НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

„КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМЕНІ ІГОРЯ СІКОРСЬКОГО”

ФАКУЛЬТЕТ ПРИКЛАДНОЇ МАТЕМАТИКИ

Кафедра системного програмування та спеціалізованих

комп’ютерних систем

Домашня контрольна робота

з дисципліни
«Фізика»

розділ «Динаміка матеріальної точки»

Виконав: студент І курсу

ФПМ групи КВ-04
Ільїнчик А.О.

Київ – 2021
 Завдання:
1. Зобразити на малюнку тіло на кожній ділянці руху і сили, які на нього
діють.
2. Записати диференціальне рівняння руху (другий закон Ньютона) і
інтегруючи його двічі, знайти всі параметри, які не вказані в табл.1.
3. Для всіх варіантів знайти рівняння траєкторії вільного падіння тіла на
ділянці BC y = y(x).
4. Перевірити отримані результати за допомогою закону збереження енергії.
5. Зробити висновки, щодо виконання роботи і отриманих результатів.

Дано:
m = 5;
μ = 0.12;
F = 10;
XA = -25;
Y1(x) = 0,25x+4;
VA = 14;
Y2(x) = -0,5x;
YA, l, t1, VB, t2, Xc, yc, Vc -- ?
 Розв'язок:

1. Розглянемо рух тіла на проміжку AB.

На тіло діє сила тяжіння ⃗FТ = mg⃗ та сила реакції поверхні ⃗R.
Вводимо допоміжну систему координат X1AY1 з початком координат
в точці A. Завдяки цій системі координат ми можемо розкласти силу
реакції опори ⃗R на нормальну реакцію опори поверхні ⃗N ⃗ та силу
тертя Fтр = µN, що спрямована вздовж поверхні в протилежному
напрямку руху.

Запишемо проекції другого закону Ньютона

⃗⃗
dV
m ⃗ (1.1)
= ∑F
dt

На осі системи координат X1AY1:

dV1x
m = F − μN − mgsinα1 (1.2)
dt

0 = N − mgcosα1 (1.3)

Знаходячи з рівняння (1.3) нормальну реакцію опори N =

mgcosα1 , підставляємо її в (1.2):

dV1x F
=− + g(sinα1 + μcosα1) (1.4)
dt m

Кут нахилу площини y1 (x) = k1 x + b1 до горизонтальної осі OX

знаходимо з кутового коефіцієнту k1 = tgα1 = − 0.25. Тоді:
𝛼1 = 𝑎𝑟𝑐𝑡𝑔(−0.25) ≈ −0.25 рад.
Тепер знаходимо кут нахилу площини 𝑦2 (𝑥) = 𝑘2 𝑥 + 𝑏2 з коефіцієнту
𝑘2 = 𝑡𝑔𝛼2 = −0.5. Тоді:
𝛼2 = 𝑎𝑟𝑐𝑡𝑔(−0.5) ≈ −0,46 рад.
Виконав інтегрування рівняння (1.4), отримаємо залежність
швидкості точки від часу в напрямку AB (вісь X1):

𝐹
𝑉𝑥1 (𝑡) = (− + 𝑔(𝑠𝑖𝑛𝛼1 + 𝜇𝑐𝑜𝑠𝛼1)) 𝑡 + 𝐶1 (1.5)
𝑚

Інтегруючи рівняння (1.5), знаходимо залежність координати x1 від

часу:

𝐹 𝑡2
𝑥1 (𝑡) = (− + 𝑔(𝑠𝑖𝑛𝛼1 + 𝜇𝑐𝑜𝑠𝛼1 )) + 𝐶1𝑡 + 𝐶2 (1.6)
𝑚 2

Для визначення сталих інтегрування С1 і С2 використовуємо

координати і швидкості, тобто початкові умови задачі: x1(0) = 0 м та
Vx1= VA= 14 м/с.

Складаючи рівняння (1.5) і (1.6) для моменту часу t = 0, маємо:

C1 = 14 м/с та C2 = 0 (1.7)

Знайдемо довжину шляху l = AB вздовж площини y1(x). Оскільки

координати точок A(-25; -2.25) B(0; 4), то:

𝑙 = 𝐴𝐵 = √(𝑥𝐴 − 𝑥𝐵 )2 + (𝑦𝐴 − 𝑦𝐵 )2 = √(0 + 25)2 + (4 + 2,25)2 =

25√17
≈ 25.8 м (1.8)
4

Для моменту часу t1 коли тіло покидає похилу площину

x1 = l та Vx1= VB
 Враховуючи (1.7) та (1.8) в рівнянні (1.6), маємо рівняння для
моменту часу t, коли тіло опиняється в точці B:

1 𝐹
𝑙= (− + 𝑔(𝑠𝑖𝑛𝛼1 + 𝜇𝑐𝑜𝑠𝛼1)) 𝑡12 + 𝐶1𝑡1
2 𝑚
Підставляємо числові значення всіх величин:

1 25√17
(2 − 9.81(𝑠𝑖𝑛0.25 + 0.12cos(𝑎𝑟𝑐𝑡𝑔(−0.5))))𝑡12 + 14𝑡1 − =0
2 4

Приводимо рівняння к канонічному вигляду:

25√17
−0.72𝑡12 + 14𝑡1 − =0
4
і знаходимо розв'язки:

25√17
−14 ± √196 + 4 ∗ 0.72 ∗
𝑡1 = 4 = { 2.08 с
2 ∗ 2.98 16.33 с

Тепер з рівняння (1.5) знаходимо швидкість тіла в т.B:

𝑉𝐵 = 𝑉𝑥1 (𝑡1) = 10.84 м/с

2. Розглянемо рух тіла від точки В до С

Проекції рівняння руху (1.1) на осі системи координат XOY

мають вигляд:

𝑑𝑉𝑥
𝑚 =0
𝑑𝑡
{ 𝑑𝑉𝑦 (1.9)
−𝑚 = −𝐹т
𝑑𝑡
 Початкові умови:

𝑥0 = 0 м; 𝑦0 = 𝑏1 = 4 м;
π
{𝑉𝑥0 = 𝑉𝐵 𝑐𝑜𝑠𝛼1 = 10.84 ∗ 𝑐𝑜𝑠 = 10.51 м/с (1.10)
12.8
π
𝑉𝑦0 = 𝑉𝐵 𝑠𝑖𝑛 = 2.63 м/с
12.8

Інтегруючи рівняння (1.9) ми отримаємо рівняння для вертикальної і

горизонтальної компонент швидкості:

𝑉𝑥 = 𝐶3
{𝑉 = −𝑔𝑡 + 𝐶 (1.11)
𝑦 4

Інтегруючи рівняння (1.11) ми знаходимо залежність координат від

часу:
𝑥 = 𝐶3𝑡 + 𝐶5
{ 𝑔𝑡 2 (1.12)
𝑦=− + 𝐶4𝑡 + 𝐶6
2

Для початкового моменту часу (t = 0), враховуючи (1.10),

маємо:

м м
𝐶3 = 𝑉х0 = 10.51 ; 𝐶4 = 𝑉у0 = 2.63
с с
С5 = 𝑥0 = 0 м; 𝐶6 = 𝑏1 = 4 м

Тоді рівняння (1.11) і (1.12) приймають вигляд:

𝑉𝑥 = 𝑉𝑥0 ;
{𝑉 = 𝑉 − 𝑔𝑡; (1.13)
𝑦 𝑦0

𝑥 = 𝑉х0 𝑡
{ 𝑔𝑡 2 (1.14)
𝑦=− + 𝑉𝑦0 𝑡 + 𝑏1
2
 Підставляємо дані з (1.14) в рівняння y2 = -0.5 x =
= -0.5*10.51*2.01 = -10.57. Тоді:
2.01 с
𝑡2 = {
−0.41 с
Оскільки 2.01>0, то t2 = 2.01
Координати точки С (21.16; -10.57).
Швидкість тіла в точці С:

2 2 2
𝑉𝐶 = √𝑉𝑥𝐶 + 𝑉𝑦𝐶 = √𝑉𝑥0 + (𝑉𝑦0 − 𝑔𝑡2 )2 = 20.07 м/с

Заносимо всі знайдені величини до таблиці:

m F µ y1(x) xA yA l VA t1 VB y2(x) t2 xC yC VC

5 10 0,12 0.25х+4 -25 -2,25 25,80 14 2,08 10,84 -0.5x 2,01 21,16 -10,57 20,07

3. Рівняння траєкторії руху вільного падіння від точки В до точки С

знайдемо виключаючи час t з системи рівнянь (1.14):

𝑥
𝑡=
𝑉𝑥0

𝑔 2 𝑉𝑦0 𝑔
𝑦(𝑥 ) = − 2 𝑥 + 𝑥 + 𝑏1 = − 𝑥 2 + 𝑥𝑡𝑔𝛼1 ∗ 𝑥 + 𝑏1 =
2𝑉𝑥0 𝑉𝑥0 2𝑉𝐵2 𝑐𝑜𝑠 2𝛼1
− 0.04𝑥 2 + 0.25х + 4 м
4. Перевіримо отримані результати за допомогою закону
збереження енергії:

∆𝐾 + ∆𝑈 = 𝐴зовн + 𝐴тр (1.15)

 Зміна кінетичної енергії тіла:

𝑚𝑉𝐶2 𝑚𝑉𝐴2 5
∆𝐾 = 𝐾𝐶 − 𝐾𝐴 = − = (402,8049 − 196) =
2 2 2
517,01225 Дж (1.16)

Зміна потенціальної енергії тіла в полі сил тяжіння Землі:

∆𝑈 = 𝑚𝑔∆ℎ = 𝑚𝑔(𝑦𝐶 − 𝑦𝐴 ) = 5 ∗ 9.81 ∗ (−10.57 + 2.25) =

−408.096 Дж (1.17)
Робота зовнішньої сили на відрізку шляху AB:

1
𝐴зовн = ∫0 𝐹 𝑑𝑟 = 𝐹𝑙 = 258 Дж (1.18)

Робота сили тертя:

1
𝐴тр = ∫0 ⃗⃗⃗⃗⃗
𝐹тр 𝑑𝑟 = 𝐹тр 𝑙𝑐𝑜𝑠𝛼1 = −𝜇𝑚𝑔𝑙𝑐𝑜𝑠𝛼1 = −147,15 Дж
(1.19)
Підставимо ці вирази у закон збереження енергії, щоб перевірити рівність

108.92 ≈ 110.55
Рівність доводить те, що задача була розв’язана вірно.

Висновки:

В процесі виконання домашньої контрольної роботи ми провели

дослідження мат.точки на кожній ділянці руху, з урахуванням сил, які діють
на неї. Ми визначили рівняння траекторії вільного падіння тіла.

Для вирішення задач із вільним падінням тіла потрібно вибирати таку

систему координат, щоб прискорення вільного падіння було напрямлене
перпендикулярно до осі ординат, тому що таким чином рух тіла по осі
ординат буде рівноприскореним, що значно облегшує обчислення.
При вирішенні задачі з динаміки перевірку правильності виконання
обчислень доцільно проводити через закон збереження енергії.