НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

„КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМЕНІ ІГОРЯ СІКОРСЬКОГО”

ФАКУЛЬТЕТ ПРИКЛАДНОЇ МАТЕМАТИКИ

Кафедра системного програмування та спеціалізованих

комп’ютерних систем

Домашня контрольна робота

з дисципліни
«Фізика»

розділ «Динаміка матеріальної точки»

Виконав: студент І курсу

ФПМ групи КВ-04
Ільїнчик А.О.

Київ – 2021
 Завдання:
1. Зобразити на малюнку тіло на кожній ділянці руху і сили, які на нього
діють.
2. Записати диференціальне рівняння руху (другий закон Ньютона) і
інтегруючи його двічі, знайти всі параметри, які не вказані в табл.1.
3. Для всіх варіантів знайти рівняння траєкторії вільного падіння тіла на
ділянці BC y = y(x).
4. Перевірити отримані результати за допомогою закону збереження енергії.
5. Зробити висновки, щодо виконання роботи і отриманих результатів.

Дано:
m = 5;
μ = 0.12;
F = 10;
XA = -25;
Y1(x) = 0,25x+4;
VA = 14;
Y2(x) = -0,5x;
YA, l, t1, VB, t2, Xc, yc, Vc -- ?
 Розв'язок:

1. Розглянемо рух тіла на проміжку AB.

На тіло діє сила тяжіння ⃗F Т = m ⃗g та сила реакції поверхні ⃗R.

Вводимо допоміжну систему координат X1AY1 з початком координат
в точці A. Завдяки цій системі координат ми можемо розкласти силу
реакції опори ⃗R на нормальну реакцію опори поверхні ⃗ N та силу
тертя Fтр = µN, що спрямована вздовж поверхні в протилежному
напрямку руху.

Запишемо проекції другого закону Ньютона

d⃗
V
m = ∑⃗F (1.1)
dt

На осі системи координат X1AY1:

d V 1x
m =F−μN−mgsin α 1(1.2)
dt
0=N−mgcos α 1 (1.3)

Знаходячи з рівняння (1.3) нормальну реакцію опори

N=mgcos α 1, підставляємо її в (1.2):

d V 1 x −F
= + g ¿ (1.4)
dt m

Кут нахилу площини y 1 ( x )=k 1 x +b 1 до горизонтальної осі OX знаходимо

з кутового коефіцієнту k 1=tgα 1=−0.25 . Тоді:
α 1=arctg (−0.25 ) ≈−0.25 рад .
 Тепер знаходимо кут нахилу площини y 2 ( x)=k 2 x+ b2 з коефіцієнту
k 2=tgα 2=−0.5 . Тоді:

α 2=arctg (−0.5 ) ≈−0,46 рад .

Виконав інтегрування рівняння (1.4), отримаємо залежність

швидкості точки від часу в напрямку AB (вісь X1):

V x1 ( t ) = ( −Fm + g (sin α + μcos α ))t +C (1.5)

1 1 1

Інтегруючи рівняння (1.5), знаходимо залежність координати x1 від

часу:

−F t2
x 1 ( t )= ( m )
+ g ( sin α 1 + μcos α 1 ) + C1 t+C 2 (1.6)
2

Для визначення сталих інтегрування С1 і С2 використовуємо

координати і швидкості, тобто початкові умови задачі: x1(0) = 0 м та
Vx1= VA= 14 м/с.

Складаючи рівняння (1.5) і (1.6) для моменту часу t = 0, маємо:

C1 = 14 м/с та C2 = 0 (1.7)

Знайдемо довжину шляху l = AB вздовж площини y1(x). Оскільки

координати точок A(-25; -2.25) B(0; 4), то:

2 25 √17
l= A B= √( x A −x B )2 +( y A − y B)2= √( 0+ 25 ) +(4+2,25)2= ≈ 25.8 м (1.8)
4

Для моменту часу t1 коли тіло покидає похилу площину

x1 = l та Vx1= VB
Враховуючи (1.7) та (1.8) в рівнянні (1.6), маємо рівняння для
моменту часу t, коли тіло опиняється в точці B:

1 −F
l= (
2 m )
+ g ( sin α 1 + μ cos α 1 ) t 21+C 1 t 1

Підставляємо числові значення всіх величин:

1
( 2−9.81 ( sin 0.25+ 0.12 cos ⁡( arctg(−0.5))) ) t21 +14 t 1− 25 √17 =0
2 4

Приводимо рівняння к канонічному вигляду:

2 25 √17
−0.72 t 1 +14 t 1− =0
4

і знаходимо розв'язки:

4∗0.72∗25 √ 17
t 1= √
−14 ± 196+
2∗2.98
4
= 2.08 с
16.33 с{
Тепер з рівняння (1.5) знаходимо швидкість тіла в т.B:

V B =V x1 ( t 1 ) =10.84 м /с

2. Розглянемо рух тіла від точки В до С

Проекції рівняння руху (1.1) на осі системи координат XOY

мають вигляд:

dV x

{−m
m
dt
dVy
dt
=0

=−Fт
(1.9)
 Початкові умови:

x 0=0 м ; y 0=b 1=4 м ;

{V x 0=V B cos α 1 =10.84∗cos

V y0 =V B sin
π
12.8
π
12.8
=10.51 м /с

=2.63 м/с
(1.10)

Інтегруючи рівняння (1.9) ми отримаємо рівняння для вертикальної і

горизонтальної компонент швидкості:

V x =C 3
{V y =−¿+ C4
(1.11)

Інтегруючи рівняння (1.11) ми знаходимо залежність координат від

часу:
x=C 3 t+C 5

{ y=
−g t 2
2
+ C4 t +C6
(1.12)

Для початкового моменту часу (t = 0), враховуючи (1.10),

маємо:

м м
C 3=V х0 =10.51 ; C 4=V у 0=2.63 С 5=x 0=0 м ;C 6=b1=4 м
с с

Тоді рівняння (1.11) і (1.12) приймають вигляд:

V x =V x 0 ;
{V y =V y 0−¿;
(1.13)

x=V х 0 t

{ y=
−g t 2
2
+ V y 0 t +b1
(1.14)
 Підставляємо дані з (1.14) в рівняння y2 = -0.5 x =
= -0.5*10.51*2.01 = -10.57. Тоді:

t 2= 2.01 с
{−0.41 с

Оскільки 2.01>0, то t2 = 2.01

Координати точки С (21.16; -10.57).
Швидкість тіла в точці С:
V C = √V 2xC +V 2yC =√ V 2x 0 +(V y0 −g t 2 )2=20.07 м /с

Заносимо всі знайдені величини до таблиці:

m F µ y1(x) xA yA l VA t1 VB y2(x) t2 xC yC VC

5 10 0.12 0.25х+4 -25 -2.25 25.80 14 2.08 10.84 -0.5x 2.01 21.16 -10.57 20.07

3. Рівняння траєкторії руху вільного падіння від точки В до точки С

знайдемо виключаючи час t з системи рівнянь (1.14):

x
t=
Vx0

−g 2 V y 0 −g
y ( x) = 2
x + x+ b 1= 2 2
x 2 + xtgα 1∗x +b1 =¿
2 V x0 V x0 2V B cos α 1
2
−¿ 0.04 x + 0.25 х + 4 м
4. Перевіримо отримані результати за допомогою закону
збереження енергії:

∆ K + ∆ U= A зовн + A тр (1.15)

Зміна кінетичної енергії тіла:

 mV 2C mV 2A 5
∆ K =K C −K A = − = ( 402,8049−196 )=517,01225 Дж (1.16)
2 2 2

Зміна потенціальної енергії тіла в полі сил тяжіння Землі:

∆ U =mg ∆ h=mg ( yC − y A ) =5∗9.81∗(−10.57+ 2.25 )=−408.096 Дж (1.17)

Робота зовнішньої сили на відрізку шляху AB:

1
A зовн =∫ ⃗
F d ⃗r =Fl=258 Дж (1.18)
0

Робота сили тертя:

1
Aтр =∫ ⃗
F тр d ⃗r =F тр lcos α 1=−μmglcos α 1=−147,15 Дж (1.19)
0

Підставимо ці вирази у закон збереження енергії, щоб перевірити рівність

108.92 ≈110.55
Рівність доводить те, що задача була розв’язана вірно.

Висновки:

В процесі виконання домашньої контрольної роботи ми провели

дослідження мат.точки на кожній ділянці руху, з урахуванням сил, які діють
на неї. Ми визначили рівняння траекторії вільного падіння тіла.

Для вирішення задач із вільним падінням тіла потрібно вибирати таку

систему координат, щоб прискорення вільного падіння було напрямлене
перпендикулярно до осі ординат, тому що таким чином рух тіла по осі
ординат буде рівноприскореним, що значно облегшує обчислення.
При вирішенні задачі з динаміки перевірку правильності виконання
обчислень доцільно проводити через закон збереження енергії.