Міністерство освіти і науки України

Національний університет «Львівська політехніка»

Інститут прикладної математики та фундаментальних наук (ІМФН)

Кафедра прикладної математики

МАТЕМАТИЧНИЙ АНАЛІЗ ч.1

Розрахункова робота №2 на тему

«Дослідження функцій»

Виконала: студентка групи ФІ-11

Мельник Ольга Романівна

Перевірив: к.т.н., асистент

Ліснічук Андрій Євгенович

Львів, січень 2023

 Варіант 18
1) Диференцiювання неявно заданої функцiї

Перевiрити, чи функцiя y = y (x) , задана неявно рiвнянням F (x, y) = 0, є розв’язком

даного диференцiального рiвняння (C = const) .
𝑦
𝐹(𝑥, 𝑦) = √𝑥 2 + 𝑦 2 − 𝐶𝑒 − arctan𝑥 ; (𝑦 − 𝑥) 𝑑𝑥 − (𝑥 + 𝑦) 𝑑𝑦 = 0

𝑦
1. √𝑥 2 + 𝑦 2 = 𝐶𝑒 − arctan𝑥
𝑦
2. ln √𝑥 2 + 𝑦 2 = ln 𝐶 − arctan
𝑥
′ 1 1 (𝑥+𝑦∗𝑦 ′ )
3. (ln √𝑥 2 + 𝑦 2 ) = ∗ ∗ (2𝑥 + 2𝑦 ∗ 𝑦 ′ ) =
√𝑥 2 +𝑦 2 2√𝑥 2 +𝑦 2 𝑥 2 +𝑦 2

𝑦 𝑦 1 𝑦 ′ 1 𝑦 ′ ∗𝑥−𝑦
4. (ln 𝐶 − arctan )′ = (− arctan )′ = − 𝑦 ∗( ) = 𝑥2 +𝑦2
∗ =
𝑥 𝑥 1+( )2 𝑥 𝑥2
𝑥 𝑥2
𝑦− 𝑦 ′ ∗𝑥
=
𝑥 2 +𝑦 2
5.
𝑥+𝑦∗𝑦 ′ 𝑦− 𝑦 ′ ∗𝑥
=
𝑥 2 +𝑦 2 𝑥 2 +𝑦 2

𝑦 ∗ 𝑦′ + 𝑥 ∗ 𝑦′ = 𝑦 − 𝑥
𝑦 ′ (𝑦 + 𝑥 ) = 𝑦 − 𝑥
𝑦 − 𝑥 𝑑𝑦 𝑦 − 𝑥
𝑦′ = ⇒ = ⇒
𝑦 + 𝑥 𝑑𝑥 𝑦 + 𝑥

(𝑦 − 𝑥) 𝑑𝑥 − (𝑥 + 𝑦) 𝑑𝑦 = 0.

2) Формули Тейлора та Маклорена

4 𝑥−2 15
𝑓(𝑥) = √ , 𝑥0 = 3, 𝑝 = 𝑛, 𝑅=
5−𝑥 8

1. Розкласти функцiю 𝑓(𝑥) за формулою Тейлора в околi точки 𝑥0 до 𝑜((𝑥 − 𝑥0 )𝑃 ).

𝑓 ′ (𝑥0 ) 𝑓 ′′ (𝑥0 ) 𝑓 (𝑛) (𝑥0 )

𝑃𝑛 (𝑥) = 𝑓(𝑥0 ) + (𝑥 − 𝑥0 ) + (𝑥 − 𝑥0 )2 + ⋯ + (𝑥 − 𝑥0 )𝑛
1! 2! 𝑛!
  знаходимо 𝑛 похідних , після чого рахуємо їхні значення підставляючи 𝑥0 = 3:

I. 0,315
II. −0.04
III. 0,34
IV. -0,5
V. 2,85
VI. -11
VII. 71
VIII. -457
IX. 3669
X. -31589
 ділимо кожну 𝑓 (𝑛) (𝑥0 ) на 𝑛! :

I. 0,315
II. −0.011
III. 0,056
IV. -0,021
V. 0,02
VI. -0,015
VII. 0,014
VIII. -0,011
IX. 0,01
X. -0,008
 отримуємо такий многочлен:

𝑓(𝑥) = 0,84 + 0,315(𝑥 − 3) − 0,011(𝑥 − 3)2 + 0,056(𝑥 − 3)3 − 0,021(𝑥 − 3)4 +

+0,02(𝑥 − 3)5 − 0,015(𝑥 − 3)6 + 0,014(𝑥 − 3)7 − 0,011(𝑥 − 3)8 + 0,01(𝑥 − 3)9 −
−0,008(𝑥 − 3)10 .

2. Побудувати графiки функцiї 𝑓(𝑥) та многочленiв Тейлора порядку 𝑝 при 𝑛 = 5 та

𝑛 = 10 на промiжку |𝑥 − 𝑥0 | < 𝑅.
3) Дослiдження функцiй та побудова графiкiв

2
𝑦 = 𝑥 3 𝑒 −𝑥

1.Знайти множину визначення функцiї.

ОДЗ: (−∞; +∞)

2.Дослiдити парнiсть, непарнiсть, перiодичнiсть функцiї, точки перетину з осями

координат, iнтервали, на яких 𝑓 (𝑥) > 0 чи 𝑓 (𝑥) < 0 .

3

3
𝑦(−𝑥) = √(−𝑥)2 𝑒 𝑥 = √𝑥 2 𝑒 𝑥 ≠ ±𝑦(𝑥) – функція ні парна , ні не парна;
 𝑦(𝑥+T)≠ 𝑦(𝑥) ≠ 𝑦(𝑥 − 𝑇) – функція не періодична;
 точка перетину з осями координат лише в початку координат
 𝑓 (𝑥) > 0 для 𝑥 ∈ (−∞; 0) ∪ (0; +∞);
𝑓 (𝑥) < 0 - не існує.

3. Дослiдити неперервнiсть функцiї, знайти точки розриву, якщо такi є, визначити їх

тип i знайти величину стрибка функцiї у точках розриву.

функція не має точок розриву і є неперевною на всій області визначення.

4. Знайти границi злiва i справа в граничних точках областi визначення i в точках

розриву.

3 ′ 1
3 2 −
√𝑥 2 ∞ ( √𝑥 2 ) 𝑥 3 2
 lim ={ }= = 3
= 1 = 0.
𝑥→∞ 𝑒 𝑥 ∞ (𝑒 𝑥 )′ 𝑒𝑥
3𝑥
−
3𝑒 𝑥
3
√𝑥 2
 lim = ∞.
𝑥→−∞ 𝑒 𝑥

5. Визначити, чи має асимптоти графiк функцiї; якщо асимптоти iснують, записати їх

рiвняння.

запишемо рівняння похилої асимптоти 𝑦 = 𝑘 ∗ 𝑥 + 𝑏:

3
𝑓(𝑥) √𝑥 2 1
де 𝑘 = lim = lim = 1 = 0,
𝑥→∞ 𝑥 𝑥→∞ 𝑥∗𝑒 𝑥
𝑥3𝑒𝑥

𝑏 = lim (𝑓(𝑥) − 0 ∗ 𝑥) = lim 𝑓(𝑥) = 0.

𝑥→∞ 𝑥→∞

𝑦 = 0 – рівняння похилої асимптоти (горизонтальної).

 𝑑𝑓
6. Знайти . Визначити критичнi точки та знайти екстремуми, iнтервали зростання i
𝑑𝑥
спадання.

1 2 1 2
2 2
 𝑦′ = 𝑥 −3 𝑒 −𝑥 − 𝑒 −𝑥 𝑥 3 = 𝑒 −𝑥 ( 𝑥 −3 − 𝑥 3 ) ;
3 3
1 2
2
 𝑒 −𝑥 ( 𝑥 −3 − 𝑥 )=0
3
3
2 −1 2
𝑥 3 = 𝑥3
3
2 3
3 = √𝑥 2
3 √𝑥
2
2
2 2 23
𝑥= , 𝑓( ) = 𝑒 −3 = 0.76 ∗ 0.51 = 0.38.
3 3 3

𝑑2𝑓 𝑑2𝑓
7. Знайти .Знайти точки, в яких не iснує або рiвна нулевi. Знайти точки
𝑑𝑥 2 𝑑𝑥 2
перегину, iнтервали опуклостi.

1 2 4 1
2 2 4 3 2
 𝑦 ′′ = -𝑒 −𝑥 ( 𝑥 −3 − 𝑥 3 ) − 𝑒 −𝑥 ( 𝑥 −3 + 𝑥 −5 ) = 𝑒 −𝑥 (− 3 + √𝑥 2 − 3 );
3 9 3 √𝑥 9𝑥 √𝑥

4 3 2
 𝑒 −𝑥 (− 3 + √𝑥 2 − 3 )=0
3 √𝑥 9𝑥 √𝑥
2
4 2
− 1 + 𝑥3 = 4
3𝑥 3 9𝑥 3
−12𝑥+9𝑥 2 −2
1 =0
3𝑥 3
9𝑥 2 − 12𝑥 − 2 = 0
2−0.15
𝑥1 = −0.15 𝑓(−0.15) = 𝑒 0.15 = 1.06 ∗ 1.16 = 1.23
3

21.5
𝑥2 = 1.5 𝑓(1.5) = 𝑒 −1.5 = 0.55 ∗ 0.225 = 0.12
3

8. Скласти таблицю, в яку включити iнтервали зростання i спадання, опуклостi i

вгнутостi, точки екстремуму i перегину, екстремальнi значення.

𝑥 (−∞; 0) 0 2 2 2
(0; ) ( ; +∞)
3 3 3
(точка
екстремуму)
𝑦′ 𝑦′ < 0 не існує 𝑦′ > 0 0 𝑦′ < 0
− + −
𝑦 спадає 0 зростає 0.38 спадає

𝑥 (−∞; −0.15) −0.15 (−0.15; 0) 0 (0; 1.5) 1.5 (1.5; +∞)

(точка (особлива (точка
перегину) точка) перегину)
𝑦 ′′ + 0 − не існує − 0 +
𝑦 вгнутість 1.23 опуклість 0 опуклість 0.12 вгнутість
9. Намалювати графiк.

4) Дослiдження функцiй, заданих у параметричнiй формi

𝑥(𝑡) = ln 𝑡 ,
{
𝑦(𝑡) = arccot 𝑡 .

1.Знайти множину визначення функцiї.

𝑡>0
𝑡 ∈ (0; +∞).

2.Дослiдити парнiсть, непарнiсть, перiодичнiсть функцiї, точки перетину з осями

координат, iнтервали, на яких 𝑓 (𝑥) > 0 чи 𝑓 (𝑥) < 0 .

 𝑥(−𝑡) ≠ ±𝑥(𝑡)
𝑦(−𝑡) = arccot(−𝑡) ≠ ±𝑦(𝑡) – функція ні парна , ні не парна;
 функція не періодична;
 𝑥(𝑡) < 0 коли 𝑡 ∈ (0; 1),
𝑥(𝑡) > 0 коли 𝑡 ∈ (1; ∞);
 𝑦(𝑡) > 0 – точок перетину немає;
𝑥(𝑡) = 0 ⇒ ln 𝑡 = 0 ⟹ 𝑡 = 1
𝜋 𝜋
arccot 1 = ⇒ точка перетину (0; ).
4 4

3. Дослiдити неперервнiсть функцiї, знайти точки розриву, якщо такi є, визначити їх

тип i знайти величину стрибка функцiї у точках розриву.

 при 𝑡 > 0 функції 𝑥(𝑡), 𝑦(𝑡) − неперервні;

 точок розриву немає.
4. Знайти границi злiва i справа в граничних точках областi визначення i в точках
розриву.

 lim 𝑥(𝑡) = −∞,

𝑡→0
𝜋
lim 𝑦(𝑡) = ;
𝑡→0 2

 lim 𝑥(𝑡) = ∞,
𝑡→∞

lim 𝑦(𝑡) = 0.
𝑡→∞

5. Визначити, чи має асимптоти графiк функцiї; якщо асимптоти iснують, записати їх

рiвняння.

 вертикальних асимптот графіки функцій 𝑦(𝑡) , 𝑦(𝑥) не має (бо немає такого
дійсного числа 𝑡 , при якому б функція 𝑦(𝑡) дорівнювала ±∞);
 запишемо рівняння похилої асимптоти 𝑦 = 𝑘 ∗ 𝑥 + 𝑏:
𝑦(𝑥) 𝑦(𝑡) arccot 𝑡
𝑘 = lim = lim = = 0,
𝑥→∞ 𝑥 𝑡→∞ 𝑥(𝑡) ln 𝑡

𝑏 = lim (𝑦(𝑥) − 𝑘𝑥) = lim 𝑦(𝑡) = 0

𝑥→∞ 𝑡→∞

𝑦 = 0 – рівняння похилої асимптоти (горизонтальної).

𝑑𝑓
6. Знайти . Визначити критичнi точки та знайти екстремуми, iнтервали зростання i
𝑑𝑥
спадання.

1
 𝑥𝑡′ = ,
𝑡
1
𝑦𝑡′ = − ,
1+𝑡 2
𝑦𝑡′ 𝑡
𝑦𝑥′ = =− < 0;
𝑥𝑡′ 1+𝑡 2
𝑡
 = 0 - рівняння не має розв’язків для 𝑡 > 0 , тому функція 𝑦𝑥 не має
1+𝑡 2
екстремумів і спадає на всій області визначення.

𝑑2𝑓 𝑑2𝑓
7. Знайти 2 .Знайти точки, в яких не iснує або рiвна нулевi. Знайти точки
𝑑𝑥 𝑑𝑥 2
перегину, iнтервали опуклостi.

1
 𝑥𝑡′′ = − ,
𝑡2
2𝑡
𝑦𝑡′′ = ,
(1+𝑡 2 )2
1 2𝑡 1 1
∗ − ∗
𝑡 (1+𝑡2 )2 𝑡2 1+𝑡2
𝑥𝑡′ ∗𝑦𝑡′′ −𝑥𝑡′′ ∗𝑦𝑡′ 2 1
𝑦𝑥′′ = = 1 3
= 𝑡3 ( − );
(𝑥𝑡′ )3 (𝑡) (1+𝑡 2 )2 𝑡 2 (1+𝑡 2 )

2 1
 𝑡 3 ((1+𝑡 2 )2 − ) = 0,
𝑡 2 (1+𝑡 2 )
2 1
(1+𝑡 2 )2
=
𝑡 2 (1+𝑡 2 )
 𝑡 2 (1+𝑡 2 ) 1
(1+𝑡 2 )2
=
2

2𝑡 2 = 1 + 𝑡 2
𝑡2 = 1
𝑡=1 𝑡 = −1 - ∅;
𝜋
 𝑦(1) =
4

8. Скласти таблицю, в яку включити iнтервали зростання i спадання, опуклостi i

вгнутостi, точки екстремуму i перегину, екстремальнi значення.

𝑡 (0; 1) 1 (1; ∞)
(точка
перегину)

𝑦 ′′ − 0 +
𝑦 опуклість 𝜋 вгнутість
4

9. Намалювати графiк.