Григір Тютюнник

Шістдесятник
Григорій Михайлович Тютюнник народився
5 грудня 1931 в с. Шилівці Зінківського
району на Полтавщині. Коли йому було 5
років помер батько. З 6 років жив на
Донбасі, його забрав до себе батьків брат.
Дядько зі своєю дружиною віддали
Григора до школи і через три роки
почалася війна. За знищене дитинство
війною Тютюнник написав повість
"Климко", яку надрукував в газеті
"Правда".
Після війни вступив у Зіньківське
ремісниче училище, бо там одягали і
годували. Учився виключно російською
мовою. Працював на Харківському заводі
ім. Малишева, але захворів на легені,
повернувся в Шилівку, став колгоспником.
А мусив відпрацювати 3 роки. За «втечу»
відсидів 4 місяці в колонії. Звільнившись
повертається на Донбас, де береться за
самоосвіту.
У 1951 р. Тютюнник пішов до армії, служив
у морфлоті радистом на Далекому Сході.
Після демобілізації закінчив вечірню
школу, працював токарем у вагонному
депо. У 1957–1962 pp. майбутній
письменник навчався в Харківському
університеті на філологічному факультеті.
Саме тут він захопився літературною
працею і самоосвітою. 1961 року в журналі
«Крестьянка» побачило світ перше
оповідання Тю­тюнника “В сумерки”,
написане російською мовою. Автор
невдовзі переклав свій твір на українську й
відтоді писав лише рідною мовою.
Після завершення навчання в університеті
Тютюнник виїхав на Донбас, учителював у
вечірній школі. 1963 року письменник
перебрався до Києва, працював у редакції
газети «Літературна Україна», в сценарній
майстерні Київської кіностудії їм. О.
Довженка, у видавництвах «Радянській!
письмен­ник», «Молодь», «Дніпро»,
«Веселка». 1966 року вийшла перша
книжка прози Тютюнника «Зав’язь»’. Пізні­
ше побачили світ збірники новел
«Батьківські пороги» (1972), «Крайнебо»
(1975), «Коріння» (1978), книжки для дітей
«Ласочка» (1970), «Степова каз­ка» (1973),
повісті «Климко» (1976) та «Вогник далеко
в степу» (1978). У 1980р. присуджено
літературну премію ім. Лесі Українки (за
твори  «Климко» і «Вогник далеко в
степу»)
Помер Григір Тютюнник 6 березня 1980
року, покінчивши життя само­губством. За
свою творчість письменник 1989 року був
посмертно відзначе­ний Державною
премією ім. Т. Г. Шевченка.
Дякую за увагу!
Підготувала
Студентка 2 курсу
Групи АА
Квасюк Марина