Індивідуальне науково-

дослідницьке завдання
на тему:
«Позбавлення
батьківських прав»
Виконала: студентка освітньо-кваліфікаційного рівня
бакалавра
Напрямку підготовки 6.020303
Філологія * Мова і література (англійська)
2 курсу групи 2АА
Мужиловська Інна Сергіївна
План:
1. Підстави позбавлення батьківських прав.
2. Порядок позбавлення батьківських прав.
3. Правові наслідки позбавлення батьківських прав.
4. Історія львівських дітей-мауглі.
5. Висновок.
6. Джерела.
 Позбавлення батьківських прав
(тобто прав на виховання дитини,
захист її інтересів, на відібрання
дитини в інших осіб, які незаконно її
утримують, та ін.), що надані
батькам до досягнення дитиною
повноліття і ґрунтуються на факті
спорідненості з нею, є крайнім
заходом впливу на осіб, які не
виконують батьківських обов'язків, а
тому питання про його застосування
слід вирішувати лише після повного,
всебічного, об'єктивного з'ясування
обставин справи, зокрема ставлення
батьків до дітей.
1. Підстави позбавлення батьківських прав.
Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо
дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав,
передбачених ст. 164 СК ( 2947-14 ).

Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без
поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського
піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та

бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

 Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце,
коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток
дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя,
зокрема:
- не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду,
лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як
складову виховання;
- не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального
самоусвідомлення;
- не надають дитині доступу до культурних та інших духовних
цінностей;
- не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі;
- не виявляють інтересу до її внутрішнього світу;
- не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності,

можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише
за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними
своїми обов'язками.
 Жорстоке поводження полягає у
фізичному або психічному
насильстві, застосуванні
недопустимих методів виховання,
приниженні людської гідності дитини
тощо.

Хронічний алкоголізм батьків і

захворювання їх на наркоманію
мають бути підтверджені відповідними
медичними висновками.

Як експлуатацію дитини слід

розглядати залучення її до
непосильної праці, до заняття
проституцією, злочинною діяльністю
або примушування до жебракування.
Позбавлення батьківських прав неповнолітніх батьків.

Із підстав, передбачених п.2, 4, 5 ч.1 ст. 164 СК

( 2947-14 ), особи можуть бути позбавлені батьківських прав
тільки в разі досягнення ними повноліття.

Позбавлення батьківських прав неповнолітніх батька,

матері можливе лише у випадках, визначених п.1, 3 ч.1 ст.
164 СК (2947-14 ), а саме якщо вони:
- не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу
охорони здоров'я без поважних причин і протягом шести
місяців не виявляли щодо неї батьківського
піклування;
- жорстоко поводяться з дитиною.
 Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не
виконує своїх батьківських обов'язків унаслідок:

- душевної хвороби,
- недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім
хронічного алкоголізму чи наркоманії);
- тривалого відрядження,
- створення перешкод з боку іншого з батьків, із яким проживає
дитина;
- або з інших не залежних від неї причин.
 Позбавлення батьківських прав - надзвичайний захід,
застосування його не завжди доцільно або можливо, хоча
іноді й очевидно, що перебувати дитині з батьками (одним
з них) небезпечно для його життя, здоров'я й виховання.
У таких випадках як міра захисту його прав й інтересів
суд може обмежити батьківські права, прийнявши рішення
про відібрання дитини в батьків (одного з них).
Однією з обов'язкових умов обмеження батьківських
прав у вигляді відібрання дітей у батьків у судовому
порядку, незалежно від позбавлення батьківських прав,
небезпека залишення в них дитини. Що вважати
небезпечним, а що ні - питання факту.
2. Порядок позбавлення батьківських прав.

Позбавлення батьківських прав може провадитися

за наявності однієї або кількох передбачених законом
підстав і тільки в судовому порядку. Ніякий інший
орган не вправі позбавити людину її батьківських прав.
 Алгоритм позбавлення батьківських прав

1. Вибір 2. Збір та
правової підготовка
підстави документів

3. Звернення
5. Рішення до органу
суду опіки та
піклування

4. Звернення
до суду
 Відповідно до ст. 165 СК ( 2947-14 ) з позовом про
позбавлення батьківських прав можуть звернутися:

- один із батьків;
- опікун;
- піклувальник;
- особа, в сім'ї якої проживає дитина;
- заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий
заклад, у якому вона перебуває;
- орган опіки та піклування;
- прокурор;
- сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Інші зацікавлені особи із заявою про позбавлення

батьківських прав повинні звертатися до органів опіки та
піклування або до прокурора.
Вставка рисунка
Актуальною стала ще одна проблема: чи може мати
чи батько самі звернутися до суду з позовом
позбавлення їх батьківських прав.

Д., яка сама проживає з сином-підлітком, не справляється з

його вихованням. Він проявляє особливу жорстокість до всього
живого, що його оточує, і найперше щодо матері, постійно
чинить неприємності сусідам. Жоден державний орган не хотів
їй допомогти, оскільки в школі син поводився в межах
допустимих норм.
Найімовірніше, у позові такої матері буде відмовлено і їм
надалі доведеться жити разом. Можливо, лише після вчинення
кимсь із них злочину проблеми цієї сім'ї будуть із запізненням
почуті.
Можливості складення з себе батьківських прав та обов'язків,
тобто відмови від них Сімейний кодекс України не передбачає.
 При підготуванні позовної заяви про позбавлення батьківських прав
окрему увагу слід приділити доказовій базі.

Для початку необхідно звернутись до Служби у справах дітей з

відповідною заявою про отримання Висновку про доцільність позбавлення
батьківських прав. Такий висновок буде основним доказом у суді.

Позовна заява подається до районного суду за місцем проживання в

письмовій формі. Позовна заява має містити:
- назву суду, до якого подається заява;
- точну назву позивача і відповідача, їх місце проживання або знаходження,
- назву представника, коли заява подається представником;
- зміст позивних вимог;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги;
- зазначення доказів, що стверджують позов;
- зазначення ціни позову (якщо позов у грошовій оцінці);
- підпис позивача або його представника з зазначенням часу подання заяви.
До заяви слід додавати наступні документи:

- копію паспорта
- копію свідоцтва про народження дитини;
- копія свідоцтва про розірвання шлюбу ( у разі наявності);
- довідку про склад сім’ї з місця проживання особи яка подає
заяву;
- довідку з місця навчання дитини про її навчання у закладі;
- пояснення осіб (сусіди, рідні, знайомі), які можуть
підтвердити, що вихованням дитини мати (батько) не
займається;
- будь-які інші документи, що можуть підтвердити ті обставини,
що особа вихованням дитини не займається.
ЗРАЗОК
ЗАЯВИ
 Органами опіки й піклування проводиться тривала, трудомістка
профілактична робота з такими батьками, що триває до року, а іноді й довше.
Поводження таких батьків розглядаються на комісіях зі справ неповнолітніх, де
їм виносяться попередження про недопустимість відхилення від виконання
батьківських обов'язків, де їх неодноразово попереджають про
можливості позбавлення батьківських прав за відхилення, і надається
можливість виправити своє поводження. Фахівцями з охорони дитинства
проводиться обстеження житло-побутових умов, умов життя дитини, і саме
органи опіки й піклування дають свій висновок про доцільність позбавлення
батьківських прав.
Орган опіки та піклування, а також
прокурор не тільки мають право, а й
зобов'язані взяти участь у розгляді
кожної такої справи, незалежно від того,
хто є позивачем.
Вставка рисунка
Особливої уваги заслуговують вимоги позивача, якщо у
відповідача небагато дітей. Щораз у позовній заяві повинні
бути відомості про кожну дитину відповідача, чи живе
неповнолітній удома або перебуває в дитячій виховній або
медичній установі. Мало того, необхідне посилання на
неправомірне відношення відповідача до кожного з них. А в
результаті - прохання про позбавлення батьківських прав у
відношенні кожного неповнолітнього із вказівкою його
прізвища, імені, по батькові, дати народження. У противному
випадку захист інтересів всіх дітей з даної родини не буде
відрізнятися необхідною послідовністю, поза полем зору
залишаться неповнолітні, чия доля стане ще більш складною
через їх невизначене правове положення.
 Під обстеженням умов життя
розуміється вивчення всіх її сторін,
будь те матеріальне забезпечення,
побут і житло. Але особливої уваги з
урахуванням специфіки суперечки
заслуговують обставини, що
проливають світло на умови
виховання дитини, якості позивача,
відповідача як вихователя. Саме
вони, а не матеріальний комфорт, Висновок органів опіки й піклування
гарна квартира й т.п., визначають ставиться до числа доказів у справі й
позицію органів опіки й піклування. оцінюється судом нарівні з іншими
Результатом обстеження є доказами. Однак, якщо суд порахує його
складання акту, на основі якого непереконливим, не погодиться з
готується сам висновок про висновками цих органів, він повинен
доцільність позбавлення мотивувати свою відмову в рішенні у
батьківських прав. справі.
 Відповідачами в справі про позбавлення батьківських прав будуть особи,
зазначені як батьки у записі про народження дитини. Тому основним
документом з позовом у суд про позбавлення батьківських прав є
свідоцтво про народження дитини.

Не можуть бути
відповідачами в справах про
позбавлення батьківських прав і
фактичних вихователів
неповнолітнього: опікуни,
піклувальники, прийомні батьки.
Документи які бажано подавати в якості доказів:

1) висновок про доцільність позбавлення батьківських прав

2) рішення суду про розлучення чи про стягнення аліментів (за
наявності);
3) постанови виконавчої служби про примусове стягнення
аліментів (за наявності);
4) показання свідків (чим більше тим краще);
5) копія свідоцтва про народження дитини;
6) копія свідоцтва про одруження/розлучення;
7) вирок суду (у випадку якщо член подружжя вчинив злочин
проти життя та здоров’я дитини)
8) висновком лікувального закладу якщо член подружжя
страждає алкоголізмом.
Врахування думки дитини при вирішенні питань, що стосуються її життя

1. Дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї,
посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї.

2. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між
батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому
числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення
батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

3. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього
вимагають її інтереси.
Участь дитини у процесі

Участь дитини в процесі може бути зумовлена потребою встановлення характеру

взаємин між нею та відповідачем, мотивів пред'явлення позову.
Суди доволі часто залучають їх як свідків, хоча цим процесуальне становище дитини в
такому процесі не може обмежитися.

Т. Ю. після чергової сварки пішла жити до своїх

батьків. "Без права повернення ", - так сказав
навздогін їй чоловік. Хотіла, щоби 14-річний син
пішов з нею, але він відмовився. Т. неодноразово
намагалася зустрітися з сином у школі, але він
втікав від неї. Через класного керівника
передавала гроші, але син їх не приймав. У
телефонній розмові просив, щоби мати його не
турбувала. При розгляді справи за позовом Т. В.
про позбавлення Т. Ю. батьківських прав син був
допитаний як свідок. Він просив позбавити матір
батьківських прав: "вона зрадила нас ".
Суд у позові відмовив.
 Виконання судового рішення про позбавлення батьківських прав.
Виконання рішень по справах про позбавлення батьківських прав має свої
труднощі. Вони визначаються, насамперед, станом самої дитини, що часом усього
боїться, зацькований родителями, продовжує їм коритися. До того ж позбавлені
батьківських прав особи нерідко прагнуть за всяку ціну втримати при собі своїх
дітей, сховати їх. От чому виконання судових рішень по справах подібного роду
іноді носить яскраво виражений примусовий характер.
Щоб уникнути створення обстановки, що травмує дитину, корисно заздалегідь
підготуватися до виконання судового рішення, орієнтуючись на ту форму устрою,
що обрана в цьому випадку відділом утворення. Якщо мова йде про направлення у
дитячий будинок, повинна бути готова відповідна документація. Коли дитина хвора
й має потребу в терміновому лікуванні, до його тимчасового устрою в медичну
установу підключаються медичні працівники.
 3. Правові наслідки позбавлення батьківських прав.

Позбавлення батьківських прав допускається тільки відносно дітей, які

не досягли 18 років.
Батьки втрачають всі права, засновані на факті родинності з дитиною,
які належать їм та здійснюються ними до досягнення дитиною
повноліття.

Позбавлення батьківських прав є складною правовою санкцією, що

містить у собі негайні (реальні) і віддалені в часі (евентуальні) правові
наслідки.
 Негайні - це ті, що настають одразу з моменту набрання
чинності рішенням суду. Ними є:

1) втрата особистих немайнових прав щодо дитини та

звільнення від обов'язків щодо ЇЇ виховання. Мати і (або)
батько втрачають право на побачення з дитиною;

2) втрата статусу законного представника дитини;

3) втрата права на пільги та державну допомогу, яка надається

сім'ям з дітьми;
Немайнові права:

- право виховувати дитину,

- представляти її інтереси,
- визначати місце проживання,
- вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка утримує
її не на підставі закону чи судового рішення,
- давати чи не давати згоду на усиновлення (удочеріння)
дитини.
 Віддалені правові наслідки полягають у втраті можливості
мати (одержати) відповідні права в майбутньому, а саме:

1) права на утримання від дитини;

2) права на пенсію у зв'язку із втратою годувальника;

3) права на відшкодування шкоди у зв'язку з втратою

годувальника;

4) права на спадкування за законом.

Влаштування дитини, батьки якої позбавлені батьківських прав
1. Якщо дитина проживала з тим із батьків, хто позбавлений батьківських прав, суд вирішує питання
про можливість їхнього подальшого проживання в одному житловому приміщенні.

2. Суд може постановити рішення про виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з
житлового приміщення, у якому він проживає з дитиною, якщо буде встановлено, що він має інше
житло, у яке може поселитися, або постановити рішення про примусовий поділ житла чи його
примусовий обмін.

3. Дитина за бажанням другого з батьків може бути передана йому.

4. Якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами
на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі
дитини, мачуха, вітчим.

5. Якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам,
мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органу опіки та піклування.

6. Дитина, яка була передана родичам, мачусі, вітчиму, органові опіки та піклування, зберігає право
на проживання у житловому приміщенні, в якому вона проживала, і може у будь-який час
повернутися до нього.

7. Порядок відібрання і передання дитини встановлюється законом .

 Слід зазначити, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від
обов’язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо
позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про
стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні
представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи,
позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування
аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного
банку України та зобов’язує матір, батька або інших законних
представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний
строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
 Відповідно до ст. 168 СК України, мати, батько, позбавлені
батьківських прав, мають право на звернення до суду із заявою
про надання їм права на побачення з дитиною.

Суд може дозволити разові,

періодичні побачення з
дитиною, якщо це не завдасть
шкоди її життю, здоров'ю та
моральному вихованню, за
умови присутності іншої особи.
 З наведеного вище випливає, що позбавлення особи батьківських прав не
розриває до кінця правового зв'язку між нею та дитиною і, тим більше, не
анулює його.

Позбавлення батьківських прав матері чи батька дитини не припиняє ЇЇ

правового зв'язку з їхніми родичами (дідом, бабою дитини).

Позбавлення батьківських прав не

має своєю самоціллю спрямувати
кару на матір чи батька. Основна його
мета - захистити права дитини та її
найвищі інтереси. Відповідно до цієї
тези, позбавлення батьківських прав
слід розглядати як санкцію
(відповідальність) - щодо матері чи
батька і водночас як захист - щодо
дитини.
Вставка рисунка
Витяг з «Сімейного кодексу України»
Стаття 170. Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх
батьківських прав
1. Суд може постановити рішення про відібрання дитини від
батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у
випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті
164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення
дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального
виховання.
У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові,
іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та
піклування.
Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків
або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере
до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу
сім’ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.
Згідно ст. 170 СК, суд може постановити рішення про
відібрання дитини від батьків або одного з них, не
позбавляючи їх батьківських прав, у разі якщо мати, батько
дитини:

• ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню ди-

тини;
• жорстоко поводяться з дитиною;
• є хронічними алкоголіками або наркоманами;
• вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини,
примушують її до жебракування та бродяжництва.
 Мати та батько які були позбавлені батьківських прав,
мають право на звернення до суду з позовом про поновлення
батьківських прав. Проте якщо дитина була усиновлена і
усиновлення не скасоване або судом не визнане недійсним
поновлення батьківських прав буде неможливим. Також
поновлення неможливе, якщо на час розгляду справи судом
дитина досягла повноліття (ч.1-3 ст. 169 Сімейного кодексу
України).
 Розглядаючи такі справи, суди зобов'язані перевіряти,
наскільки змінилися поведінка особи та обставини, що були
підставою для позбавлення її батьківських прав.

При вирішенні питання про поновлення батьківських прав одного

з батьків суд бере до уваги думку другого з них та інших осіб, із
якими проживає дитина, враховує її інтереси, а також думку дитини,
якщо вона її може висловити.

Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду

справи судом дитина досягла повноліття або була усиновлена й
усиновлення не скасоване чи не визнане недійсним.

У разі відмови в задоволенні позову про поновлення

батьківських прав повторно звернутися до суду з таким позовом
можна лише через один рік із часу набрання відповідним рішенням
суду законної сили.
 4. Історія львівських дітей-мауглі.

Історія цих львівських дітей три роки тому вразила всю Україну. Майже у центрі
Львова соціальні служби виявили двох хлопчиків, запущених батьками до жаху. Вони не
ходили, не розмовляли, самостійно не їли. Їх тоді нарекли львівськими мауглі.
 Дикунами стали хлопчики у власному будинку у Львові. Він схожий на помийну
яму. І відбулося це при живих батьках… Ні влада, ні лікарі, ні міліція не реагували на
це жахіття.
У службу в справах неповнолітніх про "мауглі" повідомив анонім. Сім'я
Кучумових мешкає в застарілому маєтку на вулиці Новознесенській в районі
Підзамче. Батько Любомир працює на одному з ринків, його дружина Наталя
сидить вдома. Яким чином вони довели дітей до такого стану, пояснити не можуть
самі. Мати каже, що своїх дітей годувала і, складається враження, нічого страшного
у цій ситуації не бачить.
 Державним обвинувачем
прокуратури Личаківського району
Львова у суді доведено, що через
неправомірні дії батька, двоє його
синів, віком 15 та 6 років, роками
мешкали в антисанітарних умовах,
ніколи не відвідували навчальних
закладів та не отримували медичної
допомоги.

Личаківським районним судом

останнього визнано винним у
злісному невиконанні обов’язків по
догляду за дітьми (ст.166 КК України)
та призначено покарання у вигляді 2
років позбавлення волі.
У залі суду засудженого взято під
варту.
Водночас, стосовно його дружини та матері згаданих
хлопчиків, яку за результатами психолого-психіатричної
експертизи визнано неосудною, застосовуватимуться
примусові заходи медичного характеру.
 Але зараз Любчика та Юрчика не впізнати. Вони роблять
феноменальні успіхи, яким дивуються навіть фахівці. Діти
навчилися самостійно їсти, починають говорити, а молодший
уже впевнено ходить. Та головне ― діти більше не бояться
дорослих і почали усміхатися.
4. Висновок.
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом сімейно-правового
характеру, який застосовується до батьків, що не забезпечують належного
виховання своїх дітей. Такий захід може застосовуватися тільки за рішенням
суду.
Конституція України гарантує дітям усі права, необхідні для їхнього розвитку
і життя.
На захист прав дитини, її розвитку прийнята низка міжнародних документів.
Серед цих документів особливо важливе значення має Конвенція ООН про
права дитини, яку було прийнято і відкрито для підписання, ратифікації та
приєднання резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1989
р. Ця Конвенція ратифікована Верховною Радою України і набула чинності для
України 27 вересня 1991 р Міжнародними зобов'язаннями Україна гарантує
свободу і гідність своїх дітей, створює умови для їхнього всебічного розвитку.
Основним законодавчим актом у сфері регулювання відносин усиновлення та
позбавлення батьківських прав є Сімейний кодекс України, прийнятий 10 січня
2002 р., набрав чинності з 1 січня 2004 р. (далі - СК України).
Справи про позбавлення батьківських прав розглядаються у позовному
провадженні, підстави і наслідки позбавлення батьківських прав, поновлення в
батьківських правах визначено статтями 164 - 169 СК України.
 5. Джерела.
1. Т. А. Кобзєва, В. С. Шапіро Сімейне право України Навчальний посібник
2. Ромовська З. В. Українське сімейне право : підручник [для студ. вищ. навч. закл.] /
З. В. Ромовська. – К. : Правова єдність, 2009. – 500 с.
3. Ромовська З.В. Права та обов’язки батьків і дітей. – Л., 1975
4. Короткова Л. Шляхи правового захисту сім’ї державою / Л. Короткова, О. Віхров //
Право України. – 1997. – № 1.
5. Сімейне право України : підручник / [Т. О. Ариванюк, І. А. Бірюков, В. С. Гопанчук
та ін.] ; за ред. В. С. Гопанчука. – К. : Істина, 2002. – 304 с.
6. Сімейне право України : підручник / [Л. М. Баранова, В. І. Борисова, І. В.Жилінкова
та ін.] ; за заг. ред. В. І. Борисової та І. В. Жилінкової. – [2-е вид., перероб. і допов.] – К.
: Юрінком Інтер, 2009. – 288 с.
7. Савченко Л.А. Особисті права та обов’язки батьків і дітей за сімейним
законодавством України. Автореферат дис. канд. юрид. наук. – К., 1997
8. Савченко Л.А. Права і обов’язки батьків по вихованню дітей// Право України. –
1997. -№ 5
9. Сімейне право України: Підручник/ За ред. Гопанчука В.С. – К.: Істина, 2002. – 304с.
10. Сімейне право України: Підручник/ Л.М. Баранова, В.І. Борисова, І.В. Жилінкова
та ін.; За заг. ред. В.І. Борисової та І.В. Жилінкової. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 264с.
11. Васильківська І. Сімейне виховання: правовий аспект
проблеми// Право України. –1998. - № 6
12. Євко В.Ю. Право дитини жити та виховуватися у родині//
Вісник Університету внутрішніх справ. – 2000. – Спецвипуск
13. Кидалова А. Обов’язки та права батьків щодо виховання та
розвитку дитини: окремі проблеми// Право України. – 2004. - № 3
14. Кузмичова Л.О., Жилінкова І.В. Особисті права та обов’язки
батьків та дітей: Навч. посіб. – К.: УМКВО, 1991. – 56с.
15. Миронова Г. Моральні засади Сімейного кодексу України//
Право України. – 2004. - №4
16. Науково-практичний коментар Сімейного кодексу України/ За
ред. Ю.С. Червоного. –К.: Істина, 2003. – 464с
17. https://yandex.ua/images/searc
18. https://www.youtube.com
19. Застосування судами сімейного законодавства України. Правові
позиції Верховного Суду України