Діалог

Проблеми сьогодення

Якось ввечері мені зателефонував мій приятель Тимофій. Почувши

Тіму, я зрадів.
- Привіт, Тимофію.
- О! привіт, Марку!
- Чим займаєшся?
- Я роблю домашнє завдання з української мови. А ти? – запитав мене
друг.
- А я вже все зробив і читаю новини, – відповів я.
- І що нового робиться в світі?
- На жаль, нічого не змінюється в кращу сторону, - сумно вимовив я.
- Марк, ти про найголовнішу проблему сьогодення – війну? – запитав Тіма.
- Так, про неї! Мені вже набридло ходити до школи в незрозумілий час,
сидіти там в спортивній залі по дві години, вивчати деякі шкільні предмети
лише онлайн зранку та постійні повітряні тривоги, внаслідок яких ще і можуть
загинути мирні люди, – підсумувавши, сказав я.
- Згоден з тобою, Марку. Я теж мрію, що війна якнайскоріше завершиться
та ми зможемо нормально навчатися та відпочивати, не хвилюючись кожну
хвилину за своє життя та життя близьких нам людей, – відповів Тимофій.
- Тіма, а давай помріємо, що б ми зробимо в перші дні після перемоги
України? – запропонував я.
- Я точно знаю! Після перемоги поїду з батьками у відпустку, якої нам так
не вистачало за ці роки війни, - усміхнувшись, вимовив Тимофій.
- О! Чудова думка! Я, мабуть, також, - підтримано мною пропозицію
товариша.
До моєї кімнати зайшла мама, нагадала, що все ж таки не всі уроки, а
скоро треба лягати спати, бо за вікном вже блищало небо, засіяне зорями. Нам
з Тімою довелося попрощатися.