Зміст

Вступ ............................................................................................. 2
Повторення. Функція, її графік та властивості ............................ 3
Показникова функція та її властивості ........................................ 4
Показникові рівняння .................................................................. 9
Показникові рівняння, що відрізняються від найпростіших ..... 12
Найпростіші показникові нерівності .......................................... 14
Означення логарифма числа. Властивості логарифмів. Основна
логарифмічна тотожність ........................................................... 16
Логарифмічна функція, її графік та властивості ....................... 20
Найпростіші логарифмічні рівняння та рівняння, що
відрізняються від найпростіших ................................................ 25
Логарифмічні нерівності ............................................................. 31
Знаходження похідних логарифмічної та показникової функцій
.................................................................................................... 35
Список використаних джерел .................................................... 37

1
 Вступ
Дана методична розробка стане в нагоді всім, хто хоче
успішно засвоїти поняття і властивості показникових та
логарифмічних функцій і пов’язані з ними рівняння, нерівності
та інші завдання, які передбачені курсом математики старшої
школи на рівні стандарту. Матеріал викладено в логічній
послідовності. Після теоретичного блоку рекомендується
ознайомитись із зразками розв’язання типових вправ, а потім
приступити до самостійного розв’язування. Якщо працювати за
таким алгоритмом, то засвоєння матеріалу не становитиме ніяких
труднощів. Крім цього, посібник містить QR-коди і посилання на
різноманітні інтерактивні вправи, тестування та презентації, які
допоможуть і здійснити самоперевірку, і покращити розуміння
матеріалу за допомогою його візуалізації. Готові розв’язання
містять усі найпоширеніші випадки. Таким чином, посібником
можуть скористатися учні старших класів та студенти для
самостійного опанування темою або повторення, відпрацювання
пропущених занять чи підготовки до ДПА і ЗНО. Вчителі та
викладачі можуть використати дану методичну розробку для
підготовки власних занять або як роздатковий матеріал під час
організації самостійної чи групової роботи учнів і студентів.

2
 Повторення. Функція, її графік та властивості
Числовою функцією з областю
визначення 𝑫 називається залежність,
при якій кожному числу 𝒙 із множини
𝑫 (області визначення) ставиться у
відповідність єдине число 𝒚.
𝒙 – аргумент(незалежна змінна),
𝒚 – функція(залежна змінна)
𝒚 = 𝒇(𝒙) – функція
𝒇(𝒙𝟎 ) – значення функції 𝒇 у точці 𝒙𝟎
Графіком функції називається
множина всіх точок координатної
площини з координатами (𝒙; 𝒇(𝒙)).
Область визначення функції 𝒇 –
це множина тих значень, яких може
набувати аргумент 𝒙. Позначення: 𝑫(𝒇)
Область значень функції 𝒇 – це
множина, яка складається із всіх чисел
𝒇(𝒙), де 𝒙 належить області визначення. Її позначають 𝑬(𝒇).
Функція 𝒇(𝒙) називається зростаючою на множині 𝑴, якщо
більшому значенню аргументу з цієї множини відповідає більше
значення функції.
Функція 𝒇(𝒙) називається спадною на множині 𝑴, якщо
більшому значенню аргументу з цієї множини відповідає менше
значення функції.
Пригадаємо властивості степеня з раціональним показником.
𝒂𝒎 𝒂𝒏 = 𝒂𝒎+𝒏
𝒂𝒎 : 𝒂𝒏 = 𝒂𝒎−𝒏
(𝒂𝒎 )𝒏 = 𝒂𝒎𝒏
Всі ці властивості справедливі для 𝑎 > 0, 𝑏 > 0
(𝒂𝒃)𝒏 = 𝒂𝒏 𝒃𝒏
𝒂 𝒏 𝒂𝒏 та будь-яких дійсних 𝑚 𝑖 𝑛
( ) = 𝒏
𝒃 𝒃
𝟏 −𝒏 𝟏
( ) = 𝒏
𝒂 𝒂
𝟎
𝒂 =𝟏

3
 Показникова функція та її властивості
Функція виду 𝑦 = 𝑎 𝑥 , де 𝑎 > 0 і 𝑎 ≠ 1, називається
показниковою.
𝑥
Наприклад: 𝑦 = 2𝑥 , 𝑦 = 0,3𝑥 , 𝑦 = (√2)
Обмеження:
а > 0: Якщо а = 0, то при х < 0 вираз не матиме змісту.
1
Наприклад, 0−1 = , а на нуль ділити не можна.
0
Якщо а < 0, то при х, що дорівнює нескоротному дробові із
3
парним знаменником вираз (5 4  4 53 ) не має змісту.
3
4
Наприклад,−54 = √(−5)3 , а корінь парного
степеня із від’ємного числа не добувається.
а ≠ 1: Якщо а = 1, то 1𝑥 = 1, тобто стала.
Графіком такої функції є пряма, тобто це вже
не показникова функція, а лінійна.

Складемо таблицю і побудуємо графік функції 𝑦 = 2𝑥 :

х -4 -3 -2 -1 0 1 2 3 4
1 1 1 1
у 1 2 4 8 16
16 8 4 2

Якщо побудуємо всі значення з

множини 𝑥 ∈ ℝ, то отримаємо графік
показникової функції 𝑦 = 2𝑥 (можливий
інший запис, наприклад: 𝑓(𝑥) = 2𝑥 ).
*Кожна точка цього графіка є степенем
числа 2 з дійсним показником 𝑥.
Отриманий графік показникової
функції не може перетнути вісь абсцис,
тому що навіть якщо ми візьмемо
від’ємний показник степеня, то завжди отримаємо додатне
значення:
1 1 1
𝑥 −𝑛 = 𝑛 ; 4−2 = 2 =
𝑥 4 16
Отже, вісь 𝒙 є асимптотою1 цього графіка.
Побудуємо деякі графіки функцій 𝒚 = 𝒂𝒙 при 𝒂 > 𝟏 і 𝟎 < 𝒂 < 𝟏

1Асимптота кривої (грец. ασυμπτωτος — що не збігається, не дотикається) — це

пряма, до якої крива при віддаленні в нескінченність наближається як завгодно
близько, але не перетинає її.

4
 Чим більшою є основа 𝑎 > 1, тим
крутіше «піднімається» графік
функції 𝑦 = 𝑎 , якщо рухатися вправо.
𝑥

Чим меншою є основа 0 < 𝑎 < 1, тим

крутіше «піднімається» графік
функції 𝑦=𝑎 ,𝑥
якщо точка
рухається вліво.

Властивості показникової функції

1. 𝐷(𝑓) = ℝ (Областю визначення показникової функції є множина
дійсних чисел)
2. 𝐸(𝑓) = (0; ∞) (Областю значень показникової функції є множина
(0; ∞))
3. 𝑦 > 0 при всіх значеннях
𝑥∈ℝ (Показникова
функція не має нулів, і
проміжок (−∞; +∞) є
проміжком її
знакосталості)
4. При 𝑎 > 1 зростаюча (При
𝑎 > 1 зростає на всій
області визначення)
При 0 < 𝑎 < 1 спадна (При
0 < 𝑎 < 1 спадає на всій
області визначення)
5. Похідна показникової функції: (𝒂𝒙 )′ = 𝒂𝒙 𝒍𝒏𝒂, (𝒆𝒙 )′ = 𝒆𝒙

5
Відскануйте QR-код, складіть пазл та
назвіть властивості функції, графік
якої ви отримаєте

https://cutt.ly/JnRkvDW

1 𝑥
Розглянемо графіки показникових функцій 𝑦 = ( ) 𝑖 𝑦 = 2𝑥 .
4
У них кутовий коефіцієнт дотичної проведеної в точці 𝐴(0; 1)
до графіка менший за одиницю або більший за одиницю.

Якщо за основу показникової функції взяти ірраціональне

число e ≈ 2,7 то кутовий коефіцієнт дотичної до її графіка в точці
A(0; 1) дорівнює 1.

Така показникова функція

називається експонентою.

Графік кожної показникової

функції обов’язково проходить
через точку 𝐴(0; 1).

𝑎>0
𝑦 = 𝑎 |𝑎 ≠ 1 ⇒ 𝑎0 = 1
𝑥

𝑥∈ℝ
6
 Приклади розв’язування вправ
1. Знайдіть область визначення функції:
1
а) 𝑦 = 4𝑥 ; б) 𝑦 = 𝑥 𝑥 ; в) 𝑦 = 5√𝑥 .
Розв’язання:
1
а) 𝑦 = 4 𝑥

𝐷(𝑦): 𝑥 ≠ 0, 𝑥 ∈ (−∞; 0) ∪ (0; +∞).

б) 𝑦 = 𝑥 𝑥
а  0 і а  1, тому основа х > 0 і х  1, а в показнику – будь-яке
значення х. Область визначення функції 𝐷(𝑦): 𝑥 ∈ (0; 1) ∪ (1; ∞).
в) 𝑦 = 5√𝑥
Якщо 5  0 і 5  1, то функція визначена на множині
невід’ємних значень х, тому що аргумент міститься під знаком
квадратного кореня: х  0. Отже, 𝐷(𝑦): 𝑥 ∈ [0; +∞).

2. Вкажіть, які з показникових функцій є зростаючими, а які

1 𝑥
спадними: 𝑦 = 4,5𝑥 ;𝑦 = ( ) ; 𝑦 = 0,6𝑥 ; 𝑦 = 𝜋 𝑥 .
3
Розв’язання:
Зростаючою є функція виду 𝑦 = 𝑎 𝑥 при 𝑎 > 1, спадною – при
0 < 𝑎 < 1. Отже, зростаючими є функції 𝑦 = 4,5𝑥 (𝑎 = 4,5 > 1) і
1 𝑥 1 1
𝑦 = 𝜋 𝑥 (𝑎 = 𝜋 > 1). Спадні: 𝑦 = ( ) (𝑎 = ; 0 < < 1) і
3 3 3
𝑦 = 0,6𝑥 (𝑎 = 0,6; 0 < 0,6 < 1).

3. Використовуючи властивості монотонності функції 𝑦 = 𝑎 𝑥 ,

порівняйте числа:
а) 1,93 і 1; б) 0,88 і 1.
Розв’язання:
а) 1 = 1,9 . Функція 𝑦 = 1,9𝑥 зростаюча, оскільки а = 1,9, a  1.
0

Оскільки 3 > 0, то 1,93 > 1,90, тобто 1,93 > 1.

б) 1 = 0,80. Функція 𝑦 = 0,8𝑥 спадна, оскільки а = 0,8, 0  a  1.
Оскільки 8 > 0, то 0,88 < 0,80, тобто 0,88 < 1.

Тут можна переглянути

презентацію

https://cutt.ly/Kwn9tVpS

7
 Практичні завдання
1. Знайдіть область визначення функції:
1
1) 𝑦 = 0,2√𝑥 ; 2) 𝑦 = 3√𝑥−1 ; 3) 𝑦 = 1,3𝑥2 .

2. Порівняйте значення виразів:

1) 32,4 і 33,14 ; 4) 0,22−2 і 1;
1 1
2) 0,40,5 і 0,40,6 ;
1 5) (√5) і (√5)3 ;
2

4 2 −1,4 −1,5
3) 1 і ( ) ; 6) (√2 − 1) і (√2 − 1) .
3

3. Порівняйте числа m і n, якщо:

𝑚 𝑛
√2 √2
1) 3,8𝑚 < 3,8𝑛 ; 2) 0,7𝑚 < 0,7𝑛 ; 3) ( ) > ( ) .
2 2

4. Вкажіть, які з показникових функцій є зростаючими, а

які спадними:
1) 𝑦 = 3𝑥 ; 9 𝑥
𝑥 7) 𝑦 = ( ) ;
3 5
2) 𝑦 = (√10) ; 3 𝑥
5 𝑥 8) 𝑦 = ( ) ;
3) 𝑦 = ( ) ; 19
7
𝑥 9) 𝑦 = 0,24𝑥 ;
7
4) 𝑦 = ( ) ; 10) 𝑦 = 𝜋 𝑥 ;
5
5) 𝑦 = 0,018𝑥 ; 11) 𝑦 = 𝑒 𝑥 .
𝑥
6) 𝑦 = (√3) ;

5. Порівняйте число а з одиницею, якщо:

3 4 2 1
1) 𝑎5 > 𝑎5 ; 2) 𝑎−3 < 𝑎9 ; 3) 𝑎0,2 > 1.

6. Побудуйте графік функції:

1) 𝑦 = 3𝑥 ; 2) 𝑦 = 3𝑥 + 1; 3) 𝑦 = 3𝑥−2 ; 4) 𝑦 = −3𝑥 .

Контрольні запитання
 Яку функцію називають показниковою?
 Чи може показникова функція перетнути вісь абсцис?
 Які властивості має степінь з дійсним показником?
 Зобразіть схематично графік функції 𝑦 = 𝑎 𝑥 при 𝑎 > 1; при
0<𝑎<1
 Через яку точку проходять всі графіки всіх показникових
функцій?
 Користуючись побудованими графіками показникових
функцій, охарактеризуйте всі їх властивості
 Що називають експонентою?

8
  Яку цікаву особливість має експонента?
 За якої умови показникова функція зростає? А за якої –
спадає?
 Чи може значення показникової функції бути від’ємним?
 Чи може значення показникової функції дорівнювати
нулю?

Пройдіть тест та перевірте, як

ви засвоїли тему

https://cutt.ly/knDItda

Показникові рівняння
Показниковими називають рівняння, у яких невідоме
міститься в показнику степеня при сталих основах.
1 5−2𝑥
Наприклад, 9𝑥 = √3; 3𝑥 + 9𝑥 = 2; 2𝑥 ∙ 3𝑥 = ( )
6
Найпростіші показникові рівняння мають вигляд: 𝑎 𝑥 = 𝑏, де
𝑎 > 0 і 𝑎 ≠ 1. Оскільки множина значень показникової функції –
це множина додатніх чисел, то рівняння 𝑎 𝑥 = 𝑏:
1) при 𝑏 > 0 має 1 розв’язок:

В обох випадках функція 𝑦 = 𝑎 𝑥 або монотонно зростає або

монотонно спадає на ℝ, тобто кожне своє додатне значення
приймає лише один раз.

9
 2) при b  0 не має розв’язків:

При 𝑎 > 0 і 𝑎 ≠ 1 рівність 𝒂𝒙𝟏 = 𝒂𝒙𝟐 виконується тоді й тільки

тоді, коли 𝒙𝟏 = 𝒙𝟐 .
Для того, щоб розв’язати рівняння 𝑎 𝑥 = 𝑏, де де 𝑎 > 0, 𝑎 ≠ 1 і
𝑏 > 0, треба b подати у вигляді 𝑏 = 𝑎𝑐 , тоді будемо мати 𝑎 𝑥 = 𝑎𝑐 ,
звідси х = с.

Один із методів розв'язування показникових рівнянь:

Зведення обох частин рівняння до степеня з однаковою основою
Метод зведення обох частин рівняння до спільної основи
стосується рівнянь виду 𝑎 𝑓(𝑥) = 𝑎 𝑔(𝑥) та рівнянь, що можна звести
до такого виду.

𝟏) 𝟒𝒙 = 𝟏𝟔; 𝟏 𝒙 𝟏 𝟑) 𝟑𝒙−𝟐 = 𝟐𝟕;

4 𝑥 = 42 ; 𝟐) ( ) = ; 3𝑥−2 = 33 ;
𝟐 𝟒
𝑥=2 1 𝑥 1 2 𝑥 − 2 = 3;
( ) =( ) ; 𝑥=5
2 2
𝑥=2
𝟒) 𝟎, 𝟒𝟐𝒙+𝟏 = 𝟎, 𝟏𝟔; 𝟓) 𝟕𝒙 = −𝟏; 𝟔) 𝟕𝒙 = 𝟗𝒙 ; | ∶ 𝟗𝒙
0,42𝑥+1 = 0,42 ; 7𝑥 > 0 7𝑥
Рівняння не має = 1;
2𝑥 + 1 = 2; 9𝑥
2𝑥 = 1; коренів 7 𝑥 7 0
1 ( ) =( ) ;
𝑥= 9 9
2 𝑥=0
7) 𝟑𝒙 = ;
𝟏 8) 𝟖𝒙 = 𝟏𝟔; −𝒙
𝟗) 𝟏𝟎 = 𝟎, 𝟎𝟎𝟎𝟏;
𝟖𝟏
(23 )𝑥 = 24 ; 10−𝑥 = 10−3 ;
3𝑥 = 3−4 ;
23𝑥 = 24 ; −𝑥 = −3;
𝑥 = −4
3𝑥 = 4; 𝑥=3
4
𝑥=
3

10
 𝟏 𝟐−𝒙 𝒙−𝟔
𝟐
𝟏𝟎) 𝟓𝒙 −𝟓𝒙−𝟏𝟒 = 𝟏; 𝒙 𝟏𝟐) (𝟏𝟎𝒙−𝟓 ) = 𝟏𝟎𝟎;
2 𝟏𝟏) 𝟑𝟔 = ( ) ;
5𝑥 −5𝑥−14 = 50 ; 𝟐𝟏𝟔 10(𝑥−5)(𝑥−6) = 102 ;
𝑥 2 − 5𝑥 − 14 = 0; 62𝑥 = 6−3(2−𝑥) ; (𝑥 − 5)(𝑥 − 6) = 2;
𝑥1 = −2, 𝑥2 = 7 2𝑥 = −3(2 − 𝑥); 𝑥 2 − 11𝑥 + 28 = 0;
−𝑥 = −6; 𝑥1 = 4, 𝑥2 = 7
𝑥=6
𝟏𝟑) 𝟐 ∙ 𝟒𝒙 = 𝟖𝒙+𝟏 ; 14) √𝟓𝒙 = 𝟐𝟓; 𝟏 𝒙−𝟒
21 ∙ 22𝑥 = 23(𝑥+1) ; 1 𝟏𝟓) ( ) = 𝟐𝟒𝒙−𝟏 ;
𝑥
(5 )2 = 5 ;2 𝟐
21+2𝑥 = 23(𝑥+1) ; 1 2−(𝑥−4) = 24𝑥−1 ;
𝑥 2
1 + 2𝑥 = 3(𝑥 + 1); 52 = 5 ; −(𝑥 − 4) = 4𝑥 − 1;
1 + 2𝑥 = 3𝑥 + 3; 1 −𝑥 + 4 = 4𝑥 − 1;
𝑥 = 2;
−𝑥 = 2; 2 −5𝑥 = −5;
𝑥=2 𝑥=4 𝑥=1
𝟑 𝟏−𝟐𝒙 𝟏 𝒙−𝟑 𝟏𝟔 𝟒 𝒙−𝟏 𝟐𝟕 𝒙−𝟏
𝟏𝟔) ( ) 𝟏𝟕) (𝟏 ) = ; 𝟏𝟖) ( ) ∙( )
𝟐 𝟒 𝟐𝟓 𝟗 𝟖
𝑥−3 −2 𝟐
𝟖 𝒙+𝟑 5 5
=( ) ; ( ) =( ) ; = ;
𝟐𝟕 4 4 𝟑
𝑥−1
3 1−2𝑥 3 −3(𝑥+3) 𝑥 − 3 = −2; 4 ∙ 27 2
( ) =( ) ; ( ) = ;
2 2 𝑥=1 9∙8 3
𝑥−1
1 − 2𝑥 = −3(𝑥 + 3); 3 2
( ) = ;
𝑥 = −10 2 3
3 𝑥−1 3 −1
( ) =( ) ;
2 2
𝑥 − 1 = −1;
𝑥=0
𝟐 𝟐
19) 𝟎, 𝟐𝟓𝒙 −𝟒 = 𝟐𝒙 +𝟏 ; Практичні завдання
2
1 𝑥 −4 𝟏) 5𝑥 = 125;
2
( ) = 2𝑥 +1 ; 1 𝑥
4 𝟐) ( ) = −4;
2 2
2
(2−2 )𝑥 −4 = 2𝑥 +1 ; 2 2
𝟑) 5𝑥 −2𝑥 = 6𝑥 −2𝑥 ;
2 2
2−2𝑥 +8 = 2𝑥 +1 ; 𝟒) 0,62𝑥−3 = 1;
−2𝑥 2 + 8 = 𝑥 2 + 1; 𝟓) 0,1𝑥 = 100;
𝑥 2 + 2𝑥 2 = 8 − 1; 𝟔) 42𝑥−1 = 16;
3𝑥 2 = 7; 𝟕) 27𝑥−1 = 9𝑥+1 ;
7 2 2𝑥 9
𝑥2 = 𝟖) ( ) = ;
3 3
2𝑥
4
1
7 𝟗) ( ) = 35𝑥−1 ;
𝑥 = ±√ 9
3 4 3𝑥−7 7 7𝑥−3
𝟏𝟎) ( ) =( ) .
7 4

11
Тут можна переглянути
презентацію

https://cutt.ly/hnYomYi

Показникові рівняння, що відрізняються від найпростіших

Метод винесення спільного множника за дужки
Цим способом зручно розв’язувати рівняння, ліва частина
яких є сумою степенів вигляду 𝑎𝑘𝑥+𝑏 з тією самою основою і з
однаковими коефіцієнтами k у показнику степеня. За дужки
виноситься степінь з найменшим показником.
𝟏) 𝟑𝒙+𝟐 + 𝟑𝒙+𝟏 + 𝟑𝒙 = 𝟑𝟗; 𝟐) 𝟒𝒙−𝟐 − 𝟑 ∙ 𝟐𝟐𝒙−𝟏 + 𝟓 ∙ 𝟐𝟐𝒙 = 𝟐𝟐𝟖;
𝟑𝒙 ∙ 32 + 𝟑𝒙 ∙ 31 + 𝟑𝒙 = 39; 4𝑥 ∙ 4−2 − 3 ∙ 22𝑥 ∙ 2−1 + 5 ∙ 22𝑥 =
𝟑𝒙 (9 + 3 + 1) = 39; 228;
𝒙 1 1
𝟑 ∙ 13 = 39; 𝟒𝒙 ∙ − 3 ∙ 𝟒𝒙 ∙ + 5 ∙ 𝟒𝒙 = 228;
16 2
𝟑𝒙 = 39 ∶ 13; 𝒙 1 3
𝟑𝒙 = 𝟑; 𝟒 ( − + 5) = 228;
16 2
𝒙 = 𝟏. 1 − 24 + 80
𝟒𝒙 ( ) = 228;
16
57
𝟒𝒙 ( ) = 228;
16
57
𝟒𝒙 = 228: ;
16
𝒙 16
𝟒 = 228 ∙ ;
57
𝒙
𝟒 = 64;
𝟒𝒙 = 4 3 ;
𝒙=𝟑

Метод введення нової змінної (заміни змінної):

𝟏) 𝟏𝟎𝟎 − 𝟏𝟏 ∙ 𝟏𝟎𝒙 + 𝟏𝟎 = 𝟎;
𝒙
𝟐)𝟏𝟎𝟎 ∙ 𝟎, 𝟑𝟐𝒙 + 𝟗𝟏 ∙ 𝟎, 𝟑𝒙 − 𝟗 = 𝟎;
(𝟏𝟎𝒙 )2 − 11 ∙ 𝟏𝟎𝒙 + 10 = 0; Нехай 0,3𝑥 = 𝑡, тоді одержимо
Нехай 10𝑥 = 𝑡, тоді: рівняння:
2
𝑡 − 11𝑡 + 10 = 0; 100𝑡 2 + 91𝑡 − 9 = 0;
𝑡1 = 10; 𝑡2 = 1. 𝐷 = 𝑏 2 − 4𝑎𝑐;
10𝑥 = 10; або 10𝑥 = 1; 𝐷 = 912 − 4 ∙ 100 ∙ (−9) =
𝒙=𝟏 10𝑥 = 100 ; = 8281 + 3600 = 11881; √𝐷 = 109
𝒙=𝟎
12
 −𝑏±√𝐷
𝑡1,2 = ;
2𝑎
−91+109 18
𝑡1 = = = 𝟎, 𝟎𝟗;
200 200
−91−109
𝑡2 = = −𝟏
200
Обернена заміна:
0,3𝑥 = 0,09 або 0,3𝑥 = −1
𝑥 2
0,3 = 0,3 𝒙 =⊘
𝒙=𝟐

Графічний метод
Цим методом можна
скористатися для знаходження
коренів рівняння шляхом побудови
графіків рівняння та на основі
отриманих графіків довести, що
інших коренів немає.
𝟑 𝒙
(𝟐) = 𝟏 + 𝟎, 𝟓𝒙
𝟑 𝒙
Будуємо графіки функцій 𝒚 = ( ) і
𝟐
𝒚 = 𝟏 + 𝟎, 𝟓𝒙 в одній системі
координат. Графіки цих функцій
перетинаються в точці, абсциса якої дорівнює 1.

Тут можна переглянути

презентацію

https://cutt.ly/jnYo5bZ

Практичні завдання
1. Розв’яжіть рівняння методом винесення спільного
множника за дужки:
𝟏) 2𝑥+2 + 2𝑥 = 5; 𝟔) 6 ∙ 5𝑥 − 5𝑥+1 − 3 ∙ 5𝑥−1 = 10;
𝟐) 3𝑥+1 + 3𝑥 = 108; 𝟕) 2 ∙ 7𝑥 + 7𝑥+2 − 3 ∙ 7𝑥−1 = 354;
𝟑) 2𝑥 − 2𝑥−2 = 12; 𝟖) 5 ∙ 0,5𝑥−3 + 0,5𝑥+1 = 162;
𝟒) 3𝑥+1 − 2 ∙ 3𝑥−2 = 75; 𝟗) 12 ∙ 5𝑥−1 + 3 ∙ 5𝑥 − 5𝑥+1 = 10;
𝟓) 2𝑥 + 2𝑥−1 + 2𝑥−2 = 56; 𝟏𝟎) 3𝑥+3 + 5 ∙ 3𝑥−1 − 86 = 0.
13
 2. Розв’яжіть рівняння методом заміни змінної:
𝟏) 22𝑥 − 6 ∙ 2𝑥 + 8 = 0; 𝟔) 4𝑥 − 9 ∙ 2𝑥 + 8 = 0;
𝟐) 22𝑥 − 3 ∙ 2𝑥 + 2 = 0; 𝟕) 72𝑥 − 8 ∙ 7𝑥 + 7 = 0;
𝟑) 32𝑥 − 2 ∙ 3𝑥 − 3 = 0; 𝟖) 25𝑥 − 5𝑥 − 20 = 0;
𝟒) 52𝑥 − 3 ∙ 5𝑥 − 10 = 0; 𝟗) 9𝑥 − 6 ∙ 3𝑥 − 27 = 0;
𝟓) 62𝑥 − 4 ∙ 6𝑥 − 12 = 0 𝟏𝟎) 64𝑥 − 8𝑥 − 56 = 0.

Перевірте чи навчилися ви
розв’язувати рівняння

https://cutt.ly/XnDSrbC

Найпростіші показникові нерівності

Показникові нерівності аналогічні до показникових рівнянь і
мають схожі методи розв’язування. Але є одна важлива
відмінність – при розв’язуванні нерівностей слід враховувати
зростає чи спадає показникова функція, а саме:
1. Якщо 𝑎 > 1 і 𝑎 𝑓(𝑥) > 𝑎𝜑(𝑥) , то 𝑓(𝑥) > 𝜑(𝑥);
2. Якщо 0 < 𝑎 < 1 і 𝑎 𝑓(𝑥) > 𝑎𝜑(𝑥) , то 𝑓(𝑥) < 𝜑(𝑥).

Алгоритм розв’язування найпростіших показникових

нерівностей:
1. Звести обидві частини нерівності до степенів з однаковими
основами.
2. Порівняти основу степеня з одиницею і з’ясувати зростаючою чи
спадною є функція.
3. а) Якщо функція виявилася зростаючою, то відкинути основи
степеня і для показників зберегти знак.
б) Якщо функція виявилася спадною, то відкинути основи
степеня, а для показників змінити знак на протилежний.
4. Розв’язати утворену нерівність і записати відповідь.

14
Наприклад:
𝟏)𝟐𝟑𝒙 > 𝟒; 𝟏
𝟐)𝟎, 𝟓𝟒𝒙−𝟔 ≤ ;
23𝑥 > 22 ; 𝟒
2 > 1 , отже функція 0,54𝑥−6 ≤ 0,52 ;
зростаюча; 0 < 0,5 < 1, отже функція спадна;
3𝑥 > 2; 4𝑥 − 6 ≥ 2;
𝑥> ;
2 4𝑥 ≥ 8;
3 𝑥 ≥ 2;
2
𝑥 ∈ ( ; +∞) 𝑥 ∈ [2; +∞)
3

Тут можна переглянути

презентацію

https://cutt.ly/8nYpYGc

Практичні завдання
Розв’яжіть показникові нерівності:
1 𝟒) (0,2)3𝑥+2 < (0,2)14 ;
𝟏) 7𝑥 < ;
49 𝟓) 27𝑥 ≥ 81;
𝟐) (0,1)𝑥 > 0,001; 𝑥−2 𝑥−4
1
𝑥
𝟑) 5 ≤ 625; 𝟔) (3 ) >
3

Перевірте чи навчилися ви
розв’язувати показникові нерівності

https://cutt.ly/qnDJHXD

15
 Означення логарифма числа. Властивості логарифмів.
Основна логарифмічна тотожність
Розв’яжемо рівняння 4𝑥 = 64; 4𝑥 = 43 ; 𝑥 = 3
А ось, наприклад, рівняння 4𝑥 = 5 також є найпростішим
показниковим, але його ми не можемо розв’язати за загальною
схемою, оскільки невідомо, як подати число 5 у вигляді степеня з
основою 4. Так, як 4>0, то це рівняння має розв’язок, і його
наближений корінь ми можемо знайти, побудувавши графіки
функцій 𝑦 = 4𝑥 і 𝑦 = 5 та знайшовши наближене значення
абсциси точки перетину.

x0 – це показник степеня, до
якого треба піднести число 4, щоб
отримати число 5. Це і є означення
логарифма. Отже, розв’язком
такого рівняння є логарифм числа
5 за основою 4, а записується це
так: 𝒍𝒐𝒈𝟒 𝟓
Показникове рівняння 𝑎 𝑥 = 𝑏,
де 𝑎 > 0, 𝑎 ≠ 1, 𝑏 > 0 має єдиний
корінь. Цей корінь називається
логарифмом числа b за основою а і
позначається log 𝑎 𝑏.
Наприклад, коренем рівняння
2 = 8 є число 3, тобто log2 8  3.
𝑥

Логарифмом додатного числа b за основою а, де 𝑎 > 0, 𝑎 ≠ 1

називається показник степеня, до якого треба піднести число а,
щоб одержати число b.

a – основа, 𝒂 > 𝟎, 𝒂 ≠ 𝟏
b – підлогарифмічний вираз, 𝒃 > 𝟎

Наприклад: log 2 8 = 3, оскільки 23 = 8;

1 1
log 2 = −2, оскільки 2−2 = ;
4 4
log 7 1 = 0, оскільки 70 = 1

16
 Отже, розглянувши рівність 43 = 64, знаючи будь-які два
числа – можемо знайти третє.

Відомо Знайти Розв’язання

4і3 64 3
4 = 64 Степінь
𝟒𝟑 = 𝟔𝟒
64 і 3 4 3
√64 = 4 Корінь
4 і 64 3 log 4 64 = 3 Логарифм

Десятковими логарифмами називаються логарифми за

основою 10, позначаються lg.

𝐥𝐨𝐠 𝟏𝟎 𝒂 = 𝒍𝒈𝒂

Наприклад: 𝑙𝑔100 = 2, оскільки 102 = 100;

𝑙𝑔0,0001 = −4, оскільки 10−4 = 0,0001.
Натуральними логарифмами називаються логарифми за
основою е ( число е – ірраціональне, е ≈ 2,71828…), позначаються
ln.
𝒍𝒐𝒈𝒆 𝒂 = 𝒍𝒏𝒂

Наприклад: 𝑙𝑛𝑒 = 1, оскільки 𝑒 1 = 𝑒;

𝑙𝑛𝑒 2 = 2, оскільки 𝑒 2 = 𝑒 2 ;
1 1
𝑙𝑛 = −1, оскільки 𝑒 −1 =
𝑒 𝑒

Основна логарифмічна тотожність:

Наприклад: 2log2 5 = 5;
−1 1
2− log2 5 = (2log2 5 ) = 5−1 =
5

17
 Властивості логарифмів:

Наслідки:
1
𝑙𝑜𝑔𝑎 𝑏 = , 𝑎 > 0, 𝑎 ≠ 1, 𝑏 > 0, 𝑏 ≠ 1
𝑙𝑜𝑔𝑏 𝑎
𝑙𝑜𝑔𝑎 𝑏 = 𝑙𝑜𝑔𝑎𝑘 𝑏 𝑘 , 𝑎 > 0, 𝑎 ≠ 1, 𝑏 > 0
𝑚
𝑙𝑜𝑔𝑎𝑛 𝑎𝑚 = , 𝑎 > 0, 𝑎 ≠ 1
𝑛

Приклади розв’язування вправ

1. Обчисліть:
1) log 2 1 = 0; 8) log 2
1 1
1
= log 2 2−2 = − ;
2) log 2 2 = 1; √2 2
1
1 3
3) lg 0,1 = −1; 9) log 2 2√2 = log 2 √8 = log 2 82 = log 2 8 = ;
2 2
4) log 2 32 = 5; 10) 2log2 32 = 32;
1
1
5) log 2 √2 = log 2 22 = ; 11) 5log5 0,45 = 0,45;
2
6) log 2 0,5 = −1; 12) 72 log7 2 = 7log7 4 = 4.
1
7) log 2 = −3;
8

2. Знайдіть значення виразу:

1) log 6 3 + log 6 2 = log 6 (3 ∙ 2) = log 6 6 = 1;
100
2) log 5 100 − log 5 4 = log 5 = log 5 25 = 2;
4
84 1
3) log 49 84 − log 49 12 = log 49 = log 49 7 = ;
12 2
log5 64 log5 43 3 log5 4
4) = = =3
log5 4 log5 4 log5 4

18
 Тут можна переглянути
презентацію

https://cutt.ly/4nYadP4

Практичні завдання
Обчисліть значення виразів:
1) log 5 √10 − log 5 √2 ; 13) 5log5 10−1 ;
2) log 6 9 + 2 log 6 2 ; 14) 4log2 3+0,5 log2 9 ;
3) log 2 5 − log 2 35 + log 2 56 ; 2 log2 8−2
4) log 3 27 − log 1 7 ; 15) ( ) 3 ;
3
7 1 25
1 16) log 4 36 − log 4 5 + log 4 ;
5) log 5 + log √3 27 ; 2 81
25 log6 12+log6 3
1 17) ;
6) 2lg 5 + lg 16; 2 log3 6−log3 12
2 2log7 4+log7 0,5
7) 3log6 11 ∙ 2log6 11 ; 18) ;
log7 18−log7 9
8) log1,5 log 4 8 ; log23 6−log23 2
8 19) ;
9) log 2 log 5 √5 ; log3 12
4 3
log1 3
10) 6 6 ; 20) 36log 2 √2√2 ;
11) 640,5 log2 12 ; 21) log 2 3 ∙ log 3 5 ∙ log 5 8 ;
1
12) 102𝑙𝑔5 − 49log7 4 ; 22) 54 log5 √3+2 log5 4 .

Контрольні запитання
 Сформулюйте означення логарифма додатного числа 𝑏 за
основою 𝑎.
 Чи існує логарифм від’ємного числа або нуля?
 Якою може бути основа логарифма?
 Сформулюйте основну логарифмічну тотожність.
 Які логарифми називаються десятковими, а які
натуральними?
 Сформулюйте основні властивості логарифмів.
 Запишіть формулу переходу від однієї основи до іншої та
наслідки з неї.

19
Пройдіть тест та дізнайтесь, як ви
засвоїли властивості логарифма

https://cutt.ly/FnOZyGe

А ось тут перевірте, як ви навчилися

обчислювати логарифми

https://cutt.ly/enOZ2MS

В цій інтерактивній вправі спробуйте

на числовій прямій розмістити
логарифмічні вирази, які складно
обчислити.
https://cutt.ly/ZnDD6o6

Логарифмічна функція, її графік та властивості

Розглянемо показникову функцію 𝑦 = 𝑎 𝑥 , де 𝑎 > 0, 𝑎 ≠ 1.
Кожному значенню х з області визначення функції відповідає
єдине значення у з області значення цієї функції. Поміняємо
місцями х і у. Одержимо: 𝑥 = 𝑎 𝑦 , а це те саме, що 𝑦 = log 𝑎 𝑥 – це і є
логарифмічна функція.
Логарифмічною функцією називається функція виду
𝑦 = log 𝑎 𝑥, де 𝑎 > 0, 𝑎 ≠ 1.
Наприклад: 𝑦 = log 4 𝑥 , 𝑦 = log √3 𝑥 , 𝑦 = log 1 𝑥 , 𝑦 = 𝑙𝑛 𝑥.
7

20
 Функції 𝑦 = 𝑎 𝑥 та 𝑦 = log 𝑎 𝑥 – взаємно обернені, тому їх графіки
симетричні відносно прямої у = х.

Властивості логарифмічної функції

1. Область визначення:
𝐷(𝑦) = (0; +∞) (Областю визна-чення логарифмічної функції є
множина всіх додатніх чисел)
2. Множина значень:
𝐸(𝑦) = (−∞; +∞) (Областю значень логарифмічної функції є
множина дійсних чисел)
3. Нулі функції:
𝑦 = 0 при 𝑥 = 1 (функція
𝑦 = log 𝑎 𝑥 має єдиний нуль
𝑥 = 1), тобто графік завжди
проходить через точку (1;0).
4. Проміжки
знакосталості:
Якщо 𝑎 > 1, то 𝑦 < 0 при 𝑥 ∈
(0; 1); 𝑦 > 0 при 𝑥 ∈ (1; + ∞)
Якщо 0 < 𝑎 < 1, то 𝑦 < 0 при 𝑥 ∈ (1; + ∞); 𝑦 > 0 при 𝑥 ∈ (0; 1)
5. Проміжки монотонності:
При 𝑎 > 1 функція зростає на проміжку (0; + ∞)
При 0 < 𝑎 < 1 функція спадає на проміжку (0; + ∞)
𝟏 𝟏
6. Похідна логарифмічної функції: (𝐥𝐨𝐠 𝒂 𝒙)′ = , (𝒍𝒏𝒙)′ =
𝒙𝒍𝒏𝒂 𝒙

Відскануйте QR-код, складіть пазл

та назвіть властивості функції,
графік якої ви отримаєте

https://cutt.ly/VnUGKwR

21
 Для проміжків знакосталості:
Якщо число і основа логарифмічної функції знаходяться з
одного боку від одиниці, то значення логарифмічної функції
цього числа додатнє.

𝑎 >1і𝑥 >1
[ ⇒𝑦>0
0<𝑎 <1і0<𝑥 <1

Якщо число і основа логарифмічної функції знаходяться по

різні боки від одиниці, то значення логарифмічної функції цього
числа від’ємне.

𝑎 >1і0<𝑥 <1
[ ⇒𝑦<0
0<𝑎 <1і𝑥 >1

Приклади розв’язування вправ

1. Знайдіть область визначення функції:
а) 𝑦 = log 0,2 (2𝑥 − 7);
б) 𝑦 = 𝑙𝑔(4 − 𝑥 2 );
в) 𝑦 = log 𝑥−1 (5 − 𝑥).
Розв’язання:
а) 𝑦 = log 0,2 (2𝑥 − 7); 𝐷(𝑦): 2𝑥 − 7 > 0; 𝑥 > 3,5; 𝑥 ∈ (3,5; +∞)
б) 𝑦 = 𝑙𝑔(4 − 𝑥 2 ); 𝐷(𝑦): 4 − 𝑥 2 > 0; (2 − 𝑥)(2 + 𝑥) > 0; 𝑥 ∈ (−2; 2)
в) 𝑦 = log 𝑥−1 (5 − 𝑥);
5 − 𝑥 > 0; 𝑥 < 5;
𝐷(𝑦): {𝑥 − 1 > 0; ⇒ {𝑥 > 1; ⇒ 𝑥 ∈ (1; 2) ∪ (2; 5)
𝑥 − 1 ≠ 1; 𝑥 ≠ 2;

2. Які з наведених функцій є зростаючими, а які

спадними?
а) 𝑦 = 𝑙𝑜𝑔1 𝑥 ; в) 𝑦 = log 3 𝑥; д) 𝑦 = log 0,1 𝑥 ;
2

б) 𝑦 = lg 𝑥; г) 𝑦 = log 5 𝑥 ; е) 𝑦 = log 𝜋 𝑥.
√ 3
Розв’язання:
Так, як логарифмічна функція зростає при 𝑎 > 1, то
зростаючими будуть функції: б, в, г, е
Так, як логарифмічна функція спадає при 0 < 𝑎 < 1, то
спадними будуть функції: а, д

22
 3. Використовуючи властивості логарифмічної
функції порівняйте числа:
1 2
а) log 3 і log 3 ; б) log 1 6 і log 1 √37..
2 3 4 4
Розв’язання:
Функція 𝑦 = log 𝑎 𝑥 при 𝑎 > 1 зростає, при 0 < 𝑎 < 1 спадає.
а) 𝑦 = log 3 𝑥 – зростаюча, тому порівняємо підлогарифмічні
1 2 1 2
вирази і знак залишаємо без змін. Оскільки < то log 3 < log 3 .
2 3 2 3
б) log 1 𝑥 − спадна, тому порівняємо підлогарифмічні вирази і
4
знак змінимо на протилежний. Оскільки 6 = √36 і √36 < √37, то
log 1 √36 > log 1 √37.
4 4

4. Визначте знак числа:

а) log 2 3 ; б) log 5 0,1.
Розв’язання:
а) Оскільки 2 > 1, 3 > 1, тобто число і основа логарифма
лежать по одну сторону від 1, то log2 3  0.
б) Оскільки 5 > 1, 0 < 0,3 < 1, тобто число і основа логарифма
лежать по різні сторони від 1, то log5 0,1  0.

5. Порівняйте з одиницею основу логарифма, якщо:

𝜋 𝜋
а) log 𝑎 √5 < log 𝑎 √6; б) log 𝑎 > log 𝑎
4 3
Розв’язання:
а) log 𝑎 √5 < log 𝑎 √6, меншому аргументу відповідає менше
значення функції, отже функція зростаюча, тому 𝑎 > 1.
𝜋 𝜋
б) log 𝑎 > log 𝑎 , меншому аргументу відповідає більше
4 3
значення функції, отже функція спадна, тому 0 < 𝑎 < 1.

Тут можна переглянути

презентацію

https://cutt.ly/DnYaXtA

23
 Практичні завдання
1. Знайдіть область визначення функції:
𝟏) 𝑓(𝑥) = log 3 (𝑥 + 1); 𝟒) 𝑓(𝑥) = log 1 (𝑥 2 + 1) ;
2
𝟐) 𝑓(𝑥) = log 4 (−𝑥); 𝟓) 𝑓(𝑥) = log 0,6 (5𝑥 − 6 − 𝑥 2 );
𝟑) 𝑓(𝑥) = 2lg 𝑥 + 3lg (2 − 𝑥); 𝟔) 𝑓(𝑥) = lg (𝑥 2 − 1).

2. Які з наведених функцій є зростаючими, а які спадними?

𝟏) 𝑦 = log 5 𝑥 ; 𝟑) 𝑦 = log √3 𝑥 ; 𝟓) 𝑦 = log 𝜋 𝑥 ;
𝟐) 𝑦 = log 1 𝑥 ; 𝟒) 𝑦 = lg 𝑥 ; 𝟔) 𝑦 = log 0,7 𝑥.
2

3. Зобразіть схематично графік функції:

𝟏) 𝑦 = log 3 𝑥 ; 𝟑) 𝑦 = log 1 𝑥 ; 𝟓) 𝑦 = log 4 (𝑥 + 3) ;
6
𝟐) 𝑦 = log 0,3 𝑥 ; 𝟒) 𝑦 = log 2 (−𝑥) ; 𝟔) 𝑦 = − log 6 𝑥.

4. Використовуючи властивості логарифмічної функції

порівняйте числа:
1 1
𝟏) log12 5 і log12 6; 𝟑) log 5 і log 5 ;
2 3

𝟐) log 1 2 і log 1 4; 𝟒) log 𝜋 0,7 і log 𝜋 0,6.

3 3 2 2

5. Порівняйте з одиницею основу логарифма, якщо:

2
𝟏) log 𝑎 0,5 > log 𝑎 0,4 ; 𝟐) log 𝑎 > log 𝑎 1.
3

6. Порівняйте з нулем вирази:

𝟏) log 0,5 0,6; 𝟑) log 0,3 3 ;
𝟐) log 2 0,27 ; 𝟒) log 𝜋 3.

Контрольні запитання
 Яку функцію називають логарифмічною?
 Як розташовані графіки функцій 𝑦 = 𝑎 𝑥 і 𝑦 = log 𝑎 𝑥?
 Сформулюйте властивості логарифмічної функції при 𝑎 > 1
 Сформулюйте властивості логарифмічної функції при 0 < 𝑎 < 1
 Поясніть, як враховуючи зростання та спадання логарифмічної
функції порівняти значення виразів:
1) log 4 3 𝑖 log 4 5 2) log 1 7 𝑖 log 1 24.
4 4

24
Пройдіть тест та перевірте, як
ви засвоїли тему

https://cutt.ly/6nFikR4

Найпростіші логарифмічні рівняння та рівняння, що

відрізняються від найпростіших
Логарифмічними називаються рівняння, які містять змінну
під знаком логарифма.
Наприклад, log 3 𝑥 = 2; log 3 𝑥 + log 7 𝑥 = 47; ln (4𝑥 − 2) = 1 − ln 𝑥
Рівняння 𝑥 + 𝑙𝑜𝑔5 125 = 7 не є логарифмічним, оскільки тут
змінна не є під знаком логарифма.
Найпростіше логарифмічне рівняння має вигляд log 𝑎 𝑥 = 𝑏 , де
𝑎 > 0, 𝑎 ≠ 1, 𝑥 > 0. За означенням логарифма випливає, що 𝑥 = 𝑎𝑏
(𝑏 ∈ ℝ)
Розв’язування інших логарифмічних рівнянь ґрунтується на
властивостях логарифмічної функції, означенні та властивостях
логарифма.
Щоб уникнути появи сторонніх коренів необхідно робити
перевірку. Для цього потрібно підставити замість х у перший
рядок рівняння, щоб переконатися, що одержимо правильну
рівність і що підлогарифмічний вираз є числом додатнім.
В основному, всі логарифмічні рівняння, які ми будемо
розв’язувати, зводяться до розв’язування найпростіших рівнянь.
Розглянемо кілька способів розв’язування логарифмічних
рівнянь.

Методи розв’язування логарифмічних рівнянь:

І. За означенням логарифма
𝟏) log 2 (𝑥 − 3) = 4; 𝟐) 𝑙𝑔(𝑥 + 5) = 2; 𝟑) log 5 (𝑥 − 1) = 2;
4 2
𝑥−3=2 ; 𝑥 + 5 = 10 ; 𝑥 − 1 = 52 ;
𝑥 − 3 = 16; 𝑥 + 5 = 100; 𝑥 − 1 = 25;
𝑥 = 19 𝑥 = 95 𝑥 = 26
Перевірка: Перевірка: Перевірка:
log 2 (𝟏𝟗 − 3) = 𝑙𝑔(𝟗𝟓 + 5) = log 5 (𝟐𝟔 − 1) =
= log 2 16 = 4 = 𝑙𝑔100 = 2 = log 5 25 = 2

25
 𝟒) log 2 (𝑥 2 + 3𝑥) = 2; 𝟓) log 2 (𝑥 2 − 1) = 3;
𝑥 2 + 3𝑥 = 22 ; 𝑥 2 − 1 = 23 ;
𝑥 2 + 3𝑥 = 4; 𝑥2 = 9
𝑥 2 + 3𝑥 − 4 = 0; 𝑥1 = −3, 𝑥2 = 3
𝑥1 = −4, 𝑥2 = 1 Перевірка:
Перевірка: ∎ log 2 ((−𝟑)2 − 1) =
∎ log 2 ((−𝟒)2 + 3 ∙ (−𝟒)) = log 2 (16 − 12) = log 2 8 = 3;
= log 2 4 = 2; ∎ log 2 (𝟑2 − 1) =
∎ log 2 (𝟏2 + 3 ∙ 𝟏) = log 2 (1 + 3) = = log 2 8 = 3
= log 2 4 = 2

𝟔) log 𝑥 (𝑥 2 − 2𝑥 + 6) = 2; 𝟕) log 7 log 2 log13 𝑥 = 0;

𝑥 2 − 2𝑥 + 6 = 𝑥 2 ; log 2 log13 𝑥 = 70 ;
−2𝑥 = −6; log 2 log13 𝑥 = 1;
𝑥=3 log13 𝑥 = 2;
Перевірка: 𝑥 = 132 ;
log 𝟑(𝟑2 − 2 ∙ 𝟑 + 6) = log 3 9 = 2 𝑥 = 169
Перевірка:
log 7 log 2 log13 𝟏𝟔𝟗 = log 7 log 2 2 =
= log 7 1 = 0
𝟖) log 4 (𝑥 2 − 14𝑥 + 65) = 2; 1
𝟗) log 1 (2𝑥 2 − 2𝑥 − 1) = − ;
𝑥 2 − 14𝑥 + 65 = 42 ; 9 2
𝑥 2 − 14𝑥 + 65 = 16; −
1
1 2
𝑥 2 − 14𝑥 + 49 = 0; 2𝑥 2 − 2𝑥 − 1 = ( ) ;
(𝑥 − 7)2 = 0; - за формулою 9
2𝑥 2 − 2𝑥 − 1 = 3;
скороченого множення
𝑥 2 − 𝑥 − 2 = 0;
𝑥=7
𝑥1 = −1, 𝑥2 = 2
Перевірка:
Перевірка:
log 4 (𝟕2 − 14 ∙ 𝟕 + 65) = log 4 16 = 2
∎ log 1 (2 ∙ (−𝟏)2 − 2 ∙ (−𝟏) − 1) =
9
1
= log 1 3 = − ;
9 2
2
∎ log 1 (2 ∙ 𝟐 − 2 ∙ 𝟐 − 1) = log 1 3 =
9 9
1
=−
2
ІІ. За властивостями логарифмів
Розглянемо рівняння log 𝑎 𝑥 = log 𝑎 𝑏, де 𝑎 > 0, 𝑎 ≠ 1, 𝑥 > 0, 𝑏 > 0.
Із цього рівняння випливає, що 𝑥 = 𝑏. Дійсно із рівності
log 𝑎 𝑥 = log 𝑎 𝑏 на підставі означення логарифма і основної
логарифмічної тотожності маємо: 𝑥 = 𝑎log𝑎 𝑏 = 𝑏.

26
 Отже, якщо логарифми з однаковими основами рівні, то
рівними будуть і підлогарифмічні вирази.

𝟏𝟎) 𝑙𝑔(3𝑥 − 17) = 𝑙𝑔(𝑥 + 1); 𝟏𝟏) log 6 (5𝑥 + 3) = log 6 (7𝑥 + 5) ;
3𝑥 − 17 = 𝑥 + 1; 5𝑥 + 3 = 7𝑥 + 5;
2𝑥 = 18; −2𝑥 = 2;
𝑥=9 𝑥 = −1
Перевірка: Перевірка:
𝑙𝑔(3 ∙ 𝟗 − 17) = 𝑙𝑔(𝟗 + 1); log 6 (5 ∙ (−𝟏) + 3) = log 6 (7 ∙ (−𝟏) + 5) ;
𝑙𝑔10 = 𝑙𝑔10 log 6 (−2) = log 6 (−2) ;
-2 < 0, тому рівняння не має
коренів.

𝟏𝟐) log 3 (𝑥 2 − 4𝑥 − 5) = log 3 (7 − 3𝑥) ; 𝟏𝟑) 𝑙𝑔(𝑥 + 4) − 𝑙𝑔(3𝑥) = 0;

2 𝑙𝑔(𝑥 + 4) = 𝑙𝑔(3𝑥);
𝑥 − 4𝑥 − 5 = 7 − 3𝑥;
2 𝑥 + 4 = 3𝑥;
𝑥 − 𝑥 − 12 = 0;
𝑥1 = −3, 𝑥2 = 4 – ст. к. −2𝑥 = −4;
Перевірка: 𝑥=2
2
∎ log 3 ((−𝟑) − 4 ∙ (−𝟑) − 5) Перевірка:
= log 3 (7 − 3 ∙ (−3)) ; 𝑙𝑔(𝟐 + 4) − 𝑙𝑔(3 ∙ 𝟐) =
log 3 16 = log 3 16 = 𝑙𝑔6 − 𝑙𝑔6 = 0
∎ log 3 (𝟒2 − 4 ∙ 𝟒 − 5) = log 3 (7 − 3 ∙ 𝟒) ;
log 3 (−5) = log 3 (−5)

Суму (різницю) логарифмів можна замінити

логарифмом добутку (частки).

𝟏𝟒) 𝑙𝑔(3𝑥 − 1) = 𝑙𝑔5 + 𝑙𝑔(𝑥 + 5); 𝟏𝟓) log 2 𝑥 + log 2 (𝑥 − 3) = 2;

𝑙𝑔(3𝑥 − 1) = 𝑙𝑔(5 ∙ (𝑥 + 5)); log 2 (𝑥 ∙ (𝑥 − 3)) = 2;
𝑙𝑔(3𝑥 − 1) = 𝑙𝑔(5𝑥 + 25); log 2 (𝑥 2 − 3𝑥) = 2;
3𝑥 − 1 = 5𝑥 + 25; 𝑥 2 − 3𝑥 = 22 ;
−2𝑥 = 26; 𝑥 2 − 3𝑥 = 4;
𝑥 = −13 𝑥 2 − 3𝑥 − 4 = 0;
Перевірка: 𝑥1 = −1, 𝑥2 = 4
𝑙𝑔(3 ∙ (−𝟏𝟑) − 1) Перевірка:
= 𝑙𝑔5 + 𝑙𝑔(−𝟏𝟑 + 5); ∎ log 2 (−1) + log 2 (−4) ≠ 2, тому
𝑙𝑔(−40) = 𝑙𝑔5 + 𝑙𝑔(−8); 𝑥1 сторонній корінь;
𝑙𝑔(−40) = 𝑙𝑔(−40) ∎ log 2 4 + log 2 1 = 2 + 0 = 2
-40 < 0, тому рівняння не має
коренів.

27
 𝟏𝟔) log 2 (𝑥 + 1) = 𝟏 + log 2 (𝑥 − 3) ; 𝟏𝟕) 2 log 3 𝑥 = 𝟏 + log 3 (2𝑥 − 3) ;
log 2 (𝑥 + 1) = 𝐥𝐨𝐠 𝟐 𝟐 + log 2 (𝑥 − 3) ; log 3 𝑥 2 = 𝐥𝐨𝐠 𝟑 𝟑 + log 3 (2𝑥 − 3) ;
log 2 (𝑥 + 1) = log 2 (2𝑥 − 6) ; log 3 𝑥 2 = log 3 (6𝑥 − 9) ;
𝑥 + 1 = 2𝑥 − 6; 𝑥 2 = 6𝑥 − 9;
−𝑥 = −7; 𝑥 2 − 6𝑥 + 9 = 0;
𝑥=7 (𝑥 − 3)2 = 0;
Перевірка: 𝑥=3
log 2 (𝟕 + 1) = 1 + log 2 (7 − 3) ; Перевірка:
log 2 8 = 1 + log 2 4 ; 2 log 3 𝟑 = 1 + log 3 (2 ∙ 𝟑 − 3) ;
3 = 1 + 4; 2 ∙ 1 = 1 + log 3 3 ;
4=4 2=2

𝟏𝟖) 𝑙𝑔(𝑥 + 1) − 𝑙𝑔(𝑥 + 3) = 𝑙𝑔3 − 𝑙𝑔(𝑥 − 1);

𝑥+1 3
𝑙𝑔 = 𝑙𝑔 ;
𝑥+3 𝑥−1
𝑥+1 3
= ;
𝑥+3 𝑥−1
(𝑥 + 1)(𝑥 − 1) = 3(𝑥 + 3);
𝑥 2 − 1 = 3𝑥 + 9;
𝑥 2 − 3𝑥 − 10 = 0;
𝑥1 = −2, 𝑥2 = 5
Перевірка:
∎ 𝑙𝑔(−𝟐 + 1) − 𝑙𝑔(−𝟐 + 3) = 𝑙𝑔3 − 𝑙𝑔(−𝟐 − 1);
𝑙𝑔(−1) − 𝑙𝑔1 = 𝑙𝑔3 − 𝑙𝑔(−3);
𝑙𝑔(−1) = 𝑙𝑔(−1);
−1 < 0, тому 𝑥1 сторонній корінь;
∎ 𝑙𝑔(𝟓 + 1) − 𝑙𝑔(𝟓 + 3) = 𝑙𝑔3 − 𝑙𝑔(𝟓 − 1);
𝑙𝑔6 − 𝑙𝑔8 = 𝑙𝑔3 − 𝑙𝑔4;
6 3
𝑙𝑔 = 𝑙𝑔 ;
8 4
3 3
𝑙𝑔 = 𝑙𝑔
4 4

𝟏𝟗) log 2 (𝑥 + 3) − log 2 (𝑥 − 1) = 𝟐 − log 2 (2𝑥 − 8) ;

log 2 (𝑥 + 3) − log 2 (𝑥 − 1) = 𝐥𝐨𝐠 𝟐 𝟒 − log 2 (2𝑥 − 8) ;
𝑥+3 4
log 2 = log 2 ;
𝑥−1 2𝑥 − 8
𝑥+3 4
= ;
𝑥 − 1 2𝑥 − 8
(𝑥 + 3)(2𝑥 − 8) = 4(𝑥 − 1);
𝑥 2 − 3𝑥 − 10 = 0;
𝑥1 = −2, 𝑥2 = 5

28
Перевірка:
∎ log 2 (−𝟐 + 3) − log 2 (−𝟐 − 1) = 2 − log 2 (2 ∙ (−𝟐) − 8) ;
log 2 1 − log 2 (−3) = 2 − log 2 (−12)
𝑥1 - сторонній корінь;
∎ log 2 (𝟓 + 3) − log 2 (𝟓 − 1) = 2 − log 2 (2 ∙ 𝟓 − 8) ;
log 2 8 − log 2 4 = 2 − log 2 2 ;
3 − 2 = 2 − 1;
1=1

ІІІ. Метод заміни змінної

Якщо у рівнянні можна виділити вирази зі змінною, що
повторюються, то застосовують метод заміни змінної.
𝟐𝟎) 𝑙𝑔2 𝑥 − 4𝑙𝑔𝑥 + 4 = 0;
Нехай 𝒍𝒈𝒙 = 𝒕, тоді маємо рівняння:
𝑡 2 − 4𝑡 + 4 = 0;
(𝑡 − 2)2 = 0;
𝑡=2
Повернемось до заміни:
𝑙𝑔𝑥 = 2;
𝑥 = 100

𝟐𝟏) log 25 𝑥 − log 5 𝑥 − 2 = 0;

Нехай 𝐥𝐨𝐠 𝟓 𝒙 = 𝒕, тоді маємо рівняння:
𝑡 2 − 𝑡 − 2 = 0;
𝑡1 = −1, 𝑡2 = 2.
Повернемось до заміни:
log 𝑥 = −1; 𝑥 = 5−1 ; 𝑥 = 0,2;
⌊ 5 ⇒⌊ 2 ⇒⌊
log 5 𝑥 = 2; 𝑥=5 ; 𝑥 = 25.

𝟐𝟐) log 22 (𝑥 − 1) − log 2 (𝑥 − 1) − 6 = 0;

Нехай 𝐥𝐨𝐠 𝟐 (𝒙 − 𝟏) = 𝒕, тоді маємо рівняння:
𝑡 2 − 𝑡 − 6 = 0;
𝑡1 = −2, 𝑡2 = 3.
Повернемось до заміни:
log 2 (𝑥 − 1) = −2; 𝑥 − 1 = 2−2 ; 𝑥 = 1,25;
⌊ ⇒⌊ 3 ⇒⌊
log 2 (𝑥 − 1) = 3; 𝑥−1=2 ; 𝑥 = 9.

𝟐𝟑) 2log 29 (𝑥 + 5) − 3 log 9 (𝑥 + 5) + 1 = 0;

Нехай 𝐥𝐨𝐠 𝟗 (𝒙 + 𝟓) = 𝒕, тоді маємо рівняння:
2𝑡 2 − 3𝑡 + 1 = 0;
𝐷 = (−3)2 − 4 ∙ 2 ∙ 1 = 1;
1
𝑡1 = , 𝑡2 = 1.
2
29
Повернемось до заміни:
1
log 9 (𝑥 + 5) = ; 𝑥 + 5 = √9; ⇒ ⌊𝑥 = −2;
⌊ 2 ⇒⌊
𝑥 + 5 = 9; 𝑥 = 4.
log 9 (𝑥 + 5) = 1;

IV. Метод логарифмування обох частин рівняння

Якщо логарифми знаходяться у показнику степеня, то
застосовують спосіб логарифмування обох частин
рівняння.
𝟐𝟒) 𝑥 𝑙𝑔𝑥 = 100𝑥;
Прологарифмуємо обидві частини рівняння:
𝑙𝑔𝑥 𝑙𝑔𝑥 = 𝑙𝑔(100𝑥);
𝑙𝑔𝑥𝑙𝑔𝑥 = 𝑙𝑔100 + 𝑙𝑔𝑥;
𝑙𝑔2 𝑥 − 𝑙𝑔𝑥 − 2 = 0;
Нехай 𝑙𝑔𝑥 = 𝑡, тоді маємо рівняння:
𝑡 2 − 𝑡 − 2 = 0;
𝑡1 = −1, 𝑡2 = 2.
Повернемось до заміни:
𝑙𝑔𝑥 = −1; 𝑥 = 10−1 ; 𝑥 = 0,1;
⌊ ⇒⌊ 2 ⇒ ⌊𝑥 = 100.
𝑙𝑔𝑥 = 2; 𝑥 = 10 ;

V. Графічний метод
Якщо дві частини рівняння – це різні функції, то слід
застосувати графічний метод.
𝟐𝟓) 𝑙𝑔𝑥 = 1 − 𝑥;
В одній і тій самій системі
координат будуємо графіки функції
𝑦 = 𝑙𝑔𝑥 і 𝑦 = 1 − 𝑥. Абсциса точки
перетину побудованих графіків
дорівнює 1. Отже, 𝑥 = 1 – корінь
даного рівняння.
Відповідь: х = 1

!!! Перевірку до рівнянь 20 – 25 зробіть самостійно.

Тут можна переглянути

презентацію

https://cutt.ly/wnYujCx

30
 Практичні завдання
Розв’яжіть рівняння:
𝟏) log 6 𝑥 = 3; 𝟗) 𝑙𝑔(2𝑥 2 + 3𝑥) = 𝑙𝑔(6𝑥 + 2);
𝟐) log 2 (𝑥 + 5) = 1; 𝟏𝟎) 𝑙𝑔(4𝑥 + 1) − 𝑙𝑔𝑥 = 0;
2
𝟑) log 2 (𝑥 + 𝑥) = 1; 𝟏𝟏) 𝑙𝑔(𝑥 − 1) = 𝑙𝑔2 + 𝑙𝑔(2𝑥 − 11);
2 𝟏𝟐) log 5 𝑥 + log 5 (𝑥 − 4) = 1;
𝟒) log 3 (𝑥 + 2) = 3;
3 𝟏𝟑) log12 (𝑥 − 3) + log12 (𝑥 − 2) = 1;
𝟓) log 𝑥 (16 − 𝑥 ) = 3;
𝟔) log 2020 log 3 log 2 𝑥 = 0; 𝟏𝟒) 1 + log 5 (2𝑥 − 1) = log 5 (7𝑥 + 4) ;
𝟕) 𝑙𝑔(4𝑥 + 5) = 𝑙𝑔(5𝑥 + 2); 𝟏𝟓) 𝑙𝑛2 𝑥 − 2𝑙𝑛𝑥 = 3;
𝟖) log 2 (6𝑥 − 8) = log 2 (3𝑥 + 1) ; 𝟏𝟔) log 22 (2𝑥 − 1) + log 2 (2𝑥 − 1) − 2 = 0.

Перевірте чи навчилися ви
розв’язувати рівняння

https://cutt.ly/FnFdfEn

Логарифмічні нерівності
Нерівність називається логарифмічною, якщо невідоме
міститься під знаком логарифма.
Для розв’язування логарифмічних нерівностей
використовують ті самі методи, що й для розв’язування
логарифмічних рівнянь.
Найпростіші логарифмічні нерівності виду log 𝑎 𝑥 > 𝑏
(log 𝑎 𝑥 ≥ 𝑏) чи log 𝑎 𝑥 < 𝑏 (log 𝑎 𝑥 ≤ 𝑏), де 𝑎 > 0, 𝑎 ≠ 1, розв’язують,
використовуючи монотонність і область визначення
логарифмічної функції, а саме:
𝑥 > 0;
1) якщо 𝒂 > 𝟏 і log 𝑎 𝑥 > 𝑏, то { (Зверніть увагу, що х
𝑥 > 𝑎𝑏 .
завжди більше нуля, а знак виділений червоним кольором
ставиться такий, як і в умові нерівності, тобто якби там був
знак не " > ", а наприклад "≤", то такий знак стояв би і в другій
нерівності системи)
𝑥 > 0;
2) якщо 𝟎 < 𝒂 < 𝟏 і log 𝑎 𝑥 > 𝑏, , то { (Зверніть увагу, що
𝑥 < 𝑎𝑏 .
х завжди є додатним, а знак другої нерівності є протилежним до

31
того, який стоїть в умові, тобто якби наприклад в умові стояв
знак "≥", то в другій нерівності ми б поставили знак "≤" )

Наприклад:
𝟏) log 3 𝑥 > 2; 𝟐) log 3 𝑥 ≤ 1;
𝑥 > 0; 𝑥 > 0; 𝑥 > 0; 𝑥 > 0;
{ 2 ⇔ {𝑥 > 9; ⇔ 𝑥 > 9 { 1 ⇔ {𝑥 ≤ 3; ⇔ 0 < 𝑥 ≤ 3
𝑥>3 ; 𝑥≤3 ;
𝑥 ∈ (9; +∞) 𝑥 ∈ (0; 3]

1
𝟒) log 1 𝑥 < ;
𝟑) log 0,2 𝑥 ≥ −2; 27 3
𝑥 > 0; 𝑥 > 0; 𝑥 > 0; 𝑥 > 0;
{ −2 ⇔ {𝑥 ≤ 25; ⇔ 0 < 𝑥 ≤ 25
𝑥 ≤ 0,2 ; 1
3 1
𝑥 ∈ (0; 25] { 1 3 ⇔{ √
⇔
𝑥>( ) ; 𝑥 > ;
27 27
𝑥 > 0; 1
⇔{ 1 ⇔𝑥>
𝑥> ; 3
3
1
𝑥 ∈ ( ; +∞)
3

𝟓) log 5 (2𝑥 − 7) < 3; 𝟔) log 1 (𝑥 − 7) ≥ −2;

2𝑥 − 7 > 0; 2𝑥 − 7 > 0; 3
{ 3 ⇔ {2𝑥 − 7 < 125; ⇔ 𝑥 − 7 > 0;
2𝑥 − 7 < 5 ; 𝑥 > 7;
2𝑥 > 7; 𝑥 > 3,5; { 1 −2 ⇔ {
⇔{ ⇔{ 𝑥−7≤( ) ; 𝑥 ≤ 16;
2𝑥 < 132; 𝑥 < 66; 3
𝑥 ∈ (3,5; 66) 𝑥 ∈ (7; 16]

Як правило, логарифмічні нерівності зводяться до

нерівностей виду: log 𝑎 𝑓(𝑥) > log 𝑎 𝑔(𝑥), де 𝑎 > 0, 𝑎 ≠ 1. (Замість
знаку «>» може стояти будь-який інший)
𝑓(𝑥) > 0;
1) При 𝑎 > 1: log 𝑎 𝑓(𝑥) > log 𝑎 𝑔(𝑥) ⇔ { 𝑔(𝑥) > 0; (Зверніть увагу,
𝑓(𝑥) > 𝑔(𝑥);
що підлогарифмічні вирази f(x) і g(x) завжди є додатними, а знак
третьої нерівності залишається незмінним)

32
 𝑓(𝑥) > 0;
2) При 0 < 𝑎 < 1: log 𝑎 𝑓(𝑥) > log 𝑎 𝑔(𝑥) ⇔ { 𝑔(𝑥) > 0; (Аналогічно
𝑓(𝑥) < 𝑔(𝑥);
перші дві нерівності завжди більше нуля, а знак третьої
нерівності змінюється на протилежний)

Наприклад:
7) log 0,7 (3𝑥 − 5) < log 0,7 (𝑥 + 1) ;
5
3𝑥 − 5 > 0; 3𝑥 > 5; 𝑥> ;
{ 𝑥 + 1 > 0; ⇔ {𝑥 > −1; ⇔ { 3
𝑥 > −1;
3𝑥 − 5 > 𝑥 + 1; 2𝑥 > 6;
𝑥 > 3;

𝑥 ∈ (3; +∞)
8) log 5 (4𝑥 − 3) ≤ log 5 (3 − 2𝑥) ;
3
4𝑥 − 3 > 0; 4𝑥 > 3; 𝑥 > ;
4
{ 3 − 2𝑥 > 0; ⇔ {−2𝑥 > −3; ⇔ 3
4𝑥 − 3 ≤ 3 − 2𝑥; 6𝑥 ≤ 6; 𝑥 < ;
2
{ 𝑥 ≤ 1;

3
𝑥 ∈ ( ; 1]
4
9) log 2 (𝑥 − 5) + log 2 (𝑥 + 2) ≥ 3;
При додаванні логарифмів з однаковими основами
підлогарифмічні вирази перемножаються, тому:
log 2 (𝑥 − 5)(𝑥 + 2) ≥ 3;
𝑥 − 5 > 0; 𝑥 − 5 > 0; 𝑥 − 5 > 0;
{ 𝑥 + 2 > 0; ⇔{ 𝑥 + 2 > 0; ⇔{ 𝑥 + 2 > 0;
(𝑥 − 5)(𝑥 + 2) ≥ 2 ; 3 2 2
𝑥 − 3𝑥 − 10 ≥ 8; 𝑥 − 3𝑥 − 18 ≥ 0;
Перші дві нерівності є лінійними:
𝑥 − 5 > 0; 𝑥 > 5; 𝑥 ∈ (5; +∞)
𝑥 + 2 > 0; 𝑥 > −2; 𝑥 ∈ (−2; +∞)
Третя нерівність – квадратична:
𝑥 2 − 3𝑥 − 18 ≥ 0;
Прирівняємо квадратний тричлен до нуля та розв’яжемо
рівняння:
33
𝑥 2 − 3𝑥 − 18 = 0;
𝑥1 = −3, 𝑥2 = 6

𝑥 ∈ (−∞; −3] ∪ [6; +∞)

Нанесемо всі знайдені проміжки на одну числову вісь:
𝑥 ∈ (5; +∞);
{ 𝑥 ∈ (−2; +∞)
𝑥 ∈ (−∞; −3] ∪ [6; +∞)

𝑥 ∈ [6; +∞)

Тут можна переглянути

презентацію

https://cutt.ly/TnUQ3oD

Практичні завдання
Розв’яжіть нерівності:
1) log 7 𝑥 < 2; 6) log16 (4𝑥 + 3) > ;
1
2
2) log 2 (12 − 4𝑥) > 4; 7) log 0,7 (2𝑥 − 7) > log 0,7 5;
3) log 1 (2𝑥 + 5) < 0;
3 8) log15 (9𝑥 − 1) ≥ log15 (5 − 𝑥) ;
4) log 1 (3 − 4𝑥) ≥ −1; 9) log 2 (3 − 𝑥) ≥ log 2 (1 − 3𝑥) ;
4 3 3
5) lg(12 − 5𝑥) < 0; 10) log 3 (𝑥 − 2) + log 3 (𝑥 + 6) ≤ 2.

34
 Перевірте чи навчилися ви
розв’язувати логарифмічні
нерівності

https://cutt.ly/4nFjUsp

Знаходження похідних логарифмічної та показникової

функцій
Повторимо основні формули:
Проста функція Складена функція
Похідна 𝑥 ′
(𝑎 ) = 𝑎 𝑙𝑛𝑎𝑥 (𝑎𝑢 )′ = 𝑎𝑢 𝑙𝑛𝑎 ∙ 𝑢′
показникової
функції (𝑒 𝑥 )′ = 𝑒 𝑥 (𝑒 𝑢 )′ = 𝑒 𝑢 ∙ 𝑢′
′
1 ′
𝑢′
Похідна (log 𝑎 𝑥) = (log 𝑎 𝑢) =
𝑥𝑙𝑛𝑎 𝑢𝑙𝑛𝑎
логарифмічної
функції 1 𝑢′
(𝑙𝑛𝑥)′ = (𝑙𝑛𝑢)′ =
𝑥 𝑢

Правила диференціювання:
(𝐶𝑢)′ = 𝐶𝑢′ (𝑢𝑣)′ = 𝑢′ 𝑣 + 𝑢𝑣 ′

(𝑢 + 𝑣)′ = 𝑢′ + 𝑣 ′ 𝑢 ′ 𝑢′ 𝑣 − 𝑢𝑣 ′
( ) =
𝑣 𝑣2

Приклади розв’язування вправ

𝑥
𝟏) 𝑦 = 7 ; 𝑦 = 7𝑥 𝑙𝑛7;
′

𝟐) 𝑦 = 2𝑒 𝑥 + 3; 𝑦 ′ = 2𝑒 𝑥 ;
1 1
𝟑) 𝑦 = 𝑥 2 − 𝑒 𝑥 ; 𝑦 ′ = 2𝑥 − 𝑒 𝑥 ;
2 2
𝟒) 𝑦 = 𝑥 2 𝑒 𝑥 ; 𝑦 ′ = (𝑥 2 )′ 𝑒 𝑥 + 𝑥 2 (𝑒 𝑥 )′ = 2𝑥𝑒 𝑥 + 𝑥 2 𝑒 𝑥 = 𝑒 𝑥 (2𝑥 + 𝑥 2 );
𝟓) 𝑦 = 𝑥2𝑥 ; 𝑦 ′ = (𝑥)′ 2𝑥 + 𝑥(2𝑥 )′ = 2𝑥 + 𝑥2𝑥 𝑙𝑛2;
3𝑥 ′
(3𝑥 )′ (2𝑥 + 5𝑥 ) − 3𝑥 (2𝑥 + 5𝑥 )′
𝟔) 𝑦 = 𝑥 ; 𝑦 = =
2 + 5𝑥 (2𝑥 + 5𝑥 )2
3𝑥 𝑙𝑛3(2𝑥 + 5𝑥 ) − 3𝑥 (2𝑥 𝑙𝑛2 + 5𝑥 𝑙𝑛5)
= =
(2𝑥 + 5𝑥 )2
2𝑥 3𝑥 𝑙𝑛3 + 5𝑥 3𝑥 𝑙𝑛3 − 2𝑥 3𝑥 𝑙𝑛3 − 5𝑥 3𝑥 𝑙𝑛3
= = 0;
(2𝑥 + 5𝑥 )2

35
 𝑥6 ′
(𝑥 6 )′ (4𝑥 + 5) − 𝑥 6 (4𝑥 + 5)′
𝟕) 𝑦 = 𝑥 ; 𝑦 = =
4 +5 (4𝑥 + 5)2
6𝑥 5 (4𝑥 + 5) − 𝑥 6 4𝑥 𝑙𝑛4 6𝑥 5 4𝑥 + 30𝑥 5 − 𝑥 6 4𝑥 𝑙𝑛4
= = ;
(4𝑥 + 5)2 (4𝑥 + 5)2
1
𝟖) 𝑦 = log 2 𝑥 ; 𝑦′ = ;
𝑥𝑙𝑛2
𝟗) 𝑦 = 𝑒 −5𝑥 ; 𝑦 ′ = 𝑒 −5𝑥 ∙ (−5𝑥)′ = −5𝑒 −5𝑥 ;
𝟏𝟎) 𝑦 = 5𝑥 − 𝑒 −𝑥 ; 𝑦 ′ = 5 − 𝑒 −𝑥 ∙ (−𝑥)′ = 5 + 𝑒 −𝑥 ;
𝟏𝟏) 𝑦 = 9𝑒 −𝑥 − 𝑥 5 ; 𝑦 ′ = 9𝑒 −𝑥 ∙ (−𝑥)′ − 5𝑥 4 = −9𝑒 −𝑥 − 5𝑥 4 ;
𝟏𝟐) 𝑦 = 35𝑥 − 3𝑥 2 ; 𝑦 ′ = 35𝑥 𝑙𝑛3 ∙ (5𝑥)′ − 6𝑥 = 5 ∙ 35𝑥 𝑙𝑛3 − 6𝑥;
𝟏𝟑) 𝑦 = 42𝑥 + 5; 𝑦 ′ = 42𝑥 𝑙𝑛4 ∙ (2𝑥)′ = 2 ∙ 42𝑥 𝑙𝑛4;
𝟏𝟒) 𝑦 = 53𝑥 (𝑥 3 − 2); 𝑦 ′ = (53𝑥 )′ (𝑥 3 − 2) + 53𝑥 (𝑥 3 − 2)′ =
= 53𝑥 𝑙𝑛5 ∙ (3𝑥)′ ∙ (𝑥 3 − 2) + 53𝑥 ∙ 3𝑥 2 = 3 ∙ 53𝑥 𝑙𝑛5(𝑥 3 − 2) + 53𝑥 ∙ 3𝑥 2 ;
𝟏𝟓) 𝑦 = 3𝑠𝑖𝑛𝑥 ; 𝑦 ′ = 3𝑠𝑖𝑛𝑥 𝑙𝑛3 ∙ (𝑠𝑖𝑛𝑥)′ = 3𝑠𝑖𝑛𝑥 𝑙𝑛3 ∙ 𝑐𝑜𝑠𝑥;
′
(3𝑥)′ 3
𝟏𝟔) 𝑦 = lg(3𝑥) ; 𝑦 = = ;
𝑥𝑙𝑛10 𝑥𝑙𝑛10
′
(2 + 3𝑥)′ 3
𝟏𝟕) 𝑦 = 𝑙𝑛(2 + 3𝑥); 𝑦 = = ;
2 + 3𝑥 2 + 3𝑥
𝑥2
𝟏𝟖) 𝑦 = 𝑥 2 log 2 𝑥 ; 𝑦 ′ = (𝑥 2 )′ log 2 𝑥 + 𝑥 2 (log 2 𝑥)′ = 2𝑥 log 2 𝑥 + =
𝑥𝑙𝑛2
𝑥
= 2𝑥 log 2 𝑥 + ;
𝑙𝑛2
′ 2
𝑙𝑛(5 + 3𝑥) ′
(𝑙𝑛 (5 + 3𝑥)) (𝑥 + 1) − 𝑙𝑛(5 + 3𝑥)(𝑥 2 + 1)′
𝟏𝟗) 𝑦 = ; 𝑦 =
𝑥2 + 1 (𝑥 2 + 1)2
=
(5 + 3𝑥) 2′ 3(𝑥 2 + 1)
(𝑥 + 1) − 2𝑥𝑙𝑛(5 + 3𝑥) − 2𝑥𝑙𝑛(5 + 3𝑥)
= 5 + 3𝑥 = 5 + 3𝑥 =
(𝑥 2 + 1)2 (𝑥 2 + 1)2
3(𝑥 2 + 1) 2𝑥𝑙𝑛(5 + 3𝑥) 3 2𝑥𝑙𝑛(5 + 3𝑥)
= − = − .
(5 + 3𝑥)(𝑥 2 + 1)2 (𝑥 2 + 1)2 (5 + 3𝑥)(𝑥 2 + 1) (𝑥 2 + 1)2

Практичні завдання
Знайдіть похідні функцій:
𝟏) 𝑦 = 5𝑥 𝟗) 𝑦 = 𝑥 ∙ 3𝑥
𝟐) 𝑦 = 4𝑒 𝑥 + 5 𝟏𝟎) 𝑦 = 𝑒 −0,3𝑥
𝟑) 𝑦 = 2𝑥 + 3𝑒 −𝑥 𝟏𝟏) 𝑦 = log13 𝑥
1 𝑥 𝟏𝟐) 𝑦 = 𝑙𝑔𝑥
𝟒) 𝑦 = 3 − 𝑒
2 𝟏𝟑) 𝑦 = 𝑙𝑛(1 + 5𝑥)
2 2𝑥
𝟓) 𝑦 = 6𝑥 − 3 𝟏𝟒) 𝑦 = 𝑙𝑛(𝑥 2 + 1)
𝟔) 𝑦 = 5𝑒 −𝑥 − 𝑥 2 𝟏𝟓) 𝑦 = 𝑥𝑙𝑛𝑥
𝑥 𝑥
𝟕) 𝑦 = 3𝑒 + 2 log 3 𝑥 2
𝟖) 𝑦 = 3𝑥 − 3𝑥 2 𝟏𝟔) 𝑦 =
𝑥+1

36
 Список використаних джерел
Бевз Г.П.
Математика: 11 кл.: підруч. для загальноосвіт. навч.
закл.: рівень стандарту/ Г.П.Бевз, В.Г.Бевз – 2-ге вид. –
К.: Генеза, 2012. – 320 с.6 Іл. – Бібліогр.: с.294
Мерзляк А.Г., Полонський В.Б., Рабінович Ю.М., Якір М.С.
Збірник задач і завдань для тематичного оцінювання з
алгебри і початків аналізу для 10 класу. – Харків,
Гімназія, 2001. – 14 с.: іл.
Захарійченко Ю.О.
Повний курс математики в тестах/ Ю.О.Захарійченко,
О.В.Школьний, Л.І.Захарійченко, О.В.Школьна. – 5-те
вид. – Х.: Вид-во «Ранок», 2015. – 496 с.

https://www.matnova.com.ua/

https://www.geogebra.org/

https://learningapps.org/

https://www.jigsawplanet.com/

https://www.liveworksheets.com/

37
Для нотаток

38
39