Економічні реформи

М. С. Хрущова (1953-
1964)
O Волюнтаризм – практика ухвалення
довільних рішень, що виражають особисті
установки і власні переконання людини, без
урахування реальних умов суспільного життя,
можливостей економіки тощо
O Економічний волюнтаризм – довільні
рішення в господарській практиці, що
нехтують об'єктивними умовами і науково
обґрунтованими рекомендаціями
O Суб'єктивізм – брак об'єктивності; ставлення
до чого-небудь з огляду на власні симпатії,
настрій
 Вище партійне керівництво УРСР
1953-1957 1957-1963 1963-1972
Кириченко Олексій Підгорний Микола Шелест Петро

Підтримував курс Наслідував Захищав економічні

М. Хрущова на М. Хрущова, інтереси УРСР, брав
лібералізацію, сприяв схвалював усі участь в усуненні
збільшенню чисельності програми, закликаючи М. Хрущова від
українців на державних до їх дострокового влади
і партійних посадах виконання
І. Зміни в управлінні
господарством
 Причини проведення реформ:

• Криза в розвитку промисловості та

сільського господарства
• Відставання СРСР від країн Заходу
• Необхідність прискорення науково-
технічного прогресу
• Відсутність необхідних прав у союзних
республік, трудових колективів
 Зміни системи управління
народним господарством
До 1957 року Після 1957 року

Жорстка Деяка
централізація децентралізація

Галузеві міністерства Раднаргоспи

Територіально-
Вертикальна система горизонтальна
управління система управління
O Раднаргоспи – (ради народного господарства)
– територіальні органи управління народним
господарством, що вели планування та
управління промисловістю і будівництвом у
межах відповідних економічних районів
O Децентралізація – розширення прав місцевих
державних органів управління внаслідок
передання їм деяких функцій центральних
органів
Раднаргоспи керували економічно-
адміністративними районами

СРСР - 103

УРСР - 11
11 14 7
1957 рік
1960 рік
1962 рік

1960 рік
Українська рада народного господарства

1963 рік
Вища рада народного господарства СРСР та
державні комітети з окремих галузей промисловості
 Позитивні наслідки реформи
управління господарством:
• Подолання галузевої роз'єднаності та відомчих
бар'єрів
• Більш раціональне використання ресурсів
• Скорочення адміністративно-управлінського
апарату
• Прискорення процесу технологічної реконструкції
підприємств
• Зростання самостійності українських органів
управління економікою
• Підвищення впливу секретарів обкомів компартії,
послаблення впливу московської бюрократії
 Негативні наслідки:
• Реформа мала половинчастий,
непослідовний характер
• Була збережена командно-адміністративна
система
• Збережено монополію компартії на владу
• Послабилися господарські зв'язки між
підприємствами
• Фактичне збереження централізованого
планування
• Раднаргоспи не контролювали військову
промисловість і енергетику
ІІ. Розвиток промисловості
 Реформи в промисловості
• Розширення прав республік у
формуванні бюджету, збуту продукції,
використання капіталовкладень
• Створення раднаргоспів
• Об'єднання підприємств в трести й
комбінати, що підпорядковувались
галузевим управлінням в межах
раднаргоспів
• Семирічка на 1959-1965 роки
O Трест – форма монополістичного об'єднання,
в рамках якої підприємства відмовляються від
виробничої, комерційної і юридичної
самостійності і підпорядковуються єдиному
управлінню
O Комбінат – велике промислове підприємство,
що об'єднує кілька різних підприємств,
зв'язаних між собою технологічним процесом
або адміністративно
 Розвиток промисловості

• Промисловість України, як і раніше, посідала

важливе місце в загальносоюзній економіці
• Особливого розвитку набули паливно-
енергетична, металургійна, хімічна,
машинобудівна галузі
• Було побудовано Каховську ГЕС, зросли
обсяги видобутку вугілля, нафти, газу
• Перекіс у бік важкої промисловості зберігся
незмінним
 1962 – ТУ-124
1955 – «Криворіжсталь» 1960 – «Запорожець»

1960-метрополітен 1956 - Каховська ГЕС

1962 – нафтопровід «Дружба»

 Позитивні наслідки
реформування промисловості:
• Підприємства почали працювати в інтересах
тих територій, де були розташовані
• Вдвічі збільшилось виробництво товарів
широкого вжитку
• Темпи розвитку промисловості УРСР
перевищували середні по СРСР
 Негативні наслідки:

• Реформи мали половинчастий,

непослідовний характер
• Заміна п'ятирічки на семирічку (1959-1965)
• Місництво керівництва
• Повільне впровадження нових розробок
• Поширення гігантоманії
• Відсутність конкурентної боротьби виробників
на ринку
• Ігнорування згубних екологічних наслідків
ІІІ. Аграрна політика
 Реформи у сільському
господарстві до 1958 року
• Підвищення державних закупівельних
цін на сільгосппродукцію
• Розширення посівних площ (освоєння
цілинних земель 1954 р.)
• Збільшення державних видатків на
соціальний розвиток села
• Скасування податку на особисте
підсобне господарство і дозвіл
збільшити його в 5 разів
 Реформи у сільському
господарстві після 1958 року
• Ліквідація МТС (машинно-тракторних
станцій) і продаж техніки колгоспам,
створення РТС (ремонтно-технічних
станцій)
• Укрупнення колгоспів і створення
агрогосподарств
• Необґрунтоване розширення посівів
кукурудзи
• Гоніння на особисті підсобні
господарства
• Необґрунтовані завдання по заготівлі
м'яса, скорочення поголів'я худоби
ІV. Надпрограми М. С. Хрущова
в сільському господарстві:

1. «цілинна епопея»
2. «кукурудзяна епопея»
3. тваринницька надпрограма
Освоєння цілинних земель (1954)
Мета Результат

• Освоєння цілини • Втрата Україною

Південного Сибіру, матеріальних та
Казахстану, Алтаю, людських ресурсів (90
Північного Кавказу тис. сільгоспмашин, 80
• Укріплення кордону з тис. осіб)
Китаєм • Послаблення аграрного
сектору України
Розширення посівів кукурудзи(1955)
Мета Результат

• Розв'язання зернової • Низька врожайність

проблеми кукурудзи – 25-30 ц/га
• Збільшення • Скорочення посівів
виробництва кормів для традиційних зернових
худоби • Порушення сівозміни,
структури ґрунтів
Тваринницька надпрограма(1957)
Мета Результат

• Наздогнати й • Створення великих

випередити США з тваринницьких
виробництва м'яса, комплексів
молока та масла на • Скорочення поголів'я
душу населення худоби в присадибних
господарствах
• Нестача кормів
Позитивні наслідки реформування
сільського господарства:
• З 1958 року замість поборів єдиною формою
заготівлі продукції стали державні закупівлі
• Підвищення продуктивності праці
• Електрифікація колгоспів
• 1958 рік – перевищення плану по зерну
 Негативні наслідки:

• Занепад після 1958 року

• Втрата матеріальних і людських ресурсів
• Значні продовольчі труднощі в містах і селах
• Занепад «неперспективних сіл»
• Зменшення поголів'я худоби в особистому
користуванні
• Закріплено екстенсивний (кількісний) шлях
розвитку аграрної галузі
• З 1963 року почався імпорт зерна
Закріплення
набутих знань
 Яким чином при проведенні реформ М.С.
Хрущов проявляв волюнтаризм і суб'єктивізм?