Екологічні аспекти здоров’я та

хвороб людини. Характер

впливу чинників навколишнього
середовища на здоров’я людини

Доцент Артеменко Н. Р.
 «Земля не належить людині, людина належить Землі»
«Хвороба є розплатою за насилля над Природою».
 Розділ валеології, що вивчає вплив на здоров'я природних
факторів і наслідків антропогенних змін в природі, називається
екологічна валеологія. Вона ж визначає і поведінку людини в
складних умовах зовнішнього середовища з метою збереження
здоров'я. Саме валеологія повинна, з одного боку, вивчити
характер впливів зміненого навколишнього середовища на
здоров'я людини, з іншого - розробляти рекомендації про
оптимальну, з точки зору здоров'я, поведінку людини в умовах, що
складаються.
Екологічні аспекти здоров’я людини
 Для здійснення первинної профілактики
деяких захворювань людини потрібно передусім
встановити причинно-наслідкові зв’язки між
екологічними чинниками, що мають патогенний
характер, і її здоров'ям. Так, наступальна стратегія
системи охорони здоров'я, яка знайшла вияв у
практичних рекомендаціях щодо змін технологічного
процесу на деяких підприємствах, пов’язаних із
забрудненням атмосферного повітря, призвела до різкого
зниження рівня злоякісних новоутворень, хвороб органів
дихання та інших захворювань.
 Вторинна профілактика більш складна, оскільки вона
проводиться на індивідуальному рівні і залежить від
сформованості культури здоров'я індивіда, його свідомості,
рівня обізнаності з питань оптимізації впливу патогенних
екофакторів. Якщо первинну і вторинну профілактику
проводять не на належному рівні, виникають і розвиваються
хвороби, накопичується кількість хронічних захворювань з
відповідними наслідками.
За останні десятиріччя особливості екології знайшли своє
відображення у рівнях і характері здоров'я населення та в
показниках захворюваності інфекційної та неінфекційної
природи. Серед останніх перші рангові місця посідають
хвороби органів дихання (І), системи кровообігу (II),
злоякісні новоутворення, психічні розлади (III), травми та
отруєння, спадкові хвороби (IV).
 Здоров’я і саме життя
людини, як і всіх інших істот,
залежить від її
взаємовідносин із навколишнім
середовищем.
Людина повсякденно зазнає
впливу комплексу факторів
навколишнього середовища,
які за своїм походженням
бувають
Природними
антропогенними,
тобто зумовленими
діяльністю самої людини.
 Вплив сонячної активності на здоров‘я людини
Сонячна активність сприяє таким фізико-хімічним
процесам, як коливання атмосферного тиску, температури,
ступінь вологості повітря, та іншим, які позначаються на стані
серцево-судинної та нервової систем, психіці та поведінкових
реакціях людини. Так, наприклад, встановлено, що існує тісний
зв’язок між смертю, народжуваністю та сонячною активністю.
З виникненням плям на Сонці у людей псується настрій,
знижується працездатність, порушується ритм життя. У цей
період реєструють підвищення загострень хронічних хвороб,
насамперед серцево–судинної системи та ЦНС, дорожнього
травматизму. Відомо, що короткі хвилі ультрафіолетового
випромінювання Сонця згубно впливають на живий організм,
вони поглинаються нуклеїновими кислотами, що призводить
до генетичних мутацій, водночас збільшується кількість
злоякісних утворень — раку, саркоми, лейкозу.
 Вплив кліматичних чинників на здоров'я людини
З кліматичними чинниками, а саме: температурою,
вологістю, вітрами, погодою і т.п., тісно повязані
функціональні стани та захисті реакції організму, а
також мотивація поведінки, що в свою чергу, може
призвести до виникнення низки захворювань, в тому
числі і психічних розладів.
Таким чином, основою впливу навколишнього
середовища на організм людини є геліофізична
активність, яка проявляється на Землі як безпосередньо
(радіовипромінювання, інфрачервоне випромінювання
Сонця та видиме світло), так і опосередковано (зміна
метеочинників). Зовнішнє середовище передусім
впливає на нервову систему організму.
 Вплив живих організмів на здоров'я людини
Академік Павловський створив вчення про природні осередки
низки інфекційних хвороб. Вчений показав, що в природі існують
осередки багатьох заразних хвороб, в яких збудник зберігається
завдяки переходу від однієї тварини до іншої. Багато природно-
опосередкованих інфекцій передаються кровосисними комахами
(кліщі, блохи, москіти, комарі), наприклад: чума, жовта лихоманка,
малярія.
Природний осередок заразної хвороби являє собою ділянку
території з певним географічним ландшафтом, на якому в процесі
еволюції збудників інфекції, тварин і переносників склалися стійкі
міжвидові взаємовідносини, які не залежать від існування людини.
Проте у процесі антропогенних змін у навколишньому середовищі
можливе виникнення несподіваних епідеміологічних ситуацій та
процесів внаслідок впливу людини на природу.
 Вплив атмосферного тиску на стан здоров’я людини
Зміни атмосферного тиску позначаються на стані здоров'я насамперед тих
людей, які хворі на артрити й артрози (захворювання, що супроводжуються болями
в суглобах та зміною їхньої форми). Один із проявів впливу атмосферного тиску —
гірська хвороба. На висоті, починаючи приблизно з 3000 м, через зниження
парціального тиску газів гемоглобін недостатньо насичується киснем, і розвивається
гіпоксія (кисневе голодування). При цьому з'являються задишка, кволість,
пришвидшується серцебиття, іноді людина непритомніє. На великих висотах (понад
5000 м) може розвинутися набряк легенів, а внаслідок гіпоксії мозку — кома.
Гірською хворобою частіше уражаються люди нетреновані, особливо ті, хто
зловживає спиртними напоями.
Великі й швидкі перепади атмосферного тиску можуть спричинити кесонну
хворобу, пов'язану також із раптовими змінами парціального тиску газів у крові й
«кипінням» у судинах азоту. Пухирці азоту, що при цьому виділяються, можуть
закупорити капіляри й призвести до непритомності й навіть смерті. Кесонна
хвороба найчастіше розвивається в аквалангістів і водолазів, якщо вони порушують
правила підйому на поверхню.
 Антропогенні фактори, які негативно впливають на
здоров’я людини
Антропогенні фактори - тіла, речовини, процеси та явища, які
виникають внаслідок господарської та іншої діяльності людини і діють на
людину разом з факторами природними. Усю різноманітність антропогенних
факторів поділяють на такі основні підгрупи:
- Фактори-тіла - це, наприклад, штучний рельєф (кургани, терикони),
водойми (водосховища, канали, ставки), споруди і будівлі тощо. 
- Фактори-речовини - це звичайні та радіоактивні хімічні речовини, штучні
хімічні сполуки та елементи, аерозолі, стічні води тощо.
- Фактори-процеси - це підгрупа АФ, до якої належать вплив на природу
домашніх тварин та рослин, знищення шкідливих та розведення корисних
організмів, випадкове або цілеспрямоване переміщення організмів у
просторі, видобування корисних копалин, ерозія ґрунтів тощо. 
- Фактори-явища - це, наприклад, тепло, світло, радіохвилі, електричне й
електромагнітне поля, вібрація, тиск, звукові ефекти та ін.
 Характер впливу шуму на стан здоров’я людини.
Профілактика
Шум - це хаотична сукупність різних за силою і частотою звуків, що
заважають сприйняттю корисних сигналів.  Сьогодні добре відомо, що шуми
шкідливо впливають на здоров'я людей, знижують їх працездатність,
викликають захворювання органів слуху (глухоту), ендокринної, нервової,
серцево-судинної систем (гіпертонія) В осіб які мають "шумні" професії,
шлункові захворювання (гастрити тощо) трапляються у 4 рази частіше, ніж у
інших . Від тривалого сильного шуму на 60% знижується продуктивність
розумової праці. Шум має акумулятивний ефект, тобто акустичні подразнення,
накопичуючись в організмі людини, все сильніше пригнічують нервову
систему. Тому перед втратою слуху від впливу шумів виникає функціональний
розлад центральної нервової системи. Особливо шкідливий вплив шуму
позначається на нервово-психічній діяльності людини. Процес нервово-
психічних захворювань вищий серед осіб, що працюють в умовах шуму, ніж у
людей, що працюють у нормальних звукових умовах Вчені довели, що гучні
звуки, шуми, стрілянина з гармат, гуркіт танків чи літаків-винищувачів, а
також музика на концертах виявляють вплив не тільки на слуховий аналізатор,
а й на шкіру, серце, органи дихання Вони збуджують людину, спричиняють
виділення в крові великої кількості адреналіну, який сприяє виникненню
почуття страху, небезпеки, провокує до агресивності, бійок, погромів.
 Найбільш ефективний засіб боротьби з шумом зниження його в
джерелі створення: заміна шумних технологічних процесів або
обладнання малошумними, звуковбирання та звукоізоляція, екранування,
використання глушників шуму, застосування малошумного обладнання,
заміна металевих частин на пластмасу, установка глушників, оснащення
шумних машин засобами дистанційного та автоматичного управління
До індивідуальних засобів захисту від шуму відносять: протишумні
навушники, вкладиші, шоломи, костюми, звукоізолюючі кабіни, акустичні
екрани.
 
 Вібрація. Негативний вплив на стан здоров’я людини
Вібрації - це механічні коливання твердих тіл, які виникають при зсуві центру
мас тіла, яке рухається або обертається, а також при періодичній зміні форми тіла Під
час вібрацій спостерігається тремтіння або струси всього тіла, чи окремих його
частин.
Джерелами вібрацій є: пневмоелектро-подрібнення порід чи шляхового
покриття, бетоноукладники, роботи в шахтах з відбійним молотком, розпилювання
матеріалів тощо. З фізичної точки зору між шумом і вібрацією принципової
відмінності немає, але сприймання їх людиною відрізняється: вібрація сприймається
вестибулярним апаратом та на дотик, а шум - органом слуху.
Тривалі вібрації завдають великої шкоди здоров'ю - від сильної втоми й не дуже
значних змін багатьох функцій організму до струсу мозку, розриву тканин, порушення
серцевої діяльності, нервової системи, деформації м'язів і кісток, порушення
чутливості шкіри, кровообігу та ін.
Результат дії вібрації залежить від її амплітуди та частоти . Вібрації з частотою 6
Гц є резонансними для всього організму . Місцева вібрація (до 6 Гц) викликає
погіршення кровопостачання окремих органів, при загальній вібрації порушується
діяльність серця та центральної нервової системи. Тривалі вібрації шкідливо
впливають на здоров'я - від сильної втоми до дуже значних змін багатьох функцій
організму: струсу мозку, розриву тканин, порушення серцевої діяльності, шлункової
системи, деформації м'язів і кісток, порушення чутливості шкіри, кровообігу тощо.
 
 Електромагнітні випромінювання. Негативний вплив на стан здоров’я
людини
Сьогодні людство широко використовує штучні джерела ЕМП у різних галузях
науки і техніки (термообробка, радіолокація, радіозв’язок, у мобільному і
стільниковому зв’язку, радіонавігації, медицині і т. ін). Основним джерелом ЕМП є
трансформатори, антенні пристрої радіотелевізійних станцій, та інше електричне
устаткування, що працює у широкому діапазоні частот.
В багатьох сферах діяльності та умовах побуту людина наражається на шкідливу
дію ЕМП і не підозрює, що ця дія є причиною захворювання або навіть смерті.
Встановлено, що ЕМП (особливо високовольтні ЛЕП) при тривалій дії здатні
викликати рак, лейкемію, пухлини мозку, розсіяний склероз та інші тяжкі
захворювання. ЕМП змінюють гени та генофонд усього живого.
Механізм біологічної дії на організм людини полягає як у тепловому, так і
нетепловому специфічному ефекті, теплова дія ЕМП проявляються у підвищенні
температури тіла, а також локальному, вибірковому нагріванні тканин, органів, клітин
унаслідок переходу електромагнітної енергії у теплову. Багато полімерних матеріалів
накопичують електричні заряди, джерелом статичного струму може бути одяг
людини, що легко електризується за рахунок тертя. Електризація тіла людини
позначається на нервовій системі. Людина стає роздратованою, надмірно
втомлюється, відчуває головні болі або алергічні реакції.
Інтенсивність опромінення ЕМП у мешканців міста значно вища, ніж у мешканців
села. Подальша урбанізація призведе до ще більшого забруднення середовища ЕМП,
а відтак – до збільшення загрози здоров'я людини внаслідок інтенсивного
електромагнітного опромінення.
Вплив хімічних речовин на
здоров'я людини
 Екологічно зумовлені та
екологічно залежні захворювання
Всі екологічно зумовлені захворювання можна розділити на:
• Екологічно зумовлені захворювання, пов'язані з дією природно-зумовлених
причин (або так званих ендемічних захворювань), — надлишок або недолік
окремих елементів в питній воді, місцевих продуктах харчування, дія
екстремальних кліматичних умов і т. п.
• Екологічно зумовлені захворювання, пов'язані з діяльністю людини (або
техногенні). Дані захворювання у свою чергу також можна розділити на дві
групи:
• Викликані тривалою (постійним) дією того або іншого шкідливого
чинника або їх поєднань на організм людини. При цьому вони виявляються
підвищеними в порівнянні з фоновим рівнем або в порівнянні з іншими
територіями рівнем захворюваності відомими хворобами.
• Викликані різким раптовим значним збільшенням того або
іншого шкідливого чинника хімічної або фізичної природи в зовнішньому
середовищі (як правило, в результаті аварій). При цьому на даній території
спостерігається різке збільшення (спалах) «нових» або вже відомих захворювань.
 Проблеми екології і навколишнього середовища - це
питання здоров'я людини, сім'ї, дітей і долі планети в цілому.
Всього за декілька останніх десятиліть в рази зросли
навантаження, які щодня доводиться витримувати нашому
організму. Екологічно залежна патологія має в клінічному і
терапевтичному аспектах свої особливості, пов'язані з тим, що
ці захворювання хронічні і, як відомо, важко піддаються
лікуванню.
Середовище, діючи у поєднанні з генетичними змінами,
формує величезну кількість нозологічних форм захворювань.
Згідно даним ВООЗ 75 % всіх щорічних смертей в світі
обумовлено дією навколишнього середовища і неправильним
способом життя, 90 % всіх злоякісних новоутворень
викликається чинниками навколишнього середовища і лише
10 %  іншими чинниками.
 Групи екологічних захворювань
1. Екологічно зумовлені захворювання — це захворювання, що розвинулися серед
населення якої-небудь території внаслідок дії на людей шкідливих чинників місця
існування (хімічних речовин або фізичних чинників) і що виявляються характерними
для дії цього причинного чинника симптомами і синдромами або іншими
неспецифічними відхиленнями, які провокуються екологічно несприятливими
чинниками. До них відносяться ендемічні захворювання; природно-осередкові інфекції;
захворювання, обумовлені радіаційним впливом (лейкоз, злоякісні новоутворення);
гострі та хронічні отруєння хімічними викидами в навколишнє середовище; злоякісні
новоутворення, зумовлені забрудненням навколишнього середовища канцерогенами;
захворювання, обумовлені впливом біологічних факторів, в тому числі лейкози
вірусного походження.
2.  Екологічно залежні захворювання - захворювання неспецифічного характеру, що
виникають на тлі істотно зміненого зовнішнього середовища. При цьому екологічні
причини виступають в якості пускових для розвитку патогенетичних
механізмів. Важливо знати і розуміти взаємозв'язок між антропогенною дією на
навколишнє середовище і захворюваністю людини. Знання цих механізмів дозволить
намітити і реалізувати комплекс заходів щодо профілактики екологічно залежної
захворюваності.
 Поняття ендоекологічної хвороби,
заходи її профілактики
Ендоекологічна хвороба - захворювання, пов'язане з тривалим одночасним
накопиченням багатьох отруйних речовин в порівняно малих концентраціях, що
надходять з навколишнього середовища. Крім того, перебуваючи в органах і
тканинах, хімічні речовини можуть вступати в хімічні реакції між собою і
речовинами організму, утворюючи нові продукти, у тому числі токсичні. За
деякими ознаками ЕЕХ порівнюють зі СНІДом. 
Клінічні прояви ЕЕБ різноманітні. На початку захворювання найчастіше вони
виражаються у вигляді загального нездужання, швидкої стомлюваності, млявості,
розбитості, порушень сну, втрати апетиту, підвищеної дратівливості. Людина з
напругою виконує звичну роботу, частіше хворіє простудними і інфекційними
захворюваннями, може спостерігатися порушення психіки, зниження інтелекту,
порушення репродуктивної функції (пригнічення сперматогенезу).
Щоб зберегти здоров'я і вижити в сформованих екологічних умовах
необхідно: 

1. Зменшити надходження хімічних речовин в організм з повітря. грунту, з

водою і їжею; 
2. Періодично очищати організм і знижувати рівень токсичних речовин до
відносно безпечних меж. 
Для захисту внутрішнього середовища організму в складних екологічних умовах
рекомендується:

• прийом Аскорбінової кислоти по 0,5 г в день, розділивши цю дозу на кількість

прийомів їжі (для дитини 10 років -250мг, для дитини 5 років - 125мг);
• прийом Активованого вугілля по 1 таблетці 1-2 рази на день;
• прийом великої кількості овочів і фруктів (сухофруктів), які повинні складати
60-70% добового раціону;
• прийом висівок, але не більше 15 г на день з приготованими стравами, або
вживання хліба з висівками, виробів з борошна грубого помолу;
• періодично очищати організм кавунами, огірками, яблуками і лимонами;
• періодично використовувати лікарські рослини, які виводять отруйні речовини з
організму(овес звичайний, смородина чорна,плоди шипшини і ін.)