Вступ

 Актуальність дослідження. Міграція населення є результатом глобалізаційних процесів і носить об’єктивний

характер. Нині, і навряд чи надалі, знайдуться способи призупинення активності міграційних процесів, принаймні
демократично.
 Широкомасштабна збройна агресія РФ проти України та воєнні дії, розпочаті російськими військами 24 лютого
2022 р., призвели до загибелі й травмування цивільного населення в різних регіонах країни, знищення багатьох
об’єктів критичної інфраструктури чи порушення їх функціонування, масових руйнувань цивільних об’єктів. Усе
це та інші негативні наслідки воєнного вторгнення, своєю чергою, спричинили масштабну міграцію. За
прогнозами Ради ЄС, унаслідок міграції чисельність населення України може скоротитися на 24–33 %, що
залежить від тривалості бойових дій та нестабільної роботи інфраструктури. За офіційними даними, з початку
активної фази збройної агресії РФ кількість населення України зменшилася на 6,7 млн осіб. Змінилася статево-
вікова структура населення, зокрема спостерігається скорочення частки молоді віком до 20 років та жінок
продуктивного віку.
 Мета дослідження: з'ясувати суть, причини, тенденції, особливості прояву міграційних процесів в Україні.
 Завдання дослідження:
- з'ясувати суть поняття «міграції»;
- дослідити вплив глобалізації на сучасні міграції населення;
- схарактеризувати передумови та чинники розвитку міграційних потоків в Україні;
- проаналізувати зовнішню та внутрішню трудову міграцію населення України;
- дослідити вплив міграції на демографічну ситуацію в Україні.

2
Мет а, завдання дослідження

 Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемі міграції населення присвятили свої праці українські науковці:
Аксьонова С.Ю., Антонюк В.П., Банчук О.А., Гладун О.М., Доценко А.І., Лібанова Е.М., Майданік І.П., Макарова
О.В., О.Ф.,Панькова О.В., Пирожков С.І., Пітюренко Ю.І., Прибиткова І.М., Ситнікова Н.Д.,Ткаченко Л.Г.,Черенько
Л.М., Хомра О.У. та ін.
 Варто зауважити, що попри значну кількість наукових праць та досліджень сучасний стан ринку праці України є
недостатньо вивченим та часто обмежується поверхневим аналізом статистичних даних. Тому для більш глибокого
пізнання механізму впливу міграції на формування і розвиток національного ринку праці необхідне детальне
вивчення основних передумов, тенденцій та соціально-економічних наслідків міграції населення.
 Джерельна база дослідження представлена матеріалами міжнародних нормативно-правових актів в галузі міграції,
навчальних посібників та підручників, монографій, наукових статей, Інтернет-джерел та статистичними даними,
дослідженнями та опитуваннями проведеними Лабораторією Rating Lab, Центр внутрішньо-політичних досліджень
Center for Domestic Policy Studies, інформація Державної прикордонної служби про перетини кордону, офіційні дані
УВКБ ООН, дані Інституту демографії та соціальних досліджень.

3
 Види міграції

Серед о сновних видів міграції населення, які наразі спо стерігаються в України, можна виокремити такі:
 Міграція за кордон. Станом на 1 жовтня 2023 р. понад 7,4 млн. українських біженців були змушені залишити
Україну, майже 4,7 млн з них отримали тимчасовий захист. Обсяги міграції перевищують усі показники за
період незалежно сті України з 1991 р.;
 Внутрішні переміщення всередині країни. За даними Міжнародної організації з міграції (МОМ),
переміщення населення всередині України охопило близько 8 млн о сіб;
 Незаконне вивезення українських громадян до РФ. За даними Управління Верховного комісара Організації
Об’єднаних Націй у справах біженців (УВКБ ООН), станом на жовтень 2023 р. до РФ було переміщено 2,9
млн о сіб та 9400 українських дітей. Як повідомляють ро сійські ЗМІ, до РФ з України в’їхало понад 3,4 млн
українців, серед них – 448 тис. дітей. За інформацією Радника – уповноваженого Президента України з прав
дитини та дитячої реабілітації Д. Герасимчук, станом на червень 2022 р. з України на територію РФ, окремих
районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО) та Білорусі було вивезено 234 тис. українських дітей;
 Імміграція в Україну. Згідно з розрахунками демографів Україну очікує подальше скорочення загальної
чисельно сті населення, зро стання у його структурі частки етнічних українців та зменшення частки ро сіян,
збільшення кілько сті кримських татар, а також збільшення частки мігрантів з Північного та Південного
Кавказу, країн Азії, Африки. Станом на 30 вере сня 2023 р. в Україні на обліку перебуває 304 167 іммігрантів;
187 389 – іноземців та о сіб без громадянства (тимчасові).

4
Демографічна ситуація в
Україні
Динаміка перетину українського кордону

Станом на 1 жовтня 2023 року ДПС

зафіксувала 22,9 млн виїздів з України
та 20,1 млн в’їздів. Різниця становить 2
млн 813 тис. о сіб.
За о станні три місяці від’ємне
міграційне сальдо зро сло на 126 тис.
перетинів, тобто на близько 40 тис. у
місяць.

Кількість українських громадян, які виїхали з України протягом 2022-23 рр. в

країни Європи (за даними УВКБ ООН станом на 1 листопада 2023 р.)

6
 Динаміка перетину українського кордону

Зафіксовано 22,29 млн виїздів з України та

15,73 млн в’їздів. Відповідно, можна підрахувати,
що з 24 лютого минулого року з України виїхало
та не повернуло ся близько 6,9 млн людей. Ці дані
добре видно на графіку.

7
Тривалість перебування в
Європі. Життя українців в
Європі
Регіон ЗВІДКИ приїхали українці в Європу
Скільки проживають в країні перебування
Кілька років Близько року Близько піврок Кілька місяців

Київ 11 17 15 3
ЗАХІ ЦЕНТР СХІД
Д Схiд 1 29 24 31
4
ПІВДЕНЬ Пiвдень 2 31 39 49
6
Центр 19 15 12 9
Захiд 30 8 10 7

Регіон КУДИ приїхали українці в Європі

Кілька років Близько року Близько півроку Кілька місяців

ПІВНІЧН
А Східна Європа 6 4 5 5
2 8 2 2
Південна Європа 1 8 6 8
5
ЗАХІДН 1 1 9
А СХІДН
А Північна Європа 5 0 3
ПІВДЕНН 1 3 2 3
А Західна Європа 8 4 9 1
9
Тривалість перебування в країні

Основна частина мігрантів (59%) перебуває в Європі

близько року – це перша група міграції на початку
повномасштабного вторгнення. Найбільше таких
4% Кілька м ісяців
8% серед українців, які виїхали зі Сходу країни та столиці.
26 Близько півроку Щ е 8% перебувають в Європі близько півроку, 4% -
% кілька місяців. Найбільше таких серед українців, які
Близько року
виїхали з Півдня, зокрема, через підрив Каховської
Кілька років ГЕС.
Разом з тим чверть мігрантів-українців перебувають в
59
країні вже кілька років. Найбільше таких серед
% українців, які виїхали з Заходу та Центру країни,
РЕГІОН В УКРАЇНІ РЕГІОН ЄВРОПИ шви дше за все на заробітки.

1 2 1 1 14
3 8 43 3 6 6
1 4
5 1 2 1 4 І якщ о ті, хто перебуває за кордоном кілька
5 0
4 5
4 3 років частіше живуть у Південній і Східній
4 7 5 6 6 65
5 9 5 Європі, то прибулі внаслідок і під час
2 7 47 8
3 6 5 повномасштабного вторгнення частіше
4 10 4 11 перебувають у країнах Західної та Північної
7 8 8 5
6 7 5 4 4 Європи.
2 36
Захiд
8 Центр Київ Пiвдень Схiд 4
Південна Східна Західна
1
Північна Європа Європа
Європа Європа
10
Умови проживання Наші громадяни живуть у Європі в цілком (34%) або
скоріше (51%) комфортних умовах, лише 13% мають
некомфортні умови. Комфортні умови для 85%
громадян можуть виступати ще одним аргументом
подальшого перебування закордоном.
Комфортність умов залежить від:
•Регіону. Найкращі умови проживання у
Північній Європі (90% живуть в комфортних
умовах), тоді як в Східній (84%) та Південній Європі
2 (83%) таких менше;
3
10 % •Доходу. Забезпечені у 93% випадків мають
% Ц ілком комфор тні
% комфортні умови (у половини цілком комфортні
34
Скор іш е комфор тні умови), серед малозабезпеченихтаких лише 74%
%
(лише 18% у цілком комфортних умовах), їх поточний
85%
Скоріше не комфортні рівень доходуне дозволяє забезпечити кращі умови
життя;
Зовсім не комфор тні •Тривалості перебування в країні. Найбільш
комфортні умови мають ті українці, які живуть в
51 країні кілька років (89%). Хоча і ті, що приїхали
% недавно мають досить пристойні умови проживання
(близько 80%). Це свідчить про те, що країни з усіх
куточків Європи, змогли надати українцям хороші
умови для проживання, бо різниця між групами
несуттєва.
11

Стосунки з місцевим населенням
Ставлення місцевого населення до українців в
цілому оцінюється позитивно: 51% говорить про
позитивне ставлення, 38% про нейтральне. З
холодним зіштовхнулися лише 9%.
Ставлення українців до місцевих оцінюється ще
краще: 61% ставляться тепло, 35% нейтрально і лише
3% холодно.
Таке хороше ставлення обумовлено тим, що Європа
та європейці прийняли наших громадян, надали їм
прихисток, соціальний захист, можливості навчатися
та працювати, жити в безпеці.

Отже, це ставлення певною мірою обумовлено і

вдячністю за таку позицію Європи.

Найкращим є ставлення з обох боків у Північній

Європі, н ай мен ш теплим – у Східній Європі. Жінки
Ставлення місцевого 17 34 38 72
населення до дещо краще оцінюють стосунки з місцевими,
мігрантів чоловіки – емоційно більш стримані. Люди, які
виїхали одразу після вторгнення відчувають до себе
краще ставлення, ніж ті, хто приїхали зовсім недавно
Ставлення мігрантів до або жили ще до вторгнення. Випадки дискримінації
21 3 2
місцевого населення очевидно впливають: там, де такі випадки мали місце
5 1
- стосунки більш нейтральні. Однак, в жодній з
категорій не зустрічається переваги холодного
ставлення. Цікаво, що молодь відчуває на собі
прохолодне ставлення місцевих значно частіше, ніж
старші.
12
Порівняння України з
країною перебування.
Можливості, сервіси та
послуги в Європі та
Україні
 Порівняння МОЖЛИВО СТЕ Й

В цілому в Європі можливості є кращими, ніж в Україні, Фіксується чітка залежність: чим довше українці перебувають за
о собливо в доходах (87% краще в Європі, проти 3% – краще в кордоном, тим кращі оцінки дають країні перебування.
Укр аїн і), соц іальній захи щ ен ості (75% п р оти 15%), захи сті Жінки краще оцінюють всі можливості, сфери і послуги в Україні,
п р ав і свобод громадян (67% проти 19%), можливості чоловіки більше схиляються у бік Європи. Особливо привабливо з точки
комфортно жити (60% проти 26%), знайти роботу (54% проти зору жінок виглядають досягнення та зайнятість в Україні, більшість
30%). сфер та послуг. Важливо, що більшість жінок поїхали після початку
На думку мігрантів, в питаннях соціальної захищеності повномасштабного вторгнення по програмі прихистку, отже, їх оцінки –
та захисту прав і свобод громадян Східна і Південна Європи, це оцінки біженців, а не людей, які свідомо обрали переїзд за кордон в
програють Північні і Західній. пошуках кращого життя.
Досягти успіху, можна як в Європі (40%), так і в Україні Лише в одному збігаються думки українських жінок і чоловіків: в
(41%), але вести свій бізне с все ж таки дещо краще в Україні оцінках рівня доходів в Європі, якості європейських доріг та що житло
(45%), ніж в Європі (34%), що, вірогідно обумовлене кр а щи м таки доступніше в Україні.
розумінням, як влаштований цей процес, як його розпочати і
як розвивати в своїй країні.
Доходи, очевидно, в Європі вищі і, навіть втративши тут в
Україні більш кваліфіковану роботу, в Європі менш
кваліфікована оплачується вище. Бідність та соціальна
незахищеність притаманні нашому суспільству не один десяток
років, то ж мати, нарешті, соціальний захист виглядає
привабливим. Верховенство права теж не є сильною стороною
українського суспільства. Можливість комфортно жити теж є
перевагою Європи, яка тісно пов’язано із соцзахистом, правами
і вищими доходами.

14
Порівняння можливостей та сфер

Відмінно сті в залежно сті в регіону проживання українців в Європі не лінійні. До ступність житла, фінансові та банківські
по слуги, вища о світа майже немає регіональних відмінно стей. Незначні відмінно сті спо стерігаються у громадському транспорті
та дорогах. Північна Європа має найкращі показники в дошкільній та шкільній о світі, яка в інших регіонах Європі програє
українській. Фінська, шведська та норвезька системи шкільної о світи є відомими своїм підходом до навчання та соціалізації дітей
і визнаними не лише в Україні, а й в світі.
Державні по слуги онлайн теж найкращі саме в Північній Європі, хоча не мають переваги над українськими. А найгірші, на
думку українців, онлайн-по слуги в Західній Європі.
До ступність медичних по слуг в Східній та Північній Європі гірша, ніж у Західній та Південній. Так само їх якість, яка в
Східній Європі найбільше програє українським.

Крім того, на думку українців, в нашій країні набагато краща індустрія краси (85%), ніж в Європі (5%). А також в Україні
кращі: кафе і ре сторани (60% проти 16%), поштові сервіси і сервіси до ставки (54% проти 25%). Онлайн-шопінг в Україні також
вважається кращим (51%), ніж в Європі (22%), а от щодо торгівельних мереж і магазинів думки розділились: 42% вважають їх
кращими в Україні, 36% - в Європі.
Регіон проживання не має о собливих відмінно стей, крім Півдня Європи, де відно сно кращі оцінки отримали кафе і ре сторани,
індустрія краси та шопінг, бо це традиційний курортний регіон і тут кращі умови для туристів.

Європа – це робота, захист, доходи, комфорт, інфраструктура.

Україна – це послуги та сервіси, в тому числі медичні та частково освітні, можливості для бізнесу, доступне житло.

Успіху однаково можливо досягнути, як в Україні, так і в Європі.

15
Залишатися чи
повертатися? Наміри та
мотиви українців
 Відповідно до даних Дослідження проведеного
Рішення повертатися або залишатися за кордоном Лабораторією Rating Lab 49% українців, які переїхали після
вторгнення, не хотіли б залишитися жити за кордоном.
Навіть серед українців, які переїхали в Європу до
вторгнення, таких 40%. Майже кожен п'ятий вагається з
рішення повертатися чи залишатись, решта – думають над тим,
щоб залишитись на постійне проживання за кордоном.
Насправді, можливість залишитися залежить не лише від
бажань, а від інших обставин: можливостей, наявності роботи,
дозволу на проживання, можливості навчатися дітям, зміни
особистих обставин. Тому не можна сказати, що саме така
кількість наших громадян залишиться або повернеться в Україну.
Так Ні Серед цілей цього дослідження було визначити чинники, які це
обумовлюють.
Аналіз показав, що найбільше на рішення повертатися або
залишатися за кордоном впливають інші фактори:
Переїхали до 25 7 9 20 6 7 26 1) Можливості. Передусім йдеться про можливість комфортно
вторгнення жити і досягти успіху. Дещо менше: можливості вести власний
бізнес і знайти роботу.
2) Освіта і доступність житла. Попри те, що цей фактор менш
Переїхали після сильний, але все рівно значимий.
17 7 9 18 7 7 35 Незначний вплив мають рівні інфраструктури, соціальної
вторгнення
захищеності та захисту прав і свобод.
Натомість високий рівень бюрократії та оподаткування в
Європі має значно менший вплив на ці рішення, як і високий
рівень корупції в Україні.

17
 Рішення повертатися або залишатися за кордоном проведемо
за моделлю лінійної регресії, чим більший показник – тим більша
Рішення повертатися або залишатися за кордоном сила впливу фактору на залежну змінну ймовірності
неповернення.
Фактори
Рішення з 5 факторів пояснює 56% дисперсії, наведено Фактори що найбільше впливають на
повернуту матрицю компонентів рішення залишитись чи повернутись
Фактор 1 Фактор 2 Фактор 3 Фактор 4 Фактор 5 Можливість комфортно жити .336

Можливість досягти успіху 0,75 Можливість досягти успіху .146

Можливість вести свій бізнес 0,68 Фактор Можливість вести бізнес .095
Можливість знайти роботу 0,67 1
Більша економічна свобода 0,62 Можливість знайти роботу .091

Можливість комфортно жити 0,60 0,35 0,38 В и щ и й рівень доходів -.00 2

В и щ и й рівень доходів 0,4 9 0,4 7 Фактор 2 Більша економічна свобода .043
Онлайн-шопінг 0,76 0,01
Кафе і р естор ан и 0,71
П о ш тові с ер в іс и , дос тавки 0,70 Дошкільна і шкільна освіта .156
Торгові мережі, магазини 0,69
Фактор 3 В и щ а освіта .183
Індустрія крас и 0,67
Фінансові та банківські послуги 0,66 -0,30 Дос туп н іс ть жи тла .180
Державні послуги онлайн
0,21
0,59 -0,37 Доступність медичних послуг .055
Якість медичних послуг 0,33 0,72
Фактор 4 0,08 Якість медичних послуг .064
Доступність медичних послуг 0,34 0,72
Дошкільна і шкільна освіта 0,69 М ікро ре гресійна модель лінійної
регресії в межах блоку
В и щ а освіта 0,65
Доступність житла 0,35 0,38
Доро ги 0,65
Фактор 5 0,05
Гро мадсь кий транспорт 0,55
Соціальна захищеність 0,44 0,36 0,52
Захист прав і свобод громадя н 0,46 0,37 0,51
В и щ и й рівень бюрократії 0,77
В и щ а ставка оподаткування 0,75
Модель пояснює 42% варіації
В и щ и й рівень корупції -0,70 змінної неповернення.

18

Рішення повертатися або залишатися за кордоном
Бажання залишитися або повернутися пов’язано також з низкою
обставин (наведено у порядку від найбільш значимих за
результатами аналізу):
• Дохід: для малозабезпечених Україна є більш привабливою, для
забезпечених більш привабливою є вже Європа. Покращення рівня
доходів після переїзду теж дуже суттєво впливає на бажання
залишитися в країні перебування.
• Віра в перемогу: ті, хто не вірить в перемогу, точно хоче
залишитись; ті, хто вважають, що перемога буде за кілька місяців,
хочуть найбільше додому. Чим довше триватиме війна, тим менше
бажання буде поверт атися.
• Рівень володіння мовою: ті, хто має високий рівень мови в
більшо сті прагнуть залишитися за кордоном. Мова – це і адаптація,
і можливість працювати, мати доходи, спілкуватися, вчитися. Її
відсутність і необхідність вчити (а вивчити мову може далеко не
кожен, о собливо в старшому віці) є суттєвою перепоною, бо жити
без мови – це бути в соціальній ізоляції і мати низький соціальний
ст атус та некваліфіковану роботу.
• Ставлення місцевих, випадки дискримінації: випадки
дискримінації українців не сприяють бажанню залишитися.
Ставлення місцевих також визначає динаміку: тепле ставлення
сприяє бажанню залишитися, холодне – ні. Фактор корупції теж
впливає: ті, хто давали хабар або вважають, що в країні є корупція,
більше хочуть повертатися.
Загалом чим кращі умови проживання в країні, тим менше
бажання поверт атися.
• Стать, вік, наявність та вік дітей: чоловіки значно більше
орієнтовані залишитися, ніж жінки. Вікові відмінно сті є
нелінійними, але і жінки, і чоловіки середнього віку менше
орієнтовані на повернення в Україну, ніж наймолодші (16-24)
та найстарші (45-55+). Найбільше хочуть повернутися додому
найстарші жінки: ймовірно їм важче адаптуватися, знайти
роботу, вивчити мову, розширити своє соціальне коло. Вік
дітей принципово не впливає на бажання повернутися,
українці з дітьми шкільного віку лиш дещо більше думають
про те, щоб залишитись.
• Зайнятість: найбільше бажаючих повернутися в Україну
серед тих, хто не працює або працює в Україні. Хто знайшов
роботу в Європі – більше вагаються.
• Частота відвідування України, регіон України, тривалість
проживання: серед тих, хто жодного разу не їздив в Україну з
моменту переїзду, найменша кількість бажаючих повернутися.
Йдеться передусім про українців, які виїхали зі Сходу та
Півдня країни. Частота подорожей країною перебування чи
Європою навпаки пов’язані із бажанням повернутися: ті, хто
часто подорожують, частіше хочуть повернутися. Можливо ті,
хто хочуть повернутися, сприймають життя за кордоном зараз
як можливість побачити країну поки вони тут – поєднання
проживання і туризму (встигнути подивитися країну).
Тривалість перебування впливає лінійно: чим довше людина
живе за кордоном, тим менше хоче повертатися в Україну.
• Регіон Європи: в Західній та Південній Європі бажаючих
залишитися дещо більше, складно сказати чому так, бо якщо
брати економічний та соціальний рівень – то це могла бути
Західна та Північна Європа, але якщо брати клімат і
сприятливі умови життя, то це вірогідно Південна. 19
Занятість. Проблеми
працевлаштування.
 Зайнятість

Станом на 1 жовтня 2023 року 49% українських біженців в Європі працевлаштовані. Серед тих, хто приїхав до вторгнення,
- таких 74%. Найбільше працевлаштованих українців у Східній Європі (67%), найменше – у Західній Європі (35%). Найменше
працевлаштованих українців, які приїхали з Півдня т а Сходу країни, а т акож з Києва. Хто добре володіє місцевою мовою –
більшість працевлаштовані. Серед тих, хто працевлаштований, понад 80% мають роботу в країні перебування, 14% – в Україні або
одразу в кількох країнах.
Рівень працевлаштування серед чоловіків майже у 1,5 рази вищий, ніж серед жінок. Аналогічно серед ре спондентів, які не
мають дітей, зайнятість вища, ніж серед тих хто мають (14% з них не працюють через догляд дитини). Чверть біженців у віці 16-
24 років не працюють через навчання. Серед тих, хто не працевлаштований, чверть знаходяться в активному пошуку роботи, ще
39% думають над цим, водночас т ретина роботи не шукають. Найменше опікуються пошуком роботи українці, які перебувають у
Західній Європі. Жінки менше думають над пошуком роботи, ніж чоловіки, о собливо в середньому віці.
Водночас, роботу шукають українці, які активно вивчають місцеву мову, мають відносно низькі доходи, приїхали відносно
недавно і шукають варіанти як залишитися в країні перебування на довше.

21

Відмова українцям в роботі
Випадки у країні перебування коли українським
біженцям відмовляли у працевлаштуванні
Відповідно до даних Дослідження проведеного
Лабораторією Rating Lab, майже 40% українців в Європі
чули про випадки відмови українським біженцям у
працевлаштуванні, зокрема, 14% чули про багато прикладів,
ще 24% - чули про поодинокі такі випадки.
Частіше про випадки відмови українським біженцям у
працевлаштуванні говорять біженці, які перебувають у
Східній Європі. Особливо популярна така думка серед
української молоді, яка відносно недавно приїхала в
Європу.

Найпоширенішими проблемами працевлаштування українців

в Європі є мовний бар’єр (73%), некваліфікована робота (29%),
14 низькооплачувана робота (19%), невизнання українського диплому
% Багато таких випадків
про освіту (14%).
Українці, які зараз в активному пошуку роботи додають сюди
Один-два випадки небажання роботодавців брати на роботу українців. Про останній
38% фактор також часто говорять українці, які продовжують працювати
24 в Україні. Також ті, хто працює в Україні, більше інших бачать
Немає
% проблемою некваліфіковану роботу, й можливо тому не хочуть
змінювати українську роботу на неї. Якщо мовний бар’єр відносно
53 частіше називався біженцями у Західній Європі, то низько
% оплачувана робота, небажання брати на роботу українців – в
Східній. Про те, що робота знаходиться далеко від дому частіше
говорили українці, які перебувають в Північній Європі, про
невизнання українських дипломів – у Південній.

22
Бар'єри у працевлаштуванні
З якими можливими проблемами могли зіштовхнутися українці при пошуку роботи у країні
перебування
СЕРЕД УСІХ
М овн и й б ар ’єр
Низько кваліфікована робота
Низькооплачувана робота
Невизнання українського
диплому п р о освіту
Робота далеко від
дому Н е хочуть брати
українців на
роботу
В и сока конкур ен ц ія
Складно оформити документи
Н ем ає п р об лем
Н ем ає відп овіді
СЕРЕД ТИХ, ХТО Ш У К А Є РОБОТУ
7 М овн и й б ар ’єр 7
3 3
2 Низько кваліфікована робота 3
9 1
1 Низькооплачувана робота 2
9 Невизнання українського 2
1 диплому п р о освіту 1
7 4
9 Робота далеко від 4
дому Н е хочуть брати
8 1
українців на 3
6 роботу 8
В и сока конкур ен ц ія
5 Складно оформити документи 5
4 Н ем ає п р об лем 1
3 Н ем ає відп овіді 3
23
Бар'єри у працевлаштуванні

Проблемами з якими могли зіштовхнутися українці при пошуку роботи у країні перебування

75
М овн и й б ар ’єр М овн и й б ар ’єр
65

Низько кваліфікована робота Низько кваліфікована робота 23

Низькооплачувана робота Низькооплачувана робота 13

Невизнання українського Невизнання українського

диплому п р о освіту П р ац юють в кр аїні диплому п р о освіту 16 Західна Є вр оп а
перебування
Північна
Робота далеко від дому Працюють в Україні Робота далеко від дому 9
Європа
Н е хочуть брати українців Н е хочуть брати українців Південна Є вр оп а
на роботу на роботу
Східна Європа
4
В и сока конкур ен ц ія В и сока конкур ен ц ія 5

Складно оформити документи Складно оформити документи

Н ем ає п р об лем Н ем ає п р об лем

24
Бар'єри у працевлаштуванні

Проблемами з якими зіштовхнултися українці при пошуку роботи у країні перебування

М овн и й б ар ’єр М овн и й б ар ’єр

71
22
Низько кваліфікована робота Низько кваліфікована робота
27

Н и зькооп лачувана р об ота Н и зькооп лачувана р об ота

16-25
Невизнання українського 15 Невизнання українського Чоловіки
26-35 диплому п р о освіту
диплому п р о освіту 12
Ж інки
36-4 4
Робота далеко від дому Робота далеко від дому
45+
Н е хочуть брати українців 7 Н е хочуть брати українців
на роботу на роботу

В и сока конкур ен ц ія 4 В и сока конкур ен ц ія

Складно оформити документи Складно оформити документи

Н ем ає п р об лем Н ем ає п р об лем

25
 Ст аном на 1 жовтня 2023 року у майже 40% українців-
Зміна матеріального становища біженців покращило сь матеріа льне ст ановище за
о ст анній рік, чверть – не змінило сь і у т ретини –
погіршило сь. С еред українців, які виїха ли до
вторгнення, т аких майже половина.
Чим довше українці перебувають у Європі, тим кращу
вони мають динаміку зміни матеріа льного ст ану за
о ст анній рік.
Існує пряма за лежність: с еред тих, хто має роботу в
12 країні перебування, більшість своє матеріа льне
11 ст ановище покращили, тоді як у непрацюючих або тих,
%
% хто продовжує працювати в Україні – вс е навпаки.
Суттєво покращилось Важливо, що більшість студентів теж покращили свій
матеріа льний ст ан. Тоді як погіршення відбуло ся у
Покращилось
людей с ереднього т а ст аршого віку, частіше у жінок.
20 27
% Н е змінилось
%
Погіршилось
Суттєво погір ш и лось
26 Найбільше українців, які покращили свій
% матеріальний стан за останній рік, перебувають у
Північній та Західній Європі.

26
 В і д п о в і д н о д о д а н и х Д о с л і д же н н я п р о вед е н о го
Ла б о р ато р і єю R a t i n g L a b л и ше 1 3 % о п и т а н и х у кр а ї н ц і в
Знання мови в Є в р о п і вол од і ють м о во ю кр а ї н и п е р е бу ва н н я н а
в и с о ком у р і в н і , ще 2 0 % - н а с е р ед н ь ом у, я ки й д о з вол я є
п і д т р и м ат и бе с і д у а б о ч и т ат и ко р от кі т е кс т и . 2 9 % -
м а ють б а зо в и й р і ве н ь, я ки й д о з вол я є с п і л ку ват и с я н а
п о бу то вом у р і в н і і п е р ед б ач а є з н а н н я п р о с т и х ф р а з .
Ре шт а – п очат ко в и й р і ве н ь а б о в з а г а л і н е вол од і ют ь.
Н а й кр а щи й р і ве н ь вол од і н н я м о во ю в у к р а ї н ц і в , я кі
п е р е бу ва ют ь у П і вд е н н і й т а С х і д н і й Єв р о п і , н а й гі р ши й
– у Північній.
Ч и м д о в ш е у кр а ї н ц і п е р е бу ва ют ь у Є в р о п і , т и м
13 7 в и щ и й р і ве н ь вол од і н н я м і с ц е во ю м о во ю во н и
% % Зовсім не володіють д е м о н с т ру ют ь. А д же с е р ед у кр а ї н ц і в , я кі ту т б і л ь ше
н і ж кі л ь ка р о кі в , 5 8 % м а ют ь в и с о ки й а б о с е р ед н і й
Початковий рівень (знання кількох р і ве н ь, тод і я к с е р ед т и х , хто ту т кі л ька м і с я ц і в – л и ш е
20 31 слів або фраз) 7%.
% % Н а й гі р ше ц і н а в и чки д а ют ьс я с т а р ши м л юд я м .
Базовий рівень (спілкування на
побутовому рівні, знання простих Мол од ь д е м о н с т ру є з н ачн о б і л ь ши й п р о гр е с .
фраз) Ма йже 40% українців відвідують курси вивчення мови
29 Середній (можливість підтримати країни перебування, ще 20% планують це зробити.
% бесіду або читати короткі тексти) Найчастіше мовні курси відвідують українці, які
перебувають у Західній (61%) та Північній (55%) Європі,
Високий рівень (вільне володіння найрідше – у Східній (24%). Найчастіше вивчають мову
мовою) студенти, або ті, хто перебуває в пошуку роботи.
Мовні курси частіше відвідують люди середнього і
передпенсійного віку.
27
Висновки та рекомендації.
 Висновки

З о гл я д у н а змі с т ц і єї д о п о в і д і м ож н а д і й т и п е в н и х в и с н о в к і в :
Ти м ч а с о ва мі гр а ц і я у кр а ї н с ьки х гр ома д я н у п о шу ка х бе з п е ки н а бул а в 2 0 2 2 р . м а с о во го ха р а кт е ру. П е р е ва ж н а кі л ькі с т ь
мі гр а н т і в шу ка є п р и х и с т ку в кр а ї н а х Є в р о п и . В од н оча с чи м а л о у к р а ї н ц і в о п и н и л и с ь н а т е р и то р і ї д е р ж а в и - а г р е с о р а , і н е
з а вж д и д о б р о в і л ьн о . Н а в і д мі н у в і д р е а л і й РФ, м і г р а ц і я у к р а ї н ц і в у кр а ї н и ЄС м а є а д е кват н и й п р а во в и й су п р о в і д , щ о
га р а н ту є п р а во н а п о с е л е н н я , р о б оту, о с в і ту. П р а вом н а п р а ц е вл а шту ва н н я у кр а ї н с ькі мі г р а н т и охоч е ко р и с ту ют ьс я , а д же
ц е з н ачн о ю м і р о ю л юд и п р а ц е зд ат н о го в і ку, п е р ед о вс і м ж і н ки .
Н а р а з і т е м п и в и ї зд у з а ко рд о н с п о в і л ь н и л и с я . А л е п р од о вже н н я в і й н и м оже с п р и чи н и т и п од а л ьш у мі г р а ц і ю у кр а ї н с ь ко го
з а ко рд 7
н а с е л е н н я 13 о н , ї ї і н т е н с и вн і с т ь і н ап р я м и з а л е ж ат и м у т ь в і д б а гат ьох ч и н н и кі в , с е р ед я к и х :
•р о з ш и р е н%н я ч и з вуже н н я а р е а л у б о й о в и х д і й ;
%
•п р о гр е с у д е о ку п а ц і ї р е ш т и т и м ч а с о во з а хо п л е н и х т е р и то р і й ;
•с т і й кі с т ь мі с ц е во ї кр и т и чн о ї і н ф р а с т ру кту р и ;
20 •бе з п о с е р ед н і о б с31 т р і л и р о с і й с ьки м и в і й с ь ка м и н а с е л е н и х п у н кт і в ;
% •в и н и кн е н н я к р и зо%в и х я в и щ т ех н о ге н н о го а б о п р и р од н о го ха р а кт е ру;
•р і ве н ь с о ц і а л ь н о - е ко н омі ч н о го в і д н о вл е н н я з в і л ьн е н и х т е р и то р і й ;
•змі н и н а р и н ку п р а ц і т а в е ко н ом і ч н і й с т ру кту р і р і з н и х р е гі о н і в Укр а ї н и .
З а д е с я т ь м і с я ц і в в і й н и в П ол ьщ і , Н і м еч чи н і т а і н ши х кр а ї н а х Є в р о п и п оча л а ф о рм у ват и с ь у кр а ї н с ь ка д і а с п о р а че тве рто ї
х в и л і м і гр а ц і29ї , я ка р і з н и т ьс я я к з а м от и ва ми , т а к і з а с т ат е во - в і ко во ю с т ру кту р о ю , р і в н я ми о с в і т и , ква л і ф і ка ц і ї .
М і л ьй о н и % у кр а ї н ц і в уже п о ве р н ул и с я з - з а ко рд о н у п р отя гом 2 0 2 3 р . Мож л и во с т і п о ве р н е н н я н а Б ат ь кі в щи н у гр ом а д я н
Укр а ї н и з кр а ї н т и мч а с о во го п е р е бу ва н н я р о з гл я д а ют ьс я в с е р ед н ь о - й д о в гот е рм і н о в і й п е р с п е кт и в і . В о н и з н ач н о ю м і р о ю
з а л е ж ат ь в і д умо в , н а я ки х змож у т ь о б ’ єд н ат и с я р од и н и – в Укр а ї н і чи з а ко рд о н ом.

29
 Рекомендації

Н ап р и кі н ц і з в і ту ми п р о п о н у єм о р е ком е н д а ц і ї , я к і м ож у т ь с т и м ул ю ват и у кр а ї н с ь ки х б і же н ц і в п о ве р н у т и с я д о Укр а ї н и .

В о н и п ол я га ют ь у:

•с п і в п р а ц і з кр а ї н а ми ЄС щ од о п о ве р н е н н я у кр а ї н ц і в п і с л я в і й н и ;
•шв и д кі й п і с л я во єн н і й ві д буд о в і п о с т р а ж д а л и х р е гі о н і в ;
•н а д а н н і д о п омо ги л юд я м і з п о с т р а ж д а л и х т а о ку п о ва н и х р е гі о н і в н а ч а с в і д буд о в и ;
•р о з в и т ку д е р ж а в н о - п р и ват н о го п а рт н е р с т ва ;
і л ь ше н7н і р е су р с і в н а ком у н і ка ц і ю з і с п і в в і т чи з н и ка м и з а ко рд о н ом ч е р е з д и п л ом ат и ч н і п р ед с т а в н и ц т ва ;
•з б13
•с п%р о ще н н%і р е і н т е г р а ц і ї д і т е й д о н а вча н н я в у кр а ї н с ьки х школ а х т а вс ту п у у к р а ї н с ь ки х в и п у с кн и кі в і н о з е м н и х
шк і л д о у кр а ї н с ь ки х В Н З ;
•в і д кр и т т і р и н ку п р а ц і ЄС д л я у кр а ї н ц і в п і с л я в і й н и .
20 31
О%т же , д л я п о ве р н е н н я %б і же н ц і в д е р ж а в і н е о бх і д н о п р о ва д и т и ком п л е кс н у п ол і т и ку, я ка в кл ючат и м е р е а л і з а ц і ю р е ф о рм
т а з а л у че н н я і н ве с т и ц і й у ві д н о вл е н н я з ру й н о ва н о ї і н ф р а с т ру кту р и .

30