ДОВІДКОВІ МАТЕРІАЛИ

Таблиця квадратів від 10 до 49

Одиниці
Десятки
0 1 2 3 4 5 6 7 8 9
1 100 121 144 169 196 225 256 289 324 361
2 400 441 484 529 576 625 676 729 784 841
3 900 961 1024 1089 1156 1225 1296 1369 1444 1521
4 1600 1681 1764 1849 1936 2025 2116 2209 2304 2401

АЛГЕБРА І ПОЧАТКИ АНАЛІЗУ

Формули скороченого множення Квадратне рівняння

2 2
𝑎 – 𝑏 = (𝑎 – 𝑏)(𝑎 + 𝑏) 𝑎𝑥 2 + 𝑏𝑥 + 𝑐 = 0, 𝑎 ≠ 0
2
(𝑎 + 𝑏) = 𝑎2 + 2𝑎𝑏 + 𝑏2 𝐷 = 𝑏2 − 4𝑎𝑐 − дискримінант
2 −𝑏 + √𝐷 −𝑏 − √𝐷
(𝑎 – 𝑏) = 𝑎2 – 2𝑎𝑏 + 𝑏2 𝑥1 = , 𝑥2 = , якщо 𝐷 > 0
2𝑎 2𝑎
𝒂𝟑 – 𝒃𝟑 = (𝒂 – 𝒃)(𝒂𝟐 + 𝒂𝒃 + 𝒃𝟐 ) 𝑏
𝟑 𝑥1 = 𝑥2 = − , якщо 𝐷 = 0
(𝒂 + 𝒃) = 𝒂𝟑 + 𝟑𝒂𝟐 𝒃 + 𝟑𝒂𝒃𝟐 + 𝒃𝟑 2𝑎
𝟑 Теорема Вієта: 𝒂𝒙𝟐 + 𝒃𝒙 + 𝒄 = 𝟎
(𝒂 – 𝒃) = 𝒂𝟑 – 𝟑𝒂𝟐 𝒃 + 𝟑𝒂𝒃𝟐 – 𝒃𝟑 𝒃 𝒄
𝒙𝟏 + 𝒙𝟐 = − ; 𝒙𝟏 ∙ 𝒙𝟐 =
𝒂 𝒂
Модуль числа Степені
𝑎1 = 𝑎 𝑎𝑛 = 𝑎 ∙ 𝑎 … ∙ 𝑎 (𝑛 разів) для
𝑎, якщо 𝑎 ≥ 0, 𝑎 ∈ 𝑅, 𝑛 ∈ 𝑁, 𝑛 ≥ 2
|𝑎 | = {
−𝑎, якщо 𝑎 < 0 0
𝑎 = 1 де (a ≠ 0) √𝑎2 = |𝑎|
|𝒙| < 𝒂, де 𝒂 > 𝟎 1
−𝒂 < 𝒙 < 𝒂 𝑎−𝑛 = 𝑎𝑛 для 𝑎 ≠ 0, 𝑛 ∈ 𝑁
𝑚
𝒙 ∈ (−𝒂; 𝒂) 𝑛
𝑎 𝑛 = √𝑎𝑚 , 𝑎 > 0, 𝑚 ∈ 𝑍, 𝑛 ∈ 𝑁, 𝑛 ≥ 2
|𝒙| > 𝒂, 𝒂 > 𝟎, то 𝑎 𝑥 𝑎𝑥
𝒙>𝒂 𝑎𝑥 · 𝑎𝑦 = 𝑎𝑥+𝑦 ( ) = 𝑦 (𝑎𝑥 )𝑦 = 𝑎𝑥∙𝑦
[ 𝑏 𝑏
𝒙 < −𝒂 𝑥
𝑎
𝒙 ∈ (−∞; −𝒂) ∪ (𝒂; +∞) (𝑎𝑏) 𝑥 = 𝑎𝑥 ∙ 𝑏 𝑥 = 𝑎 𝑥−𝑦
𝑎𝑦
Логарифми Арифметична прогресія
𝑎 > 0, 𝑎 ≠ 1, 𝑏 > 0, 𝑐 > 0, 𝑘 ≠ 0 𝑎𝑛 = 𝑎1 + (𝑛 − 1)𝑑
𝑎log𝑎 𝑏 = 𝑏 log 𝑎 𝑎 = 1 log 𝑎 1 = 0 (𝑎1 + 𝑎𝑛 ) ∙ 𝑛 𝒂𝒏+𝟏 + 𝒂𝒏−𝟏
𝑆𝑛 = 𝒂𝒏 =
log 𝑎 (𝑏 ∙ 𝑐 ) = log 𝑎 𝑏 + log 𝑎 𝑐 2 𝟐
𝑏 Геометрична прогресія
log 𝑎 = log 𝑎 𝑏 − log 𝑎 𝑐 𝑏1 (𝑞𝑛 −1)
𝑐 𝑏𝑛 = 𝑏1 ∙ 𝑞𝑛 − 1 𝑆𝑛 = (𝑞 ≠ 1)
𝑞−1
log 𝑎 𝑏𝑛 = 𝑛 ∙ log 𝑎 𝑏 𝑏1
𝒃𝟐𝒏 = 𝒃𝒏+𝟏 · 𝒃𝒏 − 𝟏 𝑆 = 1−𝑞 − сума
1
log 𝑎𝑘 𝑏 = log 𝑎 𝑏 нескінченної геометричної прогресії
𝑘
𝐥𝐨𝐠𝒄 𝒃 Теорія ймовірності
𝐥𝐨𝐠𝒂 𝒃 = , де 𝒃 > 𝒂, 𝒄 > 𝟎, 𝒄 ≠ 𝟏 𝑘
𝐥𝐨𝐠𝒄 𝒂 𝑃 (𝐴 ) =
𝑛
𝟏
𝐥𝐨𝐠𝒂 𝒃 = 𝒂𝐥𝐨𝐠𝒄 𝒃 = 𝒃𝐥𝐨𝐠𝒄 𝒂 Комбінаторика
𝐥𝐨𝐠𝒃 𝒂 𝑃𝑛 = 1 ∙ 2 ∙ 3 ∙ … ∙ 𝑛 = 𝑛!
𝑛! 𝑛!
𝐶𝑛𝑘 = 𝐴𝑘𝑛 =
𝑘! ∙ (𝑛 − 𝑘 )! (𝑛 − 𝑘 )!
Правило суми Правило добутку
Якщо елемент 𝑨 можна вибрати 𝒎 Якщо елемент 𝑨 можна вибрати m
способами, а елемент 𝑩 − 𝒏 способами, то способами, а після цього елемент
𝑨 або 𝑩 можна вибрати (𝒎 + 𝒏) 𝑩 − 𝒏 способами, то 𝑨 і 𝑩 можна
способами вибрати (𝒎 ∙ 𝒏) способами
Похідна функції Первісна функції та визначений інтеграл
𝐶, 𝑎 − стала
(𝐶 )′ = 0
𝑥′ = 1 (𝑥 𝑎 )′ = 𝑎𝑥 𝑎−1 Загальний вигляд
′ 1 Функція 𝑓(𝑥) первісних 𝐹 (𝑥 ) + 𝐶,
(√𝑥) = (𝑒 𝑥 )′ = 𝑒 𝑥
2√𝑥 С −довільна стала
1 0 𝐶
(ln 𝑥 )′ = (sin 𝑥 )′ = cos𝑥
𝑥 1 𝑥+𝐶
1 𝑥 𝑎+1
(cos 𝑥 )′ = − sin 𝑥 (𝑡𝑔 𝑥 )′ = 𝑥𝑎, 𝑎 ≠ 1 +𝐶
cos 2 𝑥 𝑎+1
(𝑢 + 𝑣 )′ = 𝑢 ′ + 𝑣 ′ (𝑢 − 𝑣 )′ = 𝑢 ′ − 𝑣 ′
(𝑢𝑣 )′ = 𝑢′ 𝑣 + 𝑢𝑣 ′ (𝐶𝑢)′ = 𝐶𝑢 1
ln|𝑥 | + 𝐶
𝑢 ′ 𝑢′𝑣 − 𝑢𝑣 ′ 𝑥
( ) = (𝒂𝒙 )′ = 𝒂𝒙 ∙ 𝐥𝐧 𝒂 𝑒𝑥 𝑒𝑥 + 𝐶
𝑣 𝑣2
𝒚 = 𝒇(𝒙𝟎 ) + 𝒇′(𝒙𝟎 )(𝒙 − 𝒙𝟎 ) − рівняння sin 𝑥 −cos 𝑥 + 𝐶
дотичної cos 𝑥 sin 𝑥 + 𝐶
𝒇′(𝒙𝟎 ) = 𝒕𝒈 𝝋 − геометричний зміст 1
похідної, де 𝒌 −кутовий коефіцієнт, 𝑡𝑔 𝑥 + 𝐶
cos 2 𝑥
𝒌 = 𝒕𝒈 𝝋 = 𝒇′ (𝒙𝟎 ) 𝑏 𝑏
Механічний зміст похідної ∫𝑎 𝑓 (𝑥 )𝑑𝑥 = 𝐹 (𝑥 )|𝑎 = F(b) − F(a) − формула
𝒔 = 𝒔(𝒕) −залежність пройденого шляху Ньютона-Лейбніца.
від часу 𝒃
𝒗 = 𝒔′ (𝒕) −швидкість
𝒂 = 𝒗′ (𝒕) −прискорення 𝑺 = ∫(𝒇(𝒙) − 𝒈(𝒙))𝒅𝒙
𝒂

𝒃
𝑽 = 𝝅 ∫ 𝒇𝟐 (𝒙)𝒅𝒙
𝒂

Тригонометрія
sin 𝛼 = 𝑦𝑎 cos 𝛼 = 𝑥𝑎
sin 𝛼 1 y
2
𝑡𝑔 𝛼 = 1 + tg 𝛼 = 1
cos 𝛼 cos 2 𝛼 𝑀(𝑥𝑎 ; 𝑦𝑎 )
2 2
𝑦𝑎
sin 2𝛼 = 2 sin 𝛼 cos 𝛼 cos 2𝛼 = cos 𝛼 −sin 𝛼
2 tg 𝛼 α
tg 2𝛼 =
1 − tg 2 𝛼
−1 𝑥𝑎 0 1 x
sin(90° + 𝛼 ) = cos 𝛼 sin(180° − 𝛼 ) = sin 𝛼
cos(90° + 𝛼 ) = −sin 𝛼 cos(180° − 𝛼 ) = −cos 𝛼
−1
1
tg(90° + 𝛼 ) = − tg(180° − 𝛼 ) = − tg 𝛼
tg 𝛼
 Графіки тригонометричних функцій

Тригонометричні рівняння

sin 𝑥 = 𝑎 cos 𝑥 = 𝑎

|𝑎 | > 1 |𝑎 | < 1 |𝑎 | > 1 |𝑎 | < 1

Коренів немає 𝑥 = (−1)𝑛 arcsin 𝑎 + 𝜋𝑛 , 𝑛 ∈ 𝑍 Коренів немає 𝑥 = ± arccos 𝑎 + 2𝜋𝑛 , 𝑛 ∈ 𝑍

𝒕𝒈 𝒙 = 𝒂 𝒄𝒕𝒈 𝒙 = 𝒂
𝒙 = 𝒂𝒓𝒄𝒕𝒈 𝒂 + 𝝅𝒏, 𝒏 ∈ 𝒁 𝒙 = 𝒂𝒓𝒄𝒄𝒕𝒈 𝒂 + 𝝅𝒏, 𝒏 ∈ 𝒁

Основні співвідношення між оберненими тригонометричними функціями

𝐚𝐫𝐜𝐬𝐢𝐧(−𝜶) = − 𝐚𝐫𝐜𝐬𝐢𝐧 𝜶 ; 𝐚𝐫𝐜𝐜𝐨𝐬(−𝛂) = 𝛑 − 𝐚𝐫𝐜𝐜𝐨𝐬 𝜶 ;
𝐚𝐫𝐜𝐭𝐠(−𝜶) = −𝐚𝐫𝐜𝐭𝐠 𝜶; 𝐚𝐫𝐜𝐜𝐭𝐠(−𝛂) = 𝛑 − 𝐚𝐫𝐜𝐭𝐠 𝜶;
Формули різниці та суми тригонометричних функцій
𝜶+𝜷 𝜶−𝜷 𝜶−𝜷 𝜶+𝜷
𝐜𝐨𝐬 𝜶 + 𝐜𝐨𝐬 𝜷 = 𝟐 𝐜𝐨𝐬 𝐜𝐨𝐬 𝐜𝐨𝐬 𝜶 − 𝐜𝐨𝐬 𝜷 = − 𝟐 𝐬𝐢𝐧 𝐬𝐢𝐧
𝟐 𝟐 𝟐 𝟐
𝜶+𝜷 𝜶−𝜷 𝜶−𝜷 𝜶+𝜷
𝐬𝐢𝐧 𝜶 + 𝐬𝐢𝐧 𝜷 = 𝟐 𝐬𝐢𝐧 𝐜𝐨𝐬 𝐬𝐢𝐧 𝜶 − 𝐬𝐢𝐧 𝜷 = 𝟐 𝐬𝐢𝐧 𝐜𝐨𝐬
𝟐 𝟐 𝟐 𝟐
Таблиця значень тригонометричних функцій деяких кутів

𝜋 𝜋 𝜋 𝜋 3𝜋
рад 0 𝜋 2𝜋
α 6 4 3 2 2
градіси 0° 30° 45° 60° 90° 180° 270° 360°
1 √2 √3
sin 𝛼 0 1 0 –1 0
2 2 2
√3 √2 1
cos 𝛼 1 0 –1 0 1
2 2 2
1
tg 𝛼 0 1 √3 не існує 0 не існує 0
√3
ГЕОМЕТРІЯ

Довільний трикутник Прямокутній трикутник

𝑎+𝑏+𝑐 𝑏 𝑎
мал. 1 𝑝= = cos 𝛼 = sin 𝛼
2 𝑐 𝑐
𝑎2 = 𝑏2 + 𝑐 2 − 2𝑏𝑐 cos 𝛼 𝑎
= tg 𝛼
𝑎 𝑏 𝑐 𝑏
= = = 2𝑅
sin 𝛼 sin 𝛽 sin 𝛾
𝑅 − радіус кола, описаного 𝑎2 + 𝑏2 = 𝑐 2 (теорема Піфагора)
𝐻 навколо трикутника 𝐴𝐵𝐶
|𝒄 − 𝒃| < 𝒂 < 𝒄 + 𝒃 − нерівність трикутників Властивості медіани
1 1 Медіана прямокутного трикутника,
𝑆 = 𝑎 ∙ ℎ𝑎 𝑆 = 𝑏 ∙ 𝑐 ∙ sin 𝛼
2 2 проведена до гіпотенузи, дорівнює
𝑆 = √𝑝(𝑝 − 𝑎)(𝑝 − 𝑏)(𝑝 − 𝑐) половині гіпотенузи.
Властивості медіани Властивості висоти
Медіана поділяє сторону трикутника навпіл. В
точці перетину медіани трикутника діляться у
відношенні 2:1 (рахуючи від вершини). 𝒉𝟐𝒄 = 𝒂𝒄 ∙ 𝒃𝒄
Трикутники

Властивості висоти 𝒂𝒃
𝒉=
У рівностороннього трикутника всі три висоти √𝒂𝟐 + 𝒃𝟐
рівні. В рівнобедреному трикутнику висота 𝒂𝒃
𝒓=
проведена до його основи є одночасно і 𝒂+𝒃+𝒄
медіаною, і бісектрисою.
Властивість бісектриси
Ділить кут навпіл, та сторону і співвідношенні
𝑨𝑯 𝑯𝑩
= (мал. 1)
𝑨𝑪 𝑩𝑪

𝑴𝑵 −середня лінія
𝟏
𝑴𝑵 = 𝟐 𝑨𝑩
У подібних трикутниках, якщо
𝑷𝟏 𝑨𝟏 𝑩𝟏 𝑺∆𝑨𝟏 𝑩𝟏𝑪𝟏 𝑨𝟏 𝑩𝟏 𝟐
= = 𝒌, тоді =( ) =
𝑷𝟐 𝑨𝑩 𝑺∆𝑨𝑩𝑪 𝑨𝑩
𝟐
𝒌
Рівносторонній (правильний)
𝒂𝒃𝒄
𝑺∆ = , де 𝑹 − радіус описаного кола трикутник
𝟒𝑹
𝑺∆ = 𝒑𝒓, 𝑹 −радіус вписаного кола 𝒂𝟐 √𝟑 𝒂 𝒂
𝑺= 𝑹= 𝑹 = 𝟐𝒓 𝒓 =
𝟒 √𝟑 𝟐√𝟑

Паралелограм Прямокутник Ромб Трапеція

Чотирикутники

𝑑1 𝑏
𝑏 ℎ𝑎 𝑏 ℎ
𝑑2
𝛾 𝑎
𝑎 𝑎
𝑆 = 𝑎𝑏 sin 𝛾 𝑆 = 𝑎𝑏 1 𝑎+𝑏
𝑆 = 𝑑1 𝑑2 , 𝑆= ∙ℎ
𝑆 = 𝑎ℎ𝑎 2 2
𝑑1 , 𝑑2 − діагоналі 𝑎, 𝑏 − основи
ромба трапеції
Многокутники 𝟏𝟖𝟎° ∙ (𝒏 − 𝟐) − сума кутів опуклого 𝒏 −кутника
𝒏(𝒏−𝟑) 𝑟
𝑅
𝟐
кількість діагоналей в опуклому
𝑂 𝑂
многокутнику
Величина кута 𝜶 правильного 𝒏 −кутника:
Вписаний Описаний
𝟏𝟖𝟎° ∙ (𝒏 − 𝟐) многокутник
многокутник 𝜶=
𝒏

𝑀(𝑥0 ; 𝑦0 )

Круг
𝐿(𝐶 ) = 2𝜋𝑅
Коло

𝑅
𝑆 = πR2
𝑅 (𝑥 − 𝑥0 )2 + (𝑦 − 𝑦0 )2 = 𝑅2

Та їх елементи
𝑀 𝑆 𝐵
𝑺𝑨 ∙ 𝑺𝑩 = 𝑺𝑴𝟐 ∠𝑨𝑶𝑪 − центральний
𝐵 𝑺𝑴 − дотична; 𝑂 кут
𝑂 𝐴
𝑴 − точка дотику; ∠𝑨𝑩𝑪 − внутрішній кут
𝐴 𝑺𝑨 − січна; 𝟏
𝐶 ∠𝑨𝑩𝑪 = ∠𝑨𝑶𝑪
𝟐

𝟐𝝅𝑹 𝑅
𝒍= ∙ 𝒏° − 𝝅𝑹𝟐
𝟑𝟔𝟎° 𝑛° 𝑺= ∙ 𝒏 − площа
𝟑𝟔𝟎
довжина дуги 𝑂 сектора

Правильна
Пряма призма Циліндр Конус Куля, сфера
Об’ємні фігури та тіла обертання

піраміда

𝐻 𝐻 𝑚 L
H H
L R
R R

1
𝑉 = 𝑆осн ∙ 𝐻 1 2 4 3
𝑉 = 𝑆осн ∙ 𝐻 3 𝑉 = 𝜋𝑅2 𝐻 𝑉= 𝜋𝑅 𝐻 𝑉= 𝜋𝑅
𝑆б = 𝑃осн ∙ 𝐻 1 𝑆б =2 𝜋𝑅𝐻 3 3
𝑆б = 𝑃осн ∙ 𝑚 𝑆б = 𝜋𝑅𝐿 𝑆 = 4𝜋𝑅 2
2
Аксіоми стереометрії

Двогранним кутом називається фігура, утворена двома

півплощинами із спільною прямою, що їх обмежує

∠AMB- лінійний кут двогранного кута

( γ⊥c,γ перетинає β по променю MA,
γ перетинає β по променю MB)
 OB – проекція AB на площину α; c –пряма на
площині α OB⊥c, тому 𝐀𝐁 ⊥ 𝐜 (теорема про три перпендикуляра)

Координати та вектори

𝑀(𝑥0 ; 𝑦0 ; 𝑧0 ) 𝑥1 + 𝑥2 𝑦1 + 𝑦2 𝑧1 + 𝑧2
𝑥0 = 𝑦0 = 𝑧0 =
𝐴(𝑥1 ; 𝑦1 ; 𝑧1 ) 𝐵(𝑥2 ; 𝑦2 ; 𝑧2 ) 2 2 2
⃗⃗⃗⃗⃗ (𝑥2 − 𝑥1 ; 𝑦2 − 𝑦1 ; 𝑧2 − 𝑧1 )
𝐴𝐵 ⃗⃗⃗⃗⃗⃗⃗⃗⃗
|𝐴𝐵| = √(𝑥2 − 𝑥1 )2 + (𝑦2 − 𝑦1 )2 + (𝑧2 − 𝑧1 )2

𝑎(𝑎1 ; 𝑎2 ; 𝑎3 ) 𝑎 ∙ 𝑏⃗ = 𝑎1 𝑏1 + 𝑎2 𝑏2 + 𝑎3 𝑏3

𝜑 𝑏⃗(𝑏1 ; 𝑏2 ; 𝑏3 ) 𝑎 ∙ 𝑏⃗ = |𝑎| ∙ |𝑏⃗| cos 𝜑

𝒃 𝒃 𝒃
⃗⃗⃗𝒂 𝒊 ⃗𝒃 колінеарні, якщо 𝟏 = 𝟐 = 𝟑 ⃗ 𝒊 ⃗𝒃 перпендикулярні, якщо 𝒂
𝒂 ⃗ ∙ ⃗𝒃 = 𝟎
𝒂 𝒂 𝒂𝟏 𝟐 𝟑

Обов’язково !!!
Потрібно знати всі теореми, ознаки, означення та властивості.
В документі зібрані лише основні формули та ті, які найчастіше зустрічаються

Для зручності формули, які будуть дані на ЗНО виділені чорним кольором, а
формули, які потрібно знати додатково виділені оранжевим.