Екотрофологія –

наука про безпечне харчування

Виконав:
Вареник Дмитро
учень 9-А класу
Мета проєкту:
• Ознайомитися з поняттям «екотрофологія»
• Дізнатися про ознаки екологічно безпечної продукції.
• Дослідити причини погіршення якості харчової
продукції
• Визначити шляхи зменшення шкідливого впливу на
харчові продукти
«Екотрофологія" (гр. ойкос - місце
проживання, трофе - харчування, логос -
вчення) – це нова наукова галузь, яка
охоплює та вивчає основи фізіології
харчування людини, хімічну природу,
структуру, властивості і функції харчових
продуктів та їх основних компонентів
(білків, жирів, вуглеводів тощо),
харчування сучасної людини залежно від
умов її життя, віку та стану здоров'я,
питання безпеки продовольчої сировини і
харчових продуктів.
 Екотрофологія
навчає, як створити умови, що повністю забезпечують потреби
різних верств населення в раціональному і збалансованому
харчуванні, адекватному національним традиціям і звичкам, віку,
професії, стану здоров'я, економічному становищу та екологічній
ситуації, відповідно до вимог сучасної медицини та науки.
 Всесвітньо громадська природоохоронна організація
Грінпіс сформулювала такі ознаки «екологічно безпечної»
продукції:
1. Продукти повинні містити набір макро- та мікроелементів,
необхідних для здорового і збалансованого харчування людей.
2. Вони мають бути нетоксичними й не містити шкідливих домішок.
3. Повинні виготовлятися за допомогою енергозберігаючих
безвідходних та маловідходних технологій за мінімальних витрат
сировини і енергії та мінімальних відходів виробництва, що завдавали б
мінімальної шкоди довкіллю.
4. Мають призначатися для тривалого харчування.
5. Харчові відходи виробництва та споживання повинні перероблятися,
продукти переробки використовуватися в господарстві, а розсіювані
відходи – включатися в природний біогеохімічний колообіг речовин і
енергії.
 Всесвітньо громадська природоохоронна організація
Грінпіс сформулювала такі ознаки «екологічно безпечної»
продукції:

6. Харчові добавки різного призначення не повинні містити токсичних інгредієнтів,

що призводять до неприємних та негативних наслідків для здоров’я людей.
7. Продукти харчування не повинні утворювати токсичні речовини та
супроводжуватися шкідливими мікробіологічними перетвореннями на всіх стадіях
виробництва, зберігання та споживання.
8. Тара та упаковка мають бути багаторазового використання, передбачати
можливість вторинного використання матеріалів або включатися в природний
колообіг речовин.
9. Продукти повинні мати сертифікат якості та всі необхідні відомості щодо складу
продукту, умов зберігання та виробника продукції. Для дотримання екологічної
безпеки виробництва всі його стадії мають відповідати вимогам «зелених»
технологій. Усі відомості щодо виробництва та послуг мають бути доступними.
Причини погіршення якості харчової продукції
Основними причинами незадовільної якості
реалізованої населенню харчової продукції є:
•слабка матеріально-технічна база і недостатня
оснащеність багатьох підприємств харчової
промисловості і торгівлі;
•вкрай низький рівень санітарної і виробничої
культури;
•використання неякісної сировини і
компонентів;
•різке ослаблення виробничого і галузевого
контролю в зв'язку з ліквідацією органів
господарського керування з лабораторною
службою, яка є вхідною до їх складу, а також
прагнення виробників скоротити витрати на
контроль якості продукції.
Причини погіршення якості харчової продукції

1. В даний час загострилася проблема забруднення

продовольства токсинами, що володіють
імунодепресивною дією і здатністю викликати
злоякісні утворення.
2. Використання медичних антибіотиків як харчової
добавки, їхнє застосування у ветеринарній
практиці приводять до того, що вони виявляються в
15—26% продукції тваринництва і птахівництва.
3. Нераціональне використання в сільському
господарстві добрив веде до надлишкового
нагромадження нітратів і важких металів у
рослинницькій продукції.
 Причини погіршення якості харчової продукції

Стан справ з безпекою

продовольства в Україні,
особливо в останні роки,
погіршився в зв'язку з
демонополізацією харчової
промисловості, збільшенням
обсягів постачань з-за
кордону, ослабленням
контролю за виробництвом і
реалізацією продуктів
харчування. Це викликає
серйозну тривогу.
Шляхи зменшення шкідливого впливу:
 Не вирощувати харчові продукти біля
автомагістралей і залізниць;
 Віддавати перевагу добривам
органічного походження;
 Посилити контроль з боку держави на
різних етапах виробництва;
 Збільшити штрафи власникам заводів і
підприємств, які не дотримуються
правил переробки відходів;
 Зробити розробки з комплексного
використання сировини й безвідходної
переробки.
Висновки 1. В умовах сьогодення виникає потреба не
тільки в новій ідеології життя, а й у новій
системі знань, що охоплює низку питань,
які в контексті харчування виходять за
межі біологи, екології, медицини,
економіки.
2. Неосвіченість у галузі харчування вже
призвела до низки негативних наслідків (у
тому числі демографічних) у країні, і стало
очевидним, що для забезпечення
раціонального харчування, підтримання
здоров'я всі ми, а не лише медики,
технологи та дієтологи, маємо бути
обізнаними в галузі харчування людини.