ВІРТУАЛЬНИЙ МУЗЕЙ

Виконала: Івановська Тетяна

група ГД-1, 2 курс, ЗФН
 РОМАНТИЗМ У ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКІЙ ГРАФІЦІ
ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТ.

РОМАНТИЗМ (франц. Romantisme), ідейний і художній напрям в європейській духовній

культурі кін. 18 - 1-й пол. 19 ст. Як стиль творчості і мислення залишається однією з
основних естетичних і світоглядних моделей 20 століття.

Романтизм виник у 1790-х рр. спочатку в Німеччині, а потім поширився по всьому

західноєвропейському культурному регіону. Його ідейним грунтом були криза
раціоналізму Просвітництва, художні пошуки передромантичних течій, Велика
французька революція, німецька класична філософія.

Романтизм – це естетична революція, яка замість науки і розуму (вищої культурної

інстанції для епохи Просвітництва) ставить художню творчість індивідуума, яке стає
зразком, «парадигмою» для всіх видів культурної діяльності. Основна риса романтизму
як руху – прагнення протиставити бюргерському, «філістерському» світу розуму, закону,
індивідуалізму, утилітаризму, наївної віри в лінійний прогрес – нову систему цінностей:
 культ творчості, примат уяви над розумом, критику логічних, естетичних і
моральних абстракцій , заклик до розкріпачення особистісних сил людини,
слідування природі, міф, символ, прагнення до синтезу і виявленню взаємозв'язку
всього з усім.

Для графіки романтизму показово створення нових, масових форм в літографії і

книжкової ксилографії.

Теодор Жеріко (1791-1824), французький живописець і графік.

Вважається засновником романтизму у французькому живописі.

У творчості Т. Жеріко, що ще зберігала тяжіння до узагальнено-

героїчних класицистичних образів, вперше у французькому
мистецтві виражені протест проти навколишньої дійсності і
бажання відгукнутися на виняткові події сучасності, які в його
творах втілюють трагічну долю сучасної Франції.

Картини та малюнки Т. Жеріко зберігаються у Франції, в Луврі.

 Лувр – це не тільки архітектурний пам'ятник, як палац французьких королів, а й
один з найвідоміших музеїв світу. Це палац королів Франції і музей протягом
останніх двох століть. На архітектурі палацу залишилися свідчення його більш ніж
800 річної історії.
Середньовічна фортеця яка надалі перетворилася в палац, була побудована Філіп
Августом наприкінці XII. Надалі Лувр неодноразово перебудовувався і
добудовувався, змінював свій вигляд. Йшли роки, змінювалися королі. Хтось
вважав за краще жити в Луврі, хтось за його межами. Але всі вони вносили щось
своє у вигляд палацу.
У 1682 році, коли королівський двір був перенесений у Версаль, всі роботи були
закинуті, Лувр прийшов у стан занепаду. У 1750 році навіть йшлося про його
знесення. Після бурхливих років Революції роботи з будівництва Лувру були
відновлені Наполеоном. Сучасного вигляду замок набув у 1871 році. Ядром зборів
картин, відомого сьогодні на весь світ, стала колекція Франциска I, розпочата ним в
XVI столітті. Її поповнювали Людовик XIII і Людовик XIV.

10 серпня 1793 галерея була відкрита для відвідувань і стала музеєм. У наші дні
каталог музею налічує 400,000 експонатів.
ПЛІТ МЕДУЗИ
ВІКНО БУЛОЧНОЇ
БІГ ВІЛЬНИХ КОНЕЙ
ПОВЕРНЕННЯ З РОСІЇ
ІТАЛІЙСЬКИЙ АЛЬПІНІСТ
КОНІ НА ПРОДАЖ
 АНТИЧНЕ
ЖЕРТВОПРИНОШЕННЯ
БОКСЕРИ
КІНЬ З ВЕРШНИКОМ
СОН ЕНЕЯ
 МАМЛЮК ЗАХИЩАЄ
ПОРАНЕНОГО ТРУБАЧА
ШВЕЙЦАРСЬКИЙ ГВАРДІЄЦЬ В
ЛУВРІ
УРИВОК З КНИГИ "КОНІ
ЖЕРІКО"
АВТОПОРТРЕТ