Адміністративна юстиція та

організація адміністративного
судочинства

Лекція 2

1
 План

1. Адміністративна юстиція як інститут

судового захисту.
2. Кодекс адміністративного
судочинства України.
3. Завдання адміністративного
судочинства.
4. Принципи адміністративного
судочинства.
2
Адміністративна юстиція

Під адміністративною юстицією ми

розуміємо механізм судового захисту
прав, свобод та інтересів учасників
правовідносин, що виникають у сфері
публічної адміністрації (управлінської
діяльності держави та місцевого
самоврядування).
3
Адміністративна юстиція

Конституційна основа
адміністративної юстиції
закладена в статтях 55 та
125 Конституції України
4
Конституція України
ст.55
 Права
і свободи людини і громадянина
захищаються судом.
Кожному гарантується право на
оскарження в суді рішень, дій чи
бездіяльності органів державної
влади, органів місцевого
самоврядування, посадових і
службових осіб.
5
Конституція України
Ст.125

З метою захисту прав,

свобод та інтересів особи у
сфері публічно-правових
відносин діють
адміністративні суди.
6
Адміністративна юстиція

Спрямованість більшості
адміністративних справ можна
визначити як “особа проти
суб‘єкта владних
повноважень”.
7
Адміністративна юстиція

В Україні адміністративна
юстиція представлена
адміністративними судами і
спеціалізованим
адміністративним судочинством.
8
Конституція України

Стаття 3. Людина,її життя і

здоров'я, честь і гідність,
недоторканність і безпека
визнаються в Україні найвищою
соціальною цінністю.
9
Конституція України

Права і свободи людини та їх гарантії

визначають зміст і спрямованість
діяльності держави. Держава відповідає
перед людиною за свою діяльність.
Утвердження і забезпечення прав і
свобод людини є головним обов'язком
держави.
10
Адміністративна юстиція

Але лише закріплення

чинності прав людини саме
по собі не вважається
достатнім для того, щоб
забезпечити їх захист.
11
Адміністративна юстиція

Необхідно вважати недостатнім,

якщо держава лише визнаватиме
існування прав людини.
Вона повинна і покликана їх
активно захищати.
12
Адміністративна юстиція

Права людини переважно

діють на захист та на
користь меншості та/або
слабких.
13
Адміністративна юстиція

Вони спрямовуються проти тих сил,

які внаслідок їх правового та/або
фактичного владного становища
спроможні визначати умови життя
окремої особи – також проти її
бажання.
14
Адміністративна юстиція

Як правило той, хто має владу – чи

завдяки приналежності до панівної
більшості, чи з огляду на те, що йому
вдається реалізувати свої інтереси
всупереч інтересам більшості
(наприклад, завдяки фізичній або
економічній перевазі), – не потребує
прав людини.

15
Адміністративна юстиція

Права людини повинні

передусім обмежувати,
проте також і визначати
порядок діяльності
держави. 16
Адміністративна юстиція

Вони є складовою частиною

великих завоювань сучасної історії,
зокрема того переконання, що будь-
яке владне повноваження держави
має бути обмежене правом.

17
Адміністративна юстиція

Особа, яка зазнала порушення

своїх прав, повинна мати право
ініціювати судове провадження
проти держави.

18
Моделі організації
адміністративної
юстиції

19
 Моделі

За критерієм наявності
або відсутності
адміністративних судів:

20
 Моделі

Країни, у яких зовнішній

контроль за публічною
адміністрацією здійснюється
за допомогою системи судів
загальної юрисдикції (Велика
Британія, США, Австралія, Нова
Зеландія, Данія, Норвегія)
21
 Моделі

Країни, у яких зовнішній

контроль здійснюється
системою судів
спеціалізованої юрисдикції
(Німеччина, Італія, Швеція, Греція)

22
 Моделі

У блоці країн, у яких зовнішній контроль

за публічною адміністрацією
здійснюється загальними судами,
можна виділити такі моделі організації
адміністративної юстиції:
 модель виняткової юрисдикції
загальних судів
 англосаксонська модель
23
 Система судів загальної юрисдикції

Модель виняткової
юрисдикції загальних
судів, у якій повністю
виключено наявність як
адміністративних судів, так
і квазісудів.
24
 Система судів загальної юрисдикції

Англосаксонська модель, у якій

разом із загальними судами
контроль за публічною
адміністрацією здійснюється
різноманітними спеціалізованими
квазісудовими органами –
адміністративними трибуналами
25
 Моделі

У блоці країн, у яких зовнішній контроль

за публічною адміністрацією
здійснюється системою судів
спеціалізованої юрисдикції,
запропоновано виділяти такі моделі
адміністративної юстиції:
 Дуалістична (французька) модель.
 Німецька модель
26
 Моделі

Дуалістична
(французька)
модель.

27
 Моделі

Основу французької адміністративної юстиції

становить специфічне «жорстке», або
«проадміністративне» розуміння розробленої Ш.
Монтеск’є теорії поділу влади.
Згідно із законом від 24 серпня 1790 р. судові функції
неодмінно мають відокремлюватися від
адміністративних функцій органів виконавчої влади;
судді не можуть втручатись у діяльність
адміністративних органів влади.
28
 Моделі

Виконавча влада повинна безперешкодно

здійснювати державне управління

В обґрунтування такого стану справ

покладався принцип «судити адміністрацію
– означає ще управляти»
29
 Моделі

Система органів адміністративного

судочинства складається з трьох рівнів:
 адміністративні трибунали,
 апеляційні трибунали
 Державна рада (Counsil d’Etat), що
виконує роль касаційної інстанції.

30
 Моделі

Разом з адміністративними трибуналами, що є органами «загальної

юрисдикції» з розгляду адміністративних спорів, у сучасній Франції
діють і адміністративні трибунали спеціальної юрисдикції.
Так, для розгляду спорів у сфері розподілу державних грошових
фондів створений Суд аудиторів (Cour des comptes).
Існують і спеціалізовані трибунали:
 Рахунковий суд,
 Центральна комісія із соціальної допомоги,
 Комісія із скарг біженців.

31
 Моделі

Німецька модель
(самостійно)

32
 2. Кодекс
адміністративного
судочинства України.

33
 КАСУ

Прийняття - 06.07.2005

Набрання чинності - 01.09.2005

34
 КАСУ

Структура КАСУ
7 розділів
391 стаття
Розділи 1-3 – 361 стаття
35
 Структура КАСУ

Розділ 1. Загальні положення

( 10 глав)
Розділ 2. Позовне провадження
(11 глав)
Розділ 3. Перегляд судових рішень
( 3 глави)
36
 Структура КАСУ

Розділ 4. Процесуальні питання,

пов’язані з виконанням судових
рішень в адміністративних справах
Розділ 5. Відновлення втраченого
судового провадження
37
 Структура КАСУ

Розділ 6. Прикінцеві положення

Розділ 7. Перехідні положення

38
 3. Завдання
адміністративного
судочинства.

39
 Завдання

Завдання адміністративного
судочинства обумовлене специфікою
публічно-правових відносин, яка
полягає у тому, що учасники таких
правовідносин, як правило, мають
нерівні можливості.
40
 Завдання

В адміністративному процесі
особі, яка потребує судового
захисту, як правило,
протистоїть потужний
адміністративний апарат.
41
 Завдання

У сторін заздалегідь складаються

нерівні вихідні можливості, і щоб
збалансувати їх, адміністративний суд
повинен відігравати активну роль у
судовому процесі з тим, щоб сприяти
особі у захисті її прав, свобод чи
інтересів.
42
 Завдання

 Справедливе, неупереджене та своєчасне

вирішення судом спорів у сфері публічно-
правових відносин з метою ефективного
захисту прав, свобод та інтересів фізичних
осіб, прав та інтересів юридичних осіб від
порушень з боку СВП (частина перша статті
2 КАС).

43
 Завдання

СВП - орган державної влади, орган місцевого

самоврядування, їх посадова чи службова
особа, інший суб’єкт при здійсненні ними
публічно-владних управлінських
функцій на підставі законодавства, в тому
числі на виконання делегованих повноважень,
або наданні адміністративних послуг
44
 Завдання

Управлінські функції
Постанова ПЛЕНУМУ ВАСУ
20.05.2013  № 8
Про окремі питання юрисдикції
адміністративних судів
45
 Постанова Пленуму ВАСУ №8

Для цілей і завдань адміністративного

судочинства владну управлінську
функцію необхідно розуміти як
діяльність усіх суб'єктів владних
повноважень з виконання покладених
на них Конституцією чи законами
України завдань.
46
 Завдання

Предмет оскарження
• рішення,
• дії,
• бездіяльність СВП
47
 Завдання

Завдання адміністративного суду

полягає у перевірці правомірності
таких рішень, дій чи бездіяльності
з огляду на критерії, які зазначені
у частині 2 статті 2 КАС.
48
 Критерії

1) чи
прийнято рішення (вчинено
дію) на підставі, у межах
повноважень і у спосіб, що
передбачені Конституцією та
законами
49
 Критерії

За змістом цей критерій випливає з

принципу законності, що закріплений у
частині другій статті 19 Конституції України:
«Органи державної влади та органи
місцевого самоврядування, їх посадові особи
зобов'язані діяти лише на підставі, в межах
повноважень та у спосіб, що передбачені
Конституцією та законами України».
50
 Критерії

2) чи прийнято рішення (вчинено дію)

з використанням повноваження з
тою метою, з якою це
повноваження надане органу

51
 Критерії

Цей критерій інакше може бути

сформульовано як принцип
використання повноваження з
належною метою.
Належною є та мета, що визначена
в законі або випливає з його цілей.
52
 Критерії
Якщо мету повноваження в законі не
визначено, то слід виходити із
загальної мети, яка визначена у статті
3 Конституції України, – утвердження
і забезпечення прав людини є
головним обов’язком держави.
53
 Критерії
Використання повноважень з неналежною метою за своїм
змістом є зловживанням ними:
 використання їх нечесно,
 із протиправними намірами,
 з недоброю волею,
 зі спотвореним тлумаченням мети, з якою надано
повноваження,
 з наявністю особистого інтересу у прийнятті рішення або
вчиненні дії.
54
 Критерії

Якщо рішення приймається для

досягнення результатів, на які
повноваження суб’єкта владних
повноважень аж ніяк не спрямоване,
таке рішення повинно визнаватися
протиправним.
55
 Критерії

3) чи прийнято рішення (вчинено дію),

обґрунтовано тобто з
урахуванням усіх обставин, що
мають значення для прийняття
рішення (вчинення дії)
56
 Критерії

Цей критерій відображає принцип

обґрунтованості рішення або дії.
Він вимагає від суб’єкта владних
повноважень враховувати як обставини, на
обов’язковість урахування яких прямо
вказує закон, так і інші обставини, що мають
значення у конкретній ситуації.
57
 Критерії

4) чи прийнято рішення (вчинено

безсторонньо
дію)

(неупереджено)
58
 Критерії

Упереджено ставитися означає бути

прихильним до особи або навпаки поводитися з
нею дискримінаційно через особисту симпатію
чи антипатію або через власний інтерес у
справі (фінансовий, родинний тощо),
соціальний (корпоративний) інтерес,
пов’язаний із належністю до певної спільноти,
професії та ін.
59
 Критерії

5) чи прийнято рішення (вчинено дію)

добросовісно

60
 Критерії
Добросовісно:
• тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень
та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів,
• з відданістю визначеним законом меті та завданням
діяльності,
• передбачувано,
• без корисливих прагнень досягти персональної вигоди,
привілеїв або переваг через прийняття рішень та вчинення
дій.

61
 Критерії

6) чи прийнято рішення (вчинено дію)

розсудливо

62
 Критерії

Під безрозсудливим або ірраціональним

вчинком/дією суб’єкта владних
повноважень можна розуміти такі, які
жоден суб’єкт владних повноважень,
діючи відповідно до здорового глузду та
обов’язків, покладених на нього законом
не міг би вчинити;
63
 Критерії

Рішення/дія настільки неприпустимі з точки

зору законів логіки та загальноприйнятих
моральних стандартів, що жоден суб’єкт
владних повноважень, діючи відповідно до
здорового глузду не міг би їх
прийняти/вчинити.

64
 Критерії

 7) з
чи прийнято рішення (вчинено дію)
дотриманням принципу
рівності перед законом,
запобігаючи всім формам
дискримінації;
65
 Критерії

8) чи прийнято рішення (вчинено дію)

пропорційно, зокрема з дотриманням
необхідного балансу між будь-якими
несприятливими наслідками для прав,
свобод та інтересів особи і цілями, на
досягнення яких спрямоване це рішення
(дія)
66
 Критерії
Принцип пропорційності зокрема передбачає, що:
 здійсненняповноважень, як правило, не повинно
спричиняти будь-яких негативних наслідків, що
не відповідали б цілям, які планується досягти;
 якщо рішення або дія можуть обмежити права,
свободи чи інтереси осіб, то такі обмеження
повинні бути виправдані необхідністю досягнення
більш важливих цілей;
67
 Критерії
 несприятливі наслідки для прав, свобод та
інтересів особи внаслідок рішення або дії суб’єкта
владних повноважень, повинні бути значно
меншими від тієї шкоди, яка могла б настати за
відсутності такого рішення або дії;
 для досягнення суспільно-корисних цілей
повинні обиратися найменш «шкідливі» засоби.

68
 Критерії

з
9) чи прийнято рішення (вчинено дію)

урахуванням права особи

на участь у процесі
прийняття рішення
69
 Критерії

 10) чи прийнято рішення (вчинено дію)

своєчасно, тобто
протягом розумного
строку
70
 Критерії

Виявлення невідповідності діяльності

суб’єкта владних повноважень хоча б одному
із зазначених критеріїв для оцінювання його
рішень, дій та бездіяльності може бути
підставою для задоволення адміністративного
позову лише за умови встановлення
порушення прав, свобод та інтересів позивача.
71
 Критерії

Якщо ж прав, свобод та інтересів позивача

порушено не було, суд повинен відмовити у
задоволенні позову і постановити окрему
ухвалу, якою звернути увагу суб’єкта
владних повноважень на відхилення від
принципів адміністративної процедури.

72
 Критерії

Низка положень КАСУ, які

містяться у пункті 2 статті 2
КАС, прийняті під впливом і
послуговуються
термінологією ЄСПЛ.
73
 Термінологія ЄСПЛ

 відповідність повноважень законній меті;

 безсторонність (неупередженість);
 вимога дотримання СВП принципу
рівності перед законом, запобігання ним
несправедливої дискримінації;

74
 Термінологія ЄСПЛ

вимога дотримання СВП

принципу пропорційності;
урахування СВП права особи на
участь у прийнятті рішення;

75
 Термінологія ЄСПЛ

своєчасність прийняття
СВП рішення, тобто
прийняття такого рішення у
розумний строк

76
 Постанова Пленуму ВАСУ
06.03.2008 N 2

Про практику застосування

адміністративними судами
окремих положень КАС України
під час розгляду адміністративних
справ

77
 Постанова Пленуму ВАСУ
06.03.2008 N 2
Під час розгляду спорів щодо
оскарження рішень, дій чи
бездіяльності СВП суди незалежно
від підстав, наведених у позовній
заяві, повинні перевіряти їх
відповідність усім зазначеним
вимогам.
78
 Критерії

Зазначені критерії певною мірою

відображають принципи
адміністративної процедури, вироблені
у практиці європейських країн.
Вони важливі не лише для суду.

79
 Критерії

Суб’єкти владних повноважень повинні

також враховувати ці критерії-
принципи, знаючи, що
адміністративний суд керуватиметься
ними у разі оскарження відповідних
рішень, дій чи бездіяльності.
80
 Критерії

Крім того, ці критерії-принципи одночасно є

важливим орієнтиром при реалізації
дискреційних повноважень владного
суб’єкта, а також в умовах відсутності
законодавства, яке чітко регулює порядок
здійснення адміністративних проваджень.

81
 Критерії

Також законодавче закріплення цих

критеріїв-принципів дає можливість
фізичній чи юридичній особі сформувати
уявлення про якість та природу
належних рішень чи дій, які вона має
право очікувати від суб’єкта владних
повноважень.
82
 4. Принципи
адміністративного
судочинства

83
 Принципи

Стаття 2. Завдання та основні

засади адміністративного
судочинства
3. Основними засадами
(принципами) адміністративного
судочинства є:
84
 Принципи

1) верховенство
права

85
Т. Бінгем

16 листопада 2006 р. Старший судовий

лорд Великої Британії Томас Бінгем
представив у Кембриджському
університеті лекцію “Верховенство
права”.
http://legalitas.com.ua/ukr-t-bin%D2%91em-verxovenstvo-prava/

86
Т. Бінгем
Т. Бінгем на день подання лекції обіймав посаду Старшого
судового лорда, “еквівалентом” якої з 2009 р. стала посада
Голови Верховного Суду Великої Британії.
Будучи головним суддею своєї країни, на початку
лекції він застережливо й дуже гарно відзначив, що
будь-які його погляди відносно розуміння
верховенства права ‘можуть зів’янути або вмерти у
світлі майбутніх змагальних доказів у конкретній
справі’
87
Т. Бінгем

За Т. Бінгемом, стрижнем принципу

верховенства права є те, що всі особи (як
публічні, так і приватні) й органи влади в
державі повинні бути зв’язані законами, що є
відкрито проголошеними, зорієнтованими на
майбутнє та застосовуються у судах.

88
Т. Бінгем
Цитата від Т. Бінгема:
<…> здається, що верховенство права дійсно
значною мірою залежить від негласної, але
фундаментальної домовленості між особою та
державою, об’єктом та суб’єктом управління,
відповідно до якої кожна зі сторін жертвує певною
частиною свободи і повноважень, якими вони
могли б володіти.
89
Т. Бінгем
Цитата від Т. Бінгема (продовження):

Особа, яка живе у суспільстві, беззастережно

погоджується, що він чи вона не можуть
користуватися неприборканою свободою, яка була
в Адама у райських кущах до створення Єви, та
приймає обмеження, введені належним чином
створеними законами, через користь, яку у
підсумку вони дарують.
90
Т. Бінгем

Держава, зі свого боку, погоджується, що

вона не може як всередині країни, так і за
кордоном робити все, що заманеться, а лише
те, що закони, якими вона зв’язана,
уповноважують її робити. Якщо цей
висновок правильний, то він є втішним для
всіх нас, хто, тією чи іншою мірою,
91
Т. Бінгем

присвятив своє життя служінню законові,

оскільки він означає, що ми не є (як нас
інколи вважають) лише наглядачами за
сухими розпорядчими правилами, а ми,
разом з іншими, є хранителями священного
вогню, який надихає та просвітлює
суспільство, в якому живемо.
92
 Принципи

2) рівність усіх
учасників судового
процесу перед законом і
судом;

93
 Принципи

3) гласність і відкритість
судового процесу та його
повне фіксування
технічними засобами ;

94
 Принципи

4) змагальність сторін,
диспозитивність та
офіційне з’ясування всіх
обставин у справі
95
 Змагальність сторін

Розгляд і вирішення справ в

адміністративних судах здійснюються
на засадах змагальності сторін та
свободи в наданні ними суду своїх
доказів і у доведенні перед судом їх
переконливості.
 Частина перша ст.9 КАСУ
96
 Змагальність сторін

Особливість адміністративного
судочинства у тому, що обставини в
адміністративній справі суд може
встановлювати на підставі не лише
доказів, зібраних сторонами або за
їхньою ініціативою, а й доказів,
зібраних судом з власної ініціативи.
97
 Змагальність сторін

За загальним правилом, виходячи з

принципу змагальності, сторони
повинні доводити ті обставини, на
які вони посилаються як на
підставу своїх вимог або заперечень.

98
 Змагальність сторін

Кожна сторона повинна

довести ті обставини, на
яких ґрунтуються її вимоги
та заперечення <…>.
 (витяг з частини першої статті 77 КАС)

99
 Змагальність сторін

Специфіка доказування в адміністративному

судочинстві полягає у тому, що у справах про
протиправність рішень, дій чи бездіяльності
СВП обов’язок щодо доведення
правомірності свого рішення, дії чи
бездіяльності покладається на відповідача.

100
 Змагальність сторін

В адміністративних справах про

протиправність рішень, дій чи
бездіяльності СВП обов’язок щодо
доказування правомірності свого
рішення, дії чи бездіяльності
покладається на відповідача.
 частина друга статті 77 КАС
101
 Змагальність сторін

Особливість адміністративного
судочинства, на відміну від
цивільного судочинства, щодо
забезпечення змагальності полягає
у більш активній ролі суду.

102
 Змагальність сторін

Суд вживає визначені законом

заходи, необхідні для з’ясування
всіх обставин у справі, у тому
числі щодо виявлення та
витребування доказів з власної
ініціативи. (див. частину четверту статті 9 КАС).
103
 Офіційність
 Особливим принципом в адміністративному
судочинстві є принцип офіційності, який
обумовлює основні відмінності
адміністративного судочинства від
цивільного.
 Офіційністьполягає в активній ролі суду і за
своїм змістом обмежує дію принципів
змагальності і диспозитивності.
104
 Офіційність

Принцип офіційності, інакше –

«розшуковий», або
«інквізиційний» принцип, в
адміністративному судочинстві
характерний для багатьох
європейських країн.
105
 Офіційність
 Стаття 180. Підготовче засідання
2. У підготовчому засіданні суд:
7) з’ясовує, чи надали сторони докази, на які
вони посилаються у позові і відзиві, а також
докази, витребувані судом, чи причини їх
неподання; пропонує учасникам справи
надати суду додаткові докази або пояснення;
106
 Принципи

5)обов’язковість
судового рішення ;

107
 Принципи

 6)забезпечення
права на апеляційний
перегляд справи ;

108
 Принципи

7)забезпечення права на
касаційне оскарження
судового рішення у
випадках, визначених
законом
109
 Принципи

8)розумність строків
розгляду справи судом

110
 Принципи

9)неприпустимість
зловживання
процесуальними
правами
111
 Принципи

10)
відшкодування судових
витрат фізичних та
юридичних осіб, на користь
яких ухвалене судове
рішення
112
Завдання

Завдання:
Знайти статтю Козюбри М.І.
ПРАВО УКРАЇНИ • 2014 • № 1 •
МЕТОДОЛОГІЯ ПРАВОЗНАВСТВА І МЕТОДОЛОГІЯ ПРАВА:
СПІВВІДНОШЕННЯ ПОНЯТЬ ТА ЇХ ОСОБЛИВОСТІ
Знайти фрагмент статті, в якій автор порівнює судовий процес
у судах загальної юрисдикції, якій характеризується
змагальністю сторін з судовим процесом в адміністративних
судах та конституційному суді. Пояснити основні відмінності в
судовому процесі в таких судах.

113