МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Центральноукраїнський державний університет

імені Володимира Винниченка

Факультет історії, бізнес-освіти та права

«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Груповий методист Ковальков О.Л.
«______» лютого 2024 року

ЗВІТ

про виконану роботу

студентки ІV курсу
першого (бакалаврського) рівня вищої освіти
факультету історії, бізнес-освіти та права
за Спеціальністю: 014 Середня освіта (Історія)
ЦДУ імені Володимира Винниченка
Грищенко Аліна Ігорівна

що проходив/проходила педагогічну практику

у комунальному закладі «Гімназія «Ерудит» Кропивницької міської ради»
у період з 05.02.2024 до 15.03. 2024 року

м. Кропивницький – 2024
 Методична робота та дослідницька робота
Я, Грищенко Аліна Ігорівна, студентка факультету історії, бізнес-освіти та
права, перший (бакалаврський) рівень вищої освіти, проходила педагогічну
практику у комунальному закладі «Гімназія «Ерудит» Кропивницької міської
ради» в 7 та 9 класі, в період з 5 лютого по 15 березня 2024 року.
Директор школи – Шаров Юрій Михайлович.
Навчання впродовж періоду з 19.02 по 23.02 відбувалося в дистанційному
форматі.
Матеріальне забезпечення школи знаходиться на середньому рівні. Лише
декілька аудиторій у школі оснащені мультимедійними проекторами,
мультимедійними дошками або телевізорами чи ноутбуками та засобами для
відтворення аудіозаписів, колонками.
Протягом практики було відвідано уроки вчителя-наставника Боцула
Наталія Іванівна у 7 та 9 класах. Протягом першого тижня відвідувала всі уроки
в 7 класі за розкладом (5-6 уроків кожного дня).
Робота школи
Комунальний заклад «Гімназія «Ерудит» Кропивницької міської ради» є
загальноосвітнім закладом з вивченням предметів філологічного, суспільно-
гуманітарного та природничо-математичного напрямків, який забезпечує
реалізацію потреб учнів у здобутті освіти відповідно до їх інтересів, здібностей
та соціального замовлення суспільства і регіону.
Головною метою КЗ «Гімназія «Ерудит» Кропивницької міської ради» є
забезпечення реалізації права громадян на здобуття повної загальної середньої
освіти.
Методична робота КЗ «Гімназія «Ерудит» Кропивницької міської ради»
– це робота, яка сприяє поліпшенню фахової підготовки педагогічних кадрів у
школах, спонукає кожного вчителя до підвищення свого фахового рівня.
Метою методичної роботи є:
- удосконалення системи безперервної освіти педагогічних кадрів;
- вивчення та розвиток педагогічної компетентності кожного педагога;
- стимулювання творчого потенціалу водночас із формуванням навичок
самостійного аналізу власної педагогічної діяльності;
- організація моніторінгу якості освіти відповідно до державних
стандартів.
Завдання методичної роботи школи:
1. Мотивація вчителів до інноваційної діяльності та її науково-
інформаційна і методична підтримка.
2. Надання професійної допомоги вчителю для подолання труднощів
запровадження нових технологій у викладанні предметів.
 3. Удосконалення педагогічної майстерності педагога, формування
індивідуальної навчально-педагогічної системи, орієнтованої на розвиток і
соціалізацію особистості учня
Напрями методичної роботи:
1. Підвищення соціально-психологічної культури педкадрів.
2. Удосконалення педагогічної майстерності учителів.
3. Сприяння в опануванні світової, національної, мовної та побутової
культури.
4. Розвиток спеціальних умінь і навичок.
Методична робота у школі базується на таких принципах:
1. Педагогічна співпраця адміністрації з педагогами.
2. Робота в режимі довіри, доброзичливості.
3. Творча атмосфера, стимулювання творчої активності.
4. Принцип допоміжно-регульованого контролю.
5. Надання вчителю права вибору.
6. Системність методичних заходів.
7 .Систематична допомога.
Підручники
Шкільний підручник є основним видом навчального тексту на уроці
історії. Він містить систему знань відповідно до Державного стандарту і
програми. Основу змісту підручника з історії складає авторський текст, що
визначає методологію і систему викладення навчального історичного матеріалу.
Учні використовують такий текст як джерело нових знань і як засіб
осмислення, систематизації й закріплення історичних знань, що здобуті з інших
джерел, зокрема включених до підручника документів, ілюстрацій тощо.
Підручник слугує для школярів тим посібником, працюючи з яким вони
засвоюють і відпрацьовують способи самостійної навчальної діяльності з
науковим текстом, таблицями, документами, ілюстраціями й іншими джерелами
інформації з історії.
Для вивчення історії України у 7 класі обрано підручники Віталій
Власов, Олександр Панарін, Юлія Топольницька. Київ «літера ЛТД»
2020р. та О. І. Пометун, Ю.Б. Малієнко. Київ «Освіта» 2020р.
Матеріал кожного параграфа поділено на пункти, орієнтуватися в яких
допомагають назви та пізнавальні рубрики. Основні історичні відомості
викладено в пунктах параграфів – навчальних текстах, джерелах (уривках із
документів, свідченнях очевидців, спогадах сучасників, матеріалах тогочасної
преси, оцінках істориків тощо). Джерелами історичної інформації є також
ілюстрації – здебільшого фотодокументи, доповнені уривками з текстових
джерел, – а також карти. Змістові компоненти параграфа супроводжуються
запитаннями та завданнями. В підручнику також є практичні заняття. Вони
містять першоджерела, які учні опрацьовують самостійно, вдосконалюючи
вміння та навички.
Навчальна робота
Освітня програма, за якою викладається курс історії України в 7 класі
укладена відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України № 52 від 13
січня 2017 р. і № 201 від 10 лютого 2017 р.
Календарно-тематичне планування з історії України в 7 класі відповідає
навчальній програмі Календарно-тематичне планування з предмету:
Історія України 7 клас (2023/2024 н.р)
За програмою 35 год,1 год на тиждень
II семестр – 18 год.
Календарно-тематичне планування з предмету:
Історія України 7 клас(2023/2024 н.р)
За програмою 35 год, 1 год на тиждень
II семестр – 18 год.
Історія України: Підручник: Віталій Власов, Олександр Панарін, Юлія
Топольницька; підручник для 7 класу закладів загальної середньої
освіти; Київ «літера ЛТД» 2020р.
№ Дата Зміст уроку Примітки
проведення
уроку
РОЗДІЛ 3. Королівства Руське
(Галицько-Волинська держава)
21 15.02 Галицьке і Волинське князівства в
другій половині XII ст. Утворення
Галицько-Волинського князівства
(«держава Романовичів»)
22 20.02 Походи монголів на Русь.
Особливості підпорядкування
Галицько-Волинського князівства
(«держави Романовичів») та інших
князівств Русі-України Монгольській
імперії (Золотій Орді). Способи
організації анти монгольської
коаліції.
23 27.02 Відновлення влади Романовичів на
Волині та в Галичині. Коронування
Данила Романовича.
24 05.03 Королівство Руське за наступників
короля Данила. «Вигасання» династії
Романовичів та боротьба
претендентів на її спадщину.
25 12.03 Культура Галицько-Волинського
князівства («держави Романовичів»),
королівства Руського. Релігійне
життя.
26 19.03 Практична робота: Підготувати та
представити історичний портрет
княза/короля Данила (іншого
князя/короля з династії Романовичів
на вибір учнів)
27 26.03 Узагальнення. Тематичний
контроль.

РОЗДІЛ 4. Руські удільні князівства

у складі сусідніх держав
28 02.04 Інкорпорація руських удільних
князівств до складу Великого
князівства Литовського, Руського і
Жематійського, Польського
королівства та інших держав. Русь як
окремий регіон у Польському
королівстві.
29 09.04 Кревська, Городельська унії та їх
вплив на руську політичну еліту.
Луцький з’їзд монархів. Руські землі
в суперництві Польщі та Литви.
Київське князівство та його
ліквідація.
30 16.04 Особливості державних устроїв
 Великого князівства Литовського,
Руського і Жематійського,
Польського королівства. Формування
шляхетського стану. Привілеї для
шляхти в Польському королівстві та
привілей великого князя Казимира
IV 1447р. для для замлевласників
Великого князівства Литовського,
Руського і Жематійського. Права
шляхти та її роль в суспільному
житті.
31 23.04 Суспільні відносини на теренах
сучасної України в XIV-XV ст.

Відповідно до календарно-тематичного планування мною було

підготовлено 6 планів-конспектів уроків з тем:
1. Тема:Роздробленість Русі-України (середина XII – середина XIII ст.)
Під час складання плану-конспекту було використано словесні та наочні
та практичні методи. Серед словесних методів при вивченні нового матеріалу
використовувала розповідь, пояснення, бесіду, серед прийомів були – прийом
викладу інформації. Серед наочних був використаний метод ілюстрування, а
саме карти, схеми, замальовки на дошці.
2. Тема: Галицьке і Волинське князівства в середині XII – середині
XIII ст.) Кочові народи та Крим у X – XIII ст.)
При складанні плану-конспекту уроку використано словесні, наочні та
практичні методи: метод вправ, метод ілюстрацій, метод створення емоційно-
моральної ситуації, а також прийоми викладу інформації прийоми коригування
відповідей, прийоми активізації уваги, прийоми прискорення запам’ятовування
(асоціативні).
3. Тема: Культура Русі-України в другій половині XI – першій половині
XIII ст.
У план-конспекті, окрім словесних, наочних та практичних методів,
використала також методи самостійної роботи. Серед словесних методів при
вивченні нового матеріалу використовувала розповідь, бесіду, серед прийомів -
прийом викладу інформації. Серед наочних був використаний метод
ілюстрування, а саме карти, схеми, замальовки на дошці, портрети відомих
діячів вказаного періоду.
 4. Тема: Практичне заняття. Русь-Україна від Ярославичів до
політичного роздроблення.
У даному план-конспекті були використані наступні методи та прийоми
навчання: метод розповідь, прийоми постановки питань (основних, додаткових,
навідних тощо), прийоми обговорення відповідей і думок учнів, прийоми
коригування відповідей, прийоми формування висновків з бесіди, методи
самостійної роботи (самостійна робота з підручником).
5. Тема:Узагальнення. Тематичний контроль.
У даному план-конспекті були використані наступні методи та прийоми
навчання: метод повторення, прийоми постановки питань (основних,
додаткових, навідних тощо), прийоми обговорення відповідей і думок учнів,
прийоми коригування відповідей, прийоми формування висновків з бесіди
(тематична робота за вивченням розділу).
6. Тема: Утворення Галицько-Волинської держави. Правління Романа
Мстиславича (кінець XII – початок XIII ст.)
Під час складання плану-конспекту було використано словесні та наочні
та практичні методи. Серед словесних методів при вивченні нового матеріалу
використовувала розповідь, пояснення, бесіду, серед прийомів були – прийом
викладу інформації. Серед наочних був використаний метод ілюстрування, а
саме карти, схеми, замальовки на дошці, портрети відомих діячів вказаного
періоду.

Календарно-тематичне планування з предмету:

Всесвітня Історія 7 клас(2023/2024 н.р)
За програмою 35 год, 1 год на тиждень
II семестр – 18 год.
Всесвітня Історія: Підручники Всесвітня історія 7 клас О. І. Пометун,
Ю.Б. Малієнко Київ «Освіта» 2020р.
№ Дата Зміст уроку Примітки
проведення
уроку
Розділ4. Матеріальний і духовний
світ Європейського середньовіччя.
20 26.02 Церковний розкол 1054 р.
Католицька церква в XI-XVст.
Середньовічні єресі й боротьба з
ними
 21 04.03 Середньовічні школи та
університети. Наукові й технічні
досягнення. Книгодрукування.
22 11.03 Архітектура і мистецтво. Раннє
відродження. Гуманізм

23 18.03 Практичне заняття. Внести в

синхронізовану хронологічну
таблицю відомості про розкол
християнської церкви, час
поширення романського і
готичного мистецьких стилів,
винайдення книгодрукування.
Раннє відродження.
24 25.03 Практичне заняття.
1. Описати (на основі
доступних джерел)
повсякденне життя
середньовічного
студента/учня.
2. Підготувати ілюстровану
уявну екскурсію
«Середньовічні замки та
собори: візитна картка
туристичної Європи»
25 01.04 Узагальнення. Тематичний
контроль за розділом
«Матеріальний і духовний світ
європейського середньовіччя»

Висновки
Протягом 05.02.2024 – 15.03.2024 року я проходила педагогічну практику
в КЗ «Гімназія «Ерудит» Кропивницької міської ради».
У школі було створено всі умови для проходження практики. Вчитель
історії має високу фахову майстерність. Протягом усього перебування в школі я
мала змогу отримати консультації як від учителів-предметників і класних
керівників, так і від адміністрації школи.
 Головною метою практики було отримання певних навичок у навчанні
інших людей, навчитися володіти аудиторією, орієнтуватися у будь-яких
ситуаціях, які виникають у процесі спілкування з учнями, а також навчитися
викладати матеріал цікаво, застосовуючи різноманітні прийоми і методи
навчання, які я вивчала в курсі «Історія». Проведення занять виховує у
молодого вчителя дисциплінованість і відповідальність, бо є зразком для учнів,
тобто, якщо він допустить якусь помилку, це вплине на ставлення учнів до
вчителя як до особистості. Саме тому необхідно продумати свої дії, слова, щоб
отримати бажані результати.
Головним завданням практики було одержання певного досвіду в роботі з
аудиторією, враховуючи її особливості (вік, рівень освіти, спеціальність та ін.),
а також використання методів, прийомів і форм навчання на практиці. Я
повинна була вірно підібрати стиль спілкування з учнями, вибрати
найефективнішу мотивацію, спираючись на вікові особливості групи;
використати методи навчання таким чином, щоб саме навчання принесло
задоволення учням. Це у свою чергу приведе до того, що матеріал уроку
надовго залишиться в пам’яті учнів, що і є метою заняття.
Під час практики я провела 6 уроків з історії України, а також один
позакласний захід з історії України. Усі уроки були обговорені з учителем.
Практика в школі допомогла виробити багато практичних умінь і навичок. Я
навчилася:
1) проводити уроки та виховні заходи різних типів;
2) перевіряти різні види письмових робіт, оцінювати та аналізувати їх;
3) планувати роботу з розвитку різних видів робіт на уроці;
4) працювати над наочністю у класі, виготовляти дидактичний матеріал
для уроків;
5) проводити класні години.
Головними труднощами під час практики були такі:
1. Було важко підвести учнів до сприйняття наочності та організувати
роботу з нею. Найчастіше наочність виконувала лише ілюстративну функцію, а
не була важливим органічним елементом уроку.
2. Важко встановлювати зв’язок уже вивченого учнями матеріалу з тим,
що вивчається, а також показувати перспективу практичного його
використання.
3. Не завжди було враховано психічний і фізичний стан дітей на уроці,
тому часто утримувати увагу на уроці доводилося шляхом зауважень до класу.
Отже, педагогічна практика поглибила, закріпила знання з фахових і
психолого-педагогічних дисциплін, здобутих в університеті та дала змогу
застосувати їх на практиці.