ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 15

1. Алгоритмізація та програмування (без прив'язки до конкретної мови

програмування)
Алгоритм - послідовність інструкцій для вирішення задачі. Алгоритм має
мати кінцеву кількість кроків, повинен бути чітким і зрозумілим.

Структури даних - способи організації та зберігання даних у комп'ютері.

Основні структури даних: масиви, списки, стеки, черги, дерева, графи та
хеш-таблиці.

Контроль потоку - управління порядком виконання інструкцій у програмі.

Основні типи контролю потоку: послідовне виконання, умовні інструкції (if,
switch), цикли (for, while, do-while).

Функції - блоки коду, які можна викликати з інших частин програми.

Функції дозволяють створювати модульний, чіткий код, який легше розуміти
та підтримувати.

Рекурсія - коли функція викликає сама себе з метою спрощення вирішення

складних задач.

Відлагодження - процес виявлення та виправлення помилок у програмі.

Відлагодження включає аналіз коду, перевірку вхідних даних та перевірку
результатів.

Тестування - перевірка коректності роботи програми на різних наборах

вхідних даних. Основні типи тестування: модульне, інтеграційне та системне.

Обробка помилок - виявлення та реагування на помилки під час виконання

програми. Це включає перехоплення виключень та відновлення після
помилок.

Оптимізація коду - поліпшення ефективності програми шляхом зменшення

використання ресурсів, прискорення виконання або забезпечення більш
швидкого відгуку на події.

Паралельне програмування - техніка програмування, яка дозволяє

одночасно виконувати кілька завдань або потоків. Це використовується для
підвищення продуктивності та використання ресурсів комп'ютера
ефективніше.
Принципи SOLID - набір рекомендацій для створення масштабованих та
легко підтримуваних програм. SOLID включає такі принципи, як принцип
єдиного обов'язку, принцип відкритого/закритого, принцип підстановки
Барбари Лісков, принцип інверсії залежностей та принцип розділення
інтерфейсу.

Версійний контроль - система для відстеження змін у файлах і збереження

історії змін. Версійний контроль дозволяє співпрацювати над проектами та
відновлювати попередні версії файлів, якщо це необхідно.

Концепції кібербезпеки - знання про загрози, протоколи безпеки та способи

захисту даних в інформаційних системах. Основні аспекти кібербезпеки
включають шифрування, автентифікацію, авторизацію, аудит та моніторинг.

Алгоритм - це послідовність чітких та невід'ємних інструкцій або кроків, які

виконуються задля вирішення певної задачі або досягнення певного
результату. Алгоритми є основою програмування та комп'ютерних наук,
оскільки вони дозволяють структурувати процеси обробки даних та
вирішення проблем.

Хороший алгоритм має наступні властивості:

Чіткість: кожен крок алгоритму повинен бути ясно визначений та зрозумілий

для виконавця.

Кінцевість: алгоритм має закінчитися після виконання певної кількості

кроків.

Загальність: алгоритм повинен бути загальним, тобто працювати з різними

вхідними даними та вирішувати задачу для будь-якого випадку.

Ефективність: алгоритм повинен виконуватися з мінімальною кількістю

ресурсів (час, пам'ять тощо).

Алгоритми можуть бути представлені у різних формах, таких як блок-схеми,

псевдокод або програмний код на конкретній мові програмування. Зазвичай
розробка алгоритму передує створенню власне програми, оскільки алгоритм
задає логіку обробки даних та взаємодії компонентів програми.
 2. Загрози конфіденційності
Загрози конфіденційності (неправомірний доступ до інформації). Загроза
порушення конфіденційності полягає в тому, що інформація стає відомою
тому, хто не володіє повноваженнями доступу до неї. Вона має місце, коли
отримано доступ до деякої інформації обмеженого доступу, що зберігається в
комп'ютерній системі або передається від однієї системи до іншої. У зв'язку з
загрозою порушення конфіденційності, використовується термін «витік».
Подібні загрози можуть виникати внаслідок «людського фактора»
(наприклад, випадкове делегування тому або іншому користувачеві привілеїв
іншого користувача), збоїв роботи програмних та апаратних засобів. До
інформації обмеженого доступу належить державна таємниця (комерційна
таємниця, персональні дані, професійні види таємниці: лікарська,
адвокатська, банківська, службова, нотаріальна таємниця страхування,
слідства й судочинства, листування, телефонних переговорів, поштових
відправлень, телеграфних або інших повідомлень (таємниця), відомості про
сутність винаходу, корисної моделі або промислового зразка до офіційної
публікації (ноу-хау) та ін).
 3. Канал побічних електромагнітних наведень на лінії
електроживлення та заземлення ОТЗС
Канал побічних електромагнітних випромінювань ОТ3С (канал ПЕМВ
ОТ3С) утворюється шляхом перехоплення приймачами засобів технічної
розвідки побічних електромагнітних полів, які формуються навколо
електронних елементів та провідників (шлейфів) ОТ3С при проходженні
ними інформаційних сигналів та поширення цих полів за межі
контрольованої зони.
Інформаційними сигналами у даному випадку є електричні струми, що
несуть інформацію.
Обробка та передача інформації в ОТЗС здійснюється за допомогою
електричних струмів провідності, що представляють собою спрямований
потік заряджених частинок - електронів. Як відомо з фізики, навколо
нерухомих електронів чи групи електронів завжди присутнє електростатичне
поле. Якщо ж цей заряд привести до руху, то в полі виникає магнітна
складова і воно стає електромагнітним.
Електромагнітне поле розповсюджується в просторі.
Навколо ОТ3С, як системи електронних елементів та провідників
(шлейфів), в яких відповідно з принципом основної дії ОТ3С циркулюють
електричні струми, що несуть інформацію, завжди присутні поля
випромінювання. Оскілки ці випромінювання небажані та носять
паразитичний (побічний) характер, ix називають побічними
електромагнітними випромінюваннями (ПЕМВ). Побічні електромагнітні
випромінювання поширюються у вільному просторі і можуть бути
перехоплені за межами К3 приймачами засобів технічної розвідки
противника, таким чином утворюється канал ПЕМВ ОТЗС.

3 фізики також відомо, що при поширенні електромагнітного поля воно

загасає. Тому є така відстань від джерела випромінювання - ОТ3С, на якій
поле випромінювання згасне до рівня, при якому стає неможливим його
приймання (виявлення та вимірювання його параметрів). При цьому
небезпечний сигнал, що несеться цим полем, буде, практично, зруйнований
звичайними завадами та шумами. Як вже відмічалося раніше, простір, за
межами якого відношення сигналу до завади не перевищує допустиму норму,
є Зоною 2 даного ОТ3С.