
м. хроматическая—м. хромати́чна. м. церковная—м. церковна; ´
Молосс (ритмическая группа)—молос(-су). ´ м. шумовая—м. шумова; ´
Молоточек (в ф-но)—молоточок(-чка) ´ (ІШ), [мо- ´
м. эллинская—м. геленська («Муз» 24 р. 30);
´
лоток(-тка) (ЛФз 240)]. м. экзотическая—м. екзоти́чна (Єм 4);
Момент звучания—момент ´ звучання ´ («ЧШ» м. эпическая—м. епі´чна.
1925 р. 1—2. 201); Музыкальность—музи́чність(-ности) («Муз» 25 р.
м. интонационный—м. інтонаці´йний («Муз» 326).
24 р. 31); Музыкальный—музи́чний (Г), [музикальний ´ («Муз»
м. ладовый—м. ладови́й (Над 24); 25 р. 16)].
м. ритмический—м. ритмови́й. Музыкант—музи́ка(-ки) (Г, МрО 104), музик ант ´
Монодия—моноді´я («Муз» 25 р. 2/4). (-та) (Г);
Монотон—монот он(-ну) ´ (Рв 53). м. оркестровый—м. оркестровий; ´
´
Монотонность—одностайність(-ности) (Лдк), одно- м. полковой—м. полкови́й («Муз» 25 р. 317);
мані´тність(-ности), монотонність(-ности).
´ м. странствующий — музи́ка мандрівни́й (Г,
Монотонный—одностайний, ´ ´
монотонний («Муз» СЖМ).
24 р. 10), одномані´тний. Музыкантский—музи́цький (У).
Монофония—одноголосся, ´ монофонія ´ («Муз» Музыковедение, музыкология—музикозна ´вство
24 р. 23). ´
(«Муз» 25 р. 294), музикологія.
Монохорд—одностру́нник(-ка), монохо́рд(-да) Музыковедческий, музыкологический—музи-
(ФС). ´
кознавчий, музикологі´чний («Муз» 25 р. 72).
Мора—мора. ´ Музыкологический—см. Музыковедческий.
Мордент—мордент(-та)´ (Лдк 60), [короткий ´ три́ль Музыкология—см. Музыковедение.
(Лдк 60)]. Мундштук—губни́к(-ка) (Лдк 83), ду́льце (ЛФз 231).
´
Мотет—мотет(-ту). Мурки (ломан. октавы в басу)—му́рки(-рок).
Мотив—моти́в(-ву) («Муз» 25р. 337, Лдк 94), голос ´ Мускул, мышца—м’ясень ´ (м’ясня), м у́скул(-ла)
(-су) (РвД 69); (NA);
м. песенный—м. пісенний ´ (КолР 3); м. блоковидный—м. коліщатий ´ (NA);
м. растяжимый—м. розтяжни́й, [м. розтяжи́- м. брюшной—м. черевни́й (NA);
мий (КолР 43)]. м. межреберный—м. міжреброви́й (NA);
Мрачно—похму́ро. м. напрягающий—м.-напи́нач (NA).
Музицирование—музи́цтво (Г). Мутация—зміна, мутація´ («Муз» 25 р. 194).
Музицировать—музи́чити. Мышца—см. Мускул.
Музыка—м узика;´
м. абсолютная—м. незалежна,
м. абстрактная—м. абстрактна;
´
´
м. абсол ю́тна;
Н
м. аккордная—м. акордова; ´
м. военная—м. військова; ´ ´
Набат (ударн. инстр.)—наба́т, вели́кий барабан(-на).
м. вокальная—м. голосова,´ м. вокальна, ´ ´
м. співна; ´
Набор струн—добір(-бору) струн (Г).
м. гомофонная—м. одноголосна ´ (Лдк), м. го ´
Нагора (кавказ. инстр.)—нагора.
´
мофонна, ´
[гомофонова (ГчМ), гомофоні´чна ´
Надгортанник—надгорляник(-ка) (NA).
(Лдк)]; Надгортанный—надгорлянковий. ´
Нажим – 17 – Ноты
Нажим (струны)—при́тиск(-ку); Незавершенность устойчивости — незаверше ´
н. двойной—п. подві´йний. ність(-ности) сті´йкости, [незавершена ´ ´
сталість,
Назалирование—назалювання. ´ неукі´нчена сталість,
´ ´
незакінченість ´
держкости
Назалировать—назалювати. ´ (ТЛРМ)].
Наигрывать—награвати. ´ Независимость пальцев—незалежність ´ ´
пальців.
Наигрыш—при́грав(-ву); Ней (араб. дерев. духов. инструмент)—ней (нея).
н. пастушеский—паст у́ший при́грав(-ву). Немузыкальный—немузи́чний.
Накидка (крюк)—«накідка». Неовагнеризм—неоваґнери́зм(-му) («Муз» 25 р.
Наклонение—нахил(-лу)´ (ТЛРМ, ФС); 206).
н. мажорное—н. мажорний; ´ Неровность (партий в хоре)—нері´вність(-ности)
н. минорное—н. мінорний; ´ (ІШ), неви́рівняність(-ности).
н. противоположное—н. протилежний. ´ Несопряженный (звук)—незв’язаний, ´ [несупря ´-
Наковальня (в ухе)—ковадло ´ (NA, ФС), [клепало ´ жений (Над)].
(ЛФз)]. Нестройно—не в лад (Тмч), безладно ´ (Тмч), [не
Наконечник (дульце, мунштдук)—губни́к(-ка) (Лдк ´
стройно («Муз» 25 р. 139)].
83). Нестройный—нестройний, ´ ´
безладний (Тмч), не
Накры (ударн. инстр.)—накри(-рів) ´ (Г). ´
ладний (ІШ).
Наложение—накладання ´ (У). Неударяемый—ненаголошений, ´ ´
без наголосу.
Напев—спів(-ву), по́спів(-ву) (Г, Нік), ви́спів(-ву) Неустой—нестій ´ ´
(нестою), хитки́й звук, [неста ´-
´
(ІШ), голос(-су) (ІШ), [нап ів ´ (Кол)]; лість («Муз» 24 р. 15)].
н. обиходный—с. обихі´дний. Неустойчивость—хи́ткість(-кости) (Над).
Напевать—співати, ´ виспі´вувати, наспі´вувати («Муз» Низ (безлинейн. письмо)—«ніз»(-зу).
25 p. 193, ІШ), наспівати. ´ Ниспадающий—спадни́й.
Напевность—співу́чість(-чости), спі´вність(-ности) Ножка сорочья (крюк.)—«ножка ´ ´
сорочья».
(Кол), виспі´вність. Ноктюрн—ноктю́рн(-ну).
Напевный—співу́чий, співни́й (ІШ), виспівни́й Номенклатура—номенкляту́ра.
(ІШ). ´
Номос (греч. муз.)—номос(-су).
Напряжение (звука)—напру́га, напру́ження. Нона—нона. ´
Напряженность—напру́женість(-ности). Нонаккорд—нонакорд(-ду) ´ (Дрм).
Нараспев—нарозспів ´ (N), спі´вно (N). Носоглотка—носо-горлянковий ´ хід (Мед Сек).
Наращение (звука)—наростання ´ (звука), збі´ль- Нота—нота´ (ІШ);
шення (звука). н. акцентированная—н. наголошена, ´ н. акцен
Наречь—«нарєчь».´ ´
тована;
Наростание—зростання; ´ н. восьмая—ві´сімка (КолР 85), восьма, ´ [восьми
н. агогическое—з. агогі´чне. ´ (Дрм)];
нотка
Настраивание (инструмента)—налад(-ду), ´ ´
настрою н. вспомогательная—н. допомічна, ´ н. помічна´
вання. (Як);
Настраивать (инструмен.)—настроювати ´ (Г, ІШ), н. двойная—н. подві´йна;
´ («Муз» 25 р. 348), настроїти,
строіти ´ наладнати, ´ н. двухчертная—н. двори́скова;
[ладнати´ («Муз» 25 р. 139)]. н. задержанная—н. затри́мана, н. задержана; ´
Настроение—настрій ´ ´
(настрою). н. красная—н. червона; ´
Настройка—наладження, ´ ´
строїння (У, ІШ), настро ´ н. мелизматическая—н. мелізмати́чна, н. для
ювання («Муз» 24 р. 29); ´
прикрашування;
н. обертонная — наладження ´ ´
обертонове; н. низкая смежная—н. низька´ сумі´жна;
н. унтертонная—н. унтертонове. ´ н. острая смежная—н. гостра ´ сумі´жна;
Настройщик—направник(-ка) ´ (У, ІШ), [напра ´в н. переменная—н. перемі´нна;
щик (Неч.-Левицьк.)]. н. половинная—н. полови́нна (Дрм);
Нахшлаг—нахшляґ(-ґа) ´ (Дрм). н. проходящая—н. перехідна´ (ТЛМ), [н. мина- ´
Начертание—нарис(-су)´ (У), знак(-ку), знаме´но юча (Як)];
´
(Г), [накреслення («Муз» 25 р. 27)]; н. результатная—н. вислідна, ´ н. результатна ´
н. нотное—знак нотний, ´ знамено´ нотне. («Муз» 25 р. 219);
Начинательный—початковий. ´ н. свободная—н. ві´льна;
Небел (лютня)—небел. ´ н. сильная—н. си́льна;
Неблагозвучие—недоброзвучність(-ности), ´ како н. слабая—н. слабка; ´
´
фонія. н. с точкой—н. з крапкою, ´ крапко́вана нота
Небный (звук)—піднебі´нний (ІШ). (Лдк 17);
Небо—піднебі´ння (NA); н. целая—н. ці´ла (Дрм);
н. мягкое—п. м’яке´ (NA, «Муз» 25 р. 215); н. четвертная—чверть(-рти);
н. твердое—п. тверде´ (NA, «Муз» 25 р. 214). н. шестнадцатая—шістнадцятка ´ («Муз» 25 р. 187),
Невма—невма. ´ ´
н. шістнадцята.
Невменный—невмовий. ´ Ноты—ноти ´ (нот);
Недобирание (тона)—недобирання, ´ недоголо ´шу н-ты безлинейные, бесстрочные—н. безлі
вання. ні´йні;
Недобирать, недобрать—недобирати, ´ недобра´ н. роликовые—н. ролікові; ´
ти, детонувати, ´ недоголошувати. ´ по нотам—з нот;
Недоносить—см. Недобирать. класть на ноты—заводити ´ ´ завести
в ноти, ´ в ноти. ´
Нотация – 18 – Октава
Нотация, нотопись, письмо нотное—нотопи ´ сь- о. двумоментный—з. двомоментовий; ´
´ нотація
мо, ´ («Муз» 24 р. 80); о. доминантный—з. доміна́нтовий;
н. буквенная—н. літерне (ІШ, У); о. мелодический—з. мелоді´йний;
н. демественная—н. демествене; ´ о. переводящий—з. перевідни́й;
н. знаменная беспометная и беспризначная— о. плагальный—з. плагальний; ´
´
н. знаменне ´
без позначок і знаків, знаменне ´
о. полный—з. повний;
безпомі´тне й беззначне;´ о. полуавтентический—з. півавтенти́чний;
н. знаменная с пометами и признаками— о. полуплагальный—з. півплагальний; ´
´
з позначками й знаками, н. зна ´ о. полуполный—півповний; ´
менне з помі´тками та познаками; ´ ´
о. прерваный—з. перерваний;
н. кондакарная—н. кондакарне; ´ о. сложный—з. складни́й;
н. круглая—н. окру́гле; о. соединенный—з. з’є́днаний, злу́чений (ТЛРМ);
н. линейная—н. ліні´йне; о. субдоминантный—з. субдомінантовий; ´
н. линейная квадратная—н. ліні´йне квадрато- ´ о. трехмоментный сложный—з. тримомен ´ то
ве; вий складни́й;
н. мензуральная—н. мензуральне; ´ о. церковный—з. церковний ´ («Муз» 25 р. 187).
н. невменная—н. невмове;´ ´
Обработка—оброблення.
н. хоральная—н. хоральне. ´ ´
Образование звука—звукотвір(-твору), звукотво- ´
Нотировать—нотувати, ´ заводити ´ ´
в ноги. рення;
Нотный—нотний ´ («Муз» 25 р. 363), нотови́й («Муз» о. музыкальное—осві´та музи́чна;
´
25 р. 79), [партесний (Г)]. о. ритмическое — ритмі´чне зформування. ´
´
Нотограф (прибор)—нотограф(-фа). Обращение (аккорда, интервала)—обернення ´ (Як,
Нотография (библиограф. описан. нот)—нотогра- ´ ´
Дрм), обертання.
фія («Муз» 25 p. 62). Обращенный—обернений ´ (Над).
´
Нотоносец—нотоносець(-сця), ´
нотостан(-на) (N). Обруч (в бубне)—обичайка ´ (Г).
Нотопечатник—нотодрукар(-ря) ´ («Муз» 25 р. 62). Обрывистость исполнения—ури́вчастість(-тости)
Нотопечатание—нотодру́к(-ку), нотодрукува́ння. у виконанні.
Нотопечатный—нотодрукарський ´ («Муз» 25 р. 247). Обрядовый (песня)—обряд ´ овий.
´
Нотопечатнический—нотодрукарський. ´ Обыгрываться—виграватися ´ (СЖМ).
Нотописание—нотописання ´ («Муз» 25 р. 279). ´
Одаренность музыкальная—обдарованість(-ности)
Нотописный—нотопи́сний («Муз» 25 р. 317). музи́чна, хист(-ту) музи́чний.
Нотопись—см. Нотация. Одаренный—обдарований ´ («Муз» 25 р. 322).
´
Нусет (араб. инстр.)—нусет(-та). Ода-симфония—ода-симфонія. ´
Нуссох (еврейская гамма)—ну́сох(-ху). Одновременный—одночасний ´ (Г, У), одночасо ´
Нюанс—відті´нок(-нку), нюанс(-су) ´ («Муз» 25 р. вий.
105). Одноголосный—см. Гомофонный.
Нюансировка—відті´нювання, нюансування, ´ Однозвучный—однозвукови́й (Над).
[ню-ансировка ´ («Муз» 25 р. 60)]. Одноименный—однойменний ´ (Дрм).
Однострочный (в знамен. пении)—одноліні´йний.
´
О
Однотакт—однотакт(-ту).
´
Однотемность—однотемність(-ности).
Одночастность—одночасти́нність(-ности) (Над).
´
Обертон—надтон(-ну), частковий ´ тон, обертон´ Одночертный—однори́сковий.
(-ну) («Муз» 25 р. 122), [горі´шній тон (ЛФ 234)]; Одночленный—одночленний. ´
о. фонический—н. фоні´чний. Оживленно—жваво. ´
Обертонный—обертонний ´ («Муз» 24 р. 28), обер- Окарина—окари́на.
то́новий. Окончание—закі´нчення (ІШ);
´
Об’ем 1) (голоса)—обсяг(-гу) ´
голосу, ´
діяпазон(-ну) о. женское—з. жіноче, ´ з. паси́вне;
´
голосу; о. мужское—з. чолові´че, діяльне.´
´
о. 2) (инструмента)—обсяг ´
інструменту, діяпа- Окошечко (в ухе)—віконце;´
´ інструменту, [об’єм
зон ´ інструменту (Лдк)]; о. круглое—в. кру́гле;
о. 3) (ротового пространства)—обсяг ´ ´ ду-
ротової ´ в. круглодовг
о. овальное—в. довгокругле, ´ ´ (У).
асте
пли́ни (NA). ´
Окраска (звука)—забарвлення ´ (зву
(звукове), барва
Обиход (церковный)—обихі´д(-ходу). ´ кова);
Область подреберная—ділянка ´ підреброва´ (nа). о. вокальная—з. голосове.´
Облачко (крюк)—«о́блачко». ´
Окрашенность (звука)—заб арвленість(-ности),
Облигатный—обов’язковий. ´ ´
[офарбованість(-ности) («Муз» 24 р. 41)];
Обмотка струн—сухозлотиця, ´ ´
обвитка струн. о. эмоциональная—з. емоці´йна.
´
Обозначение—позначка, знак(-ку); ´
Окрашивать, окрасить (звук)—забарвлювати («Муз»
´
о. буквенное—позначка лі´терна; ´
24 р. 30), заб арвити (Г, СЖМ), забарвл я́ти
о. ритмическое—п. ритмова; ´ (СЖМ).
о. тактовое—п. тактова. ´ Округлять звук—закругляти ´ звук (Г).
Оболочка слизистая—оболонка ´ слизова´ (NA). Октава—октава ´ (Шн 80);
Оборот—зворі´т (звороту)´ (ТЛМ, ІШ); о. большая—о. вели́ка («Муз» 25 р. 214, Лдк 37);
о. автентический—з. автенти́чний; о. выполненная—о. ви́повнена (СЖМ);
о. гармонический—з. гармоні´йний; о. двойная—о. подві´йна;
Октавировать – 19 – Ощущение звуковое
о. двучертная—о. двори́скова (ТЛРМ); о. медный—о. мі´дна;
о. короткая—о. коротка; ´ о. роговой—о. рогова´ («Муз» 24 р. 35);
о. малая—о. мала´ («Муз» 25 р. 214); о. симфонический—о. симфоні´чна;
о. одночертная—о. однори́скова; о. смешанный—о. мішана ´ («Муз» 25 р. 20);
о-вы молнии—о-ви блискави́чні; о. струнный—о. стру́нна;
о. параллельные—о. рівнобі´жні; о. ударный—о. ударна, ´ о. бійна. ´
´
о. скрытые—о. заховані; Оркестрант—оркестрант(-та) ´ («Муз»25 р. 18).
о. тройные—о. потрі´йні. Оркестрион—оркестріон(-на). ´
Октавировать—октавувати. ´ Оркестровать—оркеструвати ´ (СЖМ).
´
Октавный—октавний. Оркестровка—оркестрування. ´
´
Октет—октет(-та) («Муз» 25 р. 247). Оркестровый—оркестровий ´ (ГчМ), оркестраль- ´
Октоих, осьмогласник—осьмогласник(-ка), ´ ´
октоіх ний («Муз» 25 р. 101).
(-ха). Орхестика—орхестика´ («Муз» 25 р. 262).
Октойный, осьмогласный—восьмигласний, ´ ´
октой Ослабление звука—послаба ´ звукова,´ послаблен- ´
ний. ня зву́ку (ТЛМ);
Октохорд—восьмистру́нник(-ка), октохорд(-да). ´ о. струны—попускання ´ струни.
´
Опера—опера; Ослаблять,-ся—попускати,-ся. ´
о. буфф—о. бу́фо; Осмогласие—«осьмогласіє» (ГчМ).
о. драматическая—о. драмати́чна; Осмогласник—см. Октоих.
о. комическая—о. комі´чна; Осмогласный—см. Октойный.
о. лирическая—о. ліри́чна; Основание интервала—основа ´ інтервалу. ´
о. национальная—о. національна; ´ Остановка (голоса)—перерва, ´ ´
запинка.
о. эпическая—о. епі´чна. Остов теми—кістяк(-к´ а)´ теми; ´
Оперетка—оперетка ´ («Муз» 25 р. 245). ´
о. тоники—кістяк(-ка) ´
тоніки.
Оперетта—оперета ´ (ГчМ), оперка ´ (Лсн). Острие смычка—ві´стря смичкове.´
Опереточный—оперетковий.´ Отверстие—відту́лина (Шн 80);
Оперный—опер о́вий («Муз» 25 р. 248), о́перний. о. в муз. инструменте—см. Голосник;
Опора звука—підпора ´ зву́ку; о. резонансное—відтулина ´ відозовна,´ резонанс ´
о. звука грудная—огру́дна підпора ´ зву́ку; ´
на, в. резонансова, в. відголосна; ´
о. диафрагмальная, диафрагматическая—під- ´
о. улитки (в ухе)—равликова діра´ (NA).
´ діяфрагмати́чна, діяфрагмати́чна опо́-
пора Отверстия носово-горловые—носо-горл ян ´ ко
ра («Муз» 25 р. 170). ві відт у́лини(-лин) («Муз» 25 р. 220), хоани ´
Опускание гортани—пони́жения горлянки; ´ (NA).
о. кисти—спускання ´ п’ясти; ´ Отголосок — ві´дголос(-су) (ФС), ві´дгук(-ку).
´
о. палочки—с. палички. ´
Отдача звука—поголос(-су) (ФШ).
Опускать,-ся (о струне)—см. Ослаблять. Отказ—см. Бекар.
Опущение тактов—випускання ´ тактів.´ Отклонение—ві´дхил(-лу);
Ораториальный—ораторі яльний. ´ о. средитональное — в. посередтональний; ´
Оратория—ораторія ´ («Муз» 25 p. 84). о. частичное—в. частковий. ´
´
Орган—орг ан(-на) (СЖМ, Г, «Муз» 25 р. 274), [вир Открывать звук—розкривати ´ звук.
´ (Г);
ган Открыть звук—розкри́ти звук.
о. водяной—о. водяни́й; Отношение обратное—відношення ´ ´
зворотне;
о. ручной (шарманка)—катери́нка (СЖМ). о. октавное—в. октавне; ´
´
Орган—орган(-ну) (NA); о. прямое—в. пряме,´ в. просте; ´
´
о. голоса—о. голосу, о. голосови́й; о. секундовое—в. секу́ндове;
о. слуха—о. слу́ху, о. слухови́й (NA); ´
о. терцовое—в. терцієве (Дрм);
о. тяготения (в ухе)—о. тяжі´ння («Муз» 25 р. 261). о. шестиполутоновое—в. шестипівтонове ´ («Муз»
Организация музыкальная—організація ´ музи́ч- 25 р. 262).
на («Муз» 25 р. 317). Отпускать, отпустить (о струне)—см. Ослаблять.
Органист—органі´ст(-та) (СЖМ), органі´стий (Г, Отолит (в ухе)—отолі´т(-ту).
СЖМ). Отражение дыхания—відбивання, ´ відбиття´ ди-
Органиструм (стар. назв. лиры)—орган і´струм ´ ня;
хан
(-ма). о. звука—в. зву́ку (ФС).
´
Органный—органний, ´
органовий («Муз» Ш 25 р. Отрывисто—ури́вчасто (СЖМ).
289). Отсека (знамя)—«отсєка».
Органология—органознавство, ´ органологія ´ («Муз» Оттенок динамический—відтінок(-нку) ´ динаміч ´
25 р. 39). ний;
Ординар (певческий)—ординар(-ря). ´ о. звука—в. зву́ка, [колір ´ звуку (Над)];
Оркестр 1) (ансамбль)—орк(х)естра ´ (СЖМ), оркестр´ о. исполнения—в. у виконанні; ´
(-тра) («Муз» 25 р. 10, ЛФз 23), [капелія (?)]; о. силы—в. силови́й.
2) (место для музыкант.)—орк(х)естра ´ (СЖМ); Отчаянно—розпачливо ´ (Лсн, Г).
о. бальный—о. бальова; ´ Офиклеид (инструм.)—офіклеід(-да). ´
о. двойной—о. подві´йна («Муз» 25 р. 339); ´
Очко (крюк)—«очко».
о. духовой—о. духова; ´ Ощущать, ощутить—відчувати, ´ відчу́ти.
о. камерный—о. покойова, ´ о. камерна(«Муз»
´ Ощущение звуковое—відчуття´ звукове;´
25 р. 203); о. слуховое—в. слухове.´
Павана – 20 – Пение
П ´
Пасторальность—пасторальність(-ности)
25 р. 150).
(«Муз»
Пасторальный—пасторальний. ´
Павана (танец)—павана. ´ Патетический—патети́чний («Муз» 25 р. 275, СЖМ).
Падение голоса—спад(-ду) голосу; ´ Патетично (pateticamente)—патети́чно.
п. руки—паді´ння руки́ (СЖМ). Патетичность—патети́чність(-ности).
Пазуха лобная—затока ´ чолова´ (NA), [затока ´ лоб-´ Пауза—перерва (Лдк 127), ві´ддих, павза ´ («Муз»
на («Муз» 25 р. 214)]. 25 р. 361, КолР 77), [перепочи́вка (ТЛМ)];
´
Палец—палець(-льця); п. воздушная—п. неви́значена;
п. безыменный—п. каблучковий, ´ п. підмизи́н п. восьмая—п. вісімкова, ´ п. восьми́нна;
ний; п. генеральная—п. загальна, ´ п. генеральна ´ (Лдк
п. большой—п. вели́кий; 123);
п. второй—п. дру́гий; п. двудольная—п. двочасткова; ´
п. мизинец—мизи́нець(-нця); п. двутактовая—п. двотактова; ´
п. первый—п. перший;´ п. однодольная—п. одночасткова; ´
п. пятый—п. п’ятий;´ п. половинная—п. полови́нна;
п. средний—п. середній; ´ п. тактовая—п. тактова; ´
п. третий—п. третій;´ п. целая—п. ціла;
п. указательный—п. вказівни́й, вказівни́к(-ка); п. четвертная—п. четверти́нна, п. чверткова; ´
п. четвертый—п. четвертий. ´ п. шестнадцатая—п. шістнадцяткова. ´
Пальцы вращательные—пальці(-ців) ´ ´
оберт аль Паук (знамя)—«пау́к»(-ка).
ні. ´
Пафос—патос(-су) («Муз» 25 р. 57).
Палка (помета)—«палка». ´
Певец—співець(-вця) (КолР 25, СЖМ), співак(-ка) ´
Палочка (дирижерская)—паличка. ´ («Муз» 25 р. 331).
Память слуховая—пам’ять ´ слухова´ (СЖМ). Певица—співачка ´ (СЖМ).
Пандора (инстр.)—пандора ´ (Єм 16). Певуче—співу́че.
Пандуpa (инстр.)—панду́ра. Певучесть—співу́чість(-чости) («Муз» 25 р. 231,
Панихида—панахи́да (СЖМ). СЖМ).
Пансимфоникон (инстр.)—пансимфонікон(-на). ´ Певучий 1) (качество звука)—співу́чий (Г, СЖМ);
Панталеон (инстр.)—панталеон(-на). ´ 2) (любящий петь)—співли́вий (Г, СЖМ), співу́-
Пантомима—пантомі´ма. чий (Г).
Параклит (знамя)—«паракліт»(-та). ´ Певеская (комната)—співальня ´ (СЖМ).
Параллели (парал. интервалы)—рівнобіжники, ´ па Певческий—співецький´ ´
(У), співацький (СЖМ, Г,
´
ралелі. ´
«Муз» 25 р. 334), [співочий («Муз» 25 р. 297)].
Параллелизм (в голосоведении)—рівнобіжність(-но ´ Певчий (существительное)—пі´вчий(-чого) (Г, СЖМ,
сти), паралелі´зм(-му). «Муз» 25 р. 225);
Паранете (греч. музыка)—паранете ´ (незмін.). п. церковный—п. церковний; ´
Парафония—парафоні´я. п. (прилагательное)—співочий ´ (Г, СЖМ).
Парафраз —парафраза. ´ Певчие (хор, собирательное)—півча(-чі)´ (СЖМ).
Парафразирование—парафразування. ´ Педализация—педалізув ання, ´ педалізація ´ (СЖМ,
Парение голоса—ширяння ´ ´
голосу. «Муз» 24 р. 20).
Пародия—пародія. ´ Педализировать—педалізувати. ´
´
Партес—партес(-су) (СЖМ). Педаль—педаля ´ («Муз» 25 р. 57, СЖМ);
Партесный —партесний. ´ п. гармоническая—п. гармоні´йна;
Партита—парти́та. п. запаздывающая—п. запі´знена;
Партитина (партитура добавочных инструмен.)— п. комбинационная—п. комбінаці´йна;
партити́на. п. левая—п. лі´ва, п. глуха; ´
Партитура—партиту́ра («Муз» 25 р. 330). п. мелодическая—п. мелоді´йна;
Партитурный —партиту́рний. п. одновременная—п. одночасна; ´
´
Партия—партія; п. правая—п. права; ´
п. главная—п. головна´ (Лдк 105); п. предварительная—п. попередня; ´
п. голосовая—п. голосова; ´ п. ритмическая—п. ритмі´чна;
п. заключительная—п. кінцева; ´ п. синкопированная—п. синкопована; ´
п. концертирующая—п. концертовна; ´ п. тоническая—п. тоні´чна;
п. побочная—п. побі´чна (Лдк 105). п. третья (модератор)—п. третя ´ (модератор).
вести, провести партию—провадити, ´ ´
провести Педальный—педальний,´ педалевий.´
´
партію, виконувати, ви́конати партію. Пектис (древнегреч. струн. инстр.)—пектис(-са). ´
´
Пассаж—пасаж(-жу) (Лдк 127), перехі´д (Лдк 127); Пение—спів(-ву) (Г), співи(-ів) (Єм 23), (процесс)—
п. аккордовый—п. акордовий; ´ ´
співання («Муз» 25 р. 107, Г, Єм 30), співоцтво ´
п. гаммовый—п. гамовий; ´ (N), [пініе (МрО)];
п. мелодический—п. мелоді´йний; п. амвросианское—спів амбро́зіїв, амбр о́зіїв
п. фигурированный—п. фігурований. ´ ський;
Пассакалья (стар. тан.)—пасакалля. ´ п. антифонное—с. антифонний; ´
Пассивность руки — паси́вність(-ности) руки́. п. гармоническое—с. гармоні´йний;
Пастела (фита)—«пастела». ´ п. гомофонное, п. одноголосное—с. одноголос ´
´
Пастораль—пастораля(-лі). ний (Лдк 96), с. гомофонний;´
Пентатоника – 21 – Пианист
п. григорианское—с. григоріянський; ´ п. барабанная, тимпанальная—о. бубонце´ва-
п. двухголосное—с. двоголосний; ´ ´
(NА), перетинка бубонцева ´ (Мед Сек);
п. демественное—с. демествений; ´ п. Кортиева—о. Кортієва;´
п. колоратурное—с. кольорату́рний; п. сухожильная—о. сухожи́льна;
п. колядок—колядування ´ (Г); п. тимпанальная—см. п. барабанная.
п. культовое—с. культови́й; Перестановка (голосов)—перестава; ´
п. литургическое—с. літургі´йний; п. противуположная—п. протилежна; ´
п. многоголосное, полифоническое, полифон п. прямая—п. пряма; ´
´
ное—с. багатоголосний, с. многоголо´сний, с. по п. смешанная—п. мі´шана.
ліфоні´чний (Кол 248), с. поліфонний; ´ Перестраивание (инструм.) — переладжування ´
п. народное—с. народній; ´ ´
(СЖМ), перестроювання («Муз» 25 р. 191, СЖМ).
п. обрядовое—с. обрядовий; ´ Перестраивать—переладжувати, ´ ´
переладити, пе-
п. одноголосное—см. Гомофонное; ´
рестроювати.
п. партесное—с. партесний; ´ Перестроить—перестроїти. ´
п. полифоническое, полифонное—см. много ´
Переход—перехід(-ходу) (Над 10);
голосное; п. прямой—п. прями́й;
п. скачками—с. скоками;´ п. регистра—перехід реґі´стру, змі´на реґі´стру.
п. сольное (п. соло)—сольови́й спів(-ву) («Муз» Переченье—перечення ´ (СЖМ), [перехрещення ´
25 р. 348, КолР 57); (Дрм 142)].
п. столповое—с. стовпови́й; Перилимфа—перилі´мфа.
п. строчное—с. рядкови́й; Период (музыкальный) — період(-ду) (КолР 1, «Муз»
п. хомовое (раздельноречное)—с. хомовий; ´ 25 р. 232), [уступ (Дрм 69)];
п. хоральное—с. хоральний;´ п. семитактный—п. семитактовий. ´
п. хоровое—с. хорови́й («Муз» 25 р. 335); Периодизация—періодизація ´ («Муз» 25 р. 265).
п. церковное—с. церковний. ´ Периодичность—періоди́чність(-ности);
Пентатоника—пентатоніка ´ («Муз» 25 р.41). п. двойная—п. подві´йна;
Пентафонный—см. Пятиголосный. п. двучастности—п. двочасти́нности;
´
Пентахорд—пентахорд(-ду); п. моментов—п. моментів; ´
п. натуральный—п. натуральний. ´ п. оборотов—п. зворотів; ´
Перевод (от знам. роспев.)—перевод(-ду). ´ п. предложений—п. речень; ´
Переводка (знамя)—«переводка». ´ п. простая—п. проста; ´
Переволока закрытая (попевка)—«переволока ´ за п. сложная—п. складна; ´
кри́тая». п. составная—п. складова. ´
Передача пьесы—віддання ´ п’єси. Перо (клавесинное)—пірце.´
Передувание (в медн. дух. инструм.)—передув(-ву), ´ Песельник,-ница, песенник,-ница—пісняр(-ра) ´
´
передування. (ІШ)(-рка), [співак ´ (У), пі´сельник (ІШ)].
Передувать, передуть—передувати, ´ переду́ти. Песенка—пі´сенька (Г), співаночка ´ (Коцюб., У).
´
Передышка—передих(-ху). Песенник,-ница (исполнитель)—см. Песельник;
´
Перезвон—передзвін(-дзв ´
ону), ´
[перебовк (Г)]. п. (сборник песен)—спі´ваник (КолР 147, ІШ).
Переигрывать,-ся, переиграть,-ся — переграва ´ ´
Песенность—пісенність(-ности).
´
ти,-ся, переграти,-ся. Песенный—пісенний ´ («.Муз» 25 р. 365, У), піс
Перекладка (попевка)—«перекладка». ´ ´ («Муз» 25 р. 235), [співний (ІШ)].
невий
Перекрещивание, скрещивание голосов—пере ´
Песнетворчество—піснетворчість(-чости) («Муз»
´
хрещування голосі´в; 25 р. 57).
п. рук—п. рук. Песнопение—посп і´в’я (Г), церко́вний спів(-ву),
Переложение (вещь)—переклад(-ду). ´ ц. пісня.
Перелом голоса—перелі´м(-лому), змі´на, мутація ´ Песнь —пісня, спів(-ву), [співанка ´ (Г)].
голосу. Песня—пісня (Г, МрО 60), співанка ´ (КолР 81);
Перемена ключа—змі´на ключа; ´ п. весенняя—пісня весняна; ´
п. регистра—з. реґі´стру; п. колыбельная—см. Колыбельная;
п. строя—з. строю; ´ п. народная—п. народня; ´
п. темпа—з. темп ´ у́, з. в темпі;
´ п. обжинковая—п. обжинкова ´ (ГчМ);
´
п. тональности—з. тональности, ´
з. в тонально сті. п. обрядная—п. обрядова; ´
Переменять, переменить (ключ, тональность)— п. свадебная—п. весі´льна.
´ переміняти,
міняти, ´ переміни́ти. Песок ушной—пісок(-ска) ´ вушни́й.
Перемещать (голоса)—переміщати. ´ Петля (вокальн. техн.)—петля. ´
Переместить—перемісти́ти. Петь—співати ´ («Муз» 25 р. 364, Г);
Перемещение (голосов)—переміст(-ту), ´ перемі´щен п. в маску—с. в маску; ´
ня. п. по церковному—с. по білому ´ ´
(Г), с. по-церков
Переоркестровывать, переоркестровать—пере ному.
´
оркестровувати, переоркеструвати ´ («Муз» 25 р. Петый—спі´ваний (КолД 4, «Муз» 24 р. 44).
139). Печально (tristamente)—су́мно, жу́рно.
Переоркестровка—переоркестрування. ´ Пианизм—піяні´зм(-му) («Муз» 25 p. 149).
´
Перепев—переспів(-ву). Пианино—піяні´но(-на).
Перепонка—оболонка ´ (NA, Мед Сек), перетинка ´ Пианист,-тка—піяні´ст(-та) («Муз» 25р. 331), пія-
(Мед Сек); ні´стка («Муз» 25 р. 253).
Пианистический – 22 – Понижение
Пианистический—піяністи́чний («Муз» 25 р. 57). Прыгрывание—пригравання ´ (Г).
Пианиссимо—тихесенько, ´ піяні´симо. Подыгрывать—пригравати ´ («Муз» 25 р. 245).
Пиано—ти́хо, піяно ´ (СЖМ). Поза дирижера—поза ´ дириґентова,
´ ´ д-това.
постава
´
Пианограф—піянограф(-фа). Позиция (на скрип.)—пози́ція (СЖМ).
Пианола—піяноля ´ («Муз» 25 р. 58). Покров звуковой—покри́ва звукова. ´
Пикколо—пі´кольо(-ля). Полиморфический—багатоформий, ´ поліморфі´ч
Пирофон—пірофон(-на). ´ ний.
Пиррихий—піри́хій(-і´я). Политональность—багатотона́льність(-ности),
´
Пистон—пістон(-на). ´
многотональність(-ности) ´
(ТЛРМ), політональ
Письмо нотное—см. Нотация. ність(-ности) («Муз» 25 р. 232).
Пищик—пи́щик(-ка). Полифонический, полифонный—багатоголос ´
´
Плавность (исполнения)—плавкість(-ости) у вико ний, многоголосний,´ поліфонічний.
´
нанні. Полифония—багатоголосся, ´ многоголосся ´ (ТЛРМ),
Плагальный—плагальний ´ (Над 36), [побічний поліфоні´я (ТЛРМ).
(Лдк)]. ´
Полихорд—багатострунник(-ка), ´ ник
многострун
Пластинка—платі´вка (СЖМ), пласти́нка (СЖМ). ´
(-ка), поліхорд(-рда).
пли́тка («Муз» 25 р. 72); Полная чашка (знамя)—«полная чашка».
п. грамофонная—платі´вка грамофонна; ´ Полногласие—повноголосся. ´
п. в губнике корнета и рожка—пи́щик; Полнозвучность—повнозву́чність(-ности).
п. металлическая (в бубне)—брязкальце; ´ Полнозвучный—повнозву́чний.
п. хрящевая (в ухе)—п. хрящова ´ (МС); Полнота звука—повня ´ звукова;´
п. эластическая—п. пружи́ста, п. елясти́чна. п. тона—п. т о́ну, [повнота тону («Муз» 25 р.
Пластичный—пласти́чний. 194)].
Плектр—плектр(-тра). Половинная—см. Нота, Пауза.
Плечо—плече´ (NA), рамено ´ (СЖМ, NA). Положение—стан(-ну) (ІШ, Дрм);
Площадка (попевка)—«площадка». ´ п. аккордова—с. акорду; ´
´
Пляска—танець(-нця) ´
(СЖМ), танок(-нка) (СЖМ), п. гортани—с. горлянки; ´
´
скоки(-ків) (СЖМ). п. звуковысотное—с. звуковисотний; ´
Плясовой—танечний ´ (СЖМ), танкови́й (СЖМ). п. мелодическое—с. мелоді´йний;
Повертка (попевка)—«повьортка». ´ п. пассивное (руки, корпуса)—с. байду́жий;
Повторение времени, ритма—повторення ´ ´
часу п. предельное—с. грани́чний.
(КолР 57), п. ритму; ´
Полонез—польський, ´
польонез(-за).
п. исключительное—п. виняткове. ´ Полость—порожни́на (МС, СЖМ), дуплина´ (NA,
Повышать, повысить (тон, голос)—підви́щувати, Мед Сек, СЖМ);
підви́сити, підіймати, ´ підняти ´ (СЖМ), підводи ´ п. брюшная—п. черевна; ´
´
ти, підвести. п. зевная—п. пелькова´ (Мед Сек);
Повышение (голоса, тона...)—підви́щення (РвД 42), п. зубная—п. зубна´ (Мед Сек);
підви́щування (СЖМ), [підношення ´ (КолР 41)]. п. носовая—п. носова´ (Мед Сек);
´
Погудка—голос(-су). п. носоглоточная—п. носо-горлянкова ´ (за Мед
Подавание, подача голоса—подавання ´ ´
голосу, Сек);
зву́ку. п. резонаторная—п. голосникова, ´ п. відголос-
Подавать, подать звук—подавати, ´ подати ´ звук, ´ (Мед Сек);
никова
[видавати´ звук («Муз» 25 р. 218)]. п. ротовая—п. ротова´ (Мед Сек);
Подвижность (голоса, инстр.)—рухли́вість(-вости). п. тимпанальная—п. бубонцева ´ (Мед Сек).
Подгибание (пальца)—підгинання ´ (СЖМ). Полуволна (звуковая)—півхви́ля (ФС).
´
Подголосок—підголосок(-ска) (КолР 248, «Муз» 25 Полуавтентический—півавтенти́чний (Над 34).
р. 197). Полудужки—півду́жки(-жок).
Подгрифок—гри́пик(-ка) (Г), [стру́нник (Лдк 80)]. Полуконец—півзакінчення.
Поддыхивание—підди́хування («Муз» 25 р. 172). Полупедаль—півпедаля. ´
Под’езд, под’езжание (вок.)—під’їжджання. ´ Полупериод—півпері´од(-ду) (КолР 111).
Под’ем интонационный—піднесення ´ інтонацій´ Полуплагальный—півплагальний ´ (Над 36).
не («ЧШ» 1—2 206); Полупредложение—півречення ´ (КолР 142).
п. мелодии—п. мелодії; ´ Полустих—півсти́х(-ха) (КолР 7).
п. палочки—підіймання ´ палички; Полутон—півтон(-ну)´ («Муз» 24 р. 21, Лдк 43);
п. пальца—п. пальця.´ п. диатонический—п. діятоні´чний;
Под’ем (попевка)—«подйом». ´ п. хроматический—п. хромати́чний.
´
Подобен (церк. пен.)—подобен(-бна). Полутрель—півтри́ль(-ля).
Подобие—поді´бність(-ности). ´
Полуустой—напівустій(-тою).
Подпевать—підспі´вувати. Полька (танец)—полька ´ («Муз» 25 р. 373).
Подражание—см. Имитация. Помета (в стар. нотном письме)—«помєта» (ІШ).
Подставка—см. Кобылка. Понижать—зни́жувати, ни́зити, зни́зити.
Подстраивание (инструм.)—підладжування, ´ під- Понижение—зни́ження (Рв 44), [обни́ження (Лдк
´
строювання. 43)];
Подушечка пальцевая—п у́чка. ´
п. голоса—з. голосу;
Подчашие простое (знамя)—«подчашіє ´ простоє». ´ п. звука—з. зву́ка;
п. светлое—п. «свєтлоє». п. тона—з. тону.´
Попадать – 23 – Просодический
Попадать, попасть в тон—потрапляти, ´ потрапи-´ Пред’икт—перед’ікт(-ту) (Над 22), [переди́ктус
ти на тон. («Муз» 25 р. 96)].
Попевка (мелод. оборот)—поспі´вка, [попі´вка (ГчМ)]. Предкаданс—передкаданс(-су). ´
Попеременно (alternamente)—навперемі´ну (ІШ). Предложение—речення ´ («Муз» 25 р. 323);
Попурри—добі´р(-ору), попурі´(незм.) («Муз» 25 р. п. вводное—р. вставне;´
347), [мішанина (Лдк)]. п. главное—р. головне;´
Порожек (на грифе)—порі´жок(-жка). ´ п. музыкальное—р. музи́чне (КолР 6), [фраза, ´ від
Портаменто—перенесення, ´ портаменто.´ ти́нок, колі´но (Лдк)];
´
Порыв—порив(-ву), поривання. ´ п. последующее—р. наст упне, ´ [посл і´дуюче
Порывисто (impetuoso)—рвачко, ´ пори́вчасто. (КолР 114)];
Послаблять (струну)—см. Ослаблять. п. предыдущее—р. попереднє ´ (КолР 114);
Последование, последовательность—послідо́в- п. придаточное—р. додаткове; ´
ність(-ности), [послі´дування (Дрм)]; п. распространенное—р. поши́рене, розви́не-
п. гармоническая—п. гармонійна; ´ не (Лдк);
п. запрещенная—п. заборонена; ´ п. сложное—р. складне,´ [пері´ода, р. зложене ´
п. ложная—п. несподі´вана; (Лдк)].
п. мелодическая—п. мелоді´йна; Предплечие—передрам’я ´ (NA), передпліччя ´ (NA).
´
п. созвуковая—п. позвукова; Прелюдия 1) (вступление)—загра, ´ прелю́д(-да), при
п. фригийская—п. фригі´йська. гравка, вступ(-пу), [прелю́дія («Муз» 25 р. 348)
Поставить (голос)—см. Ставить. ´
з аспів, Г]; 2) (самост. муз. пьеса)—прелю́д(-да).
Постановка (голоса, руки, пальцев) 1) (положение)— Прелюдный—прелю́дний, прелюдовий.
постава´ (голосу...) 2) (процесс)—направляння ´ (го Прерывисто—перериваючи ´ (Над 7).
лосу...). Предыхание—при́дих(-ху).
Построение, строение (в форме)—побудова, ´ будова;
´ Придыхательный—придиховий. ´
п. гармоническое—побудова ´ гармонійна; Прием (композиторский, технический)—спосіб(-собу). ´
п. двухголосное—п. двоголосна; ´ Призвук—при́звук(-ка);
п. двучастное—п. двоїста (КолР 28), б. двочас- п. натуральный—п. натуральний. ´
ти́нна; Признаки (около знамен)—«признаки». ´
п. звуковое—п. звукова; ´ Прикрывание голоса—см. Закрывание голоса.
п. квартовое—п. квартова;´ Прима—при́ма (ІШ).
п. куплетно-вариационное—п. куплетно-ва- ´ Примадонна—примадона ´ (ІШ).
ріяці´йна («ЧШ» 26 р. 4, 205); Принципаль (орган, регистр)—головний ´ голос(-су),
´
п. куплетное—п. куплетна; ´ принципаль.
п. ладовое—п. ладова; ´ Припев—при́спів («Муз» 25 p. 183, «ЧШ» 26 p.
п. ложно-ладовое—п. чужоладов ´ а;´ № 4—207), [три́нди (Г)];
п. мелодическое—п. мелодійна, ´ [стрій мелодій´ п. к колядке (в честь хозяина)—поколядь(-ді)´ (Г).
ний (КолР 5)]; Припевать—приспі´вувати («Муз» 25 р. 283).
п. мерное—п. ви́міряна, п. ви́мірча; Приструнки (в бандуре)—при́струнки (РвД 54).
п. однокуплетное—п. однокуплетна ´ («ЧШ» 26 р. Приструнник—приструнник(-ка). ´
4, 205); Причитание, плач похоронный—завід ´ (заводу)
´
п. одночастное—п. одночасти́нна; похоронний ´ (КолР 25).
п. основное—п. основна; ´ Проба (голоса, инструм.)—проба ´ («Муз» 24 р. 39).
п. периодическое—п. періоди́чна; Пробовать (голос, инструм.)—пробувати. ´
п. равнометричное—п. рівнометри́чна; Проведение темы—проведення ´ ´
теми.
п. равноритмичное—п. рівноритмі´чна; Программа—програма. ´
п. разнометричное—п. різнометри́чна; Программный—програмний, ´ ´
програмовий.
п. разноритмичное—п. різноритмі´чна; Прогрессия (в форме)—проґресія. ´
п. ритмическое—п. ритмі´чна, [ритмі´чний у́с- Продолжительность (звука)—тривалість(-лости) ´
трій (КолР 5)]; («Муз» 25 р. 140), [протяг ´ («Муз» 25 р. 321), дов
п. симметричное—п. симетри́чна; гот ´ а´ («Муз» 25 р. 28)];
п. строфическое—п. строфі´чна (КолР 48). п. колебания—тривалість ´ ´
коливання.
´
п. тактовое—п. тактова ´
[тактови́й устрій (КолР. 6)]; Произведение музыкальное — твір(-ору) музи́ч
п. терциевое—п. терцова´ («Муз» 25 р. 279); ´
ний («Муз» 25 р. 320), [утвір(-ру)(«Муз» 25 р. 67),
п. трехголосное—п. триголосна ´ [триголосний ´ о́пус(-су) музи́чний («Муз» 25 р. 79), утворення ´
у́клад (КолР 274)]; муз. («Муз» 25 р. 68), продукція ´ муз. (Єм 66)].
п. трехчастное—п. тричасти́нна, [троїстий склад Произносить, произнести—вимовляти ´ (Г), ви́мо
(КолР 113)]. вити.
Постепенно (по ступеням звукоряда—di grado)—ща Произношение—вимова ´ (Г).
´ ст у́пнями.
блями, Прокаталектический—прокаталект и́чний.
Правописание ритмическое—правопис ´ ритмі´ч- Пропеть колядку—заколядувати ´ (Г);
ний. п. щедровку—защедрувати ´ (Г).
Преграда грудобрюшная—см. Диафрагма. Пропорциональность (партий в хоре)—пропор
Преддверие лабиринта (в ухе)—прис і´нок(-нка) ці´йність(-ности).
лабіри́нтовий (за NA). Просламбаноменос (греческ. муз.)—просламбано- ´
´
Пред’ем—заскок(-ку) (ТЛМ 43), упередження, ´ менос(-су).
´ пред’єм
[підход, ´ (Дрм)]. Просодический—прозоди́чний.
Просодия – 24 – Реверберометр
Просодия—прозодія ´ (КолР 49). Раздражение слухового нерва—подра́знення слу
«Простая статья»—«простая ´ статья». хово́го нерва (Гор).
«Простая стрела» (знамя)—«простая ´ стрєла». Раздробление (каденции, ноты на мелкие стоимо
«Простой крюк»—«простой ´ крюк». сти)—роздр о́блення.
«Простые лица» (попевки)—«прости́є ліца». Размах (струны)—ро́змах(-ху) (ФС, ІШ), ампліту́да
Протаза—протаза ´ («Муз» 24 р. 46). (ФС, ІШ).
Противодвижение—проти́вний рух (руху). Размер—ро́змір(-ру) («Муз» 25 р. 96, Дрм 28, ІШ);
Противоположение тем—протиставлення ´ тем. р. двухдольный—р. двочастко́вий, [р. подві´й
Противосложение (contrasubjekt)—протисполучення, ´ ний (Дрм 28)];
´
контрасуб’єкт(-та). р. простой—р. про́стий;
Протодиатонический—протодіятоні´чний. р. сложный—р. складни́й;
Проток улитки (в ухе)—слимаковий ´ ´
провід(-ду) р. тактовый—р. та́ктовий (КолР 101);
(NA). р. трехдольный—р. тричастко́вий, [потрі´йний
Протяжение интонации—протяг(-гу) ´ ´
інтонації. (Дрм 28)].
Протяжно—протяжно, ´ ´
протягло. Размещение (музык. элементов в форме) —ро́зміст
´
Протяжность—протяжність(-ности). (-ту), розміщення.
Проходящий (диссонанс)—перехідни́й, [проходя Размыкание (голосовых связок)—розмика́ння.
чий (ГчМ)]. Разновидность ладовая—різноста́ть(-ти) ладова́.
Псалмодия—псалмоді´я. Разнозвучный—різнозву́чний.
Псалом—псалом ´ (псалма)´ (Г). Разнометричный — різнометри́чний (Над 24).
Псалтырь струнная—псалти́р(-ря) струнний ´ Разнооктавный—різноокта́вний.
(МрО 33). Разноритмичный—різноритмічний. ´
Псальма—пса́льма (Г). Разнос (знам. расп.)—«разно́с»(-су).
´
Псальтер (старин, инструм.)—псальтер(-ра). Разность (фаз колебания)—різни́ця.
Пульт—пульт(-та) («Муз» 25 р. 200). Разнотональный—різнотона́льний («Муз» 25 р.
Пункт органный—пункт органний, ´ пункт(-ту) 232).
´
органовий (Як), [орґельпункт´ (ГчМ), орґельний
´ п. ´
Разработка (в сочинении)—розроблення (ТЛМ), [роз-
´ нота
(Дрм), педалева ´ (Лдк)]; ро́бка («Муз» 25 р. 337)];
п. о. двойной—п. о. подві´йний. р. контрапунктическая—р. контрапункти́чне;
Пунктуация (музыкальной речи)—пунктуація ´ (му- р. тематическая—р. темат и́чне.
зичної мови). Разрешение (диссонансов, задержаний, неустойчи
´
Пупок (у барабан. переп.)—пупець(-пця) (NA). ´
вости)—розв’я́зування (Лдк 74, ІШ), розв’яз ання
Путь (вид знам. распева)—«путь»(-ті). (Як 76, Дрм 4) [розв’я́зок (Над 13)].
Пюпитр—пюпі´тр(-ра). Разрешать, разрешить (диссонанс)—розв’я́зувати
´
Пьеса—п’єса; («Муз» 24 р. 19), розв’яза́ти.
п. бравурная—п. бравурна; ´ Расстраиваться, расстроиться (об инструменте) —
п. вокальная—п. голосова,´ вокальна; ´ розла́джуватися, розла́дитися, розстро́юватися,
п. заигранная—п. переграна;´ розстро́їтися.
п. инструментальная—п. інструментальна; ´ Раковина ушная—ско́йка вушна́ (NA, Мед Сек).
п. танцевальная—п. танцівна.´ Рапсод—рапсо́д(-да), [кобза́р, бандури́ста (ІШ)].
Пятиголосный, пентафонный—п’ятиголосний, ´ Рапсодия—рапсо́дія (Лдк 108, ГчМ).
´
пентафонний. Распев—см. Роспев.
Пятизвучие—п’ятизвуччя. ´ Распевать—виспі´вувати (Г, ІШ).
´
Пэан (победн. песнь)—пеан(-на). Распеться—розспіва́тися.
Расположение (голосов) — ро́змі´ст(-ту), розмі´щен
Р ня, [розполо́ження (Дрм 75), розполо́га (Як 10)];

р. симметрическое (ритмов)—p. симетри́чний;
р. тесное—р. тісни́й;
Равенство (двух нот, интервалов)—рі´вність(-ности). р. широкое—р. широ́кий.
Равновесие (в форме)—рівновага ´ (Г, ФС); Распределение—розпо́діл(-лу) (Над 8).
р. неустойчивое—р. хитка;´ Распространение звука—пош и́рення звука.
р. устойчивое—р. стійк а.´ ´
Разстояние (между тонами)—віддалення, ´
віддаль(-лі)
´
Равнозвучность—рівнозвучність(-ности) (КолР 64). між тонами.
´
Равномерность (динамическая)—рівномірність(-но Раструб (в духов. инструм.)—ро́зширень(-рня), гор
сти) (КолР 1). лови́на.
Равнометричный—рівнометри́чний (Над 24). Растягивание (мелизматическое)—розтя́гування.
Равноритмичный—рівноритмі´чний. Растяжение (пальцев)—розтя́гнення (У).
´
Разбор сочинения—розгляд ´ [розбір
твору, ´ («Муз» Расчлененность (мелодии)—розчлено́ваність(-ности)
25 p. 321)]; («Муз» 25 р. 150).
р. тематический—p. темати́чний [розбір ´ тема- Расширение каденции—поши́рення каденції; ´
тични́й («Муз» 25 р. 337)]. р. ритма—п. ри́тму.
´
Развитие темы—розвиток(-тку) ´
теми. Раштр—ра́штра.
´
Развод (крюк. система)—«развод»(-ду). Ре (нота)—ре.
Раздаваться, раздаться (о звуке)—лунати,´ залунати. ´ ´
Ребек (араб. инструм.)—ребек(-ка).
´
Разделение (мелодии на интонации)—розділ(-лу). Реверберация—ревербера́ція («Муз» 24 р. 27).
Раздельноречие (см. хомония)—«раздєльнор єчіє». ´ Реверберометр—реверберо́метр(-ра).
Регаль – 25 – Родство
Регаль—реґа́ль(-ля). Речитатив—співомо́ва (ІШ, «Муз» 25 р. 55), речи
´
Регент—реґент(-та) («Муз» 24 р. 36, ІШ). тати́в(-ву) («ЧШ» 1—2) 203, РвД 60);
Регентский—р е́ґентський (ІШ). р. мелодический, мелодичный—с. мелоді´йна;
Регистр—реґі´стр(-ру) (Рв 36, «Муз» 25 р. 214); р. песенный—с. пісенна ´ (КолР 25);
р. верхний—р. горішній ´ (Дрм 60), р. ве́рхній р. размеренный—с. розмі´рена;
(«Муз» 25 р. 214); р. сухой—с. суха́.
р. восьми-футовый—р. восьми-фу́товий; Речитативный—співомо́вний, речитат и́вний.
р. головной (см. фальцет)—р. чолови́й; Речитатировать—співомо́вити, речитатува́ти.
р. голос ангельский (в органе)—р. го́лос я́нголь Речь музыкальная—мо́ва муз и́чна (Над, «Муз» 25
ський; р. 310);
р. грудной—р. грудни́й; р. нараспев—м. спі´вана, го́вір(-вору) спі´ваний
р. лабиальный (в органе)—р. губни́й, р. лябія́ль (КолР 41).
ний; Ригодон (танец)—риґодо́н(-ну).
р. нижний—р. н и́жній (Г, ІШ), дол і´шній (Г), Рисунок звуковой—мал ю́нок(-нка) звукови́й
[н и́жчий («Муз» 25 р. 218)]; («ЧШ» 1—2) 207);
р. микст—см. Смешанный; р. мелодический—м. мелоді´йний.
р. полугрудной—р. напівгрудни́й; Ритм—ритм (Лдк 10, «Муз» 25 р. 17, Над 12, ІШ);
р. смешанный, микст—р. мі´шаний; р. анакрузический—р. анакрузи́чний;
р. составной—р. зло́жений, р. комбіно́ваний; р. двудольный—р. двочастко́вий;
р. средний—р. середній; ´ р. двухвременный—р. двочасо́вий;
р. язычковый—р. язичко́вий. р. женский—р. жіночий; ´
Регистры смычковые—реґі´стри смичкові´. р. заключительный—р. кінцевий; ´
Регистровый—реґі´стровий. р. ладовой—р. ладови́й;
Рег-тайм (танец)—реґ-та́йм(-му) («Муз» 25 р. 232). р. мужеский—р. чолові´чий;
Редова (танец)—редо́ва. р. напевный—р. співни́й, р. виспівни́й;
´
Резкость (тона в ф-ной игре)—різкість(-кости) («Муз» р. несимметричный—р. несиметри́чний (ІШ);
24 р. 29). р. нечетный—р. непари́стий, p. непа́рний;
Резонанс—ві´дголос(-су) (ФС, ІШ), резона́нс(-су) р. однородный—р. однорі´дний;
(ФС, ІШ), о́зов (о́зову) (Фіз Сек), [резона́нція р. равнотактный—р. рівнотакто́вий (КолР 72);
(ЛФз 233), по́голос(-су) (Шн 81)]; р. разнородный—p. різнорі´дний (КолР 12);
р. головной—в. чолови́й; р. распространенный—р. пош и́рений;
р. носовой—в. носови́й; р. симметрический—р. симетри́чний;
р. сочувственный—в. співчутл и́вий; р. смешанный—р. мішаний;
р. ушной—в. вушни́й (ІШ). p. тетический—p. тет и́чний.
Резонансный, резонансовый—відголо́сний, озов Ритмика—ри́тміка (Лдк 10, КолР 1).
ни́й, резона́нсовий, резона́нсний. Ритмика песенная—ри́тміка пісенна ´ («ЧШ» 1—2)
Резонатор—відголо́сник(-ка), резонатор ´ (ФС, «Муз» 206).
25 р. 122), голосни́к(-ка) (ФС); Ритмический—ритмі´чний.
р. воздушный—в. повітряни́й; Ритмичность—ритмі´чність(-ности) (КолР 25).
р. шаровой—в. куля́стий (ІШ). Ритмичный—ритмі´чний, ритмови́й.
Резонирование—відголо́шування, резонува́ння. Ритмовать—ритмува́ти («Муз» 25 р. 277).
Резонировать — відголо́шуватися, резонува́ти. Ритмовый—ритмови́й.
Результат (в форме)—ви́слід(-ду), результа́т(-ту) Ритмообразование—ритмоутво́рення («ЧШ» 1—2)
(«Муз» 25 р. 323). 206).
Реквием—журноспі´в(-ву) урочи́стий, реквієм(-му).
´ Ритурнель—при́гравка (ІШ), ритурнеля. ´
´
Ренфорсатор—підси́лювач(-ча), ренфорсатор(-ра). Рифма—ри́ма (КолР).
Ренфорсаторный—підсильни́й, ренфорсатор ´ ний. Ровность звучания—рі´вність(-ности) звуча́ння
Репертуар—репертуа́р(-ру) («Муз» 25 р. 329); («Муз» 25 р. 251).
р. учебный—p. шкільни́й, p. навча́льний. Рог (инстр.)—ріг (рога) (Г);
Репертуарный—репертуа́рний. р. охотничий см. Натуральная валторна—
Репетировать—роби́ти, прова́дити про́бу, репе р. стріле́цький (СЖМ); с у́рма стріле́цька
т и́цію. (СЖМ).
Репетиционный—про́бний, репетиці´йний. Род (греч. гамма)—рід (роду);
Репетиция—про́ба, репет и́ція («Муз» 25 р. 339). р. диатонический—p. діятоні´чний;
Реплика—ві´дповідь(-ді), репліка.
´ р. синтонический—p. синтоні´чний;
Реприза (часть сонатного алегро)—повто́рювання, р. хроматический—p. хромати́чний;
репри́за («Муз» 25 р. 336); p. энгармонический—p. енгармонічний. ´
р. (знак повторения)—повто́ра, репри́за. Родство (гамм, строев, ...)—спорі´дненість(-ности)
Репродукция—відтво́рення (ІШ), репроду́кція. у гамах, спорі´днення гам (Дрм 22);
Респирация—см. Дыхание. р. гармоническое—с. в гармо́ніях, с. гармоні´й-
Респонзорий—ві´дповідь(-ді), респонзо́рій. не, с. гармо́ній;
Рефлексия—відбив а́ння (ІШ), рефлексія. ´ р. интервалов—с. в інтерва́лах, с. інтерва́лів;
Рефрен—при́співка (КолР 9), рефрен(-ну)´ (КолР 9, р. мелодическое—с. в мелодіях, с. мелод і´йне,
«ЧШ» 26 p. N 4, 207). с. мелодій;
Рецитация—рецита́ція (КолР 72, ГчМ). р. строев—с. в стро́ях, с. стро́їв;
Рецитирование—рецитува́ння (Єм 30). ´
р. тембров—с. в тембрах, ´
с. тембрів;
Рожок – 26 – Секунда
р. тональностей—с. в тона́льностях, с. тона́ль Саксофон—саксофо́н(-на).
ностів; Саламудр (кавк. дудка)—саламу́др.
р. тоник—с. в то́ніках, с. то́нік; Салонщина—сальо́нщина («Муз» 25 р. 371).
р. тонов—с. то́нів, с. в то́нах. Сальтарелла (танец)—сальтареля. ´
Рожок—ріжо́к (ріжка); Самбука (инструм.)—самбу́ка.
р. английский—р. англі´йський; Самогласный — самоголо́сний, самогла́сний.
р. сигнальный—р. гаслови́й, p. сиґна́льний (У, Сарабанда—сараба́нда («Муз» 25 р. 233).
ІШ), [сиґнало́ва сопі´лка (Шн 80)]. Саррюзофон (инструм.)—сарюзофо́н(-на).
Розалия—роза́лія. Сближение голосов—набли́ження голосі´в.
Рококо—рококо́ (незм.). Свешивание рук—спускання ´ рук.
Рокотанье—рокота́ння (Г). Свирель—сопілка ´ (Г, ІШ), [свиріль
´ («Муз» 24 р. 130)];
Рокотать—рокота́ти (Г). c. пастушья (у гуцулов)—фльоя́ра, фуя́ра, фло
Романеска (танец)—романеска. ´ я́ра (Г).
Романс—романс(-су) (ІШ), [рома́нца (Лдк 110, «Муз» Свирельщик—сопі´льник(-ка) (Г).
25 р. 62), сольоспі´в (ГчМ)]. Свист—свист.
Романтизм—романти́зм(-му). Свистеть—свисті´ти.
Романтический—романти́чний. Свисток—сви́щик(-ка) (Г), пища́ло (Г).
Рондо—рондо́ (незм.) (Лдк). Связка (легатура)—зв’я́зка;
Роспев, распев—ви́спів(-ву) (Нік), спів(-ву), роз с. голосовая—з. голосова́ (NA), [голосове´ в’я́зло
спів(-ву) (ГчМ); (Шн 81, ЛФз 231), голосов а́ струна́, го́лосень
р. болгарский—в. болга́рський; (Лдк 76), голосові´ змо́ршки («Муз» 25 р. 169),
р. герасимовский—в. гераси́мівський; голосові´ перепо́нки («Муз» 25 р. 283), голо
´
р. греческий—в. грецький; сники́ («Муз» 25 р. 169)];
р. дневной—в. буденний;´ с. молоточка верхняя (в ухе)—верхня ´ молото́ч
р. знаменный большой—в. зна́менний вели́кий; кова зв’я́зка (NA, Мед Сек);
р. знаменный малый—в. зн. мали́й; с. молоточка боковая (б ухе)—бічна́ молото́чко
р. знаменный средний — в. зн. середній;´ ва зв’я́зка (NA, Мед Сек).
р. ин—в. ін; Связкова молоточка наружная (в ухе)— надві´рня
р. киевский—в. ки́ївський; (зокі´льна) молото́чкова зв’я́зка (Мед Сек);
р. обычный—в. звича́йний; с. м. передняя (в ухе)—передня ´ молото́чкова
´
р. сербский—в. сербський; зв’я́зка (NА, Мед Сек).
р. симоновский—в. си́монівський; Связки лигаментозные—зв’я́зки(-зок) ліґаменто́зні;
р. столповой—см. Знамен. большой. с. ложные (голосовые)—з. фалши́ві.
Рост звука—зроста́ння зву́ка. Связность—зв’я́зність(-ности).
Ротта (инстр.)—ро́та. Связывание (аккордов)—в’яза́ння, зв’я́зування ако́р
Рояль—роя́ль(-ля) («Муз» 25 р. 241); дів.
р. кабинетный—р. кабінетний; ´ Связь (аккордов, звуков, тонов)—зв’язо́к(-зку) акор
р. концертный—p. концертний, p. концерто́вий; дів, звуків, тонів; спол у́чення ако́рдів (Дрм),
р. салонный—р. сальо́новий. зву́ків, то́нів.
Рука гармоническая Гвидонова — рука´ Гвідо́нова; Сгибание пальцев—згина́ння па́льців.
р. левая—ліви́ця, р. лі´ва; Сгущение звука—зг у́щення звука, зг у́щування
р. отдельная—р. окрема; ´ зву́ка.
р. правая—прави́ця, р. пра́ва. Сегидилья (танец)—сегіди́лля.
Рукопись безпометная—руко́пис(-су) без по́зна Секвенцаккорд—секвенцак о́рд(-ду) (Дрм).
´
чок, [р. безпри́значний (ГчМ)]. Секвенцеобразный—секвенцеподібний. ´
Рулада—руля́да. Секвенция—секвенція ´ (КолР 11, Дрм);
Рупор—ру́пор(-ра), говірна́ труба́ (У). с. восходящая—с. догі´рня, с. східна́;
Ручка (гриф у струн. инструм.)—ру́чка (Єм 10). с. имитационная—с. імітаці´йна;
Рылейщик—лі´рник(-ка) (ІШ, Тмч). с. модуляционная (модулирующая) — с. модуля
Ряд (в форме)—ряд(-ду) (Г); ці´йна;
р. возрастающий (в форме)—р. рост у́чий (КСІ), с. нисходящая—с. доді´льна, с. спадна́;
р. східни́й; с. формальная—с. форма́льна (Дрм).
р. горизонтальный—р. поземний; ´ Секста—секста´ (ФС);
р. натуральный (звуков)—р. приро́дний, р. нату с. дорийская—с. дорі´йська (Дрм);
ра́льний; с. неаполитанская—с. наполіта́нська;
р. ритмический—р. ритмі´чний, [ритмічна ни́з с. прибавленная—с. до́дана.
ка (КолР 100)]; Секстаккорд—секстако́рд(-ду) (Дрм).
р. тактовый—р. тактови́й (КолР 72); Секстет—секст е́т(-та).
р. убывающий (в форме)—р. спадн и́й (КСІ). Секстоль—сексто́ля, [секстуо́ль (Дрм)].
Секунда—секу́нда (ФС);
C с. большая—с. вели́ка;
с. малая—с. мала́;
с. разграничительная—с. розмежівна́;
Саз (восточный инстр.)—саз(-за). с. увеличенная—с. збі´льшена;
Саксгорн—саксго́рн(-на). с. уменьшенная—с. зменшена; ´
Саксотромба—саксотро́мба. с. чрезмерная— надмі´рна.
Секундаккорд – 27 – Слог
Секундаккорд—секундако́рд(-ду) (Дрм). с. звучания—с. звуча́ння («ЧШ» 1—2. 200);
Семейография—см. Семиография. с. квартовая.—с. ква́ртова;
Семизвучие—семизв у́ччя. с. квинтовая—с. кві´нтова;
Семиография (нотописание)—семіогра́фія (ГчМ). с. линейная—с. ліні´йна;
Септаккорд—септако́рд(-ду) (Дрм); с. метрическая—с. метри́чна;
с. большой—с. вели́кий; с. музыкальная—с. музи́чна;
с. вводный—с. упро́відний; с. натуральная—с. приро́дна, с. натура́льна;
с. мажорный—с. мажо́рний; с. нижняя—с. ни́жня (ТЛРМ);
с. малый—с. мали́й; с. нотная—с. но́тна (Лдк 37);
с. минорный—с. міно́рний; с. нотная ключевая—с. но́тна, ключова́;
с. побочный—с. побі´чний; с. октавная—с. окта́вна;
с. уменьшенный—с. зменшений. ´ с. пентафонная—с. п’ятизвукова́, с. пентафо́н
Септдецима—септдецима. ´ на;
´
Септет—септет(-та). с. протодиатоническая—с. протодіятоні´чна;
´
Септима—септима (ФС); с. семизвучная—с. семизву́чна, с. семизвукова́;
с. большая—с. вели́ка; с. симметрическая—с. симетри́чна;
с. малая—с. мал а́; с. темперированная, темперованная—с. ви́рів
с. тесная малая—с. тісна́ мала́; няна, с. темперо́вана;
с. широкая малая—с. широ́ка мала́; с. тональная—с. тона́льна;
с. миксолидийская—с. міксоліді´йська (Дрм); с. тройная тритонная—с. потрійна ´ тритоно́ва;
с. уменьшенная—с. зменшена. ´ с. хроматическая—с. хромати́чна.
Септоль—септо́ля. Систр—систр(-ра).
Серенада—серена́да (Лдк 109). Сицилиана—сицилія́на.
Серпент (инструм.)—серпент(-та).´ Сказитель—сказітель(-ля).
С’езжание (голоса)—зсува́ння, з’їжджа́ння. Скала—ска́ля (ФС).
Си (нота)—сі. Скальд—скальд(-да).
Сигнатура—сиґнату́ра. Скамейца (безлин. крюков. ноты)—«скамєйца».´
Сила звука—си́ла зву́ка (ФС), («Муз» 25 р. 124), на Скамейца тихая—«скамєйца ´ ті´хая».
пру́га зву́ка, [нату́га (ЛФз 213)]. Скачок—скік (скоку) (Дрм 84, ІШ);
Силлабический—силябі´чний («Муз» 24 р. 44), с. голоса—с. го́лосу (Як);
складови́й. с. тональный—с. тона́льний.
Симметрия (в форме)—симетрі´я («Муз» 25 р. 323, Скелет тектонический—кістя́к(-ка) (іш), текто
ФС); ні´чний.
с. двойная—с. подві´йна; ´
Скерцо—жарт(-ту), скерцо(-ца).
с. моментов—с. моментів; ´ Склад—склад(-ду), будо́ва;
с. неполная—с. непо́вна; с. вокальный—с. вока́льний;
с. оборотов—с. зворо́тів; с. гармонический—с. гармоні´йний;
с. оборотная—с. зворо́тна; с. хора голосовой—с. хору голосови́й;
с. ритмическая—с. ритмова́; ´
с. песенный—с. пісенний (КолР).
с. фраз—с. фраз. Скользить (голосом)—ско́взатися (Тмч).
Симмикон—симіко́н(-на). Скоморох—скоморо́х(-ха) (КолД 25).
Симфониетта—симфонієта ´ («Муз» 25 р. 346). ´
Скордатура—переладження струн, перестро́юван
Симфонический—симфоні´чний. ня струн, скордат у́ра.
Симфония—симфо́нія (Лдк 130, ГчМ); Скорее (piu mosso)—шви́дше.
с. пасторальная—с. пастора́льна («Муз» 25 р. Скоро—шви́дко.
346); Скорогласовоспятная (фита)—«скорогласовоспя́т
с. световая—с. світлова´ («Муз» 24 р. 32). ная».
Синкопа—синко́па (Лдк 26). Скорость звука—шви́дкість(-кости) звука.
Синкопировать—синкопува́ти. Скрещивание голосов—см. Перекрещивание го
Синкопический—синкопі´чний. лосов.
Сиплый—хриплий (ІШ, Тмч), сипли́вий. Скрипач—скрипа́ль(-ля) (ГчМ, Г, ІШ), скрипа́ч
Сиповка (камышевая дудка)—ду́дка очеретяна. ´ (-ча) («Муз» 25 р. 289, ІШ).
Сипота—хрипл и́вість(-вости) (ІШ), сипл и́вість Скрипичный—скрипкови́й («Муз» 25 р. 347, ІШ),
(-вости). скрипі´чний («Муз» 25 р. 58).
Сирена—сирена ´ (ФС). Скрипка—скри́пка (Г, ІШ, Шн 80);
Сиринкс (инструмент)—си́ринкс(-са). с. вторая—с. дру́га;
Система—система ´ (ФС, ІШ, Над); с. коленная—с. колі´нна;
с. безлинейная—с. безліні´йна; ´
с. первая—с. перша;
´
с. верхняя—с. верхня (ТЛРМ); ´
с. плечевая—с. плечева́, с. плечна.
с. двойная тритонная—с. подві´йна тритоно́ва; Сладкогласие—милоголо́сся (ІШ).
с. десятитонная—с. десятитоно́ва; Следование (тонов)—см. Последование.
с. диатоническая—с. діятоні´чна; Сливать, слить (регистры)—сполуча́ти, сполучи́
с. единичная тритонная—с. одини́чна трито ´
ти, з’єднувати, з’єдна́ти.
но́ва; Слияние звуков—злиття́ звуків, сполу́чення зву
с. звуковая волнообразная одиночная (по Гельм ків.
гольцу)—с. звукова́ хвиля́ста одини́чна; Слог—склад(-ду) (ІШ);
Сложение трехголосное – 28 – Сопряжение
с. аретинский—с. арет и́нський, с. Гвідо́нів; Соединительный—сполучни́й.
с. сольмизационный—с. сольмізаці´йний. Созвук—по́звук(-ка) (N), [спі´взвук (Дрм 35)];
Сложение трехголосное—склад триголо́сний; с. параллельный—п. рівнобі´жний;
с. четырехголосное—с. чотириголо́сний. с. противоположный—п. протилежний; ´
Сложитие (крюк)—«сложі´тіє». с. смежный—п. сумі´жний.
Слой микозный—шар(-ру) слизови́й (NA, Мед Сек); Созвуковый—співзвуко́вий.
с. фиброзный—ш. фібро́зний (NA, Мед Сек), Созвучание—співзвуча́ння.
ш. волокнува́тий (NA). Созвучать—співзвуча́ти («Муз» 25 р. 209).
Слух—слух(-ху) (ФС); Созвучие — су́голос(-су) [співзву́ччя («Муз» 25 р.
с. абсолютный—с. то́чний, с. абсолю́тний; 264)];
с. активный—с. дія́льний, с. акти́вний; с. ладовое—с. ладови́й;
с. музыкальный—с. музи́чний; с. неустойчивое—с. хитки́й, с. нестійки́й;
с. относительный—с. відно́сний; с. нормальное—с. норма́льний;
с. пассивный—с. паси́вний; с. смешанное—с. мі´шаний;
с. развитой—с. розви́нений («Муз» 25 р. 125); с. соединенное—с. сполу́чений, [співзву́ччя злу́
с. цветной—с. кольоро́вий (Дрм 67, «Муз» 25 р. чене («Муз» 25 p. 323)];
121); с. устойчивое—с. стійки́й.
по слуху—з го́лосу, на слух («Муз» 24 р. 9). Созвучный—суголо́сний.
Слушание музыки — сл у́хання му́зики ( «Муз» Соколебание—співколива́ння.
25 р. 5). Сокращение—см. Аббревиатура.
Смазывание (в исполнении)—ма́зання. Солист,-ка—соліст(-та),-тка.
Смазывать—ма́зати. Соло—со́льо («Муз» 25 р. 274).
Смена (голоса)—змі´на, мута́ція; Соло-клавиатура—сольо-клявіяту́ра.
с. гексахорда—змі´на; Соль (нота)—соль.
с. вводная—з. упро́відна́; Сольмизационный—сольмізаці´йний.
с. двойная—з. подві´йна; Сольмизация—сольмі´зація. ´
с. квинтовая—з. кві´нтова; Сольмизирование—сольмізува́ння.
´
с. малотерцовая—з. малотерцієва; Сольмизировать—сольмізува́ти.
с. противоквинтовая—з. протикві´нтова; Сольный—со́льний, сольови́й (Лдк 77).
с. противоположная—з. протилежна; ´ Сольфеджио—нотоспі´в(-ву) (N), сольфеджо, [соль
с. прямая—з. про́ста; феж´ (Лдк 130)].
с. сторонняя—з. сторо́ння; Сольфеджирование—сольфеджування ´ (Дрм 13).
´
с. терцовая—з. терцієва; Соната—соната ´ («Муз» 25 р. 347, ІШ).
с. тритоновая—з. тритоно́ва; Сонатина—сонати́на.
с. целого тона—з. на ці´лий тон. Сонометр—звукомі´р(-ра), сонометр(-ра)
´ (ФС).
Смешанный (хор)—мі´шаний (хор). Сонохорд—сонохо́рд(-да).
Смыкание связок—змикання ´ зв’я́зок. Соотношение тонико-доминантовое—співвід
Смыкаться, сомкнуться—замика́тися (Г), змик а́ но́шення то́ніко-доміна́нтове («Муз» 25 p. 279).
тися («Муз» 25 р. 283), зімкну́тися. ´
Сопель—сопєль(-лі) (Пр.).
Смычковый—смичко́вий, [лучкови́й («Муз» 24 р. ´
Соподчинение (мотивов)—залежність(-ности).
26)]. Сопоставление—зіста́влення, зістано́ва [поряд
Смычок—смичо́к(-чка) (Г, ІШ), смик(-ка) (Г, ФС), ста́влення («Муз» 25 р. 323, ТЛРМ)];
[лучо́к («Муз» 24 р. 5)]. с. ладов—з. ладі´в;
Снятие фермати—здійма́ння ферма́ти, з. брівки. с. мотивов—з. моти́вів;
Совмещение—сполу́чення; с. несвязное—з. рапто́ве (ТЛРМ);
с. звукоколебательное—с. звукоколивне. ´ с. одночастное—з. одночасти́нне;
Совокупность мелодий—суку́пність(-ности) мело́- с. паратактическое—з. паратакти́чне (КолР 48);
дій. с. связное—з. зв’я́зане (ТЛРМ);
Совпадать—збіга́тися (Над), спада́тися. с. симметричное—з. симетри́чне;
Совпадение (в форме)—збіг(-гу) (ІШ). с тональностей—з. тона́льностів.
Согласие (знамен. расп.)—«согла́сіє»; Сопоставлять, сопоставить—зіставля́ти, зіст а́ви
с. мрачное—«с. мра́чноє»; ти.
с. низкое—«с. ні´зкоє»; Сопранист—сопрані´ст, сопрані´ста.
с. трисветлое—«с. трі´свєтлоє»; Сопрано—сопра́но(-на), [сопра́н (Лдк 77)];
с. светлое—«с. свєтлоє». с. драматическое — с. драмати́чне;
Содержание (п’есы)—зміст(-ту). с. колоратурное—с. кольорат у́рне;
Соединение (в форме)—спол у́чення (Над); с. лирическое—с. ліри́чне;
с. гармоническое—с. гармоні´йне (Як 11); с. лирико-колоратурное—с. лірико-кольора
с. гипотактическое—с. гіпотакти́чне; ту́рне.
с. контрапунктическое—с. контрапункти́чне; Сопрановый—сопра́новий (Дрм 33).
с. мелодическое—с. мелоді´йне (Як 11); Сопровождать—см. Аккомпанировать.
с. мнимое—с. уя́вне; Сопровождение—см. Аккомпанимент.
с. первоначальное—с. перві´сне; Сопротивление (струны)—о́пір (опору) (ІШ).
с. производное—с. похідне; ´ Сопряжение (звуков)—сполу́ка, спряжі´ння;
с. реальное—с. реа́льне. с. двойное—сполу́ка подві´йна;
Соединять—сполуча́ти. с. крайнее—с. кра́йня (Над);
Сопряженный – 29 – Строй
´
с. обратное—с. зворо́тна, [с. обернена (Над)]; Стилист—стилі´ст(-та) («Муз» 25 р. 57).
´ (Над).
с. среднее—с. середня Стилистический—стиліст и́чний, [стиль о́в и́й
Сопряженный—сполу́чений, спря́жений (КСІ), («Муз» 25 р. 257)].
супря́жений. Стиль—стиль(-лю) («Муз» 25 р. 321);
Соприкосновение (фортеп. техника)—стик(-ку) с. вокальный—с. вока́льний;
(за ШС). с. галантный—с. ґаля́нтний;
Соразмерность (в форме)—помі´рність(-ности). с. гомофонический—с. одноголо́сний, с. гомо
Сордун (духов. инструм.)—со́рдун(-на). ´
фонічний;
Сортита (первая ария)—вихідна́ (арія), сорти́та. с. имитационный—с. імітаці´йний;
Состав вольноконтрастный—склад(-ду) вільно с. камерный—с. покойо́вий, с. ка́мерний;
контра́стний; с. органный—с. орга́нний, с. орга́новий;
с. двухчастный (сочинения)—с. двочасти́нний; с. полифонический—с. багатоголо́сний, с. мно
с. диалогический—с. діялогі´чний; гогол о́сний, с. поліфоні´чний;
с. контрастный (регистров)—с. контра́стний; с. речитативно-разговорный — с. речитати́вно-
с. ровный (полноголосный)—с. рі´вний (повного розмо́вний («Муз» 25 р. 343);
лосний); с. свободный—с. ві´льний, [стиль свобі´дний
с. струнный (оркестра)—с. стру́нний («Муз» (Як 98)];
25 р. 20). с. строгий—с. суво́рий (Як 93);
Составность лада—складо́вість ладу´ («Муз» 25 р. 324). с. фортепьянный—с. фортепі я́нний, с. форте
Состояние опущенное—стан зни́жений. п’яно́вий («Муз» 25 р. 56).
Состояние пассивное—с. байду́жий, стан паси́в Стих—стих(-ха) (КолР 1);
ний (ІШ); с. двухколенный—с. двоколі´нний (КолР 1);
с. покоя—с. споко́ю (ІШ). с. десятислоговой—с. десятискладо́вий;
Сотрясение—струс(-су) (ІШ). с. каталектический—с. каталект и́чний;
Сочетание 1) (процесс)—сполу́чення, злу́чення (У, с. песенный—с. пісенний ´ (КолР 1);
ІШ), [до́бір (Над 8)]; 2) (конкретное явление)— с. прокаталептический—с. прокаталепти́чний;
спол у́ка, злу́ка (Тмч); с. семислоговый—с. семискладо́вий;
с. звуковое—сполу́ка звукова́; с. силлабический—с. силябі´чний, с. складомі´р-
с. случайное— с. випадко́ва. ний;
Сочинение 1) (вещь)—твір (твору), [композит у́ра с. трехколенный — с. трикол інний ´ (КолР 1).
(ІШ)]; 2) (процесс)—склада́ння, компону́ва́ння. Стихира—стихи́ра.
Сочинять, сочинить—склада́ти, скла́сти (ІШ), Стихирарь—стихирар(-ря).´
компонува́ти («Муз» 25 p. 325, ІШ) скомпонува́ти, Стоимость (ноты)—до́вгість(-ости), ва́ртість(-ости)
ви́компонувати. (Лдк 11, КолР 101)];
Сочленение—сугло́б(-ба) (NA, Мед Сек). с. двухморная—д. двомо́рна, д. двом о́рова
Спевка—спі´ванка («Муз» 25 р. 364, ІШ). (КолР 101);
Спеваться, спеться—зго́джувати голоси́, зго́дити с. одноморная—д. одномо́рна, д. одномо́рова
голоси, зспі´вуватися, зспіва́тися, [співа́ти разом (КолР 101).
(Тмч)]. Столб воздушный—стовп(-па) пові´тряний.
´
Спинет—спінет(-та). Стопа—стопа́ (ІШ);
Спираль звуковая—спіра́ля звукова́. с. музыкально-синтаксическая—с. музи́чно-син
´
Спондей—спондей(-ея). такси́чна (КолР 101);
Способ удара—спо́сіб(-собу) роби́ти удар, с. уда с. растяжимая—с. розтяжна́, [розтяжи́ма стопа́
ря́ти. (КолР)].
Спуск (струны)—см. Ослабление струны. Стопица (крюков. письмо)—«стопіца»;
Спускать,-ся—см. Ослаблять. с. со очком—«с. со о́чком».
Спутник (comes)—супу́тник(-ка) (У, ІШ), супро Стрела (крюк.)—«стрєла́».
ві´дник(-ка). Стрела громная—«стрєл а́ гро́мная»;
´
Сравнивание регистров—вирівнювання реґі´стрів. с. громо-светлая—«с. громо-свєтлая»;
Среда воздушная—середо́вище пові´тряне. с. крыжевая—«с. кри́жевая»;
Средитональный—середтона́льний. с. мрачная—«с. мра́чная»;
Сродство (гармоний, тональностей)—спорі´днення с. простая—«с. про́стая»;
(Дрм 22, ІШ); с. светлая—«с. свєтлая»;
с. квинтовое—с. кві´нтове; с. трясогласная—«с. трясогла́сная».
с. созвуковое—с. по́звукове. Стремительный (о темпе)—ду́же швидки́й.
Ставить, поставить (голос, руку)—ста́вити, поста́ Стремление (неустоев)—пра́гнення (Над).
вити (голос, руку...). Стремя (в ухе)—стремено ´ (NA, Мед Сек).
Стаккато (смычок, пальцы)—відри́вано, стака́то. Стретта—стрета. ´
Стан нотный—нотоста́н(-ну) (N). Строение (в форме)—см. Построение.
Статья (в знаменном пении)—«статья́»; Строй—лад(-ду) (Дрм), стрій(-рою);
с. мрачная—«с. мра́чная»; с. ближайший—л. найбли́жчий;
с. простая—«с. проста́я»; с. высокий—стрій висо́кий;
с. светлая—«с. свєтлая». с. господствующий—л. головни́й;
Степень напряжения струны — ступі´нь(-пеня) с. низкий—с. низьки́й;
напру́ги (КСІ), напру́ження; с. равномерно-темперированный—с. рівномір
с. родства—с. порі´днення (Дрм 67). ´
но-темперований;
Стройный – 30 – Тарантелла
с. темперированный—с. ви́рівняний, с. темпе Сурна (зурна)—зурна́.
ро́ваний (Дрм, «Муз» 24 р. 19); Сустав—сугло́б(-ба) (NA, МСл);
с. чистый—с. чи́стий, с. то́чний. с. лучезарный—с. промени́стий (ІШ).
Стройный—ла́дний (У), згра́йний (У). Сфилировать (звук)—зфілюва́ти.
Строка (знамен.)—рядо́к(-дка); Схема—схема ´ («Муз» 25 р. 61);
с. конечная—р. кінцевий; ´ с. кадансов—с. када́нсів (Дрм);
с. начальная—р. початко́вий; с. маршеобразная—с. маршова́, с. маршопод іб ´
с. обычного построения—р. звича́йної будо́ви; на («Муз» 25 р. 61);
с. особого построения—р. незвичайної´ будо́ви; с. метрическая (в форме)—с. метри́чна («Муз»
´
с. средняя—р. середній. 24 р. 15).
Строки слитные—р-ки злу́чені; Схизма (интервал)—схи́зма.
с. смешанные—р-ки мі´шані. ´ (ІШ), я́ва (ІШ);
Сцена 1) (часть муз. произв.)—сцена
Строфа—строфа́ (КолР 246), [зворо́тка (КолР 248)]; ´
2) (место действия)—кін (кону) (ІШ), сцена;
с. двустишная—с. двостихова́ (КолР 248); с. лирическая—сцена ´ ліри́чна.
с. мелодическая—с. мелоді´йна (КолР); Сценарий—сцена́рій(-ія).
´
с. песенная—с. пісенна. Сценический—сцені´чний (ІШ).
Структура (ладовая, гармоническая)—будо́ва, струк Сыгравка—зі´грування (N).
т у́ра («Муз» 25 р. 62). ´
Сыгрываться , сыграться—зграватися, ´
згратися.
Струна—струна́ (Г, ІШ, ФС); Сюжет—сюже́т(-ту).
с. басовая—с. басо́ва; Сюита—сюі´та (Лдк 108, «Муз» 25 р. 341, ГчМ);
с. басовая в торбане—вто́ра (Г); с. вариационная—с. варіяці´йна.
с. большая в бандуре—бунт(-та) (Г);
с. б. в бандуре, 4-я—дротова́ (Г);
с. б. в бандуре, 5-я—при́йма (Г); Т
с. б. в бандуре, 6-я—терція´ (Г);
с. жильная—с. жи́льна (ІШ); Табулатура—табулят у́ра;
с. кишечная—с. кишкова́ (Г); т. лютневая—т. л ю́тнева;
с. короткая в бандуре — пристру́нок(-нка) (Г, ´
т. немецкая—т. німецька;
РвД 54); т. органная—т. орга́нна.
с. металлическая—с. металева ´ (ІШ); Таинственно (нюанс)—таємни́че.
с. открытая, пустая—с. ві´льна; Такт—такт(-та) («Муз» 25 р. 62, ІШ);
с. римская—с. ри́мська; т. двухдольный—т. двочастко́вий;
с. средняя (в лире)—мело́дія; ´
т. легкий—т. легкий;
с. шелковая—с. шовко́ва (ІШ). т. нечетный—т. непари́стий (КСІ);
Струнник (в кобзе, бандуре)—стру́нник(-ка) (РвД). т. отрицательный—т. від’ємний;´
Струнный—стру́нний («Муз» 25 р. 347, ІШ). т. переходный—т. перехідни́й;
Струномер (хордометр)—струномі´р(-ра), хордо т. положительный—т. дода́тний;
´
метр(-ра). т. речевой—т. мо́вний, [т. річовий (Рв 57)];
Струя воздушная—стру́мінь(-меня), пові´тряний т. сложный—т. складни́й, [такт зло́жений (Лдк 24)];
(Тмч), струмина́ пові´тряна; т. смешаный—т. мі´шаний (КолР 13, Лдк 24);
с. в. клинообразная—с. п. клинува́тий. ´
т. совершенный—т. довершений;
Ступень гаммы—ступі´нь(-пеня) в (у) га́мі, ща т. составной—т. складови́й;
бель у га́мі (Дрм), [щабель у ступени́ці, щабель т. трехдольный—т. тричастко́вий;
у скалі (ГчМ)]. т. тяжелый—т. важки́й;
Ступень звукоряда—ступі´нь(-пеня) звукоря́ду т. четный—т. пари́стий (КСІ);
(Дрм 12, ГчМ), щабель звукоря́ду; в такт—у такт.
с. побочная—с. побі´чний. Тактовый—та́ктови́й («Муз» 25 р. 209, ІШ).
Ступени разнооктавные—с-ні різноокта́вні. Тактомер—тактомі´р(-ра).
Ступня стремени (в ухе)—стремінна´ підстава ´ (NA, Тамбур—тамбу́р(-ра).
Мед Сек). Тамбури (инд. инструм.)—тамбурі´(незм.).
Стягивание кисти—стя́гування п’я́сти. Тамбурин—тамбури́н(-на).
Суб-бас (голос в органе)—суб-бас (суб-ба́са). Тампур (кавказ. смычк. инст.)—та́мпур(-ра).
Субдоминанта—субдоміна́нта (Дрм). Там-там (китайск. инстр.)—там-та́м(-ма).
Субдоминантаккорд—субдомінантако́рд(-ду). ´
Тангент (язычек в клавикор.)—танґент(-та).
Субдоминантный—субдоміна́нтний (Над 37). ´
Тангентен-клавир—танґентен-кляв і´р(-ра).
´
Суб’ект (в форме)—суб’єкт(-та). Танец—танець ´ (та́нця і та́нцю) («Муз» 25 р. 116,
Субконтрабас—субконтраба́с(-са). Коцюб.), тано́к(-нка) («Муз» 25 р. 7);
Субконтроктава—субконтрокта́ва. ´
т. балетный—т. балетний;
Субконтрфагот—субконтрфаґо́т(-та). т. бальный—т. бальови́й.
Субмедианта—субмедія́нта (Лдк 47), [підмеді я́н ´
Танцевальность—танцювальність(-ности) («Муз»
та (Лдк 47)]. 25 р. 150),
Субмотив—субмоти́в(-ву). Танцевальный—танцюва́льний («Муз» 25 р. 150).
Сумара (араб. духовой инструмент)—сума́ра. танцівни́й («Муз» 25 р. 116), танкови́й (КолР 143,
Супердоминанта—супердоміна́нта. «ЧШ» 204, N 1—2).
Сурдина, сурдинка—глушни́ця, гаси́лко, сурди́ Тар (азиатск. струн. инстр.)—тар(-ра).
на («Муз» 25 р. 57, ІШ), сурди́нка(Лдк 83). Тарантелла—тарантеля. ´
Тарелки – 31 – Тон
Тарелки (муз. инструм.)—тарілки́(-лок) («Муз» т. чистая—т. чи́ста («Муз» 24 р. 19).
25 р. 199). Терцквартаккорд—терцквартако́рд(-ду) (Дрм).
Тебуни (египет. струн. инст.)—тебуні´(незм.). Тесситура—тесит у́ра («Муз» 25 р. 219);
Тезис (часть такта)—теза. ´ т. высокая—т. висо́ка;
Тектонический (в форме)—тектоні´чний. т. низкая—т. низька́;
Тело звучащее—тіло ´ звучне,´ [тіло
´ гучли́ве, голос ´
т. средняя—т. середня.
ли́ве (Шн 80)]; Тетрахорд—тетрахо́рд(-ду) (Лдк 47, «Муз» 25 р. 211),
т. колеблющееся—т. коливне́, [т. дрог аюче ´ [чотирозву́к (Лдк 47)];
(ЛФз 208)]. т. восходящий—т. догі´рній, т. східни́й, [т. вис
Тема—тема ´ («Муз» 25 р. 337, Лдк 105); хідни́й (Над 10)];
т. главная—т. головна́; т. мадьярский—т. уго́рський;
т. побочная—т. побі´чна (СЖМ). т. нисходящий—т. доді´льний, спадни́й (Як),
Тематизм —темати́зм(-му). [т. низхідни́й (Над 10)];
Тематический —темати́чний. т. обертонный—т. оберто́нний, т. оберто́новий;
Тембр—тембр(-ру) («ЧШ» 1—2, 206, ІШ), тембро, ´ т. унтертонный—т. унтерто́нний, т. унтерто́
[кра́ска (ЛФз 213)]; новий.
т. баритональный—т. баритона́льний; ´
Техника—техніка;
т. глухой—т. глухи́й; т. вокальная—т. голосова́, вока́льна;
т. закрытый—т. закри́тий; т. мануальная—т. ручна́, т. мануа́льна;
т. затемненный—т. тьмя́ний, т. затемнений;´ т. октавная—т. окта́вна;
т. металлический—т. металевий; ´ т. пальцевая—т. пальцева́;
т. мрачный—т. похму́рий, т. темний; ´ т. смычковая—т. смичкова́;
т. резкий—т. го́стрий, т. різки́й; т. удара—т. уда́ру;
т. светлый—т. я́сний (Г); т. фортепианная—т. фортеп’янна, ´ т. фортеп’я
т. смешанный—т. мі´шаний; но́ва.
т. средний—т. середній. ´ Технический (этюд)—техні´чний.
´
Тембрика—тембрика («Муз» 25 р. 230). Тимпан—тимпа́н(-на) (Лдк 89, ІШ).
Тембровый—тембровий´ («Муз» 25 р. 232). Тимпанник—тимпа́нник(-ка).
´
Темп—темп(-пу) ´ (КолР 185,
(«Муз» 25 р. 230), темпо Тимпилипито (азиат. муз. инструм.)—тимпіліпі´
Лдк 27); то(-та).
т. быстрый—т. швидки́й; Тирата—тира́та (Дрм).
т. медленный—т. пові´льний; Ткань звуковая—ткани́на звукова́;
т. танцевальный—т. танцювальний, ´ танцівни́й, т. тематическая—т. темат и́чна.
танкови́й (КолР 143). Ток голосовой—стру́мінь(-меня) голосови́й.
Темперация—вирі´внювання, темпера́ція (Над 9); Токката—тока́та («Муз» 25 р. 233).
т. двенадцатиступенная—т. дванадцятиступ Толчок—по́штовх(-ху);
´ва;
не т. воздуха—п. пові´тря;
т. неравномерная—т. нерівномі´рна; т. гортанный—п. горл я́нковий.
т. равномерная (уравнительная)—т. рівномі´рна Тон—тон(-ну) («Муз» 25 р. 20), [звук, згук (Лдк 7)];
(«Муз» 24 р. 28). т. аккордовый—т. ако́рдовий;
´
Тенор—тенор(-ра) («Муз» 25 р. 356); т. аликвотный—т. частко́вий, т. алікво́тний;
т. героический—т. героїчний; т. вводный—т. упро́відний;
т. драматический—т. драмат и́чний; т. вводный восходящий—т. упро́відний до
т. лирический—т. ліри́чний (Єм 64). гі´рній;
Теноргорн—тенорго́рн(-на). т. вв. доминанты—т. упр. доміна́нти;
Тенорист—тенори́ст(-та), [тенори́ста (ІШ)]. т. вв. нисходящий—т. упр. дод і´льний (спад
Теноровый (ключ, партия)—теноро́вий (ІШ). ни́й);
Теорба—тео́рба. т. вв. субдоминанты—т. упр. субдоміна́нти;
Теория (музыкальная)—тео́рія; т. верхний—т. горі´шній, т. верхній;
´
т. дуалистическая (муз.)—т. дуалісти́чна (Дрм); т. вставочный—т. вставни́й;
т. мензуральная—т. мензуральна. ´ т. выдержанный—т. ви́держаний, т. ви́трима
Терцаккорд—терцако́рд(-да). ний;
т. уменьшенный—т. зменшений. ´ т. гармонический—т. гармоні´йний;
Терцдецима, тредецима—терцдецима. ´ т. главный—т. головн и́й;
´
Терцет—терцет(-та). т. диазевктический, разделительный—т. роз
´
Терциевый—терцієвий. поді´льний, т. діязевкт и́чний;
Терция—те́рція («Муз» 25 р. 18, РвД 54) [т е́рца т. дифференциальный—т. ріжницевий, ´ т. ди
(ЛФз 221)]; ференці´йний;
т. большая—т. вели́ка; т. добавочный, дополнительный—т. додат
т. верхняя—т. горі´шня; ко́вий;
т. Дидимова—т. Діді´мова; т. закрытый—т. закри́тий;
т. малая—т. мала́; т. комбинационный—т. комбінаці´йний (ЛФз
т. нижняя—т. долі´шня; ´ (ЛФз 239)];
239, «Муз» 24 р. 29), [т. різницевий
т. пикардская—т. піка́рдська; т. надгортанный—т. надгорлянко́вий;
т. пифагорова—т. пітаго́рова; т. натуральный—т. приро́дний, т. натура́ль
т. уменьшенная—т. зменшена; ´ ний;
Тональность – 32 – Тритоновый
т. нижайший—т. найни́жчий; Трахея—трахея ´ («Муз» 25 р. 171, NA), ди́хавка (Мед
т. общий—т. спільний (Як); Сек).
т. основной—т. основни́й («Муз» 25 р. 122, Шн Тредецима—см. Терцдецима.
80); Трезвучие—три́звук(-ку) (ТЛМ, ЛФз 239, Над 17),
т. парциальный—т. частко́вий, т. парція́льний; [три́згук (Як, Дрм), тризву́ччя (Дрм), трьохзв у́ччя
т. примарный—т. перви́нний; («Муз» 24 р. 20)];
т. приставочный—т. приставни́й; т. вспомогательное—т. допоміч(ж)ни́й;
т. проходящий—т. перехідни́й, [прохідни́й т. главное—т. головн и́й;
(Дрм)]; т. диссонирующее—т. дисона́нтний, три́звук
т. разделительный—см. Диазевктический; ´
дисонанс(-су);
т. разностный—см. Дифференциальный; т. доминантовое — т. доміна́нтовий (ГчМ);
т. смычковый—т. смичко́вий; т. консонирующее—т. консона́нтний, т.-кон
т. собственный—т. власти́вий; сон а́нс;
т. суммированный—т. сумо́ваний; т. ложное—т. неправди́вий;
т. умножения—т. мно́ження; т. мажорное—т. мажо́рний;
т. фальцетный—т. фальсетний; ´ т. минорное—т. міно́рний;
т. футовый (органный регистр)—т. фу́товий; т. побочное—т. побі´чний;
т. хоровой—т. хорови́й; т. субдоминантное—т. субдоміна́нтний;
т. целый—т. ці´лий; т. тоническое—т. тоні´чний (ГчМ);
т. ц. большой—т. ц. вел и́кий; т. увеличенное—т. збі´льшений;
т. ц. малый—т. ц. мали́й; т. уменьшенное—т. зменшений.´
т. частичный—см. Парциальный; Трель, триллер—триль(-ля), [трель (Неч.-Левицьк.),
т-ны вариационные—т-ни варіяці´йні; ´ (Дрм), триль (жін. роду) (Лдк 131)];
треля
т-ны взаимовводные—т-ни взаємо-упро́відні; т. блеющая—т. цап и́ний;
т-ны гармонически-сочетанные—т-ни гармо т. восходящая—т. догі´рній, (східни́й);
ні´йно-сполу́чені; т. двойная—т. подві´йний;
т-ны квинтовые—т-ни кві´нтові; т. козлиная—см. Т. блеющая;
т-ны прерывистые—т-ни ури́вчасті; т. нисходящая—т. доді´льний, (спадн и́й);
т-ы созвучащие—т-ни співзву́чні; т. отбивная—т. відбивн и́й.
т-ы сочетанные—т-ни спол у́чені; Трельный, трелевый—трильови́й.
т-ны терцовые—т-ни терцієві; ´ Тремолирование—тремолюва́ння.
тон дать, задать, давать, задавать—тон да́ти, Тремолировать—тремті´ти, тремолюва́ти («Муз»
зада́ти, дава́ти, задава́ти. 25 р. 169).
´
Тональность—тональність(-ности) («Муз» 25 p. 348), Тремолирующий—тремтя́чий, тремо́льний.
[тона́ція (Як, Дрм, ГчМ)]; ´
Тремоло—тремольо(-ля);
т. гомонимная—т. однойменна, ´ т. гомоні´мна; т. размеренное—т. розмі´ряне.
т. отдаленная—т. далека; ´ Тремулянт (в органе приспособление) —тремул я́нт
т. параллельная—т. рівнобіжна, ´ ´
т. паралельна; (-та).
т. побочная—т. побі´чна; Тремуляция—тремті´ння, тремул я́ція.
т. родственная—т. спорі´днена. Треугольник (инструм.)—трик у́тник(-ка) (Г).
Тональный—тона́льний. Трехголосный—триголо́сний.
Тонация—тона́ція. Трехдольный—тричастко́вий.
Тоника—то́ніка (Лдк 46, Дрм); Трехмоментный (оборот)—тримоментовий ´ (Над
т. выдержанная—т. ви́держана; 46).
т.-лад—т.-лад(-ду). Трехструнный—тристру́нний (Єм 5).
Тонический—тоні´чний (КолР 6, Над 35). Трехчастный (о форме)—троі´стий (КолР 113), три
Тонограф—тоно́граф(-фа). части́нний.
Тонометр—тоно́метр(-ра). Трехчертный (о ноте)—трири́сний, трири́совий.
Тонообразование—тоноутво́рення. Трибрахий—трибра́хій(-ія).
Тонописание—тонописа́ння. Тригонон (греч. струн. инструмент)—триго́нон
Тоноскоп—тоноско́п(-па). (-на).
Торбан—торба́н(-на) (Г). Тризвучие (случайное сочетан.)—тризву́ччя.
Торбанист—торбані´ст(-та), [торбан и́ста (Г)]. Тризвучный—тризвукови́й (Над 41).
Точка (возле ноты)—кра́пка; Триллер—см. Трель.
т. двойная—к. подві´йна. Трио (ансамбль вокальн.)—тріо; ´ (ансамбль инструм.)—
Точки аттак—то́чки ата́к («Муз» 25 р. 170); ´ музи́ки; (вок. муз. произвед.)—тро
тріо, троісті
т. узловые—т-ки вузлові´. ´
істий спів(-ву), три́спів(-ву); (инструм. муз. про
Трактуpa (в органе)—тракт у́ра. изведение)—тріо, троіста´ музи́ка; (часть муз. про
Транскрипция—переро́бка, транскри́пція. изв.)—трі´о («Муз» 25 р. 348).
Транспозиция—транспози́ція («Муз» 24 р. 28). Триоль—тріо́ля («Муз» 25 р. 210), [тріоль (Дрм)].
Транспонирование—транспонування ´ (Лдк 56, Дрм), Тритакт—трита́кт(-ту).
´
[перестака (Лдк 56)]. Тритон—трито́н(-ну) (Над 10);
Транспонировать—транспонува́ти. т. двойной—т. подві´йний;
Транспонирующий (инстр.)—транспон а́тний, т. единичный—т. одини́чний.
транспозиці´йний («Муз» 24 р. 28), інструмент- ´ Тритоникон (контрафагот)—тритоніко́н(-на).
транспона́тор (N), транспоно́вний. Тритоновый—трито́новий.
Трихорд – 33 – Усиливать
Трихорд—трихо́рд(-ду) («Муз» 25 р. 211, Рв 53). ´
у. конечное—н. кінцевий, ´
[н. наконечний [(КолР
Тромбон—тромбо́н(-на) («Муз» 25 р. 17); 119)];
т. альтовый—т. альто́вий; у. мелодическое—н. мелоді´йний (КолР 8);
т. басовый—т. басо́вий, бас-тромбон; у. патетическое—н. патети́чний (ТЛМ);
´
т. теноровый—т. теноровий, ´
тенор-тромбон («Муз» у. перекрестное—н. перехресний ´ (ІШ);
25 р. 17). у. ритмическое—н. ритмови́й, [н. ритмі´чний
Троп—троп(-па). (ТЛМ)];
Тропарь—тропа́р(-ря). у. рифмовое—н. римови́й (КолР 100);
Трость (в дерев. духовых инструментах)—трость у. силовое—н. силови́й;
(-сти) (Г). у. сильное—н. си́льний;
Трохаический—трохаі´чний. у. слабое—н. слабки́й;
Трохей—трохей(-я).´ у. тоническое—н. тоні´чний (КолР 6);
Труба—труба´ («Муз» 25 р. 18, Г), сурма´ (Г, Дрм, Ко у. хроматическое—н. хромати́чний (КолР 49);
цюбинськ.); у. экспирационное—н. видихо́вий, н. експіра
т. басовая—т. басова́; ці´йний (КолР 49);
т. гармоническая—т. гармоні´йна; у. эмфатическое—н. емфати́чний.
т. говорная—т. говірна́ (ФС); Ударка (знам. пен.)—«уда́рка».
т. Евстафиева—т. Євста́хієва (Мед Сек); Ударять, ударить (по струнам, клавишам)—уда
т. закрытая (в органе)—т. закри́та; ря́ти, удар роби́ти, уда́рити, удар зроби́ти (в
т. лабиальная (в органе)—т. губна́, т. лябія́льна; струни, по струнах...).
т. лингвальная—т. язичко́ва, т. лінґва́льна; Удзоение (голосов)—подво́єння (голосів) (Дрм 79,
т. надставная—т. надставна́; Як 8).
т. натуральная—т. приро́дна, т. натура́льна; Удлинение (темы)—подо́вження.
т. органная—т. орга́нна (ФС); Удоль (знамен. пение)—«удо́ль».
т. открытая (в органе)—т. відкри́та; Удушье—заду́ха (Г, ІШ, МС).
т. церемониальная—т. церемоні я́льна («Муз» Уклонение метрическое—відхил(-лу) метри́чний;
25 р. 221); у. модальное—в. мода́льний, в. ладови́й;
т. язычковая—см. Лингвальная. у. ритмическое—в. ритмови́й;
Трубадур—трубаду́р(-ра). у. тоническое—в. тоні´чний.
Трубач—труба́ч(-ча) (Г), сурм а́ч(-ча) (Г, «Муз» Укорочение (темы)—скоро́чення, [зву́ження (Лдк
25 р. 74). 101)].
Трубить—труби́ти (Коцюб. «Тіні»), сурми́ти (Г). Украшение (мелодии)—прикра́са (ІШ);
Трубка анзацовая—тру́бка надставна́; у. певческое—п. співа́цька.
т. горловая—т. горл я́нкова (NA, Мед Сек); Улитка (ушная)—ра́влик(-ка) (NA).
т. усиливающая—т. підси́льна. Ультрахроматизм—ультрахромати́зм(-му), над
Тряска (знамя)—«тря́ска». хромат и́зм(-му).
Туба—т у́ба («Муз» 25 р. 277). Ультрахроматичный—ультрахромати́чний.
Тулумбас—тулумба́с(-са) (Г). Уменьшение (темы)—зменшення ´ (ІШ).
Туш—туш(-ша). Умеренно—помі´рно (Лсн, Г).
Туше—туше´ (незм.). Умильна (фита в знам. пен.)—«умільна».
´
Тяга регистровая (в органе)—тяг реґістровий. ´
Ундецима—ундецима.
Тяготение звуковое—тяжі´ння звукове´ (Над 10); Ундецимаккорд—ундецимако́рд(-ду) (Дрм 78, Лдк
т. ладовое—т. ладове´ (Дрм); 100, «Муз» 25 р. 152).
т. обратное—т. зворо́тне. Униссон, в униссон—одно́звук(-ку), унісо́н(-ну)
Тяготеть (к разрешению)—тя́жіти (до чого) (Над 10). (ФС), в одно́звук, унісо́нно;
Тяжело (нюанс)—ва́жко. у. энгармонический—о. енгармоні´чний.
Униссонный—однозвукови́й, унісонний, уніс о́
У новий («Муз» 25 р. 208).

Унтермедианта—унтермедія́нта.
Унтерсептима—унтерсептима.´
Увеличение (темы)—поши́рення, [розш и́рення Унтертон—підт о́н(-ну), унтерто́н(-ну) (Дрм 82).
(Лдк 101)]. Унтертониый—унтерто́нний, унтерто́новий.
Увертюра—вступ(-пу), увертю́ра, [увід (Лдк 114)]. Управлять (хором)—керува́ти.
´
Увод диссонанса—відведення дисона́нса. Упражнение—вправа ´ (ІШ), екзерци́ція («Муз» 25 p.
Удар —удар(-ру) («Муз» 24 р. 22, ІШ); 17).
у. глотки—у. горля́нковий; Упругость—пру́жність(-ности) (ІШ, Тмч).
у. дыхания—у. ди́хання; Уравнение, уравнивание—рівня́ння (ІШ), вирі´в
у. молоточка—у. молото́чка; нювання;
у. пальцем—у. па́льця; у. интервалов—рівня́ння інтерва́лів, вирі´вню
у. смычка—у. смичка́, у. смичко́вий; вання інтерва́лів;
у. тактовый—у. та́ктови́й; у. пальцев—рівня́ння па́льців;
у. языка—у. язика́, у. язико́вий; у. регистров—вирі´внювання реґістрів.
у. языка двойной—у. язико́вий подві´йний. Усиление (звука)—підси́лення (ІШ), [змі´цнення
Ударение—на́голос(-су) (Г); (ТЛМ)].
у. второстепенное—н. побі´чний (КолР 97); Усиливать, усилить (звук)—підси́лювати, підси́
у. главное—н. головни́й (КолР 97); лити.
Ускорение – 34 – Форма
Ускорение—приско́рення (ТЛМ); Финальный—кінцевий, ´ фіна́льний
у. легкое—п. мале; ´ Фиоритура—фіоритура («Муз» 25 p. 234, РвД 57).
у. постепенное—п. ступневе. ´ Фиоритурный—фіорит у́рний.
Устой— у́стій(-ою), стійки́й звук(-ку). Фисгармоника—см. Фисгармония.
Устойчивость—сті´йкість(-кости) (Над 10), [ста́ Фисгармония—фісгармо́нія («Муз» 24 р. 23).
лість(-лости) («Муз» 25 р. 261), непохи́тність ´
Фистула—фістула.
(-ности) (ФС)]. Фита двоечельная—«фіта́ двоєчельная».´
Ут (нота)—ут. Флажолет—фляжолет(-та),´ ´
[фляжолето].
Утонченный—ви́тончений (ІШ). Флажолетний—фляжолетний. ´
Ухо—ву́хо (NA). Флейта—флейта ´ (ІШ, Шн 80), [флет (Лдк 84)];
Уход от диссонанса—уника́ння дисона́нсу. ф. альтовая—ф. альто́ва;
Учащение—вчаща́ння (ІШ). ф. двойная—ф. подвійна; ´
Училище музыкальное—шко́ла музи́чна. ф. Пана—ф. Па́нова;
Ушной—вушни́й (ІШ). ´
ф.-пиколо—ф. мала, флейта-пікольо(-ля);
ф. поперечная—ф. поперечна; ´
Ф ф. швейцарская—ф. швайца́рська.
Флейтист—флейти́ст(-та), [флейти́ста («Муз» 25 р.
17, ІШ)].
Фа (нота)—фа. Флейтный (о партии, тембре)—флейтовий ´ («Муз»
Фагот—фаґо́т(-та) («Муз» 25 р. 139, Лдк 84, ІШ); 25 р. 368, ІШ).
ф.-квинта—ф.-кві´нта. Флейтраверс—флейтраверс(-са).
Фаготист—фаґоти́ст(-та) (ІШ). Флюгельгорн—флюґельго́рн(-на).
Фаза (колебания струны)—фа́за (ФС). Фобурдон—фобурдо́н(-на).
Фактура—факт у́ра («Муз» 25 р. 117, ІШ). Фокстрот—фокстрот(-та) («Муз» 25 р. 232).
´
Фальцет—фальсет(-та) (Лдк 121), [фальцет ´ (ІШ), Фольклор (музыкальный)—фолькльо́р(-ру) («Муз»
фістуло́вий голос (ЛФз 232)]; 25 р. 57).
´
ф. певческий—ф. співецький. Фонавтограф—фонавто́граф(-фа).
Фальцетист—фальсети́ст(-та). Фонационный—фонаційний. ´
Фальцетный—фальсетний,´ ´
[фальцетовий («Муз» Фонация—фона́ція.
25 р. 218)]. Фонема—фонема. ´
Фальшивить (в хоре или в оркестре)—фалшув а́ти Фонетика—звучн я́, фонетика. ´
(ІШ), різни́ти (Г). Фонетический—фонети́чний («Муз» 25 р. 261).
Фальшивый (звук)—фалши́вий. Фонико-фонетический—фон ічно-фонет ´ и́чний.
Фанданго (танец)—фанда́нґо(-ґа). Фонический—фоні´чний.
Фантазировать (играя)—фантазува́ти (ІШ). Фонограмма—фоногра́ма («Муз» 25 р. 49).
Фантазирование (на инстр.)—фантазування. ´ Фонограф—фоно́граф(-фа) («Муз» 25 р. 40).
Фантазия (форма)—фанта́зія (Лдк 121, ІШ). Фонографирование—фонографува́ння («Муз»
Фанфара—фанфа́ра («Муз» 25 р. 81). 25 р. 43).
Фарандола (танец)—фарандо́ля. Фонографический — фонографі´чний («Муз» 24 р.
Фарс музыкальный—фарс(-су), жарт(-ту) музи́ч 42).
ний. Фонографный—фоногра́фний («Муз» 24 р. 26).
Фермата—брівка, ´ ферма́та (Лдк 26), коро́на (Лдк 26); Форма—фо́рма;
´
ф. каденцовая—б. каденцієва; ф. вариационная—ф. варіяці´йна;
´
ф. неснимаемая—б. нездіймана; ф. временная—ф. часо́ва́;
ф. снимаемая—б. зді´ймана. ф. (песни) двухколенная—ф. (пісні) двоколі´нна;
Фестиваль музыкальный—свя́то музи́чне, фес ф. двучастная—ф. двочасти́нна;
тива́ль(-лю) музичний («Муз» 25 р. 329). ф. заполняющая возвратного хода— ф. випо
Фигура звуковая—фіг у́ра звукова́; вня́льна повор о́тного хо́ду;
ф. мелодическая—ф. мелодійна; ´ ф. музыкальная—ф. музи́чна (Лдк 90);
ф. ритмическая—ф. ритмова́; ф. многочастная — ф. багаточасти́нна, ф. мно
ф. Хладниева—ф. Хла́днієва. гочасти́нна;
Фигурация—фіґура́ція (Дрм, Як); ф. неопределенная—ф. неозна́чна;
ф. гармоническая—ф. гармоні´йна (Дрм); ф. несимметричная—ф. несиметри́чна;
ф. мелодическая—ф. мелоді´йна; ф. одночастная—ф. одночасти́нна;
ф. ритмическая—ф. ритмова́; ф. песенная—ф. пісенна ´ (КолР 1);
ф. смешанная—ф. м ішана´ (Дрм). ф. прикладная—ф. застосо́вана (Тмч);
Фигурирование (хорала)—фігурува́ння (Як 95). ф. самодовлеющая—ф. самодоста́тня, ф. само
Фиксация—фікса́ція. задові´льна;
Фиксирование (плеча)—фіксува́ння. ф. симметрическая—ф. симетри́чна;
Филармонический—філярмонічний. ´ ф. смешанная—ф. мі´шана;
Филармония—філярмо́нія («Муз» 25 р. 331). ф. сонатная—ф. сона́тна («Муз» 25 р. 336);
Филирование (звука)—філюва́ння. ф. танцевальная—ф. танцюва́льна, ф. танцівна́;
Филировать—філюва́ти. ф. (песни) трехколенная — ф. (пісні) триколі´нна;
Филировка—філюва́ння, [філіро́вка («Муз» 25 р. ф. трехчастная—ф. тричасти́нна;
171)]. ф. циклическая—ф. циклі´чна (Лдк 108), ф. зло́
´
Финал—кінець(-нця), фіна́л(-лу). жена (Лдк 108);
Форманта – 35 – Целотонный
Форманта—форма́нта. х. поступательный—х. поступн и́й (ІШ);
Форминкс (греч. инструм.)—фо́рмінкс(-са). х. промежуточный мелодический—х. промі´ж
Формироваться (о голосе)—склада́тися, формува́ ний мелоді´йний;
тися. х. противоположный—х. проти́вний (ІШ);
Форсирование (звука)—нат у́жування, форсува́н х. прямой—х. про́стий, х. прями́й;
ня. х. ретроградный—х. зворо́тний;
Форсировать—нат у́жувати, форсува́ти. х. секвенцеобразный—x. секвенцеподі´бний;
Форсировка—нат у́га, [форсиро́вка («Муз» 25 р. ´
х. терцовый—х. терцієвий;
170)]. х. тритоновый—х. тритоно́вий;
Фортепианный—фортеп’я́нний, фортеп’яно́вий х. целотонный—х. цілотоно́вий.
(«Муз» 25 р. 18). Хомония—хомоні´я.
Фортепиано—фортепі я́но(-на) («Муз» 25 р. 312, Хор—xop(-pу) («Муз» 25 р. 327, Г, ІШ), [гурт(-ту) (Лсн,
Шн 80); ІШ)];
´
ф. педальное—ф. педа́льне, ф. педалеве; х. двойной—х. подвійний;´
ф. смычковое—ф. смичко́ве; х. детский—х. дитя́чий;
´
ф. уменьшенное—ф. зменшене; х. женский—х. жіно́чий;
ф. эолово—ф. ео́лове. х. медный—х. мі´дний;
Форшлаг — передно́та, форшля́ґ(-ґу) (Дрм); х. мужской—х. чолові´чий;
ф. двойной—п. подві´йна; х. однородный—х. однорі´дний;
ф. нижний—п. долі´шня; х. смешанный—х. мі´шаний.
ф. приставной—п. додатко́ва; Хорал—хора́л(-лу) («Муз» 25 р. 148);
ф. простой—п. звича́йна; х. григорианский—х. григорія́нський;
ф. тройной—п. потрійна́. х. протестантский—х. протеста́нтський;
Фраза—фра́за («Муз» 25 р. 232); х. фигурированный—х. фігуро́ваний.
ф. промежуточная—ф. промі´жна; Хоральность—хора́льність(-ности) («ЧШ» 26 р. 207).
ф. растяжимая—ф. розтяжна́, [ф. розтяжи́ма Хоральный—хора́льний («Муз» 25 р. 148, Дрм 111).
(КолР 53)]. Хордометр—см. Струнометр.
Фразировать —фразува́ти. Хореографический—хореографі´чний («Муз» 25 р.
Фразировка—фразува́ння (КолР 78), [фразиро́вка 343).
(«Муз» 25 р. 85)]. Хореография —хореографія. ´
Фроттола (итал. песня)—фро́толя. Хорист,-тка—хори́ст(-та), хори́стка, («Муз» 25 р.
Фуга—фу́ґа («Муз» 25 р. 205, Лдк 122); 350), хори́ста (ІШ), хорянин («Муз» 25 р. 103), хо
ф. двойная—ф. подві´йна; рови́к («Муз» 25 р. 203)].
ф. каноническая—ф. каноні´чна; Хориямб—хорія́мб(-ба).
ф. сопровожденная—ф. супрово́джена; Хормейстер—хорма́йстер(-тра).
ф. тройная—ф. потрі´йна; Хоровод—тано́к(-нка) («Муз» 25 р. 116, ІШ), коло,
ф. хоральная—ф. хора́льна; [хорові´д (КолР 25)].
ф. четверная—ф. почві´рна. Хороводный—танкови́й (ІШ, «Муз» 25 р. 118).
Фугара (орган. голос)—фуґа́ра. Хоровой—хорови́й (ІШ), [гуртови́й (Лсн)].
Фугато—фуґа́то. Хороведение—хорозна́вство(«Муз» 25 р. 57).
Фугетта—фуґета.´ Хоры (место для хористов)—хо́ри(-ів) (Єм 32).
Функция (аккорда)—фу́нкція; Хохол (знамен. пен.)—«хохол»(-хла).
ф. гармониеобразующая—ф. гармонієтві´рна; ´
Храбрица (знамен. пен.)—«храбріца».
ф. тональная—ф. тона́льна. Хрома—фа́рба, хро́ма.
Фуриант (чешск. тан.)—фу́ріянт(-та). Хроматизация—хроматиза́ція (Дрм 58).
Хроматизм—хромат и́зм(-му) (Дрм 58, «Муз» 25 р.
Х 109).
Хроматический—хромати́чний (КолР 49, Дрм
11).
Хабува (знамен. пение)—«хабу́ва». Хрящ—хрящ(-ща) (NA, Мед Сек);
Хазан (кантор)—ха́зан(-на). х. подвижной—х. рухли́вий (Мед Сек);
Халео (испанский танец)—ха́лео. х. реберный—х. реброви́й (Мед Сек);
Хамило (знамен. пение)—«хамі´ло»(-ла). х. черпаловидный—х. черпакува́тий ( NA, Мед
Характеристика (тональностей)—характери́сти Сек);
ка. х. щитовидный—х. щитови́й (NA), х. борлако́
Хвосты (держащие приструнник кобзы)—хвости́(-ів). вий (NA, Мед Сек).
Хейрономия, хирономия—хіроно́мія. Хрящевой—хрящови́й (Мед Сек).
Хиропласт—хіропла́ст(-та).
Хирофон—хірофо́н(-на) («Муз» 25 р. 256).
Ход—хід (ходу), рух(-ху) (ІШ); Ц
х. вводный—х. упро́відний, [уво́дчий (Дрм 54),
вво́дчий (Над)]; Царапанье (смычка)—дря́пання.
х. возвратный—х. зворо́тний (ІШ); Цезура—цезу́ра («Муз» 24 р. 44);
х. запрещенный—х. заборо́нений; ц. разделительная—ц. розді´льна.
х. квинтовый—х. кві´нто́вий; Целеста—см. Челеста.
х. параллельный—х. рівнобі´жний; Целотонный—цілото́нний (Дрм 59), цілотоно́вий.
Центр тональный – 36 – Экспозиция
´
Центр тональный (композиции)—осередок(-дку) ч. размера—п. ро́зміру;
тона́льний, центр тона́льний, центротона́льне ´
ч. ритмическое—п. ритму, п. ритмове;
(Г, «Муз» 25 р. 279). ч. тональности—п. тона́льне.
Цепь трелевая—ланц ю́г(-га) трильови́й. Чувствительно—чутли́во.
Цех певческий—братство співацьке ´ (ГчМ), цex(-xy) Чуждый (строю)—чужи́й щодо строю, до ла́ду.
співа́цький (ГчМ).
Цеховый —цехови́й.
Циклический—циклі´чний (Лдк 108, ГчМ). Ш
Цилиндр 1) (в пистоне)—цил і´ндер(-ндра) (ІШ);
´ (вальця́).
2) (в механическ. муз. инструм.)—валець Шансонетка—шансонетка. ´
Цилиндрический—вальцеви́й (ІШ), циліндри́ч Шарманка—катери́нка (Г, «Муз» 25 р. 55).
ний (ІШ). шарманщик—катери́нник(-ка).
Цимбалист—цимбал и́ст(та), цимбали́ста (Г, ІШ). ´
Шар-резонатор—куля-озовни́ця, резонаторна куля.
Цимбалы—цимба́ли(-бал) (Г). Шейка (скрипки)—ши́йка (Лдк 80).
Цинк (инструм.)—цинк(-ка). Шепелявить—шепеля́ти.
Цитра—ци́тра («Муз» 25 р. 194, Шн 80); Шепелявость—шепеля́вість(-вости) («Муз» 25 р.
ц. смычковая—ц. смичкова́; 267, Тмч).
ц. ударная—ц. уда́рна. Шепелявый—шепел я́вий (Г).
Цифровка (баса, мелодии)—цифрува́ння. Шествие (музыка к свадебному шествию)—похідна́
(Г).
Ч Шестиполутоновый—шостипівтоно́вий (Над 10).
Шеститакт—шостита́кт(-ту).
Шестичетвертной (размер) — шостичвертко́вий.
Чаган (кавказ. инструм.)—чага́н(-на). Шестнадцатая—см. Нота, Пауза.
чакан (чешск. инструм.)—ча́кан(-на). Школа венецианская—шко́ла венецька;´
Чакона—чако́на. ш. неаполитанская—ш. наполі´йська;
Чала (татар. инструм.)—чала́. ш. нидерландская—ш. нідерл я́ндська;
Чангури, чонгури (груз. инструмент)—чангурі´. ш. римская—ш. ри́мська.
´
Чардаш—чардаш(-ша). Шлейфер—шля́йфер.
Частица—ча́стка. Шов небный—шво піднебі´нне (NA, Meд CeK).
Частушка—часту́шка. Шофар (древ. евр. инстр.)—шофа́р(-ра).
Часть заключительная—части́на кінцева; ´ ´
Штехер (часть органа)—штехер(-ря).
ч. связующая—ч. сполучна́; Штифт (часть органа)—штифт(-та).
ч. сильная (такта)—частка си́льна (Лдк 28, ТЛМ); Штрих—штрих(ха) (ІШ).
ч. слабая—ч. слабка́ (Лдк 28, ТЛМ). Шум—шум(-му) («Муз 25 р. 123), [го́мін(-мону)
Чашка (крюк)—«ча́шка». ´
(«Муз» 25 р. 27, Шн 79), шелест(-ту) (Шн 79)].
Чебызга (инструм.)—чеби́зґа. Шутливий—жартли́вий, жартівли́вий.
´
Челеста—челеста.
Челн (крюк)—«челн(-на)».
Челюстка (крюк)—«челю́стка». Щ
Челюсть—щелепа´ (NA, «Муз» 25 р. 267).
Чембалист—см. Цимбалист. Щедровка—щедрі´вка (КолР 28, Г).
Ченг (китайск. дух. инструм.)—ченґ(-ґа). Щека—щока́ («Муз» 25 р. 214).
´
Ченто (сборн. песнопений)—ченто(та). Щель гортанная—горля́нкова щі´лина (NA), го
Чентоне—ченто́не. лосни́ця (ЛФз 231, Шн 81, ІШ), [щі´лина голосова́
Чередование аккордов—чергування ´ ако́рдів (Дрм ´
(ФС), щелина голосова́. («Муз» 24 р. 30)].
83). Щипком—ущи́пком.
Черта тактовая—ри́са та́ктова [та́ктовий перети́ Щипок—у́щипок (ІШ), щипання ´ («Муз» 25 р. 191).
´
нок («Муз» 24 p. 43), тактова кри́сочка (КолР 119)].
Черточна—ри́сочка.
Четверогласный—чотириголо́сний.
Четверозвучие—чотиризву́ччя.
Э
Четверопеснец—«четверопеснец». ´ Эвакуант (вентиль в органе)—евакуа́нт(-та).
Четвертитоновый—чвертьто́нний («Муз» 25 р. 343). Эвфониум (инструм.)—евфо́ніюм(-ма).
´
Четверть—чверть, чвертка (КолР 90, «Муз» 25 р. 197). Эвфония—милозву́чність(-ности), евфо́нія.
Четный—пари́стий (У, ІШ). Экзамен кобзарский—ви́звілок(-лку) (РвД).
Четырехголосный—чотириголо́сний. Экзерсис—впра́ва, екзерси́с(-су).
Четырехзвучный—чотиризвукови́й. Экзерсировка—вправля́ння, екзерсува́ння.
Четырехмануальный—чотириру́чний, чотири Экзотический—екзоти́чний.
мануа́льний («Муз» 24 р. 28). Эклога (песня)—екло́га.
Четырехстрочный—чотирирядко́вий. ´
Экоссез (танец шотланд.)—екосез(-за).
Четырехтакт—чотирит а́кт(-ту). Экспирационный—видиха́льний, видишни́й,
Четырехтактный—чотирита́ктовий. експіраці´йний (КолР 49, Мед Сек).
Чибыза (киргиз. инструм.)—чиби́за. Экспирация—видиха́ння (Мед Сек), експірація
Чувство выражения—почуття́ ви́разу, п. експре (Мед Сек).
сі´йне; Экспозиция—експози́ція («Муз» 25 р. 337);
Экспрессия – 37 – Ящик воздушный
э. двойная—експози́ція подві´йна. Эпистрофа—епі´строфа.
´ (ГчМ, Єм 55).
Экспрессия—при́тиск(-ку), експресія Эпиталама (свадебная песнь)—епітала́ма.
Экспромт—експро́мт(-ту). Эпический—епі´чний.
Эксцелентование—окселентува́ння (ГчМ). Эпода (ритм)—епо́да.
Элегантно—ви́шукано, елеґа́нтно. Эсик—коло́дочка.
Элегически—су́мно, елегі´чно. Эскиз—на́рис(-су) (ІШ), ескі´з(-зу) (ІШ);
Элегический—сумни́й, елегі´чний. э. гармонический—нарис´ гармоні´йний.
´
Элегия—елегія. Эскламация—по́клик(-ку) (СЖМ), ескляма́ція.
Элемент гармонический—елемент ´ гармоні´йний; Эсмеральда (танец)—есмера́льда.
э. мелодический—е. мелоді´йний; Эстрада—помі´ст(-мосту), естра́да.
э. ритмический—е. ритмі´чний; Этюд—етю́д(-да) (Лдк).
э. тонический—е. тоні´чний (КолР 22). Эф (в скрипке)—голосни́ця (Лдк), еф.
Элизия (выпущение такта)—елі´зія. Эффект синкопический—еф е́кт(-ту) синкоп і´ч
´
Эллипс (пропуск)—еліпс(-су). ний.
Эллиптический—еліпти́чний. Эхо—луна́ (Шн 81, ЛФз 211), ві´дголос(-су) (ФС).
Эмиссия звука—подава́ння го́лосу.
Эмфатический—шт у́чний, емфати́чний.
Энгармонизм—енгармо́ні´зм(-му) (Лдк 45, Дрм). Я
Энгармониум—енгармоніюм(-му).
Энгармонический—енгармоні´чний, енгармоні´й Язык (орган)—язи́к(-ка) («Муз» 25 р. 215, NA).
ний (Лдк 45, Дрм). Язычек—язичо́к(-чка);
Эндолимфа—ендолі´мфа. я. перепончатый—я. боло́нчастий.
´
Энергия (звука)—енерґія. Ямб—ямб(-ба).
Эолиан (инструм.)—еолія́н(-на). Ямбический—ямбі´чний.
Эолина (инструм.)—еолі´на. Ячейка ритмическая—гру́па ритмі´чна.
Эпизод—епізо́д. Ящик воздушный (в органе)—скри́нька пові´тряна;
Эпилог—епіло́г(-га). я. резонансовый—с. резона́нсова (ФС), с. відго
Эпиникион (победная песнь)—епіні´кіон(-на). ло́сна, с. озовна́.
А – 38 – Alla tedesca
´
ІІ Adornando, adornatamente (іт.)—прикра́шуючи,

оздо́блюючи.
A due (іт.), à deux (фр.)—на два (голоси або інстру-
А менти).
A due corde (іт.)—на двох стру́нах, на дві струни́.
A due mani (іт.), à deux mains (фр.)—на дві руки́.
А—ля. Ad una corda (іт.)—на одні´й струн і´.
Abaissement de la voix (фр.), Abbassamento di A-dur—а-дур, ля-мажо́р(-ру).
voce (im.)—зни́ження го́лосу. Aequisonus (лат.)—рівнозву́чний (два звуки рівної
A ballata (im.)—у сти́лі бал я́ди. високости).
A battuta (im.)—у такт, за по́даним та́ктом. Aequo animo (лат.)—спок ійно. ´
Abbandonatamente (im.)—як доведеться. ´ Affabile (іт.)—ми́ло, приємно.
Abbassamento di mano (im.)—1) зни́ження руки́ Affanando (іт.)—зади́хано, турбо́тно.
(в тактув а́нні); 2) підклад а́ння руки́ (у грі на Affannato (іт.)—зади́ханий,-но, турбо́тний,-но.
форт.). Affettatamente, con affettazione (іт.)—вибо́рно, ма
Abbassamento di voce—див. Abaissement de la ні´рно.
voix. Affettato (іт.)—вибо́рний,-о, мані´рний,-о.
Abbellando (iт.)—прикраша́ючи. Affetto (іт.)—при́язнь(-ні), любо́в(-ови).
Abbellimento (im.)—прикра́са. Affettuosamente, con affetto (іт.)—при́язно, ві´ддано,
Abbreviamento (im.), abbreviature (im.), abbrevia ´
[з вели́кою виразністю (Дрм), при́страсно (Лдк)].
zione (im.)—скоро́чення (Лдк), абревіят у́ра. Affettuoso (іт.)—при́язний,-о, ві´дданий-о.
Ab initio (лат.)—з поча́тку (nop. Da capo). Afflitto (іт.)—пригні´чений,-о.
´
A bocca chiusa (im.)—з закри́тим ро́том, склепле Affrettando (іт.)—приско́рюючи, з по́спіхом (Лдк).
ними уста́ми. Affrettato (іт.)—приско́рений,-о.
´
Ab ruptio (лат.)—перерва. Affrettoso (іт.)—поспі´шний,-о.
A capella (іт.)—хо́ром, без супро́воду. ´
Agevole (іт.)—легкий,-ко, неви́мушений,-но.
А саргіссіо (іт.)—сваві´льно, як до вподо́би, прим Agevolmente, con agevolezza (im.)—легко, ´ неви́
хли́во. мушено.
Accarezzevole, carezzevole (іт.)—голубли́вий,-о, Agevolissimo (im.)—без жо́дного при́мусу, якнай
пестли́вий,-о, ні´жний,-о. ´
легше.
Accarezzevolmente (іт.)—голубл и́во, пестл и́во, Aggiustatamente (іт.)—то́чно в такт.
´
ніжно. Agiatamente (іт.)—вигі´дно, зру́чно.
Accelerando (іт.), (скороч. ассеl.)—приско́рюючи, Agilità (іт.)—рухли́вість(-вости), жва́вість(-вости).
[приспі´шуючи (Лдк)]. Agilitamente, соn agilità (іт.)—жва́во, рухли́во.
Accentando, accentuando (іт.)—наголо́шуючи, з Agitato (іт.)—збу́джений(-но), схвильо́ваний,-но,
на́голосом, акценто́вано. [бурхли́во (Лдк)];
Accentato, accentuato (іт.)—наголо́шений,-но, з a. con passione—збу́джено, з при́страстю.
на́голосом, акценто́ваний,-но. Air (фр.)—а́рія.
Accentatuato—див. Accentato. Ais—ля дієз(-за).
Accento (іт.), accentus (лат.)—на́голос(-су). Aisis— ля з подві´йним дієзом.´
Accentuando—див. Accentando. ´
A la mesure (фр.)—за темпом, до темпу.
Accentus—див. Accento. Al fine (іт.)—до кінц я́ (Лдк).
Acciaccato (іт.)—кво́лий,-о. Alivre ouvert (фр.)—відра́зу, не гот у́ючись (грати
Accompagnamento (iт).—су́провід(-воду), або співати).
´
акомпаньямент(-ту). ´
All’antica (іт.)—в анти́чному, стародавньому стилі.
Accoppiato (іт.)—з’єднаний,-но. All’ongarese—див. Ongarese.
Accord à L’ouvert (фр.)—ако́рд відкри́тий; а. на All’ottava alta (іт.)—у ви́щій окта́ві (грати).
ві´льних стру́нах. All’ottava bassa (іт.)—у н и́жчій окта́ві, на окта́ву
Accordando (іт.)—пого́джуючи. н и́жче (грати).
Accrescendo (іт.)—див. Crescendo. Alla breve (іт.)—в скоро́ченому ру́хові, скоро́че
A commodo (іт.)—див. Commodamente. ´
но, [темпо у два ра́зи скорше (Лдк)].
Acuto (іт.)—го́стрий,-о, прони́зуватий,-о. Alla capella—див. A capella.
Adagietto (іт.)—невели́чке adagio. Alla diritta—див. Diritta.
Adagio (іт.) (скор. Ad. Ad-go)—спроквола́, [пома́ Alla marcia (іт.)—маршови́м темпом. ´
´
лу (Дрм), пова́жно, вельми пова́жно (Лсн, Лдк)]; ´
Alla militare (іт.)—військови́м темпом.
a. assai (іт.)—ду́же спроквола́; Alla moderna (іm.)—в ново́му ст и́лі.
a. con moto (іт.)—спроквола́ рухли́во; Alla Palestrina (іт.)—в ст и́лі Палестри́новому.
a. di molto (іт.)—див. a. assai; Alla polacca (іт.)—див. Роlасса.
a. pesante (іт.)—спроквола́ ва́жко. Alla pulcinella (іт.)—карикату́рно, потво́рно.
Adagissimo (іт.)—ду́же спроквола́. Alla quinta (іт.)—в кві´нту, в інтерва́л квінти;
Ad dolorato (іт.)—скорбо́тний,-но, з жа́лем. a. quinta bassa—в ни́жню кві´нту, на кві´нту вниз.
A deux mains—див. A due mani. Аllargando (іт.)—пош и́рюючи.
Adiratamente (іт.)—гні´вно, з серцем.
´ Alla riversa (іт.)—див. Riverso.
Adirato (іт.)—гнівни́й, гнівно. Alla siciliana (іт.)—по-сіцілі´йському.
Ad libitum (лат.)—див. Libitum. Alla stretta (іт.)—ст и́сло.
Ad normam (лат.)—за но́рмою. Alla tedésca—див. Tedesca.
Alla turca – 39 – Arietta
´
Alla turca (іт.)—по-турецькому. a. grave—поважною´ ´
ходо́ю, по́важно (Лсн), [про
Alla zingara (іm.)—по-цига́нському. тя́жно (СпК)];
Alla zoppa (іт.)—спотика́ючися, кульга́ючи. a. marziale—маршово́ю ходо́ю, [пом а́лу мі´рно
Allegramente (іт.)—весело,´ жва́во. (Лсн)];
´
Allegretto (іт.) (скороч.—All-tto)—швиденький,-ко, a. mesto—по́вагом с у́мно, [пов а́жно з cму́тком
´
хутенький,-ко ´ (Дрм)];
(Лсн), [жваво (спк), мі´рно з см у́тком (Лсн)];
a. non tanto—пово́лі, не ду́же рухли́вий,-во (Лсн); a. moderato—помірною ходо́ю, зві´льна в мі´ру
´
a. scherzando—хутенький,-ко, жартівли́вий,-во, (Кол), [сти́ха пома́лу, пово́лі, пл и́вко (СnК)];
´
[пруденько (Лсн)]. a. mosso—рухли́вою ходо́ю, [тро́хи хутчі´й (Лсн)];
Allegrissimo (іт.)—ду́же й ду́же швидки́й,-ко, ду́ a. non troppo—не д у́же по́вагом, [зві´льна не
же й ду́же хутк и́й,-ко (пop. Presto). на́дто, (Кол), поволі (Лсн)];
Allegro (іm.) (скороч.—All-o)—вес е́лий,-ло, швид а. росо moderato—не д у́же пом і´рною ход о́ю,
ки́й,-ко (Лсн, Дрм), хутки́й,-ко (Лсн), [пру́дко (Лсн), [тро́хи пом а́лу, ст и́ха пома́лу (Лсн)];
шпа́рко, ско́ро, жи́во (Лдк), жва́во (Кол)]; а. росо mosso—не ду́же рухли́вою ходо́ю;
a. assai—ду́же швидки́й,-ко, [жва́во (Лсн)]; a. quasi adagio—ходо́ю ма́йже спроквола́;
а. giojoso—швидк и́й,-ко, вес е́лий,-ло, ра́діс a. sostenuto—стри́маною ходо́ю, [по́вагом стри́
ний,-но; мано, пова́жно сти́ха (Лсн), зві´льна протя́жно
a. giocoso—швидки́й,-ко, грайл и́вий,-во, шпар (Кол)];
ки́й,-ко (Лсн); a. vivace—ходо́ю жва́во, [хутенько ´ (Лсн)].
а. іrato—швидки́й,-ко, розгні´ваний,-но, з сер ´ Andantino (іт.), скор. and., and-tino, and-no—по
цем; ´
маленьку, не ду́же по́вагом, по ма́лу-ма́лу (Лсн),
a. ma non troppo—не на́дто швидки́й, жвавий,-о, ві´льно, [не шви́дко (Лсн), (Кош), в мі´ру пові´льно
нена́дто (Кол); ´
(СпК), легким хо́дом (Лдк), ві´льним хо́дом (Кол)];
a. moderato—швидки́й,-ко, помірний,-но; a. mosso—помал еньку ´ рухл и́во, [не дуже х у́тко,
a. molto—дуже швидки́й,-ко, (Лсн), пop. a. assai; ´
весело (Лсн)].
a. non tanto—не так шви́дко; angosciosamente (іт.)—ту́жно.
a. vivace—швидки́й,-ко, жва́вий,-во. Angoscioso (іт.)—ту́жни́й,-но.
Allentamento (im.)—спові´льнення, зага́єння. anіmando (іт.)—жва́во, [з душею, ´ з захо́пленням
Allentando, rallentando (im.)—загаюючи,´ затри́мую (Дрм), з життя́м, із запа́лом (Лдк)].
´
чи, зменшуючи. Animato (іт.)—жва́вий,-во.
Allentato (im.)—спові´льнений,-но. Animoso (іт.)—смілий,-ло, смі´ливий,-во.
All’improvista (im.)—не гот у́ючись, імпровізо́вано Antecedente (іт.)—«попередній» ´ (голос в фузі, що
(грати або співати). викладає тему); nopівн. Вождь, Proposta, Dux.
Al loco (im.), loco (лат.)—на мі´сці. Anteludium (лат.)—див. Praeludium.
All’ungarese—див. Ongarese. ´
Anticipatio (лат.)—з а́скок, упередження, підхо́д,
All’unisono (im.)—в один звук, в унісо́н. пред’єм.´
Al ріасеrе (іт.)—див. А ріасеrе. A piacimento (іт.)—див. Piacimento.
Al rigore di tempo (im.)—точні´сінько в такт, дос А ріасеrе (іт.)—див. Ріасеrе.
то́тно в такт. A piena voce (іт.)—див. Ріеnа.
Al riverso (im.)—на зворо́ті. Appassionato (іт.)—при́страсний,-но (Лдк).
Al segno (im.)—до по́значки. ´
Appenato (іт.)—стражденний,-но.
´
Al tempo (im.)—в (попередньому) ´ див. A tem
темпі, A premiere vue (фр.), a prima vista (іт.)—див. Vista;
po. порівн. A livre ouvert.
Alterato (im.)—змі´нений,-но. A prima vista—див. A premiere vue.
Alterazione (im.)—змі´на, відмі´на. A punto d’arco (im.)—кінцем смичка́ (грати).
Alternamente (im.)—навперемі´ну. A quatre mains (фр.), a quattro mani (іт.)— на чо
Alternativo (im.)—перемі´нний. ти́ри руки́.
Alto (im.)—альт(-та) (голос). A quatre parties (фр.), a quattro parti (іт.)— на чо
Alzamento di mano (im.)—піднесення ´ pyки́ (у так- ти́ри па́ртії.
туванні); A quatre voix (фр.), a quattro voci (іт.)—на чоти́ри
a. di voce (im.)—підви́щування г о́лосу (в співі). го́лоси.
Alzando (im.)—здійма́ючи (догори). A quatre seuls (фр.), a quattre soli (іт.)— на чоти́ри
Amabile (im.)—ласка́вий,-во. солі´сти.
´
Ambitus (лат.)—о́бсяг,-гу, об’єм,-му (голосу, інстру A quattro parte—див. A quatre parties.
менту). A quattro soli—див. A quatre seuls.
A mezza voce (im.)—опівго́лоса (Лсн), півго́лосом. A quattro voci—див. A quatre voix.
A-moll—a-моль, ля міно́р(-ру). Arbitrio (im.), arbitrium (лат.)— по́гляд ро́зсуд.
Amorеvоlе (іт.)—л ю́бий,-бо. Arcato, coll’arco (im.)—смичко́м гра́ти.
Amoroso (im.)—любо́вний,-но (Лдк, Лсн), з зако́ Arco (im.), скор. arc.—смичо́к(-чка).
ханням, [мрійливо (Лдк)]. Ardente (im.)—па́лко.
Anakrusis (гр.)—передта́кт,-ту, анакру́за. Arditissimo (im.)—д у́же см і´лий,-ло, дуже смі´ли
Ancora (im.)—ще раз. вий,-во.
Andamento (іт.)—хід (хо́ду). Ardito (im.)—смі´лий,-ло, смі´ливий,-во.
Andante, скор. and. (im.)—ходо́ю, по́вагом (Лсн), по ´ пі´сня, [спі´вний твір (Лдк)];
Aria (im.), air (фр.)—арія,
ма́лу, пот и́ху, [пова́жно]; a. di bravura—арія браву́рна.
a. cantabile—помалу ´ співо́че, поти́ху співо́че (Лсн); Arietta (іт.)—мал а́ а́рія (Лдк).
Arioso – 40 – Calascione
Arioso (іт.)—1) співо́чий,-че, співни́й,-но; 2) див. в ´
b. ostinato (іт.)—упертий бас (Лдк);
1 ч. сл. Ариозо. b. rіріеnо (іт.)—б. підси́лений, б. гуртови́й;
Arpinella (іт.)—мала́ га́рфа. b. solo (іт.)—оди́н бас.
As—ля-бемо́ль(-ля). Baton (фр.)—па́личка, па́вза, мовча́нка.
Asas—ля-дубль бемо́ль(-ля). ´
Baton de mésure—дириґентська па́личка, такті´вка
Assai (іт.)—ду́же, до́сить (Лдк). (N).
Assoluto—безумо́вний, абсолютний; Bàton à deux mesures—двота́ктова па́вза.
a) prima donna assoluta—див. Prima donna; Battuta (іт.)—такт,-ту, та́ктовий уда́р,-у, та́ктовий
b) primo uomo assoluto—див. Primo uomo. мах,-ху, тактува́ння.
A suo arbitrio (лат.)—за вла́сним ро́зсудом. ritmo di 2, 3, 4 bat. (іт.)—ритм з 2, З, 4 тактів;
A suo bene placito (лат.)—як до вподо́би. ´
b. di tre (іт.)—трита́ктове речення.
A suo commodo (іт.)—як зручні´ше. Be carree (фр.)—див. B. quadratum.
A suo luogo (іт.)—на своєму мі´сці. Bel canto (іт.)—красно́спів,-ву.
A tempo, al tempo, скороч. А. Т.—зазна́ченим тем ´ Bellicoso (іт.)—войовни́чий,-че.
пом, порівн. Tempo primo. Ben—див. Bene.
A tre (іт.), a trois (фр.)—на три го́лоси, триголо́сно. Ben cantando (іт.)—ду́же співу́че.
A tre parti (іт.), a trois parties (фр).—на три па́ртії. Bene, ben (іт.)—до́бре, ду́же.
A tre voci (іт.), à trois vois (фр.)—на три го́лоси. Ben marcato—див. Marcato.
A trois—див. A tre. Bene placito (лат., im.)—до вподо́би.
A trois parties—див. A tre parti. ´
Bene tenuto (im.)—до́бре додержуючи.
A trois voix—див. A tre voci. Berceuse (фр.)—колиско́ва пі´сня.
Attacca (im.)—з а́раз, нега́йно (no скінченні якогось Віаnса (іт.)—бі´ла но́та, полови́нна но́та.
уступу або частини зараз далі). Bicinium (лат.)—двоголосний твір для спі´ву.
Attacca subito іl seguente—без зупи́нки почина́ти Bis (лат., іт.)—дві´чі, вдру́ге.
наст у́пну части́ну. Bisogna (іт.)—слід, треба,´ пови́нно.
Auftakt (нім.)—передта́кт(-ту), див. Затакт. Bizzaramente (іт.)—ди́вно, химерно, ´ вига́дливо.
Augmentatio (лат.)—збі´льшення, поши́рення; ´
Bizzaro (іт.)—ди́вний,-но, химерний,-но.
порівн. Увеличение. Восса (іт.)—уста́, рот.
Aumentando (іт.)—збі´льшуючи. Bravura (іт.)—відва́га, рішу́чість(-чости).
A una corda (іт.)—на одні´й струні´. Brevis (лат.)—коро́ткий, коро́тка або полови́нна
A vista—див. А prima vista, А premiére vue. но́та.
Brillante (іт.)—блиску́чий,-чо (Лдк).
B Brio (іт.)—жва́вість(-вости), за́пал(-у), блиск(-ку).

Brioso (іт.)—жва́вий,-во, блиску́чий,-чо.
Bruscamente—дuв. Brusco.
В—сі-бемоль(-ля). Brusco (im.), bruscamente (im.)—гру́бо, шо́рстко.
В cancellatum (лат.)—В (b) гранча́сте, (щабл я́сте), Burla, burlesca, burletta (іт.)—жарт(-ту), жартівли́ва,
(первісно вживалось як знак підвищення). гумористи́чна муз. п’єска.
B-dur—сі-бемо́ль мажо́р(-ру). Burlando, burlescamente—жарту́ючи, жартома́.
B-moll—1) b) кру́гле (б), сі-бемоль; 2) озна́ка зни́ Burlesco, alla burlesca—жартівл и́вий,-во.
ження, обни́жник,-ка, бемоль. Burlesca—див. Burla.
В-moll—сі-бемо́ль міно́р(-ру). Burlescamente—див. Burlando.
В quadratum (лат.), durum (лат.) be саréе (фр.)— Burletta—дuв. Burla.
´
1) б квадрато́ве (b), сі натуральне; 2) ознака  (бе Bussando (im.)—висту́куючи, твердо. ´
к а́р). Buffo (im.)—комі´чний, смішни́й.
ВВ—подвійний бемо́ль(-ля).
Bagatelle (фр.)—дрібн и́чка, баґателя.
Baguettes de tambour (фр.)—тараба́нні палички́. C
Ballabile (іт.)—танко́во, до та́нців.
Ballematia, ballistia (іт.)—танкова́ пі´сня. С—до.
Banda (іт.), bande (фр.)—хор трубачі´в, духова, ´ мі´д Cadence (фр.)—дuв. Cadenza.
´
на оркестра. ´
Cadenza (im.), cadence (фр.), скор. cad.— кінцівка,
Bande (фр.)—див. Banda. ´
закінчення, каденція.
Barcarolla (іт.), barcarolle (фр.)—баркаро́ля, чов Cadenca di bravura—кінцівка браву́рна;
´ венецьких
нико́ва (пісня), п існя ´ човнярі´в. с. d’inganno—к. фалши́ва;
Barcarolle—див. Barcarolla. с. ficta (лат.)—к. фікти́вна;
´
Ваrоссо (іт.)—чудни́й,-но, химерний,-но (ритмом, с. fiorita (im.)—к. оздо́блена фіориту́рами.
мелодією й гармонією). ´
Cadence rompue (фр.)—к. перервана.
Basse (фр.). basso (іт.)—бас(-са). Caesura (лат.)—цезу́ра.
Basse contre (фр.)—низьки́й бас; Caisse (фр.)—див. Cassa
b. contreinte (фр.)—див. Basso ostinato; Calando (im.)—стиха́ючи, що раз ти́хше (Лдк), по-
´
b. double (фр.)—контрабас(-са). рів. Diminuendo.
Basso buffo (iт.)—бас-бу́фо, бас для комічних ´ ро́ Саlandrone (іт.)—каляндро́н(-на) (флейтоподібний
лів в о́пері; інстр. італійських селян з 2-ма хлипками).
´
b. continuo (іт.)—додержаний, трива́лий, Calascione (фр.)—каляшо́н(-на) (інструмент із ти
продо́вжений бас; пу мандоліни).
Caldamente – 41 – Соn
Caldamente (іт.)—гаряче, ´ щи́ро. Carillon (фр.)—гра на дзво́нах.
Calmando (іт.), con calma (іт.)—заспоко́юючи, спо Catena (іт.)—ланцю́г;
кі´йно. с. di trilli—ланц ю́г(-го) трильови́й, ланц ю́г з
Calmato (іт.)—спокі´йний,-но. три́лів, ряд три́лів.
Caloroso (іт.)—палки́й,-ко. Cassa (іт.), caisse (фр.)—тараба́н(-на);
Cambiata—див. Nota cambiata. cassa grande (іт.), grande caisse (фр.)— вели́кий
Camera (im.)—кімна́та. тараба́н(-на).
Camerae musica (лат.)—м у́зика покойо́ва, м. к а́ C-dur—до-мажор(-ру).
мерна. Celere (іт.)—хутки́й,-ко, прудки́й,-ко.
Саmраnа (лат.)—дзвін (дзво́на). Celeritá (іт.)—ху́ткість(-кости), пру́дкість(-кости);
Саmраnеllа (іт.)—дзвінок(-нка́,) дзвіно́чок(-чка). con celerita (іт.)—з прудкістю, ху́тко, пру́дко.
Candidamente (іт.)—про́сто, від щи́рого серця. ´ Cello (іт.), скор. слово Violoncello—див. Виолон-
Candido—про́стий,-то, щи́рий,-ро. чель (1 част.).
Cancricat (лат.)—«рачкує», лі´зе наза́д, як рак (у ка Cercare la nota (im.)—«шукати ноти», 1) непев ´ но,
ноні). нето́чно інтонув а́ти; 2) перехо́дити з тона на
Cancricans (canon, imitatio)—ракоподі´бний. тон за допомо́гою portamento (див. це слово) (хи
Canerizzamente, canerizante (im.)—зворо́тно, на ба в співі).
зворо́т. Ces—до-бемо́ль(-ля).
Canon (грец., лат.), canone (іт.) — кано́н(-ну). Chanson (фр.)—пі´сня.
Canon apertus (лат.)—канон відкри́тий; Chansonnette (фр.)—пі´сенька.
с. enigmaticus (лат.)—к. загадко́вий; Chevalet (фр.)—див. Ponticello.
с. perpetuus (лат.)—див. Infinitus; Chorda (гр.)—див. Corda.
с. per augmentationem (лат.)—к. збі´льшеними ´
Cis—до-дієз(-за).
но́тами; Cisis—до з подві´йним дієзом.
´
с. per diminutionem (лат.)—к. зменшеними но́ Civettando (іт.)—ви́шукано, кокетно. ´
тами; Civettato (іт.)—ви́шуканий,-но.
´
с. infinitus, perpetuus (лат.)—к. нескінченний; Clara voce (лат.)—див. Voce.
´ тон.
с. per tonos—к. колови́й, к. кругови́й, к. через ´
Clarinetto (іт.) скороч. сl.—кляринет(-та),
Canone sciolto (іт.)—к. ві´льний. ´
клярнет(-та);
Cantabile (іт.)—співу́чий,-чо (Дрм), [співни́й,-но с. primo, скор. cl. 1—перший кляринет, ´ п. кляр
(Лдк)]. нет.
Cantando (іт.)—співу́че (Дрм). Clarino (іт.)—труба́, сурма́.
Cantata (іт.)—канта́та (твір для співу) (Лдк). Clavis (лат.)—ключ.
Cantato (іт.)—співн и́й,-о. C-moll—до-міно́р(-ру).
Canterellando (іт.)—ти́хо, ніби́ про себе ´ наспі´ву Coda (іт.)—ко́да.
ючи. Cogl’instrumenti (іт.)—з інструменто́вим супро́
Cantico (іт.)—див. Canticum. водом.
Canticum (лат.), cantico (іт.)—хва́льна, похва́льна Col, coll’, colla, соllо (con il, соn lа)—з (чим).
або прославна́ пі´сня. Coll’аrсо—смичко́м.
Cantillato (іт.)—співу́чий,-чо (грати на інструм.). Col basso—з ба́сом.
Cantilena (іт.)—кантилена. Col canto—із спі´вом, з сопра́ном.
Canto (іт.), cantus (лат.)—спів(-ву). Coll—див. Соl.
canto a capella (im.)—спів хорови́й без супроводу; Colla—див. Соl.
с. figurato (im.)—с. фігуро́ваний, прикра́шений Col legno—див. Legno.
(мелізмами, кольоратурою); Col sordino—з сурди́ною.
с. naturale (im.)—с. приро́дний, не шту́чний; Colla destra—правою руко́ю, прави́цею.
с. recitativo (іт.)—с. речитати́вний; Colla parte—з головно́ю па́ртією, з головни́м г о́
с. spianato (im.)—с. ви́рівняний, с. рі´вний. лосом.
´
Cantor (лат.)—ка́нтор, співець(-вця). Colla sinistra—лі´вою руко́ю, ліви́цею.
Cantus—див. Canto. Colla punta dell’arco—кінцем ´ смичка́.
cantus firmus (лат.), скор. С. F.—с. ста́лий, ста́ла Collo—див. Col.
мело́дія; Come (im.)—як.
cantus planus (лат.), plein-chant (фр.)—с. рі´в Come prima—(рух такий) як рані´ш, як споча́тку.
ний, с. рі´вними но́тами (Григоріянський спів). Come sopга—як ви́ще (зазначено).
Canzona (іт.)—пі´сня, канцо́на (Лдк). Соmе sta—як поста́влено, як нап и́сано, не ухиля́
Capo (іт.), скор. С.—поча́ток(-тку); ючися від напи́саного.
da capo, скор. d. с.—від поча́тку. Comes (лат.)—суп у́тник(-ка), супрові´дник(-ка).
Caprice (фр.)—див. Cаргіссіо. Commodamente (іт.), a commodo (іт.)—ви́гідно,
Capriccio (іт.), caprice (фр.)—при́мха, химера, ´ ін зр у́чно.
струм. п’єса примхли́вого або химерного´ (своїм Commodo (іт.)—спокі´йний,-но (Дрм), зру́чний,-но,
ритмом) характеру; ви́гідний,-но (Лдк).
а сарrіссіо—сваві´льно, за вподо́бою. Commosso (іт.)—схвильо́ваний,-но.
Capricciosamente (іт.)—сваві´льно, вередли́во. Соn (іт.)—з (чим);
Capriccioso (іт.)—сваві´льний,-но. с. abandono—на призволя́ще;
´
Carezzando (іт.)—голу́блячи, пестячи. с. affettazionne—див. Affettatamente;
Carezzevole (іт.)—див. Accarezzevole. с. affetto—див. Affettuosamente;
Concertando – 42 – Conductor
с. afflizione—з сму́тком, з журбо́ю, журли́во; с. licenza—див. Licenza;
с. agevolezza (іт.)—див. Agevolmente; с. malinconia—див. Malinconia;
с. agilità—див. Agilita; с. mano destra—пра́вою руко́ю, прави́цею;
с. agitazione—турбо́тно, хвилю́ючись, з хвилю с. mano sinistra—лі´вою руко́ю, ліви́цею;
ва́нням; с. mestizia—з жалем ´ (Лсн), сумно (Лдк Дрм), [по
´
с. alcuna licenza—з деякою ві´льністю; хму́ро (Лдк)];
´
с. allegrezza—з веселістю, ´
весело, бадьо́ро; с. molto espressione—з вели́ким почуття́м, з екс
с. alterezza—з го́рдістю, з пихо́ю, го́рдо; пресією;
с. amarezza—з гі´ркістю, гі´рко; с. molto passione—з вели́кою при́страстю;
с. amore—з любо́в’ю, з закоха́нням; с. morbidezza—ла́гідно, м’я́ко;
с. anima—ч у́ло, щ и́ро; с. moto—див. Moto;
с. ardore—па́лко, з за́палом; с. nobilità—шляхетно; ´
с. brio—з жва́вістю, з бли́ском, жва́во, блиску́че; с. nobile orgoglio—з шляхетною ´ г о́рдістю;
с. calma—див. Calmando; ´
с. osservanza—з ува́гою, з обережністю;
с. calore—па́лко; с. ottava, соn 8-vа—в окта́вах (грати);
с. celerità—шви́дко, з шви́дкістю; с. pacatezza—див. Pacatamente;
с. collera—з гні´вом, серди́то; с. passione—див. Passione;
с. commodo—зру́чно, без по́спіху; с. patimento—див. Patimento;
с. debolezza—безси́ло, мля́во; с. paura—див. Paurosamente;
с. delicatezza—деліка́тно; с. precisione—з то́чністю, з докла́дністю;
с. delizia—з насоло́дою; с. rabbia—шалено, ´ з навіженством;
´
с. desiderio, con voglia—па́лко, з жаго́ю; с. rattezza—див. Rattezza;
с. desiderio intenso (іт.)—ду́же па́лко; з вели́ с. rigore—див. Rigorosamente;
кою жаго́ю; с. sentimento—див. Sentimento;
с. devozione—з побо́жністю; с. sentimento gustoso—з почуття́м сма́ку;
с. diligenza—пи́льно, дбайли́во; с. semplicità—по́просту, спроста́;
с. discrezione—див. Discretamente; с. sforzo—див. Sforzo;
с. disperazione—розпа́чливо, безнаді´йно, [бла с. snellezza—див. Snellamente;
га́ючи (Лсн)]; с. snellità—див. Snellamente;
с. dolce maniera—приємно, ´ ні´жно; с. solennità—урочи́сто;
с. dolcezza—м’я́ко; с. somma fozra (іт.)—якнайду́жче;
с. dolore, con duolo—з бо́лем, мов у го́рі; с. sordino—з сурди́ною, з гаси́лком, під сурди́ну;
с. duolo—див. Con dolore; с. spavento (іт.)—з о́страхом;
с. durezza—див. Duramente; с. spirito—див. Spirito;
´
с. eleganza—з елеґантністю, ´
із смаком, ви́шукано; с. strepito—з г у́чністю, г у́чно, галасли́во;
с. elevazione—піднесено; с. sveltezza—метко;´
с. emozione crescente—з рост у́чим хвилюва́н с. tardezza—з запі´зненням, пові´льно, див. Tardo;
ням; с. tenerezza—див. Teneramente;
с. entusiasmo—з ентузі я́змом, з за́хватом; с. timidezza—бо́язко, несмі´ло;
с. espressione—з яскра́во ви́явленим почуття́м, с. tinto—з (відпові´дним) відті´нком;
вира́зно (Дрм); с. tristezza—див. Tristezza;
с. estro poetico—з поети́чним захо́пленням, з с. tutta la forza—див. Forza;
´
поети́чним надхненням; с. umore—див. Umore;
с. facezia (іт.)—див. Facetamente; с. un dito—одни́м па́льцем;
´
с. fасіlіtà—з легкістю, легко; с. variazioni—з відмі´нами, з варі я́ціями;
´
с. fermezza—з твердістю, міцно; с. vagezza—див. Vagamente;
с. festivita—урочи́сто, святко́во; с. velocita—див. Velocemente;
с. fiducia—з дові´рливістю, довірливо; с. vigore—мог у́тньо, ду́же;
с. fierezza—з го́рдістю, з пихо́ю; с. violenza—див. Violentemente;
с. finezza—ви́тончено; с. vivezza—з жва́вістю, жва́во;
с. fiochezza—хри́пко; с. voglia, con desiderio—п а́лко, жаг у́че;
с. forza—із си́лою; ´
с. zelo—старанно, ´
пи́льно, з дбалістю, з щи́рістю;
с. franchezza—див. Franchezza; Concertando (іт.)—концерт у́ючи.
с. fretta—див. Fretta; Concertato (іт.)—концерти́ст(-та).
с. fuoco—з за́палом (Лсн), вогни́сто; Concertant (фр.)—концерта́нтний,- о́вий (голос або
с. garbo—див. Garbo; струмент у п’єсі).
с. grandezza—з вел и́чністю, вел и́чно, велебно;´ ´
Concerto (іт.)—концерт(-ту);
с. gravita—див. Gravita; с. di chiesa—к. церко́вний;
c. grazia—з ґра́цією, ґраціо́зно; с. grosso—к. 1) вели́кий, 2) муз. твір за участю
с. gusto—із сма́ком; декількох концертовних інстр.
с. impeto (іт.)—із спон у́ки, рву́чко; ´
Conclusione (іт.)—завершення, закі´нчення, кон
с. іrа—див. Irа; клю́зія.
с. ironia—див. Ironicamente; Concordanza (іт.)—милозву́ччя.
с. languidezza—знемо́жено, [сти́ха, помалу ´ (Лсн)]; Concordante (іт.)—барито́н(-на), го́лос(-су) бари
´
с. leggerezza—з легкістю, ´
злегенька; то́новий.
с. Ііbertà—див. Libertà; ´
Conductor (лат., англ.)—дириґент(-та).
Continuo – 43 – Diese
Continuo (іт.)—трива́лий, протя́жний. ´
Decima (лат.)—децима, деся́тий ступінь від да́но
Contra (іт.)—про́ти. го тону.
Contr’arco (іт.)—хи́бним смичко́м. Decimola (лат.)—децимо́ля, деся́тка (група з 10 нот,
Contra battuta (іт.)—про́ти та́кту, не в такт. що рівняються до таких же 8).
Contrapunctus (лат.), contrapunto (іт.), Deciso (іт.)—ріш у́че.
contrepoint (фр.)—контрапу́нкт(-ту); Dеclamando (іт.), declamé (фр.)—декляму́ючи, ре
c-us aequalis (лат.)—к. рі´вний (простий); циту́ючи.
c-us inaequalis (лат.)—к. нері´вний; к. неодна́ Declamé (фр.)—див. Dеclamando.
ковий; Decrescendo, скор. decresc. (іт.)—щораз сла́бше
c-to alla mente (іт.)—к. імпровізо́ваний, к. без ´
(Лдк), зменшуючи си́лу зву́ка, поступо́во зати
готува́ння; ха́ючи.
c-to alla zoppa, sincopato (іт.)—к. синкопо́ваний; Dedica (іт.)—посвя́та.
´
c-to sopra іl soggetto (іт.)—к. на да́ну тему; Dedicatio (лат.), dèdication (фр.)—дод а́ток(-тку),
c-us floridus (лат.)—к. квітча́стий, к. різнома при́пис(-су) (до твору), посвя́та.
ні´тний; Dèdication (фр.)—див. Dedicatio.
c-to sincopato—див. C-to alla zoppa. Dedicatо (іт.), dediè (фр.)—присвя́чений,-но, при́
Contrario—проти́вний, протилежний. ´ пис(-су).
Contrasubiect—див. у 1 част. сл. Противосложение. Dedicatione (іт.)—див. Dedica.
Contra tempo (іт.)—зага́ювання, спі´знення (голосу Dediè (фр.)—див. Dedicatо.
при рухові догори або вниз). Deficiendo (іт.)—збавля́ючи, зменшуючи ´ (силу й
Contrepoint (фр.)—див. Contrapunctus. рух).
´
Conversio (лат.)—обернення. Degrè (фр.)—ступі´нь(-пеня́).
Corda (лат., іт.), corde (фр.)—струна́. Del, dal (da il), della (іт.)—від, з (чого).
Corne (фр.)—див. Соrnо. Delassement (фр.)—відпочи́нок(-нку); спочи́нок(-нку)
Соrnо (іт.), corne (фр.)—ріг (рогу), вальдго́рн; (назва легкого мелодійного муз. твору).
´
с. inglese(іт.)—англійський ріжо́к(-жка). Deliberamente (іт.)—1) ріш у́че, певно; ´ 2) зві´льна.
Соrо (іт.)—хор(-ру); ´
Deliberato (іт.)—1) рішу́чий,-че, певний,-но; 2) ві´ль
с. ріеnо—по́вний хор, увесь ´ хор, усім´ хо́ром. ний,-но.
Corona (лат.)—див. 1 ч. Фермата. Delicatamente (іт.)—ні´жно, деліка́тно.
Cornet (фр.)—див. Cornetto. Delicato (іт.)—ні´жний,-но, деліка́тний,-но.
Cornetto (іт.), cornet (фр.)—ріжо́к(-жка). Delirando (іт.)—ма́рячи, ніби́ в ма́ренні перебу
Courante (фр.)—кура́нта (танець). ва́ючи.
Crescendo (іт.), скор. cresc., accrescendo (іт.)— Delizioso (іт.)—лю́бий серцю. ´
«зро́щуючи», змі´цнюючи, чим раз ду́жче, що Della—див. Del.
раз сильні´ше (Лдк, Кол). Demi-dessus (фр.)—низьке´ сопра́но.
Croche—див. Croma. Demi-jeu (фр.) — півгра́, гра на півголо́са.
Croma (іт.), croche (фр.)—ві´сімка (нота). Demi-mésure, demi pause (фр.)—перерва ´ поло
Custos (гр.)—сто́рож (значок, що стоїть на кінці нот. ви́нна, па́вза полови́нна.
рядка; він показує першу ноту в дальшому рядку). Demi-quart de soupir (фр.)—па́вза тридцятьдві´йка
(Лдк).
D Demi soupir (фр.)—вісімко́ва па́вза.

Demi ton, semiton (фр.)—півтон(-ну).
Depressio (лат.)—при́тиск(-ску), с и́льна ч а́стка
D—ре. такту.
D—скор. discantus. Des—ре-бемо́ль(-ля).
D., скор. destra (іт.), droite (фр.)—пра́ва рука́, пра Descendendo (іт.) див. — Decrescendo.
ви́ця. Des-dur—ре-бемоль мажор.
Da capo, скор. d. с.—див. Capo. Dessus (фр.)—1) верх; ´ 2) диска́нт; 3) верхній,
´ го
Da capo senza repetizione (im.)—з поча́тку до кін рі´шній;
ц я́, але не повто́рюючи, без повто́рювання. dessus de violon (фр.)—скри́пка верхня, ´ ´ ша;
с. пер
Da capo sin’al fine (іт.)—з поча́тку до кінц я́ (по- dessus de flûte (фр.)—флейта ´ перша.´
вторити). Destra (іт.), dextra (лат.)—пра́ва рука́, прави́ця.
Da capo sin’al segno, poi segue la coda (іт.)—від по Detaché (фр.)—відри́вчасто, ури́вчасто (стакато).
ча́тку, до по́значки (повторити), по́тім іде ко́да. Determinato (іт.)—ви́значений,-но, ріш у́чий,-че.
Dal—див. Del. Détonation—див. Detonazione.
Dal segno—див. Segno. Detonazione (im.), detonation (фр.)—детонува́ння,
´
Dämpfer (нім.) — глушн и́к(-ка); демпфер(-pa.) інтона́ція нечи́ста.
D-dur—ре-мажор(-ру). Dextra (лат.)—див. Destra.
D-moll—ре-мінор(-ру). Dextra manu, скор. d. m.—правою ´ руко́ю, прави́цею.
D. S. скор. dal segno (іт.)—від по́значки, від зна́ку Devoto (im.)—побо́жний,-но.
(Лдк). Dialogo (im.)—двоголосови́й твір(-ру).
Debole (іт.)—слабки́й,-ко. Diapente (гр.)—«через п’ять» (ступенів), ´ та.
´ чи́ста квін
Debolmente (іт.)—сла́бко. Diastema (стар. церк. сп.) (гр.)—діястема ´ (інтервал).
Decachordon (гр.)—1) десятистру́нник(-ка); деся Diatessaron (гр.)—«через ´ чоти́ри», четвертий ´ сту
´
тистру́нний інструмент(-ту); 2) десятизву́ччя, пі´нь(-пеня),
´ чи́ста ква́рта.
десятизвуко́вий ряд. Diese (фр.)—див. ч. 1. Диез.
Diesis enharmonica – 44 – Estinto
Diesis enharmonica (лат.)—чверть(-рти), то́ну; Duettino (іт.)—невели́кий дует.´
d. chromatica (лат.)—трети́на то́ну; ´
Duo, duetto (іт.)—дует(-ту), двоспі´в(-ву), двогра́.
d. magna (лат.)—півто́ну. ´ дуо́ля.
Duola (іт.)—двійка,
Diludium (лат.)—див. Interludium. Duolo (іт.)—жаль, т у́га, скорбо́та.
Diluendo (іт.)—порідшуючи´ (рух), порівн. Duplex longa—див. Longa.
Diminuendo—зменшуючи ´ си́лу зву́ка, тихі´ше, що Dur—«тверди́й», мажо́р.
ра́з сла́бше (Лдк). Duramente, con durezza (іт.)—жорсто́ко, гру́бо.
Diritta, alla diritta (іт.)—ступнево´ підви́щуючи або Durissimo—ду́же жорсто́кий,-ко, ду́же гру́бий,-бо.
зн и́жуючи. Duro (іт.)—тверди́й,-до, жорсто́кий,-ко.
Dis—ре-дієз(-за). Dux (лат.)—проводи́р(-ря), порівн. Вождь у 1-й час
Discordo (іт.)—немилозву́ччя. тині.
Discretamente, con discrezione (іт.)—скро́мно, по
г о́джуючися з головни́м го́лосом.
Discreto (іт.)—скро́мний,-но. Е
Disinvolto (іт.)—незму́шений,-но.
´
Disperato (іт.)—розпачливий,-во, безнаді´йний,-но. Е—мі.
Disgiungendo (іт.)—ури́вчасто, на́різно, відділя́ E-dur—мі мажор(-ру).
ючи. E-moll—мі міно́р(-ру).
´
Disgiunto—ури́вчастий,-то, роз’єднаний,-но. Echelle (фр.)—га́ма, ступен и́ця (Лдк);
Dissolutio (лат.)—ро́зклад(-ду) (переведення касів- é. diatonique (фр.)—га́ма діятоні´чна;
ником підвищеного або зниженого тону до первісно- é. chromatique (фр.)—га́ма хромати́чна.
го тону). Ecole de musique (фр.)—музи́чна шко́ла.
Distanza (іт.)—ві´ддаль(-лі) (меж двома тонами), ди Edition (фр.), edizione (іт.)—вида́ння.
ста́ція. ´
Effet (фр.), effetto (іт.)—ефект(-ту), вра́жіння.
Distentimento (іт.)—до́вге витри́мування тона. Eguabilmente (іт.)—тим самим ´ спо́собом, поді´бно.
Distinta voce—див. Distinto. Eguale (іт.)—рі´вний,-но, одна́ковий,-во.
Distinto, distinta voce (im.)—я́сно, вира́зно. Egualmente (іт.)—рі´вно, рівномі´рно, однаково.
´
Ditonus (гр.)—вели́ка терція. Eis—мі дієз.
Divertimento (іт.)—divertissement (фр.)—дивер Elegante (іт.)—вибо́рний,-но, елеґа́нтний,-но.
´
тисмент. Eleganza (іт.)—вибо́рність(-ности), елеґ а́нтність
Divertissement—див. Divertimento. (-ности).
Divisi (лат.), скор. div.—«поді´лені», на́різно, роз Elements metriques (фр.)—ча́стки(-ок) та́ктові.
ді´льно, розподіл я́ючися. ´
Elevato (іт.)—піднесений,-но, висо́кий, ви́соко.
Do (іт.)—до. ´
Emphase (фр.), enfasi (im.)—си́ла то́ну, наголос(-су)
Dodecupla di crome (іт.)—такт з 12-ти ві´сімок. патети́чний.
Dogliossamente (іт.)—жа́лісно. Energicamente (іт.)—енерґ і´йно (Дрм), [з с и́лою
Doglioso—жа́лісний,-но. (Лдк), жва́во (Лсн)].
Doigté (фр.)—див. 1 ч. Аппликатура. Energico (іт.)—енерґі´йний,-о.
Dolce (іт.)—соло́дкий, со́лодко. Enfasi—див. Emphase.
Dolcemente (іт.)—со́лодко (Лдк, Дрм), ні´жно (Дрм), Enfaticamente (im.)—вира́зно.
´
[приємно, м’я́ко, люб’я́зно (Лсн)]; Enfatico (іт.)—ви́разний,-о, си́льний,-о, п и́ш
Dolcissimo (іт.)—ду́же со́лодкий, ду́же со́лодко. ний,-о.
Dolendo, dolentemente (іт.)—уболіва́ючи, [жа́ліб Entrata (іт.), entrée (фр.)—вступ(-пу), інтроду́кція.
но (Лдк)]. Entusiastico (im.)—захо́плений,-но, ентузіясти́ч
Dolente (іт.)—смутни́й,-но; журли́вий,-во. ний,-но.
Dolentemente—див. Dolendo. Eptacorde (фр.), eptacordo (іт.)—семистру́нна лі´ра,
Dolorosamente, con dolore (im.)—скорбо́тно, [су́м семизвукова́ га́ма.
но (Лсн)]. Eroicamente (іт.)—героїчно.
Doloroso (іт.)—скорбо́тний,-но. Егоісо (іт.)—героїчний,-но.
Doppio (іт.)—подві´йний; Erotica (лат.)—ерот и́чна пі´сня, п-ня коха́ння, лю
d. movimento—подві´йний (удвоє швидший) рух; бо́вна п-ня.
d. pedale—подві´йні педалі, подво́єння Es—мі бемо́ль(-ля).
педа́левих зву́ків (в орг. грі); Esaltato (іт.)—збу́джений,-но, схвильо́ваний,-но,
d. valore—подві´йна трива́лість(-лости) нот, под запальни́й, із за́палом.
´
війною трива́лістю, удво́є зменшеним ру́хом. Es-dur—мі бемо́ль мажо́р(-ру).
Double bemol (фр.)—див. 1 ч. Дубль-бемоль. Eses—мі з подві´йним бемо́лем.
Double diése (фр.)—див. 1 ч. Дубль-дієз. Estinguendo (іт.)—згас а́ючи, затиха́ючи, [зга́с
Double croche (фр.)—шістна́дцята (нота). нувши, зат и́хнувши (Лдк)].
Double triple (фр.)—такт з трьох полови́нних нот. Es-moll—мі бемо́ль міно́р(-ру).
Dramma per musica (іт).—музи́чна дра́ма. Espace (фр.), spazio (іт.), spatium (лат.)—віддаль
Dritta (іт.), droite (фр.)—пра́ва рука́, прави́ця. між лініями нотоносця.
Droite—див. Dritta. Espirando (іт.)—завмира́ючи.
Due (іт.)—два; Esperessivamente, соn espressione (іт.)—вира́зно
d. pedali (іт.)—(вживати) обох педа́лів; (Лсн), вирази́сто, [з ви́разом (Лдк, Кол)].
d. volte (іт.)—дві´чі; Espressivo (іт.)—вира́зний,-но.
a due (іт.)—для двох інструментів. ´ Estinto (іт.)—пога́слий,-о.
Estripciendo – 45 – Gauche
Estripciendo (іт.)—сти́скуючи (темп), приско́рю Fistula (лат.)—ду́дка, фальсет, ´ висо́кий головни́й
ючи, мі´цно, з силою (Лдк). го́лос.
Eptacôrdo—див. Eptacorde. Flautando (іт.)—флейтоподі´бно, ніби́ на флейту, ´
Etouffé (фр.)—приглу́шений,-но, глухи́й, глу́хо; ´ (під час гри на смичкових інстру
на манір флейти
Etude (фр.)—вправа. ментах).
Eversio—див. Evolutio. ´
Flautino (іт.)—флейта-мал а́, флейта-пі´кольо.
Evfonia (гр.)—доброзву́чність(-ности). ´
Flauto (іт.), flute (фр.)—флейта;
´
Evolutio (лат.), inversio (лат.)—обернення. ´ Па́нова;
flauto di Pan (іт.)—флейта
Ex abrupto (лат.)—зра́зу, ра́птом, імпровізовано, f. doppio (im.)—флейта´ подві´йна;
не готу́ючись. ´
f. piccolo (im.)—флейта-мал ´
а́, флейта-п ´
ікольо.
Exaltation (фр.)—захо́плення, за́пал(-лу). Flebile (im.)—жа́лібний,-но.
Executant (фр.)—викона́вець(-вця). Flessibile (im.)—гнучки́й, хитки́й.
Execution (фр.)—вико́на́ння. Flessibilmente (im.)—гну́чко, хитко.
Ехеrсісе (фр.), esercizio (іт.)—впра́ва, [етю́д (Лдк)]. F-moll—фа міно́р(-ру).
Ex tempore (лат.)—імпровізо́вано, не гот у́ючись. Focoso, fuocoso (im.)—палк и́й,-ко, вогни́стий,-то.
Foglietto (im.)—«листо́чок», сторінка;
F 1) репліка І скрипки, що позначають дрібними

нотами в інш. партіях під час павз;
2) партія І скрипки, що її вживають ´ іноді замі
´ сць
F—1) фа; 2) скороч. слово—forte. партиту́ри при дириґува́нні.
Fa—фа. Forte скороч. f.—голосни́й, го́лосно (Дрм, Лдк), [гу́ч
ff—скороч. слово fortissimo. но (Лсн)].
Facetamente, con facezza (im.)—жартівли́во, грай Fortissimo скороч. ff—ду́же голосни́й, дуже го́ло
л и́во. сно (Дрм).
Facetissimo (im.)—дуже жартівли́вий,-о, грайли́ Forza (іт.)—си́ла.
вий,-во. Con tutta la forza (іт.)—з усієї си́ли.
Faceto (im.)—жартівливий,-во. Forzando скороч. Fz—ра́птом ду́же го́лосно.
Facill (фр.)—легки́й, легко. ´ Forzato (іт.)—си́льний, голосни́й, акценто́ваний,-но.
Fagot (фр.), fagotto (im.)—фаґо́т(-та). Francamente—див. Con franchezza.
´
Falset (фр.)—фальсет(-та). Franchezza (іт.)—упе́вненість(-ности), ві´льність
Falsetto—див. Falset. (-ности).
Fanatico (іт.)—фанати́чний,-но. Con franchezza (іт.)—смі´ливо, ві´льно, упевнено.
´
´
Fantastico—фантасти́чний,-но, химерний,-но, вига́ Freddamente (іт.)—хо́лодно, байду́же.
дливий,-во. Freddo (іт.)—холо́дний, байду́жий, хо́лодно, бай
Fastosamente (іт.)—пи́шно, урочи́сто [свято́чно, ду́же.
´
торжественно (Лдк)]. Frescamente, fresco (іт.)—бадьо́ро.
Fastoso (іт.)—пи́шний,-но, урочи́стий,-то. Fretta (іт.)—по́спіх(-ху).
Favorit (фр.), favorito (іт.)—улю́блений, лю́бий. Con fretta (іт.)—з по́спіхом (Лдк), приско́рюючи.
F-dur—фа-мажо́р(-ру). Frettando (іт.)—поспі´шно, квапл и́во.
Fermamente (іт.)—твердо. ´ Frettoso—див. Affrettoso.
Fermezza (іт.)—сті´йкість(-кости), певність(-нос
´ ти). Frisca—фрі´ска (швидка частина в чардаші).
Fermo (іт.)—стійки́й, міцни́й, сті´йко, мі´цно. Frivolo (іт.)—легкоду́мний,-но, легкова́жний,-но.
Feroce (іт.)—жорсто́кий,-ко, л ю́тий,-то, [ди́ко ´ (Лдк)].
[(легко
(Лдк)]. Funebre (фр.)—похоро́нний, жалібни́й.
Fervidamente (іт.)—запопадливо, ´ ´
щи́ро, палко, га Fuoco (іт.)—вого́нь(-гню), жар(-ру).
ряче.´ Fuocoso—див. Focoso.
Fervido (іт.)—запопа́дливий,-о, щ и́рий,-о, пал Furibondo—див. Furioso.
´
ки́й,-о, гаря́чий,- є. ´
Furioso (іт.)—шалений,-но, лю́тий,-то, гні´вний,-но
Festivamente (іт.)—свято́чно, урочи́сто. (Дрм), бурхли́во, з ша́лом (Лдк).
Fieramente, con fierezza (іт.)—гордови́то, г о́рдо Furiosamente (іт.)—шалено, ´ люто.
(Лдк). Fusa (лат.)—ві´сімка, вісімко́ва но́та.
Fiero (іт.)—го́рдий,-до.
Filum (лат.)—струна́, ніжка ´ в но́ті.
´
Fin (фр.), fine (іт.), finis (лат.)—кінець(-нця) (Лдк). G
´ закі´нчення, фінал,
Finale (іт.)—кінець, ´ кінцева
´ час
ти́на тво́ру. G—соль.
Fine—див. Fin. Gagliardo (іт.)—відва́жний,-но, завзя́тий,-то.
Finerezza (іт.)—ви́тонченість(-ности). Gaiment (фр.)—див. Gajo.
Finis—див. Fin. ´
Gajo (іт.)—веселий, ´
весело.
Finito (іт.)—закі´нчений, остато́чно, цілко́м. Galant (фр.), galante (im.)—ласка́вий,-во, ґаля́нт
Fioco (іт.)—хрипки́й, хри́пко. ний,-но, [деліка́тно (Лдк), ніжно (Лдк)].
Fioreggiando (іт.)—прикра́шуючи, оздо́блюючи. Gamma (іт.), gamme (фр.)—див. Гамма (1 част. слов.).
´
Fioreggiante (іт.)—прикрашений,-о, оздо́блений,-о. ´
Garbatamente, con garbo (im.)—присто́йно, доладно.
Fioritura (іт.)—прикра́са спі´ву (Лдк), фіорит у́ра. ´
Garbo (im.)—пристойність(-ности), доладність(-но
Fis—фа дієз. сти), го́жість(-ости), [складно (Лдк)].
Fisis—фа з подві´йним дієзом. Gauche (фр.)—лі´ва рука́, ліви́ця.
Gavotte – 46 – Istrumento
Gavotte (фр.)—ґаво́т(-ту). Imitatio (лат.), imitation (фр.), imitazione (im.)—
G-dur—соль мажор(-ру). наслі´дування, іміта́ція.
´
Generoso (іт.)—великоду́шний,-но, шляхетний,-но, Imitatio aequalis motus (лат.)—н. в рівному ру́хові;
[вели́чно (Лдк)]. і. cancricans (лат.), і. retrograde, і. per motum
Gentile (іт.)—любя́зний,-но, ласка́вий,-во. retrogradum—н. ракох ідне;´ н. дзерка́льне;
Gentilmente (іт.)—люб’я́зно, ласка́во. і. cancricans motu contrario (лат.)—н. ракохідне, ´
Ges—соль бемо́ль(-ля). проти́вним рухом;
Ges-dur—соль бемо́ль мажо́р(-ру). і. саnоnіса (лат.), totalis, legata—н. канонічне, ´
Giga (іт.)—жи́ґа. цілкови́те;
Gigue (фр.)—див. Giga. і. homophona (лат.), in unisono—н. в унісо́н;
´
Giocante, giochevole (іт.)—грайли́вий,-во, веселий, н. в той са́мий го́лос;
´
весело. і. in augmentatione (лат.), і. per augmentatio
Giocondevole—див. Giocoso. nem—н. збі´льшеними но́тами;
Giocondo—див. Giocoso. і. in diminutione (лат.), і. per diminutionem—
´
Giocoso (im.)—веселий, ´
весело, жартівли́вий,-во. ´ шеними но́тами;
н. змен
Giojante (im.)—ра́дісний,-о. і. in motu contrario (лат.), і. per motum contra
Giojosamente (im.)—ра́дісно. rium—н. зворо́тним ру́хом;
Gis—соль дієз(-за). ´
і. interrupta (лат.)—н. перерване (павзами);
Gis-moll—соль дієз міно́р(-ру). і. legata—див. і. cаnоnіса;
Gisis—соль з подві´йним дієзом. і. partialis (лат.)—н. частко́ве;
Giubiloso (іт.)—ра́дісний,-но, урочи́стий,-то. і. periodica (лат.)—н. періоди́чне;
Giusto (іт.)—правди́вий,-во, то́чний,-но. і. simplex (лат.), і. libera (лат.)—н. ві´льне;
Glissando (іт.)—по́ковзом, [пла́вно, лу́чено (Лдк)]. ´
і. vertabilis (лат.)—н. повернуте, нави́воріт.
Gloria (лат.)—сла́ва (назва другої частини католиць ´
Imperfectio (лат.)—недовершеність(-ности).
кої меси). Impetuoso (іт.)—бурхли́вий,-во, нага́льний,-но,
G-moll—соль міно́р(-ру). (Лдк).
´
Grado, di grado (іт.)—ступнево. Impromptu (фр.)—експро́мт(-ту).
Graduale (лат.)—градуа́ль(-ля), (частина меси). Improvvisamente (іт.)—рапто́во, несподі´вано,
Grande cassa—див. Cassa. імпровізаці´йно.
´
Gran tamburo (іт.)—вели́кий або турецький бара Improvisation (фр.), improvvisazione (іт.) —імпро
ба́н(-на). віза́ція.
Grandiosamente (im.)—вели́чно, пова́жно. Improvviso (im.)—рапто́вий(-во), несподі´ваний,-но,
Grandioso (іт.)—вели́чний,-но. імпровізо́ваний,-но.
Gravità (іт.)—пова́жність(-ности). Improvvisazione—див. Improvisation.
Con gravità (іт.)—пова́жно, з пова́жністю. Incalzando—підганя́ючи, приско́рюючи, з напру́
Grazioso (іт.)—ґраціо́зний,-но, з ґра́цією, [вд я́ч женням (Дрм).
´
но, прина́дно (Лдк), легко, тенді´тно (Дрм)]. ´
Indeciso (іт.)—нерішу́чий,-че, непевний,-но.
Grave (іт.)—щонайпова́жніший,-ше. Indifferente (іт.)—байду́жий,-же.
Gravemente (іт.)—щонайпова́жніше, ду́же пома́ Indifferentemente (іт.)—байду́же, з байду́жістю.
лу, пова́жно (Лсн), [ва́жно (Дрм), в а́жко, отяжі- ´
Infernale (іт.)—пекельний,-но, ´
шалений,-но.
ло (Лдк), вели́чно (Кол.)]. Inganno (іт.)—ома́на, перервана ´ або фалши́ва
Guerriero (іт.)—войовни́че, по-воя́цькому. ´
каденція.
Guida (іт.), guide (фр.)—проводи́р(-ря) (у фузі). Inno—див. Hymnus.
Gusto, con gusto (іт.)—із сма́ком (Лдк). Innocente (іт.)—безви́нний,-нно.
Innocentemente (іт.)—безви́нно, про́сто.
H Inquieto (іт.)—неспокійний,-но.
Intensivо (іт.)—напру́жений,-но.
Interludium (лат.)—межи́гра, інтерлю́дія.
H—сі. Intermede (фр.)—інтермедія. ´
Наrра (лат.), harpe (фр.)—га́рфа. Intermezzo (іт.)—інтермецо. ´
Hautboits (фр.)—гобо́й(-бо́я). Interrotto (іт.)—пере́рваний,-но.
H-dur—сі мажо́р(-ру). Intimissimo (іт.)—ду́же щи́рий,-ро.
Hemitonium (гр.)—півто́н(-ну). ´
Intimo (іт.)—щи́рий,-ро, сердечний,-но.
´
Heptachordum (гр.)—с ептима, семитоно́вий зву Insensibile (іт.)—непомі´тний,-но.
коря́д(-ду). Insensibilmente (im.)—непомі´тно, пома́лу-ма́лу.
Héroique (фр.)—героїчний. ´
Inversio (лат.), inversione (іт.)—обернення ´
теми.
H-moll—сі міно́р(-ру). Іrа (іт.)—гнів(-ву);
Horn (нім.)—ріжо́к(-жка). соn іrа (іт.)—з гні´вом, гні´вно.
Hymnus (гр.), inno (іт.)—гімн(-ну). Irato (іт.)—гні´вний,-но, розгні´ваний,-но.
Ironicamente, соn ironia (іт.)—глузл и́во, з по́смі
I хом, іроні´чно.
Іrоnісо (іт.)—глузли́вий,-во, іроні´чний,-но.
Istesso (іт.), l’istesso tempo—той са́мий рух(-ху),
Imbroglіо (im.)—запл у́таність(-ности), ритм(-му) темп(-пу).
пл у́таний, p. складни́й. Istrumento, strumento—інструме́нт(-ту), стру
´
Imitando (іт.)—наслідуючи. ´
мент(-ту).
Jeu – 47 – Maestro
J mit Leidenschaft (нім.)—скорбо́тно.

Leidenschaftlich (нім.)—скорбо́тний,-но.
Leise (нім.)—ти́хий,-хо.
Jeu (фр.)—гра. Leitmotiv (нім.)—ляйтмоти́в(-ву), провідни́й мо
Jota aragonesa (етан.)—хо́та араґо́нська (еспанськ. ти́в(-ву).
нар. танець). Leno (іт.)—кво́лий,-ло, слабки́й, слабко. ´
Jubiloso (іт.)—урочи́стий,-то, вели́чний,-но. Lentamente (іт.), lentement (фр.)—повільно, ´ по
Justesse de la voix (фр.)—чистота́, я́сність(-ности) ´
во́лі, помалу.
´
голосу, вірність(-ности) інтона́ції. Lento (іт.)—про́тягом, помалу ´ (Лдк, Кол) [пово́лі
´ й легше,
(Лдк)], вільніше ´ ніж larghetto.
K Lesto (іт.)—мото́рний,-но.
Levemente (іт.), lievemente (іт.)—легко. ´
Liberamente (іт.)—ві´льно, неви́мушено.
Kadenz—див. Cadance. Libertà (іт.)—ві´льність(-ности);
Kanon—див. Canon. ´
con libertà—вільно.
Klavier (нім.), klavierauszug (нім.)—клявіра́всцуґ Libitum (лат.)—бажання, ´ во́ля;
´
(-ґу), переклад ´ з супрово́дом
о́пери для співу ad libitum (лат.)—з власної ´ во́лі, на вподо́бан
фортепія́на. ня, на свій смак,´ як подо́бається.
Kosaka, cosacca (іт.)—козачо́к(-чка) (танок). Licenza (іт.)—ві´льність(-ности);
con licenza—ві´льно, не ду́же додержуючи ´ на
L пи́саного.
Lied (нім.)—пі´сня;
lied ohne Worte (нім.)—пі´сня без слів.
L— скороч. слово laeva (лат.)—лі´ва рука́, ліви́ця. Ligato—див. Legato.
La—ля. Ligatura (іт.)—зв’я́зка.
´
Lacrimoso (іт.)—слізний,-нo, жа́лісний,-но. Ligare—див. Legare.
Laevo manu (лат.), скор. l. m.—лівою ´ руко́ю, ліви Limma (гр.)— лі´ма (діятонічний півтон).
цею. Linca (іт.), ligne (фр.)—лі´нія, ри́са (нотна).
Lagrimabile—див. Lacrimoso. ´
Lirico (іт.)—ліри́чний,-но, з настроєм, чу́лий,-ло.
Lagrimando (іт.)—жалі´ючи, з плачем. ´ ´
Liscio (іт.)—гладенький,-ко, рі´вний,-но, без при
Lamentabile, lamentevole, lamentoso (іт.)—ту́ж ´
крас.
´
ний,-но, жалісний,-но, ´
[розпачливо (Лсн)]. Liuto (іт.)—лю́тня.
Lamentevole—див. Lamentabile. Loco (лат.), luogo (іт.), скороч. lос.—на місці ´ (гра-
Lamentoso—див. Lamentabile. ти в тій самій октаві, що зазначена нотами).
Langsam (нім.)—по́вагом, пові´льно, порів. Lento. Longa (лат.)—до́вга (нота в мензур. системі).
Languendo (im.)—слабі´ючи, в’я́нучи. Longa duplex (лат.)—подві´йна до́вга.
Languente, languido (im.)—сто́млений,-но, знемо́ Ludi spirituales (лат.)—духо́вні (релігійні) гри се
жений,-но, зів’я́лий,-ло. редньові´ччя.
´
La prima volta forte (im.)—за першим ´ голо
разом ´ сно. Lugubre (іт.)—похм у́рий,-ро, су́мн и́й,-но.
Largamente (im.)—ши́роко, вельми´ ´
помалу. Lungo (im.)—довгий,-го;
Larghetto, скор. largh. (im.)—до́сить широ́кий,-ко, lungo trillo—див. Тrillo.
´
широченький,-ко, трохи вільн і´ший,-ше, ніж lunga pausa—див. Pausa.
Largo. Lusingando, lusingande, lusinghevolmente (im.),
Largo (im.)—ши́ро́кий,-ко (Кол, Лдк, «Муз.» 25, 137), ´
скороч. lusing.—облесливо, ´
облесно, голубли́во.
´
[ду́же ши́роко (Дрм), протяжно (СпК)]. ´
Lusinghevole (im.)—облесливий,-во, ´
облесний,-но.
La seconda volta piano (im.)—за дру́гим разом´ ти́хо, Lusinghevolmente—див. Lusingando.
вдруге ти́хо. Luttuosamente (im.)—скорбо́тно, мов у жало́бі,
´
Lebhaft, mit Lebhaftigkeit (нім.)—жвавий,-во, жи тужли́во.
ви́й,-во, порівн. Vivo. Luttuoso (іт.)—скорбо́тний,-но, тужли́вий,-во.
Legare, ligare—в’язати.´
Legatissimo (im.)—ду́же в’я́заний,-но.
Legato (im.)—в’язаний,-но. М
´
Légendaire (фр.)—леґендарний, ´
леґендовий, ле
´ дний, в ду́сі леґенд
ґен ´ (у Скрябіна). М.—скор. слово mano (іт.), або main (фр.)—див. Mano,
´
Legerement (фр.)—див. Leggiero. Main.
Leggiadramente—див. Leggiadro. Ma (іт.)—але.´
Leggiadro (іт.)—ґраціо́зний,-но. Maestevole (іт.)—вели́чний,-но.
Leggiadretto, leggiadramente (іт.)—ґраціо́зний,-но. Maestevolmente (іт.)—вели́чно (Лсн, Дрм, Лдк),
´
Leggierissimo (іт.) —якнайлегший,-ше, без при́ ´
[урочи́сто (Ступ.), поважно, (Дрм)].
тиску. Maestoso—див. Maestevole.
´
Leggiero (іт.), legerement (фр.)—легки́й, легко. ´
Maestrevole (іт.)—майстерний,-но, ´
мистецький,
´
Legno (іт.)—дерево. ´
по-мистецькому, худо́жній,-ньо.
´
Col legno (іт.)—деревом смичка´ (стукати по стру Maestro scolare (іт.)—учи́тель му́зики, шкільни́й
ні). ´
маестро.
Leicht (нім.)—див. Leggiero. ´
Maestro (іт.)—маестро(-ра), ´
майстер(-стра), зна
Leidenschaft (нім.)—скорбо́та; ´
вець(-вця) гри або співу;
Maggiolata – 48 – Moto
´
m. d. capella (іт.)—дириґент(-та) ´ або ор
капелі meno forte—не так го́лосно, тро́хи ти́хше;
´ три.
кес meno piano—тро́хи голосні´ше, не так ти́хо, не
Maggiolata (іт.)—весня́нка, травнева ´ пі´сня. ду́же ти́хо (Дрм).
´
Maggiore (іт.), majeur (фр.), dur (нім.)—мажор(-ру). ´
Mescolanza (іт.)—м ішанка мело́дій.
Magnificamente (іт.)—пи́шно, вели́чно, бу́чно. Messa di voce (im.), messa voce (im.), mise de voix
Main (фр.)—рука; ´ (фр.)—спо́сіб співу, побі´льшення, зростання ´ й
main droite—права ´ рука,´ правою
´ руко́ю, пра ´
послаблення ´
си́ли зву́ка в сп іві.
ви́цею; Messa (iт.), missa (лат.)—меса, ´ католи́цька слу́жба;
main gauche—лі´ва рука, ´ лі´вою руко́ю, ліви́цею; m. choralis—м. хорова; ´
à quatre mains (фр.)—у чоти́ри руки́. m. di musica—мeса ´ до спі´ву з інстр. супро́водом;
Maitre de chapelle (фр.)—див. Maestro di capella. m. solemnis—урочи́ста меса. ´
Maitre de musique (фр.)—див. Maestro scolare. Mesto (іт.)—сумни́й, су́мно (Лдк);
Malinconico (іт.)—див. Melancolico. con mestizia (іт.)—з жалем ´ (Лсн).
Malinconia (im.)—сум(-му), журба; ´ Mesure (фр.)—мі´ра, ро́змір(-ру), такт(-ту).
con Malinconia (іт.)—журли́во, з журбо́ю, су́м ´
Mezzo (іт.)—середній, полови́нний.
но, заду́мливо. Mezza voce, скор. m. v. (im.)—півго́лосом (СЖМ).
Mancando (іт.), скор, manc.—стихаючи, ´ порівн. Ca ´
Mezzo forte (im.), скор. m. f.—з середньою си́лою.
lando. Mezzo piano (im.), скор. m. p.—не ду́же ти́хо (Дрм).
Manche (фр.)—див. Маnісо. Minaccevole (im.)—грі´зний,-но.
Manico (іт.), manche (фр.)—ши́йка (у скрипці). Minaccevolmente, minacciando, minacciosamente
Маnіеrа (іт.), manière (фр.)—манір(-ру), ´ спо́сіб (im.)—грі´зно, згрі´зна.
(-собу) (гри або співу). Minacciando (im.)—див. Minaccevolmente.
Manièré (фр.)—мані´рний,-но. Minaccioso (im.)—див. Minaccevole.
Mano (іт.)—рука; ´ Minima (лат.)—менша ´ (тривалість ноти).
m. destra—права ´ рука,´ правою
´ рукою, ´ прави́цею; Minore (іт.), mineur (фр.), moll (нім.)—міно́р(-ру).
m. sinistra—лі´ва рука, ´ лі´вою руко́ю, ліви́цею; Mise de voix (фр.)—див. Messa di voce.
a quattro manі (іт.)—у чоти́ри руки́. Missa—див. Messa.
Manual (фр.)—мануаля, ´ клявіяту́ра (в органі). Misteriosamente (im.)—таємни́че, місти́чно.
Manualiter (фр.) —на мануалі ´ (грати). Misterioso (im.)—таємни́чий,-че, місти́чний,-но.
Marcando (іт.)—1) відзначаючи, ´ ´
підкреслюючи; Mit Leidenschaft (нім.)—див. Leidenschaft.
´
2) відбиваючи, акцент у́ючи, з при́тиском (Лдк). М. М. (скорочення)—метроно́м Мельцеля, ´ ´
м. мель
Marcatissimo (іт.)—ду́же акценто́ваний,-но. целевий.
Marcato (іт.), marque´ (фр.), markiert (нім.)—ви́ Mobile (im.)—рухли́вий,-во, легк ´ и́й,-ко.
значений,-но, акценто́ваний,-но; Moderato (im.)—помі´рний,-но (Лсн, Дрм), [помір
ben marcato—marcatissimo (im.)—вельми ´ відзна ко́вано (Кол, Лдк), в мі´ру ско́ро, пово́лі, злегень ´
´
чаючи, ду́же акценту́ючи. ка (Кол)].
Marche (фр.), marcia (іт.)—марш(-шу); Modus (лат.)—лад(-ду), стрій (строю);
marche funebre (фр.)—марш жалібни́й; quinta modi—п’я́тий ступі´нь ладу, ´ домінанта.
marche trionfale, marcia solenne (im.)—м. уро subsemitonium modi—сьомий ´ ´ гами,
ступінь ´ упро´
´
чи́стий, м. тріюмфальний; відний тон(а,-у).
tеmpo di marcia (іт.)—маршови́м ру́хом, у мар Moll (нім.)—див. Minore.
шово́му ру́хові (темпі). ´
Molto (іт.)—вельми, ду́же (Лдк);
Маrсіа—див. marche. molto allegro—див. Allegro, molto;
Marciale (іт.)—маршови́й, маршово́ю ходо́ю. ´
m. lento—вельми повільно;
Markiert (нім.)—див. Marcato. m. crescendo—дуже підси́люючи;
Martellando (іт.)—моло́тячи (сильне стакато всією m. sostenuto—поважно ´ ´
(Лсн), вельми ´
поважно,
рукою). [ду́же протя́жно (Кол)];
Martellato (іт.), martele´ (фр.)—чітки́й,-о. m. voce—по́вним го́лосом, на по́вний го́лос
Martele (фр.)—див. Martellato. (СЖМ).
Marziale (іт.)—войовни́чий,-е, по-вояцькому ´ [рів Momentulum (лат.)—мовчанка, ´ ´ шістнадцят
павза
ноходо́ю (Дрм)]. ко́ва.
Mässig (нім.)—див. Moderato. Momentum (лат.)—мовчанка ´ (павза) вісімко́ва.
´
Mattinata (іт.)—ранішня пі´сня, ранішній
´ спів(-ву). Morando (іт.)—зволікаючи, ´ затри́муючи.
Maxima (лат.)—найбі´льша (нота у менз. сист.). Morbidamente (іт.)—м’я́ко, ні´жно.
Medesimo tempo (іт.)—той самий ´ рух (темп), що Morbido (іт.)—м’яки́й, ні´жний, м’я́ко, ні´жно.
´
й перше (Лдк). Morendo, moriente (іт.)—завмираючи ´ (Лдк), ціл
Melancolia (іт.)—див. Malinconia. ´
ко́м затихаючи.
Melancolico, malinconico (іт.)—меланхолі´йний,-нo Moriente (іт.)—див. Morendo.
(Дрм), заду́мливий,-о, ніби́ з сму́тком. Mormorando (іт.)—мурмо́чучи, по́шепки.
Melodico, melodioso (iт.) —мелоді´йний, добро Mormorevole, mormoroso (іт.) — мурмотли́вий.
зву́чний. Mormoroso (іт.)—див. Mormorevole.
Melodiosamente (im.)—мелоді´йно, співо́че. Mosso (іт.) — рухл и́вий,-во, жв а́вий,-во, мот о́р
Melodioso (іт.)—див. Melodico. ний,-но;
Мêmе mouvement (фр.)—див. Mouvement. ріù mosso—рухли́віше, жвавіше, ´ моторніше, ´ [тро´
Meno (іт.)—менш; хи шви́дше (Лсн)].
mеno mosso—не так рухли́во, трохи повільні´ше; Moto (іт.)—рух(-ху), такт(-ту);
Motus – 49 – Padovana
moto precedente—рух попередній; ´ nota sostenuta (іт.)—н. до́вга (або ви́тримана).
m. рrіmо—рух перший´ (початковий); Notturno (іт.), nocturne (фр.)—ноктю́рн(-ну).
´
moto perfetto—рух завершений, ´
такт заверше ´ (п’єса вільної форми).
Novellette (фр.)—новелета
ний; Novemola, novenota (іт.)—новемоля (група з 9 нот,
con moto—рухли́во, з рухли́вістю, приско́рю що дорівнює 8).
ючи, [з життя́м (Лдк)]. Novenota—див. Novemola.
Motus (лат.)—рух го́лосу, по́ступ(-пу) гóлосу; Nuance (фр.)—відті´нок(-нку), нюанс(-су).
´
m. contrarius—p. проти́вний; Nuovo (іт.)—нови́й;
´
m. obliquus—p. посередній; di nuovo—зно́ву.
m. rectus—p. прями́й (простий).
Mouvement (фр.), movimento (im.)—pyx(-xy), темп
(-пy); O
même mouvement (фр.)—той самий ´ рух.
Murmurando—див. Mormorando. ´
Obligato (іт.), oblige´ (фр.)—обліґатний, обов’язко́
Muta (лат., im.)—переміни́, зміни́. вий, неодмі´нний (інструмент).
Mutatio (лат.), mutazione (im.)—змі´на, перемі´на, Oblig é (фр.)—див. Obligato.
´
мутація. Obliquus (лат.)—посередній,´ див. Motus obliquus.
Musette (фр.)—1) коза, ´ ґайда
´ (муз. інстр.); 2) мю Oboe (іт.), скор. ob.—гобо́й(-оя).
´
зет(-та) (танець). Octemola (лат.)—октемо́ля (група з 8 нот).
Mysterieusement sonore (фр.)—з місти́чною зву́ч ´
Octetto, ottetto (іт.)—октет(-ту).
ністю (у Скрябіна). Oeuvre (фр.), opus (лат.)—твір(твору);
о. posthume (фр.), о. posthumum (лат.) —по
N ´
смертний твір.
Omnes (лат.), omnia—усі´, nop. Tutti.
Omnia (лат.)—див. Omnes.
Naccherino (іт.)—мали́й котел ´ (котл а́). Ondeggiamento (іт.)—хвилювання, коливання. ´
Naccherone (іт.)—вели́кий котел ´ (котл а́). Ondeggiante (іт.)—злегка ´ коливаючись,
´ хвили́сто.
Nachspiel (нім.)—див. Postludium. Ondule´ (фр.)—хвиля́стий,-то.
Naїf,-ve (фр.)—наївний, простий. Ongarese (іт.), ungarese (іт.)—уго́рський;
Naїvement (фр.)—наівно, ´ про́сто, без прикрас. ´ all’ongarese, all’ungarese—по-уг о́рському, на
Narrante (іт.)—оповідаючи,´ опові´дно (Лдк). уго́рський мані´р.
´
Naturale (іт.)—приро́дний,-но, натуральний,-но; Opera (im.), opera ´ (фр.)—о́пера;
canto naturale—див. Canto. opera buffа (im.)—о. бу́фо, о. комі´чна;
Naturaimente (im.)—приро́дно, натурально. ´ о. romantica (im.)—о. романти́чна;
´
Negligente (im.)—недбалий,-ло. о. semiseria (іт.)—о. напівповажна, ´ о. з комі´ч
Negligentemente (im.)—недбало ´ (до темпу), тро́хи ними епізо́дами;
затри́муючи. ´ serieux
о. seria (im.), opera ´ (фр.)—о. поважна ´ (Лдк);
Nenia (лат.)—спів(-ву) жалібни́й, с. похоро́нний о. tragica (іт.)—трагі´чна.
(Лдк). Operetta (іт.)—оперета, ´ невели́чка о́пера.
Nettamente (іт.)—чи́сто, я́сно, то́чно. Opus (лат.)—див. Oeuvre;
Netto (іт.)—чи́стий,-то, ясни́й, я́сно. о. posthumum—див. Oeuvre.
Nel (іт.)—у (чому). Opussulum (лат.)—невели́чкий твір(-ору).
Nel tempo—див. Tempo. Ordre (фр.)—«поря́док», сюїта.
´
Nobile (іт.)—шляхетний,-но. Organum (лат.), organo (іт.)—орган(-на); ´
Non (іт.)—не, ні; о. pleno (іт.)—по́вним органом ´ (виконувати).
non molto—не ду́же; Orgelpunkt (нім.)—органний ´ пункт(-кту), педаля. ´
non troppo—не надто. ´ Ornamenti (іт.)—прикраси ´ мело́дії.
Nona (лат.)—дев’я́та (нота), дев’я́тий ступі´нь(-пе ´
Ossia (іт.), скор. о. —або́, то́бто, себто;
ня) (від основн. ноти). violino ossia Flauto—скри́пка або флейта. ´
´
Nonetto (іт.)—нонет(-ту), твір(твору), для 9 інстр. ´
Ostinato (іт.)—упертий,-то.
Nota (лат., іт.), note (фр.)—но́та; Ottava (іт.), octava (лат.), скороч. 8-va—октава; ´
nota buona (іт.)—н., що припадає ´ на тяжку́ ´
ottava alta—о. висо́ка, о. верхня, о. горі´шня;
(сильну) тактову частку; о. bassa—о. ни́жня, о. долі´шня.
n. cambiata—н. перемі´нна, н. допоміжна, ´ кам Ottetto—див. Octetto.
бія́та. Ouvert (фр.)—відкри́тий,-то.
n. caratteristica—упровідни́й тон(-ну);
n. cattiva—н. на слабкі´й частці
голосу;
´ ´
такту, ´
н. без на
P
nota contra notam (лат.)—н. про́ти но́ти, (про-
стий контрапункт); Р.—скор. слово piano.
nota di piacere (іт.)—н. для оздо́би, н. для при PP скор. слово pianissimo.
´
краси; PPP—скор. piano-pianissimo.
´
nota quadrata (лат.)—н. хоральна, н. квадрато́ва; ´
Pacatamente, con pacatezza (im.) — спокійно, суми́р
n. romana (лат.)—н. ри́мська; но.
note sensible (фр.)—н. чутли́ва, порівн. Упро- Pacato (im.)—спокі´йний,-о, лагідний,-о.
´
відний тон; Padovana—див. Pavana.
Paduana – 50 – Ponticello
Paduana—див. Pavana. Pezzo (іт.), piece ´ (фр.), Stuck (нім.)—п’єса.
Palco (im.)—кін (ко́ну), (сцена) поміст(- ´ о́сту). Pezzi concertanti (іт.) — 1) концертові ´ п’єси, 2) во
Parlando (іт.)—дрібно́ю гові´ркою, рецит у́ючи, ´
кальні ´
ансамблі з діяло́гом, що в ньо́му оди́н
речитати́вно. перебиває ´ о́дного.
Parlante (іт.)—див. Parlando. Ріасеrе (іт.), piacimento (іт.)—1) воля, бажання,
Parole (фр.)—сло́во; 2) уподо́ба;
sans paroles (фр.)—без слів. а. ріасеrе—з власної ´ во́лі, до вподо́би (Лдк), на
´
Pars (лат.), parte (іт.)—1) части́на, відділ(-лу); 2) го́ свій смак.
лос(-су), голосова´ або інструм. партія. ´
Piacevole (іт.)—приємний,-но.
Pars prima, secunda, parte prima, seconda—1) части́на Piacevolmente (іт.)—приємно.
´
перша, ´ 2) голос
друга; ´ перший,
´ ´
другий, ´
партія Piacimento (іт.)—див. Ріасеrе.
´ голос(-су)
друга, ´ ´
другий. Piamente (іт.)—побо́жно, з побо́жністю.
Partimento (іт.)—партименто, ´ цифро́ваний бас. Piangendo, piangevolmente (іт.)—мов плачучи, ´ жа´
Partita (іт.)—парти́та. лісно.
Partition, partitur (нім.)—див. Partitura. Piangevole (іт.)—смутни́й, сумни́й, сму́тно, су́мно.
Partitura, Partizione, lospartire, spartito (im.), par Pianissimo, скор. pp.—ду́же ти́хо.
tition (фр.), partitur (нім.)—партит у́ра. p. quanto possibile—скі´льки мо́жна ти́хо, най
Partizione—див. Partitura. ти́хше.
´
Pas (фр.)—па, крок(-ку), танець(-нця); Piano (im.)—1) ти́хо, поти́ху; 2) фортепія́но.
´ е—марш
р. ассеlеr ´ приско́рений, м. ско́рий; Piatti (іт.)—тарілки́.
p. de deux—танець ´ удвох,´ у парі ´ (танцівни́й дует). ´ Picchiettato (іт.)—відри́вчастий,-о.
Passecaille—див. Passagaglia. Picchiettando (іт.)—відри́вчасто, ледве ´ ´
торкаю
Passagaglia (im.), passecaille (фр.)—пасакалья. ´ ´
чись пальцями до клявишів, пор. Staccato.
Passage (фр.), passaggio (іт.)—перехі´д(-хо́ду) (Лдк), Piccolo (іт.)—мали́й, маленький; ´
´
пасаж(-жу). piccolo pausa—див. Pausa.
Passaggio—див. Passage. piccolo flauto—див. Flauto.
Passamezzo (im.)—пасамедзо ´ (іт. танець). Pieghevole (im.)—гнучки́й.
Passe-pied (фр.)—пасп’є (стар. франц. танець). Pieghevolmente (im.)—гну́чко, м’я́ко.
Passio (лат.), passion (фр.)—страждання, ´ страст´ і´ Pieno (im.)—по́вний, цілкови́тий, увесь; ´
госпо́дні´, пасія
´ (сюжет ораторій). a piena voce (im.)—по́вним го́лосом, на по́вен
Passione (іт.)—при́страсть(-сти) (Лдк), жага; ´ го́лос;
con passione—з при́страстю (Лдк), жаг у́че. coro ріеnо—див. Соrо.
Pasticcio (іт.), pastiche (фр.)—паст и́ччо, збі´рна Pietosamente (im.)—побо́жно.
´ улю́блених арій
о́пера, збірка ´ із стари́х о́пер. Pietoso (іт.)—побо́жний,-но.
Pastiche (фр.)—див. Pasticcio. Ріú (іт.)—більш;
Pastorale (іт.), pastourelle (фр.)—пастораля, ´ пас ріú mosso (im.)—жваві´ше, рухли́віше, тро́хи шви́
ту́ша пі´сня або́ п’єса. дше (Кол).
Pastourelle (фр.)—див. Pastorale. Pizzicando (im.)—див. Pizzicato.
Pateticamente (іт.)—при́страсно, патети́чно. Pizzicato (im.)—у́щипком, [ури́вано (Лдк)].
Pathetique (фр.)—див. Patetico. Placidamente (im.)—спокійно.
´
Patetісо (іт.), pathetique (фр.)—при́страсний,-о, Placido (im.)—спокі´йний.
патети́чний,-о, [з одушевлениям ´ (Лдк)]; Plein-chant (фр.)—див. Cantus planus.
sonate pathetique—див. Sonate. Pochettino—див. Pochetto.
Patimento (im.)—страждання; ´ Pochetto (im.)—тро́шки, тро́шечки, див. Росо.
con patimento—з ви́разом страждання. ´ Росо (im.)—тро́хи, мало; ´
Paurosamente, con paura (im.)—бо́язко. росо allegro—швиденько ´ (Лсн), тро́хи жваві´ше;
Pauroso (im.)—боязки́й,-o. росо а росо—пома́лу-м а́лу;
Pausa (лат.), pausa (im.)—мовчанка, ´ ´
павза; p. a. p. accelerando—потро́ху приско́рюючи;
pausa generalis (лат.)—п. загальна, ´ п. для всі´х p. forte—не ду́же го́лосно, тро́хи сильні´ше (го
голосі´в або інструментів;
´ лосні´ше);
´ lunga (іт.)—мовчанка довга, довга павза;
pausa p. lento—тро́хи повільніше; ´
p. ріссоlа (іт.)—мовчанка ´ мала,´ павза ´ мала.´ p. meno—тро́хи менш;
Pavana, padovana, poduana (іт.)—павана, ´ падуа´ p. moderatо—тро́хи помірніше; ´
на (стар. танець). p. piano—тро́хи т и́хше.
Paventato, paventoso (іт.)—бо́язки́й,-о, полохл и́ Роі (іт.)—по́тім, пі´сля то́го.
вий,-о. Scherzo da capo е роі la coda — скерцо з почат-
Pedale, скор. ped.—педаля. ´ ку, а потім—кода;
Per (іт.)—див. Pour. p. seque—потім іде, ´ потім наступає. ´
Perdendo—див. Perdendosi. Pollacca (іт.), polonaise (фр.)—по́льський (танець), ´
Perdendosi (im.) — «заг у́блюючися», затихаючи. ´ ´
польонез(-зу);
´
Perfectio (лат.)—завершеність(-ности). alla pollacca—на мані´р по́льського, щось поді´б
´
Perfetto (іт.)—завершений. не до польонезу,´ темпом
´ ´
польонезу.
Perpetuum mobile (лат.)—пості´йний, безпере Pomposo (im.)—пи́шний,-но, бундю́чно, [вели́ч
´
станний рух (назва віртуозн. п’єси, що складаєть- ньо (Лдк)].
ся із швидких нот рівної вартости). Ponderoso (іт.)—важки́й, важко. ´
Pesante (iт.)—тя́жки́й,-ко, [протя́жно (Лдк, Дрм)]. Ponticello (im.)—коби́лка, підставка ´ (у смичк. інстр.);
Portamento – 51 – Repercussa
sub роn., sul pont.—ко́ло коби́лки (грати ´ смич ´ фантазія,
Quasi una fantasia (іт.)—наче ´ мов-би
´ фан
ко́м). ´
тазія.
Portamento (im.)—перенесення ´ голосу, (співати) Quatre (фр.), quattro (іт.)—чоти́ри.
´
зливаючи то́ни, [тісне´ злу́чення двох т о́нів у Quietamente (іт.)—спокі´йно, ти́хо.
співі (Лдк)]. Quieto (іт.)—спокі´йний, ти́хий.
Posaune (нім.)—позавна ´ (Лдк), тромбо́н(-на) (Лдк). Quietissimo (іт.)—ду́же спокі´йний,-но, ду́же м’я
Possibile (im.)—можли́вий,-во, оскі´льки можли́во; ки́й, дуже м’я́ко, (лагідно).
piano quanto possibile—див. Pianissimo. Quinta (лат.)—п’я́та (нота), кві´нта;
Postludium (лат.), Nachspiel (нім.)—1) п’єса ´ кінце´ q. modi —див. Modus.
´
ва, 2) гра кінцева. ´
Quintett (нім.), quintetto (іт.)—квінтет(-та).
Potpourri (фр.)—див. 1 ч. сл. Попури. Quintola (im.)—квінто́ля.
Pour (фр.), per (im.)—для, про; Quodlibet (лат.)—«що завгодно», як до вподо́би
p. le piano (фр.)—для фортепі я́на, про форте (мішанка, п’єса, попурі).
пія́но; Quota (лат.)—окрема ´ частка
´ ´
такту, кво́та.
p. la main gauche seule (фр.)—ті´льки для лі´вої
руки́.
Poussé (фр.)—ури́вчасто, по́штовхом.
R
Praefectus chori (лат.)—керівни́к(-ка), провідни́к ´
rabbia (іт.)—шаленість(-ности), лю́тість(-тости).
(-ка) хо́ру. Rabbiosamente (іт.)—шалено, ´ лю́то.
Praeludium (лат.), preludio (іт.), pr élude (фр.), Raddolcendo, raddolcito (іт.)—послаблюючи, ´ зм’я́к
´ прелюд, при́гравка, вступ
Vorspiel (нім.)—загра, шуючи (силу звука).
(-пу) (Лдк). Raddopiamento (іт.)—1) подво́єння; вдво́є скоріше;
´
Precedente (im.)—«попередній». 2) повто́рення.
Precipitamente—див. Precipitando. Raddopiato (іт.)—подвоєний, ´ ´ двічі
подвоєно, ´ (грати).
Precipitando (im.)—ду́же шви́дко, прожо́гом. Raffrenando (іт.)—затамо́вуючи, затри́муючи.
Precisione (im.)—то́чність(-ности). Raffrenato (іт.)—затамо́ваний.
´ (фр.)—то́чний, певний.
Precis ´ Rallentando (іт.)—загаюючи, ´ затри́муючи.
Pregando (im.)—блага́ючи, з прох а́нням. Rapidamente (іт.)—сквапно, ´ шви́дко.
Prélude (фр.)—див. Praeludium. Rapidissimo (іт.)—дуже швидки́й, ду́же шви́дко,
Pressante (im.), presse´ (фр.)—спі´шний,-но, квап ´ найшви́дчий,-ше.
ний,-но. Rapido (іт.)—швидки́й, шви́дко.
Presto (im.)—шви́дко, ду́же ско́ро, вельми´ рухли́во. Raramente (іт.)—зрі´дка.
Prestissimo (іт.)—якнайско́рше (Лдк), як мо́га шви́ ´
Raro (іт.)—незвичайний,-но.
дко (Дрм). Rattenendo (іт.)—загаюючи, ´ ´
зволікаючи, затри́му
Prima (лат.)—перша,´ ´
перший ´
ступ інь(-пеня), при́ ючи.
ма (інтервал між двома тонами однієї високости); Rattenuto (іт.)—стри́маний,-но.
a prima vista—див. a premiere ´ vue; ´
Rattezza (іт.)—шпаркість(-ости);
prima parte—див. Parte; con rattezza—шпарко. ´
prima volta—див. Volta; Ratto (іт.)—шпарки́й.
prima donna—перша оперна співачка, ´ прима Ravvivando(іт.)—пожвавлюючи, ´ приско́рюючи;
до́на; rav. di tempo—приско́рюючи темп.
prima donna assoluta (im.)—див. попереднє сло́во. Re—ре.
´
Primo (im.)—перший. Recital (англ.)—ресіталь, ´ концерт ´ одно́го віртуо́за
Principale (im.)—головни́й,-не. (переважно піяніста).
Progressio (лат.), progression (фр.)—проґресія, ´ по Recitando (іт.)—оповідаючи, ´ розмо́вно (в співі)
слідо́вно-поступо́вий рух(-ху) голосі´в (у гармо- декляму́ючи.
нії) (Лдк). ´
Recitatif (фр.), recitativo (іт.), Rezitativ (нім.)—спі
Pronunziato (im.)—ви́мовлений. вомо́ва, речитати́в;
Prontamente (im.)—ху́тко. recitativo accompagnato (іт.), r. stromentato (im.)—
Pronto (im.)—хутки́й. с. з супро́водом інструментальним; ´
Pronunziando (im.)—вимовля́ючи, вимо́вно, [мар r. a tempo—с. у темпі, ´ с. з супроводом розро́б
ко́вано (Лдк)]. леним, який треба грати в розмірі;
Proposta (іт.)—головна´ тема ´ (Лдк). r. obligato—с. обліґатна, ´ ´
с. з обліґатним (неодмін
Pult (нім.), pulpitum (лат.)—пульт(-та), підставка ним) супро́водом;
для нот. r.parlando—с. проста,´ с. з супроводом ´ ´
фортепіяна;
Punctum—див. Punto. r. secco—с. суха, ´ с. з супро́водом ті´льки окреми ´
´
Punta (іт.)—кінець(-нця), кі´нчик(-ка) смичка; ´ ми відри́вчастими ако́рдами.
p. dell’аrсо—кінцем ´ смичка´ (грати). Recte et retro (лат.)—вперед ´ і назад. ´ (Вжив. у рако-
Punto (іт.)—крапка,´ то́чка, пункт(-ту). подібному або дзеркальному каноні).
Reddita, redita (im.)—повто́рення.
Q Religioso (іт.)—релігі´йний,-но, побо́жний,-но.
Reminiscence (фр.)—1) спо́гад(-ду), спо́мин(-ну);
Quartett (нім.), quartetto (іт.), quatuor (лат.)—ква 2) перейня́та або запози́чена ду́мка.
´
ртет(-та) (СЖМ). Repercussa, repercussio (лат.)—«повто́рний удар»; ´
Quartole (іт.)—кварто́ля. 1) кількаразо́во повто́рений тон; 2) провід(-воду)
´ неначе,
Quasi (лат. іт.)—наче, ´ ніби́. ´ у фу́зі.
теми
Repetizione – 52 – Senza
Repetizione (im.)—1) повто́рення; 2) про́ба, репе ´ о́дній, по-простолю́д
Rustico (іт.)—сільськи́й, нар
ти́ція. ному, по-селя́нському.
´
Reprise (фр.), ripresa (іт.)—повторювання, репри́за.
Replica (im.)—ві´дповідь(-ді), репліка.
´
Res facta (лат.)—«зро́блена річ». (В старовинних
S
контрапунктичних творах цей вираз визначав ви- Salmo (іт.)—псало́м(-лма).
могу строго додержувати певного руху голосів, без ´
Saltato (іт.)—скачучи, танцю́ючи, пі´дскоком, ста
імпровізацій). ´ на смичков. інструм., [в пі´дскоках (Лдк)].
като
Resolutio (лат.)—розв’язання, ´ розв’я́зування (ди Salto (іт.)—скік (ско́ку).
сонансів). Sans (фр.)—без;
Respirazione (іт.), respiration (фр.)—1) ди́хання, sans paroles—без слів;
´ 2) знак
респірація; ´ респірації.
´ ´
sans pedale—без ´
педалі.
Restrictio (лат.)—зву́жування (у фузі). Sarabanda (іт.)—сарабанда ´ (танець).
Retardatio (лат.)—запі´знення, загаяння, ´ запі´зню Scagnello (іт.)—див. Ponticêllo.
´
вання, загаювання (в співі). ´
Scala (іт.)—скаля.
rêve (фр.), Rêverie (фр.)—мрі´я (Лсн), п’єса мрі´йна. Scemando (іт.)—поступо́во зменшуючи ´ си́лу зву́
Rhapsodie (фр.)—рапсо́дія. ´
ка, затихаючи.
Rhythme (фр.)—ритм(-му), ритмі´чно; ´
Scemato (іт.)—зменшений (звук).
bien rhythme—д ´ у́же ритмі´чно (Лсн). Scherzando (іт.)—жартівли́во (Лсн), шутку́ючи,
Ribattuta (im.)—зворо́тний (відворотний) удар. ´ ´
[граючись (Дрм)].
Ricercare (im.)—прелю́дувати (перед фугою). Scherzoso (іт.)—жартівли́вий.
Ricercata (іт.)—річерката, ´ майстерно ´ розро́блена ´
Scherzino (іт.)—скерцо(-ца) невели́чке.
фу́ґа. ´
Scherzo (іт.)—«жарт», скерцо(-ца);
Ridotto (іт.)—ви́тяг(-гу) з вели́кого тво́ру. ´
s. еrоісо (іт.)—скерцо(-ца) героїчне (Лсн).
Rifiorimenti (im.)—прикраси ´ (мелодії). Schiettamente (іт.)—про́сто без прикрас. ´
Rigorosamente (im.), con rigore (im.)—стро́го, то́ч Schietto (іт.)—про́стий,-то, щи́рий,-о.
но (в такт). Scintillante (іт.)—блиску́чий,-че, іскри́стий,-то.
Rigoroso (im.)—стро́гий,-го, то́чиий,-но. Scioltamente (іт.)—не в’я́зано, ві´льно (протилежно
Rilasciando (im.), rilasciante (im.)—послаблюючи, ´ legato).
сповільнюючи тро́хи ти́хше. Sсiоlto (іт.)—незв’я́заний,-но.
Rinforzando (іт.)—раптом ´ сильні´ше (голосніше). ´
Scordato (іт.)—розладжений,-но.
Rinforzato (іт.)—підсильни́й. ´
Scordatura (іт.)—перелад(-ду), перестрі´й(-строю),
Ripieno (іт.)—1) по́вний, спо́вна, ус і;´ 2) додаток; ´ (струн. інстр.), перестро́ювання (Лдк).
violino ripieno—скри́пка додатко́ва. Scorrendo (іт.)—плавко, ´ з’єднуючи (звуки), граю ´
Ripresa (іт.)—див. Reprise. чи по́ковзом.
Rissentito (іт.)—чу́лий,-ло. Scorrevole (іт.)—плавки́й, плавко.
Risolutamente (іт.)—рішу́че (Дрм), наважливо ´ (Лсн), Sdegnoso (іт.)—гні´вний,-но.
[бундю́чно (Лдк)]. Sdrucciolando (іт.)—по́ковзом, зливаючи ´ зву́ки.
Risoluto, resoluto (іт.)—рішу́чий,-че. Se (іт.)—коли́, як.
Risposta (іт.)—відповідь(-ді) (на тему у фузі). Secco (іт.)—сухи́й,-хо, шорстки́й, шо́рстко.
Ristretto (іт.)—див. Stretto. Seconda (іт.), seconde (фр.), secunda (лam.)—1) се
Ristringendo (іт.)—знов сти́скуючи, знов приско́ ку́нда (інтервал); 2) дру́гий ступі´нь(-ня).
рюючи. secunda volta (іт.)—вдру́ге, дру́гим разом. ´
Risvegliando (іт.)—збу́джено, бадьо́ро. Segno (іт.), signum (лат.)—знак, по́значка;
Risvegliato (іт.)—збу́джений,-но, бадьо́рий,-ро. dal segno—від знаку ´ (Лдк);
Ritardando (іт.)—«спі´знюючись», загаюючи, ´ [звіль segno di silenzio—знак мовчанки. ´
´
няючи ´
(Кол, Лдк), здержуючи (Лдк)]. ´
Segue (im.), скор. seg.—продовжується, ´ іде.
наступає,
Ritenente (іт.)—стри́маний, стри́муючи. Seguendo (іт.)—продо́вжуючи, слідку́ючи.
Ritenuto (іт.)—затри́муючи рух, повільні´ше. Semi (лат., іт.)—пів, полови́на.
Ritornello (іт.), ritournelle (фр.)—вступ(-пу) до Semibrevis (лат.)—напівкоро́тка (нота).
´
п’єси, ритурнеля. Semicircolo (іт.)—півко́ло, знак.
Riverso (іт.)—у проти́вному ру́хові; Semifusa (лат.)—шістнадцятка. ´
alla riversa—навпаки́, навідворіт ´ (грати). Semiminimа (лат.)—чверть(-ти).
Rivolgimento (іт.)—обернення ´ го́лосу в подві´й Semiserio (іт.)—напівповажний,-но.´
ному контрапу́нкті. Semitonium (лат.)—див. Demiton.
´
Rivoltato (іт.), rivolto (іт.)—перевернений,-но. ´
Semplice (іт.)—про́стий,-то, щи́рий,-ро.
Robustamente (іт.)—му́жньо, відважно. ´ Sempre (іт.)—завжди́, увесь ´ час [все заєдно (Лдк)];
Robusto (іт.)—му́жній, відважний. ´ s. piano, forte—увесь ´ час ти́хо, або го́лосно;
Roco (іт.)—хрипки́й, хри́пко, беззгу́чний,-но. s. legato—увесь ´ час в’я́зано.
Rondino (іт.)—невели́чке рондо́. Sensibile (іт.)—чу́лий,-ло.
Rondo (іт.), rondeau (фр.)—«коло», рондо́. Sensibilmente (іт.)—чуло, ´ з почуттям, ´ (Лдк)].
´ [ніжно
Rovesciamento—див. Rivolgimento. Sentimentale (im.)—чутли́вий,-во.
Rubando (іт.)—не додержуючи´ стро́го ро́зміру та Sentimento (іт.)—почуття́;
´
темпу, ни́шком прихо́вуючи ро́змір, [обриваю ´ con sentimento (im.)—з почуття́м (Лдк), чутли́во.
чи (Лдк)]. Senza (im.)—без;
Rubato (іт.)—прихо́ваний,-но (розмір). s. accompagnamento—без супро́воду;
Septіma – 53 – Spirito
s. fiori, s. ornamenti—без прикрас; ´ Soffocando (іт.)—глу́хо, прити́шено, задавлено. ´
s. passione—безпристрасно, ´ нечу́ло, байду́же, хо ´ Soffocato (іт.)—приглу́шений.
лодно; ´
Soggetto (іт.), sujet (фр.)—сюжет(-ту); головна´ те ´
s. pedale—без педалі; ´ ма у фу́зі.
s. repetizione, s. replica—без повто́рення, не по ´ (іт.)—урочи́стий,-то.
Solenne
вто́рюючи; Solennemente (іт.)—урочи́сто, свято́чно (Лдк).
s. rigore—без то́чности (метричної); ´
Sólito (іт.)—звичайний,-но (Лдк).
s. sordino—без сурди́ни, без гаси́лка. ´
Sollecitato (іт.)—сквапний,-но, з по́спіхом, закло
Septіma (лат.)—1) сьо́ма но́та, сьо́мий ступ і´нь по́таний,-но.
(-пеня) гами,´ 2) септима
´ (інтервал). Solo (іm.)—один, со́льо, [одинцем (Лдк)].
Septimola, septola (іт.)—септ ´ о́ля. Sombre (фр.)—похму́рий, сумни́й;
Septuore (лат.), settetto (іт.)—септет(-та). avec un sombre majeste—з ´ похму́рою вели́чніс
Sérеnade—див. Serenata. тю (у Скрябіна).
Serenata (іт.), sérеnade (фр.)—серенада. ´ Son harmonique (фр.)—звук гармонійний, ´ фляжо
´
Serio, serioso (іт.)—поважний,-но (Лдк), з пова ´гою, ´
лет(-та).
серйо́зний,-но. ´
Sonabile (іт.)—грайний, грайли́вий.
Serrando (іт.)—сти́сло (щодо темпу), прискорю ´ ючи. Sonante (іт.)—зву́чно.
Severamente (іт.)—строго, ´ суворо,´ точно
´ (щодо метру). Sonata (іт.), sonate (фр.)—соната; ´
Sextola (лат.)—сексто́ля. ´
sonata di camera (іт.)—с. камерна, с. покойо́ва;
Sfoggiando, sfoggiatamente (іт.)—пи́шно, блискуче. ´ s. di chiesa (im.)—с. церко́вна;
Sforzando (іт.), скор. sf., sfz.—ду́жче, акценту́ючи, ´
sonate pathetique (фр.)—с. патети́чна.
з бі´льшими наголосами,
´ ´ зміцняючи
[нагло ´ (Лдк), Sonatina (im.)—сонати́на, сонатка, ´ мала´ соната.
´
марко́вано (Лдк)]. Sonevole (іт.)—дзвінки́й.
Sforzato (іт.)—ду́же акценто́ваний,-но. ´
Sonator (іm.)—сонатор(-ра), ´
виконавець(-вця) ін
Sforzo (іт.)—зуси́лля; струменто́вих тво́рів (протилежно Cantor).
con sforzo (іт.)—си́льно, з зуси́ллям. Sóno—див. Sonus.
Sforzoso (іт.)—силомі´ць, си́лою. Sonore (фр.), sonoro (іm.)—голосни́й, дзвінки́й, звуч
Sfuggevole (іт.)—льо́том, перебі´жно (по струнах, ни́й.
або клявишах). Sonoramente (іт.)—гу́чно, го́лосно.
Si (іт.)—1) сі (нота); 2) частка, ´ що вживається в Sonus (лат.), множ. soni, sono (іт.), suóno (іm.),
безособових формах дієслова; Son (фр.)—тон(-а), звук(-а).
si dice—кажуть і т. п.; Soni acuti—то́ни висо́кі;
si tace—мовчіть (3-я особа множини), мовчи́; ´
s. alterati—т. альтеровані, т. хромати́чно зміне ´ ні;
si replica—повто́рюється (без особ.), повтори; s. consoni—т. співзву́чні (милозвучні);
si leva іl sordino—здіймається ´ гаси́лко, сурди́ну; s. diaphoni—т. немилозву́чні;
si bisogna da capo dal segno—повто́рюється з s. enharmonici—т. енгармоні´йні.
´
початку, від по́значки. Sopra (іт.)—на, над, понад, ´ поверх,´ ви́ще;
Silence (фр.), silênzio (іт.)—мовчанка, ´ ´
мовчання. come sopra—так, як ви́ще.
Simile (іт.)—поді´бний,-но, так як рані´ш, [поді´б Sordamente (іт.)—глу́хо, приглу́шено.
ним ладом´ (Лдк)]. Sordino (іm.)—глушни́ця, гаси́лко, сурди́на.
Symphonie (фр.)—див. Sinfonia. Sordo (іm.)—приглу́шений,-но, з сурди́ною.
Sinfonia (іт.), symphonie (фр.)—симфо́нія. Sortita (іт.)—сорти́та, вихідна (арія).
Singhiozzando (іт.)—ридаючи, ´ ´
тужачи, лементу´ючи. Sospirante, sospirando (іm.)—зідхаючи. ´
Sinistra (іт.)—лі´ва рука, ´ ліви́ця. Sospiro (іт.), soupir (фр.)—«зідхання», ´ ´
мовчанка,
Sin. mano—див. Mano. ´ чверткова.´
павза
Sino (іт.)—до. ´
Sostenuto (im.)—ви́триманий,-но, здержливий,-во,
Sin’al segno—до по́значки. стри́маний,-но, ду́же помі´рно, поважно ´ (Лсн),
Slargando (іт.)—«поши́рюючи», зменшуючи ´ рух, ´
видержуючи, ши́роко (Лдк).
затри́муючи. Sotto (іт.)—під, у.
Slentando (іт.)—повільні´ше, загаюючи, ´ [звільня́ ´
Sotto alla parte—у ни́жній партії, у спі´днім го́лосі.
ючи (Лдк)]. Sottovoce (іт.)—приглушеним ´ ´
голосом, ´ сом.
півголо
Smanioso (іт.)—неспокі´йний,-но, бурхли́вий,-во. Soupir—див. Sospiro.
Sminuendo, diminuendo (іт.)—зменшуючи ´ (силу Spartire—див. Partitura.
звука). Spartito—див. Partitura.
Smorendo, smorzando (іт.)—потухаючи, ´ блі´дну Spatium—див. Espace.
чи, завмираючи ´ (Лдк) Spaventato (im.), spaventoso (im.)—полохли́вий,-во,
Smorzato (іт.)—приглу́шений,-но. зля́каний,-но.
Smorzo (іm.)—глушни́к, демпфер. ´ Spazio—див. Espace.
Smorfioso (im.)—мані´рний,-но. Spianato (im.)—ви́рівняний,-но, рі´вний,-но, без при
Sol—соль. крас´ і патосу.
´
Snellamente, con snellezza, con snellità (im.)—мотор ´ Canto spianato—див. Canto.
но, ху́тко. Spiccato (іт.)—чітк ´ и́й,-ко, ніби staccato [відри́ва
Schnell (нім.)—шви́дко. но (Лдк)].
Schneller (нім.)—швидше. Spingendo (im.)—«штовхаючий» ´ (смичок).
Soave (іт.)—приємний,-но, ні´жний,-но. Spirito (im.)—дух(-ху), почуття́;
Sobriamente (іт.)—помі´рно. con spirito—жваво,´ спри́тно, з почуття́м (Дрм).
Spiritoso – 54 – Tre volte
´
Spiritoso (im.)—жвавий,-во. Temperando, temperamente (im.)—здержуючи, ´
Splendidamente (im.)—чудо́во, блиску́че. стри́муючи (рух).
Staccato (im.)—відри́вано (Лдк), відри́вчасто. Tempestoso (im.)—бурхли́вий,-во, бу́ряний,-но,
Stentando (im.)—затри́муючи, здержливо ´ (Лдк), [з [бурли́во (Лдк)].
´
ваганням (Лдк)]. Tempo (іт.), tempus (лат.)—темп(-пу), рух(-ху);
Stentato (im.) — приглу́шений,-но, через ´ си́лу. a. tempo (іт.)—в темпі, в темп (попередній темп,
Stilo (im.)—стиль(-лю); після затримки або прискорення);
´
s. a capella (іт.)—с. вокальний, с. Палестри́новий; t. commodo—т. зру́чний;
s. osservato—с. суво́рий; t. di ballo (im.)—т. танцювальний; ´
s. rappresentativo—с. драмати́чний (оперовий). t. di marcia (im.)—т. маршови́й;
Stіmme (нім.)—го́лос(-су). t. di mazurka (im.)—темпом ´ ´
мазу́рки, у темпі
Stinguendo (im.)—згасаючи, ´ ´ слабше
щодалі ´ (Лдк). мазу́рки, мазурковим темпом; ´
Stiracchiando (іт.)—нат у́гою, ви́мушено. t. di minuetto (im.)—темпом ´ ´ у темпі
менуету, ´
Stizzando (im.)—роздрато́вано, серди́то. ´
менуету;
Strasciando (іт.)—затя́гуючи, зволікаючи. ´ t. di prima parte (im.)—т. першої ´ части́ни;
´
Stravagante (im.)—чудни́й,-но, химерний,-но. ´
t. giusto (im.)—т. точний, ´ відповідне
[темпо ´ (Лдк)];
Streich (нім.)—смичо́к(-чка). ´ t. l’istesso, t. lo stesso (im.)—той самий ´ темп;
Streichinstrumenten (нім.)—смичкові інструменти. ´ t. medesimo (im.)—т. той самий, ´ ´
що й перше (Лдк);
Strepitoso (іт.)—галасли́вий,-во, нагально ´ (Лдк). t. perduto (im.)—мов загуби́вши темп, хапли́во;
Stretta (іт.)—стрета ´ (у фузі). t. primo (im.)—див. tempo di prima parte;
Stretto (іт.) — сти́слий,-ло, [ву́зько (Лдк)]. t. regiato (im.)—тро́хи затри́муючи темп;
Stridendo (im.)—прони́зливо, галасли́во. t. rubato (іт.)—див. Rubato;
Stringendo (im.)—пориваючися, ´ пори́вно-приспі´ t. di valzer (im.)—темпом вальсу, ´ ´ вальсу,
у темпі ´
шуючи (Лдк). ´
вальсови́м темпом;
Strumento—див. Istrumento. nel tempo (іт.)—в темпі, в темп.
Stück (нім.)—див. Pezzo. ´
Теnасе (іт.)—завзя́тий,-то, упертий,-то.
Suave—див. Soave. Tenacemente (іт.)—завзя́то, уперто. ´
Subito (im.)—відразу, ´ раптом,
´ ´ (Лдк).
нагло Tenebrosamente (іт.)—темно, ´ таємни́че, невираз ´
Sublimo (im.)—піднесено, ´ вели́чно, пи́шно. но, неви́значено.
Sub ponticelo—див. Ponticello. Tenebroso (іт.)—тмя́ний,-но, темний, ´ темно.
Suite (фр.)—сюіта. Teneramente, con tenerezza (іт.)—ні´жно (Дрм), з
Sul, sulla (im.)—на; ні´жністю.
sul G—на струні´соль (грати); Теnоrе (іт.)—тено́р(-ра);
sul ponticello—див. Ponticello; t. buffo—т. ком ічний;´
sulla tastiera—на гри́фі. t. еrоісо—т. героїчний;
Suôno—див. Sonus. t. lirico—т. ліри́чний;
Supplichevole (im.)—благаючи. ´ t. mezzo-carattere—т. ліри́чно-драмати́чний.
Susurrando (im.)—по́шепки, сти́ха. Tenuto, скор. ten. (im.)—витри́муючи, додержуючи ´
´
Svegliando (im.)—розбу́джуючи. (довгости нот), [ви́держано (Лдк), тро́хи затри-
Sveltezza (im.)—спри́тність(-ности); муючи (Дрм)].
con sveltezza—метко, ´ спри́тно. Теr (лат.)—три́чі.
Svelto (im.)—спри́тний,-но, метки́й, метко. ´
Tertia (лат.), terza (іт.)—терція.
Terzett (нім.), terzetto (im.)—терцет(-та). ´
T Testo (іт.)—текст(-сту).
Timbales (фр.)—див. Timpani.
Timidamente (іт.)—несмі´ло, нерішу́че, бо́язко.
Tacet (лат.), tace (im.)—«мовчить», «мовчи́» (знак Timorosamente (іт.)—бо́язко, з о́страхом, [із жа ´хом
мовчання); (Лдк)].
´ решта
іl resto tace (im.)—інші мовчать, ´ мовчи́ть. Timoroso (іт.)—боязки́й, бо́язко.
´
Talon (фр.)—есик(-ка), смичко́ва коло́дочка. Timpani (іт.)—котли́(-лів), тулумбаси(-сів); ´
´
Tamburo (іт.), tambour(фр.)—тарабан(-на), бубон t-ni coperti (іт.)—котли́ закри́ті.
(-бна). Tintinnando, tintinnante (іт.)—відзво́нюючи, по
Tanto (іт.)—сті´льки, так; ді´бно до дзвону.´
allegro non tanto—див. Allegro. Tirando (іт.)—протя́гуючи, протя́жно.
Tardando (im.)—спі´знюючися, припі´знюючися. Tirato (іт.)—протя́жний,-но.
Tardato (im.)—пові´льний,-но. Tire´ (фр.)—протя́гнутий (смичок донизу).
Tardo, con tardezza (im.)—пові´льний,-но, по́вагом, Toccata (іт.)—токата. ´
з запі´зненням. Tono (іт.), tonus (лат.)—тон(-у), звук(-ка).
Tastiera (im.)—клявіят у́ра, гриф(-фа), (у смичк. Tostamente (іт.)—шви́дко сквапно. ´
інстр.). Tosto (іт.)—шви́дкий, шви́дко.
Tasto (іт.)—кля́віш(-ша), струна; ´ Tranquillamente (іт.)—спокі´йно (Дрм, Лдк).
´
tasto solo—на одно́му клявіші, або струні´; грати Tranquillо (іт.)—спокі´йний,-но.
самі´основні´но́ти без ако́рдів. Trascinando (іт.)—тя́гнучи, важко, ´ пові´льно.
Tatto (im.)—такт(-ту). Tratto (іт.)—розтя́гнутий,-то, протя́гнутий,-то.
´
Tedesco (іт.)—німецький; Тrе (іт.)—три.
´
alla tedesca—по-німецькому, ´
на німецький ´
манір. Tre volte (іт.)—три́чі.
Tremando – 55 – Zoppo
Tremando, tremolando (іт.)—тремолю́ючи. Vibritato (іт.)—коливни́й.
´
Tremolo (іт.)—тремольо(-ля). Vide (лат.), vidi (іт.)—диви́сь.
Triangolo (іт.), triangulum (лат.)—трику́тник, Vigoroso (іт.)—бадьо́рий,-ро, си́льний,-но.
тріянгль(-ля), дзвінкови́й інструмент ´ (Лдк). Vinata, vinetta (іт.)—пі´сня виноградарів, ´ пі´сня
Trille (фр.), trillo (іт.), скор. tr.—триль(-ля); ´
віноградарська, бакхі´чна пі´сня.
trillo di cattena (іт.)—триль(-ля) ланцюго́вий, Viola (іт.), скор. V-a—альт(-та) (інструмент), віо́
ланцю́г із три́лів; ля, альті´вка (Лдк);
t. lungo (іт.)—триль(-ля) до́вгий. v-a prima—перший´ альт.
Trio (іт.)—трі´о. Violento (іт.)—бу́йний, несамови́тий.
Trionfante (іт.)—тріюмфу́ючи. Violentemente, con violenza—бу́йно, несамови́то.
Tristezza (іт.)—сум(-му), журба; ´ Violino (іт.), скор. v-o—скри́пка;
con tristezza (іт.)—жу́рно, журли́во, з су́мом. v-o primo—перша ´ скри́пка;
Tromba (іт.), trompette (фр.)—труба, ´ сурма;´ v. principale—скри́пка концерт ´ овна,
´ скри́пка пер ´
tromba prima (іт.)—перша ´ труба.´ ша (Лдк);
Trombone (іт.)—тромбо́н(-на). v. ripieno—скри́пка, що супроводить ´ сольову´ пар
´
Troppo (im.)—надто, ´ ´
занадто; тію, скри́пка додатко́ва.
non troppo—не надто, ´ не ду́же. Violoncello (іт.), скор. V-o, cello—див. Виолончель.
Tuba (іт.)—тру́ба, вели́ка басо́ва труба. ´ Vista (im.)—погляд(-ду);
Tumultuoso (іт.)—гучни́й,-но, гамірно, ´ юрбо́ю, a prima vista—з першого´ по́гляду, не готу́ючись
[галасли́во (Лдк)]. (грати або співати).
Tutti (іт.)—ус і,´ (після solo). Vistamente (іт.), vite (фр.)—шви́дко.
Tutto (іт.)—увесь;´ ´
Vivace (іт.)—жвавий,-во, [з життя́м (Лдк)].
con tutta la forza—з усієї ´ си́ли; Vivacissimo (іт.)—найжвавіший,-ше, ´ дуже швид
toute corde (фр.)—на всій стру́ні (без лівої педалі). ки́й,-о.
Vivo (іт.)—ду́же шви́дко.
U Vocalise (фр.)—вокалі´за, вправа для го́лосу.
Voce (іт.), voix (фр.), vox (лат.)—го́лос(-су);
U. с.—скор. Una corda. clara voce (іт.)—чи́стим, дзвінки́м го́лосом;
´
Ultimo (im.)—останній. mezza voce (іт.)—опів го́лоса (Лсн), півго́лосом;
Um supra (лат.), come sopra (im.)—як ви́ще (Лдк). sotto voce (іт.)—приглу́шеним го́лосом;
Umore (іт.)—г у́мор(-ру), жарт(-ту); v. di petto (іт.)—г. грудни́й, г. груди́нний;
con umоrе—жартівли́во (Лсн), з гу́мором. v. di testa (іт.)—г. чолови́й;
´ одно́;
Un, una, uno (іт.)—оди́н, одна, v. granita (іт.)—г. по́вний, г. си́льний;
´
un росо—тро́хи, мало; v. pastosa (іт.)—г. гнучки́й;
un росо lentamente—тро́хи повільні´ше; v. rauca (іт.)—г. хрипки́й;
un росо piú mosso—тро́хи рухли́віше, тро́хи v. spiccata (іт.)—г. я́сний.
´
жвавіше. Voci pari (іт.)—голоси́ рі´вні (однакові). ´
Una corda (іт.)—на одні´й струні (Лдк). Volante (іт.)—летю́чий.
Ungarese—див. Ongarese. Volando (іт.)—ледве ´ торк а́ючися кл я́вішів або
Unisono (im.)—одноголо́сний,-но, в оди́н го́лос. струн.
´
Unitamente (іт.)—з’єднано, зл у́чено. Volta (іт.)—раз (Лдк), [оборо́т (Лдк)].
Uomo (іт.)—чолові´к; prima volta—першим ´ ´
разом, ´
уперше;
´
primo uomo—співак(-ка) ´
перший, тено́р(-ра) due volte—дв і´ч і´.
´ ший в о́пері.
пер Volti (іт.)—«перегорни́» (сторінку);
v. subito—негайно ´ перегорни́ (сторінку).
V Volubile (іт.)—рухли́вий,-во.
Volubilmente (іт.)—рухли́во.
Vacetto (іт.)—помі´рно, помі´рним ру́хом. Volupté (фр.)—насоло́да, вті´ха;
´
Vacillando, vacillante (іт.)—з дрижанням (на стру ´ volupte—з
avec un celeste ´ небесною´ насолодою
´
ні), з коливанням, вібру́ючи. (у Скрябіна).
Vagamente, con vaghezza (іт.) —1) непості´йно, Vorspiel (нім.)—див. Praeludium.
´
невиразно, ´
неріш у́че; 2) гарно, вибо́рно. Vuoto (іт.)—поро́жній, ві´льний;
Vago (іт.)—1) непості´йний,-о, невиразний,-но;
´ a vuoto—на в і´льній (не притисненій пальцем)
´
2) гарний,-но, вибо́рний,-но. струні.
´ ´
Valeur (фр.), valore (іт.)—тривалість,
´
(звука), вартість(-тости).
довгість(-ости)
Valse (фр.), Valzer (іт., нім.)—вальс(-са);

Z
valse brillante (фр.) — в. блиску́чий, віртуо́зний; ´
Zeffiroso (іт.)—зефі´рно, легко,
´ ´
як легенький віте-
valzer di concerto (іт.)—в. концерто́вий. ´
рець, як легіт.
Variazione (iт.), variation (фр.)—відмі´на, варія ´ція. ´
Zelosamente (іт.)—ретельно, ´ (Лдк)].
[палко
´
Veemente (im.)—бу́йно, палко. ´
Zeloso (іт.)—ретельний,-но.
Velocemente, con velocità (im.)—шви́дко, пру́дко. ´ (фр.)—зеро́, о́ник(-ка), нуль (нуля́).
Zero
Veloce (im.)—швидки́й, прудки́й, шви́дко, пру́дко. ´
Zingaresca (іт.)—му́зика циганська, пі´сня циган
´
Vellutato (іт.)—м’я́ко, ні´жно, оксами́тно. ська.
Vezzosamente (іт.)—гарно, ´ ´
приємно. ´
Zingaresco (іт.)—циганський.
´
Vezzoso (іт.)—гарний,-но, приємний,-но. ´
Zoppo (іт.)—кульгавий,-во, ´ чи.
кривий,-во, кульгаю
Або – 56 – Багатоголосий
А Ампліту́да—амплитуда, размах.
´
Амфібрахій—амфибрахий.
Або́—ossia (im). Анакру́за—анакрузис, anakrusis (гр.).
Абреві я́тура—аббревиатура, abbreviatura, abbre Анакрузи́чний—анакрузический.
viamento, abbreviazione (im.). Аналі´за—анализ.
Абсолю́тний—assoluto (im.). ´
Анапест—анапест.
´
Абстракт—абстракт. Анемохо́рд—анемохорд.
Авдито́рія—аудитория. ´
Ансамбль—ансамбль (група).
Авдифо́н—аудифон. ´
Антиспаст—антиспаст.
´
Агоге—агоге. Анти́строфа—антистрофа.
Аго́гіка—агогика. Антифо́н—антифон.
А-ду́р—a-dur (нім.). ´
Антифонар—антифонар, антифонарий.
Adagio невели́чке—adagietto (іт.). Антифо́нний—антифонный.
Аерофо́н—аэрофон. Антифо́новий—антифонный.
Аколя́да—акколада. ´
Антиципація—антиципация, пред’ем, anticipatio
Акомпаньямент—1) ´ аккомпанимент; 2) асcompag (лат.).
namento (іт.). Антиципувати ´ —антиципировать.
´
Акомпаньювати—аккомпанировать. ´
Антракт—антракт.
Акомпанья́тор—аккомпаниатор. Антропофо́ніка—антропофоника.
Ако́рд—аккорд; Аншляґ—аншлаг.
а. альтеро́ваний—а. альтерированный; Апарат ´ голосови́й—аппарат голосовой;
а. відкри́тий—accord a´ l’ouvert (фр.); а. слухови́й—а. слуховой.
а. вільностру́нний—аккорд на пустых струнах; Аплікату́ра—аппликатура.
´
а. гамовий—а. гаммовый; Аподжат у́ра—апподжиатура.
а. головни́й—а. главный; Апо́джо—апподжио.
´
а. ламаний—а. ломаный; Аполо́нікон—аполлоникон.
´
а. на вільних струнах—accord a´ l’ouvert (фр.); Аранжиро́вка—аранжировка.
а. основни́й—аккорд основной; ´
Аранжувальник—аранжировщик.
´
а. позагамовий—а. внегамовый; ´
Аранжування—аранжировка.
а. розби́тий—а. разбитый; ´
Аранжувати—аранжировать.
´
а. розкладений—а. разложенный; Арза—арсис, арзис.
а. сполучни́й—а. посредствующий; ´
Арієта—ариетта.
а. споможни́й—а. посредствующий; Аріо́зний—ариозный.
а. спос і´бний—а. посредствующий; Аріо́зо—ариозо, arioso (іт.).
´
а. тонозмінний—а. альтерированный; Арія—ария, aria (іт.), air (фр.);
а. фіґуро́ваний—а. фигурированный. ´
а. браву́рна—а. бравурная, aria di bravura (іт.);
Ако́рдовий—аккордовый. а. вели́ка—ария большая;
Аку́стика—акустика. ´
а. вокальна—а. ´
вокальная;
Акусти́чний—акустический. а. голосова—а. ´ вокальная;
´
Акцент—акцент; а. інструменто́ва—а. инструментальная;
а. рівномі´рний—а. регулярный. а. кольорат у́рна—а. колоратурная;
Акценто́ваний,-о—accentato, accentuato, forzato, ´
а. мала—arietta (іт.);
marcato (im.), marqu e´ (фр.), markiert (нім.). а. церко́вна—а. церковная.
Акценто́ваний,-о си́льно—sforzato (im.). Аристо́н—аристон.
Акценто́вано—accentando, accentuando (im.). Аритмі´я—аритмия.
´
Акцентуація—акцентуация. ´
Арлекінада—арлекинада.
´
Акцентування—акцентировка. ´
Арпеджії—арпеджио.
´
Акцентувати—акцентировать. ´
Арпеджо—арпеджио.
Акценту́ючи—marcando (im.). Арпеджо́ваний—арпеджированный.
Акценту́ючи ду́же—ben marcato, marcatissimo (im.). ´
Арпеджувати—арпеджировать.
Акценту́ючи сильні´ше—sforzando (im.). ´
Артикулювати—артикулировать.
´
Але—ma (im.). Артикуля́ція—артикуляция.
´
Алеманда—аллеманда. Арти́ст—артист.
Алікво́тний—аликвотный. Артисти́чність—артистичность.
´
Алітерація—аллитерация. Артисти́чний—артистический.
Альт—1) (голос)—альт, alto (im.); 2) (інструм.)—viola Архілю́тня—архилютня.
(im.); ´
Архічембальо—архичембало.
а. перший—viola prima (im.). ´
Аспірація—аспирация.
Альтго́рн—альтгорн. ´
Атака—аттака.
´
Альтерація—альтерация, изменение хроматическое. ´
Атональність—атональность.
Альтеро́ваний—альтерированный. Афоні´я—афония.
Альті´вка—альт (стр. инстр.), viola (im.).
Альт и́ст—альтист.
Альто́вий—альтовый.
Б
´
Аматор—любитель. ´
Баборачка—баборачка (чеш. танец).
А-моль—a-moll, ля минор. Багатоголо́сий—многоголосный.
Багатоголосся – 57 – Блискучий
Багатоголо́сся, багатоголо́сність—многоголосие. з. басом—col basso (іт.).
Багатостру́нний—многострунный. ´
Басет—бассет.
Багатостру́нник—полихорд. Басетго́рн—бассетгорн.
´
Баґателя—bagatelle, багатель (фр.). ´
Басетля—виолончель, violoncello (іт.), скороч. v-c.,
´
Багатотональність—политональность. cello.
Багатоформий—полиморфический. Баси́ст—басист.
Бадьо́рий,-о—risvegliando, vigoroso (im.). Баси́ста—басист.
Бадьо́ро—бодро, proutamente, con allegrezza, ris Баси́стий—басист.
vegliando (im.). Басо́вий—басовый.
´
Бажання—libitum (лат.), ріасеrе, piacimento (im.). Басови́тий—басистый.
Байду́же—indifferentemente, freddamente, senza pas Басо́к—басок.
sione (im.). Басо́левий—виолончельный.
Байду́жий,-о—freddo, indifferente (im.); Басолі´ст—виолончелист.
з байду́жістю—indifferentemente (im.). Басолі´ста—виолончелист.
´
Балабайка—балалайка. ´
Басоль—виолончель, violoncello, скор. v.с., cello (im.).
´
Балабайник—балалаечник. Басоля—виолончель.
Балабо́нчик—бубенчик. ´
Басонельо—басонелло.
´
Балалайка—балалайка. ´
Басуватий—басистый.
´
Балет—балет. Батифо́н—батифон.
Баля́да—баллада. Бе—В, сі-бемоль;
Банду́ра—бандура. б. градчасте´ (щабля́сте)—b cancellatum (лат.);
Бандури́ст—бандурист, бард. ´
б. квадратове—b quadratum (лат.), b саrrее ´ (фр.);
Бандури́ста—бандурист, бард, рапсод. б. кру́гле—b-moll (іт.).
Банду́рний—бандурный. ´
Бебізація—бебизация.
Банду́рник—бард, бандурист, мастер бандур. Без—sans (фр.), senza (іт.).
Банду́ровий—бандурный. Без готування ´ (грати чи співати)—a prima vista
´
Банжо—банжо. (іт.).
´
Барабан—барабан; Без по́спіху—con commodo (іт.).
б. вели́кий—набат, барабан большой. Без будь-якого при́мусу—agvolissimo (іт.).
´
Барабанний—барабанный. Без слів—sans paroles (фр.).
´
Барабанник—барабанщик. Безви́нний,-о—innocente (іт.).
´
Барбітон—барбитон, барбитос. Безви́нно—innocentemente (іт.).
´ (звукова)—колорит, окраска (звука).
Барва Безголо́сність зву́ка—безгласность звука.
´
Барвність—колорит. Безг у́чний,-о—rосо (іт.).
Барви́стість звукова—красочность звуковая. Беззву́ччя—афония.
Барви́стий—красочный. ´
Безладний—нестройный.
Барви́сто—красочно. ´
Безладно—нестройно.
Бард—бард. Безнаді´йний,-о—disperato (іт.).
Барито́н—баритон, concordante (іт.). Безнаді´йно—con disperazione (іт.).
Баритонго́рн—баритонгорн, баритон (інструм.). ´
Безпристрасно—senza passione (іт.).
Баркаро́ля—баркарола, barcarolla (іт.), barcarolle Безритмі´в’я—аритмия.
(фр.). Безси́ло—con debolezza (іт.).
Бас—бас, basso (іт.), basse (фр.); ´
Безтональність—атон ´
альність.
б. буркотли́вий—бас ворчащий; Безумо́вний—assoluto (іт.).
б. буркотю́чий—б. ворчащий; ´
Бекар—бекар.
б. бу́фо—б. буффо, basso buffo (іт.); Бемо́лка—бемоль.
б. глибо́кий—б. низкий; Бемо́ля—бемоль.
б. горови́й—б. высокий, баритон; Бемо́ль—бемоль;
б. гуртови́й—basso ripieno (іт.); б. подвійний—ВВ, дубль-бемоль, б. двойной.
б. ґрунто́вний—бас фундаментальный; ´
Берґамаска—бергамаска.
б. для комі´чних ро́лів в о́пері—basso buffo (іт.); ´
Береза—запевала в народн. хоре.
´
б. додержаний—basso continuo (іт.); Більш—ріú (іт.).
´
б. кляринет—бас-кларнет; Билі´на—былина.
´
б. клярнет—бас-кларнет; Билі´нний—былинный.
б. низьки́й—basse contre (фр.); Би́стрість го́лосу—беглость голоса.
б. оди́н—basso solo (іт.); Би́стрий—стремительный (о темпе).
б. підси́лений—basso ripieno (im.); Би́стрий,-о—veloce (іт.).
б. продо́вжений—basso continuo (іт.); Би́стро—velocemente, con velocità (іт.).
б. профу́ндо—basso profundo (іт.); Биття́—биение (звука).
´
б. тривалий—basso continuo (іт.); ´
Благаючи—suplichevole, pregando, соn disperazio
б. тромбо́н—бас-тромбон; ne (іт.).
б. туркотли́вий—б. барабанный, Блідні´ючи—smorendo, smorzando (іт.).
´
б. упертий—б. упорный, basso ostinato (іт.); Блиск—блеск, brio (іт.), з бли́ском—соn brio (іт.).
б. фіґуро́ваний—б. фигурированный; Блиску́че—блестяще, соn brio, splendidamente, sfog
б. цифр о́ваний—б. цифрованный, раrtimento giando, sfoggiatamente (im.).
(іт.); Блиску́чий,-e—brioso, brillante, scintillante (im.).
Бобізація – 58 – Веселий
´
Бобізація—бобизация. Вал—вал.
´
Богогласник—богогласник. ´
Валець—цилиндр (в механ. муз. инстр.).
«Бо́дра» (крюк. спів)—бодра; Вало́к—валик.
з бо́лем—con dolore, con duolo (im.). Вало́чок—валик.
´
Болеро—болеро. Вальдго́рн—валторна, соrnо (іт.), соrnе (фр.).
´
Бомбарда—бомбарда; Вальдгорні´ст—валторнист.
б. альто́ва—б. альтовая; Вальдгорні´ста—валторнист.
б. басо́ва—б. басовая; Вальс—вальс.
´
б. контрабасова—б. контрабасовая; Вальс—valse (фр.), valzer (im.);
б. теноро́ва—б. теноровая. в. блиску́чий—v. brillante (фр., im.);
Бомбардо́н—бомбардон. в. віртуо́зний—v. brillante (фр., im.);
Бо́мбікс—бомбикс. ´
в. концертний—v. de concert (фр.), v. di concerto
«Бо́рзо» (крюк. спів)—борзо. (im.).
´
Борлак—кадык. Вальто́рня—валторна.
Боязки́й,-о—timoroso, pauroso, paventato, ´
Вальцевий—цилиндрический.
paventoso (im.). ´
Варіювати—вариировать.
Бо́язко—боязливо, pauroso, paurosamente, con pa Варіяці´йний—вариационный.
ura, timorosamente, con timidezza (im.). ´
Варіяція—вариация, variazione (im.), variation (фр.),
Боя́н—баян. з варія́ціями—con variazioni (im.).
Браву́ра—бравура. ´
Вартість зву́ку—valeur (фр.), valore (im.).
Браву́рність—бравурность. ´
Вартість (ноти)—стоимость (ноты);
Браву́рний—бравурный. в. двомо́рна—с. двухморная:
Браву́рно—бравурно. в. двомо́рова—с. двухморная;
´
Братство ´
співацьке—цех певческий. в. одномо́рна—с. одноморная;
Брені´ння—звучание (преимущ. о струне). в. одномо́рова—с. одноморная;
Брені´ти—звучать. в. подві´йна нот—doppio valore (im.).
Брі´вка—фермата. Варшав’я́нка—варшавянка.
Бри́нькати—бренчать (плохо играть). Варія́ція—вариация.
Бро́нхи—бронхи. ´
Вдимання—вдувание.
Бряжчати—бренчать, бряцать. ´
Вдимати—вдувать.
Бря́зк—бряцание. Вдих—вдох.
Бря́зкальце—пластинка металлическая в бубне. ´
Вдихання—вдыхание, инспирация.
Бря́зкати—бряцать. Вдмухну́ти—вдунуть.
Бря́зкіт—бряцание. Вдму́хування—вдувание.
Брязкоті´ння—бряцание. Вдму́хувати—вдувать.
Брязкоті´ти—бряцать. Вдру́ге—seconna volta (im.).
Брязку́чий—бряцающий. Вду́ти—вдунуть.
Бу́бон—бубен, tamburo (іт.), tambour (фр.); Вд я́чно—grazioso (im.).
б. мали́й—б. малый. Веді´ння смичка—ведение´ смычка.
Бубні´й—бубнист. ´
Велебно—con grandezza (im.).
´
Бубонець—бубенчик. Велелі´пно—magnificamente, splendidamente (im.).
Будо́ва—строение, склад, структура (ладовая, гар Великоду́шний,-о—generoso (im.).
моническая); ´
Величаво—pomposo (im.);
б. вимі´рча—построение мерное; з похму́рою вели́чністю—avec un sombre majes
б. двочасти́нна—п. двучастное. te (фр.), (див. Sombre у 2-й част.).
Бу́йний,-о—violente (іт.). Вели́чний,-о—grandioso, jubiloso, maestevole, ma
Бу́йно—буйно, violentemente, con violenza, vee estoso (im.);
mente (іт.). з вели́чністю—con grandezza (im.).
Бундю́чно—risolutamente, pomposo (іт.). Велично—величественно, maestoso, maeste volmente,
Бунт—струна большая в бандуре. sublimo, generoso, gravemente, grandiosamente
Бунчу́к—бунчук. (im.).
Бурдо́н—бурдон. ´
Вельми—molto (im.).
Бу́ркіт—ворчание. ´
Вельми ´
відзначаючи—ben marcato, marcatissimo (im.).
Буркоті´ння—ворчание. ´
Венецький—венецианский.
Бу́рний,-о—tempestoso (іт.). Венти́ль—вентиль;
´
Бурре—бурре. Венти́ль-вкорочувач—в. укорачивающий.
Бурхли́вий-о—impetuoso, smanioso, tempestoso (іт.). в. реґістро́вий—в. регистровый.
Бурхли́во—agitato, furibondo, furioso, tempestoso (im.). Вередли́во—capricciosamente (im.), капризно.
´
Бурчало—гудалка (детск. инстр.). Верх—dessus.
Бюґельго́рн—бюгельгорн, клаппенгорн. «Верх» (безлин. нот. письмо)—верх.
´
Верхній (голос, нота)—верхній, dessus (фр.).
В Верхня́к—дека верхняя (в стр. инстр.).
´
«Вершнік» (старов. спів)—вершник.
´
З ваганням—stentando (іт.). ´
Веселий,-о—allegro, gajo, giochevole, glocoso; gio
Важки́й,-о—pondoroso (іт.). condevole, giocondo, gioconte (im.), з веселістю—
´
Важко—тяжело, grawemente, trascinando (іт.). con allegrezza (im.).
Весело – 59 – Витяг фортеп’янний
´
Весело—весело, andantino mosso, allegro, con alle Ви́пин горлянко́вий—кадык.
grezza, allegramente, gajo (im.), gaiment (фр.). «Ви́плавка» (знам. спів)—выплавка.
Весня́нка—maggiolata (im.), веснянка. ´
Ви́прост пальця—выпрямление пальца.
´ партію—исполнять
Вести ´ партию. ´
Випро́стування пальця—выпрямление пальца.
(Вживати)´ обо́х педалів—due
´ pedali (im.). Випускання ´ тактів—опущение тактов.
´
Вибиваючи—marcando (im.). Вирази́сто—espressivamente, con espressione (im.).
Вибо́рність—eleganza (im.). ´
Виразність—выразительность.
Вибо́рний,-о—elegante, vago, affettato (im.). ´
Виразний,-о—espressivo, enfatico (im.);
Вибо́рно—affetatamente, con affettazione, ´
з великою виразністю—affettuosamente, con af
vagamente, con vagezza (im.). fetto (im.).
´
Вивершувальний—заключительный, конечный. ´
Виразно—виразительно, enfaticamente, espressi
Ви́гад—изобретение (мелодии). vamente, con espressione, distinto, distinta voce
´
Вигадливий,-о—fantastico (im.). (im.);
´
Вигадливо—bizzaramente (im.). з ви́разом—espressivamente, con espressione (im.);
Ви́гідний,-о—commodo (im.). з ви́разом страждання—con patimento (im.).
Ви́гідно—agiatamente, commodamente (im.). ´
Вирган—орг ´
ан.
Ви́голос—возглас. Вирі´внювання—уравнение, уравнивание, темпе
Виголосник—кадык. рация;
´
Виграватися—обыгрываться. в. го́лосу—выравнивание голоса;
´
Вигран—варган. ´
в. інтервалів—уравнение интервалов;
Ви́гратися—обыграться. ´
в. пальця—выпрямление пальца;
Видавати ´ звук—подавать звук. в. реґі´стрів—сравнивание регистров, уравнение
´
Видання—edizione ´
(im.), edition (фр.). регистров.
Ви́держано—tenuto (im.). у Ви́рівняний,-о—spianato (im.).
´
Видержування—выдерживание. Ви́слід—результат (в форме).
´
Видержувати—выдерживать. Висо́кість—высота (тона);
´
Видержуючи—sostenuto (im.). в. абсолю́тна—в. абсолютная;
Видзво́нюючи—tintinnando, tintinnante (im.). в. відно́сна—в. относительная.
Ви́дих—выдох. Висо́кий,-о—elevato (im.).
´
Видихальний—экспирационный. Ви́спів—напев, распев;
´
Видихання—выдыхание, экспирация. ´
в. Болгарський—распев Болгарский;
Видишни́й—экспирационный. ´
в. буденний—р. дневной;
Ви́добути—извлечь (звук). в. Гераси́мівський—р. Герасимовский;
Ви́звілок—экзамен кобзарский. ´
в. грецький—р. греческий;
Ви́значений,-о—determinato, marcato (im.), marque´ ´
в. звичайний—р. обычный;
(фр.), markiert (нім.). ´
в. знаменний вели́кий—р. знаменный большой;
Ви́клад—изложение; в. знаменний мали́й—р. знаменный малый;
в. тво́ру—и. сочинения; ´
в. знаменний ´
середній—р. знам. средний;
в. фортеп’я́нний—и. фортепианное. в. ін. (в. інший)—р. ин. (р. иной);
в. фортеп’яно́вий—и. фортепианное. в. ки́ївський—р. киевский;
Ви́компонувати—сочинить. в. обихі´дний—р. обиходный;
´
Виконавець—исполнитель, ´
executant (фр.). ´
в. сербський—р. сербский;
´
Виконавиця—исполнительница. в. Си́монівський—р. Симоновский.
´
Виконавський—исполнительский. Ви́спів стовпови́й—распев столповой.
´
Виконавчий—исполнительский. Ви́співати—выпеть, распеть.
´
Виконання—исполнение, execution (фр.); Виспі´вність—напевность.
´
в. дилетантське—исполнение дилетантское; Виспівни́й—напевный.
в. мл я́ве—и. вялое; Виспі´вувати—выпевать, распевать.
в. оркестро́ве—и. оркестровое. Вист у́куючи—bussando (im.).
Ви́конати—исполнить. Ви́ти—выть.
Вико́нування—исполнение. Ви́тонченість—finerezza (im.).
Вико́нувати—исполнять; Ви́тончений—утонченный.
в., ви́конати партію—вести, провести партию. Ви́тончено—con finezza (im.).
Вико́нувач—исполнитель. Витривалість ´ го́лосу—выносливость голоса.
Ви́лка строєві´—камертон. Ви́трим—выдерживание.
Ви́мо́ва—произношение. Ви́триманий,-о—sostenuto (im.).
Ви́мовити—произнести. Витри́мування—выдерживание;
Ви́мовлений—pronunziato (im.). в. до́вге (тону)—distentimento (im.).
Вимовля́ти—произносить. Витри́мувати—выдерживать.
Вимовля́ючи—pronunziando (im.). Витри́муючи—tenuto (im.).
Вимо́вно—pronunziando (im.). Виття́—вой.
Ви́мушено—stiracchiando (im.). Ви́тяг—извлечение (гармоническое).
Ви́нахід—изобретение (мелодии). ´
Ви́тяг фортеп’янний—клавираусцуг, klavierauszug
Ви́никнення зву́ка—возникновение звука. (нім.);
Ви́няток—исключение. в. фортеп’яно́вий—клавираусцуг, klavierauszug
Виобразни́й—изобразительный. (нім.);
Витягування – 60 – Віольончеліста
в. з великого твору—ridotto (im.). в. шостипівтоно́ве—о. шестиполутоновое.
´
Витягування—растягивание (мелизматическое). Ві´дповідь—реплика, респонзарий, replica (im.).
Витя́жність—протяжность. Ві´дповідь (на тему в фузі)—risposta (im.).
Витя́жно—протяжно, tirando (im.). Відпочи́нок (легкий мелодійний твір)—délassement
Вихідна´ (арія)—сортита (первая ария), sortita (im.). (фр.).
´
Вишина—высота (тона). Відри́вано—стаккато, staccato, spiccato (im.).
Ви́шуканий,-о—civettato (im.). Відри́вчастий,-о—picchiettato (im.).
Ви́шукано—элегантно, con eleganza (im.). Відри́вчасто—staccato (im.), detach ´ e´ (фр.).
Ви́шукано—civettando (im.). Відри́вчасто, ледве ´ ´
доторк аючись ´
п альцями до
Ви́ще—sopra (im.); як ви́ще (зазначено)—um supra кл я́вішів—picchiettando (im.).
(лат.), come sopra (im.). ´
Відставлення—интервал.
Ви́яв—выражение (музыкальное). Ві´дстань—интервал.
Вия́влення—выражение (музыкальное). Ві´дступ—исключение;
´
Вібрація—вибрация, колебание. в. гармоні´йний—и. гармоническое;
Вібраці´йний—вибрирующий. в. метри́чний—и. метрическое;
´
Вібрувати—вибрировать. ´
в. модальний—и. модальное;
Вібру́ючи—vacillando, vacillante (im.). в. ритмі´чний—и. ритмическое;
´ місця)—del, dal, della (im.).
Від (якогось ´
в. тональний—и. тональное.
´
Від щи́рого серця—candidamente (im.). Відтво́рення—репродукция.
´
Відбивання—рефлексия; Відтво́рення звуку—воспроизведение звука.
в. по́диху—отражение дыхания. Відти́нок—предложение (музыкальное).
Відбиття́ звуку—отражение звука; Відті´нок—оттенок, нюанс, nuanse (фр.);
в. по́диху—отражение дыхания. в. у виконанні—оттенок исполнения;
´
Відвага—bravura (im.). з (відповідним) відті´нком—con tinto (im.);
´
Відважний,-о—gagliardo, robusto (im.). в. динамі´чний—оттенок динамический;
´
Відважно—robustamente (im.). в. зву́ка—о. звука,
Ві´дголос—отголосок, эхо, резонанс; в. силови́й—о. силы.
в. вушни́й—резонанс ушной; Відті´нювання—нюансировка.
в. голівни́й—р. головной; Відт у́лина—отверстие;
в. куля́стий—р. шаровой; в. відголо́сна—о. резонансное;
в. носови́й—р. носовой; в. озовна—о.´ резонансное;
в. пові´тряний—р. воздушный; ´
в. резонансна—о. резонансное;
в. співчутли́вий—р. сочувственный. ´
в. резонансова—о. резонансное.
Ві´дголосний—резонансный, резонансовый. Відт у́лини носо-горлянко́ві—отверстия носово-
Відголо́сник—резонатор; горловые.
в. куля́стий—р. шаровой; Ві´дхід—модуляция.
в. повітряни́й—р. воздушный. Ві´дхил—отклонение, уклонение;
Відголо́шування—резонирование. в. ладови́й—уклонение модальное;
Відголо́шуватися—резонировать. в. метри́чний—у. метрическое;
Ві´дгук—отголосок. ´
в. модальний—у. модальное;
Відд а́лення (поміж тонами)—разстояние (между ´
в. посередтональний—отклонение средитональ-
тонами). ное.
Ві´ддаль (між двома тонами)—distanza (im.). ´
Відхил ритмови́й—уклонение ритмическое;
´
Віддаль (поміж тонами)—расстояние (между тона- в. тоні´чний—у. тоническое;
ми). в. частко́вий—отклонение частичное.
Ві´ддаль—дистанция. ´
Відчувати—ощущать.
Відданий,-о—affettuoso (im.). Відчу́ти—ощутить.
´ ання
Відд ´ ´
п’єси—передача пьесы. ´
Відчуття́ звукове—ощущение звуковое;
Ві´ддано—affettuosamente, con affetto (im.). ´
в. звукове—ощущение звуковое;
Ві´дділ—parte (im.), pars (лат.). в. слухове—о. ´ слуховое.
Відділя́ючи—disgiungendo (im.). Ві´льний,-о—deliberato (im.).
Ві´ддих—пауза. Ві´льний (щодо струни)—vuoto (im.).
´
Відзначати—маркировать. Ві´льність—libertá, licenza, franchezza (im.);
´
Відзначаючи—marcando (im.). з деякою ві´льністю—con alcuna licenza (im.).
Відкли́чник—бекар. Вільні´ше й легше, ніж larghetto—lento (im.).
Відкри́тий,-о—ouvert (фр.). Ві´льно—francamente, con franchezza, scioltamente,
Відмі´на—вариация, variazione (im.), variation (фр.); liberamente, con liberta, ´ con licenza (im.).
з відмі´нами—con variazioni (im.). Віко́нце—окошечко (в ухе);
Відміни́ти—изменить. в. довгокру́гле—о. овальное;
Відмі´нювати—изменять, вариировать. в. кру́гле—о. круглое;
Відно́шення зворо́тне—отношение обратное; ´
в. кру́гло-довгасте—о. овальное.
´
в. октавне—о. октавное; Ві´на—вина (инд. инстр.).
в. про́сте—о. простое; ´
Віолет—виолет.
в. пряме—о.´ прямое; ´
Віольончелевий—виолончельный.
в. секу́ндове—о. секундное; Віольончелі´ст—виолончелист.
´
в. терцієве—о. терцовое; Віольончелі´ста—виолончелист.
Віольончельний – 61 – Гамірно
´
Віольончельний—виолончельный. Ву́зько—stretto (im.).
´
Віольончеля—виолончель, violoncello, скор. v.-c., Ву́хо—ухо.
cello (im.). Вушни́й—ушной
Віольо́та—виолота. ´
Вчащання—учащение.
Віо́ля—viola (im.), виола. В’я́заний,-о—legato, ligato (im.), ду́же в’я́заний—
´
Вірджінеля—виргинал. legatissimo (im.); не в’я́зано—scioltamente (im.);
Ві´рність інтонації—justesse
´ de la voix (фр.). увесь час в’я́зано—sempre legato.
Віртуо́з—виртуоз. ´
В’язання ако́рдів—связывание аккордов.
Віртуо́зка—виртуозка. ´
В’я́зло голосове—связка голосовая.
Віртуо́зність—виртуозность. В’я́нучи—languendo (im.).
Віртуо́зний—виртуозный.
Віртуо́зно—виртуозно.
Ві´сімка—н. восьмая, crôma, fusa (im.), croche (фр.). Г
Ві´стря смичкове—острие ´ смычка;
´
як легенький ´
вітрець—z ´
effiroso (im.). Гагі´лка—веснянка.
Вітромі´р—ветромер. ´ музи́чна—мысль музыкальная.
Гадка
Вказівни́к—палец указательный. Гаївка—веснянка.
Вогни́сто—con fuoco (im.). ´
Гайтара—гитара.
Вого́нь—fuoco (im.). Галасли́вий,-о—strepitoso (im.).
Водевіль—водевиль. Галасли́во—tumultuoso, stridendo (im.).
«Вознос» (крюк. спів)—вознос. Галінг—галлинг (танец).
Войови́то—воинственно. Гама—гамма, gamma(im.), gamme, echelle´ (фр.);
Войовни́че—воинственно, guerriero (im.). г. випадко́ва—г. случайная;
Войовни́чий,-о—bellicoso, marziale (im.). г. ви́рівняна—г. темперированная;
Вокалі´за—вокализ, vocalise (фр.). г. гармоні´йна—г. гармоническая;
´
Вокалізація—вокализация. г. гелі´чна—г. гелическая;
´
Вокалізування—вокализация. г.діятоні´чна—г. диатоническая, echelle
´ diatonique
Вокалі´ст—вокалист. (фр.).
´
Вокальний—вокальный. г. догі´рня—г. восходящая;
Воло́кна Ко́ртієві—волокна Кортиевы. г. доді´льна—г. нисходящая;
´
Волокно́ тужневе—волокно сухожильное. г. ду́рова—г. мажорная;
Волокт и́—влечь (голосом). ´
г. кельтська—г. кельтическая;
Волочі´ння—влечение (голоса). ´
г. китайська—г. китайская;
Во́ля—piacere, piacimento (im.), libitum (лат.); г. мажо́рна—г. мажорная;
´
з власної во́лі—al. piacere, a. piacimento (im.), ad г. мелоді´йна—г. мелодическая;
libitum (лат.). г. міно́рна—г. минорная;
Во́сьма—н. восьмая. г. мольова—г. ´ минорная;
Восьми́звук—восьмизвучие. ´ минорная;
г. м’яка—г.
Восьмино́тка—нота восьмая. ´
г. натуральна—г. натуральная;
Восьмистру́нник—октохорд. ´
г. однойменна—г. одноименная;
´
Восьмитактовий—восьмитактный; г. основна—г. основная;
по-воя́цькому—guerriero, marziale (im.). ´
г. паралельна—г. параллельная;
Вперед ´ і назад ´ (вживається в ракопод. каноні)—recte г. похідна—г.´ производная;
et retro (лат.); г. приро́дна—г. натуральная;
до впод о́би—al piacere, al piacimento (im.); г. п’ятиступі´нна—г. пятиступенная;
за вподо́бою—a capriccio (im.); г. п’ятитоно́ва—г. пятитонная;
як до вподо́би—a capriccio, a suo bene placito г. рівнобі´жна—г. параллельная;
(im.), quodlibet (лат.). ´
г. семизвукова—eptacorde, eptacôrdo;
´
Вправа—упражнение, экзерцис, exercice (фр.), eser г. синтоні´чна.—г. синтоническая;
cizio (im.). г. спадна—г.´ нисходящая;
Вправа ´ для го́лосу—vocalise (фр.). ´ восходящая;
г. східна—г.
Вправля́ння—экзерсировка. г. сходова—г.´ нисходящая;
Вражі´ння—effetto (im.), effet (фр.). ´ мажорная;
г. тверда—г.
Враз—ex abrupto (лат.); г. темперо́вана—г. темперированная;
´
все заєдно—sempre (im.). г. уго́рська—г. венгерская;
´
Всетональний—всетональный. г. утемперо́вана—г. темперированная;
Всмо́ктування (вокальн.)—аспирация. ´
г. хромати́чна—г. хроматическая, echelle chro
´ (в муз. формі)—вставка.
Вставка matique (фр.);
Вступ—вступление, интродукция, интрада, увер- г. цілотоно́ва—г. целотонная;
тюра, entrada (im.), entree ´ (фр.), praeludium (лат.), г. чотириступі´нна—г. четырехступенная;
preludio (im.), prelude ´ (фр.); Vorspiel (нім.). г. чотирото́но́ва—г. четырехступенная;
´
Вступ до п’єси—ritornello (im.), ritournelle (фр.). г. шостиступі´нна—г. шестиступенная;
Вступати, ´ вступи́ти (про голос)—вступать, вступить. ´
г. шотляндо-китайська—г. шотландско-китай
Вті´ха—volupte (фр.). ская;
Вто́ра—струна басовая в торбане. г. шотля́ндська—г. шотландская.
´
Вторувати—вторить. ´
Гамірно—tumultuoso (im.).
Гамовий – 62 – Голос горішній
´
Гамовий—гаммовый. Гні´вний,-о—irato, adirato, sdegnoso (im.).
Гамоподі´бний—гаммообразный. Гні´вно—гневно, con ira, adiratamente, furioso, fu
Гармонієтві´рний—гармониеобразующий. ribondo (im.);
´
Гармонізація—гармонизация. ´
з гнівом—con collera, con ira.
´
Гармонізування—гармонизация. Гнучки́й—pieghevole, flessibile (im.).
´
Гармонізувати—гармонизовать. Гну́чкість—гибкость (голоса).
Гармоні´йний—гармоничный. Гну́чко—pieghevolmente, flessibilmente (im.).
Гармо́ніка (наука)—гармоника. Гобоїст—гобоист.
Гармоні´ст—гармонист. Гобо́й—гобой, oboe (im.), hautbois (фp.);
Гармо́ніюм—гармониум. г. альто́вий—гобой альтовый.
Гармоніфлю́т—гармонифлют. Гобо́йний—гобойный.
Гармоніхо́рд—гармонихорд. Го́вір спі´ваний—речь нараспев.
Гармоні´йний—гармонический. Гові´ркою—parlando, parlante (im.).
Гармо́нія—гармоника (инструмент); Го́жість—garbo (im.).
г. губна—г. губная. ´
Гойдання—качание.
Гармо́нія—гармония 1) (наука), 2) (в композиции); Голо́вка—головка (часть муз. инстр.).
г. мандрі´вна—г. блуждающая; Го́лос—голос, мелодия, мотив, напев, погудка,
´
г. натуральна—г. естественная; stimme (нім.), voce (im.), voix (фр.), vox (лат.);
´
г. неозначена—г. неопределенная; г. альто́вий—г. альтовый;
г. приро́дна—г. естественная; г. барито́новий—concordante (im.);
г. складна—г. сложная. г. би́стрий—г. беглый;
´
Гарний,-о—vago (im.). г. вільний—г. свободный;
´
Гарно—vagamente, con vagezza (im.). г. висо́кий, головни́й—fistula (im.);
Гарпсихо́рд—гарпсихорд. ´
г. витривалий—г. выносливый;
Гарфа—арфа, harpa (im.), harpe (фр.); г. впи́нистий—г. неподатливый;
г. Ео́лова—а. Эолова; г. глухи́й—г. беззвучный;
´
г. мала—arpinella (im.); г. гнучки́й—г. гибкий.
´
г. педалева—а. педальная; Головни́й го́лос—voce pastosa (im.), принципаль
´
г. педальна—а. педальная. (орг. регистр).
´
Гарфанета—арфанетта. Голос горі´шній—г. верхний;
Гарфіко́рд—арпихорд. г. горлови́й—г. горловой;
Гарфоподі´бний—арфообразный. г. горляни́й—г. горловой;
Гарф’я́р,-ка—арфист,-ка. г. грудни́й—voce di petto (im.);
´
Гаряче—caldamente, fervidamente (im.). г. густи́й—г. густой;
Гаря́чий,-e—fervido (im.). г. гучни́й—г. звучный;
Гаси́лко—сурдина,-нка, sordino (im.); г. дитя́чий—г. детский;
без гаси́лка—senza sordino (im.). ´
г. додатковий—г. дополняющий, г. дополнитель
Гачо́к—крючок (в ухе). ный;
Гексахо́рд—гексахорд. г. долі´шній—г. нижний;
Геліко́н—геликон. г. дру́гий—втора, parte seconda (im.);
´
Генералбас—генералбас. г. другоря́дний—г. второстепенный;
Героїчний,-о—eroico (im.), heroique (фр.). г. жіно́чий—г. женский;
Героїчно—eroicamente (im.). ´
г. інструменту—звук инструмента;
Гетерофо́нія—гетерофония. г. контрапунктаці´йний—г. контрапунктирую-
Гімн—гимн, hymnus (лат.), inno (im.); щий;
г. амбро́зівський—г. амвросианский: г. ліри́чний—г. лирический;
´
г. похвальний—г. хвалебный. г. людськи́й—г. человеческий;
Гімноді´я—гимнодия. ´
г. матовий—г. матовый;
Гіпотакти́чний—гипотактический. г. невідмінний—г. облигатный;
Гі´рко—con amarezza (im.); з гіркістю—con amarezza г. неві´льний—г. несвободный;
(im.). г. негучни́й—г. незвучный, г. беззвучный;
Гладе́нький,-о—liscio (im.). ´
г. нездатливий—г. неподатли́вый;
Глас (церк.)—глас. ´
г. обліґатний—г. облигатный;
´
Глитання—глотание. ´
г. перший—parte prima (im.);
´
Глитати—глотать. г. по́вний—voce granita (im.);
Глузли́вий,-о—ironico (im.). ´
г. поставлений—голос поставленный;
Глузли́во—ironicamente (im.). г. протя́глий—г. протяжный;
Глухи́й,-a—etouff ´ e´ (фр.). ´
г. реальний—г. реальный;
Глу́хо—sordamente, soffocando (im.). ´
г. середній—г. средний;
Глу́шення—заглушение, заглушивание. г. си́льний—voce granita (im.);
Глуши́ти—глушить (звук), заглушать. ´
г. співацький—голос певческий;
Глушни́к—демпфер, Dämpfer (нім.), smôrzo. ´
г. співецький—г. певческий;
Глушни́ця—сурдина,-нка, sordino (im). г. супровідни́й—г. сопровождающий;
Гляди́—vide (лат.), vidi (im.). г. товсти́й—г. низкий;
Гнів—ira (im.). г. тонки́й—г. высокий;
Гнівли́во—con ira (im.). г. тя́глий—г. протяжный;
Голосистий – 63 – Гудковий
г. фістуло́вий—фальцет; Горля́нка—горло дыхательное, гортань (larynx).
г. хрипки́й—voce rauca (im.); Горлянко́вий—горловой, гортанный.
г. чолові´чий—голос мужской; Горн—горн.
г. чолови́й—voce di testa (im.); Го́стрий,-о—acuto (im.).
г. я́сний—v. spiccatta (im.); Гра—игра;
в оди́н го́лос—unisono (im.); г. в’я́зана—и. легато;
з го́лосу—по слуху; г. на дзво́нах—carillon (фр.);
з головни́м го́лосом—colla parte (im.); ´
г. кінцева—postludium (лат.), nachspiel (нім.);
на повен голос—a piena voce, molto voce (im.); ´
г. леґато—игра легато;
по́вним го́лосом—molto voce, a piena voce; г. пальцева—и. ´ пальцевая;
приглу́шеним го́лосом—sotto voce (im.); г. о півго́лоса—demi-jeu (фр.);
на три го́лоси—a tre voci (im.), a trois voix (фр.), г. п’я́стю—игра кистью;
a tre, a´ trois; г. скрипкова—и. ´ скрипичная;
на чоти́ри го́лоси—a´ quatre voix (фр.), a quattro г. фортеп’я́нна—и. фортепианная;
voci (im.). г. фортеп’яно́ва—и. фортепианная.
Голоси́стий—голосистый. ´
Градуаль—graduale (лат.).
Го́лосом чи́стим, дзвінки́м—clara voce. Грайли́вий,-о—giocante, giochevole, sonabile (im.);
Г-си́ мі´шані—г-са смешанные; дуже грайли́вий—facetissimo (im.).
г-си рі´вні (однакові)—voce
´ pari (im.). Грайли́во—facetamente, con facezza (im.).
Го́лосень—связка голосовая. ´
Грайний—sonabile (im.).
Голосі´вка—гласная. Грамофо́н—граммофон.
Голосіння—плач похоронный, причитание. Грамофо́нний—граммофонный.
´
Голосна—гласная. Грамофо́новий—граммофонный.
Голосни́й—голосистый, звучный, громкий. Грання́—игра.
Голосни́й,-о—sonoro (im.), sonore (фр.), forte (im.); ´
Грати—играть.
ду́же голосни́й—fortissimo (im.). ´ з нот—играть по нотам;
Грати
Голосни́к—резонатор, голосник. г. з першого зору, не готуючись—и. с листа, a
Голосники́—связки голосовые. prima vista (im.).
Голосни́ця—эхо, щель гортанная. Граття́—игра.
Го́лосність—громкость. ´
Граючись—scherzoso (im.).
Го́лосність зву́ку—гласность звука. Грізни́й,-о—minaccevole (im.).
Го́лосно—громко, forte, sonotamente (im.); Грі´зно—minaccevolmente, minacciando, minaccio
не дуже голосно—росо forte (im.); samente (im.).
не так голосно—meno forte (im.); Грі´мність—громогласность.
тро́хи голосні´ше—meno piano (im.); Грі´мний—громогласный.
увесь час го́лосно—sempre forte (im.). Грі´мно—громогласно.
´
Голосовдавання—звукоподражание. Грип—гриф.
Голосоведі´ння—голосоведение; Гри́пик—подгрифок.
´
г. посереднє—г. косвенное; Гриф—гриф, tastiera (im.).;
г. про́сте—г. прямое; на гри́фі—sul tasto, sulla tastiera (im.).
г. проти́вне—г. противоположное; Грови́й—игровой.
´
г. протилежне—г. противоположное; Гру́бий,-о дуже—durissimo (im.).
г. пряме—г.´ прямое; Гру́бо—brusco, bruscamente (im.), duramente, con
г. рівнобі´жне—г. параллельное. durezza.
Голосови́й—голосовой, вокальный. Гру́па—группа;
´
Голосопровадження—голосоведение. г. головна,—г. ´ главная;
Голосотво́рення—голосообразование. г. духова—г. ´ духовая;
Головни́й—principale (im.). г. ритмі´чна—ячейка ритмическая;
Голубли́вий,-о—accarezzevole, carezzevole (im.). г. стру́нна—г. струнная;
Голубли́во—lisingando, lisingante, lusinghevolme ´
г. ударна—г. ударная.
nte (im.). ´
Групета—групетто.
Голу́блячи—carezzando (im.). ´
Групето—групетто.
Го́мін—шум. Гру́ша—груша (в кларнете).
Гомінки́й—звучный. ´
Губа—губа (в органе).
Гомоні´м—гомоним. Гу́би—лабии.
Гомоні´мний—гомонимный. Губни́й—лабиальный.
Гомофо́нія—гомофония. Губни́к—наконечник (мундштук), мундштук,
Гомофо́нний—гомофонный. дульце.
´
Гопак—гопак. Гугня́вість—гнусливость.
Го́рдий—fiero (im.); Гугня́вий—гнусливый.
з гордістю—con alterezza, con fierezza (im.); ´
Гудак—гудочник.
´
з шляхетною го́рдістю—con nobile orgoglio (im.). ´
Гудець—волынщик, гудочник, гудило, гудильщик.
Го́рдо—fieramente, con fierezza (im.). Гуді´й—гудило, гудильщик.
Гордови́то—fieramente, con fierezza (im.). Гуді´ння—гудьба (игра на «гудке»).
Горі´шній—dessus (фр.). Гуді´ти—гудеть.
Горлови́на—раструб (в мед. инстр.). Гудкови́й—гудочный.
Гудок – 64 – Децимоля
Гудо́к—гудок (старин. 3-хстр. скрипка). ´
Дактилевий—дактилический.
Гук—звук. Дактилі´чний—дактилический.
Гу́мор—umore (im.); ´
Дактиль—дактиль.
з гу́мором—con umore (im.). ´ и́во—con diligenza (im.);
Дбайл
Гу́нявість—гнусавость. ´
з дбалістю—con zelo (im.).
Г у́нявий—гнусавый. Два—due;
Гурт—хор. на два голоси, або інструменти—a due, a´ deux
Гуртови́й—хоровой. (im.).
Гу́сельний—гусельный. «Два в челну́» (знам. спів)—два в челну.
Гу́сельник—гусельник. Дві´йка—duola (im.).
Гу́сельця—гусельки. Двійни́ці—двойницы (болгар. инстр.).
Гу́сівки—гусельки. Дві´чі (грати)—raddopiato (im.).
Гу́сла—гусли. Дві´чі—bis, due volte (im.).
Гу́слі—гусли. Двоголо́сний—двухголосный.
Гуслі´ст—гусляр. Двоголосови́й твір—dialogo (im.).
Гусля́р—гусляр. Дво́гра—дуэт инструментальный.
Густи́—гудеть. Двогрови́й—дуэтный.
´
Гучання—звучание. Дво́звук—дифтонг, двузвучие.
´
Гучати—звучать. Двозвуко́вий—двузвучный.
Гучн и́й—голосистый, громкий, звучный, громо ´
Двознаменник—двузнаменник.
гласный. Дво́їстий—дуалистический.
Гучни́й,-о—tumultuoso (im.). Дво́їстість—дуализм;
Гу́чність—громкость; д. гармонійна—д. гармонический.
з г у́чністю—con strepito (im.). ´
Двомоментовий—двумоментный.
Гу́чно—громко, звучно, громогласно, sonoramen Дво́спів—дуэт вокальный .
te, forte, con strepito, sonabile (im.). Двоспі´вний—дуэтный.
Гучноголо́сний—громогласный. Двостру́нник—дихорд.
Гучного́лосно—громогласно. ´
Двотакт—двутакт.
Гучноголо́сність—громогласность. Двохо́рний—двухорный.
Двохорови́й—двухорный.
Ґ Двочасти́нність—двучастность.
Двочасти́нний—двучастный.
Дев’я́та (нота)—nоnа (лат.).
Ґаво́т—гавот, gavotte (фр.). ´
Дейка—дека (в стр. инстр.).
´
Ґайда—волынка, musette (фр.). ´
Дека—дека (в стр. инстр.).
´
Ґайдар—волынщик. Деклямаці´йний—декламационный.
´
Ґайдувати—играть на волынке. ´
Деклямація—декламация.
Ґал я́нтний,-о—galante (im.), galant (фр.). Декляму́ючи—declamando (im.), declame´ (фр.), re
Ґал я́нтно—galantemente (im.). citando.
Ґальо́п—галоп. ´
Делябанді—делабанди (вост. инстр.).
´
Ґальопада—голоп ´
ада. ´
Делікатний,-о—delicato (im.).
Ґалья́рда—гальярда. ´
Делікатно—соn delicatezza, galantemente, delicata
´
Ґітара—гитара. mente (іт.).
Ґітари́ст,-ка—гитарист,-ка. ´
Демествений—демественный.
´
Ґітарний—гитарный. Демествяни́к—демественник.
´
Ґлісандо—глиссандо, glissanolo (im.). Демество́—демество.
«Ґолу́бчік» (знам. спів)—голубчик; ´
Деместик—демественник.
«ґ. бо́рзий»—г. борзый. ´
Демпфер—демпфер, Dämpfer (нім.), smôrzo (im.).
Ґонґ—гонг (инстр.). ´
Дерево—legno (im.).
´
Ґондольєра—гондольера. ´
Деревом смичка´ (грати)—col legno (іт.).
Ґраціо́зний,-о—grazioso (im.); Держання´ (звуку)—держание (звука);
´
з ґрацією—grazioso (im.). ´
д. наладу—д. строя.
Ґраціо́зно—leggiadretto, leggiadramente(im.); Держати ´ налад—держать
´ строй.
´
з ґрацією—con grazia (im.). Десятизву́ччя—decachordon (гр.).
Ґраціо́зний,-o—leggiadro. Деся́тий ступі´нь від даного ´ то́ну—decima (лат.).
Десятистру́нник—decachordon (гр.).
Д Десятитоно́вий—десятитонный.
´ (група з 10 нот, що дорівнює 8)—decimola (im.).
Десятка
Детонація,´ ´
детонування—детонация, детониро-
Давання го́лосу—давание голоса; вание, detonazione, (im.) detonation (фр.).
´
д. такту—д. такта рукой; ´
Детонувати—детонировать, недоносить, недоби-
д. то́ну—д. тона. рать (тона).
´ звук—издать звук;
Давати Деу́л—деул (вост. инстр.).
д. тон—давать тон, задавать тон. ´
Децима—децима, decima (лат.).
´ звук—издавать звук;
Дати Децимо́ля (група з 10 нот, що дорівнює 8)—decimola
д. тон—дать тон, задать тон. (im.).
«Дєрбіца» – 65 – Довершення стійкости
«Дєрбі´ца» (знам. спів)—дербица. д. нерозв’я́заний—д. неразрешенный;
«Дерті´ца» (знам. спів)—дертица. д. одмі´тний—д. характерный;
Дзвені´ти—звенеть. д. перехідни́й—д. проходящий;
Дзвін—колокол, саmpana (іт.). д. тоні´чний—д. тонический;
Дзвінки́й—звонкий, sonoro (im.), sonore (фр.), sone д. фоні´чний—д. фонический.
vole (im.). ´
Дисонансний—диссонансный.
Дзвіно́к—campanella (im.). ´
Дисонансовий—диссонансный.
Дзвіно́чок—campanella. ´
Дисонантний—диссонирующий.
Дзвон—звон. Дисонанці´йний—диссонирующий.
Дзвоні´ння—звон. Дисоно́вний—диссонирующий.
Дзво́ник—колокольчик. ´
Дисонувати—диссонировать.
Дзиґар´ і—куранты.
´ Диспози́ція—диспозиция.
Дія́влос—диавлос. ´
Дистація—дистанция, distanza (im.).
´
Дієз—диез; Дифто́нґ—дифтонг.
д. подві´йний—дубль-диез, Ди́хавка—трахея.
´
Дубль-дієз—дубль-диез, ´ (фр.).
double diese Ди́хальний—дыхательный.
´
Діля́нка підреброва—область подреберная. Ди́хання—дыхание, respirazione (im.), respiration
Діра´ равликова—отверстие
´ улитки (в ухе). (фр.);
Ді´я—акт, действие (акт). д. бокове—д.´ боковое, д. фланговое;
Діяпазо́н—диапазон, об’ем голоса, инструмента. д. глибо́ке—д. глубокое;
´
Діястема—диастема, diastema (гр.). д. грудне—д.´ грудное;
Діясто́ліка—диастолика (фразировка). ´
д. діяфраґмальне—д. диафрагматическое;
Діясхи́зма—диасхизма (интервал). д. дужкове—д. ´ ключичное;
Діятоні´зм—диатонизм. д. запасне—д.´ запасное;
Діято́ніка—диатоника. д. по́вне—д. полное;
Діятоні´чний—диатонический. д. огру́дно-діяфраґмальне—д.´ грудно-диафра
Діяфоні´я—диафония. гматическое;
´
Діяфрагма—грудобрюшина, диафрагма. д. полови́нне—д. половинное;
´
Діяфрагмальний—диафрагматический. д. прихо́ване—д. запасное;
Діяфрагмати́чний—диафрагматический. д. реброве—д. ´ реберное;
´
Дивертисмент—дивертисмент, divertimento (im.), ´
д. реброво-черевн ´
е—д. косто-абдоминальное;
divertissement (фр.). д. черевне—д. ´ абдоминальное.
Диви́сь—vide (лат.), vidi (im.). Дихо́рд—дихорд.
Ди́вний,-o—bizzaro (im.). Дихо́рдний—дихордный.
Ди́вно—bizzaramente (im.). Ди́шки—бронхи.
Ди́ко—feroce (im.). Ди́шний—дыхательный.
´
Диктат—диктант (музык.). Для—pour (фр.), per (im.).
Ди́кція—дикция. Для 2-х—a due (im.).
´
Дилетантство—дилетантство. До—с, do, ut.
´
Дилетант—диллетант. До-бемоль—ces.
´
Дилетантський—диллетантский. До-дієз—cis.
´
Динаміка—динамика. До з подвійним дієзом—cisis.
Динамі´чний—динамический. До-мажор—c-dur.
Динамі´чність—динамичность. До-мінор—c-moll.
´
Дириґент—дирижер, conductor (лат., англ.). До (чогось)—sino (іт.).
Дириґент ´ капелі або оркестри—maestro di capella. До кінц я́—al fine (іт.).
´
Дириґентський—дирижерский. ´
Добір—попурри, сочетание;
´
Дирижерський—дирижерский. д. струн—набор струн.
´
Дириґування—дирижирование. До́бре—bene, ben (іт.).
´
Дириґувати—дирижировать. Добре додержуючи—bene tenuto (іт.).
Дисгармоні´йний—дисгармонический. Доброзву́чний—благозвучный, melôdico, melo
Дисгармо́нія—дисгармония. dioso (іт.).
Дискант—дискант, dessus (фр.). Доброзву́чність—благозвучие, evfonia (гр.).
´
Дискантовий—дискантовый. ´
Добувати—извлекать (звук).
´
Дисонанс—диссонас; Добу́ти—извлечь (звук).
д. акусти́чний—д. акустический; До́вбиш—литаврщик.
´
д. відведений—д. уведенный; До́вга (нота в мензур. сист.)—longa (лат.).
´
д. довершений—д. совершенный; До́вга подві´йна—longa duplex (лат.).
д. досконалий—д. ´ совершенный; До́вгий,-о—lungo (іт.).
д. затри́маний—д. задержанный; До́вгість—долгота (тона, звука);
д. зв’я́заний—д. связанный; д. ноти—длительность ноты; valore(im.); valeur
д. мину́чий—д. проходящий; (фр.).
д. неви́готуваний—д. неприготовленный; ´
Довгота—продолжительность (звука).
´
д. недовершений—д. несовершенный; ´
Довгочасний—длительный.
д. недосконалий—д. ´ несовершенный; Довжина´ (ноти, звуку)—длительность (ноты, звука).
д. незв’я́заний—д. несвязанный; ´
Довершення ´
стійкости—завершение устойчивости.
Довірливо – 66 – Експозиція
Дові´рливо, з дові´рливістю—con fiducia (іт.). ´
Дуда—волынка, дуда. ´
Дово́лі—довольно, assai (іт.). ´
Дудар—волынщик, дудочник.
До вподо́би—bene placito (іm.). ´
Дудець—волынщик.
Додаток (до твору)—dedicatio (іт.), dedication (фр.), Ду́дка—дудка;
rіріеnо (іт.). ´
д. очеретяна—сиповка (камышевая дудка);
´
Додержуючи (довгости нот)—tenuto (іт.); не до ´
д. поперечна—д. поперечная.
´
держуючи ´
стро́го ро́зміру та темпу—rubando Ду́дка—fistula (im.).
(іт.); Ду́дник—мастер свирелей.
´
з докладністю—con precisione (іт.). Дудні´ти—гудеть глухо.
´
Доладність—garbo (іт.). Ду́дочка—дудочка.
´
Доладньо—garbatamente, соn garbo (іт.). Дуду́к—дудук (груз. нар. инстр.).
Доли́нка хвилі (звукової)—впадина волны (звуковой). ´
Дует—дуэт, duetto, duo (im.);
´
«Долінка» (крюк. спів)—долинка (конечная попевка). д. драмати́чний—д. драматический;
´
Домінанта—доминанта, quinta modi (лат.); ´
д. камерний—д. камерный;
´
д. верхня—д. верхняя; д. невели́чкий—duettino (im.);
´
д. верхньої ´
системи—д. верхней системы; д. танцівни́й—pas de deux (фр.);
д. горі´шня—д. верхняя; д. церко́вний—д. церковный.
д. горі´шньої системи—д. верхней системы; ´
Дуетний—дуэтный.
´
д. додержана—д. выдержанная; ´
Дуетовий—дуэтный.
д. долі´шня—д. нижняя; Ду́же—bene, ben, assai, molto, con vigore (im.);
д. долі´шньої системи—д. ´ нижней системы не ду́же—non molto, nоn troppo;
´
д. затаєна—д. скрытная; чим раз ду́жче—crescendo, accrescendo (іт.).
д. захо́вана—д. скрытая; Ду́жка—ключица.
д. змі´нна—д. переменная; Ду́льце—мундштук, дульце.
д. інтенси́вна—д. интенсивная; Ду́ма—дума.
д. на я́вна—д. явная; Ду́мання музи́чне—мышление музыкальное.
д. ни́жня—д. нижняя; Ду́мка—думка;
д. ни́жньої системи—д. ´ нижней системы; д. му́зи́чна—мысль музыкальная;
д. перемі´нна—д. переменная; д. перейнята (запози́чена)—reminiscense (фр.).
д. промі´жна—д. промежуточная; Ду́о (незм.)—дуо, duo (im.).
д. я́вна—д. явная. ´
Дуодецима—дуодецима.
Домінантако́рд—доминантаккорд. ´
Дуодрама—дуодрама.
´
Домінантний—доминантовый. Дуо́ля—дуоль, duola (іт.).
´
Домінантовий—доминантовый. Дупли́на бубонцева—полость´ тимпанальная;
Домінантсептако́рд—доминантсептаккорд. д. відголоснико́ва—п. резонаторная;
´
Домра—домра. д. голоснико́ва—п. резонаторная;
До́сить—довольно, assai (im.). д. зубна—п.´ зубная;
До́шка відголо́сна—доска резонансная; д. носова—п. ´ носовая;
д. озовна—д. ´ резонансная; д. носовогорлянко́ва—п. носоглоточная;
´
д. резонансна—д. резонансная; д. пелькова—п. ´ зевная;
´
д. резонансова—д. резонансная. д. ротова—п. ´ ротовая;
Драби́на—гамма. д. черевна—п. ´ брюшная.
´ музи́чна—драма музыкальная, dramma per
Драма ´
Дутара—дутара (стр. инстр.).
musica (im.). Дутарчі´—дутарчи (музыкант на дутаре).
Дрижання´ струни́—дрожание струны; Дух—spirito (im.);
з дрижанням ´ (на струні)—vacillando, vacillante в ду́сі леґенд—l´ ´
egendaire (фр.).
(im.). Душа´ (в стр. інстр.)—душа, душка;
Дри́мба—варган. ´
з душею—animando, con anima (im.).
Дрібни́чка—багатель, bagatelle (фр.). Дяк пі´вчий—дьяк певчий.
Дрібу́шки барабанні—дробь ´ барабанная. ´
Дяк-співак—дьяк певчий.
´
Дроганє—колебание.
´
Дрогати—вибрировать.
«Дро́жа» (крюк. спів)—дрожа (конечная попевка). E
Дру́гий—secondo (іт.).
´
Дру́гим разом—seconda volta (іт.); ´
Евакуант—эвакуант (вентиль в органе).
´ разом
за другим ´ ти́хо—la seconda volta piano (іт.). Евфо́ніюм—эвфониум (інстр.).
Дря́пання—царапание (смычка). Евфо́нія—эвфония.
Дуалі´зм—дуализм. Екзерси́с—экзерсис.
Дуалісти́чний—дуалистический. Екзерци́ція—упражнение.
Дубль-бемо́ль—дубль-бемоль, double bemol. Екзоти́чний—экзотический.
Дубль-бемо́ля—дубль-бемоль. Екло́га—эклога (песня).
´
Дубль-дієз—дубль-диез. ´
Екосез—экоссез (тан. шотл.).
´
Дуга—дуга; Експіраційний—экспирационный.
дуга´ Ко́ртієва—дуга Кортиева; ´
Експірація—экспирация.
д. реброва—д. ´ реберная; Експози́ція—экспозиция;
д. фразувальна—д.´ фразировочная. е. подві´йна—э-я двойная.
Експресія – 67 – Забарвленість
´
Експресія—экспрессия; ´
Жалісно—dogliosamente, piangendo, piangevolmen
´
з експресією—con molto espressione. te (im.).
Експро́мт—экспромт, impromtu. Жалі´ючи—lagrimando (im.).
´
Елеґантний,-о—elegante (im.); ´
Жаломейка—жаломейка.
´
з елеґантністю—con eleganza (im.). Жаль—duolo (im.).
Елеґантно—элегантно, con eleganza ´ (im.). Жанр—жанр.
Елегі´чно—элегически, elegique ´ (фр.). Жар—fuoco (im.).
Eлегічний—элегический, elegique ´ (фр.). Жарт—скерцо, scherzo, umore, burla, burlesca, bur
´
Елегія—элегия. letta (im.);
Елемент ´ гармоні´йний—элемент гармонический; ж. музи́чний—фарс музыкальный.
´
е. мелодійний—э. мелодический; Жартівли́вий—шутливый.
´
е. ритм ічний—э. ритмический; Жартівли́вий,-о—giocoso, giocondevole, giocondo,
´
е. тон ічний—э. тонический. faceto, burlesco, scherzando (im.);
Елізія—элизия. ду́же жартівли́вий,-о—facetissimo (im.).
Еліпс—эллипс. Жартівли́во—scherzoso, facetamente, con facezza,
Еліпти́чний—эллиптический. con umore (im.).
Емфати́чний—эмфатический. Жартли́вий—шутливый.
Енгармоні´зм—энгармонизм. ´
Жартом—burlando, burlescamente (im.).
Енгармоні´чний—энгармонический. Жарту́ючи—burlando, burlescamente (im.);
Енгармо́ніюм—энгармониум. ´
з жахом—timorosamente (im.).
Енгармоні´йний—энгармонический. ´
Жвавий,-о—vivace, allegro vivace, animato, brioso
Ендолі´мфа—эндолимфа. (im.), lebhaft, mit hebhaftigkeit (нім.);
Енерґі´йний,-о—energico. ´
ж. ненадто—allegro ma nоn troppo (im.).
Енерґі´йно—energicamente. ´
Жвавість—ж и́вость (движения), agilita, brio (im.);
´
Енерґія—энергия; ´
з жвавістю—con vivezza, con brio (im.).
з ентузія́змом—con entusiasmo. Жваві´ш—piu mosso (im.);
Ентузіясти́чний,-о—entusiastico. трохи жваві´ше—un росо piu mosso, росо allegro
Еолі´на—эолина (инстр.). (im.).
Еолія́н—эолиан (инстр.). Жв а́во—оживленно, живо, vivo, vivace, gajo, ani
Епізо́д—эпизод. mando, energicamente, agilitamente, con agilita,
Епіло́г—эпилог. allegramente, allegretto, allegro, allegro assai, con
Епіні´кіон—эпиникион (победная песнь). brio, con vivezza (im.), gaîment (фр.).
Епі´строфа—эпистрофа. Жест—жест.
´
Епіталама—эпиталама (свадебн. песнь). Живи́й,-о—mosso, vivace, vivo spiritoso (im.), leb
Епі´чний—эпический. haft, mit Lebheftigkeit (нім.);
Епо́да—эпода (ритм.). ду́же живи́й,-о—vivacissimo (im.).
Есик—talon (фр.). Живи́ця—канифоль.
Ескі´з—эскиз. Живі´ше—piú mosso (іт.).
´
Есклямація—эскламация. Жи́во—оживленно, vivo, allegro, con spirito, animan
´
Есмеральда—эсмеральда (танец). do (im.).
´
Естрада—эстрада. Жи́во перегорни́ (сторінку)—volti subito (im.).
Етю́д—этюд, etude ´ (фр.), ехеrсісе (фр.), esercizio (іт.). Жи́ґа—жига (танец), жига (инструмент), giga (іт.),
Еф—эф (в скрипке). gigue (фр.);
´
Ефект—effetto (іт.), effet (фр.); з життя́м—vivace, con moto, animando (іт.).
е. синкопі´чний—эффект синкопический. Жілєйка—жилейка.
´
Жонґлер—жонглер.
Є Жорсто́кий ду́же,-о—durissimo (іт.).

Жо́рсткість—жесткость.
Жо́рстко—жестко, соn durezza (іт.).
Єдність—ансамбль (в исполнении). Жорсто́кий,-о—duro, feroce (іт.).
Жорсто́ко—duramente, соn durezza (іт.).
´
Ж Журба—tristezza, malinconia (im.);
з журбо́ю—соn malinconia, соn afflizione (іт.).
Журли́вий—заунывный.
´
Жага—passione (іт.), passion (фр.); Журли́вий,-о—dolente (іт.).
з жаго́ю—con desiderio, соn voglia (іт.); Жу́рно—печально, tristamente, con tristezza (іт.).
з вели́кою жаго́ю—соn desiderio intenso (іт.). Журноспі´в урочи́стий—реквием.
Жаг у́че—соn voglia, соn desiderio, соn passione (іт.);
´
´
з жалем—addolorato,
Жалейка—жалейка.
соn mestizia (іт.).
З
´ и́й—заунывный.
Жалібн
Жалібни́й,-о—flebile (іт.), funebre (фр.). ´ місця)—del, dal, della (im.).
З (якогось
´
Жалібно—жалобно, piangevolmente, dolendo, dolen З (чимсь)—col, coll’, colla, collo, con (im.).
temente (im.). ´
Забарвити—окрасить.
Ж а́лісний,-о—doglioso, lacrimoso, lagrimoso, la ´
Забарвленість—окрашенность;
mentabile, lamentevole, lamentoso (im.). ´
з. емоц ійна—о. эмоциональная.
Забарвлення – 68 – Затрим
´
Забарвлення—окраска; ´
Закривання—закрывание (мед. инстр.).
з. голосове—о. ´ вокальная. Закругля́ти (звук)—округлять (звук).
´
Забарвлювати—окрашивать (звук). Залежність—соподчинение (мотивов).
Забарвля́ти—окрашивать (звук). ´
Залунати—раздаться (о звуке).
´
Забарність ру́ху—замедление движения. ´
Заля—зал;
´
Завершений—perfetto (im.). з. безодголо́сна—з. беззвучный;
´
Завершеність—perfectio (лат.); з. голосна—з. ´ звучный;
´
з. ст ійкости—завершенность устойчивости. ´
з. концертна—з. концертный;
´
Завершення—замыкание, conclusione (im.); з. концерто́ва—з. концертный;
´
з. ст ійкости—завершение устойчивости. з. лунка—з. ´ звучный;
´
Завести—запеть; з. неголосна—з. ´ беззвучный;
´ у но́ти—положить на ноты.
завести з. пробова—з. ´ репетиционный;
´ похоро́нний—причитание, плач похорон
Завід з. для проб—з. репетиционный;
ный. з. для репети́цій—з. репетиционный;
´ піднебінна—занавеска
Завіса ´ небная. ´
з. театральна—з. театральный.
Завжди́—sempre (im.). ´
Замик—замыкание (песни).
Завзя́тий,-о—tenace, gagliardo (im.). ´
Замикання—замыкание.
Завзя́то—tenacemente (im.). ´
Замикатися—смыкаться.
´
Завмираючи—morendo, smorzando, smorendo, ´
Заміна—замена;
espirando (im.). з. енгармонійна—з. ´ энгармоническая.
Заво́дити—запевать; ´
Занадто—troppo (іт.).
заво́дити у но́ти—класть на ноты, нотировать. ´
Западина в хви́лі (звуковій)—впадина волны (зву-
´
Загаювання (в співі)—retardatio (лат.). ковой).
´
Загаювання—contra tempo (іт.). ´
Запал—brio (іт.), exaltation (фр.);
´
Загаювати—замедлять. ´
із з апалом—con fuoco, соn ardore, esaltato, ani
´
Загаюючи—allentando, ritardando, slentando, rat mando (im.).
tenendo (im.). Запальни́й—esaltato (im.).
´
3агаяння—замедление. ´
Запатеадо—запатеадо (исп. танец).
´
Загаяти—замедлить. ´
Запинка—запятая, остановка (голоса);
Загли́бина ши́йна—впадина шеи. ´
з. штутґартська—з. штутгартская.
´
Заглушати—заглушать (звук). ´
Запізнювання (в співі)—retardatio;
Заглу́шення—заглушение, заглушивание. ´
з запізненням, але´ ві́льно—con tardezza;
Заглуши́ти—заглушить (звук). ´
з запізненням—tardo, con tardezza.
Заглу́шування—заглушивание. ´
Заплесний—запястный.
Заго́нистий—забористый. Заплу́таність—imbroglio (іт.).
´
Загра—прелюдия, praeludium (лат.), preludio (іт.), ´
Запопадливий,-о—fervido (іт.).
´
prеlude (фр.), vorspiel (нім.). ´
Запопадливо—fervidamente (іт.).
Заг у́блюючися—perdendosi, perdendo (іт.). Зап’ястко́вий—запястный.
Задавання´ тону—давание тона. ´
Зап’ясток—запястие.
Задавати ´ тон—задавать тон. «Запятая ´ с кри́жем»—запятая с крыжем.
´
Задавлено—soffocando (іт.). ´
Зараз—attacca (im.).
´ тон—задать тон.
Задати ´
Зарзуеля—зарзуэла.
´
Задержання—задержание. ´
Заскок—пред’ем, anticipatio (лат.).
´
«Задєвєць» (крюк. спів)—задевец. ´
Заспів—прелюдия, запев;
Зади́ханий,-о—affannato (іт.). з. вели́кий—з. большой;
Зади́хано—affannando (іт.). з. складни́й—з. сложный.
´
Задріботіти—зачастить. ´
Заспівати—запеть.
Задроби́ти—зачастить. ´
Заспівач—запевала, головщик.
´
Задум ´
містецький—замысел художественный. ´
Заспівувати—запевать.
Заду́мливий,-о—melancolico, malinconico (im.). ´
Засп івувач—запевала, головщик.
Заду́мливо—con malinconia (im.). Заспоко́юючи—con calma (im.).
Заду́мливо, ніби ´ засму́чено—con malinconia (im.). ´
Затакт—затакт.
Заду́ха—удушье. Затамо́ваний—raffrenato (іт.).
´
Закінчальний—заключительный, конечный. Затамо́вуючи (рух)—raffrenando (іт.).
´
Закінчений,-о—finitо (im.). Затамув ати ´ звук—задержать звук.
´
Закінчення—заключение, каденция, каденца, ка- ´
Затемнення—затемнение (тембра, звука).
данс, окончание, finale, cadenza (im.), cadence ´
Затемнювання—затемнение.
(фр.), conclusione (im.); Затих а́ючи—scemando, estinguendo, perdendosi,
з. дія́льне—оконч. мужское; perdendo (im.);
з. жіно́че—о. женское; з. поступо́во—decrescendo (im.);
з. паси́вне—о. женское; з. цілко́м—morendo (im.).
´
з. чоловіче—о. мужское; Зати́хнувши—estinguendo (im.).
´
з. сталости—завершение устойчивости. Зато́ка ло́бна—пазуха лобная;
Заклопо́таний,-о—nollecitato; ´
з. чолова—пазуха лобная.
з зако́ханням—amoroso, con amore (im.). ´
Затрим—задержание;
´
Заколядувати—пропеть колядку. з. вільний—з. свободное;
Затримання – 69 – Звуконародження
з. непідгото́ваний—з. неприготовленное; на зворо́т—canerizzamente, canerizzante (іт.);
з. непригото́ваний—з. неприготовленное; на зворо́ті—al riverso (іт.).
´
з. підготований—з. приготовленное; Звору́шення—волнение, возбуждение.
´
з. приготований—з. приготовленное; Звору́шено—взволнованно, возбужденно, agitato
´
з. ритмічний—з. ритмическое. (im.).
Затри́мання—задержание. Звору́шувати—возбуждать.
Затри́муючи—ritardando, ritenuto, slargando, rattenen Звук—тон, звук, sonus (лат.), sono, suono (im.), son
do, raffrenando, morando, stentando, allentando (фр.);
(im.); з. алікво́тний—звук аликвотный;
з-ючи трохи—tenuto (im.); з. альтеро́ваний—з. измененный;
з-ючи тро́хи темп—tempo regiato (im.). з. ви́держаний—з. выдержанный;
´
Затягайло—запевала в народном хоре. з. ви́триманий—з. выдержанный;
Затя́гуючи—strasciando (im.). ´
з. відзначений—з. маркированный;
Заупоко́йник—реквием. з. відкри́тий—з. открытый;
З захватом—con entusiasmo (im.). ´
з. відрізнений—з. детонированный;
Захо́плений,-о—entusiastico (im.). ´
з. гармонійний—son harmonique;
Захо́плення—exaltation (im.). з. глухи́й—звук глухой;
З захо́пленням—animando (im.). з. голосни́й—з. гласный;
З поети́чним захо́пленням, надхненням—con ´ fa ´
з. горішній—з. верхний;
cezia (im.). з. грудни́й—з. грудной;
´
Зачинальник—запевала. з. гудю́чий—з. гудящий;
´
Защедрувати—пропеть щедровку. з. густи́й—з. густой;
Збавля́ючи си́лу й pyx—deficiendo (im.). з. гучли́вий—з. гудящий;
Збіг—совпадение (в форме). з. детоно́ваний—з. детонированный;
´
Збігатися—совпадать. ´
з. довгомірний—з. долгомерный;
´
Збігтися—совпасть. ´
з. долішній—з. нижний;
´
Збільшений—увеличенный; ´
з. забарвлений—з. окрашенный;
´ збільшений—дважды
двічі ´ увеличенный. ´
з. закінчальний—з. конечный;
´
Збільшення—augmentatio (лат.); ´
з. закрашений—з. окрашенный;
з. зву́ка—наращение звука. з. закри́тий—з. закрытый;
´
Збільшуючи—augentando. ´
з. замкнений—з. замкнутый;
´ антифо́нів—антифонар;
Збірка ´
з. затемнений—з. затемненный;
з. улю́блених арій ´ з стари́х о́пер—pasticcio (іт.), ´
з. затуманений—з. затуманенный;
pastiche (фр.). ´
з. змінений—з. измененный;
Збу́джений,-о—agitato, esaltato, risvegliato (im.). з. інструменту—з. ´ инструмента;
Збу́дження—возбуждение. ´
з. кінц евий—з. заключительный;
Збу́джено—возбужденно, agitato con passione, ris ´
з. металевий—з. металлический;
vegliando (im.). з. музи́чний—з. музыкальный;
Збу́джувати—возбуждать. з. напівголосни́й—з. полугласный;
´
Звичайний,-о—solito (im.). з. напівупровідни́й—з. полувводный;
´
Звільна, ´
в міру—andante moderatо (im.); з. нестійки́й—з. неустойчивый;
´
з. не надто—andante non troppo (im.). з. ни́жній—з. нижний;
Звільня́ючи—ritardando, slentando (im.). з. низьки́й—з. низкий;
´
Зволікаючи—morando, rattenendo, strasciando (im.). з. носови́й—з. носовой;
´
Зворіт—оборот; з. скри́тий (у вокал.)—з. закрытый;
з. автенти́чний—о. автентический; ´
з. переважний—з. господствующий;
´
з. гармонійний—о. гармонический; ´
з. піднебінний—з. небный;
´
з. двомоментовий—о. двумоментный; ´
з. позатональний—з. внетональный;
´
з. домінантовий—о. доминантный; з. складни́й—з. сложный;
´
з. з’єднаний—о. соединенный; з. стійки́й—з. устойчивый, устой;
з. злу́чений—о. соединенный; ´
з. темний—з. темный;
´
з. мелодійний—о. мелодический; з. товсти́й—з. грубый;
з. (на)півавтенти́чний—о. полуавтентический; з. упро́відний—з. вводный;
´
з. (на)півплагальний—о. полуплагальный; з. хистки́й—з. неустойчивый, неустой;
з. (на)півпо́вний—о. полуполный; з. частко́вий—з. аликвотный;
з. перевідни́й—о. переводящий; з. чолови́й—з. головной;
´
з. перерваний—о. прерванный; з. ясни́й—з. светлый.
´
з. плагальний—о. плагальный; ´
Звукобарвність—звукокрасочность.
з. по́вний—о. полный; Звукови́й—звуковой.
з. складни́й—о. сложный; Звуковідтво́рення—звуковоспроизведение.
´
з. субдомінантовий—о. субдоминантовый; ´
Звуковідчування—звукоощущение.
´
з. тримоментовий складни́й—о. трехмоментный ´
Звукодобування—звукоизвлечение.
сложный; Звукоду́мання—звукомышление.
з. церко́вний—о. церковный. Звукоми́слення—звукомышление.
Зворо́тка—строфа. ´
Звукомір—сонометр.
Зворо́тно—canerizzamente, canerizzante (im.); Звуконаро́дження—звукорождение.
Звуконаслідування – 70 – Зміна
´
Звуконасл ідування—звукоподражание. Згу́щування зву́ку—сгущение звука.
´
Звукописання—звукописание. ´
Здержливий,-о—sostenuto (іт.).
Звукописьмо́—звукописание. ´
Здержливо—stentando (іт.).
´
Звукоподання—аттака (в вок. муз.); ´
Здержуючи—ritardando (іт.).
з. кв о́ле—а. вялая; ´
Здержуючи рух—temperando, temperamente (іт.).
з. м’яке—а. ´ мягкая; Здіймання ´ ´
фермати—снятие ферматы.
з. придихо́ве—а. придыхательная; Здіймаючи ´ (догори)—alzando (іт.).
з. тверде—а. ´ твердая; Здійми́ гаси́лко—si leva il sordino (im.).
з. чи́сте—а. чистая. Зеро́—zero (фр.).
Звукоря́д—звукоряд; ´
Зефірно—z ´
effiroso (im.).
з. семито́новий—heptachordum (гр.); ´
З’єднаний,-о—accoppiato (im.).
´
з. арійський—з. арийский; ´
З’єднано—unitamente (im.).
з. гармонійний—з. ´ гармонический; ´ ати—слить
З’єдн ´ (регистры).
з. двооктавний—з.´ двухоктавный; ´
З’єднувати—сливать (регистры).
з. діятонічний—з.´ диатонический; ´
З’єднуючи (звуки)—scorrendo (im.).
´
з. дог ірній—з. восходящий; Зів’я́лий,-о—languente, languido (im.).
´
з. дод ільний—з. нисходящий; ´
Зігратися—сыграться.
з. мелодійний—з.´ мелодический; ´
З ігрування—сыгровка.
´
з. натуральний—з. натуральный; ´
Зідхання—sospiro (im.), soupir (фр.).
з. приро́дний—з. натуральный; ´
Зідхаючи—sospirante, sospirando (im.).
з. п’ятито́новий—з. пятитонный; ´
З’їжджання—с’езжание (голоса).
з. семито́новий—з. семитонный; Зімкну́тися—сомкнуться.
з. східни́й—з. восходящий; ´
Зіставити—сопоставить.
з. уго́рський—з. венгерский; ´
Зіставлення—сопоставление;
з. хромати́чний—з. хроматический; з. зв’я́зане—с. связное;
з. церко́вний—з. церковный; з. ладів—с.´ ладов;
з. части́нний—з. частичный. з. моти́вів—с. мотивов;
´
Звукосприймання—звуковосприятие. з. одночасти́нне—с. одночастное;
Звукосприйня́ття—звуковосприятие. з. паратакти́чне—с. паратактическое;
´
Звукотвір—звукообразование (комплекс), образо- з. рапто́ве—с. несвязное;
вание звука. з. симетри́чне—с. симметричное;
Звукотво́рення—звукообразование (процес). ´
з. тональностів—с. тональностей.
Звукоутво́рення—образование звука. Зіставля́ти—сопоставлять.
Зву́ження—укорочение (темы). Зістано́ва—сопоставление.
Зву́жування (у фузі)—restrictio (лат.). ´
Злегенька—con leggerezza (im.).
´
Звучання—звучание. Зливаючи ´ зву́ки—sdrucciolando (im.).
´
Звучати—звучать. Злу́ка—сочетание.
Звучни́й—звучащий. ´
Злучати—соединять.
Зву́чність—звучность. Злучи́ти—соединить.
Зву́чно—звучно, sonabile, sonante. Злу́чення—сочетание.
Зву́чня—фонетика. Злу́чено—unitamente (im.).
Зв’я́зка—лига, связка (лигатура), ligatura, legatura Зля́каний,-о—spaventoso, spaventato (im.).
(im.); ´
Зменшений—уменьшенный, scemato (im.);
з. бічна, ´ молото́чкова—с. молоточно-боковая; ´ зменшений—дважды-уменьшенный.
двічі ´
´
з. верхня молото́чкова—з. молоточно-верхняя; ´
Зменшення—уменьшение (темы и т. п.).
з. голосова—з. ´ голосовая; ´
Зменшуючи pyx—slargando (im.).
з. надвірня ´ молото́чкова—с. молоточко-наруж ´
Зменшуючи поступо́во си́лу зву́ка—scemando (im.);
ная; з. силу звука—diminuendo, decrescendo, sminu
з.передня ´ молоточкова—с.
´ молоточко-передняя; endo (im.);
з-ки ліґаменто́зні—с. лигаментозные; з. силу й pyx—deficiendo (im.).
з-ки фалши́ві—с. ложные. Змикання ´ зв’я́зок—смыкание связок.
Зв’я́зність—связность. ´
Змикатися—смыкаться.
Зв’я́зо́к—связь (аккордов, звуков, тонов). Зм і´на—мутация, mutatio (лат.), mutazione, alte
Зв’я́зування ако́рдів—связывание аккордов. razione (im.);
´
Згасаючи—estinguendo (im.). з. го́лосу—линяние голоса, перелом голоса, сме
´
Згаснувши—estinguendo. на голоса;
Згина́ння пальців—сгибание пальцев. ´
з. квінтова—смена квинтовая,
Зго́джувати голоси́—спеваться. ´
з. ключа—перемена ключа;
Зго́дити голоси́—спеться. ´
з. малотерцієва—смена малотерцовая;
´
Зграватися—сыгрываться. з. подвійна—с.´ двойная;
´
Зграйний—стройный. з. про́ста—с. прямая;
´
Згрізна—minaccevolmente, minacciando, minaccio з. протиквінтова—с. ´ протиквинтовая;
samente (im.). з. протилежна—с. ´ противоположная;
Згук—тон. ´
з. реґістру—перемена регистра;
Згукови́й—звуковой. з. сторо́ння—смена сторонняя;
Зг у́щення зву́ку—сгущение звука. з. стро́ю—перемена строя;
Змінений – 71 – Інструмент
´
з. в темпі—п. темпа; ´
Зспіватися—спеться.
´
з. темпу—п. темпа; ´
Зспівуватися—спеваться.
´
з. терцієва—смена терцовая; ´
Зсування—с’езжание (голоса).
´
з. тональности—перемена тональности; ´
Зубанка—варган;
´
з. в тональності—п. тональности; без зупи́нки починати ´ насту́пну части́ну—attac
з. на цілий´ тон—смена целого тона; ca subito il seguente (im.).
з. тритоно́ва—с. тритоновая; ´
Зурна—зурна, сурна.
з. упро́відна—смена вводная; ´
Зурнач—зурнач.
з. хромати́чна—изменение хроматическое. Зуси́лля—sforzo, з зуси́ллям—con sforzo.
´
Змінений,-о—alterato. Зфілюва́ти—сфилировать (звук).
Зміни́ти—изменить. Зформування´ ´
ритмічне—образование ритмичес-
´
Змінювати—изменять. кое.
Зміст—содержание (пьесы).
´
Зміцнення
´
зву́ку—усиление звука.
Зміцнюючи—crescendo, accrescendo (im.). І
´
Зміцня́ючи нагло—sforzando (іт.).
Змо́ршки голосові—связки ´ голосовые. ´
Ігра—игра;
Зм’я́кшуючи (силу звука)—raddolcendo, raddolcito духо́вні (релігійні) і´гри середньовіччя—ludi spi
(іт.). rituales (лат.).
Знавець´ гри або співу—maestro ´ (іт.). Ігрови́й—игровой.
Знак—знак, начертание, обозначение, segno (іт.), Іде´ (друга частина тв ору)—segue
´ (іт.).
signum (лат.). Іди́лія—идилия.
Знак —semicircolo (im.). Ікт—икт;
Знак альтераційний—з. ´ альтерации; і. ритмови́й—и. ритмический.
з. вступни́й—з. вступительный; Іктус—икт.
´
з. мовчанки—segno di silenzio (im.); ´
Імітаційний—имитационный.
з. но́тний—начертание нотное; ´
Імітація—имитация, imitatio (лат.), imitazione (іт.),
з. репри́зи—з. повторения; imitation (фр.).
з. респірації, ´ ди́хання—respirazione (іт.), respi ´
Імітувати—имитировать.
ration (фр.); ´
Імпресаріо—импрессарио.
з. повто́рення—з. повторения; ´
Імпресіонізм—импрессионизм;
з. прикраси—з. ´ украшения; і. музи́чний—и. музыкальный.
´
з. тонозмінний—з. альтерации; ´
Імпровізатор—импровизатор.
´
від знаку—dal segno (іт.). ´
Імпровізаційний—импровизационный.
´
Знаменний—знаменный. ´
Імпровізаційно—improvvisamente (іт.).
´
Знамено—начертание; ´
Імпровіз ація—импровизация, improvvisazione (іт.),
з. но́тне—начертание нотное. improvisation (фр.).
´ (нот. знак)—знамя.
«Знамя» Імпровізо́ваний,-о—improvviso (іт.).
«з. велікоє»—з. великое. Імпровіз о́вано—all’improvista (іт.), ех abrupto,
´
«з. двоєгласноє»—з. двоегласное. ex tempore (лат.).
´
«з. іно»—з. ино. ´
Імпровізування—импровизирование.
«з. малоє»—з. малое. ´
Імпровізувати—импровизировать.
Знемо́жений,-о—languente, languido (im.). ´
Інвенція—инвенция.
Знемо́жено—con languidezza (im.). ´
Інспірація—инспирация.
Зни́ження (голосу)—понижение (голоса), abbassa ´
Інструмент—инструмент, istrumento, strumento;
mento di voce (im.), abaissement de la voix (фр.); і. автомати́чний—и. автоматический;
з. зву́ка—понижение звука; і. альто́вий—и. альтовий;
з. руки́ (у тактува́нні)—abbassamento di mano і. би́тий—и. ударный;
(im.); і. бійни́й—и. ударный;
з. то́ну—понижение тона. ´
і. бляшаний—и. металлический;
Зни́жувати—понижать. і. брязкітли́вий—и. бряцающий;
Зни́зити—понизить. і. ви́граний—и. обыгранный;
Зно́ву—di nuovo (im.). ´
і. всетональний—и. всетональный;
Зо́рцико—зорцико (стар. танец). ´
і. гарфоподібний—и. арфообразный;
Зрівнання´ ´
інтервалів—уравнение интервалов. і. глухи́й—и. беззвучный;
´
Зрідка—raramente (im.). і. голосни́й—и. звучный;
´
Зростання—наростание; і. губни́й—и. лабиальный;
´
з. агогічне—н. агогическое; і. гучни́й—и. звучный;
з. зву́ку—рост звука. ´
і. ґітарний—и. гитарный;
Зро́щуючи—crescendo, accrescendo (іт.). ´
і. ґітароподібний—и. гитарный;
Зру́чний,-о—commodo (іт.); і. дерев’я́ний духови́й—и. деревянный духовой;
як зручніше—a ´ suo commodo (іт.). і. десятистру́нний—decachordon (гр.);
Зру́чно—con commodo, agiatamente, commoda і. дзвінкови́й—triangolo (іт.), triangulum (лат.);
mente (im.). і. ду́тий—и. духовой;
Зру́шення—волнение, возбуждение. і. духови́й—и. духовой;
Зру́шувати—возбуждать. ´
і. духови́й мідний, мідяни́й—и. духовой медный;
Інструменталіст – 72 – Канон
і. дух. непо́вний—и. дух. половинный; і. похідна—и.´ производная;
і. дух. по́вний—и. дух. полный; і. ру́ху—и. движения;
´
і. клявішевий—и. клавишный; і. складна—и.´ сложная;
і. кля́вішний—и. клавишный; і. складова—и. ´ составная;
і. лябія́льний—и. лабиальный; і. сполу́чена—и. соединенная;
´
і. лінґвальний—и. лингвальный; і. сполучна—и. ´ соединительная;
і. лю́тневий—и. лютневый; ´
і. споріднена—и. родственная;
´
і. металевий—и. металлический; і. спря́жена—и. сопряженная;
´
і. механічний—и. механический; ´
і. стійка—и. устойчивая;
і. многостр у́нний—и. многострунный; ´
і. субдомінантова—и. субдоминантная;
і. многостру́новий—и. многострунный; ´
і. суміжна—и. смежная;
´
і. натуральний—и. натуральный; ´
і. тонічна—и. тоническая;
і. неголосни́й—и. беззвучный; ´
і. хистка—и. неустойчивая.
і. негучни́й—и. беззвучный; ´
Інтонування—интонирование.
і. німи́й—и. немой; ´
Інтонувати—интонировать.
´
і. перкусійний—и. ударный; Інтрод у́кція—интродукция, entrada (im.), entree ´
і. приро́дний—и. натуральный, (фр.).
і. самору́шний—и. автоматический; Ірмоло́г—ирмологий.
і. смичкови́й—и. смычковый, streichinstrument ´
Ірмолог ійний—ирмолойный.
(нім.); Ірмоло́й—ирмологій.
і. стру́нний, стру́новий—и. струнный; Ірмоло́йний—ирмолойный.
і. супровідни́й—и. сопровождающий; Ірмо́с—ирмос.
і. транспонатор—и.´ транспонирующий; ´
Іронічний,-о—ironiсо (іт.).
і. транспоно́вний—и. транспонирующий; ´
Іронічно—ironicamente (іт.).
´
і. ударний—и. ударный; Іскри́стий—scintillante (іт.).
´
і. фрикційний—и. фрикционный; ´ (стар. спів)—истинноречие.
«Істіннорєчіє»
і. хромати́чний—и. хроматический;
і. щипкови́й—и. щипковый;
і. язико́вий—и. лингвальный.
´
Й
Інструменталіст—инструменталист.
´
Інструментальний—инструментальный. Йонік—ионик (греч. ритм.).
´
Інструментація—инструментовка.
´
Інструментознавство—инструментоведение.
Інструментоло́гія—инструментоведение.
´
Інструментувати—инструментовать.
К
´
Інтервал—интервал; ´
Кабалета—Кабалетта.
´
і. незгідний—диссонанс; Кавати́на—каватина.
в інтервал ´
´ квінти—alla quinta (іт.). «Кави́чка скорогласовосп’я́тная» (крюк. спів)—ка
Інтерлю́дія—интерлюдия. вычка скорогласовоспятная.
´
Інтермедія—интермедия, ´ (фр.).
intermede ´
Каданс—каданс.
´
Інтермецо—интермеццо, intermezzo (іт.). ´
Кадансовий—кадансовый.
´
Інтерпретатор—интерпретатор. ´
Каденція—каденция, каденца, каданс, cadenza
´
Інтерпретація—интерпретация. (im.), cadence (фр.).
´
Інтонаційний—интонационный. ´
Каденція ´
перервана або фалши́ва—inganno (іт.).
´
Інтонація—интонация; ´
Каденцовий—каденциальный.
і. автенти́чна—и. автентическая; ´
Кадовб—корпус (інструмента).
і. барви́ста—и. красочная; Кадри́ль—кадриль.
і. гнучка—и.´ гибкая; Кадри́ля—кадриль.
і. двочасти́нна—и. двучастная; ´
Какофонічний—какофонический.
´
і. домінантова—и. доминантная; Какофо́нія—какофония, неблагозвучие.
і. звукова—и. ´ звуковая; ´
Калькант—калькант.
і. звукочасова—и. ´ звуковременная; Каляндр о́н (флейтопод. інстр. італійськ. селян, з
і. зв’я́зана—и. сопряженная; 2 хлипцями)—Calandrone (іт.).
і. межисистемна—и.´ междусистемная; Каляшон (інстр. типу мандоліни)—Саlascione (іт.).
і. мо́вна—и. речевая; ´
Камаринський (танець)—камаринская.
і. напівавтенти́чна—и. полуавтентическая; Камбі я́та—камбиата, nota cambiata (іт.).
´
і. напівплаґальна—и. полуплагальная; ´
Камера ´
духова—камера воздушная;
і. неспря́жена—и. несопряженная; к. носогорлянко́ва—к. носоглоточная.
і. несупря́жена—и. несопряженная; ´
Камерний—камерный.
і. нечиста—detonazione (іт.), detonation ´ (фр.); Камерто́н—камертон.
´
і. одномоментова—и. одномоментная; ´
Канітеля—канитель.
і. одночасти́нна—и. одночастная; Каніфо́ль—канифоль.
і. одночастко́ва—и. одночастная; Кано́н—канон, canon (гр., лат.), саnоnе (іт.);
і. перспекти́вна—и. перспективная; к. багатоголо́сний—канон многолосный;
´
і. плаґальна—и. плагальная; к. відкри́тий—canon apertus (лат.);
і. поміжсистемна—и. ´ междусистемная; ´
к. вільний—канон свободный, саnоnе sciolto (іт.);
Канонарх – 73 – Кінґ
´
к. дзеркальний—к. зеркальный; к. чи́ста—к. чистая, diatessaron (гр.).
к. жартівни́й—к. шуточный; ´
Квартет—квартет, quatuor (лат.), quartettо (im.),
к. загадко́вий—к. загадочный, с. enigmaticus; quartett (нім.);
´
к. збільшеними но́тами—canon per augmentatio ´
к. вокальний—к. вокальный;
nem, канон в увеличении; к. голосови́й—к. вокальный;
´
к. зменшеними но́тами—canon per diminutio к. дерев’я́ний—к. деревянный;
nem, канон в уменьшении; к. духови́й—к. духовой;
к. колови́й—canon per tonos; к. мідяни́й—к. медный;
к. кругови́й—с. per tonos; к. смичкови́й—к. смычковый;
´
к. нескінченний—канон бесконечный, canon к. стру́нний—к. струнный;
infinitus, с. perpetuus (лат.); к. стру́новий—к. струнный;
´
к. від обернення—канон в обращении; к. фортеп’я́нний—к. фортепианный;
´
к. перерваний—к. прерванный; к. фортеп’яно́вий—к. фортепианный.
´
к. подвійний—к. двойной; ´
Квартетний—квартетный.
´
к. потрійний—к. тройной; ´
Квартовий—квартовый.
´
к. почвірний—к. четверной; Кварто́ля—квартоль, quartole (im.).
к. проти́вного ру́ху—к. в противодвижении; Квартсекстако́рд—квартсекстаккорд.
´
к. раковий—к. раковый; ´
Квінта—квинта, quinta (лат.);
к. через´ тон—canon per tonos (лат.); к. ви́лучена—к. опущенная;
к. шту́чний—канон искусственный. к. захо́вана—к. скрытая;
´
Канонарх—канонарх. ´
к. збільшена—к. увеличенная;
´
Канонічний—канонический. ´
к. зменшена—к. уменьшенная;
Кант—кант. к. напру́жена—к. напряженная;
´
Кантата—кантата, cantata (іт.); ´
к. натуральна—к. чистая;
´
к. камерна—к. камерная; ´
к. непевна—к. неверная;
к. мирська—к. ´ светская; к. неправди́ва—к. неверная;
к. покойо́ва—к. камерная; к. нерухо́ма—к. неподвижная;
к. церко́вна—к. церковная. ´
к. певна—к. верная;
Кантеле (інстр.)—кантеле. ´
к. побільшена—к. увеличенная;
´
Кантилена—кантилена, cantilena (іт.). к. порожня—к. пустая;
´
Кантор—кантор, cantor (лат.). к. правди́ва—к. верная;
´
Канун—канун. ´
к. рівнобіжна—к. параллельная;
Канцо́на—канцона, canzona (іт.). к. фалши́ва—к. фальшивая;
´
Канцонета—канцонетта. к. чи́ста—к. чистая, diapente (гр.);
´
Капелія—капелла, оркестр. в квінту—alla quinta (im.);
´
Капельмайстер—капельмейстер. в ни́жнюю квінту, на квінту вниз—alla quinta
´
Капельмайстерський—капельмейстерский. bassa (іт.).
´
Капельник—maestro di capella (im.). Квінтако́рд—квинтаккорд.
´
Капеля—капелла. ´
Квінтдеціма—квинтдецима.
´
Капотасто—каподастр, capotasto (im.). ´
Квінтерна—квинтерна.
Капри́с—каприз, каприс, каприччио. ´
Квінтет—квинтет, quintetto (іт.), quintett (нім.);
Капри́ччо—див. каприс. ´
к. вокальний—к. вокальный;
Карикат у́рно—alla pulcinella (im.). к. голосови́й—к. вокальний;
´
Касація—касация. к. смичкови́й—к. смычковый;
Касівни́к—бекар. к. стру́нний—к. струнный;
´
Кастаньєти—кастаньеты. к. стру́новий—к. струнный;
Каталекти́чний—каталектический. к. фортеп’я́нний—к. фортепианный;
Катери́нка—орган ´ ручной, шарманка. к. фортеп’яно́вий—к. фортепианный.
Катери́нник—шарманщик. ´
Квінтовий—квинтовый.
«Качалка»´ (крюк. спів)—качалка. Квінто́ля—квинтоль, quintola (im.).
´
«Качка» (крюк. спів)—качка. Квінтсекстако́рд—квинтсекстаккорд.
Кач у́ча—качуча (исп. танец). ´
Квінтувати—квинтовать.
Квапли́во—frettando (im.). Кво́лий,-о—acciaccato, lêno.
´
Кварта—кварта; Кво́та—quota (лат.).
к. ви́повнена—к. выполненная; ´
Керас—керас (рос., др. греч.).
´
к. збільшена—к. увеличенная; Керівни́к хо́ру—proefectus chori (лат.).
´
к. зменшена—к. уменьшенная; ´
Керувати—управлять (хором).
к. надмірна—к. ´ чрезмерная; Кеч—кэч (род композиции).
к. натуральна—к. ´ чистая; Ки́дання (руки)—бросание (руки).
´
к. непевна—к. неверная; Кіло́к—колок (у скрипки).
к. неправди́ва—к. неверная; Кіло́чок—колок (у скрипки).
´
к. певна—к. верная; ´
Кімвал—кимвал.
´
к. побільшена—к. увеличенная; ´
Кімната—camera (іт.).
к. поро́жня—к. пустая; Кін (кит. стр. інстр.)—кин.
к. правди́ва—к. верная; Кін—сцена, раlсо (іт.)
к. фалши́ва—к. фальшивая; Кінґ (кит. стр. інстр.)—кинг.
Кінець – 74 – Колихання
´
Кінець—финал, заключение, finis (лат.), fine, finale ´
к. сопрановий—к. сопрановый;
(im.), fin (фр.), punta (im.); к. співзвукови́й—к. созвуковый (цифр. бас у Ри-
к. пальця—конец пальца. мана);
Кіно́р (др. евр. муз. інстр.)—кіннор. к. теноро́вий—к. теноровый;
´
Кінцевий—заключительный, конечный, кадансо к. францу́зький—к. французский;
вый, финальный. к. цефау́товий—к. цефаутный.
Кінцем ´ смычка—a ´ punto d’arco, cella punta dell’arco, ´
Клявеоліна—клавеолина (клавиш. инстр.).
punta dell’arco (im.). Клявеси́н—клавесин.
´
Кінцівка—каденція, каденца, каданс, cadenza (іт.), ´
Клявесиніст—клавесинист.
cadence (фр.); Кля́віш—клавиш, tasto (im.);
к. автенти́чна—к. автентическая; на одному́ клявишу ´ ´
або́ струні—tasto solo (im.).
к. браву́рна—cadenza di bravura (im.); Клявіко́рд—клавикорд.
´
к. довершена—к. сложная; ´
Клявір—клавир.
´
к. застережлива—к. предупреждающая; Клявіравсцуґ—клавираусцуг, klavierauszug (нім.).
к. (на)півавтенти́чна—к. полуавтентическая; Клявіхо́рд—клавихорд.
к. (на)півплагальна—к. ´ полуплагальная; ´
Клявіциліндер—клавицилиндр.
´
к. недовершена—к. несовершенная; Клявіци́мбал—клавицимбал.
´
к. несподівана—к. вторгающаяся; ´
Клявішевий—клавишный:
´
к. несправжня—к. ложная; Кля́вішний—клавишный.
к. обернена—к. опрокинутая; Кля́віят у́ра—клавиатура, tastiera.
к. оздо́блена фіориту́рами—cadenza fiorita (im.); ´
Клявіяту́ра (в органі)—manual (фр.).
´
к. перервана—к. прерванная, cadence rompue Кляринет, ´ клярнет—кларнет,
´ clarinetto (іт.), скор. сl.;
(фр.); к. альто́вий—к. альтовый;
´
к. плагальна—к. плагальная; к. басо́вий—к. басовый;
к. по́вна—к. полная; к. дру́гий—к. второй;
к. полови́нна—к. половинная; ´
к. перший—к. первый, clarinetto primo (im.), скор.
´
к. посередня—к. срединная; cl. 1°.
к. поши́рена—к. распространенная; Кляринети́ст—кларнетист.
к. про́ста—к. прямая; Клярнети́ст—кларнетист.
к. пряма—к. ´ прямая; Кля́сик—классик.
к. середи́нна—к. срединная; «Коби́ла» (знам. спів)—кобыла.
к. складна—к. ´ сложная; Коби́лка—кобылка, ponticello (im.), chevalet (фр.);
к. спадна—к. ´ ниспадающая; ко́ло коби́лки (грати)—sub ponticello, sul pon
´
к. тональна—к. тональная; ticello (im.).
´
к. удавана—к. ложная; Ко́бза—кобза.
к. упровідна—к. ´ вводная; ´
Кобзар—бард, кобзарь, рапсод.
к. фалши́ва—cadenza di inganno (im.); Ко́боз—кобоз.
к. фікти́вна—cadenza ficta (im.); Ко́буз—кобуз.
´
к. фригійська—к. фригийская; ´
Ковадло—наковальня (в ухе).
´
к. центральна—к. центральная; ´
Ковтання—глотание (звуков).
к. церко́вна—к. церковная. ´
Ковтати—глотать (звуки).
Кінчик смичка—punta ´ (im.). Ко́да—кода, coda´ (іт.).
´
К істочка—косточка (для игры на бандуре). ´
Кодета—кодетта.
Кісточка слухова—косточка ´ слуховая. Коефіцієнт ´ звукоутво́ру, звукотво́рення—коэф
´
Кістка під’язикова—кость ´ под’язычная. фициент звукообразования.
´
Кістяк тектонічний—скелет тектонический; ´
Коза—волынка, musette (фр.).
´
к. теми—остов темы; Козачо́к—козачек, kosaka, cosacca (іт.).
к. то́ніки—о. тоники. ´
Кокетно—civettando (іт.).
´
Кітара—китара. «Колєсо́» (знам. спів)—колесо.
Кітари́стика—китаристика. Коли́ (присл. умовн.)—se (іт.).
´
Кітарод ія—китародия. «Колибелька»´ (крюк. спів)—колыбелька.
Кітаро́не (незм.)—китарроне (большая китара). Коливання—вибрация, колебание, ondeggiamen
´ (знам. спів.)—кичига.
«Кічіґа» to (im.);
Кля́взуля—клаузула (каденція). к. вагало́ве—к. маятникообразное;
Клеп а́ло—наковальня (в ухе). к. горля́нки—к. гортани;
Клино́к—клинушек (у ф.-п.). к. поперечне—к.´ трансверсальное;
´
Клирошанин—клирошанин. ´
к. сінусоїдальне—к. синусовидное;
´ грудна—клетка
Клітка ´ грудная. к. темброве—к. ´ тембровое;
Ключ—ключ, davis (лат.); ´
з коливанням—vacillando, vacillante (im.).
к. альто́вий—к. альтовый; ´
Коливатися—вибрировать;
к. барито́новий—к. баритоновый; ´ коливаючись—ondeggiante
злегка ´ (іт.).
к. басо́вий—к. басовый; Коливни́й—вибрирующий, колебательный, vib
´
к. віоліновий—к. скрипичный; ritato (im.).
к. дисканто́вий—к. дискантовый; ´
Колисанка—колыбельная, berceuse (фр.).
к. мецо-сопрановий—к.´ меццо-сопрановый; Колиско́ва—колыбельная, berceuse (фр.).
к. скрипкови́й—к. скрипичный; ´
Колихання—колебание.
Коліно – 75 – Копуля
´
Коліно—предложение музыкальное, ´
к. горизонтально-пересувн и́й—к. горизонталь
´
к. пісенне—колено песенное. но-подвижной;
Ко́лір зву́ку—оттенок звука. ´
к. без готування—contrapunto alla mente (im.);
Ко́ло—хоровод, rondo (im.), rondeau (фр.); к. двічі переставни́й—контрапункт вдвойне-по
к. гармо́ній—круг гармоний; движной;
к. гармонійне—к.´ гармоний; к. двічі пересувни́й—к. вдвойне-подвижной;
´
к. квінтове—к. квинтовый; к. імітац і´йний—к. имитирующий;
к. Пітаго́рове—к. Пифагоров. к. імпровізо́ваний—к. импровизированный, c-to
Колодочка—эскиз; alla mente (im.);
к. смичкова—talon ´ (фр.). ´
к. квітчастий—к. цветистый, c-us floridus (лат.);
Колоко́лець—колокольчик. к. кольори́стий—к. цветистый, c-us floridus (лат.);
Кольори́т—колорит. к. ліні´йний—к. линейный;
Кольори́зм—колоризм. к. на дану ´ тему—contrapunto
´ sopra il soggetto
Кольорату́ра—колоратура. (im.);
Кольорату́рний—колоратурный. ´
к. неоднаковий—contrapunctus inaequalis (лат.);
Кольофо́нія—канифоль. к. нері´вний—контрапункт неровный, c-us inae
´
Коляда—коляда. qualis (лат.).
Коля́дка—колядка. ´
к. обертаний—к. обратимый;
´
Колядування—коляда, пение колядок. к. пересувни́й—к. подвижной;
Ко́ма—комма, запятая; ´
к. поземно-пересувн и́й—к. горизонтально-по
к. Діді´мова—к. Дидимова; движной;
к. Пітаго́рова—к. Пифагорова; к. простови́сно-пересувни́й—к. вертикально-по
к. синтоні´чна—к. синтоническая. движной;
Ко́мис—комыс (азиат. муз. инстр.). ´
к. подвійний—к. двойной;
Комі´чний—buffo (im.). к. поліморфічний—к. ´ полиморфический;
Компози́тор—композитор. ´
к. потрійний—к. тройной;
Компози́торський—композиторский. к. р і´вний (простий)—к. равный, c-us aequalis
Композиту́ра—сочинение. (лат.);
´
Композиційний—композиционный. ´
к. різноманітний—c-us floridus (лат.);
Компози́ція—композиция. к. синкопо́ваний—контрапункт синкопирован
Компон і´ст—композитор. ный, contrapunto alla zoppa, c-to sincopato (im.);
´
Компонування—композиция, сочинение. к. суво́рого письма—к. ´ строгого письма;
´
Компонувати—сочинять. к. суво́рого сти́лю—к. строгого письма.
´
Кондакар—кондакар. ´
Контрапунктація—контрапунктирование.
Конду́кти—кондукты (в органе). Контрапункти́чний—контрапуктический.
Конклю́зія—conclusione (im.). Контрапункто́вний—контрапунктирующий.
Консервато́рія—консерватория. Контрапункти́зм—контрапунктизм.
´
Консонанс—консонанс; Контрапунктува́ти—контрапунктировать.
к. абсол ю́тний—к. абсолютный; ´
Контраст—контраст.
к. акусти́чний—к. акустический; ´
Контрастний—контрастный.
´
к. безперечний—к. абсолютный; ´
Контрастувати—контрастировать.
´
к. довершений—к. совершенный; ´
Контрасуб’єкт—противусложение, kontrasubjekt
´
к. згідний—к. совершенный; (нім.).
´
к. недовершений—к. несовершенный; Контрафаґо́т—контрафагот.
´
к. незгідний—к. несовершенный; Контрафу́ґа—контрафуга.
´
к. середній—к. средний; Контрекспози́ція—контрэкспозиция.
´
к. тонічний—к. тонический; ´
Контроктава—контроктава.
к. уя́вний—к. мнимый; ´
Концерт—концерт, concerto (im.);
´
к. фонічний—к. фонический. к. вели́кий—concerto grosso (im.);
´
Консонансний—консонансный. к. церко́вний—c-to di chiesa (im.);
´
Консонансовий—консонансный. к. одного віртуоза—recital (англ.).
´
Консонантний, консонанці´йний—консонирую ´
Концертант,-ка—концертант,-ка, концертирую-
щий. щий (артист).
Консоно́вний—консонирующий. ´
Концертантний—concertant (фр.).
´
Консонувати—консонировать. Концерти́но—концертино.
´
Контрабас—контраб ´ basse double (фр.).
ас, Концерти́ст—concertato (im.).
Контрабаси́ст—контрабасист. ´
Концертмайстер—концертмейстер.
Контрабаси́ста—контрабасист. Концерто́вий—концертный.
´
Контрабасовий—контрабасовый. Концерто́вний—концертирующий (голос, инстру
´
Контраданс—контраданс (танец). мент).
´
Контральто—контральто. ´
Концертувати—концертировать.
Контрап у́нкт—контрапункт, contrapunctus (лат.), Концерту́ючи—concertando (im.).
contrapunto (im.), contrepoint (фр.); Концертштю́к—концертштюк.
к. багатови́дий—к. полиморфический; Координата ´ часова—координата
´ временная.
´
к. вертикально-пересувн и́й—к. вертикально под Копуля—копула;
вижной; ´
к. мануальна—к. манульная;
Корнет – 76 – Лад
к. ніжна—к.´ педальная; ´
Лагідно—con morbidezza (im.).
´
к. октавна—к. октавная; Лад—лад, строй, modus (лат.);
´
к. педалева—к. педальная; л. автенти́чний—л. автентический;
´
к. педальна—к. педальная; л. амбро́зівський—л. амвросианский;
к. ручна—к. ´ мануальная. л. анти́чний—л. античный;
´
Корнет—корнет. л. гармоні´йний—зменшений—л. гармоничес-
´
Корнет-а-піст о́н—корнет-а-пистон. кий уменьшенный;
Корнети́ст, корнети́ста—корнетист. л. г. мажо́рний—л. г. мажорный;
´
Корнетний—корнетный. л. г. міно́рний—л. г. минорный;
Корнето́вий—корнетный. ´
л. гармонійно-натур ´
альний—л. гармоническо-
Ко́роб—кузов (инстр.). натуральный;
Коро́на—фермата. л. г. природний—л. г. натуральный;
Коро́ткий—brevis (лат.). ´
л. гібрідний—л.-помесь;
Коро́ткість то́ну—краткость тона. ´
л. гіпо-дорійський—л. гипо-дорийский;
Ко́рпус—корпус (инструмента). ´
л. гіпо-фригійський—л. гипо-фригийский;
Коррепети́тор—коррепетитор. л. головни́й—л. господствующий;
Коряк—дека нижняя (в стр. инстр.). л. григорія́нський—л. григорианский;
Котел ´ вели́кий—naccherone (im.); ´
л. далекий—л. отдаленный;
к. мали́й—naccherino (im.). л. дори́йський—л. дорийский;
Котли́—литавры, timpani (im.); ´
л. еолійський—л. эолийский;
к. закри́ті—timpani coperti (im.). ´
л. збільшенний—л. увеличенный;
Котля́р—литаврщик. ´
л. зменшений—л. уменьшенный;
Ко́то—кото (япон. стр. инстр.). ´
л. іонійський—л. ионийский;
Краков’я́к—краковяк. ´
л. квартовий—л. квартовый;
´
Крапка—точка, punto (im.), punctum (лam.); ´
л. квінтовий—л. квинтовый;
´
к. подвійна—точка двойная. л. ланцюго́вий—л. цепной;
´
Краска—тембр. ´
л. лідійський—л. лидийский;
Красно́спів—bel canto (im.). ´
л. локрійський—л. локрийский;.
«Кратімата» ´ (знам. спів.)—кратимата. л. мажо́рний—л. мажорный;
´
Кретик—кретик (ритм. форма). л. мажо́ро-міно́рний—л. мажоро-минорный;
Криви́й,-о—Zôppo (іт.). ´
л. міксолідійський—л. миксолидийский;
«Криж» (знам. спів)—крыж. л. міно́рний—л. минорный;
Кри́сочка тактов ´ ´
а—черта тактовая. ´
л. мішаний—л. смешанный;
Крок—pas (фр.). л. м’яки́й—л. минорный;
Кро́на—крона (трубка добавочная). л. найбли́жчий—строй ближайший;
Кро́та—кротта (стр. инстр.). л. натуральний´ мажо́рний—л. натуральный ма
Круг церковного співу—круг ´ церковного пения. жорный;
Кружо́к—кружок (в сирене). л. натуральний´ міно́рний—л. натуральный ми
Крюк—крюк (нотн. знак); норный;
«к. просто́й»—крюк простой. ´
л. непо́вний збільшений—л. неполный увели
Крюкови́й—крюковой. ченный;
Ксено́рфіка—ксенорфика (смычк. рояль). ´
л. неповний зменшений—л. неполный умень
Ксілофо́н—ксилофон. шенный;
´
Кувічки—кувички (дер. дух. инстр.). ´
л. неспоріднений—л. неродственный;
´
«Кудрі ніжніє» (знам. спів)—кудри нижние ´
л. переважний—л. господственный;
«Кудря́ва»—кудрява. ´
л. переважний—л. господствующий;
´
«Кулізма»—кулизма. ´
л. перемінний—л. переменный;
´
Куліса—кулиса (в тромбоне). ´
л. плагальний—л. плагальный;
´
Кульгавий,-о—zôppo. л. по́вний—л. полный;
´
Кульгаючи—zôppo, alla zôppa. ´
л. подвійний—л. двойной;
Ку́ля-озовни́ця—шар-резонатор. л. приро́дний мажорний—л. натуральный ма
´
Ку́ля резонаторна—шар-резонатор. жорный;
´
Куплет—куплет. л. приро́дний міно́рний—л. натуральный ми
Купю́ра—купюра. норный;
´
Курай—курай (дух. инстр.). ´
л. секстовий—л. секстовый;
´
Куранта—куранта, courante (фр.). л. секу́ндовий—л. секундовый;
´
Куранти—куранты. ´
л. септимовий—л. септимовый;
Куренди—курренды (учен. хоры в Герм.). л. складни́й—л. сложный;
´
Кучкізм—кучкизм. ´
л. споріднений—л. родственный;
Куяв’я́к—куявяк (танец). л. стійки́й—л. устойчивый;
л. стійки́й консонанційний—л. ´ устойчиво кон-
Л сонирующий;
л. тверди́й—л. мажорный, л. ду́рный;
Лабіри́нт—лабиринт (в ухе); л. темперо́ваний—л. темперированый;
л. оболо́нчатий—л. перепончатый. ´
л. терцієвий—л. терциевый;
´
Лагідний,-о—pacato (im.). л.-то́ніка—л.-тоника;
Лади – 77 – Мало
´
л. фригійський—л. фригийский; ´
Ліра—лира;
л. хистки́й—л. неустойчивый; л. семистру́нна—eptacorde, eptacordo (im.).
л. церко́вний—л. церковный; Лірви́ст—лирник.
л. ціпни́й—о. цепной; Ліри́чний,-о—lirico (im.).
л. чипни́й—л. цепной; ´
Лірник—лирник, рылейщик.
л. шту́чний—л. искусственный; ´
Лірницький—лирнический.
не в лад—нестройно. ´
Літаври—литавры.
Лади́—лады (на грифе). ´
Літаврщик—литаврщик.
Ладки́—лады (на грифе). ´
Літургія—литургия.
´
Ладнати—настраивать. Ліхано́с—лиханос (греч. назв. тона).
´
Ладний—стройный. «Ліца прости́є» (знам. спів)—лица простые.
Ладови́й—ладовый. «Ліцо́» (знам. спів)—лицо.
´
Ладо-інтонац ´
ійний—ладо-интонационный. Ложки́—ложки (инструм.).
Ланцю́г—catena (іт.). ´
Лопатка—лопатка (часть тела).
Ланцю́г трильови́й—цепь трельевая, catena di trilli, ´
Луна—эхо.
trillo di catena (im.). ´
Лунати—раздаваться (о звуке).
Ларінґоско́п—ларингоскоп. Лур—лур (инстр. и танец).
´
Ласкавий,-о—galant (фр.), galante, gentile, amabile Лу́чено—glissando (im.).
(im.). Лу́чения—соединение.
´
Ласкаво—gentilmente, galantemente (im.). Лучкови́й—смычковый.
Леґату́ра—легатура. Лучо́к—смычок.
´
Легені—легкие; Льо́том (по струнах)—sfuggevole (im.).
´
як легіт—zeffiroso (іт.). ´
Любець—любитель.
´
Легкий,-о—agevole, mobile, leggiero, facile (im.). Лю́бий—favorit (фр.), favorito (im.).
´
Легкість ´
(у виконанні)—легкость (исполнения); ´
Лю́бий серцю—delizioso (im.).
´
з легкістю—con facilita,´ con leggerezza (im.). Любо́в—affetto (іт.).
´
Легко—con ´ zeffiroso,
facilita, ´ ´
levemente, lievemente, Любо́вний,-о—amoroso (іт.);
agevolmente, con agevolezza, grazioso, frivolo з любо́в’ю—con amore (іт.).
(im.). Люб’я́зний,-о—gentile (іт.).
´ без при́тиску—leg
Легко ´ erement
´ (фр.). Люб’я́зно—gentilmente, dolcemente (im.)
Легкоду́мний,-о—frivolo (im.). Лю́тий,-о—ferocle, furioso, furibondo (im.).
Легкозву́чний—благозвучный. Лю́тість—rabbia (im.).
Легкозву́чність—благозвучие. Лю́тневий—лютневый.
´
Легкота—легкость (исполнения). Лю́тня—лютня, liuto (іт.);
´
Леґенда—легенда. л. басо́ва—л. басовая.
´
Леґендний, леґендовий—legendaire´ (фр.). Лю́то—furiosamente, rabbiosamente (іт.).
Ляйтгармо́нія—лейтгармония. Ля—a; la.
Ляйтмоти́в—лейтмотив, leitmotiv (нім.); Ля бемо́ль—as.
л. звукови́й—л. звуковый. Лябі я́льний—лабиальный.
Лементу́ючи—singhiozzando (im.), ´
Ля дієз—ais.
´
Лендлер—лендлер (танец). Ля дубль бемо́ль—asas.
´ торк аючися
Лет ю́чи, (л едве ´ клявішів чи струн)— Ля мажо́р—a-dur.
volando (іт.). Ля міно́р—a-moll.
Летю́чий—volante (іт.). ´
Ля з подвійнпм ´
дієзом—aisis.
Листо́чок—foglietto (іт.).
«Ліцо́» (знам. спів)—лицо (знамя).
´
Лібрето—либретто.
´
М
Ліва—sinistra (лат., іт.), gauche (фр.).
Ліви́цею—main gauche (фр.), mano sinistra, сon mano ´
Маестро—maestro (іт.);
sinistra (im.), lacvo manu (лат.), colla sinistra (im.). м. шкільни́й—m. scolare (іт.).
Ліви́ця—рука левая, gauche (фр.), sinistra (лат., im.). Мажо́р—мажор, dur (нім.), maggiore (іт.);
Лівою руко́ю—див. Ліви́цею. ´
м. однойменний—м. одноименный;
´
Ліга—лига. ´
м. рівнобіжний—м. параллельный, соотвеству-
Ліґату́ра—лигатура. ющий.
´
Лійкуватий—воронкообразный. Мажо́рний—мажорный.
´
Лік—лик (хор). Мажо́ровий—мажорный.
´
Лікоть—локоть. ´
Мазання—смазывание (в исполнении).
´
Ліма—лимма, limma (іт.). ´
Мазати—смазывать (в исполнении).
´
Лінґвальний—лингвальный, ligne (фр.). ´
Мазур—мазурка.
Лінія—linеа (лат., іт.); Мазу́рка—мазурка.
л. вузлова—л.´ узловая; ´
Майстер—maestro (іт.).
л. додатко́ва—л. добавочная; ´
Майстерний,-о—maestrevole (іт.).
´
л. мелодійна—л. мелодическая; ´
Максима—максима.
л. речитати́вно-мелодійна—л. ´ речитативно-мело ´
Маленький—piccolo (іт.).
дическая; Мали́й—piccolo (im.).
л. ру́ху—линия движения. ´
Мало—росо, un росо (іт.).
Малювання звукове – 78 – Мистець-музика
Малюв а́ння звукове—живопись ´ звуковая. м. танцівна—м. ´ танцевальная;
Малю́нок звукови́й—рисунок звуковой; м. фонети́чна—м. фонетическая.
м. мелоді´йний—р. мелодический. Мело́дія—мелодия, струна средняя (в лире).
´
Мандоліна—мандолина. ´
Мелодрама—мелодрама.
´
Мандолінний—мандолинный. ´
Меломан—меломан.
´
Мандоліновий—мандолинный. Меломіміка—меломимика.
´
Манір—maniera (іт.), maniere (фр.). ´
Мелопласт—мелопласт (прибор).
´ вико́нувати—манера исполнения.
Маніра ´
Мелос—мелос;
´
Манірний,-о—smorfioso, affettato (іт.). ´
м. пісенний—м. песенный.
´
Манірність ´
у виконанні—манерность исполнения. Мелофон—мелофон.
´
Манірно—afettatamente, con. affettazione (im.), ma Мем—мем (егип. флейта).
´ e´ (фр.).
nier ´
Мембрана—мембрана.
´
Мануаля—мануаль, manual (фр.); ´
Менестрель—менестрель.
м. головна—м. ´ главная; Мензу́ра—мензура;
на мануалі ´ (грати)—manualiter
´ (фр.). ´
м. довершена—м. совершенная;
´
Мануалевий—мануальный. м. недовершена—м. ´ несовершенная.
´
Мануальний—мануальный. ´
Мензуральний—мензуральный.
Ману́брії—манубрии (у органа). ´
Менует—менуэт.
Марко́вано—sforzando, pronunziando (im.). Менш—meno (іт.);
Марш—марш, marcia (іт.), marche (фр.); трохи менш—росо meno (іт.).
´
м. весільний—м. свадебный; ´
Менша (варт, ноти)—minima (лат.).
м. військови́й—м. военный; «Мережа» ´ (знам. спів)—мережа.
м. жалібни́й—м. похоронный, m. funebre; ´ ´
Меса—месса, messa (іт.), missa (лат);
м. приско́рений—pas accel ´ er
´ e´ (фр.); м. до співу ´ з інструм. супро́водом—messa di mu
м. ско́рий—pas accel ´ er
´ e´ (фр.); sica (лат.);
м. тріюмфа́льний—marcia trionfale, m. solenne м. урочи́ста—messa solemnis (лат.);
(im.); м. хорова—messa ´ choralis (лат.).
м. урочи́стий—м. торжественный, marcia trion ´
Месель—мессель (араб. лира интерв.).
fale, m. solenne ´ (im.); ´
Метаболон—метаболой.
м. чарівни́й—м. волшебный; ´
Металевість—металличность (голоса).
у маршево́му ру́хові, темпі—tempo ´ di marcia (im.). Металофо́н—металлофон.
´
Маршеподібний—маршеобразный. Метаморфо́за—метаморфоза (вариация).
Маршови́й—маршеобразный, marciale (іm.). ´
Метелиця—метелица (танец).
´
Маршування—маршировка. ´ и́й,-о—svelto (im.).
Метк
´
Марячи, ´ в маренні
ніби ´ ´
перебуваючи—delirando ´
Метко—con sveltezza (im.).
(іт.). Метода вірнозвучна, ортофонічна—метод орто-
´
Маска—маска (в пении). фонический.
Мах тактови́й—battuta (іт.). Метода´ цифрова—метод ´ циферный (нотописание).
Meдія́нта—медианта; Метр—метр;
´
м. горішня—м. верхняя; м. двочасо́вий—м. двухвременной.
´
м. долішня—м. нижняя. ´
Метрика—метрика.
Межи́гра—интерлюдия, interludium (лат.). Метри́чний—метрический.
´
Меза—меза (греч. муз.). Метроно́м Мельцеля, ´ М. М.—Метроном Мельце-
´
Меланхолійний,-о—malancolico, malinconico (im.). ля, М. М.
´
Меланхолійно—con malinconia (im.). ´
Метрономічний—метрономический.
´
Мелізм—мелизм. ´
Метротектонічний—метротектонический.
´
Мелізматика—мелизматика. Механізм репетиційний—механизм ´ репетицион
Мело́граф—мелограф. ный.
´
Мелодеклямація—мелодекламация. ´
Механіка молоточна—механика молоточная.
Мело́дика—мелодика. ´
Мецо-сопр ´
апо—меццо-сопрано.
Мелоди́чний—мелодический. ´
«Мечік» (знам. спів)—мечик.
´
Мелодійний—мелодический, мелодичный, melo Мизи́нець—мизинец.
dico, melodioso (im.). Ми́лий,-о—amorevole, vezzoso (іт.).
´
Мелодійність—мелодичность. Ми́ло—vezzosamente, aftabile (іт.).
´
Мелодійно—melodiosamente (іт.). Милоголосся—сладкогласие.
Мело́дія—мелодия; Милозву́чний—благозвучный.
м. весільна—м. свадебная; Милозву́чність—благозвучие, эвфония.
´
м. колисанкова—м. колыбельная;. Милозву́ччя—concordanza (іт.).
м. колиско́ва—м. колыбельная; Ми́слення музи́чне—мышление музыкальное.
м. маршова—м. ´ маршевая; ´
Мистецтво—искусство;
м. мінли́ва—м. ´ изменчивая; м. вокальне—и.´ вокальное;
´
м. пісенна—м. песенная; м. звукове—и. ´ тоническое;
м. приколискова—м. колыбельная; м. тональне—и.´ тоническое;
м. співли́ва—м. певучая; м. тонічне—и. тоническое.
´
м. стала—cantus firmus (лат.); ´
Мистецький,-о—maestrevole (im.).
м. танцювальна—м. ´ танцевальная; ´
Мистець-муз и́ка—виртуоз.
Mi – 79 – Mузика
Mi—e, mi. мов у жало́бі—luttuosamente (im.).
Мі-бемо́ль—es. Мо́ва музи́чна—речь музыкальная.
Мі-бемо́ль мажор—es-dur. ´
Мова співана—р. нараспев.
Мі-бемо́ль міно́р—es-moll. ´
Мовчанка—pausa (im.), bâton, silence (фр.), silenzio
´
Mi-дієз—eis. (im.);
Мі-мажо́р—e-dur. м. вісімко́ва—momentum (лат.);
Mi міно́р—e-moll. м. до́вга—pausa longa (im.);
Mi з подвійним бемо́лем—eses. м. мала—p. ´ piccola (im.);
´
Мідний—медный. м. чверткова—sospiro´ (im.), soupir (фр.);
Мідь—медь (дух. мед. инструменты). м. шістнадцятко́ва—momentulum (im.).
Мідяни́й—медный. ´
Мовчання—silenzio (im.), silence (фр.)
Мікст у́ра—микстура (в органе). Мовчать ´ (3 особ. множ.), мовчи́—si tace (іm.).
´
Міліоктава—миллиоктава. Мовчи́ть, інші´ мовчать, ´ решта
´ мовчи́ть—tacet (лат.),
´
Міміка—мимика. il resto tace (іт.).
´
Мімічний—мимический. Могу́тньо—con vigore (іт.).
´
Мінезінґер—миннезингер. ´
Модальний—модальный.
Міни́ти—вариировать. ´
Модератор—модератор.
´
Мініма—минима (ноты в менз. сист.). ´
Модифікація—модификация.
´
Мінор—минор, minore (im.), mineur (фр.), moll (нім.). Модульо́ваний—модулированный.
Міно́рний—минорный. ´
Модулювальний—модулирующий.
Міно́ровий—минорный. ´
Модулювання—модулирование.
Міни́ти—вариировать. ´
Модулювати—модулировать.
Міня́ти—переменять. ´
Модуляційний—модуляционный.
´
Міра—m ´
esure (фр.). Модуля́ція—модуляция;
´ з сму́тком—andante mesto (іт.).
Мірно м. випадко́ва—м. случайная;
´
Містерія—мистерия. м. коро́тка—м. внезапная;
Місти́чний,-о—misterioso (іт.). м. рапто́ва—м. внезапная;
Місти́чно—misteriosamente (іт.); м. ступнева—м. ´ постепенная;
з місти́чною зву́чністю (у Скрябина)—mysterieu м. уя́вна—м. кажущаяся;
sement sonore (фр.). м. хромати́чна—м. хроматическая.
´
Місткість ´
лег енів—емкость легких. Мо́дус—модус.
Місто́к—гриф; Можли́вий,-о—possibile (іт.).
´ (грати в тій самій октаві,
на місці ´ що зазначено Мо́лос—молосс (ритм. группа).
нотами)—loco, luogo, al loco (іm.); Молото́к—молоточек (в ф-п.).
на своєму´ місці—a ´ suo luogo (іт.). Молото́чок—молоточек (в ф-п.).
Міх—мех; Моло́тячи—martellando (іт.).
´
м. брижатий—м. складками; Момент´ звучання—момент
´ звучания;
м. горизонтальний—м.´ горизонтальный; м. інтонаційний—м.´ интонационный;
´
м. діяґональний—м. диагональный; м. ладо́ви́й—м. ладовый;
м. запасни́й—м. запасной; м. ритмови́й—м. ритмический.
м. ко́робом—м. ящиком; ´
Монолія—монолия.
м. маґази́новий, маґази́нний—м. магазинный; Моното́н—монотон.
м. нагнітни́й—м. нагнетающий; Моното́нний—монотонный.
´
м. поземний—м. горизонтальный; Моното́нність—монотонность.
´
м. поперечний—м. поперечный; Монофо́нія—монофония.
´
м. складками—м. складками; Монохо́рд—монохорд.
´
м. черпальний—м. черпательный. Мо́ра—мора.
´ рівнолежні—меха
М іхи ´ параллельные. ´
Мордент—мордент.
Міцни́й,-о—fermo (іт.). ´
Мотет—мотет.
´
Міцно—estrinсiendo, con fermezza (im.). Моти́в—мотив;
´
Мішаний ´ (голосу)—микет.
реґістр ´
м. пісенний—м. песенный;
Мішани́на, мішанка—попурри, quodlibet (лат.). м. провідни́й—лейтмотив, leitmotiv (нім.);
´
М ішанка мелодій—mescolanza (іт.). м. розтяж и́мий, розтяжни́й—м. растяжимый.
´
Мішечок—мешочек (в ухе). Мото́рність—беглость пальців.
Мля́во—con debolezza (іт.). Мото́рно—бойко, vigoroso, snellamente, con snel
Многоголо́сний—многоголосный, полифоничес- lezza, con snellita, ´ correntemente (im.).
кий, полифонный. ´
Мрійливо—amoroso (im.).
Многоголо́сність—многоголосие, полифония. ´
Мрія—rêve, rêverie (фр.).
Многоголо́сся—многоголосие, полифония. Му́жній—мужественный, robusto (im.).
Многократь ´ замична—кратность
´ замыкающая; Му́жньо—robustamente (im.).
´
м. тонально-ладов ´
а—кратное тонально-ладовое. Mу́зика—музыка;
Многостру́нний—многострунный. м. абсолю́тна—м. абсолютная;
Многостру́нник—полихорд. ´
м. абстрактна—м. абстрактная;
´
Многотональність—политональность; м. ако́рдова—м. аккордная;
мов плачучи—piangendo, piangevolmente (іт.); м. багатоголо́сна—м. многоголосная;
мов у го́рі—con dolore, con duolo (im.); м. військова—м. ´ военная;
Музика – 80 – Наголошений
´
м. вокальна—м. вокальная; м. го́лосу—перелом голоса.
´
м. геленьська—м. эллинская; Мша—месса.
м. голосова—м. ´ вокальная; Мюзет´ (танецъ)—musette
´ (фр.).
м. гомофонічна—м. ´ гомофонная; М’яки́й,-о—morbido (im.);
м. гомофо́нна—м. гомофонная; дуже м’яки́й,-о—quietissimo (im.).
м. гомофо́нова—м. гомофонная; ´
М’яко—dolcemente, con dolcezza, morbidamente, con
м. драмати́чна—м. драматическая; morbidezza, pieghevolmente vellutato (im.).
м. екзот и́чна—м. экзотическая; M’я́сень—мускул, мышца;
´
м. епічна—м. эпическая; ´
м. коліщатий—м. блоковидный;
м. інструментальна—м. ´ инструментальная; м. міжреброви́й—м. межреберный;
м. інструменто́ва—м. инструментальная; ´
м.-напинач—м. напрягающий;
´
м. камеральна—м. камерная; м. черевни́й—м. брюшной.
´
м. камерна—м. камерная, musica camerае (лат.);
´
м. кімнатна—м. камерная;
м. кляси́чна—м. класическая; Н
м. людо́ва—м. народная;
´
м. мензуральна—м. мензуральная; На—sul, sulla (im.).
´
м. мистецька—м. художественная; ´
Набат—набат (ударн. инстр.).
м. многоголо́сна—м. многоголосная, полифони ´
Набли́ження голосів—сближение голосов.
ческая; ´
Наважливо—risolutamente (im.).
м. мо́вна—м. речи; ´
Навідворіт—alla riversa (im.);
м. наро́дня—м. народная; ´
з навіженством—con rabbia (im.).
´
м. незалежна—м. абсолютная; Навпаки́—alla riversa (im.).
м. одноголо́сна—м. гомофонная; ´
Невпереміну—попеременно, alternamente (im.).
´
м. первісна—м. первобытная; ´
Нагальний,-o—impetuoso (im.).
´
м. пісенно-вок ´
альна—м. песенно-вокальная; ´
Нагально—strepitоso (im.).
´
м. покойова—м. камерная, musica camerae (лат.); ´
Нагло—subito (im.).
м. поліфонічна—м. ´ полифоническая; ´
Наголос—акцент, accento (im.), accentus (лат.);
м. полкова—м. ´ полковая; ´
н. агогічний—а. агогический;
´
м. програмова—м. програмная; ´
н. від’ємний—а. отрицательный;
м. рогова—м. ´ роговая; н. гармонійний—а.´ гармонический;
м. сальоно́ва—м. салонная; ´
н. додатний—а. позитивный;
м. співна—м.´ вокальная; н. емфати́чний—а. эмфатический;
´
м. сучасна—м. современная; н. мелоди́чний—а. мелодический;
´
м. танечна—м. танцевальная; н. метри́чний—а. метрический;
м. танкова—м. ´ танцевальная; н. нереґуля́рний—а. нерегулярный;
м. троїста—трио (инстр. муз. произв.); н. нерівномірний—а. ´ нерегулярный;
м. фіґуро́вана—музыка фигуральная; н. патет и́чний—а. патетический, ênfasi (іт.),
´
м. хатня—м. домашняя; emphase (фр.);
м. церко́вна—м. церковная; н. початко́вий—а. начальный;
´
м. циганська—zingaresca (іт.); ´
н. рівномірний—а. регулярный.
´
м. шумова—музыка шумовая. ´
Наголос—ударение;
Музи́ка—музыкант; н. видихо́вий—у. экспирационное;
м. мандрівни́й—м. странствующий; н. головни́й—у. главное;
м. оркестро́вий—м. оркестровый; н. експіраційний—у.´ экспирационное;
м. полкови́й—м. полковой. н. емфат и́чний—у. эмфатическое;
´
Музикальний—музыкальный. ´
н. кінцевий—у. конечное;
´
Музикант—музыкант. ´
н. мелодійний—у. мелодическое;
Музи́ки троїсті—трио. ´
н. наконечний—у. конечное;
´
Музикознавець—знаток музыки. н. патети́чний—у. патетическое;
´
Музыкознавство—музыковедение. н. перехресний—у.´ перекресное;
Муз-во порівня́льне—м. сравнительное. ´
н. побічний—у. второстепенное;
´
Музикознавчий—музыковедческий. н. римови́й—у. рифмовое;
´
Музикологійний—музыкологический. ´
н. ритмічний—у. ритмическое;
Музиколо́гія—музыкология. н. ритмови́й—у. ритмическое;
Музи́цтво—музицирование. н. силови́й—у. силовое;
Музи́цький—музыкантский. н. си́льний—у. сильное;
Музи́чити—музицировать. н. слабки́й—у. слабое;
Музи́чний—музыкальный. ´
н. тонічний—у. тоническое;
Музи́чність—музыкальность. н. хромати́чний—у. хроматическое;
Му́рки—мурки (ломан. октавы в басу). ´
без наголосу—неударяемый;
Мурмотли́вий—mormorevole, mormoroso (im.). ´
з наголосом—accentando, accentuando, accenta
Мурмо́чучи—mormorando (іт.). to (іт.), accentuatо (іт.);
Му́скул—мускул, мышца. ´
з більшими ´
наголосами—sforzando (іт.).
´
Мутація—мутация, смена гексахорда, mutatio (лат.), Наголо́шений—акцентированный.
mutazione (іт.); Наголошений,-о—accentato, acentuato (іт.).
Наголошення – 81 – Невизначено
Наголо́шення—акцентуация. ´
н. дзеркальне—и. ракоходная, imitatio per mo
Наголошування—акцентировка. tum retrogradum (лат.);
Наголо́шувати—акцентировать. н. досто́тне—и. строгая;
Наголо́шуючи—accentando, accentuando (іт.). ´
н. збільшеними нотами—и. в увеличении, і. in
Наго́ра—нагора (кавказ. инстр.). augmentatione, і. per augmentationem (лат.);
´
Награвати—наигрывать. н. зву́жене—и. в уменьшении;
Надгорля́ник—надгортанник. ´
н. зменшеними нотами—и. в уменьшении, і. in
Надгорлянко́вий—надгортанный. diminutione, і. per diminutionem (лат.);
´
Надихати—вдувать. н. канонічне—и. каноническая, і. canonіса (лат.);
´
Надто—troppo (іт.); н. нави́воріт—imitatio vertabilis (лат.);
´
не надто—nоn troppo (іт.). ´
н. перерване (павзами)—і. interrupta (лат.);
´
Надтон—обертон; н. періоди́чне—і. periodica (лат.);
´
н. фонічний—о. фонический. ´
н. повернуте—і. vertabilis (лат.);
Надхромати́зм—ультрахроматизм. н. ракохі´дне—имитация ракоходная, і. cancri
Назальо́ваний—назалированный. cans, і. retrograda (лат.);
´
Назалювання—назалирование. н. ракохідне ´ через ´ проти́вний рух—і. cancricans
´
Назалювати—назалировать. motu contrario (лат.);
´
Наівний—naif, naive (фр.), ´
н. реальне—имитация реальная;
´
Наівно—naivement (фр.). н. розши́рене—и. в увеличении;
´
Найбільша (нота в мензур. системі)—maxima (лат.); н. у зворо́тному рухові—и. в возвратном движе-
якнайд у́жче—con somma forza (іт.). нии, imitatio in motu contrario, i. per motum
´
Найжвавіший,-е—vivacissimo (іт.); contrarium (лат.);
´
якнайлегше—agevolissimo, leggierissimo (іт.). н. у прот и́вному ру́хові—и. в противодвиже-
Найменша ´ (нота в менз. сист.)—minima (лат.); нии;
якнайско́рше—prestissimo (іт.). ´
н. в рівному ру́хові—imitatio aegalis motus (лат.);
Найти́хше—pianissimo quanto possibile (іт.). ´
н. у відверненому поря́дку то́нів—имитация в
Найшви́дший,-е—rapidissimo (іт.). возвратном движении;
´
«Накідка» (крюк. спів)—накидка. н. в той самий голос—imitatio homophonа, і. in
´
Накладання—наложение. unisono (лат.);
´
Наконечна—конечная (попевка). ´
н. тональне—имитация тональная;
´
Накреслення—начертание. н. то́чне—и. строгая, і. legata (лат.);
´
Накри—накры (ударн. инстр.). н. триголо́сне—и. трехголосная;
´
Налад—настраивание (инструмента); н. в унісо́н—imitatio homophona, і. in unisono
як написано—come ´ sta (іт.). (лат.);
´
Наладження—настройка; н. цілкови́те—і. totalis (лат.);
н. оберто́нове—н. обертонная; н. частко́ве—і. partialis (лат.).
н. унтерто́нове—н. унтертонная. ´
Наслідувальний—имитационный.
´
Напів—напев. Наслідувати—имитировать.
Напівго́лоса—вполголоса. Наслідуючи—imitando (іт.).
Напівго́лосно—вполголоса. Насоло́да—volupte´ (фр.);
Напівкоро́тка (нота в менз. системі)—semibrevis з насоло́дою—con delizia (іт.);
(лат.). ´
з небесною ´
насолодою (у Скрябіна)—avec un cele
´
Напівповажний—semiserio (іт.). ste volupte´(фр.).
´
Напівуст ій—полуустой. ´
Наспівати—напеть.
Направля́ння (голосу, руки, пальців, п’ясти)—по ´
Наспівувати—напевать.
становка (процесс). ´
Настрій—настроение;
´
Направник—настройщик. ´
з настроєм—lirico.
´
Направщик—настройщик. Настро́їти—настроить.
Напру́га—напряжение; Настро́ювання—настраивание, настройка.
н. зву́ка—сила звука. Настро́ювати—настраивать.
Напру́жений,-о—intensivо (im.). Наступає ´ (іде слідом)—segue (іт.).
Напру́женість—напряженность. Нату́га—сила звука, форсировка.
Напру́ження—напряжение (звука); Нату́гою—stiracchiando (іт.).
з напру́женням—incalzando (іт.). Нат у́жування—форсирование.
´
«Нарєчь» (знам. спів)—наречь. Нат у́жувати—форсировать.
´
Нарис—начертание, эскиз; ´
Натуральний,-о—naturale (іт.).
´
м. гармонійний—эскиз гармонический. ´
Натурально—naturalmente (іт.).
´
Нарізно—divisi (іт.), disgiungendo. Нахил—наклонение;
Наро́дній—rustico (іт.). н. мажо́рний—н. мажорное;
Наро́зспів—нараспев. н. міно́рний—н. минорное;
Наростання ´ зву́ку—наращение звука. н. протилежний—н.´ противоположное.
Насл і´дування—имитация, imitatio (лат.), ´
Нахшляґ—нахшлаг.
imitazione (іт.), imitation (фр.); ´ неначе—quasi
Наче, ´ (іт.).
н. в і´льне—имитация свободная, imitatio sim Не, ні—nоn (іт.).
plex, і. libera (лат.); ´
Небел—небел (лютня).
н. двоголо́сне—и. двуголосная; Неви́значено—tenebrosamente (іт.).
Невимушений – 82 – Нота проти ноти
Неви́мушений,-о—agevole (іт.). ´
Ни́зка ритмічна—ряд ритмический.
Неви́мушено—agevolmente, соn agevolezza, libera Ни́зькість—высота (тона).
mente (іт.). ´
Ніби—quasi (іт.).
´
Невиразний,-о—vago (іт.). ´ в но́ті—filum (лат.).
Ніжка
´
Невиразно—tenebrosamente, vagamente, соn vagez ´
Ніжний,-о—morbido, soave, accarezzevole, carez
za (іт.). zevole, delicato (im.).
Неви́рівняність—неровность (партий в хоре, строя). Ніжно, з ніжністю—teneramente con tenerezza, de
´
Невма—невма. licatamente, dolcemente, galantemente, con dolce
´
Невмовий—невменный. maniera, sensibilmente, vellutato, morbidamente
´
Негайно—attacca (іт.). (im.).
Не готу́ючися—all’improvista (іт.). «Ніз» (безлин. нот. письмо)—низ.
´
Недбалий,-о—negligente (іт.). ´
Німецький—tedesco;
Недбало´ (щодо темпу трохи затримуючи)—negli по-німецькому, на німецький ´ ´
манір—alla tede
gentemente (іт.). sca (іт.).
´
Недобирання—недобирание (тона). Новелета ´ (п’єса ´ вільної
´ фо́рми)—novellette (фр.).
´
Недобирати—недобирать. ´
Новемоля (група з 9 нот, що дорівн. 8)—novemola, no
´
Недобрати—недобрать. venota (іт.).
Недоброзву́чність—неблагозвучие. Нови́й—nuovo (іт.).
´
Недовершенність—imperfectio (лат.). ´ сорочья»
«Ножка ´ (крюк. спів)—ножка сорочья (крюк).
Недоголо́шування—недобирание (тона). Ноктю́рн—ноктюрн, notturno (іт.), nocturne (фр.).
Недоголо́шувати—недоносить. Номенкляту́ра—номенклатура.
´
Незавершена ´
сталість—незавершенность устой- Но́мос—номос (греч. муз.).
чивости. Нона—нона.
´
Незавершеність ´
стійкости—незавершенность устой Нонако́рд—нонаккорд.
чивости. ´
Нонет—nonetto (іт.);
´
Незак інченість ´
держкости—незавершенность устой за нормою—ad normam (лат.).
чивости. Но́та—нота, nota, (іт.), note (фр.);
´
Незалежність ´
пальців—независимость пальцев. н. акценто́вана—н. акцентированная;
´
Незвичайний,-о—rаrо (іт.). ´
н. біла—bianca (іт.);
Незв’я́заний—несопряженный (звук). н. вислідна—н. ´ результатная;
Незв’я́заний,-о—sciolto (im.). ´
н. вільна—н. свободная;
Незму́шено—disinvolto (im.). н. вісімко́ва (в мензур. сист.)—fusa (лат.);
Ней—ней (араб. инстр.). н. двори́скова—н. двухчертная;
´
Неладний—нестройный. н. довга—nota sostenuta (іт.);
Немузи́чний—немузыкальный. н. додатко́ва—нахшлаг;
Немилозву́ччя—discordo (im.). н. допомічна—н. ´ вспомогательная, комбиата, no
Ненаголо́шений—неударяемый. ta campiata (іт.);
´
Ненадто—nоn troppo (im.). ´
н. задержана—н. задержанная;
Неоваґнери́зм—неовагнеризм. н. затри́мана—н. задержанная;
´
Неодмінний (инструмен.)—obligate (im.), oblige´(фр.). н. квадрато́ва—nota quadrata (лат.);
´
Непевний,-о—indeciso (im.). н. коротка або полови́нна—brevis (лат.);
´ неточно
Непевно, ´ інтонувати—cercare
´ la nota (іт.). н. крапко́вана—н. с точкой;
´
Непом ітний,-о—insensibile (іт.). ´
н. з крапкою—н. с точкой;
´
Непомітно—insensibilmente (іт.). н. мелізмати́чна—н. мелизматическая;
´
Непостійний,-о—vago (іт.). н. мин у́ча—н. проходящая;
´
Непостійно—vagamente, con vagezza (іт.). н. наголо́шена—н. акцентированная;
Непохи́тність—устойчивость. ´
н. без наголосу—nota cattiva (іт.);
´
Нерівність—неровность (партий в хоре). н. для оздо́би—nota di piacere (іт.);
Неріш у́че—vagamente, con vagezza, timidamente, ´
н. педалева—пункт органный;
соn timidezza (іт.). н. перемінна—н. переменная, nota cambiata (im.);
Нерішу́чий,-е—indeciso (іт.). н. перехідна—н. ´ проходящая;
Несамови́тий,-о—violente (іт.). ´
н. подвійна—н. двойная;
Несамови́то—violentemente, соn violenza (іт.). н. полови́нна—н. половинная, bianca (im.);
´
Несміло—соn timidezza, timidamente (іт.). н. помічна—н. ´ вспомогательная;
´
Несподіваний,-о—improvviso (іт.). н. для прикраси—nota ´ di piacere (im.);
´
Несподівано—improvvisamente (іт.). ´
н. для прикрашування—н. мелизматическая.
´
Неспокійний,-о—inquieto, smanioso (іт). Но́та про́ти но́ти—nota contra notam (лат.);
´
Неспокійно—беспокойно. н. результатна—н. ´ результатная;
Неспря́жений—несопряженный. н. ри́мська—nota romana (лат.);
´
Несталість—неустой. н. си́льна—н. сильная;
´
Нестій—неустой. н. слабка—н. ´ слабая;
Нестро́йно—нестройно. н. на слабкі´й ча́стці такту—nota ´ cattiva (іт.).
´
Неукінчена ста́лість—незавершенность устойчиво н. го́стра суміжна—н. ´ острая смежная;
сти. н. низька´ суміжна—н. ´ низкая смежная;
Нечу́ло—senza passione (іт.). ´
н. хоральна—nota quadrata (лат.).
Ни́зити—понижать. ´
н. ціла—н. целая;
Нотація – 83 – Одночасовий
н. черво́на—н. красная; Оберто́новий—обертонный.
н. чутли́ва—note sensible (фр.); ´
Об’єм—ambitus (лат.);
´
н. шістнадцятка—н. шестнадцатая; ´
о. інструменту—об’ем инструмента.
н. що припадає ´ на тяжку́ (си́льну) тактову
´ ´
част ´
Обихід—обиход (церковный).
ку—nota buona (іт.); ´
Обихідний—обиходный.
´
н. безлінійні—н. безлинейные, безстрочные; ´
Обичайка—обруч (в бубне).
н.-и ро́лікові—н. роликовые; ´
Обіжник—группетто.
з нот—по нотам. «Облачко»—(крюк. спів)—облачко.
´
Нотація—нотация, письмо нотное, нотопись. ´
Облесний,-о—lusinghevole (im.).
Но́тний—нотный. ´
Облесно—lusingando, lusingante, lusinghevolmen
Нотови́й—нотный. te (im.).
Ното́граф—нотограф. ´
Обліґатний—облигатный, obligat (im.), oblige´ (фр.).
´
Нотографія—нотография. Обни́ження—понижение.
Нотодру́к—нотопечатание. Обни́жник—бемоль;
´
Нотодрукар—нотопечатник. ´
о. подвійний—дубль-бемоль.
´
Нотодрукарницький—нотопечатнический. Обов’язко́вий (інструмент)—облигатный, obliga
´
Нотодрукарський—нотопечатный. to (іт.), oblige´ (фр.).
´
Нотодрукування—нотопечатание. Обо́йка—гобой.
Нотоно́сець—нотоносец. Оболо́нка—мембрана, перепонка;
´
Нотописання—нотописание. о. бубонцева—п.´ барабанная, п. тимпанальная;
Нотопи́сний—нотописный. о. Кортієва—п. Кортиева;
Нотописьмо́—письмо нотное, нотопись; ´
о. слизова—оболочка слизистая;
´
н. демествене—нотопись демественная; о. сухожи́льна—п. сухожильная.
н. знаменне безпомітне ´ й беззначне—н.
´ Оборо́т—volta (іт.).
знаменная, безпометная и безпризначная; Обо́я—гобой.
´
з помітками ´
і знаками—н. Образність—изобразительность.
знаменная с пометками и признаками; Образо́вий—изобразительный.
н. кондакарне—н.´ кондакарная; Образотво́рчий—изобразительный.
´
н. лінійне—и. линейная; ´
Обриваючи—rubando (іт.).
´ квадратове—н.
н. лінійне ´ линейная квадратная; Обрій слухови́й—горизонт слуховой.
´
н. літерне—н. буквенная; Обро́блення—обработка.
н. мензуральне—н.´ мензуральная; Обря́довий—обрядовый (о песне и т. д.).
´
н. невмове—и. невменная; Обсяг—диапазон, об’ем (голоса, инструмента), ambi
н. окру́гле—н. круглая; tus (лат.);
´
н. хоральне—н. хоральная. о. ротово́ї дупли́ни—об’ем ротового простран-
´
Нотоспів—сольфеджио. ства.
´
Нотостан—стан нотный, нотоносец. Огни́стий,-о—focoso, fuocoso (im.).
´
Нотувати—нотировать. Огру́ддя—клетка грудная.
Нуль—zero ´ (фр.). Ода-симфо́нія—ода-симфония.
´
Нусет—нусет (араб. инстр.). Один—solo, un (іт.).
Ну́сох—нуссох (евр. гамма). ´
Одини́ця пісенна—единица песенная.
´
Нюанс—нюанс. ´
Одинцем—solo (іт.).
Нюансиро́вка—нюансировка. ´
Одміна—altеrazione (іт.).
´
Нюансування—нюанс и́ровка. ´
Одна—una (іт.).
Одність (у виконанні)—ансамбль.
О Одно́—uno (іт.).
Одноголо́сний—гомофонный, монофонный.
Одноголо́сний,-о—unisono (іт.).
Обвитка струн—обмотка струн. Одноголо́сся—гомофония, монофония.
Обдаро́ваний—одаренный. Однозву́к—униссон;
Обдаро́ваність музи́чна—одаренность музыкаль о. енгармонійний—у.´ энгармонический.
ная; в однозву́к—в униссон, all’unisono (іт.).
´
з обережністю—con osservanza (іт.). Однозвукови́й—однозвучный, униссонный.
´
Обернення—интерверсия, conversio, evolutio, ever ´
Однойменний—одноименный, гомонимный.
sio, inversio (лат.); ´
Однолінійний—однострочный.
о. акорду, інтервалу—обращение аккорда, ин- ´
Одноманітний—монотонный.
тервала; ´
Одноманітність—монотонность.
о. голосу в подвійн. контрап.—rivolgi mento, ro ´
Одномірність—единомерность.
vesciamento (im.); Однори́сковий—одночертный.
´
о. теми—inversio (лат.), inversione (іт.). ´
Одностайність—монотонность.
´
Обернений—обращенный. ´
Одностайний—монотонный.
´
Обертання—метаморфоза (вариация); Одностру́нник—монохорд.
´
о. передпліччя—вращение предплечья; ´
Однотакт—однотакт.
´
о. передрамена—в. предплечья. ´
Однот емність—однотемность.
Оберто́н—обертон. ´
Одночасний—одновременный.
Оберто́нний—обертонный. Одночасови́й—одновременный.
Одночастинність – 84 – Павза
Одночасти́нність—одночастность. ´
Оповідаючи—narrante, recitando (іт.).
´
Одночленний—одночленный. ´
Оповідно—narrante (іт.).
´
Одразу—subito (лат.), a´ livre ouvret (фр.); з одушев Опус музи́чний—произведение музыкальное.
ле́нням—patetico (іт.), pathetique (фр.). Орато́рія—оратория.
Ожи́влюючи—ravvivando (іт.). Ораторія́льний—ораториальный.
Оздо́блений,-о—fioreggiante (іт.) ´
Орган—орган, organum (лат.), organo (іт.);
Оздо́блюючи—adornatamente, adornando, fioreg о. водяни́й—о. водяной;
giando (іт.). ´
по́вним органом—organo pleno (лат.).
Озов—резонанс. Орган голосови́й—орган голоса;
Озовни́й—резонансный, резонансовий. о. го́лосу—о. голоса;
Окари́на—окарина. о. слухови́й—о. слуха;
Окривання´ (голосу)—закрывание (голоса). ´
о. сл уху—о. слуха;
Оксами́тно—vellutato (іт.). ´
о. тяжіння—о. тяготения (в ухе).
´
Окселентування—эксцелентование. Організація ´ музи́чна—организация музыкальная.
´
Октава—октава, ottava (im.), octava (лат.); ´
Органіст—органист.
о. вели́ка—о. большая; ´
Органістий—органист.
´
о. верхня—ottava alta (im.); ´
Органіструм—органиструм (стар. инстр.).
о. ви́повнена—октава выполненная; ´
Органний—органный.
о. висо́ка—о. alta (im.); ´
Органовий—органный.
´
о. горішня—о. alta (im.); ´
Органознавство—органология.
о. двори́скова—о. двучертная; Органоло́гія—органология.
´
о. долішня—о. bassa (im.); Орґельпу́нкт, орґельний´ пункт—пункт органный.
о. захо́вана—о. скрытая; ´
Ординар—ординар.
о. коро́тка—о. короткая; ´
Оркестр—оркестр.
о. мала—о.´ малая; ´
Орк(х)естра—оркестр;
о. ни́жня—о. bassa (im.); о. бальова—о. ´ бальный;
о. однори́скова—о. одночертная; о. бійна—о. ´ ударный;
´
о. подвійна—о. двойная; о. духова—о. ´ духовой;
о-ви блискави́чні—о-вы молнии; ´
о. духова´ мідна—banda (im.);
´
о-ви потрійні—о-вы тройные; ´
о. камерна—оркестр камерный;
о-ви рівнобіжні—о. параллельные; ´
о. мідна—о. медный;
в октавах´ (грати)—con ottava (im.); ´
о. мішана—о. смешанный;
на октаву ´ ни́жче—all’ottava bassa (im.); ´
о. подвійна—о. двойной;
´
у ви́щій октаві—all’ottava alta (im.); о. покойо́ва—о. камерный;
´
у ни́жчій октаві—all’ottava bassa (im.). о. рогова,—о. ´ роговой;
´
Октавний—октавный. о. симфонічна—о. ´ симфонический;
´
Октавувати—октавировать. о. стру́нна—о. струнный;
´
Октемоля (група з 8 нот)—octemola (im.). ´
о. ударна—о. ударный.
´
Октет—октет, ottetto, octetto (іт.). ´
Оркестральний—оркестровый.
Окто́їх—октоих, осьмогласник. ´
Оркестрант—окрестрант.
Окто́йний—октойный, осьмогласный. Оркестріо́н—оркестрион.
Октохо́рд—октохорд. Оркестро́вий—оркестровый.
´
Омана—inganno (іт.). ´
Оркестрування—оркестровка.
Оник—zero ´ (фр.). ´
Оркеструвати—оркестровать.
Опера—опера, opera (іт.), opera ´ (фр.); ´
Орхестика—орхестика.
о. бу́фо—о. буфф, opéra buffa (іт.); ´ музи́чна—образование музыкальное.
Освіта
о. драмати́чна—о. драматическая; ´ тональний—центр
Осередок ´ тональный (компози
´
о. епічна—о. эпическая; ции).
´
о. збірна—pasticcio (іт.), pastiche (фр.); ´
Основа інтервалу—основание интервала.
´
о. комічна—о. комическая, opera buffa (іт.); ´
Останній—ultimo (im.);
´
о. з комічними епізо́дами—о. semmiseria (іт.); з о́страхом—con spavento, timoresamente (іm.).
о. ліри́чна—о. лирическая; «Осьмогласіє» ´ (знам. спів)—осьмогласие.
о. напівповажна—о.´ semiseria (іт.); ´
Осьмогласний—осьмогласный, октайный.
´
о. національна—о. национальная; ´
Осьмогласник—осьмогласник, октоих.
о. невели́чка—operetta (іт.); ´
Отоліт—отолит (в ухе).
´
о. поважна—о. ´
seria (іт.), о. serieux (фр.); ´
Отяжіло—gravemente (іт.).
о. романти́чна—о. romantica (іт.); «Отсєка» (знам. спів)—отсека.
´
о. трагічна—о. tragica (іт.). Офарбо́ваність—окрашенность.
´
Оперета—оперетта, operetta (іт.). ´
Офіклеїд—офиклеид.
´
Оперетка—оперетка. «Очко» (крюк. спів)—очко (крюк).
´
Оперетковий—опереточный.
Оперний—оперный.
Оперо́вий—оперный.
П
Опівго́лоса—mezza voce, sotto voce (im.). Па (в танцях)—pas (фр.).
Опір—сопротивление (струны). ´
Павана—павана, pavana, padovana, раduana (іт.).
´
Оповідально—narrante (іт.). ´
Павза—пауза, ´ (іт.), pausa (лат.), bâton (фр.);
pausa
Падіння руки – 85 – Перевернений
п. вісімко́ва—demi-soupir (фр.); з головною партією—colla´ parte (im.);
´
п. двотактова—bâton a deux mesures (фр.); на три партії—a ´ tre parti (іт.), a´ trois parties (фр.);
п. для всіх голосів—pausa generalis (лат.); на чотири партії—a ´ quattro parti (іт.); á quatre
п. до́вга—pausa ´ lunga (іт.); parties (фр.);
´
п. загальна—pausa generalis (лат.) у нижній партії, ´ ´
у спіднім го́лосі—sotto, sotto
п. мала—p ´ áusa piccola (im.); alla parte (im.).
п. полови́нна—demi-mesure, demi-pause (фр.); ´
Пасаж—пассаж, passaggio (im.), passage (фр.)
´
п. тридцятьдвійна—demi-quart de soupir (фр.); п. ако́рдовий—п. аккордовый;
п. чверткова—sospiro ´ (im.), soupir (фр.). ´
п. гамовий—п. гаммовый;
´ руки́—п. руки.
Падіння п. мелодійний—п.´ мелодический;
´
Падуана—pavana, padovana, paduana (іт.) п. фіґуро́ваний—п. фигурированный.
´
Палець—палец; ´ (стар. тан.)—пассакалья, passagaglio (im.),
Пасакалья
п. вели́кий—п. большой; passecaille (фр.).
п. вказівни́й—п. указательный; ´
Пасамедзо—passamezzo (im.).
п. дру́гий—п. второй; Паси́вність руки—пассивность руки.
´
п. перший—п. первый; ´
Пасія—passio (лат.), passion (фр.).
п. підмизи́нний—п. безыменный; Пасп’є́—passe-pied (фр.).
п. п’я́тий—п. пятый; «Пастела»´ (стар. спів)—пастела.
´
п. середній—п. средний; Пасти́ччо—pasticcio (іт.), pastiche (фр.).
´
п. третій—п. третий; ´
Пастораля—пастораль, pastorale (іт.), pastourelle
´
п. четвертий—п. четвертый; (фр.).
одни́м па́льцем—con un dito (im.). ´
Пасторальний—пасторальный.
´
Пальці ´
обертальні—пальцы вращательные. ´
Пасторальність—пасторальность.
´
Паличка—bâton (фр.); Патети́чний—патетический, patetico (іт.), pathe ´
´
п. дириґентська—палочка дирижерская; bâton tique (фр.).
´
de mesure (фр.); Патети́чність—патетичность.
п. тарабанна—п.´ барабанная. Патети́чно—патетично, pateticamente (іт.).
´
Палички́ тарабанні—baguettes de tambour (фр.) ´
Патос—пафос.
´
«Палка» (стар. спів)—палка (помета). «Пау́к» (знам. спів)—паук (знамя).
Палки́й,-о—fervido, focoso, fuocoso, caloroso, con ´
Пеан—пэ а́н (победн. песнь).
calore. ´
Певний,-о—deliberatо ´ (фр.).
(im.), precis
´
Палко—fervidamente, ardente, con ardore, con vog ´
Певність—fermezza (im.).
lia, con desiderio, veemente, zelosamente (im.); ´
Певно—deliblramente (im.).
´
ду́же палко—соn desiderio intenso (im). ´
Педалевий—педальный.
´
Пальцепозначення—аппликатура. Педалева ´ нота—пункт органный.
Пальцерозпо́діл—аппликатура. ´
Педалізація—педализация.
´
Пам’ять ´
слухова—память слуховая. ´
Педалізування—педализация.
Панахи́да—панихида. ´
Педалізувати—педализировать.
Пандо́ра—пандора (инстр.). ´
Педальний—педальный.
Панду́ра—пандура (инстр.). ´
Педалювання—педализация.
Пансимфоніко́н—пансимфоникон. ´
Педаля—педаль, ´
pedale (фр.), Orgelpunkt (нім.);
Панталео́н—панталеон (инстр.). п. гармонійна—п. ´ гармоническая;
´
Пантоміма—пантомима. п. глуха—п. ´ левая;
«Параклі´т» (знам. спів)—параклит (знамя). ´
п. глушна—демпфер-педаль;
´
Паралелі—параллели (паралл. интервалы). ´
п. запізнена—педаль запаздывающая;
Паралелізм—параллелизм (в голосоведении). п. комбінаційна—п. ´ комбинационная;
Паранете ´ (незм.)—паранете (греч. муз.). ´
п. ліва—п. левая;
´
Парафонія—парафония. п. мелодійна—п. ´ мелодическая;
´
Парафраза—парафраз. п. одночасна—п. ´ одновременная;
´
Парафразування—парафразирование. п. попередня—п. ´ предварительная;
Пари́стий—четный. ´
п. права—п. правая;
Паро́дія—пародия. п. ритмічна—п.´ ритмическая;
´
Партес—партес. п. синкопо́вана—п. синкопированная;
´
Партесний—нотный, партесный. ´
п. тонічна—п. тоническая;
´
Партименто—partimento (im.). п. третя ´ (модератор)—п. третья (модератор);
Парти́та—партита, partita (im.). ´
без педалі—senza ´
pedale (im.), sans pedale (фр.).
Партити́на—партитина. Педалі ´
´ подвійні—doppio pedale (im.).
Партиту́ра—партитура, partitura, partizione, lo spar ´
Пекельний,-о—infernale (im.).
tire, spartito (im.), partition (фр.), partitur (нім.). ´
Пектис—пектис (др.-греч. инстр.).
Партит у́рний—партитурный. Пентато́ніка—пентатоника.
´
Партія—партия; Пентафо́нний—пятиголосный, пентафонный.
п. головна—п. ´ главная; Пентахо́рд—пентахорд.
п. голосова—п. ´ голосовая, parte, pars; Перебити (п’єсу)—заиграть (п’єсу, сделать избитой).
п. кінцева—п.´ заключительная; ´
Перебовк—перезвон.
п. концерто́вна—п. концертирующая; ´
Переведення ´
теми—проведение темы.
´
п. побічна—п. побочная; Перевернений,-о—rivoltato, rivolto (im.).
«Перевод» – 86 – П’єса
«Перево́д» (знам. спів)—перевод (вид знам. распева). п. тактова—п. ´ тактовая;
«Перево́дка» (знам. спів)—переводка (знамя). ´
п. ціла—п. целая;
«Переволо́ка закритая» (крюк. спів)—переволока п. чверткова—п. ´ четвертная;
закрытая. п. четверти́нна—п. четвертная;
Перегорни́ (сторінку)—volti (im.). п. шістьнадцятко́ва—п. шестнадцатая.
´
Перегравати,-ся—переигрывать,-ся. ´
Перерваний,-о—interrotto (im.).
Переграти´ (п’єсу)—заиграть (п’єсу, сделать избитой). ´
Перериваючи—прерывисто, interrotto (im.).
Передго́лос—антиципация. Переро́бка—транскрипция.
Передголо́шувати—антиципировать. ´
Переспів—перепев.
´
Передзвін—перезвон. Перест а́ва (голосів)—перестановка (голосов);
Переди́ктус—предикт. ´
п. мішана—п. смешанная;
´
Передих—передышка. п. протилежна—п.´ противуположная;
Перед’ікт—передикт. п. пряма—в. ´ прямая:
´
Передкаданс—предкаданс. ´
Переставка—транспонирование, транспонировка.
Передно́та—апподжиатура, форшлаг; Перестрій ´ (струн. інстр.)—scordatura.
п. додатко́ва—ф. приставной, а. приставная; Перестро́їти—перестроить.
п. до́лішня—ф. нижний, а. нижняя; Перестро́ювання—перестраивание.
´
п. звичайна—ф. простой, а. простая; ´
Перестроювання струн—скордатура, scordatura (im.).
´
п. подвійна—а. двойная, ф. двойной; Перестро́ювати—перестраивать.
´
п. потрійна—а. тройная, ф. тройной. Перетво́рення—модификация.
´
Передпліччя—предплечие. ´
Перетинка—перепонка;
´
Передрам’я—предплечие. п. бубонцева—п. ´ барабанная, п. тимпанальная;
Передру́ччя—запястие. п. груди́нно-черевна—преграда´ грудобрюшная.
´
Передтакт—затакт, анакрузис, Auftakt (нім.), ana ´
Перетинок тактови́й—черта тактовая.
krusis (гр.). Перех і´д—пассаж, переход, passage (фр.), passag
´
Передтактовий—анакрузический. gio (im.);
´
Передув—передувание (в мед. дух. инстр.). п. прями́й—переход прямой;
´
Передування—передувание (в мед. дух. инстр.). ´
п. реґ істру—переход регистра.
´
Передувати—передувать. ´
Переходити з тона на тон за допомогою портаме´н
Переду́ти—передуть. то—cercare la nota (im.).
´
Переклад—переложение; ´
Перехрешення—переченье.
п. енгармонійний—п. энгармоническое. ´
Перехрещування голосів—перекрещивание голо
«Перекладка»´ (стар. спів)—перекладка. сов;
Переладження струн—скордатура, scordatura (im.). п. рук—п. рук.
Перело́м го́лосу—перелом голоса. ´
Перечення—переченье.
´
Переміна—mutatio (лат.), mutazione (im.); ´
Перилімфа—перилимфа.
п. го́лосу—линяние голоса. ´
Період—период (муз.);
Перемін и́ти—переменить. ´
п. семитактовий—п. семитактный.
´
Перемінний—alternativo (im.). ´
Періода—предложение сложное.
Переміня́ти—переменять. ´
Періодизація—периодизация.
´
Переміст—перемещение. Періоди́чність—периодичность;
Перемісти́ти—переместить. п. двочасти́нности—п. двучастности;
´
Переміщення—перемещение. п. зворо́тів—п. оборотов;
´
Переміщувати—перемещать. ´
п. моментів—п. моментов;
´
Перенесення—портаменто; ´
п. подвійна—п. двойная;
п. голосу—portamento. п. про́ста—п. простая;
Переоркестро́вувати—переоркестровывать. ´
п. речень—п. предложений;
´
Переоркестрування—переоркестровка. п. складна—п. ´ сложная;
´
Переоркеструвати—переоркестровать. п. складова—п. ´ составная.
´
Перепело—ключица. Перл и́стий—жемчужный (способ игры).
Перепо́нки голосові—связки ´ голосовые. ´
Перша—prima (im.).
Перепочи́вка—пауза. ´
Першим ´
разом—prima volta (im.);
´
Перерва—пауза, антракт, интервал, abruptio (лат.), за першим разом го́лосно—la prima volta forte
остановка (голоса); (іт.).
п. вісімко́ва—пауза восьмая; Пестли́вий,-о—aссarezzevole, carezzevole (im.).
п. восьми́нна—п. восьмая; Пестли́во—accarezzevolmente (im.).
´
п. генеральна—п. генеральная; Пе́стячи—carezzando (im.).
´
п. голосова—остановка голоса; Петля́—петля (вок. техн.).
п. двиг у́ща—пауза передвигающая; ´
П’єса—пьеса, pezzo, pezza (im.), piece ´ (фр.), Stuck
´
п. двотактова—п. двухтактовая; (нім.);
п. двочастко́ва—п. двудольная; п. браву́рна—п. бравурная;
´
п. загальна—п. генеральная; ´
п. вокальна—п. вокальная;
п. неви́значена—п. воздушная; п. голосова—п. ´ вокальная;
п. одначастко́ва—п. однодольная; п. інструментальна—п. ´ инструментальная;
п. полови́нна—п. половинная, demi-mesure, de п. примхли́вого або химерного характеру—cap ´
mi-pause; riccio (im.), caprice (фр.);
П’єска жартівлива – 87 – Піяно
´
п. кінцева—postludium (лат.), Naсhspiel (нім.); Підно́шення—повышение.
´
п. концертна—pezzo concertanto (іт.); Підня́ття (звуків)—восхождение (звуков).
´
п. мрійна—rêve, rêverie (фр.); Підпо́ра ди́хання—апподжио.
´
п. переграна—п. заигранная; Підпо́ра діяфраґмати́чна—опора диафрагмати
п. танцівна—п. ´ танцевальная. ческая;
´ жартівли́ва, гумористи́чна—burla, burles
П’єска п. зву́ку—о. звука;
ca, burletta (im.). п. з. огру́дна—о. з. грудная.
Пи́льно—con diligenza (im.). Підси́лення зву́ків—усиление звука.
Пи́шний,-о—tastoso, enfatico (im.). Підси́лити—усилить.
Пи́шно—pomposo, magnificamente, fastosamente, Підсильни́й—ренфорсаторный, rinforzato (іт.).
sfoggiando, sfoggiatamente, suplimo (im.). Підси́лювати—усиливать.
´
Пищало—свисток. Підси́лювач—ренфорсатор;
Пи́щик—пищик, пластинка (в глубине кларнета и дуже підси́люючи—molto crescendo (іт.).
рожка). Пі´дскоком—saltato (іт.);
Пів—semi (іт.). в підскоках—saltato (іт.).
Півг о́лосом—вполголоса, mezza voce, sotto voce ´
Підспівувати—подпевать.
(im.). Підстава´ стремінна—ступня´ стремени (в ухе).
´
Півгра—demi-jeu (фр.). ´ авка—кобылка,
Підст ´ ponticello (im.), chevalet (фр.);
Півдужки—полудужки. п. для нот—pult, pulpitum (лат.).
Півзакінчення—полуконец. Підстро́ювання (інструменту)—подстраивание
Півко́ло—semicircolo. (инструмента).
´
Півпедаля—полупедаль. ´
Підтон—унтертон.
´
Півперіод—полупериод. Підхо́д—пред’ем, anticipatio (лат.).
´
Півплагальний—полуплагальиый. ´
Пікольо—пикколо.
´
Півречення—полупредложение. Піри́хій—пиррихий.
Півсти́х—полустих. Пірофон—пирофон.
Півто́н—полутон, demiton, semiton (фр.), hemitо ´
Пірце—перо (клавесинное).
nium, semitonium (лат.); ´
Пісельник—песельник.
п. діятонічний—п. диатонический; ´
Пісенний—песенный.
п. хромати́чний—п. хроматический. ´
Пісенність—песенность.
Півто́на—diesis magna (лат). ´
Пісенька—песенка, канцонетта, chansonette (фр.).
Півтри́ль—полутрель. Після́ того́—роі (іт.).
Півхви́ля—полуволна (звук). ´
Пісневий—песенный.
´
П івча—певчие (хор). Піснетво́рчість—песнетворчество.
´
П івчий—певчий; ´
Пісня—песнь, песня, канцона, canzona (im.), chan
п. церко́вний—п. церковный. son (фр.), aria (im.), air (фр.), lied (нім.);
´
П ідбасок—баритон. ´
п. бакхічна—vinato, vinetta (im.);
Підви́шник—диез, diese ´ (фр.); ´
п. весільна—п. свадебная;
´
п. подвійний—дубль-диез. п. весняна—п. ´ весенняя;
Підви́щення—повышение. ´
п. виноградарська—vinata, vinetta (im.);
Підви́щування—повышение. п. ероти́чна—erotica (im.);
Підви́щування го́лосу—alzamento di voce (іт.). ´
п. кохання—erotica (im.);
Підганя́ючи—incalzando (іт.). п. любо́вна—erotica (im.);
´
Підгинання—подгибание (пальца). п. наро́дня—п. народная;
Підголо́сок—подголосок. п. обжи́нкова—п. обжинковая;
Підди́хування—поддыхивание. п. обрядо́ва—п. обрядная;
´
Під’їжджання—под’езд, под’езжание (вок.). п. паст у́ша—pastorale (im.), pastourelle (фр.);
Підкладання ´ руки (у грі на ф.-н.).—abbassamento п. похвальна,´ ´
прославна—canticum (лат.), can
di mano (іт.). tico (im.);
´
Підкреслюючи—marcando (іт.). ´
п. ранішня—mattinata (im.);
Підла́джування (инструменту)—подстраивание п. без слів—Lied ohne Worte (нім.);
(инструмента). ´
п. танкова—ballematia, ballistia (im.);
Підмедія́нта—субмедианта. ´
п. травнева—maggiolata (im.);
Піднебінний—нёбный (звук). п. церко́вна—песнопение;
´
Піднеб іння—небо; ´
п. циганська—zingareska (im.);
п. м’яке—н. ´ мягкое; ´
п. венецьких ´
човнарів—barcarolla (im.), barcarol
п. тверде—н. ´ твердое. le (фр.).
´
Піднесенний,-о—elevato (іт.). Пісня́р,-ка—песельник,-ница, песенник,-ца.
´
Піднесення—арсис; Пісо́к вушни́й—песок ушной.
п. го́лосу—под’ем голоса; Пісто́н—пистон.
п. горля́нки—п. гортани; ´
Піянізм—пианизм.
п. зву́ку—п. звука; ´
Піяніно—пианино.
п. інтонаційне—п. ´ интонационный; ´
Піянісімо—пианиссимо.
п. мело́дії—п. мелодии; ´
Піяніст,-ка—пианист,-ка.
п. руки́ (у тактуванні)—alzamento di mano (im.). Піяністи́чний—пианистический.
´
Піднесено—sublimo, con elevazione (im.). Пія́но—пиано.
Піянограф – 88 – Подібний
Піяно́граф—пианограф. ´
Поважно—sostenuto, maestevolmente, adagio, an
Піяно́ля—пианола. dante, andante grave, gravemente, molto soste
Плавки́й,-о—scorrevole (im.). nuto, grandiosamente, con gravita (im.);
´
Плавкість (у виконанні)—плавность (исполнения). ´
вельми ´
поважно—adagio, molto sostenuto(im.).
´
Плавко—scorrendo (іт.). ´
Поважно сти́ха—andante sostenuto (im.).
´
Плавно—glissando (іт.). ´
Поважно з сму́тком—andante mesto (im.).
´
Плагальний—плагальный. «Повьо́ртка» (стар. спів)—повертка.
Пласти́нка—пластинка. Пови́нно—bisogna (іт.).
Пласти́чний—пластичный ´
Повільний,-о—tardato, con tardezza, tardo (im.).
´
Платівка—пластинка; ´
Повільніше—ritenuto, slentando (im.);
п. грамофо́нна—п. грамофонная; трохи повільніше—meno mosso, im росо lenta
п. елясти́чна—п. эластическая; mente, росо lento (im.).
п. пружи́ста—п. эластическая; ´
Повільно—медленно, trascinando, lentamente (im.),
п. хрящова—п. ´ хрящевая; lentement (фр.), langsam (нім.);
´
з плачем—lagrimando (im.). ´
вельми ´
повільно—molto lento (im.);
´
Плектр—плектр. в міру ´ повільно—andantino
´ (im.);
´
Плесно—запястие. ´
до́сить повільно—довольно медленно.
´
Плече—плечо. ´
Повільнюючи—rilasciando, rilasciante (im.).
Пли́вко—andante moderato (im.). По́вний—pieno, ripieno (im.).
Пли́тка—пластинка. Повноголо́сся—полногласие.
«Площадка» ´ (стар. спів)—площадка. Повнозву́чний—полнозвучный.
´
Побічний—плагальный. Повнозву́чність—полнозвучность.
Побо́жний,-о—religioso, pietoso, devotо (іт.); Повнота´ то́ну—полнота тона.
з побо́жністю—con devozione, piamente (іт.). ´
По́вня звукова—полнота звука;
Побо́жно—piamente, pietosamente (іт.). п. то́ну—п. тона.
Побудо́ва—построение (в муз. форме); Пово́лі—andante moderatо, lentamente, lento, an
п. виміряна, ви́мірча—п. мерное; dante non troppo (im.), lentement (фр.).
п. гармонійна—п.´ гармоническое; ´
Пово́лі злегенька—moderatо (im.).
п. двоголо́сна—п. двухголосное; Повто́ра—реприза (знак повторения).
п. двоїста—п. двучастное; Повт о́рення—repetizione, reddita, redita, raddo
п. двочасти́нна—двучастное; piamente (im.);
п. звукова—п. ´ звуковое; п. винятко́ве—повторение исключительное;
´
п. квартова—п. квартовое; п. ри́тму—п. ритма;
´
п. куплетна—п. куплетное; ´
п. часу—п. времени;
´
п. куплетно-варіяц ´
ійна—п. куплетно-вариаци без повто́рення—senza repetizione, senza replica
онное; (im.).
п. ладова—п. ´ ладовое; Повто́рюється (без особ.), повтори—si replica (im.);
´
п. мелодійна—п. мелодическое; треба (повторити) від по́значки—si bissogna dal
п. однокуплетна—п. ´ однокуплетное; segno (im.);
п. одночасти́нна—п. одночастное; треба (повторити) з початку—si bissogna da ca
п. основна—п. ´ основное; po (im.).
п. періоди́чна—п. периодическое; ´
Повторювання—реприза (часть формы), ripresa, re
´
п. ритмічна—п. ритмическое; prisa (im.).
п. рівнометри́чна—п. равнометричное; ´
Погаслий,-о—estinto (im.).
п. рівноритмічна—п. ´ равноритмичное; По́гляд—arbitrio (im.), arbitrium (лат.), vista (im.);
п. різнометри́чна—п. разнометричное; з першого погляду (грати чи співати)—a prima
п. різноритмічна—п. ´ разноритмичное; vista (іт.).
п. симетри́чна—п. симетричное; Пого́джуючи—accordando (іт.).
´
п. строфічна—п. строфическое; Пого́джуючися з головни́м го́лосом—discretame
п. тактова—п. ´ тактовое; nte, con discrezione (im.).
´
п. терцова—п. терциевое; По́голос—резонанс, отдача звука.
п. триголо́сна—п. трехголосное; Подавання ´ го́лосу—давание голоса, подавание го-
п. тричасти́нна—п. трехчастное; лоса, подача голоса, эмиссия звука;
п. чужоладова—п. ´ ложно-ладовое. п. зву́ку—подавание звука, подача звука;
По́вагом—медленно, tardo, con tardezza, andante п. такту—давание такта рукой.
(im.), langsam (нім.); Подавати ´ го́лос—давать голос;
не ду́же по́вагом—andantino, andante non trop п-ти звук—подавать звук.
po (im.). Подати´ звук—подать звук.
По́вагом стри́мано—andante sostenuto (im.). ´
Подвійний—doppio (im.).
По́вагом су́мно—andante mestа´ (im.); ´
Подвійною ´
вартістю—doppio valore (іт.).
´
з повагою—serio, serioso (im.). Подво́єнний,-о—raddopiato (іт.).
´
Поважний,-о—serio, serioso (im.); Подво́єння—raddopiamento (іт.);
´
щонайповажніший—grave (im.); п. (голосів)—удвоение (голосов);
´
щонайповажніше—gravemento (im.). п. педалевих ´ зву́ків—doppio pedale (im.).
´
Поважність—gravit а´ (im.); Подво́ювати—дублировать.
´
з поважністю—con gravito (im.). ´
Под ібний,-о—simile (im.).
Подібним ладом – 89 – Потворно
´
Под ібним ´
ладом—simile (im.). «Помєта» ´ (стар. нот. письмо)—помета.
´
Под ібність—подобие. ´
Помірність—соразмерность (в форме);
´
Под ібно—eguabilmente (іт.); ´
тро́хи помірніше—росо mоderato (іт.).
п-но до дзвону—tintinnando, tintinnante (іт.). Помірко́вано—moderato (іт.).
По́діл—деление; ´
Помірний,-о—moderato (іт.).
´ и́й—д. тактовое.
п. тактов ´
Помірно—умеренно, moderato, sobriamente vace
´
Поділення—деление. tto (im.);
«Под’йо́м» (стар. спів)—под’ем (попевка); ´
ду́же помірно—sostenuto (im.).
як подо́бається—ad libitum (лат.). ´
Поміст—эстрада, palco (im.).
Подо́бен—подобен (церк. п.). ´
Помічник ´
дириґентський—коррепетитор.
Подо́вження—удлинение (темы). Понад,´ поверх—sopra
´ (im.).
´
Подразнення ´
слухово́го нерва—раздражение слу- Пони́ження го́лосу—abaissement de la voix (фр.),
хового нерва. abbassamente di voce (im.).
«Подчашіє ´ просто́є» (знам. спів)—подчашие про- Пони́ження горля́нки—опускание гортани.
стое; Попер едній´ ´ у фузі,
(г олос ´ що виклад ає ´ тему)—ante
´
´
«п. свєтлоє»—п. светлое. cedente (іт.).
´
По́за дириґентова—поза дирижера. ´
Попередній—precedente (іт.).
´
Позавна—тромбон, Posaune (нім.). ´
Попівка—попевка.
´
Позагамовий—внегаммовый. Попро́сту—con seplicita´ (іт.).
´
Позатональний—внетональный. Попурі—попурри, quodlibet (лат.).
По́звук—созвук; Попускання струни́—ослабление струны.
п. протилежний—с.´ противоположный; Попусти́ти,-ся—ослабить-ся.
´
п. рівнобіжний—с. параллельный; ´
Попускати,-ся—ослаблять,-ся (струну).
´
п. суміжний—с. смежный. По́рив—порыв.
По́звуковий—созвуковый. ´
Поривання—порыв.
Пози́ція—позиция (на скрипке). ´
Пориваючися—stringendo (іт.).
´
Позначати—маркировать. Пори́вчасто—порывисто, impetuoso (іт.).
По́значка—обозначение, segno (im.), signum (лат.); ´
Порідшуючи (рух)—diluendo (іт.).
п. ритмова—о. ´ ритмическое; ´
Поріжок—порожек (на грифе).
п. тактова—о. ´ тактовое; Порожни́на—див. Дупли́на.
від по́значки—dal segno, скор. d. s. (im.); Поро́жній—vuôto (іт.).
до позначки—sin’al segno, al segno (im.). Портаменто—портаменто.
По́клик—эскламация. Поря́док—ordre (фр.).
´
Поковзом—глиссандо, glissando, sdrucciolando (im.); ´
Порядставлення—сопоставление.
´
граючи по́ковзом—scorrendo (im.). ´
Посвята—dedіca, ´
dedicatio (іт.), dedication (фр.).
Покойо́вий—камерный. ´
Посередній—obliquus (лат.).
По́колядь—припев к колядке (в честь хозяина). ´
Послаблюючи (силу звука)—raddolcendo, raddol
Покри́ва звукова—покров ´ звуковой. cito (іт.).
Покрівля´ горлянко́ва—горловая крышка. Послаба ´ звукова—ослабление
´ звука.
´
Поліморфічний—полиморфический. Послабля́ння звуку—ослабление звука.
´
Політональність—политональность. Послабля́ючи—rilasciando, rilasciante (im.).
´
Поліфонічний—полифонический, полифонный. ´
Послідовність, ´
послідування—последовательность,
´
Поліфонія—полифония. последование;
Поліфо́нний—полифонный, полифонический. ´
послідо́вність гармонійна—последователь ность
Поліхо́рд—полихорд. гармоническая;
«Полная чашка» (знам. спів)—полная чашка. п. заборо́нена—п. запрещенная;
Полови́на—semi (лат. й im.). п. мелодійна—п. ´ мелодическая;
Полови́нний—mezzo (im.). п. несподівана—п. ´ ложная;
Полохли́вий,-о—paventato, paventoso, spaventato, п. по́звукова—п. созвуковая;
spaventoso (im.). ´
п. фригійська—п. фригийская.
По́лька—полька (танец). ´
Послідування—последовательность, последование.
´
Польонез—полонез, polacca (im.), polonaise (фр.). По́спів—напев.
По́льський—полонез. ´
Поспівка—попевка.
По́льський (танець)—pollacca (іт.), polonaise (фр.); ´
Поспів’я—песнопение.
´
темпом ´
польонезу—alla pollacca (іт); По́спіх—fretta (im.);
на манір ´ по́льського (танцю)—alla pollacca (іт.). з по́спіхом—sollecitato, con fretta (im.).
´
Помаленьку—andantino, andantino mosso (im.). ´
Поспішний—affrettoso (im.).
´
Помалу—adagio, andante, lento, lentamente (im.), lente ´
Поспішно—frettando (im.).
ment (фр.). Постава ´ (г олосу,
´ руки, пальців, п’ясти)—постанов
´
По-малу-м ´
алу—мало-по-малу, росо а росо, andan ка (голоса, руки, пальцев, кисти).
tino, insensibilmente (іт.); Постава´ дириґентова—поза´ дирижера.
´
вельми ´
по-малу—largamente (іт.); ´
Поставити ´ пальці)—поставить
(голос, ´ (голос, пальцы);
´
ду́же помалу—gravemente (іт.). ´
як поставлено—come sta (іт.).
Помалу ´
´ мірно—andante marziale (іт.). ´
Постання зву́ку—возникновение звука.
Помалу ´ співо́че—andante cantabile (іт.); ´
По́ступ (голосу)—motus (лат.).
´
тро́хи помалу—andante росо moderato (іт.). Потво́рно—alla pulcinella (іт.).
Потиху – 90 – Пристойність
Поти́ху—piano, andante (іт.). ´
Пригнічений,-o—afflitto (im.).
Поти́ху співо́че—andante cantabile (іт.). При́грав—наигрыш;
По́тім—роі (іт.). п. паст у́ший—н. пастушеский.
´
Потрапити на тон—попасть в тон. ´
Пригравання—подыгрывание.
Потрапля́ти на тон—попадать в тон. ´
Пригравати—аккомпанировать, подыгрывать.
´
Потухаючи—smorendo, smorzendo (іт.); При́гравка—ритурнель, praeludium (лат.) prelu
з по́хвату (грати чи співати)—a prima vista (іт.). dio (im), prelude ´ (фр.), vorspiel (нім.).
Похідна́ (музика)—шествие (муз. к свадебн. шест ´
Приграти—подыграть.
вию). При́дих—придыхание.
Похму́рий,-о—lugunbre (іт.), sombre (фр.). Придихо́вий—придыхательный.
Похму́ро—мрачно, con mestizia (іт.). ´
Приємний,-о—piacevole, soave, vezzoso (im.).
Похоро́нний,-о—funebre ´ (фр.). ´
Приємно—piacevolmente, vezzosamente, affabile,
Початко́вий—начинальный. dolcemente, con dolce maniera (im.);
´
Початок—capo (іт.); на призволя́ще—con abandono (im.).
´
від початку—da capo (іт.); При́звук—призвук;
від початку ´ до по́значки (повтори́ти) по́тім іде´ ´
п. натуральний—п. натуральный.
ко́да—da capo sin’al segno, роі segue la coda «Прізнакі»´ (знам. спів)—признаки.
(im.); При́йма—струна большая в бандуре 5-я.
´
з початку—ар initio (лат.); Приколиско́ва—колыбельная.
з початку ´ до кінця́ (повтори́ти)—da capo sin’al ´
Прикраса—украшение, мелизм, abbellimento (im.);
fine (im.); прикраса ´
´ співу—украшение, fioritura (im.);
з початку ´ до кінця́, але´ без повто́рювання—da ´
п. співацька—у. певческое.
capo senza replica, senza repetizione (im.). Прикраси ´ мело́дії—rifiorimenti, оrnаmenti (im.);
Починати, ´ почати—вступать,
´ вступить (о голосе). без прикрас—senza´ fiori, senza ornamenti, liscio
Почуття́—sentimento, spirito (іт.); (im.);
п. ви́разу—чувство выражения; без прикрас ´ і патосу—spianato
´ (im.).
´
п. експресійне—чувство выражения; ´
Прикрашений,-о—fioreggiante (im.).
п. ритмове—ч. ´ ритма; ´
Прикрашаючи—fioreggiando, adornatamente, ador
п. ри́тму—ч. ритма; nando, abbellando (im.);
п. ро́зміру—ч. размера; приладдя ´ музи́чне—инструмент.
´
п. тональне—ч. тональности; При́ма—прима.
з почуття́м—sensiblimente, con sentimento, con При́ма (інтервал ´ між двома´ т о́нами одн о́ї висо
spirito (im.); ´
кости)—prima (лат.),
з вели́ким почуттям—con ´ molto esprassione (im.); Примадо́на—примадонна, prima donna (im.).
з почуття́м смаку́—con sentimento gustoso (im.); Приму́шений,-о—stentato (іт.).
з яскраво ´ вия́вленим почуття́м—con espressione При́мха—сарricсіо (іт.), caprice (фр.).
(im.). Примхл и́во—капризно, a capriccio, сарricciosa
По́шепки—mormorando, susurrando (im.). mente (іт.).
Пош и́рення—увеличение (темы), augmentatio ´
Принадно—grazioso (іт.).
(лат.); ´
Принципаль—принципаль (орган. регистр).
п. зву́ку—распространение звука; При́пис—dedicate (im.), dedi ´ e´ (фр.);
п. каденції—расширение каденции; п. до твору—dedicatio (im.), dedication (фр.).
п. ри́тму—р. ритма. ´
Прип ізнюючися—tardando (іт.).
Поши́рюючи—allargando, slargando (im.). Приро́дний,-о—naturale (im.).
Поштовх—толчок; Приро́дно—naturalmente (im.).
п. горлянко́вий—т. гортанный; Присвя́чений,-о—dedicato (im.), dedi ´ e´ (фр.).
´
п. повітря—т. воздуха. ´ лабіри́нтовий—преддверие лабиринта
Присінок
Права (рука)—destra (im.), dextra (лат.). (в ухе).
Правди́вий,-о—giusto (іт.). Приско́рений,-о—affrettato (im.).
Прави́цею—main droite, droite (фр.), mano destra, Прискорення—ускорение;
destra (iт.), dextra (лат.), dextra manu, con mano п. мале—у. ´ легкое;
destra, colla destra, dritta (im.). п. ступневе—у. ´ постепенное.
Прави́ця—рука правая, dritta (im.), droite. Приско́рюючи—accelerando, скор. accel., serrando,
Правопис ´
´ ритмічний—правописание ритмическое. ravvivando, ravvivando il tempo, con moto, con
´
Правою руко́ю—див. Прави́цею. fretta, estrinciendo, incalzando (im.);
´
Прагнення—стремление (неустоев). знов приско́рюючи—ristretto, ristringendo (im.).
´
Пред’єм—пред’ем, anticipatio (лат.). Приско́рюючи з поспіхом—affrettando (im.).
Прел ю́д—прелюдия, praeluidum (лат.), preludio Прискорю́ючи потроху—росо а росо accelerando
(im.), prelud´ (фр.), vorspiel (нім.). (im.).
Прелю́дія—прелюдия. При́спів—припев.
Прелю́дний—прелюдный. ´
Приспівати—припеть.
Прелю́довий—прелюдный. При́співка—рефрен.
Прелюдувати ´ (в фузі)—ricercare (im.). ´
Приспівувати—припевать.
Приглу́шений,-о—sordo, smorzato, sorrocato (im.), ´
Приспішуючи—accelerando, stringendo (im.).
etouffe´ (фр.). Присто́йність—garbo (im.);
Приглу́шено—sordamente (im.). з присто́йністю—con garbo (im.).
Пристойно – 91 – Протягуючи
Присто́йно—garbatamente, con garbo (im.). п. дисонанці́йна—и. диссонирующий;
При́страсний,-о—appassionato, patetico (im.), pa п. догі´рня—и. восходящий;
´
thetique (фр.). ´
п. додатна—и. положительный;
При́страсно—pateticamente, affettuosamente, con af ´
п. додільна—и. нисходящий;
fetto (im.). п. завивна—и. ´ воющий;
При́страсть—passione (im.); ´
п. збільшена—и. увеличенный.
з при́страстю—con passione (im.); П’ятизву́ччя—пятизвучие;
з вели́кою при́страстю—con moltо passione (im.). ´ збільшена—и. дважды-увеличенный;
п. двічі
Пристру́нник—приструнник. ´
п. зменшена—и. уменьшенный;
Пристру́нок—струна короткая в бандуре. ´ зменшена—и.
п. двічі ´ дважды уменьшенный;
Приструнки—приструнки (б бандуре). ´
п. зрівняна—и. уравненный;
При́тиск—нажим (струны), экспрессия, depressio п. консонанційна—и. ´ консонирующий;
(лат.); ´
п. мала—и. малый;
п. подвíйний—н. двойной; ´
п. надмірна—и. чрезмерный;
з при́тиском—marcando (im.). п. найменша—и. предельный;
Прихи́льник—любитель. ´
п. натуральна—и. натуральный;
Прихо́ваний,-о (розмір)—rubato (іт.); ´
п. обернена—и. обращенный;
ни́шком прихо́вуючи ро́змір—rubando (im.). ´
п. осередкова—и. центральный;
При́язний,-о—affettuoso (іт.). п. півтоно́ва—и. половинный;
При́язно—affettuosamente, con affetto (im.). ´
п. пітагорійська—и. пифагорейский;
При́язнь—affetto (im.). п. послідо́вна—и. последовательный;
Про—pour (фр.), per (im.). п. приро́дна—и. натуральный;
Про́ба—репетиция, проба (голоса, инструмента), п. протилежна—и.´ противоположный;
repetizione (im.). п. пряма—и. ´ прямой;
Про́біг—пассаж. п. силова—и. ´ силовой;
Про́бний—репетиционный. п. складова—и. ´ составной;
Про́бувати—пробовать. п. стійка—и.´ устойчивый;
´
Провадження партії—ведение партии. п. темперо́вана—и. темперированный;
´
Провадити ´
партію—вести партию; п. тритоно́ва—и. трехтонный;
пр-ти про́бу—репетировать; п. ультрахроматична—и. ультрахроматический;
пр-ти репети́цію—репетировать. п. хитка—и.´ неустойчивый;
´ партію—провести
Провести ´ партию, исполня́ть, ´
п. центральна—и. центральный;
исполнить партию. п. цілотоно́ва—и. целый;
Проведения теми—проведение темы (в фуге). п. чи́ста—и. чистый.
Про́від духови́й—канал воздушный; Про́мінь звукови́й—луч звуковой.
´
п. півкружаловий—к. полуокружный; Промо́вистість—выразительность.
´
п. равликовий—проток улитки (в ухе); Промо́висто—виразительно, espressivо (іт.).
п. слухови́й—к. слуховой; Прони́зливо—stridendo (im.).
´ у фу́зі—repercussio, repercussa.
п. теми Прони́зуватий,-о—acuto (im.).
Провідни́к хо́ру—praefectus chori. ´
Пропорційність—пропорциональность (партий).
Проводи́р—вождь, dux (лат.); Пропо́рція—пропорция (в форме).
п. (у фузі)—guida (іт.), guide (фр.). Просламбаноменос—просламбаноменос (греческ.
Проворний,-о—lesto (im.). муз.).
Прово́рно—snellamente, con snellezza, con shellità Про́стий,-о—semplice, schietto, candido (іт.).
(im.). Про́сто—candidamente, innocentemente (іт.).
Про́голос—возглас. ´
Про́сто, без прикрас—schiettamente (іт.), naїf, nai
´
Пpограма—программа. vement (фр.).
´
Програмний—программный. По-простолю́дному—rustico (іт.).
´
Програмовий—программный. ´
Протаза—протаза.
´
Проґресія—прогрессия. Про́ти—contra (лат.).
´ (послідовно-поступовий рух голосів у гармо
Прогресія Проти́вний—contrario (іт.).
нії)—progressio (лат.), progression (іт.). Проти́вний рух—противодвижение.
Продо́вженість—продолжительность (звука). ´
Протилежний—contrario (іт.).
Продовжується—segue (im.). ´
Протилежно—scioltamente (іт.).
Продовжуючи—seguendo (іт.). Протисполу́чення—противусложение, Kontrasu
Проду́кція музи́чна—произведение музыкальное. bjekt (нім.).
Прожо́гом—precipitando, precipitamente (іт.). ´
Протист авлення тем—противоположение тем.
Прозоди́чний—просодический. ´
Протодіятонічний—протодиатонический.
Прозо́дія—просодия. Про́тяг—продолжительность (звука).
Прокаталекти́чний—прокаталектический. ´
Про́тяг інтонації—протяжение интонации.
´
Промежок—интервал. Протя́глий,-о—tirato, continuo (im.).
Про́міжка—интервал; Протя́гло—протяжно, tirando (im.).
п. вели́ка—и. большой; Про́тягом—lento (im.).
п. ви́рівняна—и. уравненный; Протя́гнутий,-о—tratto (im.).
´
п. від’ємна—и. отрицательный, Протя́гнутий (смичок донизу)—tire´ (фр.).
п. вступна—и.´ вступления; Протя́гуючи—tirando (іт.).
Протяжність – 92 – Речення
Протя́жність—протяжность. ´
Реверберація—реверберация.
Протя́жний—длительный. Реверберо́метр—реверберометр.
Протя́жно—протяжно, tirando, largo, реsante, an ´
Реґаль—регаль.
dante grave (im.); ´
Реґент—регент;
дуже протя́жно—molto sostenuto (im.); ´
кри́ласний реґент—головщик.
звільна протя́жно—andante sostenuto (im.); ´
Реґентський—регентский.
´
з проханням—pregando (im.). ´
Реґістр—регистр;
´
Пруденько—allegretto scherzando (im.). ´
р. верхній—р. верхний;
´
Пру́дкість у пальцях—беглость пальцев. р. восьми́-фу́товий—р. восьмифутовый;
Пру́дкість—celerità (im.). р. го́лос я́нгольський—р. голос ангельский;
Прудки́й,-о—veloce, celere (im.). ´
р. горішній—р. верхний;
Пру́дко—бегло, быстро, con celerità, velocemente, р. грудни́й—р. грудной;
con velocita,´ allegro (im.) р. губни́й—р. лабиальный;
Пружи́стість—гибкость. ´
р. долішній—р. нижний;
Пру́жність—упругость. р. зло́жений—р. составной;
´
Псалмодія—псалмодия. р. комбіно́ваний—р. составной;
Псалом—псалом, salmo (іт.). р. лябі я́льний—р. лабиальный;
Псалти́р стру́нний—псалтырь струнная. ´
р. мішаний—р. смешанный, микст;
´
Псальма—псальма. р. напівгрудни́й—р. полугрудной;
´
Псальтер—псальтер (стар. инстр.). р. ни́жній—р. нижний;
´
Пульсація—биение (звука). р. ни́жчий—р. нижний;
Пульт—пульт, pult (нім.), pulpitum (лат.). ´
р. середній—р. средний;
Пункт орг а́нний—пункт органный, Orgelpunkt р. чолови́й—р. головной;
(нім.); р. язичко́вий—р. язычковый.
´
п. орг. подвійний—п. орг. двойной; ´
Реґістри ´
смичкові—регистры смычковые.
´
п. органовий—п. органный; ´
Реґістровий—регистровый.
п. о́рґельний—п. органный. Реґ-тайм—рег-тайм (танец).
Пунктуація ´ музи́чної мо́ви—пунктуация муз. речи. Редо́ва—редова (танец).
´
Пупець—пупок (у барабан. перепонки). ´
Резонанс—резонанс.
«Путь» (знам. спів)—путь (вид знамен. распева). ´
Резонансний, ´
резонансовий—резонансный, резо
Пу́чка—конец пальца, подушечка пальцевая. нансовый.
´
Пюпітр—пюпитр. ´
Резонанція—резонанс.
П’ясть—кисть (руки). ´
Резонатор—резонатор.
П’я́та (нота)—quinta (im.). ´
Резонування—резонирование.
П’ятиголо́сний—пятиголосный, пентафонный. ´
Резонувати—резонировать.
´
Результат—результат.
Р ´
Реквієм—реквием.
´
Релігійний,-о—religioso.
´
Реля—лира.
´
Равлик—улитка (ушная); ´
Ренфорсатор—ренфорсатор.
´
діра равликова—див. Діра. ´
Ренфорсаторний—ренфорсаторный.
´
Радісний,-о—giojante, giubiloso, allegro giojoso (im.). ´
Репертуар—репертуар;
´
Радісно—giojosamente (im.). ´
р. навчальний—р. учебный;
Раз—volta (im.). р. шкільни́й—р. учебный.
«Развод» (крюк. сист.)—развод (крюк. системы). ´
Репертуарний—репертуарный.
«Раздєльнорєчіє» (стар. спів)—раздельноречие. ´
Репетиційний—репетиционный.
«Разно́с» (знам. спів)—разнос (знам. распев). Репети́ція—репетиция, repetizione;
´
Ракоподібний ´
(канон)—cancricans (лат.). робити, провадити репети́цію—репетировать.
´
Рамено—плечо. ´
Репліка—реплика, replica (іт.).
Рапсо́д—рапсод. Репри́за—реприза, ripresa (іт.), reprise ´ (фр.).
Рапсо́дія—рапсодия, rhapsodie (фр.). Репроду́кція—репродукция.
Рапто́вий,-о—impovviso (im.). ´
Ресіталь—recital (англ.).
Рапто́во—improvvisamente (іт.). ´
Респірація—respirazione (іт.), respiration (фр.).
´
Раптом—ex abrupto (лат.), subito (іт.). Респонзо́рій—респонзорий.
´
Раптом ´ (голосніше)—rinforzando (іт.).
сильніше ´
Ретельний—zeloso (іт.).
´
Раптом си́льно, го́лосно—forzando (іт.). ´
Ретельно—zelosamente (іт.).
´ назад,
«Рачк у́є», лізе ´ як рак—cancricat (лат.). ´
Рефлексія—рефлексия.
´
Раштра—раштр. ´
Рефрен—рефрен.
´
Рвачко—порывисто (impetuoso). ´
Рецитація—рецитация.
Ре—d, re. ´
Рецитув ання—рецитирование.
Ре-бемо́ль—des. Рецит у́ючи—declamando (іт.), declame´ (фр.), par
Ре-бемо́ль мажо́р—des-dur. lando, parlante (іт.).
´
Ре-дієз—dis. ´
Речення—предложение;
Ре-мажо́р—d-dur. p. вставне—п. ´ вводное;
Ре-міно́р—d-moll. p. головне—п. ´ главное;
´
Ребек—ребек (араб. инстр.). р. додатко́ве—п. придаточное;
Речитатив – 93 – Розроблення
р. зло́жене—п. сложное; p. стійка—p. ´ устойчивое;
р. музи́чне—п. музыкальное; p. хитка—p. ´ неустойчивое.
р. наст у́пне—п. последующее; Рівнозву́чний—aequisonus (лат.).
р. попереднє—п. ´ предыдущее; Рівнозву́чність—равнозвучность.
´
р. послідуюче—п. последующее; Рівнометри́чний—равнометричный.
р. поши́рене, розви́нене—п. распространенное; ´
Рівномірність—равномерность (динамическая).
р. складне—п. ´ сложное; ´
Рівномірно—egualmente (im.).
´
р. тритактове—battuta di tre (im.). ´
Рівноритмічний—равноритмичный.
Речитати́в—говорок, речитатив, recitativo (im.), re ´ Рівноходо́ю—marziale.
citatif (фр.), Rezitativ (нім.); Рівня́ння—уравнение, уравнивание.
´
p. пісенний—p. песенный; Ріг—рог (инструмент), валторна, corno, corne;
p. сухи́й—p. сухой, recitativo secco (im.). ´
р. альпійський—альпгорн;
Речитати́вний—речитативный. ´
p. стрілецький—р. охотничий.
Речитат и́вно—parlando, parlante (im.). Рід—род (гречес. гамма).
´
Речитатувати—речитатировать. Рід діятонічний—р.´ диатонический;
´
Решето—бубен. р. енгармонічний—р. ´ энгармонический;
´
Решітце—б. малый. p. синтонічний—р. ´ синтонический;
Риґодо́н—ригодон. p. хромати́чний—р. хроматический.
´
Ридаючи—singhiozzando (іт.). Ріжни́ця—разность (фаз колебания).
Ри́ма—рифма. Ріжо́к—рожок, валторна, Horn (нім.), cornetto (im.);
Ри́са (нотна)—lіnеа (лат., іт.), ligne (фр.). ´
p. англійський—p. английский, corno inglese (im.),
Ри́са тактов ´ ´
а—черта тактовая. cornet (фр.);
Ри́сочка—черточка. p. гаслови́й—p. сигнальный;
Ритм—ритм, rhythme (фр.); ´
p. сиґнальний—p. сигнальный.
р. анакрузи́чний—р. анакрузический; ´
Різкість—резкость (тона в ф-ной игре).
p. виспівни́й—р. напевный; Різни́ти—детонировать, фальшивить.
р. двочасо́вий—p. двухвременный; Різни́ця—разность (фаз колебания).
p. двочастко́вий—p. двудольный; Різнозву́чний—разнозвучный.
p. жіно́чий—p. женский; Різнометри́чний—разнометричный.
p. кінцевий—p.´ заключительный; ´
Різнооктавний—разнооктавный.
p. ладови́й—p. ладовой; ´
Різноритмічний—разноритмичный.
´
p. мішаний—p. смешанный; Різностать ´ ладова—разновидность
´ ладовая.
p. непари́стий—p. нечетный; ´
Різнотональний—разнотональный.
´
p. непарний—p. нечетный; «Річ зро́блена» (термін старов. контрапункту)—res
p. несиметри́чний—p. несимметричный; facta (лат.).
p. однорідний—p. ´ однородный; Річерката ´ (майстерно ´ зроблена
´ ´
фуґа)—ricercata (іт.).
p. плу́таний—imbroglio (im.); Ріш у́че—risolutamente, deciso, deliberamente (im.).
p. поши́рений—p. распространенный; Ріш у́чий,-о—risoluto, resoluto, determinato,
p. рівнотактовий—p.´ равнотактный; deliberato (im.).
´
p. різнорідний—разнородный; Ріш у́чість—bravura (im.).
p. симетри́чний—p. симметрический; Роби́ти про́бу—репетировать.
p. складни́й—imbróglio (im.); Ро́жа—голосник.
p. співни́й—p. напевный; ´
Розалія—розалия.
p. тети́чний—p. тетический; Ро́збір тво́ру—розбор сочинения;
р. чоловічий—p. ´ мужеский. р. темати́чний—р. тематический.
Ритм з 2, 3, 4 тактів—ritmo di 2, 3, 4 battute (im.). Розбу́джуючи—svegliando (im.).
Р и́тміка—ритмика; ´
Ро́звиток теми—развитие темы.
´
p. пісенна—ритмика песенная. ´
Розв’язання—разрешение.
´
Ритмічний—ритмический. ´
Розв’язати—разрешить (диссонанс).
´
Ритмічність—ритмичность. Ро́зв’язок—разрешение.
´
Ритмічно—rhythm e´ (фр.); Розв’я́зування (дисонансів)—разрешение (диссонан-
дуже ритмічно—bien ´ rhythme´ (фр.). сов), resolutio (лат.).
Ритмови́й—ритмовый. ´
Розвязувати—разрешать.
Ритмоутво́рення—ритмообразование. Ро́згляд тво́ру—разбор сочинения.
´
Ритмувати—ритмовать. ´
Розгніваний,-о—irato (іт.).
´
Ритурнеля—ритурнель, ritornello (im.), ritournelle Ро́зділ—разделение (мелодии).
(фр.). ´
Розділені—divisi (іт.).
´
Рівнання—уравнение, уравнивание; ´
Роздільно—divini (іт.).
p. пальців—уравнение пальцев. Роздрато́вано—stizzando (іт.).
´
Рівний,-о—spianato, liscio, egnale. Роздро́блення—раздробление.
´
Рівність—равенство (нот, интервалов); Розл а́джуватися, розладитися—див. Розстроюва
´
р. звучання—ровность звучания. тися.
´
Рівно—egualmente (im.). Розро́бка—разработка.
´
Рівнобіжники—параллели (парал. интервалы). Розро́блення—разработка;
´
Рівнобіжність—параллелизм (в голосоведении). p. контрапункти́чне—р. контрапунктическая;
´
Рівновага—равновесие (в форме); p. темати́чне—p. тематическая.
Роз’єднаний – 94 – Рух
´
Роз’єднаний,-о—disgiunto (im.). Ро́тта—ротта (стар. инстр.).
Ро́зказка—говорок (речитатив). Роя́ль—рояль;
Ро́зклад (знищення знака альтерації при ноті)—dis ´
р. кабінетний—р. кабинетный;
solutio (лат.). ´
р. концертний—р. концертный;
Розкривати ´ звук—открывать звук. р. концерто́вий—р. концертный;
Розкри́ти звук—открыть звук. р. сальоно́вий—p. салонный.
´
Розлажений,-о—scordato (im.). ´
Рука—рука, mano (im.);
Ро́змах—амплитуда, размах (струны), затакт. р. Ґвідо́нова—рука гармоническая, Гвидонова.
´
Розмикання—размыкание (голос. связок). р. ліва, лівою рукою—рука левая, main gauche
Ро́змір—размер, mesure ´ (фр.); (фр.), mano sinistra (im.), gauche (фр.);
р. двочастко́вий—р. двухдольный; ´
p. окрема—рука отдельная;
´
р. подвійний—р. двухдольный; р. права, правою рукою—рука правая, main
´
р. потрійний—р. трехдольный; droite (фр.), mano destra (im.), dritta (im.).
р. про́стий—p. простой; droite (фр.);
р. складни́й—р. сложный; для одно́ї лівої ´ руки́—pour la main gauche seule;
р. тактови́й—р. тактовый; на дві руці—a ´ due mani, a duex mains;
р. тричастко́вий—р. трехдольный; на чот и́ри руці— ´ а´ quatre mains (фр.), a quattro
р. шостичастко́вий—р. шестидольный. mani (im.);
Ро́зміст—размещение (голосов). у чоти́ри руці— ´ a´ quatre mains (фр.), a quattro
´
Розм іщення—размещение. mani (im.).
Розмо́вно (в співі)—recitando (im.). Руко́пис безпризначний, ´ без по́значок—рукопись
´
Розпачливий,-о—disperato (im.). безпометная.
´
Розпачливо—отчаянно, con disperazione, lamenta Руляда—рулада.
bille, lamentevole, lamentoso (im.). Р у́пор—рупор.
Ро́зміст голосів—расположение голосов; Р у́рка додатко́ва—крона.
р. симетри́чний—р. симетрическое; Рух—движение, tempo (im.), tempus (лат.), moto
р. тісни́й—р. тесное; (im.);
р. голосів ´ широ́кий—р. голосов широкое. ´
p. безперестанний—perpetuum mobile (лат.);
Розполо́га—расположение. p. голосу—motus (лат.);
Розполо́ження—расположение. p. голосів проти́вний—движение голосов про-
Розпо́діл—распределение (партий). тивоположное;
Розпо́діл тактови́й—деление тактовое. р. г. протилежний—д.´ г. противоположное;
Розподіля́ючись—divisi (іт.). р. г. про́стий—д. г. прямое;
Розро́блення розро́бка—разработка (в сочинении); ´
р. г. рівнобіжний—д. г. параллельное;
p. контрапункти́чне—р. контрапунктическая; ´
р. г. посередній—д. г. косвенное;
p. тематичне—p. тематическая. р. г. скісни́й—д. г. косвенное;
Ро́зслід—анализ; ´
р. дириґентський—жест;
´
p. гармонійний—а. гармонический; ´
р. завершений—moto perfetto (im.);
p. ладови́й—а. ладовый; р. зворо́тний—движение возвратное;
p. ладо-інтонаційний—а.´ ладо-интонационный; р. зму́шений—д. принужденное;
´
p. мелодійний—а. мелодический; р. коливни́й—д. колебательное;
p. музи́чний—а. музыкальный; р. метрономічний—д. ´ метрономическое;
p. темат и́чний—а. тематический. ´
р. перший (початковий)—moto primo (im.);
Ро́зспів—распев. ´
p. побічний зап’я́стка—движение боковое запя
´
Розспіватися—распеться. стья;
Розстро́їтися—расстроиться (об инструменте). р. подвійний´ (удвічі скоріший)—doppio movimen
Розстро́юватися—расстраиваться (об инструменте); to (im.);
´
за власним ро́зсудом—a suo arbitrio (іт.). ´
p. попередній—moto precedente (im.);
´
Розтя́гнення (пальців)—растяжение (пальцев). ´
p. посередній—motus obliquus (лат.);
Розтя́гнутий,-о—tratto (іт.). p. пості´йний—perpetuum mobile (лат.); (назва
Розтя́гування—растяжение (мелизматическое). n’єcu);
Розчлено́ваність—расчлененность. p. прот и́вний—противодвижение, motus con
Розши́рення—увеличение (темы). trarius (лат.);
Ро́зширень—раструб (в мед. инстр.). p. прями́й—motus rectus (лат.);
Рококо́ (незм.)—рококо. ´
p. ритмічний—д. ритмическое;
´
Рокотання—рокотанье. p. розмашни́й—д. розмаховое;
´
Рокотати—рокотать. р. си́луваний—д. принужденное;
´
Романеска—романеска (танец). р. так и́й, як ран іш, ´ як споч а́тку—come prima
´
Романс—романс. (im.);
Романти́зм—романтизм. ´
p. той самий, ´
що й перше—medesimo tempo (im.);
Романт и́чний—романтический. ´
р. удару—движение удара;
´
Романца—романс. р. язика´ подвійний—д. ´ языка двойное; пом ір´
Рондо́—рондо, rondo (іт.), rondeau (фр.); ним ру́хом—vacetto;
р. невели́чке—rondino (іт.). в скоро́ченому ру́хові—alla breve (im.); удво́є
Рот—bосса (іт.); ´
зменшеним ру́хом—doppio valore (im.);
з закри́тим ротом—a bocca chiusa (iт.). у проти́вному ру́хові—riverso (im.).
Рухливий – 95 – Силою
Рухли́вий,-о—mosso, mobile, volubile (іт.); ´
с. додільна—с. нисходящая;
не дуже рухли́вий,-о—allegretto non tanto (іт.). ´
с. імітаційна—с. имитационная;
Рухли́вість (голосу)—подвижность (голоса). с. модуляційна—с. ´ модуляционная, модулиру-
Рухли́вість—agilità (im.); ющая;
з рухли́вістю—con moto (іт.). с. східна—с. ´ восходящая;
Рухл и́віше—ріú mosso (іт.); с. спадна—с. ´ нисходящая;
тро́хи рухли́віше—un росо ріú mosso (іт.). ´
с. формальна—с. формальная.
Рухли́во—соn moto, volubilmente, andantino mos Секста—секста;
so, agilitamente, con agilità(im.); с. до́дана—с. прибавленная;
´
вельми рухли́во—presto (im.); ´
с. до́рійська—с. дорийская;
менш рухл и́во—meno mosso (im.). ´
с. наполітанська—с. неаполитанская.
Р у́чка—гриф, ручка. Секстако́рд—секстаккорд.
Ру́чки—манубрии (у органа). ´
Секстет—секстет.
Ряд—ряд (в форме); Сексто́ля—секстоль, sextola (im.).
р. десятизвуко́вий—decachordon (гр.); Секстуо́ль—секстоль.
´
р. натуральний—р. натуральный; Сек у́нда—секунда, seconda (im.), secunda (лат.),
´
р. поземний—р. горизонтальный; seconde (фр.);
р. приро́дний—р. натуральный; с. вели́ка—с. большая;
´
р. ритмічний—р. ритмический; с. збі´льшена—с. увеличенная;
р. рост у́чий—р. возрастающий (в форме); ´
с. зменшена—с. уменьшенная;
р. спадни́й—р. убывающий; с. мала—с. ´ малая;
р. східни́й—р. возрастающий; с. надмі´рна—с. чрезмерная;
р. тактови́й—р. тактовый; с. розмежівна—с. ´ розграничительная.
р. три́лів—catena di trilli (im.). Секундако́рд—секундаккорд.
Рядо́к—строка (знам. пен.); Семизву́ччя—семизвучие.
р. звичайної будо́ви—с. обычного построения; Семіографія—семиография (нотописание).
´
р. кінцевий—с. конечная; Септако́рд—септаккорд;
р. незвича́йної будо́ви—с. особого построе с. вел и́кий—с. большой;
ния; ´
с. зменшений—с. уменьшенный;
р. початко́вий—с. начальная; с. мажо́рний—с. мажорный;
´
р. середній—с. средняя. с. мали́й—с. малый;
Рядки́ злу́чені—строки слитные; с. міно́рний—с. минорный;
´
р. мішані—с. смешанные. с. побо́чний—с. побочный;
с. упровідний—с. вводный.
С ´
´
Септдецима—септдецима.
Септет—септет, septuore, settetto (im.).
С е́птима—септима, heptachordum (гр.), septima
Саз—саз (вост. инстр.). (лат.);
Саксго́рн—саксгорн. с. вели́ка—с. большая;
Саксотро́мба—саксотромба. ´
с. зменшена—с. уменьшенная;
Саксофо́н—саксофон. с. мала—с. ´ малая;
Салосму́др—салосмудр (кавк. дудка). с. тісна´ мала—с. ´ тесная малая;
Сало́нщина—салонщина. с. широ́ка мала—с. ´ широкая малая;
´
Сальтареля—сальтарелла (танец). с. міксоліді´йська—с. миксолидийская.
Самбу́ка—самбука (инстр.). Септо́ля—септоль, septimola, septola (im.).
´
Самогласний—самогласный. ´
Сердечний,-о—intimo (im.).
Самоголо́сний—самогласный. Серди́то—con collera, stizzando (im.).
´ (танець)—сарабанда, sarapanda.
Сарабанда ´
Середній (регістр)—медиум, mezzo (im.).
Сарюзофон—саррюзофон (инстр.). ´
Середній тон—медианта.
´
Свавільний,-о—capriccioso. ´
Середня—меза.
´
Свавільно—capricciosamente, a capriccio (im.). Середо́вище повітряне—среда ´ воздушная.
Свирель—свирель. ´
Середтональний—средитональный.
Свист—свист. ´
Серенада—серенада, ´
serenata (іm.), serenade (фр.).
´
Свистіти—свистеть. Серйо́зний,-о—serio, serioso (im.).
Сви́щик—свисток. ´
Серпент—серпент (инстр.);
Святко́во—con festlività (im.). ´
з серцем—allegro irato, adiratamente (im.).
Свя́то музи́чне—фестиваль музыкальный. Сиґнат у́ра—сигнатура.
´
Святочно—solennemente, fastosamente, festivo, festi Си́ла—forza (im.);
vamente (im.). с. зву́ка—сила звука;
´
Себто—ossia (im.). с. то́ну—ênfasi (im.), emphase (фр.);
Сеґіди́лья—сегидилья; з усієї ´ си́ли—con tutta la fôrza (іт.).
по-сел я́нському—rustico (im.). ´
Силябічний—силлабический.
Секвенцако́рд—секвенцаккорд. ´
Силоміць—sforzoso (іт.).
Секвенцеподібний—секвенцеобразный. Си́лою—sforzoso (іт.);
´
Секвенція—секвенция. з си́лою—estrinciendo, energicamente, соn forza
´
Секвенція ´
догірня—секвенция восходящая; (іт.);
Сильний – 96 – Скорботно
´
з середньою си́лою—mezzo forte (іт.); Сі—h, b-quadratum (лат.), b-саrreе ´ (фр.), Si.
´ си́лу—stentato (іт.).
через Сі бемо́ль—b, b-moll.
Си́льний,-о—forzato, intensivo, enfatico, vidoroso Сі бемо́ль мажо́р—b-dur.
(im.); Сі бемо́ль міно́р—b-moll.
тро́хи сильніше ´ (голосніше)—росо forte (іт.); ´
Сі-дієз—his.
´
що раз сильніше—crescendo, accrescendo (im.). Сі міно́р—h-moll.
Си́льно—con sfôrzo (im.). Сі мажо́р—h-dur.
´
Симетрія—симметрия; Сільськи́й—rustico (іт.).
с. зворо́тів—с. оборотов; ´
Скаба—акколада.
с. зворо́тна—с. обратная; ´
Сказітель—сказитель.
´
с. моментів—с. моментов; Скальд—скальд.
с. непо́вна—с. неполная; ´
Скаля—гамма, лад, скала, scala (іт.);
´
с. подвійна—с. двойная; ´
с. діятонічна—лестница диатоническая.
с. ритмова—с. ´ ритмическая; «Скамєйца» ´ (крюк. спів)—скамейца;
с. фраз—с. фраз. «с-ца тіхая»—скамейца тихая.
Симіко́н—симмикон. ´
Скачучи—saltato (im.).
´
Симфонієта—симфониетта. ´
Сквапний,-о—sollecitato, pressante (im.), presse´ (фр.).
´
Симфонічний—симфонический. ´
Сквапно—tostamente, rapidamente (im.).
Симфо́нія—симфония, sinfonia (im.), symphonie ´
Скерцо—скерцо, scherzo (im.);
(фр.); ´
с-цо героічне—s. ´
heroique (фр.), s. erôico (im.);
с. пасторальна—с. ´ пасторальная; с-цо невели́чке—scherzino (im.).
с. світлова—с. световая. Скік—скачок, salto (im.);
Синко́па—синкопа. c. го́лосу—с. голоса.
´
Синкопічний—синкопический (у Прауто). ´
с. тональний—с. тональный.
´
Синкопувати—синкопировать. Склад—склад;
Сипли́вий—сиплый. ´
с. вокальний—с. вокальный;
Сипли́вість—сипота. ´
с. гармонійний—с. гармонический;
´
Сирена—сирена. с. голосови́й у хо́рі—с. голосовой (хора);
Си́ринкс—сиринкс (инстр.). ´
с. пісенний—с. песенный.
´
Система—система; Склад—слог.
с. безліні´йна—с. безлинейная; Склад арет и́нський—слог аретинский.
´
с. верхня—система верхняя; с. Ґвідо́нів—сл. аретинский;
с. ви́рівняна—с. темперированная, темперованая; ´
с. сольмізаційний—сл. сольмизационный;
с. десятитонова—с. десятитонная: ´
с. вільно-контрастний—состав вольноконтраст
с. діятонічна—с. ´ диатоническая; ный;
с. звукова´ хвиля́ста одини́чна—с. звуковая вол- с. двочасти́нний—с. двухчастный;
нообразная одиночная (по Гельмгольцу); ´
с. діялогічний—с. диалогический;
´
с. звучання—с. звучания; ´
с. контрастний—с. контрастный;
´
с. квартова—с. квартовая; ´
с. рівний ´
(повногол осний)—с. ровный (полного
´
с. квінтова—с. квинтовая; лосный);
´
с. лінійна—с. линейная; с. стру́нний—с. струнный;
с. метри́чна—с. метрическая; с. триголо́сний—сложение трехголосное;
с. музи́чна—с. музыкальная; ´
с. троістий—построение трехчастное;
с. натуральна—с.´ натуральная; с. чотириголо́сний—сложение четырехголосное.
с. ни́жня—с. нижняя; ´
Складання—сочинение.
с. но́тна—с. нотная; ´
Складати—сочинять;
с. но́тно-ключева—с. ´ нотная ключевая; с. не гот у́ючись—импровизировать.
с. одини́чна тритоно́ва—с. единичная тритон- Складатися—формироваться (о голосе).
ная; Сковзнутися—скользнуть.
´
с. октавна—с. октавная; ´
Складно—garbo (im.).
с. пентафо́нна—c. пентафонная; Складови́й—силлабический.
с. подвійна ´ тритоно́ва—с. двойная тритонная; ´
Складо́вість лада—составность лада.
с. потрійна ´ тритоно́ва—с. тройная тритонная; ´
Скласти—сочинить.
с. приро́дна—с. натуральная; ´
Склепленими ´
устами—a bocca chiusa (im.).
с. протодіятонічна—с. ´ протодиатоническая; Сковзатися—скользить (голосом).
с. пятизвукова—с. ´ пентафонная; Сковзну́тися—скользнуть (голосом).
с. семизвукова—с. ´ семизвучная; ´
Ско́йка вушна—раковина ушная.
с. семизву́чна—с. семизвучная; Ско́ки—пляска.
с. симетри́чна—с. симетрическая; Скоморо́х—скоморох.
с. темперо́вана—с. темперированная, темперо- ´
Скомпонувати—сочинить.
ванная; Ско́рбно—dolorosamente, con dolore (іт.).
´
с. тональна—с. тональная; Скорбо́та—duolo (іт.), Leidenschaft (нім.).
с. хромати́чна—с. хроматическая. Скорбо́тний,-о—doloroso, addolorato, luttuoso (im.),
Систр—систр. leidenschaftlich (нім.).
Сіцілі я́на—сицилиана; Скорб о́тно—dolorosamente, con dolore, luttuosa
´
по-сіцілійському—alla siciliana (im.). mente (im.), mit leidenschaft (нім.).
Скордатура – 97 – Сопрано
Скордат у́ра—скордатуpa. зі смако́м—con eleganza, con gusto (im.).
´
Скоріше—schneller (нім.); Смик—смычок.
´
удво́є скоріше—raddopiamento (іт.); Смичко́вий—смычковый.
Ско́ро—allegro, vistamente (іт.), vite (фр.), schnell Смичко́м—arcato, coll’arco (im.).
(нім.); Смичко́м хи́бним—contr’arco (im.).
в міру´ ско́ро—moderato (іт.); Смичо́к—смычок, arco (im.), Streich (нім.).
ду́же ско́ро—presto (іт.). ´
Сміливо—francamente, con franchezza (im.).
«Скорогласовоспятная» ´ (стар. спів)—скорогласово ´
Смілий,-о—animoso, ardito (im.);
спятная (фита). ´
дуже смілий,-о—arditissimo (im.).
Скоро́чення—укорочение (темы), аббревиатура, ´
См ішний—buffo (im.);
купюра, abbreviatura, abbreviamento, abbrevia з смутком—con afflizione (im.);
zione (im.). ´ з сму́тком—melancolico, malinconico (im.).
ніби
Скоро́чено (щодо темпу)—alla breve (im.). Смутни́й,-о—piangevole, luttuoso, dolente (im.).
Скринька відголо́сна—ящ. резонансный; См у́тно—dolorosamente, con dolore (im.).
с. озовна—ящ.´ резонансный; ´ (знам. спів)—согласие (знамен. распев);
«Соґласіє»
´
с. повітряна—ящ. воздушный; ´
«с. мрачноє»—с. мрачное;
´
с. резонансова—ящ. резонансный. ´
«с. нізкоє»—с. низкое;
´
Скрипаль—скрипач. ´
«с. свєтлоє»—с. светлое;
´
Скрипач—скрипач. ´
«с. трісвєтлоє»—с. трисветлое;
´
Скрипічний—скрипичный. Соло́дкий,-о—dolce (im.);
Скри́пка—скрипка, violino (im.), violon (фр.), с. дуже—dolcissimo (im.).
с. альто́ва—альт, viola (im.); Со́лодко—dolcemente (im.).
´
с. верхня—dessus de violon (фр.); ´
Соліст,-ка—солист,-ка;
с. додатко́ва—violino ripieno (im.); ´
на чоти́ри солісти—à quatre seuls (фр.); à quattro
с. дру́га—с. вторая, втора; soli (іт.).
´
с. колінна—с. коленная; Соль—g, sol.
с. концерто́вна—v-no principale (im.); Соль бемо́ль—ges,
´
с. перша—c. первая, dessus de violon (фр.), vio ´
Соль-дієз—gis.
lino primo, v. principale (im.); Соль з подвійним ´ ´
дієзом—gisis.
с. плечева—с. ´ плечевая; Соль мажо́р—g-dur.
´
с. плечна—с. плечевая; Соль бемо́ль мажо́р—ges-dur.
с. що супрово́дить сольов у́ партію—violino ri Соль міно́р—g-moll.
pieno (im.). Соль-дієз ´ міно́р—gis-moll.
Скрипкови́й—скрипичный. Сольмізаційний—сольмизационный.
Скри́пник—мастер скрипичный. ´
Сольмізація—сольмизация.
Скро́мний,-о—discreto (im.). ´
Сольмізування—сольмизирование.
Скро́мно—discretamente, con discrezione (im.). ´
Сольмізувати—сoльмизировать.
´
Слабіючи—languendo (im.). Со́льний—сольный.
Слабки́й,-o—debole, leno (im.). С о́льо—соло, solo (іт.).
´
Слабко—debolmente (im.); Со́льо-клявіят у́ра—соло-клавиатура.
´
все слабше—stingendo (im.); Сольови́й—сольный.
´
що раз слабше—decrescendo, diminuendo (im.). Сольоспів—пение сольное, романс.
´ (назва
Слава ´ другої части́ни католи́цьк. меси)—«Glо
´ ´
Сольфеж—сольфеджио.
rіа» (лат.). ´
Сольфеджо—сольфеджио.
Славо́спів—гимн. ´
Сольфеджування—сольфеджирование.
Слимачо́к—завиток (у скрипки). ´
Соната—соната, sonata, suonata (im.), sonate (фр.);
Слід (треба)—bisogna (іт.). ´
с. камерна—sonata di camera (im.);
Слідку́ючи—seguendo (іт.). ´
с. мала—sonatina (im.);
´
Слізний,-о—lacrimoso, lagrimoso (іт.). с. патети́чна—sonate pathetique ´ (фр.);
Сло́во—parole (фр.); с. покойова—sonata di camera (im.);
без слів—sans paroles (фр.). c. церко́вна—sonata di chiesa (im.).
«Сложітіє»´ (крюк. спів)—сложитие (крюк). Сонат и́на—сонатина, sonatina (im.).
Сл у́жба католи́цька—messa (іт.), missa (лат.). ´
Сонатка—sonatina (im.).
Слух—слух; Соно́метр—сонометр.
с. абсолю́тний—с. абсолютный; Сонохо́рд—сонохорд.
с. акти́вний—с. активный; Сопєль—сопель (рус. нар. инстр.);
с. відно́сний—с. относительный; Сопілка—дудка, свирель;
с. дія́льний—с. активный; с. сиґнало́ва—рожок сигнальный.
с. кольоро́вий—с. цветной; Сопільник—свирельщик.
с. музи́чний—с. музыкальный; ´
Сопран—сопрано.
с. паси́вний—с. пассивный; Сопраніст—сопранист.
с. розви́нений—с. развитой; ´
Сопрано—сопрано;
с. то́чний—с. абсолютный; с. драмати́чне—с. драматическое;
на слух—по слуху. с. кольоратурне—с. колоратурное;
Сл у́хання м у́зики—слушание музыки. ´
с. лірико-кольорат у́рне—с. лирико-колоратур
´
Слухач—слушатель; ное;
Сопрановий – 98 – Спіраля звукова
с. ліри́чне—с. лирическое; ´
Співанка—сп ´
евка.
´
с. низьке—demi-dessus (фр.). ´
Співання—пение.
´
Сопрановий—сопрановый: ´
Співаночка—ариетта, канцонетта, песенка.
´
з сопраном—col canto (im.). ´
Співати—петь.
С о́рдун—сордун (дух. инструмент). Співати´ в лад—спеться;
Сорт и́та—сортита (первая ария), sortita (im.). с. по бі´лому, по церко́вному—петь по церков-
Спад го́лосу—падение голоса. ному.
´
Спадатися—совпадать. Співати´ разом—спеться;
Спадни́й—ниспадающий. ´
с. в маску—петь в маску.
´
Спастися—совпасть. ´
Співацький—певческий.
Спини́ти ди́хання—задержать дыхание. ´
Співачка—певица;
Спиня́ти ди́хання—задерживать дыхание. ´
перша ´
о́перна співачка—prima donna (im.).
Спів—пение, песнь, напев, распев, canto (im.), can ´
Співвідно́шення то́ніко-домінантове—отношение
tus (лат.); тонико-доминантовое.
с. амбро́зіїв, амбро́зіївський—п. амвросианское; Співець—певец, вокалист, cantor (лат.).
с. антифо́нний—п. антифонное; ´
Співецький—певческий.
с. багатоголо́сний—п. многоголосное; полифо- ´
Співзвук—созвук.
ническое, полифонное; Співзвуко́вий—созвуковый.
с. ви́рівняний—canto spianato (im.); ´
Співзвучання—созвучание.
с. гармонійний—п. гармоническое; ´
Співзвучати—созвучать.
с. гомофо́нний—п. гомофонное, одноголосное; Співзву́ччя—созвучие;
с. григорі я́нський—п. григорианское; с. зл у́чне—с. соединенное;
с. двоголо́сний—п. двухголосное; с. зл у́чене—с. соединенное.
´
с. демествений—п. демественное; ´
Співи—пение (процесс).
с. жалібни́й—nenia, nenie (im.); ´
Співколивання—соколебание.
с. кольорат у́рний—пение колоратурное; Співли́вий—певучий.
с. культови́й—п. культовое; Співни́й—песенный, напевный, вокальный.
´
с. літургійний—п. литургическое; Сп і´вни́й—cantabile, cantato, arioso (im.).
с. многоголо́сний—п. многоголосное; полифо- ´
Співність—напевность.
ническое, полифонное; ´
Співно—нараспев.
с. наро́дній—п. народное; Співо́вий—ариозный.
с. нешт у́чний—canto naturale; Співомо́ва—речитатив, recitativo (іт.), recitatif (фр.),
с. обрядо́вий—пение обрядовое; Rezitativ (нім.);
с. обихо́дний—напев обиходный; ´
с. мелодійна—р. мелодический;
´
с. одноголосний—пение гомофонное, одноголос ´
с. мелодійна—р. мелодичный;
ное; ´
с. обліґатна—recitativo obligato (im.);
´
с. партесний—п. партесное; ´
c. пісенна—речитатив песенный;
´
с. поліфонічний—п. полифоническое, полифон с. про́ста—recitativo parlando, r. par lante (im.);
ное; ´
с. розмірена—речитатив размеренный;
с. поліфо́нний—п. полифоническое, полифон- с. з супро́водом відри́вчастими ако́рдами—reci
ное; tativo secco (im.);
с. похоро́нний—nenia, nenie (im.); с. з супро́водом інструментальним—r. accompag
с. приро́дний—canto naturale (im.); nato, r. stromentato (im.);
´
с. ранішній—mattinata (іт.); с. з неодмінним ´ супро́водом—r. obligato (im.);
´
с. речит ативний—canto recitativo (im.); с. з супро́водом розро́бленим, яки́й треба ´ грати
´
´
с. рівний—cantus planus (лат.), canto spianato (im.); ´
в такті—r. a tempo (im.);
с. ско́ками—пение скачками; с. з супро́водом фортепія́на—r. parlando, r. par
´
с. сталий—cantus firmus (лат.); lante (im.);
с. стовпови́й—пение столповое; ´
с. суха—речит. сухой, r. secco (im.);
с. стро́чний—п. строчное; ´
с. у темпі—r. a tempo (im.).
с. троїстий—трио; Співомо́вити—речитатировать.
с. фіґуро́ваний—canto figurato (im.); Співомо́вний—речитативный.
´
с. хвалебний—песнь хвалебная; Співо́цтво—пение.
с. хомови́й—пение хомовое, раздельноречие; Співо́че—melodiosamente (im.).
´
с. хоральний—п. хоральное; Співо́чий—певчий, певческий.
с. хорови́й—п. хоровое; Співо́чий,-о—arioso (im.).
с. хорови́й без супро́воду—canto а саpella (im.); Співу́че—певуче, cantabile, cantando (im.);
с. церковний—п. церковное, песнопение. дуже співу́че—ben cantando (im.).
´
Співи—пение; Співу́чий—певучий, напевный.
´
зі співами—col canto (im.). Співу́чий,-e (грати ´ на інструм.)—cantillato (im.).
´
Співак—певец, песельник; Співу́чість—певучесть, напевность.
´
с. перший—uomo primo (im.). Спідня́к—дека нижняя (в стр. инстр.).
´
Співальня—певческая (комната). Спі´знення—contra tempo (im.).
´
Співаний—петый. ´
Спізнюючися—tardando, ritardando (im.).
´
Співаник—песенник, голосник. ´
Спінет—спинет.
Співанка—ариозо, песня, песнь. Спіраля´ звукова—спираль
´ звуковая.
Спішний – 99 – Стиль
Сп і´шний,-о—pressante (im.), presse´ (фр.). ´
с. в тональностях—р. тональностей;
´
Спускання ´
палички—опускание палочки. с. то́нів—р. тонов;
´
Спускання п’я́сти—опускание кисти. с. в то́нах—р. тонов;
´
Спускання рук—свешивание рук. с. то́нік—р. тоник;
Спові´льнений,-о—allentato (im.). с. в то́ніках—р. тоник.
Спові´льнення—замедление, allentamento (im.); Спо́сіб—прием (композиторский и др.).
с. ру́ху—з. движения; Спо́сіб гри або співу—maniera (іт.), maniere ´ (фр.);
´
с. ступневе—з. постепенное. с. співу (побільшення, зростання й послаблення сили
Сповільни́ти—замедлить. звуку в співі)—messa di voce, messa voce (im.),
Сповільня́ти—замедлять. mise de voix (фр.);
Спо́вна—ripieno (im.). ´
с. роби́ти удар—способ удара;
Спо́гад—reminiscence (фр.). с. ударя́ти—способ удара;
Спокі´йний,-о—tranquillo, calmato, commodo, quieto, с. цифрови́й—метод цифирный;
pacato, placido (im.); в той сами́й спо́сіб—equabilmente (im.).
ду́же спокі´йний,-о—quietissimo (im.). ´
Спотикаючися—alla zoppa (im.).
Спокі´йно—tranquillamente, calmando, placidamen Спочи́нок (назва легкого мелодійного твору)—dela ´ s
te, pacatamente, con pacatezza, quietamente (im.), sement (фр.).
aequo animo (лат.). ´
Сприймання—восприятие.
Сполу́ка—сочетание, сопряжение (звуков); Сприйня́ття—восприятие.
с. випадко́ва—сочетание случайное; Спри́тність—sveltezza (іт.).
спол у́ка зворо́тна—сопряжение обратное; Спри́тно—con spirito, соn sveltezza (im.).
с. крайня—с. крайнее; Спро́ба—проба (голоса, инстр.).
´
с. обернена—с. обратное; ´
Спроквола—adagio (іт.);
с. подві´йна—с. двойное; с-ла´ важко—adagio
´ pesante (im.).
с. середня—с. среднее; ´
ду́же спроквола—adagissimo, adagio assai (im.);
с. гіпотакти́чна—соединение гипотактическое; с-ла´ рухли́во—dagio con moto (im.).
с. звукова—с.´ звуковое. Спро́ста—con semplicito (im.).
´
Сполучати—соединять. Спря́жений—сопряженный.
Спол у́чений—сопряженный (о звуке). Спряжі´ння—сопряжение (звуков).
Сполу́чення—связь (аккордов, звуков, тонов), соеди ´
Спускання рук—свешивание рук.
нение (в форме), сочетание, совмещение; ´
Ставити го́лос, ру́ку—ставить голос, руку.
с. зву́ків—слияние звуков; ´
Стакато—стаккато, staccato (im.).
´
с. звукоколивне—совмещение звукоколебатель- ´ си́льне всією
Стакато ´ руко́ю—martellando (іт.).
ное; ´ на смичк. інстр.—saltato (іт.).
Стакато
с. гармоні´йне—соединение гармоническое; ´
Сталість—устойчивость;
с. гіпотакти́чне—с. гипотактическое; с. завершена—завершенность устойчивости;
с. контрапункти́чне—с. контрапунктическое; с. незавершена—незавершенность устойчивос-
с. мелоді´йне—с. мелодическое; ти;
с. перві´сне—с. первоначальное; с. незакі´нчена—незавершенность устойчивости.
с. похідне—с. ´ производное; Стан—положение, состояние;
´
с. реальное—с. реальное; с. ако́рду—положение аккорда;
с. уя́вне—с. мнимое. с. байду́жий—п. пассивное (руки, корпуса), состоя
Сполучи́ти—слить (регистры), соединить. ние пассивное;
Сполучни́й—соединительный. с. горля́нки—п. гортани;
Сполу́чувати—сливать (регистры). с. грани́чний—п. предельное;
Спо́мин—reminiscence (фр.). с. звуковисо́тний—п. звуковысотное;
´
Спондей—спондей; с. зни́жений—состояние опущенное;
із спон у́ки—con impeto (im.). с. мелоді´йний—положение мелодическое;
Спорі´дненість у гамах—родство
´ гамм. с. паси́вний—положение пассивное;
Спорі´днення—сродство (гармоний). с. спо́кою—с. покоя.
Спорі´днення гам—родство гамм; «Статья» (знам. спів)—статья (знамен. пен.);
с. гармо́ній—р. гармоническое; ´
«с. мрачная»—с. мрачная;
с. в гармо́ніях—р. гармоническое; «с. про́стая»—с. простая;
с. гармонійне—р. гармоническое; ´
«с. свєтлая»—с. светлая.
´
с. інтервалів—родство интервалов; ´
Степінь напру́ги—степень напряжения;
´
с. в інтервалах—р. интервалов; с. напру́ження—степень напряжения (струны);
с. кві´нтове—р. квинтовое; ´
с. поріднення—с. родства.
с. мелоді´йне—р. мелодическое; Стик—соприкосновение (фортеп. техн.).
с. мело́дій—р. мелодическое; Стилі´ст—стилист.
с. в мело́діях—р. мелодическое; Стилісти́чний—стилистический.
с. по́звукове—сродство созвуковое; Стиль—стиль, stile (im.);
с. стро́їв—родство строев; с. багатоголо́сный—с. многоголосный;
с. в стро́ях—р. строев; с. ві´льний—с. свободный;
´
с. тембрів—р. тембров; ´
с. вокальний—с. вокальный, stile а саpella (im.);
´
с. в тембрах—р. тембров; с. гомофоні´чний—с. гомофонический;
´
с. тональностів—р. тональностей; с. ґаля́нтний—с. галантный;
Стильовий – 100 – Ступінь
с. драмати́чний—stile rappresentativo (im.); ´
«с. простая»—с. простая;
с. імітаці´йний—стиль имитационный; ´
«с. свєтлая»—с. светлая;
´
с. камерний—с. камерный; ´
«с. трясогласная»—с. трясогласная.
с. многоголо́сний—с. полифонический; ´
Стремено—стремя (в ухе).
с. одноголо́сний—с. гомофонический; ´ (у фузі)—стретта, stretta (im.).
Стрета
´
с. органний—с. органный; Стри́маний,-о—rattenuto, sostenuto, ritenente (im.).
´
с. органовий—с. органный; Стри́муючи—ritenente (im.).
с. Палестри́новий—stile a capella (im.); Стрій—строй (инструмента), modus (лат.);
с. покойо́вий—стиль камерный; с. ви́рівняний—с. темперированный;
c. поліфоні´чний—с. полифонический; с. висо́кий—с. высокий;
c. свобі´дний—с. свободный; с. мелоді´йний—построение мелодическое;
с. сп і´вно-розмо́вний—с. речитативно-разговор с. найбли́жчий—с. ближайший;
ный; с. низьки́й—с. низкий;
с. суво́рий—с. строгий, stile osservato (im.); с. темперо́ваний—с. темперированный;
с. фортепі я́нний—с. фортепьянный; с. рівном і´рно-темперо́ваний—с. равномерно-
с. фортепіяно́вий—с. фортепьянный; темп ерированный;
в анти́чному (стародавньому) сти́лі—all’antica с. то́чний—с. чистый;
(im.); с. чи́стий—с. чистый.
у ст и́лі бал я́ди—a ballata (im.); Стро́гий,-о—rigoroso (im.).
в ново́му ст и́лі—alla moderna (im.); Стро́го—severamente, rigorosamente, con rigore (im.).
в сти́лі Палестри́новому—alla Palestrina (im.). Стро́їння—настройка;
Стильови́й—стилистический. с. оберто́нове—н. обертонная;
Сти́скуючи (темп)—estrinciendo (im.); с. унтерто́нове—н. унтертонная.
знов сти́скуючи—ristretto, ristringendo (im.). Стро́їти—настраивать.
Сти́слий,-o—stretto (im.), alla stretta (im.). ´
Строфа—куплет, строфа;
Сти́сло—alla stretta (im.). с. двостихова—с. ´ двустишная;
Ст и́сло (щодо темпу)—serrando (im.). с. мелоді´йна—с. мелодическая;
Стих—стих; ´
с. пісенна—с. песенная.
с. двоколі´нний—с. двухколенный; Структ у́ра—структура (ладовая, гарм.).
с. десятискладо́вий—с. десятислоговой; ´
Струмент—инструмент, istrumento, strumento (im.).
с. каталекти́чний—с. каталектический; ´
Струментальний—инструментальный.
´
с. пісенний—с. песенный; Струмина´ пові´тряна—струя воздушная.
с. прокаталект и́чний—с. прокаталектический; Стру́мінь пові´тряний—струя воздушная;
с. семискладо́вий—с. семислоговый; с. голосови́й—ток голосовой;
с. силябі´чний—с. силлабический; ´
с. повітряний—струя воздушная;
с. складомі´рний—с. силлабический; с. пові´тряний клинуватий—с.´ воздушная клино
с. триколі´нний—с. трехколенный. образная.
Сти́ха—вполголоса, susurrando (im.); ´
Струна—струна, corda (im.), filum (лат.), tasto (іт.),
с. пово́лі—andantino (im.); corde (фр.);
´
с. помалу—andante moderato, andante росо mo с. басова—с.´ басовая;
derato, con languidezza (im.); с. ві´льна—с. открытая, с. пустая;
´
Стихаючи—calando, mancando (im.). с. голосова—с. ´ голосовая;
Стихи́ра—стихира. с. дротова—с. ´ большая в бандуре 4-я.
´
Стихирар—стихирарь. с. жи́льна—с. жильная;
Сті´йкий,-о—fermo (im.). с. кишкова—с. ´ кишечная;
Сті´йкість—устойчивость, fermezza (im.). ´
с. металева—с. металлическая;
Сті´льки—tanto (im.). с. ри́мська—с. римская;
Стовп повітряни́й—столб воздушный. с. шовко́ва—с. шелковая;
´
Стопа—стопа; на ві´льній струні´—a vuoto (im.);
с. музи́чно-синтакси́чна—с. музыкально-синтак на всій струні´ (без лівої ´ педалі)—toute
´ corde фр.);
сическая; на одні´й струні´—una corda, a una corda, ad una
с. розтяжи́ма—с. растяжимая; corda (im.);
´ растяжимая.
с. розтяжна—с. на струні´ соль—sul g. (im.);
«Стопі´ца» (крюк. спів)—стопица (крюк); на двох стру́нах—a due corde (im.).
«с. со о́чком» (крюк. спів)—с. со очком (крюк). Стру́нний—струнный.
Сторі´нка—foglietta (im.). Стру́нник—подгрифок, струнник (в кобзе, бандуре).
Сто́рож—custos (лат.). Струномі´р—струномер, хордометр.
´
Страждання—patimento (іт.), passio (лат.), passion Струс—сотрясение.
(фр.). Стугоні´ти—гудеть глухо.
´
Стражденний,-о—appenato (іт.). Ступени́ця—гамма, echelle ´ (фр.).
´ госпо́дні—passio (лат.), passion (фр.).
Страсті Ступени́чний—гаммовый.
«Стрела» ´ (крюк. спів)—стрела (крюк); Ступи́нка—гамма.
«с. гро́мная»—с. громная; Ступі´нь—degre´ (фр.);
´
«с. гро́мо-свєтлая»—с. громо-светлая; с. дру́гий—seсondo (im.);
«с. кри́жевая»—с. крыжевая; ´
с. у гамі—ступень гаммы;
´
«с. мрачная»—с мрачная; с. звукоря́ду—с. звукоряда.
Ступінь до Парнасу – 101 – Точнісінько в такт
Ступі´нь до Парнасу ´ (назва
´ збірника)—Gradus ad Сурм и́ти—трубить.
Parnassum (лат.); Сухи́й,-о—secco (іт.).
с. побі´чний—с. побочная; Сухозло́тиця—канитель, обмотка струны.
´
с. пятий лада—quinta modi (лат.) (див. Modus); Сучинник звукотворення, звукоутвору—коэффи
с. сьо́мий (в гамі)—septima (іт.); циент звукообразования.
´
с. четвертий—diatessaron (гр.). ´
Сфілювати—сфилировать (звук).
Ступені ´ рі´знооктавні—ступени
´ разнооктавные. Схвильо́ваний,-о—agitato, commosso, esaltato (іт.).
´
Ступнево—grado, di grado (іт.). Схвильо́вано—взволновано.
Ступнево ´ (підвищуючи або знижуючи)—diritta, alla ´
Схема—схема;
diritta (іт.). ´
с. кадансів—с. кадансов;
Ступня́ми—постепенно (di grado). ´ маршеобразная;
с. маршова—с.
Стурбо́вано—беспокойно. с. маршоподі´бна—с. маршеобразная;
Стя́гування п’я́сти—стягивание кисти. с. метри́чна—с. метрическая (в форме).
Суб-бас—суб-бас (в органе). Схи́зма—схизма (интервал).
´
Субдомінанта—субдоминанта. Схід (звуків)—восхождение (звуков).
Субдомінантако́рд—субдоминантаккорд. Схо́ди—гамма;
´
Субдомінантний—субдоминантный. с-ди бубенцеві—лестница барабана (в ухе);
´
Суб’єкт—суб’ект (в форме). с-ди присі´нкові—л. преддверия (в ухе).
´
Субконтрабас—субконтрабас. ´
Сцена—сцена;
´
Субконтроктава—субконтроктава. с. ліри́чна—с. лирическая.
Субконтрфаґо́т—субконтрфагот. ´
Сценарій—сценарий.
Субмедія́нта—субмедианта. Сцені´чний—сценический.
Субмоти́в—субмотив. «Сьо́ма но́та—septima (лат.).
Суво́ро—severamente (im.). ´
Сьо́мий ст у́пінь гами—subsemitonium modi (лат.).
Сугло́б—сустав, сочленение; ´
Сюжет—сюжет, soggetto (іт.), sujet (фр.).
с. промени́стий—с. лучезарный. Сюі´та—сюита, suite, ordre (фр.);
С у́голос—созвучие; с. варіяці´йна—с. вариационная.
с. ладови́й—с. ладовое;
с. мі´шаний—с. смешанное;
с. нестійки́й—с. неустойчивое; Т
´
с. нормальний—с. нормальное;
с. спол у́чений—с. соединенное; Табулят у́ра—табулатура;
с. стійки́й—с. устойчивое. т. лю́тнева—т. лютневая;
с. хитки́й—с. неустойчивое. ´
т. німецька—т. немецкая;
Суголо́сний—созвучный. ´
т. органна—т. органная.
Суку́пність мело́дій—совокупность мелодий. Таємни́че—таинственно, misteriosamente, teneb
Сум—tristezza, malinconia (im.). rosamente (im.).
´
Сумара—сумара (араб. инстр.). ´ и́й,-е—misterioso (іт.).
Таємн
Суми́рно—pacatamente, con pacatezza (im.). Так—tanto (іт.).
Сумі´щення—совмещение; Так як ви́ще—come sopra (іт.).
с. звукоколивне—с. ´ звукоколебательное. Так як рані´ш—simile (іт.).
Сумни́й—печальный, элегический. ´
Такт—такт, tatto, battuta, moto (іт.), mesure (фр.);
Сумн и́й,-о—mesto, lugubre, piangevole (im.), som т. важки́й—т. тяжелый;
bre (фр.). ´
т. від’ємний—т. отрицательный;
Су́мно—печально, элегически, tristamente (im.), eli т. двочастко́вий—т. двухдольный;
gique (фр.), con malinconia, con mestizia (im.); ´
т. довершений—т. совершенный;
з су́мом—con tristezza (im.). ´
т. додатний—т. положительный;
´
Супердомінанта—супердоминанта. ´
т. завершений—moto perfetto (im.);
Супро́від—аккомпанимент, accompagnamento (im.); т. зло́жений—такт сложный;
без супро́воду—senza accompagnamento (im.); ´
т. легкий—т. легкий;
з інструменто́вим супрово́дом—cogl, instrumenti т. мі´шаний—т. смешанный;
(im.). т. мо́вний—т. речевой;
Супрові´дник—аккомпаниатор, спутник; comes т. непари́стий—т. нечетный;
(лат.). т. пари́стий—т. четный;
Супрово́дити—аккомпанировать. т. перехідни́й—т. переходный;
Супроти́вники—антагонисты. т. річови́й—т. речевой;
Супря́жений—сопряженный. т. складни́й—т. сложный;
Супу́тник—спутник, comes (лат.). т. складови́й—т. составной;
Сурди́на,-нка—сурдина,-нка, sordino (іт.); т. тричастко́вий—т. трехдольный;
без сурди́ни—senza sordino (іт.); т. з трьох полови́нних нот—double triple (фр.);
з сурди́ною—sordo, col sordino (іт.); т. з 12 ві´сімок—dodecupla di crome (im.);
під сурди́ну—con sordino. у (в) такт—в такт, aggiustatamente, a battuta (іт.);
´
Сурма—труба, tromba (іт.), trompette (фр.), сlаrіnо ´
за по́даним тактом—a battuta (іт.);
(іт.); не в такт—contra battuta (іт.);
´
с. стрілецька—рог охотничий. ´
про́ти такту—contra battuta (іт.).
´
Сурмач—трубач. Точні´сінько в такт—al rigore di tempo (іт.).
Тактовий – 102 – Терцієвий
Тактови́й—тактовый. т. мі´шаний—т. смешанный;
Такто́вка—bäton de mesure ´ (фр.). т. похму́рий—т. мрачный;
Тактомі´р—тактомер. т. різки́й—т. резкий;
´
Тактування—battuta (іт.). ´
т. середній—т. средний;
Тамбу́р—тамбур. ´
т. темний—т. мрачный;
Тамбури́н—тамбурин. т. тьмя́ний—т. затемненный;
Тамбурі´ (незм.)—тамбури (инд. инстр.). т. я́сний—т. светлый.
´
Тампур—тампур (кавказ. инстр.). ´
Тембрика—тембрика.
Там-там—там-там. ´
Тембро—тембр.
Тамувати ´ звук—задерживать звук. ´
Тембровий—тембровый.
´
Танґент—тангент. ´
Темний,-о—tenebroso (im.).
´
Танґентен-кляв і´р—тангентен-клавир. ´
Темно—tenebrosamente.
´
Танець—танец, пляска, pas (фр.). Темп—темп, tempo (im.), tempus (лат.).
Танець´ у двох—pas de deux (фр.). ´
Темпом ´
вальсу—tempo di valzer (im.);
´
Танечний—плясовой. ´ вальсу—tempo
у темпі ´ di valzer (im.);
Танкови́й—плясовой, танцевальный, хороводный. т. відпові´дний—tempo giusto (im.).
Танко́во—ballabile (im.). ´
Темпом військови́м—alla militare (im.).
Тано́к—хоровод, пляска, танец; Темп два рази ´ ско́рший—alla breve (im.).
´
т. балетний—т. балетный; Темпом зазначеним—a ´ tempo, al tempo (im.);
т. бальови́й—т. бальный; т. зру́чний—tempo commodo (im.).
´
до танців—ballabile (im.). ´
Темпом мазу́рки—tempo di mazurka (im.);
Танцівни́й—танцевальный. ´ мазу́рки—tempo di mazurka (im.);
у темпі
´
Танцювальний—танцевальный. т. маршови́й—tempo di marcia.
´
Танцювальність—танцевальность. ´
Темпом маршови́м—alla marcia (im.).
Танцю́ючи—saltato (im.). ´
Темпом ´
менуету—tempo de minuetto;
Tap—тар (азиат. инстр.). ´ менуету—tempo
у темпі ´ di minuetto (im.);
´
Тарабан—барабан, cassa, tamburo (im.), caisse, tam т. пові´льний—т. медленный;
bour (фр.); ´
т. першої частини—tempo di prima parte (im.);
т. вели́кий—б. большой, cassa grande (im.), grande т. танкови́й—т. танцевальный;
caisse (фр.); т. тапцівни́й—т. танцевальный;
т. військо́вий—б. военный; ´
т. танцювальний—т. танцевальный, tempo di bal
т. мали́й—б. малый; lo (im.);
´
т. турецький—б. турецкий, grantamburo (im.). т. то́чний—tempo giusto (im.);
´
Тарабанний—барабанный. ´
т. той самий—tempo l’istesso, tempo lo stesso, tem
´
Тарабанник—барабанщик. po medesimo (im.);
´
Тарантеля—тарантелла. т. швидки́й—т. быстрый;
Тарілки́—тарелки, piatti (im.). в темп—a tempo, nel tempo (im.), à la mesure ´
´
Тверди́й (мажорний)—dur (нім.). (фр.);
Тверди́й,-о—duro (im.). в попередньому темпі—al tempo (im.).
´
Твердо—fermamente, bussando (im.); ´
Темперація—темперация;
´
з твердістю—con fermezza (im.). т. дванадцятиступнева—т. ´ двенадцатиступен-
Твір—сочинение, opus (лат.), oeuvre (фр.); ная;
т. двоголо́сний для співу—bicinium (лат.); т. нерівномі´рна—т. неравномерная;
´
т. для 9 інструментів—nonetto (im.); т. рівномі´рна—т. равномерная.
т. музи́чний—произведение музыкальное; ´
Темпо—темп, tempo (im.), tempus (лат.).
т. невели́чкий—opusculum (лат.); Тенди́тно—grazioso (іт.).
´
т. посмертний—opus posthumum (лат.), oeuvre ´
Тенор—тенор, tenore (іт.);
posthume (фр.); т. героі´чний—t. еrоісо (іт.);
т. спі´вний—aria (im.), air (фр.). т. драмати́чний—т. драматический;
Тебуні´ (незм.)—тебуни. т. комі´чний—t. buffo (іт.);
´
Теза—тезис. т. лі´рико-драмати́чний—t. mezzo-carattere (im.);
Тектоні´чний—тектонический. т. ліри́чний—т. лирический, t. lirico (im.);
Текст—testo (іт.). ´
т. перший в о́пері—uomo primo (im.).
´
Тема—тема; Тенорго́рн—тенорго́рн.
т. бічна—т. ´ побочная; Тенори́ст—тенорист.
т. головна—т. ´ главная, proposta (im.); Тенори́ста—тенорист.
т. головна´ (в фузі)—soggetto (іт.), sujet (фр.). Теноро́вий—теноровый.
Темати́зм—тематизм. Тео́рба—теорба.
Темати́чний—тематический. Тео́рія—теория;
Тембр—тембр. т. дуалісти́чна—т. дуалистическая;
Тембр баритональний—т.´ баритональный; ´
т. мензуральна—т. мензуральная.
т. глухи́й—т. глухой; Терцако́рд—терцаккорд;
т. го́стрий—т. резкий; ´
т. зменшений—т. уменьшенный.
т. закри́тий—т. закрытый; ´
Терцдецима—терцдецима, тредецима.
´
т. затемнений—т. затемненный; ´
Терцет—терцет, terzzetto (im.), Terrzett (нім.).
т. металевий ´ —т. металлический; ´
Терцієвий—терциевый.
Терція – 103 – Тони альтеровані
´
Терція—терция, tertia (лат.), terza, струна большая т. темати́чна—т. тематическая.
в бандуре, 6-я; ´
Тлумач—интерпретатор.
т. вели́ка—т. большая, ditonus (лат.); ´
Тлумачення—интерпретация.
т. горі´шня—т. верхняя; Тмя́ний,-о—tenebrosa (im.).
т. Діді´мова—т. Дидимова Тмя́но—мрачно.
т. долі´шня—т. нижняя: То́бто—ossia (im.).
´
т. зменшена—т. уменьшенная; ´
Токата—токката, toccata (im.).
´
т. мала—т. малая; Тон—тон, tonus (лат.);
´
т. пікардська—т. пикардская; т. акордовий—т. аккордовый;
т. Пітаго́рова—т. Пифагорова; т. аліквотний—т. аликвотный;
т. чи́ста—т. чистая. ´
т. верхній—т. верхний;
Терцквартакорд—терцквартаккорд; т. ви́держаний—т. выдержанный;
Тесит у́ра—тесситура; т. ви́триманий—т. выдержанный;
т. висо́ка—т. высокая; т. власти́вий—т. собственный;
т. низька—т. ´ низкая; т. вставни́й—т. вставочный;
´
т. середня—т. средняя. т. гармоні´йний—т. гармонический;
Тетрахо́рд—тетрахорд; т. головн и́й—т. главный;
т. висхідни́й—т. восходящий; т. горі´шній—т. верхний, обертон;
т. догі´рній—т. восходящий; т. диференці´йний—т. диференциальный, раз
т. дод і´льний—т. нисходящий; ностный;
т. оберто́нний—т. обертонный; т. діязевкт и́чний—т. диазевктический, разде
т. оберто́новий—т. обертонный; лительный;
т. низхідни́й—т. нисходящий; т. додатко́вий—т. добавочный, дополнитель
т. спадн´ и́й—т. нисходящий; ный;
т. східни́й—т. восходящий; т. закри́тий—т. закрытый;
т. уго́рський—т. мадьярский; т. комбінаці´йний—т. комбинационный;
т. унтерто́нний—т. унтертонный; т. мно́ження—т. умножения;
т. унтерто́новий—т. унтертонный. т. надгорлянко́вий—т. надгортанный;
´
Техніка—техника; т. найни́жчий—т. нижайший;
´
т. вокальна—т. вокальная; ´
т. натуральний—т. натуральный;
т. голосова—т. ´ вокальная; т. основни́й—т. основной;
´
т. мануальна—т. мануальная; т. парція́льний—т. парциальный, частичный;
´
т. октавна—т. октавная; т. перви́нний—т. примарный;
т. пальцева—т. ´ пальцевая: т. перехідни́й—т. проходящий;
т. ручна—т. ´ мануальная; т. повто́рений кількаразо́во—repercussio, reper
т. смичкова—т. ´ смычковая; cussa (лат.);
´
т. удару—т. удара; т. приро́дний—т. натуральный;
т. фортепія́нна—т. фортепианная; т. приставни́й—т. приставочный;
т. фортепіяно́ва—т. фортепианная. т. прохідни́й—т. проходящий;
Техн і´чний—технический. ´
т. ріжницевий—т. комбинационный, разностный,
´
Тимпан—тимпан. дифференциальный;
´
Тимпанник—тимпанник. т. розпод і´льний—т. диазевктический, раздели
Тимпіліпі´то—тимпилипито (азиат. инстр). тельный;
´
Тирата—тирата. т. смичкови́й—т. смычковый;
´
Тихенько—вполголоса. т. спі´льний—т. общий;
Тихе́сенько—пианиссимо. т. сумо́ваний—т. суммированный;
Ти́хий,-о—quieto (іт.), leise (нім.). т. упро́відний—nota caratteristica (im.), т. ввод
Тихі´ш—diminuendo (іт.). ный, subsemitonium modi (лат.);
Ти́хо—пиано, piano, quietamente (іт.); т. упро́відний догі´рний—т. вводный, восходя-
вдру́ге ти́хо—la seconda volta piano (іт.); щий;
ду́же ти́хо—pianissimo (іт.); т. упро́відний доді´льний (спадний)—т. вводный
не д у́же т и́хо—mezzo piano (іт.); нисходяший;
не так ти́хо—meno piano (іт.). ´
т. упро́відний домінанти—т. вводный доминан
Т и́хо, ні´би про себе ´ наспі´вуючи—canterellando ты;
(іт.). т. упр о́відний субдоміна́нти—т. вводный суб
Т и́хо оскі´льки мо́жна—pianissimo quanto possibile доминанты;
(іт.); ´
т. фальсетний—т. фальцетный;
увесь´ час ти́хо—sempre piano (іт.); т. фу́товий—т. футовый (орг. регистр);
тро́хи ти́хше—росо piano, rilasciando, rilasciante т. хорови́й—т. хоровой;
(іт.); т. ці´лий—т. целый;
що раз ти́хше—calando (іт.). т. ці´лий вели́кий—т. ц. большой;
Ті´ло голосли́ве—тело звучащее. т. ці´лий мали́й—т. ц. малый;
т. гучли́ве—т. звучащее; т. частко́вий—т. аликвотный, парциальный, час
т. звучне—т. ´ звучащее; тичный, обертон.
т. коливне—т. ´ колеблющееся. Тони альтеро́вані—soni alterati (лат.);
Ткани́на звукова—ткань ´ звуковая; т-ни варіяці´йні—тоны вариационные;
Тональний – 104 – Тріль
т-ни взаємоупро́відні—тоны взаимовводные; Тремолю́ючи—tremando, tremolando (іт.).
т-ни висо́кі—soni acuti (лат.); Тремті´ння—тремуляция, вибрация, колебание;
т-ни гармоні´йно спол у́чені—т. гармонически- т. струни́—дрожание струны.
сочетанные; Тремт і´ти—тремолировать.
т-ни енгармонічні—т. энгармонические, soni Тремтя́чий—тремолирующий.
enharmonici (лат.); Тремул я́нт—тремулянт (в органе).
т-ни хромати́чно змі´нені—soni alterati (іт.); Тремул я́ція—тремуляция.
т-ни квінтові—т. квинтовые; Трети́на то́ну—diesis chromatica (лат.).
т-ни немилозву́чні—soni diaphoni (іт.); Три—tre (im.).
т-ни співзву́чні—т. созвучащие, soni consoni ´
Трибрахій—трибрахий.
(іт.); ´
Тривалий—continuo.
т-ни сполу́чені—т. сочетанные; ´
Тривалість го́лосу—виносливость голоса;
´
т-ни терцієві—т. терцовые; т. зву́ку—длительность звука;
т-ни ури́вчасті—т. прерывистые. ´
т. коливання—продолжительность колебания.
´
Тональний—тональный. Триголо́сний—трехголосный.
´
Тональність—тональность; Триголо́сно—a tre (im.), à trois (фр.).
т. гомоні´мна—т. гомонимная; Три́гонон—тригонон (греч. инстр.).
´
т. далека—т. отдаленная; Три́звук—трезвучие.
´
т. однойменна—т. гомонимная; т. бічни́й—т. побочное;
´
т. паралельна—т. параллельная; т. головни́й—т. главное;
т. побі´чна—т. побочная; ´
т.-дисон анс—т. диссонирующее;
т. рівнобі´жна—т. параллельная; ´
т. дисонантний—т. диссонирующее;
т. спорі´днена—т. родственная. ´
т. домінантовий—т. доминантовое;
´
Тонація—тональность, тонация. т. допомічни́й—т. вспомогательное;
То́ніка—тоника; т. збі´льшений—т. увеличенное;
т. ви́держана—т. выдержанная; ´
т. зменшений—т. уменьшенное;
т.-лад—т.-лад. т.-консонанс—т. ´ консонирующее;
Тоні´чний—тонический. ´
т. консонантний—т. консонирующее;
Тоно́граф—тонограф. т. консоно́вний—т. консонирующее;
Тонозмі´на—альтерация. т. мажо́рний—т. мажорное;
Тонозмі´нний—альтерированный. т. міно́рний—т. минорное;
Тоно́метр—тонометр. т. неправди́вий—т. ложное;
´
Тонописання—тонописание. ´
т. субдомінантовий—т. субдоминантовое;
Тоноско́п—тоноскоп. т. тоні´чний—т. тоническое.
Тоноутво́рення—тонообразование. Тризвукови́й—тризвучный.
´
Торбан—торбан. Тризву́ччя—трезвучие, тризвучие.
Торбани́ста—торбанист. Три́згук—трезвучие.
Торбані´ст—торбанист. Трику́тник—треугольник, triangolo (im.), triangu
´
Торжественно—fustosamente (im.). lum (лат.).
То́чка—punto (im.), punctum (лат.). Триль—трель, триллер, trillo (іт.), trille (фр.).
´
То́чки атак—точки аттак; т. відбивни́й—т. отбивная;
т. вузлові´—т. узловые. т. до́вгий—trillo lungo (im.);
То́чний,-о—rigoroso, giusto (іт.), precis ´ (фр.); т. догі´рній (східний)—т. восходящая;
То́чність—precisione (іт.); т. доді´льний (спадний)—т. нисходящая;
без то́чности (метричної)—senza rigore (іт.). т. коро́ткий—мордент;
з то́чністю—con precisione (іт.). т. ланцюго́вий—trillo di cattene (im.);
То́чно (в такт)—rigorosamente, соn rigore, adgius ´
т. подвійний—т. двойная;
tatumente, nettamente, severamente (im.). т. цапи́ний—т. блеющая, козлиная.
Тракт у́ра—трактура (в органе). Трильови́й—трельный, трелевый.
Транскри́пція—транскрипция. ´
Тримоментовий—трехмоментный.
Транспозиці´йний—транспонирующий (инстр.). Три́нди—припев.
Транспози́ція—транспозиция. Трири́сний—трехчертный.
´
Транспонантний—транспонирующий (инстр.). Трири́совий—трехчертный.
Транспоно́ваний—транспонирующий (инстр.). Три́спів—трио (муз. произв.).
´
Транспонування—транспонирование, транспони Тристру́нний—трехструнный.
ровка. ´
Тритакт—тритакт.
´
Транспонувати—транспонировать. Трито́н—тритон;
´
Трахея—трахея. т. одини́чний—т. единичный;
´
Треба—bisogna (іт.). т. подві´йний—т. двойной.
Трель—трель, триллер. Тритоніко́н—тритоникон (контрафагот).
´
Треля—трель, триллер. Трито́новий—тритоновый.
Тремо́льний—тремолирующий. Трихо́рд—трихорд.
´
Тремольо—тремоло, tremolo (іт.); Тричасти́нний—трехчастный.
т. розмі´ряне—т. размеренное. Тричастко́вий—трехдольный.
´
Тремолювання—тремолирование. Три́чі—ter (лат.), tre volte (im.).
´
Тремолювати—тремолировать. Тріль—трель.
Тріо – 105 – Уперше
Трі´о—трио, trio (іт.).
Тріо́ль—триоль. У
Тріо́ля—триоль.
Тріюмфу́ючи—trionfante (іт.). У (в) (чому)—nel, in, il (im.).
Трія́нгль—triangolo (іт.), triangulum (лат.). ´
Уболіваючи—dolendo, dolentemente (im.);
Троїстий—трехчастный. ´
з увагою—con osservánza (im.).
Тромбо́н—тромбон, trombone (іт.), Роsaune (нім.); Увертю́ра—увертюра.
т. альто́вий—т. альтовый; ´
Увесь—tutto, pieno (im.).
т. басо́вий—т. басовый, бас-тромбон. ´ час—sempre (im.).
Увесь
Тено́р-тромбо́н—т. теноровый. Уві´д—увертюра.
Троп—троп. Уго́рський—ungarese, ongarese (im.);
´
Тропар—тропарь. ´
на угорський ´
манір, по-угорському—all’ongarese,
Трость—трость (в дерев. дух. инстр.). all’ungarese (im.);
Трохаі´чний—трохаический. ´
Угрупування—группировка;
´
Трохей—трохей. у. ґрони́сте—г. гроздеобразная;
Тро́хи—un росо, росо (іт.). у. ритмі´чне—г. ритмическая.
Тро́хи ти́хше—meno forte (іт.). Удар—удар;
Трошечки, тро́шки—pochetto, pochettino (іт.). у. горля́нковий—у. глотки;
´
Труб а—труба, tromba (іт.), trompette (фр.), tuba у. ди́хання—у. дыхания;
(іт.), clarino (іт.); у. зворо́тний—ribattuta (іт.);
т. басова—т. ´ басовая; у. молото́чка—у. молоточка;
т. вели́ка басова—tuba ´ (іт.); ´
у. пальцем—у. пальцем;
т. відкри́та—т. открытая; у. повто́рний—repercussio, repercussa (im.);
т. гармоні´чна—т. гармоническая; у. смичка—у. ´ смычка;
т. говірна—т. ´ говорная, рупор; у. смичко́вий—у. смычка;
т. горлянко́ва—т. горловая; ´
у. тактов и́й—у. тактовый, battuta (іт.);
т. губна—т. ´ лабиальная; у. язика—у. ´ языка;
´
т. Євстахієва—т. Евстафиева; у. язикови́й—у. языка;
т. закри́та—т. закрытая; у. язик. подві´йний—у. языка двойной;
т. лябія́льна—т. лабиальная; у. зроби́ти—ударить;
´
т. лінґвальна—т. лингвальная; у. роби́ти—ударять.
т. надставна—т. ´ надставная; ´
Ударити—ударить.
´
т. натуральна—т. натуральная; ´
«Ударка» (знам. спів.)—ударка.
´
т. органна—т. органная; Ударя́ти—ударять.
´
т. перша—tromba prima (im.); Удих—вдох.
т. приро́дна—т. натуральная; «Удо́ль» (знам. спів)—удоль.
т. церемонія́льна—т. церемониальная; Уклад триголо́сний—построение трехголосное.
т. язичко́ва—т. лингвальная; Укоро́чення—укорочение.
Тру́бка горля́нкова—трубка горловая; Ультрахромати́зм—ультрахроматизм.
´
т. надставна—трубка анзацовая; Ультрахромати́чний—ультрахроматический.
т. підси́льна—т. усиливающая; Ул ю́блений—favorit (фр.), favorito (іт.).
т. язичко́ва—т. язычковая. Умі´лість—искусство;
Трубаду́р—трубадур. у. виконання—и. ´ исполнения;
´
Трубач—трубач. ´
у. вокальна—и. вокальное;
Труби́ти—трубить. ´
у. дириґентська—и. дирижерское;
«Тря́ска» (знам. спів)—тряска. у. фортепія́нова—и. фортепианное.
Ту́ба—туба. «Умі´льна» (знам. спів)—умильна.
´
Туга—duolo (іт.). Умі´ння вико́нувати—искусство исполнения.
Т у́жний,-о—lamentabile, lamentevole, lamentoso, ´
Ундецима—ундецима.
angoscioso (im.). Ундецимако́рд—ундецимаккорд.
Ту́жно—angosciosamente (im.). Уникання´ ´
дисонансу—уход от диссонанса.
Ту́луб—корпус (инструмента). Унісо́н—униссон;
´
Тулумбас—тулумбас. в унісо́н—all’unissono (im.).
´
Тулумбаси—литавры, timpani (im.). Унісо́нний—униссонный.
Турбо́тний,-о—affannato (im.). Унісо́нно—в униссон.
Турбо́тно—affannando, con agitazione (im.); Унісо́новий—униссонный.
´
по-турецькому—alla turca (im.); Унтермедія́нта—унтермедианта.
Туш—туш. ´
Унтерсептима—унтерсептима.
´
Туше—туше. Унтерто́н—унтертон.
Тяг реґістро́вий—тяга регистровая (в органе). Унтерто́новий, унтерто́нний—унтертонный.
´
Тягнучи—trascinando (іт.). ´
Упевненість—franchezza (іт.).
Тяжі´ння зворо́тне—тяготение обратное; ´
Упевнено—francamente, con franchezza (іт.).
т. звукове—т. ´ звуковое; ´
Упередження—пред’ем, anticipatio (лат.).
т. ладове—т. ´ ладовое. ´
Упертий,-о—ostinato, tenace (im.).
Тя́жіти—тяготеть (к разрешению). ´
Уперто—tenacemente (im.).
Тяжки́й,-о—pesante (im.). ´
Уперше—prima volta (im.).
Уподоба – 106 – Фонографування
Уподо́ба—piacere, piacimento (im.). ф. незді´ймана—ф. неснимаемая.
´
Упоряджати—аранжировать. Фестиваль ´ музи́чний—фестиваль музыкальный.
Упоря́дження—аранжировка. ´
Фіґ у́ра звукова—фигура звуковая;
Упоря́дник—аранжировщик. ф. мелоді´йна—ф. мелодическая;
Ури́вано—pizzicato, pizzicando (im.). ф. ритмова—ф. ´ ритмическая;
Ури́вчастий,-o—disgiunto (im.). ´
ф. Хладнієва—ф. Хладниева.
Ури́вчастість у виконанні—обрывистость испол- ´
Фіґурація—фигурация;
нения. ф. гармоні´йна—ф. гармоническая;
Ури́вчасто—отрывисто, detache, ´ pousse´ (фр.), dis ф. мелоді´йна—ф. мелодическая;
giungendo (im.). ф. мі´шана—ф. смешанная;
Урочи́стий,-о—solênne, jubiloso, fastoso, giubiloso ф. ритмова—ф. ´ ритмическая.
(im.). ´
Фіґурування—фигурирование.
Урочи́сто—maestevolmente, solennemente, con so ´
Фіксація—фиксация.
lennità, con festlività, festivo, festivamente, fasto ´
Фіксування—фиксирование.
samente (im.). Філярмоні´чний—филармонический.
Усі´—tutti, ripiêno (іт.), omnes, omnia (лат.). Філярмо́нія—филармония.
´
Уста—bocca (іт.). Філіро́вка—филировка.
Усті´й—устой. ´
Філювання—филирование, филировка.
Устрій ритмі´чний—построение ритмическое; ´
Філювати—филировать (звук).
у. тактови́й—постр. тактовое. ´
Фінал—финал, finale (im.).
Уст у́п—период (муз.). ´
Фінальний—финальный.
Ут—ut(do). Фіорит у́ра—фиоритура, fioritura (im.).
Утвір—произведение музыкальное. Фіориту́рний—фиоритурный.
Утво́рення зву́ку—образование звука. Фісгармо́нія—фисгармония.
Утво́рення музи́чне—произведение музыкальное; Фі´стула—фистула.
не ухиля́ючися від нап и́саного—come sta (im.). ´
«Фіт а́ двоєчельная» (знам. спів)—фита двоечель-
Учитель му́зики—maestro scolare (im.). ная.
Ущипком—щипком, pizzicato, pizzicando (im.). ´
Флейта—флейта, flauto (іт.), flute (фр.);
Ущипок—щипок. ф. альто́ва—ф. альтовая;
ф. мала—ф. ´ пикколо, flauto piccolo, flautino (im.);
Ф ф. Панова—ф. Пана, f. di Pan (im.);

´
ф. перша—dessus de flûte (фр.);
ф. пі´кольо—флейта пикколо, flauto piccolo, fla
Фа—f, fa. utino (im.);
´
Фа-дієз—fis. ф. подві´йна—ф. двойная, f. doppio (im.);
Фа з подві´йним дієзом—fisis.
´ ф. поперечна—ф.´ поперечная;
Фа мажо́р—f-dur. ф. трансверсальна—ф. ´ поперечная;
Фа міно́р—f-moll. ´
ф. швайцарська—ф. швейцарская.
Фаґо́т—фагот, fagot (фр.), fagotto (іт.). Флейт и́ст—флейтист.
Фаґо́т-кві´нта—ф.-квинта. Флейти́ста—флейтист.
Фаґоти́ст—фаготист. ´
Флейтовий—флейтный.
´
Фаза—фаза (колеб. струны). ´
Флейтраверс—флейтраверс.
Факту́ра—фактура. Флейтоподі´бно—flautando (іт.);
Фалши́вий—фальшивый. на мані´р флейти—flautando
´ (іт.).
´
Фалшувати—фальшивить. Флет—флейта.
´
Фальсет—фальцет, falset (фр.), fistula (іт.); Флоя́ра, фльоя́ра—свирель пастушья (у гуцулов).
´
ф. співецький—ф. певческий. Флюґельго́рн—флюгельгорн.
Фальсети́ст—фальцетист. ´
Фляжолет—флажолет, son harmonique (фр.).
´
Фальсетний—фальцетный. ´
Фляжолетний—флажолетный.
´
Фальцет—фальцет. ´
Фляжолето—флажолет.
´
Фальцетовий—фальцетный. Фобурдо́н—фобурдон.
Фанати́чний,-о—fanatico (іт.). Фокстро́т—фокстрот.
´
Фанданґо—фанданго (танец). Фолькльо́р—фольклор (муз.).
´
Фантазія—фантазия (формы); Фонавто́граф—фонавтограф.
мов би фантазія,´ наче ´ фантазія—quasi
´ una fan Фонаці´йний—фонационный.
tasia (іт.). ´
Фонація—фонация.
´
Фантазування—фантазирование. ´
Фонема—фонема.
´
Фантазувати—фантазировать. ´
Фонетика—фонетика.
Фантасти́чний,-о—fantastico (іт.). Фонети́чний—фонетический.
´
Фанфара—фанфара. Фоні´чний—фонический.
Фарандо́ля—фарандола. Фоні´чно-фонети́чний—фонико-фонетический.
´
Фарба—хрома. ´
Фонограма—фонограмма.
Фарс музи́чний—фарс музыкальный. Фоно́граф—фонограф.
´
Фермата—фермата; Фонографі´чний—фонографический.
ф. зді´ймана—ф. снимаемая; ´
Фонографний—фонографный.
´
ф. каденцієва—ф. каденцовая; ´
Фонографування—фонографирование.
Форма – 107 – Ходою жваво
Фо́рма—форма.
ф. багаточасти́нна—ф. многочастная; Х
ф. варіяційна—ф. вариационная;
ф. виповня́льна поворо́тного хо́ду—ф. запол «Хабу́ва» (знам. спів)—хабува.
няющая возвратного хода; ´
Хазан—хазан (кантор).
ф. двоколі´нна—ф. двухколенная; ´
Халео—халео (исп. тан.).
ф. двочасти́нна—ф. двучастная; «Хамі´ло» (знам. спів)—хамило.
ф. застосо́вана—ф. прикладная; Хапли́во, мов загуби́вши темп—tempo реrduto (im.).
ф. зло́жена—ф. циклическая; Характери́стика—характеристика (тональн.).
ф. мі´шана—ф. смешанная; Хвиля́стий,-о—ondule´ (фр.).
ф. многочасти́нна—ф. многочастная; ´
Хвилювання—ondeggiamento (im.);
ф. музи́чна—ф. музыкальная; ´
з хвилюванням—con agitazione (im.);
´
ф. неозначена—ф. неопределенная; з рост у́чим хвилюва́нням—con emozione cres
ф. несиметри́чна—ф. несимметричная; cente (im.).
ф. одночасти́нна—ф. одночастная; Хви́ля—волна;
´
ф. пісенна—ф. песенная; x. відби́та—в. отраженная;
´
ф. самодостатня—ф. самодовлеющая; х. звукова—в. ´ звуковая;
ф. самозадові´льна—ф. самодовлеющая; х. колова́—в. круговая, кольцевидная, кольце-
ф. симетри́чна—ф. симметрическая; образная;
´
ф. сонатна—ф. сонатная; х. кул я́ста—в. сферическая;
ф. танцівна—ф.´ танцевальная; х. повітряна—в. ´ воздушная;
´
ф. танцювальна—ф. танцевальная; х. сфери́чна—в. сферическая.
ф. триколі´нна—ф. трехколенная; Хвиля́сто—ondegiante (im.).
ф. циклі´чна—ф. циклическая; Хвости́—хвосты (держащие приструнник кобзы).
ф. часова—ф.´ временная. ´
Химера—capriccio (im.), caprice (фр.).
´
Форманта—форманта. ´
Химерний.-о—fantastico, stravagante, bizzaro baroc
Фо́рмінкс—форминкс (греч. инстр.). co (im.).
´
Формуватися—формироваться. ´
Химерно—bizzaramente (im.).
Форсиро́вка—форсировка. Хист музи́чний—одаренность музыкальная.
´
Форсування—форсирование. Хитки́й,-о—flessibile (im.).
´
Форсувати—форсировать. Хи́ткість—неустойчивость.
Фортепі я́но—фортепиано, piano (іт., фр.); ´
Хитання—качание;
ф. ео́лове—ф. эолово; х. вагало́ве—к. маятникообразное.
´
ф. зменшене—ф. уменьшенное; Хід—ход, andamento (im.);
´
ф. педальне, ´
педалеве—ф. педальное; х. заборо́нений—х. запрещенный;
ф. смичкове—ф. ´ смычковое; х. зворо́тний—х. возвратный, ретроградный;
для фортепіяна—pour le piano (фр.); х. кві´нтовий—х. квинтовый;
про фортепія́но—pour le piano (фр.); х. но́со-горлянко́вий—носоглотка;
Фортепія́нний—фортепианный. х. поступни́й—х. поступательный;
Фортепіяно́вий—фортепианный. х. промі´жний, мелоді´йний—х. промежуточный,
Фо́ршляґ—форшлаг. мелодический;
´
Фраза—фраза, предложение (музыкальн.); х. про́стий—х. прямой;
ф. промі´жна—ф. промежуточная; х. проти́вний—х. противоположный;
ф. розтяжна—ф. ´ растяжимая; х. прями́й—х. прямой;
ф. розтяжи́ма—ф. растяжимая. х. рівнобі´жний—х. паралельный;
Фразиро́вка—фразировка. х. секвенцеподі´бний—х. секвенцеобразный;
´
Фразування—фразировка. х. слухови́й—канал слуховой;
´
Фразувати—фразировать. ´
х. терцієвий—х. терцовый;
Фрі´ска (швидка частина в чардаші)—frisca (іт.). х. трито́новий—х. тритоновый;
Фрото́ля—фроттола. х. уво́дчий—х. вводный;
Фу́ґа—фуга; х. упро́відний—х. вводный;
ф. каноні´чна—ф. каноническая; х. цілото́новий—х. целотонный.
ф. майстерно´ розро́блена—ricercata (im.); Хіроно́мія—хейрономия, хирономия.
ф. подві´йна—ф. двойная; ´
Хіропласт—хиропласт.
ф. потрі´йна—ф. тройная; Хірофо́н—хирофон.
ф. почві´рна—ф. четверная; Хлипо́к—клапан.
ф. супрово́джена—ф. сопровожденная; ´
Хоани—отверстия носово-горловые.
´
ф. хоральна—ф. хоральная. Хо́ди—кондукты (в органе);
´
Фуґара—фугара. ві´льним хо́дом—andantino (im.);
´
Фуґато—фугато. ´
легким хо́дом—andantino (im.).
´
Фугета—фугетта. Ходо́ю—andante (im.).
Ф у́нкція—функция (аккорда); ´
Ходо́ю жваво—andante vivace (im.);
ф. гармонієтві´рна—ф. гармониеобразующая; ходо́ю маршово́ю—marciale, andante marziale
´
ф. тональна—ф. тональная. (im.);
Фурі я́нт—фуриант (чеш. танец). ´
поважною ходо́ю—andante grave (im.);
Фуя́ра—свирель пастушья (у гуцулов). помі´рною ходо́ю—andante moderato (іm.);
Ходою майже спроквола – 108 – Чебизґа
не ду́же помі´рною ходо́ю—andante росo mode Хутки́й,-o—allegro, pronto, celere (im.);
rato (im.); ду́же й ду́же хутки́й,-о—allegrissimo (im.).
рухли́вою ходою—andante mosso (im.); Ху́ткість—celerit a´ (im.).
не ду́же рухли́вою ходо́ю—andante росо mosso Ху́тко—con celerit a,´ prontamente (im.);
(іт.); не ду́же ху́тко—andantino mosso (im.);
стри́маною ходо́ю—andante sostenuto (im.). тро́хи хутчій—andante mosso (im.).
Ходою ´ майже ´ спроквола—andante
´ quasi adagio (іт.).
Хор трубачі´в—banda (іт.).
Холо́дний,-о—freddo (іт.). Ц
Хо́лодно—freddamente (іт.).
Хомоні´я—хомония. Цезу́ра—цезура, caesura (лат.);
Хор—хор, лик, соrо (іт.); ц. розді´льна—ц. разделительная.
х. дитя́чий—х. детский; ´
Центр тональний—центр тональный (композиции).
х. жіно́чий—х. женский; ´
Центро ´
тональне—центр-тональный.
х. мі´дний—х. медный; ´
Цех співацький—цех певческий.
х. мі´шаний—х. смешанный; Цехови́й—цеховой.
х. однорі´дний—х. однородный; ´
Циганський—zingaresco (іт.);
х. по́вний—соrо ріеnо (іт.); ´
по-циганському—alla zingara (іт.).
x. подві´йний—х. двойной; Цилі´ндер—цилиндр.
х. чолові´чий—х. мужской; Циліндри́чний—цилиндрический.
´
х. увесь—соrо ріеnо (іт.). ´
Цимбали—гусли, цимбалы.
Хо́ром, без супрово́ду—a capella (іт.); Цимбали́ст—цимбалист.
усі´м хо́ром—соrо ріеnо (іт.). Цимбали́ста—цимбалист.
´
Хорал—хорал; Цинк—цинк (инстр.).
х. григорія́нський—х. григорианский; Ци́тра—цитра;
´
х. протестантський—х. протестантский; ц. смичкова—ц. ´ смычковая;
х. фіґуро́ваний—х. фигурированный. ´
ц. ударна—ц. ударная.
´
Хоральний—хоральный. ´
Цифрування—цифровка (баса, мелодии).
´
Хоральність—хоральность. Цілкови́тий—ріеnо (іт.).
´
Хордометр—струномер, хордометр. Цілото́нний—целотонный.
Хореографі´чний—хореографический. Цілото́новий—целотонный.
´
Хореографія—хореография.
Хо́ри—хоры (место для хористов).
Хори́ст,-ка—хорист,-ка.
Хори́ста—хорист.
Ч
Хорія́мб—хориямб. ´
Чаґан—чаган (кавк. инстр.).
´
Хормайстер—хормейстер. ´
Чакан—чакан (чеш. инстр.).
Хорови́й—хоровой. Чако́на—чаккона.
Хорови́к—хорист. ´
Чала—чала (тат. инстр.).
Хорові´д—хоровод. ´
Чардаш—чардаш.
´
Хорознавство—хороведение. Час—время.
Хоря́нин—хорист. Час важки́й—в. тяжелое.
Хо́та араґо́нська—jota aragonesa (есп.). ´
ч. кінцевий—в. заключительное;
«Хохо́л» (знам. спів)—хохол. ч. легки́й—в. легкое;
´
«Храбріца» (знам. спів)—храбрица. ч. си́льний—в. сильное;
Хребет ´ хвильови́й—гребень волны (звуковой). ч. слабки́й—в. слабое.
´
Хрестик—диез. Част и́на—часть, pars (лат.), parte (іт.);
Хрипки́й,-о—fioco, roco (im.). ч. сполучна—ч. ´ связующая;
Хри́пко—con fiochezza (im.). ч. дру́га—pars secunda (лат.);
Хро́ма—хрома. ´
ч. кінцева—часть заключительная, finale (іт.);
´
Хроматизація—хроматизация. ´
ч. перша—pars prima (лат.).
Хромат и́зм—хроматизм. ´
Частка—доля, частица;
Хромат и́чний—хроматический. ч. звукова—д. ´ звуковая;
Хрящ—хрящ; ч. метри́чна—д. метрическая;
х. борлако́вий—х. щитовидный; ч. си́льна—д. сильная, depressio (лат.);
х. реброви́й—х. реберный; ч. слабка—д. ´ слабая;
х. рухли́вий—х. подвижной; ´
ч. такту—д. такта, quota (іт.).
´
х. черпакуватий—аритеноид, х. черпаловидный; ´
Частки тактові´—elements
´ metriques (фр.).
x. щитови́й—х. щитовидный. Частко́вий (тон, звук)—аликвотный.
Хрящеви́й—хрящевой. Часту́шка—частушка.
Худо́жній,-ьо—maestrevole (im.). ´
«Чашка» (крюк. спів)—чашка.
´
Хутенький,-о—allegretto (im.). ´
«полная ´
чашка» (знам. спів)—полная чашка (знамя).
´
Хутенький,-о, жартівли́вий,-о—allegretto scherzando Чверть—нота четвертная, semiminima (лат.).
(im.). Чвертьтоно́вий—четвертитоновый.
´
Хутенький,-о, поволі—allegretto non tanto. Чверть то́ну—diesis enharmonica (лат.).
´
Хутенько—andante vivace (im.). Чеби́зґа—чебызга (инстр.).
Челеста – 109 – Ще раз
´
Челеста—челеста, целеста. Шви́дко—быстро, скоро, бегло, presto, mosso, con
«Челн» (крюк. спів)—челн. celerita, ´ rapidamente. vistamente, tostamente (im.),
´
Чельо—виолончель. vite (фр.);
«Челю́стка» (крюк. спів)—челюстка. не шви́дко—andantino (im.);
Ченґ—ченг (кит. инстр.). не так шви́дко—allegro non tanto (im.).
´
Ченто—ченто (сборн. песнопений). Шви́дко якомога—prestissimo (im.).
Ченто́не—чентоне. Шви́дше—скорее, piu mosso (im.);
Чергування´ ако́рдів—чередование аккордов. трохи шви́дше—росо piu mosso (im.).
´ п’ять (ступенів)—diapente (гр.).
Через Шво піднебі´нне—шов небный.
´ чоти́ри (ступені)—diatessaron (гр.).
Через ´
Шелест—шум.
«Четверопєснєц» (стар. спів)—четверопеснец. Шепеля́вий—шепелявый.
Чиби́за—чибыза (киргиз. инстр.). Шепеля́вість—шепелявость.
Чи́стий,-о—netto (іт.). Шепеля́ти—шепелявить.
Чи́сто—nettamente (іт.). Шестипівто́новий—шестиполутоновый.
Чистота´ го́лосу—justesse de la voix (фр.). ´
Шеститакт—шеститакт.
Чітк и́й,-о—martellato (im.), martelle (фр.), spicato Шестичверткови́й—шестичетвертной.
(im.). Ши́йка—гриф, шейка, manico (im)., manche (фр.).
Човнико́ва—баркарола, barcarolla (im.), barcarolle Широ́кий,-о—largo (im.);
(фр.). до́сить широ́кий,-о—larghetto (іт.).
Чолові´к—uomo (im.). Ши́роко—sostenuto, largamente (іт.);
Чонгурі´—чонгури, чангури. дуже ш и́роко—largo (іт.).
Чот и́ри—quattro (іт.), quatre (фр.). ´
Широченький,-а—larghetto (іт.).
Чоториголо́сний—четырехголосный, четверогла Ширя́ння голосу—парение голоса;
сный. ´
н. шістнадцята—н. шестнадцатая;
Чотиризвукови́й—четырехзвучный. double croche (фр.), semifusa (лат.).
Чотиризву́ччя—четверозвучие. ´
Шко́ла венецька—школа венецианская;
´
Чотиримануальний—четырехмануальный. ш. музи́чна—училище музыкальное, école de
Чотириру́чний—четырехмануальный. musique (фр.);
Чотирирядко́вий—четырехстрочный. ш. наполі´йська—ш. неаполитанская.
´
Чотиритакт—четырехтакт. ш. нідерля́нська—ш. нидерландская;
´
Чотиритактовий—четырехтактный. ш. ри́мська—ш. римская.
Чотиризву́к—тетрахорд. Шл я́йфер—шлейфер.
Чудни́й,-о—stravagante, barocco (іт.). ´
Шл у́ночки Морґанієві—желудочки Морганиевы
´
Чужи́й щодо стро́ю, до ладу—чуждый строю. (около голос. связок).
Чу́лий,-о—sensibile, rissentito, lirico (іт.). ´
Шляхетний,-о—nobile, generoso (іт.).
Чу́ло—sensibilmente, con anima (im.). ´
Шляхетно—con nobilit a´ (іт.).
Чутл и́во—чувствительно, con sentimento, senti Шо́рсткий,-о—secco (іт.).
mentale (im.). Шо́рсткість—жесткость.
Шо́рстко—жестко, brusco, соn durezza (іт.).
Ш ´
Шофар—шофар
Шпаркий—ratto (іт.).
(др.-евр. инстр.).
Шпарки́й,-о—allegro giocoso (іт.).

´
Шалений,-o—furioso, furibondo, infernale (im.). ´
Шпаркість—rattezza (іт.).
´
Шаленість—rabbia (im.). ´
Шпарко—allegro, con ratteza.
´
Шалено—furiosamente, con rabbia, rabbiosamente ´ (віддаль між лініями нотостану)—spatium
Шпація
(im.); (лат.), spazio (іт.), espace (фр.).
´
з шалом—furioso, furibondo (im.). ´
Штехер—штехер (часть органа).
´
Шансонетка—шансонетка. Штифт—штифт.
´
Шар волокнуватий—слой фиброзный; ´
Штовхаючи—pouss e´ (фр.).
ш. слизови́й—слой микозный; Штовхаючи´ ´
(смичок)—spingendo (іт.).
ш. фібро́зний—с. фиброзный. Штрих—штрих.
´
Швиденький,-о—allegretto (im.). Шт у́ка—искусство.
´
Швиденько—росо allegro (іт.). Шт у́чний, неприро́дний—эмфатический.
Швидки́й,-о—allegro, tosto, rapido, allegro vivace Шукати´ но́ти—cercare la nota (іт.).
(im.). Шум—шум.
´
Швидки́й,-о, веселий—allegro giojoso (im.). Шу́мно—con strepito (іт.).
Швидки́й,-о, грайли́вий,-о—allegro giocoso (im.); Шутк у́ючи—scherzoso (іт.).
ду́же швидки́й,-о—vivacissimo, rapidissimo, allegro
assai, allegro molto (im.);
ду́же й ду́же швидки́й,-о—allegrissimo. щ
Швидки́й,-о, помі´рно—allegro moderato (im.).
Швидки́й,-о, розгні´ваний,-о—allegro irato (im.); ´ у гамі—ступень гаммы;
Щабель
´ швидки́й,-о—allegro ma non troppo (im.).
ненадто щ. звукоря́ду—с. звукоряда;
Шви́дкість—беглость (чтения нот). щ. у ступени́ці—с. гаммы.
Шви́дкість зву́ка—скорость звука; Щабля́ми—постепенно (di grado).
з шви́дкістю—con celerita´ (im.). Ще раз—еще, ancora (іт.).
Щедрівка – 110 – Ясно
Щедрі´вка—щедровка.
´
Щелепа—челюсть.
´
Щипання—щипок.
Я
Щи́рий,-о—intimo, fervido, candido, semplice, Ява—смена (часть муз. произв.).
schietto (im.); Язи́к—язык.
дуже щи́рий,-о—intimissimo (im.); Язичко́вий—лингвальный.
з щ и́рістю—con zelo (im.). Язичо́к—язычек;
Щи́ро—fervidamente, caldamente (im.); я. боло́нчастий—я. перепончатый.
Щі´лина голосова—щель
´ гортанная; Язу́лька—кость под’язычная.
щ. горлянко́ва—щель гортанная. Як—se come (im.);
«Що завгодно»—quodlibet (лат.), (мішанка, п’єса- ´
як доведеться—abbandonatamente (іт.).
попурі). Ямб—ямб.
´
Щока—щека. Ямбі´чний—ямбический.
Ямка ши́йна—впадина шеи.
Ю Ясний,-о—netto (іт.).
Ясність го́лосу—justesse de la voix (фр.).
Юрбо́ю—tumultuoso (im.). Ясно—distinto, nettamente (im.).
Адам де-ля-Галь – 111 – Шютц Генрих
Показник прізвищ Жоскин де Пpe, Josquin de Pres—Жоскен ´ де Пре.

Илинский, Ilinski—Ілі´нський.
композиторів. ´
Ильинский—Ільїнський.
Иоанн де Мурис—див. Мурис.
Адам де-ля-Галь, Adam de la Hale—Ада́м де-ля- Иоганн Тинкторис, Johannes Tinctoris—Йо́ган
Га́ль. Тинкт о́рис.
Адриан Виллаэрт, Adrian Willaert—Адрі я́н Віл Иоахим, Joachim—Йоахі´м.
ла́ерт. Кариссими, Carissimi—Карі´ссімі.
Аллегри Gregorio Allegri—Аллеґрі.´ Керубини, Cherubini—Керубі´ні.
Д’Алейрак, D’Alayrac—Д’Алейрак. ´ Киприан Рорский, Cipriano de Rore—Кипрі я́н
Андреа Габриэли, Andrea Gabrieli—Андpe á Ґа Ро́рський.
´
брієлі. Клементи, Clementi—Клементі. ´
Арайя, Araja—Арайя. ´ Клод Гудимель, Claude Goudimel—Кльод Ґудімель. ´
Аретинский Гвидо—див. Гвидо Аретинский. Кожелух, Koželuch—Ко́желух.
д’Асторга, d’Astorga—д’Асто́рґа. Кольберг, Kolberg—Ко́льберґ.
Ayep, Auer—Ауер. Лассо Орландо—див. Орландо Лассо.
Бах Иоганн Себастиан, Bach—Бах Йоган ´ Себастиян.
´ Лист, Liszt—Ліст.
Бетховен, Beethoven—Бетго́вен, Бето́вен. Литольф, Litolff—Лі´тольф.
´
Бизе, Bizet—Біз е. Люлли, Lully—Люллі.
Бирд Вильям—див. Вильям Бирд. Марчелло, Marcello—Марчелло. ´
Бобинский, Bobinski—Бобі´нський. Массенэ, Massenet—Масене. ´
Бойто, Boito—Бо́йто. Масканьи, Mascagni—Масканьї. ´
Боккерини, Boccherini—Боккері´ні. ´
Маттесон, Mattheson—Маттесон.
Брамс, Brahms—Брамс. Мегюль, Mèhul—Мегю́ль.
Буальдье, Boieldieu—Буальдьє.´ ´
Мейербер, Meyerbeer—Майербер.
Бюнуа, Busnois—Бюнуа. ´ Мисливечек, Mysliweczek—Ми́слівечек.
Вагнер, Wagner—Ваґнер. ´ Монсиньи, Monsigny—Монсіньї.
Вебер, Weber—Вебер.´ Монтеверде, Monteverde—Монтеверде. ´
Венявский, Wieniawski—Вєн я́вський. Монюшко, Moniuszko—Моню́шко.
´
Верди, Verdi—Верді. Моцарт, Mozart—Мо́царт.
Виельгорский, Wielhorski—Вієльго́рський. Мошковский, Moszkowsky—Мошко́вський.
Виетан, Vieuxtemps—Вьєтан. ´ Мурис Иоанн де, Muris Johannus de—Mypic ´ Іоан´ дe.
Виллаэрт Адриан—див. Адриан Виллаэрт. Обер, Auber—Об ер.´
Вильям Бирд, William Byrd—Вілья́м Бірд. Обрехт—див. Гобрехт.
Габриэли Андреа—див. Андреа Габриэли. Оккенгейм Иоанн, Ockenheim—Оккенгайм Іоан. ´
Габриэли Джиованни—див. Джиованни Габри Орландо Лассо, Orlando di Lasso—Орл я́ндо Л я́с
эли. со.
´
Гаде, Gade —Ґаде. Оффенбах, Offenbach—Оффенбах. ´
Гайдн, Haydn—Гайдн. Паганини, Paganini—Паґані´ні.
Галеви, Halevy—Галеві´. Палестрина, Palestrina—Палестріна.
Галуппи, Galuppi—Ґал ю́ппі. Перголези, Pergolesi—Перґолезі. ´
Галь Адам де-ля—див. Адам де-ля-Галь. Пиччини, Ріссіnі—Піччі´ні.
Гвидо Аретинский, Guido Aretinus—Ґві´до Аре Пуччини, Рuссіnі—Пуччі´ні.
т и́нський. Рамо, Rameau—Рамо́.
Гендель, Händel—Гендель.´ Россини, Rossini—Россі´ні.
Генрих Шютц, Heinrich Schütz—Гайнріх ´ Шютц. ´
Сальери, Salieri—Сальєрі.
Глареан, Glareanus—Ґлярея́н. Сарасате, Sarasate—Сарасате. ´
Глюк, Gluck—Ґлюк. ´
Свендсен, Svendsen—Свендсен.
Гобрехт Якоб, Obrecht, Hobrecht—Го́брехт Якоб. Сен-Санс, Saint-Saens—Сен-Санс. ´
Годар, Godard—Ґодар. ´ Скарлатти, Scarlatti—Скарля́тті.
Госсек, Gossec—Ґоссе́к. ´
Сметана, Smetana—Сметана.
Гретри, Gretry—Ґретрі´. Спонтини, Spontini—Спонті´ні.
Григ, Grieg—Ґріґ. Страделла—Страделла. ´
Гудимель Клод—див. Клод Гудимель. ´
Таузиг, Tausig—Тавзіґ.
Гукбальд, Hugbaldus, Uchubaldus—Гу́кбальд. Тинкторис Иоган—див. Иоган Тинкторис.
Гуно, Gounod—Ґуно́. Фетис, Fetis—Феті´с.
Дворжак, Dvо́řaк—Дво́ржак. Фогель, Vogel—Фо́ґель.
Делиб, Delibes—Делі´б. Франк, Franck—Франк.
Джиованни Габриэли, Giovanni Gabrieli—Джо Фрескобальди, Frescobaldi—Фрескобальді. ´
´
ва́нні Ґабрієлі. Хиндемит, Hindemit—Гі´ндеміт.
Джиузеппе Царлино, Gioseffo Zarlino—Джозеф ´ Царлино Джиузеппе—див. Джиузеппе Царлино.
фо Царлі´но. Черни, Czerny—Черні.´
Доницетти, Donizetti—Доніцетті.´ Чимароза, Cimarosa—Чімаро́за.
Дюссек, Dussek—Дюссек. ´ Шопен, Chopin—Шопен. ´
Дюфэ Гильом, Guillaume Dufay—Дюфе´ Ґілльо́м. Штраус, Strauss—Штравс.
Эльснер, Elsner—Ельснер. Шютц Генрих—див. Генрих Шютц.
ВАТ «Поліграфкнига»
корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія»
03057 Київ, вул. Довженка, 3
Підп. до друку 16. 12. 2008. Формат 70 100/16. Папір офс. Друк офс.
Ум. друк. арк. 7,5. Наклад 1000 прим. Зам. № 8-697

c7078ab6bd21eb936b1a671273a1f95f

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

You might also like

c7078ab6bd21eb936b1a671273a1f95f

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

c7078ab6bd21eb936b1a671273a1f95f

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕНЦИКЛОПЕДИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Відтворення видання 1930 року

Видання здійснено у рамках підготовки Енциклопедії Сучасної України

© Інститут енциклопедичних досліджень

ДЕРЖАВНЕ ВИДАВНИЦТВО УКРАЇНИ

Широке розгортання музичного життя на Україні за часів пореволюційних

А з б у к а з н а м е н н а г о п ® н і я (Изв®щеніе о согласн®йщихъ пом®тахъ)

ДЖЕРЕЛА, ВИКОРИСТАНІ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЧАСТИНИ

Б Бемоль—обни́жник(-ка) (Лдк 43), бемоль(-ля)

Вознос (крюк. пение)—«вознос»(-су).´

Л л. темперированный—л. ви́рівняний, л. тем-

Р ня, [розполо́ження (Дрм 75), розполо́га (Як 10)];

У новий («Муз» 25 р. 208).

ІІ Adornando, adornatamente (іт.)—прикра́шуючи,

B Brio (іт.)—жва́вість(-вости), за́пал(-у), блиск(-ку).

D Demi soupir (фр.)—вісімко́ва па́вза.

F 1) репліка І скрипки, що позначають дрібними

J mit Leidenschaft (нім.)—скорбо́тно.

Valse (фр.), Valzer (іт., нім.)—вальс(-са);

Є Жорсто́кий ду́же,-о—durissimo (іт.).

Ф ф. Панова—ф. Пана, f. di Pan (im.);

Шпарки́й,-о—allegro giocoso (іт.).

Показник прізвищ Жоскин де Пpe, Josquin de Pres—Жоскен ´ де Пре.

You might also like