You are on page 1of 6

Лекція 1.

Тема. Вступ до математичного аналізу.

§1. Деякі математичні символи.

1. ⟹ − слідує, випливає.
2. ⇔ − необхідно і досить; тоді і тільки тоді; еквівалентно.
3. ∃ − квантор існування: існує, знайдеться (existence).
4. ∀ − квантор загальності, будь-який.
5. : , |− такий, що.
6. ∨ − логічне додавання: «або», «чи» (𝑎 ∨ 𝑏).
7. ∧ − логічне множення: «і», 𝑎 ∧ 𝑏, (𝑎 і 𝑏).
8. 𝑎̅ − заперечення, «не 𝑎».
9. 𝑑𝑒𝑓 − за означенням, definition.
10. ∈ − належить (для елементів), ⊂ − включення (𝐴 ⊂ 𝐵).
11. ∅ − пуста множина.
12.∑ (сигма) – знак суми; ∑𝑛𝑘=1 𝑎𝑘 = 𝑎1 + 𝑎2 + ⋯ + 𝑎𝑛 .

§2. Множини та дії над множинами.

Поняття множини відноситься до фундаментальних понять математики і не


має означення, лише описується.

Під множиною розуміють сукупність деяких об’єктів, об’єднаних за певними


ознаками. Наприклад, множина студентів І курсу ФІОТ, множина сторінок
книги, множина коренів квадратного рівняння, і т. д.

Множини позначаються великими літерами 𝐴, 𝐵, 𝐶, 𝑋, а їх елементи відповідно


малими 𝑎, 𝑏, 𝑐, 𝑥 і пишуть 𝑎 ∈ 𝐴, 𝑏 ∈ 𝐵, 𝑐 ∈ 𝐶, 𝑥 ∈ 𝑋.

Означення. Множина, яка не містить жодного елемента, називається пустою,


∅ − позначення пустої множини.
1
Наприклад: множина дійсних коренів рівняння 𝑥 2 + 4 = 0 пуста: 𝑥 ∈ ∅.

Означення. Множина 𝐵 називається підмножиною множини 𝐴, якщо кожен


елемент множини 𝐵 належить множині 𝐴: 𝐵 ⊂ 𝐴 ≝ {∀ 𝑏 ∈ 𝐵 ⟹ 𝑏 ∈ 𝐴}.

Геометричне зображення:

Означення. Дві множини називаються 𝐴 i 𝐵 рівними, якщо вони містять одні


і ті ж елементи.

𝐴 = 𝐵 ⟺ (𝐴 ⊂ 𝐵) ∧ (𝐵 ⊂ 𝐴) −

необхідна і достатня умова рівності.

Множини задаються:

1) переліком всіх їх елементів.


Наприклад: 𝐴 = {𝑘, 𝑙, 𝑚, 𝑛};
2) характеристичною властивістю елементів множини, тобто властивістю,
яку мають всі елементи множини, і не притаманну жодному елементу,
що їй не належить.
Наприклад: 𝑋 = {𝑥| 𝑥 2 − 3𝑥 + 2 = 0} = {1; 2}.

Наведемо приклади числових множин:

1. ℕ = {1,2,3, … } − множина натуральних чисел;


2. ℤ = {… , −2, −1, 0, 1, 2, … } − множина цілих чисел;
𝑚
3. ℚ = { , 𝑚 ∈ ℤ, 𝑛 ∈ ℕ} − множина раціональних чисел;
𝑛

4. 𝕀 = {𝑎, 𝛼1 𝛼2 𝛼3 … } − нескінченний неперіодичний дріб, множина


ірраціональних чисел;
2
5. ℝ = (−∞; ∞) = {𝑥|−∞ < 𝑥 < ∞} − множина дійсних чисел, вся
числова вісь;
6. [𝑎; 𝑏] = {𝑥| 𝑎 ≤ 𝑥 ≤ 𝑏} − відрізок, проміжок, замкнений інтервал;
7. (𝑎; 𝑏) = {𝑥| 𝑎 < 𝑥 < 𝑏} − відкритий інтервал;
8. [𝑎; 𝑏) = {𝑥: 𝑎 ≤ 𝑥 < 𝑏}, (𝑎; 𝑏] = {𝑥: 𝑎 < 𝑥 ≤ 𝑏} – півпроміжки,
півінтервали;
9. (−∞; 𝑎] = {𝑥: −∞ < 𝑥 ≤ 𝑎}, [𝑎; +∞) = {𝑥: 𝑎 ≤ 𝑥 < +∞} −
напівнескінченні інтервали;
10.𝛿-окіл точки 𝑎: 𝑂(𝑎, 𝛿) = {𝑥| |𝑥 − 𝑎| < 𝛿}, або {𝑥| 𝑎 − 𝛿 < 𝑥 < 𝑎 + 𝛿}
(𝛿 − дельта).

Дії над множинами

I. Об’єднання множин (додавання множин).


Означення. Об’єднанням множин 𝐴 i 𝐵 називають множину 𝐶, що
складається із всіх тих і тільки тих елементів, що належать або множині
𝐴, або множині 𝐵.
Позначення: 𝐶 = 𝐴 ∪ 𝐵 ≝ {𝑐| 𝑐 ∈ 𝐴 ∨ 𝑐 ∈ 𝐵}.
Геометрична інтерпретація – діаграми Ойлера-Венна:

𝐴∪𝐵 𝐴∪𝐵 𝐴∪𝐵 =𝐴

Властивості об’єднання:

1) 𝐴 ∪ 𝐵 = 𝐵 ∪ 𝐴 − комутативний закон.
2) (𝐴 ∪ 𝐵) ∪ 𝐶 = 𝐴 ∪ (𝐵 ∪ 𝐶) −
асоціативний закон.
3) 𝐴 ∪ 𝐴 = 𝐴.
3
4) 𝐴 ∪ ∅ = 𝐴.
5) 𝐴 ∪ 𝑈 = 𝑈, 𝑈 − універсальна множина, елементів якої достатньо для
розв’язання задач.
II. Перетин множин (добуток множин).
Означення. Перетином (добутком) множин 𝐴 i 𝐵 називають множину 𝐶,
кожен елемент якої належить і множині 𝐴, і множині 𝐵.
Позначення: 𝐶 = 𝐴 ∩ 𝐵 ≝ {𝑐| 𝑐 ∈ 𝐴 ∧ 𝑐 ∈ 𝐵}.
Діаграми Ойлера-Венна:

𝐴∩𝐵 =∅ 𝐴∩𝐵 𝐴∩𝐵 =𝐵

Властивості перетину:

1) 𝐴 ∩ 𝐵 = 𝐵 ∩ 𝐴 − комутативний закон.
2) (𝐴 ∩ 𝐵) ∩ 𝐶 = 𝐴 ∩ (𝐵 ∩ 𝐶) − асоціативний закон.
3) 𝐴 ∩ (𝐵 ∪ 𝐶) = (𝐴 ∩ 𝐵) ∪ (𝐴 ∩ 𝐶) − дистрибутивний закон.
4) 𝐴 ∩ 𝐴 = 𝐴.
5) 𝐴 ∩ ∅ = ∅.
6) 𝐴 ∩ 𝑈 = 𝐴.
III. Різниця множин.
Означення. Різницею множин 𝐴 i 𝐵 називається множина 𝐶, що
складається із тих і тільки тих елементів множини 𝐴, які не належать
множині 𝐵.

Позначення: 𝐶 = 𝐴 ∖ 𝐵 ≝ {𝑐| 𝑐 ∈ 𝐴 ∧ 𝑐 ∉ 𝐵}.

4
Діаграми Ойлера-Венна:

𝐴∖𝐵 =𝐴 𝐴∖𝐵 𝐴∖𝐵 𝐴∖𝐵 =∅

Означення. Якщо множина 𝐵 є підмножиною множини 𝐴, то різниця множин


𝐴 ∖ 𝐵 називається доповненням множини 𝐵 до множини 𝐴.

Позначення: 𝐶𝐴 𝐵 ≝ 𝐴 ∖ 𝐵 при 𝐵 ⊂ 𝐴.

Доповнення до відомої множини 𝐵 позначають 𝐵̅ або не 𝐵.

Властивості доповнення:

1) 𝐴̅ = 𝐴.
2) Принцип двоїстості:
a) ̅̅̅̅̅̅̅
𝐴 ∪ 𝐵 = 𝐴̅ ∩ 𝐵̅;
b) ̅̅̅̅̅̅̅
𝐴 ∩ 𝐵 = 𝐴̅ ∪ 𝐵̅;
̅̅̅̅̅̅̅̅̅̅̅̅̅̅̅
c) 𝐴 ∩ (𝐵 ∪ 𝐶) = ̅̅̅̅̅̅̅
𝐴 ∩ 𝐵 ∪ ̅̅̅̅̅̅̅
𝐴 ∩ 𝐶.
̅ = 𝑈.
3) ∅
̅ = ∅.
4) 𝑈

Приклад.

𝑈 = (−3; 2]
1
𝐴 = [−2; − ) ∪ {1}
2

1
𝐴̅ = (−3; −2) ∪ [− ; 1) ∪ (1; 2].
2

IV. Декартовий (прямий) добуток множин.


Означення. Впорядкованою парою елементів 𝑎 i 𝑏 множин 𝐴 i 𝐵
називається пара, на першому місці якої стоять елементи множини 𝐴, а на
другому – елементи множини 𝐵.
5
Позначення: 𝐴 × 𝐵 ≝ {(𝑎, 𝑏)| 𝑎 ∈ 𝐴 ∧ 𝑏 ∈ 𝐵}.
Приклади.
1. Нехай задані множини 𝐴 = {𝑒, 𝑓, 𝑘}, 𝐵 = {𝑎, 𝑏}. Тоді
𝐴 × 𝐵 = {(𝑒, 𝑎), (𝑒, 𝑏), (𝑓, 𝑎), (𝑓, 𝑏), (𝑘, 𝑎), (𝑘, 𝑏)}.
2. 𝐴 = [𝑎; 𝑏], 𝐵 = (𝑐; 𝑑]. Тоді
𝐴 × 𝐵 = {(𝑥, 𝑦)|𝑎 ≤ 𝑥 ≤ 𝑏 ∧ 𝑐 < 𝑦 ≤ 𝑑}.

3. ℝ × ℝ = ℝ2 .

4. ℝ × ℝ × ℝ = ℝ3 .

You might also like