Дата 29.10.

2020

ПРОТОКОЛ
практичного заняття № 6

ТЕМА : «МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ВІКОВИХ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИХ

ОСОБЛИВОСТЕЙ ДІТЕЙ І ПІДЛІТКІ»

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

І.ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ

СТУДЕНТА
1.Віково-статеві анатомо-фізіологічні особливості організму дітей і підлітків.
2.Віково-статеві психофізіологічні особливості організму дітей і підлітків.
3. Поняття про шкільну зрілість. Гігієнічні основи функціональної готовності дитини до навчання у
школі.
4. Критерії визначення ступеня готовності дітей до навчання в школі.
5. Медичні критерії оцінки розвитку дитини.
6. Психофізіологічні критерії шкільно-необхідних функцій дитини.
7. Методики визначення ступеня готовності дітей до навчання в школі.
8. Методики дослідження вікових психофізіологічних особливостей організму дітей і підлітків.
9. Методики гігієнічної оцінки функціональної готовності дитини до вступу в школу.
10. Методики психофізіологічного обстеження вищої нервової діяльності дитини.
11. Медичні та психофізіологічні підстави відтермінування навчання в школі.

ІІ. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Методики дослідження вікових психофізіологічних особливостей організму дітей і підлітків:

 Визначення швидкості зорово–моторної реакції
 Визначення рухомості нервових процесів.
 Визначення врівноваженості нервових процесів.
 Дослідження переключення уваги.
 Дослідження стійкості уваги.
 Визначення критичної частоти злиття світлових миготінь
2. Методики гігієнічної оцінки функціональної готовності дитини до вступу в школу:
 Експрес–оцінка функціональної готовності дитини до вступу в школу- виконання
комплексного психофізіологічного тесту Керна–Ірасека.
3. Поглиблене психофізіологічне обстеження вищої нервової діяльності дитини:
 Оцінка механічної пам’яті
 Оцінка вербально–логічної пам’яті.
 Оцінка образної пам’яті.
 Оцінка вербально–логічного мислення

 ОПИШІТЬ МЕТОДИ :
1. Методики дослідження вікових психофізіологічних особливостей організму дітей і
підлітків:
  Визначення швидкості зорово–моторної реакції (хронорефлексометрія)

Для визначення швидкості простої зорово–моторної реакції використовують методику

хронорефлексометрії.
Хронорефлексометр - універсальний динамохронорефлексометр;
1) Досліджуваному запропоновують у відповідь на появу світлового сигналу на панелі приладу з
максимальною швидкістю натискувати на кнопку або навпаки (у залежності від конструкції
хронорефлексометра) відпускати її.
Дослідження повторюють від 10 до 100 разів. Реєструють середню величину латентного
періоду простої зорово–моторної реакції.
2) В ході визначення складної (диференційованої) зорово–моторної реакції досліджуваному
пропонують у відповідь на пред’явлення сигналів білого (жовтого), зеленого та червоного
кольорів реагувати таким чином: при появі білого (жовтого) та зеленого кольорів з максимальною
швидкістю натискати або відпускати кнопку, а на червоне світло – не реагувати.
Дослідження проводять від 5 до 25 разів. Реєструють середню величину латентного періоду
диференційованої зорово–моторної реакції у відповідь на появу білого (жовтого) світла.
3) Визначення рухомості нервових процесів. Хід дослідження аналогічний попередньому.
Проте реєструють число зривів умовних реакцій у відповідь на пред’явлення диференційованого
подразника – світлового сигналу червоного кольору.

 Визначення рухомості нервових процесів (дослідження переключення уваги)

9 15 9 12 16 3 10

24 23 1 19 15 8 17

18 14 13 6 2 10 25

11 2 24 23 5 12 21

20 17 11 22 19 3 13

7 16 6 22 14 8 4

7 1 20 4 5 18 21

В ході визначення швидкості переключення уваги досліджуваному пропонують 3 варіанти роботи з

червоно–чорною таблицею Шульте–Платонова:
- у першому варіанті з максимальною швидкістю необхідно показати всі чорні цифри з 1 до 25 у
порядку зростання;
- у другому – всі червоні цифри з 24 до 1 у порядку спадання;
- у третьому – одночасно почергово показати чорні та червоні цифри: чорні у порядку зростання,
червоні у порядку спадання.
Наприклад: 1(чорна) – 24(червона), 2(чорна) – 23(червона) і т.д.
Для оцінки швидкості переключення уваги реєструють час виконання завдань, а також число
помилок в ході роботи з таблицею.
Величина інтегрального показника переключення уваги (Т) розраховується за формулою: Т = С – (А
+ В), де А, В, та С час (у с), витрачений на виконання завдання відповідно у першому, другому та
третьому варіантах.
  Дослідження стійкості уваги

Оцінка показників стійкості уваги здійснюється з використанням спеціальних коректурних таблиць.

Під час виконання тестового завдання досліджуваний протягом певного часу підкреслює та
викреслює певні знаки або фігури, що були визначені заздалегідь.
Критеріальними характеристиками стійкості уваги вважають число знаків (або фігур), що були
простежені, та кількість помилок, які були допущені.

2. Методики гігієнічної оцінки функціональної готовності дитини до вступу в школу:

 1) Експрес–оцінка функціональної готовності дитини до вступу в школу- виконання

комплексного психофізіологічного тесту Керна–Ірасека,
Тест складається з 3-х завдань:
 малюнок людини;
 малювання короткої фрази з 3 слів різної графічної складності (наприклад "Він їв суп");
 малювання групи точок.

Малюнок людини:

Результат
1 бал ставиться в тому випадку, якщо у намальованої фігури є голова, тулуб, руки і
ноги. Голова з’єднана з тулубом шиєю і не перевищує розмірів тулуба. Намальовані
волосся, вуха, очі, рот, ніс, руки, які закінчуються п’ятьма пальцями. Фігура одягнена в
чоловічий одяг і намальована так званим намальована так званим синтетичним способом,
тобто вона становить єдине ціле, а не набір окремих частин. При такому способі малювання
фігуру можна обвести однією лінією, не відриваючи олівця від паперу.
2 бала ставляться, якщо виконуються всі вимоги на одиницю, за винятком синтетичного способу
малювання.
3 бала ставляться, якщо фігура має голову, тулуб і кінцівки, намальовані двома лініями,
в той час як волосся, вуха, одяг і пальці відсутні.
4 бала ставляться у тому випадку, якщо фігура намальована дуже примітивно, має тільки
голову і тулуб, тоді як кінцівки намальовані однією лінією кожна.
5 балів немає чіткого зображення тулуба, ноги намальовані такими, що ростуть прямо з
голови, або немає обох пар кінцівок. Малюнок не зрозумілий і нагадує карлючки.
Копіювання фрази з письмових букв:

Результат
1 бал : добре і повністю скопійований зразок; букви можуть бути трохи більше зразка, але не в 2
рази; перша літера — заголовна; фраза складається з трьох слів, їх розташування на аркуші
горизонтальне (можливо невелике відхилення від горизонталі).
2 бали: зразок скопійовано розбірливо; розмір букв і горизонтальне положення не
враховується (літери можуть бути більші, рядок може йти вгору або вниз).
3 бали: напис розбит на три частини, можна зрозуміти хоча б 4 літери.
4 бали: зі зразком збігаються хоча б 2 букви, розрізняється рядок.
5 балів: нерозбірливі каракулі, черкання.

Малювання групи точок

Результат
1 бал: точне копіювання зразка, допускаються невеликі відхилення від рядка або стовпця,
зменшення малюнка, неприпустимо збільшення.
2 бали: кількість і розташування точок відповідають зразку, допускається відхилення до трьох
точок на половину відстані між ними; точки можуть бути замінені кружечками.
3 бали: малюнок у цілому відповідає зразку, по висоті або ширині не перевершує його більше,
ніж у 2 рази; число точок може не відповідати зразку, але їх не повинно бути більше 20 і менше 7;
допустимо розворот малюнка навіть на 180 градусів.
4 бали: малюнок складається з точок, але не відповідає зразку.
5 балів: каракулі, чіркання.

Критерії загальної оцінки результатів тестування:

 висока готовність до навчання у школі – до 5 балів;
 середня готовність – 6-10 балів;
 низька готовність – понад 11 балів балів.
  2) Оцінки якості та чистоти звуковимови
Для визначення якості артикуляції дитині пропонують за малюнками перелічити послідовно
вголос предмети, в назвах яких зустрічаються звуки, які належать до групи:
 сонорних Р (твердий та м’який), Л – твердий та м’який,
 2) свистячих С (твердий та м’який), З - твердий та м’який,
 3) шиплячих: Ж, Ш, Г, Щ.

Методика проведення, оцінювання:

Малюнки підбираються таким чином, щоб кожен з указаних звуків зустрічався на
початку, в середині та кінці слова, наприклад: рак – відро – сокира, річка – гриб – ліхтар;
лопата - білка – стіл; лійка – олень – сіль; літак – намисто – колос; сито – гуси – лось; заєць – коза
– віз; зима – газета – витязь; чапля – місце – олівець; цап – лицар – стілець; жук – лижі –
ніж; шишка – миша – туш; чайка – свічка – ключ; щітка – ящірка – плащ (це приблизний набір
слів). Для зручності малюнки можна наклеїти в зошит або альбом для малювання.
При проведенні досліджень фіксуються всі дефекти у вимові слів, які є в даної дитини.
На основі результатів психофізіологічного дослідження дитина вважається не готовою до
школи, якщо вона одержує в сумі 9 і більше балів за виконання тесту Керна-Ірасека і має
дефект звуковимови.
Для корекції знайдених відхилень рекомендується зайняття з усунення дефектів звуковимови –
проводяться лікарем-логопедом.

 3) Точність координації рухів

Тест Озерецького — вирізування кола.

Методика проведення:
Дитині даємо шматок щільного ватману або тонкого картону, де намальоване коло діаметром 50
мм, що складається з кількох тонких ліній та однієї товщої (1 мм) посередині Майбутній школяр
вирізує ножицями, тримаючи їх у правій руці, коло по середній потовщеній лінії.
Час, затрачений на вирізання кола фіксується. Протягом хвилини дитина має вирізати не менше
8/9 кола. Дозволено відхилятися від товщої лінії і перерізувати тонкі не більше двох разів.
Допускаються дві спроби. Якщо затрачено часу і допущено помилок більше, тест вважається
невиконаним.
1 бал — коли завдання виконано з першої спроби;
2 бала — з другої;
3 бала — тест не виконано.

3. Поглиблене психофізіологічне обстеження вищої нервової діяльності дитини:

А Оцінка механічної пам’яті

Дитині пропонують запам’ятати, а потім відтворити написанням на листі паперу десяти цифр,
що пред’явлені на окремих картках або написані на дошці. Числа можуть бути різними, бажано як
одно –, так і двозначними, від 1 до 16.
Досліджувана дитина впродовж 1 хвилини уважно розглядає запропоновані цифри і намагається
запам’ятати їх, а потім по пам’яті протягом 1 хвилини занотовує ці цифри на листі паперу в будь –
якому порядку.
Показник її продуктивності обчислюється за формулою:

с−a
ПМП= n ∗100 %

ПМП- продуктивність механічної пам’яті;

c- кількість вірно відтворених цифр;
a- кількість помилково відтворених цифр;
n- кількість пред’явлених цифр.
Оцінювання: продуктивність механічної пам’яті вважається високою, якщо результат знаходиться у
межах від 80% до 100%, середньою – від 50% до 80%, низькою – менш, ніж 50 %.
В. Оцінка вербально-логічної пам’яті
Дослідник двічі чітко та голосно вимовляє 10 слів, призначених для запам’ятовування. Слова
повинні бути простими, мати конкретні образні характеристики та легко відтворюватися.
Наприклад: гора, кішка, вікно, книга, ваза, стіл, зірка, квітка, дерево, пилка.
Досліджувана дитина повинна протягом 1 хвилини написати на листі паперу слова, які удалося
запам’ятати, або намалювати образи, що відповідають цим словам.
Показник продуктивності вербально–логічної пам’яті обчислюється за формулою:

с−a
ПВЛП= ∗100 %
n

ПВЛП- продуктивність вербально–логічної пам’яті;

с – кількість вірно відтворених слів
а – кількість помилково відтворених цифр
n – кількість пред’явлених цифр.
Оцінювання: аналогічно попередньому тесту.

С. Оцінка образної пам’яті

Досліджуваній дитині для запам’ятовування пред’являють картку із зображеними на ній 9
простими геометричними фігурами. Час пред’явлення та час відтворення однаковий – 1 хвилина.
Показник продуктивності образної пам’яті обчислюється за формулою:

с−a
ПОП= ∗100 %
n

ПОП – продуктивність образної пам’яті;

с – кількість вірно відтворених фігур;
а – кількість помилково відтворених фігур;
n – кількість пред’явлених фігур.
Оцінювання: аналогічно до попередніх тестів.

Д. Оцінка вербально-логічного мислення

Досліджуваній дитині пропонують картку з написаною на ній групою слів, що складається з 10
варіантів по 4 слова у кожному.
При цьому кожні 3 слова в кожній групі мають чіткий змістовний зв’язок, а четверте слово –
зайве, не пов’язане з іншими. Зайве слово потрібно викреслити.
Оцінювання: за кожну вірну відповідь дитині нараховується 2 очки, за кожну невірну – 0. Потім
підраховується загальна сума балів.
Загальний результат вважається низьким, якщо дитина набрала від 0 до 6 балів; середнім –
від 8 до 12 балів, високим – від 14 до 20 балів.

ІІІ. СИТУАЦІЙНІ ЗАВДАННЯ

 ДАЙТЕ ВИЗНАЧЕННЯ :

термін визначення
досягнення дитиною такого рівня психічного розвитку, коли він виявляється
Шкільна зрілість здатним брати участь у шкільному навчанні.
для зорового розрізнення довжини.
Лінійка Гальтона
тест виявляє загальний рівень психічного розвитку, рівень розвитку мислення,
Тест Керна-Ірасека вміння слухати, виконувати завдання за зразком, довільність психічної
 діяльності.
Кінематометр вивчають різні пропріорецептивних функції, пов'язані з управлінням
Жуковського протяжністю рухів, спортивні психологи і психофізіологи.

 ВИРІШІТЬ СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ:

Задача №1 Оцінку функціональної готовності дитини до вступу та систематичного навчання у школі
проводили на підставі результатів виконання:
1) Комплексного психофізіологічного тесту Керна–Ірасека. Кожне виконане завдання
оцінювали у балах: малювання людини - 3 бала; перемальовування фрази «Він їв суп»- 5
балів; перемальовування групи крапок - 4 бала.
2) Оцінки якості та чистоти звуковимови - не вимовляє літери "Р” та “С”.
3) Точність координації рухів визначали за допомогою тесту «Вирізання кола» – дитина
вирізало коло за потовщеною лінією протягом 3 хвилини.
Оцінювання: за всіма тестами дитина не готова до школи.
Рекомендації: рекомендовано спробувати вступити до школи в наступному році, попередньо
розвиваючи всі потрібні для вступу навички.

Задача №2 З метою визначення готовності дитини до навчання у школі проведено поглиблене

психофізіологічне обстеження вищої нервової діяльності (дослідження та кількісна оцінка
механічної пам’яті).
Дитина впродовж 1 хвилини запам’ятовувала написанні на листі паперу 10 цифр, а потім по пам’яті
протягом 1 хвилини занотувала ці цифри на листі паперу: кількість вірно відтворених цифр – 8;
кількість помилково відтворених цифр - 2.
Обчислити продуктивність механічної пам’яті, визначити готовність дитини до навчання у школі.
8−2
Оцінювання: ПМП= ∗100 % = 60%.
10
Продуктивність механічної пам’яті у дитини середня.
Рекомендації: Розвивати механічну пам’ять даної дитини.

Задача №3 Дівчинка 6-и років має щорічну прибавку зросту, що становить 2 см, фізично розвинута
гармонійно, двічі на рік хворіла на ГРЗ, має тільки молочні зуби. Мигдалики гіпертрофовані. Вміє
читати і рахувати. Не вимовляє літери “Р” та “С”. Тест Керна-Йєрасика виконала на 7 балів. Оцініть її
шкільну зрілість.
Оцінювання: За результатами теста Керна-Йєрасика у дитини середня готовність до навчання.
Фізичний розвиток і здоров’я дитини в межах норми. Дитина готова до школи.
Рекомендації: Для корекції знайдених відхилень рекомендується зайняття з усунення дефектів
звуковимови з лікарем-логопедом.

ДАЙТЕ ВІДПОВІДЬ НА ТЕСТИ

(з бази тестів КРОК-2).
ОБГРУНТУЙТЕ КОЖНУ ВІДПОВІДЬ.

Обґрунтування вірної або

Питання Варіанти відповіді
невірної відповіді

1). Неготовність дітей 6-річного

віку до навчання в школі Наявністю
характеризуються: хронічних
захворювань,
відставанням у
 фізичному
розвитку, низьким
рівнем
функціонального
стану систем
організму

Відставання у
біологічному
розвитку, наявність
дефектів вимови,
відхиленням у стані
здоров'я,
невиконання
психофізіологічних
тестів

Наявністю ІІІ групи

здоров'я,
виконанням тільки
одного
психофізіологічного
тесту; рівнем -
нижче середнього
основного
показника
фізичного розвитку
Наявністю
хронічних
захворювань,
невиконанням
психофізіологічних
тестів

Відставанням у
фізичному
розвитку,
дисгармонійністю
функцій
2) . Для вивчення впливу
діяльності на організм дітей Тремометрія
застосовуються різні методи
оцінки їх функціонального стану. Коректурний метод
Який найбільш приємливий метод
дає можливість одержати дані про
рівень розумової працездатності
(за швидкістю виконання роботи
Хронорефлексом
та її точністю) дитячого етрія
колективу.

Визначення
тривалості ясного
бачення

Динамометрія
 ЗАВДАННЯ НА НАСТУПНЕ
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

1. Тема наступного практичного заняття № 7 : Методика гігієнічної оцінки устаткування та

утримання навчально-виховних установ для дітей та підлітків.

1.Даценко І.І. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології./ І.І. Даценко, Р.Д.
Габович // - К.: Здоров'я, 2004. – С. 525-534
2.Методичні вказівки для студентів медичного факультету (кафедра) – тема № 3 темат. розділу
«Гігієна дітей та підлітків».
1. В.Г. Бардов, Методичні рекомендації – тема № 39
2. Протокол ПЗ тема № 7.
 Бардов - № 39, 41
3. СРС:
 Гігієнічні основи раціональної організації фізичного та трудового виховання.
 Гігієнічні вимоги до організації фізичного та трудового навчання у школі.
 Основні етапи та гігієнічні принципи проведення лікарсько–професійної консультації та
професійного відбору учнів.
 Особливості основних факторів та умов навколишнього середовища і навчально–виховного
процесу, що впливають на здоров’я дітей і підлітків. Захворювання, які зумовлені дією чинників
навколишнього середовища і навчально–виховного процесу.
 Гігієнічні вимоги до земельної ділянки і будівлі навчальних установ та закладів, до планування і
санітарно–технічного благоустрою (мікрокліматичні параметри, освітлення, вентиляція,
водопостачання тощо) навчального кабінету та шкільного класу.
 Гігієнічні вимоги до конструкції та параметрів навчальних меблів, забезпечення оптимальної з
фізіологічної точки зору посадки учнів.

Підпис викладача:___________________

 ДЛЯ НОТАТОК :