С.В. Купріянчук1, В.Г. Батій1, С.С. Підберезний1, А.О. Холодюк,1 Д.В.

Федорченко 1,2

1 Інститут проблем безпеки АЕС НАН України, м. Чорнобиль

2 ННЦ «Харківський фізико – технічний інститут ” НАН України, м.
Харків
Централізоване сховище ВДІВ

Зовнішній вигляд централізованого сховища

для довготермінового зберігання ВДІВ
Найбільш розповсюджених ДШН, які можуть
бути передані на зберігання в ЦСВДІВ

17% ДШН - 7 (226 шт з суморною

активністю від 1,18E+12 до
4,17E+12 Бк)
38%
ДШН - 8 (71 шт з сумарною
активністю від 1,01E+12 до
2,16E+13 Бк)

ДШН - 9 ( 200 шт з сумарною

активністю від 3,56E+12 до
33%
1,85E+13 Бк)

Інші
12%
Pu - 239 джерела ДШН -7 – ДШН - 9

Активність Pu239 ,
нейтронів, 106 с-1
Потік швидких
D(d), H(h),
Тип
мм мм

1010 Бк
ДШН–7 21(13) 31(13) 1,0 2,5

ДШН–8 24(16) 36(16) 2,0 5,0

ДШН-9 29(21) 39(21) 5,0 13,0

Модель контейнера для
відпрацьованих ДШН

Вид загальний Розріз

Характеристики контейнера: Діаметр 1000 мм

Висота 915 мм
Товщина обичайки 6 мм
Захист парафін
Матеріал сталь 08Х18Н10Т
Модель контейнера для
відпрацьованих ДШН

Пенал Касета з ДШН

Характеристики касети: Діаметр 183 мм

Висота 41 мм
Товщина обичайки 1 мм
Матеріал сталь 08Х18Н10Т
Компоновка касети ДШН

ДШН-8(28шт) ДШН-8 (28шт)

ДШН-7(7шт) ДШН-7 (14 шт)
Модель контейнера та
“макроджерела” для розрахунків
ПД

Модель для розрахунку MCNP Модель для розрахунку Scale

Утворення фотонів з енергією 4,44МеВ
Реакція 9Be(α,n)12C
Ізотопний склад Pu – Be джерел

Спектр швидких нейтронів Pu-Be джерел

Результати розрахунків
Активність продуктів розпаду
плутонію
Розрахунок ПД при зберіганні
контейнера в сховищі

Модель контейнера Поперечний переріз

Результати розрахунку

Потужність еквівалентної дози на висоті 10 см над кришкою,

мЗв/год
 Висновки
Визначення захисних характеристик контейнерів для
довгострокового зберігання ізотопних джерел нейтронів є
багатогранною та багатопараметричною задачею, набагато
складнішою за задачу розрахунку контейнерів гамма – джерел.
Рішення такої задачі неможливе без розробки чіткого методичного
підходу, в якому потрібно враховувати такі аспекти, як тип та
конструкція нейтронних джерел, їх розташування в контейнері,
конструкція та матеріали контейнера, плановий строк зберігання
джерел, детальні умови зберігання, чисельні критерії безпечного
зберігання тощо.
 Висновки
При розрахунку контейнерів для зберігання Pu-Be джерел, необхідно, крім
нейтронів, враховувати гамма випромінювання, зокрема:
 гамма – кванти, що супроводжують α- розпад ізотопів Pu і 241Am,
накопиченого внаслідок накопичення цього радіонукліду в процесі β-- розпаду
домішкового 241Pu;
 первинні гамма-кванти з енергією 4,44 МеВ, що випромінюються в реакції
9Be(α, n1)12C* зі збудженням першого рівня цього ядра (при знятті збудження
випромінюється цей гамма - квант);
 вторинні гамма-кванти від взаємодії нейтронів з матеріалами джерела і
контейнера, включаючи парафін. Найжорсткішими з них є ті ж гамма-кванти з
енергією 4,44 МеВ (від реакції непружного розсіювання на ядрах 12C, що
входять до складу парафіну (CH2)n, коли збуджується цей же перший рівень
ядра) і 2,22 МеВ при радіаційному захопленні сповільнених в парафіні
нейтронів ядрами водню в реакції H(n,)D з утворенням дейтерію;
 гамма – кванти від радіоактивного розпаду радіонуклідів, наведених при
активації нейтронами конструкційних елементів джерела, контейнера та
навколишнього середовища в процесі тривалого зберігання нейтронних
джерел.
Дякую за увагу!