Professional Documents
Culture Documents
Побічна дія лікарських засобів
Побічна дія лікарських засобів
Виконала:
Студентка 4 курсу 5 групи
Фармацевтичного ф-ту
Каплун Іванка
ПОБІЧНA ДІЯ ЛІКІВ, або побічні
ефекти (англ. side effects) — будь-яке
виявлення небажаного, тобто
невідповідного меті фармакотерапії,
іноді небезпечного впливу ліків на
організм, що виникає в діапазоні
терапевтичних доз.
Найчастіше в Україні реєструють
побічну дію ліків при застосуванні
антибактеріальних препаратів,
кровозамінників, протизапальних,
знеболювальних препаратів, препаратів
кардіологічного профілю, анестетиків,
вітамінів, протипухлинних засобів.
Групи побічних реакцій за
класифікацією ВООЗ:
1. Токсичні, які залежать від дози, - тип А.
2. Алергічні, які не залежать від дози, - тип В.
3. Місцеві.
4. Реакції внаслідок взаємодії препаратів –
виникають на фоні поєднаного прийому декількох
препаратів і є наслідком їх взаємовпливу на процеси
всмоктування, розподілу, біотрансформації та
виведення з організму.
5. Реакції на відміну препарату – виникають при
його відміні.
6. Тератогенні ефекти
7. Канцерогенні ефекти – утворення пухлин,
пов’язане з вживанням препарату.
Токсична дія ліків
Токсична дія ліків є наслідком абсолютного
або відносного їх передозування
Абсолютне передозування виникає при
перевищенні максимально допустимих доз
(вищих разових, вищих добових).
Спостерігається воно переважно тоді, коли
лікарська речовина має малу широту
терапевтичної дії.
Відносне передозування спостерігається при
введенні ліків у терапевтичних дозах і
виникає за певних умов. Однією з них є
здатність лікарської речовини до кумуляції
(накопичення) в організмі.
У процесі призначення лікарських
препаратів у терапевтичних дозах часто
спостерігаються специфічні побічні
ефекти, які пов’язані з їх
фармакодинамікою.
Наприклад, Анаприлін спричинює
виникнення бронхоспазму.
При застосуванні М-холіноблокаторів,
клофеліну спостерігається сухість у роті.
Для нестероїдних протизапальних
препаратів характерна ульцерогенна дія.
Віддалені наслідки побічної дії ліків
Ембріотоксична дія
Тератогеннадія
Фетотоксична дія
Мутагенна дія
Канцерогенна дія
Ембріотоксична дія є ушкодженням
зиготи чи зародка, що знаходиться в
просвіті маткової труби або порожнини
матки, тобто до імплантації — в перші 3
тижні після запліднення. Ушкодження і
навіть загибель зародка можуть
викликати, зокрема, естрогенні, гестагенні
гормональні препарати,саліцилати,
барбітурати, сульфаніламіди, цитостатики
і ряд інших ксенобіотиків, напр. нікотин.
Тератогенна дія —
виникнення вад розвитку
внутрішніх органів, ЦНС,
кінцівок у зародка, тобто
потворності.
Небезпека тератогенної дії ліків
стала очевидною в кінці 50-х
рр. ХХ ст. після того, як в
Західній Європі у жінок, що
вживали седативний і
снодійний препарат талідомід,
народилося близько 7 тис. дітей
з вадами розвитку кінцівок
(унаслідок порушення синтезу
колагену в кістковій тканині),
ШКТ, гемангіомами на обличчі
та ін.
Фетотоксична дія — це
несприятливий вплив ліків на стан
внутрішньоутробного плоду (частіше
— в останні тижні вагітності) та
новонародженого. Так, антибіотики
(стрептоміцин, гентаміцин) уражують
внутрішнє вухо, що може порушити
слух аж до глухоти.
Мутагенна дія виникає внаслідок впливу
ліків на статеві клітини і в період розвитку
ембріона. Вона, на відміну від
тератогенної, успадковується.
Зовнішньо це проявляється вадами
розвитку, які передаються наступним
поколінням. Мутагенну дію мають
цитостатики та деякі інші речовини.
Канцерогенна дія - здатність викликати
злоякісні пухлини.