Диктант

Дощ наче закінчився і тільки небо все ще с/зпалахувало холодним білим

полум'ям вихоплюючи з темряви коня що поспішав до села розмоклим
шляхом який вів в ні/куди. На вулицях біля тинів стояли широкі калюжі, і,
коли спалахнула блискавка Гнедик знову бачив у них своє відображен…я.
Він заклопотано зупинився, думаючи, як то здивуються коні бо ніколи не
бачили його таким гарним. От тільки господар вважатиме що він хоче
виділитися показати норов дивно якось поводився.
А справді, кому й що доведеш? Краще вже й на/далі прики/едатися
сіреньким та покірненьким так лег/хше жити.
Не/даремно ж таким коням даровано розум. Гнедик ступив кілька кроків
ліг у грязюку і покотився по дорожній хлюпавиці. Коли звівся на ноги вже не
/був чистим конем; до ранку грязь підсохне і він стане таким же сірим як був
досі.
Кінь спокійно повернувся до знайомого двору що пахнув перепрілою
травою та вівсянкою. У стайні здавалось не/ світилося, Господар спав. Коні
дрімали у загорожі, під навісом. Гнідий обійшов загорожу і побачив ворота
щільно причинені і взяті на ошийник. Здоровен…ий кінь, скільки зміг,
просунув голову між двох жердин загорожі та й собі задрімав притомлений
не/розумного блуканиною а потім прокинувся і почалось….