Підготовка до ЗНО з історії України

Українські землі у складі Речі

Посполитої в другій половині ХVІ ст.

Тема 6
1556-1561 – створення • Воєводство – адміністративно-
Пересопницького Євангелія територіальна одинця Речі
1553 - 1556 – заснуванням князем Посполитої
Вишневецьким на острові Мала • Низове козацтво – козаки –
Хортиця першої відомої Січі запорожці, які селилися в нижній
1569 – Люблінська унія. течії Дніпра
Утворення Речі Посполитої • городове козацтво – назва, яка
1586 – утворення першої братської застосовувалася в документах
(слов’яно-греко -0 латинської) тоді, коли потрібно було козаків,
школи у м. Львів які мешкали на «волості», тобто в
1596 – Берестейська церковна містах і селах, відрізнити від
унія. Заснування Української греко запорожців
– католицької церкви (УГКЦ) • Січ – дерев’яні укріплення у
формі засіків, що ставили
опорними пунктами проти
нападників
Книжкова мініатюра – відбиток Реформація – церковно-релігійні
на папері з вирізьбленого малюнка та суспільно-політичні течії,
на дерев’яній дошці або мідній чи спрямовані проти католицької
металевій пластині. Невеликий церкви
розмір та орнаментальні мотиви
Фронтиспис – ілюстрація перед Братство – громадська організація
титульним аркушем книги на лівій православного населення в Україні,
сторінці що створювалася при церквах і
Полемічна література – тексти відігравала важливу роль у
різних авторів, у яких релігійному, політичному і
обговорюються проблемні питання культурному житті держави
релігійної дискусії між Кам’яниця – забудова міст
католицькою та православною будівлями з каменю
церквами
Люблінська унія (рік укладання 1569)
 Причини укладання Люблінської унії

Прагнення Сподівання
української, української
білоруської та сторони на
Поразка в Сподівання
литовської налагодження
московсько- польської шляхти
шляхти об'єднаною
литовських війнах на розширення
зрівнятися у державою
в ХVІ ст. своїх володінь
правах із ефективної
польською оборони проти
шляхтою нападів татар
Мовою документів Люблінська унія

«Ми, Сигізмунд Август, даною грамотою

оголошуємо таке: на скликаному цьому сеймі
закінчили справу (об’єднання) між
князівством Литовським та королівством
Польським в братерській любові і за згодою
обох народів…»
 Люблінська унія

Суть Люблінської унії

Об’єднання Польського королівства та
Великого князівства Литовського в одну державу
Річ Посполиту

Особливості укладання Люблінської унії

Виступ проти унії литовсько -руських магнатів,
які не бажали обмеження своїх прав, привілеїв і
земельних володінь
Зміст Люблінської унії
 Наслідки Люблінської унії для українських земель
 Через Польщу на українські землі поширювався західноєвропейський
культурний вплив, збільшувалася кількість навчальних закладів
Втрата українським суспільством своєї політичної еліти
Виникнення на укр. землях величезних латифундій польських магнатів,
закріпачення селянства.
 Українське населення починає зазнавати релігійних і національних утисків
На українських землях, що відійшли після Люблінської унії до Речі Посполитої,
запроваджувався адміністративно територіальний устрій за польським взірцем.
У Речі Посполитій на українських землях стало шість воєводств: Руське (з
центром у Львові), Белзьке(Белз), Подільське (Кам’янець), Волинське (Луцьк),
Брацлавське (Брацлав), Київське (Київ).
Воєводства очолювали - воєводи.
Мовою документів Люблінська унія

«Прославлений пізніше як акт любові,

братерства, пожертвування в дійсності цей
сейм був ланцюгом насильства над чужими
переконаннями, чужими правами,
довершений тиском державної влади й
тяжких політичних обставин…»
• Було створено шість
воєводств
А. Руське (центр – Львів).
Б. Волинське (центр –
Луцьк).
В. Київське (центр – Київ).
Г. Брацлавське (центр –
Брацлав).
Д. Подільське (центр –
Кам’янець).
Е. Белзьке (центр –
Белз).
Зміни в соціальній структурі
українського суспільства
 У ХVІ ст. станові права та обов’язки були чітко визначенні та
закріплені Литовськими статутами – кодексами законів, виданих у
трьох редакціях 1529, 1566, 1588. шляхта перетворилася на панівний
стан суспільства.
Після поширення польської влади після Люблінської унії серед
шляхти відділилась група, яка мала давнє князівське походження
(титулована знать).
Згодом, породичавшись із заможними польськими родами,
титулована знать склала прошарок шляхти, яку стали називати
магнатами (найбільші землевласники).
У власних спадкових землеволодіннях магнати мали право
вершити суд над своїми підданими, установлювати свій розмір податків
і визначати повинності, надавати їм землю за умови несення служби.
Шляхи зростання магнатських землеволодінь:
Успадкування, купівля маєтків, захоплення маєтків і земель
Оволодіння окраїнними територіями – дарування від королів і
великих князів
Особливості соціальної структури
українського суспільства
 Особливості поширення кріпацтва
1. Тривалість панщини встановлював пан
2. Селяни не мали права на розпорядження власним майном
(землею)
3. Право шляхтича карати селян смертю за непослух
4. Розшук селян-утікачів протягом 20 – ті років

Зміст «Устави на волоки» (1577 – «Устави на волоки»)

1. Усі земельні володіння великого князя вимірювалися і ділилися на
однакові ділянки – волоки
2. Найкращі землі відводилися під великокнязівські фільварки, решта
розподілялася між селянами
3. Тяглові селяни з усіма дорослими членами своєї родини за
користування волокою мали відпрацьовувати два дні панщину у
фільварку
Діяльність Василя-Костянтина
Острозького (1526-1608)
 Василь- Костянтин Острозький

народився 2 лютого 1526, а помер 24 лютого

1608 року. Походив із найбагатшого і
найвпливовішого князівського роду України
XVI-початку XVII століття. Серед його предків
генеалогічна традиція того часу називає
давньоруських князів: Рюрика, Володимира
Великого, Ярослава Мудрого та Данила
Галицького.
 Київський воєвода та володар
українського прикордоння
 «Некоронований король» – один із
претендентів на престол
 Найбільший землевласник після
короля
 Мав власне 15 – тисячне військо
 Зачинатель друку Біблії
церковнослов’янською мовою

 Заснував школи
 Заснував друкарню в Острозі
 Противник Берестейської унії
Герб роду князів
Острозьких
 1575 року Костянтин-Василь запросив знаного друкаря
Івана Федоровича (Федорова) для організації типографії в
князівській резиденції. Завдяки острозькій друкарні світ
побачило понад 20 видань, в тому числі перший повний
текст Біблії слов‘янською мовою, опублікований 1581 року. У
ті ж роки навколо князівської резиденції в Острозі
утворився гурток (за античною традицією званий
академією) слов‘янських та грецьких учених, публіцистів
теологів та богословів. До нього входили, серед інших:
Герасим Смотрицький, Василь Сурозький, Христофор
Філарет, Еммануїл Ахіллес, Лука Сербин, Кирило Лукарис
(майбутній Олександрійський та Константинопольський
патріарх), Никифор Парасхес-Кантакузен, Клірик
Острозький, Зизаній Тустановський, Дем‘ян Наливайко та
інші.
Він збудував 600 церков, 20 монастирів, заснував
академію та друкарню в Острозі і там же – мечеть для
татарів, парафіяльний костел, синагогу. У князя були
торгові доми в Гданську, Ярославі, Львові, більші замки в
Дубні, Острозі, Турові, Звягелі, Полонному та Тарнові й
двори-палати в Варшаві та Вільні.
Сторінки
Острозької
біблії 1581р.
Виникнення Запорозької Січі
 Літопис Григорія Граб'янки –
одне із джерел про походження козацтва.
 Постійна загроза нападів татар
спонукала козаків до створення надійної
системи укріплень. Основу її становили СІЧІ –
дерев’яні украплення у формі засіків, що
ставала опорними пунктами проти нападників
На острові Мала Хортиця було збудовано січ
1556 р. Вишневецький із загоном у 600
кіннотників і командою на 18 чайках узяв
приступом Очаків
1563 р. під час походу потрапив у полон і був
страчений
Героїзм князя уславлені в народній думі «Про
козака Байду»
Мовою документів

«Хортиця – місцевість на Борисфені. Тут

князь Вишневецький поставив колись
фортецю… Середину цього місця оточив
муром та огорожею з дубів, зміцнених
природою та Богом…»
Мовою документів

«Вишневецькому випала доля «степового

короля» – людини, яка надала перших
організаційних форм козаччині, ні
підозрюючи, що через неповні сто літ його
творіння захитає підвалини Речі
Посполитої…»
Січ – укріплена фортеця
 Назва Роки існування Місце розташування

Хортицька 1553(6)—1555(7) pp. Острів Хортиця

Тамаківська 70-ті pp. XVI ст. — Острів Томаківка

1593 р.
Базавлуцька 1593—1638 pp. Острів Базавлук

Микитинська 1639—1652 рр. Острів Микитин Ріг

Чортомлицька 1652—1709 pp. Поблизу гирла р.

Чортомлик

Кам’янська 1709—1711, 1730— Мис, утворений

1734 pp. річною протокою
Козацьке Річище та
гирлом р. Кам’янка

Олешківська 1711—1728 pp. Урочище Олешки на

південь від впадіння р.
Інгул у Дніпро
Нова 1734—1775 pp. Р. Підпільна
 Козацький
зимівник

Чайка
козацьке
судно
 Холодна
зброя
козаків

Вогнепальна
зброя
козаків
 Символи влади

Печатка

Пірнач і булава Литаври

Бунчук Козацькі корогви - прапори

Військове та адміністративне керівництво
 Військове мистецтво козаків

Піхота – шикувалася в три шеренги: перша стріляла, друга подавала рушницю, третя заряджала

Табір – споруда із возів, скріплених ланцюгами у кілька рядів у формі чотирьох кутника, на півмісяця або овалу;
довкола викопували «шанці» («вовчі ями») із загостреними кілками на дні

Кіннота - наступала лавою (на півколом) й атакувала ворога не лише з фронту, а й із фланга

Розвідка – сторожова й розвідувальна служба; система димової сигналізації, що сповіщала населення про
наближення нападників

Зброя - легкі гармати, які дозволяли вільно маневрувати під час бою, рушниця, спис, шабля тощо

Галас – бій козаків у ворожій гущі

Флот – легкі надзвичайно маневрені човни - чайки

У 80-х рр. XVI ст. з’являється термін
«січові козаки»
Умовами прийняття на Січ були:
знання української мови,
православна віра,
уміння володіти зброєю,
січовий козак мав дотримуватися
традицій товариства і клятви на
вірність йому, бути неодруженим.
 Утворення реєстрового козацтва
Передумови:
- Невдачі польської влади у протидії татарським нападам на південних
кордонах
- Втрати у збройних загонах магнатів у наслідок Лівонської війни
- Удосконалення військової майстерності козаків
Причини:
- внутрішні: прагнення залучити козаків на державну службу,
використовуючи їх для захисту своїх південних кордонів, прагнення
контролювати запорозьке козацтво для зменшення його впливу на українське
суспільства
- зовнішньополітичні: прагнення уникнути загострення відносин з
Османською імперією та Кримським ханством
Суть: набір урядом Речі Посполитої на державну військову службу
українських козаків і внесення їх до спеціального списку – реєстру
Мовою документів

Реєстрове козацтво – частина українського козацтва,

прийняття на військову службу владою Речі Посполитої і
записані в окремий список - реєстр

«Утворення реєстрового козацтва пов’язане з

ім’ям польського короля Яна ІІ Казимира ,
який у 1410 році затвердив перший список
найнятих козаків - реєстровців…»
Мовою документів

«Король, побачивши, як добре вони з

татарами б’ються, віддав їм для
пристанища місто Трахтемирів,
настановив їх гетьмана, прислав клейноди,
всяких припасів військових, а за службу
поклав по червінцеві …»
Повстання 1590-х років
Передумови:
 Причини

Загострення
соціальних протиріч
унаслідок посилення закріпачення
і національних утисків
українського населення
Розгортання
експансії польської шляхти
на відносно вільні українські землі,
освоєні раніше «уходниками»;

зіткнення інтересів
польської шляхти і козацтва
Намагання
польської влади
взяти під контроль
українське козацтво
і небажання рахуватися
з його становими інтересами
 КОСИНСЬКИЙ КРИШТОФ (р. н. невід. - п. 1593) –
гетьман реєстрових козаків

За походженням дрібний шляхтич з Підляшшя.

З 1586 р. перебував на Запорізькій Січі,
займав важливі військові посади.

В 1591 р. був обраний запорізьким гетьманом.

У 1591-1593 рр. очолював перше велике козацьке повстання Криштоф Косинський та його герб
проти Польщі.

У ході кровопролитних боїв з польськими військами

в січні 1593 р. під містечком П'яткою
(тепер Чуднівського р-ну Житомирської обл.)
та в травні 1593 р. поблизу Черкас загони повстанців були розбиті
і повстання зазнало поразки.

Сам загинув в одному з боїв

(або підступно вбитий під час переговорів
з черкаським старостою князем О. Вишневецьким).
Пам'ятник повстанцям Косинського
у Білій Церкві
 НАЛИВАЙКО СЕВЕРИН (бл. 1560-11.4.1597)
Народився у Гусятині (тепер Тернопільська обл.)
у родині ремісника-кушніра.

В молоді роки перебував на Запоріжжі,

брав участь у походах запорожців проти турків і татар.
Згодом служив, як сотник надвірної хоругви, у князя К. Острозького.
В 1594 р. залишив службу і організував на Брацлавщини Северин Наливайко
загін нереєстрованих козаків.

Влітку 1594 р. козацький загін здійснив вдалий похід у Молдавію

проти турків і татар, захопивши зброю та коней.

Отримавши військову допомогу із Запорізької Січі, у жовтні 1594 р. очолив народне

повстання на Брацлавщині. Після запеклих боїв з польськими військами у
Правобережній Україні і в Білорусії повстанці,
були змушені відступити у Лівобережну Україну.
Навесні 1596 р. біля м. Лубен на р. Солониця козацьке військо оточила польська армія.
Після двох тижнів оборони під час заколоту було вбито одного з керівників повстання Г.
Лободу, а 28.5.(7.6.). 1596 р. підступно схоплено і видано полякам Наливайка, Г. Шаулу,
Шостака.

11.04.1597 р. після страшних тортур було страчено (четвертовано) Памятник Наливайку

у Варшаві. у Тернополі
 НАСЛІДКИ І ЗНАЧЕННЯ ПОВСТАНЬ 90-их років XVI ст.

 Козацтво вперше проявило себе новою суспільною силою, що розпочала збройну боротьбу за свої станові
права і привілеї

 Було спробою повстанців поширити козацький присуд, права і привілеї, якими користувалися
реєстровці, на все козацтво

 Спричинили масове покозачення селян та міщан і ставлення до козацьких порядків як альтернативи

польській владі

 Козацтво фактично очолило визвольний рух в Україні, хоча ще не мало сформованих завдань і програми
боротьби

 Сприяли набуттю козацтвом досвіду управління великими масами населення на значних територіях

 Уперше було висунуто ідею (у листі С. Наливайка до Сигізмунда III) про створення окремої території, де
проживали б лише козаки без втручання польської влади
Реформаційний рух в Україні
Реформація – церковно-релігійні суспільно-політичні течії,
спрямовані проти католицької церкви, з якими пов’язаний початок
пробудження національної свідомості, розвиток культури окремих
народів та виникнення протестантизму
Протестантизм – новий напрям у християнстві, який виник у
період Реформації в ХVІ ст.

Найголовнішим здобутком Реформації в Україні був переклад

Святого Письма живою мовою народу, а також її використання в
богослужінні.
Переклади Святого Письма староукраїнською літературною мовою
стали з’являтися від середини 16 ст.
Найвідомішим є Пересопницьке Євангеліє (1556–1561).
 Братський рух

Братство – громадська організація православного

населення в Україні, що створювалася
при церквах і відігравала важливу
роль у релігійному, політичному і
Мета культурному житті держави

Мета
Мета
Протистояння
утискам Оновлення
католицизму православної Підвищення
церкви освітнього
рівня
українців
 Братства на українських землях

Особливості діяльності • Найавторитетніше братство

Львівського Успенського • Право ставропігії (безпосереднє підпорядкування
братства Константинопольському патріарху)
• Створення бібліотек, відкриття друкарень, відкриття шкіл

Особливості діяльності • Заснування у 1586 році

Львівської братської школи
(слов’яно-греко-латинської) • Перший ректор – Арсеній Есалонський

• Утримання за рахунок коштів братства

• Навчання дітей усіх станів (плата за навчання лише «за
можливостями кожного»
• Безкоштовне навчання дітей із незаможних родин і сиріт
• Вивчення «семи вільних наук»
• Видавництво шкільної літератури
 Львівська ставропігія — братство,
національно-релігійна громадська
організація православних українських
міщан Львова з 1586 р. до 1788 р.
Ініціаторами заснування Львівського
братства були середньозаможні купці та
ремісники Ю. Рогатинець, І.Рогатинець,
І.Красовський, Д.Красовський,
Л.Малецький та інші.
Львівське братство протягом тривалого
часу очолювало боротьбу українського
населення Галичини проти насильного
запровадження Берестейської церковної
унії 1596 року, виступало проти соціально-
політичного гноблення та національно-
релігійних утисків з боку польсько-
шляхетської влади.
• У 1589 р. організаційно оформилися братства в Рогатині, Могильові та Красноставі, 1591 р. у
Бересті та Городку. Близько 1615 р. було засновано Київське братство, до якого вступило багато
міщан, православних шляхтичів, а також запорізьке військо на чолі з гетьманом П.Сагайдачним.

З кінця 16 – початку 17 ст. братства брали активну участь у боротьбі

проти посилення польсько-шляхетського гніту, національного та
релігійного утисків і набували великого громадсько-політичного і
національно-культурного значення.
 Контрреформація на українських землях
• Завдання: зміцнити позиції католицької церкви у боротьби проти
Реформації, а також наступ на католицизму на православну
церкву
• Основний наслідок: заснування ордену єзуїтів («Товариство
Христа»)
• Мета діяльності: збільшення кількості прихильників
католицизму
• Основні засоби діяльності: педагогічка діяльність (заснування
єзуїтських колегіумів), дипломатична
• Наслідок: потяг українських шляхтичів до якісної освіти, що
вело до ополячення та окатоличення
 Передумови та причини утворення УГКЦ

Актуалізація питання відновлення єдності християнської

церкви в умовах розгортання Контрреформації
Намагання католицької церкви розширити вплив на Схід
Пропагування ідеї церковної ідеї православної та
католицької церков єзуїтами; видання 1577 році польським
проповідником Петром Скаргою книги «Про єдність церкви
Божої під одним пастирем», в якій доводилось необхідність
об’єднання церков
 Утворення греко-католицької церкви

16 жовтня 1596 р. у м. Бересті була прийнята

Берестейська церковна унія.
Утворення греко-католицької церкви. Король
Сигізмунд ІІІ підтримав унію
 Зміст Берестецької унії

Збереження східного
(православного)
обряду,
Об’єднання церковнослов’янської
православної та мови, виборного права
Визнання зверхності Прийняття
католицької церков у на заміщення
Папи Римського католицької догматики
Греко-католицьку митрополита та
(уніатську) єпископів, юліанського
календаря, права на
одруження для
нижчого духовенства
 Наслідки Берестецької унії

Пошук українського
Утворення УГКЦ, Тривала боротьба
православною
перший греко- між православними
Не відбулося церквою шляхів для
католицький та уніатами;
обіцяного зрівняння свого оновлення;
митрополит – загострення
в правах уніатів із виступ на захист
Михайло Рогоза, по релігійних протиріч
католиками православ’я
смерті його – Іпатій в українському
шляхтичів, міщан і
Потій суспільстві
козацтва
 Особливості УГКЦ
Передумови • Продавання магнатам церковних посад
• Практика переходу у католицизм частини української еліти
• Наступ католицької церкви
• Посилення московського патріархату і боротьба за вплив у православному світі
• Загострення церковного протистояння через календарну (григоріанську) реформу
1582 року, яку не визнавала православна церква
Причини • Прагнення православних подолати кризу православної церкви
• Прагнення польської влади посилити інтеграцію українських земель до складу Речі
Посполитої
• Прагнення католицької церкви відновити вплив і володіння на Сході
Ставлення • Були переконані, що українська церква не повинна мати однакових прав із
католиків до унії католицькою
• Прагнули використовувати унію для поширення католицизму
Ставлення Прихильники унії:
православних до • Ініціатори: Іпатій Потій («батько унії»), Гедеон Балабан, Михайло Рогоза
унії • Православні єпископи вбачали шлях до фактичної рівності у правах з католиками
• Православна знать (магнати) прагнула оновити православну церкву
Противники унії:
• Лідер: Василь-Костянтин Острозький озвучував погрози покарати ініціаторів унії
• Вбачали в унії метод домінування однієї церкви – римо-ктолицької
Мовою документів

«Єпископи руські та митрополит їхній київський

Михайло Рогоза з багатьма архімандритами...
Були запрошені до міста Бреста Литовського на
раду братерську. Названо ці зібрання духовним
Грецької Церкви Собором. Головуючий на ньому
Нунцій Папський з численним римським
духовенством, передавши руському духовенству
благословення Папське…, закликав його до
єдиновірства …»
Мовою документів

«Найдорожчому во Христі нашому Сигізмунду ІІІ,

славному королю Польщі, Папа Климентій VІІІ
посилає привіт. Думаю, що не треба пояснювати,
як близько ми беремо до серця спасіння руського
народу. Зважаючи на важливість справи і нашу
пастирську турботу, ми доручаємо справу твоїй
величності і посилаємо наше апостольське
благословення…»
 Пам’ятки полемічної літератури
Назва Автор Характеристика

«Про єдність церкви Божої» Петро Скарга Автор критикує православну

церкву

«Ключ царства небесного» Герасим Смотрицький Перша друкована пам’ятка

української полемічної літератури

«Послання до єпископів» Іван Вишенський Твір, у якому гостро критикувався

увесь церковний і світський народ

«Тренос» («Плач») Мелентій Смотрицький Книжка, яка була символічним

плачем-голосінням української
православної церкви за всіма
Полемічна література - твори церквами та монастирями,
релігійного спрямування, у яких відібраними королем та католиками
висувалися аргументи авторів,
спрямовані проти поглядів їх
противників.
Розвиток культури і освіти
Фактори, що впливали на розвиток української
культури
Негативні
Позитивні • Відсутність власної
• Розвиток української держави.
мови. • Поділ території України
• Національно-визвольні між Річчю Посполитою,
повстання. Московією, Угорщиною та
• Необхідність збереження Туреччиною.
національної культури в • Відсутність єдиного
умовах польсько- наукового й політичного
католицької експансії. центру.
• Розвиток національної • Тяжкий національний гніт.
свідомості. • Зростаюча загроза
• Відновлення ієрархії ополячення й
української православної окатоличення.
церкви • Спустошливі напади турків
та татар
 Школи на українських землях

Єзуїтські школи
1586 р. –
Ґрунтовно вивчали латинську
утворення
мову, виховувалась фанатична
першої братської
відданість католицизму і зневага
(слов’яно-греко-
до православ’я
латинської)
школи у Львові
Церковні (дяківські школи)
Набуття елементарних знань із письма
та арифметики, вивчення часослову,
псалтиря і церковну освіту

Братські школи Слов’яно-греко-латинські школи

Надання освіти, що ґрунтувалася на Поєднання початкової, середньої з елементами
власних культурних традиціях і не вищої освіти, вивчення церковнослов’янської,
1578 р. – поступалася польським та грецької та латинської мов, викладання «семи
відкриття європейським вільних наук»
слов’яно-греко-
латинської
школи
 ОСТРОЗЬКА (школа) АКАДЕМІЯ
Перша вища слов’яно-греко-латинська школа в Україні та у східнослов’янських землях –
Острозька школа (академія), заснована у 1576 році князем В. Острозьким для відродження
української культури на засадах православ’я. Серед відомих викладачів академії були Герасим
Смотрицький, Дем’ян Наливайко, Кирило Лукаріс. Серед відомих випускників академії можна
назвати Мелентія Смотрицького, Петра Сагайдачного, Йова Борецького
 У школі
Київського
Богоявленського
братства
працювали такі
високоосвічені
вчителі

Іван Борецький — православний

київський митрополит
Мелетій Смотрицький – письменник-
полеміст і вчений
Першим шкільним підручником на українських землях був
«Буквар», виданий у Львові в 1574 р. Іваном Федоровим.
Буквар включав кириличну абетку з 45 букв.
Мовою документів

«почалася книга, названа «Апостол», друкуватися

в Богом береженому місті Львові… року 1573,
лютого в 25 день, і завершилася [друкуватися] року
74 – го того ж місяця в 15 день…»
XVI – стали часом великих змін для українського містобудування.
Старі міста, відбудовуючись, набували нових архітектурних рис.
Сприятливими для появи міст були західноукраїнські землі.
ЧОРНА КАМ'ЯНИЦІ ПЛОЩІ РИНОК У ЛЬВОВІ

Будівлі багатоповерхові, впритул

одна до одної (відводилися
невеличкі ділянки землі).Вікна
по два –освітлення сіней і
спочмвалень, 2 – 3 поверхи два
вікна поруч світлиця, третє –
окремо спочивальня.

Кам'яниці площі Ринок у Львові

 Провідне місце в архітектурі
Відродження належить світським
будівлям – ратушам, замкам –
палацам, житлам міщан

БУДИНОК КОРНЯКТА. ЛЬВІВ. XVI СТ.

 КАПЛИЦЯ БОЇМІВ У ЛЬВОВІ
1609 – 1615 РР.

Каплиця Кампіанів у Львові,

поєднано біблейні сюжети,
витончені орнаменти з
виноградних грон і квітів аканта
ОСТРОЗЬКИЙ
ЗАМОК —
розташовано на
вершині 20-метрового
пагорба над долиною
річки Вілії, у районному
центрі Острог, Рівненсь
кої області. Замок було
побудовано на місці
дерев'яного укріплення
зруйнованого монголо-
татарами 1241 року.
Спочатку це
була башта-донжон, яка
тепер носить назву
«Вежа Мурована».
Замок
був резиденцією князів
Острозьких.
 Образотворче мистецтво
Особливості розвитку
Поширення скульптурного портрета
Розвиток українського декоративного різьблення
Розвиток книжкового малярства
Поширення книжкової гравюри
Поширення світського портретного живопису
Розвиток іконописних шкіл