Міністерство освіти і науки України

Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича
факультет математики та інформатики
Кафедра математичного аналізу

«МЕТОДИ РОЗВЯЗУВАННЯ ЗАВДАНЬ З

ПАРАМЕТРАМИ»

Дипломна робота
Рівень вищої освіти – другий (магістерський)

Виконала:
студентка 6 курсу, 606 групи
спеціальність «Середня освіта (математика)»
Фучкевич Людмила Іванівна
Керівник: доц. Звоздецький Т.І.

До захисту допущено:
Протокол засідання кафедри № __
від «___» __________ 2019 р.
Зав. кафедри_________

Чернівці – 2019
 Анотація

У даній магістерській роботі розглянуто методи розв’язування завдань з

параметрами; продемонстровано на прикладах розв’язання різних типів рівнянь
з параметрами та наведено завдання, які пропонувалися учням на ЗНО.

1
 Зміст

Вступ………………………………………………………………………….…… 3

Розділ І. Методи розв’язування рівнянь з параметрами……………………… 5

1.1. Аналітичний метод………………………………………………………. 5

1.2. Графічний метод…………………………………………………………. 7

Розділ ІІ. Розв’язування рівнянь, що містять параметри…………………….. 12

2.1. Лінійні рівняння…………………………………………………………. 12

2.2 . Квадратні рівняння……………………………………………………… 14
2.3. Раціональні рівняння……………………………………………………. 16
2.4. Рівняння, що містять невідому й параметр під знаком модуля……… 19
2.5. Ірраціональні рівняння …………………………………………………. 21
2.6. Логарифмічні рівняння………...……………………………………….. 25
2.7. Показникові рівняння…………………………………………………… 27
2.8. Тригонометричні рівняння…………………………………………...… 30
Розділ ІІІ. Завдання з параметрами на ЗНО з математики …..……………… 33
Висновки ……………………………………………………………………….. 40
Література………………………………………………………………………. 41

2
 ВСТУП

Задачі з параметрами сприяють формуванню інтелектуальних умінь,

розвитку логічного мислення і математичної культури, та їх розв’язування
пов’язане зі значними труднощами. Це пов’язане з тим, що кожна задача з
параметром , передбачає розв’язування не однієї, а цілої низки різноманітних
математичних задач: рівнянь, нерівностей тощо.
Завдання з параметром має двояку природу. З одного боку слід сприймати
параметр як число, а з іншого – як невідоме, поведінку якого слід передбачити і
врахувати при отриманні розв’язку задачі.
У шкільному курсі математики знайомство з параметрами починається у
7 класі при розв’язуванні лінійних рівнянь, згодом у 8-9 класах розв’язуванню
задач з параметрами виділяються години лише у класах з поглибленим
вивченням математики. За відсутності належної кількості годин учителю не
завжди вдається познайомити учнів з методами і прийомами розв’язування задач
з параметрами, сформувати уміння і навички роботи з таким видом задач.
У старшій школі зустріч з параметром відбувається ще рідше: у деяких
видах рівнянь та нерівностей, при обчислення площ фігур, тощо. Таким чином
випускник школи обираючи математику при складанні ЗНО, зустрічається з
проблемою при розв’язуванні задач з параметрами. Рівняння з параметрами
трапляються кожного року серед завдань зовнішнього незалежного оцінювання
з математики. Для розв’язування рівнянь з параметрами не потрібно спеціальних
знань, що виходять за межі шкільної програми.
Кожен з учителів, працюючи в школі, створює власну систему роботи з
учнями, прагнучи зацікавити їх предметом який він викладає, бо це є запорукою
успішного навчання. Одним із засобів зацікавлення учнів математикою є
розв’язування рівнянь нестандартним способом. Тому у своїй роботі наповнюю
шкільний курс математики задачами з параметрами і їх розв’язанням.
Дана дипломна робота присвячена методам розв’язування завдань з
параметрами. Складається робота з трьох розділів.
У першому розділі досліджувалися методи розв’язування завдань з
параметрами а саме аналітичний та графічний.
Другий розділ присвячений розв’язуванню різних типів рівнянь, що
містять параметри.
У третьому розділі досліджується практичне використання завдань з
параметрами під час здачі ЗНО.

3
 У даній роботі використана методична література таких авторів:
Апостолова Г.В., Ясінський В.В., Горштейн П. І., Полонський В. Б., Якір М. С.,
Фількенштейн Л. П. та інші.

4
 Розділ І. Методи розв’язування рівнянь з параметрами

1.1. Аналітичний метод розв’язування рівнянь з параметрами

При розв’язуванні рівнянь аналітичним способом можна сформулювати
деякі загальні положення, дотримання яких дає певні орієнтири в процесі
досліджень. А саме:

1. Встановлюють ОДЗ змінної, а також ОДЗ параметрів.

2. Виражають змінну через параметри.
3. Для кожного допустимого значення параметра знаходять множину
всіх коренів даного рівняння. Якщо параметрів кілька, то множину
коренів шукають, звичайно, для певного співвідношення між
параметрами.
4. Досліджують особливі значення параметра, при яких корені
рівняння існують, але не виражаються формулами, які отримали.

Приклад 1. Розв’язати рівняння 2𝑎(𝑎 − 2)𝑥 = 𝑎 − 2.

Розв’язання.
Тут контрольними будуть ті значення параметра, при яких коефіцієнт при
змінній 𝑥 перетворюється в 0. Такими значеннями є 𝑎 = 0; 𝑎 = 2. При цих
значеннях 𝑎 неможливе ділення обох частин рівняння на коефіцієнт при 𝑥. В
той же час при значеннях параметра 𝑎 ≠ 0, 𝑎 ≠ 2 це ділення можливе. Отже
доцільно множину всіх дійсних значень параметра розбити на підмножини
𝑎 ≠ 0,
𝐴1 = {0}, 𝐴2 = {2}, 𝐴3 = { } і розв’язати рівняння на кожній із цих
𝑎≠2
підмножин. Розглянемо ці випадки.
1) При 𝑎 = 0 рівняння набуває вигляду 0 𝑥 = −2. Це рівняння не має коренів.
2) При 𝑎 = 2 рівняння набуває вигляду 0 𝑥 = 0. Коренем рівняння є будь-яке
дійсне число.
1
3) При 𝑎 ≠ 0 і 𝑎 ≠ 2 отримаємо 𝑥 = .
2𝑎

Відповідь: якщо 𝑎 = 0, то 𝑥 ∊ ∅; якщо 𝑎 = 2, то 𝑥 – будь-яке дійсне число; якщо

𝑎 ≠ 0, 1
{ то 𝑥 = .
𝑎 ≠ 2; 2𝑎

5
Приклад 2.
При якому значенні параметра 𝑎 рівняння (𝑎2 − 1)𝑥 = 𝑎2 + 2𝑎 − 3 має безліч
розв’язків?
Розв’язання. Дане рівняння матиме безліч розв’язків, якщо
𝑎2 − 1 = 0,
{ 2
𝑎 + 2𝑎 − 3 = 0.
𝑎 = −1,
[
𝑎 = 1,
Звідки { Отже, 𝑎 = 1.
𝑎 = 1,
[
𝑎 = −3.
Відповідь: 𝑎 = 1.
Приклад 3.
При якому значенні параметра 𝑎 рівняння (𝑎2 + 2)𝑥 = 𝑎(2 − 3𝑥) + 2 не має
розв’язку?
Розв’язання. Перетворивши дане рівняння, маємо (𝑎2 + 3𝑎 + 2)𝑥 = 2𝑎 + 2.
2
Останнє рівняння не має розв’язку, якщо {𝑎 + 3𝑎 + 2 = 0,
2𝑎 + 2 ≠ 0.
𝑎 = −2,
[
Звідки { 𝑎 = −1, Отже, 𝑎 = −2.
𝑎 ≠ −1.
Відповідь: 𝑎 = −2.
𝑥
Приклад 4. Розв’язати рівняння + 2 = 7 − 𝑥.
𝑎

Розв’язання. Знаменник дробу не може дорівнювати нулю, тоді 𝑎 =0 не належить

області допустимих значення параметра 𝑎.
𝑥 1
Перетворимо рівняння: + 𝑥 = 5, 𝑥( + 1) = 5.
𝑎 𝑎

Для 𝑎 ≠ 0 розглянемо два випадки:

1
1) Коефіцієнт при х дорівнює нулю, тобто + 1 = 0, 𝑎 + 1 = 0, 𝑎 = −1.
𝑎

Тоді маємо рівняння: 0 ∙ 𝑥 = 5, що не має коренів.

1
2) Коефіцієнт при 𝑥 не дорівнює нулю, тобто + 1 ≠ 0, 𝑎 ≠ −1.
𝑎
5𝑎
Тоді 𝑥 = .
𝑎+1
5𝑎
Відповідь: якщо 𝑎 = −1, то рівняння коренів немає; якщо 𝑎 ≠ −1, то х = .
𝑎+1

6
 1.2.Графічний метод розв’язування рівнянь з параметрами
Розв’язувати рівняння з параметрами графічним способом
зручно за таким алгоритмом:
1. Знаходимо область допустимих значень рівняння.
2. Виражаємо а як функцію від х.
3. У прямокутній системі координат будуємо графік функції а=f(х) для
тих значень х, які входять в область допустимих значень даного
рівняння.
4. Знаходимо точки перетину прямої а=с, де с є (-∞;+∞) з графіком
функції а=f(х). Якщо пряма а=с перетинає графік а=f(х), то знаходимо абсциси
точок перетину. Для цього досить розв’язати рівняння а=f(х) відносно змінної
х.
5. Записуємо відповідь.
Приклад 1. Знайдіть найбільше значення параметра а, при якому рівняння

|𝑥 2 − 3|𝑥| − 4| = 𝑎 має тільки чотири корені.

Розв’язання. Розглянемо функцію 𝑦 = 𝑥 2 − 3𝑥 − 4. Графіком функції є парабола,

вітками направлена вгору, з вершиною у точці (1,5; -6,25).

Нулі функції: х=4, х=-1.

отримаємо графік функції 𝑦 = |𝑥 2 − 3|𝑥| − 4|. Для визначення кількості коренів

рівняння |𝑥 2 − 3|𝑥| − 4| = 𝑎, знайдемо точки перетину графіків функції
𝑦 = |𝑥 2 − 3|𝑥| − 4| і 𝑦= 𝑎.

Використовуючи геометричну інтерпретацію розв’язків рівняння, отримаємо

чотири розв’язки рівняння при 𝑎 ∈ (0: 4) i 𝑎 = 6,25.

Відповідь: 𝒂 = 𝟔, 𝟐𝟓.

7
Приклад 2. Знайдіть найбільше значення параметра 𝑎, при якому система
𝑥 2 + 𝑦 2 = 81,
рівнянь { має один розв’язок.
(𝑥 + 2)2 + 𝑦 2 = 𝑎2

Розв’язання. Графіком рівняння 𝑥 2 + 𝑦 2 = 81 є коло з центром (0;0) і радіусом

9. Графіком другого рівняння(𝑥 + 2)2 + 𝑦 2 =
𝑎2 є коло з центром (−2; 0)і радіусом 𝑎. Оскільки система рівнянь має один
розв’язок, кола дотикаються внутрішнім або зовнішнім способом, як показано на
рисунку:

Отже, система має один розв’язок при a=7, a=11. Найбільше значення a=11.

Відповідь: a=11.

Приклад 3. Знайдіть усі значення параметра а, при якому система рівнянь

(𝑥 − 4)(𝑦 − 3) = 0,
{ має тільки три розв’язки.
𝑥 2 + 𝑦 2 = 𝑎;

Розв’язання. Розв’язком першого рівняння є сукупність точок, що належать

прямим 𝑥 = 4, 𝑦 = 3. Графіком другого рівняння є коло з центром (0; 0) і
радіусом √𝑎. Оскільки система рівнянь має три розв’язки, то коло з центром (0;
8
0) і радіусом √𝑎 повинно перетинати пряму 𝑦 = 3 та дотикатися до прямої 𝑥 =
4, як показано на рисунку:

Отже, радіус кола дорівнює 4, тоді √𝑎=4, 𝑎 = 16.

Відповідь: 𝒂 = 𝟏𝟔.

Приклад 4. Знайдіть усі від’ємні значення параметра 𝑎, при яких система

2√𝑦 2 − 4𝑦 + 4 + 3|𝑥| = 11 − 𝑦,
{ має єдиний розв’язок.
25𝑥 2 − 20𝑎𝑥 = 𝑦 2 − 4𝑎2

Розв’язання. Подамо систему рівнянь у вигляді:

2√(𝑦 − 2)2 + 3|𝑥| = 11 − 𝑦,

{
25𝑥 2 − 20𝑎𝑥 + 4𝑎2 = 𝑦 2 ;
2|𝑦 − 2| + 3|𝑥| = 11 − 𝑦,
{
(5𝑥 − 2𝑎)2 = 𝑦 2 .

Побудуємо графік першого рівняння:

9
 𝑥 > 0, 𝑥 ≤ 0, 𝑥 < 0, 𝑥 ≥ 0,
{ 𝑦 > 2, { 𝑦 ≥ 2, { 𝑦 < 2, { 𝑦 ≤ 2,
2(𝑦 − 2) + 3𝑥 + 𝑦 = 11; 2(𝑦 − 2) − 3𝑥 + 𝑦 = 11; −2(𝑦 − 2) − 3𝑥 + 𝑦 = 11; −2(𝑦 − 2) + 3𝑥 + 𝑦 = 11;

𝑥 > 0, 𝑥 ≤ 0, 𝑥 < 0, 𝑥 ≥ 0,
{ 𝑦 > 2, { 𝑦 ≥ 2, { 𝑦 < 2, { 𝑦 ≤ 2,
𝑦 = 5 − 𝑥; 𝑦 = 5 + 𝑥; 𝑦 = −3𝑥 − 7; 𝑦 = −3𝑥 − 7;

Графіком другого рівняння є сукупність прямих:

𝑦 = 5𝑥 − 2𝑎,
[
𝑦 = −5𝑥 + 2𝑎.

Y=-5x
Y=5x

-3 3 Y=2

-7

Отже, система має єдиний розв’язок, якщо пряма 𝑦 = 5𝑥 − 2𝑎 або пряма

𝑦 = −5𝑥 + 2𝑎 проходять через точку (-3; 2). Знайдемо відповідні значення

параметра 𝑎:

𝑦 = 5𝑥 − 2𝑎,

2 = −15 − 2𝑎,

2𝑎 = −17,
10
 𝑎 = −8,5.

𝑦 = −5𝑥 + 2𝑎,

2 = 15 + 2𝑎,

2𝑎 = −13,

𝑎 = −6,5.

Відповідь: −𝟖, 𝟓; −𝟔, 𝟓.

11
 Розділ ІІ. Розв’язування рівнянь, що містять параметри
2.1. Лінійні рівняння
Означення. Лінійним рівнянням з параметрами називається рівняння
вигляду ах+с=о, де а і с – деякі вирази, що залежать лише від параметрів, х-
невідома змінна,
в
Це рівняння зводиться до вигляду ах=в і при а≠0 має єдиний розв’язок х= при
а
кожній допустимій системі значень параметрів. При а=0 і в=0 розв’язком
рівняння є будь-яке число, а при а=0, в≠0 рівняння розв’язків не має.

Приклад 1. Розв’язати рівняння а2х +1 = х +а.

Розв’язання. Запишемо це рівняння у вигляді:
а2х-х=а-1; х(а2-1) = а -1;
1
х(а-1)(а+1) = а -1. Якщо а≠±1, то х= .
а 1
Якщо а=1, то рівняння має безліч розв’язків. При а=-1 з рівняння отримуємо
рівність 0=-2, яка неправильна, тобто рівняння розв’язків не має.
1
Відповідь: якщо а ≠ ±1, то х = ; якщо а=1, то рівняння має безліч розв’язків;
а 1
якщо а = -1, то рівняння розв’язків не має.

Приклад2. За яких значень параметра а рівняння 2а (а-2)х = а-2 має безліч

розв’язків.
Розв’язання. Спершу розглянемо ті значення параметра а , при яких коефіцієнт
біля х дорівнює 0, тобто а=0 і а=2. При а=0 рівняння набуває вигляду 0.х = -2. Це
рівняння не має коренів. При а=2 одержимо рівняння 0.х =0, коренем якого є
а2 1
будь-яке дійсне число. При а≠0 і а≠2 одержимо х = , звідки х= .
2а(а  2) 2а
Отже, рівняння має безліч розв’язків при а=2
Відповідь: а=2
Приклад 3. За яких значень параметра а рівняння
2(а-2х) = ах +3 не має розв’язків?
Розв’язання. Перетворимо рівняння, розкривши дужки і перегрупувавши
доданки:
2а- 4х - ах - 3=0; х(-4 -а) = 3 -2а.
Це рівняння не має розв’язків за умови -4-а=0, тобто при а= -4
Відповідь: а = -4 .

Приклад 4. Визначити, при яких значеннях а рівняння (х-1)( а-2) =1 буде мати
розв’язки, які знаходяться на інтервалі від 1 до 2.
Розв’язання. Якщо а=2 рівняння розв’язків не має.
1 а 1
При а≠2 маємо х-1= ; х= .
а2 а2

12
 а 1
За умовою 1<х <2, тобто 1< <2, звідси а >3
а2
Відповідь: а >3.

Приклад 5. При яких натуральних значеннях а рівняння

ах =а+х+1 має парні корені.
Розв’язання.
ах =а+х+1; ах –х =а+1;

а 1 2
х(а-1) =а+1; х= ; х =1+ .
а 1 а 1
2
Отже, х – парне число, якщо дріб - непарне число.
а 1
Це можливо при а=3
Відповідь: а=3.

Приклад 6. Знайдіть усі значення параметра а, при яких рівняння |х+1|+|х-

2| =а має два розв’язки.
Вказівка. Розглянути дві функції:
у1= |х+1|+|х-2| та у2 =а.
Побудувати графік функції
у1= |х+1|+|х-2|, тобто
 2 х  1, при х  1,

у1= 3, при  1  х  2,
2 х  1, при х  2.


Розглянути різні випадки розташування прямої у2=а відносно графіка функції

у1, від чого і залежить кількість розв’язків рівняння.
при а<3 рівняння коренів немає;
при а =3: х є [-1;2];
при а >3 рівняння має два корені.

Відповідь: при а >3 рівняння має два розв’язки.

Приклад 7. При якому значенні параметра в пряма у=3х+в проходить через

точку А(-1;5)?
Розв’язання. Якщо пряма проходить через деяку точку, то координати цієї точки
повинні задовольняти рівняння прямої, тому підставимо координати точки А(-
1;5) замість х і у в рівняння прямої. Отримаємо таку рівність відносно в:
5=3(-1)+в.
Отже, в =8.

Відповідь: при в=8.

13
2.2. Квадратні рівняння

Означення. Квадратним рівнянням з параметрами називається рівняння вигляду

ах2+вх+с =0, де х – невідома змінна, а ,в, с – вирази, що залежать тільки від
параметрів і а≠0
Допустимими будуть тільки ті значення параметрів, при яких а, в і с – дійсні
числа. У зв’язку з необхідністю виконання умови а ≠0 в квадратних рівняннях
доводиться розбивати розв’язування на декілька етапів вже на першому кроці.

Приклад 1. Розв’язати рівняння: (а+1)х2+2ах+а -2=0.

Розв’язання.
1). Якщо а+1= 0 тобто а = -1, то задане рівняння буде мати вигляд:
3
-2х – 3 = 0, тобто х = -
2
2). Якщо а+1≠0 (а ≠ -1), то одержимо квадратне рівняння, дискримінант якого
D=4(а+2). Тому розглянемо три випадки:
а) якщо D=0, тобто 4(а+2) = 0, то а = -2 i х = -2;
б) якщо D<0, тобто 4(а+2) < 0 (а < -2), то коренів немає;
в) якщо D>0: 4(а+2) > 0; а > -2 і а ≠ -1, тобто
-2 < а < -1 і а > -1, то квадратне рівняння має два різні корені:
а а2 а а2
х1 = ; х2 =
а 1 а 1
3
Відповідь: якщо а=-1, то х=- ; якщо а≠-1 і а≥-2, то х=  а  а  2 ;
2 а 1
Приклад 2. При яких значень параметра а рівняння
2ах2-4(а+1)х+4а+1=0 має єдиний розв’язок?
Розв’язання. Оскільки в умові не сказано, що рівняння є квадратним, то спочатку
1
розглянемо випадок а=0, тобто рівняння -4х+1=0, яке має один розв’язок х = .
4
Решту значень а отримаємо з умови D=0:
D=16(а+1)2-4.2а. (4а+1),
1
2а2-3а-2=0; а1= - і а2 =2.
2
1
Відповідь: при а= - ,а= 0;а= 2.
2

Приклад 3. Знайти всі значення параметра а, при кожному з яких рівняння

(а+1)х2-(1-2а)х+а+1=0 має два різні корені.
Розв’язання. Оскільки за умовою задане рівняння має два різних корені, то воно
є квадратним, отже, а+1≠0.
Знайдемо дискримінант: D=(1-2а)2-4(а+1)2 = -12а – 3.
Щоб рівняння мало два різні корені, дискримінант повинен бути додатним, тобто
1
-12а – 3 > 0, а < - (а≠-1).
4

14
 1  2а   12а  3 1  2а   12а  3
Тоді: х1= х2 =
2(а  1) 2(а  1)
1
Відповідь: при а є (-∞;-1)(-1;- ).
4

Приклад 4. При якому значенні параметра а один з коренів рівняння

х2-(2а+1)х+а2+2=0 вдвічі більший від іншого?
Розв’язання. За теоремою Вієта та умовою задачі отримуємо систему рівнянь:
 х1  х 2  2а  1,
 .
 х1 х 2  а  2,
2

х  2х .
 1 2

Підставляючи значення х1 з третього рівняння в перше та друге, одержимо:

 2а  1
3х2  2а  1,  х2  ,
 2  3
2 х2  а  2;
2
2 х 2  а 2  2.
 2
2а  1 2
Отже, 2( ) = а2 + 2;
3
8 а 2 + 8 а + 2 = 9 а 2 + 18;
а2 - 8 а + 16 = 0;
( а -4)2 = 0;
а =4
Відповідь: при а= 4.

Приклад 5. Визначити числове значення параметра а, при якому сума квадратів

коренів рівняння х2-ах+а-2=0 буде найменшою.
Розв’язання. За теоремою Вієта х1+х2=а; х1*х2=а-2.
Крім того, х12+х22=(х1 +х2)2 -2х1х2=а2-2(а-2)=( а-1)2+3.
Отриманий вираз набуває найменшого значення при а=1. Зауважимо, що
найменше значення цього виразу дорівнює 3.
Відповідь: при а=1.

1 1 1
Приклад 6. Відомо, що   , де х1 і х2 – корені рівняння х2+х+а=0.
х1 х2 6
Визначити а.
1 1 х  х2
Розв’язання. Оскільки   1 , а за теоремою Вієта х1+х2=-1; х1х2=а, то
х1 х2 х1 х2
1 1 1 1
  
х1 х2 а 6
Отже, а = -6
Відповідь: а = -6

Приклад 7. Визначити кількість цілих значень параметра m, при яких квадратне

рівняння 2х2+mх+2m=0 не має дійсних коренів.
15
Розв’язання . Рівняння не має дійсних коренів, якщо D<0.
Тому m2-4*2*2m<0; m2-16m<0; m(m-16)<0; mє(0;16).
Цілі значення: 1;2;3;4;5;……15.
Відповідь: 15.

2.3. Раціональні рівняння

Означення. Раціональними називаються рівняння вигляду

f1 ( x) f 2 ( x) f ( x)
  ..... n  0,
g1 ( x) g 2 ( x) g n ( x)
де f1(x), f2(x)…..fn(x), g1(x), g2(x)…..gn(x) – раціональні вирази відносно змінної х
Щоб розв’язати раціональне рівняння потрібно:
- знайти спільний знаменник всіх дробів рівняння;
- помножити обидві частини рівняння на спільний знаменник;
- розв’язати отримане рівняння;
- відкинути корені, за яких спільний знаменник перетворюється в нуль.

10 3
Приклад 1. Розв’язати рівняння:  .
5 х  m mх  2
Розв’язання. Перенесемо всі доданки в ліву частину рівняння і зведемо їх до
10(mх  2)  3(5 х  m)
спільного знаменника: 0
(5 х  m)(mх  2)
Розв’яжемо рівняння: 10(mх - 2) - 3(5х - m) = 0;
(10m - 15)х = 20 – 3m (1)

Розглянемо два випадки:

3 31
– Якщо 10m - 15 = 0, тобто m = , то рівняння (1) набуде вигляду 0 *х = .
2 2
3
Очевидно, що m = рівняння розв’язків не має.
2
3 20  3
– Якщо 10m – 15 ≠ 0, тобто при m ≠ , то х = .
2 10m  15
20  3m
Очевидно, що х = буде розв’язком даного рівняння, тоді і тільки
10m  15
тоді,коли
5 х  m  0, 20  3m
 . Підставимо х= в цю систему.
mх  2  0. 10m  15
Отримаємо:
 20  3m   10(m 2  10)
5
 10m  15  m  0 ,   0,
10m  15
  m ≠ ± 10 .
m 20  3m  2  0;   3(m  10)  0;
2

 10m  15  10m  15
3
Отже, при m ≠ і m ≠ ± 10 рівняння має розв’язок
2

16
 20  3m
х= ;
10m  15
3
при m = і m = ± 10 рівняння розв’язків не має.
2
3 20  3m
Відповідь: якщо m ≠ , m ≠ ± 10 , то х = ;
2 10m  15
3
якщо m = і m = ± 10 , то рівняння розв’язків не має.
2
1 1 2(а  3)
Приклад 2. Розв’язати рівняння:   3 .
2а  ах 2 х  х 2
х  4х
Розв’язання. Допустимими значеннями параметра а є а ≠ 0. Областю допустимих
значень невідомого х є значення х ≠ 0
і х ≠ ± 2. Помножимо обидві частини заданого рівняння на спільний знаменник
дробів. Після спрощень одержимо рівняння
х + (а – 2 ) х – 2а – 4а = 0,
2 2
(2)
яке є еквівалентним заданому при а≠ 0, х ≠ 0, х ≠ ± 2;
З рівняння (2) знайдемо ті значення параметра а, за яких невідома х набуватиме
значення х = 0 або х = ± 2. Підставляючи ці значення у (2) матимемо:
– якщо х = 0, то а = 0 або а= -2;
– якщо х = 2, то а = -1 або а= 0;
– якщо х = -2, то а = -4 або а = 1.
Отже, рівняння (2) еквівалентне заданому рівнянню при а ≠ 0, а ≠ ± 1, а ≠ -2,
а ≠ -4. Тому при а ≠ 0, а≠ ± 1; а≠ -2, а ≠ -4 корені початкового рівняння можна
визначити, розв’язавши рівняння (2):
х1 = -2а і х2 = а + 2 при а ≠ 0 а ≠ ± 1, а ≠ -2, а ≠ -4.
Розглянемо задане рівняння при а= ± 1, а = -2, а = -4
(якщо а = 0 задане рівняння не має змісту).
Якщо а = 1, то задане рівняння має тільки один корінь х = 3.
Відповідно х = 1 якщо а = -1;
х = 4 якщо а= -2;
х = 8 якщо а = -4.
Відповідь: якщо а = 1, то х = 3;
якщо а= -1, то х = 1;
якщо а = -2, то х = 4;
якщо а = -4, то х = 8;
якщо а ≠ 0, а ≠ ± 1, а ≠ -2, а ≠ -4, то
х1 = -2а; х2 = а + 2.

хk k 4
Приклад 3. За яких значень k рівняння  не має дійсних коренів?
к3 хk
Розв’язання. Очевидно, що при k= -3 і при х = k рівняння не має змісту. Нехай k
≠ -3 і х ≠k. Зведемо дроби до спільного знаменника і помножимо рівняння на цей
знаменник.
Матимемо (х - k)2 = (k + 3)(k - 4).
Оскільки (х - k)2 > 0, то рівняння не має коренів, якщо
(k + 3)(k - 4)  0, тобто якщо k є  3;4 .
17
Відповідь: k є  3;4 .

х  а а  3х
Приклад 4. При яких значеннях параметра рівняння   2 має один
х 1 х  3
розв’язок?
Розв’язання. Областю допустимих значень рівняння є множина дійсних чисел,
крім х=3 і х= -1. На цій множині дане рівняння рівносильне рівнянню:
2х2 +х ( 1 – а ) + (а – 3 ) = 0
х1 = 1; х2 = 0,5 (а – 3 )
Щоб задане рівняння мало тільки один корінь (х = 1) необхідно і достатньо, щоб
другий корінь (х2) співпадав або з х1 або з числами 3 чи -1.
Звідси: 0,5 (а – 3 ) = 1 а=5
0,5 (а – 3 ) = -1 а = 1
0,5 (а – 3 ) = 3 а=9 .
Відповідь: якщо а = 5; а = 1; а = 9, то рівняння має один корінь.

5 3
Приклад 5. За яких значень параметра k рівняння  має додатні
3х  k kх  4
розв’язки?
k
Розв’язання. Задане рівняння має зміст, якщо 3х – k ≠ 0 і kх -4 ≠0, тобто х≠ і х≠
3
4 5 3
(k ≠ 0). Зауважимо, що при k = 0 рівняння набуде вигляду   і матимеме
k 3х 4
від’ємний розв’язок
20
х=- , що не задовольняє умову задачі. Спростимо рівняння, помноживши його
9
на ( 3х – k ) ( kх – 4 ).
Отримаємо 5kх -20 = 9х – 3k, тобто
( 5k – 9 ) х = 20 – 3k. (3)
k 4
Останнє рівняння рівносильне початковому за умов х≠ іх≠ ( k ≠ 0 ).
3 k
Знайдемо ті значення k, при яких ці умови не виконуються. Для цього
k 4
підставимо у рівняння (3) х = і х= ( k ≠ 0 ):
3 k
k k
– якщо х = , то ( 5k – 9 )  20  3k , звідси k = ± 2 3 ;
3 3
4 4
– якщо х = , то ( 5k - 9)  20  3k ; тобто k = ± 2 3 .
k k
5 3
Отже, при k= ± 2 3 рівняння  не має змісту;
3х  k kх  4
9
при k≠ ± 2 3 і k ≠ рівняння (3) має єдиний розв’язок
5
20  3k 9 20
х= , який буде додатним, якщо  k  .
5k  9 5 3

18
 5 3
Враховуючи, що k ≠ ± 2 3 робимо висновок, що рівняння  має
3х  k kх  4
9 20
додатні розв’язки при k є ( ;2 3 )  ( 2 3; ).
5 3
9 20
Відповідь: при k є ( ;2 3 )  ( 2 3; ).
5 3

2.4. Рівняння, що містять невідому й параметр під знаком модуля

Означення. Абсолютною величиною, або модулем, числа а (позначають|а|)
називають саме число а, якщо а>0, число –а, якщо а<0, і нуль, якщо а = 0, тобто.
а, якщо а  0,
|а| =
 а, якщо а  0.
Основні методи розв’язування:
алгебраїчний та геометричний.

Приклад 1. Розв’язати рівняння: | х – а | = 3х - 1.

Розв’язання. Дане рівняння рівносильне сукупності систем:
 х  а  3х  1,  х  а  3х  1,
 і 
3х  1  0; 3х  1  0;
х – 3х = -1 + а -х – 3х = -1-а
-2х = а - 1 -4х = -1 - а
1 a 1 a
x x
2 2
Розглянемо нерівність 3х – 1  0 .
1 а а 1
а) 3 1  0 б) 3 1  0
2 4
3 - 3а  2 3а + 3  4
-3 а  1 3а 1
1 1
а  а 
3 3
1 1
Якщо а = , то х1 =х2 = .
3 3
1 а 1
Відповідь: , якщо а  ;
2 3
а 1 1
, якщо а  .
4 3

Приклад 2. Розв’язати рівняння: | х + а | = | 2х – а |.

Розв’язання. Так як, обидві частини рівняння невід’ємні, то піднесемо їх до
квадрату. Одержимо:
( х + а )2 = ( 2х – а )2
х2 + 2ха + а2 = 4х2 - 4ха + а2
х2 - 4х2 + 2ха + 4ха = 0
-3х2 + 6ах = 0
3х2 – 6ах = 0
3х ( х – 2 а ) = 0
19
 3х = 0 або х – 2а= 0
х=0 х = 2а.
Відповідь: 0; 2а.

Приклад 3. Визначити кількість коренів рівняння | 2 | х | -1 | = а залежно від

параметра а.
Вказівка. Побудуємо графіки функцій у = | 2 | х | -1 та у = а.
Проведемо дослідження за допомогою графіків.

Відповідь: якщо а < 0, то рівняння немає коренів;

якщо а = 0, то рівняння має два корені;
якщо а є ( 0;1), то рівняння має чотири корені;
якщо а = 1, то рівняння має три корені;
якщо а > 1, то рівняння має два корені.

Приклад 4. Розв’язати рівняння:

|х+2|+|х - а|+|ах - 1|=(а+2)х - а+1.
Розв’язання. Запишемо рівняння у вигляді:
|х+2|+|х-а|+|ах-1|=(х+2)+(х-а)+(ах-1).
Оскільки
|х+2|  х+2; |х-а|  х – а; |ах-1|  ах-1,
тому
|х+2|+|х-а|+|ах-1|  (х+2)+(х-а)+(ах-1).
Отже, рівняння перетворюється на тотожність при умові, що виконується
система нерівностей:




 х  2  0,  х  2,
 
 х  а  0, або  х  а,
ах  1  0; 
  х  , якщо а  0,
1
  а

 х  , якщо а  0.
1
 а
Якщо а=0, то система розв’язків немає.
1
Нехай а≠0. Порівнявши між собою числа -2; а і та врахувавши, що розв’язок
а
нерівності ах  1 залежить від знака а, дістанемо такі розв’язки рівняння:
1
а) -2  х  , якщо а  2 ;
а
х є а;  , якщо -2  а  1;
1
б)
 а
в) х є Ø, якщо -1  а  0 ;

20
 1
г) х  , якщо 0< а <1;
а
д) х а, якщо а  1 .

Приклад 5.Скільки розв’язків має рівняння

х 1 х 1
х2  2х 1  а
х 1 х 1
залежно від параметра а?
Розв’язання. Запишемо ліву частину рівняння у вигляді:
 х 2  2 х  1 для х  1,

f(х)=  х 2  2 х  1 для хє (1;1),
 х 2  2 х  1 для х  1;

і побудуємо її графік.
Пряма у=а і графік функції f(х) мають:
а) одну спільну точку, якщо а < -2 або а  4 ;
б) дві спільні точки, якщо 0 < а < 4;
в) не мають спільних точок, якщо а є  2;0.
Відповідь: х є Ø, якщо а є  2;0;
один корінь, якщо а < -2 або а  4 ;
два корені, якщо а є (0 ; 4).

2.5. Ірраціональні рівняння

Означення. Ірраціональними називаються рівняння, в яких невідоме

міститься під знаком кореня або під знаком операції піднесення до дробового
степеня.
Під час розв’язування ірраціональних рівнянь здебільшого застосовують
перетворення, пов’язане з піднесенням обох частин рівняння до натурального
степеня. Слід пам’ятати, що в результаті піднесення до парного степеня дістають
рівняння-наслідок, яке може містити сторонні корені. У цьому випадку потрібно
обов’язково перевірити отримані корені безпосередньою підстановкою у вихідне
рівняння.
У багатьох випадках доцільно переходити до системи раціональних рівнянь.
 g ( x)  0,
Наприклад, рівняння f ( x)  g ( x) рівносильне системі рівнянь: 
 f ( x)  g ( x)
2

Під час розв’язування ірраціональних рівнянь інколи користуються

властивостями функцій, зокрема властивостями монотонності та обмеженості.

Приклад 1. Розв’язати рівняння: а  х 2 = х+1.

21
 а  х 2  ( х  1) 2 ,
Розв’язання. Задане рівняння рівносильне системі:  ;
 х  1  0;
2 х 2  2 х  1  а  0,

 х  1;
2х2+2х+1 - а = 0
1
1). Якщо а < , то х є Ø.
2
1 1 1 1
2). Якщо а = , то х = - . Оскільки -  1, то х   - корінь вихідного рівняння;
2 2 2 2
1  1  2а  1  1  2а  1
3). Якщо а > , то х1= ; х2 = .
2 2 2
Оскільки 2а  1  0 , то х1 > -1.
1  1  2а  1
При а > це рівняння завжди має корінь х=
2 2
Розв’яжемо нерівність х2  -1:
 1  2а  1
 1
2
2а  1  1
0  2а  1  1
1
 а 1
2
Отже, якщо 1  а  1 , то рівняння має два корені х1 і х2, а якщо а>1 – корінь х2.
2
1
Відповідь: якщо а< , то х є Ø;
2
1 1
якщо а= , то х=- ;
2 2
 1  2а  1
якщо 1  а  1 , то х = ;
2 2
 1  2а  1
якщо а>1, то х = .
2

Приклад 2. Розв’язати рівняння: х  3  х  а  3  а 2.

Розв’язання.
Нехай х  3 =U, U  0,
х  а  3  V , V  0,
тоді U -V =х+3-х-а-3=-а.
2 2

Дане рівняння рівносильне системі рівнянь:

U  V  а 2 , U  V  а 2 ,
 2 
U  V  а, (U  V )(U  V )  а,
2

U  0, V  0; U  0, V  0.
 

22
Якщо а=0, то систему задовольняють довільні невід’ємні й рівні між собою
U  V  а 2 ,
значення U і V: U=V  0 . Тоді х  -3 якщо а≠0, то  1
U  V   .
 a
1 а 1
3
Звідси U= ( );
2 а
1 а3  1
V=- ( ).
2 а
Нерівності U  0 , V  0 справджується, якщо ає  1;0 .
а3  1
Тоді х3  ;
2а
х + 3 = ( а 3- 1 )2 ;
43 а 2
(a  1)
3
x 3
4a 2
Відповідь: якщо а ≠0, то х  3 ;3
(a  1) 3
якщо а є  1;0 , то x  4a 2  3 .
хєØ при інших значеннях а.

Приклад 3. Розв’язати рівняння: а  а  х  х .

Розв’язання. Для х  0 задане рівняння рівносильне рівнянню: а + а  х =х2 ;
а  х =х2-а
Так як х2 – а  0, то
а + х = ( х 2 – а )2
а + х = х4 – 2ах2 + а2

Розглянемо останнє рівняння, як квадратне відносно а:

а2-(2х2+1) а+х4-х=0
D=(2х2+1)2-4(х4-х)=4х2+4х+1=(2х+1)2
а1,2= (2х2+1)±(2х+1)
2
Отже, а=х +х+1 або а=х2-х.
2

Звідси х2-а+х+1=0 (1) або х2-а=х. (2)

Враховуючи умови х  0 та х2-а  0, одержимо, що (х2-а)+х+1  1 і рівняння (1) не
має коренів.
Якщо для коренів рівняння (2) виконується умова х  0 , то і виконується умова
х2-а  0 .
З рівняння (2) одержимо: х2-а-х=0
х2-х-а=0
D=1+4а
1
Якщо D  0 , тобто 1+4а  0 (а   ), то рівняння має два корені:
4

23
 1  1  4а 1  1  4а
х1 = ; х2 = .
2 2

1
Оскільки х1>0, то х1 –корінь заданого рівняння при а   .
4
Врахуємо умову х  0 для х2:
1  1  4а
0
2
1  4а  1
0  1  4а  1
1
- а0
4
1 1  1  4а 1  1  4а
Відповідь: якщо -  а  0 , то х1= , х2 = ;
4 2 2
1  1  4а
якщо а > 0, то х= ;
2
1
якщо а < - , то коренів не має.
4

Приклад 4. При яких значеннях а рівняння х  а  х має два корені?

Розв’язання. Дане рівняння рівносильне системі:
а  х  х 2 ,  х 2  х  а  0,
 
 х  0;  х  0;
х2 – х – а = 0
D = 1 + 4а
1
Якщо D  0, тобто 1 + 4а ≤ 0 (а  - ), то рівняння має менше двох коренів.
4
1 1  1  4а
Якщо D>0, тобто а>- , то х1,2= .
4 2
Якщо менший з цих коренів невід’ємний, то рівняння, задане в умові, має два
корені.
1  1  4а
0
2
1  4а  1
4а  0
а0
1
Отже, якщо -  а  0 , то рівняння має два корені.
4
1
Відповідь: -  а  0 .
4
а2
Приклад 5. Розв’язати рівняння  1 відносно х.
х4
Розв’язання.
ОДЗ: х+4>0

24
 х>-4
Тоді: а-2= х  4
(а-2)2=х+4
а2-4а+4=х+4
х=а2-4а
З’ясуємо, при яких значеннях а знайдене значення х є коренем даного рівняння:
а  2  0, а  2,
 2 
а  4а  4; (а  2)  0.
2

Отже, якщо а>2, то рівняння має корінь: х=а2-4а;

якщо а  2 , то рівняння не має дійсних коренів.

Відповідь: якщо ає(-∞; 2], то рівняння розв’язку не має;

якщо ає(2; +∞), то х=а2-4а.

Приклад 6.Знайти найменше значення параметра а, при якому рівняння

а 2  х  2,5  а  1 має розв’язок.
Розв’язання. Дане рівняння рівносильне системі:
а  1  0,
 2
 х  х  2,5  (а  1) .
2

Розглянемо квадратне рівняння:

х2 + х + 2,5 = (а – 1 )2
х2 + х + 2,5 - (а – 1 )2 = 0
D = 1-4(2,5-(а-1)2)=1-10+4(а-1)2=4(а-1)2-9
D  0 , тобто
4(а- 1)2 - 9  0
(2а – 2 - 3) (2а – 2 + 3)  0
(2а - 5) (2а + 1)  0

Отже, значення параметра а, при яких вихідне рівняння має розв’язок,

визначається з системи нерівностей:
а  1,
 а  2,5 .
(2а  1)(2а  5)  0;
Відповідь: аmin=2,5.

2.6. Логарифмічні рівняння

При розв’язуванні логарифмічних рівнянь потрібно вміло користуватись

властивостями логарифма, виконувати операції логарифмування та
потенціювання. Важливо пам’ятати, що властивості логарифмічної функції
залежать від значень основи. Так функція у=log а х монотонно зростає на множині
допустимих значень, якщо а>1 і спадає, якщо 0<а<1.

25
Приклад 1. Розв’язати рівняння: log2(х2-2ах)=log2(2х-4а).
Розв’язання. Дане рівняння рівносильне системі:
 х 2  2ах  2 х  4а,  х 2  2(а  1) х  4а  0,
 
2 х  4а  0;  х  2а;
 х  2а,
  х  2,
 х  2, 
  х  2 а;  х  2а.

Якщо а<1, то х=2 – корінь цього рівняння.
Якщо а  1 , то рівняння розв’язків немає.
Відповідь: х=2, якщо а<1;
хєØ, якщо а  1 .

Приклад 2. Знайти всі значення параметра а, при яких рівняння

log1/2(ах) = 2log1/2( х + 1 ) має один і тільки один корінь. Знайти цей корінь.
Розв’язання.
ОДЗ: ах > 0, х + 1 > 0
Тоді log1/2(ах)=log1/2(х + 1)2
ах = (х + 1)2
ах = х2 + 2х + 1
х2 - (а - 2)х + 1 = 0
D = (а-2)2-4 = а2-4а+4-4 = а (а - 4)
а  2  а(а  4)
х1/2=
2
Для того, щоб корені квадратного рівні були дійсними числами, необхідно і
достатньо, щоб а (а-4)  0 , тобто а  4 або а<0(а≠0). Розглянемо випадки:
1) якщо а>4, то обидва корені додатні і різні;
2) якщо а=4, то корені співпадають: х1,2=1;
3) якщо а<0, то обидва корені від’ємні і різні, бо за теоремою, оберненою до
 х1  x2  a  2  0,
теореми Вієта: 
 х1 x 2  1.
а  2  а(а  4)
ОДЗ задовольняє більший з них, тобто х1= . Так як х1х2=1, то -
2
1<х1<0 і х2<-1 не задовольняє умову х+1>0.
Відповідь: 1, якщо а=4;
а  2  а(а  4)
, якщо а<0.
2

Приклад 3. Визначити всі значення параметра а , при яких рівняння

lg2|x|+lg(2-x)-lg(lgа)=0 має єдиний розв’язок.
Розв’язання. Введемо заміну lg а =k і запишемо рівняння, рівносильне вихідному:
lg(2|х|(2-х))=lgk.
Дане рівняння рівносильне системі:

26
2 х ( 2  х )  k ,

 х  2,
 х  0.

Потрібно побудувати графік функції у=2|х|(2-х) для х<2, х≠0.
Запишемо дану функцію у вигляді
 2 х(2  х), якщо х  0, 
2 х  4 х, якщо х  0,
2

у=  у= 
2 х(2  х), якщо 0  х  2; 
 2 х  4 х, якщо 0  х  2.
2

Цей графік сім’я прямих у=k повинна перетнути тільки в одній точці. Робимо
висновок, що ця вимога виконується лише при k>2, тобто lg а >2, а>100.
Відповідь: а>100.

Приклад 4. Визначити найбільше ціле значення параметра а , при якому

рівняння має два різні розв’язки: (х+а)lg(х-5)=0.
Розв’язання. ОДЗ: х-5>0
х>5
Дане рівняння рівносильне системі:
 х  а  0,  х  а  0,   х   а,
  
lg( х  5)  0,  х  5  1,  х  6, а<-5.
 х  5;  х  5;  х  5;
  
Якщо а=-6, то рівняння має один розв’язок. Тому рівняння має два розв’язки при
найбільшому цілому значенні параметра а=-7.
Відповідь: а=-7.

2.7. Показникові рівняння

Ряд фізичних, хімічних, біологічних процесів описує показникова функція. Тому

так важливо навчити учнів виконувати відповідні дослідження. Елементи таких
досліджень зустрічаються під час розв’язування рівнянь з параметрами.
Приклад 1. Розв’яжіть рівняння: а х+1 = в 3-х
Розв’язання.
За означенням показникової функції маємо: а >0, в >0.
Якщо а=в=1, то х- довільне дійсне число.
Якщо а=1 і а≠1, то х=3;
якщо а≠1 і в=1, то х=-1;
якщо а≠1 і в≠1, то (х+1)log а а = (3-х)log а в, тобто
(1+log а в)х = 3log а в-1 (1)
1
При log а в+1 = 0 (в= ) , права частина рівняння (1) дорівнює (-4).
а
27
 1
Отже, при в= ≠1 рівняння розв’язків не має;
а
1 log a b 3  1
при в ≠ ≠ 1: x
а 1  log a b

Приклад 2. При яких значеннях параметра а рівняння

3*4х-2+27= а + а *4х-2 має розв’язки? Знайдіть їх.
Розв’язання.
Запишемо дане рівняння у вигляді:
3*4х-2- а *4х-2= а -27
a  27
тобто 4 x 2 
3a
а  27
Рівняння має розв’язки, якщо  0 , тобто 3< а <27.
3а
Знайдемо їх:
log44х-2=log4 а  27 ,
3а

a  27
x  2  log 4
3 a
a  27
x  2  log 4
3 a
a  27
Відповідь: x  2  log 4 , якщо 3< а <27;
3 a
на інших проміжках рівняння розв’язків немає.

Приклад 3. При яких значеннях параметра а рівняння

16х-(5- а )4х+6-2 а =0 має два дійсних різних розв’язки? Знайдіть їх.
Розв’язання.
За умовою маємо показникове рівняння, що зводиться до квадратного, а таке
рівняння має два дійсних різних розв’язки, якщо D>0:
D=(5- а )2-4(6-2 а )>0, тобто ( а -1)2>0 , а ≠1.
5  a  (a  1) 5  a  a 1
Отже, 4x  , а тому 4x  2 ;
2 2
5  a  a 1
4x   3 a .
2
Значення параметра, при якому дане рівняння має два різних дійсних корені:
3- а >0 і 3- а ≠2,
Тобто а є (-∞;1)(1;3)

Відповідь: а є (-∞;1)(1;3).

Приклад 4. Визначити найбільше ціле значення параметра а, при якому рівняння

має два різні розв’язки:
22х+(а+1)2х+0,25=0
Розв’язання.
28
Введемо заміну. Нехай 2х=t, t>0, тоді t2+( а +1)t+0,25=0.
Це рівняння має два різні розв’язки, якщо D>0.
Оскільки
 (а  1)  D
t= і t>0, то а +1<0
2
Отже, розв’яжемо систему:
 D  0, (а  1) 2  1  0, а 2  2а  0,
   ;
а  1  0; а  1; а  1;
а(а  2)  0, а є (;2)  (0;),
  а <-2.
а  1; а  1;
Найбільше ціле значення параметра а=-3.
Відповідь: -3.

Приклад 5. Визначити найменше ціле значення параметра а, при якому рівняння

має два різні розв’язки:
52х+2(11- а )5х+121=0.
Розв’язання.
Введемо заміну. Нехай 5х=t, t>0.
Тоді рівняння t2+2(11- а )t+121=0 має два різні розв’язки, якщо D>0.
Оскільки t=-(11- а )  D / 4 і t>0, то 11- а <0. Отже, розв’яжемо систему:
 D / 4  0, (11  а) 2  121  0, а 2  22а  0;
  
11  а  0; а  11; а  11;
а(а  22)  0, а є (;0)  (22;),
  а >22.
а  11 : а  11;
Найменше ціле значення параметра а=23.
Відповідь: 23.

Приклад 6.Для кожного дійсного значення параметра а розв’яжіть рівняння:

9-|х-2|-4. 3-|х-2|- а =0.
Розв’язання. Введемо заміну: z=3-|х-2|,
Оскільки |х-2|  0 і 3|х-2|  1 , то 0  z  1.
Отримаємо систему:
 z 2  4 z  а  0,
 (1)
0  z  1.
Отже, показникове рівняння, що містить параметр, знову звелося до квадратного,
тобто до дослідження розташування коренів квадратного тричлена.
Оскільки гілки параболи напрямлені вгору, абсциса вершини параболи постійна
і більша від 1 (z0=2), то система (1) буде виконуватись за умови:
 z 0  2,
 D  16  4а,

 (2)
 f (1)  3  а  0,
 f (0)  а  0.

29
Причому, якщо парабола f(х)=х2-4х- а перетинає вісь абсцис на проміжку (0;1),
то точка перетину єдина. Тобто система (1) має єдиний розв’язок.
Розв’язуючи систему (2), отримаємо -3  а  0 . Знайдемо корені рівняння:
z1=2- 4  а , тобто 3-|х-2|=2- 4  а ;
-|х-2|=log3(2- 4  а ); х-2=±log3(2- 4  а )
х=2± log3(2- 4  а ).
Відповідь: якщо а<-3 або а  0 , то рівняння не має розв’язків;
якщо -3  а  0 , то х=2± log3(2- 4  а ).

2.8. Тригонометричні рівняння

До найпростіших тригонометричних рівнянь відносяться рівняння виду:

sin f(x)= а; cos f(x)= а;
tg f(x)= в; ctg f(x)= в.

Рівняння sin f(x)= а та cos f(x)= а мають розв’язки при а є  1;1 , причому ці
розв’язки відповідно мають вигляд:
f(x)=(-1)n arcsin а +πn, nєZ;
f(x)=±arccos а +2πn, nєZ.
Рівняння tg f(x)= в та ctg f(x)= в рівносильні відповідно рівнянням:
f(x)= arctg в + πn, nєZ; (вєR)
f(x)=arcctg в+ πn, nєZ.

Приклад 1. Розв’язати рівняння: sin 2x = а + 1.

Розв’язання.
Якщо -1  а  1  1  2  а  0 , то задане рівняння має розв’язки, які знайдемо за
формулою:
1
х= ((-1)narcsin(a+1)+ πn), nєZ
2
Відповідь: якщо -2  а  0 , то
(1) n n
х= arcsin(a+1)+ , nєZ.
2 2

х
Приклад 2. Розв’язати рівняння: tg =2 а +5.
2
Розв’язання.
Це рівняння має розв’язок при довільних значеннях а:
х=2 arctg(2 а +5)+2 πn, nєZ.

Приклад 3. Розв’язати рівняння: а (1+cos х)= в sin х.

Розв’язання.
Запишемо рівняння у вигляді:

30
 х х х
2 а cos2 2 =2 в cos sin .
2 2
Розглянемо випадки:
1) якщо а=в=0, то отримаємо тотожність, яка справедлива при будь-якому х;
2) якщо а=0, в≠0, то рівняння набуде вигляду:
х х
2в sin cos =0
2 2
sin х=0
х= πn, nєZ;
3) якщо в=0, а≠0, то отримаємо:
х
cos =0, х= π +2kπ, kєZ;
2
4) якщо а≠0, в≠0, то запишемо рівняння у вигляді:
х х х
cos ( а cos - в sin )=0,
2 2 2
звідки

 x  x  x
 cos
2
 0,  cos
2
 0, cos 2  0,
  
a cos x  в sin x  0; a  вtg x ; tg x  а ;
 2 2  2  2 в
 х    2k , kєZ ,

 x  2arctg а  2m, mєZ .
 в

Відповідь: якщо а=в=0, то х – будь-яке число;

якщо а=0, в≠0, то х= πn, пєZ;
якщо в=0, а ≠0, то х=π+2kπ, kєZ;
якщо а ≠0, в≠0, то х1= π +2k π, kєZ;
а
х2= 2arctg  2m, mєZ.
в

Приклад 4. Розв’язати рівняння: sin4х=а (sin3х- sinх).

Розв’язання.
Здійснимо перетворення:
sin4х=2а sinх cos2х;
2 sin2х cos2х =2а sinх cos2х;
cos2х sinх(2cosх-а)=0.
Дане рівняння рівносильне сукупності:
   
cos 2 x  0,  x  4  2 п, nєZ ,
 
sin x  0,  х  k , kєZ ,
 a  a
cos x  ;  х   arccos  2m, mєZ .
 2  2

31
  
Відповідь: якщо а є  2;2, то х=  п, пєZ; х=πk, kєZ;
4 2
a
х   arccos  2m, mєZ;
2
якщо а є (-∞; -2)(2; +∞), то рівняння має дві множини розв’язків:
  
 x  4  2 п, пєZ ,

 х  k , kєZ.

Приклад 5. Визначити найменше ціле значення параметра а, при якому рівняння

має два різні розв’язки:
(х+а) arсcos(х+7)=0.
Розв’язання.
Враховуючи ОДЗ функції арккосинус отримаємо:
 1  х  7  1,  8  х  6,
 
 х  а  0,   х   а, 6< а  8 .
arccos(х  7)  0;  х  6;
 
Якщо а=6, то рівняння має один розв’язок. Рівняння має два розв’язки при
найменшому цілому значенні параметра а = 7.
Відповідь: 7.

32
 Розділ ІІІ. Завдання з параметрами на ЗНО з математики

ЗНО 2018
Знайдіть значення параметра а, при якому корінь рівняння
lg (sin 5𝜋𝑥) = √16 + 𝑎 − 𝑥
3
належить проміжку (1; ).
2

Розв'язання: Розпочнемо аналіз із встановлення ОДЗ:

sin 5𝜋𝑥 > 0 ;
{
16 + 𝑎 − 𝑥 ≥ 0.
Оскільки коренева функція додатно визначена, то ліва частина теж додатня
lg (sin 5𝜋𝑥) ≥ 0 або sin 5𝜋𝑥 ≥ 1.
Проте синус функція обмежена
|sin 5𝜋𝑥| ≤ 1, отже sin 5𝜋𝑥 = 1
і відповідно ліва lg (sin 5𝜋𝑥) = 0 та права частина √16 + 𝑎 − 𝑥 = 0
приймають нульові значення.
Розв'язуємо перше рівняння.
𝜋 1 2
sin 5𝜋𝑥 = 15 → 5𝜋𝑥 = + 2𝜋𝑥 → + 𝑘, 𝑘 ∈ ℤ.
𝑥 10 5
3
За умовою аргумент належить інтервалу 𝑥 ∈ (1; ). Звідси отримаємо
2

1 2 3 1 2 3 1
1< + 𝑘 < ,𝑘 ∈ ℤ → 1 − < 𝑘 < − , 𝑘 ∈ ℤ;
10 5 2 10 5 2 10
9 5 14 5
∙ <𝑘< ∙ , 𝑘 ∈ ℤ;
10 2 10 2
2,25 < 𝑘 < 3,5; 𝑘 ∈ ℤ → 𝑘 = 3.
При цьому

1 2 13 3
𝑥= + ∙3→𝑥 = ; 1 < 1,3 < 1,5 = .
10 5 10 2
Розв'язуємо праву частину
√16 + 𝑎 − 𝑥 = 0 → 16 + 𝑎 − 𝑥 = 0 → 𝑎 = 𝑥 − 16 → 1,3 − 16 = −14,.
та знаходимо значення параметру.

Відповідь: -14,7.

33
 ЗНО 2015
При яких значеннях параметра 𝑎 рівняння
(𝑥 2 −2(𝑎+1)𝑥+6𝑎−3)(𝑡𝑔𝜋𝑥−1)
4 =0
√49𝑥 2 −84𝑥𝑎+36𝑎2
на проміжку [0; 1] має рівно два різні корені ?
Розв'язання
(x2 -2(a+1)x+6a-3)(tgπx-1)
4 =0; 𝑥 ∈ [0; 1]
√49x2 -84xa+36a2
6𝑎
𝑥≠ ,
7
𝜋
𝜋𝑥 ≠ + 𝜋𝑛, 𝑛 ∈ 𝑍,
2
2
𝑥 − 2(𝑎 + 1)𝑥 + 6𝑎 − 3 = 0,
[
{ 𝑡𝑔𝜋𝑥 − 1 = 0;

6𝑎 6𝑎
𝑥≠ , 𝑥≠ ,
7 7
ОДЗ: {𝑥 ≠ 1 + 𝑛, 𝑛 ∈ 𝑍; { 𝑥≠ , 1
2 2
𝑥 ∈ [0; 1] 𝑥 ∈ [0; 1].
2
1) 𝑥 − 2(𝑎 + 1)𝑥 + 6𝑎 − 3 = 0;
𝐷
= (𝑎 + 1)2 − 6𝑎 + 3 = 𝑎2 − 4𝑎 + 4 = (𝑎 − 2)2
4
𝐷
а) Якщо = 0, тобто 𝑎 − 2 = 0, 𝑎 = 2, то 𝑥 = 3 ∉ [0; 1]
4
б) Якщо 𝑎 ≠ 2, то 𝑥1,2 = 𝑎 + 1 ± (𝑎 − 2), 𝑥1 = 3 ∉ [0; 1], 𝑥2 = 2𝑎 − 1.
𝜋
2) 𝑡𝑔𝜋𝑥 − 1 = 0; 𝑡𝑔𝜋𝑥 = 1, 𝜋𝑥 = + 𝜋𝑘, 𝑘 ∈ 𝑍,
4
1 1
𝑥 = + 𝑘, 𝑘 ∈ 𝑍, 𝑥 = ∈ [0; 1].
4 4
1
𝑥= - один корінь рівняння на проміжку [0; 1]. Щоб дане рівняння мало 2
4
корені на [0; 1], потрібно, щоб 𝑥 = 2𝑎 − 1 був коренем на [0; 1], тобто
1
0 ≤ 2𝑎 − 1 ≤ 1, ≤ 𝑎 ≤ 1,
2
1
2𝑎 − 1 ≠ , 𝑎≠ ,
5
4
8
6𝑎
2𝑎 − 1 ≠ , 𝑎≠ ,
7
7
8
1
{ 2𝑎 − 1 ≠ 2 ;
3
{ 𝑎 ≠ 4.
Отже, дане рівняння має два різні корені на [0; 1] , якщо
1 5 5 3 3 7 7
𝑎 ∈ [ ; ) ∪ ( ; ) ∪ ( ; ) ∪ ( ; 1].
2 8 8 4 4 8 8
1 5 5 3 3 7 7
Відповідь. При 𝑎 ∈ [ ; ) ∪ ( ; ) ∪ ( ; ) ∪ ( ; 1].
2 8 8 4 4 8 8

34
ЗНО 2016

35
36
37
38
ЗНО (Пробне) 2018

39
 ВИСНОВКИ

Одним із прийомів розвитку евристичного й творчого типу продуктивних

дій учня в сучасній теорії навчання математики є розв'язування задач з
параметром.
Розв’язування рівнянь-одне з основних завдань алгебри, а завдань з
параметрами-це ще й складне завдання.
В даній роботі були розглянуті методи розв'язування рівнянь з
параметрами, розв'язані різні типи рівнянь з параметрами, поглиблювались
знання про методику розв'язування рівнянь з параметрами.
При розв'язання рівнянь з параметрами користуються аналітичним (із
використанням формул, властивостей функцій) та графічними методами. Для
того, щоб набути міцних та глибоких знань, оволодіти способами і методами
розв'язування рівнянь з параметрами, дуже важливо розв'язати їх достатню
кількість, щоб систематизувати та узагальнити знання по даній темі.
Отже, матеріал даної роботи сприяє систематизації, поглибленню і
розширенню знань, навичок та умінь по темі "методи розв'язування рівнянь з
параметрами" та їх цілеспрямованому використанні під час виконання різних
типів завдань у шкільному курсі математики
Ця тема повинна вивчатися не тільки на факультативах і додаткових
заняттях, але й у шкільній програмі, тому що вона формує логічне мислення й
математичну культуру в школярів, підвищує технічні можливості. При
розв’язуванні даних завдань виробляються навички дослідницької діяльності,
розвиваються творчі здібності учня.

40
 Література

1. Апостолова Г.В., Ясінський В.В. Перші зустрічі з параметрами. – К.: Факт,

2008. – 324 с.
2. Апостолова Г.В. Хитромудрий модуль. К.: Факт, 2006. – 256 с.
3. Апостолова Г.В. Я сам! К.: Факт, 1997. – 202 с.
4. Глобін О. І., Панкратов І.Є. збірник завдань для державної атестації з
математики 11 клас. – К.: Центр навчально – методичної літератури,
2012 р.
5. Горштейн П. І., Полонський В. Б., Якір М. С. Задачі з параметрами. – К.:
РІА “Текст”; МП “ОКО”, 1992. – 290 с.
6. Дорофєєв Г.В. Посібник з математики для вступників у ВНЗ – М.: Наука,
1974 р.
7. Лобанова Л. В., Фількенштейн Л. П. Вибрані задачі елементарної
математики. – К: Вища школа, 1989. – 115 с.
8. Навчальні програми з математики для учнів 7-11 класів ЗНЗ.
9. Назаренко О.М., Назаренко Л.Д. тисяча і один приклад. Рівності і
нерівності. – Суми: “Слобожанщина”, 1994. – 272 с.
10.Фількенштейн Л. П. Домашній репетитор. Вибрані глави конкурсної
математики в методах і задачах. Книга четверта. Параметри. – К.: Євро
індекс Лтд, 1995. – 210 с.
11.Ястребинецький Г. А. Задачі з параметрами. – М.: Просвещение, 1986. –
128 с.
12.http://testportal.gov.ua/- центр оцінювання якості освіти

41