Хімічний склад

живих організмів
Заняття 1.1

Рогатинський державний аграрний коледж © 2012

1. Атомний і молекулярний склад
2. Вода і її роль в організмі
3. Інші неорганічні речовини
Хімічний склад організмів, на відміну від тіл неживої
природи, відносно сталий. У живих організмах не виявлено
жодного з хімічних елементів, якого б не було в неживій
природі.
 Органогенні
 Макроелементи
 Мікроелементи
 Ультрамікроелементи
 Органогенні елементи входять до
складу всіх живих істот і становлять
Водень
98% їх маси. Вони є основними
складовими органічних
Вуглець сполук.

Азот
Кисень
Вміст карбону становить 15-18 % від
маси клітини.

Входить:
- до складу молекул усіх органічних і
багатьох неорганічних сполук;
- до складу зовнішнього скелету
ракоподібних, черепашок молюсків та
форамініфер;
- до складу внутрішнього скелету
хребетних тварин;
- є складовою частиною вуглекислого
газу.
Кисень та водень входять до складу
молекул води, багатьох неорганічних та
органічних сполук. Завдяки кисню у
клітинах відбуваються процеси
окиснення, при цьому вивільняється
необхідна для життєдіяльності енергія.
Найважливіша роль кисню, звичайно, у
процесі дихання організмів.
Азот є складовою частиною амінокислот,
білків, нуклеїнових кислот, АТФ. Атоми
азоту входять до складу мінеральних
сполук, які всмоктують рослини з ґрунту,
що необхідні для їхнього росту. Цей газ
можуть засвоювати з атмосфери деякі
організми – азотфіксуючі бактерії та
ціанобактерії. Цим підвищується
родючість ґрунтів.
В організмах макроелементи містяться в
кількостях 0,1%- 0,01%. Сумарна частка
близько 1,9% їхньої маси.

Натрій Залізо
Магній
Фосфор

Калій Хлор
Кальцій
Сірка
Калій та Натрій – одні з основних позитивно
заряджених іонів живих організмів, що беруть
участь у забезпеченні транспорту сполук через
клітинні мембрани.
Калій сприяє регуляції роботи серця та нервової
системи. Натрій входить до складу плазми крові.
Кальцій входить до складу зубів, кісток, черепашок. В
іонній формі бере участь у регуляції обміну речовин,
скорочень скелетних м’язів. Він необхідний для
забезпечення зсідання крові. Сполуки кальцію
сприяють нормальній життєдіяльності нервової та
серцево-судинної систем. Важливе значення має
кальцій для вагітних жінок, щоб формувався скелет
зародка та для ростучого організму дітей.
Фосфор входить до складу
біомолекул. Він є компонентом
скелетів різних тварин. Цей елемент
сприяє роботі головного мозку.
Завдяки йому плоди дозрівають
швидше, а самі рослини стають
зимостійкішими.
Залізо – елемент, що входить до складу
гемоглобіну, міоглобіну, складних
ферментів. Сполуки заліза необхідні для
кровотворення, тому із-за його недостачі
можуть порушуватися процеси утворення
еритроцитів.
 Хлор - основний негативно заряджений
іон живих організмів. Входить до складу
соляної кислоти – складової шлункового
соку. Разом із хлоридом натрію є
складовою частиною плазми крові у
концентрації 0,9 %.

HCl
NaCl
Магній – складова частина багатьох ферментів та
молекул хлорофілу. А для синтезу самого хлорофілу
необхідна наявність заліза. За нестачі або
відсутності цих хімічних елементів листки рослин
стають блідо-зеленими. У тварин магній необхідний
для кісток та зубів.
Сірка входить до складу білка кератину, який
входить до складу пір’я і волосся, а також до
складу інших біологічно важливих органічних
речовин.
Мікроелементи в організмах містяться в кількості від 0,001%
до 0,000001%. Хоча їх вміст незначний, але роль у
забезпеченні нормального функціонування досить важлива.

Цинк
Кобальт Мідь

Йод
Марганець
Фтор Молібден
Йод необхідний для того, щоб у
щитоподібній залозі вироблялись
гормони. Недостатня кількість йоду може
призвести до порушення синтезу гормонів
та появі захворювань. Йод приймає участь
у регуляції енергетичного обміну.
Кобальт і Мідь необхідні для
процесів кровотворення.
Кобальт входить до складу
вітаміну В12 – ціанокоболаміну,
нестача якого призведе до
злоякісного недокрів’я. Мідь
входить до складу деяких
ферментів та дихального
пігменту безхребетних тварин –
гемоціаніну.
У рослин Марганець бере активну участь
у процесах фотосинтезу і накопичується у
стеблах. В організмах хребетних тварин
він сприяє нормальному розвитку
кісткової тканини та процесу дихання.
Молібден є складовою частиною
деяких ферментів. Приймає
участь у синтезі амінокислот у
рослин, допомагає у фіксації
азоту з атмосфери та переробці
спиртів.
Цинк – компонент деяких ферментів та
гормонів. Приймає участь у анаеробному
диханні рослин, транспорті вуглекислого
газу в крові. Необхідний при розкладі
органічних речовин у водному
середовищі. А також є
невід’ємним при поділі
клітин.
До складу живих організмів входять також
ультрамікроелементи, кількість яких не перевищує
0,000001%. Їхнє значення для організмів до кінця не
визначене.
Свинець Радій Золото Цезій

Стронцій Срібло Кадмій Ртуть

1.Органічні речовини:
- білки
- вуглеводи
- ліпіди
- нуклеїнові кислоти
- АТФ і інші низькомолекулярні речовини

2. Неорганічні речовини:
- вода
- інші неорганічні речовини
 Молекула води – Н2О
Складається з двох атомів водню, сполучених з
атомом кисню міцним ковалентним зв’язком. Вона
полярна, на її полюсах розміщені позитивний і
негативний заряди. Завдяки цьому дві молекули
можуть притягуватися одна до одної за рахунок сил
електростатичної взаємодії між негативним зарядом
на атомі кисню і позитивним зарядом на атомі
водню. Цей тип зв’язку – водневий. Він у 15-20
разів слабший за ковалентний.
 “Гідро” (лат?) - вода

Всі речовини по відношенню до води

поділяються на дві групи:

1. Гідрофільні – ті, що добре розчиняються

у воді; “філео” – той, що любить воду.
До них належать цукор, сіль,
амінокислоти.

2. Гідофобні – ті, що практично нерозчинні

у воді; “фобос” – той, що боїться води.
До них належать ліпіди.
 збереження об’єму і надання тургору (пружності) клітинам;
 середовище, в якому відбуваються всі хімічні реакції;
 безпосередня участь в хімічних реакціях;
 терморегуляція організму (потовиділення, транспірація і
гутація, підтримання сталої температури тіла) ;
 розчинник всіх необхідних речовин;
 речовина для переміщення крові, лімфи, соку у рослин;
 виділення продуктів обміну;
 змащувальний матеріал у суглобах;
 створення водного балансу організму ;
 джерело кисню і водню в результаті фотосинтезу;
 приймає участь в побудові структур деяких органічних
речовин;
 утворює специфічну оболонку навколо молекул деяких
речовин, запобігаючи їх взаємодії
Багато елементів присутні в організмах у вигляді
іонів: катіонів та аніонів. Концентрація їх у клітинах
може істотно відрізнятися від їхньої концентрації у
довкіллі. Крім іонів, хімічні елементи є ще
складовими частинами різноманітних неорганічних
сполук.
Солі неорганічних кислот усередині живих організмів розчинені
у воді (у вигляді йонів) або перебувають у твердому стані
(наприклад, солі Кальцію та Фосфору у складі скелета людини та
більшості хребетних тварин; за нестачі солей кальцію
порушується робота серцевого та скелетних м’язів (зокрема,
виникають судоми); сталий уміст натрій хлориду (0,9 %) у плазмі
крові – необхідна складова підтримання гомеостазу нашого
організму.
 Йони утворені катіонами металічних елементів
(калію, натрію, кальцію, магнію тощо) та аніонами
неорганічних кислот (Cl–, HSO4–, SO42–,НСО3–,
Н2РО4–, НРО42– та ін.)

- різна концентрація йонів Na+ і К+ поза клітинами та всередині

них приводить до виникнення різниці електричних потенціалів
на мембранах, які оточують клітини, що забезпечує транспорт
речовин через мембрани, а також передачу нервових імпульсів;
- до складу багатьох ферментів входять йони Са2+ і Mg2+, які
забезпечують їхню активність;
- присутність у плазмі крові йонів Са2+ – необхідна умова
зсідання крові;
- певне співвідношення позитивних і негативних йонів визначає
кислотно-лужний баланс організму.
 Важливі функції виконують в організмі і неорганічні
кислоти:
- соляна кислота створює кисле середовище в шлунку
хребетних тварин і людини, забезпечуючи активність
ферментів шлункового соку, сприяє процесам перетравлення
органічних речовин та знешкодженню шкідливих бактерій;

- залишки сульфатної кислоти, приєднуючись до нерозчинних

у воді сполук, забезпечують їхню розчинність, що сприяє
виведенню таких речовин у розчиненому стані з клітин і
організму;

- фосфатна кислота необхідна для синтезу АТФ та різних типів

нуклеїнових кислот.
В клітинах організму людини масові
частки кисню, вуглецю і водню
складає відповідно 65%, 18% і 10%.
Атомів якого елемента в організмі
найбільше?
 Дано:
1) Визначаємо молярну масу трьох
ω (O) = 65% хімічних елементів за таблицею
ω (C) = 18% Мендєлєєва
ω (H) = 10% М (О) = 16 г/моль
υ (O, C, H) - ? М (С) = 12 г/моль
М (Н) = 1 г/моль

2) Визначаємо масу трьох хімічних елементів

m (О) = 65 г
m (С) = 18 г
m (Н) = 10 г
 3) Визначаємо, якого елемента в організмі людини
найбільше
υ (O) = = ; υ (С) = = ; υ (Н) = = .
 Елементарний склад організмів
Назвати із періодичної системи елементів Д.Мендєлєєва:

Органогенні елементи ..………………………………………………

Макроелементи …………………………………………………………
Мікроелементи ………………………………………………………….