Підготувала студентка

4 курсу
факультету іноземних мов
кафедри німецької філології
групи ІНН-41
Конончук Наталія

Поняття та принципи
громадського суспільства
 Громадянське суспільство:

Як системи недержавних і некомерційних інститутів, яка забезпечує

самоорганізацію та розвиток населення. За цією концепцією
організації та товариства громадян держави формують базис
реального суспільства, який, незалежно від політичної системи,
доповнює функції виконавчих структур держави.
 Існуючі у сучасній юридичній науці погляди на громадянське
суспільство досить різноманітні. Віддаючи належне здійсненій плідній
праці науковців з цієї проблеми, слід вказати, що автори подають їх у
різному наборі – як у кількісному, так і в якісному. Передусім це
зумовлено певною неоднозначністю вихідних теоретико-
методологічних засад, концептуальних підходів, на яких ці дефініції
ґрунтуються. На нашу думку, для того щоб якимось чином впорядкувати
цю сукупність відомостей, доцільним було б їх класифікувати, взявши за
основний критерій системи відносин, які існують у будь-якому
суспільстві, складові його структуру, а вихідною теоретико-
методологічною засадою вважати основні права людини і громадянина
Загальновизнаною класифікацією прав людини є
їх розподіл саме за сферою суспільних відносин:

культурні особистісні

Фізичні економічні політичні

 • Фізичні (інакше кажучи, вітальні, тобто життєві) –
можливості людини, необхідні для її фізичного існування, для
задоволення її біологічних, матеріальних потреб (зокрема, права на
життя, фізичну недоторканність, вибір місця проживання, безпечне
природне середовище;
 • Особистісні –
можливості збереження, розвитку й захисту морально-
психологічної індивідуальності людини, її світогляду та духовності
(зокрема, права на ім’я, честь і гідність, свободу сумління,
переконань та їх прояву й поширення);
 • культурні (гуманітарні) –
можливості збереження й розвитку національної
самобутності, доступу до духовних здобутків людства, їх
засвоєння, використання й участі в подальшому
розвитку (зокрема, права на освіту та виховання,
користування надбаннями культури і мистецтва,
наукову, технічну та художню творчість, авторство);
 • економічні –
можливості людини реалізувати свої здібності і здобувати засоби
до існування, беручи участь у виробництві матеріальних та інших
благ (зокрема, права на власність щодо засобів виробництва,
здобуття професії, вибір та здійснення трудової або іншої
діяльності, сприятливі умови і справедливу оплату праці,
відпочинок та дозвілля);
 • політичні –
можливості людини брати участь у державному і громадському
житті, впливати на діяльність різноманітних державних органів, а
також громадських об’єднань політичного спрямування (зокрема,
права на громадянство та правосуб’єктність, участь у формуванні
представницьких органів державної влади та місцевого
самоврядування, участь у державному управлінні суспільством,
створення й участь у діяльності громадських об’єднань, державний
захист від порушень прав і свобод людини
 Відповідно пропонуються такі групи принципів
громадянського суспільства:

економічні ідеологічні правові

соціальні політичні
 Економічні принципи:
• 1) економічною основою громадянського суспільства є
плюралізм, рівноправність і недоторканність усіх форм власності,
серед яких приватна власність у її різних формах посідає
домінуюче місце як основа ініціативної, творчої підприємницької
та іншої господарської діяльності, їх рівний захист з боку держави;
• 2) економічна свобода громадян та їх об’єднань, інших суб’єктів
економічної діяльності;
• 3) свобода й добровільність праці, вільний вибір трудової
діяльності на основі ринку праці, ліквідація “зрівнялівки”,
створення умов для зайнятості працездатного населення;
 Економічні принципи:

• 4) більшість людей – власники, реальне і практичне визнання того

факту, що тільки власник може бути дійсно вільною й
незалежною щодо держави особою;
• 5) ринкова економіка, соціально орієнтована державою.
Соціальні принципи:
• 1) громадянське суспільство – це людське суспільство;
• 2) громадянське суспільство – це добровільна асоціація (союз)
активних, вільних, рівноправних індивідів та добровільно
сформованих об’єднань, які перебувають у відносинах
конкуренції та солідарності;
• 3) існування в абсолютній більшості так званого середнього
прошарку, здатного бути повноцінним виробником та
споживачем і становити соціальну базу громадянського
суспільства. Відсутність поляризації населення на надто багатих і
надто бідних;
Соціальні принципи:

• 4) існування й функціонування розвинутої соціальної структури –

соціальних інститутів, вільних від державного контролю, яка
гарантує задоволення різноманітних інтересів різних груп і верств
населення, через які відбувається інтеграція особи й держави.
Політичні принципи:
• 1) суверенне, відкрите плюралістичне саморегульоване суспільство
політично активних громадян;
• 2) політична свобода, розвиток демократії у всіх сферах суспільного життя.
Рівноправність і захищеність діяльності будь-яких громадських об’єднань
та політичних партій. Має діяти лише один принцип: політична влада
досягається тільки через вільні демократичні вибори;
• 3) активна участь у суспільному житті недержавних самоврядних людських
цінностей (сім’я, кооперація, корпорації, громадські організації, професійні,
творчі, спортивні, етичні, конфесійні й інші об’єднання); наявність
суспільних рухів та організацій різноманітних видів, що намагаються
покращити своє існування й досягти своїх корпоративних цілей;
Політичні принципи:
• 4) забезпечення в політичній сфері усім своїм громадянам вільної
участі в державних і громадянських справах без будь-яких
обмежень;
• 5) громадянське суспільство – це соціально організована
структура, що складається за межами політичних структур, але
охоплює і їх, бо вони також є частиною цього суспільства й
утворені громадянами;
• 6) громадянське суспільство має певний пріоритет перед
державою, однак зацікавлене в добробуті держави і сприяє її
розвитку;
Політичні принципи:

• 7) громадянське суспільство здійснює вплив на утворення й

функціонування державних органів, виходячи з власних інтересів;
• 8) громадянське суспільство має право вимагати від держави
захисту життя, здоров’я, безпеки громадян, не допускаючи її
втручання у їх приватні інтереси.
 Ідеологічні принципи:

• 1) плюралізм духовного життя суспільства, в основі якого –

визнання й реальне забезпечення гуманістичних і демократичних
загальнолюдських цінностей;
• 2) ідеологічна свобода людини;
• 3) високий рівень правосвідомості та правової культури суб’єктів.
 Правові принципи:

• 1) народний суверенітет;
• 2) природний суверенітет і свобода людини;
• 3) людина з її потребами та інтересами, правами та свободами є
центральним суб’єктом суспільства, його найвищою цінністю.
Пріоритет людини над усім;
 Правові принципи:
• 4) визнання й матеріалізація ідеї верховенства права, яке формується
суспільством, а формулюється державою, його поділ на публічне та
приватне;
• 5) послідовний захист прав та свобод людини і громадянина, де
громадянське суспільство може діяти як сила, незалежна від
держави, що розвивається самостійно – без безпосереднього
втручання останньої;
• 6) громадянське суспільство розвивається та взаємодіє з державою в
межах права, котре виступає як рівний і справедливий масштаб
свободи та справедливості, а не як спосіб нав’язування державної
волі;
 Правові принципи:
• 7) підпорядкованість громадянському суспільству демократичної
правової соціальної держави, сутність соціальної спрямованості
якої виявляється в тому, що держава, використовуючи всю гаму
відповідних демократичних владно-управлінських засобів,
забезпечує своїм громадянам економічну, політичну духовну та
іншу безпеку, особисту свободу і суспільну злагоду на підставі
реального забезпечення рівних можливостей.
 Висновок

Синтезуючи наведені принципи, можна визначити, що

громадянське суспільство – це вільна асоціація (союз)
рівноправних, свідомих громадян-власників та їх об’єднань, які в
межах правової системи, поза втручанням держави,
самоорганізовано реалізують свої приватні і суспільні інтереси.
Дякую за увагу!!!