ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ПРОМЕНЕВА ДІАГНОСТИКА
ЗАХВОРЮВАНЬ СЕРЦЕВО-
СУДИННОЇ СИСТЕМИ

Підготувала: студентка 3 курсу

15 групи Токарчук Катерина
ЗМІСТ:
Вади серця:
- Набуті вади серця
- Вроджені вади серця
 Ішемічна хвороба серця
 Гіпертонічна хвороба
 Аневризма аорти
 НАБУТІ ВАДИ СЕРЦЯ:

Захворювання, основу яких складають морфо-

функціональні порушення клапанного апарату серця,
які розвиваються в результаті гострих чи хронічних
захворювань та травм, порушуючих функцію
клапанів та викликаючих зміни з боку
внутрішньосерцевої гемодинаміки
 Набуті вади серця

 Мітральні вади
 Аортальні вади

Причинами розвитку цих вад можуть бути:

• Стеноз
• Недостатність
МІТРАЛЬНІ ВАДИ:
• Вада лівого передсердно-шлуночкового отвору
з переважанням стенозу
Розвивається внаслідок зрощення стулок мітрального клапана поблизу його
фіброзного кільця в місці переходу однієї стулки в іншу у осіб з хронічним
ревмоендокардитом.
Зменшення площі лівого передсердно-шлуночкового отвору призводить до
збільшення тиску в порожни­ні лівого передсердя у 2-3 рази, внаслідок чого
розвивається гіпертрофія стінки і дилатація порожнини лівого передсердя.
Підвищення тиску в порожнині лівого передсердя передається на легеневі
вени, капіляри і артерії, виникає пасивна легенева гіпертензія, внаслідок
чого розвивається гіпертрофія правого шлуночка.
 У частини хворих підвищення тиску в лівому передсерді і легеневих венах є
причиною рефлекторного спазму легеневих артеріол (рефлексу Китаєва), що
запобігає підвищенню тиску в капілярах і виникненню набряку легень.

 Міокард правого шлуночка (долаючи опір крові в результаті звуження

лівого передсердно-шлуночкового отвору) гіпертрофується, потім виникає
дилатація, що призводить до збільшення правого атріовентрикулярного
отвору та появи відносної недостатності трикуспідального клапана і
збільшення правого передсердя.

 В результаті цих змін розвивається застій у венах великого кола кровообігу,

збільшується печінка, з’являються периферичні набряки, асцит.
 ДОСЛІДЖЕННЯ МІТРАЛЬНОГО
СТЕНОЗУ:
 УЗД виявляє розширення
порожнин лівого
передсердя і правого
шлуночка, збільшення
товщини їх
стінок(вказано стрілкою),
зменшення порожнини
лівого шлуночка;
зменшення площі
мітрального отвору
 НА
ДОПЛЕРОГРАМІ
ВИЗНАЧАЮТЬ
ЗБІЛЬШЕННЯ
ШВИДКОСТІ
КРОВОТОКУ
ЧЕРЕЗ ЗВУЖЕНИЙ
ЛІВИЙ
АТРІОВЕНТРИКУЛ
ЯРНИЙ ОТВІР.
 Рентгенологічні ознаки вади
мітрального клапана з переважанням
стенозу
 В прямій проекції: мітральна форма серця,
талія серця згладжена або відсутня,
збільшена дуга правого передсердя, правий
серцево-судинний кут зміщений догори.
 У правій косій і лівій бічній проекціях
контрастований стравохід відхиляється лівим
передсердям по дузі малого радіуса .
 У лівій бічній проекції зменшений або відсутній
ретростернальний простір за рахунок
збільшеного правого шлуночка, а також
зменшений ретрокардіальний простір за
рахунок збільшеного лівого передсердя.
Рентгенологічні зміни у легенях при
мітральному стенозі:
У прямій проекції корені легень
розширені, легеневий малюнок
посилений, простежується до периферії.
Набряк інтерстиціальної тканини є
причиною виникнення ліній Керлі —
горизонтально розташованих лінійних
тіней довжиною 2-30 мм, шириною до 2
мм, розташованих на відстані 1 см одна
від іншої на периферії легень над реберно-
діафрагмальними синусами, частіше в
правій легені. Тривала легенева
гіпертензія супроводжується розвитком
гемосидерозу легень, що виявляються у
вигляді дрібновогнищевих (1-2 мм)
розповсюджених тіней.
 • НЕДОСТАТНІСТЬ МІТРАЛЬНОГО
КЛАПАНА:
 Це патологічний стан, при якому під час систоли частина крові з лівого
шлуночка переміщується в ліве передсердя внаслідок неповного
закриття мітрального отвору стулками мітрального клапана. У лівому
передсерді підвищується тиск крові, передсердя гіпертрофується, а
пізніше виникає його дилатація.

 Підвищення тиску в лівому передсерді супроводжується підвищенням

тиску в легеневих венах, у малому колі кровообігу і порожнині правого
шлуночка. В ліве передсердя потрапляє більший об’єм крові (кров з
легеневих вен і кров, яка повернулася в ліве передсердя під час
попередньої систоли лівого шлуночка), у зв’язку з чим розвивається
гіпертрофія і дилатація лівого передсердя.
 УЗД в М-режимі дозволяє
візуалізувати ущільнення
стулок мітральних
клапанів, ступінь
порушення закриття
стулками клапана
мітрального отвору в
систолу шлуночків,
збільшення розмірів лівого
шлуночка і лівого
передсердя
 На доплерограмі
виявляють
регургітацію крові в
систолу шлуночків з
порожнини лівого
шлуночка в порожнину
лівого передсердя,
оцінюють ступінь
регургітації.
 Рентгенологічно серце набуває
мітральної форми: визначається
випинання дуг легеневого стовбура,
лівого передсердя та лівого шлуночка;
згладжений талії серця; високе
розташування правого серцево-
судинного кута

 Мітральна недостатність
супроводжується посиленням і
деформацією легеневого малюнка,
розширенням коренів легень.
 Збільшення кута біфуркації
трахеї і відхилення
контрастованого стравоходу у
правій косій і лівій бічній
проекціях по дузі великого
радіуса
 Під час флюороскопії серця в прямій
проекції виявляється симптом
“коромисла”, який полягає в
одночасному русі тіней лівого шлуночка і
лівого передсердя в протилежних
напрямках. Віссю цих рухів є межа між
дугами лівого шлуночка і лівого
передсердя.

 СКТ і МРТ дозволяє виявити

регургітацію крові з лівого шлуночка в
ліве передсердя.
 Схематически изобра­жены
движения «коромысла» на левом
контуре сердца - между левым
предсердием и левым желудочком
АОРТАЛЬНІ ВАДИ:
 Аортальні вади розвиваються частіше в результаті
ревматичного та атеросклеротичного ураження
аортального клапана

• Стеноз устя аорти:

 Патологія,що викликає порушення кровообігу в
результаті зменшення площі аортального отвору менше
1,5 см2 (у нормі — 2,4 см2 і більше).
 При цьому над аортою вислуховується грубий
систолічний шум.
 УЗД виявляє: звужений аортальний отвір,
потовщення стінки лівого шлуночка і
міжшлуночкової перегородки, зменшення
(при компенсованій ваді) та збільшення (при
декомпенсованій ваді) об’єму порожнини
лівого шлуночка, ущільнення стінок аорти,
локальне післястенотичне розширення
 ультрасонограма
висхідної аорти (стенозоване устя
аорти — стрілка)
 Доплерографія дозволяє
визначити збільшення
швидкості потоку крові з
лівого шлуночка в аорту через
звужений аортальний отвір

 Стрелкой указан ретроградный поток крови

через закрытые створки аортального
клапана в диастолу (стрелка)
 На рентгенограмі серце аортальної форми,
талія підкреслена, дуга лівого шлуночка
виступає вліво, верхівка серця опущена вниз і
заглиблена в діафрагму
 Пневматизація легень в межах норми;
легеневий малюнок не змінений; корені легень
не розширені; ліве склепіння діафрагми
прикрите тінню серця, правий реберно-
діафрагмальний синус вільний; поперечний
розмір серця збільшений за рахунок дуги
лівого шлуночка (ліва межа серця на рівні
передньоїаксилярноїлінії), визначається
випинання дуги висхідної аорти (стрілка)  випинання дуги
висхідної аорти
(стрілка)
На рентгенограмі в лівій косій проекції
з контрастуванням стравоходу
ретрокардіальний простір заповнений
збільшеним лівим шлуночком.

 В лівій косій проекції висхідна частина аорти

локально розширена в місці постійного
впливу тонкого струменя крові під великим
тиском із звуженого отвору аорти.

 Ретрокардіальний простір
зайнятий збільшеним
лівим шлуночком —
стрілка
• НЕДОСТАТНІСТЬ АОРТАЛЬНИХ
КЛАПАНІВ:
 Причинами аортальної недостатності є ревматичне ураження
аортальних клапанів, атеросклероз, септичний ендокардит.

 Під час діастоли частина крові з аорти повергається в порожнину

лівого шлуночка. Лівий шлуночок викидає в аорту більший об’єм
крові, ніж у нормі, внаслідок чого спочатку виникає його гіпертрофія
і тоногенна дилатація, потім розвивається міогенна дилатація

 Хворі скаржаться на непритомність, швидку стомлюваність, шум у

вухах, біль в серці. Під час огляду у хворих виявляють блідість
шкірних покривів, посилену пульсацію сонних артерій (“танець
карогид”). Артеріальний тиск під час систоли високий, а в діастолу
різко знижений
 УЗД-ознаки недостатності
артального клапана:
підвищення ехогенності стулок
аортального клапана,
збільшення просвіту аорти,
розширення порожнини лівого
шлуночка без помітного
збільшення товщини його стінок.
При доплерографії визначається
регургітація крові з аорти в
порожнину лівого шлуночка
 При аоргографни, на швидкісних
КТ і МРТ з контрастуванням
виявляється регургітація частини
контрастованої крові з аорти в  ультрасонограма (стулки
порожнину розширеного лівого аортального клапана не
шлуночка. змикаються у фазу діастоли —
стрілка)
 Рентгенологічно: аортальна форма серця, дуга
аорти розширена, талія серця підкреслена, дуга
лівого шлуночка виступає вліво, верхівка серця
дещо піднята вверх, правий серцево-судинний кут
зміщений вниз. При розвитку дилатації лівого
шлуночка виникає відносна недостатність
мітрального клапана, що спричиняє відхилення
контрастованого стравоходу в лівій косій проекції
по дузі великого радіуса.

 При флюороскопії виявляють збільшення

амплітуди пульсації дуги аорти у момент систоли
лівого шлуночка і зменшення діаметра аорти під  рентгенограма ОГП в
час діастоли прямій проекції
ВРОДЖЕНІ ВАДИ СЕРЦЯ:
 Ділять на три групи:
• Вади серця із збільшеним легеневим кровотоком (дефект
міжпередсердної перегородки, дефект міжшлуночкової перегородки,
незарощена артеріальна протока)

• Вади серця із зменшеним легеневим кровотоком (тетрада і тріада

Фалло, ізольований стеноз легеневої артерії)

• Вади серця з незміненим легеневим кровотоком (коарктація аорти,

ізольований стеноз отвору аорти).
 ДЕФЕКТ МІЖПЕРЕДСЕРДНОЇ ПЕРЕГОРОДКИ
(ДМПГІ):
 За наявності дефекту міжпередсердної
перегородки кров переміщується з лівого
передсердя в праве передсердя, внаслідок чого
відбувається переповнення кров’ю правих
відділів серця

 При УЗД визначається локалізація і розміри

дефекту міжпередсердної перегородки,
збільшення порожнин правих відділів серця,
зменшення порожнини лівого шлуночка,
глибока пульсація шлуночків і легеневого  ультрасонограма
стовбура (дефект
 Доплерографія дозволяє визначити ступінь міжпередсердної
переміщення крові з лівого передсердя в праве перегородки —
передсердя стрілка)
 При рентгенологічному дослідженні
відзначають збагачення і розширення
легеневих артерій і вен, розширення і
тяжистість коренів легень.
 У прямій проекції серце мітральної форми
внаслідок різкого випинання дуги
легеневого стовбура. Верхівка серця
зміщена вліво збільшеним правим
шлуночком. Правий серцево-судинний кут
зміщений догори.
 При дефекті міжпередсердної перегородки
під час катетеризації серця можливе
проведення катетера з правого передсердя
в ліве передсердя.
ДЕФЕКТ МІЖШЛУНОЧКОВОЇ ПЕРЕГОРОДКИ
(ДМШІІ):
 Супроводжується переміщенням крові з лівого шлуночка в правий,
внаслідок чого відбувається переповнення малого кола кровообігуі
недостатнє наповнення кров'ю великого кола кровообігу.

 Клінічно відзначається затримка фізичного розвитку дитини,

скарги на задишку при навантаженні.

 Об’єктивно визначається блідість шкірних покривів, розширення

меж серця вправо, грубий систолічний шум на верхівці серця.
 При УЗД визначають локалізацію і
розмір дефекту міжшлуночкової
перегородки, збільшення порожнини і
товщини стінки правого шлуночка,
зменшення розмірів лівого шлуночка.
 При доплерографії відзначається
наявність аномального потоку крові з
лівого шлуночка в правий шлуночок
через дефект міжшлуночкової
перегородки
 (дефект
міжшлуночкової
перегородки вказаний
стрілкою
 На рентгенограмі корені легень розширені,
легеневий малюнок посилений. Серце
мітральної форми, збільшені дуги легеневого
стовбура і лівого шлуночка, верхівка серця
дещо піднята і заокруглена, права межа тіні
серця розширена за рахунок збільшеного
правого шлуночка

 При вентрикулографії відзначається

переміщення контрастної речовини з лівого
шлуночка в правий.
 При зондуванні серця часто можна провести
зонд без перешкод з правого шлуночка в лівий
шлуночок.
 • НЕЗАРОЩЕНА АРТЕРІАЛЬНА
(БОТАЛЛОВА) ПРОТОКА:
 Артеріальна (боталлова) протока сполучає дугу аорти з легеневим
стовбуром і забезпечує у внутрішньоутробному періоді поєднання між
артеріальною і венозною системами кровообігу.

 Надалі протока облітерується і до кінця першого року життя залишається

відкритою приблизно в 1 % випадків.

 Частина крові з великого кола кровообігу переміщується в мале коло

кровообігу через відкриту артеріальну протоку, що призводить до
недостатньої оксигенації крові у великому колі кровообігу і проявляється
тахікардією, задишкою та відставанням у фізичному розвитку.
 УЗД: збільшення діаметра
легеневого стовбура, збільшення
порожнини лівого шлуночка,
потовщення стінок правого
шлуночка.

 Доплерографія виявляє
аномальний потік крові з аорти в
легеневу артерію
 На рентгенограмі органів грудної
порожнини в прямій проекції
легеневий малюнок збагачений,
корені легень розширені, серце
мітральної форми, збільшена дута
легеневої артерії, правий
атріовазальний кут зміщений догори.

 У першій косій проекції ліве

передсердя збільшене, збільшені дуги
стовбура легеневої артерії.

 У другій косій проекції збільшені

дуги правого шлуночка і лівих відділів
серця.
 Рентгенограма ОГП в лівій
бічній проекції з
контрастованим стравоходом
(відсутність прекардіального
/стрілка/ та
ретрокардіального /подвійна
стрілка/ просторів внаслідок
розширення шлуночків)
• КОАРКТАЦІЯ АОРТИ:

 Це вроджене звуження (частіше перешийка) аорти від 1 см до 1 -2 мм.

 У лівому шлуночку і в артеріальних гілках, що відходять від аорти до

місця звуження і живлять верхні відділи тулуба, тиск підвищений, що
викликає компенсаторний розвиток колатералей, розширюються
передні і задні міжреберні артерії, підшкірні артеріальні гілки на
передній грудній стінці.

 У артеріях, що відходять нижче звуження і живлять нижні відділи

тулуба, тиск понижений, що є причиною гіпотрофії нижньої частини
тіла хворого.
 На рентгенограмах грудної клітки
хворих у віці після 12 років визначаються
узури нижніх країв симетричних ребер III
—VI. Серце аортальної форми, лівий
шлуночок гіпертрофований, його верхівка
заокруглена і розташована над
діафрагмою.
 При флюороскопії амплітуда пульсації
лівого шлуночка і висхідної частини аорти
поглиблена, амплітуда пульсації низхідної
частини аорти — зменшена.
 На аортограмі визначається розширення
висхідної аорти, ділянка стенозу і
розширені міжреберні артерії
 звуження низхідної
частини дуги аорти
(стрілки) на аортограмі
 На КТ визначається
збільшення порожнин лівого
передсердя і шлуночка,
потовщення їх стінок, а також
розширення висхідної частини
аорти і звуження в ділянці
стенозу аорти

 При УЗД визначається

звуження аорти, посилена
пульсація аорти і турбулентний
потік крові дисгальніше
звуження.

 Для діагностики коарктації  КТ-ангіографія при коартації аорти

аорти можна використовувати  Чітко видніється зона
МРТ. коартації(стрілка)
 Розширені реберні артерії(стрілки)
 • ТЕТРАДА ФАЛЛО:

 Це складна вроджена вада серця, яка включає чотири вади:

• Стеноз устя легеневої артерії
• Дефект міжшлуночкової перегородки
• Розміщення аорти над обома шлуночками (декстрапозиція отвору аорти)
• Гіпертрофію правого шлуночка

 При цій ваді серця частина венозної крові переміщується з правого

шлуночка у велике коло кровообігу, що є причиною недостатності
легеневого кровообігу і недостатньої оксигенації крові, що призводить до
ціанозу тіла.
 Під час УЗД візуалізується:
 звужене устя легеневої артерії
 дефект міжшлуночкової перегородки
 розширення аорти і зміщення її вправо (аорта
“сидить” на міжшлуночковій перетинці)
 потовщення стінки правого шлуночка.

 При доплерографії виявляють:

• аномальне переміщення крові через дефект
міжшлуночкової перегородки  візуалізуеться дефект
• збільшення швидкості потоку крові в легеневій міжшлуночкової
артерії. перегородки (стрілка)
 На рентгенограмі в прямій передній
проекції легеневий малюнок збіднений,
корені легень зменшені. Серце
аортальної форми з підведеною догори
та різко заокругленою верхівкою в
результаті збільшення правого
шлуночка. Розширена висхідна частина
аорти зміщена вправо.
 У лівій бічній проекції прекардіальний
простір заповнений збільшеним правим
шлуночком, ретрокардіальний простір
заповнений зміщеним дорзально лівим
шлуночком.
 При флюороскопії визначається
глибока пульсація правого шлуночка і
глибока пульсація висхідної частини
аорти.
 • ТРІАДА ФАЛЛО:
 Тріада Фалло — це вроджена вада, що включає :
• Стеноз устя легеневої артерії
• Дефект міжпередсердної перегородки
• Гіпертрофію правого шлуночка
 При рентгенологічному дослідженні серце збільшене за рахунок
лівого передсердя і правого шлуночка. Верхівка тіні серця заокруглена і
піднята догори. Легеневий малюнок збіднений, корені легень зменшені,
пульсація їх ослаблена.
 При ангіографії виявляється переміщення крові з правого в ліве
передсердя і одночасне їх контрастування, далі контрастована кров
поступає в шлуночки.
 • ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ:
 Клінічно проявляється болем у серці (стенокардією), розвивається
внаслідок порушення коронарного кровообігу і розвитку ішемії міокарда.
Просвіт вінцевих артерій зменшується внаслідок атеросклерозу або
спазму.
 Прохідність вінцевих артерій вивчають за допомогою коронарографії.
На коронарограмах визначають локалізацію, протяжність, характер
стенозів або оклюзій уражених судин .
 КТ з контрастуванням дозволяє визначити локалізацію ділянки
ішемізованого міокарда. Тривалий спазм склеротично звужених вінцевих
артерій викликає інфаркт міокарда. Діагноз інфаркту міокарда
встановлюється на підставі клінічної картини, ЕКГ, результатів
біохімічних досліджень та ін.
 Локалізацію і поширеність ураження міокарда визначають за допомогою
УЗД, МРТ і сцинтиграфії.
 протяженный стеноз  окклюзия передней
огибающей артерии межжелудочковой ветви
 • СЕРЦЕ ПРИ ГІПЕРТОНІЧНІЙ ХВОРОБІ:
 При гіпертонічній хворобі збільшується навантаження на
лівий шлуночок, внаслідок чого розвивається гіпертрофія
шлуночка і подальша дилатація його порожнини.
 УЗД, КТ і МРТ дозволяють уточнити характер змін порожнин
серця
 При УЗД визначається збільшення товщини стінки лівого
шлуночка та збільшення розміру його порожнини.
 При рентгенологічному дослідженні (рис. 13.29) серце
аортальної форми, талія підкреслена,, розширення дуги лівого
шлуночка вліво, верхівка серця занурена в діафрагму. Тінь
аорти розширена на всьому протязі. Пульсація контура лівого
шлуночка посилена, глибока.
 Серце при гіпертонічній хворобі

 рентгенограма ОГП в прямій

проекції: пневматизація легень у межах
норми: легеневий малюнок посилений у
прикореневих відділах легень; корені
легень розширені; ліва частина
діафрагми частково прикрита тінню
серця, реберно-діафрагмальні синуси
вільні; поперечний розмір тіні серця
збільшений за рахунок дуги лівого
шлуночка (ліва межа серця на рівні
передньої аксилярноі лінії), талія серця
підкреслена, аорта розширена
 • АНЕВРИЗМА АОРТИ:
— веретеноподібне або мішкоподібне значне розширення аорти до 5-12 см.
 Аневризми аорти розділяють на:
1) справжні, коли випинаються всі три шари артеріальної стінки;
2) несправжні, коли розривається інтима і середній шар, а випинається
тільки адвентиція;
3) розшаровуючі, коли формується простір між шарами артеріальної
стінки.
 За формою розширень розрізняють
• циліндричні
• веретеноподібні
• мішкоподібні аневризми
 Більшість аневризм виникають унаслідок атеросклерозу
або травми, локалізуються переважно в низхідній частині
грудної аорти, травматичні — в ділянці дуги аорти.

 Діагностику аневризм проводять за допомогою УЗД, КТ,

МРТ.

 Найважче діагностуються розшаровуючі аневризми. Вони

характеризуються несприятливим прогнозом через
можливість розриву їх стінки.
 Рентгенологічно визначається
додаткова тінь з чіткими рівними
контурами, яка широкою основою
прилягає до аорти.
 В грудній частині аорти може
спостерігатися зміщення трахеї і
контрастованого стравоходу вправо, в
черевній — узури тіл хребців.
 Рентгенологічно визначається
виражена пульсація за відсутності
тромбів у порожнині аневризми.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!