You are on page 1of 272

ДК . . .

З-

ком н о ано ініст рст ом ос іти і науки країни


наказ Міністерства освіти і науки країни
від . .

Видано а ра унок державни ко тів Продаж аборонено

МО Н ПОЗН НН
завдання підвищеної складності
завдання з елементами дослідження
завдання з розвитку мовлення

завдання конкурсного характеру


завдання для роботи зі словником

Çàáîëîòíèé Î.Â.
З- країнська мова підруч. для кл. з навч. рос. мо-
вою закл. заг. серед. освіти Олександр Заболотний,
іктор Заболотний. Київ енеза, . с.
- - - - .
ÓÄÊ 811.161.2(075.3)

Заболотний О. .,
Заболотний . .,
идавництво енеза ,
- - - - оригінал-макет,
Äîðîãi øåñòèêëàñíèêè
òà øåñòèêëàñíèöi !
Раді зустрічі з вами на сторінках підручника Укра нська
ìîâà . ього навчального року ми помандруємо до чарівних
країв Морфологі та Орфографі , зазирнемо в найпотаємніші
схованки українського слова, пізнаємо багато нового й корисно-
го. аші зусилля обов язково увінчаються успіхом, ви отримува-
тимете задоволення від уміння грамотно писати та красномовно
висловлюватися.
Підкорення кожного параграфа радимо розпочинати зі
вступної вправи невеликого дослідження. Потім варто уважно
прочитати правило, намагаючись осмислити його. ідкривши для
себе суть мовного явища, можна розпочинати виконання різно-
манітних тренувальних вправ. они допоможуть закріпити отри-
мані знання, а також розкажуть про навколишній світ, стосунки
між людьми, історію та культуру.
Конкурсні завдання, цікаві історії, усмішки, різноманітні
мовленнєві ситуації та опорні малюнки зроблять нашу подорож
стежками української мови жвавою та захоплюючою. Крім того,
на вас чекають спеціальні рубрики Культура мовлення й Моя
сторінка .
не забувайте користуватися словниками. цих скарбницях
добірних зерен-слів є відповіді на різноманітні запитання що
означає слово, як його треба писати, наголошувати тощо. ез
цього неможливо досконало опанувати мову.
Отож, друзі, вирушаймо назустріч новим відкриттям
Íåõàé âàì ùàñòèòü!

3
Вступ

Êðàñà é áàãàòñòâî óêðà¿íñüêî¿ ìîâè


о а т оя країно мо и т оїх соло ї
Д. Кремінь

1
Мово вкраїнська, звідки прилетіла, як тут виросла, розцвіла
й зарясніла? и пила ти воду з Дніпра? и купалася в його
ласкавих водах? и злітала з його мільйоннокрилим птаством?
Мово ечеш вічно й вільно, як Ріка. ече вода в синє море, та
не витікає... на ній човни золотії звуків, слів, мови із сивої
давнини причалюють човни золотії агр льний

очеш мови пізнати скарбницю,


Приїзди у Прилуки мої,
ут вона, як вода-срібляниця,
к прозорі дзвінкі ручаї.
виходить Наталка із хати,
виносить вам кухоль води,
така в неї мова багата,
оч в словник її, чисту, введи.
а а та
ПОМІРКУЙМО

дуже люблю вашу народну українську мову, гнучку, цвітис-


ту й таку м яку. вашій мові стільки ніжних, сердечних, пест-
ливих слів ясочко іронько к ітонько с р нько олстой

Запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики та


квіткових пахощів... акими епітетами супроводиться визначен-
ня української мови ончар

4
Вступ

Надзвичайна мова наша є таємницею. ній усі тони й від-


тінки, усі переходи звуків від твердих до найніжніших... Диву-
єшся дорогоцінності мови нашої у ній що не звук, то подарунок,
усе крупне, зернисте, як самі перли ухомлинський

Ой, яка чудова українська мова


Де береться все це, звідкіля і як?..
в ній ліс лісок лісочок у а гай і ро а,
ір рåлісок чорнîліс іще й айрак.
така ж розкішна і гнучка, як мрія.
Можна і кіля і і ки , можна і і кіль».
в ній хур ли я іхола а ія
а ір ха хурто ина хуга ам тіль
і суха
ПОМІРКУЙМО

2 В
уравка, Марічка, веселка, перлина, черемшина, серпанок,
смерічка, світлиця, обрій, височінь, волошковий, довкілля, зо-
рецвіт, плесо, розмай, чорнобривці, щедрувати, ясночолий.
3 Н

5
Вступ

Краса мови країнська мова проста, легка, милозвучна, музи-


кальна, співуча, дзвінка, повноголоса, безмежна,
живописна, барвиста.
она не любить збігу приголосних звуків, у ній
виразні чисті голосні. Милозвучність досягається
послідовним чергуванням голосних і приголосних,
відсутністю нагромаджень приголосних, перева-
жанням голосних і дзвінких звуків над глухими.
Багатство агатство української мови виявляється в багат-
мови стві словникового складу, величезній кількості
фра еологі мів, крилати висловів синонімів, у
різноманітності суфіксів і префіксів, у стрункості
та гнучкості граматики. Неоціненним скарбом є
кличний відмінок.
країнська мова здатна задовольняти найвибаг-
ливіші потреби спілкування, нею можна виражати
найскладніші наукові поняття й найтонші люд-
ські почуття.

явіть, що ви вирушили в навколосвіт-


нє плавання. ас із нетерпінням чекають
П РОЕКТ
у найбільших містах планети, гостинно приймають. сім
цікаво дізнатися про вашу подорож Звучать різні запи-
тання, але одне з них обов язково стосуватиметься краї-
ни, яку ви представляєте, її історії, культури, мови... о
ви розповіли б представникам інших країн про країну
чи красу та багатство української мови?
найт ся гру и й і готуйт н ликий исту
х илини на о ну т м
арви українського слова
країна держава в центрі вропи .
о о іліть о о я ки мі учасниками гру и мо на
і готу ати іл стра ії му ичний су ро і
а отр и скористайт ся мат ріалом і ручника

6
Повторення вивченого

Ïîâòîðåííÿ òà óçàãàëüíåííÿ
âèâ÷åíîãî â ï’ÿòîìó êëàñi
СЛОВОСПОЛУЧ НН І Ч НН
И А А МО

ÄÆÅÐÅËÎ
ечірній птах здійметься на крило,
Рясний туман впаде на дно долини,
зацвіте цілюще джерело
Під золотим густим кущем ліщини.
оно цвіте сталево в пору дня,
оно цвіте мідяно в пору ночі.
його воді відбилась тінь коня,
тінь зорі, і материні очі.
ак хочу знов, щоб щастя привело
Мене туди, де в тихих тінях гаю
Зодвіку б є цілюще джерело
Невтомне серце батьківського краю.
ечірній пта дійметься на крило,
Рясний туман впаде на дно долини.
ам б є і б є невтомне джерело
иве і вічне серце батьківщини.
т льмах
* яснèé рос. густîй, обèльн й.

В « »
« » « » « » В

який?
А О ясний туман
5 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. З В

7
Повторення вивченого

6 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ.

ітер з моря, хвилі Дніпра, хатинка лісника, матусина піс-


ня, криниця дідуся, ліси ернігівщини, квіти осені, подвір я
школи.
7
. Ну й день ахо л нням . . Ну й день осу ом .
. Оце так новина ахо л нням . . Оце так новина ро
чару анням . . ка красуня амилу анням . . ка красу-
ня і н аго .

З
Н
К

Поясніть, який зміст було вкладено в ці дві однакові за лексичним скла-


дом репліки та з якою інтонацією їх було вимовлено.

. Дитинства теплий вітер з очей моїх сльозинку


витер о го ят . Нап юся ще солодкого на-
стою тих молодих вишневих вечорів ост нко
. Придорожня береза гойдала на своїх плаку-
чих гілках зелений димок т льмах . у-
равлиним êëþ÷åì відмикаю осінь а рин к
. іниво верби коси заплітали а рин к .
В
З
солодкий вітер

. ес дремал в утренней тишине. . тром шли бодро, б стро,


легко ветер дул сбоку. . асково светит весеннее солнце. . Саша
и на возвращались из школ домой. . саду бегали синиц
и искали еду. . Золот е лучи солнца щедро льются на землю.
* кол укр зі школи.

8
Повторення вивченого

П ОСТ І СКЛАДН Ч НН
ОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В НИХ
И А А МО

10 В

Р
саду на лавці сидів Музикант. ін грав на флейті. До його
чудово пісні прислухалися і пташки, і дерева, і квіти. Навіть
ітер приліг під кущем і з подивом слухав гру на флейті. рав
Музикант про сонце, про хмаринку в небі, про жайворонка й про
дитячі очі.
Замовкла пісня, поклав Музикант флейту на лаву й пішов до
хати. Підвівся ітер з-під куща, прилетів до флейти. ін подув
з усієї сили, а флейта не грає. подумав ітер ому ж це так?
дже я можу вирвати дуба з корінням, скинути дах з хатини.
ому ж флейта не підкоряється мені, не грає? За ухо
млинським).
* і корÿòèñÿ рос подчинÿться.
В

З В

11 СИТУАЦІЯ. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ.


В

В
 надзвичайно цікаво
 розвиває логіку
 тренує пам ять
 спробую пояснити
 псується зір
 біль у суглобах
 дякую тобі
 будь ласка
 раджу не зловживати грою

9
Повторення вивченого

12

. сміявся і вигравав і дихав до запаморочення п янко й


лоскотно елений день моргун . Старенька груша дихає
на пальці їй певно сняться повні жмені груш ост нко .
. Зашуми весною зелен луже теплий вітре шелести в гіллі
али ко 4. все навколо витанцьовує і білі лілії і зелений
очерет і кучеряві верби і човен и н ький . аснув
вечір і море внизу килими розгортало барвисті ос ра .

13 ЧОМУ ТАК?

. ерез кілька днів, по-моєму, буде сонячна погода. буду


наполягати, щоб меблі розставили по-моєму.
. Зустріч, на астя, пройшла успішно. мулет подарували
на астя.
14

15

. саду росли гарні троянди й радували серце маленької


господині. . з-за гір виглянуло сонце та швидко висушило росу
на траві.

. давнину говорили, що лелека на хаті це на щастя.


. атько урочисто сповіщає, що вже почався Святий вечір.

16

. Дай оже нам долю дай миру та щастя а рин к .


. ут стеблина кожна звук із пісні, тут рослина кожна чистий
дзвін ано . . ечірнє сонце дякую за всіх котрі нічим не
осквернили душу ост нко . . скриться ранок сипле в сер-
це роси співають струни неба і душі а рин к . . о дощ
то сніг то знову дощ і листя лопотіло інграно ський .

10
Повторення вивченого

17

3 4

ПРАВИЛЬНО НЕПРАВИЛЬНО
одужати виздоровити
узбіччя обочина
протяг сквозняк
кожного разу всякий раз

11
Повторення вивченого

СКЛАДНІ ВИПАДКИ
П АВОПИСУ
18 В З

. Стоїть верба серед села, розпустила гілля в кожне подвір я.


. Маленька, червоненька, із хвостиком тоненьким. На городі мене
рвуть і до столу подають. . Дах легкий несу із собою, мить
і він над головою. . На татарському полі попутані коні, вузлики
знать, та не можна розв язать. . Сидить баба на грядках, уся
закутана в хустках.
19 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. е и
е
и
Д..легація, ет..кет, нет..рплячий, ст..скати, к..шеня, ім..-
нини, зд..рати, ст..лити, т..хнічний, л..пневий, хв..лястий,
ен..ргетичний, р..петувати, кр..чати.
КЛЮЧ. е

20 В
З
Підвод..ся, ніч.., Ол..чин, сторін..ці, листуют..ся, літ..ній,
тіт..чин, тополен..ці, лінон..ка, барабан..щик, вишен..ці, ві-
кон..ця, англійс..кий, чемодан..чик.
КЛЮЧ.

21 В
З
Різдв..яний, моркв..яний, осв..ячений, ев..яківка, тьм..яний,
арф..ярка, розв..язок, духм..яний, глазур..ю, різьб..яр, олов..я-
ний, цв..ях, роз..їзд, об..єднувати, гр..юкати, дит..ясла, св..ященик.
КЛЮЧ.

22

Об..ивати пороги, під..авати жару, сон..е царство, на пташи-


н..их правах, об..ігти десятою дорогою, від..авати руку й серце,
Повторення вивченого

камін..е серце, як осін..я ніч, ран..ій птах, лебедин..а пісня, ко-


рон..ий номер, ден..о і нічно.

23 В
е з,с платний, ро з,с казати, з,с хвалити, з,с нести,
з,с кривдити, з,с фальсифікувати, з,с творити, пр е,и земли-
тися, пр е,и погано, пр е,и в ялий, пр е,и старий.
24

арьковский, кр мский, запорожский, южнобужский від


н й уг , острожский від строг , казацкий, карпатский,
винницкий, ьвовщина.
25 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ.

26
З
. Полетели на юго запад зяблики, певчие дрозд , жаворонки
маго . . унами результат земле трясений и изверже-
ний подводн х вулканов н икло ии . . Он переболел
всеми мальчишескими увлечениями коллекционировал спи-
чечн е коробки, занимался авиа моделизмом о о .
* р åни укр. вèверження. л чåни укр. захîплення.
27 В «К »
. Наталці подарували сиреньову хустинку. . Мені невдобно
у тебе просити. . Здрастє, шановна рино Дмитрівно . то
сьогодні діжурний? . Канєшно, я допоможу тобі. . мене одна
невірна відповідь. . Спробуйте смачне блюдо.

ПРАВИЛЬНО НЕПРАВИЛЬНО
черговèй діжурний
незручно невдобно
звичайно канєшно
бузковий сиреньовий

13
МОЯ СТОРІНКА
ВА И КИ

Н
індик
З
« » А А
К З
А індіанці А
(З посібника)

К
З
В Г
В
Н
К В
В

З
П. Глазовий

НА ДОЗВІЛЛІ
ВЕ Е А В К ИНА

« »
« »

УСМІХНІМОСЯ

Н К

14
Повторення вивченого

Áаãаòо є òаєìниöü у ñвіòі,


і оäна ç найáілüшиõ ç-ïоìіæ ниõ – ìова.
І Ви ованець

ÌÎÐÔÎËÎÃІÿ. ÎÐÔÎÃÐÀÔІÿ.
ÅËÅÌÅÍÒÈ ÑÒÈËІÑÒÈÊÈ .
ІÌÅÍÍÈÊ

Âè çíàòèìåòå:
морфологічні ознаки іменника, його синтаксичну роль;
особливості відмінювання іменників.

Âè âìіòèìåòå:
визначати форму іменника в реченні;
відмінювати іменники;
утворювати іменники різними способами;
правильно писати іменники з вивченими орфограмами;
використовувати іменники в мовленні.

15
Іменник

Морфологія від грец. morphe форма, logos слово, учен-


ня це розділ мовознавства, що вивчає слова як частини мови.

ІМ ННИК К ЧАСТИНА МОВИ


ро о наки ім нникі ро на и істот і н істот
ласні й агальні а тако ро ірні ім нники
И А А МО

28 А В

м нники н і частини мо и
радість радісний
десятка десять
дихання дихати
А
В З

Загальне Іменник ðîñ. имя существительное це самостій-


значення на частина мови о о начає предмет і відповідає
на питання õòо? ùо? НА И ЛА арта сокіл
і ага рохання хо ь а.
Морфологічні менники змінюються за відмінками й числами,
ознаки належать до певного роду.
Синтаксична реченні іменник може бути будь-яким членом
роль речення. НА И ЛА
лі усьому голо а ли ар ння я лук
ро ли а ть õìàðè н і

хто? що
29 В

. еличезні дерева казковими велетами заступали путь


т льмах . . Вечір стелить над морем олодні тумани
укі . . під вікнами ходять ночі і дощами густими

16
Іменник

плачуть оро ко . . Затèсла груша в жовтих кулачках


смачного сонця лагідні жовточки інграно ський .

Назви менники поділяють на назви істот і неістот ðîñ. оду-


істот шевл нн е и неодушевл нн е . НА И ЛА
На ви істот ХТО На ви неістот ЩО
арас учит лька кі ка со ілка о р о;
лісо ик с міфічні іс- гурт клас сукупність
тоти ; істот ;
і ак шахові фігури ; мікро а ила орга-
окійник назви померлих нізми
Власні Розрізняють агальні й власні назви. НА И ЛА
назви
Загальні Власні
рос. нарицательн е рос. собственн е
стіл країна с ято х и с ітлана рнігі і
л ання о ро ірка тя ь о ро іт р і о
со ор галактика ули ар о аний ис ка ка
я ком та урнал ло о ан ина иї ська усь
річка ні ро
загальна назва власна назва

Збірні Збірними ðîñ. собирательн ми називають іменни-


іменники ки, які означають сукупність однакових чи подібних
предметів, що сприймається як одне ціле. НА И ЛА
моло ь, насіння ко а т о, листя, гар у иння.

З
30 В
кація, колода, курка, клас, доброта, Сварог, щука, квітка,
оса, журба , кішка, ячеслав, сховище, бактерія, азот, артист,
загін, імператор, мавка, світ, вірус, група, Орел прізвище ,
пюре, східці, добряк, Оксана, палац, натовп.
ур à рос печàль, грóсть.
КЛЮЧ.

« »

17
Іменник

31

З
– ей, дядьку, куди йдете?
– На ярмарок...
– звідки ви? – З Ковалів.
– а я не питаю, якого ви роду.
Село ваше як зветься?
– а й кажу Ковалі.
– самі ви хто будете?
– Коваль.
– е-хе... ось ви, дядьку,
маленький та плохенький, як на ко-
валя.
а я не коваль, а Коваль.
нас у Коваля усі Ковалі, а кова-
лів тільки троє.

32 З

А О о ари то арист о.
Птах, козак, учень, юнак, комаха, ворон, віти, малюк, діти.
33

На вечірній зорі сірим клином журавлі пролітали у вирій


кач .
*Âèрій рос т пл е края.
34
З

. ласник володар.
. Рибалка риболовля.
35 В
ВАРІАНТ А.

ВАРІАНТ Б. « »
корпус, екран
допомога, підказка

18
Іменник

В ЛИКА УКВА ЛАПКИ


У ВЛАСНИХ НАЗВАХ
ро т як на исьмі и іля ть ласні на и омі агальних
36 А
. Земля обертається навколо Сонця. . Працівників школи
привітали з Днем учителя. . Діти побували в спенському со-
борі. . чні відвідали заповідник Запорізька Січ .
З
В З

Велика Власні на ви пи емо велико букви НА И ЛА Â


буква лик нь Ò рно іль ина май ан Í ал ності
кщо власна назва складається кілько слів то з ве-
ликої букви пишемо пер е слово НА И ЛА Ä нь
учит ля Ìу й історії а орі ького ко а т а Íа іо
нальна о ра країни Äруга с іто а ійна Çолоті оро
та АЛЕ Ä нь Í ал ності країни Ä нь Ï р моги
З великої букви пишемо всі слова в назвах

держав с у ліка оль а


населених пунктів, вулиць місто ри ий іг ули я рхній ал
найвищих державних рхо на а а країни ро йський
установ країни й між- о
народних організацій
державних символів р а ний ра ор країни р а ний
країни р країни р а ний імн країни
астрономічних і геогра- ума ький лях галактика і н
фічних об єктів н олісся о а ін я острів
дійових осіб у казках р она а очка исичка стричка

Н
українці, киянин.
Президент України.

Лапки Назви книжок, газет, кінофільмів, заводів, кораблів,


аеропортів, станцій метро, цукерок тощо беремо в лап-
ки НА И ЛА урнал т ка ук рки р оний
мак а о рс нал літак рія гот ль урист

19
Іменник

ОРФОГРАМА
З
елика буква й
Біблія, Євангеліє, Коран,
лапки у власних
Бог, Божа Матір, Син
Божий, Святий Дух бог Перун назвах

37 ЧОМУ ТАК?

великий віз еликий із су ір я ;


червона шапочка ервона апочка.
38 В
« »
ДР К
Київський дитячий хор едрик
належить до п ятірки кращих у сві-
ті. Нещодавно він переміг у Міжна-
родному конкурсі Духовна музика в
Римі . Папа Римський запросив хо-
ристів до літньої резиденції.
Дякую, що у своїй творчості ви
завжди бездоганні , сказав чистою
українською мовою.
продовж років існування едрик дав понад кон-
цертів в країні, Німеччині, С , Канаді, талії та інших кра-
їнах. репертуарі юних співаків близько пісень.
ороку хор набирає підготовчу групу. Прослуховування від-
буваються в Палаці дітей та юнацтва в місті Києві га ти .
огàнний ðîñ. безупрåчн й.
З

39 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ.

40 З
огурт в олошкове п оле, с пасо- п реображенський с обор
рнігі , автомобіль т есла, станція метро п окровська, н аці-
ональний х удожній м узей, ф ранцузька р еспубліка, г алак-
тика С пляча К расуня, к ерченська п ротока, з ахідне
п оділля, д ень п сихолога, к омета г аллея.
41 З
Іменник

Річка Південний уг, Софійський собор, Києво-Печерська


лавра, огоматір, Різдво ристове, День української писемності
та мови, Полтавська битва, заповідник сканія-Нова , орне
море, День Соборності, Конституція країни, нтернет.
42

Острів х ортиця, д ень п рав людини, в еликдень, с узір я


к озеріг, п івнічний п олюс, в інницька о бласть, г ора
г оверла, т абір л ісова пісня, т ихий о кеан, а еропорт
б ориспіль, с тудія танцю в олошка, п очаївська л авра,
п ечиво ж уравлик, к інотеатр с яйво, м ультфільм р уса-
лонька, с упермаркет к ишеня, сайт о стрів з нань.
43 З

Сіверський д онець річка , к ривий р іг місто , д ень з нань


ñâÿòî , в елика в едмедиця су ір я , с получені ш тати а мери-
ки, м іністерство о хорони з доров я, п івденний б уг річка ,
к иївська р усь, з апорізька с іч, в ерховна р ада країни.
44 СИТУАЦІЯ.
З

Поздравляю с н ов м г одом; с р ождеством х ристов м;


с д н м н езависимости у краин ; с д н м у чителя.

45 З

рочище ж овті в оди, п івденне п олісся, г алицько-волин-


ська д ержава, о стромирове є вангеліє, о строзька а каде-
мія, л юблінська у нія, к орсунська б итва, п апа р имський.
46 З

Держава, сузір я або галактика , материк, собор, свято, теле-


візійна програма, кінофільм, картина.
47
. ьвові туристи відвідують д омініканський с обор.
. Діти побували в заповіднику з апорізька с іч. . Мама купи-
ла торт з олотий к лючик. . році розпочав свою історію
х арківський п олітехнічний інститу. . агато пасажирів мет-
ро користуються станцією з олоті в орота. . Окрасою Києва
здавна були з олоті в орота.
Іменник

48 В
ВАРІАНТ А. Н «Природне
диво України» «Собори України» «Зоряне небо» «Космос» «Сім чудес світу»
В
ВАРІАНТ Б.
В

Для вас, допитливі


Ампер ампер,
Герц герц А

І В
Т

ІД ІМ ННИКІВ
ро три ро и ім нникі ім нники с ільного ро у
та агалі ро культуру мо л ння
И А А МО

49 А В
Дунай непосида двері
радість замазура ножиці
озеро бідолаха дрова

А
В З

Рід іменників в українській і російській мовах, як


правило, збігається. Проте є певні відмінності, які
слід запам ятати. НА И ЛА

РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮ
стар й тополь м. р. стара тополя ж. р.
острая боль ж. р. гострий біль ч. р.
бескрайняя степь ж. р. безкрайній степ ч. р.
горькая пол нь ж. р. гіркий полин ч. р.
в сокая нас пь ж. р. високий насип ч. р.
неразборчивая подпись ж. р. нерозбірливий підпис ч. р.
древняя летопись ж. р. давній літопис ч. р.
Іменник

Ч
страждання тканина

муз. привітання фарба

50 З
оловн èé/à біль, нов èé/à шампунь, нелегк èé/à путь, ви-
щ èé/à ступінь, вітальн èé/à туш, яскрав èé/à гуаш, силь-
н èé/à нежить, біл èé/à тюль, гірк èé/à полин.

51

Счастливая жизнь, нас щенн й пар, сильная боль, густая


п ль, настенная живопись, сильная накипь, почтов й адрес,
горькая пол нь, фальшивая подпись, украинская степь.
52

Насип, путь, зал, полин, рукопис, рояль, біль стра ання ,


нежить, шампунь, магістраль, степінь, тюль.
53 В
. далекий путь проводжала мати своїх дітей. . Навколо
розкинулася широка степ. . ист надійшов з далекої Сибірі.
54 СИТУАЦІЯ.
В

 голо ний іль


 сильний н ить
 исока т м ратура
Чоловічий іменники чоловічого роду, що можуть позначати
рід осіб і жіночої статі. НА И ЛА су я ир ктор,
ро сор. З такими іменниками прикметники узго-
джуємо тільки в чоловічому роді. НА И ЛА
ч.р. ч.р. ж.р.
оло ий ліêаð арна ськà і лà у і устку
Іменник

Спільний Деякі іменники можуть мати то чоловічий, то жі-


рід ночий рід. акі слова називають іменниками
спільного роду. НА И ЛА ñòàðîñòà, листоно
а сирота ама ура і олаха ілоручка а іка.
З іменниками спільного роду прикметники, а-
йменники й дієслова узгоджуємо залежно від того,
особу якої статі означає іменник. О ІВНЯ МО
ч. р. ч. р.
1. й хло ь ликий çаìаçуðа
ж. р. ж. р.
. я і чина лика çаìаçуðа
Паралельні Деякі іменники мають паралельні форми роду. НА
форми И ЛА ал ала сусі сусі а; ира ира а.
Не мають іменниках, що мають форму тільки множини, рід
роду не ро рі ня ть. НА И ЛА но и і рі сани.

55 В

Радість, канікули, білоручка, директор, чипси, сирота, щастя.


56 В
.и так ий,а непосида, Денисе . оре з так им,ою ба-
іко , Семеном. . Наш а староста Олена підготувала графік
чергування. . Молод ий,а директор Задорожна провела збори.
. Досвідчен ий,а інженер огданова викона в,ла роботу вчасно.
57 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. «З
»
задавака, базіка, вереда, білоручка
ледащо, забудько, базікало

58 Н

. Сині вечорові сутінки огортають і Дніпро і кручі...


а . в степ широкий, за обрій, тікає насип залізничний
р омайський . . ітер-пустун ніби бавиться з посивілими
деревами налітає трåпетно й порèвно, гойдає трусить осокîри і
від того на землю стелиться пухнаста заметіль а
В
Іменник

Н
«В
А А К
А »

Н агроном
Як ви думаєте, що сказав Сергій?

ЧИСЛО ІМ ННИКІВ
ро ім нники о ма ть орми тільки о нини чи тільки
мно ини а тако ро стилістичну роль числа ім нникі
59 А В
ноутбук Дніпро ворота
трактор золото ножиці

В З

Форми менники змінюємо за числами однина й множина


числа НА И ЛА т л он т л они чір чори
Деякі іменники мають форми тільки однини або тіль-
ки множини. О ІВНЯ МО
Ма ть форми тільки однини Ма ть форми тільки множини
оро но л ст о іт ора окуляри рі ахи ліно і о л ски
ра ість ь і нт рн т ар ати уми

В
60 В

К П РК
Перші у світі аквапарки було створено у -х роках минулого
століття на тропічних курорта мерики. Найчастіше тут пред-
ставлено такі атракціони різноманітні водні гірки, поливалки,
закриті труби, фонтани, басейни з ви ко й без неї, ледача річ-
ка . Сучасніші аквапарки можуть бути оснащені пристосування-
ìè для штучного нагнітання хвиль у басейні й заняття серфінгом.
Найбільшим у світі парком водяних атракціонів вважають
, який розташований у японському місті Сігайе.
Іменник

країні перший аквапарк з я-


вився у році в Сімеїзі. Зараз цен-
три розваг на воді є в багатьох містах
нашої країни, а деякі із цих закладів
б ють європейські рекорди. ак, один
з наймасштабніших аквапарків Схід-
ної вропи та найбільший в країні
це Острів скарбів у Кирилівці Запо-
різької області. один з найбільших
критих аквапарків у вропі це ки-
ївський . ікавим є
центр ðîçâàã Джунглі в аркові,
стилізований під тропіки Південної мерики, Мис Доброї Надії
в ердянську, задуманий як старовинний замок з екзотичними
рослинами, та інші.
В В

61

Золот е час , узкая дверь, классное собрание, новая мебель,


большие хлопот , полн е сутки,
ранняя жатва, бел е перья. РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮ
З дверь о н. двері мн.)
жатва о н.) жнива мн.)
сутки мн.) доба о н.)
62 В В

. ігли два пси, позадирали носи. . По стежині, по дорозі


бігти я у них не в змозі, по снігу не йдуть як слід до вподоби
тільки лід. . Сама холодна, а інших припікає. . исить сито, не
руками звито. . літку відпочивають, а взимку дітей катають.
63 З

Спагеті, птаство, долина, штани, молоко, ві-


тер, ворота, Полтава, совість, книга, малюван-
ня, ернівці, канікули, банкомат.
З
Іменник

НА И ЛА Береза листяне дерево.


64 В

. Вовк це хижа тварина, яка водиться в лісах. . Кавун росте


в південних регіонах країни, бо потребує багато тепла та світла.
. відкритий рунт буряк і моркву висівають у квітні травні.
65 змагання

66 Н

. оржини квітнуть жовтим цвітом, кружляють бджоли


біля них а іла . . Минає літо, шелестить пожовкле листя
ч нко . . полі спить зоря під колоском і сонно слуха
думу колоскову, і сонна тиша сонним язиком шепоче саду сиву
колискову інграно ський . . Ми юними тоді були, дороги
кликали нас в мандри у нко . . иття найдужче виру-
вало на Подолі ан нко .
*Ìàн ри ðîñ. стрàнствования.

67 В «К
»
. мою кімнату купили нову мебель. . Ми з друзями часто
граємо в шахмати й шашки. . дуже люблю кататися на конь-
ках. . Результат буде відомий через двоє суток.

ПРАВИЛЬНО НЕПРАВИЛЬНО
синє чорнило сині чорнила
старі меблі стара мебель
електронний годинник електронні часи
грали в шахи грали в шахмати
нові ковзани нові коньки
три доби троє суток
Іменник

ВІДМІНКИ ІМ ННИКІВ
ро мін ання ім нникі а і мінками ро кличний і мінок
а тако ро ут ор ння орм на и ного і мінка мно ини
И А А МО

68 А В яблуко
. Після обіду аля з їла яблуко.
. З дерева впало велике яблуко.
яблуко

В З

Відмінки менники мін ємо а відмінками ðîñ. падежами .


О ІВНЯ МО

РОСІЙСЬКА МОВА УКРАЇНСЬКА МОВА


менительн й кто? что? Називний хто? о?
Родительн й кого? ч го? Родовий кого? чого?
Дательн й кому? ч му? Давальний кому? чому?
инительн й кого? что? Знахідний кого? о?
ворительн й к м? ч м? Орудний ким? чим?
Предложн й о ком? о ч м? Місцевий на/ кому? на/ чому?
Кличний

Прямий Називний відмінок називають прямим, інші непря-


відмінок ìèìè.
Кличний українській мові, на відміну від російської, є кличний
відмінок відмінок. ін існує для вираження форми вертання
ðîñ. звательной форм , обращения . О ІВНЯ МО

РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮ
л т я çеìля ìîÿ! л т çеìле ìîÿ!
Ñеðãей о ой и ко мн Ñеðãію і ій и о м н

69

Н О ДОМ
читель запитав ндрійка
и вдома розповів про двійку?
Іменник

ндрійко похилив чоло


якже... се, як наказали
що батьки тобі сказали?
На жаль, їх вдома не було
іл ький
З

70 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ.

О ІВНЯ МО
Н З
Їде автомобіль Ремонтують автомобіль
71

. Назар перезавантажив свій комп ютер. . ліна довго роз-


дивлялася малюнок. . асто згадую рідне місто.
телефон

З
О ІВНЯ МО

Знахідний Родовий

72

. Коні попили воду, води . . Діти поїли кашу, каші . . Не


забудь купити хліб, хліба .
73 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. цілющий дощ
Іменник

и, ­і, и, ­ы,
а, ­я О ІВНЯ МО

РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮ

á è‘
á

74
Профессор профессорà; фельдшер фельдшерà, инспектор
инспекторà; редактор редактор .
З

75

.ого ти журишся ромашко чого ти гнешся до землі?


онч нко . . Милуйся лянко свічками-берізками і прозо-
рим воском кленів і шапками лісових груш онч нко .
. Моє село земний уклін тобі за молодість і світло отчих стін
арас к .
76 Н

. Про футбольний матч, який має відбутися між командами


планет Земля та Марс.
. Про початок навчання в школі чаклунів.
. Про збір коштів для створення машини часу.

ТИПИ ВІДМІН ІМ ННИКІВ


ро о іл ім нникі на чотири і міни а тако
ро ім нники т р ої м якої та мі аної гру
И А А МО

77 А
исота, човен, гордість.

В З

30
Іменник

За особливостями відмінювання іменники поділяють


на чотири відміни ðîñ. склонения .
І відміна До І відміни належать іменники жіночого й чолові-
÷îãî, а також спільного роду, які в називному від-
мінку однини мають закінчення -а(-я). НА И ЛА
ро от а існ я икол à, ñèðîò à .

ІІ відміна До ІІ відміни належать


іменники чоловічого роду, які в називному відмінку
однини мають нульове акінчення або закінчення -î.
НА И ЛА иї я ьк î ;
іменники середнього роду, які в називному відмінку
однини мають закінчення -о, -е, -я крім тих, що на-
лежать до відміни НА И ЛА с л î , ìîð
ІІІ відміна До ІІІ відміни належать іменники жіночого роду,
які в називному відмінку однини мають нульове
акінчення, а також іменник ìàòè. НА И ЛА
ра ість ніч .

ІV відміна До відміни належать іменники середнього роду


із закінченням -а(-я) в називному відмінку однини,
у яких при відмінюванні з являється суфікс -аò-
(-яò-) або -ен-. НА И ЛА ло à – ло àòи ім ÿ –
імені.

78

РОСІЙСЬКА МОВА УКРАЇНСЬКА МОВА

Склоне- Род Окончание ід- Рід Закінчення


ние в . п. ед.ч. міна в Н. в. одн.
І ., М. а я І ., . а я

ІІ М. нулевое ІІ . нульове, о
С. о С. о я

ІІІ Æ. нулевое ІІІ Æ. нульове


І С. а я суф. ат
ят н)

31
Іменник

79

і міна і міна і міна і міна


вода завод ніч курча
лля вікно любов лоша
« »

80 З

Станція, сайт, курча, листоноша, маестро, море, порося, мати,


тінь, ожина, щирість, каченя.
81 ЧОМУ ТАК?
журі, кіно, кенгуру ворота, Суми, жнива, дрова

дівчина дівчатко
дівча

82
А А

Групи менники пер о та друго відмін крім іменників


на -ар ир яр поділяємо на групи так

рупа Особливості Приклади


Тверда іменники чоловічого й жіночого, а Ìèêèòà,
також спільного роду з основою на сна
твердий приголосний, крім шиплячого; н оси а
іменники середнього роду із закін- місто ікно
ченням -î
М яка іменники з основою на м який при- міся ь мля
голосний; листя ір я
іменники середнього роду із закін- мор ол
ченням -е не після шиплячого міс
Мі ана іменники з основою на иплячий при- о а
голосний л ч я и

З
НА И ЛА подія
Іменник

83 В

Оздоба, олія, пісня, виставка, смуток, столиця, товариш, Пав-


ло, носій, асфальт, інститут, ідилія, доля, сітка, ноша, ущіль-
нення, ожина, коваль, Світязь, плече, келія, нтон, газета.
КЛЮЧ.

Іменники Іменники ІІ відміни на -аð, -иð, у яких наголос


на -ар, постійно падає на ар ир належать до твердої групи
-ир, -яр кухо àр мун èð ; інші до м якої огатèð ога
òèðÿ; ук àр ук арÿ).
До твердої групи також належать іменники êîìàð,
олар ластир
Іменники ІІ відміни на -яð, у яких при відмінюван-
ні наголос переходить з яр на закінчення, належать
до мішаної групи колÿð школярà, га тÿð
газетярà ; інші до твердої ìóляр мóляра .

84
ригадир, базар, муляр, комар, друкар, лікар, каменяр, юві-
ляр, бібліотекар.

о бір іменника як частини мови


ослі о ність ро ору
. астина мови.
. Початкова форма називний відмінок однини .
. Назва істоти чи неістоти.
. ласна чи загальна назва.
. Рід якщо є , число, відмінок.
. ідміна, група для і відмін .
. Синтаксична роль.
ра ок усного ро ору
ору но стоять исокі о о клі ñоняшниêи амчук .
оня ники іменник, початкова форма соня ник; неісто-
та, загальна назва, чоловічий рід, множина, називний відмі-
нок, друга відміна, тверда група; у реченні є підметом.
ра ок исьмо ого ро ору
оня ники імен., п. ф. соня ник, неіст., заг., ч. р., мн.,
Н. в., відм., тв. гр., підм.

33
Іменник

85 В

ирокие простор . Золотистое поле. Рожь склоняется под


тяжестью колосьев и кол шется , как море, от жаркого летне-
го âåòåðêà… над золотист м полем возв шаются сосн , осве-
щ нн е солнцем. умят на ветру могучие ветви. Дорога вь тся
между полями у ро ская .

* клонÿòüñÿ укр. схилÿтися, хилèтися.


** ол хàòü укр колисàти, хилитàти, коливàти, гойдàти.

ВІДМІН ВАНН ІМ ННИКІВ І ВІДМІНИ


ро і мінко і акінч ння ім нникі синонімічність яких
акінч нь і ро грамотність
И А А МО

86 Н

ОДНИНА
Òвеðäа ãðуïа Ì’яêа ãðуïа Ìішана ãðуïа
Н. книгà надія пісня площà
Ð. книгè наді пісні площі
Ä. книзі наді пісні площі
Зн. книгу надіþ піснþ площу
Ор. книгîþ надіє піснåþ площåþ
М. на у книзі на у наді на у пісні на у площі
Кл. книгî надіє піснå площå

МНО ИНА
Òвеðäа ãðуïа Ì’яêа ãðуïа Ìішана ãðуïа
Н. книгè наді пісні площі
Ð. книг надій пісень площ
Ä. книгàì надіям пісням площàì
Зн. книгè наді пісні площі
Ор. книгàìè надіями піснями площàìè
М. на у книгàõ на у надія на у пісня на у площàõ
Кл. книгè наді пісні площі

34
Іменник

87

Н
йфелева башня символ Пари-
жа. Она б ла построена в году
лександром йфелем и служила
парадн м входом на семирную
в ставку. Многие француз возму-
щались тем, что в сердце Парижа
установлена та никому не нужная
и чудовищная йфелева башня , тре-
бовали е снести. Однако прошло бо-
лее ста лет, и спор утихли. полнив
роль великолепной реклам нового
строительного материала металла,
башня стала визитной карточкой
французской столиц урнала . йфелева вежа в Парижі

*Áà ня укр вåжа, бàшта.


** о му àòüñÿ укр обóрюватися.
В

88 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ.

Ор. в. орудному відмінку однини іменники відміни


однини твердо групи мають закінчення -ою, а м яко та
мі ано -ею після голосного й апострофа – -єю .
О ІВНЯ МО

верда група М яка й мішана групи


-ою -ею(-єю)
ли а ли ою и ня и нею ия иєю

Ор. в. орудному відмінку множини поодинокі іменники


множини відміни мають паралельні закінчення -аìи
(-яìи) та -ìи. НА И ЛА сльо àìè й слі‘ ьмè;
ñâèнями й ñâèньмè.

35
Іменник

ОРФОГРАМА
укви о в закінченнях орудного відмінка іменників відміни

89
В

А О ло а ло
Круча, межа, сльо а, свиня, робота,
рілля, сім я, пісня, тиша, мрія, краса,
долоня, лінія.
В Н

90 СИТУАЦІЯ.

В
иха вулиця, проїжджа частина, велика площа, нова бру-
ківка, затишна кав ярня, липова алея, триповерхова школа,
дерев яна церква, нова перукарня.
Р. в. родовому відмінку множини більшість іменників
множини відміни мають нульове акінчення. НА И ЛА
то îль м мрій è нь. окремих словах ви-
ступає закінчення -ів або -ей ñó ів гу і‘в і гу ),
л гåнів і л гåнь), ñòàòåй сімåй ми åй та ін.

91
В
Написав кілька стаття , вивчили багато пісня , у сараї немає
миша , обстежили кілька сім я , у саду немає яблуня , дійшли
до тополя , гор не боїться змія , нарвали вишня .

Кл. в. кличному відмінку однини іменники відміни


однини мають такі закінчення
-î іменники твердо групи аннî иколî ;
-е іменники м яко та мі ано груп лле, круче,
уч ни е атре ;
-є іменники м яко групи після голосного та
апострофа аталіє аріє аїсіє сім є мріє ;
-ю деякі іменники м яко групи з пестливим
значенням матусю оню алю аталю .

36
Іменник

92 З В

інка, Софія, Соня, ліна, Полтава, лля, пісня, душа, листо-


ноша, мрія, лія, Наталія, матуся, аля, доня, аїса, Микола.
З

93 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. В

. Дорога. . руша.
94
З
. Заспівай мені, бабуся , тиху колискову іло ір . . іто
перелітую, осінь перейду, вишня білітиму в зимньому саду о
ломі ь . . На рівній дорîга і кінь розумний ар т орчість .
. Завирували під сонною круча світлі кринички а
ський . . всмі нуться сині очі од пісня моїх ос ра .
З Н

ВІДМІН ВАНН ІМ ННИКІВ ІІ ВІДМІНИ


ро і мінко і акінч ння ім нникі синонімічність яких
акінч нь та ро грамотність
И А А МО

95 Н

ОДНИНА
Òвеðäа ãðуïа Ì’яêа ãðуïа Ìішана ãðуïа
Н озерî батькî край читач
озерà батькà краþ читачà
Д озеру батькові батьку краєві краþ читачеві, читачó
Зн озерî батькà край читачà
Ор озером батькîì краєм читачåì
М на в озері на у батькові, на у крà на у читачеві,
батьку краþ читачó, читачі
Кл озерî батьку краþ читàчу

37
Іменник

МНО ИНА
Òвеðäа ãðуïа* Ì’яêа ãðуïа Ìішана ãðуïа
Н. озåра батьки кра читачі
Ð. озер батьків кра в читачів
Ä. озерàì батькàì краям читачàì
Зн. озерà батьків кра читачів
Ор. озерàìè батькàìè краями читачàìè
М. на в озерàõ на у батькàõ на у края на у читачàõ
Кл. озерà батькè кра читачі

менники ір комар снігур хоч і належать до твердої групи у Н. в.


множини мають закінчення і ірі, комарі .
96
В

уд в тащил из кармана несколько мячиков для об чного


гольфа. же через пару минут мячики поднялись в воздух. уд
начал кидать мяч за мячом, пос лая их с максимальной силой и
в сам х разн х направлениях, чтоб арри учился их ловить.
арри поймал все мячи, и уд б л в восторге олинг .

Д. в. давальному відмінку однини більшість іменників


однини відміни чоловічого роду мають паралельні закін-
чення ові, -еві(-єві) та -у(-ю . О ІВНЯ МО
верда група М яка група після М яка група після
-ові, -у приголосного та мішана голосного
група -еві, -у(-ю) й апострофа -єві, -ю
атькові то ари еві учит леві н рієві
атьку то ари у учит лю н рію

Паралельні закінчення мають також деякі іменники


середнього роду. НА И ЛА ìі‘ñòові й ìі‘ñòу, итят
êові й итятку.

-ові, -еві(-єві) у(-ю) НА И ЛА панові ди-


ректору, Василеві Симоненку

38
Іменник

М. в. місцевому відмінку однини деякі іменники відміни


однини мають паралельні закінчення. НА И ЛА на ро ітни
êові й на ро ітнику; на коневі й на коні; у гаї й у гаю.

97 РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮ
директор
ир ктору ир ктору
ир кторові
98 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ.
З

Для першого учасника. Подарувати добродій асиль , надіслати


повідомлення друг ндрій , допомогти учитель Назар едорович .
Для другого учасника. Привітання ерой країни олодимир
Кличко , подякувати брат Сергій , зателефонувати асиль Олек-
сандрович .

Ор. в. орудному відмінку однини іменники відміни


однини твердо групи мають закінчення -оì, а м яко та мі-
ано крім середнього роду на -я -еì(-єì)
НА И ЛА кранîм ку ем асилем соло єì.
менники середнього роду на -я мають закінчення -яì.
НА И ЛА иттяì, о личчяì.
Ор. в. Деякі іменники в орудному відмінку множини мають
множини паралельні закінчення -аìи(-яìи) та -ìи. НА И
ЛА êîнями й êі‘ньми колі‘нами й коліньми крèлами
й êðèльмè. менники очі л чі мають форми î÷èìà,
л чима

99 З
В

Садівник, циркач, іній, вершник,


журавель, соловей, плащ, ячмінь.

100 З Н

Кінь, чîбіт, крило, плече, око, обличчя, слухач.


З

39
Іменник

Кл. в. кличному відмінку іменники середнього роду ма-


однини ють форму, однакову з називним. НА И ЛА о ро
Н. в. о рî Кл. в. .
кличному відмінку однини іменники відміни
чоловічого роду мають такі закінчення

-е ог ане ч м іоне ру е, ко аче р и нте коляре,


т сляре сторо е ні ре, Ëüâîâе
Деякі слова на -еöü
хлопець хло че, кравець – êðàâ÷е
-у ку л гу атьку, сину, òàòу, ÷èòà÷у
-ю менники м яко групи крім деяких слів на - ь асилю,
г нію ргію горю лікарю, татусю учит лю о ро
ію міся ю, êðàю; боєць ій ю; покупець оку ю

101 З
атько, добродій, однокласник, край, Дніпро, козак, Київ,
ерсон, друг, Павло, ндрій, асиль, Сергій, рій, хлопець,
син, гор, місяць.
З

102 -ар (-яр) ир В

ікар, столяр, ветеринар, шахтар, кобзар, рицар, школяр.

-ах -ях О ІВНЯ МО

ПРАВИЛЬНО НЕПРАВИЛЬНО

103 Н

. вишні по садк ам,ах стояли з рушниками, чекали на сва-


тів, які давно вже йшли у ало . . На землю по зоряних
сход ам,ах задуманий вечір зійшов ос ра . . ей, ван у,е ,
пора нам сідлати коня і збиратись мерщій у дорогу тр нко .
. До е о м пахучим день промок т льмах . . Небо над
зеленим га є,йо м рідний край вітає з урожа є,йо м ос ра .

40
Іменник

ЗАКІНЧ НН ІМ ННИКІВ ЧОЛОВІЧОГО


ОДУ В ОДОВОМУ ВІДМІНКУ ОДНИНИ
ро т які ім нники і міни чоло ічого ро у ро о ому
і мінку о нини ма ть акінч ння -а(-я) а які -у(-ю)
104 А
екранà гурту
самокатà туману
піджакà грому

В З
-а -у
Закінчення іменників ІІ відміни чоловічого роду
в родовому відмінку однини
Закінчення -а(-я) мають Закінчення -у(-ю) мають
іменники, які означають іменники, які означають
а назви осіб, імена, прізвища а речовину, масу, матеріал а оту,
то ари а оро а прізвище ; м у ор у іску; хлі а;
б назви тварин і дерев м я б збірні поняття ансам л , лісу
у а; га олку;
в назви предметів но а о а в назви кущових і трав янистих
мал нка; рослин ар інку іро о ;
г назви населених пунктів крім г назви будівель, приміщень та їх
складених назв и а ари а; частин ок алу кори ору;
ри ого огу складена назва ; гара а хлі а млина;
інші географічні назви з наголо- назви установ, організацій ін
сом у Р. в. на закінченні ні рà, ституту коміт ту;
ністрà; д місце, простір тощо яру май а
д назви мір довжини, ваги, часу, ну с іту; ÿðêà ліскà, ñòàâêà;
місяців, днів тижня, грошових е явища природи ітру моро у;
знаків кілограма о тня і є назви почуттів ол страху;
торка олара; ж назви процесів, властивостей,
е назви машин і їх деталей ком абстрактних понять ігу крику
айна мотора с орту;
є терміни, які означають еле- з літературознавчі терміни с
менти будови чогось, конкретні ту роману;
предмети, геометричні фігури и назви ігор і танців т нісу аль
атома ра іуса ром а су; го ака;
ж українські за походженням і географічні назви крім зазна-
терміни і мінка о атка; чених у першій колонці угу
и у, ро у риму ітя а ка у ону

41
Іменник

ОРФОГРАМА
НА И ЛА укви а я , у в
листопада – листопаду закінченнях родово-
каменя – каменю
го відмінка однини
Рима Риму
іменників відміни

105 ЧОМУ ТАК?

 морозу Морозà;  угу Дністрà;


 юксембургу юксембургà;  Криму ерніговà.
 балу балà;
106

. Дмитрà, ясеня, ноутбукà, банкоматà, холодильникà, ьво-


вà, Дністрà, метрà, квадратà.
. Квасу, оркестру, щавлþ, магазину, університету, лугу, ура-
гану, жалþ, ремонту, роману, хокеþ, суходолу, Донбасу.
107 З
-а(-я) -у(-ю)

арків, Париж, Крим, Крит, Китай, Донець річка , Кривий


Ріг, туман, футбол, холод, монітор, чотирикутник, метр, ан-
самбль, ставок, вальс, долар, дим, бензин, грім, страх.
108 З

Сила ветра, шахт р Донбасса, приехал из уганска, берег


Днепра, много песка, много снега, возле сада, посев ячменя,
одного сантиметра.
З

109 З
ечірній ернігів, швидкісний нтернет, сучасний комбайн,
харківський трамвай, новорічний бал, прохідний бал ЗНО, на-
стільний теніс, цікавий матч, лазерний сканер, цьогорічний уро-
жай, один кілограм, юридичний університет.
З
Іменник

110
В
. Клени обсипаються від найменшого подих вітерець
онч нко . . Рибалки набрали сухого очерет , збудували
отаманський курінь чуй и ький . . Мене до тебе при-
несе з папір зроблений літак а личко . . Для доброго
бджоляр немає поганого рік ар т орчість . . узька до-
рога одразу за селом пірнає в ранковий розлив туман ри
л к . . Після дощ гостріше пахнуть квіти ос ра . . ече
вода з-під явір яром на долину ч нко .
*Ïî их рос дуновåние.

Поясніть, чому сталося непорозуміння між дівчатами.

ВІДМІН ВАНН ІМ ННИКІВ


ІІІ ТА ВІДМІН
ро і мінко і акінч ння ім нникі синонімічність яких
акінч нь і ро грамотність
И А А МО

111 Н

ОДНИНА МНО ИНА ОДНИНА МНО ИНА


Н. піч пåчі Н. матè матері
Ð. пåчі печåй Ð. матері матерів
Ä. пåчі печàì Ä. матері матерям
Зн. піч пåчі Зн. матір матерів
Ор. піччþ печàìè Ор. матір þ матерями
М. на у пåчі на у печàõ М. на у матері на у матеря
Кл. пåчå пåчі Кл. матè матері

43
Іменник

112 В
Де ти взялося на мою голову? пирскало трухляве сире
Поліно в печі. е якийсь день полежало б у траві в тіні,
милуючись білим світом...
Даремно проклинаєш мене, загоготіло гаряче Полум я. і-
ба не краще, спалахнувши, за одну мить віддати людям усе тепло,
аніж, обростаючи мохом, роками гнити в глухомані? лас нко .
З В

113 З піч
подорож В

Ор. в. орудному відмінку однини в


однини іменниках відміни, основа яких закінчується од-
ним приголосним крім губного та р , відбувається
подовження приголосних. НА И ЛА ні÷ ні÷÷
о оро о ороææ .
кщо ж основа закінчується сполученням приголос-
них чи на губний приголосний або на р , то подов-
ження не відбувається. НА И ЛА му ріñòü му ріс
ò , л оâ л ов’ , гла уð гла уð
Кл. в. кличному відмінку однини іменники відміни
однини мають закінчення -е. НА И ЛА л о е ра осте,
å÷е, âі‘ñòе

114 З
РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮ
Деталь, âåëè÷, Керч, радість, пе- ночью ні÷÷ю
даль, неповторність, ирість, мати, тенью тінню
ніч, паморозь, глазур, синь, л бов. любовью любоâ ю
В

115

. кації стояли саме в цвіту, заквітчані безліч білих китиць


чуй и ький . . Своєю радість й печаль , як хліб-
сіль , поділись ингаї ський . . Осокори за даль далекою
підпирають в степу небосхил имон нко . . Паморозь
взявся умацький лях оро ко . . Заспівали соловейки
по садах над Рось чуй и ький . . З вітром не змагайся,
за тінь не ганяйся ар т орчість .

44
Іменник

116 ЧОМУ ТАК?


-ят- – З
. Поросятко, орлятко і міна.
. Порося, орля і міна.
МІ МО поросятко -ят-

порося поросяти

117 Н

ОДНИНА МНО ИНА


Н. лошà ім я лошàтà іменà
Ð. лошàтè і‘мені, ім я лошàт імåн
Ä. лошàті і‘мені лошàтàì іменàì
Зн. лошà і‘м я лошàтà, лошàт іменà
Ор. лошàì і‘менåì, ім ям лошàтàìè іменàми
М. на у лошàті на в і‘мені на у лошàтàõ на в іменàõ
Кл. лошà ім я лошàтà іменà

лоша
ім’я плем’я сíм’я
118
В
. Мале орля, та високо літає. . Оленя підійшло близько до дітей.
К

РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮ
відміна відміна відміна
орл нок орлятко орля, орленя
олен нок оленятко оленя

Зн. в. на ідному відмінку множини іменники від-


множини міни, що означають назви тварин, мають паралельні
форми. О ІВНЯ МО
На ви л дей На ви тварин
бачив хло ят бачив л нят і л нята)
бачив і чат бачив ягнят і ягнята)

45
Іменник

Ор. в. орудному відмінку однини іменники із суфіксом


однини -ен- мають паралельні форми. НА И ЛА ім неì й
ім яì, л м неì і л м яì

119 З В

А О о ня ко няти
гня, кача, плем я, курча, оленя, орля, вовча, собачà, дівча,
дитя.
В

120

ТЕМИ: к діти вилікували ëåëå÷à , ке воно було, те лисеня».

ВІДМІН ВАНН ІМ ННИКІВ


ЩО МА Т О МУ ТІЛ КИ МНО ИНИ
ро і мінко і акінч ння ім нникі синонімічність яких
акінч нь та ро грамотність
121 А В
. Вилами по воді писано. . Наламати дров. . Дивитися як
баран на нові âîðîòà.

В З

українській мові є іменники, що мають форму


тільки множини. НА И ЛА орота окуляри гро і.
Р. відмінок родовому відмінку такі іменники мають одне з
таких закінчень
-ів - в -ей нульове
окулярі о а і сан й гро й оріт чо іт
хитро і схо і р й кур й ро ар ат

Ор. орудному відмінку такі іменники здебільшого


відмінок мають закінчення -аìи(-яìи) НА И ЛА окуля
ðаìи о а аìи, илаìи гра ляìи.

46
Іменник

Ор. окремих словах виступає закінчення -ìи гусьмè


відмінок Деякі іменники мають паралельні форми рèìà é
рмè; âîðîтами й орі òüìè; гро èма й грі‘ ми;

санÿìè й саньмè; танàìè й таньмè

Н. окуляри грîші ворота


Ð. окулярів грîшей воріт
Ä. окулярами грîшам ворîтам -ям
Зн. окуляри грîші ворота
Ор. окулярами грі‘шми, грошèма ворі‘тьми, ворîтами
М. на в окулярах на у грîшах на у воротах -ях
Кл. окуляри гроші ворота

122

. раг стоял у âîðîò. . Нежелательно топить камин дрова-


ìè хвойн х пород. . Кто не умеет управлять деньгами, не удер-
жит их. . дивительное путешествие Нильса с дикими гусями.

123 З
В Н

тани, гроші, сани, гуси, кури, окуляри,


ворота, канікули, еркаси, макарони, граблі.
З

124 двері Карпати. В

125 СИТУАЦІЯ.

. насипав зерна кури . . прижену гуси . . и виста-


чить цих дрова ? . приберу сіно граблі .
126 В
ВАРІАНТ А. «Карпати» В

ВАРІАНТ Б.
В

47
Іменник

Н ЗМІН ВАНІ ІМ ННИКИ


ро ім нники які н мін ть с о ї орми ро и нач ння
ро у таких слі і агалі ро культуру мо л ння
127 А В
. Максим підійшов до клітки з маленьким импан е. . і-
так почав випускати асі. . абуся приготувала на обід п ре.
. Невдовзі відкриють нову станцію ìåòðî.

В З

Відмінок Не мін вані іменники мають для всіх відмінків ту


саму форму. ідмінок цих іменників
визначаємо за допомогою питання. Н. пюре
НА И ЛА
Р. пюре
Зн. в.
Д. пюре
риготу ати ïюðе, Зн. пюре
М. в.
Ор. пюре
окласти на ïюðе М. пюре
Кл. пюре
Групи До не мін вани іменників належать
слів деякі іменники іншомовного походження з кінце-
вим голосним кіно, ой урі ат ль тр мо
к нгуру таксі о арокко та ін. альто
альта у альті;
жіночі прізвища на приголосний та -о лійниê
Світлана, о ал нêо Катерина; а також російські
прізвища на -иõ, -ово рниõ, Îñòðово;
деякі абревіатури , .

128 В
метро
. Метро один з найзручніших видів міського транспорту.
. Не кожне місто має метро. . Київ може пишатися своїм мет-
ро. . Ми швидко доїхали на метро. . Київському метро вже
майже шістдесят років.
129 З
ересень, кашне, ндія, піаніно, шимпанзе, траса, поні, Рус-
лан, кіно, яблуня, леді, краса.
КЛЮЧ.
«
»

48
Іменник

130
Н
Кіно, ескімо, таксі, авокадо.
131

. исти для Сергія Нестеренко та юдмили Петренко .


. Покличте Надію Олійник . . Подарунок для Олександра а-
сильчук . . Привітали з ювілеєм анну асильчук . . Зустрі-
лися з етяною Минайло .

ід не мін вани іменників визначаємо так


Особи слова, що називають чоловіків мось , належать
до чоловічого роду, а слова, що називають жінок
місіс ма ам , до жіночого;
Тварини назви тварин належать переважно до чоловічого
роду оні ламінго. муха ж. р.; у
тасу і асі риба ж. р.; к нгуру ч. або ж. р.;
Неістоти назви неістот належать до середнього роду рагу
соло асі о. салямі ковбаса , кольра і
капуста , ор омі вода ж. р.; торна о вітер
ч. р.
рід географічних назв, назв газет, журналів визна-
чаємо за загальною назвою. НА И ЛА уа с
с. р. бо це місто ; іліман аро ж. р. бо це гора ;
рід абревіатур визначаємо за родом основного сло-
ва. НА И ЛА сучасна ж. р. атомна електро-
станція; основне слово стан ія).

132

нтересное интервью, ж лт й какаду, б строе такси, трам-


вайное депо, непреклонное жюри, маленький шимпанзе, вкус-
ное скимо, ч рное пианино.
* р клîнн й укр. непохèтний, незлàмний.
133

А О им ан кмітли ий им ан ч р
Поні, мадам, Міссісіпі річка , колібрі, Капрі острі , торнадо,
тріо, уапсе місто , танго, салямі, журі.

49
Іменник

134 В
алакуча какаду, смачний капучино, спортивний кімоно,
красиве поні, багатолюдний окіо місто , новий С О .
станція технічного обслуговування.
135

ЗООП РК
укає гор до Дмитра
Дивись, якенна кенгур
Дмитро сміється
Ой, умру Не кенгур , а кенгур
он із клітки вигляда
Папуга жовтий какад
Друг знову в сміх
Ой, упаду Не какад , а какад
ідразу видно, братику,
о ти не вчиш граматику.
ро
З

136 СИТУАЦІЯ.

 апельсинове
драже  соковите манго
 корисна  м яке авокадо
боржомі  свіжа броколі
 смачна  шоколадне
салямі ескімо
 велика івасі

137 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. В


ВАРІАНТ А.
В гризлі, поні, какаду, ему
ВАРІАНТ Б.
В таксі, метро,
ательє

50
Іменник

138 З
ікувальн ий/а/ алое, весел èé/à какаду, кольоров èé/å
драже, грізн èé/à/å гризлі, надокучлив èé/à цеце, картопля-
н èé/å пюре, австралійськ èé/å кенгуру, десятиденн èé/å турне,
холодн èé/à/å боржомі, смачн èé/à/å івасі, красив èé,å окіо,
повновод èé/à Конго, яскрав èé/å аку місто , відом èé/à/å
НЗ , цьогорічн èé/à/å ЗНО.

* и ий на чальний акла

СТИЛІСТИЧНА ОЛ
СЛОВОТВІ НИХ ЗАСО ІВ ІМ ННИКІВ
ро стилістичні унк ії ім нникі ут ор них а о омого
них р іксі і су іксі а о с осо ом скла ання
139 А
За лісом тече річка. За лісочком тече річечка.
З З

В З
Стилістичне абарвлення суфіксів іменників
Суфікси Особливості суфіксів Приклади
ість ст о т о творюють слова з абст- грома ськіñòü,
т о от а анн я рактним, узагальнювальним л ñòвî,
нн я інн я тт я значенням, назви опредме- ираннÿ,
і м ї м и м та ін. ченої дії. р аліçì
арактерні для наукового
офіційно-ділового публі-
цистичного стилів
ок очок ичок творюють слова з емо- гайочоê,
очк оньк ньк чк ційним, експресивним за- êîòиùå,
с ньк ісіньк барвленням. с лиùå,
и у иськ арактерні для удожньо- горенüêî,
х ил ãî й ро мовного стилів річечêà

Префікси Стилістично виразнішими роблять слова і префікси.


Префікси ïа-, ïðа-, уç- та інші надають словам відтінку
урочистості. НА И ЛА ïаморо ь ïðа а ній уçлісся.

51
Іменник

Складні Складні слова виконують різні стилістичні функції


слова  уживаються як терміни в науковому, офіційно-ді-
ловому, публіцистичному стилях гі роканал кіло
ат го ина ;
 виражають різноманітні емоційно-експресивні
відтінки в художньому стилі громо о укий смуток
аль).

140

Кониченько, гостинчик, лишенько, квіточка, хатиночка,


звірятко, вовчище, водиця, соколонько, пучечок, упертюх, ста-
новлення, формулювання, архаїзм, історизм, посередництво, по-
розходитись, прадавній.

141 В

ОРО Н
йшов і збирав хмиз. Раптом помітив горобеня, яке випало
з гні дечка. взяв пта еня й приклав до вуха. холодному
тільці ледь чутно стукотіло серце
Повернувшись до намету, я дістав термос і через соломинку
капнув у дзьоб горобчику трохи солодкого чаю. Пташенятко
швидко опритомніло . коли я нагодував його гречаною кашею,
воно й зовсім ожило За рлик).
* ритîмніти рос прийти в чувство, очнóться.

142 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ.


З

А О у у очок
Зима, листок, береза, мама, сестра, пташка, вовк, заєць, со-
бака, сила.
Іменник

143 СИТУАЦІЯ.

 звірятко  будиночок
 голосочок  хмаринка
 вітерець  слонятко
 доріженька  коточок

144

. Котилося колесо літа, і хлопчики бігли за ним оро ко .


. умлять столітні дуби, тихо шепоче очерет навколо руко-
творного ставка, дзюркоче джерельце кришталевої води л к
с нко . . На сивому пагорбі юна осичка поволі міняє осіннє
вбрання комаро ський . . Зима вдяглася в білий кожу ок і
вийшла в парк стежками прогулятись о го ят .

ÍÅ З ІМ ННИКАМИ
ро т коли не ім нниками и мо ра ом а коли окр мо
145 А не
1. Не года дім руйнує.
. Не года, а розбрат запанував між князями.
не

В З не

Íе іменниками пи емо
АЗОМ ОК МО
якщо слово не вживається без н якщо н заперечує лек-
не аха него а сичне значення слова
якщо іменник у сполученні з н ін м ні не руг а орог
означає одне поняття це слово а ніяк не ра а
можна замінити іменником без н
нå руг ворог , не ра а обман
ОРФОГРАМА
якщо іменник має префікс неäо-
Íå з іменниками
н оо інка н огля

53
Іменник

146
«Не »
. на волю приходит неволя. . Неоп тность вед т к беде.
. то б л не друг мой, а просто знаком й. . С путешественни-
ками приключилось несчастье. . Помогла вам не удача, а хоро-
шее знание местности.
147 В не
Ненависть, немовля, непорозуміння, необхідність, невід, не-
милість, недолік, нездара , нестача, недруг, неробство, невдяч-
ність, негода , неук.
* àðà рос недот па. гî а рос непогîда, ненàстье.
148 ЧОМУ ТАК? не

. ін одразу відчув не ирість.


. словах відчувалася не ирість, а лицемірство.
149
. Не года сипонула добрячим градом. . горах туристів
спіткало не щастя. . е аж ніяк не спокій. . ехніка зношу-
ється більше від не догляду, ніж від роботи. . Полетіли сніж-
ки і знову не доліт . е був не друг мій, а просто знайомий.
150 СИТУАЦІЯ.

 непогода
 несподіванка
 неспокій
 необхідність
 нещастя
 непорозуміння
 небезпека
151 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ.
не З
Неволя, недовір я, неприязнь, неправда, неслава, немилість.
ОВІ А ань а і о рілість о ала ра ст о о ман оро ість
З

152
. Нещастя, не щастя.
. Неслàва, не слава.

54
Іменник

153

. чення світ а не вчення тьма ар т орчість .


. Затоплю не дол дрібними сльозами затопчу не волю босими
ногами ч нко . . Навіщо скаржитись, коли твоє
не щастя вже позаду а личко . . Роман з не сподіванки
здригнувся прислухався т льмах . . Здається хтось піді-
йде до дверей проситиме не году переждати тус .

УКВИ Å, È, І В СУ ІКСАХ ІМ ННИКІВ


ро на исання су іксі -ичоê, -ечоê, -ив(о), -ен(я) та ін
154 А

вулиця вулè÷êа ложка ложå÷êа


полиця полè÷êà річка річå÷êа
иц-
ичк- ечк-
В З и е
ичк- ечк-

-ичок, -ичк- Суфікси -ичоê, -ичê- бувають тільки в іменниках,


-ечок, -ечк- що походять від слів із суфіксами -èê, -и я . НА И
ЛА но ичîê від но иê), аличêà від алиöÿ).
інших випадках уживаємо суфікси з буквою е(є)
-ечоê, -ечê- НА И ЛА р ечоê, іконечêо
-ив(о) Суфікс -ив о , який уживаємо для вираження збір-
них понять, що означають матеріал або продукт
праці, пишемо тільки з и. НА И ЛА аливî,
âàðиво чивî.
Суфікс -ев о пишемо в словах ìàðево аревî.
-енн(я) іменниках, утворених від дієслів, під наголосом
-інн(я) уживаємо суфікс -інн я , а без наголосу -енн я .
-инн(я)
НА И ЛА горі‘ння ³льненнÿ.
збірних іменниках уживаємо суфікс -инн я . НА
И ЛА карто линня гар у иннÿ. Проте в іменни-
ках êàìіння насіннÿ, êîðіннÿ маємо суфікс -інн я .
-ен(я) Суфікс -ен я вживаємо в іменниках середнього ро-
ду, що означають живих істот. НА И ЛА êà÷енÿ,
âîâ÷енÿ.

55
Іменник

155 ЧОМУ ТАК?


е и ОРФОГРАМА
ершåчок, вогнèчок. укви и і в су-
156 В фіксах іменників

. Морозèâо, мережèâо.
. Рушнè÷îê, палè÷êа, мішå÷îê, діжå÷êà.
. Картоплиння, звернення.

157 е, и і

Міс..во, плет..во, мар..во, сон..чко, пал..чка, печèво


кіш..чка, дон..чка, нож..чок, відер..чко, смуж..чка, палèво
кринич..нька, оточ..ння, кресл..ння, Стріт..ння. марåво

158

До олі прийшов однокласник Сашко.


оля посадив його на диван, дав книжку з малюнками, а сам
узяв морозиво, ложечку й почав смакувати. Коли він їсть морозиво,
то забуває про все на світі. Забув і про те, що на дивані сидить гість.
Коли вже доїдав, глянув на Сашка. Дивний якийсь він став.
Немов йому за щось дуже-дуже соромно.
о з тобою? запитав оля.
Нічого. Мені треба додому, тихо промовив Сашко, встав і
вийшов з кімнати За ухомлинським).
З « е и »

159 е и і

Добр..во, мар..во, пал..во, мороз..во, діж..чка, річ..чка,


кош..чок, вогн..чок, вул..чка, лож..чка, піднес..ння, кач..ня.
160 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ.
« е, и, і »

161 е и

. Роси, роси дощику ярину, рости, рости жит..чко на лану


л ксан р л сь . . и зозул..чко сива ти нас розвеселила

56
Іменник

ар т орчість . . На лож..чку та покуштуй горош..чку ко


ромо ка . . Наша топол..чка здавалася нам найкращою від усіх
топольок яворків та кл..ночків аг ра . . ід напруж..ння
в амари зашуміло в голові замигтіло в очах и няк . . Крізь
мереж..во листя і цвіту глибоко голубіє небо иннич нко .
З

НАПИСАНН ВІДМІН ВАНН


ІМ Н ПО АТ КОВІ ТА П ІЗВИЩ
ро су ікси ля т ор ння ім н о атько і а тако
ро рі и а які і мін мо та які н і мін мо
162 А В
асильîâè÷ асилівнà
Сергійîâè÷ Сергі внà
А
В З

ОР НН М Н ПО КО

Чоловічі іночі
При творенні вживаємо суфікс -ович При творенні вживаємо су-
фікс -івн-(-ївн-)
митро митрович митро митрівна
л ксій л ксійович л ксій л ксіївна
икола иколайîâè÷ икола иколаївнà
ригорій ригорович ій випадає ригорій ригорівнà
При творенні деяких імен по батькові
вживаємо суфікси -ич, -іч
лля лліч лля ллі на
укà укè÷ ука укі‘ на
кі ко ич кі кі на
у ьма у ьмèч і ó ьмо ич у ьма у ьмі‘ на
à а à ич і à о ич à а à і на
Õîìà – Õîìèч і îмо ич Õîìà омі‘ на

НА И ЛА Федір – Федорович, Федо­


рівна

57
Іменник

163
В
А О ал рій ал рійо ич ал рії на
Максим, Сергій, рій, арас, Кузьма, ндрій, лля, Назар.
164
Антон Андрійович Марія Андріївна
Н. ванович ванівна
Ð. вановичà ванівнè
Д. вановичу, вановичеві ванівні
Зн. вановичà ванівну
Ор. вановичåì ванівнîþ
М. на в вановичу, вановичеві на в ванівні
Кл. вановичу ванівнî

у
Івановичу Андрійовичу
165 ПОМІРКУЙТЕ. Г В

166
. Максим адей Рильський був визначним знавцем фоль-
клору й глибоким поціновувачем народної пісні ор ійчук .
. Скажи нтоніні поллінарій , щоб спекла коровай т ль
мах . . клумба ця, і латка асфальту виникли завдяки напо-
легливості укії Назар ончар .
* о інî у ач ðîñ. ценèтель.
З
рій олодимирович, лія Олексіївна, арас ригорович.

Прізвища країнські та інші слов янські прізвища, що мають


закінчення іменників, відмінюємо як відповідні
іменники. НА И ЛА
ай оро а ай оро и ай оро і й т. д.;
і ь å я å і Ëå й т. д.;
имон нко имон нка имон нко і имон нку).
Прізвища прикметникового типу на ий ій відміню-
ємо як прикметники. НА И ЛА і ський і
ського і ському й т. д.

58
Іменник

о О ІВНЯ МО

Ч
з Василем Симоненком з Ніною Симоненко
з Андрієм Ковальчуком з Надією Ковальчук

167 ов, -ів, -ин


Борисов Прокопів, Романишин В

Н. Пàвлов Ковалі‘в àршин


Ð. Пàвловà Ковалåвà -лі‘вà) àршинà
Ä. Пàвлову Ковалåву -лі‘ву àршинові, àршину
Зн. Пàвловà Ковалåва -лі‘вà) àршинà
Ор. Пàвловèì Ковалåвèì -лі‘вèì) àршинèì
М. Пàвлові, Пàвлову Ковалåві, -у -лі‘ві, -у) àршині, àршину
Кл. Пàвловå, Пàвлов Ковалåвå -лі‘вå , Ковалі‘в àршинå, àршин

168 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ.

169 З
. Сергій асильович Коваленко. . Світлана асилівна Кова-
ленко. . ндрій имофійович Кремінь.
170 СИТУАЦІЯ.

. реба запитати в ім я та
о атько і класного к рі ника .
. е питання треба узгодити з
ім я та о атько і ир ктора
коли . . Підготуємо привітання
ім я о атько і та рі и
і ліот каря . . Попросимо під-
ручник у ім я о атько і учи
т ля української мо и .
171
. ітаємо ас, Світлана Максимівна . . Поцікавтеся дум-
кою гор Миколайович Петренко . . арні квіти в ариса

59
Іменник

олодимирівна Красуцька . . ув знайомий з еннадій еннаді-


йович Романишин . . Зустрівся із анна Петрівна Романишин .
172 В З

. арні квіти подарували лії ікторівній. . лядачі зустрі-


лися з Сергієм Дмитровичем Скляренко. . Друзі щиро вітали з
ювілеєм іктора Олексієвича. . Сьогодні Олександру ваненко
виповнюється років. . Ми всі дякуємо Петра олодимирови-
ча. . ктор потис руку алентині Дмитрівній.

А
Поміркуйте, кого має покликати Іринка – Сергія чи Жанну.

УЗАГАЛ Н НН ВИВЧ НОГО


З Т МИ ІМ ННИК
173 В

О С
народі здавна шанувалося почуття л бові до батьків. Мораль-
ним обов язком дітей була допомога батькам по господарству, догляд
за ними в разі хвороби, вияв повсякчасної уваги, ани й турботи.

60
Іменник

Необхідною умовою збереження честі вважалося пошануван-


ня правдивості. Парубків та дітей, що полюбляли прибріхувати,
виганяли з музик та вечорниць. еликим безчестям було зло-
дійство. кщо хтось піймався на цьому, то мусив зі своїм здо-
бутком ходити селом і просити вибачення. снували повір я, що
в нечесної людини не зародить земля, а в чабана, котрий щось
поцупить, розбігатиметься худоба.
Мораль була невіддільною від краси душевної й краси в по-
буті За льничук).

*Ïîâñÿê÷àсний ðîñ. постоÿнн й, всегдàшний.


В
З
З
В

174
. олая степь ни деревца, ни кустика по дороге. олько кон-
чилась степь, вошла дорога промеж двух гор в ущелье ол
стой . . звилист й и широкий горн й хребет тянулся с
юго-востока на северо-запад олстой . . Не с деньгами жить,
а с добр ми людьми. . Дерево держится корнями, а человек
дру ьями ар т орч ст о .

Óùåль укр. ущåлина, міжгі‘р я.


** èлист й укр. звèвистий.
степ

175 З
. о о ого і мінка о нини. Млин, дощ, будинок, завод, аль-
бом, міліметр, трамвай, роман, Роман, ернопіль.
. ру ного і мінка о нини. Подорож, честь, кров, лань, річ,
спокій, кобзар, читач, калач, озеро.
3. личного і мінка о нини. Козак, Київ, Ольга, друг, пару-
бок, директор, сокіл, Надія Петрівна Остапенко, ндрій Сергійо-
вич Остапенко.

61
Іменник

176
. ку форму має іменник êà÷à в давальному відмінку êà÷àті
чи кач няті?
. ку форму має іменник л м я в орудному відмінку л
м н м чи л м ям?
. До якої відміни належать іменники гра лі ила но и і?
. ку форму матиме іменник ь і у родовому відмінку?
. До назв істот чи неістот належить іменник нато ?
. кий із цих іменників є незмінюваним анта ія ркало
ат ль ?
. кого роду іменник ам унь?
. к ви звернетеся до вчителя, якщо його батька звати Ми-
хайло, а його самого алентин?
177 САМООЦІНКА.
. Під час вивчення теми менник я дізнався дізналася
багато нового. Наприклад, як...
. Найлегшим під час опрацювання матеріалу для мене бу-
ло...
. Свої знання з теми я б оцінив оцінила на...

«Ходити королеві»

Поміркуйте, чому програла дівчинка, хоча Сашко підказав правильно.

Готуємося до тематичного оцін вання


В

Іменник у формі орудного відмінка є в реченні


А Осінній сад ще яблучка глядить ост нко
Намалюй, зимова нічко, білосніжні сни оро
В Десь вітер грає на віолончелі имон нко
Г за вікном сніги летять лапаті укі
До чоловічого роду належать усі іменники в рядку
А насип, ернігів, сутінь В кіно, Дніпро, зал
фламінго, професор, степ Г поні, путь, змій
Іменник

До ІІІ відміни належать усі іменники в рядку


А пам ять, рука, віддаль В милість, ніч, любов
розкіш, мить, Дунай Г курча, вість, радість
укву å на місці пропуску треба писати в кожному слові рядка
А вишн..ю, кущ..м В гост..м, книг..ю
столяр..м, дощ..м Г крас..ю, вулиц..ю
Н правильно утворено ім я по батькові
А ріївна ківна В Миколаївна Г Сергівна
Складіть по одному реченн і словом н оля й сполученням
н оля

ЗА И АНН ЗАВ АНН А Е ЕВ КИ

Н
Н

Н
Н Н

-а(-я), -у(-ю) Н

Н
е, и, і
не Н
З
Прокопенко Юрій Борисович

найт ся гру и
туйт ìіні-æуðнал «Іìенниê»
осі і і го
сто
П
РОЕКТ
рінок ормату а о
Для початку визначте, про що йтиметься на кожній
сторінці журналу. Наприклад правило з малюнком;
текст пісні, у якому виділено кольором іменники; загад-
ки; ребуси тощо. Домовтеся, хто з вас зробить обкладинку
журналу. Підготуйте кожен кожна свою сторінку, а по-
тім скріпіть їх.

63
МОЯ СТОРІНКА
ЕННИК Е Н

е Н

писати
писання, письмо, писемність, писар, писанка, письменник..
З І. Вихованцем

УСМІХНІМОСЯ НА ДОЗВІЛЛІ
ВИНЕ К ВКИ
В
В

В
В. Кленц
Н
В
В
З

К. Дяченко
Л. Мовчун
НА ДОЗВІЛЛІ
КАВ ВА
В

С
В

64
Ñлова, ñлова… Вони в ñоáі вñі ðіçні:
òðивоæні й òиõі, ðаäіñні й ñуìні;
є òеðïеливі, є æоðñòоêі й ãðіçні,
луêаві й чеñні, ìуäðі і ñìішні.
Микола Ткач

ÌÎÐÔÎËÎÃІÿ. ÎÐÔÎÃÐÀÔІÿ.
ÅËÅÌÅÍÒÈ ÑÒÈËІÑÒÈÊÈ
ÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊ

Âè çíàòèìåòå:
морфологічні ознаки прикметника, його синтаксичну роль;
групи прикметників за значенням.

Âè âìіòèìåòå:
визначати форму прикметника в реченні;
відмінювати прикметники;
утворювати прикметники різними способами;
правильно писати прикметники з вивченими орфограмами;
використовувати прикметники в мовленні.
Прикметник

П ИКМ ТНИК К ЧАСТИНА МОВИ


ро агальн нач ння й мор ологічні о наки рикм тникі
а тако ро икористання их слі у мо л нні
И А А МО Н

178 А В
. Пролісок квітка ніжна, але смілива й нетерпляча. е не
зійде сніг, а вже крізь весняну ніздрювату снігольодову скорин-
ку пнеться цупкий паросток молич .
. Пролісок багаторічна тіньовитривала ранньовесняна рос-
лина заввишки см. Стебло безлисте, голе, листки прико-
реневі, до основи звужені о і ника .
З

В З

Загальне Прикметник ðîñ. прилагательное це частина мови


значення о виражає о наку предмета й відповідає на питання
яêий? чий? НА И ЛА ирокий, сняний мамин.
Морфо- Прикметники змінюємо за родами, числами, від-
логічні мінками.
ознаки Початково формо прикметника є форма назив-
ного відмінка однини чоловічого роду.
Синтак- реченні прикметник найчастіше буває о начен-
сична ням, рідше присудком. НА И ЛА . ли уть
роль на ст ом хмари волоõаòі ост нко . о
ітря уло õолоäне é чиñòе у ало
Роль Прикметники використовуємо для точного опису
у мовленні предметів, явищ і подій. удожньому мовленні
прикметники часто виконують функцію епітетів,
метафор, надаючи висловленню образності, емоцій-
ності.

179 В

М - -М
еплої весни наприкінці березня з являються золоті кружальця
мати-й-мачухи. Росте ця чудова рослина на берегах рік, на гли-
нищах, бо любить вона глинисту землю.

66
Прикметник

Квіти мати-й-мачухи ясно всміхаються


щедрому весняному сонцю своїми ніж-
ними золотисто-жовтими голівками.
тільки-но зійдуть перші зірки в небі
вечірньої години, голівки закриваються
на відпочинок, засинають. Навіть сте-
бельця хиляться до землі. нічній те-
мені з-під товщі землі пробують проби-
ватися на білий світ листочки. З одного
боку вони теплим сірим пушком укри-
ті. Отож у народі кажуть, що то мати .
з другого боку, верхнього, листки
гладенькі, темно-зелені. До лиця при-
тулиш холодні. Ото й кажуть мачуха За а л нком).
З

В « »

180 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ.

181

. Попрощалось ясне сонце з чорною з е,и млею, виступає


круглий місяць з с е,и строю зорею ч нко . . же лис-
топад підкрався з-за дубів і гай знімає золоту перуку ос
т нко . . Крізь мутні ши б,п ки òèõîþ задумою пробивається
синє, боязке промі н,нн я асильч нко . . Національно-
визвольна війна україн ь с ь кого народу проти польського
панува н,нн я тривала з по ік і ручника . . лис-
кавка найчастіше виникає в купчасто-дощових хмарах, які на-
зивають грозовими і ручника .
*Ïåðóêà ðîñ. парèк.
** а óìà ðîñ. задóмчивость, раздóмье.

182

Мудра голова, щедра рука, сильна сторона, камінне серце,


гостре слово.

67
Прикметник

183

. кого каміння немає в морі?


. З якого полотна не можна пошити сорочку?
. кою стане біла хустинка, якщо її вкинути в орне море?
. яку бочку не можна налити води?
. ких подій не було вчора та не буде завтра?
184 В
ВАРІАНТ А. Н
«Зашелестів дощ» «Вечір наближається скорою
ходою» «Ріка заснула в берегах» В
ВАРІАНТ Б.

185 В

186 В
«К »
. Сергійко зустрів товариша дружним потиском руки. . На-
слідки стихії подолали дружніми зусиллями. . ейтенант був
одягнений у нову воєнну форму. . Олеся із задоволенням ходить
до музикальної школи. . багатьох дітей гарний музичний слух.

РОЗРІЗНЯЙМО
Дрóжний одностайний, згуртований; який відбувається
одночасно, злагоджено. ру ний кол кти ру ний клас
ру ний с і
Дрóжній доброзичливий, прихильний, дружелюбний. ру
ній огля ру ня усмі ка ру н сло о

Воєнний який стосується війни. о нн лихоліття о н


ний час
Військîвий який стосується війська. ійсько ий коман ир
ійсько ий орк стр

68
Прикметник

Г УПИ П ИКМ ТНИКІВ ЗА ЗНАЧ НН М


ро рикм тники якісні і носні рис ійні а тако
ро р хі рикм тникі о ні ї гру и ін у
187 А

кісні і носні
старий мідний
м який вчорашній
чорний міський
А

В З

українській мові, як і в російській, усі прикмет-


ники поділяють на три групи за значенням.
Якісні кісні ðîñ. качественн е прикметники позначають
таку ознаку предмета, яка може бути виявлена біль-
шою чи меншою мірою. НА И ЛА с лий веселі-
ший, найвеселіший ; о рий; с ітлий
Відносні Відносні ðîñ. относительн е прикметники позна-
чають ознаку предмета за його відношенням до ін-
ших предметів, дій чи обставин. Ознака відносних
прикметників незмінна, вона не може виражатися
більшою чи меншою мірою. НА И ЛА кри тал
ий кільний о о ий
Присвійні Присвійні ðîñ. притяжательн е прикметники по-
значають належність чого-небудь особі чи тварині
й відповідають на питання ÷èé? НА И ЛА н рії ,
с стрин ми ачий т л н ий.

188

кісні і носні рис ійні


низький паркан вишневий компот асилева книжка
смачне морозиво сільська дорога гусячий хвіст
МІ МО низький
більш чи менш низький
дуже

69
Прикметник

189 В
ечірня Одеса, смачне какао, банківський рахунок, орлине
гніздо, золотий характер, лікареве обличчя, струнка береза, пра-
вий берег, Максимів планшет, фруктове морозиво.
190 В З

ПР НН О ОД М Р
Посівши київський престол, син Свято-
слава олодимир здійснив кілька походів
проти східнослов янських племен, які ще
не були підкорені Києву. Князь позбавив
влади племінних князів і замість них по-
садив у великих містах своїх синів. Розбу-
довувався й міцнів стольний Київ. За оло-
димира Русь стала найбільшою державою
тогочасної вропи. запровадження хри-
Князь олодимир
стиянської релігії сприяло налагодженню
еликий тісних відносин з багатьма державами
осі ника .
* о а лÿòè ðîñ. лишàть. а ро à ння ðîñ. введåние.
В В

191 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. К З

івськ-(-ївськ-) -инськ- шевченківські рядки


гордіїв вузол дамоклів меч .
192

Мамина книжка, вгеніїв смартфон, лине повідомлення, Де-


нисів допис, Наталчин батько, евченкові поезії, шевченківський
стиль, франківські сонети, ичинине слово, сізіфова праця, това-
ришів портфель, лисяча голова, курячий гребінь, качиний дзьоб.
З

70
Прикметник

193 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ.

Послуга, пам ять, апетит, п ятà, праця, меч.


ОВІ А урячий о чий м ий ахілл сі сі і і амоклі .
З В З

Перехід Прикметники мають здатність переходити з однієї


в іншу групи в іншу якісні у відносні; відносні
групу в якісні; присвійні у відносні та якісні. НА И ЛА
леáеäиний ух присвійний
л иний леáеäина грая відносний
леáеäина ірність якісний

194 ЧОМУ ТАК? заячий

. З-під куща виглядали аячі вуха рис ійний .


. Дід Кузьма купив собі теплу аячу шапку і носний).
. оягуз ти, друже, аяча душа в тебе якісний).

195 З

Золотое кольцо золот е руки.


олчий хвост волчий аппетит.
Сладкий чай сладкие слова.
З

71
Прикметник

196 В

рінченків словник, шевченківські вірші, евченкова хата,


евченківська премія, Нобелівська премія, батьківські збори,
батькова шапка, батьківське ставлення, норковий хвіст, норкова
шапка.
197 Н

. в небі жайворон співа, мов струмінь з срібною водою


л ксан р л сь . . Поволі, широко ступає Мартин і чавун-
но жменею ро сипає бурштинове зерно амчук . . ес-
няний вечір, зорі дикі. калюжах грозяна вода али ко .
. виля сорому за себе, за свою ведмежу незграбність залила
едоренкові обличчя гарячим рум янцем ачура . . Ольга
спить, закутана в теплу ведмежу шубу алан .

* а óнний ðîñ. чугóнн й.


** ур тèн скам яніла смола жовтого кольору; використовується
для виготовлення прикрас.
З

198

ТЕМИ: Мамина пісня , атове слово , Дідусеві казки ,


абусині рушники .

СТУП НІ ПО ІВН НН КІСНИХ


П ИКМ ТНИКІВ
ро и ий і най и ий сту ні орі няння рикм тникі
т ор ння їхніх орм та ро культуру мо л ння
199 А

олодний день
олодні ий день и ий сту інь
най олодні ий день най и ий сту інь

В З
Прикметник

Ступені ід якісни прикметників утворюємо форми вищого


порів- та найвищого ступенів порівняння ðîñ. сравнитель-
няння ной и превосходной степеней сравнения .

Виùий ñòуïінü Íайвиùий ñòуïінü

Проста форма Складена форма Проста форма Складена форма


икорис- Додаємо слова Додаємо префікс Додаємо слова
товуємо áілüш, ìенш до най- до простої найáілüш,
суфікси звичайної форми форми вищого найìенш
-ш-, -іш- прикметника ступеня до звичайної фор-
ми прикметника
альшèé áілüш ал кий най альшèé найáілüш ал кий
рі нішèé áілüш рі ний найрі нішèé найáілüш рі ний

Інші орми ступенів порівняння деяких прикметників


основи утворюємо від інших основ. НА И ЛА гарний кра
ùèé, оганий гір ий ликий іль ий.
Додат- Значення найвищого ступеня можна посилити префік-
кові сами яê-, ùо . НА И ЛА яêнай и ий ùонай и ий.
засоби нколи найвищий ступінь виражаємо додаванням до
вищого ступеня сполучень віä уñіõ, наä уñе, çа вñіõ.
НА И ЛА тихі ий і усіх милі ий на ус .
Винятки Не ма ть ступенів порівняння
прикметники слі ий, осий голий и ий оро ній
і подібні;
складні прикметники кисло соло кий чорноокий ;
прикметники з префіксами р а на архі
су р кстра р о рий ;
прикметники із суфіксами ньк с ньк н нн
у у ат тих нький стар ний о ту атий)
200

РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮ
Ви ий ступінь с лее с лішèé
ðîñ. сравнительная степень áолее с л й áілüш с лий
Найви ий ступінь с лейшèé най с лішèé
ðîñ. превосходная степень наиáолее с л й найáілüш с лий
ñаìûй с л й

73
Прикметник

201 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. В

. о темні а ніч, то ясніші зорі.


. З усіх скарбів найбільш цінним є
молодість. . Затишна ясна долина
щонайкраща для спочину. . най-
менша іскорка зродить великий во-
гонь. . Свій хліб більш ситний ар
т орчість .
ту ні орі няння
В
202 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. «З
»
203

асливий, босий, поганий, синенький, молодий, електрич-


ний, преспокійний, порожній.

Зміни При утворенні простої форми вищого ступеня порів-


звуків няння суфікси -ê-, -оê-, -еê випадають тонêий тон
ий ироêий ир ий . Крім того
кінцевий приголосний кореня с із суфіксом
змінюються на ч буква ù âèùèé, êðàùèé;
кінцеві приголосні кореня г , ж , з‘ із суфіксом
змінюються на жч ороæчий уæчèé, òÿæчèé,
ниæчий уæчий лиæчèé, âàæчий

204

А О я кий тя чий
. стоїть уже осінь за літечко висока окла . . ін
був наполовину низький від Дениса т нник . . Осінь
танула, як воскова свічка, ставала все прозора і легка о
инський . . есняна земля солодка за траву ар т орчість .

В самий

О ІВНЯ МО

74
Прикметник

ПРАВИЛЬНО НЕПРАВИЛЬНО
най іль точний найточні ий ñаìий точний
áілüш точний точнішèé áілüш точнішèé
най оро ча оро ча çа вñіõ най оро ча çа вñіõ
м н ий віä с стри м н ий çа с стру м н ий с стри
м н ий ніæ ñåñòðà
Перекладаємо так
РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮ
сталь кр ч м и сталь мі ні а çа мі ь ніæ мі ь віä мі і)
сам й холо н й найхоло ні ий най іль холо ний

205

. д легче вод , сосна в ше ольхи, сам й красив й город,


нет ничего более загадочного, сильнейший спортсмен, она на-
много мудрее.
. На краю дороги стоял дуб. ероятно, в десять раз старше
бер з. Он б л в десять раз толще и в два раза в ше каждой бе-
р з олстой .
206 В

. ін самий найкращий у групі.


. Ранковий рейс менш зручніший.
. е слово вживається у більш вуж-
чому значенні. . Найбільш цікаві-
шою була розповідь Наталі. . е-
пард сама швидка тварина у світі.
. епле повітря легше холодного.
. Сталь міцніше міді. . Сягнули
найрекорднішої глибини.
207 В

ВАРІАНТ А. «Рідний
край»

ВАРІАНТ Б. «Мій
будинок»

75
Прикметник

Поясніть, чому дідусь зробив такий висновок.

ПОВНІ КО ОТКІ О МИ
П ИКМ ТНИКІВ
ро осо ли ості икористання мо л нні коротких і о них
н стягн них орм рикм тникі
И А А МО

208 А

. Розкинувся елений сад . Розкинувся елен сад


. шов дрібний дощик . шов дрібен дощик
В

В З

Коротка Невелика група якісних прикметників може мати


форма коротку форму. НА И ЛА л н рі н н
ин н ра отрі н
Повна Повні форми прикметників бувають стягнені й не-
форма стягнені. О ІВНЯ МО
Повні форми Коротка форма
л н

Стягнені Нестягнені
л ний л на л ная л неє,
л н л ні л нії

76
Прикметник

Роль Короткі та нестягнені форми прикметників поши-


у мовленні рені в усній народній творчості. х також викорис-
товують у пое і для вираження урочистості, емо-
ційної піднесеності. НА И ЛА . ли чо н
о и ïовен ар т орчість . . и уть ст и
о ра і н веðñòовії, à волüнії, шиðоêії скрі ь ля
õè ñвяòії рост ляться ч нко

209

А О сний яс н ясная ясн яснії.


Повний, дрібний, славний.
З

210

. иплива на сині ріки ясен вечір іздаля ильський .


. Синій простір на обрії повен голосами пташиних сердець
кач . аю, гаю, зелен розмаю, любив дівчину, сам добре
знаю ар т орчість . . ироку долину, і вечірнюю годину,
і що снилось-говорилось не забуду я ч нко . . в мого
коня золотая грива, золотая грива, срібнії копита ар т орчість .
. Один товариш ясне сонечко, другий товариш та місячень-
ко, третій товариш та дрібен дощик ар т орчість .

77
Прикметник

211 З

Ой, у святую неділеньку


рано-пораненьку
не сизії тумани уставали,
не буйнії вітри повівали,
не чорнії хмари наступали,
не дрібнії дощі накрапали,
коли три брати із города зова,
із турецької бусурменської
великої неволі утікали.
З В

212
А
213

Рад тебя видеть, готов тебя в слушать, лес очень красив, мир
прекрасен, будь счастлив каждую минуту.
214 В
ВАРІАНТ А.

ВАРІАНТ Б. В

215 В «К
»
Моя сама краща подруга Наталка. Ми всігда разом ходимо
до школи, бо живемо на сусідських вулицях. Кожного тижня
провідуємо бабусю Оксану, допомагаємо їй вимити пол, постіра-
ти, принести води. Наша бабуся лагідна, добрая, вона володіє
рідким даром уміє розповідати цікаві бувальщини.

РОЗРІЗНЯЙМО
Сусі‘дній розташований поруч, поблизу чогось. усі ній район
Сусі‘дський належний, властивий сусідові. усі ський хло
ь сусі ський кіт

78
Прикметник

ідкèй який перебуває у стані рідини; у якому склад-


ники розміщені нещільно. і кий ор рі кий ліс
і‘дкісний який буває, трапляється дуже рідко. і кісний
талант рі кісна кни ка

ВІДМІН ВАНН П ИКМ ТНИКІВ


ро осо ли ості і мін ання рикм тникі
т р ої та м якої гру
И А А МО ’ ’

216

РД Р П
оловічий рід Середній рід іночий рід Множина
Н. новий новå новà нові
Ð. новîãî новîãî ново новèõ
Ä. новому новому новій новèì
Зн. новий, новîãî новå нову нові, новèõ
Ор. новèì новèì новîþ новèìè
М. на у новому, на у новому, на у новій на у новèõ
новім новім

М К Р П
оловічий рід Середній рід іночий рід Множина
Н. синій синє синя сині
Ð. синьîãî синьîãî синьо сині
Ä. синьому синьому синій синім
Зн. синій, синьîãî синє синþ сині, сині
Ор. синім синім синьîþ синіми
М. на у синьому, на у синьому, на у синій на у сині
синім синім

В
ою ею єю НА И ЛА пахучою, найвищою,
довговійою, круглолицьою, ранньою.

Тверда До твердо групи належать прикметники, основа яких


група у називному відмінку однини закінчується на твердий
приголосний. НА И ЛА с лий, н ріїв, ìàòåðèн

79
Прикметник

М’яка До м яко групи належать прикметники, основа яких


група закінчується на м який приголосний. НА И ЛА ñèній,
країé беизкрàй ій .
217 З
Мобільний, торішній, гарячий, братів, городній, довгошиїй,
Маріїн, дорожній.

218 З

М Р
хаті сонячний промінь косо
На долівку ляга з вікна...
вої чорні шовкові коси
Припорошила вже сивина.
егкі зморшки обличчя вкрили
е життя трудового плід.
ле в кожному русі сила,
очах юності видно слід.
таку тебе завжди бачу,
Образ в серці такий несу
Материнську любов гарячу
твоєї душі красу.
имон нко
З

219 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ.

220 В

рамвайна колія, осінній дощ, безкраї поля.


221 З
-ою
ечірня тиша, темна круча, солов їна пісня, пізньîþ
пізня осінь, довговія дівчина, безкрая земля, пі- безкрайîþ
шохідний перехід, запашний калач, Надіїн пер- довговійîþ
стень, житній хліб.
« о, е(є)
»

80
Прикметник

222

кун нко Книжковий будинок

-лиций Складні прикметники із частиною -лиöий мають


в однині м яку основу крім Н. й Ор. в. , а в множині
тверду крім Н. в. . НА И ЛА ілолиöий, ілолиöüоãо,
ілолиöüоìу, ілолиöиì, ілолиöиõ.

223 круглолиций
лиций

224

. Неподалік радісно й велично літали журавлі над молодий


травами отрич . . іліє сніг в лелечий гнізді і льоду вже

81
Прикметник

намерзло півбадді ост нко . . повітрі з ранній ранку


до пізній вечора гули літаки ос ра . . Долівка в зіллі
запашний спочила за стіл сім я сідає і алий . . Ранок
був чудовий. На бе крайній лазуровому небі ні хмаринки
и ький .
* а ÿ велике низьке відро.
** олі‘âêà ðîñ. пол земляной .

о бір прикметника як частини мови


ослі о ність ро ору
. астина мови.
. Початкова форма називний відмінок однини чоловічого
роду .
. рупа за значенням якісний, відносний чи присвійний .
. Ступінь порівняння та форма якщо є .
. орма повна чи коротка.
. Рід, число, відмінок.
. рупа тверда чи м яка.
. Синтаксична роль.
ра ок исьмо ого ро ору
а орі гуля люòа има.
та прикм., п. ф. л тий, якісн., повн. ф., ж. р., одн.,
Н. в., тв. гр., означ.

Поясніть, чому виникло непорозуміння між батьком і сином. Який прикмет-


ник доречніше було б ужити батькові – чи ?
Прикметник

ТВО НН П ИКМ ТНИКІВ


ро найу и ані і рикм тнико і су ікси
т ор ння рис ійних рикм тникі
а тако ро міни риголосних ри сло от ор нні
И А А МО

225 В

С КС ПР КМ Н К
кісні Відносні Присвійні
прикметники прикметники прикметники
і нн анн ньк н о ськ і ї о ин
с ньк н у ат а ьк ьк инськ їн і ськ
я ли ист ат о н ичн ічн ійн ач яч
н ок к- та інші альн ан ян ин та інші
маленький, та інші батьків
здоровенний, лісний, металåâий, сестрин,
крикëèâий, висîêий ялтинський, духовний кролячий

226 В

СПОР О ДН Н С
Раз на чотири роки проводяться Олімпійські ігри. такі дні
наша планета стає величезним стадіоном, а континенти трибу-
нами. Олімпійський рух об єднує народи світу, бо спорт один
для всіх. Світ захоплюється спортивними досягненнями амери-
канця Марка Спітца, норвежця ле- йнара ьорндалена, укра-
їнців Сергія убки, ілії Підкопаєвої, ни Клочкової.
Підтвердженням високої мети Олімпіади є проведення з
року гор для спортсменів і спортсменок з інвалідністю.
і люди відчувають моральну під-
тримку.
Наші спортсмени своїми перемога-
ми возвеличують рідну країну. ор-
до майорить синьо-жовтий прапор,
коли українці-чемпіони біжать коло
пошани. Ось справжні патріоти, ось
справжні герої На них я хотів би
бути схожим учні ського т ору . ілія і ко а а

83
Прикметник

В З

227 над
без

228

1 2
3

К З
К К З

229 В
ськ-. З

А О ари ари ький


г, з, ж ськ зьк
Кременчук, уг, олинь, чех, Київ, к, ц, ч ськ цьк
Прага, Запоріжжя, Овруч, Острог, това- х, с, ш ськ ськ
риш, козак.

Присвійні Присвійні прикметники утворюємо так


від іменників назв осіб відміни за допомогою
суфіксів -ин, -ін-(-їн-) оччин, иколин, о іїн;

від іменників назв осіб відміни за допомо-


гою суфіксів -ів- (-їв-, -ов-, -ев-, -єв-), -івñüê- ать
êів, атькова н ріїв, н рієвà;
від назв тварин за допомогою суфіксів -ач-
(-яч-), -ин-, -ін-(-їн-), -ов-, -ев- ìè à÷ий орлèнèé,
т лåневий
о чий м ий тощо.

84
Прикметник

230 З

елефон батька, твори ранка, се-


стра ндрія, кімната сестри, зошит до-
чки, адреса Марії, пароль Дмитра, номер
ліни, клюв орла, голос солов я, вуха
кроля, голова гуски, хвіст миші.
Суфікси присвійних
231 СИТУАЦІЯ. прикметників
«
»

арас, Сашко, Миколка, Олексій, Назар, г


Олег, Сергій, Оленка, Марія, Марійка, На-
дія, Ольга, Наталя, Наталка, еся. ê ин ÷
õ
232

. Негода сипонула добрячим градом у столиці З нтернету .


. алого снігу платочки сивенькії, дощик дрібнесенький, холод-
ний вітрець еся країнка . . исоко на Дніпрових кручах над
прадавньою рікою піднімається Канів З газети . . Колодязь був
глибоченний, з довжелезним журавлем . Дмитерко . . о ж
не маки червоненькі то козаки молоденькі Нар. творчість .
233 К
су-, по-, все-, анти-, проти-, поза-, екстра-

ÍÅ З П ИКМ ТНИКАМИ
ро т коли тр а исати не рикм тниками ра ом
а коли окр мо
И А А МО не
234 А
. е неãлиáоêе озеро утворилося кілька десятиліть тому.
. е озеро не ãлиáоêе.
В
не
В З не

85
Прикметник

ÍÅ З ПР КМ Н К М П МО

АЗОМ ОК МО
якщо прикметник без не якщо до прикметника є про-
не вживається нео орий тиставлення
не миру ий не гли окий а мілкий
якщо прикметник у спо- якщо прикметник виступає
лученні з не означає одне присудком, а словом не запе-
поняття речується ознака, виражена
негли окий мілкий , цим прикметником після не
не ал кий близький можна вставити слова є, áув,
áула тощо
о ро не гли ок

якщо перед прикметником


ОРФОГРАМА стоять слова ал ко î сім
Íå з прикметниками а ніяк ні о чого
ал ко не осконалий т ір
ні о чого не атна л ина
235 З не

Нещадний, невисокий, невпинний, некрасивий, неугавний,


недобрий, несміливий, нещасний, негустий.
З

236 не
З В
А О и ький н исокий
орожий, брехливий, поганий, малий, боязкий, бли ький,
прихований.
ОВІ А ал кий н рия ний н омітний н о рий н
сміли ий н ра и ий н ликий.

237 ЧОМУ ТАК? не

. Сашко впіймав н лику рибу.


. Сашко впіймав н лику, а маленьку рибу.
. Сашкова риба н лика.
. Сашко впіймав зîвсім н лику рибу.

86
Прикметник

238

. Круасани краще подавати не холодними, а теплими або гаря-


÷èìè. . Пливуть в осінньому небі не помітні хмари. . Сергій
відчув не приязне ставлення до себе. . Маринка зовсім не схожа
на свою сестру. . Не дбале ставлення до свої обов язків може при-
звести до не гативних наслідків. . ього разу учні виконували аж
ніяк не складні завдання. . Нинішня проблема далеко не нова.

239 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ.

. Нешвидкий, не швидкий.
. Невисокий, не високий.

240

ДР
дуже люблю Карпати. Немає кращого відпочинку, як у го-
рах. Отак роздумуючи, я забрів у густий ліс. Продираючись крізь
хащі, я вийшов на невеличку дику місцину. устина кущів мо-
лодої грабини, непрохідні полчища ялівцю , громади смерічок
усе творило перешкоду для дальшої ходи...
очам не повірив неподалік стояла велика ведмедиця й жаліб-
но скавуліла, а біля неї лежало налякане ведмежатко. нечутни-
ми кроками підійшов ближче й угледів ведмежатко потрапило в
пастку. раконьєри поставили Мені нічого не залишалося, як
тільки сміливо підійти до звірятка. ле як поведеться його мати?
Перемагаючи неймовірний страх, я поволі, дуже обережно під-
ходив і не спускав з ока ведмедицю. Погладжуючи ніжне хутро
ведмежати, я примовляв Не бійся мене, малятко, я тебе визво-
лю, я твій друг . розняв залізко, погладив защемлену передню
лапку і відпустив його.
едмедиця уважно глянула на мене й побігла з малим до лісу
За ником).

* лі å ь рос можжевåльник. р кî а рос препÿтствие.


З не В

87
Прикметник

241
«Не »
. Не добрий шлях веде в злий край. . Після дощу капелюх
не потрібний. . Доброму каменю пісок не страшний ар
т орчість . . Слава тому, хто в годину цю грізну в праці
не втомній поборює млу ос ра . . о була не сумна пісня
*
подоланого , а радісний спів переможця о инський .
. то робить вигляд, що до всього здатний, той ні до чого
не здатний ао и . . арас стояв і вдивлявся в далеч річки
крізь не великі шибки вікна чук .
* о îланий ðîñ. побежд нн й.
В

НАПИСАНН СУ ІКСІВ П ИКМ ТНИКІВ


ро ук и е, о, и рикм тнико их су іксах а тако
ро су ікси які и мо і наком м як ння
И А А МО

242 А
îâî÷ îâî÷евèé калинà калèновèé
ÿñåнь яс невèé мармуð мармуровèé
В

В З -ов- -ев-

Суфікс Суфікс -ев-(-єв-) уживаємо в прикметниках, у яких


-ев-(-єв-) наголос падає на основу та які утворено від іменника
з основою на м який або иплячий приголосний.
НА И ЛА

січнåвèé грушà гру åвèé


від січ нü),
ал мі‘нієвèé шиплячий наголос на основі
від ал міній) або м який

Суфікс інших випадках у прикметниках уживаємо суфікс


-ов- -ов-. НА И ЛА калèновий о овèй гайовèé.

88
Прикметник

ОРФОГРАМА
З дійовúй
дієвий життьовúй життєвий кра- ітери о в су-
йовúй крáєвий вогнéвий вогньовúй. фіксах о

243 ЧОМУ ТАК?


о е.
. Плечîâèй, борщîâèй.
. Павичåâий, калачåâий.
244 З
е о З

рош..вèй переказ, мàтч..вий рахунок, хвощ..в зарості,


плþш..ва іграшка, травн..вий вечір, овоч..вий набір, квàрц..ва
лампа, товàриш..ва емблема.
КЛЮЧ.

245 -ев-
(-єв-) -ов-.

Матч, палац, кришталь, вогонь, груша, тиждень, калач, алю-


міній, борщ, свинець, полин, магній, насіння, дощ, значення,
чай, павич.

246 СИТУАЦІЯ.

ишні, персики,
абрикоси, сливи, груші,
ананаси, гранати.

Суфікси Суфікс -ичн- уживаємо після букв ä, ò, ç, ñ, ö, ч, ш,


-ичн-, -ічн- æ, ð. НА И ЛА і ичний атріотичний
Після інших букв уживаємо суфікс -ічн-(-їчн-).
НА И ЛА г огра ічний г роїчнèé.

89
Прикметник

ичн-, -ічн
ическ-. О ІВНЯ МО

РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮ
èñòîðичеñêèé історичнèé
ðèòìичеñêèé ðèòìічнèé
247 -ичн-
-ічн-(-їчн-).
Дипломатія, гімназія, лексика, гірчиця, електрика, стомато-
ëîã, ритм, герой, мікроскоп, сцена, турист, хірург, іронія, період.
К

Знак Суфікси -енüê-, -еñенüê-, -іñінüê-, -юñінüê-, -ñüê-, -öüê-,


м’якшення -çüê- пишемо зі наком м як ення. О ІВНЯ МО

РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮ
маленьêий маленьêий
сельский сільсьêий
казацкий козацьêий

248 В
узесен ь кий, чистісін ь кий, теплен ь кий, мал сін ь кий,
криворіз ь кий, чумац ь кий, француз ь кий.
З
В

249
ськ-, -зьк-, -цьк-
-еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-

250 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. К

251 В

. ночі горять сторож е,о ві‘ вогні ост нко . . ати


тонуть у груш е,о вих та яблун е,о вих садах ранко . . к

90
Прикметник

на ті чорнобривці погляну, бачу матір старен ь ку, бачу руки


твої, моя мамо, твою ласку я чую, ріднен ь ка ингаї ський .
. чåреду у полі доглядаю, цілісін ь кую ніч не спочиваю
лі о . . Моє артист и,і чне читання подобалося Сергієві
алентиновичу мілянський . . сі кольори символ и,і чні,
кожний щось означає т о ик .

* р à ðîñ. стàдо.
В

УКВИ Í І ÍÍ У П ИКМ ТНИКАХ


ро на исання -нн- у рикм тниках на м і кор ня і су ікса
а тако ро су ікси -енн-, -анн-
И А А МО К

252 А

орлиний кінний
скляний туманний
зоряний південний
В
н З
В З нн

Пишемо уквосполучення -нн- пи емо


-нн- у прикметниках із суфіксом -н-, якщо вони утво-
рені від іменників з основою на н збіг приголосних .
НА И ЛА туманнèé від туман , осінній;
у наголо ени прикметникових суфіксах -енн-,
-анн-(-янн-), які вказують на найвищу міру озна-
ки. НА И ЛА òîâñòåнний н лагàннèé.
а àний алåний н àний ска åнèé;
у прикметниках на -енн ий старослов янського
походження. НА И ЛА ñâÿùåнний огнåнний лаго
сло åнний ла åннèé.
Пишемо -н- прикметниках, утворених від іменників за допо-
могою суфіксів ин ан ян , їн , букву н не по-
дво ємо НА И ЛА ура линèé від ура ль
глиняний соло їнèé

91
Прикметник

253 З « н нн
»
Телефонний, дерев яний, бджоли- ОРФОГРАМА
ний, здоровåнний, нездолàнний, нескін- укви н і нн
чåнний, шалåний , свящåнний. у прикметниках

алåний ðîñ. неèстов й; ÿростн й; шальнîй.


В

254 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ.


-н-, -ин-
-ан-(-ян-)
н нн
Дерево, ураган, кінь, цегла, машина,
лимон, Різдво, хвилина, журавель, зміна,
південь, зоря, скло, екран.
255 З
енн анн янн Н В

. е сніг ковтала повідь широчåнна, і рàла ждав іще ту-


жàвий лан ост нко . . ліс, і річка мені здавалися
чарівнèми й повними несказàнної краси, чогось неземного
ос ітній . . сторія це святая святих народу, недотор-
кàнна для злодійських рук о нко . . зірок незлічåнні
отари мигот ли мені в саду имон нко .

*Ïî і ь î інь ðîñ. пàводок; наводнåние.


у àâèé щільний, тугий, не м який.

256
нн
. ка гора дуже висока? . ку річку можна назвати дуже
широкою? . ку красу ні з чим не зрівняєш? . кий народ не
можна подолати? . ких ворогів не можна примирити? . кої
краси не можна передати словами?
257 н

Знамен..ий, безмежн..ий, здоровен..ий, оборон..ий, ор-


лин..ий, олов ян..ий, неподолàн..ий, жадàн..ий, пташин..ий,
Прикметник

гречан..ий, височен..ий, не рівнÿн ий, неждан..ий,


силåн..ий, повсякден..ий, блажåн..ий. жадàний
шалåний
* а àний ðîñ. желàнн й. неждàний
силåнний

258 ЧОМУ ТАК? н


нн
«К »
. Незл чений незлічåнний.
. Нескàзаний несказàнний.

259

. цій любові щось було священ н е, таке, чого не можна


осквернить ост нко . . Навколо тихо бринів золотий
півсон передосін н ього степу т льмах . . ів свою не-
скінчåн н у пісню струмок т нник . . лагословен н а в
болях ран ст е,и пів ш е,и рочина бездон н а ильський .
. Огні незлічåн н і, мов стрічки огнåн н і, до моря спускаються
з міста ся країнка . . я подорож така неждан н а а
личко . . Рої бджолин н і золоті над річкою про літо дзвонять
і алий .

260
В
-енн- анн янн несказанний, незрівнянний, неоціненний

РОЗРІЗНЯЙМО
Íеçлічåнний який складається з великої кількості або має,
становить велику кількість.
Íеçлі‘чений якого не порахували.

Íеñêаçàнний якого не можна виразити, передати словами.


Íеñêàçаний не виявлений певним чином, не виражений
словами.

93
Прикметник

НАПИСАНН СКЛАДНИХ П ИКМ ТНИКІВ


АЗОМ І Ч З Д ІС
И А А МО

261 А
овочепереробний овоче-молочний

В З

СК ДН ПР КМ Н К П МО
АЗОМ Ч ЗД ІС
якщо вони утворені від якщо вони утворені від рівно-
алежни одне від одного слів правни слів такі слова можна
від одного слова до іншого з єднати сполучником і
можна поставити питання і нічно схі ний північний
ілогри ий грива ÿêà? біла , і східний , ма инно трактор
о оочисний о о рхо ий; ний, синьо о тий
о рхо ий
прикметники якщо вони означають відтін-
глухонімий ки кольорів
хитрому рий т мно л ний ні но ро ий;
ло оро ий о тогарячий ч р о
ногарячий окремі кольори
якщо вони утворені повторен-
ОРФОГРАМА
ням того самого слова, поєднан-
Написання складних ням синонімічних слів або слів
прикметників разом і з тим самим коренем
через дефіс ілий ілий старий р старий
з першою частиною війñüêово-,
воєнно- ійсько о морський;
ійсько о о о я аний
ійсько о олон ний іменники

НА И ЛА івано-франківський.
262 ЧОМУ ТАК?

. егкоатлетичний, полезахисний, п ятизірковий.


. ахово-шашковий, осінньо-зимовий, українсько-російський.

94
Прикметник

263

КО О КО ОР С О ?
ихесенько вимовляю слово зелений , і постає переді мною
все зелене, і я вже чомусь не сумніваюсь, що й самå це слово
зеленого кольору.
имовляю слово мама і ввижається мені добра її усмішка,
темно-каре іскристе мерехтіння в очах. оден колір, либонь ,
не пов язується з її образом, тільки здається, наче сяє чимось
золотисто-ніжним від очей, світло-вишневим од губ, яблуками
антонівками від рук... , здається, самå воно зовсім позбавлене
кольору, а тільки добре воно, ніжно-хвилююче, мов усі кольори,
разом узяті.
слово осінь жовте, бо восени дозрівають грушки в на-
шому садку, яблука. Спершу вони світяться поміж листям моло-
деньким жовтогарячим полум ям, потім починають потроху па-
дати на землю, й одного дня залишається де-не-де на гіллі
червоно-жовте листя у ало .

* и îнь ðîñ. вероÿтно.


З

264 В

Східні слов яни, народна поезія, жовтогарячий


темний і сірий, сільське господарство, народнопоетичний
заспокоювати біль, навчальний і ви- народно-визвольний
ховний, сині очі, широкі плечі, чужа літературно-художній
земля, удобрювати землю, культурний
та історичний, одна сторона, десять років.
З

95
Прикметник

265 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ.

Південно західний, прямо кутний, високий високий, хлібо


пекарський, жовто гарячий, мікро хвильовий, світло зелений,
офіційно діловий, російсько український, першо черговий, лі-
тературно музичний, шести річний, кисло солодкий, західно
український.
266
Народно визвольний, газо видобувний, овоче баштанний,
блідо рожевий, військово морський, чорно морський, чорно
бровий, одно разовий, тихий тихесенький, синьо жовтий, пра-
во бережний, північно східний, п яти поверховий.

267

А О р існо... ла р існоо инний ла .


иноградно-... йогурт, південно-... вітер, лісо... зона, сіль-
сько... виробництво, ...атлетичні змагання, ...слов янські племе-
на, пішо... перехід.

268 В « »
З

Новонароджений, фольклорно-етнографічний, навчально-пе-


дагогічний, лічильно-обчислювальний.
269

. соняшник злото головий лице за сонцем поверта о


с ра . . Пили водицю чисту, славили б е,и резу густо листу
али ко . . ри в е,и рби зелено косі повставали понад
ставом са чук . . Захеканий, я зупинився посеред біло
рожево блакитного дня т льмах . . о г,х ка б е,и резне-
ва ніч неохоче підіймає і зб е,и ває набакир червону гостро
верху шапку вогню т льмах . . Північно східні вітри по-
ширені в п,П івнічній півкулі, а південно східні у п,П івден-
ній і ручника .
* а акèð з нахилом набік ðîñ. набекрåнь .

96
Прикметник

НАПИСАНН П ІЗВИЩ
П ИКМ ТНИКОВО О МИ
ро українські рі и а та осо ли ості на исання
російських рі и українсько мо о
270

Ковальський, Задніпровський, Малий, Мирний, Світличний.

Українські Укра нські прі ви а прикметникової форми пере-


прізвища даємо на письмі за загальними правилами правопису
українських слів. НА И ЛА о инський іт
личний іло рхий т ани ин р і ський.
271

. країнського композитора аксим р о ський знають


у світі як автора духовних концертів. . репертуарі ся оро а
більше власних пісень. . оловними у творчості письменни-
ці мма н і ська є духовні та містичні теми. . урналісти
поспілкувалися з актором сь а ні ро ський . . році
л ксан р åтрі вдалося вибороти золоту медаль на Олім-
пійських іграх у Пекіні. . агато фахівців мріяли працювати з
відомим хірургом икола мосо , аби перейняти його досвід.
. еропорт Київ носить ім я видатного українського авіакон-
структора гор ікорський .
272 З

273 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ.

Російські Російське акінчення -ûй передаємо через -ий лиé).


прізвища Російське акінчення -ий передаємо а через -ий
після букви на позначення твердого приголосного
оркиé ; б через -ій після букви на позначення
м якого приголосного райніé).
Російські акінчення -ая, -яя передаємо через -а, -я
оро à).
Російське акінчення -ой залишаємо без змін ол
ñòой рамськой).

97
Прикметник

РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮ РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮ


Ëåрмонтов Ëåрмонтов Соловь в Соловйов
асильåв асильєв Ô доров Ôåдоров
Ðåпин Ðєпін Нèколаåв Ніколаєв
Мåнделååв Мåнделєєв Пущèн Пущèн
Пугач в Пугачîв Захарьèн Захар н

274

Савельев, Коз рев, Корол в, рин в, Сметанин, орисов,


ндреев, Резников, Зоркий, елянинов, Рощин, Маликов, гна-
тьев, Рябцов, евин, лександров, Сиз й, Санатин, спенская,
Полевой, Земной, Крамской, Крайний.
275 СИТУАЦІЯ.

ехов, Некрасов, естужев, саев, ермонтов, олстой, е-


лов, Достоевский, ршов, Михалков, ютчев.
276

ороб..ов, Солов..ов, асиль..в, л..ксандров, Мендел..єв,


Кузн..цов, Московс..кий, Мусоргс..кий, ригор..єв, уб..янцев.

УЗАГАЛ Н НН ВИВЧ НОГО


З Т МИ П ИКМ ТНИК
277 В

М К
ироку світлу смугу посерåдині
небосхилу в країні називають Чумаць-
êèì ляхом. умаки здавна возили з
Криму сіль і рибу. Поволі чвалали
курними степовими шляхами сірі воли,
рипіли вози, погейкували погоничі. а-
гато днів їхали чумаки, багато ночей
спали просто неба, удивляючись у його
візерунки, і здавалась їм ота світла зо-
ряна смуга, що простягнулась якраз у

98
Прикметник

напрямку їхніх мандрів, бе конечно , як степовий шлях. Ось


чому назвали її українці умацьким ляхом книги ро о
ро ка у ть орі .
*Ïîâîлі ðîñ. мåдленно, потихîньку.
** алàòè ðîñ. брестè, плестèсь.
В

В « » В

степовими

278 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ.

279
А А

280

унной ночью в бер овом лесу светло, как дн м. Свет лун


отражается сугробами и делает лес просторн м, похожим на
огромн й зал с бел ми колоннами. Полна тайн настороженная
тишина ясной зимней ночи.
то то? снегу темнеет щель. Полоса света как б серебрян м
поясом охватила что-то мохнатое. Под сугробом, в берлоге, ле-
жит и дремлет в ночной тиши медведь. го не беспокоит холодн й
луч лун у .

Словничок
Берлîга укр і Отражàться укр а
Беспокîить – укр. а о . Охвàтывать укр о
Дремàть – укр. а Сугрîб укр е у
Настороженный укр о Щель укр и а

281
учительська,
майбутнє, учений, знайомий, земноводні, похідна

99
Прикметник

282 З
В
. Ранок був чудовий, і ми в чудовому настрої пішли на рибо-
ловлю. . лопець був щирий. ого щира розповідь вразила
присутніх.

283 В
ВАРІАНТ А.

«Мабуть, я заблукав», – подумав Сергійко, опинившись перший раз у місті


Прикметника.
ВАРІАНТ Б.
«К »

284 САМООЦІНКА.
. Під час вивчення теми Прикметник я дізнався дізнала-
ся багато нового. Наприклад, як...
. Найважчим під час опрацювання матеріалу для мене бу-
ло...
. Свої знання з теми я б оцінив оцінила на...

Для вас, допитливі


дрібні гроші мілкі

Ч Ч

Готуємося до тематичного оцін вання


В

У формі давального відмінка вжито прикметник у реченні


А Дощ ліниво зашарудів по розбухлій землі т льмах .
ув білий світ не білий вже, а чорний ост нко .
В На поверхні води видно лише невелику частину айсберга
і ручника .
Г Квіти мати-й-мачухи ясно всміхаються щедрому весняному
сонцю а л нко .

100
Прикметник

Присудком є прикметник у реченні


А Стоїть гора високая лі о .
Після вранішньої зливи земля прозора і чиста ні ро
ський .
В идно шляхи полтавськії і славну Полтаву отляр
ський .
Г Ржали коні козацькі, і шаблі дзвеніли ілоус .
До одніє групи а наченням належать усі прикметники в рядку
А Оксанина книжка, рідна сторона, братів костюм
новий ноутбук, заяча душа, далека дорога
В залізний шолом, зоряний вечір, мудра порада
Г холодне серце, холодне повітря, зимовий холод
Н правильну форму ступеня порівняння прикметника вжито
в рядку
А довший В більш довший
більш довгий Г найдовший
За допомого суфікса -îâ- утвор ємо прикметник від кожно-
го іменника в рядку
А дощ, нуль, калина В гроза, травень, шовк
калач, ліс, куля Г плащ, кришталь, поле
Складіть по одному реченн і словом н исокий і сполучен-
ням н исокий

ЗА И АНН ЗАВ АНН А Е ЕВ КИ

ов- -ев-(-єв-) Н

К не Н

н нн

101
МОЯ СТОРІНКА
ИК Е НИКИ Е НИ
В
веснÿнúй, волóшкóвий, калúнóвий,
світáнкóвий В
В

Тоді я вийду до своєї вишеньки через пісень калúнові мости


(Б. Олійник) На мостах калино́вих калинóві знамена (Д. Білоус).

(І. Вихованець)

ЗНА А

В
одіозний
Поясніть, чому образився колега. Що означає запозичене слово «одіоз-
ний»? Як уникнути подібних ситуацій?
НА ДОЗВІЛЛІ
ВЕ Е А В К ИНА

К ВКИ

УСМІХНІМОСЯ
И ИНА Н ИН
людина

А дитина
Áаãаòо є òаєìниöü у ñвіòі,
і оäна ç найáілüшиõ ç-ïоìіæ ниõ – ìова.
І Ви ованець

ÌÎÐÔÎËÎÃІÿ. ÎÐÔÎÃÐÀÔІÿ.
ÅËÅÌÅÍÒÈ ÑÒÈËІÑÒÈÊÈ
×ÈÑËІÂÍÈÊ

Âè çíàòèìåòå:
морфологічні ознаки числівника, його синтаксичну роль;
розряди числівників за значенням.

Âè âìіòèìåòå:
розпізнавати числівники;
утворювати й відмінювати числівники;
правильно поєднувати числівники з іменниками;
правильно писати й наголошувати числівники;
використовувати числівники в мовленні.
Числiвник

ЧИСЛІВНИК К ЧАСТИНА МОВИ


ро числі ники кількісні й оря ко і їхн роль у мо л нні
а тако ро у о у та на исання числі никі
И А А МО Н

285 А
шість шостий
двадцять два двадцять другий
п ятдесят п ятдесятий

В З

Загальне Числівник рос имя числительное це самостійна


значення частина мови о о начає число кількість предме-
тів або порядок при лічбі й відповідає на питання
ñêілüêи? êоòðèй? НА И ЛА нуль чотири а
ять ісім ят ро ятий.
українській мові, як і в російській, за значенням
числівники поділяють на дві групи кількісні й по-
рядкові.
Кількісні Кількісні числівники рос количественн е означа-
ють число чи кількість предметів і відповідають на
питання ñêілüêи? НА И ЛА о ина ять я
носто.
Порядкові Порядкові числівники рос порядков е означають
порядок предметів при лічбі й відповідають на пи-
тання êоòðèй? НА И ЛА сьомий а ять
р ий.
Морфо- Кількісні числівники мін ємо а відмінками. они
логічні не мають ні роду, ні числа, крім числівників о ин
ознаки о на о н о ні ; а і ; о и а о и і ; і тора
і тори ; нуль тисяча мільйон мільяр
Порядкові числівники змінюємо за родами числа-
ми відмінками.
Синтак- ислівники найчастіше в сполученні з іменником
сична можуть бути різними членами речення. НА И ЛА
роль . ять л с òðè – ісім . чні рочитали òðè
сторінки. . аняття і у ться остій ау и
торії. . о хло і ло или ри у.

104
Числiвник

півтора, кілька, декілька, кількадесÿт, кільканàдцять,


кількасот
О ІВНЯ МО

ислівник менники Прислівник Дієслово


а ійка о ини я руг о оїти
сотня сяток
286 В

К ПО Н ОС К НО
тисяча вісімсот дев яносто п я-
тому році французькими винахід-
никами братами уї та Огюстом
юм єр був запатентований новий
технічний апарат кінематограф ,
що в перекладі означає пишу рух .
Перший публічний платний кіно-
сеанс відбувся в Парижі в ран
Кадр із фільму Прибуття
кафе на бульварі Капуцинок двад-
потяга ранція, р.
цять восьмого грудня тисяча вісім-
сот дев яносто п ятого року. ільм складався з трьох сцен и-
хід робітників із заводу , Прибуття потяга на вокзал а-Сьота ,
Руйнування стіни .
країні перша кінозйомка відбулась у вересні тисяча вісімсот
дев яносто шостого року. отограф . едецький зняв у аркові
кілька хронікальних сюжетів і в грудні того самого року в ар-
ківському оперному театрі влаштував перший кіносеанс. тисяча
дев ятсот двадцять восьмому році відкрито кінофабрику в Києві.
ринадцяте вересня День українського кіно осі ника .

287
З

ути на сьомому небі; п яте колесо до воза;


між двох вогнів; як дві краплі води; діло де-
сяте; на всі чотири сторони; у двох словах;
пам ятати до сьомих віників.
В

105
Числiвник

288
А О а ять о ин а ять р ий.
Два, одинàдцять, шістнадцять, вісімдесят, сорок, сто, тисяча,
мільйон, п ятдесят шість, шістдесят дев ять, тридцять, дев ят-
надцять, триста сімдесят сім.

289 Н
. прохолодному передсвітанні дрімав сад із п ятьма ро -
квітлими вишнями... отрич . . Дорога ро одилася двома
чорними рукавами т льмах . . Два дні точився запеклий
бій карателів із партизанами т льмах . . ри дні минуло,
а лелеки не з явились ана ький . . Сьоме небо собі
пригинає суєта ост нко . . Низько-низько над лугами по-
браталися два голоси т льмах .
* очèâñÿ ðîñ. лèлся ро ол àлся

290

РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮ
чет ре чотири
семь, восемь сім, вісім
одèннадцать одинàдцять
чет рнадцать чотирнàдцять
пятьдесят, шестьдесят п ятдесят, шістдесят
сåмьдесят, вîсемьдесят сімдесÿт, вісімдесÿт
шестьсот, семьсот шістсот, сімсот
миëëион, миëëиард мільйон, мільярд

291 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ.


З
. якому році ти народився -лася ?
. Скільки буде, якщо до десяти додати один?
. ке число йде після тринадцяти?
. Скільки буде, якщо від вісімдесяти відняти десять?
. О котрій годині розпочинається перший урок?

106
Числiвник

С Н К З ДО О

С С

п’ять, сорок, триста,


тисяча вісімдесят, двадцять два,
сімсот сто чотири

Знак кінці деяких числівників після ò пи емо нак


м’якшення м як ення ятü ятü . Проте в середині склад-
них числівників знак м якшення не пи емо.
НА И ЛА ятна ять, іст сят яòñîò.

292 З
З

Д Н С К П Н
Державний заповідник Дунайські плавні ро кинувся в дель-
ті Дунаю в Одеській області. Створений у тисяча дев ятсот
вісімдесят першому році. Загальна площа чотирнàдцять тисяч
вісімсот п ятдесят один гектар, з яких дев ять тисяч двісті
п ятдесят один гектар суходіл. заповіднику є п ятсот шіст-
десят видів рослин, дев ятнадцять видів ссавців, дев яносто
шість видів риб, двісті тридцять ви-
дів птахів, зокрема рожеві пелікани,
чаплі, фазани, дикі качки. З них
п ятнадцять видів занесено до Чер-
воно книги країни о і ника .
Н
Н

293
«З »
Девять, одиннадцать, шестнадцать, пятьдесят, девятьсот,
шестьсот, семьсот семьдесят семь, восемь миллионов, чет ре
миллиарда, шесть, чет ре.

107
Числiвник

ОЗ ДИ КІЛ КІСНИХ ЧИСЛІВНИКІВ


ро ілі ро о і й ірні кількісні числі ники
а тако ро культуру мо л ння
294 А
ро о і числі ники ірні числі ники
одна шоста восьмеро
п ять сьомих шестеро

В З

українській мові, як і в російській, кількісні


числівники поділяємо на три розряди

о ряд Що о нача ть Приклади


цілі числа кількість окремих предметів сять сорок ість
дробові кількість частин від цілого о на осьма і тора
бірні кількість предметів як одне ціле о о и а ст ро

Збірні Збірні числівники рос собирательн е утворюємо


тільки від числівників від ох до а яти та
від числівника три ять. ід деяких збірних
числівників утворюємо слова з пестливим значен-
ням трійко ятірко.
Стилістичні Збірні числівники поширені в ро мовному та
особливості удожньому мовленні. х майже не вживаємо в
офіційно-діловому й науковому стилях.

і НА И ЛА п’ять і шість десятих, п’ять цілих і шість десятих.


295 В

А О исяча яносто а.
і тисячі іст сят три.
Найбільша річка країни Дніпро. ї довжина кіло-
метрів. нші великі річки країни Дністер км , Сівер-
ський Донець км , иса км , Південний уг км .
«З »

108
Числiвник

296 З

риста, троє, одна п ята, мільйон,


дві сьомі, четверо, шість дев ятих, со-
рок, один, кількадесят, мільярд, півто-
ри, подвоїти, чотири шості, двійко,
обидва, дев ятсот, двадцятеро, двійник.

297 З

298 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ.

ГРУПА 1.

ГРУПА 2.

299
А

Числівник Збірні числівники поєднуємо тільки з тими іменни-


+ ками, які
іменник є назвами істот чоловічого роду тро кон й с м
ро хло і ;
є назвами неістот середнього роду або назвами ма-
лих за віком тварин о ікон тро м ат;
мають форму ли е множини ч т ро р й тро
сан й.

З оби-
дві. НА И ЛА обидві сестри, обидві дівчини
300 В З
«
»
Дев ять, двадцять, тридцять, одинадцять, два, сімнадцять.

109
Числiвник

301 З

Двоє старшокласників, дисків , троє оленят, дівчаток ,


четверо будинків, окулярів , п ятеро кролів, ялинок , шестеро
відер, жолудів , семеро журналів, пасажирів , троє сестер,
братів , восьмеро музикантів, балерин .

302

. Сергій приніс троє відер води. . Зупинилося четверо авто-


бусів. . Наталка надіслала троє смс-повідомлень. . На озері
лишилося п ятеро каченят. . На зустріч приїхало дев ятеро ки-
янок. . Обидві сестри старші за брата. . П ятеро братів живуть
поруч.
семеро, дев’ятеро

303 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. «
» « » сім

304 сім,
сьомий семеро

. римати за ... замками. . ідчувати себе на ... небі. . ...


одного не ждуть. . Працювати до ... поту. . ... раз відмір, один
відріж. . Один із сошкою, а ... з ложкою. . ... п ятниць на
тиждень. . ... вода на киселі. . Наговорив ... мішків гречаної
вовни.

305 Н

306

. рижд пять пятнадцать. . Прошли семьдесят километ-


ров. . Поезд приб вает в семнадцать часов . . Прошло три мил-
лиона лет. . Катя положила на тарелку девять яблок. . ет ре
яблока лежало на тарелке. . Двенадцать часов непрер вно
ш л дождь. . Дедушке б ло восемьдесят лет.

* с мнà ать часîâ укр о сімнàдцятій годèні


** р рû но укр безперåрвно, безупèнно.

110
Числiвник

ВІДМІН ВАНН КІЛ КІСНИХ


ЧИСЛІВНИКІВ ЩО ОЗНАЧА Т ІЛІ ЧИСЛА
ро ти и і мін ання кількісних числі никі
та осо ли ості їх у и ання н рямих і мінках
И А А МО

307 А один, два, три, чотири

В
ислівник оäин
Однина
Чоловічий іночий Середній Множина
рід рід рід
Н. один однà однî, однå одні
Ð. однîãî одно , одніє однîãî однèõ
Ä. одному одній одному однèì
Зн. один, однîãî одну однî, однå одні, однèõ
Ор. однèì однîþ, одніє однèì однèìè
М. на одному, на одній на одному, на однèõ
однім однім

ислівники äва, òðи, чоòиðи


Чоловічий іночий
і середній рід
рід
Н. двà дві трè чотирè
Ð. двîõ двîõ трьîõ чотирьîõ
Ä. двîì двîì трьîì чотирьîì
Зн. двà, двîõ дві, двîõ трè, трьîõ чотирè, чотирьîõ
Ор. двомà двомà трьîìà чотирмà
М. на двîõ на двîõ на трьîõ на чотирьîõ

Зн. на ідному відмінку числівники äва, òðи, чоòиðи


відмінок мають форму на ивного відмінка якщо іменник,
з яким сполучаємо числівник, означає неістоту або
форму родового відмінка якщо цей іменник означає
істоту . О ІВНЯ МО о ару а òðи троян и устрі
òðüоõ ру і .

111
Числiвник

чотири -ма З
чотирма
308 В

Два олівці, одна задача, три волошки, чотири яблуні.


309
В
. З одна квітки весна ще не починається. . За один вче-
ного два невчених дають. . З один волом хліба не доробишся.
. З одна ягоди немає вигоди. . За два зайцями поженеш-
ся жодного не піймаєш. . Два правд не буває. . Одна рукою
в долоні не заплещеш .
лåñêàòè рос хлîпать.

5–20, 30 українській мові числівники від ï’яòи до äваäöяòи,


òðиäöяòü, êілüêанаäöяòü у всіх відмінках, крім
називного, мають паралельні форми. НА И ЛА

Н п ять сім
п ятè, п ятьîõ семè, сімîõ
Д п ятè, п ятьîì семè, сімîì
Зн п ять, п ятьîõ сім, сімîõ
Ор п ятьìà, п ятьîìà сьомà, сімîìà
М на п ятè, п ятьîõ на семè, сімîõ

шість, сім вісім


(шести, семи, восьми
Н сорок
40, 90, ислівники ñоðоê, äев’яноñòо, сорокà
100 ñòо в усіх відмінках, крім назив- Д сорокà
ного та знахідного, мають за- Зн сорок
кінчення -à. НА И ЛА ли ько Ор сорокà
ñîðîêà ні у стà у инках. М на сорокà

Мільйон ислівники нулü, ìілüйон, ìілüяðä відмінюємо як


іменники чоловічого роду відміни, а числівник
òиñяча як іменник жіночого роду відміни.
Числiвник

310

В
ісім, тридцять, сто, мільйон.
311

Коробка с двенадцатью карандашами; упаковка с десятью


чашками; в восемнадцати километрах от станции; добавили
к одиннадцати граммам; не б ло яблок на семи яблонях; при-
шли играть к тр м братьям; сварили варенье из двух килограм-
мов вишен; проверил больше ста документов.
грàòü укр грàтися.
312 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ.

. ез грамів, після годин, протягом днів, із депута-


тами, у державах, побачив тигрів.
. ез кілограмів, після днів, протягом годин, із
учнями, у квартирах, побачив леопардів.
Десятки українській мові, на відміну від російської, у чис-
лівниках на позначення десятків ят сят іст
сят сім сят ісім сят кілька сят відміню-
ємо лише другу частину. О ІВНЯ МО
РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮ
Н пятьдесят п ятдесят
пятидесяти п ятдесятè, п ятдесятьîõ
Д пятидесяти п ятдесятè, п ятдесятьîì
Зн пятьдесят п ятдесят, п ятдесятьîõ
Ор пятьюдесятью п ятдесятьма, п ятдесятьîìà
М на пятидесяти на п ятдесяòè, п ятдесятьîõ
Сотні числівниках на позначення сотень від охсот до
ятисот кількасот) відмінюємо обидві частини.
НА И ЛА
Н шістсот двісті
шестèсот двоõсот
Д шестèстàì двоìстàì
Зн шістсот двісті
Ор шістьìàстàìè, двоìàстàìè
шістьîìàстàìè
М на шестèстàõ на двоõстàõ

113
Числiвник

сьомастами сімомастами
Н семистами

Складені складени кількісних числівниках кожне слово


відмінюємо окремо.

313 сімдесят сімсот


Н

314 В

осьмисот пятидесяти студентов; на шестидесяти двух стра-


ницах; шестью копейками; семистам шестидесяти двум рабочим;
на тр хстах семидесяти гектарах; шестьюдесятью метрами.
315 З Н

істнадцять, нуль, мільярд, кількасот, сто чотирнадцять,


шістсот двадцять п ять, тисяча вісімсот вісімдесят чотири, дві
тисячі дев яносто.

316 ПРАВИЛЬНО НЕПРАВИЛЬНО

. П ятсот п ятдесят п ять гривень.


. ісімсот вісімдесят вісім кілограмів.
317 З

Земля разом з іншими планетами рухається навколо Сонця.


ідстань її від Сонця змінюється від мільйонів кілометрів
на початку січня до мільйонів кілометрів на початку липня.
Період обертання Землі навколо нашого світила дорівнює при-
близно добам, а навколо своєї осі годинам хвилинам
секундам о і ника .
*Â стань рос расстоÿние.
** ртàння рос вращåние.

318 СИТУАЦІЯ. В
ВАРІАНТ А.

114
Числiвник

ВАРІАНТ Б. В

ВІДМІН ВАНН Д О ОВИХ


І З І НИХ ЧИСЛІВНИКІВ
ро т як і мін мо чис льник і нам нник
ро о ого числі ника та ро осо ли ості і мін ання
ірних числі никі
319 А
Н дві п яті шість десятих
двох п ятих шести десятих
Д двом п ятим шести десятим
Зн дві п яті шість десятих
Ор двома п ятими шістьма десятими
М на двох п ятих на шести десятих
В

В З

Дробові дробови числівниках першу частину відмінюємо


як відповідний кількісний числівник, а другу як
порядковий.
Дробові числівники ïівòоðа, ïівòоðи, ïівòоðаñòа
не відмінюємо і тора і ра і тори тисячі

320 З
. Молоко коров яче містить три й одну десяту відсотка біл-
ків. . За одну десяту секунди космічний корабель пролітає один
кілометр. . Найбільші звірі рктики моржі. они важать дві
з половиною тонни.

321 З

А О о о ні ї і ох остих о ати сім осьмих.


. 7 1 . ,
5
. 9 3 . 3
5 6 4 7

115
Числiвник

322

. Насобирал полтора стакана земляники . . Отд хали


полтор недели. . До финиша оставалось более полутора
километров. . Для приготовления крема полтора стакана саха-
ра взбиваем с полутора стаканами сметан .
* млянèêà укр. сунèця

РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮ
Називний відмінок олторà олторû і торà і тори
Непрямі відмінки олуòîðà олуòîðà і торà і тори

Збірні Збірні числівники о Н четверо


тро і т. д. у непрямих від- чотирьох
мінках мають такі самі від- Д чотирьом
мінкові форми, як і відпо- Зн четверо, чотирьох
відні кількісні числівники. Ор чотирма
Збірні числівники о и а М на чотирьох
о и і о о відмінюємо як
числівник а.
323

П ятеро однокласників, двоє вікон.


324
Н

КН К -Р КОРДСМ Н
Найбільшою книжкою у світі є Су-
перкнига . ї розміри , на , мет-
ра, а вага , кілограма. она має
сторінок і була опублікована в Ден-
вері С у році.
Найменша книжка опублікована в
році в отландії в кількості
примірників . е дитяча казка кун нко На дозвіллі
Старий король Коул . она була на-
друкована на папері розміром , міліметра. ї сторінки можна
перегортати обережно за допомогою голки о і ника .
*Ïðèì рник ðîñ. кземплÿр.

116
Числiвник

325 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ.

326 В
ВАРІАНТ А.
«Якби я був (була) чарівником, то » В

ВАРІАНТ Б.

ДРОБОВІ ЧИСЛІВНИКИ ЧИТАЄМО ТАК:


1 одна друга 3 три п яті
5
дві треті 4 чотири треті
3 3
дві сьомі 5 п ять других
7
3 три четвåрті 9 дев ять десятих
4 10

ВІДМІН ВАНН ТА НАПИСАНН


ПО ДКОВИХ ЧИСЛІВНИКІВ
ро і мінко і орми оря ко их числі никі ал ність їх і
ім нникі а тако ро о нач ння ат і го ин
И А А МО

327 А

Н двадцять третій день


двадцять третього дня
Д двадцять третьому дню
Зн двадцять третій день
Ор двадцять третім днем
М на двадцять третьому дні

Числівник роді, числі й відмінку порядкові числівники узго-


+ джуємо з іменником, від якого залежать. НА И
іменник ЛА остого класу остим класом остий клас
ості класи.

117
Числiвник

Відміню- Порядкові числівники відмінюємо як прикметники


вання твердої групи, крім числівника тр тій тр тя тр
т який відмінюємо як прикметник м якої групи.
складени порядкових числівниках відмінюємо
тільки останнє слово. НА И ЛА

Н третій триста п ятдесят сьомий


третього триста п ятдесят сьомого
Д третьому триста п ятдесят сьомому
Зн третій, третього як Н. або Р.
Ор третім триста п ятдесят сьомим
М на третьому, третім на триста п ятдесят сьомому сьомім

НА И ЛА Жили
в двадцять першій квартирі

328 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ.

ГРУПА 1.
ГРУПА 2.

329 З
істсот сорок третій кілометр, вісімсот дев яносто сьомий
гектар, дев яносто шостий будинок, шістдесята секунда, оди-
надцятий учень, тисяча дев ятсот двадцять другий рік, триста
п ятдесят четвертий наказ.

330 З
З

Одна нога там, друга тут; перша ластівка; друге дихання; гра-
ти першу скрипку; обминати десятою дорогою; з першого кроку;
як п яте колесо до воза.

Правопис Порядкові числівники із сотий тисячний міль


йонний мільяр ний пи емо ра ом. НА И ЛА
òðüîõñоòий, ятиòиñячний стиìілüйонний

118
Числiвник

О ІВНЯ МО

Ч
чотиритисячний чотириденний
двадцятимільйонний двадцятирічний

331
А О ім сто с мисотий.
П ять, сто; шість, тисяча; дев ять, мільйон; три, мільярд; ві-
сімнадцять, тисяча; чотири, мільйон; шість, мільярд; тисяча,
дев ятсот, двадцять, шість.

332

. народився народилася в ... році.


. пішов пішла до першого класу в ... році.
. Приміщення нашої школи збудовано в ... році.
. ітні канікули розпочнуться після ... травня.
. арас евченко народився ... березня ... року.

Дати датах на ви місяців уживаємо тільки в родовому


відмінку однини. НА И ЛА р січня о р о
го січня р ому січня р им січня.

333 З

Перше вересня, двадцять четверте серпня, шосте грудня.


З

334 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. К

335 З

втобус тридцать шестой; в т сяча пятьсот пятьдесят шестом


году; после девятнадцатого апреля; чет реста шестьдесят пят й
посетитель; девятьсот девяносто девят й километр; сто двадцать
пят й километр; семьдесят восьмая встреча.

119
Числiвник

336 СИТУАЦІЯ. «Котра година?»


В

А О і на ругу го ину ня трина ята го ина три ять


х илин а три ять х илин руга

ПРАВИЛЬНО НЕПРАВИЛЬНО
сьома година сім годин
о шостій годині у шість годин
дев ята тридцять дев ять тридцять
пів на сьому пів сьомої
за чверть дев ята за чверть дев ять

337 З

. Змагання розпочнуть рівно о сьомій годині вечора. . про-


кидаюся після семи годин ранку. . лектричка прибуває за де-
сять хвилин до дев ятої. . За чверть до вісімнадцятої магазин
зачиняють. . втобус від їжджає в шість годин двадцять хвилин.

о бір числівника як частини мови


ослі о ність ро ору
. астина мови.
. Початкова форма називний відмінок .
. рупа за значенням кількісний, порядковий .
. Розряд за значенням для кількісних ціле число, дробо-
вий, збірний .
Числiвник

. рупа за будовою простий, складний, складений .


. ідмінок.
. Рід, число якщо є .
. Синтаксична роль.

ра ок усного ро ору
Òðи ні минуло а л л ки н я лялися . Збанацький
ри числівник, початкова форма òðè, кількісний, ціле
число, простий, ужитий у називному відмінку, у реченні є під-
метом разом з іменником .
ра ок исьмо ого ро ору
ри числ., п. ф. òðè, кільк., ціл., прост., Н. в., підмет.

338 З В

Неймовірно , але верблюд здатен швидко й багато пити. За


десять хвилин дорослий верблюд випиває сто тридцять п ять лі-
трів води уявіть собі дванадцять відер пепсі-коли , що становить
приблизно п яту частину його маси. об повторити рекорд вер-
блюда, людина при своїй вазі мусила б подужати за десять
хвилин півтора відра води арма .
*Íåéìîâ рно рос невероÿтно.
о ó ати рос осèлить, одолåть.

Для вас, допитливі

Н Триліси (Київщина), П’ятихатки (Дніпропетровщина), Шостка


(Сумщина).

А
»
Числiвник

У ИВАНН КІЛ КІСНИХ ЧИСЛІВНИКІВ


З ІМ ННИКАМИ
ро осо ли ості о нання числі никі ім нниками
усіх і мінках а тако ро культуру мо л ння
339 А
два товариші п ять товаришів
òðè гектарè шість гектарів
В А
В З

Називний з числівниками äва, òðи, чоòиðи, оáиäва в назив-


відмінок ному відмінку іменники вживаємо в на ивному від-
мінку множини. О ІВНЯ МО
ПРАВИЛЬНО НЕПРАВИЛЬНО
чотири лимони чотири лимона
три харкі янинà, а киянинà, а грома
янинà й под.; а ругà.
з числівниками ï’яòü і біль е в називному відмінку
іменники вживаємо в родовому відмінку множини.
НА И ЛА ять м трів, сять міся ів.
Непрямі непрями відмінка іменник уживаємо в тому са-
відмінки мому відмінку, що й числівник. НА И ЛА ñåìè
учні сімом учням сімома учнями.
з числівниками òиñяча, ìілüйон, ìілüяðä іменни-
ки незмінно вживаємо в родовому відмінку. НА И
ЛА тисяча тонн тисяч тонн тисячі тонн.
Дробові з дробовими числівниками крім і тора і тори ,
які означають кількість частин одного предмета,
іменники незмінно вживаємо в родовому відмінку
однини НА И ЛА о на руга лимонà
кщо до складу числівника входять слова ç ïолови-
ною, іç чвеðòю, то іменник узгоджуємо із цілим чис-
лом. НА И ЛА äва оло ино лимони О ІВНЯ МО
ПРАВИЛЬНО НЕПРАВИЛЬНО
і тр ті кілограмà і тр ті кілограми
ом тр тім кілограмà ом тр тім кілограмаì
а оло ино кілограми а оло ино кілограмà
Числiвник

НА И ЛА двадцять три дні двадцять


п’ять днів
Н. два метрè дві п яті метрà півтора метрà
Ð. двох метрів двох п ятих метрà півтора метрà
Ä. двом метрàì двом п ятим метрà півтора метрàì
Зн. два метри дві п яті метра півтора метрà
Ор. двома метрàìè двома п ятими метрà півтора метрàìè
М. на двох метрàõ на двох п ятих метрà на півтора метрàõ

340 ЧОМУ ТАК? персик

. На столі лежало три персики. , , Н. в. мн.


. Мама купила шість персиків. . Для і алі Р. в. мн.
приготування пюре потрібно півтора ро о ий Р. в. одн.
персика.
341

Два комп ютер , три місяць , чотири урок , півтора зошит ,


півтори зміна , два кролик , шість кролик , три апельсин , дві
п яті метр , три з половиною кілограм , сорок з половиною
процент , п ять десятих відсоток , півтора місяць , півтора
рік , двадцять чотири трактор , чотири рядок , три сантиметр .
342 З

Одна слива , одна друга узвіз , п ять картина , два кілометр ,


шість автобус , три ананас , вісім ожина , п ять удав , два
килим , півтора пиріг , десять острів , чотири светр ,
п ятнадцяте квітень , вісім лящ , сім стебло , три колесо , два
смайлик , дев ять колір , чотири будинок .
КЛЮЧ.

343 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ.


година доба

Одна друга, чотири з половиною, шість з половиною, двадцять


шість, двадцять три, півтори, дві треті, дві з чвертю, мільярд.
Числiвник

344

. ериторія країни простяглась із заходу на схід на кі-


лометр , з півночі на південь на кілометр . . Найвищою
вершиною країни є гора оверла, висота якої сягає метр .
. Поле розкинулося на гектар .
345 СИТУАЦІЯ.
З

ПОТРІБНО КУПИТИ
 3 (олівець)  2 (альбом)  22 (зошит)
 2 (маркер)  10 (обкладинка)  5 (ручка)
 (стержень)  25 (файл)  2 (циркуль)

346

літр , нетбук , 1 3 група , 1 8 шлях , день ,


3 склянка , велосипед , бутель , телевізор , , відсо-
ток , , сантиметр , 3 метр , метр , тролейбус .

347 В

осьмим лютим, два тролейбуси, три кита, три брата, дев ять
сотих гектарів, три компьютера, одна шоста відсотка, півтори
секунд, чотири хлопця, чотири години, п ять шостих кілограми,
три листки, дві треті гектари, чотири з половиною апельсина.
348

А О і ій о рокі хло ь і ій о ісімна я


тирічний хло ь.
. том году м праздновали лет юбилей нашей школ .
. Скоро м будем отмечать лет нашего города. . тот
город, известн й с века до нашей р , несмотря на свой
лет возраст, так и не стал мегаполисом. . Мой дедушка
дожил до своего лет .
Íåñìîòðÿ на укр незважàючи на.
Числiвник

УЗАГАЛ Н НН ВИВЧ НОГО


З Т МИ ЧИСЛІВНИК
349 В

П
За розміром і забарвленням
птахи надзвичайно різноманітні.
Серед них є карлики, наприклад
колібрі важить від , до г.
До велетнів можна віднести нан-
ду важить до кг , лебедя до
кг .
ривалість життя вивчено
краще в тих птахів, які живуть Орхідея і три колібрі
поруч із людиною. неволі чорні
стрижі живуть років, золоті фазани до , яструби до ,
орли до , ворони до , папуги до років о і ника .

* ри àлість рос продолжèтельность.


В
Г
В

350

. месте со всеми участник конференции м отпра-


вились в арьков. . Наша база находилась в километр
от города. . За время кспедиции полярники прошли св ше
километр . . М израсходовали 3 4 бак вод . . Довольно
трудно издать книгу с черт ж . . арь еонид с
спартанец в ермопильском ущелье прикр вал отступление
греческих войск.

* û укр пîнад.
** ртё укр крåслення.

351 В
. Скільки зараз годин? . Зараз без п ятнадцяти сім.
. встав у сім годин ранку. . ін прийшов в половині третього.
Числiвник

. Старосту класу замінює хтось другий. . атьки пішли, а діти


залишилися одні. . ри брата зустрілися після канікул.
. Спортсмени пробігли дві десятих кілометрів. . пельсини
заважили два з половиною кілограмів.
352 З

353 В
Правильно у годжено числівник іменником у рядку
А працювали півтора дня
навчалися півтора тижні
В проїхали вісім сьомих кілометри
Г засіяли п ять з чвертю гектари
Н правильно поєднано числівник іменником у реченні
А Максимальна довжина тіла уссурійського тигра три метри.
упальця гігантської арктичної медузи можуть бути сяга-
ти тридцяти трьох метрів.
В Довжина найбільшого спійманого алігатора становила чоти-
ри метра тридцять п ять сантиметрів.
Г ндійська кобра здатна плюнути отрутою в око жертви на
відстані два з половиною метри.
Орфографічну помилку допу ено в рядку
А сімдесяті роки В шістдесяти відсотків
дискотека вісімдесятих Г п ятидесятих років
Помилку у відмін ванні числівника допу ено в реченні
А Дитинчата китів набирають щодня більше вісімдесяти кіло-
грамів.
лизько сімдесяти відсотків живих істот на Землі це бак-
терії.
В Новонароджена газель може розігнатися до дев яноста п яти
кілометрів за годину.
Г мператорські пінгвіни можуть пірнати на глибину до
п ятсот метрів.
354
Числiвник

355

ЗН Н П М К РКО
ібліотека імені . Короленка є
однією з визначних пам яток ар-
кова. Старий корпус бібліотеки
споруджено за проектом українсь-
кого архітектора Олексія екето-
ва. Споруда зберігає всі риси
бекетовського стилю легкість, ви-
шуканість, затишність інтер єру,
зручність. На сьогодні це одна з
найбільших бібліотек країни.
ібліотека імені . Короленка
онди бібліотеки перевищують в м. аркові
шість мільйонів одиниць. біблі-
отеці є відділ стародруків, серед яких постол , надрукований
ваном едоровим у ьвові в тисяча п ятсот сімдесят четверто-
му році; нфологіон , виданий у Києво-Печерській друкарні
Памвою ериндою в тисяча шістсот дев ятнадцятому році, та
інші.
ільш ніж за сто двадцять років відбулися певні зміни. Збу-
довано нове книгосховище, нові читальні зали. ібліотека орга-
нізовує виставки, зустрічі з видатними людьми, наукові конфе-
ренції, видає різноманітні матеріали о і ника .
З « »

356

357 САМООЦІНКА.
. Під час вивчення теми ислівник я дізнався дізналася
багато нового. Наприклад, як...
. Найважчим під час опрацювання матеріалу для мене було...
. Свої знання з теми я б оцінив оцінила на...
Числiвник

Готуємося до тематичного оцін вання


В

Числівниками є всі слова в рядку


А дев яносто, півтора, дев ятка
шістдесят п ять, шестирічний, сороковий
В десятеро, п ятимільйонний, кільканадцять
Г вісімнадцятий, сотка, тридцять чотири
Підметом є числівник у реченні
А іля школи посадили чотири тополі.
На клумбі біля заводу росли чотири троянди.
В П ятикласники виконали дві пісні.
Г ише третього квітня було надіслано телеграму.
Складним є кожен числівник у рядку
А сімсот, триста В двадцять два, сто
десять, дев яносто Г сімдесят, тисяча
Н правильно в орудному відмінку аписано числівник
А шестистами В тринадцятьома
сімома Г чотирма
Правильно поєднано числівник іменником у словосполученні
А чотири альбома В три кілометра
два автомобіля Г одна друга дороги
Спи іть амін чи цифри словами
. Минуло понад років. . Придбали книжок.

ЗА И АНН ЗАВ АНН А Е ЕВ КИ

Н Н
Н

п’ять А п’ят-
десят А п’ятсот А п’ять сьомих

-сотий, -тисячний
МОЯ СТОРІНКА
ЯК ЦЕ БУЛО
ЕЗ ВЕ НИ А Г
Н
В Г В Г
« »
Н В
Н

И ВНИКИ АЗЕ ГЗ А

Е В А ИВ ВИ

Н
(З довідника)

УСМІХНІМОСЯ

Н
МОЯ СТОРІНКА
И ВНИК СІМ
сім

сім раз відмір – раз відріж; семеро


одного не ждуть; один із сошкою, а семеро з ложкою; сім верств
до небес і все лісом; сім п’ятниць на тиждень
«Міцно як сім»
А на сьомому небі « »
сім
В А
З посібника
ЯК ЦЕ БУЛО
И Е Е А В
одинадцять – дев’ятнадцять
одинъ на десяте, три на десяте
« » дъва десяти « »
три десяте десяти

сорок «
»
(З посібника)
НА ДОЗВІЛЛІ
ВЕ Е А В К ИНА
« »
ворона

тіло

сто

сім’я
РЕБУСИ

тон
МК

г буна ті

130
Áуäу я навчаòиñü ìови çолоòої...
Ó òðави-веñнянêи, у ãоðи êðуòої,
В ïоòічêа веñелоãо, ùо ïоñòане ðічêою,
В ïаãінöя çеленоãо, ùо çðоñòе ñìеðічêою.
А Мали ко

ÌÎÐÔÎËÎÃІÿ. ÎÐÔÎÃÐÀÔІÿ.
ÅËÅÌÅÍÒÈ ÑÒÈËІÑÒÈÊÈ
ÇÀÉÌÅÍÍÈÊ

Âè çíàòèìåòå:
морфологічні ознаки займенника, його синтаксичну роль;
розряди займенників за значенням.

Âè âìіòèìåòå:
розпізнавати займенники, визначати їхні граматичні ознаки;
відмінювати займенники;
утворювати неозначені й заперечні займенники;
писати неозначені займенники разом і через дефіс;
уживати займенники в мовленні.
Займенник

ЗА М ННИК К ЧАСТИНА МОВИ


ОЗ ДИ ЗА М ННИКІВ
ро осо ли ості айм нникі їх ро ря и а нач нням
а тако ро ра ильн и ання айм нникі
И А А МО Н

358 А
Немає нічого милішого за рідну землю. Особливими чарами
віє від емлі навесні. Оживає травичка й тягне до сонця свої зе-
лені вушка. Травичка немов прислухається до жайворонкової
пісні, що ллється з теплого неба.
Прекрасна весна в рідному краї урналу .

В З

Загальне Займенник ðîñ. местоимение це самостійна


значення частина мови яка вка ує на особу предмет
о наку кількість але не на иває . НА И ЛА
ін ми ось указують на особу, предмет ; òîé,
мій сякий указують на ознаку ; скільки стіль
êè указують на кількість .
Займенники відповідають на питання õòî? ùî?
який? чий? скільки?
Морфологічні сі займенники змінюємо за відмінками, а де-які,
ознаки як і прикметники, ще й за родами та числами.
Синтаксична реченні займенник найчастіше виступає підме-
роль том, додатком або означенням, рідше частиною
присудка. НА И ЛА ß рин су то і с о на
і ... . Симоненко .

359 В
« »

Д О Н ПР З
Серед на ого народу, скажу я вам, трапляються всякі прі-
звища чудернацькі, химерні, дивовижні, неправдоподібні. Деякі
Займенник

з ни наче на горîді виросли уряк,


арбуз, ичка, міль. прізвища,
які, либонь, із лісу прибігли та й при-
лучилися до людського гурту и-
сиця, овк, едмідь, орсук. Звісно,
не без òèõ у на ому селі водиться,
які з пташиної зграї оробець, Орел,
Півень. Можемо похвалитися прізви-
щами ареник, алушка, Довбня,
айдамака, усол, епета.
Ну а як, скажіть, жити тій лю-
дині, яку називають Півторакожуха? Хто так охрестив, пошкоду-
вавши двох кожухів, а вділивши саме півтора? бо як має
почуватися не жінка, а чоловік, який носить прізвище Пані-
будьласка? а у алом .
З
хто? що
який? чий?

360

. Со мной б ли мои друзья. РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮ


. Передо мной б ла большая
передо мной переді мною
река. . Над нами раскинулось надо мной наді мною
широкое небо. . К нам медленно со мной зі мною
приближался автомобиль. к вам до вас

РОЗР Д З М НН К
На ва ро ряду Займенники
Особові рос личн е я, ти, ми, ви, він, вона, воно, вони
Зворотний себе
рос возвратное
Питальні хто? що? який? чий? котрèй? скільки?
рос вопросительн е
ідносні хто, що, який, чий, котрèй, скільки
рос относительн е
Неозначені щось, хто-небудь, будь-який, абèщо, деякий
рос неопредел нн е та ін.

133
Займенник

На ва ро ряду Займенники
Заперечні ніхто, ніщо, ніякий, нічий, нікотрèй,
рос отрицательн е ніскільки
Присвійні мій, твій, наш, ваш, свій, його, її,
рос притяжательн е їхній, їх
казівні цей, той, такий, стільки
рос указательн е
Означальні весь, усякий, кожний, жодний, інший, сам,
рос определительн е самий

361
В

. ополя знов заглянула до вікна, а за нею одним рогом


виткнувся місяць... осинка . . журиться вікнами наша
хатина, і шепче задумливий сад али ко . . Натягне дощ
свої осінні струни, торкне ті струни пальчиком верба ос
т нко . . На сонце-скрипці бабиного літа ніхто із скрипалів ще
не зіграв трук . . По стежці щось веде мене до хати...
Стібок матусиних слідів о го ят .
* ті îê ðîñ. стежîк.

362

і курко. есна

134
Займенник

«Грає
листя на веснянім сонці» «Весна прийшла так якось несподівано»
К «Хай весна приносить щастя в кожну хату» В .
В вона, все, які, ніхто

363 З

. Ми з татом одили в зоопарк. ін дуже гарний. . блука


порозкладали в ящики. х було багато. . кскурсанти вийшли
з автобусів. они були задоволені. . ндрій попросив Сергія
покликати свого брата. . Після того як діти закінчують малюн-
ки, збираю їх і вішаю на дошку.

364 В

А О той ка і ний; на рис ійний.


. наше віконце колись побачить сонце. . Кожен звір своєї
стежини тримається. . Не вчи плавати щуку вона знає свою
науку. . Мудрим ніхто не вродився, а навчився. . Коли б свині
крила, вона б і небо зрила. . джола з кожної квітки мед збирає.

А
Поясніть, чому виникло непорозуміння між друзями. Як Олексію потрібно
було б висловити свою думку?

ОСО ОВІ ТА ЗВО ОТНИ ЗА М ННИКИ


ро айм нники р ої ругої та тр тьої осо и
ро оротний айм нник ñеáе а тако
ро культуру мо л ння
365 А
1. хочу на озеро Світязь, в туман таємничих лісів ос
т нко . . кщо òè байдужий до страждань інших, òè не заслу-
говуєш назви людини аа і . . удуть краять землю лемеші ,
щоб вона розквітла урожаєм ос ра .
* м і‘ частина плуга.

135
Займенник

В З

Особові Особові айменники рос личн е вказують на осіб,


істот, предмети, явища. НА И ЛА тояла я і слуха
ла сну сна ìені агато го орила еся країнка .
Морфо- українській мові, як і в російській, особові зай-
логічні менники бувають трьох осіб, змінюються за числами,
ознаки відмінками, а займенник ін ще й за родами.

ДМ Н НН ОСО О З М НН К
- а особа -га особа
Н я ìè òè âè
мене нас тебе вас
Д мені нам тобі вам
Зн мене нас тебе вас
Ор мною нами тобою вами
М на мені на нас на тобі на вас

-тя особа
Н він вона воно вони
йогî, ньîго її, неї йогî, ньîго їх, них
Д йому їй йомó їм
Зн йогî, ньîго її, неї йогî, ньîго їх, них
Ор ним нею ним ними
М на ньîму, на ній на ньому, на них
нім нім

НА И ЛА я – мені, мене

Пристав- займенниках -ї особи у формі орудного й місце-


ний н вого відмінків постійно виступає приставний н, а у
формі родового й на ідного відмінків приставний н
з являється лише тоді, коли ці займенники вживає-
мо з прийменником. НА И ЛА ін ним у нього.

366
В

136
Займенник

А О рий о о ми рий о о нас.


Прочитав для він , передав через вони , розказав про він ,
глянув вона у вічі, плакав біля вони , надіявся на він ,
допоможу вона , усміхнувся до вони ,
затримався через він , бачилися з вона ,
перед він , переді я , зустрів ти , спитав
у ми , люблю ви , прийшов до я .
367
він
н

368
К
Ну от, продовжував Мишко,
пасу я, пасу і в книжку заглядаю...
От уже й смеркати стало, час додому.
Коли ж це щось як вискочить з лі-
су одне, за ним друге... овки ж
два вовки навколо ж нікого... Ну,
думаю, пропав .. мене була тільки
велика ломака. к гукну я на вовків
к свисну а з ломакою просто на
них ге ж, біжу їм навперейми,
а вони зупинилися, підібгали хвости
й скалять на мене зуби. х і страшно ж було...
ти знаєш, як тих вовків звати?
к же? овки та й годі
я знаю, сказав поважно Павлик. Одного Рябко,
а другого Полкан (Çà онч нком .
З

Зворот- Зворотний займенник ðîñ. воз- Н –


ний вратное местоимение ñеáе вка- себå до сåбе
зує на виконавця дії та може Д собі
Зн
стосуватись усіх трьох осіб. НА Ор себе
И ЛА а ита с а и М собою
тала с . на собі
реченні займенник с ви-
ступає в ролі додатка. НА И ЛА ликого кам ня
о а і ñоáою н а р Нар. творчість .

137
Займенник

З себе

369 З

іну собі знати, шукати себе, показати себе, відчути на собі, сам
собі на умі, себе не пам ятати, володіти собою, узяти себе в руки.
себе

370 себе
Н
. ери ношу по ..., щоб не впасти при ходьбі. . речана
каша сама ... хвалить. . Дає ... на носі грати. . то пізно
ходить, той сам ... шкодить. . ивуть між ..., як риба з водою.
. ище ... не підскочиш ар т орчість .
371 ЧОМУ ТАК?

. Налив собі молока.


. ув собі раз овчик- ратик і исичка-Сестричка.
372 СИТУАЦІЯ.
В ви

. ам потрібно в незнайомої дорослої людини розпитати, де


розміщено найближчий книжковий магазин.
. и хочете дізнатись у вчительки нтоніни асилівни, коли
буде контрольна робота з географії.
. ам потрібно, щоб бібліотекарка Наталія асилівна знайшла
для вашого молодшого братика цікаву книжку з історії країни.
373 З
З
Дякую кому? , вибачте кому? , повідомляти кого? , доріка-
ти кому? , милуватися êèì? , глузувати кого? , притаманний
кому? , телефонувати кому? .
374

. Довіку мене зігрівало святе відчуття що лиш рідна емля


може дати нам силу життя а а та . . На тобі небоже що

138
Займенник

мені негоже ар т орчість . . де б не був я земле рідна ти


вся в мені, до колоска у нко . . Риба у воді а він до неї
петрушку крише ар т орчість . . реба бути щедрим і ви-
могливим до себе о нко . . ід астя не тікають, його
доганяють ар т орчість .
* о ку ðîñ. всю жизнь, до скончания века.
В

ПИТАЛ НІ ВІДНОСНІ ЗА М ННИКИ


ро айм нники а о омого яких у у ть итальні р ч ння
та я у ть частини скла ного р ч ння
И А А МО

375 А

ечення питальними ечення відносними


айменниками айменниками
. о можна бачити із заплю- . Дорого цінується те, що
щеними очима? он робиться вчасно.
. то мовчить, а всіх людей . Добре того лякати, хто бо-
навчить? ни ка їться ар т орчість .

А
В

Питальні Питальні займенники ðîñ. вопросительн е вжи-


ваємо для оформлення питання про осіб чи предмети
õòо ùо , про ознаки, якості чи належність пред-
мета яêий чий , про кількість або порядок предме-
тів при лічбі ñêілüêи êоòðèй .
За допомогою питальних займенників будуємо пи-
тальні речення. НА И ЛА Õòî мо и ити ні ро
õòо ласт н и л скати мор ? М. Рильський .
Відносні Відносні займенники ðîñ. относительн е ті самі,
що й питальні, але їх уживаємо для зв язку частин
складного речення. НА И ЛА асли ий той õòо
ачи мрі Д. Павличко .

139
Займенник

Морфо- Займенники хто о скільки змі-


логічні нюємо лише за відмінками, вони
ознаки не мають роду й числа.
Займенники ÿêèé, ÷èé, êîòðèé
змінюємо за відмінками, родами
й числами.

Синтак- Займенники õòî, ùî в реченні виконують роль


сична підмета або додатка; займенники ÿêèé, ÷èé, êîòðèé
роль найчастіше є о наченнями. НА И ЛА . Õòî а и
ра у ка ? ркало . Ó êоãо кам яна сорочка?
ч р ахи . ßêиõ кам ні н ма морі? ухих

376 ЧОМУ ТАК?


хто

. Хто гратиме у футбол?


. знаю, õòî гратиме у футбол.
377 В

. то може сонце погасить і землю вибити з орбіти? о


с ра . . Після похмурої темної ночі, у яку не переставав хлюска-
ти лапастий дощ, починало світати анас ирний . . ільки
тим історія належить, хто сьогодні бореться й живе имо
н нко . . кий мені вітер у серце повіяв? ос ра . . ой
ніколи не має часу, хто нічого не робить ар т орчість .

378 В

ДД С ПРО НОЗ
одну з неділь ми збиралися на екскурсію в районний крає-
знавчий музей. вечері, лаштуючись у дорогу, я запитав дідуся
кою буде завтра погода? . ін невпоспіх обдивився призахід-
не сонце, мовив статечно ізьми про всяк випадок дощовика,
бо сонце сідає за хмари .

140
Займенник

ранці, коли ми зібралися біля


школи, хлопці аж за боки взялися,
побачивши на мені плаща Дід з ба-
бою погоду передбачили? Ну й ну...
а ти на небо подивися оч би хма-
ринка де... .
з цим ми й вирушили в похід. е-
рез півгодини небо нараз затяглося
чорною хмарою, з якої згодом
почало накрапати. о як, нагадав
я хлопцям, які тулилися під моєю
накидкою, наче курчата під квоч-
кою, дідусь неправду сказав? то був правий? За кура
ті ським).
*Íàðà ðîñ. вдруг; срàзу.
** гî ом ðîñ. спустя некоторое время.
ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ.

З В
З

379 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ.

ДМ Н НН П Н ДНОСН З М НН К
Однина
Множи-
Чоловічий іночий Середній на
рід рід рід
Н õòî о чий чия чиє чи
кого чогîчийîго чиєї чийîго чиїх
Д кому чомóчийîму, чиїй чийîму, чиїм
чиєму чиєму
Зн кого що чий, чийîго чию чиє чиї, чиїх
Ор ким чим чиїм чиєю чиїм чиїми
М на кîму, на чîму, на чийîму, на чиїй на чийîму, на чиїх
кім чім чиєму, чиєму,
чиїм чиїм

В хто що

141
Займенник

З який чий котрий


скільки два
380 В
кий урок, котра година, скільки кілометрів.
381
який
. весь вечер читал книгу, книга увлекла меня. . М
пошли по àëëåå, по обеим сторонам аллеи росли стар е лип .
. За поворотом реки показалась лодочка , в лодочке сидело
два гребца.
л кàть укр захîплювати.
**Ëî очка укр чîвник.
382

А О ку кни ку ти чита ? ка и яку кни ку ти


чита .
. то тебе скривдив? . Про що ти думаєш? . Скільки тобі
років?
хто, який

383
«Кого можна вважати справжнім другом?» В

ЗАП ЧНІ Н ОЗНАЧ НІ


ЗА М ННИКИ
ро роль у мо л нні а р чних і н о нач них айм нникі
осо ли ості їхнього т ор ння наголо у ання та на исання
И А А МО

384 А РОСІЙСЬКОЮ
МОВОЮ
а р чні о нач ні
ничто, никто,
ніùî, ніõòî, у ь-що, õòîñü, ничей, что-нибудь,
ні÷èé ÷èé нå у ь кто-то, чей-либо

В
Займенник

Заперечні Заперечні айменники ðîñ. отрицательн е вка-


зують на відсутність особи, предмета, їхніх ознак
чи кількості.
Заперечні займенники утвор ємо від питальних
додаванням префікса ні. НА И ЛА ніùî, ніõòî,
ніÿêèé, ні÷èé, ніскільки ніêîòðèé.
Неозна- Нео начені айменники ðîñ. неопредел нн е вка-
чені зують на невизначені особи, предмети, їхні ознаки,
кількість. НА И ЛА êà на хтî а èчий у ь когî.
Неозначені займенники утворюємо від питальних
за допомогою часток аáè-, äе-, êàçна-, õòîçна-, áуäü-,
які в слові є префіксами, та часток -ñü, -нåáуäü, які
в слові є суфіксами. НА И ЛА
хто на який у ь кому якась який н у ь.

Морфо- Заперечні та неозначені займенники змінюємо за


логічні відмінками, родами й числами так, як і питальні
ознаки займенники, від яких їх утворено.

ДМ Н НН З П Р Н Н ОЗН Н
З М НН К
Н ніхтî якà-нåбудь
нікîго якої-небудь
Д нікîму якій-небудь
Зн нікîго яку-небудь
Ор нікèм якою-небудь
М ні на кîму на якій-небудь

143
Займенник

385 ніщо казна-який


З

386

Знай, що в житті є дåякі речі, які ні з чим не можна порівняти


й зіставити. е рідний край, наша ітчизна. ез будь-когî з нас
атьківщина може обійтися, але будь- тî без атьківщини
ні î ухомлинський .
В
В

Правопис Заперечні займенники з ні пишемо ðàçîì. кщо ж


між ні та займенником уживаємо прийменник, тоді
всі три слова пишемо îêðåìî. О ІВНЯ МО
нікого ніÿêèé ні і кого ні р чим
Нео начені займенники пишемо
АЗОМ Ч ЗД ІС ОК МО
із частками із частками якщо між
аáи- äе- -ñü êàçна- õòîçна- словами
áуäü- -нåáуäü є прийменник
аáè÷èé, õòîçна комó, õòîçна з ким,
äåкому якогоñü ÿêà нåáуäü аáè до кого

ОРФОГРАМИ
ні в заперечних займенниках.
Дефіс у неозначених займенниках

387 З Н

Когî-нåбудь, будь-хтî, ніхтî, дåщо, будь у кого, õòî на-які‘


абèхто, ні з ким, êà на-чèй ск льки-нåбудь, будь-якîї, аби
з ким, ніск льки, будь-щî, кàзна-чогî, ні для чого, кàзна
в чîму.
«
» « »

144
Займенник

388
РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮ
З кое-какой деякий
кое-кто дехто
кто-то хтось
видел кое-кого; кто-то посту- что-то будь-що
чался; кое-кто заш л; не увидел какой-либо абиякий
что-либо абищо
никого; сказал что-либо; позови
кто-нибудь хто-небудь, хтось
кого-нибудь; написал что-нибудь; что-нибудь що-небудь, щось
что-то наш л.
З

389

Котрий сь, аби що, хтозна з ким, який небудь, де якої,


будь для кого, будь хто, ні яких, ні до чого, який сь, аби
чого, казна скільки, ні чий, хтозна чийого, де в кого, де чиїх,
будь чий, ні для кого.
390 В
В
А О ка ніяка у ь яка яка н у ь хто на яка якась.
кий, чому, скількох, чиє, хто, ким, чийого.

391

А О і хто ра а н ита і кого ра а н


ита .
. ід усієї картини віє що, -сь пісенним о нко .
. О краю рідний .. вою красу ні, що, з , ні, що, з я не зрівняю
ос ра . . Ні, хто, з буде поплакати, ні поговорити
ч нко . . нас склалася особлива дружба, яка не допускала
будь-, які секретів один від одного ана ький . . Дуже
погана людина, яка ні, чого не знає і не намагається що, -небудь
узнати латон . . ільки той не помиляється, хто ні, до,
чого не торкається ар т орчість .
392 В
ВАРІАНТ А. В

ВАРІАНТ Б.

145
Займенник

З ніхто, ніщо
О ІВНЯ МО
нікóго, нічóго, нікóму, нічóму нікого, нічого, нікому, нічому

393

. их сліз нікому не зібрати якими відтужили журавлі


льн к . . Самовар кипить та нікому чай пити ар т ор
чість . . Насмішки боїться навіть той хто вже нічого не боїться
ар т орчість . . змовкла та пісня і зложила крила і нічим
не міг я втішити її л ксан р л сь .

нікого нікóго

394 СИТУАЦІЯ.

ніхто не змусить
нікого не буду слухати
ні перед ким не буду
ніхто не завадить
ніскільки не шкодую
ідмова ережи ніщо не варто того
життя ні на кого не буду дивитися

П ИСВІ НІ ЗА М ННИКИ
ро айм нники які ка у ть на нал ність чогось осо і
осо ли ості їхнього наголо у ання та и ання
395 А їхній

РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮ
Н иõ са їõній са
их са а їхнього са у

В З

146
Займенник

РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮ
Д их са у їхньому са у
Зн их са їхній са
Ор их са ом їхнім са ом
М о их са у їхнім са ó

Присвійні Присвійні айменники ðîñ. притяжательн е вка-


зують на належність чогось певній особі. Присвій-
ними є займенники ìій, наш, òвій, ваш, ñвій, йоãо.
НА И ЛА а а ть т ло і глухо я лука нашіì
са у . Сосюра .
Морфо- українській мові, як і в російській, присвійні за-
логічні йменники змінюємо за відмінками, числами й ро-
ознаки дами подібно до прикметників.

ДМ Н НН ПР С Н З М НН К
Однина
Чоловічий іночий Середній Множина
рід рід рід
Н. мій моя моє мої
Р. могî моєї могî моїх
Д. моєму моїй моєму моїм
Зн. мій, могî мою моє мої, моїх
Ор. моїм моєю моїм моїми
М. на моїм, на моїй на моїм, на моїх
моєму моєму

житі без іменника, присвійні займенники пере-


ходять в іменники. НА И ЛА . омагай нашиì!
. Ìоя чора ар никі на арила.

твоя, моя, твоєму, свогό, твогό


396 . З

Покличе мене здаля,


як мати малу дитину,
Дитинства мого земля,
астинка твоя, країно.

147
Займенник

До неї біжу, лечу


Невтримно так, без упèну ...
діток своїх навчу
юбити тебе, країно
уракі ський

* èн рос удерж.
В З

397 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ.

. аше палке бажання. . вій щасливий день.


398

. Спинюся я і довго буду слухать,


як ходить серпень по землі мій
ост нко . . Краще черствий
хліб у свій домі, ніж різноманітність
страв за чужим столом ко оро а .
. Для наш едота не страшна ніяка
робота ар т орчість . . Небо кві-
ти пригортає до свій чола итай
горо ський . . Прийми ж мене, весно
рожева, слугою твій краси л ксан р
л сь .
З

Треба При іменнику особові займенники його її їх у формі


розрізняти родового відмінка набувають значення присвійних.
О ІВНЯ МО

Присвійний айменник Особовий айменник


йоãо о ит йоãо н уло
її кни ка о ачи її

399 ЧОМУ ТАК? його

мені його самого стало жаль залишалася мені його печаль


а личко

148
Займенник

400 З
их
. Об их поездке много рассказ вали в школе. . Ребята по-
весили скворечник , сделанн й их руками. . их саду росло
много кзотических деревьев. . х спортивн е результат мно-
го лет оставались сам ми в сокими .
к орåчник укр. шпакі‘вня.
àм сîêèå укр найвèщі.
401 В його,
її, їх
. оди по тій землі, що Каменяр ходив, і пий із тих джерел,
які його поїли а а та . . ось звівся, тепер його постать
чітко вимальовувалася в досвітніх сутінках у ало . . Світ-
лі ідуть матері. Зір їх красою сія ос ра . . хто ж були ті
вояки відважні, що їх збирав під прапори свої Спартак? (Ëåñÿ
країнка . . ворові сниться яворина та її кохання молоде
а личко . . юбові формула проста, лише ніхто її, на
жаль, не знає о го ят .
їх

402 В

Р М , ДН ПР
оже, як багато у світі краси
Дніпро синій-синій, чистий.
рате мій, Дніпре, батьку мій
дорогий і прекрасний Скільки
радості, скільки глибоких найдо-
рожчих почуттів принесли моєму
серцю рідні твої води ..
Прийми мою любов і безмежну
подяку, що народився я на твоїх
берегах, що пив твою м яку й чисту воду, що воскрес я душею
біля тебе і що вся душа моя сповняється твоєю красою, і очі мої,
і мій слух усі почуття, заспокоєні біля тебе, оповиті тобою,
красо моя, моє свято, щастя моє. к багато добра подарував ти
мені к засяяв передо мною світ людський на твоєму чистому
фоні, на водах твоїх. к подобрішав я, як наповнив ти мене
вкрай бажанням творити добрі діла для народу За о нком).

149
Займенник

З мій
З
403 СИТУАЦІЯ.

аталя ска ала хай ргій о ару к іти с оїй мамі .


. ід імені Наталі. . ід імені Сергія. . ід імені мами Сер-
гія. . ід імені товариша, який передає Сергію прохання Наталі.
404 свій

. Пильнуй ... носа, а не чужого проса. . ід ... тіні не схо-


ваєшся. . Кожна лисиця ... хвостик хвалить. . іля ... нір
і миші сміливі. . сяка робота ... майстра чекає. . Син мій,
а розум у нього ... .

405 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. В «
»

ВКАЗІВНІ ОЗНАЧАЛ НІ ЗА М ННИКИ


ро айм нники які ка у ть на р м ти та їхні о наки
а тако ро стилістичні осо ли ості таких айм нникі
И А А МО

406 А

. Такий день запам ятається на все життя.


. Максим ускочив у човен і подався на той берег.
. есною цього року я побуваву Карпатах.

В Н

Вказівні Вка івні айменники ðîñ. указательн е öей, òой,


òаêий указують на один предмет з ряду однорідних;
вказівний займенник ñòілüêи вказує на невизначений
або невизначено-великий кількісний вияв предмета.
НА И ЛА Öя містина ко ту три ять срі ня
кі а ñòілüêи н мо на лі ої млі істати
еся країнка

150
Займенник

Морфо- казівні займенники öей, òой, òаêий змінюємо


логічні за родами, числами, відмінками подібно до прикмет-
ознаки ників.
казівний займенник ñòілüêи подібний до кількіс-
них числівників. ого змінюємо лише за відмінками,
як числівник äва.
ДМ Н НН К З Н З М НН К
Однина
Ч р р С р Множина
Н той та те ті
тогî тієї, тîї тогî тих
Д томó тій томó тим
Зн той, тогî ту те ті, тих
Ор тим тією, тою тим тими
М на тîму, тім на тій на тîму, тім на тих

Стиліс- казівні займенники можуть мати форми оòой,


тичні оöей, оòаêий, які вживаємо в ро мовному й удож-
ознаки ньому мовленні для підсилення думки.
усній народній творчості та в пое і як засіб вира-
ження урочистості, емоційної піднесеності можуть
уживатися нестягнені форми òая, òеє, òії, öяя, öеє,
öії, òаêая, òаêеє, òаêії

407

ей підручник, стільки дерев, такі простори.


той

408

. Стріну ж я калину, небо той без-


крає цілий день сопілка в мій серці
грає али ко . . ому, сказати,
й сам не знаю, живе у серці стільки літ
отой стежина в ріднім краї одним-од-
на біля воріт али ко . . лаго-

151
Займенник

словенні час той і година, коли земля цей цвітом процвіла


ильський . . Оксана день у день тут, серед цей сипучих
пісків ончар . . Добре той ковалеві, що на обі руки кує
ар т орчість .
З

409 З
З

. ми тую червону калину підіймемо рн ький .


. нашім раї на землі нічого кращого немає, як тая мати моло-
дая з своїм дитяточком малим ч нко . . Ото ж тая дів-
чинонька, що сонна блудила ч нко . . се теє приго-
диться, що на полі коріниться ар т орчість .
З В

Означальні О начальні займенники (ðîñ. определительн е


веñü у сь сь , уñяêий âñÿêèé , êоæний ко н ,
æоäний о н , інший, ñаì ñаìий узагальнено
вказують на ознаки предмета НА И ЛА . Êоæна
тра ичка на с о му кор ні рост . . о рий то ар
ñаì с х алить Нар. творчість .
Морфоло- Означальні займенники змінюємо за родами, чис-
гічні лами, відмінками як прикметники.
ознаки

ДМ Н НН ОЗН Н З М НН К
Однина
Множина
Ч р р С р
Н весь вся все всі
всьогî всієї всьогî всіх
Д всьомó всій всьомó всім
Зн весь, всьогî всю все всі, всіх
Ор всім всією всім всімà
М на всьîму, всім на всій на всім, всьому на всіх

увесь –
ввесь, уся – вся.
Займенник

Стилістичні Означальні займенники можуть мати короткі


ознаки форми о н усяк ко н та повні нестягнені
форми ко ная, ко н ко нії тощо .

410

. се йде, все минає і краю немає...


ч нко . . сі мости ще кленові.
сі коні іще вороні ост нко . . нші
будуть лунати пісні, вільні, гучні, одважні
і горді ся країнка . . Кожне дере-
во в цьому нес одимому лісі він знає і
до нього горнеться ана ький .
. весь Дніпро був ніби помальований
чуй и ький . . Про тата говорить
уся земля ильський .
З

Самèй Слід відрізняти займенник ñàìèé від ñàìèé.


і сàмий О ІВНЯ МО

самèй сàмий
ñàìà, ñàìå, ñàìі‘, ñàìîго ñàìà, ñàìå, ñàмі сàмого
ñàìîму ñàмому
живаємо в значенні живаємо в сполученні з іншими словами
тільки один òîé ñàìий тому ñàìоìу, на ñàìою
Ñаìà она н о росить того сàмого ня на сàмо о о

411
самі´ сáмі

412

. над самий водою верба похилилась ч нко .


. Дорога йшла з гори та на гору, з гори та на гору, над сама
Россю чуй и ький . . Сама недовго збитися з путі, та
трудно з неї збитися у гурті ся країнка . . ого самий
вечора іпка побіг до рицька анас ирний .
В

153
Займенник

413 В весь

На ... губу, на ... парах, на ... лади, на ... горло, на ... голос.
В

414

. Кажд й спортсмен стремится к победе. . то дерево поса-


дил мой дедушка. . На полке лежат всякие книги. . Кажд й
должен приходить в класс без опозданий. . Коля в л себя плохо
и б л наказан. . не понимаю, что здесь происходит .
* тр мèòñÿ укр прàгне.
**Ïðîèñõî ит укр відбувàється, ді‘ється.

о бір айменника як частини мови


ослі о ність ро ору
. астина мови.
. Початкова форма.
. Розряд за значенням.
. Рід і число якщо є , відмінок.
. Синтаксична роль.
ра ок усного ро ору
р ий ромінь сон я т лий ясний у ìою кімнату а
. епкий .
Ìîþ – займенник, початкова форма мій, присвійний,
ужитий у знахідному відмінку однини, жіночий рід. реченні
є означенням
ра ок исьмо ого ро ору
Ìîþ – займ., п. ф. мій, присв., Зн. в., одн., ж. р., означ.

415 В

Ми відпочиваємо на лісовій галявині під розлогою липою.


нас пікнік їмо солодкі кавуни. На траві акуратно складена
купка лушпиння. тось із дітей поглядає на кущ он туди його
можна викинути. Опам ятайтеся, подумайте, що ви збираєтеся
робити. Ніхто вас не побачить, а ваша совість іба вам не сором-
но буде перед собою? іба приємно буде згадувати, що ви залиши-

154
Займенник

ли об їдки гнити під розквітлим кущем? Ми беремо лушпайки,


несемо в поле, закопуємо в землю гниль для землі корисна, а в
душі в нас не буде смороду від цієї гнилі ухомлинський .
В

УЗАГАЛ Н НН ВИВЧ НОГО


З Т МИ ЗА М ННИК
416

С ОП Н ЗП К
кщо до вас зателефонувала чи надіслала смс-повідомлення
незнайома особа, дотримуйтеся таких порад
не повідомляйте ніяку інформацію про себе, своїх рідних,
друзів, знайомих;
не розповідайте, де ви зараз перебуваєте, де мешкаєте, хто
ваші батьки;
не перераховуйте гроші на вказаний номер та не передавай-
те їх особі, яка нібито по них прийде;
не приймайте будь-якої пропозиції сходити в кіно, кав ярню,
покататися на машині, знятися в рекламному ролику тощо;
розкажіть своїм батькам або вчителям про всі дивні пропо-
зиції, зустрічі, дзвінки чи смс-повідомлення.
кщо на вашу сторінку в соціальній мережі надійшов запит
від незнайомої особи, то зайдіть на акаунт дописувача й поди-
віться, що він пише, що постить, чи є спільні друзі, де мешкає,
навчається, які світлини виставлено. кщо інформації та фото
немає, то краще відмовитися від спілкування.
В
В З

417 СИТУАЦІЯ.

155
Займенник

Сергію, передай, будь ласка, моїй сестрі, що я затримуюсь.


Нехай візьме книжку, яку ти подарував мені, і чекає на мене
біля офісу нашої мами.
418 В
. абуся попросила онука купити собі молока. . ершник
сидів на коні, його грива розвівалася на вітрі. . попросив то-
вариша принести свою книжку. . Ми свої недоліки підправимо,
і вони будуть набагато кращими.

419 В
ВАРІАНТ А.
В

ВАРІАНТ Б. «Приго-
ди маленького жолудя»

420 САМООЦІНКА.
. Під час вивчення теми Займенник я дізнався дізналася ...
. Найлегшим під час опрацювання матеріалу для мене було...
. Свої знання з теми я б оцінив оцінила на...

Готуємося до тематичного оцін вання


В

Правильним є твердження
А Займенник це частина мови, яка називає предмети, озна-
ки, кількість.
реченні займенник може бути тільки означенням.
В Особові займенники вказують на належність предмета пер-
шій особі.
Г Неозначені займенники творимо від питальних за допомо-
гою часток.
О начальний айменник ужито в реченні
А есна бажаний гість, її закликають дівчата піснями-вес-
нянками оро ай .
кожнім слові краси майбутнього шукай ильський .
В чітеся, брати мої, думайте, читайте... ч нко .
Г Падають тепло і глухо яблука в нашім саду ос ра .

156
Займенник

До одного ро ряду а наченням належать обидва айменни-


ки в рядку
А абищо, який В ти, вони
нічий, їхній Г котрий, хто-небудь
Правильно написано всі айменники в рядку
А казнащо, деяка, будь-кого, якого-небудь
який-небудь, де-хто, будь-кого, хтось
В будь-що, декого, аби-кому, хто-небудь
Г який-небудь, якоїсь, хтозна-кому, декому
Три айменники вжито в реченні
А Добре того навчати, хто хоче все знати.
яжко тому жить, хто не хоче робить.
В Кожна жаба своє болото хвалить.
Г кого бджоли, у того й мед.
Підкресліть айменники як члени речення Ви начте ро ряд
то розуму не має, тому й коваль не вкує ар т орчість .

ЗА И АНН ЗАВ АНН А Е ЕВ КИ

А
Н

найт ся гру и
ру а ма иконати о н і а ро о
ПРОЕКТ
но аних а ань скласти р уси і айм нниками
скласти крос ор і айм нниками укласти сло
ничок ра ологі мі і айм нниками
Запропонуйте своїм однокласникам розшифрувати
ребуси, розгадати кросворд чи пояснити значення фра-
зеологізмів.

157
МОЯ СТОРІНКА

« » (З посібника)

А ЕНА Е К
Арена « »
К

З
ареною
арена
(Є. Чак)

НА ДОЗВІЛЛІ
ВЕ Е А В К ИНА

« »

УСМІХНІМОСЯ

В Г А

158
Êоæне ñлово – виïлеêана наðоäоì
êвіòêа ç неïовòоðниì аðоìаòоì…
І Ви ованець

ÌÎÐÔÎËÎÃІÿ. ÎÐÔÎÃÐÀÔІÿ.
ÅËÅÌÅÍÒÈ ÑÒÈËІÑÒÈÊÈ
ÄІЄÑËÎÂÎ

Âè çíàòèìåòå:
загальне значення дієслова та його морфологічні ознаки,
синтаксичну роль;
форми дієслова;
способи творення дієслів.

Âè âìіòèìåòå:
розрізняти дієслова доконаного й недоконаного виду, часи
та способи дієслів;
творити дієслова умовного й наказового способів;
конструювати речення з дієсловами в усіх часах та осо-
бових формах;
правильно писати дієслова з вивченими орфограмами;
правильно використовувати форми дієслів у мовленні.
Дієслово

ДІ СЛОВО ЗАГАЛ Н ЗНАЧ НН


МО ОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ СИНТАКСИЧНА ОЛ
ро т о о нача ть і сло а та як они агачу ть
і рикра а ть мо у
И А А МО Н

421 А В

. Свіжа елень. . Зелений подорожник. . Зеленіє трава.

В З

Лексичне Дієслово рос глагол це самостійна частина


значення мови о о начає ді або стан предмета та відпо-
відає на питання ùо ðоáиòи? ùо çðоáиòи? НА И
ЛА си іти суму ати и ігти ри умати.
Дієслово може о начати
процес мислення читати о ису ати ;
процес мовлення ро ка у ати читати ;
конкретну фізичну дію мал ати готу ати ;
переміщення в просторі ігти їхати р йти ;
сприйняття органами чуття торкатися ачити ;
бажання мріяти хотіти а ати ;
стан, у якому перебуває особа або предмет си іти
стояти ро ити ;
ставлення особи до когось чи чогось о а ати
л ити н а ати ;
зміни ро к ітати старіти ху нути .
Морфо- Дієслова мають такі граматичні категорі час, чис-
логічні ло, особа, рід, вид, спосіб.
ознаки
Синтак- реченні дієслово найчастіше виступає присудком,
сична роль рідше іншим членом речення.

422

. Розквітли яблуні в садах цвітуть каштани в парку в ранко-


ве небо ринув птах крилом торкнувсь об хмарку о нан
ська . Побіч росло дерево вітер грав на його листі...

160
Дієслово

чук . . олоне м ята сік у листі гусне і ластівки сідають на


дроти оро ко . . одить літо берегами в ширмі яворів і
амовкнув над полями журавлиний спів ос ра .

423 З
Задирати ніс, прикусити язика, зарубати на носі, пекти раків,
п ятами накивати, ні пари з уст, ловити окунів, вибілювати зуби,
клеїти дурня, підносити до небес.
424

МН
кось моя подруга Наталка, сівши
біля мене на першому уроці, а епо-
тіла на вухо
и знаєш, у кого закохалася Ка-
тя? римайся, бо впадеш асю
Клименка е вона мені на вечірці
сказала, що він, мовляв, найкращий
хлопець у класі а тут хіба сліпий не
помітить, що він їй просто подоба-
ється на що вона сподівається? а
він, як дізнається, так засміє її, що
вона в іншу школу переведеться
Може, розповісти йому? Ото сміху буде
а він її відразу відшиє припустила я. оді краще поки
що не говорити йому нічого, побачимо, що буде далі. Ото тема
Обидві ми пирснули зі сміху, аж учителька вернула на нас
увагу айко .
В
В
В З

425

. Море клекоче, наздоганяє, .


. Струмки дзюркочуть, стікають, .
. йсберг манить, виблискує, .
. Завірюха лютує, кружляє, .
З

161
Дієслово

426 З

Малювати, мерхнути, хворіти, збирати, розпалювати, думати,


літати, планувати, спати, сивіти, вибивати, червоніти, білити,
прикрашати, дрімати, навчатися.
З

427 З

Подивуйся вітер грає


ербі коси розплітає,
ерховодить у діброві,
Сни збирає кольорові.
а і ана
Н «Г »

428

Дієслово го орити має кілька десятків синонімів, може, й


сотня набереться. Принаймні я зібрав уже понад шістдесят.
ось слухати має всього кілька відтінків рислухатися
наслухати ослухатися тощо... ому? Зумовлено мудрістю
життя. о не завжди варто слухати те, що арняка ться атя
ка ться чи онить орока).
говорити

говорити

429 З

. Дети удивились неожиданному появлению гостей и смотрели


на них ироко раскр т ми глазами. . ногда художника срав-
нивают с пчелой, собирающей м д с множества цветов. . нна
мечтательн м взглядом глядела на дал кие бел е облака.

о ирà ая укр яка збирàє.


**Ìå÷òàт льн й укр мрійливий.
Дієслово

О МИ ДІ СЛОВА
ро мор ологічні о наки та синтаксичну роль
рі них орм і сло а
И А А МО

430 А
. На столі лежав переписаний від руки текст.
. Денис дуже хвилювався, перепису чи текст від руки.

Форми українській мові, як і в російській, дієслово має п ять


основних форм.
орми дієслова
Нео начена форма Особова форма е особова форма
ðîñ. неопредел нная ðîñ. личная на -но, -òо
с і ати с і а ðîñ. безличная
р с і ано
Дієприкметник Дієприслівник
ðîñ. причастие ðîñ. деепричастие
р с і аний с і а чи

431

Козаки, споло ані ворогами, ще не спали, а сиділи купами


коло вогнищ. огун, почув и біля одного вогнища бандуру, на-
близився туди. Козаки трохи розступилися й дали місце полков-
никові та його товаришам.
Старий кобзар співав про Перебийноса, який переміг велику
силу ляхів.
як тільки дума скінчилася, козаки, с вильовані піснею,
почали розповідати те, чому самі були свідками За а н
êîì).
В

163
Дієслово

432 « »

орми дієслова
Загальне
Морфо- Синтак-
На ва начення
логічні сична Приклади
ôîðìè питання на яке
о наки роль
відповідає
Нео начена Означає дію, стан Незмінна удь- ÷èòàòè,
інфінітив предмета узагаль- форма який ійснити
нено член
о ро ити? речення
о ро ити?)
Особова Означає дію, стан Змінюється Присудок чита
власне предмета за особами, ійсни
дієслово о ро л ? числами,
о ро л ? родами,
о ро и ? часами,
о ро итиму?) способами
е особові Означає Незмінна Присудок читано
дієслова на відношення до форма ійсн но
но то будь-якої особи
о ро л но?
Дієприк- Означає ознаку Змінюється Означен- читаний
метник предмета за дією за родами, ня, ійсн ний
ÿêèé? ÿêà? ÿêå? відмінками, присудок
які? числами
Дієприс- Означає додатко- Незмінна Обставина чита чи
лівник ву дію предмета форма ійсни и
о ро лячи? о
ро и и?)

433 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ.

Намалювавши квіти, розмальований будинок, позеленілий


сад, підписавши відомість, роздумуючи над твором, сяючий від
радості, пройшовши ввечері, піднятий з підлоги, збудований на
околиці, оглядаючи виставку.

164
Дієслово

434

раючись, сміюся, їхати, зібрано, зеленіє, зрубаний, нагородже-


ний, вивчатиму, перекрито, росте, розказати, співаючи, прийти,
зайшовши, підписано, думати, засіяний, пишучи, прочитаний.
435

З О О
Послухай, як струмок дзвенить,
к гомонить ліщина.
З тобою всюди, кожну мить
оворить країна.
Послухай, як трава росте,
Напоєна дощами,
як веде розмову степ
З тобою колосками.
Послухай, як вода шумить
Дніпро до моря лине,
З тобою всюди, кожну мить
оворить країна.
са чук

436 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. «говорить Україна»

437 З

«К »
. Подумавши, я все-таки вибачив араса. . чителька по-
дякувала батьків за виховання дітей. . Марійка вчора догляда-
ла за молодшою сестрою. . поході мандрівники милувалися з
краєвидів. . Дітлахи вміють завдати клопіт дорослим. . Оволо-
дівши знання, ти зможеш досягти мети.

165
Дієслово

вибачати кому? однокласниці оволодівати чим? знаннями


дякувати кому? однокласниці милуватися чим? просторами
438 В

А О окликан і рикм тник як ?


Д Н НК
День вишиванки всеукра-
їнське свято, покликане зберег-
ти споконвічні народні традиції
створення та носіння вишитого
одягу. Дата проведення щоро-
ку в третій четвер травня.
цей день кожен українець,
одягнутий у вишиванку, вихо-
дить у ній на роботу, в універси-
тет, школу чи садочок.
Нині свято набуває особливого змісту, адже демонструє, що
українці незламні духом, готові захищати свою країну, культуру
та історію. к показує досвід, люди в День вишиванки завжди
піднесені та усміхнені, адже в стародавньому одязі закодовано
багато символів сили, добробуту, краси та оберегів о і ника .
439 Н
іти
синоніми З

1 3 5 7
4 6 7
і
ò
с è н î н і ì è

166
Дієслово

Н ОЗНАЧ НА О МА ДІ СЛОВА
ро очатко у н мінну орму і сло а її у о у
та синтаксичну роль
И А А МО

440 А

РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮ
читать читаòè, читать
несòè несòè
помочь помогòè

В З

Лексичне Нео начена форма дієслова інфінітив рос. н о р


значення л нная орма це початкова не мінна форма діє-
слова, яка означає дію або стан предмета узагальне-
но, без вказівки на час, особу, рід, число. ідповідає
на питання ùо ðоáиòи? ùо çðоáиòи? НА И ЛА
у у ìðіяòи é æиòи на крилах на ій Д. уценко
Будова Неозначена форма дієслова має наприкінці суфікс
-òи(-òü НА И ЛА мал аòи мал аòü
Наприкінці деяких дієслів у неозначеній формі
після суфікса ти ть може бути суфікс -ñя(-ñü .
НА И ЛА лакаòèñя граòèñü

Н
441

.ерблюд може легко прожити без води протягом двох тиж-


нів. . Дитинча жирафа починає одити вже через годину після
свого народження. . Дельфіни, коли сплять, одне око завжди
залишають розплющеним. . епард може ро винути швидкість
до кілометрів на годину. . ерепаха перша тварина, яка
побувала на Місяці. . ночі тигри можуть бачити в шість разів
краще, ніж людина о і ника .
В

167
Дієслово

442 З

Насміятися, просився, екати, ароматизує, достукатись, до-


куляв, автоматизувати, лукавити, асфальтують, екранізувати,
колядувати, єдналися, одягатися.
КЛЮЧ.
З
«Яблуко від яблуні »
К

443

лека ... , раки ... , п ятами ... , у рот води ... , ніде голці ... ,
мало каші ... , вовком , язик , на голову , носа , у ха-
лепу .
ОВІ А Пекти, впасти, накивати, побити, вилізти, продава-
ти, набрати, дивитися, з їсти, вскочити, прикусити, задирати.
444
З

вітуть, перешкоджаємо, сумуючи, розрекламували, сміють-


ся, веселяться, відремонтувала, з їхалися, побачився.
445 З Н

ДОПОМ С П Н К
Польоти в космос можна вважа-
ти вер ино успіхів науки й тех-
ніки.
перше в світі за допомогою
супутника вдалося побачити земну
кулю безпосередньо з космосу. За-
вдяки цьому приладу створено й
систему всесвітнього телебачення.
ін допомагає оцінювати лісові ре-
сурси, стан посівів, виявляти лісові й степові пожежі. За від и-
ленням супутника від заданої траєкторії можна відкривати мо-

168
Дієслово

гутні поклади корисни копалин як на суші, так і під тов е


океану. нформація із супутника дуже допомагає синоптикам
о і ника
* о àлини рос. ископàем е.
З

Синтак- Дієслово в неозначеній формі може бути будь-яким


сична членом речення, найчастіше присудком. НА И ЛА
роль 1. о ками æиòи що це значить? о о чому
виòи . м н н уло а ання якого? çаõоäиòи
у инок нис иніс со а і що? їñòи 4. ло і
рисіли для чого? ñïочиòи 5. а у і р ста
ìоñòиòи гні о соло йко . Сухомлинський

446

1. пош л прогуляться. . ть грозе великой . попросил


друга помочь. . меня возникло непреодолимое желание
прилечь.
р о олèм й укр неперебîрний, непобîрний.
447

. естикласники почали о ро ити? писати диктант.


. ікарка о ро ила? попросила пацієнтів ùî? зачекати в
коридорі. . Сашко з арасом після уроків о ро или? пішли
до магазину ля чого? купити батарейки до годинника. . Після
тривалого відпочинку нарешті командир о ро и ? видав на-
каз ÿêèé? вирушати в дорогу. . Після важкого дня мама ùî
ро ила? прилягла відпочити й попросила сина ùî? забрати
сестричку з дитячого садочка. . Метеорологи о ро или?
спрогнозували мокрий сніг і сильний вітер на початку тижня.

К
448

Повернути ся,сь о шостій годині; устріти ся сь недалеко


від школи; підняти ся,сь вгору; свято закінчило ся,сь увечері;

169
Дієслово

пройти ся,сь вулицею; хапати ся,сь обома руками; дивити ся сь


у вічі; дивити ся,сь на годинник.

449 В В

М ДР ПР
Перед смертю старий степовик мовив синові
живи, сину, так ні до кого першим не вітайся та їж хліб
з медом...
а й помер. Син почав ревно виконувати батьків заповіт.
ле ж скоро в молодого хазяїна справи пішли кепсько. До-
рого коштував мед, щоб його купувати, та й люди відвернулися
від хлопця степовики зневажають нероб та пихатих гордіїв.
Пішов бідолаха до рідного дядька питати поради. и й далі
виконувати батьків заповіт?
вжеж, виконувати, мовив родич, лукаво посміхаю-
чись. ільки ж треба розуміти мудре слово... Ні до кого пер-
шим не вітатися це значить найраніше за всіх вийти в поле й
починати працювати. юди проходитимуть чи проїжджатимуть
біля тебе, то першими й казатимуть добридень , а ти тільки
відповідатимеш. коли ти добряче напрацюєшся, сядеш, ві-
зьмеш чималий шмат хліба, то він тобі здаватиметься таким
смачним, наче мед За лачин о ).
В З

ОВІ А то рано ста тому ог а мал нька ра я кра


а а лик ілля ранні та ки росу ть а і ні сльо
и лл ть кра сини я руках ні ура ль у н і осінь
ира а има ї а у лиху го ину і на ірну л ину
450
В З

â è ò è
â è ò è
â è ò è
â è ò è
â è ò è

170
Дієслово

ОСО ОВІ О МИ ДІ СЛОВА


ро і сло а р ої ругої та тр тьої осо и
їхні мор ологічні о наки й роль у мо л нні
И А А МО

451 А

. реба косити траву.


. атько косить траву.

В З

Категорія українській мові, як і в російській, розрізняють


особи три особи дієслова.
Особа Однина Множина
- а слуха þ слуха ємо
-га слуха є слуха єте
-тя слуха є слуха ть

Морфоло- Особові дієслова змінюємо за особами у теперіш-


гічні ознаки ньому й майбутньому часі , родами у минулому
часі , числами часами
реченні особові дієслова є присудками.
Стилістичні ро мовному та удожньому стилях мовлення
особливості можемо вживати дієслівні форми третьої особи
однини без особових закінчень і суфіксів іга
на оганя.

К
читаю – я читаю читаєш ти читаєш
452 З В

. Пишу.
. Малюю.
З

171
Дієслово

453 В

Р К Н КО С
Мабуть, будь-хто з дітей мріє на-
вчитись їздити на роликах. зув і
гайда, лише вітер у вухах. два
види роликів. Одні традиційні, у
яких колеса розміщено у два ряди,
два по два. інших колеса розта-
шовано в лінію, чотири колеса ви-
шикувались одне за одним.
Досвідчені ролери кажуть, що
будь-який новачок швидше освоює другий тип роликових ковза-
нів, які до того ж набагато безпечніші. Завдяки зміщеному впе-
ред центру ваги на них майже неможливо впасти на спину. вер-
дий черевик оберігає ногу від травм, а спеціальні системи
гальмування дозволяють з легкістю координувати швидкість.
Медики рекомендують катання на роликах для профілактики
й лікування захворювань дихальної системи, поліпшення поста-
ви, збільшення витривалості організму й покращення роботи
серця. Ролики це не розкіш і не засіб пересування. Ролики
це задоволення За ом ан ь).
В

454 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ.

455
В
. Кожна любов цвіте й ві д,т цвітає, а любов мат и,е рі віч-
на учиминська . . Кожна ненька для своїх дітей простягає
астя на долонях отик . . вас люблю великою любов ю,
моя старенька мамо, тату мій а личко . . Коли усмі аєть-
ся мама, то ніжності л ь,л ється ріка отик . . тривозі
й любові, в замилува нн,н і й надії вдивляються матері у своїх
дітей... и он нко . . матусі поцілую сивину і розгла д жу
круг очей морщинки, та за руку радість приведу хай кружляє
в домі без спочинку отик .
З
Дієслово

456 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. «Молитва матері


з дна моря рятує»

457 З

а уска
А О рук руку руку на ринт рі
исловлює прохання, дав пораду, ішов в атаку, зробила зупин-
ку, зробив операцію, сіють заново, підносити до небес, сміятися
на кутні, клювати носом.
458

МО Н К
Побачив. Зрадів. Купив. Приніс. икопав. Посадив. Полив.
Догляда. екаю. Зацвіла. Милуюся. Достигли. Пригощаю.
С
Находилася. Наробилася. Стомилася. Прилягла. Задрімала.
Заснула.
Н
« » « » «Е » «
» З

НАПИСАНН ÍÅ З ДІ СЛОВАМИ
ро т коли не і сло ами и мо ра ом а коли окр мо
И А А МО не

459 А
«погано чути»
. ін не дочув моїх слів. . Старенький недочував.
«хво-
ріти»
. Після вихідних діти не дужали. . арас не дужав підня-
ти відро.
В не

Пишемо З усіма формами дієслова крім дієприкметника не


окремо здебільшого пишемо îêðåìî. НА И ЛА н осія
н о ачи н ій о н нати н ка учи

173
Дієслово

Пишемо а ом пишемо н з дієсловами в таких випадках


разом якщо слово без не не вживається. НА И ЛА
нехту ати не олити не чутися;
у префіксі неäо , який означає неповноту, поло-
винчастість дії. НА И ЛА неäо анта у ати ван-
тажити неповністю , неäочу ати погано чути ,
неäосолити неäо латити
Розріз- дієслова з префіксом äо-, перед якими вжито част-
няймо ку не для аперечення дії не äочу . таких ви-
падках не з дієсловом пишемо îêðåìî. О ІВНЯ МО
неäої ати не äої ати

неäочу ати не äочу ати

Значення з чотирма дієсловами не пишемо ðàçîì або îêðåìî


слова залежно від їхнього значення
не у ати хворіти і не у ати не змогти ;
несла ити ганьбити і не сла ити не прославляти ;
не окоїтися турбуватися і не окоїтися не бути
похованим ;
неñòÿìèòèñÿ утратити самовладання і не стя
ìèòèñÿ не повернутися до свідомості .

ОРФОГРАМА
Íе з дієсловами

460
не
. к не казав ти правду вчора, то не повірять і сьогодні
ілоус . . Не хитруй, не мудруй, а чесно працюй ар
т орчість . . ненавиджу рабства кайдани ра о ський .
. Рідна мати моя, ти ночей недоспала али ко . . Краще
недосолити, ніж пересолити ар т орчість . . Смутки й тур-
боти непокоїли людей ночами й на самоті ис .
461
«не з дієсловами».
. ужим розумом не проживеш. . Краще не обіцяти, як
слова не здержати. . Де сила не візьме, там розум допоможе.
. Не хитруй, не мудруй, а чесно працюй. . Не вміє той, хто

174
Дієслово

не працює. . Не брудни криниці, бо схочеш водиці. . Слово


не горобець, вилетить не піймаєш.

462 ЧОМУ ТАК? не

. Після купання в холодній воді Сергій сильно не дужав.


. Після роботи в саду дідусь уже не дужав і води принести.
463 В
недо-, не
до
А О тогон ик ч р н го у н çìіã оїхати о іні у
тогон ик ч р н го у н оїха о іні у
. Сергію не вдалося дочитати книжку. . Сотні людей у світі
ìàëî їдять, хворіють через економічну скруту. . Маринка не
встигла доїсти свій сніданок. . Моя бабуся після хвороби стала
погано бачити. . огдан не а отів додивитися виставу до кінця.
464 З не

Не прийти, не навидіти, не дістати, не здужати х оріти ,


не волити, не славити гань ити , не славити н росла ляти ,
не долюблювати, не переоцінити, не тувати, не переживати,
не добàчити, не добачàти, не прочитати, не додавати, не наста-
чити, не щастить, не дочути, не дочувати огано чути).

немає
нема не має О ІВ
НЯ МО
Сергійко не має зошита. У Сергійка немає зошита.
не имеет тетради нет тетради
465
не
. ез хліба не має життя. . класі не має картин.
. чень не має книжки. . На клумбі не має гладіолусів.
. портфелі не має олівця. . ін не має завдання. . Ран-
ньої осені ще не має снігу. . зоопарку не має бегемота.
. Думка не має кордонів.

175
Дієслово

466 не

. дівчинки немає велосипеда. . тата немає вільної хви-


лини. . вірності немає ціни. . Мене познайомили з хлопцем,
у якого немає поганих звичок.
467

. з поганої трави доброго сіна не ... . . лісі бути, а дрів не


... . . Дозріла ягода збирачів довго не ... . . Сам ... , як здоров я
позбувся. . рехня як не , то випередить. . ого сам не ... ,
того й іншому не чини. . Не ... криниці, бо схочеш водиці.
. Не ... ученого їсти хліба печеного.
ОВІ А ру ни на о н ихо ить ачити чи н чу
ся л и ч ка

468 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. В
«На грубість потрібно відповідати грубістю»
не

469
«не з дієсловами»
. Не бачив я подібної краси, хоч обійшов із краю в край
планету у нко . . юдей багато, а друзів не має ар
т орчість . . На стернях, прислухаючись до перелітних птахів,
не покоїлися гуси т льмах . . Не плач країнонько не
плач, не надривай сльозою ліри рн к . . чужому оці
й порошинку бачить, а у своєму й дрючка не добачає ар т ор
чість . . Не родись багатий, а родись щасливий ар т орчість .
. соловей не співає, коли він їсти не має ар т орчість .
В

470
З

лод лиш сло ми пиш ва рук Ко по


вом не о ми не пли гань ко й
па ним сер то сло ха то не ли
це за ти е на не валь

176
Дієслово

ВИД ДІ СЛОВА
ро і сло а оконаного й н оконаного и у
та ро асо и т ор ння и о их ар
И А А МО

471 А З
Доконаний вид Недоконаний вид
написати писати
долетіти летіти
збудувати будувати
що зробити що робити
В

Вид Розрізняють дієслова доконаного й недоконаного


дієслова виду рос. со р нного й н со р нного).

Дієслова доконаного виду Дієслова недоконаного виду


Означають дію, завершену в Означають незавершену дію, без
минулому, або дію з вказів- вказівки на її результат у мину-
кою на її завершеність у лому, теперішньому чи в майбут-
майбутньому. ньому.
ідповідають на питання ùо ідповідають на питання ùо
çðоáиòи? о ро и ? о ðоáиòи? о ро и ? о ро л ?
ро л ? о ро иться?) о у у ро ити? о ро иться?)
с исати с иса с и у исати иса и у исатиму
с и ться и ться

Видові Дієслова доконаного й недоконаного виду складають


пари видові пари. НА И ЛА ро ити ро ити ли а
ти ли ити
Деякі дієслова не мають видових пар, а бувають тіль-
ки доконаного або недоконаного виду. НА И ЛА
хо ити мислити недоконаного виду ; нат р ітися
наси ітися доконаного виду .
Окремі видові пари дієслів мають рі ні основи. НА
И ЛА го орити ска ати укати найти
ло ити іймати рати яти

177
Дієслово

472

. ж он каштан упав на стеж-


ку, колючий скинув кожушок
ілоус .
. Місяць у шибки бри кає,
о ро ить? о ро и ?
епче за вікнами сад ур
н окон и окон и
ний .
473 З

вібрати, свистіти, дописувати, кинути, одягати, злетіти, за-


йти, діставати, спати, вмитися, ридати, витягти, освітлювати,
дарувати, спитати, знîсити, довезтè, володіти.
КЛЮЧ. З

474 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ.

Кинути якір, брати на буксир, кинутися в атаку, змотувати


вудки, носа не показувати, повісити носа, народитися в сорочці,
розв язати язика, переливати з пустого в порожнє, давати жару,
каламутити воду.
З

Творення орму недоконаного виду дієслів вважають основ-


ною, оскільки від неї творимо доконаний вид.
Творення дієслів доконаного виду
Засіб творення Приклади
префікс л ніти ïо л ніти л тіти çл тіти
суфікс ñìèêàòè – ñìèêнути ігрівати ігріòè
наголос инîñèòè – âèносити ро рі àти ро рі ати
чергування р î ити р е ти
звуків ачі ати аче ити
наголошу ати наголоñèòè

178
Дієслово

475 В Н

Розвивати розвинути, прикрашати прикрасити, склèка-


ти скликàти, споруджуємо спорудимо, розкèдати розкидà-
ти, зупинятися зупинитися, вивершувати вивершити.
476
З

А О и àòè – êèнути
есати, пекти, малювати, пиляти, терти, їхати, носити, роз-
вивати, ступати, прибувати, розписувати, лишати, звикати.
477
Н О КРОКОД КО К М НН
Слово крокодил у перекладі з
грецької означає кам яний черв як .
раціон звичайного крокодила
входять черепахи, риба, птахи, жи-
рафи, буйволи й навіть леви. об
шлунок міг упоратися з великими
шматками їжі, крокодили ковтають
каміння. Крім того, каміння є балас-
том під час занурення на глибину.
ікавий факт про крокодилячі сльози. з рідиною з очей з
організму крокодила виводиться зайва сіль.
Найбільшою рептилією на Землі є нільський крокодил. До-
вжина його тіла сягає семи метрів, а вага близько тонни. да-
ром свого хвоста він може вбити людину.
З В

«крокодилячі сльози» З

478 В
р емоц експрес В

479
А О укати ро укати
Знати, крутити, прийти, перемогти, пекти, ро копати, сфото-
графувати, виїжджати.

179
Дієслово

480
і

. Орбіту літа дописав листок і ліг на стежку що прямує в


осінь оро ко . . тось бабине літо розвісив на анку і по-
саг для осені тче оро ко . . Осіння пошта вчора принесла
осінній лист що ходить без конверта у ало . . Засипають
поля облітає гілля і садами по жовтому листі їде осінь в багровім
намисті ос ра . . листя ніжно падало в траву шукало
там і затишку й спочинку а і ана .
Н

ЧАСИ ДІ СЛОВА
ро і сло а минулого т рі нього та май утнього часу
а тако ро и ання о ного часу амість ін ого
И А А МО

481 А З

. Срібне павутиння літає в повітрі, снує свою дивну пряжу


над перелазами а . . Повернулися гуси додому, принес-
ëè з моря краплю солону у ач . . Ніжність до полів і до
дібров житиме у серці до загину отик .

В З

Часи Дієслова можуть мати форму тепері нього минулого


або майбутнього часу. О ІВНЯ МО

Тепері ній час Минулий час Майбутній час


рос настоящее рос прошедшее рос будущее
время время время
с і а слуха с і а слуха с і атиму слухатим
ч ка ÷åêàâ ч катиму

482

. иш на ранок угамувалися грізні хвилі, влягтися на спо-


чин вітер омар . . овни поминули поросле очеретом гирло,

180
Дієслово

випливти на морське чистоводдя і, нап явши вітрила, по-


простувати попід лівим берегом омар . . Писнути десь
спросоння синичка, і знову довкола запанувала тиша омар .
. Зайду в траву й лягти горілиць у нко . . При бе-
резі тихім вода пробігала, у діток про літо купальне питати
о чан .
орілè ь догори обличчям рос нàвзничь .
В

483 В
Усі дієслова вжито у формі тепері нього часу в рядку
А прибіг, перевірила, допомагатимуть, плете, відплив
дивишся, бігли, спізнишся, радиш, зрізав би
В глянь, відійти, посміхається, лунатимуть, світи
Г полощу, думаю, мріють, спиш, турбується
Д слухаю, відчувають, ревіла, подорожували, відцвітає
Дієслово у формі минулого часу вжито в кожному реченні
ОК ІМ
А Красо країни, Подолля Розкинулось мило, недбало (Ëåñÿ
країнка .
лічить досі літа зозулине кування ос ра .
В нучка гілка клена тулилася зранку до чистої шибки вікна
лькі .
Г узлуваті натруджені дуби важко розкинули нерухомі ша-
тра т льмах .
Д З брудної води ще ніхто чистим не вийшов ар т орчість .
484 « »

Часи дієслова
Час кого виду буває дієслово За чим мін ється
Минулий доконаного, недоконаного за числами,
родами в однині
Тепері ній недоконаного за числами, особами
Майбутній доконаного, недоконаного за числами, особами

181
Дієслово

485 В

ОС П Р С
Під гучні оплески в супроводі своєї дружини та композитора
Миколи исенка вийшов Остап ересай, кремезний, літніх ро-
ків чоловік. На ньому була приноше-
на свитина, дебелі, майже до самих
колін чоботи й блакитні шаровари
та смушкова шапка, з якою він не
розлучався навіть улітку. емно ук-
лонившись шановному товариству,
Остап ересай присів на рипкий
стільчик, витер спітніле обличчя,
узяв з рук дружини свою вірну су-
путницю кобзу, підладнав на ній
струни й пробіг пальцями. іртуоз-
ний програш одразу ж відтворив в
уяві присутніх картину розгніваної
ам ятник р са морської стихії... За кураті
рнігі ина ñüêèì).
іртуî ний високомайстåрний.

Стилістичні Зі стилістичною метою можемо вживати один час


особливості амість ін ого.
об наблизити до слухача події, надати розпо-
віді більшої виразності, уживають тепері ній час
амість минулого. НА И ЛА Ïðиõоäæу ÿ â÷îðà
о ому й áачу и о
лизьке майбутнє передають формами тепері -
нього або минулого часу, підкреслюючи впевне-
ність у тому, що дія обов язково відбудеться.
НА И ЛА Віä’їæäæаю ч р го ину.
Майбутній час у значенні минулого виражає
раптову, несподівану дію або передає дії, що
повторюються. НА И ЛА і ня ся л могучий
як на ла и ñòане, òà ÿê çаðеве а олосся ян
С. Руданський .
Дієслово

486 З

. ую за селом гуркотів комбайн. . Презентація починаєть-


ся через тиждень. . Оксано, я пішов . истава закінчується
через хвилин.
487
З

. Сегодня я встал по дно; при ожу к колодцу никого уже


нет рмонто . . Прощай, любим й город, уходим завтра
в море уркин .

488 Н
« » «
»

489

. Сьогодні день дощовий. . Дмитро учень музичної шко-


ли. . рава на лузі зелена.
«Собака – друг людини» був
буде В

490 В

П РО К Н С К
Останній кошовий отаман Запо-
різької Січі Петро Калнишевський
мав заслужену репутацію будівни-
чого. з його ідеї й на його кошти
з явилися прекрасні церкви в охви-
ці, у Ромнах, а також у знаменитому
Межигірському монастирі. имало
власних грошей пожертвував упро-
довж свого довгого життя Калнишев- о н с нська рк а
омнах
ський іншим монастирям.
Для історії зберігся лист князя Потьомкіна до кошового Запо-
різької Січі, у якому вельможа присягається у своїй любові до
козацтва, до Січі й особисто до Калнишевського. Потьомкін за-

183
Дієслово

певняє, що завжди при царському дворі відстоюватиме інтереси


Січі й усієї країни, і дарує кошовому на згадку срібний годинник.
к свідчать сучасники, Петро Калнишевський справді відзна-
чився в численних баталіях й особистою хоробрістю, і мудрим
керівництвом. Очолюване ним козацтво показало високе воло-
діння воєнним мистецтвом За ла о и ьким .
В
З

491

. Після сказаного вона сподівалася, надіялася найгіршого.


. Петро не сподівався, надіявся , що йому не поставлять оцін-
ку. . Потрібно сподіватися, надіятися лише на власні сили.
. очеться разом з усіма і вірити, і сподіватися, надіятися .
. ін ніколи не сподіватися, надіятися , що друг стане зрад-
ником.

Надіятися . Мати надію, очікувати на щось радісне, при-


ємне.
. Покладатися на когось, щось.
Сподіватися чекати когось або чогось.

Т П І НІ ЧАС
ро осо ли ості т ор ння та мін ання і слі
т рі нього часу а тако ро ра о ис -òüñя, -шñя
кін і і слі
И А А МО

492 А В
. арбузи в ться поміж картоплею, спина ться на вишні,
перела ять через тин у ало .
. се міняється оновл ється рветься, усе в нові на світі
форми пере одить ичина .

В З

184
Дієслово

Дієслова у формі теперішнього часу завжди недо-


конаного виду й можуть змінюватися за числами й
особами.
Змінювання Змін вання дієслів тепері нього часу
Особа Однина Множина
- а читаþ, пишу читаємо, пишåìî
стоþ, кричу сто мо, кричèìî
-га читає , пише читаєте, пишåòå
сто , кричи сто те, кричèòå
-тя читає, пишå чита ть, пишуть
сто ть, кричить стоять, кричать
Стиліс- -й особі множини в кінці дієслів виступає î
тичне хо имî го оримî и мî. орми без кінцевого î
забарвлення хо им го орим и м допустимі лише в поезії
чи в розмовному стилі.

493

Стерегти, берегти, пекти, просити, хотіти,


в язати, сидіти, ходити, їздити, мастити. д – дж
зд – ждж
В з – ж
с – ш
494 ЧОМУ ТАК? т – ч

1. Намалювати, посèдіти.
. Малювати, сидіти.
495 В

С С Н О К
світі є бібліотека, що не має меж. Кожна країна в цій бібліо-
теці має свої полички. ле матеріали, розміщені на них, не папе-
рові, а електронні. обто зберігаються вони в пам яті комп юте-
рів, розташованих у всіх країнах світу. , як ви вже здогадалися,
зветься така бібліотека нтернетом.

185
Дієслово

Отримати матеріали з будь-


якого питання в цій мережі дуже
просто. к і в звичайній бібліотеці,
беремо каталîг, але не книжок і
журналів, а каталог інформацій-
них ресурсів нтернету сайтів.
кщо за допомогою каталогів
ви не можете знайти потрібний
сайт, звертайтеся до помічни-
ків пошукових систем, що теж
містяться безпосередньо в мережі.
ормулюючи їм запит у вигляді
вислову з ключових слів або у ви-
гляді речення, ви отримуєте перелік назв та адреси сайтів з пи-
тань, які вас цікавлять За р інич м).
В З

496

. Навіть орли на ці висоти не злітають.


. Післязавтра ми вирушаємо на екскурсію.
. укор розчиняється у воді.
497

. виля очі розкриває, потягатися , зітхати , млосно диви-


тися на місяць, усміхатися йому л ксан р л сь . . Стогне
ясен над водою, стогнати лози, губити сльози, в янути квіти,
плакати вітер, хвиля ж знов жартувати з кимсь л ксан р
л сь . . Нужда вчити людину, лозина дитину ар т ор
чість . . Добра слава дома лежати , а лиха по доріжці бігти
ар т орчість .
В
З В

498 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. «
»

186
Дієслово

Правопис Дієслова на -òüñя пишемо зі знаком м якшення, а


дієслова на -шñя без знака м якшення. О ІВНЯ МО
Пи емо Вимовляємо
смі ться см ійå а
ор ся îðåèñ а

499
В
Розбігаєш..ся, насміхаєш..ся, плещет..ся, ус-
міхаєт..ся, відштовхуєш..ся, стелит ся, ро ганя- смі ñÿ
є ся, валит..ся, граєш..ся, хвалит..ся, розгойду- ор ть ñÿ
єш..ся, чіпляєт..ся, набираєт..ся, дивуєш..ся.
В

500 СИТУАЦІЯ.
« »

гор и ся ус і омл
на ра і с ост ріга
і чу а и ча ро умі
милу ся ачи на і ся
агачу ся ро и а ся

501

. Насмішки боїт..ся навіть той, хто нічого не боїт..ся ар


т орчість . . Рідне море плещет..ся ласкаво, берегам нашіптує
мотив ончар нко . . к десь болить, торкаєш..ся кожну
мить ар т орчість . . навіть сонце, як достиглий плід,
здаєт..ся не порушним ильський . . Сном не доробиш..
ся ар т орчість . . Розум завжди до чогось берет..ся, а коли
він не матиме доброго, тоді звертатимет..ся до поганого ко
оро а . . к великого не бачив, то з малого дивуєш..ся.

187
Дієслово

МИНУЛИ ЧАС
ро т як мін мо і сло а у ормі минулого часу
а тако ро осо ли ості їхнього т ор ння
И А А МО

502 А В
одити ходиâ, ходиëа, ходиëо, ходиëи.
удувати будуваâ, будуваëа, будуваëо, будуваëи.
В
В Н

Творення орми дієслів минулого часу творимо від основи


інфінітива за допомогою суфікса -л-, який у чолові-
чому роді змінився на -в НА И ЛА с і ати
с і аâ с і ала с і алî, ñ і али
окремих односкладових дієсловах з основою інфі-
нітива на приголосний суфікс -в- зникає. НА И ЛА
н сти ніс н сла â ти і лà.
Суфікс -ну- під час творення форм минулого часу
також може зникати. НА И ЛА м р нути м р
м р ла м р ло м р ли.
Паралельні Деякі дієслова мають паралельні форми із суфік-
форми сом -ну- і без нього. НА И ЛА ñîõ і ñîõну і я
і і януâ
Змінювання Дієслова минулого часу змінюємо лише за числа-
ìè, а в однині ще й за родами. За особами дієсло-
ва минулого часу не змінюємо. НА И ЛА

Однина
Множина
Ч р р С р
читаâ читаëà читаëо читаëи
писаâ писаëà писаëо писаëи

Н
НА И ЛА Я В
Т

188
Дієслово

503 В

А О ріяти мріяв мріяла мріяло мріяли н слà


н слî
ити, пекти, принестè, приносити, підвезтè, греб- н слè
ти, брести.
З

504

. дощ змивав із ос е,и ні рум яна ми к . . ітер


згинав д е,и рева, вив провулками, громом перекочувався по
небу ис . . Руді дощі зб е,и ралися за лісом, як штурмо-
вий ударний батальйон оро ко . . Ранок народивсь у ро-
сах, у зелених буйнощах л е,и вад ончар . . На віях хмар
застиг осі н,нн ій дощик оро ко . . Сонце сльозою упало
за хмару оро ко .

505

с ол і
с ол і

506

А О икнути ик икну
Одягнути, пожовкнути, мерзнути, бліднути, тиснути, щезну-
ти, гаснути, замовкнути.

507

ДО
и чули, як наближається рівний і тихий дощ?
Отак сидиш у хаті, мати одчинила вікно, і знадвору повіває
свіжістю, а ти слухаєш... Десь далеко, у невідомому світі, зачи-

189
Дієслово

і нь Дощ

нається шум... то ще не шум, а шепотіння землі, шерхіт сухої


трави, шелест пожовклого листя. и прислухаєшся невже бага-
то спав і тобі шумить у голові? Ні, це вже садом іде неквапливий
шум, іде до вікна й шумить у стіну рівно, густо, заспокійливо,
і пахне тихим дощем і тихими снами
и сидиш заколисаний, а слух гострий чуєш, як скрипить
мокре дерево. Стихло муркотіння під вікном. ум одійшов за
хату...
Стріпнувся, глянув у вікно немає вже дощу. сонця немає,
десь за хмарами. ле небо, димчасто-сіре, просвічується, воно
підрожевлене захмарним вогнем, воно розсіває кремове світло.
ід того світла блищать краплини дощу на мокрих стеблах За
ли н м).
З

В З

508 В
ВАРІАНТ А. Н «А
» В
З
ВАРІАНТ Б. «В
» В
З

190
Дієслово

ОВІ уміти
А ніти іти ка ати рі ити сіятися
мрячити м ичити накра ати кра отіти лити стукати
ринути урхотіти

НАГОЛОШУЙМО ПРАВИЛЬНО!
Нестè несемî, несетå, неслà, неслè, нестèму.
езтè веземî, везетå, везлà, везлè, везтèму.
естè ведемî, ведетå, велà, велè, вестèму.
ігти біжитå, біжимî.
Стояти стоїтå, стоїмî.

МА УТНІ ЧАС
ро три орми і слі май утнього часу ро осо ли ості
їхнього т ор ння та мін ання
И А А ТЕ

509 А З
. о посієш, те й пожнеш. . зик до Києва доведе.

В Н

Форми Майбутній час дієслова може виражатися в трьох


формах простій, складній та складеній.
орми дієслів майбутнього часу
орма к творимо Приклади
Проста ід дієслів доконаного виду он сти он су,
за допомогою особових за- он сеìо, он сеш,
кінчень он сеòе он се он суòü
Складна ід інфінітива недоконаного р гти
виду за допомогою суфікса р гтиìу р гтиìеìо,
-ì- та особови акінчень р гтиìеш р гтиìеòе,
р гтиìе, р гтиìуòü
Складена Додаванням до інфінітива у у їхати у мо їхати
недоконаного виду допоміж- у їхати у т їхати
ного дієслова áуòи в особо- у їхати у уть їхати
вих формах

191
Дієслово

510 В

. Коли я напишу свій кращий вірш, тоді, напевне, перестану


жити мит рко . . Місто само перетворюватиме себе, шу-
катиме іншу нову якусь досконалість ончар . . Над Дні-
пром журавлі знову будуть вітать країну в садах солов ї
щебетать будуть вільно, невпинно ос ра . . ічно світи-
тиме над неозорим степом гаряче сонце, і вічно колихатимуться
на щедрій землі під погожим вітром важкі бронзові колоски
кач .

511

А О чити учитиму у у чити на и åìî


Ðо ка увати, обточувати, ростити, визнача- у у аòèì
ти, визначатися.

512 ЧОМУ ТАК?

Переписати, переписувати.

Зміню- Дієслова у формі майбутнього часу змінюємо за осо-


вання бами в однині й множині. НА И ЛА

Особа Проста форма Складна форма


Однина Множина Однина Множина
- а поорþ поорåìî оратиму оратимåìî
-га пооре поорåòå оратиме оратимåòå
-тя поорå поор ть оратимå оратимуть

Складена форма
Особа Однина Множина
- а буду орати будåìî орати
-га буде орати будåòå орати
-тя будå орати будуть орати
Дієслово

513 З

Розкажу, розказуватиму, буду розказувати.

514 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ.

Переписати, вишивати, пояснювати, заспівати.


515

А О у у ть у у с і ати с і атиму а
удешь рассказ вать, будет спать, будем купаться, будете ис-
кать, будут печь, буду держать, будете просить, будешь рисовать.
З

516 -òüñя
«-ться, ­шся -шñя
»
. се минути , одна правда остатися . . о посіяти , те й
пожати . . Раз опектися , другий остерегтися . . На чужо-
му коні не наїздитися , на чужому добрі не розбагатіти . . З до-
брим пожити добре й перейняти , з лихим зійтися і свого
позбутися . . Не ходи до води, то не втопитися . . З розумним
розуму набратися , а з дурним останній загубити .

517 В

ПД Д К ОР
піду в далекі гори, як вітер з полонини
На широкі полонини Прилетіти не захоче,
попрошу вітер в полі, се одно знайду дівчину,
оби він не спав до днини. орні брови, карі очі.
об летів на вільних крилах Перейду я бистрі ріки,
На кичери і діброви бескиди, і діброви.
дізнавсь, де моя мила, шляхи мені покажуть
карі очі, чорні брови... карі очі, чорні брови...
ас к

193
Дієслово

нко Підемо під квітами, полетимо над квітами


З

518

Десь далеко в орному яру шуміли весняні води, і той шум був
із якимось особливим сердитим сичанням, ніби ті води заливали
величезне кострище, що ніяк не хотіло заснути т нник .
519
В

520
З
А О
Нео начена форма Минулий час Тепері ній час Майбутній час
умати ума ума уматиму
рочитати рочита ________ рочита
Пам ятати, перевезти, перевозити, захистити, відчинити, від-
чиняти, малювати.
521 В

Домалюєте картину, побіжимо навипередки, збережеш на па-


м ять, збудую фортецю, занесете книги, заспівають на конкурсі,
передрукую на принтері, перешлете смайлики, помножимо циф-
ри, заплатиш за послуги, заплачеш від болю, розділимо навпіл.

194
Дієслово

522 З З

Привести цікаві факти, завернути в папір, заставити працю-


вати, приводити приклади, навчати правилам поведінки, при-
ймати участь у змаганні, виключити світло, положити олівець.

ДІ СЛОВА І ТА ІІ ДІ ВІДМІН
ро і і і міни і слі осо ли ості і і мін ання
та ро на исання е (є), и (ї) осо о их акінч ннях
И А А МО

Дієслова тепері нього та майбутнього часу крім


складеної форми за характером закінчень поділя-
ємо на дві дієвідміни рос с ря ни першу й
другу.

І дієвідміна До І дієвідміни належать дієслова, які в -й особі


множини мають закінчення -уть - ть НА И ЛА
веду уòü) чита читаюòü) и у и уòü)
ІІ дієвідміна До ІІ дієвідміни належать дієслова, які в -й особі
множини мають закінчення -ать -ять . НА И ЛА
стою ñòîяòü) кричу кричаòü) л у л аòü).
Зра ки дієвідмін вання в тепері ньому часі

І дієвідміна ІІ дієвідміна
Особа
Однина Множина Однина Множина
- а іду чуþ ідåìî чуємо бачу клеþ бачèìî кле мо
-га іде чує ідåòå чуєте бачи кле бачèòå кле те
-тя ідå чує ідуть чу ть бачить кле ть бачать клеять

бути, Окрему групу становлять дієслова áуòи, äаòи,


дати, їсти їñòи та дієслова з основою на -віñòи ро о істи
і о істи та ін. . они відрізняються своїми фор-
мами від інших дієслів. НА И ЛА

195
Дієслово

Особа Однина Множина


- а дам їм відпові‘м дамо їмо відповімî

-га даси їси відповісè дасте їсте відповістå


-тя дасть їсть відпові‘сть дадуть їдять відповідять

ід дієслова áуòи маємо тільки форму є.

дати, їсти, відповісти


даси, їси, відповіси ш
523 З

Освітлює, сплю, зливаю, колядує, мі-


сить, вдарять, зволікаєш, дарують, гли-
тає, ушпарять, кидає, дивиться, стою,
остерігається, колишуть, зіскочив, умієш.
КЛЮЧ.

« а думки вовком підбиті»

Букви е, и закінченнях дієслів у формі -ї й -ї особи однини


та -ї й -ї особи множини пишемо
букву е (є), якщо це дієслово І дієвідміни;
букву и (ї), якщо це дієслово ІІ дієвідміни.
О ІВНЯ МО

І дієвідміна ІІ дієвідміна

е пише
пишåìî
пишåòå
працюємо
працює
працюєте
и люби
любèìî
любèòå
сто
сто мî
сто тå

ОРФОГРАМА
укви е(є), и(ї) в особових закінченнях дієслів
524 Н
В
одимо, несемо, везете, бачите, біжите, клеїмо, пишете, чита-
ємо, дістаєшся, гоїмо, усміхається, квітуєте, пишаєшся, запро-
шуємо, переносимо, відроджується, просите.

196
Дієслово

«букви е (є), и (ї) в особових закінчен-


нях дієслів».

525 е(є) и(ї)

Мар..те, лет..те, вантаж..ш, тягн , колиш..мо, перебор..те,


крич..те, жен..мо, кле..те, мел..мо, регоч..те, притул..мо,
майстру..ш, город..мо, перепрошу..мо, рознос..мо, раді..ш, по-
лет..мо.
526 З

. ід своєї тіні не сховатися . . Кожний цвіт на своєму


стеблі розпускатися . . П ять днів ти робити , а два відпочи-
вати . . Кожен звір своєї стежини триматися . . Думай не ду-
май, а вище себе не пригнути . . каші ми не хотіти , і по воду
не піти .

527 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ.
«І каші ми не хочемо, і по воду
не підемо»

528 З е (є)
и (ї).
Переверн..мо, зроб..те, крад..мо, писат..муть, приїд..те,
прос..те, розкаж..те, оратим..ш, відчин..ш, усміха..ться, ма-
лю..мо, крич..те, вивча..мо, стел..мо, вед..мо, засмаж..мо, чу..мо,
знаход..те, заход..ш, загра..ш, їд..мо, приход..мо, проїда..мо,
сто..мо, звар..мо.
В

НА И ЛА
ловити – ловлю топити – топлю ломити – ломлю
529 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ.

юбити, терпіти, писати, колихати.

197
Дієслово

530 З З

Работаем вместе, стоишь рядом, пишешь красиво, хотим


учиться, говоришь тихо, посеем пшеницу, громко кричим.
531
. Здобуд е,и ш освіту побач е,и ш більше світу. ар
т орчість . . юбити не можна народів других, коли ти не
люб е,и ш країну ос ра . . Не лізь у кропиву, то не
пожал е,и шся ар т орчість . . Просп е,и ш весною, то за-
плач е,и ш зимою ар т орчість . . Майбутнім ми мар е,и мо,
а сучасним горду є,ї мо ко оро а . . ому ж ти, орле мій,
з орлами не літа є,ї ш, а крила веслами волоч е,и ш по землі?
л ксан р л сь . . к дудку настро є,ї ш, так вона й гра-
т е,и ме ар т орчість . . Скаж е,и ш не верн е,и ш,
напиш е,и ш не зітр е,и ш, відруба є,ї ш не приточ е,и ш
ар т орчість .

ПРАВИЛЬНО НЕПРАВИЛЬНО
ина є ругом риро и ина я ля ться ругом риро и
оло ним г ро м є тро оло ним г ро м я ля ться тро

СПОСО И ДІ СЛІВ
ДІ СЛОВА ДІ СНОГО СПОСО У
ро і сло а ійсного умо ного та нака о ого с осо і
осо ли ості їхнього и ання мо л нні
532 А
. зяв ковзани й побіг на каток.
. ізьми ковзани й біжи на каток.
. зяв би ковзани й побіг би на каток.

198
Дієслово

українській мові, як і в російській, дієслова мо-


жемо вживати в трьох способах рос наклон ниях
дійсному, умовному, наказовому.
Дійсний Дієслова дійсного способу рос и я ит льного на
спосіб клон ния означають реальну дію, яка відбулася,
відбувається чи відбуватиметься, і відповідають на
питання о ро ить? о у ро ити? о ро и ? о
ро ить? о ро и ? НА И ЛА но на мл уïа-
ло листя і на тра ах çашеðõли роси оро ко
ише дієслова дійсного способу мають форми тепе-
рі нього, минулого та майбутнього часу.
Умовний Дієслова умовного способу рос усло ного наклон
спосіб ния означають дію не реальну, а тільки бажану або
можливу за певних умов і відповідають на питання
о ро и и? о ро и и? НА И ЛА Õоòів áи
я са ом уміти на сном тур отним т оїм
. Сосюра
Наказовий Дієслова нака ового способу рос о лит льного
спосіб наклон ния виражають прохання, побажання, на-
каз, пораду, заклик до виконання дії та відповіда-
ють на питання о ро и? о ро и? о ро імо?
тощо. НА И ЛА Õоäіìо ліс осінній як на с ято
õоäіì на карна ал осінній ліс . уцало

533 З

сміхнись, скочується, внесіть, понесли б, організовується,


дочитаймо, даруватимуть, остудила б, спілкуймося, кажи, освіт-
люється, вносить, відчинив би, вмикайте, днювали б, дарували,
тьмянів би, дивіться.
КЛЮЧ. З
« а зима намолотом»

534 З

ДОП С Н
уєш, тату, син питає, що таке амелеон?
ідчепися, я не знаю, каже илимон.

199
Дієслово

уєш, тату, ще спитаю. о таке


аукціон?
ідчепися, я не знаю, злиться
илимон.
Мати сердиться на хлопця
Ну чого ти пристаєш?
атьку навіть у неділю відпочити
не даєш.
Не кричи, говорить батько. люблю балакать з ним.
ай пита, чого не знає, а то виросте дурним.
ла о ий

535

. ільки тим історія належить, хто сьогодні бореться й живе


имон нко . . уляв би я понад Дніпром по веселих селах
та співав би свої думи ч нко . . Намалюю вітер ти ий,
ніжний, намалюю грозовий і сніжний у анин . . юби
свій народ не тому, що славний, а тому, що він твій ар т ор
чість . . б навіть сонцю одягнула вінок із житніх колосків
у ан . . есним словом лікуйся, живи країною оч
ський . . Не мудруй багато, а працюй завзято ар т орчість .

536
К

ДД С
Скільки пам ятає Сашко, дідусь був за-
вжди в праці. бо копає город, або косить,
або колоду теше, або тин переплітає.
Розповідали односельчани Сашко не
раз чув навіть у фронтових окопах, як
забрали дідуся ще за царя в солдати, і
там не міг усидіти без діла. години за-
тишшя видовбував з дерева ложки...
Допомагав дідусь не лише своїй чис-
ленній родині. За поміччю до нього звер-
талося майже все село. ому засклить
Дієслово

вікно, тому вставить до грабель зубок, тому сапу нагострить,


тому замінить у діжці клепку
він нікому не відмовляв, хіба що ледарям та гультяям За
омар м).
В В

асто помилково кажуть и ача ся . ак казати не мож-


на, бо виходить, що людина вибачає саму себе. Правильно и
ачт ро ачт я р ро у . ак само не можна казати а
і сло а тр а и ачатися . Правильно а і сло а тр а ро
сити и ач ння .

ДІ СЛОВА УМОВНОГО СПОСО У


ро осо ли ості и ання мо л нні
та т ор ння і слі умо ного с осо у
И А А МО

Морфо- Дієслова умовного способу змінюємо за числами й


логічні родами в однині .
ознаки
Творення Дієслова умовного способу творимо додаванням до
форм минулого часу частки áи (á) При цьому після
голосного вживаємо á, а після приголосного áи.
О ІВНЯ МО с і а áи, с і ала á с і али á
Правопис астку áи (á) з дієсловами пишемо îêðåìî.

би (б)
НА И ЛА Коли б рибалки розчаровувались при кожній
невдачі, давно б вони перевелись на світі З
537
. кби міг, у ложці води втопив би. . кби знав, де впадеш,
соломки підстелив би. . Косити б косив, та коли б хто косу но-
Дієслово

сив. . Співала б риба, коли б голос був. . кби та якби, то ви-


росли б у роті гриби. . ін би робив, та в нього рукава болять.
Н
«частка би (б) з дієсловами умовного способу»

538 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. «
»

539
«частка би (б)
з дієсловами умовного способу»
Сходил б , сходила б , сходили б , написал б , написала
б , написало б , написали б , вернул б , вернула б , изучал
б , изучали б .
540 З З

.
кби на кропиву не мороз, . . кби знаття, де впадеш,
. . кби йому довший хвіст, . . кби хліб та одяг, .
. кби свині крила, . . кби знав, де знайду, .
ОВІ А ... то соломки підстелив би; то туди пішов би;
вона б усіх людей пожалила; їв би лежачи; вона й небо
зрила б; то сам би собі боки повідбивав.
541 СИТУАЦІЯ.
В

кби я був була директором


школи, то
кби я став стала президен-
том, то
кби я стала відомою спі-
вачкою, то
кби я мав мала чарівну па-
личку, то
кби я знав знала мову тва-
рин, то
кби в мене була машина ча-
су, то
кби я умів уміла літати,
то
Дієслово

542
би, б.
Поліпшила, досягнув, намагалися, шанували, викопав, зма-
гався, полегшало, упіймав, заспівала, засекретили.

543

СИТУАЦІЯ 1. и відпрошуєтесь у батьків сходити з друзями в кі-


нотеатр. ас відпускають, але з певною умовою.
СИТУАЦІЯ 2. и хочете, щоб на свято вам батьки подарували ве-
лосипед. они погоджуються, але натомість вимагають гарних
знань і оцінок.
544

би (б)
. ути більше часу, Сергійко прочитати книжку. . кби
не дощ, Марина піти до лісу. . Рибалка попливти , якби не
вітер. . арно як довкола ути так завжди. . Маринка пра-
цювати до вечора, та почав здійматися вітер. . Коли тепло
прийти , гарні в садку зацвісти матіоли.
545 З

. ін же переводить, переказує громадські гроші ні за що,


ні про що. . Потрібно перевести, переказати гроші з одного
банківського рахунку на інший. . перевів, переказав її слова
майже дослівно. . онорар за публікацію перевели, переказа-
ли на мій рахунок.
переводити хліб, переводити папір,
переводити гроші. З

ДІ СЛОВА НАКАЗОВОГО СПОСО У


ро осо ли ості т ор ння й на исання
і слі нака о ого с осо у та ро и ання о ного с осо у
і сло а нач нні ін ого
И А А МО

546

Доганяй, відбігай, стривай, перелазь, почекай.


Дієслово

Дієслово в наказовому способі має різні форми.


Форми орми дієслів нака ового способу
Особа Однина Множина
-ша ------- крич імо , пробач ìî
-га крич и , пробач крич іть , пробач òå
-тя ай кричить, ай кричать,
ай пробачить ай пробачать

Творення Дієслова наказового способу - та - особи творимо


від основи тепері нього часу за двома зразками
1, 2 за допомогою закінчень -и, -іìо, -іòü. НА И ЛА
особи и и и іìо и іòü;
за допомогою нулüовоãо çаêінчення та закінчень -ìо,
-òе. НА И ЛА òðèìàé , òðèìàéìо, òðèìàéòе.
3 особа Дієслова наказового способу - особи однини та мно-
жини òâîðèìî описово за допомогою спонукальної
частки õай (неõай), яку додаємо до форм -ї особи
однини та множини дієслів теперішнього або майбут-
нього часу. НА И ЛА хай и хай и уть н хай
ри і ить н хай ри і ать

547

. е з півгодини будемо підніматися до гірського пасовиська


льч нко . . Не затуляй мені, хмарино, долин і гір р
о ський . . реба нахилитися, щоб з криниці води напитися
ар т орчість . . Сьогоднішньої роботи на завтра не відкла-
дай ар т орчість . . Колише радо яблуня у кроні тепло
земне в долонях-пелюстках оро ко .
В

548

Не копай іншому яму, бо сам туди впадеш; учи дитину не


штурханцями, а хорошими слівцями; не називай сяким, бо ста-
неш таким; з добрим дружись, а лихих бережись; уміймо виба-
чати ворогам нашим; друга шукай, а знайдеш тримай; не кажи
гоп, поки не перескочиш.
Дієслово

В
давайте О ІВНЯ МО

РОСІЙСЬКОЮ УКРАЇНСЬКОЮ

549 В

. Давайте говорити про наші досягнення. . лопці, давайте


заспіваємо . Давайте напишемо твір разом. . Мамо, давай пі-
демо на прогулянку . Давай прочитаємо виразно. . Дівчата,
давайте сьогодні покатаємося на лижах. . Пусть бегут.
550 З
. Давайте наденем л жн е костюм и пойд м на прогулку.
. Спо мте, друзья . Давайте прочитаем хорошо и в разитель-
но. . Пусть говорят о твоих достижениях . . Давайте напишем
сочинение вместе. . Поезжай-ка т домой
ости åния укр досÿгнення
551 СИТУАЦІЯ. В

кидати м яч
бігти до воріт
доганяти одне одного
відпочивати дві хвилини
іти швидше
триматися міцно
робити колесо
бігти наввипередки
стрибати вище
подати обрóч
552 ЧОМУ ТАК?

. Кричимî, пèшемо, нîсимо.


. Кричімо, пишімо, носімо.
Дієслово

553
З
А О ита читай ìо , ÷èòàé , ÷èòàé òе , õàé ÷èòà є ,
õàé ÷èòà юòü
елефоную, роздивляюся, перемагаю, лечу.

554 З

«не з дієсловами»

А О р гти та мни і р и та мни і


Настанови для нацтва
. одня говорити приємне трьом різним людям.
. Не скупитися на дякую і будь ласка .
. Ставитися до всіх так, як хочеш, щоб ставилися до тебе.
. Ніколи нічого не робити у гніві.
. изнавати свої помилки.
. Не братися одразу за все.
. Знаходити нових друзів, та не нехтувати старими.
. Ніколи не обманювати .
. міти ввічливо відмовитися.

Буква ь Знак м як ення в дієсловах наказового способу в


кінці слова та складу вживаємо тільки після букв на
позначення м яких приголосних д т с
ц л н . НА И ЛА олі ü ихо üт оглянü-
мо і о üся рі оста о ірт

ОРФОГРАМА
нак м як ння і сло ах нака о ого с осо у

555
«знак м’якшення в дієсловах наказового способу».
шь, извини, позови, стань, посмотри, отрежь, нас пьте, де-
лайте, в ходите, посмотрите, посоветуйте, почисть, оставь, из-
вините, взвесьте, замажь, не лезь, проверь, ляг, умножь.
Дієслово

556
«Знак м’якшення в дієсловах наказового способу».
ибач ь , порад ь те, рознос ь ся, завод ь ся, поклич ь , за-
ход ь те, подивис ь , відріж ь , насип ь те, виход ь те, подивіт ь
ся, почист ь мо, залиш ь , перевір ь ся, зваж ь те, замаж ь ,
повір ь , помнож ь те.
557

К ПО ОД С К НО
Моя перша порада щойно ви зайшли до кінозалу, негайно
сядьте. ажано на своє місце. оді зніміть шапку, скиньте пальто
чи плащ, і покладіть на спинку стільця, що попереду вас. кщо
товариш чи товаришка безцеремонно почне лягати на ваш одяг,
зробіть йому їй зауваження. ажано голосно. кінозалі завжди
треба розмовляти дуже голосно, бо інакше вас не почують.
Роздягнувшись і добре вмостившись, лізьте до кишені. Своєї.
Діставайте бутерброд хліб із сиром чи ковбасою і їжте. Добре до
ковбаси з хлібом іде часник. Отож не забудьте прихопити із со-
бою один-два зубчики. Коли ви не взяли бутерброд, то жуйте
кекс, облизуйте морозиво або лузайте насіння. Соняшникове.
к тільки на екрані з являться титри, починайте читати. еж
голосно. ажано так, щоб вас чули аж в останньому ряду. итайте
назву фільму, чиєї студії цей фільм, читайте, хто які ролі грає, потім
коментуйте всі події, що відбуваються на екрані За орногу ом).
*Ïîðà а рос совåт.

В
«Знак м якшення в дієсловах наказового способу»
Дієслово

Стилістичні Дієслова одного способу можемо вживати в зна-


особливості ченні іншого.
Для пом якшення тону наказу, прохання в зна-
ченні нака ового способу вживаємо форми умовно-
ãî способу або дійсного. НА И ЛА и н ïðоäали
á и чоло іч ті ї ялинки? М. Коцюбинський .
значенні дійсного й умовного можемо вживати
нака овий спосіб. НА И ЛА ругі іга ть кри
÷àòü, à òè ñиäи, ïðяäи, âå÷åðÿòè ïоäай Панас
Мирний .
Для висловлення наказу, прохання в категорич-
ній формі в значенні нака ового способу вживаємо
нео начену форму дієслова інфінітив . НА И
ЛА Ñлуõаòи коман у

558 В

ВАРІАНТ А.

ВАРІАНТ Б.
«
» В

559 З

. блонська.
. Обміряли б норми та пові-
а лісо ій галя ині
домили б, хто переміг у цьому
змаганні ончар . . и лягли б, мамо, спочити анас ир
ний . . Королева еселості плеснула в долоні й гукнула Спати
всім, спати До завтрашнього дня спати чук . . Пере-
могу не віддавати ост нко . . и прочитаєш це оповідання
й перекажеш його зміст ост нко . . Справді, хлопці, за-
йшли б ви в хату, погрілись , сказав він ончар . . Разом
з населенням рухатися далі на німецькі окопи. одного пострі-
лу (Î о нко .
Дієслово

560 СИТУАЦІЯ.
З

. ідпустіть дітей додому. . дь сказав офіцер. . Купи


кілограм цукру. . Зачиніть двері , попросив охоронець. . ди
працюй.
561

. Сину Залишив би ти вже свої ковзани та сідав за уроки.


. иходимо, друзі, по одному, не поспішаючи. . Після уроків
забіжиш до бібліотеки й візьмеш книжки. . Може, залишився
б ще на день у нас, Миколо?
З

562
. об у душі розквітнула відвага, зумій стежину до тепла
відкрить оро ко . . Не сполохай рідного слова, а захисти
його, до серця притули, життям своїм переповни рач .
. удьмо свідомими того, що кожен українець є спадкоємцем
глибокої та мудрої нації, багатої духовно й морально, і не гань-
бімо пам яті наших пращурів о ко .
В

ЗОСО ОВІ ДІ СЛОВА


ро осо ли ості і слі які о нача ть і ка і ки
на осо у та ро їхн роль у мо і
И А А МО

563 А З
. ечоріло, зелені поля бралися туманом, а діброви сизою
синню т льмах . . отілося додому повернутись... у
нко . . овна прибило до якогось півострова, порослого оче-
ретом і травою т нник .

В З
Дієслово

Дієслова, що означають дію без вказівки на діяча


особу чи предмет , називають бе особовими.
Лексичне езособові дієслова о нача ть
значення явища природи с іта і м р а ро и ня ть
ся см рка ;
стихійні явища ам ло игоріло им р ло ;
фізичний і психічний стан людини трусить ну
ить н хоч ться ;
уявлення про долю людини, буття, існування н
су илося астить минулося
Морфоло- езособові дієслова не мін ємо за особами, числа-
гічні ознаки ми, родами. они ма ть форму -ї особи однини
теперішнього й майбутнього часу та форму серед-
нього роду однини минулого часу.
Синтак- реченнях безособові дієслова співвідносні з при-
сична роль судками. Підметів при таких присудках немає й не
може бути.

564

. ольного знобило всю ночь. . Дедушке не спится. . За


ночь подморозило. . лесу ëåãêî д шится. . еет весенней
свежесть . . Речку затянуло ледком.

атянóло укр затягнóло

565 В

. Не дрімалось у партизанському загоні думалось про на-


ступний день ана ький . . Роздощилося, щоденно ква-
сить і квасить ана ький . . Під цим високим зоряним
небом думається про все одразу и он нко . . літку світає
дуже рано ітн ий . . хаті не сидиться. ягне в садок,
на свіжу прохолоду анас ирний .
Дієслово

О ІВНЯ МО
С С

пахне хліб пахне хлібом


темніє море темніє в хаті
морозить холодильник мене морозить

566

. Пахло свіжими яблуками сосновою стружкою й березовим


дьогтем уч р . . Дрімається. лісі гуде свище блискає
асильч нко . . Навкруги посутеніло потемніло після сліпу-
чої спеки ончар . . Зранку захмарило й довго сіяло на
землю холодну дрібну мжу т нник . . Довкола мене
гриміло ревло клекотіло, мов у котлі ранко . . омі й за
вухом не свербить лі о .
В

567

А О са ку ахли с і і я лука са ку ахло с і ими


я луками
. Ми не хочемо вчити уроки. . дитини болить живіт. . з
моря повіяв холодок. . садку запахла свіжоскошена трава.
. епло війнуло в розчинене вікно. . же третій день іде дощ.
. рім струсонув землю. . не хочу кави.

568

Пахне, тьмяніє, мрячить.


569 В
ВАРІАНТ А.

ВАРІАНТ Б.
Дієслово

й а о ський Початок бурі

о бір дієслова як частини мови


ослі о ність ро ору
. Назва частини мови.
. Початкова форма інфінітив .
. ид доконаний, недоконаний .
. Спосіб дійсний, умовний, наказовий .
. ас для дієслів дійсного способу .
. Особа для теперішнього й майбутнього часу .
. Рід для минулого часу в однині .
. исло.
. Дієвідміна , .
. Синтаксична роль.
Вишивала мама тато і сорочку и ирала нитки ясні мо
и і . Завіщана
ра ок усного ро ору
Вишивала дієслово, початкова форма и и ати, недо-
конаний вид, дійсний спосіб, минулий час, жіночий рід, од-
нина, дієвідміна, у реченні присудок.
ра ок исьмо ого ро ору
Вишивала і сл и и ати н окон и ійсн с о
сі мин час р о н і і м рису ок
Дієслово

570 Н
З

же спустіли стійбища отар,


Своє за літо одлітали бджілки.
Стихає клич золочених литавр,
Наносять краплі дощовий удар
По листях-віях молодої гілки.
же тулиться поближче до воріт
Сільська дорога у грузькому глеї,
Кленовий лист побляк і догорів,
позолота пізня яворів
Прощально лебедіє над землею.
олонуть верб потріскані вуста,
дощ німий торкає руку гілки.
Повільно гасне жовта мить густа
пала осені корона золота
Під звуки укашевої сопілки.
оро ко
В
В

571 В

. Послухаймо вечір, послухаймо зірку, що закотилась у твої


долоні рач . . вікно знадвору насторожено дивився тем-
ний осінній вечір онч нко . . Заглядає ніч у вічі, в чорнім
небі світять зорі ильський . . Намалюй мені ніч, коли
падають зорі тр нко .

Занîсити приносити, відносити щось. анîсити га ту


Заносèòè забруднити, обтріпати. аносèти сорочку
Про ó виражає прохання, клопотання. ро ó і устити
м н
Прî у уживається тоді, коли треба передати ввічливу фор-
му запрошення синонім до у ь ласка). Ïðî у ахо ьт
Дієслово

УЗАГАЛ Н НН ВИВЧ НОГО


З Т МИ ДІ СЛОВО
572
Г « »

О
в мене тато, мама й менша сестра Оксана...
тата стільки сили й терпіння, що їх вистачило б, як каже
мама, на двох або й на всіх трьох. ін іще встигає й порибалити,
і з їздити на полювання, і в театр чи на стадіон піти, і мої до-
машні завдання щодня перевірити. Правда, я не раз переконував
його позбутися хоча б цього, останнього, свого клопоту. дже в
мене, як і в нього, немає двійок. а він чомусь не слухається.
Дивує мене інше.
о б не зробив я чи Оксана або надумаємо тільки зроби-
ти, він неодмінно догадається. и то його мисливську рушни-
цю зі стіни зніму, чи спінінга покручу, чи навіть тоді, як скажу,
що йду в бібліотеку, а насправді на ковзанку збираюся гайнути.
, каже, по ваших очах усе бачу. Мене не обдурите
як він може все по очах бачити, коли в них нічогісінько не вид-
но? Ми з Оксаною вже не раз заглядали одне одному в очі й у дзер-
кало дивилися, тоді, як шкоду зробимо. Ну й що ж, очі як очі.
Ні, по очах нічого ми не могли вгадати. ле ж тато якось від-
гадує .. омар .

а атура Родина
Дієслово

В
В
В В

З «не з дієсловами», «букви е (є), и (ї) в


особових закінченнях дієслів», «частка би (б) з дієсловами умовного способу».

573 З
ачити, колихати, полоскати, чути, доїти, кричати, майстру-
вати, спати, читати.

574

. кось поверталася я зі школи й побачила на дорозі бабусю,


яка не могла підняти відро з водою. їй допомогла, а вона ска-
зала Спасибі твоєму батькові асиль о а .
. улігани чіплялися до жінки й ображали її. Неподалік про-
ходив батько із сином-першокласником. ін поставив сина збоку
й сказав Нікуди не йди, чекай . сам пішов утихомирювати
розбишак. ула бійка. атько все ж розправився з негідниками.
малюк стояв і плакав. ін усе бачив ілоус нко .

575 Н
«Моя родина», «Найдорожча у світі людина», «Мама й тато –
два сонця крилатих»
В З

ОВІ ати о но руко


А а руго гла ить ануй
атька й н ньку у то і с гла нько а науку ілуй ать
ка й матір у руку які мама й татко так й итятко який
ку така й х оростина який атько така й итина
н ма того краму о ку ити маму молит а мат рі на моря
ряту
Дієслово

576 В

. Дідусь любив і піклувався про онуків. . Сестра загрожува-


ла брату розповісти батькам про його витівки. . еликий камінь
на горі погрожував загородити прохід. . Доповідач освітлював
важливі проблеми. . відкритому морі неабияку загрозу скла-
дають хижі акули.
577 В

З МО Д
одила яблуня і у вікна.
ульдозер до кінця не сад.
яблуня одна, нікому не підзвітна,
азяїна свого навздогад.
а так і не , було багато вікон.
Доми все кам яні, і вікна все чужі.
яблуня одна серед віхол.
Залізний пес у гаражі.
Çà ост нко
ОВІ А нахо ити стукати стояти ч кати икорчо у а
ти гарчати

578 З

Дієслова Іменники
спалювати пекти дифірамби губи
топтати бити ряст байдики
тягти прикласти кораблі волинку
співати надути раки руку
накивати напускати п ятами туману

и ірàм у стародавній реції урочиста хорова пісня на честь


бога Діоніса.
олèнка народний духовий музичний інструмент, що складається
з міха і вставлених у нього двох-трьох трубок; коза.
Дієслово

579 СИТУАЦІЯ.

. Сергій навчається в нашому класі. ін гарно вчиться. ін


встигає з усіх предметів. Сергій добросовісно ставиться до дору-
чень. ін дисциплінований. ін бере участь у спортивній роботі.
міє ладити з дітьми.
. Сергій навчається в нашому класі. ін устигає з усіх пред-
метів, добросовісно виконує доручення, бере участь у спортивній
роботі, дисциплінований, має авторитет серед товаришів.

580
В
Сказав мудрець
ити , добро звершати
а нагород за це не вимагати .
ише в добро і в правду віра
юдину відрізня від мавпи і від звіра.
Оживати істина стара
юдина починається з добра.
оскр кас нко

ПРАВИЛЬНО НЕПРАВИЛЬНО
заспіваймо давайте заспіваємо
думки збігаються думки співпадають
брати участь приймати участь
брати до уваги приймати до уваги
вимкнути світло виключити світло
класти руку на плече ложити руку на плече
класти дітей спати ложити дітей спати

581 САМООЦІНКА.
. Під час вивчення теми і сло о я дізнався дізналася
багато нового. Наприклад, як...
Дієслово

. Найлегшим під час опрацювання матеріалу для мене було


. Свої знання з теми я б оцінив оцінила на

Готуємося до тематичного оцін вання


В

Дієсловом є кожне слово в рядку


А косити, косовиця, косять
рятувати, допомагати, порятунок
В стрибати, ходьба, бігти
Г кричати, кричу, кричать
Одного виду є всі дієслова в рядку
А описати, виходити, їсти
розмовляти, малювати, оберігати
В штовхнути, прочитати, творити
Г рубати, бачити, відстояти
До І дієвідміни належать усі дієслова в рядку
А поважають, здобувають, працюють
стоять, радять, бродять
В звіряють, організовують, вчать
Г скачуть, біжать, читають
Знак м як ення на місці пропуску треба писати в кожному
слові рядка
А радят..ся, кин..те, поведеш..ся
виріж..те, сходят..ся, веселит..ся
В красуєт..ся, підвод..ся, стан..те
Г учіт..ся, їд..мо, бореш..ся
Одного способу є всі дієслова в рядку
А гукаємо, гукаймо, прийшов
пишімо, повірмо, киньте
В писав би, пишіть, пишемо
Г летіло, летить, летіть
Перекладіть речення укра нсько мово й апи іть
. Пусть торжествует вечн й мир на земле
. Давайте жить дружно.
. Принеси-ка т вод .
. Поезжай-ка т домой.
Дієслово

ЗА И АНН ЗАВ АНН А Е ЕВ КИ


Н

Н
Н

Н
ти

В и (ї)
е( є)

явіть, що учням вашого класу дору-


чили організувати й провести телегру
П
РОЕКТ
Граматичний брейн-ринг на тему Дієслово
изначте режисерську групу, ведучих, експертів-мо-
вознавців, дві-три команди гравців.
Обов язки р ис рської гру и розробка правил гри,
підготовка оголошення про гру, облаштування студії,
підготовка музичних пауз хвилинок-цікавинок , виго-
товлення дипломів тощо.
Обов язки кс рті мо о на і підготовка пакету
завдань для учасників гри запитань , визначення
правильності відповідей під час гри.
Обов язки гра і добре опрацювати тему Дієслово .
ро іть гру у ільний і урокі час а росіть гля
ачі учит лі класного к рі ника ир ктора коли
атькі учні арал льних класі
МОЯ СТОРІНКА
ЦІКАВО ЗНАТИ
И Н ВИ ЕЗ В
А

« » «
»

« » В Н
(З посібника)

ИВ ИВНЕ

везти, вивезти, відвезти, завезти,


звести, навезти, надвезти, перевезти, підвезти, повезти, возити,
відвозити, завозити, звозити, навозити, надвозити, перевозити, підвозити

розвидняється, світає,
вечоріє, смеркає Ї

НА И ЛА

Андрій привезе внучку бабусі машиною з міста в село.

НА ДОЗВІЛЛІ

К
« » « В »

Д. Білоус

УСМІХНІМОСЯ

Н
Повторення в кiнцi року

ÏÎÂÒÎÐÅÍÍß ÒÀ ÓÇÀÃÀËÜÍÅÍÍß
ÂÈÂ×ÅÍÎÃÎ
МО ОЛОГІ О ОГ А І
Л М НТИ СТИЛІСТИКИ
582 В

О О К С К С ?
Мишкові й Дмитрикові захотілося чужих яблук. арячого
липневого дня вони перелізли через низький тин саду. илізли
на гіллясту яблуню та й їдять. блука ще не доспіли, але хлоп-
чикам вони здалися солодкими.

Коли це в сад непомітно прийшов сусід. ін побачив Мишка


й Дмитрика та й каже чого це ви ховаєтеся на яблуні? Злазьте,
нарвіть великих яблук, сідайте і їжте на здоров я .
лопчики зашарілися від сорому, позлазили з яблуні. Приві-
талися із садівником, нарвали яблук, посідали на зеленій траві
та й їдять. ле ті яблука стали кислими. лопчики аж очі поза-
плющували від оскоми За ухомлинським).
В
З

З
З
Повторення в кiнцi року

583
В

. Не одяг прикрашає людину, а добрі справи.


. з замуленого джерела води не нап єшся.
584 З

Олексій, Оленка, іктор, Марія Петрівна, Сергій ригорович,


директор, добродій, земля, друг, Дніпро, країна.
В

585 З
кскурсант, чебрець, сторож, кущ, прибій, гість, господар,
любов, старість, подорож, мить.
586 В

КР М НДР Н К
Серед метеликів є чимало мандрівників, які, мов перелітні
птахи, відлітають зимувати в теплі краї.
Найкраще серед перелітних метеликів вивчені великі та
яскраві монархи мешканці С і Канади. Долаючи понад три
тисячі кілометрів, вони летять восени в теплі краї. астина з них
зимує в Південній Каліфорнії. ам ростуть так звані метеликові
дерева, на яких із року в рік і зимують монархи. агато туристів
приїжджає подивитися на цю красу. За кинутий у метеликів ка-
мінь або іншу шкоду, завдану їм, стягується великий штраф.
Серед метеликів, поширених в країні, також є перелітні,
наприклад чортополохівка. иявилося, що ці світло-бурі, звичні
в наших краях метелики восени збираються величезними зграями
й відлітають за тисячі кілометрів, долаючи Середземне море та
гори, щоб пере имувати в фриці За ум нко).
В
ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ.

В « » З
Повторення в кiнцi року

587

плаванні чудові результати показують кити до км за


годину , кальмари до км за годину , дельфіни до км за
годину . емпіоном серед риб вважається риба-меч, яка розвиває
швидкість до км за годину. Серед мешканців повітряного
океану рекорд швидкості належить золотавому орлу до км
за годину о і ника .
588
Печ е,и во, мороз е,и во, нож е,и чок, книж е,и чка, тін н ю,
не милість, будь хто, не щадний, матч о,е вий, дощ о,е вий,
пари з,жс ький, бджолин н ий, здоровен н ий, осінньо зимовий,
міні пекарня, шести денний, шіст ь десят, ні який, ход е,и ш,
будь до кого, дев ят ь сот, пиш е,и ш.
589
. їжджає в степ ч е,и рвоне літо на незагнуздан н ім коні
і алий . . Рої бджолин н і золоті над гречкою про літо
д вонять і алий . . Краса благословен н ого спокою
зійшла на нас в усій своїй красі нат к . . Заметена сніга-
ми хата ледь блимала не великими вікнами з-під сивих брів
а . . серця жар, і пломенистий зір я прон е,и су
у всяку хуртовину всім не другам моїм наперекір али ко .

590
К

О Н Н Н К П ...
Свято вана Купала, яке відзначають у липні, одне з най-
кращих народних дійств.
сім селом збиралися біля річки чи ставу. Парубки розпалю-
вали багаття, а дівчата неподалік закопували принесену з лісу
Повторення в кiнцi року

березову гілку, прикрашену квітами та стрічкàми . ї називали


Мареною.
ього вечора кожному учасникові годилося перескочити через
вогонь, щоб у такий спосіб очиститися від злих сил.
Після цього дівчата йшли до річки і пускали за течією по два
віночки. На кожному з них мала горіти свічка. кщо два віночки

и н ська Свято вана Купала


спливалися докупи, то вважалося, що їхня власниця скоро вийде
заміж.
За народними віруваннями, обов язково годилося на Купайла
скупатися або бодай облитися джерельною водою на щастя
й здоров я.
Найсміливіші хлопці йшли до лісу, щоб зірвати цвіт папороті.
Кажуть, що вона цвіте в ніч із на липня. то її зірве, той
одержить усі підземні скарби, розумітиме мову звірів За ку
раті ським).
* о ал ê рос неподал ку.
** тр ÷êà рос лента.

К В

591 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ.

592

уси перестали щипать траву, подняли голов . Перв е капли


дождя полоснули по лопухам кувшинок. едва успел набросить
Повторення в кiнцi року

на себя плащ, как туча прорвалась и обрушилась холодн м ко-


с м ливнем. Серое небо глухо шуршало, серая вода в реке шипела
и пенилась. С треском лопались просеч нн е лопухи кувшинок.
уси замерли в траве, тревожно перекликались По осо у).

Словничок
Едвà – укр. ледь.
Лèвень – укр. злèва.
Просечённый – укр. прос³чений.
Кувшèнка – укр. латаття.
Перекликàться – укр. перегукуватися.

593 В
«К »
. Не мішайте мені виконувати домашнє завдання. . Слідую-
чого тижня розпочнеться виставка картин. . Кожен батько
й мати переживають за своїх дітей. . читель дав завдання пе-
ревести текст українською мовою.

За дітей х ил ться; важкий час р и а ть.


читися а а а ть; кашу ложкою мі а ть.
екст р кла а ть; бабусю через дорогу р о ять.
594
В З

Назар являється учнем п ятого класу. ін старанно відноситься


до навчання, приймає участь у художній самодіяльності. На уро-
ках уважний, не мішає іншим, на любі запитання з підручника
може дати вірну відповідь. На слідуючому занятті гуртка, яке від-
будеться через дві неділі, він виступить із цікавим повідомленням.
595 І З

. Перед мікрофоном журналіст Світлана орна. . остей при-


вітала вчитель української мови. . олонтер еся Нечипоренко
розмістила оголошення в соцмережі. . Софія Русова письмен-
ник, викладач, громадський діяч. . іки продавала аптекар Ко-
валенко. . Перемогу отримала біатлоніст Світлана Ковальська.
Повторення в кiнцi року

596 І З

Мігрень, кашне, нахаба, канікули, какаду, нежить, манго,


розкіш, злодюга, путь, незграба, канапе, капучино, симпатяга,
бандероль, двері, тунель, фламінго, забіяка, емаль, перекис,
шампунь, авокадо.

597

. ранковому меню було капучино, еспресо й лате. . Кон-


ферансьє юдмила ваненко замовила сік манго й тістечко безе.
. Після інтерв ю смакували солодким желе й авокадо. . На
тарілці залишилося канапе із сиром сулугуні. . зоопарку ми
побачили маленьких колібрі. . ітак почав випускати шасі.
598 З

. Сміливіший, більш сміливий, самий сміливий.


. Найбільш веселий, самий веселіший, менш веселий.
. епліший, більш тепліший, щонайтепліший.
. Найрозумніший, найменш стрункий, найбільш могутніший.
599 В
від за ніж З
А О у рість могутні ий ро ум у рість могутні
а а ро ум.
. Річка, ширша, ставок.
. Правда, сильніший, неправда. арас стар ий і тра
. ополя, вищий, береза. . ло- а ко сильні ий а ргія
пець, досвідченіший, свої, ровес- ру і соло і ні я лука
ники. . анан, калорійніший,
апельсин.
600
. вибачаюся, що запізнився. . Не ложи лікті на стіл.
. Давайте заспіваємо голосніше. . вечері в місті включили
ліхтарі. . Прийміть до уваги Попереду провалля. . естиклас-
ники прийняли участь у змаганнях. . Дякую Сергія вановича
за допомогу. . ідвідувачі милувалися з картини. . Давайте
прочитаємо текст. . Діти разом доглядали за квітами.
Повторення в кiнцi року

601 СИТУАЦІЯ.

 Різдво ристове
 Новий рік
 еликдень
 День закоханих
 День сміху
 День вропи
 День Соборності країни
 День ідності та Свободи
 Міжнародний день рідної мови
 Міжнародний день Землі

602 В
ВАРІАНТ А. З

ВАРІАНТ Б.

603 І
. Очі то душа людини, а душа не боїться ні олоду, ні морозу
іль . . За ріками і за мостами курличуть мирні журавлі
али ко . . З баговиння, з болотного шумовиння проросли
і зацвіли красиві квіти о гий .
В

604 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ.


В
ВАРІАНТ А.

ВАРІАНТ Б. Н

605 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ.
Розвиток мовлення

ÓÐÎÊÈ ÐÎÇÂÈÒÊÓ ÌÎÂËÅÍÍß


Òеìа СПІЛКУВАНН МОВЛ НН
И А А МО

606

СИТУАЦІЯ 1. На уроці природознавства потрібно розповісти про


особливості листка, його функції.
СИТУАЦІЯ 2. На занятті літературної студії потрібно розкрити
власне сприйняття листка.
Ситуація
спілкування

Адресат ого, до кого спрямоване мовлення, називають


адресатом.
Адресант ого, хто говорить або пише, називають адресантом
Мовленнєва
Д МО НН О Д НОС
діяльність

удіювання итання оворіння Письмо

607 СИТУАЦІЇ. З

СИТУАЦІЯ 1. явіть, що ви зайшли до магазину, щоб купити


олівець. За допомогою якого речення найдоцільніше звернутися
до продавця?
А Мені дуже подобається малювати червоним олівцем.
Пошукайте для мене, будь ласка, червоний олівець.
В Скажіть, будь ласка, чи є в продажу червоний олівець.
Розвиток мовлення

СИТУАЦІЯ 2. явіть, що ви класний керівник і вам потрібно по-


відомити учнів про зміни в розкладі. За допомогою якого речен-
ня це найдоцільніше зробити?
А о вам найбільше до вподоби математика чи фізкультура?
Завтра не беріть із собою спортивної форми.
В Завтра замість фізкультури буде математика.
608 «
»

МН С Д
ранці, прокинувшись, ми побігли до озера вмитись. тут
Митько став мов укопаний, а я з розгону наштовхнувся на нього.
Дивись, Сергію, тихо сказав він мені.
На вогкому піску коло самої води хижо вимальовувались від-
битки здоровенних і страшних лап.
к у крокодила, визначив я, нервово озираючись на озеро.
е дало поштовх до роботи Митьковому мозкові.
Сергію, треба нам книжки взяти в бібліотеці.
Правильно, підемо завтра, наберемо фантастику яку-не-
будь, про шпигунів...
а ні, Сергію, я не про те. Книжки із зоології.
Зоології? и що, здурів? Мало тобі колекції, мало тобі при-
родознавства, мало тобі нашої вчительки? Забув, як ти сам з її
уроків тікав?
До твого відома, зоологія наука про весь тваринний світ.
Отже, у ній ми обов язково знайдемо щось підходяще і для нас,
цебто про те, що живе в цьому озері.
и думаєш? уже серйозніше глянув я на Митька...

Òеìа ДІАЛОГІЧН МОВЛ НН


И А А МО

609 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ.


«У незнайомому місті»
Розвиток мовлення

Скажіть, будь ласка, де...; перепрошую, ви не знаєте...;


вибачте, ви не скажете...; добродію, будьте ласкаві, підкажіть...;
шановний, якщо ваша ласка, скажіть мені...; дякую вам; на все
добре; приємної подорожі; чи не скажете ви...; вибачте, точно не
знаю; ви мені дуже допомогли; до побачення; немає за що.

610 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ.


В
и зайшли до книгарні й хочете купити тлумачний словник.
Поцікавтеся, чи є такі словники, скільки вони коштують, скіль-
ки в них слів, яких видавництв ці словники тощо.
611
«В
» «Н » «Н
» « » К

612 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ.


В
СИТУАЦІЯ А. Н

СИТУАЦІЯ Б. В

613

1 2 3
Розвиток мовлення

Òеìа Т КСТ СКЛАДНИ ПЛАН Т КСТУ


И А А МО
614

ЗН ОМС О
Зі школи Оксана поспішала додому. Мама веліла не запізню-
ватися сусіди справляли новосілля й запросили їх на знайомини.
автобусі Оксана зайняла зручне місце й безтурботно пори-
нула у свої мрії. На одній із зупинок увійшла й стала якраз біля
неї літня жінка з важкими сумками. Пасажири попросили дів-
чину поступитися місцем. а Оксана вдала , ніби не чує.
вечері вона з матір ю та батьком пішла до нових сусідів. Две-
рі відчинилися. На порозі стала жінка, яку Оксана так образила
своєю нечемністю в автобусі, а на столі було частування з тих
самих важких сумок. Дівчина ладна була провалитися крізь зем-
лю. Мати вихваляла перед новою сусідкою свою доньку, яка вона
вихована та скромна, і вчиться добре, і вдома допомагає...
Кожне мамине слово, як насмішка, стьобало дівчину. сусідка
спокійно дивилася їй просто в очі. ой погляд надовго запам я-
тався Оксані амарник .
* àòè ðîñ. сделать вид, притворèться.
** асту àння ðîñ. угощåние.
В
В В
В

В
З « » « »

Засоби Речення в тексті пов язують за допомогою таких мов-


зв’язку них засобів повтор слова синоніми спільнокореневі
слова айменники прислівники сполучники.
Розвиток мовлення

Види два види в я ку речень у тексті


зв’язку послідовний кожне наступне речення розкриває,
уточнює зміст попереднього ;
паралельний реченням властива відносна само-
стійність; у реченнях ідеться про різні речі, але вони
мають спільну тематику .

615
В

. ких птахів ми вважаємо за кращих літунів? Стрижів


Справді, вони літають дуже швидко. ле стрижі не можуть кру-
то повертати й ловити комах збоку, а якби залетіли в ліс, то
одразу ж розбилися б об дерево а уна .
. На небі золоте сонце сипле скрізь блискучими бризками.
По шляху біжать жваві струмочки. Пишається проти сонця гай.
устішою стіною сплелося жито. Загули метушливі бджоли
асильч нко .

Складний складному плані тексту, на відміну від простого,


план деякі пункти мають ще й підпункти. Декілька мі-
кротем можемо об єднувати в одному пункті плану,
а потім конкретизувати в підпунктах.
Форма Складний план має здебільшого таку форму запису
запису . ступ.
. Основна частина.
.
.
3.
. Закінчення.

616

П НН
Плет ння кустарний промисел з виготовлення господарсько-
побутових і художніх виробів з різноманітної еластичної сиро-
вини.
к сировину для плетіння на Поліссі використовували лозу ,
кору молодої липи та берези, верболіз. з тонкèх фанероподіб
них дощечîк гнули кîроби для сівби сіяники. З вужчих
Розвиток мовлення

і тонших смужок плели різноманітні


кошики. Способом плетіння виконували
стіни клунь, хлівів та кошàр , огоро-
жі. З лози та інших матеріалів плели
рибальське знаряддя. другій полови-
ні століття почали виготовляти
дорожні корзини, легкі дачні меблі,
дитячі колиски.
лісостеповій зоні значне поширен-
ня мало плетіння із соломи. Для цього
використовувалася житня чи пшенич-
на солома, яку заготовляли під час
наливання колосся, та солома стиглого вівса. З неї плели брилі.
икористовуючи розколоті лозини чи мотузки, виготовляли
солом яні сіяники, плет нки для зберігання зерна й інших про-
дуктів, одягу. Кошики та сумки плели ще з рогозè.
Карпатах і на Поліссі з вузьких смужок шкіри виготовляли
кінську збрую та різні побутові речі. З пофарбованих бавîвнÿних
нитîк плели різнокольорові, укриті орнаментом поясè.
ироби українських майстрів визначалися чистотою й тон-
кістю роботи. к витвори прикладного мистецтва, вони широко
популярні орл нко оряк .

* устàрний вироблений вручну, індивідуально.


** о à кущова порода верби.
*** о àðà загорода або хлів для овець, кіз, вівчарня.
В
В

В
В

рі нто ний лан


. Плетіння один з видів кустарного промислу.
. Сировина для плетіння та вироби з неї.
. ироби з лози та кори дерев.
. ироби із соломи та рогози.
. ироби зі смужок шкіри та бавовняних ниток.
. Популярність виробів українських майстрів.
Розвиток мовлення

Òеìа ЧИТАНН МОВЧКИ


617

ОРНО З
орногуз алимон, як його про-
звали діти, стояв у гнізді на вершеч-
ку розчепленої танкової гармати, що
загрузла на анниній садибі. Намос-
тивши гніздо на гарматі поблизу
хати, згорілої з його старим гніздом,
чорногуз розпачливо махав крилами,
завмирав, стоячи на одній нозі. ря-
äè-годè він літав на низинку під лі-
сом, нашвидкó ковтав там кілька
жабок, приносив у дзьобі гадюку про запас, і далі стояв
у гнізді, клацаючи дзьобом, наче розмовляючи сам із собою.
Діти, які все мусять помітити, збиралися біля нього співчутли-
вою зграйкою та вмовляли лелеку не журитися. орногуз роз-
плющував одне око, повертав набік голову й дивився на дітей.
Потім він почав більше цікавитися навколишнім життям, зо
два рази літав на жèтнище на бесіду зі своїм лелечим родом.
иєсь дурне лелеченя, яке тільки-тільки починало вчитися літа-
ти, зîпалу залетіло далі, ніж йому належало, упало на стіжок
сіна й товклося там до вечора, не наважуючись ще раз повірити
своїм крилам. же перед самою темрявою чорногузеня пустило-
ся берега, щоб не ночувати поза гніздом. ле вітрець, ударивши
під крила, змінив напрям льоту, і пташеня ледве не виштовхну-
ло самого алимона, потрапивши на його гніздо. алимон до-
провадив лелеченя до мами, летячи поруч і трохи нижче, щоб
малому не було страшно.
З господаркою подвір я анною в алимона були добрі взає-
мини. люди, й чорногузи знають, що вони здавна є друзями,
тож нікîли ніякому хлопчакові не спаде на думку розорити гніз-
до на хаті чи шпурнути грудкою на чорногуза твердо встановле-
но птах той принесе у дзьобі жарину й підпалить хату. асом
алимон, сидячи на своїй гарматі, починав клацати дзьобом
і підстрибувати на сідалі, анна так і знала, що до неї в горîд під-
крадаються дітлахи, мовчки хапала лозину й бігла на город. ува-
ло чорногуз злітав на землю й ходив по подвір ю, з цікавістю
Розвиток мовлення

придивляючись, як анна тіпàє торішні конîплі, варить у ка-


зані кропивó або шиє в холодку.
Коли з явилася до двору будівельна бригада, привезли лісу,
викопали яму й почали місити глину, притягли очерету на дах,
тесляр заходився коло вікон і дверей, чорногуз виявив велику
зацікавленість. асто вдосвіта, коли бригади ще не було, анна
виходила із землянки на подвір я та й голосно казала и,
може, сниться, що хата моя росте, як полèвана, а насправді, як
алимонова хата, на тічкó? . орногуз чув господиню й по-
давав голос клац, клац, клац Дивись же мені, алимоне, на
той рік прилітай просто на новó хату, та й не сам, мій друже,
а з алимонихою но ський
Æèтни я поле, на якому росло жито.
і àòè коноплі очищати волокно конопель від дрібних колючих
трісочок.
В
В
В

ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ.

В
В аємини які склалися між тварино та л дино були
А ворожими В напруженими
непростими Г добрими
Чорногу намостив гні до на вер ечку танково гармати
тому о
А там йому було зручніше й не так сумно
хата, на якій було його старе гніздо, згоріла
В його старе гніздо зруйнували діти
Г звідти було ближче летіти до лісу за поживою
Коли лелеченя випадково потрапило на гні до Халимона той
А нагодував малюка
прогнав малюка зі свого гнізда
В допровадив малюка до матері
Г покликав на допомогу дітей
Розвиток мовлення

Зверта чись до Халимона Ганна просила пта а


А дружити з дітьми
принести в її нову хату щастя
В тихше клацати дзьобом і не підстрибувати в гнізді
Г прилітати на нову хату з алимонихою
Коли будівельники почали водити нову ату чорногу виявив
А велику зацікавленість В зневагу
байдужість Г щире захоплення
За стилем мовлення текст є
А науковим В художнім
офіційно-діловим Г розмовним

Òеìа ПОН ТТ П О О І І НО-ДІЛОВИ


СТИЛ МОВЛ НН
И А А МО

618 В

З
Дитина має бути зареєстрована
зразу ж після народження і з моменту
народження має право на ім я та на-
буття громадянства, а також, наскіль-
ки це можливо, право знати своїх
батьків і право на їх піклування.
Дитина, яка тимчасово чи постійно
позбавлена сімейного оточення або
яка в її власних якнайкращих інтере-
сах не може залишатися в такому оточенні, має право на особ-
ливий захист і допомогу, що надаються державою (Ç он н ії
ро ра а итини .
З

Офіційно- Офіційно-діловий стиль ðîñ. официально-деловой


діловий стиль різновид мовлення, який слугує для
стиль спілкування в державно-політичному, громадсько-
му й економічному житті.
Розвиток мовлення

Ознаки Найхарактерніші ознаки цього стилю офіційність


стилю конкретність стислість точність формул вань ло-
гічна послідовність.
Ділова офіційно-діловому стилі використовують спеці-
лексика альні слова й усталені сполучення слів. НА И ЛА
ая а остано ити ро оря итися ро глянути
и на аний чинний у яти о у аги о о ити
о і ома.
Ділові Основним видом офіційно-ділового стилю є ділові
папери папери документи . НА И ЛА ая а лан ро оти
оголо ння ра ила о інки а то іогра ія на
ка ого ір ро иска оруч ння о і ка та ін.

619

рати участь, узяти до уваги, відповідно до закону, згідно


з інструкцією, за згодою сторін, надати можливість, дозвольте
нагадати, маю відмовити, просимо повідомити, вважаємо за по-
трібне, в установленому законом порядку, нести відповідальність,
брати зобов язання, порушувати питання, оголосити подяку.
620
В
. Сашко, доведи, будь ласка, до відома вчителя, що я захво-
рів. . ку посаду обіймає твоя бабуся? . Дівчинко, ти з якого
питання плачеш? . ойно від Дениса надійшла пропозиція
піти на річку купатися.
621 СИТУАЦІЇ.

СИТУАЦІЯ 1. и прийшли записатися до бібліотеки. Повідомте


мету свого візиту, а також на прохання бібліотекарки своє прі-
звище та ім я, дату народження, місце проживання для оформ-
лення картки читача . Розпитайте про години роботи закладу,
правила користування літературою.
Розвиток мовлення

СИТУАЦІЯ 2. и зайшли в кабінет заступника директора школи,


щоб замовити учнівський квиток. Повідомте мету свого візиту,
розпитайте, чи треба приносити свідоцтво про народження, фо-
токартку. Дізнайтеся про правила користування учнівським
квитком.

»
Що в цій записці вам видається смішним? Чому?

Òеìа ДІЛОВІ ПАП И


П АВИЛА ПОВ ДІНКИ
И А А МО

622

623

Правила поведінки в колі


. На уроки приходь вчасно.
. еди себе чемно, вітайся з учнями, учителями, працівника-
ми школи, батьками.
. На уроці не розмовляй, уважно слухай пояснення вчителя
і відповіді учнів.
. На перерві не бігай, не кричи, не штовхайся.
. ережи шкільне майно, не псуй меблі, стіни, двері.
. римай у порядку своє робоче місце.
. їдальні дотримуйся порядку й тиші, прибирай за собою
посуд.
. роздягальні охайно вішай свої речі та не розкидай одяг
дітей.
. Не принось у школу сторонніх предметів.
Розвиток мовлення

624 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ.

625 В
ВАРІАНТ А.

ВАРІАНТ Б.

Òеìа ДІЛОВІ ПАП И


ОГОЛО НН
626

що? де? коли? чому? для чого? для кого?

Оголошення Оголо ення ðîñ. об явление це документ, що


містить повідомлення для широкого загалу.
Особливістю оголошення є стислість формулю-
вань і компактність.
Реквізити Оголошення складається з таких реквізитів
заголовок;
інформація про подію;
інформація про дату, час і місце події;
інформація про те, від чийого імені написано
оголошення можна зазначати адресу, телефон,
сайт, електронну пошту того, хто проводить захід .

627 В

ОГОЛОШЕННЯ
15 травня цього рок у в актовій залі школи відбудеться концерт пере-
можців пісенного конк урсу «Золоті ключі».
Початок о 16 годині. Учнівський комітет
Розвиток мовлення

ОГОЛОШЕННЯ
Шановні учні та учениці!
25 вересня 2019 рок у о 13:30 відбудеться засідання літературної студії
«Лебідь». Запрошуються учні, які мають хист до літературної
творчості.
Місце проведення заходу – кабінет 45.
Інформацію про студію «Лебідь» розміщено на сайті школи.
Керівник студії

628

ОГОЛОШЕННЯ
Старостам 5–7-х класів треба зібратися завтра після 12 години.

629

630 СИТУАЦІЇ.

рі нто ний лан


. До кого звертаємося.
. Про що повідомляємо.
. Про що просимо.
. Кому повідомляти.

ПРАВИЛЬНО НЕПРАВИЛЬНО
щиро запрошуємо милості просимо
на все добре всього доброго
брати участь приймати участь
поступився місцем уступив місце
Розвиток мовлення

Òеìа ОПИС П ИМІЩ НН УСНИ ДОКЛАДНИ


П КАЗ ХУДО Н ОГО Т КСТУ ОЗПОВІДНОГО
ХА АКТ У З Л М НТАМИ ОПИСУ П ИМІЩ НН
И А А МО о таке опис?
631 Н

Павло оглядав світлицю, примічав у ній зміни й обнови. Стіл


і ясенові лави стояли на своїх місцях. ільки не було підлоги
й жердки для одягу. ам стояло двоспальне ліжко, заслане ковдрою,
з горою подушок. На блискучих кулях ліжка було понав язувано
великі рожеві банти. здовж стіни, наче продовження ліжка,
стояв широкий тапчан, накритий стареньким килимком. іля
нього, під стіною, яка виходила з печі, примостився столик, на
якому була ручна швейна машина. По другий бік дверей, де
колись стояла висока материна скриня, полискував жовтою
дубовою фарбою дзеркальний гардероб, біля нього, під вікном,
етажерка з книгами, менший стіл із дзеркалом... За уч ром).
Н
« »

Інтер’єр Опис внутрішнього вигляду приміщення називають


інтер єром фр. inbericur внутрішній .
Особли- Опис приміщення умовно відповідає на такі питан-
вості ня ро мі но? о ро мі но? яким оно ?
опису Складовими частинами опису приміщення є опис
окреми предметів і місця нього ро та ування
Описуються, наприклад, стіни, підлога, вікна, меблі,
речі картина, ваза тощо. Одночасно звертається
увага на ознаки предметів колір, розмір, форму.
«Відоме» реченнях опису приміщення відомим є вказівки
й «нове» на місце лі оруч ра оруч ос р ині у кутку іля
ікна тощо , а новим назви наявних у приміщен-
ні предметів.
Художній Мета удожнього опису приміщення передати
опис враження від приміщення, певне ставлення до нього
та людей, які в ньому мешкають.
Розвиток мовлення

632 В

Д НОК С
Погода почала псуватися. Низькі чорні хмари повзли подо-
рожнім назустріч. дарила сіра холодна злива. одної пташки
не траплялося в дорозі стомленим мандрівникам. е було по-
ганою прикметою. Пташки ховаються перед нічним дощем.
Можна було б завернути до котроїсь із хат, але вони більше не
траплялись. нак щільніше загорнувся в плащ та наказав віз-
нику, щоб їхав швидше. із виїхав на лісову дорогу, яка невдов-
зі привела до анку якогось великого будинку...
відповідь на грюкання двері розчинились. На порозі стояла
невеличка бабуся з рогачем у руках.
Подорожні увійшли в передпокій. Струмені води збігали із
змоклого одягу на підлогу. абуся тільки головою похитала.
она показала йти за собою й відчинила двері. нак тихо
зойкнув від подиву й захоплення.
Перед мандрівниками була велика вітальня. Стіни були не-
осяжно високими. Невеликі видовжені вікна були розташовані
майже під стелею.
ажкі меблі біля стіни рипіли навіть у відповідь на кроки.
величезному каміні палали дрова, заливаючи вітальню
тьмяним, миготливим світлом. іля каміна стояв невеличкий
столик і два крісла.
Королівським жестом бабуся вказала подорожнім на них
і вийшла. і сіли й почали роздивлятися портрети, які поблиску-
вали на стінах За оротк ич м).
З Н

поблискували
К
грюкати, подив, мандрівник.
К
Розвиток мовлення

Òеìа УСНИ ОПИС П ИМІЩ НН


НА ОСНОВІ ОСО ИСТИХ В А Н

633 Н

Назви предметів, Місце розташування Ознаки предметів фор-


які є в кімнаті предметів ма, колір, розмір тощо

рі нто ний лан о ису кімнати


. Розташування кімнати на якому поверсі .
. Загальний опис кімнати розмір, освітлення, кількість ві-
кон, колір стін, їх оздоблення, квіти тощо.
. Предмети, їх розташування й ознаки.
. Обладнання карти, посібники, портрети, проектор, комп ю-
тер, таблиці тощо .
. исновок чи подобається вам кімната, чи є в ній усе необ-
хідне для навчання, який настрій вона викликає тощо .
634
«К »

ПРАВИЛЬНО НЕПРАВИЛЬНО
великий передпокій велика прихожа
я люблю затишок я люблю уют
зручна шафа зручний шкаф
м які крісла м ягкі крісла
нові стільці нові стула
дитяче ліжко дєтська кроватка
килимові доріжки коврові дорожки
яскраві шпалери яскраві обої
ламінована підлога ламінований пол
Розвиток мовлення

Òеìа ПИС МОВИ ТВІ -ОПИС П ИМІЩ НН


НА ОСНОВІ ОСО ИСТИХ В А Н
635 « »

КР НС К

Давня українська хата. исокий поріг, на стінах та вікнах


барвисті рушники. Розмальована піч, скриня. Пахне травами...
к і кожне східнослов янське житло, українська хата
в минулому мала нерухомі меблі, які майстрували одночасно
з нею піл , лави, полиці для посуду, скриня, стільці, дитяча
колиска.
одних регіонах стіни хати білили, у рублених оселях їх
мили водою, але по всій країні від Карпат до Дону всередині,
а часто й зовні прикрашали розписами.
Майже четверту частину хати займала розмальована чи
оздоблена кахлями піч. Побутує багато прикмет і повір їв,
пов язаних з нею. Наприклад, якщо запалений уперше вогонь
горів ясно, то життя тут буде радісне, якщо тьмяно, дим ішов на
хату, то й ладу не буде в ній.
Свîлок також прикрашали. Найчастіше різьбленими ка-
лендарними знаками. Зазначалися й дата будівництва житла,
прізвище майстра. На сволок клали дрібні речі клубки нитîк,
веретåна, книжки, квіти, а також хліб р л .
* іл дерев яний настил для спання в селянській хаті.
** îлок балка, яка підтримує стелю в будівлях.
К
Розвиток мовлення

636 СИТУАЦІЇ. В
ВАРІАНТ А.

ВАРІАНТ Б.

Òеìа УСН ОПОВІДАНН ЗА КА ТИНО


И А А МО

Картина итаючи твір живопису, потрібно звернути увагу на


тему картини що змальовано ;
побудову картини що змальовано на передньому
плані, а отже, є головним; що на задньому ;
кольори картини та настрій, який вони допомага-
ють створити;
почуття, які викликає картина.

637 К «Г З
» З

раси ький ість із Запоріжжя


Розвиток мовлення

З З

«Г З » Н

ОВІ А Солом яний курінь, вулики-дуплянки, горîдина,


розмальовані миски та куманці, пасічник, шабля, кобза, штани-
шаровари, біла вишивана сорочка, червона свитка, широкий
пояс, плахта, намистечко, світле просторе й зручне вбрання.
Н

В К

Òеìа П КЛАД Т КСТУ


638 В

О О З
Пройдя через двойн е двери, мальчики оказались в ольшом
зале.
арри даже представить не мог, что на свете существует такое
красивое и такое странное место. Зал б л освещ н т сячами
свечей, плавающих в воздухе над чет рьмя длинн ми столами, за
котор ми сидели старшие ученики. Стол б ли заставлен свер-
кающими олот ми тарелками и кубками. На другом конце зала
за таким же длинн м столом сидели преподаватели. Профессор
Мак онагалл подвела первокурсников к тому столу и приказала
им повернуться спиной к учителям и лицом к старшекурсникам.
Розвиток мовлення

Перед арри б ли сотни лиц. Мальчик посмотрел вверх


и увидел над собой бархатн й ч рн й потолок, ус панн й зв з-
дами. ло сложно поверить в то, что то на самом деле потолок.
арри казалось, что ольшой зал находится под откр т м небом
оулинг).

Словничок
Пройдя – укр. пройшовши.
Двойной – укр. подв³йний, подв³йчастий.
Представить – укр. уявити.
Плавающий – укр. який плаває.
Длинный – укр. довгий.
На самом деле – укр. насправді.

639

нас б ло задано в учить главн е реки мерики. я, вместо


того чтоб учиться, запускал во дворе змея в космос. Ну, он
в космос не залетел, потому что у него б л чересчур л гкий
хвост, и он из-за того крутился как волчок. то во-перв х. во-
втор х, у меня б ло мало ниток, и я весь дом об скал и собрал
все нитки, какие только б ли; у мам со швейной ма ин снял,
и то оказалось мало. Змей долетел до чердака и там завис, а до
космоса ещ б ло далеко.
я так завозился с тим змеем и космосом, что совершенно
позаб л обо вс м на свете. Мне б ло так интересно играть, что я
и думать перестал про какие-то там уроки. Совершенно в летело
из голов . оказалось, никак нельзя б ло заб вать про свои
дела, потому что получился позор рагунский .

Словничок
Вместо того – укр. замість того.
Чересчур – укр. занадто, надто.
Чердак – укр. горище.
Совершенно – укр. зовсім; цілком.
Розвиток мовлення

Òеìа АУДІ ВАНН


640 В

НО С К ПР М
Своїм виникненням Нîбелівська премія
зобов язана видатному шведському вченому,
винахіднику динаміту льфрåду Нобелю,
який майже весь свій капітал і примножене
добро відписав громаді для заснування на
батьківщині міжнародного фонду.
Рішення Нобеля посмертно утворити фонд
для щорічного присвоєння грошових премій
льфред Нобель найдостойнішим представникам людства зди-
вувало не лише родичів і друзів. Навіть ко-
роль веції був ображений такою непатріотичною дією свого
підданого. тільки з плином часу розкрився мужній патріотизм
Нобеля, який приніс веції славу країни-мецената
Нобелівські премії вручаються з року. період
рр. через воєнні події в вропі, спричинені Другою
світовою війною, Нобелівська премія не присуджувалася.
ороку організатори конкурсу розсилають тисячі запрошень
відомим ученим світу з проханням повідомити про своїх колег,
що заслуговують на присудження премії. Пропозиції осіб, яким
запрошення не надсилалися, не розглядаються.
мена нових лауреатів оприлюднюються щороку жовтня
у день народження льфреда Нобеля. На церемонію вручення
премії Нобелівський фонд запрошує лауреатів і членів їхніх ро-
дин до Стокгольма і в Осло грудня у день смерті засновника
онду. Дипломи й золоті медалі Нобелівських лауреатів у галузі
фізики, хімії, фізіології й медицини, літератури й економіки
вручаються в Концертному залі королем веції. еремонія на-
городження лауреатів премії Миру проводиться в Осло за при-
сутності короля Норвегії й членів королівської родини.
Нобелівські премії є унікальними й особливо престижними
нагородами о і ника .
* лин ðîñ. течåние.
Розвиток мовлення

К Н

Н
Н
К

А Н
В
В

Òеìа . ОПИС П И ОДИ УСНИ ДОКЛАДНИ


П КАЗ ХУДО Н ОГО Т КСТУ
ОЗПОВІДНОГО ХА АКТ У З Л М НТАМИ
ОПИСУ П И ОДИ
И А А МО

641 І З

З М
Настає зима, і світ навколо змінюється.
Морозним подихом вона зачаровує при-
роду. се навколо завмирає. олі дерева
мерзнуть на холодному вітрі. оді зима-
чарівниця дарує чудові білі одежі зі сніго-
вого хутра, у яких їм тепло та затишно.
она устелює промерзлу землю пухнастою
білою сніговою ковдрою, що блищить діа-
мантами в променях яскравого сонця. Річ-
ки, озера та моря зима сковує товстою
кригою, щоб вони змогли відпочити до
весни За о ).
СН
есна причаїлася всюди у сірій корі
рунту, у деревах, у воді і, здавалося,
ось-ось вибухне яскравим сонячним про-
мінням. ише котики в лугах, зодягши
хутряні кожушки, повискакували; та ще
бруньки врешті-решт забубнявіли, з кож-
ним днем круглішаючи, набрякаючи.
Розвиток мовлення

ідійшли проліски в лісі, уже засиніли фіалки, засвітився


над опалим листям лісовий сон вайлувата й трохи смішна в
певності своєї краси квітка. дерева стояли голі й, облиті бай-
дужим промінням, сняли навсібіч тонкий, ледь уловлюваний
смуток. ише на берізках вирізьблювалося перше листячко,
ніжне, мов дитяче зітхання За у алом .
В
В А

у о а Опис природи складається із сукупності описів окре-


о ису мих предметів озера, лісу, дерев, неба, сонця тощо .
реченнях опису можна виділити відоме й нове .
ідомим в описі природи є на ви предметів їхніх
частин . Новим є о наки цих предметів їхніх час-
тин . НА И ЛА
Н
р листячко на рі ках ні н мо итяч іт
хання
Отже, в описі природи мають бути названі предмети,
з яких складається картина природи, та їхні ознаки.
тиль Опис природи може бути як у художньому, так і в
о ису науковому стилях.
Мета наукового опису об єктивно й точно назвати
ознаки предметів, з яких складається картина при-
роди.
Мета удожнього опису створити образ побаченого,
емоційно вплинути на читача або слухача.

642 В

. Далі, вище починається мішаний ліс, густішає і густішає


і дуби, і липи, і явори, і ясени, і берези. орний ліс, похмурий
ліс. Скільки тут тіні й свіжості сонце не сонце, спека не спека.
як пройде злива, усе тут пахне водою, ніби губка насичена,
Розвиток мовлення

і густі тумани підносяться й звиваються над коронами дерев


За амчуком).
. ироколистий ліс має складну ярусну будову. Над рунто-
вий шар з опалого листя пухкий і товстий. Мох трапляється
лише на пнях або повалених стовбурах. Затемнення в дібровах
не велике. Крони дерев утворюють порівняно розріджене шатро
і ручника .
643 В

С
Павло легко вистрибнув з
кабіни й вільно побіг убік, одразу
знайшовши ледве помітну в сóтін-
ках стежину, що вела до лісу.
уде ліс, сухо подзвонюють
мідним листом дуби, співають
сосни у висîкості, під ногами ви-
слизають тугі, мов литі, жолуді.
Солодко пахне прілим листом і
травами, пізніми грибами, що їх
уже торкнулися перші приморозки.
рову аж чорно від тернîвих ягід на колючих і густих кущах.
Коли тåрен зацвітає весною, то весь рів і лісові кущі по горбах
наче обсипані снігом. Сила терну в лісі. Може, від того й назви
ерн вка, ерновà. Поміж терном, на видноті, гойдає колючими
батогами шипшина, красується червоними твердими ягодами.
По землі, у ровах і ямах, повзе ожина, тьмяно поблискує
чорною ягідкою-намистинкою, наче оком у перепілки.
Скільки вèлазив малий Пашка за тією ожиною по ровах
і проваллях, скільки лайки й стусанів мав від матері за порвані
штани й пізнє вертання з лісу. се те минуло, як перші дитячі
мрії, але зосталося в пам яті на все життя... За уч ром).
* óтінки ðîñ. сóмерки.
** åр н колючий кущ; ягоди цієї рослини.
З

К
Розвиток мовлення

Òеìа УСНИ ВИ І КОВИ П КАЗ


ХУДО Н ОГО Т КСТУ ОЗПОВІДНОГО
ХА АКТ У З Л М НТАМИ ОПИСУ П И ОДИ
644 В

К
травневому лісі хвилі квітів хлю-
пають під ноги. повітря, настояне на
ароматах смолини й мокрого листя,
приємно дурманить голову. Теплінь...
Найдрібні е створіння й те поспішає
розплескати по всьому лісу свою вес-
няну радість.
Раптом вона Два блискучі листки
біля самої землі. На високому стеблі
кудлате біло-кремове суцвіття...
юбка дволиста юбка ..
вже перед очима стелиться без-
крайній степ, а в ньому жменька запорізьких козаків.
Кілька днів запорожців переслідували вороги. коли пере-
слідувачі стомилися, ватажок махнув рукою хай тікають усе
одно в степу пропадуть без їжі.
козаки зовсім і не збиралися отак марно пропадати. о
в кожного на шиї висів амулет, який оберігав від голодної смерті
нанизані на нитку тверді, потемнілі від часу бóльбочки. Почали
запорожці оті бульбочки жувати утамували голод, погасили
спрагу, поволі почали повертати сили... Ніхто не загинув. по
дорозі на Січ ще й два ворожі загони розбили...
юбку дволисту і зараз дуже поважа ть у народі. Не один
старається перенести її з лісу до себе у квітник чи садок. юбка
прекрасно почуватиметься біля хати, коли на неї падатиме ле-
генька тінь від дерева та коли ростиме у своїй землі. ому пере-
саджувати її треба з рунтом, у якому вона росте За моргуном).
* таму àòè ðîñ. утолèть.

З
Розвиток мовлення

Òеìа ПИС МОВИ ДОКЛАДНИ П КАЗ


ХУДО Н ОГО Т КСТУ ОЗПОВІДНОГО
ХА АКТ У З Л М НТАМИ ОПИСУ П И ОДИ
645

РН К
Серед зелених луків і дрімучих
лісів текла річка. Повновода, глибо-
ка, але тиха й ласкава. агато віків
несла вона свої чисті води. Рікою
плавали човни й навіть маленькі ко-
раблики.
ив на березі ріки ліхтарник.
вечері сідав він у човен, плив на
серåдину ріки, засвічував ліхтар. До
світанку блимав посеред ріки вог-
ник, показував дорогу мандрівни-
кам. Лагідно хлюпались об берег
хвилі ті илась ріка люблять її люди, й вона людям потрібна.
а ось людям знадобилося багато дощок на столи й стільці.
ирубали вони ліси по берегах ріки. Здалося також людям, що
зелені луки це непотрібні розкоші. Зорали луки, посіяли куку-
рудзу.
Виснажилися студені джерела, задихнулася від спраги ріка
й померла. Кілька років на тому місці, де плавали човни й кораб-
лики, весною дзюрчав струмок, а згодом і він засох. Перетвори-
лося руслî ріки на горîд. Про річку нагадував тільки стовп, до
якого ліхтарник за звичкою щовесни прикріплював ліхтар.
к тільки на землю сідали сутінки, старий ліхтарник ішов на
капустяне поле й засвічував на стовпі ліхтар.
Маленький Сергійко і питає
Дідусю, навіщо ви засвічуєте ліхтар? Ріки ж давно немає.
об люди краще бачили свою дурість ухомлинський).
*Âèсна итися ðîñ. истощèться.
В К

Н
Розвиток мовлення

Òеìа ПИС МОВИ ТВІ -ОПИС П И ОДИ


НА ОСНОВІ ОСО ИСТИХ В А Н
646 «Цілющий
дощ», «Веселка воду п’є», «Ой весна, весна, днем красна», «Велична премудра
природа».
сформулюйте основну думку вашого твору;
обміркуйте, які типи мовлення можуть бути поєднані в ньому;
доберіть слова сполучення слів, вислови , необхідні для
розкриття теми й основної думки; згрупуйте цей матеріал за
окремими питаннями; визначте послідовність його вживання;
складіть план.
Н

Òеìа УСНИ ОПИС П И ОДИ


ЗА КА ТИНО
И А А МО

647 «З »

анайло Золота осінь


Розвиток мовлення

З
З

осінь, дерева, річка, трава, гора, небо


природа, краєвид, вершина
«З
» З

ОВІ А Милуватися, розстилатися, простягатися, зачаро-


вувати, золоте сяяння, різнокольоровий одяг, тиха річка, білокорі
берізки, сонні береги, сільські хатинки, краса життя, свято
краси, краса прощання, чарівна пора, відчуття спокою.
ольори жовтогарячий, багряний, вогненно-золотий, вог-
ненно-червоний.
М Н
З К К

Òеìа П КЛАД Т КСТУ


648

РО МО Н
Первого апреля в часов ми-
нут в окно Костиной кухни торжес-
твенно впл л ослепительно яркий,
огнед шащий шар размером с
крупн й апельсин. аровая мол-
ния с ужасом подумал Костя, да
так и замер с раскр т м ртом...
Когда Костя приш л в себя и
взглянул на час , то ахнул стрел-
ки показ вали десять минут десятого.
Опять опоздал с грустью подумал он. Конечно,
шаровая молния причина уважительная . ак сказать,
Розвиток мовлення

загадка материи. Но кто поверит? Да ещ первого апреля олько


на смех под мут. Нет уж, спасибо Скажу, в лифте застрял
и вс
Ну, асильчиков, слушаем тебя, сказал учитель Олег Пе-
трович, когда Костя бочком протиснулся в класс.
то... застрял в лифте, промямлил Костя.
Плохо, асильчиков, очень плохо. Первого апреля я ожидал
чего-нибудь посвежее. от арабанов перед тобой приш л. ак
тот хоть посмешил нас, сказал, что к нему шаровая молния
прилетела.
-то есть к-к-как к арабанову? то ко мне, ко мне молния
прилетела
теперь совсем плохо, сказал учитель Олег Петрович.
ужим умом жив шь. Дай дневник и садись оро .

Словничок
Торжественно – укр. урочисто.
Огнедышащий – укр. вогнедишний.
Прийти в себя – укр. отямитися.
Уважительный – укр. поважний.
Шаровой – укр. кульовий.

Òеìа ДОПИС У ГАЗ ТУ ІН О МА І НОГО


ХА АКТ У ЗІ КІЛ НОГО ИТТ
И А А МО

649 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ.

Допис Допис у га ету інформаційного арактеру це корот-


ке оперативне повідомлення про конкретні події та
явища, які можуть зацікавити багатьох. Допис обо-
в язково має бути актуальним.
Мета допису поінформувати, повідомити про те, що
відбулося, де й коли.
о відбулося?
Допис Де відбулося?
Коли відбулося?
Розвиток мовлення

650 В

Н З Н З С Р ЗМ С РОМ С О
На початку листопада в нашій школі відбулася зустріч з відо-
мим українським письменником Дмитром ригоровичем ілоусом.
об послухати гостя й поставити йому свої запитання, в
актовому залі зібралися майже всі учні та вчителі. Дмитро і-
лоус надзвичайно цікаво розповів про місцевість, де він наро-
дився, країни, у яких побував, про свою творчу працю. Поет
прочитав вірші з популярних збірок Диво калинове та ари
барвінкові , у яких майстерно розкривається краса й багатство
українського слова. потім поезії Дмитра ілоуса читали учні.
Навіть коли зустріч офіційно зак нчèлася, діти ще довго спіл-
кувалися з письменником, ставили багато запитань, брали ав-
тографи на пам ять.
Зустріч з відомим майстром слова залишила неповторні вра-
ження в душах учнів і вчителів.
ПАМ’ЯТКА
к писати допис
. Обдумати тему, обрану для допису, сформулювати основну
думку.
. изначити адресата й мету майбутнього висловлення.
. Продумати структуру тексту вступ, основну частину, кін-
цівку .
. ітко сформулювати відповіді на запитання о і улося?
? коли?
. Скласти план.
. Написати текст на чернетці, прочитати та за потреби внес-
ти виправлення чи доповнення.
. Переписати текст.
651
« »
М . ідзначення якогось свята у вашому класі школі .
. Допомога учнів людям похилого віку дитячому будинку,
бібліотеці . . Похід прогулянка, екскурсія . . ідвідання музею
виставки, театру . . ечір відпочинку. . Спортивні змагання.
Розвиток мовлення

. утбольний матч. . Заняття шкільного гуртка. . Облаш-


тування класної кімнати шкільного стадіону, музею, подвір я .
. Зустріч з відомими людьми.

Класна га ета
Під керівництвом учителя виберіть
П РОЕКТ
кращі дописи учнів вашого класу. Підготуйте випуск
стінної класної газети. Не забудьте дібрати ілюстрації,
придумати рубрики, указати дату виходу газети, авторів
дописів, редколегію.

Проведіть у класі конкурс на найкращий допис у газе-


ту. Роботи переможців запропонуйте до друку в газетах
вашого міста, району чи області.

Òеìа УСНИ ОЗДУМ


П О ВЧИНКИ Л Д
И А А МО

Роздум складається з таких трьох частин теза, до-


каз, висновок.
кла о і Те а це твердження, яке потрібно довести.
частини Дока аргументи, об рунтування це думка на
підтвердження правильності висловленого тверджен-
ня тези . об дібрати якісні докази, спробуйте
знайти відповідь на таке питання ому я а а
о моя т а і я огля на ро л му ра ильна?
Висновок це логічний підсумок, остаточна думка.

С ема ро думу

еза ргументи исновок


Розвиток мовлення

о ні ормулюючи те у, можна скористатися такими


асо и словами сполученнями
ума о а мо умку н ний
н на о к на м н то р конаний р
конана о
езу можна поєднати з дока ом за допомогою та-
ких слів сполучень
асам р р т о оясн ться тим
о ока ом мо ути о р о руг
рім того
Висновок часто приєднують за допомогою слів спо-
лучень
т сь чому и р коналися тому о
о на ро ити исно ок
Наведені вище мовні засоби допомагають побудува-
ти роздум. Однак ці засоби не є обов язковими.
НА И ЛА

а ода дорогоцінне джерело життя.


ока е пояснюється тим, що без води люди-
на може прожити не більше днів.
кщо влітку довго немає дощу, жов-
кне трава, в януть квіти. юди, тва-
рини й рослини складаються з води.
исно ок Отже, без води на землі не було б нічо-
го живого.

652 І

Кожна людина завжди чимось за-


йнята, кудись поспішає, але я вва-
жаю, що всі повинні знаходити час
для фізкультури.
Насамперед фізичні вправи допо-
магають укріплювати здоров я, бути
в хорошій формі, виховувати силу
волі. Навіть проста зарядка вранці
під улюблену музику заряджає енер-
Розвиток мовлення

гією на весь день. ктивні розваги, усілякі рухливі ігри прино-


сять неймовірне задоволення. они щодня дарують нам здоров я
та бадьорий настрій. Крім того, усі хочуть мати красиве гнучке
тіло, гарну реакцію, координацію рухів, уміти сконцентрувати-
ся у важливий момент.
Ось чому фізкультура така важлива й необхідна. ю думку
поділяють мої однокласники й однокласниці та ніколи не забу-
вають про активне дозвілля.
В

653

ри тижні не був Сергійко в школі хворів. Скучив за товари-


шами й учителькою.
Радісний і збуджений прийшов хлопчик до школи після
хвороби. Думалося Сергійкові в очах товаришів побачить він
радість і подив. а їхні очі були спокійні й незворушні. Сусід по
парті Миколка запитав
ти виконав на сьогодні завдання?
иконав, тихо сказав Сергійко й засмутився ухомлин
ñüêèé .

ПАМ’ЯТКА
к підготувати ро дум
. Проаналізувати конкретний вчинок людини.
. изначити тему й основну думку майбутнього висловлю-
вання.
. Сформулювати тезу.
. Дібрати переконливі аргументи з власного життя, життя
інших людей, прислів я тощо.
. Сформулювати висновок.

мені здається...;
я думаю...; я переконаний, що...; я не можу погодитися з тим, що...;
хочеться підкреслити, що...; я зрозумів...; цей вчинок я вважаю...

654
Розвиток мовлення

Òеìа УСНИ ДОКЛАДНИ П КАЗ


ХУДО Н ОГО Т КСТУ ОЗПОВІДНОГО
ХА АКТ У З Л М НТАМИ ОЗДУМУ
655

Н НН
Мав цар трьох син в, а у володаря сус дньої держави була доч-
кà. аревич в неї й закохалися.
Сказала цар вна, що за того зам ж п де, хто здобуде для неї
найц нн ше. Виру или царевич найц нн ше шукати.
ерез р к з йшлися. Старший купив далекогляд, що видно
з нього через три держави. Середній здобув плащ, що понесе,
куди здумаєш. Молодший ро добув л ки, що й мертвого оживи-
ти здатн .
лянув старший у далекогляд побачив похорон. Скочили
брати на плащ, полет ли. то цар вну ховають. Молодший вий-
няв л ки, приклав померл й до губ в, вона й ожила.
Має цар вна вийти за старшого, тому що в н перший побачив
її похорон. Отже, бути їй дружиною старшого брата. Справедли-
во стати дружиною середнього, бо на його плащ д сталися до
померлої. Отже, в дмовити йому не можна. Не можна в дмовити
й молодшому через те, що в н її л ками оживив.
Зрозум ли брати вагання дівчини та й кажуть ай не ро-
зум, а серце вир шує .
Обрала цар вна наймолодшого брата ар ка ка).

* агàння ðîñ. колебàние, сомнåние.

Òеìа ТВІ -ОПОВІДАНН НА ОСНОВІ


ПО АЧ НОГО
И А А МО

656
В
Розвиток мовлення

ПАМ’ЯТКА
Прац чи над твором потрібно
розкрити тему;
утілити основну думку наприклад, ствердити необхідність
дбайливого ставлення до книжки ;
удало дібрати фактичний матеріал, виділити головне, а про
менш істотне згадати побічно;
дотримуватися вимог стилю;
не забути про вступ і висновок твору.

одного разу, раптом, згодом, якось, нарешті, ось так.


657

. кскурсія з класом на підприємство.


і кого и і налися ро кскурсі ? к ч кали? ким
устрічалися? о но ого і нали? о най іль а ам яталося?
якими ра ннями о рталися о ому?
. Спортивні змагання, у яких ви брали участь.
и о го готу алися о магань? то у су рником? кі
мом нти най іль а ам яталися? ким у р ультат? к
і начали р мо і ?
. ідпочинок на природі.
к готу алися о ої ки? якому міс і і очи али? о
іка ого ачили? ро о с ілку алися? ого устріли? им
най іль а ам яталася ої ка? и алося на ратися но их
сил і наснаги?
658

659 Н
ÄÎÄÀÒÊÈ
о аток
К К АЇН КИ ВНИ К
А И В ЕН

разг.
Додатки

о аток
ЕННИКИ В К И Н В НК НИНИ

Ч
А А
А А
А А А
А А В
А В
А В
В
В
В Г
В Г
В
В
В
В
В К
Г К
Г

Н
Н Н
Н
Н
Н
Додатки

о аток
ВНИ К НАГ В
А у М
и
и и
и и
и
и
а
и и Н С
о
и и и
В и

и и
и, везла а
и, вела а
и и, а
Т
и
и
и
и О и
и я и
и
у
ї
ї
І
є а и
и
и

и
и Ч
и
и
и
и
и у
повести
и

и и
и
и
и и
Л
и и
у Я
и я и е
и и и
и
Додатки

о аток
Е ЕВ Е Е
С
Н К

звук дзвін

З
К

Сутінки осокори (осокір)


вода – води мис – миси
серфінг (вид спорту)
тропіки
К К
Малювання Чернівці
К дощу, дощі

З єю

З ю

В З -ю

К К

Г
гусей, курей, Черкас гусьми, курми

батьки, вечорниці

круглолицього, круглолицих

К
А
Додатки

не

В Н Н Н

Болезаспокійливий, землеудобрювальний

К Г

З -а

К
Г
З
Н

В
Т Г В А Г
Т Г В А
Т В А А Г
Т Г В Г А
Т Г А В
В
В З Г

Г З
В З Г

В Н
В Н
В
ÇÌIÑÒ

орогі стикласники та стикласни і ......................................

ВСТУП
Краса й багатство української мови ..................................................

ПОВТО НН ТА УЗАГАЛ Н НН ВИВЧ НОГО


В П ТОМУ КЛАСІ
. Словосполучення й речення .......................................................
. Просте і складне речення, розділові знаки в них .........................
. Складні випадки правопису .....................................................

МО ОЛОГІ О ОГ А І Л М НТИ СТИЛІСТИКИ


ІМ ННИК
. менник як частина мови ........................................................
. елика буква й лапки у власних назвах ...................................
. Рід іменників .........................................................................
. исло іменників .....................................................................
. ідмінки іменників ................................................................
. ипи відмін іменників ............................................................
. ідмінювання іменників відміни ..........................................
. ідмінювання іменників відміни .........................................
. Закінчення іменників чоловічого роду
в родовому відмінку однини ...................................................
. ідмінювання іменників та відмін .................................
. ідмінювання іменників, що мають форму
тільки множини ...................................................................
. Незмінювані іменники ..........................................................
. Стилістична роль словотвірних засобів іменників .....................
. Íå з іменниками ..................................................................
. укви и і в суфіксах іменників ..........................................
. Написання й відмінювання імен по батькові та прізвищ ...........
. загальнення вивченого з теми менник ..............................

П ИКМ ТНИК
. Прикметник як частина мови ................................................
. рупи прикметників за значенням ..........................................
. Ступені порівняння якісних прикметників ..............................
. Повні й короткі форми прикметників .....................................
. ідмінювання прикметників ..................................................
. ворення прикметників .........................................................
. Íå з прикметниками .............................................................
. Написання суфіксів прикметників ..........................................
. укви н і нн у прикметниках ................................................
. Написання складних прикметників разом
і через дефіс .........................................................................
. Написання прізвищ прикметникової форми .............................
. загальнення вивченого з теми Прикметник ........................

ЧИСЛІВНИК
. ислівник як частина мови ..................................................
. Розряди кількісних числівників ............................................
. ідмінювання кількісних числівників,
що означають цілі числа .......................................................
. ідмінювання дробових і збірних числівників ........................
. ідмінювання та написання порядкових числівників ..............
. живання кількісних числівників з іменниками ....................
. загальнення вивченого з теми ислівник ..........................

ЗА М ННИК
. Займенник як частина мови. Розряди займенників .................
. Особові та зворотний займенники ..........................................
. Питальні й відносні займенники ...........................................
. Заперечні й неозначені займенники .......................................
. Присвійні займенники .........................................................
. казівні й означальні займенники .........................................
. загальнення вивченого з теми Займенник .........................

ДІ СЛОВО
. Дієслово загальне значення, морфологічні ознаки,
синтаксична роль ................................................................
. орми дієслова ....................................................................
. Неозначена форма дієслова ...................................................
. Особові форми дієслова .........................................................
. Написання не з дієсловами ...................................................
. ид дієслова ........................................................................
. аси дієслова ......................................................................
. еперішній час .....................................................................
. Минулий час .......................................................................
. Майбутній час .....................................................................
. Дієслова та дієвідмін ......................................................
. Способи дієслів. Дієслова дійсного способу .............................
. Дієслова умовного способу ....................................................
. Дієслова наказового способу ..................................................
. езособові дієслова ..............................................................
. загальнення вивченого з теми Дієслово .............................

ПОВТО НН ТА УЗАГАЛ Н НН ВИВЧ НОГО


. Морфологія. Орфографія. лементи стилістики ......................

У ОКИ ОЗВИТКУ МОВЛ НН


ма .Спілкування й мовлення ..................................................
ма .Діалогічне мовлення ........................................................
ма . екст. Складний план тексту ............................................
ма . итання мовчки ..............................................................
ма .Поняття про офіційно-діловий стиль мовлення ...................
ма .Ділові папери. Правила поведінки .....................................
ма .Ділові папери. Оголошення ...............................................
ма .Опис приміщення. сний докладний переказ
художнього тексту розповідного характеру
з елементами опису приміщення .......................................
ма . сний опис приміщення на основі
особистих вражень ...........................................................
ма . Письмовий твір-опис приміщення на основі
особистих вражень. ........................................................
ма . сне оповідання за картиною ..........................................
ма . Переклад тексту ............................................................
ма . удіювання ...................................................................
ма . Опис природи. сний докладний переказ
художнього тексту розповідного характеру
з елементами опису природи ...........................................
ма . сний вибірковий переказ художнього тексту
розповідного характеру з елементами
опису природи ...............................................................
ма . Письмовий докладний переказ художнього тексту
розповідного характеру з елементами
опису природи ...............................................................
ма . Письмовий твір-опис природи
на основі особистих вражень ...........................................
ма . сний опис природи за картиною ....................................
ма . Переклад тексту ............................................................
ма . Допис у газету інформаційного характеру
зі шкільного життя ......................................................
ма . сний роздум про вчинки людей .....................................
ма . сний докладний переказ художнього тексту
розповідного характеру з елементами роздуму ..................
ма . вір-оповідання на основі побаченого ...............................

ДОДАТКИ
о аток Російсько-український словничок сталих
словосполучень ........................................................
о аток менники в кличному відмінку однини ........................
о аток Словничок наголосів ..................................................
о аток Перевір себе. Скорочені відповіді до вправ ...................
Навчальне видання

ЗАБОЛОТНИЙ Олександр Вікторович


ЗАБОЛОТНИЙ Віктор Вікторович

УКРАЇНСЬКА МОВА

Підручник для 6 класу


з навчанням російською мовою
закладів загальної середньої освіти

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено

Головний редактор Наталя Заблоцька


Редактор Ольга Дубчак
Обкладинка Тетяни Кущ
Макет, художнє оформлення,
комп’ютерна обробка ілюстрацій Олени Мамаєвої
Технічний редактор Цезарина Федосіхіна
Комп’ютерна верстка Олени Білохвост
Коректор Любов Федоренко

Формат 70×100/16.
Ум. друк. арк. 22,10. Обл.-вид. арк. 19,87.

Тираж 34 793 пр. Вид. № 2016.


Зам. №
       
Видавництво «Генеза», вул. Тимошенка, 2-л, м. Київ, 04212.
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи серія ДК № 5088 від 27.04.2016.

Віддруковано у ТОВ «ПЕТ», вул. Ольмінського, 17, м. Харків, 61024.


 
 
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи серія ДК № 4526 від 18.04.2013.

You might also like