Лекція 3.

(продовження лекції 2)

Означення. Послідовність {𝑥𝑛 }1∞ , для якої існує скінченна границя,

називається збіжною, і розбіжною, якщо границя не існує або вона нескінчена.

Приклад.

𝑥𝑛 = {𝑏𝑞 𝑛−1 }1∞ , 𝑏, 𝑏𝑞, 𝑏𝑞 2 , … , 𝑏𝑞 𝑛−1 , ….

1. {𝑏𝑞 𝑛−1 }1∞ − збіжна при |𝑞| < 1;
2. {𝑏𝑞 𝑛−1 }1∞ − розбіжна при |𝑞| > 1;
3. при 𝑞 = 1 𝑥𝑛 = {𝑏, 𝑏, … , 𝑏, … } −стаціонарна послідовність, lim 𝑏 = 𝑏;
𝑛→∞

4. при 𝑞 = −1 𝑥𝑛 = {−𝑏, 𝑏, … , (−1)𝑛−1 𝑏, … } − розбіжна послідовність.

§9. Монотонні та обмежені числові послідовності. Необхідна умова

збіжності числової послідовності.

Означення. Числова послідовність {𝑥𝑛 }1∞ називається монотонно зростаючою

(монотонно спадною), якщо 𝑥𝑛+1 ≥ 𝑥𝑛 (𝑥𝑛+1 ≤ 𝑥𝑛 ) ∀𝑛 ∈ ℕ, строго монотонно
зростаючою (спадною) при 𝑥𝑛+1 > 𝑥𝑛 (𝑥𝑛+1 < 𝑥𝑛 ) ∀𝑛 ∈ ℕ.

Приклади.

1. {𝑥𝑛 } = {1,2, … , 𝑛, … } − монотонно зростаюча;

1 1
2. {𝑥𝑛 } = {1, , … , , … } − монотонно спадна.
2 𝑛

Теорема. (необхідна умова збіжності числової послідовності)

Якщо числова послідовність збіжна, то вона обмежена.

Доведення. Нехай ∃ lim 𝑥𝑛 = 𝑎. За означенням ∀𝜀 > 0 ∃ 𝑁(𝜀) |∀𝑛 > 𝑁(𝜀) ⟹

𝑛→∞

|𝑥𝑛 − 𝑎| < 𝜀.

Покладемо 𝜀 = 1. Тоді |𝑥𝑛 − 𝑎| < 1 ⟹ |𝑎| − 1 < 𝑥𝑛 < |𝑎| + 1, отже

∀𝑛 > 𝑁(𝜀) 𝑥𝑛 < |𝑎| + 1.

1
Через 𝑀 позначимо більше з чисел

𝑀 = max{𝑥1 , 𝑥2 , … , 𝑥𝑁(𝜀) , |𝑎| + 1} для 𝑛 > 𝑁, 𝑥𝑛 ≤ 𝑀,

|𝑥𝑛 | = |𝑥𝑛 − 𝑎 + 𝑎| ≤ |𝑥𝑛 − 𝑎| + |𝑎| ≤ 𝜀 + |𝑎| = |𝑎| + 1, ∀𝑛 > 𝑁(𝜀).

Означення. Числова послідовність {𝑥𝑛 }1∞ називається обмеженою, якщо

множина її членів є обмеженою.

Теорема. (Вайєрштрасса (достатня умова збіжності числової

послідовності))

Будь-яка монотонна та обмежена числова послідовність має границю.

Приклад 1.

𝑎𝑛 𝑎𝑛+1
Дослідити на збіжність числову послідовність 𝑥𝑛 = , 𝑥𝑛 = (𝑛+1)! , 𝑎 > 0.
𝑛!

lim 𝑥𝑛 = 0.
𝑛→∞

1. {𝑥𝑛 }1∞ − обмежена знизу: 𝑥𝑛 > 0 ∀𝑛 ∈ ℕ.

𝑎𝑛+1 𝑎𝑛 𝑎 𝑎𝑛 𝑎
2. 𝑥𝑛+1 = (𝑛+1)! = ∙ < = 𝑥𝑛 , оскільки < 1, починаючи з
𝑛! 𝑛+1 𝑛! 𝑛+1

деякого номера 𝑛 (𝑛 = [𝑎] − 1); 𝑥𝑛+1 < 𝑥𝑛 , 𝑥𝑛 ↓.

𝑎𝑛
За теоремою Вайєрштрасса випливає існування границі: ∃ lim . Знайдемо
𝑛→∞ 𝑛!
𝑎
її. Позначимо lim 𝑥𝑛 = 𝑏 і lim 𝑥𝑛+1 = 𝑏. Але 𝑥𝑛+1 = 𝑥𝑛 ∙ ; оскільки
𝑛→∞ 𝑛→∞ 𝑛+1
𝑎 𝑎𝑛
𝑥𝑛+1 → 𝑏, 𝑥𝑛 → 𝑏, → 0, то 𝑏 = 𝑏 ∙ 0, тобто 𝑏 = 0 ⟹ lim = 0.
𝑛+1 𝑛→∞ 𝑛!

Приклад 2.

Обчислити границю числової послідовності 𝑥𝑛 = √𝑛2 + 𝑛 − 𝑛.

Домножимо і поділимо 𝑥𝑛 на суму √𝑛2 + 𝑛 + 𝑛.

𝑛2 + 𝑛 − 𝑛2
𝑥𝑛 = .
√𝑛2 + 𝑛 + 𝑛

2
 𝑛 ділимо чисельник і знаменник
lim 𝑥𝑛 = lim =| |=
𝑛→∞ 𝑛→∞ √𝑛2 +𝑛+𝑛 на 𝑛 в старшому степені

𝑛
𝑛 1 1
= lim = lim = .
𝑛→∞ 𝑛2 + 𝑛 𝑛 𝑛→∞ √ 1 2
√ + 1+ +1
𝑛 𝑛 𝑛

Приклад 3. (Число е)

1 𝑛
Розглянемо числову послідовність 𝑥𝑛 = (1 + ) . Скористаємось формулою
𝑛

бінома Ньютона:

𝑛(𝑛 − 1) 𝑛−2 2 𝑛(𝑛 − 1)(𝑛 − 3) 𝑛−3 3

(𝑎 + 𝑏)𝑛 = 𝑎𝑛 + 𝑛𝑎𝑛−1 𝑏 + 𝑎 𝑏 + 𝑎 𝑏 +⋯
2! 3!
𝑛(𝑛 − 1)(𝑛 − 2) … (𝑛 − 𝑘 + 1) 𝑛−𝑘 𝑘
+ 𝑎 𝑏 +⋯
𝑘!
𝑛(𝑛 − 1) … 2 ∙ 1 𝑛
+ 𝑏 .
𝑛!
1
Перевіряємо обмеженість послідовності. Покладаємо 𝑎 = 1, 𝑏 = .
𝑛

1 𝑛 𝑛(𝑛 − 1) 𝑛(𝑛 − 1)(𝑛 − 2)

𝑥𝑛 = (1 + ) = 1 + 1 + + +
𝑛 2! 𝑛2 3! 𝑛3

𝑛(𝑛 − 1)(𝑛 − 2) … (𝑛 − 𝑘 + 1) 1
+⋯+ + ⋯ .
𝑘! 𝑛𝑘 𝑛!

Розглянемо окремі доданки:

𝑛(𝑛 − 1) 1 𝑛 − 1 1 1 1 1
= = (1 − ) < , 1− < 1.
2! 𝑛2 2! 𝑛 2! 𝑛 2! 𝑛

𝑛(𝑛 − 1)(𝑛 − 2) 1 𝑛 − 1 𝑛 − 2 1 1 2 1
= = (1 − ) (1 − ) < …
3! 𝑛3 3! 𝑛 𝑛 3! 𝑛 𝑛 3!
1 1 1 1 1 1 1
Отже, 𝑥𝑛 ≤ 2 + + +⋯+ ≤2+ + + + ⋯+ <
2! 3! 𝑛! 2 2∙3 2∙3∙4 2∙3∙4∙…∙𝑛

1 1
1 1 1 1 (1 − 𝑛−1 ) 1
< 2 + + 2 + 3 + ⋯ + 𝑛−1 = 2 + 2 2 = 2 + 1 − 𝑛−1 < 3,
2 2 2 2 1 2
1−
2
3
 𝑏(1−𝑞 𝑛 ) 1 𝑛
𝑆𝑛 = . Отже, 𝑥𝑛 = (1 + ) < 3 −обмежена зверху: 𝑥𝑛+1 ≥ 𝑥𝑛
1−𝑞 𝑛

(аналогічна оцінка).

𝑥𝑛+1 містить на один доданок більше, всі доданки більші, ніж відповідні в 𝑥𝑛
1 1
і, крім того, кожен множник в кожному доданку 1 − > 1 − , і тому
𝑛+1 𝑛

𝑥𝑛+1 ≥ 𝑥𝑛 .

1 𝑛
Умови теореми Вайєрштрасса виконані, отже існує lim (1 − ) , має
𝑛 𝑛→∞

границю 𝑥𝑛 і цю границю позначають буквою е:

1 𝑛
lim (1 − ) = 𝑒, 𝑒 ≈ 2,718271827, 2 < 𝑒 < 3.
𝑛→∞ 𝑛

Число е слугує основою логарифма

𝑓(𝑥)
log 𝑒 𝑎, який називається натуральним
логарифмом і позначається символом
log 𝑒 𝑎 = ln 𝑎.

Число е є основою показникової

функції 𝑓(𝑥) = 𝑒 𝑥 , яку називають
експоненціальною функцією, а її
графік – експонентою.

§10. Властивості збіжних числових послідовностей.

1) Збіжна послідовність має лише одну границю.

2) Якщо {𝑎𝑛 }1∞ − збіжна, lim 𝑎𝑛 = 𝑎, то ∀𝛼 ∈ ℝ послідовність {𝛼𝑎𝑛 }1∞
𝑛→∞

теж збіжна і lim 𝛼𝑎𝑛 = 𝛼𝑎.

𝑛→∞

3) Якщо lim 𝑎𝑛 = 𝑎, lim 𝑏𝑛 = 𝑏, то:

𝑛→∞ 𝑛→∞
4
  ∀𝛼, 𝛽 ∈ ℝ ∃ lim (𝛼𝑎𝑛 + 𝛽𝑏𝑛 ) = 𝛼𝑎 + 𝛽𝑏.
𝑛→∞

 lim 𝑎𝑛 ∙ lim 𝑏𝑛 = 𝑎 ∙ 𝑏.
𝑛→∞ 𝑛→∞

𝑎 lim 𝑎𝑛 𝑎
 lim ( 𝑛 ) = 𝑛→∞ = , 𝑏 ≠ 0.
𝑛→∞𝑏 𝑛 lim 𝑏 𝑏 𝑛
𝑛→∞

4) Теорема. (про проміжну послідовність)

Якщо члени числових послідовностей {𝑥𝑛 }, {𝑦𝑛 }, {𝑧𝑛 } задовольняють
умови
1. 𝑥𝑛 ≤ 𝑦𝑛 ≤ 𝑧𝑛 ∀𝑛 ≥ 𝑛0 (починаючи з деякого номера);
2. ∃ lim 𝑥𝑛 = lim 𝑧𝑛 = 𝐴,
𝑛→∞ 𝑛→∞

тоді ∃ lim 𝑦𝑛 = 𝐴.
𝑛→∞

5) Теорема. Якщо числові послідовності {𝑥𝑛 }, {𝑦𝑛 } збіжні, ∃ lim 𝑥𝑛 = 𝑎,

𝑛→∞

lim 𝑦𝑛 = 𝑏, причому 𝑥𝑛 ≤ 𝑦𝑛 ∀𝑛 > 𝑛0 ∈ ℕ, тоді 𝑎 ≤ 𝑏.

𝑛→∞

6) Теорема. Якщо числові послідовності {𝑥𝑛 }, {𝑦𝑛 } збіжні, lim 𝑥𝑛 = 𝑎,

𝑛→∞

lim 𝑦𝑛 = 𝑏, причому 𝑎 ≤ 𝑏, то ∃ 𝑁0 |𝑥𝑛 ≤ 𝑦𝑛 , ∀𝑛 > 𝑁0 .

𝑛→∞

§11. Підпослідовність послідовності.

Нехай {𝑥𝑛 } − задана послідовність, {𝑥𝑛 }: 𝑥1 , 𝑥2 , 𝑥3 , … , 𝑥𝑛 , ….

Не порушуючи порядку слідування, запишемо послідовність нову із елементів

послідовності {𝑥𝑛 }: 𝑥𝑛1 , 𝑥𝑛2 , 𝑥𝑛3 , … , 𝑥𝑛𝑘 , … , 𝑛1 < 𝑛2 < 𝑛3 < ⋯ < 𝑛𝑘 < ⋯.

Цю послідовність {𝑥𝑛𝑘 } називають підпослідовністю послідовності.

Приклад. {𝑥𝑛 }: 𝑥𝑛 = (−1)𝑛+1 − 1 = 0, −2, 0, −2, ….

(1) (1)
{𝑥𝑛𝑘 } : 0, 0, 0, … , {𝑥𝑛𝑘 } → 0 −збіжна;

(2) (1)
{𝑥𝑛𝑘 } : −2, −2, −2, … , {𝑥𝑛𝑘 } → −2 −збіжна.

Теорема. Із будь-якої обмеженої послідовності можна виділити збіжну

підпослідовність.
5