Реформи в Україні

2014-2022 р
ВИКОНАВ УЧЕНЬ 11-А
КЛАСУ: КОСТУР
ВАДИМ
Адміністративна реформа в Україні
(2014)-оптимізація системи центральних
органів виконавчої влади, що почалася у
2014 році після повернення дії Конституції
України 2004 року та у зв'язку з
проведенням реформ після Революції
гідності. 17 липня 2014 року постановою
КМУ створена Державна служба України з
питань Автономної Республіки Крим,
міста Севастополя та тимчасово
переміщених осіб.10 вересня 2014 року
затверджено постанову «Про оптимізацію
системи центральних органів виконавчої
влади». Було ліквідовано 19 держагентств
та створено 7 нових органів. Кількість
контролюючих органів скоротилась з 56 до
27.
Низька енергоефективність економіки та велика залежність від поставок газу з Росії належали до числа головних
викликів, що постали перед Україною. Реформу газового сектора країни слід вважати одним з найбільших
успіхів.Першим значним досягненням стала відмова від постачання газу з Росії. До 2013 року Росія була єдиним
основним постачальником України (понад 99%). У 2016-му весь імпортований газ було придбано на європейському ринку
(реверсне газопостачання). Іншим важливим кроком стало радикальне врегулювання цін на газ. Розрив між високими
цінами на імпортований газ та низькими комунальними тарифами був настільки значним, що дефіцит «Нафтогазу»
(енергетичний монополіст) у 2014-му дорівнював 5,4% ВВП. За три роки уряд підвищив внутрішні тарифи на газ для
домашніх господарств у 6,6 разів.
Національний банк України (НБУ) здійснив кілька проривних реформ з 2014 року Деякі з них були болісними,
оскільки їх треба було реалізувати в умовах значних накопичених дизбалансів та економічного спаду. Хоча плоди
цих змін можуть бути не очевидними відразу, українці зможуть значно виграти від них у середньо- та
довгостроковій перспективі.По-перше, центральний банк затвердив нову концепцію політики: таргетування
інфляції. Досвід інших країн (наприклад, Нової Зеландії, Ізраїлю, Польщі) свідчить про те, що новий режим буде
сприяти макроекономічній стабільності, а також утриманню низької та стабільної інфляції, а, отже, стимулюванню
економічного зростання. Ефект цієї реформи вже помітний в швидких темпах зниження рівня інфляції — швидших,
ніж спостерігалися після значної девальвації гривні у 2008-2009 роках. Оскільки інфляція продовжує падати до
оголошеної цілі у 5% на рік, а економічні агенти коригують свої очікування, ми зможемо спостерігати подальше
зниження процентних ставок, збільшення частки кредитів з тривалим терміном погашення та поступової
дедолларизації економіки. Гнучкий режим обмінного курсу поглинає зовнішні шоки, знижуючи макроекономічні
ризики та зміцнюючи економіку. Також НБУ значно покращив рівень комунікації для створення передбачуваного
По-друге, НБУ реорганізував свою наглядову функцію, посиливши нагляд за діяльністю банків та інших
фінансових інституцій. Справді, банківський сектор в Україні мав недобру славу через практику
кредитування пов'язаних осіб, що призводила до концентрації ризиків і робила всю країну вразливою до криз
та паніки. У 2015 року банківська система була недокапіталізованою, багато банків фактично збанкрутували
(деякі були просто фінансовими пірамідами), але продовжували здійснювати операції, тим самим підриваючи
довіру до фінансового сектору та відтягуючи ресурси від продуктивних банків і фірм. Для вирішення цих
проблем НБУ вжив ряд заходів з метою обмеження кредитування пов’язаних осіб, залучення капіталу та
виведення з системи банків-«зомбі». Довелося ліквідувати більш ніж 90 банків.
Система державних закупівель вважалась одним з основних джерел корупції та марнотратства в Україні до Євромайдану.
Реформа державних закупівель, розпочалася у 2014 році і включила низку законодавчих та інституційних змін, а також
технічну модернізацію і введення в дію нової системи електронних закупівель — ProZorro. Ця реформа вирізняється тим,
що її започаткували, розробили і впровадили активісти від бізнесу та громадянського суспільства, яким вдалося створити
широку коаліцію підтримки серед політиків, міжнародної спільноти та інших зацікавлених сторін для законної реалізації
реформи на національному рівні. Реформа ставила п'ять цілей, більшість з яких були досягнуті. По-перше, нова система
зменшила можливості для корупції з боку уряду. По-друге, підприємства отримали кращий доступ до державних
тендерів: кількість постачальників для великих тендерів зросла приблизно на 74%. По-третє, реформа створила
інструменти, за допомогою яких громадянське суспільство та бізнес можуть утримувати підзвітність державних
закупівель.
Українська система державного управління має ряд фундаментальних недоліків, закріплених у Конституції.
Одним з них є нечіткий розподіл обов'язків між народно обраними місцевими радами та державними
адміністраціями, які належать до представництва виконавчої влади на регіональному та районному рівнях.
Вибраний міський голова отримує повну виконавчу владу лише у містах, селах та — з 2015 року —
об'єднаних територіальних громадах (новій адміністративній одиниці). Крім того, раніше місцева влада була
фінансово залежною від ресурсів, виділених національним урядом. Центральний уряд використовував
[частково] закритий розрив між прогнозованими доходами та витратами органів місцевого самоврядування,
які зобов'язані забезпечити певний мінімальний обсяг державних послуг. Це призвело до надзвичайно
централізованої держави, де регіональні еліти обмінювали лояльність за вищі субсидії з центру. Наприклад,
до 2015 року близько 45% українських громад отримували 70% своїх бюджетів у формі субсидій з
центрального рівня.
Земельна реформа-