Вигук показує почуття,

волевиявлення
Особлива частина мови
 За походженням
непохідні похідні
• О! Ах! • Кошмар! Жах! Божечки!
 За значенням
Емоційні слова Волевиявлення!
• Фу! • Киш! Но!
• Ух ти!

Мовний етикет!
• Привіт!
• Прощавай!
 Звуконаслідувальні слова
Відтворення голосів істот Відтворення звуків та шумів природи
• Кар! • Кап-кап!
• Ку-ку! • Дзень-дзелень!
• Ш-ш-ш! (змія)
 Вигук не має лексичного значення, не
змінюється, не виступає членом
речення*
• Ура! Я написала.
Але:
• «Ку-ку!» покотилося гаєм.
• Ручка сказала «брязь»
• Ручка «брязь»
• «Ой!» – це вигук
 Правопис вигуків
• 1. При повторюванні вигуків (протяжне
повторювання) пишемо через дефіс:
Ку-ку! Ку-ку-рі-ку!
Дж-ж-ж-ж-ж!
 2. Запам’ятаймо (вигуки «клятьба»,
«божба»)
• Їй- богу! Їй-бо!
• Їй-право! Їй-правда!
• Присягай-бо! (=Клянусь богом!)
 3. Знак оклику, кома
• Більшість вигуків ставимо на початку зі знаком оклику:
А . Гей! Куди пішов? (друге речення питальне)
Б Но-о-о! (речення лише з вигука)

Кому при вигуку ставимо:

А коли речення в цілому окличне:
Гей, удармо в струни!
Б у середині окличного речення :
Пішов, їй-богу, сам!
 Тире при вигуках
• У середині розповідного речення окличні
вигуки , які говорять піднесено, виділяємо
тире.
• Пішов –кап-кап!- дощ.
• Наливайте – гей! -повні бокали.
 Не відокремлюємо вигуки:
• 1) на початку речення перед особовим
займенником
• Гей ти дівчино!
• 2) вигуки о, ой не виділяємо біля звертання
(там вони виконують роль підсилювальної
частки):
• О мамо, перестань!
• Ой уроки! Ви набридли!
 Вигук ой
• Не виділяємо, коли він несе разом з певним
словом емоцію:
• Ой перестань!
• Ой знову ти про це!
• Ой зупинись!
• Ой мамочки!
 Коментуймо
• Я знала, проте забула • Я казала про те, що
• Якби черевики, то піду
пішла б я у музики • Падає наголос –
самостійна ч.мови!
• Як би мені вивчити?