Дієприслівник як особлива форма дієслова: загальне

значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

 Бліц-опитування

Що таке дієслово?

Які форми дієслова ви знаєте?
На які питання відповідає кожна з форм?
Які з форм є незмінними?
Записати речення, визначити дієслова та їх
форми.

Настала зима. Легенькі сніжинки, граційно

кружляючи у блакитному небі, тихо падають на
землю. Наче тополиний пух, вони тулилися край
дороги, западаючи між корінням дерев.
 ДІЄПРИСЛІВНИК

Від дієслова:
 вид (доконаний і недоконаний)
 час (теперішній і минулий)
 має залежні слова

Від прислівника:
 незмінний
 залежить від дієслова-присудка
 у реченні – обставина
 Отже, дієприслівником називається особлива
незмінна форма дієслова, яка означає додаткову дію
або стан основного дієслова-присудка. Відповідає
на питання що роблячи? що зробивши?

 Вид дієприслівника залежить від виду дієслова.

 Дієприслівник незмінна форма, тому він не має

закінчення.

У суфіксах дієприслівників –учи-, -ючи-, -ачи-, -

ячи-, -ши-, -вши- завжди пиши букву И!
Прочитайте, випишіть дієприслівники.
Виділіть суфікси.

не піймавши,
притаївшись,
йдучи,
пройшовши,
шукаючи,
не
схиляючи,
перехилившись,
збившися.
 Розподільний диктант
 Пригадайте на які питання відповідають
дієприслівники доконаного виду?(що зробивши?),
недоконаного?(що роблячи?)

 Розподіліть дієприслівники за видами

Працюючи, сміючись, витрусивши, хитаючись,

відкинувшись, кинувши, розсікаючи, глянувши,
чекаючи, знаючи, взявши, падаючи, підбігши,
блукаючи.
 Прочитайте. Визначте дієприслівники. З’ясуйте
час і вид кожного.
Зима, прийшовши на зміну дощам пізньої осені,
часто починається з холодних вітрів. Дерева вже
давно скинули своє листя, поступово занурюються у
глибокий сон. Яскраве сонце світить лише кілька
годин на добу, зовсім не зігріваючи.

На вулиці мороз, і люди видихають густі струмені

пари. Усі одягнули теплі шуби, сховавши вуха під
шапками, а руки в рукавички. Тільки ніс і щоки ніяк
не вберегти від морозу, і вони стають рум’яними.
Прочитайте. Визначте дієприслівники. З’ясуйте
час і вид кожного.

Зима – ніби справжня Снігова королева, холодна

та іноді непривітна. Зате прекрасна у своїх білих
шатах зі снігу й прикрасах із діамантів льоду.
Накинувши на плечі шаль з вітру та хуртовини,
зима нечутним кроком ступає по землі, радуючи
нас своєю красою і веселими забавами.
Утворити від поданих у дужках дієслів дієприслівники і
запишіть їх. Визначте вид та час утворених дієприслівників.
Пояснити прислів’я.

Учись, на інших (дивитись). (Тесати) дерево, кравцем

не станеш. (Знати) ремесло, старцювати не будеш.
( Згуртуватись), хоч наспіваємось. Не цурайся коня, й
трактора (придбати). Не спечеш калачі, (лежати) на
печі. (Нюхати), не наситишся. (Упустити) з гачка рибу,
за хвіст не впіймаєш. Краще скласти руки, ніж
працювати, (опустити) рукава. Добре (попрацювати),
краще відпочиватимеш.
(Нар.
творч.)
 Самоперевірка

Учись, на інших дивлячись. Тешучи дерево, кравцем

не станеш. Знаючи ремесло, старцювати не будеш.
Згуртувавшись, хоч наспіваємось. Не цурайся коня, й
трактора придбавши. Не спечеш калачі, лежачи на
печі. Нюхаючи, не наситишся. Упустивши з гачка
рибу, за хвіст не впіймаєш. Краще скласти руки, ніж
працювати, опустивши рукава. Добре попрацювавши,
краще відпочиватимеш.
 Відредагувати речення
1. Проходячи повз вікно, почулася пісня.
2. Виходячи з вагона, у моєї валізки
відірвались ручки.
3. Опинившись у лісі, нам стало страшно.
Загубивши стежку, нас охопила
розгубленість.
4. Підійшовши до класу, його очі широко
розплющились від здивування.
5. Вносячи добрива у грунт, рослина швидко
росте.
Бліц-опитування

 Що називається дієприслівником?
 На які питання він відповідає?
 Яким членом речення виступає?
 Якого виду бувають дієприслівники?
 Якого часу?
 Від якої частини мови залежить дієприслівник?
 Домашня робота

На власний вибір вчителя