ІНДІАНСЬКІ

ПЛЕМЕНА АЦТЕКІВ
Хто такі ацтеки?
◦ Ацте́ки — найбільший америндський народ Мексики, що прийшов у центральну частину країни з півночі в 12 столітті. Інша автентична назва ацтеків — мешіка. Вважається,
що в 1325 вони почали будувати свою столицю — Теночтітлан (на місці сучасного Мехіко). Теночтітлан поступово став столицею імперії, яка розкинулася далеко за межі
Мексиканської долини.
◦ За власною легендою, ацтеки прийшли в Мексиканську долину з місцини, що називалася Ацтлан — звідси і назва народу. Ацтекська культура мала широку і складну мережу
міфологічних і релігійних традицій, високорозвинене мистецтво, глибокі знання в різних галузях науки. Ацтеки доби імперії розмовляли мовою науатль, яку прийнято
визначати як класичний науатль. Ацтеки створили велику кількість пам'яток власної літератури, більшість з котрих була знищена під час та після іспанського завоювання.

◦ Імперія ацтеків була зруйнована під час Конкісти — вторгнення іспанців на чолі з Ернаном Кортесом у 1521 році. Велике значення в цьому зіграли декілька потужних
епідемій у XVI столітті, так звані епідемії коколізлі, яки спричинили загибель 22-25 млн ацтеків.

◦ Мова ацтеків — науатль — належить до юто-ацтекської родини мов. У теперішній час мовою науатль розмовляє більш ніж 1,5 мільйона людей, і деякі з них продовжують
називати себе ацтеками, однак традиційно ацтеками називають тільки представників доколоніальної цивілізації.
Винаходи ацтеків
◦ 1. Плаваючі сади.
◦ Землі, які отримали ацтеки, були не дуже придатні для вирощування
городніх культур, а на острові практично не було гарного грунту. Це не
завадило ацтекам виробляти достатню кількість їжі. Одним з
найцікавіших винаходів стали «плаваючі сади» (чінампаси). На озері
робили платформи з очерету і гілок (розміром приблизно 27 × 2 м). Ці
«острівці» заповнювали брудом і компостом, а навколо висаджували
верби, щоб закріпити плаваючий ділянку. В якості добрива
використовували людський гній, зберігаючи тим самим чистоту в місті і
забезпечуючи підгодівлю рослин. Завдяки такій технології, ацтеки могли
нагодувати все населення, причому жителям тільки одного Теночтітлана
було потрібно до 40 тисяч тонн кукурудзи на рік. Поряд з кукурудзою
вирощували боби, гарбуз і тримали домашніх тварин (індиків).
2. Загальне освіту
◦ У ацтеків існував строгий закон, який зобов'язує здобути освіту. Навчання починалася будинку: дівчаткам
показували, як вести господарство, хлопчики освоювали професії своїх батьків. Виховання було дуже суворим.
Малолітнім дітям давали мало їжі, щоб вони могли навчитися пригнічувати апетит. Хлопцям доводилося найважче:
їх піддавали впливу екстремальних температур, щоб розвинути стійкість і «кам'яне серце воїна». Покарання за
непослух було ще більш жорстоким: у віці 9 років хлопчиків могли побити кактусами з шипами; у віці 10 років
змушували вдихати дим від палаючого чилі; в 12-річному віці пов'язували і залишали лежати на холодному
мокрому килимку. Дівчаток, якщо вони погано працювали, били палицею. У віці 12-15 років всі діти йшли в школу
«cuicacalli» (будинок пісні), де їх навчали обрядовим піснеспівів і релігії свого народу. Шлях до школи проходив
під наглядом старійшини, щоб ніхто не прогулював. Починаючи з 15-річного віку, дівчатка більше не відвідували
школу, а хлопчики з родин простолюдинів ходили в «telpochcalli» (військове училище), де залишалися на ніч.
Багатьох підлітків відправляли в інші школи, які називалися «calmécac». Там, крім військової підготовки, їх
навчали архітектурі, математики, живопису та історії. Всі священики і чиновники були випускниками цієї школи.
«cuicacalli» (будинок пісні)
«telpochcalli» (військове училище)
«calmécac»
Спортивні ігри.
◦ Гра «ollama» або «tlachtli» (за назвою поля)
частково схожа на баскетбол і на футбол. Навколо
поля зводили стіни, які були в 3 рази вище
зростання чоловіків. У верхній частині стіни
прикріплювали кам'яні кільця, в які треба було
потрапити гумовим м'ячем, використовуючи
стегна, коліна або лікті. У грі могли брати участь
тільки знатні люди, і в разі перемоги команді
дозволялося спробувати пограбувати присутніх.
Іноді на полі відбувалися людські
жертвоприношення. Глядачі часто робили ставки
на ту чи іншу команду, незважаючи на те, що
дітям з самого раннього віку забороняли це
робити. Той, хто програв іноді змушений був
продаватися в рабство, тому що не міг заплатити
борг. «Ollama» - не єдиний небезпечний вид
спорту, в який грали ацтеки. Так, наприклад, в
селі встановлювали великий стовп з мотузками,
прив'язаними нагорі. Чоловіки надягали на себе
«крила», обмотували мотузкою талію і стрибали
вниз. Платформа, розташована зверху, починала
обертатися, і люди повинні були зробити 13
обертів до приземлення. Іспанці називали це
«Volador».
4. Народна медицина. ◦ Лікарів в ацтекської суспільстві називали
«tictil». Вони лікували за допомогою
рослинних відварів, екстрактів і різних
магічних засобів. У ацтекських рукописах
записано 1550 рецептів і характеристики
180 лікарських трав і дерев. Рецепт «від
болю і спека в серці» включав такі
інгредієнти, як золото, бірюза, червоний
корал і згоріле серце оленя. Головні болі
лікували, роблячи розріз на черепі лезом з
обсидіану. В якості дезинфікуючого засобу
широко застосовувався сік агави, а для
полегшення сильного болю - рослина
«chicalote». Сік агави досі
використовується проти харчових отруєнь
і золотистого стафілокока. Іспанці виявили
у ацтеків «пассифлору» - повзучу лозу, яка
нагадала їм терновий вінець Христа.
Ацтеки використовували цю рослину як
заспокійливий засіб. Воно набуло
поширення і в Європі. Алкоголь на всій
території імперії був заборонений. Його
могли пити тільки люди похилого віку, які
досягли 70-річного віку. Заможні ацтеки
вживали гарячий шоколад «cacahuatl»,
рецепт якого успадкували від індіанців
майя.
Дякую за увагу!