Хвороба Лайма

Виконала:Павлова Марія, 121 група

 Хвороба Лайма
- трансмісивне, природно-вогнищеве захворювання,
яке характеризується ураженням шкіри, нервової
системи, серця,
2 нерідко приймає хронічний,
рецидивний перебіг. 
3

4
Серед інфекційних захворювань, що передаються кліщами,
хвороба Лайма (БЛ) - найчастіша. Назва захворювання походить від
назви маленького містечка Old Lyme в Штаті Коннектикут (США), де
в середині 1970-х років був описаний ряд випадків виникнення
артритів після укусів кліщів. В Європі Борреліозна інфекція була вже
відома протягом довгого часу під різними назвами (мігруюча
еритема, синдром Баннварта), але збудник був виділений тільки в
1982 році.
 Збудники
Збудниками хвороби Лайма є кілька видів патогенних для людини бореллій -
Borrelia burgdorferi, Borrelia garinii і Borrelia afzelii. Борелії відносяться до
мікроаерофілів і, як і інші грамнегативні спірохети, надзвичайно вимогливі до
умов культивування.
Інфекції, що викликаються Borrelia burgdorferi, в більшості випадків
виявляються артритом (особливо в Північній Америці, де це - єдиний збудник
бореліозу), тоді як B. garinii частіше викликає неврологічні розлади і B. afzelii
частіше викликає хронічні захворювання шкіри. При всіх трьох збудників
виникає мігруюча еритема.
Мікроаерофіли або мікроаерофільні організми — тип організмів (точніше мікроорганізмів,
більшість з яких — бактерії), що вимагають наявності кисню для виживання, але одночасно
вимагає оточень, де концентрація кисню нижча, ніж атмосферна (де його концентрація
становить близько 20 %).

Спірохети (Spirochaetes) — тип грам-негативних бактерій, які мають довгі клітини спіральної
форми.
 Борреліозная інфекціяІнкубаційний період від 2 до 30 днів, в середньому
14 днів. Інфекція може протікати безсимптомно, але може також мати
різну клінічну картину захворювання. Інфекція ділиться на три стадії, але
в, принципі, це різні клінічні картини захворювання.

Стадія 1. Рання локальна інфекція

Характеризується розвитком на місці проникнення збудника первинного афекту у
вигляді хронічної мігруючої еритеми Афцеліуса-Ліпшютца, що представляє собою
одиночне (іноді кілька) округле червона пляма на місці укусу, яке протягом декількох
тижнів, поступово центробежно розростаючись, досягає 15-20 см і більше в діаметрі .
Стадія 2. Ранній дисемінований бореліоз
Для 2-й стадії захворювання, зумовленої лімфогенної і гематогенної дисемінацією
збудника і розвивається з 2-ї по 21-й тиждень хвороби (частіше на 4-5-му тижні),
характерні ураження нервової системи (серозний менінгіт, неврит
черепномозкових нервів, радикулоневрит) , серцево-судинної системи (міокардит,
перикардит, порушень провідності (особливо атріовентрикулярної блокади).
Нерідко виникає грипоподібний синдром (головний біль, лихоманка, слабкість,
міалгії). Ураження шкіри на цій стадії можуть носити характер вторинних
кільцеподібних елементів діаметром 1-5 см, еритематозних висипань на долонях за
типом капіллярітов, уртикарний висипань, а також доброякісної лімфоцітоми шкіри
Шпіглер.

неврит
черепномозкових
нервів
Стадія 3. Пізній хронічний бореліоз
3-тя стадія захворювання характеризується ураженням суглобів. Вона
починається через 2 місяці і пізніше від початку хвороби, іноді через 1-2 роки.
Зазвичай уражаються великі суглоби, особливо колінні, нерідко з однобічною
локалізацією. У ряді випадків розвивається симетричний поліартрит. Артрити,
як правило, рецидивують протягом декількох років і набувають хронічного
перебігу з деструкцією кісток і хрящів. На пізній стадії захворювання
персистирование збудника в організмі хворого призводить до хронічного
перебігу хвороби.Хронічна хвороба Лайма протікає з чергуванням ремісій і
рецидивів, іноді набуває безперервно рецидивний характер. Найбільш частим
синдромом є артрит.
 За січень-лютий в Україні зафіксовано 70 випадків
хвороби Лайма, в 2020 році таких випадків було понад
2,7 тисячі.