Становище культури

в Україні у 30-х
роках

д р о дж е н н я
р іл я н е в і
Розст
Внаслідок політики українізації, розпочатої
в 20-х — на початку 30—х років ХХ ст.,
українська культура ще зазнавала
піднесення.
 Однак період
національного піднесення
був нетривалим.
 Розгромивши суперників
у боротьбі за владу,
правляча верхівка на чолі
з Й. Сталіним  вдалася до
методів прямого
насильства в побудові
нового "соціалістичного"
суспільства в СРСР
в  .
Першою жертвою терору
стало селянство.
Колективізація
супроводжувалася
кампанією "ліквідації
куркуля як класу".
Куркулями оголосили
найпрацьовитіших і
культурних господарів, які
власною працею досягли
добробуту і не виявили
бажання вступати в колгосп.
Водночас почався наступ на творчу інтелігенцію,
яка намагалася протидіяти становленню
тоталітарного режиму. Десятки тисяч людей —
від сільських бібліотекарів до видатних поетів і
вчених — поклали свої голови на кон того
національного відродження, що слушно назване
розстріляним.
Іншим об'єктом сталінського
наступу були школи.
Систематичні перевірки вчителів
стали буденним явищем, а
звинувачення їх у націоналізмі й
ворожій діяльності — масовими. 
Наука
Головним осередком
наукової діяльності в 30-х
роках залишається ВУАН,
президентом якої 1930 р.
став О. Богомолець.
 Із затвердженням у лютому
1938 р. нового статуту

Академія
ВУАН наук УРСР
У результаті маніпуляцій виборами
академіками крім таких вчених, як О.
Богомолець, М. Вавілов, О. Палладій, Є.
Патон, Д. Яворницький та інші, було
обрано також партійних функціонерів:
В. Затонського, Г. Кржижанівського, М.
Скрипника, С. Семковського, В. Юринця,
М. Яворського.
У результаті політичних процесів
проти української науки сотні вчених
були позбавлені роботи, близько 250
науковців заарештовані і відправлені
на заслання.
З 1935 р. настала
коротка перерва в
репресіях. Офіційно
вважалося, що науку
звільнено від
псевдовчених, а ВУАН
очищено від "ворогів
народу — агентів
фашизму".
Проте незважаючи на такі надзвичайно тяжкі
умови розвиток науки не припинився:
 Великих успіхів досягли вчені відкритого в
1928 р. у Харкові Українського фізико-
технічного інституту (УФТІ).
 У 1931—1932 pp. у ньому працював І.
Курчатов, тут Л. Ландау написав класичну
працю з кінетичної теорії плазми;
 в 1932 р. група вчених у складі К.
Синельникова, О. Лейпунського, А. Вальтера
і Г. Латишева вперше здійснила штучне
розщеплення ядра атома літію швидкими
протонами.
Література
Слідом за розгромом наукових кадрів
удар було спрямовано на письменницькі
організації й об'єднання.
 Масові акції
звинувачення
розпочалися в 1933
р. арештом поета,
прозаїка і драматурга
М. Ялового
23 квітня 1932 р
постанова ЦК ВКП «Про
перебудову літературно-
художніх організацій».
Постанова навязувала
єдиний творчий методу в
літературі та мистецтві —
метод соціалістичного
реалізму.
Українська поезія, незважаючи на
утиски, знаходить можливості
реалізувати свій творчий потенціал,
виходять друком:  "Вітер з України",
"Чуття єдиної родини“ П. Тичини;
"Знак терезів", "Літо“ М. Рильського;
"Безсмертя", "Батьки й сини" М.
Бажана; "Червоні троянди", "Люблю"
В. Сосюри; "Героїчні балади "
Первомайського та багато інших.
Образотворче
мистецтво
Як зазначалося, постановою ЦК "Про
перебудову літературно-художніх
організацій" було ліквідовано численні
мистецькі угруповання і на їх місці
створено єдину Спілку радянських
художників України.

Тетяна Яблонська, радянський

живописець, художник СРСР
Найпомітніші полотна 1930-их
років

 "Кадри Дніпровуду" К. Трохименка

Найпомітніші полотна 1930-их
років

"Переможці Врангеля" Ф. Кричевського

Театр
 У 1933 р. було ліквідовано театр
"Березіль", а його артистів "розкинуто"
по інших театрах
Багатьох видатних
артистиів, було
відправленно на заслання
та розтріляно. Так,
наприклад, Леся Курбаса
було заарештовано і
відправлено на
Соловецькі острови, де
було розстріляно в 1937
р.
 Великих успіхів досягли: Київський
російський драматичний театр ім. Лесі
Українки, Запорізький драматичний
театр ім. М. Заньковецької, Сумський
драматичний театр ім. М. Щепкіна,
Харківський драматичний театр ім. Т.
Шевченка та ряд інших. Наприкінці 30-х
років засновано Чернігівський театр ім.
Т. Шевченка
Політичні плакати
1930-их років
Плакати застосовувалися здавна - це
досить потужний засіб агітації. За
радянських часів плакати головним чином
виконували політичні функції, закликаючи
людей до різних дій.
Агітаційний
плакат із
закликом
вступати у
колгоспи в
період
колективізації.
Радянський агітаційний Радянський агітаційний
плакат, 1930 р. плакат, 1936 р.
Агітаційний
плакат з
закликом
проганяти з
колгоспів 
куркулів.
 у в а гу !!
ку ю за
Дя