Український ренесанс

(14-16 ст.)
Архітектура
Епоха Ренесансу помітно вплинула на архітектуру й образотворче мистецтво,
які розвивалися у контексті європейських архітектурних традицій і зазнали
вагомого впливу ідей християнства.

Архітектурні пам'ятки України цієї доби можна поділити на три групи:

- оборонні споруди;
- споруди-замки;
- церковне будівництво.

Особливістю пам'яток архітектури й образотворчого мистецтва є те, що в них

формувався український стиль. Він характерний для архітектурних споруд
Західної України, де ренесансний стиль поєднувався з українським народним
стилем, який був перенесений з дерев'яного у кам'яне будівництво. Цей стиль
яскраво виявився у будівництві храмів і замків.
Церковне будівництво України вирізнялося
архітектурними забудовами — "зрубними
храмами" — трибанні та п'ятибанні церкви (XV
—XVI ст.). Вони на землях України майже не
збереглися. Виняток становлять церква Св.Духа
та церква Св.Миколая.

Церква Св.Духа (с.Потеличі Львівської області, 1555 р.)

Церква Св.Миколая (м.Чернівці, 1607 p.).

Кам'яна архітектура відображала
ренесансні віяння. У цей період в
Україні існували дві архітектурно-
будівельні школи: галицька та
волинська.
Для галицької архітектурної школи
характерним типом забудов була
кам'яна кладка з міцними стінами і
кількома вежами, що піднімалися
над спорудами.

Замок у Хотин (Хотинська фортеця)

З-поміж мурованих кам'яних споруд галицької

архітектурної школи вирізняються замки у Білавані, Хотині,
Кременці, Кам'янець-Подільському, Білгороді-
Дністровському, Олеську.
Замок у Кременці
 В архітектурних спорудах оборонного
типу волинської школи використовували
великоформатну цеглу. Цегляні башти
цієї школи мають вигляд могутніх
циліндрів, яким належала важлива роль
у системі укріплень. Це засвідчує,
зокрема, Острозький замок.

Острозький замок
У першій половині XVII ст. замість стінових замків почали
зводити бастіони з розкішними магнатськими палацами.
Замки з бастіонами будувалися у формі квадрата (м.Золочів,
м.Підбірці) або у формі п'ятикутника (м.Броди).

Бастіон у м. Броди

У храмовому будівництві з'явилися нові тенденції —

споруди урочистого стилю. Наприклад, у м.Холмі були
збудовані вежоподібні церкви Івана Предтечі, Кузьми та
Дем'яна, які за оригінальністю не поступаються давнім
шедеврам мистецтва. До кам'яних споруд цього періоду
необхідно віднести церкву св.Онуфрія у Львові (XV ст.) та
церкву св.їв.Предтечі (XVI ст.) у Кам'янець-Подільському.

Церква св.Онуфрія у Львові (XV ст.)

 Найвизначнішим досягненням
українського Ренесансу у Львові є
церковні споруди. Це, наприклад,
тридільна і трикупольна церква
Св.Успіння Богородиці архітектори
П.Римлянин, В.Капинос, А.Прихильний.
Успенська церква — архітектурний
ансамбль, що складається із трьох частин:
вежа Корнякта, каплиця Трьох Святих
(перлина народної архітектури XVI ст.) і
власне самої церкви. Каплицю побудував
архітектор П.Красовський із кам'яних
квадратних плит у 1578—1591 pp. Вона
має чудовий портал зі звіринним і
рослинним орнаментом.

Успенська церква
Мистецтво
 Гуманістичні ідеї епохи Ренесансу мали вплив і
на розвиток образотворчого мистецтва, що
характеризувалося монументальністю,
витонченістю колориту, гармонією пропорцій,
яскравістю малюнка, високою професійністю
виконання. В образотворчому мистецтві
поступово утверджувався реалістичний напрям,
особливістю якого є віра в людину, життя.
Релігійні образи на полотнах художників
поступово втрачали нерухомість і часто
набували рис простих людей.
Серед пам'яток київського іконопису цієї доби
збереглася ікона "Богоматері Печерської-
Свенської". її прототипом стало зображення
"Богоматері Кіпрської на троні", однак
київський іконописець фігури ангелів замінив
постатями вітчизняних святих, засновників
Києво-Печерського монастиря Антонія та
Феодосія. їхні образи приваблюють щирістю,
безпосередністю.
Ікона «Богоматері Печерської-Свенської»
 Однією із найвизначніших пам'яток живопису
початку XIV ст. є ікона "Володимирської
Богоматері", величний силует якої справляє
глибоке враження. Водночас із фресковим
живописом на українських землях дедалі
більшого поширення набувають ікони,
намальовані на дошках. Особливою
популярністю користувалися образи воїнів-
переможців, наприклад, ікона "Юрій Змієборець"
(кінець XIV ст.), яка зберігається у церкві с.
Станиля на Львівщині. 
Ікона "Володимирської
Богоматері"

Ікона "Юрій Змієборець"

 Важливе місце серед
пам'яток монументального
живопису посідають
іконостаси, створені
видатними художниками-
живописцями, з-поміж
яких вирізняється
Богородчанський
іконостас (церква
с.Богородчани). Творцем
його був талановитий
маляр Іов Кондзе-левич.
Іконостас. зберігається у
Львівському
національному музеї.

Богородчанський іконостас