Professional Documents
Culture Documents
Історія Чорнобильської трагедії
Історія Чорнобильської трагедії
Чорнобильської
трагедії
ВЛАСЮК МИХАЙЛО 9А
ЧАЕС – що вона собою представляє та
де знаходиться
Чорнобильська атомна електростанція, скорочено
ЧАЕС — зупинена атомна електростанція в Україні,
біля міста Прип'яті в Київській області, що діяла з
1977 по 2000 рік. Будівництво станції розпочали у
1970 році, перший блок запустили у 1977 році. АЕС
розташована на відстані 2 км від міста Прип'яті,
збудованого паралельно зі станцією передусім для її
працівників. Назва станції пов'язана з містом
Чорнобилем, тодішнім районним центром цієї
місцевості. Станом на початок 1986 року ЧАЕС була
найпотужнішою атомною електростанцією
європейської частини СРСР.
Трагедія 26.04.1986
26 квітня 1986 року при проведенні проєктних
випробувань сталася аварія, що повністю зруйнувала
четвертий реактор станції і спричинила значне
забруднення навколишньої території радіоактивними
речовинами. Внаслідок цієї катастрофи повністю
евакуювали населення Прип'яті, Чорнобиля та всіх
інших населених пунктів у радіусі 30 км навколо
станції, а сама аварія стала однією з найбільших
техногенних катастроф в історії людства. Майже всі
працівники померли через опромінення.
Наслідки трагедії
26 квітня виповнюється 37 років з часу аварії на Чорнобильській АЕС, яка стала найбільшою
техногенною катастрофою ХХ століття. Тоді, у квітні 1986 року радіоактивним цезієм було забруднено 3/4
території Європи. 8,5 мільйонів жителів України, Білорусі, росії в найближчі дні після аварії отримали
значні дози опромінення, біля півмільйона з них померли від наслідків радіації. До кінця літа 1986 року
більше 90 тисяч осіб було евакуйовано із зони зараження, 81 населений пункт України став безлюдним.
Радянська влада робила все, щоб приховати від світу наслідки катастрофи. Два дні світ нічого не знав про
вибух. 27 квітня різке зростання радіаційного фону зафіксували в Данії та Швеції, після чого шведська влада
звернулася до Москви із вимогою надати пояснення. Натомість у радіоактивному Києві, щоб показати світові,
що, мовляв, нічого не сталося, 1 травня на святкову демонстрацію вивели тисячі людей, в тому числі і дітей.
Паралельно КГБ організувало стеження ледь не за кожною людиною: що думає, що говорить. З «панікерами»
проводилися «профілактичні бесіди». Усі ці документи в Україні є у вільному доступі –Інститут історії України
НАНУ та Галузевий державний архів СБУ підготували двотомник «Чорнобильське досьє КГБ», який видав
Український інститут національної пам’яті.
Чорнобильська катастрофа стала одним із каталізаторів розпаду СРСР. Спроби Москви приховати правду про її
наслідки, недостатні заходи безпеки і допомоги потерпілим похитнули віру в «гуманність» комуністичної ідеї
навіть у найлояльніших прихильників.
Евакуація населення
Київ – 2 травня 1986 року радянське керівництво ухвалило рішення про
евакуацію населення з 30-кілометрової зони навколо Чорнобильської атомної
станції. До кінця 1986 року свої домівки покинули понад 100 тисяч людей. Та
чому евакуація розпочалась лише 2 травня, і керівництво держави так довго
зволікало з рятуванням людей? У перші два дні після аварії на Чорнобильській
АЕС здійснювали евакуацію лише із 10-кілометрової зони. Зокрема, через
півтори доби після вибуху на станції вивезли мешканців міста Прип’ять. А з
30-кілометрової зони перші п’ять днів після аварії людей не лише не вивозили
– населення й не попереджали про загрозу радіації. Зокрема, 1 травня сотні
тисяч людей, у тому числі дітей, вивели на святковий парад у Києві, хоча
рівень радіації у столиці України перевищував тоді допустимий у декілька
десятків разів. Про це свідчать розсекречені документи радянських спецслужб.
Інформацію ж іноземної преси, зокрема, радіоповідомлення, радянська преса і
телебачення називали брехнею та провокацією. Керівництво УРСР
приховувало інформацію про рівень небезпеки
Укриття (ЧАЕС)
«Укриття» (більш відомий як «Саркофаг») — ізоляційна споруда над
четвертим енергоблоком ЧАЕС, побудована до листопада 1986 року
після вибуху 4-го реактора.
Саркофаг у наші часи
Новий безпечний конфайнмент — ізоляційна аркова споруда над зруйнованим унаслідок аварії
четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС; цей об'єкт накрив собою застаріле «Укриття». Арка
стала найбільшою рухомою наземною спорудою
Зона відчуження зара
Зона відчуження Чорнобильської АЕС, звана також Чорнобильська зона
відчуження, а в 1986—1987 роках 30-кілометрова зона — територія України
з пропускним режимом, що зазнала інтенсивного забруднення
радіонуклідами внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електроенергії.
Нелегальні проникнення в Зону називають однією з найколоритніших
особливостей сучасної України. Формат проникнення є як індивідуальним,
так і груповим (3-5 чоловік). Тривалість сталкерського походу становить від
1 до 10 днів. У 2010 році було прийнято рішення відкрити Зону для всіх
бажаючих.